Дослідження фонової лексики на позначення політичних реалій Великобританії

Вступ.

Актуальність дослідження. Переклад має довгу історію. Все почалося в ті давні часи, коли виникла потреба у людях, що володіли б декількома мовами і могли б бути посередниками при спілкуванні різних мовних націй. Але як самостійна наука, переклад сформувався лише на початку ХХ ст. В умовах розширення міжнародних зв’язків та обміну інформацією, перекладознавство швидко розвивалось і цей процес триває і досі, так як мова постійно оновлюється за рахунок неологізмів та запозичень, з’являються нові теорії, погляди на проблеми перекладу.

В наш час, час динамічного розвитку, що постійно відбувається і впливає на всі сфери людської діяльності, час, коли обмін інформацією став, можливо, як ніколи грандіозним, прямо пропорційно ростуть і вимоги до перекладу, а саме до якості останнього.

Важливе місце займає переклад реалій. Для будь-якого перекладача переклад реалій є ,з одного боку, цікавою, а , з іншого, важкою та відповідальною працею, адже недостатнє знання історії, культури, звичаїв, суспільного ладу, особливостей політичного життя може стати причиною неадекватного перекладу, що просто або не буде сприйматись реципієнтом, або буде сприйматись, але не належним чином.

Причиною останнього є і те, що реалії – слова, які найбільш яскраво відображають своєрідність культури народу – носія. Особливості культури можуть бути не відомі певній людині з іншої країни і саме тут вся відповідальність за “ зрозумілий “ людині переклад лягає на перекладача.

Об'єктом курсової роботи виступає дослідження фонової лексики на позначення політичних реалій Великобританії.

Предмет дослідження -- особливості використання та перекладу фонової лексики на позначення політичних реалій Великобританії.

Мета даної роботи полягає у дослідженні проблеми використання та перекладу фонової лексики на позначення суспільно-політичних реалій.

Гіпотеза. Фонова лексика є невід'ємною частиною перекладу політичних реалій Великобританії.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження необхідно було розв’язати такі завдання:

1. Визначити місце політичних реалії Великобританії в системі безеквівалентної лексики.

2. Визначити зміст поняття “реалія”, структуру та типи реалій.

3. Охарактеризувати засоби і особливості перекладу політичних реалій Великобританії.

Методи дослідження:

Порівняльний;
Системний;
Структурно-функціональний;
Понятійно-категоріальний;
Емпіричний.

Розділ 1. Теоретичні засади використання фонової лексики під час вивчення політичних реалій Великобританіі.

1.1. Реалія в системі безеквівалентної лексики.

Зіставлення словарного складу будь-якої іноземної та рідної мови з’ясовує, що в іноземній мові поряд з мовними одиницями, що мають одиничні, або численні відповідності в перекладацькій мові, є такі лексичні і граматичні одиниці, для яких в перекладацькій мові не існує прямих відповідностей. Одиниці іноземної мови, що не мають регулярних відповідностей в мові перекладу, мають назву безеквівалентних одиниць. Без еквівалентна лексика, як зазначає А.В. Суперанська, головним чином, виявляється серед “неологізмів, серед слів, які називають специфічні поняття і реалії, і серед маловідомих імен і назв, для яких треба створювати оказіональні відповідності в процесі перекладу” [21, с. 268]. А.В. Суперанська також відносить до безеквівалентної лексики “імена людей, прізвиська тварин, географічні назви, назви рослин, історичних подій, документів, організацій, партій, символів, транспортних засобів та ін.” [21, с. 272-276]. Влахов і Флорин вважають, що до складу безеквівалентної лексики входять, окрім реалій, терміни, вигуки, звукоімітації, екзотизми, абревіатури, звернення, фразеологізми [9, с. 43].

У межах безеквівалентної лексики реалії виділяються в окрему перекладознавчу категорію, і належать до найменш вивчених лінгвістичних одиниць. Аналіз існуючих визначень реалії дозволяє виділити дві основні точки зору на розуміння цього явища – екстралінгвістичну та лінгвістичну. Прихильники екстралінгвістичного підходу розглядають реалію як “суто позамовне явище, визначаючи її як факти, пов’язані з подіями суспільного та культурного життя країни, особливостями її державного ладу, історією її народу” [5, с. 68]. У працях представників лінгвістичної течії релевантним критерієм виділення реалії вважається її “яскраво виражений національно-культурний колорит, співвіднесеність з об’єктивною реальністю, відображеною в свідомості конкретної лінгвокультурної спільності і, як наслідок цього, відсутність відповідностей в інших мовах” [5, с. 69].

Очевидно, всі реалії входять в обсяг безеквівалентної лексики певного бінарного зіставлення [9, с. 107]. Але ж до її складу входить також частина прислів’їв та приказок, окремі лексеми надзвичайно місткого семантичного наповнення, та інші випадки лексико-семантичної безеквівалентності.

Окремі автори зараховують до реалій географічні назви, власні імена та прізвища. Але ж річ у тім, що при трансляційному перейменуванні реалій застосовують різні способи: транскрипцію, транслітерацію, калькування, а географічні назви, власні імена та прізвища можна при перенесенні на грунт мови споживача лише більш або менш вдало транскрибувати чи транслітерувати.

Влахов та Флорин вважають, що “реалії входять як самостійне коло слів до безеквівалентної лексики. Частково покривають коло реалій, але з цим частково виходять за межі безеквівалентної лексики терміни, вигуки, екзотизми, абревіатури, звернення, відступлення від літературної норми; із реаліями стикаються власні імена і фразеологізми... В тих же межах безеквівалентної лексики значне місце займають слова, які б ми назвали власне безеквівалентною лексикою – це одиниці, які не мають лексичних відповідностей в перекладацькій мові” [9, с. 43].

