Міжнародна міграція робочої сили між Україною, Польщею, Німеччиною та Китаєм
Вступ
Розділ 1. Аналіз міжнародної торгівлі між Україною, Польщею, Німеччиною на Китаєм
- Основні показники Польщі, Німеччини та Китаю
Польща
Польща, Польська Республіка, Річ Посполита Польська (пол. Polska, Rzeczpospolita Polska) держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств. Польща має державний кордон з сімома країнами Європи: на північному сході вона межує з Росією (Калінінградська область) та Литвою, на сході з Білоруссю та Україною, на півдні з Чехією та Словаччиною, на заході з Німеччиною. На півночі Польща омивається водами Балтійського моря. Столицею Польщі є місто Варшава.
Площа Польщі становить 312 575 км, населення становить близько 38 млн осіб, вона є дев'ятою державою Європи за площею та восьмою за населенням. Близько 61% населення проживає у містах, найбільшими серед яких є Варшава, Краків, Лодзь, Вроцлав та Познань[2]. Офіційною мовою є польська.
Польща індустріально-аграрна країна. Основою польської економіки є промисловість, а саме машинобудівна, металургійна, гірнича та хімічна промисловість. Вагому роль відіграє й сільське господарство: країна є великим виробником картоплі та пшениці, розвинене свинарство, птахівництво та скотарство[2]. Грошовою одиницею є злотий.
Польща є членом багатьох міжнародних організацій, зокрема ООН, МВФ, Європейського союзу, НАТО, ОБСЄ, Ради Європи тощо.
Польща демократична країна на чолі з президентом, головним законом якої є Конституція 1997 р. Центральна урядова структура Рада міністрів на чолі з прем'єр-міністром.
Складається із 16 воєводств (пол. wojewdztwo). Воєводства, в свою чергу, поділяються на 308 повітів (пол. powiat), які розділено на 2489 гмін (пол. gmina), включно з 65 містами, що мають статус міських повітів.
Імпортом є нафта і нафтопродукти, прокат чорних металів і сталь, залізняк, металообробні станки, пшениця, бавовна $ 34,3 млрд. (г. ч. Німеччина 19,0%; Італія 7,9%; Франція 6,5%; Росія 5,4%; Великобританія 4,7%).
Експортом є паливо, сировина і напівфабрикати, станки і машини, промислове і транспортне обладнання, одяг і господарські товари $ 28,6 млрд. (г. ч. Німеччина 36,0%; Італія 5,8%; Росія 5,6%; Нідерланди 4,7%; Франція 4,6%).
Німеччина
Німеччина (нім. Deutschland) країна в Центральній Європі, демократична федеративна республіка. Офіційна назва Федеративна Республіка Німеччина (нім. Bundesrepublik Deutschland, МФА. Скорочено ФРН (BRD). Складається з 16 федеральних земель. Столиця і найбільше місто країни Берлін. Займає площу 357 021 км. Клімат помірний сезонний. Населення 81.8 мільйонів осіб. Член Європейського Союзу та НАТО. Країна з найбільшою кількістю населення і найбільшим рівнем економіки в Європейському союзі. Провідна політична сила на Європейському континенті, технологічний лідер в багатьох галузях.
Член Європейського Союзу, НАТО і «Великої сімки», претендує на постійне членство в Раді Безпеки ООН.
Країна має четверту найбільшу у світі економіку за ВВП і п'яту найбільшу за паритетом купівельної спроможності. Це другий найбільший у світі експортер та третій найбільший у світі імпортер товарів. Країна досягла дуже високих стандартів життя і має всесторонню систему соціального забезпечення. Німеччина батьківщина багатьох знаменитих науковців та винахідників і відома своєю культурною та політичною історією.
Німеччина межує на півночі з Данією (68 км), на заході з Нідерландами (577 км), Бельгією (167 км), Люксембургом (138 км) та Францією (451 км), на півдні Швейцарією (334 км), Австрією (784 км) і Чехією (646 км), а на сході з Польщею (456 км). На півночі омивається Балтійським та Північним морями.
Німеччина поділена на 16 політико-адміністративних територій федеральні землі. Останні в свою чергу діляться на 439 районів (нім. Kreise) і міських округів (нім. kreisfreie Stdte).
Столиця Німеччини місто Берлін, де знаходиться і федеральний уряд. У Федеративній Республіці Німеччина здійснюється поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову.
Законодавчу гілку влади представляє двопалатний парламент, який складається з:
- Нижньої палати (Бундестагу), яка обирається на 4-річний термін і складається з 622 депутатів, що обираються на загальних виборах, та
- Федеральної Ради (Бундесрату), яка складається з 69 представників земель (кожна з 16 земель має визначену кількість голосів: від 3 до 6).
Виконавчу гілку влади представляє федеральний уряд з федеральним канцлером на чолі, який обирається парламентом, а висувається президентом.
Судова влада представлена Федеральними судами
Населення Німеччини 81,8 мільйони мешканців, із них 73,8 мільйонів з німецьким, а 8 мільйонів із іноземним громадянством. У 2010 р. у країні проживало 65 млн німців та 15,5 млн іноземців. Найбільші чисельні групи турки та курди (3,2 мільйони), поляки (1,6 мільйони), вихідці з країн СНД (українці, росіяни, євреї, російські німці (1,4 мільйони), вихідці з країн західної Європи та Балкан (2,9 млн), вихідці з країн Азії (1,6 млн).
ВВП (ПКС) |
2010 р., оцінка |
- Повний |
2,932 трлн $ (Список країн за ВВП) |
- На душу населення |
35 930 $ (Список країн за ВВП на душу населення) |
ВВП (номінальний) |
2010 р., оцінка |
- Повний |
3 305 трлн $ |
- На душу населення |
40 511 $ |
Державний устрій |
парламентська республіка |
- президент |
Йоахім Ґаук |
- канцлер |
Анґела Меркель |
Китай
Китай (кит. традиц.; спрощ.; піньїнь: zhnggu, чжунго, «центральна країна») культурний регіон і стародавня цивілізація Східної Азії. Китай належить до найбільш прадавніх цивілізацій, яка увібрала у себе велику кількість держав та культур впродовж 6 тисяч років. Громадянська війна у Китаї по закінченню Другої світової війни спричинила поділ цього регіону на дві держави, котрі продовжують вживати у своїй назві слово «Китай». Це Китайська Народна республіка (КНР), яка володіє материковим Китаєм, та Республіка Китай, яка контролює острів Тайвань та прилеглі до нього острови.
