Вивчення роботи економічного та ремонтно-технічного відділу ПАТ КБ ПриватБанк

PAGE \* MERGEFORMAT3

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………	3
1 ОХОРОНА ПРАЦІ …………………………………………………………. .	4
2 ВСТУПНЕ ЗАНЯТТЯ ……………………………………………………….	7
3 СУЧАСНЕ СИСТЕМНЕ ТА ПРИКЛАДНЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ………………………………………………………………	8
4 АЛГОРИТМІЧНА МОВА ПРОГРАМУВАННЯ ………………………….. 4.1 Середовище програмування Borland Builder С++……………………….. 4.2 Мова програмування С++………………………………………………….	10 10 11
5 ПЕРЕЛІК ТА ОПИС ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ЯКЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В ОБЧИСЛЮВАЛЬНОМУ ЦЕНТРІ ……………..	15
6 ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ……………………………………………	16
7 АЛГОРИТМ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ……………………………….	17
ВИСНОВОК…………………………………………………………………….	18
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ………………………………………………………..	19
ДОДАТОК А

ВСТУП

Кожне підприємство в процесі свого функціонування має на меті досягнення максимального прибутку, а це не можливо без ефективного управління ним. В свою чергу управління виступає творчим процесом керівника, що ґрунтується на основі даних що відображають реальний стан речей на підприємстві.

Метою виробничої практики є вивчення роботи деяких функціональних відділів (економічного, ремонтно-технічного відділу та ін.);

Завданням практики є закріплення теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання у вищих навчальних закладах, поглиблення професійної підготовки спеціаліста програміста, ознайомлення і набуття досвіду на робочих місцях, підвищення рівня знань з питань конкретної сфери розробки програмного забезпечення, оволодіння практичними вміннями і навичками майбутньої професії. Виробнича практика для студентів забезпечує можливість отримання досвіду та продовження наукового дослідження в сфері програмування на підприємстві. Тому в результаті проходження практики і складання звіту по ньому я намагатимусь висвітлити всі необхідні питання, якнайповніше їх розкрити, зробити їх аналіз, дати певну оцінку явищам і процесам, які відбуваються на підприємстві та зробити певні висновки.

Об’єктом виробничої практики є ПАТ КБ "ПриватБанк"

ПАТ КБ "ПриватБанк" - український універсальний комерційний банк, орієнтований на обслуговування приватних осіб і корпоративних клієнтів всіх форм власності.

На даному підприємстві я мав змогу ознайомитися з організацією ремонтних робіт по налагодженню внутрішньої мережевої системи, а також підтримки програмним забезпеченням співробітників банку. Колектив підприємства з розумінням поставився до моєї роботи і намагався у всьому допомагати.

В процесі перебування на підприємстві я мав можливість прослідкувати за тим, як іде керування таким складним механізмом як підприємство. В цій роботі я намагатимусь передати всі знання, яких я набув за час перебування на підприємстві, включаючи не тільки документально підтверджені, а й власні висновки з приводу функціонування підприємства як системи.

1 ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці на виробництві починається з організації управління охороною праці.

Роботодавець зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх дотримання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і строки, що встановлюються законодавством;

- вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативно-правових актів про охорону праці, забезпечує безплатно працівників нормативно-правовими актами про охорону праці;

- здійснює постійний контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

- організує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Кожен працівник, виконуючи трудові обов'язки, зобов'язаний:

- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Комісія з питань охорони праці підприємства. З метою забезпечення пропорційної участі працівників на підприємстві для вирішення будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці.

Комісія складається з представників роботодавця та професійної спілки, а також уповноваженої найманими працівниками особи, спеціалістів з безпеки, гігієни праці та інших служб підприємства відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Рішення комісії мають рекомендаційний характер.

Роботодавець зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів.

Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника.

Проведення медичних оглядів визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, що ухиляється від обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Роботодавець зобов'язаний за свій рахунок забезпечити позачерговий медичний огляд працівників:

- за заявою працівника, коли він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

- за своєю ініціативою, коли стан здоров'я не дозволяє працівнику виконувати свої трудові обов'язки.