Болгарські вчені визначають ще один момент, який відрізняє реалію від безеквівалентного слова: “в загальних рисах слово може бути реалією у відношенні до всіх або більшості мов, а безеквівалентним – переважно в рамках даної пари мов, тобто, як правило, список реалій даної мови буде більш або менш постійний, який не залежить від перекладацької мови, в той же час, як словник безеквівалентної лексики, опиниться різним для різних пар мов” [9, с. 43].

Таким чином, ми вже можемо скласти собі більш або менш чітку думку про своєрідну категорію слів і словосполучень, які називаються реаліями. Але перед тим, як аналізувати структуру, класифікацію і способи перекладу реалій, треба дати чітку характеристику поняття реалії.

1.2. Вивчення реалії, її структура та класифікації.

В першу чергу Влахов і Флорин вказують на “сходство реалии с термином” [9, c. 232]. На відміну від більшості слів, терміни позначають чітко визначені поняття, предмети та явища, звично, що це однозначні слова без синонімів, які часто входять до складу “міжнародної” лексики; серед них часто зустрічаються слова із значеннями, які обмежені даною історичною епохою. Все це можна сказати і про реалії. Більш того, на перетині цих двох категорій є ряд слів, які важко із упевненістю причислити до одної з цих категорій, а є ще й такі, які можна на законній основі віднести до обох груп [9, с. 234].

Проте Борщев В.В., Кнорина Л.В. бачать суттєву різницю між термінами та реаліями. Терміни – це основа наукової лексики, сфера їх вживання – спеціальна, наукова література. Реалії зустрічаються переважно в художній літературі, де вони складають елементи місцевого і історичного колориту. Термін поширюється із поширенням предмета, найменуванням якого він є. Але ми не можемо вимагати від терміна “національної належності”: незалежно від свого походження, він – набуток всього людства, яке користується ним, як своєю “законною” власністю. Реалія ж завжди належить народу, у мові якого вона народилася. Її лише приймають в інші мови, “як гостя, і вона гостює у них коли день, коли рік, а трапляється й так ( але порівняно рідко), що обживається настільки, що залишається назавжди, збагачуючи або засмічуючи мову, яка її прийняла” [4, с. З6].

Різниця між терміном та реалією вбачається і в їх походженні. В той час, коли багато термінів створюються штучно для найменування тих, чи інших предметів, понять і явищ (грецького або латинського походження), реалії завжди виникають шляхом природної словотворчості, і це цілком зрозуміло: “реалії – народні слова, тісно пов’язані, головним чином, із побутом народу” [4, с. 38].

При зіставленні цих понять (термін – реалія), таких близьких і з цим таких несхожих, виявляються деякі характерні риси реалій як своєрідної лексичної категорії.

Після того, як ми розглянули схожість і різницю між реаліями і термінами, можна вивести дефініцію поняття “реалія”. Багато вчених і фахівців давали визначення реалії, але на нашу думку, найбільш повною і зрозумілою є дефиниція Влахова та Флорина: “реалії – це слова і словосполучення народної мови, які відображають найменування предметів, понять, явищ, характерних для географічного середовища, культури, матеріального побуту або суспільно-історичних особливостей народу, нації, країни, племені, і які, таким чином, постають носіями національного, місцевого або історичного колориту; точних відповідностей на інших мовах такі слова не мають, а отже, не можуть бути перекладені “на загальних основах”, тому що вимагають особливого підходу” [9, с. 238].

Що стосується структури реалій, то на питання, до якої категорії мовних засобів слід віднести реалії, фахівці не дають однозначних відповідей., наприклад, Бурбак О.Ф. вважає, що “ поняття, віднесені до реалій, можуть бути виражені окремими словами, словосполученнями, реченнями і скороченнями” [6, с. 68]. Але більшість інших вчених говорять про “слова” – “лексичні одиниці”, і тільки інколи добавляють “словосполучення” [5, с. 18]. Так вважають Бугулов И.Н., Шевченко О.Ф. , а також С. Влахов і С.Флорин. В розумінні цих фахівців реалії – це тільки слова і словосполучення. Додавання в цьому випадку “і словосполучення” означає, що до реалій можна віднести “номінативні словосполучення, тобто такі сполучення слів, які семантично дорівнюються слову. Реалією може бути номінативне словосполучення ще тому, що до реалій прирівнюються кальки, які нерідко являють собою саме такі словосполучення. Іншою формою реалій є скорочення (абревіатури). Включення їх до реалій також логічне, оскільки вони являють собою стягнені в одне “слово” номінативні словосполучення. Дуже часто реалією можуть вважати фразеологічні звороти, тобто стійкі словосполучення всіх типів, в тому ж числі ідіоми, прислів’я та приказки, багато з яких мають характерне національне або історичне забарвлення.

Ми вже розглянули поняття реалії, її структуру, але для більш повної та яскравої характеристики доцільно розглянути типи реалій. На наш погляд найкращою класифікацією реалії є класифікація Влахова та Флорина, які розглянули реалії під різними кутами зору. Класифікація реалій має на їх погляд :

1. Поділ за предметною ознакою

2. Поділ за місцевою ознакою (в залежності від національної та мовної залежності)

Предметна ознака

Географічні реалії:

- Найменування об’єктів фізичної географії, в тому ж числі і метеорології

Степ, прерія, сопка, солончак, торнадо

- Найменування географічних об’єктів, пов’язаних з діяльністю людини

Польдер, крига, язовір, грид, арик

- Найменування ендеміків

Ківі, снігова людина, піщундська сосна, секвоя

Етнографічні реалії:

- Побут:

А) їжа, напої, побутові заклади та ін.

