Держава у політичній системі суспільства

Лекція Держава у політичній системі суспільства.

  1. Поняття держави, її сутність функції
  2. Форми і функції держави.
  3. Правова та соціальна держава.

Держава є одним з найважливіших інститутів будь-якого суспільства. Вона формувалася і вдосконалювалася разом з розвитком людської цивілізації.

Вчені підкреслюють, що в сучасних умовах не знайдено адекватного замінника державі. Процес утворення держав ще не закінчений й сьогодні. Держава – це історичне явище, вона виникла на порозі розкладу первісно общинного ладу й виникнення рабовласницького ладу у зв'язку з розшаруванням суспільства, появою різних інтересів, протиріч, які було необхідно регулювати. З приводу походження держави у політичних вченнях існують різні теорії. Зупинимося коротко на них. Дивись на звороті таблиця.

Сучасний рівень політичних знань пояснює процес появи держави трьома факторами:

1) суспільним поділом праці;

2) виникненням приватної власності, експлуатації та класів;

3) істотними змінами у відтворенні самої людини.

У сучасному розумінні держави спостерігається три підходи:

1. Держава як велика організація великої групи людей, держава ототожнюється з поняттям «країна», "Вітчизна", "суспільство";

2. Держава визначається як система зв'язків і взаємовідношень різних форм і структур влади, тобто ототожнюється з апаратом влади;

3. Держава як сукупність юридичних норм і правил‚ які регулюються органами державної влади.

Держава характеризується певними ознаками (атрибутами): територія, населення, публічна влада, суверенітет всередині держави та зовні, монополія на використання сили на легальній основі, наявність спеціальних органів державного управління, монополія на видання законів і збір податків, загальність.

Ці риси держави дозволяють зробити висновок, що держава – це територіальна спільність класового суспільства, яка за допомогою механізму публічної влади забезпечує основи існування індивіда й суспільства, а також суверенітет народу.

Держава організує, направляє та контролює спільне життя людей. Сутність держави полягає в управлінні суспільством. Вона є офіційним представником усього суспільства і від його імені приймає владні рішення, що поширюються на все суспільство.

Специфіка самої держави та її роль у суспільстві розкривається в її функціях. Загальноприйнятим у політології є поділ функцій держави на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні функції держави:

законотворча — прийняття правових актів, законів даного суспільства;

економічна - регулювання господарської діяльності;

соціальна - організація всього соціального життя суспільства,

забезпечення стабільності в суспільстві;

регулювання соціальних конфліктів і класових протистоянь,

забезпечення узгодженості інтересів і потреб індивідів та соціальних

груп;

забезпечення правопорядку і захист інтересів громадян;

культурно-виховна функція.

Зовнішні функції повинні вирішувати такі завдання:

захист суверенітету держави в усіх сферах міжнародних відносин;

розвиток нормального співробітництва з іншими державами;

участь у міжнародному поділі праці і рішенні глобальних проблем;

участь у роботі міжнародних організацій, союзів, об'єднань.

Для реалізації своїх функцій будь-яка держава має механізм, або інакше організаційну структуру держави. У сучасних державах ця структура включає п'ять елементів: представницькі органи влади, виконавчі органи керування‚ судові органи і прокуратура, органи міліції, поліції, держбезпеки, органи контролю.

Органи законодавчої влади - це обрані народом парламенти, національні вибори, конгреси, верховні ради.

В процесі законотворчості можна виділити наступні стадії:

- законодавча ініціатива, суб'єктами якої можуть бути різні організації громадського суспільства, депутати, голова уряду, уряд, судові інстанції;

- підготовка законопроекту в різних законодавчих органах, урядових та судових інститутах;

- обговорення законопроекту в органах законодавства, а також загальнонародне обговорення;

- схвалення законодавчого акту та його публікація.

Після прийняття закону в парламенті його найчастіше санкціонує голова держави, який може мати право відкладного чи абсолютного вето. Це характерно в першу чергу для президентських республік. Головне завдання законодавців - досягнення компромісу інтересів класів і соціальних груп, гарантія їхньої життєдіяльності в усіх сферах життя.