За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

2 ВСТУПНЕ ЗАНЯТТЯ

На початку практики керівник відділу провів вступне заняття, у якому розповів про задачі, які вирішує даний відділ. Провів лекцію з охорони праці, а також розповів про основні характеристики мови "С ++", серед яких:

- Максимальна ефективність (компілятор генерує дуже швидкий код, який по-можливості дуже компактний)

- Високорівневе і низькорівневе програмування;

- Ефективність іноді навіть на шкоду безпеці;

- “C++” компілюється безпосередньо в машинний код, що дозволяє йому бути одним з найшвидших у світі мов;

- “С++” є строго універсальна мова;

- “C++” увазі, що програміст знає, що робить, і дозволяє неймовірну кількість можливостей, обмежених тільки лише фантазією;

- “С++” підтримує статичні і динамічні типи даних. Таким чином, перевірка типів даних може виконуватися під час компіляції або під час виконання. І це ще раз доводить гнучкість “С ++”;

-“С++” підтримує безліч парадигм.

-“C++ підтримує процедурну, узагальнену, і об'єктно-орієнтовану парадигми програмування, і багато інших парадигми;

- “С++” є портативним мовою програмування;

- В якості одного з найбільш часто використовуваних мов у світі, і як відкритий мову, “C++” має широкий спектр компіляторів, які працюють на різних платформах;

- Код стандартної бібліотеки “C++” буде працювати на багатьох платформах;

- “С++” є повністю сумісним з мовою “Сі”;

- У “C++” можна використовувати “Cі” бібліотеки і вони будуть справно працювати.

3 СУЧАСНЕ СИСТЕМНЕ ТА ПРИКЛАДНЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Під програмним забезпеченням (Software) розуміється сукупність програм, виконуваних комп’ютером. Програмне забезпечення – невід’ємна частина комп’ютерної системи. Воно є логічним продовженням апаратних засобів. Сфера застосування конкретного комп’ютера визначається створеним для нього програмним забезпеченням.

Сам по собі комп’ютер не має знань у жодній галузі застосування: усе це зосереджено у виконуваних на комп’ютерах програмах.

Програмне забезпечення сучасних комп’ютерів включає мільйони програм – від ігрових до наукових.

Всі програми можна умовно розділити на три категорії:

1. Системні програми, що виконують такі функції: управління ресурсами комп’ютера; перевірка працездатності пристроїв ПК; видача довідкової інформації про комп’ютер тощо;

2.Прикладні програми, що безпосередньо забезпечують виконання необхідних користувачам робіт;

3. Інструментальні програмні системи, що полегшують процес створення нових програм для комп’ютерів.

Системні програми, їх функції Системні програми служать для управління ресурсами комп’ютера і виконуються разом з прикладними. Системне програмне забезпечення розробляється так, щоб зробити використання комп’ютера комфортним для користувача, щоб комп’ютер міг ефективно виконувати прикладні програми.

Серед десятків тисяч системних програм особливе місце займають операційні системи, що забезпечують управління ресурсами комп’ютера, виконання прикладних програм.

Операційна система – це комплекс взаємозалежних системних програм, призначення якого – організувати взаємодію користувача з комп’ютером, управління ресурсами комп’ютера і виконання всіх інших програм. Операційна система виконує роль сполучної ланки між апаратними засобами комп’ютера, з одного боку, і прикладними програмами, а також користувачем, з іншого.

Операційна система зберігається в зовнішній пам’яті комп’ютера – на диску. При включенні комп’ютера вона зчитується з дискової пам’яті і розміщається в оперативній пам’яті. Цей процес називається завантаженням операційної системи.

У функції операційної системи входить:

- здійснення діалогу з користувачем;

- введення-виведення і управління даними;

- планування і організація процесу обробки програм;

- розподіл ресурсів (оперативної пам’яті, кеша, процесора, зовнішніх пристроїв);

- запуск програм на виконання;

- допоміжні операції обслуговування;

- передача інформації між різними внутрішніми пристроями;

У різних моделях комп’ютерів використовують операційні системи з різною архітектурою і можливостями. Для їх роботи потрібні різні ресурси. Вони надають різний ступінь сервісу для програмування і роботи з готовими програмами.