Щі, чебуреки, кумис, ель, сидр; таверна, пиріжкова, бістро, сауна, драгстор

Б) одяг (включно: взуття, головні убори та ін.) і прикраси

Кімоно, сарі, рукавички, лапті, сомбреро, кокошник, фібула, верик

В) житло, меблі, посуд та ін. обладнання:

Ізба, юрта, дівчача, горниця, обрік, амфора, кубишка

Г) транспорт (засоби та “водії”):

Рикша, кеб, ландо, пірога; ямщик, кебмен, гондольєр

Д) інше:

Сакви, махорка, будинок відпочинку, путівка, кізяк

- Праця:

А) люди праці:

Передовик, бригадир, фермер, грум, консьєржка

Б) знаряддя праці:

Кетмень, мачете, бумеранг, ласо, чуберка

В) організація праці (включно господарства):

Колгосп, ранчо, гільдія, лапаз, мандра

- Мистецтво і культура:

А) музика і танці:

Козачок, гопак, блюз, тарантела, рил

Б) музичні інструменти та ін.:

Балалайка, тамтам, кастаньєти, най, банджо

В) Фольклор:

Сага, билина, частушки

Г) Театр:

Кабукі, містерія, арлекін, каспер, петрушка

Д) Інші мистецтва та предмети мистецтв:

Ікебана, чинте, пелікени

Е) Виконавці:

Трубадур, кобзар, скоморох, гейша

Ж) Звичаї та ритуали:

Коляда, вендета, конфірмація, тамада, ряжені, маслениця, рамазан

З) Свята та ігри:

День перемоги, паска, День подяки, лапта, крикет, пітчер

И) Міфологія:

Леший, Дід Мороз, троль, валькірія, ельф, гном, килим-літак, вурдалак

К) Культ (прихильники та послідовники) і культові будівлі та предмети:

Лама, абат, мормони, квакери, дервіші; мечеть, пагода, розп’яття, мани

Л) Календар:

Вайшак, вересень, бабине літо

- Етнічні об’єкти:

А) Етноніми:

Гуцул, кафр, тотонакі, баски, казах

Б) прізвиська ( звично шутливі або образливі)

Хохол, кокні, фріц, грінго, кацап

В) Найменування осіб за місцем проживання:

Габровець, канака, шоп, обердинець

- Міри і гроші:

А) Одиниці мір:

Аршин, ярд, пуд, десятина, акр, четверть, бушель

Б) Грошові одиниці:

Лев, рубль, ліра, франк, песо, пенс, фунт стерлінг, долар

В) Простомовні найменування мір і грошей:

Осьмуха, сотка, четвертинка, двушка, п’ятак, бакс

Суспільно-політичні реалії:

- Адміністративно-територіальний устрій:

А) Адміністративно-територіальні одиниці:

Губернія, область, департамент, графство, воєводство

Б) Населені пункти:

Аул, станиця, хутор, стійбище

В) Деталі населеного пункту:

Аррондісман, медіна, променад, ларго, ряд

- Органи та носії влади:

А) органи влади:

Народні збори, сейм, рада, муніципалітет, верхня палата

Б) Носії влади:

Канцлер, лорд-мер, гетьман, хан, цар

- Суспільно-політичне життя:

А) Політична діяльність та діячі:

Більшовики, ку-клукс-клан, віги, торі, есдеки

Б) Патріотичні та суспільні рухи ( і їх діячі):

Партизани, карбонарії, західники, слав’янофіли

В) Соціальні явища та рухи ( і їх представники)

Бізнес, пабліситі, НЕП, лобі, стиляги, хіпі

Г) Звання, титули, звернення:

Бакалавр, князь, принц, містер, сер, мадам

Д) Заклади:

Облвно, загс, золотий стіл, торгпредство

Е) Учбові заклади і культурні установи:

Десятилітка, коледж, ліцей, кампус, аула

Ж) Стани та касти ( і їх члени ):

Дворянство, купечество, юнкерство, джентрі, дворянин, самурай, мужик

З) Станові знаки і символи:

Червоний прапор, півмісяць, свастика, юньон джек

- Військові реалії:

А) Зброя:

Арбалет, мушкет, ятаган, таран, фінка

Б) Обмундирування:

Шлем, кольчуга, кітель, ківер, бушлат

В) Військові службовці і командири:

Отаман, єсаул, сотник, гардемарин, унтер

Наприкінці цієї предметної класифікації хотілось би зазначити, що подальше розділення – по місцю – стосується тих же реалій, але розглянутих під іншими кутами зору [14, c. 65].

Місцева ознака

В площині однієї мови:

- Свої реалії – це більшою частиною ісконні слова даної мови:

Хііт (heath – болотиста місцевість, покрита вереском),

ель=ейл (ale - світле англійське пиво)

- Чужі реалії – це або запозичення, тобто слова іншомовного походження в словниковий склад мови, або кальки, тобто по морфемні або послівні переклади найменувань чужих для даного народу об’єктів, або транскрибовані реалії іншої мови:

Бринза (рум.), бізнес (ам.), супутник(рос.)

В площині пари мов:

- Зовнішні реалії – однаково чужі для обох мов напр., фіорд – зовнішня реалія для рос., болг., або будь-якої іншої мови, окрім норвезької

- Внутрішні реалії – слова, які належать одній з пари мов, і отже, чужі для іншої мови напр., фіорд – для пари російської і норвезької мови – для норвезької мови буде внутрішньою реалією [14, c. 65 - 68].

1.3. Способи перекладу реалій.

