Методи промислового проектування жіночого сарафана із трикотажних полотен

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………….

1. ВИБІР ВИХІДНИХ ДАНИХ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ НОВОЇ МОДЕЛІ ....

1.1. Характеристика асортиментної групи виробу, морфологічних та антропометричних ознак фігури споживача………………………………...…………................

1.2. Обґрунтування вибору напрямку моди для асортиментної групи..…………..

1.3. Формування вимог до проектованого виробу.……………………...................

1.4. Добір основних матеріалів для виготовлення виробу……….……......……….

1.5. Формування технічного завдання……………………………………..…………

2.РОЗРОБКА ТЕХНІЧНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ ПРОЕКТОВАНОГО ВИРОБУ…

2.1.Підбір та аналіз моделей-аналогів……………………………………………….

2.2.Розробка моделей-ідей та вибір моделі-пропозиції……………………………

3.ТЕХНІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ НОВОЇ МОДЕЛІ…………………………….

3.1. Деталювання моделі-пропозиції, обґрунтування формотворних елементів конструкції…………………………………………………………………………..….

3.2. Характеристика методики конструювання………………...……………………

3.3.Розрахунок і побудова базової конструкції……………………………………..

3.4.Технічне моделювання проектованого виробу………………………………….

ВИСНОВКИ……………………………………………...…………………………...

ЛІТЕРАТУРА……………………………..………….………………………………

ДОДАТКИ

Вступ

Серед галузей виробництва непродовольчих товарів однією з найважливіших є легка промисловість, яка забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям тощо. Виробничий потенціал легкої промисловості України давав можливість виготовляти 11,3 м тканин, 5,6 пари панчішно-шкарпеткових і 2,9 шт. трикотажних виробів, 2 пари взуття на кожну людину [1].

Понад 1/3 обсягу валової продукції легкої промисловості дає швейна галузь, займаючи друге місце в комплексі. Вона розміщена у районах споживання, у великих і середніх, і навіть малих населених пунктах, оскільки привезти сировину для неї, зокрема, нитки, тканини, неткані матеріали, хутра, штучні та натуральні шкіри, економніше, ніж готові вироби. Найбільші швейні виробничі об’єднання і фірми розташовані в таких містах, як Київ, Львів, Дніпропетровськ, Одеса, Харків, Донецьк, Запоріжжя, Чернівці. Останнім часом з’явилось чимало приватних дрібних підприємств, частина швейних виробів імпортується [2].

У даний час ефективність підприємств галузі досить низька: товари, які випускають підприємства легкої промисловості України, значно поступаються за якістю і кількістю продукції розвинених країн; порівняно низька продуктивність праці; вищі в галузі, порівняно зі світовим рівнем, затрати на виробництво продукції. Відсутність реальної конкуренції спричиняє завищення цін, спонукає продавати низькоякісну продукцію. Галузь губить свої позиції на вітчизняному ринку, що робить її реформування необхідним.

Проектування - послідовність дій від постановки проблеми до розробки рішення, що задовільняє індивідуальним і суспільним потребам та виробничим можливостям. Проектування промислового об'єкта полягає в перетворенні вихідного опису об'єкта в остаточний опис на основі виконаного комплексу робіт дослідницького, розрахункового і конструкторського характеру [3].

Процес проектування одягу включає в себе етапи моделювання, конструювання та технології виготовлення, як різновиду художнього і технічного проектування. Ці етапи містять операції дослідження існуючих виробів, створення ескізів, макетів, моделей, розрахунки та побудова креслень конструкції виробів, виготовлення дослідних зразків. Результатом даного процесу є модель (зразок) вироби і комплект документації, що визначає пристрій вироби і містить всі відомості, необхідні для виготовлення, контролю і експлуатації виробу.

Конструювання - це процес, в результаті якого визначаються зовнішній вигляд і структура виробу [3].

Конструювання одягу - розробка конструкції моделі одягу, тобто побудова взаємного розташування і конфігурації частин (деталей) цілого (всього виробу).

Метою даного курсового проекту є освоєння сучасних методів промислового проектування жіночого сарафана із трикотажних полотен, з урахуванням усіх характеристик методик проектування, правильного вибору пакету матеріалів, що використовувалися при розробці даного сарафана.

1. Вибір вихідних даних для проектування нової моделі одягу

1.1. Характеристика асортиментної групи виробу, морфологічних та антропометричних ознак фігури споживача

Об’єктом проектування даної курсової роботи є жіночий сарафан із трикотажних полотен повсякденного призначення, для носіння в літній період.

При виготовленні нової моделі одягу необхідно враховувати географічний район, кліматичні особливості регіону. Територія України характеризується досить значними кліматичними відмінностями. Майже по всій території (крім крайньої південної її частини) переважає помірно – континентальний клімат, на заході вологість повітря набагато вища, ніж на сході. Помітно різниться і температурний режим, на заході, клімат більш вологий та м’який. В західній частині України найбільша кількість опадів випадає влітку. Порівняно невелика територія України характеризується значними коливаннями температурного і вітрового режимів. У літній час на всій території України дмуть переважно західні та північно-західні вітри.

Оскільки виріб призначений для експлуатації його в літній період, то він повинен витримувати певні навантаження, умови, які характерні для спекотних місяців. Сарафан має бути стійким до прямих сонячних променів.

Для отримання більш повної інформації про об’єкт проектування одягу необхідно добре знати анатомічну будову рухового апарату і особливості зовнішньої форми тіла людини, закономірності варіацій розмірів тіла серед населення і принципи побудови розмірних стандартів тіла.

Жіноча молодша вікова група - вік від вісімнадцяти до двадцяти дев’яти років.

Пропорціями тіла людини називають співвідношення розмірів його окремих частин (так звані проекційні розміри тіла). Пропорції тіла змінюються в залежності від віку і статі; вони різні в людей навіть в межах однієї статевої групи [4].

В. В. Бунак виділяє три основних типи пропорцій тіла, які досить часто зустрічаються серед чоловіків та жінок: доліхоморфний тип характеризується відносно довгими кінцівками і вузьким коротким тулубом; мезоморфний - середній тип, що займає проміжне положення між доліхоморфним і брахіморфним типом; брахіморфний тип характеризується з відносно короткими кінцівками і довгим широким тулубом. Доліхоморфний тип більш характерний для людей високого зросту, брахіморфний - для низького [4].

Конституція (від лат. Constitucio - побудова) - це складна характеристика індивідуальних фізіологічних та анатомічних особливостей людини. Поняття конституції ґрунтується на взаємозв'язку форми тіла, функцій організму і вищої нервової діяльності [4].

Тілобудова людини - це конституція людини в більш вузькому розумінні. Тілобудова характеризується комплексом тільки структурних ознак тіла і лише частково - функціональних. Тілобудова визначається поєднанням ряду ознак і перш за все ступенем розвитку м’язів і жировідкладень. Різна ступінь розвитку цих ознак зумовлена біохімічними особливостями організму і, в першу чергу, обміном речовин - метаболізмом, а також спадковими факторами і впливом зовнішнього середовища [4].

Югославський дослідник Б. Шкерлі визначає три основних і один додаткових типи тілобудови:

I група - з рівномірним розподілом жировідкладень по всьому тілу. Ступінь жировідкладення може бути слабким, середньої і надлишковою. Відповідно цим групам виділяються три типи тілобудови: L - лептозомний (від гр. Leptos - тонкий), N - нормальний, R – Рубенсовский.

II група - з нерівномірним розподілом жировідкладень. Вона включає два типи: S - верхній (від лат. Superior - верхній), що характеризується підвищеним жировідкладенням у верхній частині тіла (вище талії), та І - нижній (від лат. Inferior - нижній), що характеризується підвищеним жировідкладенням в нижній частині тіла.

III група - також з нерівномірним розподілом жировідкладень, які переважно на тулубі або кінцівках. При підвищеному жировідкладенні на тулубі виділяється тип Тr (від лат. Trunsus - тулуб), при підвищеному жировідкладенні на кінцівках - тип Ех (від лат. Extremitas - кінцівки).