Аналіз і виконання команд користувача, включаючи завантаження готових програм з файлів в оперативну пам’ять і їх запуск, здійснює командний процесор операційної системи. Для керування зовнішніми пристроями комп’ютера використовуються спеціальні системні програми-драйвери.

Системні програми допоміжного призначення Важливим класом системних програм є програми допоміжного призначення – утиліти (лат. utilitas – користь). Вони або розширюють і доповнюють можливості операційної системи, або вирішують самостійні задачі:

- програми контролю, тестування і діагностики, що використовуються для перевірки правильності функціонування пристроїв комп’ютера і для виявлення несправностей у процесі експлуатації, указують причину і місце несправності;

- програми-драйвери розширюють можливості операційної системи з управління пристроями введення-виведення, оперативною пам’яттю тощо; за допомогою драйверів можливе підключення до комп’ютера нових пристроїв або нестандартне використання наявних;

- програми-архіватори, що дозволяють стискувати інформацію на дисках, а також поєднувати копії декількох файлів в один архівний файл;

- програми оптимізації і контролю якості дискового простору;

- програми відновлення інформації, форматування, захисту даних;

- комунікаційні програми, що організують обмін інформацією між комп’ютерами;

- програми для управління пам’яттю, що забезпечують більш гнучке використання оперативної пам’яті;

- програми для запису CD та DVD дисків та інші.

Частина утиліт входить до складу операційної системи, інші функціонують незалежно від неї.

4 АЛГОРИТМІЧНА МОВА ПРОГРАМУВАННЯ

Програмування — це процес проектування, написання, тестування, зневадження і підтримки комп'ютерних програм. Програмування поєднує в собі елементи інженерії (існує навіть відповідна спеціальна галузь інженерії — програмна інженерія), фундаментальних наук (перш за все математики) і мистецтва. У вужчому значенні програмування розглядається як кодування — реалізація у вигляді програми одного чи кількох взаємопов'язаних алгоритмів (у сучасних умовах це здійснюється з застосуванням мов програмування). У ширшому сенсі процес програмування охоплює і створення, тобто розробку, алгоритмів, і аналіз потреб майбутніх користувачів програмного забезпечення.

Мова програмування - це знакова система для опису алгоритмів програм, орієнтованих на конкретних виконавців (насамперед ЕОМ). Під час проходження практики програмування відбувалося на мові програмування С++.

4.1 Середовище програмування Borland Builder С++

C++ Builder — програмний продукт, інструмент швидкої розробки додатків (RAD), інтегроване середовище розробки (IDE), система, яка використовується програмістами для розробки програмного забезпечення на мові програмування C++.

Спочатку розроблявся компанією Borland Software, а потім її підрозділом CodeGear, який сьогодні належить компанії Embarcadero Technologies.

C++ Builder об'єднує в собі комплекс об'єктних бібліотек (STL, VCL, CLX, MFC та ін.), компілятор, зневаджувач, редактор коду та багато інших компонентів. Цикл розробки аналогічний Delphi. Більшість компонентів, розроблених в Delphi, можна використовувати і в C++ Builder без модифікації, але зворотнє твердження не вірне.

C++ Builder містить інструменти, які за допомогою drag-and-drop дійсно роблять розробку візуальною, спрощує програмування завдяки вбудованому WYSIWYG-редактору інтерфейсу та ін.

C++Builder спочатку створювався тільки для платформи Microsoft Windows. Пізні версії, які містили крос-платформову компонентну бібліотеку Borland, підтримують і Windows, і Linux.