Китай має довгу і майже неперервну цивілізаційну історію та одну з найстаріших і найскладніших систем письма. До 19 століття він був однією з найпередовіших світових політій і основним культурним центром Східної Азії. Китайський вплив на сусідні держави залишається істотним по сьогодні. Китай батьківщина багатьох технічних винаходів, які змінили долю людства. Серед них папір, компас, порох і друкарство.
Китай має величезний економічний потенціал. Темпи приросту промислової і сільськогосподарської продукції дуже високі. За обсягом ВНП країна займає друге місце після США, а у кінці XX ст. вона знаходилась на сьомому місці.
Китай складається з власне етнічного Китаю (18 історичних провінцій Китайської імперії), Внутрішньої Монголії, Сіньцзяну, Маньчжурії і Тибет території КНР і Тайваню території Республіки Китай. Узбережжя континентальної частини Китаю на сході і півдні омивається водами Бохайського, Жовтого, Східно-Китайського і Південно-Китайського морів Тихого океану. У морях, що омивають Китай, розкидано 5 400 тисяч островів. Китай межує з Монголією, Росією, Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном, Афганістаном, Індією, Непалом, М'янмою, В'єтнамом, Бутаном, Лаосом.
Китай є економічно розвиненою країною, головна частина галузей економіки якого працює на експорт. Основними центрами економічного зростання є дві найбільші економічні зони Китаю Дельта Перлинної ріки та Дельта річки Янцзи
Китай є країною з низькою оплатою праці.
Китайська Народна Республіка потужна аграрно-індустріальна країна. Розвиваються традиційні галузі промисловості текстильна, вугільна, чорна металургія, фосфорно-фаянсове виробництво, також створені нові галузі нафтопереробна, газова, хімічна, авіаційна, космічна, електронна, машинобудування, приладобудування. Китай займає провідні позиції у світі з видобутку вугілля, цементу, виробництва мінеральних добрив, сталі, електроенергії. Розвинені сучасні види транспорту. Довжина (1996, тис. км) залізниць 72,9, автошляхів 1157. Головні морські порти: Шанхай, Тяньцзінь з Сіньганом, Далянь, Гуанчжоу з Хуанпу, Чжаньцзян, Ціньхуандао, Ціндао. В країні діють бл. 500 внутрішніх і 60 міжнародних авіаліній.
Найбільші закордонні інвестиції, що станом на кінець 2010 року склали 1,09 трлн дол. США, в економіку країни надійшли від британської колонії Гонконг, держав ЄС та Японії. Через обмеження урядами деяких країн Заходу інвестицій в комуністичні країни, Гонконг, що в 1997 році отримав статус особливого спеціального регіону й надалі, як посередник, є головним майданчиком залучення прямих зовнішніх інвестицій з країн Заходу в Китай. На кінець 2010 року Гонконгом було залучено майже один трильйон американських доларів, що вдвічі більше, ніж інвестовано напряму в Китай. Більшість іноземних інвевтицій у Гонконг надходить від Віргінських Британських островів із застосуванням офшорних схем. Гонконг і Шанхай є найпривабливішими регіонами для прямих іноземних інвестицій у КНР. Після початку економічних реформ навколо цих міст утворились дві найбільші агломерації Китаю. Дельта Перлинної ріки та Дельта річки Янцзи біля Гонконгу та Шанхаю відповідно. Вони стали основними центрами виробництва та залучення прямих іноземних інвестицій в КНР.
Промисловість включає виплавку сталі, кольорових металів (алюмінію, міді, цинку, свинцю, олова, сурми і інш.), виробництво цементу (304 млн т), мінеральних добрив (21 млн т). Багатогалузеве машинобудування (сільськогосподарське і транспортне машинобудування, тракторо-, авто-, авіа-, станко- і суднобудування, виробництво електроенергетичного і іншого промислового обладнання, електронних виробів, приладів, а також велосипедів, швейних машин, годинників і інш.).
Частка у валовій продукції сільського господарства (1992, %): рослинництво 74, тваринництво 26. Є овочівництво, плодівництво, виноградарство, виробництво зернових, рибальство, збір дикорослих плодів і лікарських трав, заготівля деревини. За станом на кінець 1990-х років Китай мав бл. 95 млн га земель, що обробляються. З однієї ділянки нерідко знімають три і більше урожаї за два роки, а в басейні р.Янцзи - щорічно два урожаї. У Південному Китаї багато які поля дають по три урожаї основних сільськогосподарських культур або до п'яти урожаїв овочів на рік. Величезна територія країни і різноманітність кліматичних умов, ґрунтів і рельєфу були причиною формування різних агроекосистем. У Китаї вирощують понад 50 видів польових, 80 видів городніх і 60 видів садових культур.
Рис.1.1 Реальне і номінальне ВВП Китаю за 2006-2011 рр.
- Базові показники міжнародної торгівлі України з Польщею, Німеччиною та Китаєм
Польща
Однією з головних складових українсько-польського економічного співробітництва є співпраця в торговельно-економічній сфері. За даними Держкомстату України, за 2010 р. обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з Республікою Польща зросли на 35,2% від рівня 2009 року і склали 4 576,0 млн.дол.США.
Рівень українського експорту до Республіки Польща за 2010 р. становить 1 787,2 млн.дол. США та у порівнянні з показником 2009 року збільшився на 47,9 %. Натомість рівень польського експорту до України за 2010 р. становить 2 788,8 млн. дол. США та у порівнянні з показником 2009 р. збільшився на 28,5 %. Відємне для України сальдо торговельного балансу у цьому періоді склало 1 001,6 млн. дол. США.
Обсяги зовнішньої торгівлі послугами України з Республікою Польща за результатами 2010 р. зросли на 15,0% від рівня аналогічного періоду 2009 року і склали 227,1 млн. дол. США. Рівень українського експорту послуг до Республіки Польща у 2010 р. становив 91,5 млн. дол. США, а рівень польського експорту послуг до України 135,6 млн. дол. США.
