Покращення використання трудових ресурсів в ГПУ Шебелинкагазвидобування

Зміст ст.

Вступ

1 Загальна характеристика підприємства

Характеристика умов проведення робіт
Матеріально-технічна база ГПУ “Шебелинкагазвидобування”..……..
Виробнича структура ГПУ “Шебелинкагазвидобування”
Охорона праці і навколишнього середовища ГПУ “ШГВ”

1.4.1 Стан охорони праці на виробництві……………………………………

1.4.2 Аналіз потенційних небезпек і шкідливостей у районах діяльності

ГПУ “Шебелинкагазвидобування”…………………………………………..

1.4.3 Пожежна безпека в ГПУ “ШГВ”

1.4.4 Захист навколишнього середовища в ГПУ “ШГВ”

2 Методика аналізу ефективності використання трудових ресурсів

2.1 Поняття та економічний зміст покращення використання трудових ресурсів…………………………………………………………………………

Відбір та обґрунтування системи показників для оцінки рівня
використання трудових ресурсів
Характеристика факторів, які впливають на ефективність використання
трудових ресурсів

2.4 Методика аналізу показників рівня використання трудових ресурсів....
З Аналіз використання трудових ресурсів ГПУ “Шебелинкагазвидобування”

Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ГПУ “ШГВ”…………………………………………………………………………..
Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами
Аналіз складу та структури кадрів
Аналіз підготовки та підвищення кваліфікації кадрів
Аналіз руху кадрів в ГПУ “Шебелинкагазвидобування”

Аналіз балансу використання робочого часу в ГПУ “ШГВ”
Аналіз оплати праці та матеріального стимулювання в ГПУ
“Шебелинкагазвидобування”
Кореляційно-регресійний аналіз продуктивності праці
Напрямки і резерви підвищення продуктивності праці

4 Проектування заходів з покращення використання трудових ресурсів в
ГПУ “Шебелинкагазвидобування”

Вибір та обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності
використання трудових ресурсів
1. Визначення економічної ефективності запропонованих заходів

4.2.1 Визначення економічного ефекту заходу по об’єднанню пересувної механізованої колони та відділу облаштування родовищ…………………..

4.2.2 Визначення економічного ефекту заходу по збільшенню кількості планових технічних оглядів на Хрестищенській дожимній компресорній станції………………………………………………………………………….

4.2.3 Визначення економічного ефекту заходу по суміщенню професій оператора котельні та оператора хімчистки…………………………………

Розрахунок впливу запропонованих заходів на техніко-економічні
показники діяльності підприємства…......…………………………………

Висновки і пропозиції

Перелік використаної літератури

Додатки…………………………………………………………………………….

Вступ

В усіх високорозвинутих країнах сьогодні впроваджують в життя принципи соціально-орієнтованої економіки. Це означає, що головним для свого розвитку держава і підприємства вибирають розвиток людського фактору. За рахунок ведення такої політики зуміли досягти економічного зростання такі країни, як Японія, Корея, Гон-Конг, Німеччина та інші. Зараз таку політику впроваджують США, Канада.

Усім відомо, що соціалістична економіка створювала принцип об'єктивного використання трудового потенціалу працівників, градацію їх за оплатою праці стосовно виконуваної роботи та особистого внеску в розвиток підприємства. Це було однією з основних причин її краху. Зараз в Україні постала проблема ефективності використання працівників та зайнятості вивільненої з різних причин робочої сили, тому темою мого дипломного проекту я вибрав „Планування заходів з поліпшення використання трудових ресурсів ГПУ „Шебелинкагазвидобування””

Рівень ефективності використання трудових ресурсів підприємства - один з найважливіших якісних показників його роботи. Від його підвищення залежать темпи розвитку виробництва, збільшення заробітної плати і реальних доходів працівників, розміри зниження собівартості продукції і збільшення заощаджень.

Метою аналізу рівня використання трудових ресурсів на підприємстві є виявлення можливостей наступного збільшення надання послуг за рахунок росту продуктивності праці, більш раціонального використання працівників і їх робочого часу, виявити резерви зниження собівартості продукції на основі економії заробітної плати та нарахувань в ФОП.

Мета дипломного проекту полягає в якісній оцінці трудових ресурсів, ефективності їх використання, у виявленні внутрівиробничих резервів підвищення продуктивності праці та соціального захисту працівників і напрацюванні заходів щодо покращення використання трудових ресурсів в ГПУ „Шебелинкагазвидобування”.

