Політична влада і форми її здійснення
Лекція. Політична влада і форми її здійснення
1. Влада: походження, сутність, роль у суспільстві.
2. Політична влада, її функції і методи здійснення.
3. Структура політичної влади.
Сутність політичної влади та її функції
Центральним питанням політичної науки е проблема влади. Це головний елемент, який пов'язує все політичне життя у суспільстві в єдину політичну систему. Політична влада визначає зміст політики і це є підставою для висновків вчених: політика не може існувати без влади, а влада без політики, саме навколо влади йде політична боротьба. Тому можна сказати, що політична влада - це глобальна проблема.
Вже в політичній думці Стародавнього світу досліджувались проблеми влади. Аристотель першим зробив спробу визначити сутність влади та її види. Він звернув увагу на два моменти:
- влада - це об'єктивний закон природи і йому підкоряються усі живі істоти;
2) він відрізняв два види влади - деспотичну (владу господаря над рабом) і політичну (владу державного мужа над громадянином), тобто він розглядав відносини політичної влади як природну закономірність одних людей підкорятись, інших панувати.
Влада в суспільстві зароджувалася‚ як концентрований вираз спільних інтересів єдиної спільної волі, як відображення потреби суспільства в самозбереженні.
Природу влади можна зрозуміти лише як відносини між людьми, які передбачають відношення керівника і керованого, панування і підкорення.
Влада як суспільне явище
- це здатність і можливість розпоряджатися ким-небудь або чим-небудь; здійснювати вирішальний вплив на долю, поведінку або діяльність людей за допомогою різного роду засобів – права, авторитету, примусу.
Французький політолог Моріс Дюверже виділив три історичні форми влади:
Додержавний характер
Приблизно 40 тис років тому влада існувала у додержавних формах у вигляді панування вождів, шаманів, лідерів первісних суспільств.
Анонімна Індивідуалізована
Розпорошена між виділення особливого статусу вождя племені всіма членами роду,
здійснювалась всіма
дорослими членами роду.
Інституціоналізований характер
Характеризується появою особливого інституту – держави,
що виник 5 тис років тому
З розвитком суспільства та його диференціації відбувався процес концентрації влади в руках обмеженого кола людей (воєначальників та чиновників), тобто почав формуватися спеціальний апарат управління.
Класифікація форм суспільної влади
|
За сферою існування
|
За характером суспільних відносин
|
За суб’єктами влади
|
За джерелами підкорення об’єкта суб’єкту
|
|
економічна
|
додержавна
|
індивідуальна
|
примус
|
|
ідеологічна
|
рабовласницька
|
колективна
|
маніпуляція
|
|
соціальна
|
феодальна
|
інституційна
|
переконання
|
|
Духовно-інформаційна
|
капіталістична
|
державна
|
авторитет
|
|
силова
|
комуністична
|
не державна
|
|
|
політична
|
|
|
|
У наш час політологи розглядають політичну владу як один із різновидів влади взагалі.
Політична влада – це політичне панування, політико-правова гарантія певного типу економічних, соціальних відносин, один із видів авторитету, політичний авторитет.
Політична влада має свої особливості:
- вона розповсюджується на усе суспільство;
- політична влада знаходиться в руках тих класів, груп, індивідів, які володіють засобами виробництва;
- для свого функціонування політична влада створює спеціальні групи людей, які професійно займаються цією проблемою.
Поняття «політична влада» пов’язане з поняттям «державна влада», але є ширшим за змістом.
§ По-перше, політична влада виникла раніше від державної, ще в додержавну добу.
§ По-друге, не кожна політична влада є владою державною (наприклад, влада партій, рухів, громадських організацій), хоча будь-яка державна влада — завжди політична.
§ По-третє, державна влада специфічна: тільки вона володіє монополією на примус, правом видавати закони тощо. Проте, окрім примусу, вона користується іншими засобами впливу: переконанням, ідеологічними, економічними чинниками тощо.
Державна влада – влада, здійснювана спеціальним відособленим апаратом, створеним для управління.
Для розуміння влади взагалі і політичної зокрема, треба визначити причини існування влади: різноманітні інтереси у суспільстві, невідповідність між собою рівнів розвитку соціальної структури суспільства, наявність у суспільстві того чи іншого характеру відчуження.