IV група (додаткова) - додаткові типи статури з підвищеним жировідкладенням на окремих ділянках тіла, наприклад, на грудях - тип М (від лат. Mamma - жіночі груди), на стегнах - тип T (від лат. Trochanter - вертів) [4].

Постава, як і інші морфологічні ознаки, в значній мірі визначає особливості зовнішньої форми тіла людини. Під поставою слід розуміти індивідуальні особливості конфігурації тіла людини при природному (спокійному) вертикальному положенні, що потребує мінімальних витрат м'язової енергії для підтримання тіла в рівновазі [4].

Згідно класифікації постав, що запропонована Л. П. Ніколаєвим, виділяють п'ять типів: нормальна, випрямлена, сутула, лордотична і кіфотична. Нормальна постава характеризується рівномірним розвитком всіх вигинів хребта. Випрямлена постава характеризується слабкими вигинами всіх відділів хребта. Сутула постава відрізняється різким посиленням шийного лордозу при дещо нахиленій вперед шиї і зменшенням поперекового лордозу («кругла спина»). Лордотична постава характеризується сильно вираженим поперековим лордозом і зменшенням шийного лордозу. Кіфотична постава - відрізняється різким збільшенням грудного кіфозу [4].

Після проведеного аналізу пропорцій тіла споживача його було віднесено до доліхоморфного типу, ІІ повнотної групи, типового розміру 176-92-100, молодшої вікової групи з рівномірним розподілом жировідкладень та нормальною поставою.

Основним для проектування моделей на жінок молодшої вікової групи є змістовне насичення моделі, її стильова цілісність і відповідність до напрямку моди. Для даного сарафану із трикотажних полотен рекомендованим є масовий тип виробництва.

1.2. Обґрунтування вибору напрямку моди для асортиментної групи

Вибір моделі для жіночого сарафана із трикотажних полотен повсякденного призначення, для молодшої вікової групи був здійснений на основі аналізу напрямку моди.

Тенденції моди змінюються зі швидкістю світла. Дизайнери намагаються догодити своїм прихильницям в 2015, прикладаючи максимум зусиль для створення нових граціозних силуетів, ексцентричних принтів в поєднанні з новаторським декором [5]. Між тим кожна модель набуває елегантність, переплітається з безкомпромісною аристократичністю.

В гардеробі кожної модниці є місце для вишуканої моделі трикотажного сарафану, що здатен підкреслити фігуру, внести в образ нотки пікантності і романтизму.

У 2014 році, мода на трикотажні сарафани внесла деякі корективи [5]. Імениті кутюр'є вирішили урізноманітнити неабияк набридлі звичайні моделі та продемонструвати вироби, що виконані в такій колірній гамі - червоний, малиновий, салатовий, фіолетовий, фуксії, а також комбінацій, які побудовані на контрасті.

На трикотажних сарафанах Douglаs Hаnnant можна спостерігати розкішні і ексцентричні малюнки, чарівні аплікації, неординарну абстракцію, геометричні візерунки [5].

Креативний бренд Oliviа вирішив підкорити публіку трикотажним сарафаном, який за образом нагадує витягнуту майку до коліна з обв'язаними навколо шиї бретелями, декорованими застібками «під золото».

Знову в фаворі сарафани міні довжини. Дизайнери стверджують, що в цьому сезоні ховати свої ноги не варто [5]. Перевага надана виробам, виконаним в кольоровій гамі в стилі мінімалізм - нічого зайвого, тільки вишуканість і шик у всіх його проявах. Приклади модних сарафанів із трикотажного полотна представлені у додатку А (рис. А1, А2).

Трикотажні сукні з драпіруванням знову увійшли в моду. Вони можуть бути прикрашені принтами у вигляді екзотичних метеликів, тропічних птахів та квітів величезних розмірів.

Дизайнери впевнені в тому, що особливу популярність отримали пастельні спокійні відтінки: лимонний, рожевий, небесно-блакитний, карамельний, персиковий, бежевий і тілесний. Втім, також не залишилися осторонь і «кричущі», екстравагантні відтінки, серед яких можна виділити помаранчевий, жовтий, червоний, теракотовий, зелений і синій. Для сміливих, епатажних панночок трикотажні сукні декоровані квітковим принтом або великим геометричним. Дизайнери зробили акцент на поєднання тих квітів, які, на перший погляд не підходять для органічною комбінації [5]. Приміром, колір фуксії і лазуровий модні будинки переплели воєдино, а в результаті отримали ідеальний «квітковий» тандем - стильно і неординарно.

Трикотажні моделі дизайнери охоче поєднують із мереживом, яке вишукано переливається на сонці, прозорим шифоном і гіпюром. Більшість модних показів не обійшлися і без декору на сарафанах у вигляді оригінального плетіння.

Великий вибір найрізноманітніших фасонів, цікавих відтінків 2014-2015 року і принтів, що переплітаються з вишуканим і аристократичним декором - все це дає можливість модній леді вибрати відповідну модель, в якій вона буде виглядати свіжо, звабливо і чуттєво [5].

Жіночий сарафан із трикотажних полотен, що проектується є модним елементом у гардеробі для жінок молодшої вікової групи, оскільки завдяки використанню трикотажного полотна в поєднанні із модним кольором – червоним та з використанням мінімум членувань можна підкреслити фігуру.

1.3. Формування вимог до проектованого виробу

Одяг є предметом першої необхідності для людини. Він покриває більше 80 % тіла людини і захищає його від впливів зовнішнього середовища. Завдяки одягу людина здатна порівняно легко перенести різні кліматичні умови. Вимоги, що пред’являються до одягу, можна розділити на споживчі і техніко-економічні. До споживчих вимог відносяться ергономічні, функціональні, естетичні та експлуатаційні. До техніко-економічних вимог відносяться показники стандартизації та уніфікації конструкції; технологічності конструкції; економічності виробу [6].

Споживчі показники якості і вимоги до жіночого сарафану із трикотажних полотен визначають безпосередньо його суспільну та індивідуальну цінність для людини. До цих показників належать:

Естетичні вимоги включають художнє оформлення виробу, підбір матеріалу за кольоровою гамою і фактурою, а також - це краса, витонченість, виразність зовнішньої форми виробу, відповідність сучасним вимогам, вираженим в естетичних смаках людини, в сформованому напрямку в моді. Естетичні вимоги залежать від стилю та від моди. Найбільш високі естетичні вимоги до одягу пред'являють жінки молодшої вікової групи. Вони керуються модою при виборі одягу на 70 - 80%. Ця група споживачів становить 45% населення планети [6]. З розвитком естетичної функції одяг стає предметом декоративно-прикладного мистецтва. Незалежно від призначення він повинен підкреслювати індивідуальні особливості людини, сприяти розвитку естетичного смаку дорослих і дітей. Одяг, що випускається масовим виробництвом, не повинен бути нав'язливим або екстравагантним, але в той же час він повинен бути цілком сучасним, щоб уникнути швидкого морального старіння.

Визначальна роль ергономічних вимог до одягу та їх властивостей обумовлена тим, що одяг виконує важливі функції життєдіяльності людини [7]. У зв'язку з цим слід виділити чотири основні функції ергономічного характеру, які повинні бути забезпечені у одязі, що використовується людиною: захист від механічних, хімічних і біологічних впливів; захист від несприятливих кліматичних умов; підтримка тіла людини в чистоті; забезпечення нормальної життєдіяльності організму [8]. Оскільки одяг для захисту від прямих сонячних променів різний, велике значення мають властивості окремих матеріалів, що становлять пакет конструкції виробу. При цьому надзвичайно важливо врахувати умови експлуатації, неоднорідність теплових потоків на окремих ділянках тіла людини. Сучасний період характерний широким використанням хімічних матеріалів при виготовленні швейних виробів. Вони мають низку специфічних властивостей. Тому до одягу з них пред'являється ряд додаткових вимог: хімічна стабільність матеріалів і речовин; ступінь електризуємості не повинен перевищувати встановлених санітарних норм; одяг з синтетичних матеріалів не повинен бути токсичним, не викликати роздратування шкірних покривів. До ергономічних вимог відносять: теплозахист, гігроскопічність, повітропроникність, водонепроникність.