Об’єктом дослідження виступає ГПУ „Шебелинкагазвидобування”. Період дослідження охоплює три роки (2002-2004рр.).

Предметом дослідження виступають трудові ресурси підприємства, ефективність їх використання, тому що кадровий потенціал підприємства відіграє провідну роль у розв’язанні науково-технічних, організаційних та економічних завдань господарювання.

Значення аналізу ефективності використання трудових ресурсів зростає за нових умов господарювання у зв’язку з розширенням можливостей використання кадрового потенціалу підприємства.

Аналізуючи трудові ресурси підприємства, необхідно оцінити :

- трудовий потенціал підприємства;

- ступінь відповідальності загальноосвітнього і кваліфікаційного складу
кадрів і їх структури сучасному науково-технічному рівню виробництва і його
організації;

забезпечення підприємства трудовими ресурсами;

резерви підвищення продуктивності праці.

Забезпеченість підприємства робочою силою та раціональне її використання значною мірою визначають організаційно-технічний рівень виробництва, характеризують ступінь використання техніки і технології, предметів праці, створюють умови високої конкурентоспроможності та фінансової стабільності.

Вихідним моментом для оцінки і прийняття рішень у зміні кадрового потенціалу є аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та ефективність їх використання. Слід зауважити, що з переходом до ринкової економіки, аналіз трудових ресурсів стає вагомішим, оскільки робоча сила має вартісну оцінку і є конкурентоспроможною на ринку праці. Це розширює межі аналітичних досліджень, критеріями оптимізації трудових ресурсів стають не лише економічні, але й соціальні параметри. Економічні та соціальні гаранlтії праці, з одного боку, і жорсткі умови трудової діяльності - з другого, формують сферу глибоких аналітичних досліджень кадрового потенціалу підприємства.

1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Характеристика умов проведення робіт

ГПУ “Шебелинкагазвидобування” здійснює свою діяльність на території Харківської, Луганської, Полтавської та Донецької областей. Характерною особливістю галузевої структури промисловості регіону є висока питома вага важкої промисловості, переважає переробна промисловість над видобувною. Електроенергією регіон забезпечується завдяки Зміївській ДРЕС, ДРЕС-2, рядом харківських ТЕЦ. Провідними є тракторне і сільськогосподарське машинобудування. Енергетичне машинобудування і електротехнічна промисловість спеціалізується на випуску потужних турбін для атомних, теплових і гідравлічних електростанцій, генераторів, електродвигунів. Розвинуте транспортне машинобудування, верстатобудування, інструментальна промисловість, приладобудування. Добре розвинуте гірничо-шахтне, підйомно-транспортне та будівельно-шляхове машинобудування. Підприємства хімічної промисловості зосереджені переважно в Харкові.

Високий рівень економічного потенціалу регіону зумовив в межах області наявність різноманітних видів транспорту:

Залізничний. Довжина залізниці 1600 км. Головні залізничні магістралі: Москва-Харків-Лозова-Севастополь; Брянськ-Харків-Жданов; Харків-Полтава-Київ-Львів; Харків-Красноград-Новомосковськ; Харків-Куп’янськ-Валуйки;
Автомобільний. Довжина автошляхів 8,3 тис.км, з твердим покриттям 6,6 тис.км. Головні автомагістралі: Москва-Харків-Сімферополь; Київ-Харків-Ростов-на-Дону; Харків-Суми; Харків-Куп’янськ; Красноград-Полтава;
Трубопровідний. Газопроводи від Шебелинки до Харкова, Полтави, Сум, Кременчука, Дніпропетровська, Одеси, Кишинева, Києва, Брянська, Москви, а також газопровід “Союз”.

Поверхня регіону слабо похилена на південному заході і південному сході, хвиляста рівнина розчленована річковими долинами. Основна частина регіону лежить в межах Придніпровської низовини.

Основні корисні копалини: природній газ (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область), нафта, кам’яне та буре вугілля, крейда, глина
(Шебелинське родовище), піски, вапняки. Є джерела мінеральних вод.

Клімат помірно-континентальний, температура січня –7, -80С, липня +20,+210С. Річна кількість опадів від 457 до 586 мм на рік. Найбільшою річкою регіону є Сіверський Донець з притоками, річки басейну Дніпра, значна частина озер та кілька водосховищ. Територією регіону проходить траса каналу Дніпро-Донбас.