Ми вже визначили, що таке реалія, яка в неї може бути структура і типи реалій. Як же повинен поводитися з реаліями перекладач? Якщо даний предмет чи явище незнайомі народу, якщо в його мові немає найменування даного предмету, поняття, явища, означає тоді це, що слово не можна перекласти. А якщо воно перекладне, то як знайти найбільш вдалу відповідність? Зарівчак Р.П. вважає так: “ якщо говорити про неперекладність, то саме реалії, як правило, і неможливо перекласти” . Проте “немає такого слова, яке не могло би бути перекладеним на іншу мову, принаймні описово, тобто поширеним сполученням слів даної мови” – це у відношенні словникового перекладу, і “ те, що неможливо у відношенні окремого елементу, можливо у відношенні складного цілого” [11, с. 23], тобто у відношенні контекстуального перекладу. Таким чином вважаємо, що питання зводиться не до того, чи можливо, чи неможливо перекласти реалію, а до того, як її перекласти.

При перекладі реалій існує дві труднощі:

Відсутність в перекладацькій мові відповідності (еквівалента, аналога) із-за відсутності у носіїв цієї мови об’єкта, який ця реалія позначає.

Необхідність, передати не тільки предметне значення (семантику) реалії, а також і її колорит (конотацію) – її національне і історичне забарвлення.

Ця справа ускладнюється ще й необхідністю ураховувати цілий ряд обставин, які заважають дати одну на всі випадки життя відповідь. Безумовним є лише одне: “рецептів тут, як і в перекладі загалом, немає, і перекладач, ураховуючи загальні теоретичні положення і спираючись на володіння мовою, на свій досвід, чуття і картотеку, а, в першу чергу, на “контекстуальні обставини”, в кожному окремому випадку вибирає шлях, який підходить більш всього, а інколи є одним можливим.

За С. Флориним і С. Власовим у практиці перекладу зустрічаються такі засоби передачі реалій:

- Транскрипція ( транслітерація)

- Переклад (заміни):

1. Неологізми:

А) калька

Б) півкалька

В) освоєння

Г) семантичний неологізм

2. Приблизний переклад:

А) відповідність за родом та видом

Б) функціональний аналог

В) опис, пояснення, тлумачення

- Контекстуальний переклад [9, c. 87]

Розглянемо ці засоби перекладу більш докладно:

I. Транскрипція реалії передбачає механічне перенесення реалії із іноземної мови в перекладацьку графічними засобами останньої із максимальним наближенням до оригінальної форми [9, c. 140]:

Whig – біг; Utah – Юта

Бажання, а часто і необхідність застосування транскрипції при передачі реалій зумовлена тим, що, таким чином, перекладач може одержати можливість перебороти дві вказані вище труднощі, але, якщо вибір між транскрипцією зроблений невдало, це може дуже ускладнити розуміння перекладу читачем. Транслітерація реалії передбачає передачу літер, які складають англійське слово, літерами перекладацької мови (тобто українськими):

Waterloo – Ватерлоо, Murray – Муррей

II. Переклад реалії (або заміна, субституція) як засіб передачі її на перекладацьку мову вживають у тих випадках, коли транскрипція (транслітерація) за тих чи інших умов неможлива або небажана:

Запровадження неологізму – найбільш придатний після транскрипції шлях збереження змісту й колориту перекладаємої реалії: шляхом створення нового слова (або словосполучення) інколи вдається добитися такого ж ефекту. Такими новими словами, в першу чергу, можуть бути кальки та півкальки [9, c. 89]:

А) Кальки – це запозичення шляхом буквального перекладу (дуже часто по частинам) слова або звороту з наступним складанням перекладених частин без будь-яких змін . Класичний приклад – це слова

Skyscraper – хмарочос; misleader – лжекерівник.

Дуже поширені кальки усталених словосполучень:

People of good will – люди доброї волі; the United Nations Organization – Організація об’єднаних націй.

Б) Півкальки – це свого роду часткові запозичення, також нові слова або усталені словосполучення, але “складені частково із свого власного матеріалу, а частково з матеріалу іншомовного слова”.

Carpet-bagger – саквояжник (сіверянин, який добився впливу та багатства на Півдні)

При калькуванні існує небезпека з’явлення в перекладі буквалізму, який зовсім непотрібен. І перекладач повинен використовувати цей засіб перекладу лише тоді, коли в українській мові дійсно відсутнє відповідне слово або словосполучення.

В) Освоєння – це адаптація іншомовної реалії; тобто надання їй на основі іншомовного матеріалу вигляду рідного слова:

Фр. Concierge – консьєржка; нім. Walkure – валькірія

Г) Семантичний неологізм – це нове слово або словосполучення , “вигадане” перекладачем і яке дозволяє передати смисловий зміст (склад) реалії. Від кальки його відрізняє відсутність етимологічного зв’язку з оригінальним словом :

Seven-league boots – чоботи – швидкоходи

Але Влахов і Флорин зазначають, що “спосіб перекладу реалій неологізмами найменш використовується: причина досить очевидна – творцем мови є народ і дуже рідко – окремий автор” [9, с. 88 - 90].

2. Приблизний переклад реалій застосовується частіше ніж будь-який інший спосіб. Застосовуючи цей спосіб удається, хоча і не досить точно, передати предметний зміст реалії, але колорит дуже часто є утраченим, тому що відбувається заміна очікуваного конотативного еквіваленту на нейтральний за стилем, тобто на слово або словосполучення з нульовою конотацією. Можливі декілька випадків:

А) Принцип заміни одиницею відповідно роду та виду дозволяє передати зміст реалії одиницею з більш поширеним (дуже рідко – більш вузьким) значенням, підставляє родове поняття замість видового. По суті справи, замінюючи вид родом, більш часткове більш загальним, перекладач застосовує відомий у теорії перекладу прийом генералізації:

Cottage – будинок

Але такий переклад можливий, якщо дозволяє контекст.