Таблиця 1.1 Торгівля товарами та послугами між Україною та РП [3]
Рік |
Обсяги, млн. дол. США |
||
Імпорт в Україну |
Експорт в РП |
Взаємні обсяги торгівлі товарами і послугами |
|
2003 |
849,0 |
794,0 |
1643,0 |
2004 |
1034,0 |
1022,0 |
2056,0 |
2005 |
1 482,9 |
1 072,2 |
2 555,1 |
2006 |
2 206,0 |
1 425,3 |
3 631,3 |
2007 |
3 066,8 |
1 741,4 |
4 808,2 |
2008 |
4 508,5 |
2 490,1 |
6 998,6 |
2009 |
2 284,8 |
1 295,6 |
3 580,7 |
2010 |
2 924,4 |
1 878,7 |
4 803,1 |
I квартал 2011 |
632,4 |
656,0 |
1 288,4 |
За даними Міністерства економіки Республіки Польща, за результатами I кварталу 2011 р. обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з Республікою Польща склали 1151,0 млн. євро (1634,4 млн. дол. США). Обсяги українського експорту до Республіки Польща склали 457,4 млн. євро (649,5 млн. дол. США) та збільшились в 2,0 рази у порівнянні до аналогічного періоду минулого року. Обсяги польського імпорту в Україну склали 693,6 млн. євро (984,9 млн. дол. США) та збільшились на 13,1 % по відношенню до аналогічного періоду минулого року. Відємне для України сальдо торговельного балансу склало 236,2 млн. євро (335,4 млн. дол. США).
Таблиця 1.2. Товарна структура експорту з України до Республіки Польща в I кварталі 2011 р [3]
Номер та найменування групи товару |
Експорт |
||
Вартість, тис. дол. США |
у % до вiдп. перiоду попер. року |
у % до загальн. обсягу |
|
Всього |
656 096,7 |
212,6 |
100,0 |
72 чорнi метали |
163 513,1 |
382,7 |
24,9 |
26 руди, шлаки та зола |
151 873,5 |
284,7 |
23,1 |
85 електричнi машини і устаткування |
60 324,8 |
152,8 |
9,2 |
44 деревина і вироби з деревини |
37 979,1 |
127,0 |
5,8 |
23 залишки і вiдходи харчової промисловості |
30 420,6 |
172,9 |
4,6 |
73 вироби чорних металів |
16 963,3 |
201,2 |
2,6 |
15 жири та олії тваринного або рослинного походження |
16 185,0 |
159,7 |
2,5 |
12 насіння і плоди олійних рослин |
12 294,9 |
590,9 |
1,9 |
62 одяг текстильний |
9 326,3 |
92,5 |
1,4 |
84 котли, машини, апарати і механічні пристрої |
7 712,5 |
144,5 |
1,2 |
Отож, з України до Республіки Польща найбільше експортується продукція металургійної, видобувної галузі та деяка продукція машинобудування, а також продукція сільського господарства і легкої промисловості.
Порівнявши експортно-імпортну товарну структуру двох країн, варто відзначити, що на сучасному етапі в експорті України до РП переважає сировина, а в експорті РП до України готові вироби різних галузей виробництва. Тобто, це означає, що торгівля двох країн є взаємовигідна, що спричинює поштовх до подальшої активізації економічного співробітництва України та Республіки Польща.
Німеччина
У 2012 році за обсягами зовнішньоторговельних операцій між Україною та країнами світу Німеччина знаходиться на третьому місті (після Російської Федерації та Китаю), а її частка становить 5,4 % (торік 5,5 %). При цьому, частка Німеччини у зовнішньоторговельних операціях України з країнами Європи становить 17,6 %.
За 2012 р. порівняно із 2011 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Німеччиною скоротився на 0,6 % і склав 9,4 млрд. дол. США. При цьому, експорт товарів та послуг з України до ФРН зменшився на 3,5 % та становив 2,1 млрд. дол. США. У той же час, імпорт товарів та послуг з ФРН до України зріс на 0,2 % і склав 7,3 млрд. дол. США.
Сальдо двосторонньої торгівлі товарами та послугами у 2012 р. для України негативне та становить 5,2 млрд. дол. США (торік 5,1 млрд. дол. США).
Таблиця 1.3. Показники двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Німеччиною за даними Держстату України, млрд. дол. США
|
2009 |
+/- |
2010 |
+/- |
2011 |
+/- |
2012 |
+/- |
ЗТО |
5,8 |
-43% |
6,7 |
16% |
9,5 |
40% |
9,4 |
-0,6% |
Експорт |
1,6 |
-33% |
1,8 |
13% |
2,2 |
18% |
2,1 |
-3,5% |
Імпорт |
4,2 |
-45% |
4,9 |
17% |
7,3 |
48% |
7,3 |
0,2% |
Сальдо |
-2,6 |
|
-3,1 |
|
-5,1 |
|
-5,2 |
|
За 2012 р. порівняно із 2011 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Німеччиною скоротився на 2 % і склав 8,5 млрд. дол. США. При цьому, експорт товарів з України до ФРН зменшився на 6,7 % та становив 1,6 млрд. дол. США. У той же час, імпорт товарів з ФРН до України скоротився на 0,9 % і склав 6,8 млрд. дол. США.
Сальдо двосторонньої торгівлі товарами у 2012 р. для України негативне та становить 5,2 млрд. дол. США (торік 5,1 млрд. дол. США).
Таблиця 1.4. Показники двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Німеччиною за даними Держкомстату України, млрд. дол. США
|
2009 |
+/- |
2010 |
+/- |
2011 |
+/- |
2012 |
+/- |
ЗТО |
5,1 |
-43% |
6,1 |
20% |
8,6 |
41% |
8,5 |
-2,1% |
Експорт |
1,2 |
-33% |
1,5 |
25% |
1,8 |
18% |
1,6 |
-6,7% |
Імпорт |
3,9 |
-46% |
4,6 |
18% |
6,9 |
49% |
6,8 |
-0,9% |
Сальдо |
-2,6 |
|
-3,1 |
|
-5,1 |
|
-5,2 |
|
У 2012 р. у структурі експорту товарів з України до ФРН переважали поставки наступних видів продукції:
- машини, устаткування та механізми 25 %;
- неблагородні метали та вироби 25 %, у тому числі чорні метали 16 %, вироби з чорних металів 6 %;
- текстиль 13 %, у тому числі одяг текстильний 9 %;
- продукція групи “літальні апарати” 8 %;
- хімічна продукція 7 %;
- деревина 4 %.