Експлуатаційні направлені на забезпечення відповідності виробів цільовому призначенню та умовами використання [6]. Це обумовлює необхідність постійного вдосконалення асортименту. Вони реалізуються по ряду напрямків: номенклатурі, моделями, конструкції виробів, матеріалів, а також за особливостями технологічної обробки швейних виробів. Найбільші зміни в асортименті забезпечуються за рахунок розробки нових моделей, які повинні бути узгоджені з тенденціями розвитку моди і асортименту, а також з естетичними смаками споживачів [6]. Конструктивний шлях пов'язаний із збільшенням різноманітності конструкцій, крою одягу, а також розмірних характеристик. Відповідно до повнотної групи, розмірні характеристики людей змінюються в часі. Це вимагає проведення через кожні 6 - 7 років обмірів фігур населення і коригування асортименту одягу. Впровадження нових і модифікованих матеріалів також веде до розширення асортименту і до більш повної відповідності виробів цільовим призначенням та умовами експлуатації. Матеріал є одним з важливих елементів в оформленні не тільки розмаїття асортименту, але і рівня якості швейних виробів. Одяг повинен бути і формостійким, зберігати надану їй у процесах виробництва об'ємну форму [6].

Жіночий сарафан із трикотажних полотен також повинен бути зносостійким. Знос одягу - складний процес, що протікає під впливом різних впливів: механічних (тертя, розтягування, згинання і т.п.), фізико-хімічних (впливу факторів зовнішнього середовища, продуктів обміну організму - шкірного обміну та ін), біологічних. Слід розрізняти два види зносу: моральний і фізичний [6]. При цьому моральний знос пов'язаний з невідповідністю вироби напрямку моди, і він звичайно коротше, ніж фізичний знос. Оптимальним є термін функціонування вироби, при якому обидва види зносу збігаються за часом [7]. Важливою характеристикою повсякденного одягу є його зручність в експлуатації. Вона проявляється у можливості реалізації (без ускладнення) різних динамічних рухів людини в одязі.

Функціональні (визначають ступінь відповідності виробів конкретному призначенню, умовам експлуатації; ступінь відповідності розмірним і віковим характеристикам споживача, його зовнішньому вигляду і психологічним особливостям) [7]. Функціональні вимоги передбачають відповідність виробу, а саме літнього сарафана, тобто його розмір, конструкцію, матеріали, призначенням та умовами експлуатації, зручність користування і т. д [7]. Досконалість функціональності проявляється і в тому, що сарафан за своєю формою, конструкцією, покрєм повинен відповідати також зовнішньому вигляду людини.

Суспільні - вказують на відповідність розмірно-ростового асортименту одягу на внутрішньому і світовому ринках, а також на відповідність прогнозу споживчого попиту [8].

Друга група вимог до одягу – техніко-економічні вимоги: вимоги до стандартизації та уніфікації конструкції, технологічності конструкції, економічності виробу [7].

Технологічна конструкція - це конструкція нескладної форми, не важка в обробці, що дозволяє використовувати сучасні технологічні процеси і раціональне використання матеріалів при розкрої. Технологія виготовлення одягу повинна бути прогресивною, тобто відповідати рівню сучасної техніки та організації виробництва [6].

Економічні вимоги – це фактори, що забезпечують зниження собівартості виробів. До них відносяться економічність моделі (мінімальна витрата матеріалів), технологічність конструкції (зменшення трудомісткості обробки, типізація та уніфікація деталей), сучасні методи обробки, використання високопродуктивного обладнання, підвищення якості продукції та ін.

Стандартизація - це процес встановлення і застосування стандартів. Враховуючи особливості промислового виробництва одягу, стандартизація може бути виражена у вигляді типізації та уніфікації. Під типізацією розуміють типове конструктивне чи технологічне рішення (типова конструктивна основа). Під уніфікацією розуміють приведення різних за формою і розмірами деталей та вузлів всередині кожного виду до найменшого числа типових розмірів без шкоди для якості та зовнішнього вигляду виробу [6].

1.4. Добір основних матеріалів для виготовлення виробу

Для жіночого сарафану повсякденного призначення був здійснений обґрунтований підбір основного та прокладкового матеріалу, а також відповідної фурнітури. Підбір матеріалів здійснений з урахуванням напрямку моди на літні сарафани.

Виробництво одягу починається з вибору матеріалів, необхідних для його виготовлення. Обґрунтований підбір матеріалів (основних, прокладкових, скріплюючих, оздоблювальних та фурнітури) в значній мірі визначають якість швейного виробу, його зовнішній вигляд, форму та її стійкість, зручність в використанні та зносостійкість, а також економічність виготовлення, можливість використання сучасної техніки та технології [9].

1. Гігієнічні вимоги до матеріалів. До цієї групи належать вимоги до властивостей, які визначають здатність матеріалу створювати і підтримувати певні комфортні умови для людини в одязі. Такими властивостями є: вбирання – здатність матеріалів вбирати в себе вологу, пил, жир, масло та ін. (гігроскопічність, капілярність, вологовбирання, пилоємність); проникливість – здатність матеріалу пропускати воду, пар, повітря, пил; теплові властивості; електризуємість.

2. Вимоги до зносостійкості матеріалів. В цій групі формуються експлуатаційні вимоги до матеріалів, враховуючи вид виробу, умови його експлуатації, терміни носки та інші фактори. Властивості: стійкість до витирання і виникнення пілінгу, стійкість до багаторазового розтягнення та згину, стійкість до дії світла та дії мікроорганізмів, високих та низьких температур, прання та хімчистки [9].

3. Естетичні вимоги до матеріалів. Ця група містить у собі вимоги до таких характеристик як колір, малюнок, фактура матеріалу, форма та розмір фурнітури.

4. Перевірку відповідності фактичних показників основних характеристик властивостей матеріалів (волокнистого складу, поверхневої густини, щільності, розривного навантаження, виду ниток і їх лінійної щільності та ін.) нормативам стандарту технічних умов до матеріалів, а також перевірку показників характеристик їх фізико-механічних властивостей (у відповідності з вимогами стандартів та сортність), стійкості фарбування і дефектів зовнішнього вигляду [9].

5. Конструкторсько-технологічні вимоги до матеріалів, які визначаються властивостями швейного виробу, особливостями його конструкції та методами виготовлення. Вимоги передбачають, складання загальних вимог до властивостей матеріалів, враховуючі конструктивні особливості швейного виробу і методи його виготовлення. До таких властивостей відносяться: зсідання, товщина, розсуваємість та осипання ниток, тангенційний опір, прорубаємість матеріалу швейною голкою, формотворна здібність матеріалу, жорсткість, драпіруємість, незминальність [9].

6. Раціональна вартість та економічна доцільність використання.

Трикотажні полотна виготовляють з різних видів текстильних ниток: пряжі однорідного і змішаної, з натурального і хімічного волокон, штучних і синтетичних комплексних ниток. Широко використовують високооб’ємну пряжу і текстуровані нитки. Пряжа для трикотажних полотен має більш слабку крутку, ніж пряжа для тканин. Нитки, використовувані для виробництва трикотажних полотен, повинні бути рівномірними по крутці і товщині, гладкими, без вузлів і потовщень [8].

Обробка трикотажних полотен аналогічна обробці тканин. Трикотажні полотна випускають вибіленими, гладкофарбованими, пістявов’язаними, меланжевими, із друкованим малюнком.

При порівнянні властивостей трикотажних полотен із тканиною аналогічного волокнистого складу і поверхневої щільності можна відзначити наступне. Трикотажні полотна мають більш об'ємну і більш рухливу структуру, велику повітро-, паропропроникність і велику розтяжність, незминаємість, здатність до драпірування [8].

На відміну від тканин трикотажні полотна володіють такими специфічними властивостями, як розтяжність, закручуємість, розпускаємість. Розтяжність полотнин залежить від виду переплетення і щільності трикотажу.