Б) Функціональний аналог – це “елемент остаточного вислову, який викликає східну реакцію у російського читача” [15, с. 104]. Цей шлях перекладу реалій дозволяє, наприклад, одну гру, незнайому читачу перекладу, “замінити іншою, знайомою”, або замінити один музичний інструмент іншим, “нейтральним”, не забарвленим у національні барви перекладацької мови, одну судину іншою, лише б аналог дійсно зображав функціональну заміну реалії, яка перекладається:

Baseball – лапта, cricket – лапта

Часто функціональний аналог є зручним для передачі реалій-мір, зокрема, коли вони призначені для створення у читача якихсь якісних уявлень:

Сто пудів – дуже важкий, пара фунтів – небагато

В) Опис, пояснення, тлумачення, як спосіб приблизного перекладу застосовується у тих випадках, коли немає іншого шляху: поняття, яке не може бути передане транскрипцією, доводиться просто пояснювати [15, 104 - 107]:

The boys were playing fly up – хлопчики грали у м’яча; армяк – одежа із грубої тканини, puff – гра в кості.

Влахов і Флорин зазначають, що “приблизний переклад реалій, як підказує сама назва, не є адекватним, передає зміст відповідної одиниці не повністю, а що стосується національного і історичного колориту, то про нього читач може здогадуватися, лише якщо митець-парекладач зумів підказати це своїм вибором засобів вираження” [9; с. 254].

3. Контекстуальний переклад звично протиставляють “словниковому перекладу”, зазнаючи, таким чином, відповідності, які слово може мати в контексті на відміну від наданих у словнику. Я.І. Рецкер говорить, що цей засіб перекладу “міститься в заміні словникової відповідності при перекладі контекстуальною, логічно зв’язаною з нею [відповідністю]” [12, с. 68]. При цьому характерна відсутність якихось-то відповідностей самого перекладаємого слова, і його зміст передається за допомогою трансформованого відповідним чином контексту:

Скільки коштує путівка на курорт? – How much are accommodations at health resorts?

Такими є основні засоби перекладу реалій. Вони кожен раз ставлять перекладача перед альтернативою: транскрибувати або перекладати? З точки зору С. Влахова і С. Флорина вибір залежить від предпосилок:

1. Від характеру тексту.

Наприклад, в науковому тексті реалії частіш є термінами, отже і перекладаються відповідно термінам; в науково-популярному творі можна надати коментарії відповідно пізнавальним напрямкам твору; у пригодницькому творі часто використовується транскрипція із-за елементу екзотики, який присутній для цього жанру.

2. Від важливості реалії у контексті.

Вирішальним при виборі між транскрипцією і перекладом реалії є та роль, яку вона грає в змісті, яскравість її колориту, тобто міра її висвітлювання в контексті. При транскрипції “звичайні і звичні в мові оригіналу слова і вислови в мові перекладу випадають із загального лексичного оточення, відрізняються своєю чужерідністю, внаслідок чого, привертають до себе посилену увагу” [9; с. 95], а це порушує рівновагу між змістом і формою, чим відрізняється адекватний переклад. При передачі реалій ж реалій іншим шляхом утрачається характерне забарвлення мови, носіями якої вони є: зникає частина національного або історичного колориту.

3. Від характеру реалії.

Ураховується ряд її особливостей як одиниці в лексичних системах відповідних мов, в тому ж числі таких показників, як її знайомість і незнайомість, літературна й мовна традиція, її віднесення до того чи іншого класу за предметом, часом, місцем.

4. Від іноземної й перекладацької мови.

Рішення питання про вибір між транскрипцією і перекладом залежить від іноземної і перекладацької мови, від їх граматичних і словотвірних особливостей, від культури мови і традиційного для них прийняття або неприйняття реалій.

5. Від читача перекладу.

Всі засоби передачі реалій в перекладі необхідно ув’язувати з тим, в якій мірі запроваджені слова, знайомі читачу; якщо вони незнайомі, не підказане часом значення реалії контекстом? Необхідно, щоб враження від перекладеної реалії у читачів було б таким же, як у носіїв мови, з якої реалія перекладена [9, c. 97-98]

Висновок до розділу 1

Як бачимо, поняття фонової лексики теоретично надзвичайно складне, неоднозначне, але пізнання такої лексики – органічна потреба у задоволенні духовних, культурних запитів, в удосконаленні внутрішнього світу і приведення його до гармонії із зовнішнім.

Таким чином, безеквівалентна і фонова лексика мають спільну ознаку, що єднає їх в окрему групу лексем, які мають різною мірою виражену специфічну етнокультурознавчу семантику. І не так уже важливо, чи ця семантика охоплює усе лексичне значення слова, як у безеквівалентних словах, чи виходить за межі фіксованих у словниках значень, як у фоновій лексиці. Головним є наявність цієї семантики, яка відіграє дуже важливу роль у формуванні лінгвокраїнознавчої компетенції під час навчання української мови як державної, що забезпечить відкритість до інших культур, передусім – української та тих етносів, що живуть поруч.

Розділ 2. Практичне використання фонової лексики політичних реалій Великобританії.

Glossary.

Power authorities:

Cabinet Office – секретаріат кабінету міністрів (готує матеріали до засідання кабінету, слідкує за виконанням рішень та координує роботу комітетів).

Greater London Council – Рада Великого Лондона (лондонський муніципалітет; координує діяльність рад 32 районів Лондона та лондонського Сіті)

Her Majesty’s Government – уряд її Величності (офіційна назва уряду при владі королеви).

House of Commons – палата громад (нижня палата парламенту; відіграє головну роль у здійснені його законодавчих функцій; строк повноважень – 5 років; засідає 5 днів на тиждень, 175 днів на рік; всього в палаті 635 членів необхідний кворум – 40 чоловік; більшість депутатів складають професійні політичні діячі, керівники компаній, юристи та інші).