ГПУ “Шебелинкагазвидобування” проводить роботи на Східному нафтогазоносному регіоні України, який представлений Дніпровсько-Донецькою областю, що є частиною Прип’ятсько-Донецької нафтогазоносної провінції. Дніпровсько-Донецька газонафтоносна область являє собою в геологічному відношенні рифтогенну западину, що сформувалася в тілі древньої Східно-Європейської платформи на сході України між Українським кристалічним щитом та Воронежською антеклізою.

Основні поклади вуглеводнів приурочені до кам’яновугільних та нижньопермських утворень. Одиничні поклади виявлені в осадкових породах юри, тріасу, девону та в докембрійських кристалічних утвореннях.

Родовища належать до Рябухинсько-Північно-Голубівського газоносного району (Шуринське ГКР, Волохівське ГКР, Південно-Граківське ГКР, Борисівське ГКР, Шевченківське ГКР, Іскрівське ГКР, Вишневське ГКР, Північно-Голубівське ГКР, Максальське ГКР), Машівсько-Шебелинського газоносного району (Ланнівське ГКР, Західно-Хрестищенське ГКР, Червоноярське ГКР, Західно-Старовірівське ГКР, Медведівське ГКР, Котлярівське ГКР, Мелехівське ГКР, Західно-Єфремівське ГР, Єфремівське ГКР, Західно-Соснівське ГКР, Кегичівське ГКР, ШебелинськеГКР), Співаківського газоносного району (Миролюбівське ГКР, Співаківське ГР, Дробишівське ГКР), Красноріцького газоносного району (Борівське ГКР, Муратівське ГКР, Капітанівське ГКР, Лобачівське ГКР), нафтогазоносного району північного борту (Скворцівське НГКР, Островерхівське ГКР, Ртищівське ГКР, Коробочкинське ГКР, Леб’язьке ГКР, Дружелюбівське НГКР, Кондрашівське ГКР, Вільхове ГКР)

Основні родовища вуглеводнів знаходяться в межах Машівсько-Шебелинського газоносного району, який в тектонічному відношенні являється фрагментом повздовжної приосьової зони западини та південно-східної частини центру грабена (поперечна зона). До них відносяться: Шебелинське, Хрестищенське, Єфремівське, Мелихівське, Медведівське і Кегичівське.

Шебелинське родовище

Шебелинське газоконденсатне родовище приурочене до крупної брахі антиклінальної складки (ускладнена рядом тектонічних порушень скидового типу), витягнутої з північного заходу на південний схід і являє собою єдиний масивний багатопластовий склепінний поклад з початковим положенням ГВК на відмітці -2270 м. Промислова газоносність родовища приурочена до відкладів святогорської і картамишської світ нижньої пермі і араукаритової світи верхнього карбону, що залягають на глибинах 1450-2380м, площа газоносності становить 23185 тис.м2, висота поверху газоносності покладу досягає 1160 м, ефективна газонасичена товщина 147,7м, відкрита пористість - 0,1-0,27, газонасиченість - 0,5. Колектори порового типу. Режим покладу газовий.

Хрестищенське родовище

Хрестищенське ГКР розташоване в південно-східній осьовій частині ДДЗ і входить до складу структур, які утворюють Розпашнівсько-Хрестищенську антиклінальну зону. Структура представляє собою брахіантикл і пальну складку північно-західного простягання, перикліналі якої прорвані Білухівським і Хрестищенським соляними штоками. В приштокових зонах структура ускладнена різкоамплітудними тектонічними порушеннями, які найбільш інтенсивно розвинуті в східній і північно-східній частинах складки, де вони утворюють серію блоків. Хоча амплітуда скидів досягає 100-130 м по даних розробки тектонічні блоки не ізольовані, за винятком блоків свердловин 232, 293, 303, де взаємодія з рештою покладу відсутня. Поклад масивно-пластовий, з єдиним ГВК на абсолютній відмітці - 3720 м.

Основні параметри Західно-Хрестищенського газоконденсатного родовища:

- продуктивні пласти - нижньопермські (підбрянцівська ритмопачка хемогенних відкладів) на глибинах 2390-2470м; нижньопермські + верхньокамяновугільні (картамишська+верхня частина араукаритової світи) на глибинах 2700-3720м; верхньокамяновугільні (араукаритова+авіловська світи) на глибинах 3200-3895м;

- площа газоносності відповідно - 687, 43000, 108640 тис.м2;

- ефективна газонасичена товщина - 20м; 30м; 75,1-93,6м;

- газонасиченість - 0,86-0,75-0,72.