За 2012 р. порівняно з 2011 р. при загальному скороченні експорту на 7 % (на 119 млн. дол. США) помітне скорочення експорту продукції з України до ФРН спостерігалось по наступних позиціях:
- неблагородні метали на 17 % (на 83 млн. дол. США), у тому числі: чорні метали на 15 % (на 48 млн. дол. США), алюміній на 69 % (на 15 млн. дол. США), мідь на 50 % (на 15 млн. дол. США);
- насiння і плоди олійних рослин на 72 % (на 59 млн. дол. США);
- текстиль на 16 % (на 40 млн. дол. США), у тому числі одяг текстильний на 16 % (на 29 млн. дол. США);
- машини та устаткування на 8 % (на 34 млн. дол. США);
- хімічна продукція на 23 % (на 32 млн. дол. США).
Таблиця 1.5. Експорт товарів з України до ФРН у 2011 2012 рр. за даними Держстату України
|
|
2011 р. |
2012 р. |
Зміни, +/- |
|||
|
|
млн.дол. США |
Питома вага, % |
млн.дол. США |
Питома вага, % |
млн.дол. США |
% |
розділ |
Всього |
1764 |
100 |
1645 |
100 |
-119 |
-7% |
XVI |
Машини, устаткування та механізми |
448 |
25 |
414 |
25 |
-34 |
-8% |
XV |
Неблагородні метали та вироби |
486 |
28 |
403 |
25 |
-83 |
-17% |
|
72 чорнi метали |
318 |
18 |
269 |
16 |
-48 |
-15% |
|
73 вироби з чорних металiв |
96 |
5 |
97 |
6 |
0 |
0% |
|
74 мiдь i вироби з неї |
29 |
2 |
15 |
1 |
-15 |
-50% |
|
81 іншi недорогоціннi метали |
13 |
1 |
10 |
1 |
-3 |
-20% |
|
76 алюмiнiй i вироби з нього |
22 |
1 |
7 |
0 |
-15 |
-69% |
XI |
Текстиль та текстильні вироби |
251 |
14 |
211 |
13 |
-40 |
-16% |
|
62 одяг та додаткові речі до одягу, текстильні |
184 |
10 |
155 |
9 |
-29 |
-16% |
|
61 одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні |
35 |
2 |
31 |
2 |
-4 |
-11% |
|
63 іншi готовi текстильні вироби |
25 |
1 |
22 |
1 |
-3 |
-12% |
XVII |
Засоби транспорту |
17 |
1 |
137 |
8 |
120 |
707% |
|
88 літальні апарати |
7 |
0 |
127 |
8 |
120 |
1821% |
VI |
Продукція хімічної промисловості |
141 |
8 |
109 |
7 |
-32 |
-23% |
|
32 екстракти дубильнi |
51 |
3 |
50 |
3 |
-1 |
-2% |
|
35 бiлковi речовини |
21 |
1 |
16 |
1 |
-5 |
-25% |
|
29 органiчнi хiмiчнi сполуки |
12 |
1 |
16 |
1 |
3 |
28% |
|
28 продукти неорганiчної хiмiї |
19 |
1 |
13 |
1 |
-6 |
-31% |
|
38 різноманітна хімічна продукція |
31 |
2 |
8 |
1 |
-22 |
-72% |
IX |
Деревина та вироби з неї |
87 |
5 |
73 |
4 |
-14 |
-16% |
II |
Продукти рослинного походження |
104 |
6 |
65 |
4 |
-39 |
-38% |
|
10 зерновi культури |
9 |
1 |
28 |
2 |
19 |
217% |
|
12 насiння і плоди олійних рослин |
82 |
5 |
23 |
1 |
-59 |
-72% |
|
08 їстівнi плоди та горiхи |
10 |
1 |
9 |
1 |
-1 |
-8% |
V |
Мінеральні продукти |
44 |
3 |
52 |
3 |
7 |
17% |
|
26 руди, шлаки і зола |
32 |
2 |
36 |
2 |
4 |
11% |
|
27 палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки |
9 |
0 |
13 |
1 |
5 |
54% |
XIV |
Перли, діаманти |
38 |
2 |
39 |
2 |
1 |
3% |
IV |
Продукція харчової промисловості |
29 |
2 |
35 |
2 |
7 |
23% |
I |
Живі тварини, продукція тваринництва |
12 |
1 |
19 |
1 |
6 |
51% |
VII |
Пластмаси і каучук |
17 |
1 |
13 |
1 |
-4 |
-25% |
X |
Паперова маса з деревини |
19 |
1 |
11 |
1 |
-8 |
-43% |
III |
Жири і масла |
6 |
0 |
6 |
0 |
1 |
12% |
У 2012 р. у структурі імпорту товарів з ФРН до України переважали поставки наступних видів продукції:
- машини, устаткування та механізми 28 %;
- продукція хімічної промисловості 19 %, у тому числі фармацевтична продукція 9 %, різноманітна хімічна продукція 5 %, ефірні олії 2 %;
- засоби наземного транспорту 18 %;
- пластмаси та полімерні матеріали 8 %;
- неблагородні метали 5 %.
За 2012 р. порівняно з 2011 р. помітне зменшення імпортних поставок спостерігалось по наступних видах продукції:
- машини, устаткування та механізми на 13 % (на 296 млн. дол. США);
- неблагородні метали та вироби на 16 % (на 65 млн. дол. США);
- перли, діаманти на 59 % (на 64 млн. дол. США).
У той же час, зростання імпорту продукції спостерігалось по наступних позиціях:
- засоби наземного транспорту на 21 % (на 208 млн. дол. США);
- м'ясо та їстівні субпродукти у 2,3 рази (на 85 млн. дол. США);
- фармацевтична продукція на 18 % (на 89 млн. дол. США).