House of Lords – палата лордів (верхня палата парламенту; архаїчний заклад; необирається; складається з “світських” та “духовних” лордів (lords temporal, lord spiritual); бере участь у здійсненні законодавчих повноважень парламенту; володіє правом вето, що діє протягом одного року, по відношенню до законопроектів, що прийняті палатою общин, крім фінансових; є найвищою апеляційною інстанцією; засідає 4 рази на тиждень, 140 днів на рік; всього в палаті більше тисячі членів, в основному, представники аристократії великого бізнесу та вищого духовенства; необхідний кворум 3 чоловіки).

Houses of Parliament – 1) палата общин та палата лордів; 2) будівля парламенту (в неоготичному стилі в центрі Лондона на березі річки Темзи; в ньому розміщені обидві палати).

Joint select committee – спільний комітет палати общин та палати лордів (створюється для обговорення законопроектів, проведення розслідувань).

Privy Council – Таємна рада, юридичний основний орган державного управління, виконує номінальні функції для надання юридичної сили “королівським указам в раді”, головою ради вважається монарх, його діяльністю керує головуючий лорд.

Municipality - 1) виборний орган місцевого, переважно міського, самоврядування; 2) будинок, у якому міститься цей орган.

National Assembly – народні збори.

Seim – сейм, 1) збори станових або інших високих представників; 2) у деяких державах Східної Європи в епоху феодалізму – центральний станово-представницький орган.

Titles and posts:

Backbencher – “задньолавочник”, рядовий член парламенту.

Baron – барон, найвища феодальна знать, на відміну від носіїв більш високих титулів барони, зазвичай, називаються просто лордами.

Clerk of the House – секретар палати, вища посадова особа в палаті общин; призначається монархом по рекомендації прем’єр-міністра; підписує звернення та постанови палати, законопроекти, направлені в палату лордів зачитує різні документи, сповіщає спікера та членів палати про порядок її роботи; головує на сесії нового парламенту до обрання спікера; присутній на всіх засіданнях палати.

Clerk of the Parliaments – секретар палати лордів, посадова особа в палаті лордів; зачитує повістку дня засідання палати та послання монарха, підписує законопроекти направлені в палату общин, зберігає законопроекти, узгоджені обома палатами; сповіщає про королівську санкцію на законопроект; призначається монархом.

Conservative – Консерватор.

Earl – граф, у Західній Європі – дворянський титул (середній між маркізом та віконтом), а також особа, що має цей титул.

Frontbencher – “передньолавочник”, міністр або член “тіньового кабінету”.

Her Majesty’s Inspector – інспектор її Величності (державний шкільний інспектор; співробітник Міністерства освіти і науки).

Her Majesty’s Principal Secretary of State for Foreign and Commonwealth Affairs – офіційний титул міністра іноземних справ по справам Співдружності.

Junior minister – молодший міністр (член уряду; парламентський секретар чи парламентський заступник міністра).

King-of-arms – герольдмейстер, спеціаліст в області герольдії, посадова особа, що очолює департамент герольдії.

Leader of the House – лідер палати общин (член уряду; за узгодженням з прем’єр-міністром визначає порядок та розклад роботи палати общин).

Leader of the House of Lords – лідер палати лордів (призначається прем’єр-міністром; за узгодженням з прем’єр-міністром визначає порядок та розклад роботи палати лордів).

Leader of the Opposition – лідер опозиції (звичайний лідер найбільшої опозиційної партії в палаті общин; очолює “тіньовий кабінет”; отримує заробітну плату від уряду).

Life peer – довічний пер, особа, що отримала титул барона, він дає право бути членом палати лордів, але не передається у спадок.

Lord - 1) англійський спадковий дворянський титул, що надається королем аристократам, а також особа, що має цей титул; 2) член верхньої палати англійського парламенту. Палата лордів.

Lord High Commissioner – лорд, верховний комісар, представник корони на Генеральній асамблеї шотландської церкви.

Lord-mayor - у деяких великих містах Англії – особа, яка очолює муніципалітет; міський голова.

Lord of Appeal – лорд-суддя по апеляціям, член палати лордів, отримує заробітну плату за розгляд апеляційних скарг, коли палата засідає як апеляційний суд; також є членом судового комітету таємної ради.

Lord of the Bedchamber – камергер, найвищий дворянський титул при правлінні короля.

Marquess – маркіз, у деяких країнах Західної Європи – дворянський титул, середній між графом і герцогом, а також особа, що має цей титул.

Parliamentary Commissioner – парламентський уповноважений по адміністративним питанням.

Paymaster-General – генеральний скарбничий, член кабінету, очолює Відомство генерального скарбничого, виконує спеціальні завдання прем’єр-міністра, наприклад, координація діяльності деяких міністерств.

Peer – пер, титулований дворянин, що належить до однієї з п’яти ступенів стану спадкових перів, має право бути членом палати лордів, перів називають по титулові, який не є прізвищем, але може з ним співпадати, пером може бути лише голова роду, тобто старший в роді, зазвичай, по чоловічій лінії.

Peer of Parliament – парламентський пер, член палати лордів, не є пером Англії, до цієї категорії не входять, єпископи, довічні пери.

Prince - титул члена королівської родини або можновладного князя в Західній Європі, а також особа, що має цей титул.

Princess - титул дружини або дочки принца.

Privy councilor – член таємної ради.

Prolocutor – пролок’ютор, нижньої палати конвокації.

Queen – королева Об’єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії, голова Співдружності; символ влади Великобританії, спадковий титул жінки-монарха, вважається верховним носієм виконавчої влади, головою судової системи, верховним головнокомандувачем збройними силами, світською головою англіканської церкви, має формально-конституційне право скликати парламент на сесії, розпускати палату общин, санкціонувати законопроекти, прийняті парламентом

Reading Clerk – секретар-читач, один з двох помічників секретаря палати лордів; реєструє прізвища присутніх на засіданні членів палати, зачитує грамоти та королівські рескрипти, указ про пророгації парламенту; призначається лорд-канслером.

Tory – 1) торі, член партії торі; 2) торі, консерватор, член Консервативної партії.

