Розробка заходів щодо можливого зменшення втрат газу на Галицькому УЕГГ
ЗМІСТ
Вступ............................................................................................................................. __
Розділ 1 Загальна характеристика підприємства ............................................. __
1.1. Характеристика умов проведення робіт ……………………....................... __
1.2. Техніко-технологічна характеристика виробництва.................................... __
1.3. Виробнича та організаційна структура підприємства.................................. __
1.4. Характеристика стану охорони праці та навколишнього середовища ...... __
Розділ 2 Методика аналізу втрат газу на Галицькому УЕГГ .......................... __
2.1. Суть втрат газу та їх класифікація…………………...................................... __
2.2. Вибір та обґрунтування системи показників аналізу втрат та методика їх
розрахунку …………………………………………………………………... __
2.3. Класифікація, відбір та методика кількісної оцінки факторів, що
впливають на величину втрат природного газу ………………................... __
2.4. Методика аналізу показників втрат природного газу .................................. __
Розділ 3 Аналіз втрат газу на Галицькому УЕГГ............................................... __
3.1. Загальний аналіз основних техніко-економічних показників та оцінка
роботи підприємства ………………………………...................................... __
3.2 Аналіз динаміки та структури втрат газу на Галицькому УЕГГ.................. __
3.3. Детальний техніко-економічний аналіз втрат природного газу на
Галицькому УЕГГ …………………………………........................................ __
3.3.1 Аналіз структури комерційних втрат природного газу ..................... __
3.3.2. Аналіз комерційних втрат газу в розмірі ГРС………........................ __
3.3.3. Аналіз структури виробничо-технологічних втрат газу................... __
3.4. Аналіз показників втрат природного газу….................................................. __
3.5. Економіко-математичний аналіз впливу факторів на втрати газу ............. __
3.6. Класифікація та оцінка резервів зниження втрат газу на підприємстві .... __
Розділ 4 Розробка заходів щодо зменшення втрат природного газу на
Галицькому УЕГГ……………………………………............................. __
4.1. Обґрунтування пропозицій та обсягу їх впровадження ………………….. __
4.2. Визначення економічного ефекту від впровадження запропонованих
заходів та оцінка їх впливу на досліджувані показники ………………… __
4.3. Визначення впливу запропонованих заходів на основі ТЕП діяльності
підприємства……………….………………................................................... __
Висновки.................................................................................................................... __
Використана література .......................................................................................... __
Додатки........................................................................................................................ __
Бібліографічна довідка............................................................................................. __
Вступ
Однією з головних причин економічних негараздів в Україні є великий дефіцит паливно-енергетичних ресурсів, перш за все природного газу. Його значення для повноцінного функціонування економіки, а також й існування нашої держави, важко переоцінити. Не дивно, що підвищення ефективності всіх сегментів газового ринку, від видобутку й імпорту до споживання, є першочерговим питанням.
Створення та розбудова незалежних держав на теренах колишнього СРСР призвела до стихійного становлення національних ринків енергоресурсів. Це й стало основною причиною хаотичного формування структури вітчизняного газового сектору, викривленого ціноутворення, труднощів у питанні модернізації і технологічного переоснащення газопроводів.
З кожним роком у світі активізується використання природного газу. У багатьох країнах він розглядається як альтернатива рідкому паливу. В Україні споживання газу дуже велике, причому більша частка припадає на населення. Частка природного газу в загальному енергетичному балансі постійно зростає і тому необхідно досконало вивчити системи газопостачання.
Найбільш болючим питанням експлуатації систем газопостачання України, є комерційні втрати природного газу. Їх виникнення пов’язане з рядом факторів та випадкових чинників, що характерні тільки для України: втручання споживача в роботу приладу обліку газу; пошкодження газових мереж, газової арматури та інші.
Тому в теперішній час зменшення втрат для газотранспортних підприємств посилюється, оскільки їх рівень впливає на визначення прибутку та рентабельності, які поряд з іншими показниками є основними виробничо-господарської діяльності підприємства.