Виконавча влада - система органів управління державою. Термін запропонував англійський філософ Д. Локк, а політичну концепцію розробив французький вчений Ш. Монтеск’є. З початком виокремлення виконавчої влади її суб'єктом був монарх і підлеглий йому апарат чиновників. У сучасних парламентських державах виконавча влада належить голові уряду (президентові, монархові) та урядові на чолі з прем'єр-міністром.

Судова влада - це система органів суду й конституційного нагляду. До судової влади належать вищі й місцеві органи судової влади, які діють від імені держави, захищаючи інтереси громадян і суспільства, права, свободи особистості, її недоторканість та її власність. Конституційний контроль здійснюють суди всіх інстанцій (США, Мексика, Японія); Верховний суд (Індія, Колумбія); спеціальні конституційні суди (Австрія, Італія, ФРН, Росія, Україна); Конституційна рада (Франція).

В функціонуванні держави значне місце належить місцевому самоврядуванню, яке реалізує співробітництво індивіда, громадського суспільства й держави.

Місцеве самоврядування — це політико-правовий інститут, у межах якого здійснюється управління місцевими справами в низових адміністративно-територіальних одиницях (громадах) через самоорганізацію місцевих жителів за згодою й допомогою держави.

Політична наука класифікує держави по таких показниках:

1. форма державного правління;

2. форма державного устрою;

3. політичний режим.

Форма державного правління - це устрій верховної державної влади, розкриває засіб формування органів влади та взаємовідношення їх з населенням.

Монархія поділяється на необмежену - коли влада знаходиться у руках однієї особи, та обмежену, коли поряд з монархом є представницькі органи влади. При монархії влада, як правило, передається в спадщину. Абсолютна (Саудівська Аравія, Катар, Оман), конституційна (Великобританія, Північна Ірландія, Королівство Швеція, Іспанія), дуалістична (Йорданія, Кувейт, Марокко), парламентська (Великобританія , Швеція, Іспанія, Данія, Канада, Австралія решта більшість)близько 40 монархій

Республіка, характеризується двома основними рисами:

органи влади колегіальні та виборні.

Історії відомі дві форми республіки:

1. аристократична існувала в умовах рабовласницького і феодального ладу;

2. демократична республіка.

Відрізняються вони друг від друга рівнем участі населення у виборах. Демократична форма правління може бути парламентською (Італія, Німеччина, Австрія) та президентською республікою (США. Мексика.), змішана (Франція, Україна, Болгарія, Португалія)

Форма державного устрою - адміністративно-територіальний розподіл держави. Та чи інша форма державного устрою відображає зв'язок центральних місцевих державних органів, відносин окремих частин держави між собою і державою в цілому.

Унітарна держава - централізована держава, в структурі якої не самостійні утворення, а адміністративно-територіальні одиниці (Польща, Швеція‚ Франція, Фінляндія).

Ознаки унітарної держави: єдина Конституція, єдині органи верховної державної влади, єдина система прав громадян, єдина судова система.

Федерація - це об’єднання автономних структур (штатів, кантонів, республік, земель), які мають державну самостійність і для яких характерні зональні, соціально-економічні, територіально-історичні відмінності. (США. ФРН. Швейцарія та Ін.)

Ознаки федерації: спільна Конституція і Конституції окремих утворень, Як правило, двопалатний парламент, судова система спільна‚ у окремих утворень подвійне громадянство, спільний кордон, єдина валюта.

Конфедерація - це союз самостійних держав для досягнення конкретних спільних цілей. Конфедерація не має єдиних центральних органів влади, єдиної конституції, єдиного громадянства, єдиної валюти.

Політичний режим, його сутність та види

Політичний режим - це сукупність певних способів і методів здійснення влади.

Він характеризує політичне становище в державі – ставлення державної влади до індивіда, громадянських інститутів, етнічних спільностей, ступень політичних свобод, відносин особистості й влади. Це порядок формування представницьких органів влади, взаємовідносини між законодавчою та виконавчою владою, між центральними і місцевими органами влади.