В 2003 році Borland випустила C++BuilderX (CBX), написаний за допомогою тієї ж інфраструктури, що і JBuilder[ru], який при цьому був мало схожим на C++ Builder або Delphi. Цей продукт призначався для розробки великих програм для великих компаній, але комерційного успіху не мав. В кінці 2004 року Borland оголосила, що продовжить розвиток класичного C++ Builder і об'єднає його з середовищем розробки Delphi, припинивши, таким чином, розробку C++ BuilderX. Приблизно через рік після цього оголошення, Borland випустила Borland Developer Studio 2006, який включав у себе Borland C++Builder 2006, що пропонував покращене керування конфігурацією та зневадженням. Borland Developer Studio 2006 — єдиний повноцінний комплект, який містив Delphi, C++ Builder та C# Builder.

В 2007 році CodeGear випустила C++Builder 2007, в якому реалізувала повну підтримку API Microsoft Windows Vista, збільшила повноту відповідності стандарту ANSI C++, збільшила швидкість компіляції і збірки до 500 %, включила підтримку MSBuild, архітектур баз даних DBX4 і «VCL для Web», які підтримують AJAX. Підтримка API Microsoft Windows Vista включила в себе додатки, з самого початку оформлені в стилі Vista, і природну підтримку VCL для Aero та Vista Desktop. CodeGear RAD Studio 2007 містить C++Builder 2007 і Delphi. Також в 2007 році CodeGear «воскресила» марку «Turbo» і випустила дві «Turbo» версії C++ Builder: Turbo C++ Professional і Turbo C++ Explorer (безкоштовний), які базуються на Borland C++ Builder 2006.

В кінці 2008 року компанія CodeGear випустила нову версію RAD Studio, в яку увійшли Delphi 2009 і C++ Builder 2009. В 2009 році у складі RAD Studio вийшов C++Builder 2010.

Раніше повідомлялося, що наступна версія, CodeGear C++ Builder (кодове ім'я «Commodore»), буде мати підтримку x86-64 і можливість створювати машинний x86-64 код. Однак в 2010 році у складі RAD Studio XE включена версія C++ Builder XE без цієї функціональності.

В 2012 році Embarcadero випустила C++ Builder XE3, сумісний з Windows 8. В 2013 році був випущений C++ Builder XE4.

4.2 Мова програмування С++

C++ — універсальна мова програмування високого рівня з підтримкою декількох парадигм програмування. Зокрема: об’єктно-орієнтованої та процедурної. Розроблена Б’ярном Страуструпом (англ. Bjarne Stroustrup) в AT&T Bell Laboratories (Мюррей-Хілл, Нью-Джерсі) у 1979 році та названа «С з класами». Страуструп перейменував мову у C++ у 1983 р. Базується на мові Сі. Визначена стандартом ISO/IEC 14882:2003.

У 1990-х роках С++ стала однією з найуживаніших мов програмування загального призначення.

При створенні С++ прагнули зберегти сумісність з мовою С. Більшість програм на С справно працюватимуть і з компілятором С++. С++ має синтаксис, заснований на синтаксисі С.

Нововведеннями С++ порівняно з С є:

підтримка об'єктно-орієнтованого програмування через класи;
підтримка узагальненого програмування через шаблони;
доповнення до стандартної бібліотеки;
додаткові типи даних;
обробка винятків;
простори імен;
вбудовані функції;
перевантаження операторів;
перевантаження імен функцій;
посилання і оператори управління вільно розподіленою пам'яттю.

У 1998 році ратифіковано міжнародний стандарт мови С++: ISO/IEC 14882 «Standard for the C++ Programming Language». Поточна версія цього стандарту — ISO/IEC 14882:2003.

В 1998 році мова Сі++ була стандартизована Міжнародною організацією стандартизації під номером 14882:1998 — Мова Програмування Сі++. В даний час робоча група МОС працює над новою версією стандарту під кодовою назвою C++09 (раніше відомий як C++0X), який має вийти в 2009 році.

Стандарт Сі++ на 1998 рік складається з двох основних частин: ядра мови і стандартної бібліотеки. Стандартна бібліотека Сі++ увібрала в себе бібліотеку шаблонів STL, що розроблялася одночасно із стандартом. Зараз назва STL офіційно не вживається, проте в кругах програмістів на Сі++ ця назва використовується для позначення частини стандартної бібліотеки, що містить визначення шаблонів контейнерів, ітераторів, алгоритмів і функторів.