Трикотаж виробляють з різноманітних натуральних і хімічних ниток і пряжі. Застосовують пряжу з натуральних волокон: бавовняну, лляну, вовняну, а також пряжу з різноманітних сполучень натуральних волокон зі штучними і синтетичними, наприклад бавовно лавсанову, бавовно віскозну, вовно-нітронну [8]. Зустрічаються і трикомпонентні сполучення: вовно-лавсано-віскозна і вовно-нітронно-капронова пряжа.

Дуже широко використовуються поліефірні і поліамідні текстуровані нитки, що володіють високою розтяжністю, об'ємністю. Так, відомі нитки еластин і лайкра є текстурованими високо розтяжними нитками. Вони здатні розтягуватися на 200-300% від первісної довжини, а після зняття навантаження відновлювати свої розміри.

Поверхнева щільність трикотажних полотен коливається в значних межах - від 35 до 660 г/м2 [10].

До числа негативних властивостей трикотажу варто віднести розпускаємість при обриві нитки в петлях, закручування по зрізах у полотнах одинарних і деяких подвійних переплетень а також усадку. Усадку трикотажу, що залежить головним чином від якості обробки полотна, необхідно враховувати при виготовленні лекал і визначенні величини припусків.

Для виготовлення жіночого сарафану було використано трикотажне полотно шириною 150 см, поверхневою щільністю 206 г/м2, волокнистий склад - поліестер.

Прокладковим матеріалом є флізелін - папероподібний нетканий прокладковий матеріал на основі проклеєних і непроклеєних, модифікованих і немодифікованих целюлозних волокон з можливим додаванням волокон поліестеру.

Залежно від виду хімічної модифікації волокон, що утворюють матрицю флізеліну, він може бути водорозчинним, змочуваним або таким, що не змочується водою.

Було використано флізелін марки Н-180, поверхнева щільність – 33 г/м2 , шириною 60 см, товщиною 0,35 мм.

Велике значення надається правильному підбору швейних ниток, оскільки вони є основним матеріалом для сполучення деталей одягу. Все більше розповсюдження в швейній промисловості знаходять нитки із синтетичних волокон (капронові, нейлонові, лавсанові). Такі нитки є міцними при розтягу і стійкі до витирання, еластичні [8].

Для виготовлення даного виробу варто застосовувати швейні нитки червоного кольору, які виготовлені із поліефіру з умовним номером 20/2, лінійна щільність 200 текс, розривне видовження 12,5%.

Для виробу, що проектується варто використати таку фурнітуру, як: тасьма-блискавка арт. CNFOR 5 DADSP, тип 5, фірма-виробник YKK.

Також дуже важливим у процесі пошиття трикотажних полотен є правильний вибір голки та номер жала. Голки із закругленим жалом використовують переважно для пошиття виробів з трикотажних матеріалів. Вибір відповідної голки залежить як від властивостей сировини, з якої виготовлено тканину, так і від відповідних вимог щодо міцності та зовнішнього вигляду готових виробів.

Голка із заокругленим жалом не проколює волокна тканин, а проникає у простір між ними. Радіус заокруглення жала голки вибирають тим більшим, чим товстішими є волокна. Проте більшість тканин прошивають переважно голкою, жала якої має невелике заокруглення [10].

1.5. Формування технічного завдання

У даному підрозділі курсового проекту було виконано розробку технічного завдання згідно даної форми.

Технічне завдання на розробку нової моделі

Організація-розробник: Хмельницький національний університет.

Найменування та призначення виробу: жіночий сарафан повсякденного призначення.

Кліматичні особливості: літній період.

Повнотно-вікова група: жінки молодшої вікової групи ІІ повнотної групи.

Найменування матеріалу: трикотажне полотно.

Вихідний розмір: 176-92-100

Рекомендовані розміри: 170-88-96; 176-92-100; 182-96-104.

Основні вимоги до проектованої моделі: споживчі та техніко-економічні.

Етапи розробки:

1. Вибір вихідних даних для проектування нової моделі одягу.

2. Розробка технічної пропозиції проектованого виробу.

3.Технічне проектування нової моделі.

Організаційний тип виробництва: масове.

Виконавець: Сельська Олеся Олегівна.

Терміни розробки контролю: до 24.11.2014

Отже, при виборі вихідних даних для проектування жіночого сарафана з трикотажних полотен було обрано споживача доліхоморфного типу пропорції, ІІ повнотної групи, типового розміру 176-92-100, молодшої вікової групи з рівномірним розподілом жировідкладень та нормальною поставою, після аналізу модних тенденцій вирішено, що сарафан із трикотажних полотен є червоного кольору та з використанням мінімум членувань, щоб підкреслити фігуру, а також вимоги до проектованого виробу: естетичні вимоги (художнє оформлення виробу, підбір матеріалу за кольоровою гамою і фактурою), ергономічні вимоги (захист від механічних, хімічних і біологічних впливів; захист від несприятливих кліматичних умов; підтримка тіла людини в чистоті; забезпечення нормальної життєдіяльності організму), експлуатаційні (забезпечення відповідності виробів цільовому призначенню та умовами використання), функціональні (визначають ступінь відповідності виробів конкретному призначенню, умовам експлуатації; ступінь відповідності розмірним і віковим характеристикам споживача, його зовнішньому вигляду і психологічним особливостям) та ін., а також обрано матеріали для виготовлення сарафану: трикотажне полотно шириною 150 см, поверхневою щільністю 206 г/м2, волокнистий склад – поліестер; флізелін марки Н-180, поверхнева щільність – 33 г/м2 , шириною 60 см, товщиною 0,35 мм; швейні нитки червоного кольору, які виготовлені із поліефіру з умовним номером 20/2, лінійна щільність 200 текс, розривне видовження 12,5%; тасьма-блискавка арт. CNFOR 5 DADSP, тип 5, фірма-виробник YKK.

2. Розробка технічної пропозиції проектованого виробу

2.1. Підбір та аналіз моделей-аналогів

Згідно вимог, які визначені у технічному завданні на розробку нової моделі було складено несистематизований асортиментний ряд виробів із десяти моделей-аналогів. Ескізи даних моделей представлені у додатку Б (рис. Б1-Б10). Із врахуванням рекомендацій щодо напрямку моди, подано характеристику конструктивних вирішень обраних моделей-аналогів та з використанням умовної індексації проведено кількісний аналіз моделей-аналогів за допомогою окремих конструктивно-композиційних вирішень (ОККР).

Таблиця 2.1. Конструктивно-композиційні вирішення моделей-аналогів плечових виробів

Номер моделі

Силует

Довжина

Членуваня спинки, пілочки

Елемент конструктивного формоутворення

Застібка

Форма горловини

Декоративні деталі та оздоблення

Величина плечого зрізу

Поздовжні

Поперечні

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Пр

Дк

Рпр, Ср

Вс, Пя

Вт

Бл

Кр

-

Mid

2

Пр

Вк

Рф, Ср

Вс

Вг, Вп

Бл

Кр

-

Mid

3

Пр

Вк

Ср

Вс

Вт

Бл

Кр

Нк

Min

4

Пр

Вк

Ср

Всф, Вс

Вг, Вт

Бл

Кр

-

Max

5

Нпр

Дс

Ср

Вс

Вт

Бл

Vп

Нк

Max

6

Пр

Вк

Ср

Вс

Вт

Бл

Ов

Кл

Min

7

Пр

Дк

Ср

Всф

Вг, Вт

Бл

Vп

-

Max

8

Нпр

Дс

Ср

Вс

Вг, Вт

Бл

Кр

Нк, Кл

Max

9

Пр

Вк

Рк, Ср

Кт, Вс

Вт

Бл

Ов

-

Max

10

Пр

Дс

Ср

Пя, Вс

Вг, Вт

Бл

Кр

-

Mid

Умовна індексація:

Пр – прилеглий силует;

Нпр – напівприлеглий силует;

Дк – довжина до лінії коліна;

Вк – довжина вище лінії коліна;

Дс – довжина до середини стегна;

Рпр – рельєф від лінії пройми;

Рк – рельєф від нижнього зрізу кокетки;

Рф – фігурний рельєф;

Ср – середній зріз;

Пя – пояс;

Вс – відрізна спідниця;

Всф – фігурний підріз відрізної спідниці;

Кт – кокетка;

Вт – талієва виточка;

Вг – нагрудна виточка;

Вп – плечова виточка;

Бл – застібка-блискавка;

Кр – кругла горловина;

Vп – V-подібна горловина;

Ов – горловина овальної форми;

Нк – накладна кишеня;

Кл – клапан;

Max – найбільша величина плечового зрізу;

Mid – середня величина плечового зрізу;

Min – мінімальна величина плечового зрізу.