Основною задачею проведення аналізу втрат природного газу є виявлення та мобілізація наявних на підприємстві резервів з метою систематичного зменшення втрат.
Актуальність розробки підходів та пошук резервів по зменшенню втрат у газовій промисловості зумовила вибір даної теми дипломної роботи, так як підвищення ефективності діяльності підприємства є важливим фактором стабілізації економічної ситуації та зростання добробуту населення.
Метою даної дипломної роботи є пошук резервів та розробка заходів щодо можливого зменшення втрат газу на Галицькому УЕГГ на основі всесторонього їх аналізу. Базою для написання послужили планові звіти та нормативні дані підприємства за 2001-2005 роки.
Розділ 1.
Загальна характеристика підприємства
- Характеристика умов проведення робіт
Природо-кліматичні умови, географічне положення, наявність розгалужених зв’язків з іншими підприємствами значною мірою впливають на результати діяльності будь-якого підприємства.
Регіон діяльності Галицького управління по експлуатації газового господарства охоплює Галицький район Івано-Франківської області і характеризується наявністю таких природних ресурсів як нафта, газ, ліс, магній, калій, сіль та ін. Територія галицького району займає площу 722 квадратних кілометри, у 76 населених пунктах проживає близько 92 тисячі чоловік. В основному населення зайняте у сільськогосподарському виробництві. Промислові підприємства району спеціалізуються на виробництві будівельних матеріалів, переробці сільськогосподарської продукції. Провідне місце в економіці району посідає велетень енергетики – Бурштинська ТЕС.
У районі проведення робіт спостерігається міграція трудових ресурсів, що пояснюється забезпеченістю підприємств області робочою силою та відсутністю вільних робочих місць.
Предметом діяльності Галицького УЕГГ є:
- Безперебійне та безаварійне забезпечення споживачів природним та зрідженим газом;
- Виконання робіт по газифікації житлового фонду та комунально-побутових об’єктів;
- Проведення капітального та поточного ремонту газопроводів та газового обладнання;
- Виготовлення запасних частин до газових приладів та обладнання, що знаходяться в експлуатації;
- Виконання будівельно-монтажних та пуско-налагоджувальних робіт на об’єктах газового господарства, технічний та профілактичний догляд за їх будівництвом та експлуатацією;
- Здійснення транспортних перевезень пасажирів та вантажів;
- Надання різного роду комерційного та виробничого характеру.
Всі пункти в районі проведення робіт сполучені асфальтовими, гравійними та польовими дорогами. Польові грунти можуть стати непридатними для пересування у період дощів та снігових заносів.
Район проведення робіт має досить сильно розвинену гідрографічну мережу, до якої входять річки Дністер, Лімниця, Луква та ін. В залежності від пори року та кількості опадів – змінюється рівень цих річок. Так, під час весняного сніготанення можуть відбуватися паводки.
Клімат У районі помірно-континентальний, середньорічна температура +12єС, середньорічна кількість опадів – 700-800м. Найбільша кількість опадів припадає на осінньо-зимовий період.
Важливе місце в діяльності УЕГГ посідають зв’язки з іншими підприємствами, які є споживачами його продукції, а також із його постачальника. Зріджений газ в Галицьке УЕГГ поступає з трьох із його постачальниками. Зріджений газ в Галицьке УЕГГ поступає з трьох пунктів: Долинського НПЗ, Надвірнянського НПЗ та Марківецької газонаповнюючої станції. Природний газ транспортується трубопровідним транспортом та поступає від двох постачальників: Волинського ЛВУМГ та Тернопільського ЛВУМГ.
Споживачами природного та зрідженого газу є населення, ком побут, котельні Теплокомуненрго та інші промислові підприємства. Конкурентами УЕГГ є фірми "КГД" та "ІТЕРА", які постачають зріджений газ деяким промисловим підприємствам. Однак їхня конкуренція є незначною, оскільки основний об’єм газу постачає УЕГГ.