Unionist – юніоніст, консерватор.

Viscount – дворянський титул, нижче графа та вище барона (в епоху середньовіччя – в країнах Західної Європи, в Англії – до теперішнього часу.

Whig – віг, член партії вігів.

Parties and organization:

Communist Party of Great Britain – Комуністична партія Великобританії.

Conservative Party – Консервативна партія (одна з двох найбільших буржуазних політичних партій, членство в партії офіційно не оформляється).

Diggers – дігери (представники радикально лівого крила революційної демократії в Англійській буржуазній революції; виражали інтереси бідноти особливо безземельних та малоземельних селян; вимагали знищення приватної власності та рівності розподілу всіх благ).

Independent Labour Party – Незалежна робітнича партія (нарівні з іншими політичними організаціями заснувала Лейбористську партію).

National Labour Party – Націонал-лейбористська партія (угрупування правих лейбористів на чолі з Р. Макдональдом).

National Liberal – націонал-ліберали.

Parliamentary Labour Party – парламентська фракція Лейбористської партії.

Republican Labour Party – Республіканська лейбористська партія.

Tory Party – 1) партія торі; виражала інтереси найбільш реактивної частини земельної аристократії та вищого духовенства англіканської церкви; 2)партія торі, консервативна партія.

Unionist Party – юніоністська партія з Північної Ірландії; офіційно входить до складу консервативної партії; очолюється протестантською буржуазією та земельними магнатами; користується підтримкою протестантів з числа мілкобуржуазних елементів, робітників та фермерів; входить до Об’єднаної ради юніоністів Ольстера.

Victoria League – “Ліга Вікторії” (товариство сприяння зв’язкам та взаєморозумінню між громадянами Великобританії та країн Співдружності).

Whigs – віги, політична партія, що виражала інтереси великої торгівельної та фінансової буржуазії та дворянської аристократії; всередині ХІХ ст. об’єдналась з іншими буржуазними угрупуваннями та утворила Ліберальну партію.

Young Communist League – Ліга молодих комуністів, англійський комсомол, що має свій друкований орган.

5. Documentation:

Finance Act – фінансовий закон, про державний бюджет, що приймається палатою общин на основі пропозиції міністра фінансів.

Financial bill – фінансовий законопроект, що стосується збирання податків, державних видатків, вноситься урядом в палату общин після схвалення останньої передається в палату лордів, які не мають права вносити в нього зміни, та через місяць, отримавши санкцію монарха автоматично стає законом.

Green paper – “Зелена книга” (офіційний урядовий документ, що містить пропозиції відносно майбутньої політики уряду; надається парламенту для обговорення.

Journal of the House – “Протокол засідання” (щоденний офіційний звіт про рішення, прийняті в палаті общин; випускається канцелярією секретаря палати).

‘Labour’ - “Лейбор” (інформаційний бюлетень Британського конгресу трейд-юніонів; виходить раз два місяці; публікує матеріали про англійські та міжнародні профспілкові рухи на міжнародні теми).

Manifesto – передвиборчий маніфест політичної партії.

Political division and other:

County – адміністративно-територіальна одиниця у Великобританії та Ірландії.

Parliamentary monarchy – парламентська монархія.

Admonition – зауваження спікера плати общин члену парламенту за порушення парламентської етики чи процедури.

By-election – додаткові вибори (в парламент; проводяться у випадку смерті члена парламенту, а також переходу його в палату лордів складання ним з себе повноважень, новий член парламенту обирається на залишковий термін повноважень парламенту)

Daffodil – жовтий нарцис, друга емблема Уельса.

Frontbench – передня лава, одна з двох передніх лав в палаті общин справа і зліва від спікера; призначена для членів уряду та членів “тіньового кабінету”.

Kangaroo closure – “кенгуру” (процедурний прийом; дозволяє спікеру чи представнику комітету всієї палати виявляти які поправки до з запропонованих законопроектів поставити на обговорення, та тим самим уникнути обговорення небажаних поправок; депутати ніби “перестрибують” з однієї поправки на іншу, ніби кенгуру).

Royal assent – санкція монарха.

Sittings of the House of Commons – засідання палати общин.

Table of house – парламентський стіл (розділяє зал засідань палати общин; знаходиться між передніми лавами, призначені для членів уряду та “тіньового кабінету”).

Westminster model – вестмінстерська модель, система британського буржуазного парламентаризму, звичайно на двопартійній основі, яку правлячі кола Великобританії намагалися насадити в домініонах та колишніх колоніях.

Висновок

Отже, дослідженню реалій присвячено дуже багато праць відомих перекладознавців, а саме – С. Флорина, С. Влахова, О.Ф. Бурбака, Р.П.Зорівчака, А.В. Суперанської, Я.І. Рецкера, А.В.Федорова, А.Д. Швейцера. Це свідчить про те, що ця тема є однією з найцікавіших та менш вивчених у всій історії лінгвокраїнознавства. Також дослідженню реалій присвячені такі роботи: “Перекладацька мисль і перекладацький недомисел” (1954) О. Кундзіча, “Лексичні питання художньої прози” (1975) В.С. Віноградова, “Непереводимое в переводе” (1980) С. Влахова та С. Флорина, які найглибше і найточніше дослідили фонову лексику на позначення реалій.

При зіставленні словникового складу будь-якої іноземної мови, з’ясовується, що поряд з мовними одиницями, що мають одиничні або численні відповідності в перекладацькій мові, в іноземній мові є ще й такі лексичні і граматичні одиниці, для яких в перекладацькій мові не існує прямих відповідностей. Такі одиниці мають назву безеквівалентних одиниць, і до їх складу входять неологізми, слова, які називають специфічні поняття і реалії, маловідомі імена і назви. Влахов і Флорин відносять до складу безеквівалентної лексики, окрім реалій, терміни, вигуки, екзотизми, звернення, фразеологізми, звукоімітації. Також, деякі автори, такі як А.В.Суперанська, В.Н. Коміссаров зараховують до безеквівалентної лексики імена людей, прізвиська тварин, назви рослин, історичних подій, документів, організацій, партій, символів, транспортних засобів та ін.