Єфремівське родовище

Родовище приурочене до брахіантиклінальної складки субширотного простягання, східна і західна перикліналі якої ускладнені Єфремівським і Західно-Єфремівським соляними штоками, а присклепінна частина порушена численними скидами переважно субмеридіонального простягання.

Для Єфремівського газоконденсатного родовища :

- продуктивні - нижньопермські (славянська світа) на глибинах 1800-2250м; микитівська світа - 1900-2650м; картамишська світа - 2150-3375м; верхньокамяновугільні (араукаритова світа) на глибинах 2900-3375м;

- площа газоносності відповідно - 4625, 16900, 16700, 11300 тис.м2;

- ефективна газонасичена товщина - 6,5м; 23,2м; 90м; 20,4м;

- газонасиченість - 0,79.

Мелихівське родовище

Родовище приурочене до асиметричної брахіантиклінальної складки субширотного простягнення перикліналі якої складнені соляними штоками. Промислова газоносність пов'язана з тріщинуватими карбонатними і теригенними різновидностями хемогенних відкладів нижньої пермі, пісковиками і алевролітами картамишської світи нижньої пермі і араукаритової світи верхнього карбону. Поклад масивно-пластового типу. Проте, в зв'язку з невитриманістю колекторів і зміною їх властивостей по розрізу і площі, наявністю окремих пластових покладів, контур газоносності не контролюється єдиною площиною газоводяного контакту. Нижня границя ГВК установлена на відмітці - 3720м. (св. 22), верхня - 3452м. (св. 6).

Для Мелихівського газоконденсатного родовища характерно:

- продуктивні відклади - нижньопермські (святогорська + підбрянцівська ритмопачки хемогенних відкладів) - 2240-2600м; картамишська світа - 2770-3582м; верхньокамяновугільні (араукаритова світа) - 3582-3870м;

- площа газоносності відповідно - 9160, 16600, 12800 тис.м2;

- ефективна газонасичена товщина - 9м, 29м, 80м;

- газонасиченість - 0,89-0,62-0,7.

Медведівське родовище

Родовище характеризується складного будовою і складається з трьох блоків. Західний блок представляє собою брахиантиклінальну складку, східна перикліналь і склепіння якої знищені Медведівським соляним штоком. В приштоковій зоні тектонічним порушенням відділений невеликий за розмірами блок св.100, в межах якого палеозойські відклади залягають під кутом 40-50°, але, судячи по величині пластового тиску, з'єднаний з західним блоком.

Північний блок, відокремлений від західного тектонічним порушенням амплітудою біля 125м, представляє собою вузьку смугу моноклінального покладу, притулену до соляного штоку і обмежену з півночі тектонічним порушенням.

Південний моноклінальний блок виявлено в процесі буріння свердловин 122, 125, з,яких одержано приплив газу.

Промислова газоносність приурочено до хемогенних і теригенних відкладів нижньої пермі і верхнього карбону. Поклад масивно-пластовий з єдиним ГВК на відмітці - 3696м, а в блоках св. 108, 122, які пробурені пізніше, він знаходиться на відмітках - 3628 і - 3627м відповідно. Колектори підбрянцевської і картамишської світ характеризуються значною літологічною мінливістю, поклади в цих відкладах мають літологічний контур газоносності.

Для Медведівського ГКР:

- продуктивні відклади - нижньопермські (брянцівська ритмопачка хемогенних відкладів) на глибинах 2241-2426м; нижньопермські + верхньокамяновугільні (картамишська + араукаритова світа) на глибинах 3000-3860м;

- площа газоносності відповідно - 1200, 27760 тис.м2;

- ефективна газонасичена товщина - 10,6м, 14,4-147,2м;

- газонасиченість - 0,85-0,71.

Кегичівське родовище

Кегичівське газоконденсатне родовище приурочене до Соснівсько-Біляєвського валоподібного підняття і представляє собою брахіантикліналь субширотного простягання, східна перикліналь якої знищена Павлівським соляним штоком. В межах ізогіпси газоводяного контакту - 2725 м, розміри складки 7,5 х 5,0 км. Висота продуктивної товщі досягає 500 м. Складка має плоске склепіння і дещо асиметричні крила.