Згідно проведеного аналізу результати заносять у таблицю 2.2.

Таблиця 2.2. Визначення повторюваності ОККР моделей-аналогів

Назва ОККР

Умовна ідентифікація

Кількість моделей з даними ОККР

Повторюваність ОККР

1

2

3

4

Силует:

Пр

Нпр

8

2

80%

20%

Довжина:

Дк

Вк

Дс

2

5

3

20%

50%

30%

Членування спинки, пілочки:

-повздовжні;

-поперечні.

Рпр

Рк

Рф

Ср

Пя

Вс

Всф

Кт

1

1

1

10

2

9

2

1

10%

10%

10%

100%

20%

90%

20%

10%

Елемент конструктивного формоутворення:

Вт

Вг

Вп

9

5

1

90%

50%

10%

Застібка:

Бл

10

100%

Форма горловини:

Кр

Vп

Ов

6

2

2

60%

20%

20%

Декоративні деталі та оздоблення:

Нк

Кл

3

2

30%

20%

Величина плечого зрізу

Max

Mid

Min

5

2

3

50%

20%

30%

При створенні типової моделі використовують ОККР, які мають повторюваність більше 45%. Рисунок типової моделі елементами модифікування представлено у додатку Б (рис. Б11). Для модифікування вузлів типової моделі використовують ті елементи з таблиці, які мають повторюваність 25-45% і відповідають вимогам, які викладені у технічному завданні.

2.2. Розробка моделей-ідей та вибір моделі-пропозиції

На основі отриманих даних про типову модель та варіанти модифікування її вузлів з врахуванням напрямку моди розроблені ескізи моделей–ідей жіночого сарафану із трикотажних полотен, які об’єднані за певними ознаками та представлені у додатку Б (рис. Б.12, Б.13, Б.14).

Опис зовнішнього вигляду моделі-ідеї №1 (рис. Б.12)

Жіночий сарафан, спортивного стилю, повсякденного призначення, виготовлений з трикотажних полотен, прилеглого силуету довжиною вище лінії коліна.

На переді вертикальні рельєфи, що починаються від лінії горловини до лінії низу переду, горловина круглої форми. На лінії центру грудей розміщені накладні кишені. По лінії стегон виконаний фігурний підріз, від якого починається відрізна спідниця з дрібною зборкою по верхньому краю спідниці.

Спинка із середнім швом в якому розміщується застібка-блискавка, на лінії талії – талієві виточки. По лінії стегон виконаний фігурний підріз, від якого починається відрізна спідниця з дрібною зборкою по верхньому краю спідниці.

Опис зовнішнього вигляду моделі-ідеї №2 (рис. Б.13)

Жіночий сарафан, спортивного стилю, повсякденного призначення, виготовлений з трикотажних полотен, прилеглого силуету довжиною до лінії коліна.

На переді по лінії талії – талієві виточки, пришивний пояс по лінії стегон., форма горловини – овальна. До лінії низу пояса пришивається відрізна спідниця з дрібною зборкою по верхньому краю спідниці.

Спинка із середнім швом в якому розміщується застібка-блискавка, на лінії талії – талієві виточки. По лінії стегон розміщений пришивний пояс із відрізною спідницею з дрібною зборкою по верхньому краю спідниці.

Опис зовнішнього вигляду моделі-ідеї №3 (рис. Б.14)

Жіночий сарафан, спортивного стилю, повсякденного призначення, виготовлений з трикотажних полотен, прилеглого силуету довжиною вище лінії коліна.

На переді по лінії талії – талієві виточки, на лінії центру грудей розміщені фігурні клапани. Також по лінії талії пришивний пояс від якого починається відрізна спідниця з дрібною зборкою по верхньому краю спідниці.

Спинка із середнім швом в якому розміщується застібка-блискавка. Також по лінії талії пришивний пояс від якого починається відрізна спідниця з дрібною зборкою по верхньому краю спідниці.

З метою визначення моделі-пропозиції серед сукупності моделей-ідей використовують їх оцінку експертним методом, використовуючи коефіцієнти вагомості одиничних показників новизни конструкції, що представлені у таблиці 2.3. Оцінки новизни моделей-ідей наведені в карті опитування експертів - таблиця 2.4.

Таблиця 2.3. Коефіцієнти вагомості одиничних показників новизни конструкції

Стиль

Силует

Конструктивне членування

Фактура матеріалів

Колір

Оздоблення

Сумарний

коефіцієнт

Спортивний

0,2

0,3

0,1

0,2

0,2

1

Кількість експертів, обраних для опитування повинна бути не менше п’яти.

Таблиця 2.4. - Карта опитування експертів для моделі Б.12

Одиничний

Показник новизни

Оцінка експерта

Сумарна

оцінка, бали

1-й

2-й

3-й

4-й

5-й

Силует

5

4,5

5

5

4,3

4,76

Конструктивні членування

4

5

4

4,2

5

4,44

Фактура матеріалів

3,5

5

4

4,7

4,6

4,36

Колір

5

4,8

4,5

4,5

4,7

4,7

Оздоблення

3

4

5

4,7

4,8

4,3

Враховуючи оцінки виставлені експертами для кожного одиничного показника, розраховують їх сумарну оцінку за формулою:

(2.1)

де - середня експертна оцінка одиничного показника новизни конструкції

сума оцінок, виставлених експертами для відповідного одиничного показника;

n – кількість оцінок (дорівнює кількості експертів, n = 5)

  1. =
  2. =
  3. =
  4. =
  5. =

Комплексну оцінку новизни моделей-ідей таблиця 2.5 з урахуванням стильової вагомості одиничних показників (дивитись табл. 2.3) розраховують за формулою:

= (2.3)

комплексна оцінка j-ї моделі-ідей;

mj – коефіцієнт стильової вагомості;

- середня експертна оцінка і-го одиничного показника j-ї моделі-ідей

  1. 0,2 · 4,76 = 0,95
  2. 0,3 · 4,44 = 1,33

3. 0,1 · 4,36 = 0,43

4. 0,2 · 4,7 = 0,94

5. 0,2 · 4,3 = 0,86

Таблиця 2.5. Карта опитування експертів для моделі Б.13

Одиничний

Показник новизни

Оцінка експерта

Сумарна

оцінка, бали

1-й

2-й

3-й

4-й

5-й

Силует

4

4,7

4,2

5

4,8

4,54

Конструктивні членування

3

4,1

4

3,5

3,7

3,66

Фактура матеріалів

4,2

4,6

4,1

4

4

4,18

Колір

5

5

4,9

4,7

5

4,92

Оздоблення

4

5

4,6

4,4

4

4,4

Враховуючи оцінки виставлені експертами для кожного одиничного показника, розраховують їх сумарну оцінку:

1. =

2. =

3. =

4. =

5. =

Комплексна оцінка новизни моделей-ідей з урахуванням стильової вагомості одиничних показників:

1. 0,2 · 4,54 = 0,9

2. 0,3 · 3,66 = 1,09

3. 0,1 · 4,18 = 0,42

4. 0,2 · 4,92 = 0,98

5. 0,2 · 4,4 = 0,88

Таблиця 2.6. Карта опитування експертів для моделі Б.14

Одиничний

Показник новизни

Оцінка експерта

Сумарна

оцінка, бали

1-й

2-й

3-й

4-й

5-й

Силует

5

5

4

4,8

4,3

4,62

Конструктивні членування

4,7

4,7

4,6

4,5

5

4,7

Фактура матеріалів

4

4

4,5

5

4,8

4,46

Колір

5

5

4,7

4,6

4,7

4,8

Оздоблення

5

4,7

4,2

5

5

4,78

Враховуючи оцінки виставлені експертами для кожного одиничного показника, розраховують їх сумарну оцінку:

1. =

2. =

3. =

4. =

5. =

Комплексна оцінка новизни моделей-ідей з урахуванням стильової вагомості одиничних показників:

1. 0,2 · 4,62 = 0,92

2. 0,3 · 4,7 = 1,41

3. 0,1 · 4,46 = 0,44

4. 0,2 · 4,8 = 0,96

5. 0,2 · 4,78 = 0,95

Результати обрахунків комплексної оцінки новизни моделей-ідей з урахуванням стильової вагомості одиничних показників по моделям Б.12, Б.13, Б.14 представлені у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Комплексна експертна оцінка новизни моделей-ідей

Номер

моделі

Сумарна оцінка одиничних показників, бали

Комплексна

оцінка, бали

Силует

Конструктивні членування

Фактура матеріалів

Колір

Оздоблення

1

2

3

4

5

6

7

1

0,95

1,33

0,43

0,94

0,86

4,51

2

0,9

1,09

0,42

0,98

0,88

4,27

3

0,92

1,41

0,44

0,96

0,95

4,68

Врахувавши результати комплексної експертної оцінки із таблиці 2.7, обрано модель-пропозицію – дана модель набрала найбільшу кількість балів серед трьох моделей-ідей. Саме ця модель є основною для подальшої проробки. Ескіз моделі-пропозиції представлений у додатку Б, на рисунку Б.15. Отримана модель-пропозиція містить елементи, які найкраще відповідають вимогам, викладеним у технічному завданні. Тобто сарафан ідеально підходить для повсякденного використання. Модель-пропозиція втілює всі основні вимоги до проектованої моделі.

3. Технічне проектування нової моделі

3.1. Деталювання моделі-пропозиції, обґрунтування формотворних елементів конструкції

Деталювання дає загальну уяву про конструкцію моделі (кількість деталей, конфігурацію їх зрізів, місце розташування членувань, виточок, декоративних елементів, дрібних деталей). Деталювання виконане у вигляді ескізів деталей моделі-пропозиції та супроводжене описом конструктивних вирішень деталей, що занесені у таблицю 3.1.

Деталювання необхідне для вибору методики побудови конструкції та технічного моделювання нової моделі.

Основними факторами формотворення в конструкції одягу являються шви, виточки, волого - теплова обробка, формоутворюючі властивості матеріалів [11].

Таблиця 3.1. Деталювання моделі-пропозиції

Назва деталі

Ескіз деталі

1

2

Верхня частина переду

1-2 – зріз горловини

2-3 – плечовий зріз

3-4 – зріз пройми

4-5 – бічний зріз

5-6 – нижній зріз

6-1 – лінія середини деталі

Пояс переду

1-2 – верхній зріз

2-3 – бічний зріз

3-4 - нижній зріз

4-1 - лінія середини деталі

Нижня частина переду

1-2 - верхній зріз

2-3 - бічний зріз

3-4 - нижній зріз

4-1 - лінія середини деталі

Продовження таблиці 3.1.

1

2

Верхня частина спинки

1-2 - зріз горловини

2-3 – середній зріз

3-4 – нижній зріз

4-5 – бічний зріз

5-6 – зріз пройми

6-1 - плечовий зріз

Пояс спинки

1-2 – верхній зріз

2-3 – бічний зріз

3-4 – нижній зріз

4-1 - середній зріз

Нижня частина спинки

1-2 – верхній зріз

2-3 – бічний зріз

3-4 – нижній зріз

4-1 - лінія середини деталі

Накладна кишеня

1-2 – верхній зріз

2-1 – нижній зріз

Клапан

1-2 – верхній зріз

2-3 – нижній зріз

3-1 – лінія середини деталі

На формоутворення у значній мірі впливає вибір конструктивного рішення виробу, тобто визначення розташування, кількості та форми конструктивних елементів. Правильне поєднання конструкції з матеріалом дає можливість отримати різноманітні форми виробу.

Велике значення у створенні форми одягу має вибір способів технологічної обробки виробу.

Основними конструктивними засобами створення форми виробу є конструктивні припуски та елементи конструкції. Вибір конструктивних припусків залежить від силуету виробу. Основними елементами конструкції виробу, за допомогою яких створюється силует, є :

  • вертикальні лінії членувань (бічні шви, рельєфи, середня лінія спинки);
  • горизонтальні лінії членувань (лінії плечей, грудей, талії, стегон, низу, підкреслені з’єднувальними швами, підрізами, кокетками);
  • виточки;
  • волого-теплова обробка (спрасування, відтягування).

Форма бічних зрізів, рельєфів та виточок різноманітна і визначається силуетом виробу [12].

На основі аналізу конструкції деталей можна зробити висновок, що напівприлеглий силует даного виробу створюється за рахунок вертикальних членувань, а саме: бічних швів та виточок, пояса.

3.2. Характеристика методики конструювання

Трикотажне полотно за рядом властивостей суттєво відрізняється від текстильних матеріалів, що в, свою чергу, визначає певні особливості у побудові конструкцій трикотажного одягу. Це стосується вибору вихідних даних для побудови конструкції, методів побудови базових основ і внесення модельних особливостей. Трикотажне полотно, порівняно з тканиною, має більшу рухливість структури і високе розтягнення. Наявність рухомої петельної структури надає полотну високу здатність до формоутворення, тобто полотно легко приймає складну просторову форму. Об’ємна форма трикотажного виробу, так само як і виробу, тим більший перекіс матеріалу необхідний для її відтворення [13].

Сутність процесу конструювання трикотажного виробу полягає у визначенні розмірів та форми як самого виробу, так і його деталей.

Трикотажний виріб є складною об’ємною поверхнею, утвореною з окремих деталей, що мають плоску форму. Отже, задача визначення розмірів і форми виробу зводиться до встановлення розмірів та форми розгорток деталей, які її утворюють. Всі методи, які використовуються на сьогодні в промисловості для конструювання трикотажних виробів, відносяться до наближених. До цих методів відносяться численні варіанти, так званих «систем крою», які розроблені для конструювання одягу з текстильних матеріалів,але широко використовуються для побудови конструкцій трикотажних виробів [13]. У такому випадку вироби проектують з врахуванням прибавок, характерних для виробів з трикотажу. Величини прибавок встановлюють в залежності від величини повної деформації розтягу трикотажного полотна, спираючись на рекомендації провідних організацій трикотажної промисловості. Однак, ці методи не забезпечують отримання достатньо якісної конструкції виробу з трикотажу. Посадка виробу на фігурі, як правило, незадовільна, тому що форма деталей виробу, яка характерна для одягу з текстильних матеріалів, не враховує властивостей трикотажу. Найбільш точною і обґрунтованою для розробки конструкцій трикотажних виробів є методика конструювання, розроблена співробітниками колишнього Всесоюзного Будинку моделей трикотажних виробів (ВБМТВ). Ця методика дає можливість побудови креслень конструкції різних видів і крою полотен першої та другої груп розтяжності на жіночі і чоловічі фігури.

У ВБМТВ під керівництвом А.А. Карцевої був удосконалений наближений розрахунково-графічний метод побудови конструкції для розрахунку розмірів деталей виробу використані розрахункові формули першого виду [13].

Елементи графічної побудови, прийняті в методиці ВБМТВ, в основному, традиційні. Це нанесення лінії базисної сітки, визначення положення конструктивних точок креслення методом дуг і засічок та методом лекальних кривих.

Карцевою А.А. встановлені оптимальні вихідні умови розгортання поверхні трикотажних виробів: для спинки та переду головна (вихідна) горизонталь – лінія талії, головні вертикальні – лінії симетрії (середини).