Щодо структури реалій, то у перекладознавців також немає про це однієї думки. В результаті аналізу висловів фахівців стосовно структури реалій, можемо зробити висновок, що реаліями можуть бути окремі слова, словосполучення, речення, скорочення (абревіатури) і, інколи, фразеологічні звороти.

Багато вчених-перекладознавців намагалися зробити свою класифікацію реалій, але найбільш досконалою є класифікація Влахова і Флорина.

Що стосується засобів перекладу реалій, то Влахов і Флорин виділяють такі: I. Транскрипція (транслітерація); II. Переклад (заміни): 1. Неологізми (калька, півкалька, освоєння, семантичний неологізм), 2. Приблизний переклад (відповідність за родом та видом, функціональний аналог, опис, пояснення, тлумачення), 3. Контекстуальний переклад.

Застосування того чи іншого засобу перекладу залежить від деяких факторів, а саме:

1. Від характеру тексту та використання фонової лексики.

2. Від важливості реалії в контексті.

3. Від характеру реалії.

4. Від іноземної і перекладацької мов.

Дуже часто реалії перекладаються за допомогою транскрипції або транслітерації , якщо ця конкретна реалія відома читачам перекладу. Інколи після транскрипції або транслітерації вони додається коротке або поширене пояснення, якщо реалія, навіть після такого засобу перекладу не зрозуміла читачу. Інколи використовується описовий переклад, якщо давати транскрипцію немає ніякого сенсу, тому що реалія невідома читачу, і тому що в перекладацькій мові немає адекватного еквіваленту. Часто при перекладі реалій застосовують функціональний аналог, якщо в житті нашого народу є подібні за змістом та функціями поняття, і дуже рідко ми бачимо, що застосовується засіб калькування або контекстуального перекладу. Деякі реалії на позначення фонової лексики можуть бути випущені, але, на мій погляд, зміст через це не втрачається. Деяких відповідностей при перекладі фонової лексики на позначення політичних реалій Великобританії не існує, хоча таких прикладів і небагато, але вони існують, і це наштовхує нас на думку, що для того, щоб досконало розуміти реалії, треба декілька років присвятити лише вивченню цієї перекладацької одиниці.

Наприкінці роботи хотілося б зазначити, що було досягнено поставлених цілей. Дане дослідження допоможе краще зрозуміти таку перекладацьку одиницю як політична реалія Великобританії, і стане допоміжним засобом при розумінні та правильному використанні фонової лексики.

Література:

1. А.Р.У. Рум, Колесников Л.В., Пасечник Г.А. и др. Великобритания: Лингвострановедческий словарь. - М., 1978.

2. Барановский Л.С., Козикис Д.Д. Страноведение. Великобритания: Учеб. пособие. - Минск, 1990.

3. Бархударов Л.С. Язык и перевод: Вопросы общей и частной теории перевода. – М., 1975.

4. Борщев В.В., Кнорина Л.В. Типы реалий и их языковое восприятие. – М., 1990. – С. 36 – 39.

5. Бугулов И.Н., Шевченко О.Ф. Особенности передачи слов-реалий в переводах англоязычной литературы развивающихся стран. – К., 1985. – С. 106.

6. Бурбак О.Ф. Реалія та способи визначення її лінгвістичного статусу. // Іноземна філологія, 1985. – С. 68 – 69.

7. Великобритания: Лингвострановедческий словарь / под ред. Е.Ф. Рогова. – М., 1980.

8. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. – 3-е изд., переработ. и доп. – М., 1983.

9. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – 3-е изд. – М., 1986.

10. Города и графства: Лингвострановедческий. Справочник / Сост. Г.Д. Томахин. - М., 1999.

11. Зарівчак Р.П. Статус реалії як перекладознавчого терміна. // Теория и практика перевода. – К., 1985. – С. 23.

12. Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов В.И. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Изд-во литературы на иностр. яз., 1960. – С. 68 – 69.

13. Литвин Ф.А. Многозначность слова в языке и речи. – М.: Высш. шк., 1984. – С. 41.

14. Михайлова В.Н., Гурьянова Е.И. О структурных характеристиках реалий. – Калинин, 1988. – С. 65 – 68.

15. Мороз А.А. Реалія як об’єкт лінгвістичного дослідження. – Бердянськ, 1999. – С. 104 – 107.

16. Мультимедійний посібник. Вritannica 2008 Delux Edition.

17. Нестерова С.Н. Страноведение Англии. - М., 2001.

18. Новикова Н.С., Черемшина Н.В. Многомирие в реалии и общая типология языковых картин мира. // Филол. Науки, 2000. – С. 52 – 53.

19. Павлоцкий В.М. Знакомимся с Британией. - Санкт-Петербург, 1997.

20. Сатинова В.Ф. Читаем и говорим о Британии и британцах.- Минск: Высшая школа, 1995.

21. Суперанская А.В. Принципы передачи безэквивалентной лексики //Великобритания, лингвострановедческий словарь. – М., 1978. – С. 268 – 276.

22. Хьюит К. Понять Британию. М., 1992.

23. Шахова К.А., Баканов А.Г. Заметки о переводе слов-реалий. // Теорія і практика перекладу. – К., 1979. – С. 94 – 95.

24. Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика. – М.: Воениздат, 1973. – С. 250 – 251.

25. Ширяев Е.Н. Описательный перевод среди других приемов передачи безэквивалентной лексики. – Горький, 1989. – С. 63.