Таблиця 1.6. Імпорт товарів з ФРН до України у січні-листопаді 2011 2012 рр. за даними Держстату України
|
|
2011 р. |
2012 р. |
Зміни, +/- |
|||
розділ |
|
млн.дол. США |
Питома вага, % |
млн.дол. США |
Питома вага, % |
млн.дол. США |
% |
|
Всього |
6869 |
100 |
6807 |
100 |
-62 |
-1% |
XVI |
Машини, устаткування та механізми |
2211 |
32 |
1915 |
28 |
-296 |
-13% |
VI |
Продукція хімічної промисловості |
1246 |
18 |
1305 |
19 |
59 |
5% |
|
30 фармацевтична продукція |
505 |
7 |
594 |
9 |
89 |
18% |
|
38 різноманітна хімічна продукція |
352 |
5 |
317 |
5 |
-34 |
-10% |
|
33 ефiрнi олії |
133 |
2 |
130 |
2 |
-3 |
-3% |
|
32 екстракти дубильнi |
81 |
1 |
87 |
1 |
7 |
8% |
|
34 мило, поверхнево-активні органічні речовини |
62 |
1 |
66 |
1 |
5 |
8% |
|
29 органiчнi хiмiчнi сполуки |
58 |
1 |
53 |
1 |
-5 |
-8% |
XVII |
Засоби транспорту |
1027 |
15 |
1234 |
18 |
207 |
20% |
|
87 засоби наземного транспорту крім залізничного |
1015 |
15 |
1223 |
18 |
208 |
21% |
VII |
Пластмаси і каучук |
550 |
8 |
547 |
8 |
-3 |
0% |
XV |
Неблагородні метали та вироби |
408 |
6 |
342 |
5 |
-65 |
-16% |
|
73 вироби з чорних металiв |
167 |
2 |
135 |
2 |
-32 |
-19% |
|
72 чорнi метали |
54 |
1 |
54 |
1 |
0 |
0% |
|
82 інструменти, ножовi вироби |
50 |
1 |
44 |
1 |
-6 |
-12% |
|
83 іншi вироби з недорогоцінних металiв |
35 |
1 |
40 |
1 |
5 |
15% |
|
76 алюмiнiй i вироби з нього |
34 |
0 |
37 |
1 |
3 |
10% |
IV |
Продукція харчової промисловості |
302 |
4 |
309 |
5 |
7 |
2% |
I |
Живі тварини, продукція тваринництва |
106 |
2 |
198 |
3 |
93 |
88% |
|
02 м'ясо та їстівні субпродукти |
66 |
1 |
151 |
2 |
85 |
130% |
X |
Паперова маса з деревини |
194 |
3 |
194 |
3 |
-1 |
0% |
XI |
Текстиль та текстильні вироби |
167 |
2 |
152 |
2 |
-15 |
-9% |
V |
Мінеральні продукти |
78 |
1 |
94 |
1 |
15 |
20% |
II |
Продукти рослинного походження |
94 |
1 |
89 |
1 |
-6 |
-6% |
XIV |
Перли, діаманти |
108 |
2 |
44 |
1 |
-64 |
-59% |
IX |
Деревина та вироби з неї |
46 |
1 |
38 |
1 |
-8 |
-17% |
III |
Жири і масла |
11 |
0 |
10 |
0 |
-1 |
-9% |
|
90 прилади та апарати оптичні, фотографічні |
148 |
2 |
169 |
2 |
21 |
14% |
|
94 меблi |
30 |
0 |
36 |
1 |
7 |
23% |
За 2012 р. порівняно із 2011 р. обсяг двосторонньої торгівлі послугами між Україною та Німеччиною збільшився на 14 % і склав 972 млн. дол. США. При цьому, експорт послуг з України до ФРН збільшився на 10 % та становив 459 млн. дол. США. У той же час, імпорт послуг з ФРН до України зріс на 18 % і склав 514 млн. дол. США.
Таблиця 1.7. Показники двосторонньої торгівлі послугами між Україною та Німеччиною за даними Держкомстату України, млн. дол. США
|
2008 |
+/- |
2009 |
+/- |
2010 |
+/- |
2011 |
+/- |
2012 |
+/- |
ЗТО |
1051 |
47% |
732 |
-30% |
691 |
-6% |
860 |
24% |
972 |
14% |
Експорт |
545 |
44% |
369 |
-32% |
337 |
-9% |
408 |
21% |
459 |
10% |
Імпорт |
506 |
51% |
363 |
-28% |
354 |
-2% |
452 |
28% |
514 |
18% |
Сальдо |
39 |
|
6,6 |
|
-16 |
|
-45 |
|
-55 |
|
У 2012 р. основними статтями українського експорту послуг до ФРН були транспортні 57 % (збільшились на 13 %), різні ділові, професійні та технічні 21 % (скоротились на 9 %) та компютернi послуги 9 % (зросли на 30%).
За 2012 р. у зальному обсягу імпорту послуг з ФРН до України найбільш питому вагу склали наступні статті послуг: різні ділові, професійні та технічні 30 (збільшились на 5 %), транспортні 23 % (збільшились на 4 %), компютерні 9 % (збільшились на 43 %), роялті та ліцензійні послуги 8 % (збільшились на 2 %), страхові 6 % (зросли у 3 рази), будівельні 5 % (збільшились на 69 %), подорожі 5 % (збільшились на 87 %).
Китай
Торговельно-економічна співпраця між Україною та КНР регулюється Угодою між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки про торговельно-економічне співробітництво (1992 р.), згідно з якою встановлено режим найбільшого сприяння щодо стягнення мита на експортні та імпортні товари двох країн, податків та інших внутрішніх зборів.
Загальний стан торгівлі України та КНР характеризується відновленням докризових показників ЗТО, його сталим зростанням при збереженні тенденції до суттєвого превалювання імпорту з КНР над поставками української продукції до Китаю.
За даними Держкомстату України, в 2013 році загальний товарообіг між Україною та КНР збільшився у порівнянні з 2012 роком на 8,4% і склав 10,63 млрд. дол. США. Український експорт становив 2,73 млрд. дол. (збільшення на 53,4%), імпорт з КНР 7,90 млрд. дол. (залишився на рівні 2012 р.). Відємне сальдо України в торгівлі з КНР за 2013 році склало 5,17 млрд. дол. США.
За даними Держкомстату України, головними товарними позиціями українського експорту у 2013 році були: мінеральні продукти (залізні, титанові, цирконієві руди), питома вага яких становила близько 67%; жири і масла тваринного або рослинного походження, частка яких збільшилася майже до 14%; машини, устаткування і механізми (в основному, газові турбіни), частка яких склала практично 10%.
За даними Держкомстату України, у структурі китайського імпорту в 2013 році основними товарними групами були: машини, устаткування та механізми 36%, неблагородні метали та вироби з них 12%, текстиль та текстильні вироби 10%, взуття, головні убори, парасольки 9%, пластмаси та каучук 7%.
Згідно з даними Генеральної митної адміністрації КНР, за підсумками 2013 року товарообіг між Україною та КНР склав 11,1 млрд. дол. США, що більше показника 2012 р. на 7,3%. При цьому, експорт товарів з України становив 3,3 млрд. дол. США (зростання на 7,9%), імпорт 7,8 млрд. дол. США (зростання на 7,1%). Сальдо двосторонньої торгівлі було на користь КНР і склало 4,5 млрд. дол. США.