Методичні рекомендації з конструювання різних видів трикотажних виробів, запропоновані ВБМТВ, пройшли широку промислову апробацію на швейно-трикотажних підприємствах, результати якої дозволили зробити висновок про високий ступінь технологічності конструкцій і хорошу посадку виробів на фігурах усіх розмірів при обов’язковому врахуванні властивостей трикотажних полотен, вибраних для виготовлення одягу, тому для побудови даного сарафану із трикотажних полотен було обрано дану методику побудови.

Розрахунково-графічні способи побудови креслень деталей виробу передбачають в якості вихідної інформації дві групи даних: розмірну характеристику фігури жінок молодшої вікової групи; прибавки, що забезпечують вільний рух людини. Розмірні характеристики жінок молодшої вікової групи вибрані із розмірного стандарту ГОСТ 17522-72 [14] та занесені до таблиці 3.2, прибавки, що використовуються занесені до таблиці 3.3.

Таблиця 3.2. Розмірні ознаки типової фігури, необхідні для побудови креслення конструкції виробу

Номер за ГОСТ

Найменування розмірної ознаки

Умовне позначення

Величина, см

1

2

3

4

1

Зріст

Р

176

13

Півобхват шиї

Сш

18,35

14

Півобхват грудей І

СгІ

44,75

15

Півобхват грудей ІІ

СгІІ

48,55

16

Півобхват грудей ІІІ

СгІІІ

46

18

Півобхват талії

Ст

34,55

19

Півобхват стегон

Сб

50

28

Обхват плеча

Оп

28,6

29

Обхват зап’ястя

Оз

16,5

31

Ширина плечового схилу

Шп

13,8

34

Висота пройми спереду

Впрп

25,4

35

Висота грудей

Вг

34,4

36

Довжина талії переду

Дтп

54,6

39

Висота пройми ззаду

Впрз

20,5

40

Довжина спини до талії з врахуванням виступу лопаток

Дтс

42,4

41

Висота плеча коса

Впк

45,1

Продовження таблиці 3.2

1

2

3

4

45

Ширина грудей

Шг

17,25

46

Відстань між сосковими точками

Цг

9,9

47

Ширина спини

Шс

35,2

54

Поперечний діаметр шиї

dш

11,6

Таблиця 3.3. Вибір прибавок по конструктивним ділянкам

№

Назва прибавки

Позначення

Величина прибавки, см

1

2

3

4

1

По лінії грудей

Пзаг

4

2

До ширини спинки

Рс

1,2

3

До ширини пілочки

Рп

0,8

4

До ширини пройми

Рпр

2

5

До напівобхвату стегон

Пст

1

6

До напівобхвату плеча на ширину рукава

Пшр

4

7

До ширини горловини:

-спинки

-пілочки

Пгс

Пгп

1,4

0,3

8

На пониження пройми

Ппр

4,5

9

На виступ лопаток

Плоп

1

10

На товщину полотна

Птп

0

11

На ластовицю

Ппап

1,5

12

Величина коректування положення плечового зрізу

Пвпк

1

13

На посадку по плечовому зрізу спинки

Ппос

1

3.3.Розрахунок і побудова базової конструкції

Побудова креслення основи сарафана враховує побудову базисної сітки креслення. Розрахунок для побудови креслення виконано у вигляді таблиці 3.4. Побудова креслення зображена у графічній частині на листі 1.

Таблиця 3.4. Розрахунок для побудови креслення базової конструкції жіночого сарафана спортивного стилю, напівприлеглого силуету із трикотажних полотен для жінок молодшої вікової групи. Розмір: 176-92-100, ІІ повнотна група

№

з/п

Конструктивна ділянка на кресленні

Умовне позначення

Розрахункова формула

Розрахунок

Величина відрізка, см

1

2

3

4

5

6

Побудова сітки і розмірів спинки і пілочки

Положення вертикальних ліній

1

Ширина виробу

А1А2

СгІІІ+

+Плоп+Пзаг+Птп

46+4+4+0

51

2

Ширина спинки

А1А3

Шс+Рс+0,3Птп

17,8+1,2+0

19

3

Ширина пілочки

А2А4

0,98Шг+(СгІІ-СгІ-Ппап)+Рп+0,4Птп

0,98·17,3+(48,55-44,75-1,5)+0,8+0

20,05

4

Відстань до лінії центру грудей

А2А6

Цг+0,5Рп+0,2Птп

9,9+0,5·0,8+0

10,3

5

Ширина пройми

А3А4

А1А2- А1А3- А2А4

51-19-20,05

12

Положення горизонтальних ліній

6

Відстань до лінії обхвату грудей І і ІІ ззаду

А1Д1

Впрз

18,5

18,5

7

Положення лінії талії

А1Т1

Дтс

42,4

42,4

8

Положення лінії стегон

Т1Б1

0,5Дтс

0,5·42,4

21,2

Побудова контурів спинки і пілочки

9

Горловина спинки:

-підвищення основи

-ширина

-висота

А1А

Аа

аа1

0,5 см

0,5dш+Пгс

0,35Аа

0,5

0,5·11,6+1,4

0,35·7,2

0,5

7,2

2,52

10

Положення плечової точки П (на перетині двох дуг)

а1П

Т1П

Шп

Впк-Пвпк

13,8

45-1

13,8

44

11

Ширина горловини пілочки

А2В0

Аа+Пгп

7,2+0,3

7,5

12

Вершина верхньої виточки

Т6Г

Дтп-Вг

54,6-34,8

19,8

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

6

13

Вершина горловини пілочки

ГВ

Точку В знаходять на перетині дуги з т. Г радіусом, рівним (Вг-Аа1) та перпендикуляра з т. В0 до лінії А1А2. Аа – довжина горловини спинки по кривій.

34,8-7,6

27,2

14

Глибина горловини пілочки

В2В21

А2В0+0,7

7,5+0,7

8,2

15

Нахил плечового зрізу пілочки

<1

<1=< (з креслення спинки)

16

Довжина плечового зрізу пілочки

ВП2

Шп

13,8

13,8

17

Рівень розхилу верхньої виточки

ГГ1

Вг-Впрп

34,8-25,4

9,4

18

Величина розхилу верхньої виточки

Г1Г2

СгІІ-СгІ-Ппап

48,55-44,75-1,5

2,3

19

Кінець лівого боку виточки

в1

Гв1=Гв

20

Положення точки П3 (на перетині двох дуг)

в1П3

ГП3

вП2

ГП2

13,8

13,8

21

Глибина пройми

А3Р3

Впрз+Ппр

18,57+4,5

23

22

Допоміжні точки для побудови лінії пройми

Р3Р

Р4Р

О

О1

К4

К3

1

2

0,6 А3А4

0,4 А3А4

РО=Р3Р

РО1=Р4Р

Р4К4=РО1

Р3К3=РО

0,5К4П3

1-2=0,8…1,0 см

0,6·12

0,4·12

7,2

4,8

4,8

7,2

0,5·14,6

0,8

7,2

4,8

7,2

4,8

4,8

7,2

7,7

0,8

23

Положення бокового зрізу

Т1Т7М7

Т1Т7= Т7Т2=0,5 Т1Т2 (на перетині вертикалі з т. Т7 з лінією глибина пройми Р3Р4)

3.4.Технічне моделювання проектованого виробу

Конструктивне моделювання – це процес розробки креслення та лекал деталей виробів за первинним зразком нової моделі або ескізу з використанням відповідних базових основ конструкції виробу [9].

Перед виконанням конструктивного моделювання, спочатку було здійснено порівняння конструкції та моделі виробу, що проектується і визначено їх збіг та розбіжність, щодо об’єму виробу в моделі; рівня глибини пройми; рівня талії. Далі здійснене порівняння формотворних вертикальних елементів виробу: бічні шви, рельєфні шви, кишені. Вибір прийомів конструктивного моделювання здійснений на основі конфігурації конструктивних ліній та їх розташування.

Внесення модельних особливостей базової моделі жіночого сарафана, що проектується, здійснене з використанням конструктивного моделювання першого виду.