Таким чином, влада породжується диференціацією суспільства різноманітними інтересами соціальних груп, необхідністю регулювання цих інтересів, забезпечення цих інтересів, забезпечення стабільного розвитку всього суспільства.
Визначальні ознаки політичної влади:
Верховенство, Публічність, Моноцентричність,
Різноманітність ресурсів впливу, Легітимність і легальність.
Політична влада - це явище правове, це означає, що вона повинна базуватися на законах, а також відповідати інтересам більшості населення. При дотриманні цих двох умов, така влада зветься легітимною.
Сутність політичної влади розкривається у її функціях:
інтегруюча - об'єднання усіх суспільних сил для досягнення цілей, що поставлені;
регулятивна - регулює життєдіяльність суспільства у цілому і у політиці зокрема;
цілепокладаюча - визначення основних цілей і мотивів політичної діяльності;
стабілізаторська - забезпечення стабільності соціально-політичної системи.
Політична влада має свою структуру:
Суб’єкти, об’єкти Ресурси
Суб'єктом політичної влади є джерело засоби, використання яких активної предметно-практичної політичної забеспеспечує вплив на об’єкти влади
діяльності, спрямованої на об'єкт відповідно з цілями субєкта
Існує думка, що поняття “суб'єкт влади” і “носій влади” нетотожні. Суб'єкт влади — це соціальні групи, насамперед панівні класи, політичні еліти, окремі лідери; носії влади — державні та інші політичні організації, органи і установи, утворені для реалізації інтересів політичне домінуючих соціальних груп.
економічні,
Спільність людей (народ), соціальні,
світова співдружність, інформаційні,
об’єднана в організацію силові,
демографічні.
Механізм влади
Політична влада втілюється через механізм владних відносин. Польський політолог Єжи Вятр запропонував таку його структуру:
• наявність у владних відносинах не менше двох партнерів;
• волевиявлення володаря здійснюється у вигляді певного акту, який передбачає санкції за непідкорення його волі;
• обов'язкове підкорення тому, хто здійснює владу;
• соціальні норми, що закріплюють право одних видавати акти, інших — їм підкорятися (правове забезпечення).
Такий механізм владних відносин, чітко працюючи, забезпечує оперативність і дієвість взаємозв'язку суб'єкта і об'єкта, реалізацію функцій.
Засоби влади
Політична влада здійснюється певними засобами:
економічними - матеріальні цінності, необхідні для суспільного виробництва та споживання; гроші, родючі землі, корисні копалини;
соціально-політичними та демографічними — чисельність населення, соціальна єдність, соціальна стабільність та порядок, демократизм суспільних відносин, участь населення у політиці;
інформаційно-культурними - знання та інформація, інститути науки та освіти, язик, пропаганда у всіх її формах, засоби масової інформації;
силовими - зброя та апарат примусу (армія, міліція, служба безпеки,
суд, прокуратура).
Влада здійснюється різними формами, головними з них є:
панування, тобто підкорення одних соціальних груп іншим, що закріплюється в державних нормативно-правових актах;
керівництво - це визначення і законодавче закріплення стратегії розвитку суспільства, політичної системи, вибір засобів здійснення основних задач і цілей;
управління і організація, тобто прийняття конкретних управлінських рішень, узгодження, упорядкування діяльності різних соціальних груп, осіб, дій політичних і неполітичних організацій і установ;
контроль, як зворотний зв'язок, за допомогою якого влада слідкує за результатами тих чи інших управлінських рішень.
Політичне керівництво й управління реалізуються через прийняття стратегічних і тактичних рішень до об'єктів влади, через організацію, регулювання та контроль їх розвитку. Але практика владарювання свідчить про існування некоректних, а подекуди й аморальних форм та засобів: підкуп, обман, обіцянки, шантаж, штучні перешкоди, популізм тощо. Усе це завдає шкоди істинній демократії, підриває престиж влади, викликає до неї недовіру народу, загрожує соціальними конфліктами.
2. Види влади.
Влада має певну структуру. Це її класифікація за певними показниками. У залежності від того, які сили у суспільстві є головними політичними суб'єктами і якими засобами здійснюється політична влада, можна виділити таки види влади: демократичну, авторитарну, анархічну.
Тут доцільно дати стислу характеристику кожній із них.
