Батьки - перші вчителі дітей

Батьки - перші вчителі дітей



Батьки також повинні задовольняти допитливість дітей, допомагаючи їм придбати навички навчальної діяльності. Усім відомо, що в перші шість років свого життя діти вчаться більше, ніж за все інше життя. Батьки повинні пам'ятати: усе, чому вони навчили свою дитину до школи, є солідним фундаментом для навчання в ній.



Як розвинути мову дитини?



Чим більше батьки спілкуються з дитиною, тим більш багатим і насиченим буде її словник, тим більше вона здобуває навичок спілкування, не комплексує з дітьми, вільно з ними спілкується.



Розучуйте з дітьми вірші, скоромовки, прислів'я, пісні, загадки, учіть їх переказувати, складати історії, грайте з дітьми в такі ігри, що розвивають їхню мову, пам'ять та увагу (кросворди, ребуси, ігри "Знайди відмінність", "Назви одним словом", "Продовж ланцюжок", телегра "Найрозумніший" тощо).



Не кажіть самі поганих слів; намагайтесь, щоб ваша дитина дивилась і слухала пісні, телешоу, фільми, що відповідають хорошому вихованню, манерам.



Як розвивати мислення в дітей?



Коли самі щось робите вдома, залучайте й дитину. Готуєте їжу, шиєте-в'яжете, доглядаєте за рослинами чи працюєте на дачі - і вoна поруч, допомагає, спілкується з вами.



Для розвитку мислення дітей можна використовувати природні матеріали, мозаїку, головоломки, будівельний матеріал тощо. Виїжджайте за місто на природу, на базу відпочинку, у село до бабусі, ходіть на екскурсії в музей, зоопарк, цирк, дендрарій, водіть до себе на роботу. Ці поїздки та походи будуть не тільки цікаві дітям, а й корисні, пізнавальні.



Чи треба допомагати дитині вчитись? Необхідно!



Займатись потрібно щодня, бажано в той самий час.



Важливо:



підтримувати інтереси дитини;

цікавитися зайнятістю дитини протягом дня;

заохочувати дитину;

допомагати у важких моментах навчального предмета, ситуаціях;

розвивати знання й уміння з предметів;

читати щодня, обговорювати прочитане, побачене;

граючи, вирішувати задачі та завдання;

учити відрізняти зло й добро;

допомогти дитині жити за визначеним режимом;

навчити виконувати свої обов'язки на совість, а не абияк.



Найголовніше - Ваша повноцінна увага до дитини, спокійне і врівноважене спілкування, щира зацікавленість її проблемами, якими б неважливими, на Ваш погляд, вони не були. І пам' ятайте - важлива не кількість часу, проведенного з дитиною, а якість цього часу!





Джерело: p>