Стандарт Сі++ містить нормативне посилання на стандарт Сі від 1990 року і не визначає самостійно ті функції стандартної бібліотеки, які запозичуються із стандартної бібліотеки Сі.

Поза тим, існує величезна кількість бібліотек Сі++, котрі не входять в стандарт. У програмах на Сі++ можна використовувати багато бібліотек Сі.

Стандартизація визначила мову програмування Сі++, проте за цією назвою можуть ховатися також неповні, обмежені достандартні варіанти мови. Спочатку мова розвивалася поза формальними рамками, спонтанно, у міру завдань, що ставилися перед ним. Розвиткок мови супроводив розвиток кросс-компілятора Cfront. Нововведення в мові відбивалися в зміні номера версії кросс-компілятора. Ці номери версій кросс-компілятора розповсюджувалися і на саму мову, але стосовно теперішнього часу мову про версії мови Сі++ не ведуть.

Стандартна бібліотека Сі++ включає стандартну бібліотеку Сі з невеликими змінами, які роблять її більш відповідною для мови Сі++. Інша велика частина бібліотеки Сі++ заснована на Стандартній Бібліотеці Шаблонів (STL). Вона надає такі важливі інструменти, як контейнери (наприклад, вектори і списки) і ітератори (узагальнені вказівники), що надають доступ до цих контейнерів як до масивів. Крім того, STL дозволяє схожим чином працювати і з іншими типами контейнерів, наприклад, асоціативними списками, стеками, чергами.

Використовуючи шаблони, можна писати узагальнені алгоритми, здатні працювати з будь-якими контейнерами або послідовностями, доступ до членів яких забезпечують ітератори.

Так само, як і в Сі, можливості бібліотек активізуються використанням директиви #include для включення стандартних файлів. Всього в стандарті Сі++ визначено 50 таких файлів.

STL до включення в стандарт Сі++ була сторонньою розробкою, на початку — фірми HP, а потім SGI. Стандарт мови не називає її «STL», оскільки ця бібліотека стала невід'ємною частиною мови, проте багато людей до цих пір використовують цю назву, щоб відрізняти її від решти частини стандартної бібліотеки (потоки введення/виводу (Iostream), підрозділ Сі тощо). Проект під назвою STLport, заснований на SGI STL, здійснює постійне оновлення STL, IОstream і рядкових класів. Деякі інші проекти також займаються розробкою приватних застосувань стандартної бібліотеки для різних конструкторських завдань. Кожен виробник компіляторів Сі++ обов'язково поставляє якусь реалізацію цієї бібліотеки, оскільки вона є дуже важливою частиною стандарту і широко використовується.

Мова Сі++ багато в чому є надмножиною Сі. Нові можливості Сі++ включають оголошення у вигляді виразів, перетворення типів у вигляді функцій, оператори new і delete, тип bool, посилання, розширене поняття константності, функції, що підставляються, аргументи за умовчанням, перевизначення, простори імен, класи (включаючи і всі пов'язані з класами можливості, такі як успадкування, функції-члени (методи), віртуальні функції, абстрактні класи і конструктори), перевизначення операторів, шаблони, оператор ::, обробку винятків, динамічну ідентифікацію і багато що інше. Мова Сі++ також у багатьох випадках строго відноситься до перевірки типів, порівняно з Сі.

У Сі++ з'явилися коментарі у вигляді подвійної косої риски («//»), які були в попереднику Сі — мові BCPL.

Деякі особливості Сі++ пізніше були перенесені в Сі, наприклад ключові слова const і inline, оголошення в циклах for і коментарі в стилі Сі++ («//»). У пізніших реалізаціях Сі також були представлені можливості, яких немає в Сі++, наприклад макроси vararg і покращена робота з масивами-параметрами.

5 ПЕРЕЛІК ТА ОПИС ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ,

ЯКЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В ОБЧИСЛЮВАЛЬНОМУ ЦЕНТРІ

На робочому місці було встановлено операційну систему Windows 7.