Демократична влада відрізняється тим, що при ній доступ до управління має більшість населення. Найважливішими рисами такої влади є такі:
1) представницька демократія у всіх можливих випадках поступається місцем безпосередній;
- широко практикуються такі засоби залучення широких мас у політичне життя як референдуми, вивчення суспільної думки;
політичні партії не мають привселюдно владних повноважень;
рішення приймаються більшістю, але враховується думка меншості;
здійснюється поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову;
6) права людини розглядаються як найважливіша цінність суспільства. Авторитарна влада характеризується тим, що влада зосереджена у правлячої еліти. Авторитарна влада має свої види: монархія, олігархія, плутократія, бюрократія, тимократія, теократія, меритократія. Можна в лекції коротко розкрити кожну з них, але доцільно дати студентам завдання на семінар самостійно розкрити ці різновиди. У лекції ж необхідно дати узагальнену характеристику авторитаризму, як антипода демократичної форми влади.
Авторитарна форма влади відрізняється тим, що
1) така влада зосереджена в руках одноособового правителя або правлячого угруповання;
- вона не обмежується правом і заснуваннями, обраними народом;
- не реалізуються принципи поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову;
- права людини порушуються і носять обмежений характер, відсутній правопорядок;
- спостерігається надмірний централізм у керуванні, монополізація влади в руках невеличкої групи;
- влада спирається на поліцейській і карний апарат, будь-яка опозиція придушується.
Політична влада підрозділяється і по такими показниках як законодавча, виконавча і судова, а також верховна державна влада і місцева. Поділ влади натри гілки - законодавчу, виконавчу і судову обумовлено насамперед тим, щоб влада не зосереджувалася в одних руках, ці три влади є як би противагою одна одній
Крім того, при такому поділі полегшується контроль за здійсненням
влади. Поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову визначається як події по-горизонталі, тобто поділ реалізується між суб'єктами, що знаходяться на однаковому рівні. Поділ же влади між центром і місцевими органами влади визначається як поділ по вертикалі.
Ідея поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову була обґрунтована ще Ш. Монтеск'є‚ як засіб обмеження абсолютної влади короля і феодалів(перша половина XVIIIст.), з'єднання ж трьох гілок влади в єдине ціле він вважав «жахаючим деспотизмом». Вперше принцип поділу влади знайшов своє юридичне оформлення в конституціях США і Франції. Сьогодні цей принцип реалізується в Україні.
Як показує політичний досвід демократичних країн, доцільність поділу влади обумовлена рядом причин.
По-перше, необхідністю чітко визначити функції, компетенцію і відповідальність кожної гілки влади, кожного державного органа, здійснювати взаємний контроль, створити систему утримувань і противаг, що допомагає досягати єдність дій у державному керуванні і підтримувати рівновагу у суспільстві в процесі подолання протиріч.
По-друге, необхідністю запобігти зловживанню владою, установленню диктатури.
По третє, можливістю на базі реалізації принципу поділу влади гармонійно з'єднувати такі суперечливі аспекти життя суспільства як влада, свобода, закон і право, держава і суспільство.
Сьогодні у переважній більшості країн світу конституційно закріплений поділ влади. Проте реалізується цей поділ по-різному. Приміром, у Великобританії встановлена парламентська монархія. Номінально на чолі держави - монарх.
Вищим законодавчим органом є парламент, що має практично необмежені повноваження в прийнятті законів. Парламент складається з палати общин (635 депутатів, що обираються на 5 років) і палати лордів. Виконавча влада знаходиться в руках кабінету міністрів. Що стосується королеви (із 1952 р. на троні Єлизавета II), для англійців вона є шановним символом правопорядку і традицій.
У США встановлена президентська республіка. Поділ влади тут здійснюється в такий спосіб. Вищим органом законодавчої влади є конгрес, що складається із сенату (100 сенаторів, що обираються на 6-річний термін) і палати представників (435 членів, що обираються на 2-річний термін). По Конституції США законодавчі права належать конгресу.
Виконавча влада представлена президентом, що обирається на 4-річний термін. Він має всю повноту виконавчої влади, керує урядом і є головнокомандуючим збройними силами. Склад уряду затверджує сенат.