Згідно з даними Генеральної митної адміністрації КНР, у 2013 році основу українського імпорту з КНР складали: механічне обладнання, машини, устаткування та механізми 31,7% (2 млрд. 486,4 млн. дол. США), текстиль та текстильні вироби 16,8% (1 млрд. 318,6 млн. дол. США), недорогоцінні метали та вироби з них 10,2% (803,4 млн. дол. США), полімерні матеріали, пластмаси та каучук 7,2% (563,4 млн. дол. США), взуття, головні убори, парасольки 6,3% (490,6 млн. дол. США).
Згідно з даними Генеральної митної адміністрації КНР, основні позиції українського експорту в КНР у 2013 році продовжували займати мінеральні продукти (в основному руди залізні, шлаки та зола, енергетичні матеріали та ін.), питома вага яких становила 73,2% від загального обсягу експорту до КНР, а загальний обсяг склав 2 млрд. 395,0 млн. дол. США; жири і масла тваринного або рослинного походження 14,7% (480,0 млн. дол. США); деревина та вироби з неї 5,8% (189,7 млн. дол. США), машини, устаткування та механізми 1,8% (57,8 млн. дол. США), недорогоцінні метали та вироби з них (в основному чорні метали, мідь і вироби з міді) 1,0% (32,7 млн. дол. США). Інші товарні позиції українського експорту до КНР не перевищували 1% у загальній структурі експорту.
Рис.1.2. Динаміка товарообороту України та КНР 2002-2011роки
Сучасний обсяг товарообороту між країнами представлений в таблиці 1.8.
Таблиця 1.8 Обсяг товарообороту між Україною та Китаєм (млн. дол.) [3].
|
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
Експорт України |
648,9 |
699,9 |
1002,7 |
906,3 |
713,5 |
Імпорт України |
131,9 |
259,7 |
519,2 |
976,3 |
1806,5 |
Торговий обіг |
770,8 |
959,6 |
1521,9 |
1882,6 |
2520 |
Торгове сальдо |
497,0 |
440,2 |
483,5 |
-70 |
-1093 |
Аналізуючи дані таблиці, слід відмітити, що на початку нового тисячоліття товаропотоки між Україною і КНР збільшилися, при цьому привертає увагу стрімке зростання обсягів китайських товарів в Україну.
Злободенним питанням двосторонніх відносин між Китаєм і Україною є вдосконалення структури експорту і імпорту двох країн. Справа в тому, що український експорт до КНР мае яскраво виражений наполовину сировинний характер. Так, у 2012 р. він складався на 57% з продукції металургії та металообробки та на 23% з продукції хімічної промисловості. Китай же нам експортує в основному товари народного споживання [2].
1.3. Товарна спеціалізація України в зовнішній торгівлі з Польщею, Німеччиною та Китаєм
Україна-Польща
За даними Міністерства економіки РП, за результатами січня-жовтня 2010 р. обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з Республікою Польща склали 3 553,1 євро (4 938,8 млн.дол.США).
Обсяги українського експорту до РП склали 1 083,7 євро (1 506,3 млн.дол.США) та збільшились на 67,2% у порівнянні до аналогічного періоду минулого року.
Обсяги польського імпорту в Україну склали 2 469,4 євро (3 432,4 млн.дол.США) та збільшились на 22,0% по відношенню до аналогічного періоду минулого року.
Відємне для України сальдо торговельного балансу склало 1 385,6 євро (1 926,1 млн. дол. США).
Нами проаналізовано дані офіційної статистики Польщі про зовнішню торгівлю з Україною в 2011 р. (таблиця 1.9).
Таблиця 1.9.
Зовнішня товарами України з Польщею, 2011 р., млн. дол. США
Стаття експорту/імпорту |
Експорт України до Польщі |
Імпорт України з Польщі |
Сальдо |
Експорт/імпорт,% |
Всього |
2791,8 |
4688,0 |
-1896,2 |
59,6 |
1. Живі тварини і продукція тваринництва |
11,7 |
108,7 |
- 97 |
10,8 |
2. Продукція рослинництва |
272,0 |
173,4 |
+98,6 |
156,8 |
3. Жири і олії |
83,8 |
1,6 |
+82,2 |
5237,5 |
4. Готові харчові продукти |
136,6 |
204,4 |
-67,8 |
66,8 |
5. Мінеральні продукти |
805,3 |
250,8 |
+554,5 |
321,1 |
6.Продукція хімічної промисловості |
230,6 |
478,3 |
-247,7 |
48,2 |
7.Пластик, гума та ін. |
24,8 |
527,7 |
-502,9 |
4,7 |
8. Сирі шкури і шкіряні матеріали та вироби |
9,3 |
45,0 |
- 35,7 |
20,7 |
9. Дерево і вироби з дерева |
159,7 |
109,1 |
+50,6 |
146,4 |
10.Паперова маса, папір і вироби |
14,7 |
324,1 |
- 309,4 |
4,5 |
11. Взуття, головні убори тощо |
1,2 |
66,9 |
- 65,7 |
1,8 |
12. Текстиль і тестильні вироби |
9,9 |
257,8 |
- 247,9 |
3,8 |
13. Кераміка, скло, вироби з каменя |
20,4 |
172,3 |
- 151,9 |
11,8 |
14.Коштовні камені, метали, перли |
0 |
4,3 |
- 4,2 |
0 |
15. Базові метали і вироби |
799,1 |
511,4 |
+287,7 |
156,3 |
16. Машини, механізми, електротехнічне обладнання |
182,5 |
893,7 |
- 711,2 |
20,4 |
17. Транспортні засоби |
13,9 |
416,0 |
- 402,1 |
3,3 |
18. Прилади оптичні, фотографічні, вимірювальні |
1,0 |
47,9 |
- 46,9 |
2,1 |
19. Різні промислові вироби |
10,8 |
93,0 |
- 80,2 |
1,2 |
20. Твори мистецтва |
0,1 |
1,5 |
- 1,4 |
6,6 |
Дані таблиці дозволяють стверджувати, що за більшістю товарних позицій баланс складається на користь польської сторони: експорт Польщі в Україну перевищує імпорт за 15-ма позиціями з 20, і тільки за 5-ма позиціями баланс складається на користь України. Але всі ці наші виграшні позиції сировина і сільськогосподарська продукція: продукція рослинництва, жири та олії, дерево і вироби з дерева, мінеральні продукти, базові метали. Отже, є всі підстави для того, щоб у зовнішньоторговельній політиці України на польському векторі почати застосовувати на практиці давно вже проголошену українським урядом політику імпортозаміщення з метою врівноваження зовнішньоторговельного балансу.