Програмне забезпечення:

Microsoft WORD 2003, 2007 (текстовий редактор).
Microsoft EXCEL 2003, 2007 (електронні таблиці).
Microsoft POWERPOINT 2003, 2007 (творець презентацій).
WINDOWS COMANDER - файл-менеджер.
NORTON COMANDER - файл-менеджер DOS.

6) Borland Builder Delphi- середа програмування.

7) Borland Builder С++ - середа програмування.

8) Mozilla Firefox - браузер.

9) Google Chrome - браузер.

10) ABBY FINEREADER 7.0 - Програма для розпізнавання сканованого тексту.

11)Adobe Photoshop - програма для роботи з растровою графікою (фотографії).

6 ІНДИВІДУЛАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Індивідуальним завданням отриманим на виробничій практиці була розробка програми Шифр Цезаря. Програма була розроблена на мові програмування С++. C++ — універсальна мова програмування високого рівня з підтримкою декількох парадигм програмування.

Для створення програми використовувалося середовищє програмування С++ Builder 6.

Шифр Цезаря — симетричний алгоритм шифрування підстановками. Використовувався римським імператором Юлієм Цезарем для приватного листування.

Шифр Цезаря має замало ключів — на одиницю менше, ніж літер в абетці. Тому перебрати усі ключі не складає особливої роботи. Дешифрування з одним з ключів дасть нам вірний відкритий текст.

Також зламати шифр Цезаря можна, як і звичайний підстановочний шифр, у зв’язку з тим, що частота появи кожної літери в шифртексті збігається з частотою появи у відкритому тексті. Якщо припустити, що частота появи літер у відкритому тексті приблизно відповідає середньостатистичній відносній частоті появи літер в текстах мови, на якій написано повідомлення, тоді ключзнаходиться зіставленням перших декількох літер, що трапляються найчастіше у відкритому та зашифрованому текстах. Тобто за допомогою методу частотного криптоаналізу, код своєї програми я написав у додаток.

На рисунку 6.1 показано роботу програми.

Рисунок 6.1 – Программа Шифр Цезаря

7 АЛГОРИТМ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ

Рисунок 7.1 – Блок-схема програми Шифр Цезаря

ВИСНОВОК

Виробнича практика є джерелом накопичення практичного досвіду роботи по вибраній спеціальності та закріплення теоретичних знань. Вона відіграє важливу роль у підготовці спеціалістів високого рівня.

Під час проходження практики на підприємстві я ознайомився із структурою підприємства, характером технології та організації роботи. При цьому мною за мету ставилося закріпити теоретичні знання з програмування, набути практичних навичок і досвіду створення програмних продуктів, набути досвіду спілкування в трудовому колективі.

Я отримав навички розробки і тестування програмного продукту спеціалізованого програмного забезпечення.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.) Дональд Кнут. Искусство программирования, том 2. Получисленные алгоритмы =— 3-е изд. — М.: «Вильямс», 2007. — С. 832.

2.) Щербо В.К. Стандарти обчислювальних мереж. - М.: Кудиц - Образ, 2000 -320с

3.) Колдаев В.Д. Основы алгоритмизации и программирования: Учебное пособие – М.: ИД «ФОРУМ» – ИНФРА-М, 2006, 2009. – 416 с.

4.) Никлаус Вирт Алгоритмы и структуры данных. - ДМК Пресс; 2010. – 274c.

5.) Суприган О. І., Основи проектування комп’ютерних мереж. Підручник.

6.) «Введение в язык паскал»ь В. Г. Абрамов, Н. П. Трифонов, Г. Н. Трифонова. 1988 г

7.) https://ru.wikipedia.org/wiki/C++

8.) https://ru.wikipedia.org/wiki/Анкета

9.) https://ru.wikipedia.org/wiki/Паскаль_(язык_программи..

10.) http://wiki.fizmat.tnpu.edu.ua/index.php - Архітектура комп’ютера.

PAGE

Вивчення роботи економічного та ремонтно-технічного відділу ПАТ КБ ПриватБанк