Політичний режим обумовлений:

1) співвідношенням класово-політичних і національних сил;

2) політичною зрілістю індивіда і громадянського суспільства, що пов'язане з історичною спадщиною, традиціями, попередніми формами і елементами держави;

3) умовами геополітичного оточення (режими сусідніх держав, зовнішньополітична орієнтація);

4) особистістю керівних державних діячів, політичних лідерів.

Політичні режими характеризуються ставленням державної влади до ухвалення нею ж законотворчих актів, відповідністю політичної практики Конституціям.

У сучасному світі проявляється орієнтація на демократичні режими.

Будь-який політичний режим визначається трьома основними чинниками: по-перше процедурами і способами організації владних інститутів та безпосереднім здійсненням влади;

по-друге, стилем ухвалення суспільно – політичних рішень;

по-третє, взаємовідносинами між політичною владою та громадянами.

Існує багато класифікацій політичних режимів. Найчастіше вживається тричленна класифікація їх на тоталітарні, авторитарні й демократичні. Але слід відмітити, що "чистих" і завершених політичних режимів у політичній практиці не існує.

Тоталітаризм - це режим, який здійснює тотальний (всеохоплюючий) контроль над населенням. Насильство за тоталітарного режиму стає одним із головних засобів політичного управління. Для тоталітаризму характерним є харизматичний тип лідерства (харизма - обожнювання) з обов’язковою опорою на репресивний апарат. Критерієм тоталітаризму є поглинання державою сфери громадського суспільства, відсутність плюралізму. Теорія тоталітаризму склалась у 30-40-х pp. XX століття із появою фашизму та його різновидів.

Тоталітаризм, як тип політичного режиму, має такі риси:

наявність загальнообов'язкової ідеології, яка доводить необхідність існування даного режиму; концентрація влади в руках одного лідера чи партії, підпорядкування інформаційного простору певному політичному лідерові чи партії;

жорстке переслідування будь-якого спротиву, виправдовування будь-яких форм насильства.

Авторитаризм - тип політичного режиму, який характеризується

наявністю сильного центру, що має концентровану владу, можливість

застосування насильства чи примусу.

За авторитаризму в суспільстві можуть бути наявними також інститути, притаманні демократії, але основними ознаками, що відрізняють авторитаризм від демократії є перевага в діяльності державних органів методу адміністрування,

концентрація влади в руках одного чи декількох органів державної влади;

органи виконавчої влади мають функції законодавчої влади Загальною рисою всіх авторитарних держав є сильна виконавча влада. Найчастіше авторитаризм зустрічається в країнах, що переходять від тоталітаризму до демократії. За цього політичного режиму можлива наявність у суспільстві легальної опозиції, але головне, щоб громадяни відкрито не виступали проти режиму.

Основними ознаками демократичного політичного режиму є

наявність конституції яка закріпляє повноваження органів влади і управління, механізм їх формування, визначає правовий статус особистості та принцип рівності перед законом, а також принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Вільна діяльність політичних і громадських організацій, розмежування державної сфери та сфери громадянського суспільства.

Політична наука виділяє наступні риси демократичного режиму:

Основу режиму складає воля народу, яка виражена в вільних виборах, які проводяться регулярно;

в суспільстві існує правова держава;

захист громадян від свавілля влади;

в суспільстві одержує розвиток плюралізм (плюралізм - багатоманітність, множина), це означає багатопартійність, наявність в суспільстві різних ідеологій, свобода преси.

В цілому демократичний режим можливо визначити як легітимний —законний.

4. Правова та соціальна держава

Контрольні питання до теми

1.Поясніть, чому у політичний системі суспільства держава займає провідне місце.

2. Визначте ознаки держави.

3.Як ви розумієте поняття «державне правління», «державний

Устрій».

4. Назвіть основні напрямки формування правової держави в Україні.

5.Дайте характеристику президентської і парламентської форми правління.

PAGE 13

Держава у політичній системі суспільства