На нашу думку, реальні можливості імпортозаміщення є в України за такими статтями: живі тварини і продукція тваринництва, продукція хімічної промисловості, машини, механізми, електротехнічне обладнання. На значно дальшу перспективу віддаляються шанси імпортозаміщення в галузях легкої промисловості (статті 11 взуття, головні убори, та 12 текстиль і текстильні вироби). Це повязано з тривалою кризою в легкій промисловості України і неконкурентоздатністю національних виробів у порівнянні з польськими на українському ринку. Диспропорція у взаємній торгівлі за цими двома статтями надзвичайно велика: коефіцієнт покриття імпорту експортом складає відповідно 1,8 та 3,8 %. Тобто імпорт з Польщі перевищує експорт України до Польщі за цими групами товарів відповідно у 56 і 26 разів.
Зовнішня торгівля Польщі загалом повністю переорієнтована на ринки високо розвинутих країн, особливо за показником експорту. У 2012 р. частка цих країн в польському експорті товарів склала 82,3 %, відповідно на країни, що розвиваються, припадало 8,1 %, а на країни Центрально-Східної Європи 9,6 %. З імпортом картина дещо інша: його частка з розвинутих країн склала 64,6 %, з країн, що розвиваються 19,5 %, з країн Центрально-Східної Європи 15,9%. Тобто Польща має стале позитивне сальдо з розвиненими країнами, і негативне з іншими.
Аналіз динаміки товарного експорту та імпорту Польщі дозволяє зробити висновок про тенденцію до вирівнювання торговельного балансу. В 2012 р. порівняно з 2008 експорт товарів збільшився на 7 %, тоді як імпорт зменшився на 6 %, хоча загальне сальдо в 2012 р. залишалося негативним.
Проаналізуємо торгівлю України та Польщі за деякими групами товарів (таблиця 1.10).
Таблиця 1.10
Експорт, імпорт Польщі за видами продукції, 2011 р., млн. дол. США
Найменування продукції |
Імпорт всього |
Імпорт з України |
% імпорту з України |
Експорт всього |
Експорт до України |
% експорту до України |
1. Харчові продукти та живі тварини |
13810 |
203 |
1.5 |
17652 |
447 |
2.5 |
2. Напої і тютюнові вироби |
1246 |
4.6 |
0.4 |
2385 |
7 |
0.3 |
3. Неїстівна сировина, крім палива |
7351 |
946 |
12.9 |
4488 |
46 |
1 |
4. Мінеральне паливо і мастила |
26779 |
176 |
0.7 |
9232 |
240 |
2.6 |
5. Жири та олії |
930 |
84 |
9 |
378 |
16.7 |
4.4 |
6. Хімічна продукція |
30139 |
250 |
0.8 |
17005 |
734 |
4.3 |
7. Різні промислові товари |
38667 |
901 |
2.3 |
40566 |
1384 |
3.4 |
8. Продукція машинобудування і транспортне обладнання |
67389 |
196 |
0.3 |
73966 |
1287 |
1.7 |
9. Інші промислові товари |
20824 |
31 |
0.1 |
24263 |
525 |
2.2 |
Таблиця 1.11
Місце України в зовнішній торгівлі послугами Польщі, 2012 р., млн. дол. США
Експорт послуг Польщі, всього |
37901 |
в тому числі до України |
1711 |
Частка України в експорті послуг Польщі, % |
4,5 |
Імпорт послуг Польщі, всього |
31923 |
в тому числі з України |
302 |
Частка України в імпорті послуг Польщі, % |
0,94 |
Сальдо Польщі в торгівлі послугами з Україною |
1409 |
Експорт послуг залізничного транспорту Польщі всього |
429 |
в тому числі до України |
6 |
Частка України в експорті послуг залізничного транспорту, % |
1,4 |
Імпорт послуг залізничного транспорту Польщі, всього |
476 |
в тому числі з України |
26 |
Частка України в імпорті послуг залізничного транспорту, % |
5,5 |
Експорт подорожей Польщі, всього |
10960 |
в тому числі до України |
1504 |
Частка України в експорті подорожей, % |
13,7 |
Експорт роялті і ліцензійних послуг, всього |
229 |
в тому числі до України |
11 |
Частка України в експорті роялті |
4,7 |
Експорт торгово-посередницьких послуг Польщі, всього |
702 |
в тому числі до України |
40 |
Частка України в експорті торгово-посередницьких послуг, % |
5,6 |
Відзначимо, що для Польщі Україна виступає одним із найважливіших ринків збуту послуг: адже в експорті послуг Польщі Україні належить четверте місце після Німеччини, Нідерландів і США, і до України продається 4,5 % усіх польських послуг. Перевага у торгівлі послугами з українського боку зафіксована лише в послугах залізничного транспорту, де Україна має позитивне сальдо. Найголовнішою статтею польського експорту послуг до України є подорожі, за якими Україна займає 2 місце після Німеччини з часткою майже 14 % в загальному експорті подорожей Польщі. Важливе місце займає продаж до України торгово-посередницьких послуг, де на експорт до України припадає 5,6 %. Це четверте місце після Німеччини, Нідерландів та Ірландії в польському експорті цих видів послуг.
Німеччина
Основу товарної структури українського експорту становили чорні метали та вироби з них 28,3% загального обсягу експорту (зменшення обсягів на 11,9% проти І півріччя 2012 р.). Мінеральні продукти становили 11,7% (зменшення на 12%), продукти рослинного походження 10,8% (зменшення на 17,4%), механічні та електричні машини 10,7% (збільшення на 1,7%), продукція хімічної та повязаних з нею галузей промисловості 8,1% (збільшення на 1,8%) та засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби (зменшення на 31,5%) по 6%, готові харчові продукти 5,8% (збільшення на 14,6%).
Зовнішньоторговельний обіг (2008) = ЕХ+ІМ = 992,7 + 814,5 = 1807,2 млрд. євро
ЗТО (2007) = 657 + 461,7 = 1118,7 млрд. євро
ЗТО (2006) = 755,3 + 610,9 = 1366,20 млрд. євро
Спостерігається зростання обсягів зовнішньоторговельного обігу.
