Медіа урок - вимога сучасної школи



Термін "медіа" походить від латинського "medium" (засіб, посередник), "media" (засоби, посередники) - позначають технічні засоби створення, зберігання, поширення, сприйняття інформації та обміну її між автором повідомлення і масовою аудиторією, і в сучасному світі повсюдно вживається як аналог терміна ЗМК - засоби масової комунікації.

Зростання потреби в інформації і збільшення потоків інформації в людській діяльності зумовлює появу нових технологій - розробку і використання електронних засобів для роботи з інформацією.

Нові комунікативні медіа, якими є глобальна комп'ютерна мережа Інтернет, мультимедійні комп'ютерні системи, мобільна телефонія, цифрове телебачення, супутникове та кабельне телебачення та ін, зумовили радикальні зрушення у всіх сегментах соціальної взаємодії. У сучасних містах контакти людини з медіа перевищують 11:00 в день, телевізор включений у квартирах / будинках в середньому 7 годин 38 хвилин щодня, а діти від двох до дванадцяти років у середньому дивляться телевізор 25 годин на тиждень.

Згідно з даними Національного союзу сімейних асоціацій, неповнолітня аудиторія щорічно проводить у середньому 154 години якісного часу (тобто періоду неспання) з батьками і 850 годин - з вчителями, у той час як на контакти з різними екранними медіа у дітей відводиться 1400 годин.

Таким чином, медіа (засоби масової комунікації) з кожним роком відіграють все більшу роль в житті людей взагалі, і в освітньому процесі зокрема. Медіа технології є виключно корисною і плідною освітньої технологією завдяки властивим їй якостям інтерактивності, гнучкості, і інтеграції різних видів наочної навчальної інформації, а також завдяки можливості враховувати індивідуальні особливості учнів і сприяти підвищенню їх мотивації. Звідси зрозуміла важливість інтенсивного розвитку медіаосвіти, в нашому медіатізірованном світі, яке сьогодні вже ніким не заперечується.

Багато міжнародних організацій - ЮНЕСКО, Рада Європи - неодноразово ставили завдання розвитку медіаосвіти у всьому світі. "Медіаосвіта - наголошується в документах ЮНЕСКО, - пов'язана з усіма видами медіа (друкованими та графічними, звуковими, екранними і т. д.) і різними технологіями. Вона дає можливість людям зрозуміти, як масова комунікація використовується в їх соціумах, оволодіти здібностями використання медіа в комунікації з іншими людьми, забезпечує людині знання того, як:

ü аналізувати, критично осмислювати і створювати медіатексти;

ü визначати джерела медіатекстів, їх політичні, соціальні, комерційні та культурні інтереси, їх контекст;

ü інтерпретувати медіатексти цінності, поширювані медіа;

ü відбирати відповідні медіа для створення та розповсюдження своїх власних медіатекстів і набуття зацікавленої в них аудиторії;

ü отримувати можливість вільного доступу до медіа.

Сучасний "Психолого-педагогічний словник" визначає медіаосвіту як напрям у педагогіці, що виступає за вивчення "закономірностей масової комунікації (преси, телебачення, радіо, кіно, відео тощо). Основні завдання медіа освіти: підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, опановувати способами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів і сучасних інформаційних технологій".

Визнаючи вирішальну роль медіа як телевізійного, радіо, кінематографічної і культурного досвіду дітей, медіаосвіта повинна починатися якомога раніше і тривати усі шкільні роки в якості обов'язкового для вивчення предмету. А. В. Федоров визначає: "Медіа-освіта - це комплекс заходів щодо перетворення педагогічних процесів на основі впровадження у навчання та виховання інформаційної продукції, засобів, технологій".

У сучасному світі медіа-освіта розглядається як процес розвитку особистості за допомогою і на матеріалі засобів масової комунікації (медіа) з метою формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, умінь повноцінного сприйняття, інтерпретації, аналізу та оцінки медіатекстів, навчання різним формам самовираження за допомогою медіатехніки. Головні завдання медіа-освіти вчені розуміють так: підготувати учнів до життя в інформаційному суспільстві, сформувати у них вміння користуватися інформацією в різних видах, володіти способами спілкування за допомогою інформаційних технологій і засобів. Знайдена в результаті цього процесу медіаграмотність допомагає людині активно використовувати можливості інформаційного поля телебачення, радіо, відео, кінематографа, преси, Інтернету тощо.

У медіапедагогіці, яка займається питаннями включення медіа у виховний і освітній процеси, ставиться питання про те, що сучасні медіа надають нові якості навчання.

Електронні медіа дають можливість безпосереднього спілкування, оперативність подання інформації, контроль за станом процесу. Все це досягається шляхом об'єднання комп'ютерів у глобальні та локальні мережі. Багато сучасних медіа містять інформацію, яка пов'язана з досліджуваними предметами, розглянутими проблемами різних областей науки і культури.

Крім цього, саме використання засобів масової інформації та комунікації в сучасній освіті:

ü виступає одним із чинників успішності оволодіння та здійснення навчальної та професійної діяльності,

ü сприяє розвитку навичок вчитися, культури розумової праці, критичного мислення, самоосвіти;

ü дозволяє більш ефективно вивчати пропонований матеріал,

ü аналізувати інформацію різних джерел, у творчій, цікавій формі представляти результати своєї роботи.

Використання медіа в навчальному процесі забезпечує підвищення інформативної ємності змісту навчального заняття:

ü сприяє реалізації освітньої, виховної та розвиваючої функцій навчання;

ü скорочує час, дозволяє засвоювати більший обсяг знань;

ü концентрувати увагу на засвоєння найбільш складних тем і понять;

ü дозволяє поліпшити відбір завдань і вправ, роблячи їх більш наочними та цікавими);

ü формує вміння і навички за рахунок індивідуалізації навчання і розвитку навичок самостійної роботи.