Промислова газоносність пов'язана з відкладами слов'янської та картамишської світ нижньої пермі і араукаритової світи верхнього карбону. Поклад масивно-пластовий, колекторами газу являються пласти пісковиків, карбонатів і алевролітів.

Горизонт 82 слов'янської світи газонасичений в склепінній частині. В приштоковій частині горизонт заміщений козирком девонської солі.

Для Кегичівського газоконденсатного родовища:

- продуктивні відклади - славянська світа, 1950-2150м; картамишська світа, 2400-2950м, араукаритова світа, 3085-3120м;

- площа газоносності відповідно - 12860, 26920, 1940 тис.м2;

- ефективна газонасичена товщина - 6-9,5м, 28,1м, 8,5м;

- газондсиченість - 0,94-0,65-0,68.

За величиною геологічних запасів родовища ГПУ розподіляються наступним чином:

- гігантські (500-1000 млрд.м3 газу) - Шебелинське ГКР ;

- величезні (100-500 млрд.м"3 газу) - Хрестищенське ГКР;

- великі (50-100 млрд.м3 газу) - Єфремівське та Мелихівське ГКР;

- середні (10-50 млрд.м3 газу) - Медведівське та Кегичівське ГКР;

- невеликі (до 10 млрд.м3 газу) - решта родовищ ГПУ. Тобто ми бачимо, що основні родовища ГПУ'Шебелинкагазвидобування" відносяться до Машівсько-Шебелинського газоносного району.

1.2 Матеріально-технічна база ГПУ “Шебелинкагазвидобування”

Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" створене на підставі постанови Кабінету Міністрів від 24 липня 1998 року № 1173 "Про розмежування функцій видобування, транспортування, зберігання та реалізації природного газу" та спільного наказу від 6.11.1998 року Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" № 68/234 та державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості № 234 "Про реорганізацію AT "Укргазпром". Підприємство знаходиться в Харківській області, с.м.т. Червоний Донець. ГПУ "Шебелинкагазвидобування" займається видобуванням газу, нафти та газоконденсату.

Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" здійснює промислову та дослідно-промислову розробку 34 родовищ, розташованих на території Харківської, Полтавської, Луганської та Донецької областей.

Сучасний стан газоконденсатних родовищ ГПУ "Шебелинкагазвидобування" дозволяє видобувати 32% газу, який видобувається в країні.

Створення газовидобувної промисловості в найперспективнішому Східному регіоні - Дніпровсько-Донецькій западині - започатковане введенням в дію найбільшому за запасами в Україні Шебелинського газоконденсатного родовища (початкові запаси 650 млрд. м\ відкрите в 1951 році). Саме з цього родовища розпочинається розробка газоконденсатних покладів. В 1956 році , коли Шебелинське родовище ввели в експлутуцію, було видобуто 332,7 млн.м'. Завдяки насамперед Шебелинському родовищу Україна стала однією з провідних газовидобувних держав Європи.

Поява на економічній карті України такого багатого родовища, названого „газовим Донбассом”, докорінно вплинула на розвиток металургії, хімії, машинобудування, а також визначили темпи газифікації України, Росії, Молдови.

Необхідність прискорення видобутку газу та газового конденсату перетворило Шебелинку на полігон впровадження новітніх технологій та передових методів буріння свердловин. Відкриття Шебелинки надало потужного імпульсу розширенню геологорозвідувальних робіт в Україні. Нарощування обсягів пошуково-розвідувального буріння сприяло відкриттю в Східній Україні цілого ряду великих родовищ природного газу.

В 60-ті роки при постійній кількості бурових бригад нарощувались темпи будівництва свердловин за рахунок збільшення обсягу буріння. Цьому сприяла тісна співпраця з науково-дослідними інститутами УкрНДІгазом, ВНДІгазом, УкрНДГРІ, Всесоюзними політехнічними інститутами, Івано-Франківським інститутом нафти і газу, Московським інститутом нафтохімічної і газової промисловості імені Губкіна. Придбавши досвід експлуатації найкрупнішого в Україні газоконденсатного родовища, колектив підприємства розпочав проводити облаштування і введення в розробку нових газових родовищ. Так в період з 1961 року до 2004 року, були- введені в експлуатацію 26 газоконденсатних родовищ.

Серйозними ускладненнями, що вплинули та впливають на процес