Характеристика застосування прийомів конструктивного моделювання:

  1. Перенесення нагрудної виточки у талієву виточку. Моделювання виконується за допомогою методу шаблонів: верхню частину переду було перенесено на кальку, від лінії Т6Г відкладаємо розхил для талієвої виточки, загальний розхил виточки – 2,3см.
  2. Змінено форму горловини на переді. Точку В21 перенесено вниз по відрізку В2Т2 на 5 см. З’єднують точку В та новостворену В/ 21 фігурною кривою.
  3. Довжина ліфа: АС1=АН1-С1Н1=90-46,8=43 см, де АН1=90 см – довжина сукні та С1Н1=46,8 см – довжина спідниці за моделлю.
  4. Побудова плечових зрізів. При побудові конструкції підвищують плечові точки спинки та пілочки на свободу рухів і подовжують плечові зрізи на 1,5…2,0 см. Положення плечового зрізу спинки: ПП11=3,0 см по дузі вгору. З точки Д3 проводять дугу вправо від точки П11 радіусом Д3П11, а з точки а1 – дугу радіусом а1П12: а1П12=Шп+Ппос=13,8+0,4= 14,6см; де Ппос – припуск технологічний на посадку плечового зрізу спинки, величину якого приймають 0,8…1,5 см (залежно від властивостей трикотажного полотна). Подовження плечового зрізу спинки: П12П13=1,7 см (на продовженні прямої а1П12). Положення плечового зрізу пілочки: П3П31=2,5 см (вгору по дузі). Подовження плечового зрізу пілочки: П31П32=П12П13=1,7 см (на продовженні прямої В1П31).
  5. Оформлення пройми та бокового зрізу. Пониження основи пройми спинки та пілочки по боковому зрізу – 3,0…4,0 см: М7М=М71М1=4,0 см (вниз по вертикалі). Точки К3 і К4 з’єднують прямою лінією з точками М та М1, відповідно, і з середини одержаних відрізків встановлюють перпендикуляри, величини яких 2,5…3,0 см (залежно від форми пройми): на проймі спинки 3-4 = 2,5 см; на проймі пілочки – 5-6 = 2,8 см. Через точки П13, К3, 4, М і П24, К4, 6, М1 оформляють пройми спинки та пілочки плавною увігнутою кривою. Положення бокового зрізу на лінії талії: Т7Т71 = Т7Т72 = 1,5…2,0 см. Положення бокового зрізу на лінії низу ліфа: С7С71=С7С72=Т7Т71=Т7Т72. Боковий зріз спинки і пілочки оформляють плавною увігнутою лінією від точки М і М1 до лінії талії.
  6. Оформлення середнього зрізу спинки. Т1Т/1=1,5 см.
  7. Побудова клина спідниці. Спідниця складається із шести клинів. Довжина клина: С1Н1=46,8 см. Місце розташування клинів по лінії їх з’єднання з ліфом: С1С11=С22С23=(0,33(Ст+Пт+Птп))/2= (0,33(34,55+1+0))/2= 5,8см. Радіус для побудови клина спідниці: С1О11=20,0 см. Ширина клина по лінії з’єднання з ліфом: С1С12=1,6С1С11 (з урахуванням зборок)=1,6·5,8=9,28см.
  8. Побудова пришивного пояса. Ширина пояса: Т1З1=Т2З2=Т71З71=Т72З72=5,0 см.
  9. Побудова накладної кишені. Ширина кишені = 6,0 см. Довжина кишені = 7,0 см. Нижній зріз накладної кишені оформлюють плавною заокругленою лінією.
  10. Побудова клапана. Ширина клапана = 6,0 см. Довжина клапана = 4,0 см. Нижній зріз клапана оформляють із загостреним кінцем.

Висновок

Метою курсового проекту було проектування сарафана із трикотажних полотен, повсякденного призначення для жінок молодшої вікової групи.

Для асортименту одягу, що спроектовано було встановлено вимоги, яких дотримано, а також здійснено вибір згідно аналізу модних тенденцій сезону весна-літо 2015 р.

Здійснення вибору матеріалів в пакет виробу проводилося не лише згідно модних тенденцій та кольорової гами, а й обґрунтуванням властивостей всіх матеріалів, що входять в пакет виробу. В якості матеріалу верху, було обрано трикотажне полотно із поліестру; в якості прокладки – флізелін. Також обрано з’єднувальні та оздоблювальні матеріали для оздоблення виробу: швейні нитки, тасьма-блискавка.

Наступним етапом було здійснено підбір та проведений аналіз моделей-аналогів, а також виконання конструктивних вирішень обраних моделей-аналогів з використанням умовної індексації. Далі було розроблено моделі-ідеї, серед яких детально було проаналізовано три моделі жіночого сарафана та після проведення комплексної експертної оцінки новизни моделей-ідей, обрано модель-пропозицію, яка і стала основною для подальшої проробки.

Здійснене деталювання моделі-пропозиції, що супроводжене описом конструктивних вирішень деталей. Виконано розрахунки та побудова базової конструкції жіночого сарафана із трикотажних полотен згідно методики ВБМТВ, а також моделювання на базовій конструкції.

Таким чином у курсовому проекті було спроектовано сарафан із трикотажних полотен спортивного стилю для жінок молодшої вікової групи.

ЛІТЕРАТУРА

1. http://lesita.com.ua/?p=1798

2. http://rudocs.exdat.com

3. Павлова С.В. П.121. Конструирование одежды: Курс лекций/ВСГТУ – Улан-Удэ, 2005. – 42 с. ISBN 5-89230-174-5

4. Размерная типология населения с основами анатомии и морфологии / Т.Н.Дунаевская, Е.Б.Коблякова, Г.С.Ивлева, Р. В. Иевлева; Под ред. Е. Б. Кобляковой: Учеб. пособие для студ. учреждений сред. проф. образования. — М.: Мастерство; Издательский центр «Академия», 2001. — 288 с.

5. http://on-woman.com/modnye-trikotazhnye-sarafany-2014-2015/

6. Конструирование одежды: Учеб. пособие/Е.В. Мешкова — М.: Издательство Оникс, 2006. — 176 с: ил.

7. Основы конструирования женской и детской одежды: Учеб. пособие для средних профессионально-технических училищ. — М. Шершнева Л. П.: Легпромбытиздат, 1987. — 224 с: ил.

8. Савостицкий Н.А., Амирова Э.К. Материаловедение швейного производства: Учеб. пособие для студ. учреждений сред. проф. образования. - М.: Мастерство; Издательский цент “Академия”; Высшая школа, 2000.

9. Лабораторний практикум з навчальної дисципліни «Основи технології виробів» для студентів денної форми навчання спеціальності 6.091800 (бакалавр) «Швейні вироби» за напрямком 0918 «Легка промисловість» / Атаманчук Т.В. – Хмельницький: ХІКМШВ, 2008 – 51 с.

10. Баженов В.И. Материалы для швейных изделий. - М.: Легпромбытиздат, 1982.

11.Методичні вказівки до виконання курсового проекту для студентів напряму «Технологія виробів легкої промисловості» / А.Л. Славінська, О.П. Сиротенко. – Хмельницький : ХНУ, 2011. -41с.

12. Конструирование одежды с элементами САПР: Учеб. для вузов /Е.Б.Коблякова и др. - 4-е издание, перераб и доп; Под ред. Е.Б.Кобляковой. - М.: Легпромбытиздат, 1980.

13. Теорія і практика конструювання трикотажних виробів верхнього асортименту : навч. Посібник / Н.В. Кудрявцева, Л.В. Краснюк. – Хмельницький : ХНУ, 2014. – 183 с.

14. ГОСТ 17522-72. Типовые фигуры женщин. Размерные признаки для проектирования одежды.

Додаток А

Рис. А.1. Приклади модних жіночих сарафанів із трикотажного полотна

Рис. А.2. Приклади модних жіночих сарафанів із трикотажного полотна

Методи промислового проектування жіночого сарафана із трикотажних полотен