Питома вага України у зовнішній торгівлі Німеччини складає зараз майже 0,2 відсотка. Головним чином з України до Німеччини експортуються товари промислового сектора, їх питома вага у структурі експорту складає близько 90 %. Провідне місце загального українського експорту посідають текстильні вироби і одяг , виготовлені переважно із давальницької сировини (33%), друге вироби фармацевтичної та хімічної промисловості (13%), а також вироби з заліза та сталі (13%). На вироби харчової промисловості припадає 8,5%. У німецькому експорті до України також переважають товари промислового сектора з питомою вагою близько 90%.
Перше місце посідають машини (27%), друге - транспортні засоби (12%), далі сировина та вироби хімічної й фармацевтичної промисловості (10%), електротехнічні вироби (10%) і текстиль (9%). На продукти харчової промисловості припадає 10%.
Участь українських підприємств в інвестиційній діяльності на території ФРН поки що можна назвати символічною (322,3 тис. дол. США у 2006 р.). Інвестиції були спрямовані в такі галузі економіки ФРН, як чорна металургія, транспорт, внутрішня торгівля.
Китай
Протягом кількох останніх років у двосторонній торгівлі між Китаєм і Україною спостерігається домінування Китайського імпорту. При чому на торгівлю товарами припадає приблизно 98%, а на торгівлю послугами 2%. У таблиці 1.12 наведено динаміку експортно-імпортних операцій у 2008 та 2009 роках, а також зміну цих показників у періодах з 06.2008 06.2010рр.
Таблиця 1.12
Порівняльна таблиця двосторонньої торгівлі товарами за 2008-2009 роки та у періодах з 06.2008 06.2010рр (млн. дол. США).
|
2008 рік |
2009 рік |
Темпи зростання/ зниження (%) |
06.2008 |
06.2009 |
Темпи зростання/ зниження (%) |
06.2010 |
Темпи зростання/ зниження (%) |
Товарообіг |
6149,10 |
4168,67 |
67,79 |
2869 |
1912,10 |
66,65 |
2338,68 |
122,31 |
Експорт |
543,53 |
1434,41 |
263,91 |
326,01 |
814,76 |
249,92 |
495,59 |
60,83 |
Імпорт |
5601,53 |
2734,26 |
48,81 |
2543 |
1097,35 |
43,15 |
1843,09 |
167,96 |
Сальдо |
-5054,00 |
-1299,85 |
|
-2217 |
-282,59 |
|
-1347,50 |
|
З даних, наведених в таблиці 1.12, можна побачити, що у двосторонній торгівлі характерним є відємне для України торгівельне сальдо. Що безумовно є негативним явищем для української економіки, оскільки Україна несе більші витрати ніж прибутки.
Разом з тим, у 2009 році, вперше спостерігалось скорочення обсягів поставок китайських товарів і послуг в Україну, а тим часом український експорт зріс у 2,6 рази або на 163,91%. Але, як бачимо, у 2010 році ця тенденція є зворотною, тобто експорт скоротився на 39,2 %.
Рис. 1.3. Динаміка двосторонньої торгівлі між Україною та Китаєм у 2008-2009рр.
Рисунок 1.3 дає змогу наочно спостерігати динаміку загального товарообігу між Україною та Китаєм, в тому числі за експортом та імпортом у 2008-2009 роках.
Розділ 2. Міжнародна міграція робочої сили між Україною, Польщею, Німеччиною та Китаєм
2.1. Індикатори ринку праці між Україною, Польщею, Німеччиною та Китаєм
Участь українців у глобальних світових міграційних процесах характеризується наступним показником - понад 30% етнічних українців (приблизно 20млн.) живуть за межами України, є громадянами інших держав і глибоко інтегровані в їхнє суспільство. Тобто наші мігранти становлять приблизно 20% громадян України і понад 10% від загальної кількості мігрантів у світі.
За оцінками експертів Світового банку, за кількістю емігрантів Україна входить у п'ятірку країн-лідерів. У 2012 р. у пошуках роботи з країни виїхало понад 6 млн осіб. Лише офіційні грошові перекази українських заробітчан становлять близько 1 млрд дол., хоча багато експертів оцінюють цей показник штучно заниженим. Україна є вагомим донором робочої сили для Росії, США, Польщі, Португалії, Італії та інших країн. Вважається, що в середньому заробіток українського мігранта становить 800 дол. на місяць (500 дол. - у Польщі, 1,5 тис. дол. - у Португалії).
В табл.2.3 наведені існуючі офіційні дані по міграції населення між Україною та Польщею, Німеччиною і Китаєм за 2005 - 2007роки (офіційна реєстрація виїзду/вїзд на постійне місце проживання), які показують, що офіційна статис-тика не відповідає реальності, особливо відносно Польщі.
Таблиця 2.1
Індикатори ринку праці України та Польщею, Німеччиною і Китаєм за 2005 - 2007роки [29],[30]
Розглядаючи перспективи міграції робочої сили із України, слід враховувати відчутне ускладнення демографічної ситуації насамперед у країнах Євросоюзу, а також у Росії. За експертними оцінками, у найближчі 20 років Євросоюзу знадобиться додатково понад 20 млн іноземних працівників, а до 2050 р. відповідна цифра зросте до 50 млн. Нині в ЄС працює 18,5 млн мігрантів (4% всього населення). У зв'язку з цим ЄС планує суттєво лібералізувати механізми залучення з-за кордону насамперед кваліфікованої робочої сили. Йдеться про запровадження (по аналогії з США) постійних "видів на проживання" (Blue Card). Політику стимулювання відповідних процесів запроваджує і Росія.
Таблиця 2.2. Міграція населення між Україною та Польщею, Німеччиною і Китаєм за 2010 - 2013роки (офіційна реєстрація виїзду/вїзд на постійне місце проживання) [34]
Міграція населення |
Роки |
Світ в цілому |
Польща |
Німеччина |
Китай |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
б |
3 України, тис. осіб |
2010 |
39580 |
15 |
12 |
7 |
2011 |
44227 |
17 |
11 |
9 |
|
2012 |
46507 |
14 |
17 |
6 |
|
2013(жовтень) |
29834 |
4 |
3 |
2 |
|
В Україну, тис. осіб |
2010 |
34997 |
0.2 |
0.1 |
0 |
2011 |
29982 |
0.1 |
0 |
0 |
|
2012 |
29669 |
0.2 |
0 |
0 |
|
2013(жовтень) |
18609 |
0 |
0 |
0 |