Таким чином, поділ влади і розмежування компетенцій у різноманітних країнах має свою специфікацію. Але загальним для всіх демократичних держав є правило, відповідно до якого три гілки влади не повинні бути цілком роз'єднані або, напроти, сполучені під одним початком. Кожна з влади повинна ефективно здійснювати свої повноваження, а всі разом вони повинні забезпечувати інтереси особистості, народу, соціальний прогрес.
Розглянемо призначення І місце кожній із гілок влади в здійсненні владних повноважень.
Законодавча влада. Вона базується на принципах конституції, верховенства права, формується шляхом вільних виборів, її функції: вона вносить поправки в Конституцію, визначає основи зовнішньої і внутрішньої політики держави, затверджує державний бюджет, приймає закони, обов'язкові для всіх виконавчих органів влади і громадян, контролює їхнє виконання. Верховенство законодавчої влади обмежено принципами права, конституцією, правами людини.
У демократичних державах носієм законодавчої влади є парламент, що буває однопалатний і двопалатний. (Росія - законодавчий орган - Федеральні Збори, що складаються з двох палат - Ради Федерації і Державної Думи
Україна - законодавчий орган - однопалатна Верховна Рада.
Виконавча влада здійснюється урядом. Вона не тільки виконує закони, але і сама видає нормативні акти або виступає з законодавчою ініціативою, її діяльність повинна здійснюватися відповідно до закону й в рамках закону її стримування здійснюється за допомогою регулярної підзвітності і відповідальності перед обраним народом парламентом, що має право контролю діяльності виконавчої влади.
Судова влада включає заснування, що складають самостійну структуру державної організації. Стан судової влади, відношення до неї у суспільстві, напрямок її розвитку впливають на всі сторони життя суспільства - економічне, політичне, культурне, забезпечення прав і свобод людини.
Суд повинний бути захисником прав, припиняти правопорушення. Судова влада впливає на законодавчу і виконавчу. Законодавча влада контролюється через систему судів.
Вдосконалення і демократизація політичного управління передбачає пошук нових способів реалізації влади і певні вимоги до неї. З огляду на це російський політичний мислитель Іван Ільїн (1882—1954) сформулював шість аксіом державної влади:
1. Державна влада не може належати нікому, крім тих, хто має правове повноваження. Правосвідомість вимагає, щоб влада сприймалась не як сила, яка породжує право, а як правочинне повноваження. Право народжується не від сили, а тільки від права і завжди від природного права. Влада, яка не має правової санкції, не має й правового виміру.
2. Державна влада в межах кожного політичного союзу повинна бути одна. Вона — єдине організоване волевиявлення, яке випливає з єдності права. В кожному політичному союзі державна влада, незважаючи на принцип її поділу, за своєю суттю і метою єдина. Наявність двох державних влад свідчить про існування двох політичних союзів.
3. Влада має здійснюватися людьми, які відповідають високому етичному й політичному цензу. Влада без авторитету гірша, ніж явне безвладдя. Народ, який принципово заперечує правління кращих, є ганебним натовпом, а демагоги — його провідниками.
4. Політична програма володарюючих може передбачати лише заходи, які мають загальний інтерес. Адже державна влада покликана утверджувати природне право, а воно збігається із загальними інтересами народу і кожного громадянина.
5. Політична програма влади має охоплювати заходи і реформи, які реально можна втілити в життя. Неприпустимо вдаватися до утопічних, нездійсненних програмних накреслень.
6. Державна влада принципово пов'язана розподільчою справедливістю. Однак влада має право і зобов'язана відступати від неї тоді, коли цього вимагає національно-духовне буття народу.
Практика політичного життя засвідчує, що ігнорування цих аксіом призводить до кризи державної влади, дестабілізації суспільства, конфліктних ситуацій, які можуть переростати навіть у громадянську війну.
Підведемо деякі висновки. Поняття «влада» є одним із центральних у політології, що дає ключ у розумінні політичних інститутів, політичних відносин, політичної діяльності і самої політики. Влада має свою природу, свої джерела. Влада - це законне право приймати рішення І використовувати примусів у ім'я торжества законів.
Контрольні питання до теми
- Визначте походження влади та її роль у суспільстві.
- Що спільного й відмінного є між державною і політичною владою?
- Розкрийте поняття "легітимність влади".
- Дайте характеристику демократичної влади.
- Назвіть основні засоби здійснення влади.
PAGE 11
Політична влада і форми її здійснення