Завданням Галицького УЕГГ є задоволення потреб споживачів, гарантування якості та своєчасності наданих послуг, збільшення величини прибутків, підвищення рівня рентабельності, продуктивності праці, зниження собівартості виконуваних робіт, зменшення втрат газу.
- Техніко-технологічна характеристика виробництва
Галицьке УЕГГ є філією ВАТ "Івано-Франківсьгаз", воно не є юридичною особою і не має у своєму складі інших юридичних осіб. УЕГГ має свій баланс, який є частиною загального балансу ВАТ "Івано-Франківськгаз". Підприємство здійснює свою діяльність у відповідності із чинним законодавством України, наказами ВРУ, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, статутом ВАТ та положення про підприємство. Управління має право укладати договори на поставку природного та зрідженого газу із споживачами, заявляти до останніх обґрунтовані претензійні вимоги щодо порушення умов договорів, виступати у арбітражному та інших судах тощо.
На підприємстві діють два підрозділи:
- дільниця природного газу;
- дільниця зрідженого газу.
Дільниця зрідженого газу УЕГГ знаходиться в с. Дем'янів, дільниця природного газу а також адміністрація знаходиться у м. Галич. На дільницях працюють технічні служби, які очолюють головний інженер, старший майстер служби.
Підприємство обслуговує 378,5 км газопроводів, з них:
- високого тиску – 83,5 км;
- середнього тиску – 114,3 км;
- низького тиску – 180,7 км.
А також 37 газорозподільних пункти (ГРП), 41 шкафний розподільний пункт (ШРП), 51 катодну станцію (КСС), 16211 газобалонні установки (ГБУ).
Підприємство веде контроль за будівництвом газопроводів і споруд на них, за герметизацією вводів, за очисткою димових і вентиляційних каналів, проводить експлуатацію газопроводів і споруд згідно вимог "Правил безпеки у газовому господарстві". З 1995 року проводиться встановлення газових лічильників.
В процесі діяльності підприємство використовує наявний комплекс технологічного, енергетичного, транспортного та іншого обладнання, будівлі і споруди, передавальні пристрої. Проте значна частина основних виробничих фондів підприємства не відповідає вимогам сьогоднішнього часу і є, як фізично, так і морально застарілою. Галицьке УЕГГ виділяє кошти на придбання нових, сучасних технічних засобів, проте їхнього розміру не достатньо для повного поновлення основних фондів.
Дані про балансову вартість та коефіцієнт придатності ОЗ підприємства наведені в таблиці 1.1.
Отже, як бачимо з наведеної таблиці, технічний стан ОЗ підприємства є неоднаковим для кожного виду. Коефіцієнт придатності коливається у широкому діапазоні: 61-97%. Тобто частина обладнання вже закінчує служити і потребує заміни новим, більш продуктивним обладнанням.
Рух основних фондів, тобто введення в дію нових, вибуття старих фондів характеризується коефіцієнтом оновлення та коефіцієнтом вибуття, які розраховуються відношенням вартості введених або вибулих ОЗ до початкової їх вартості відповідно на початок і кінець року. Наявність та рух ОЗ на 1.01.2005 року у Галицькому УЕГГ представлені в таблиці 1.2
Отже, з таблиці 1.2 видно, що у 2005 році підприємство оновлювало свої засоби. Так, вартість введених ОЗ склала 1185446 грн., а вибулих – 71708 грн. Найбільшу питому вагу у вартості нововведених основних засобів займають споруди, що в основному пояснюється щорічним збільшенням робіт по газифікації до двох груп: транспортні засоби та машини і обладнання, що пояснюється специфікою діяльності УЕГГ.
Доцільним є проведення аналізу технічного рівня підприємства, дані якого наведені в таблиці 1.2. Технічний рівень виробництва – це рівень розвитку матеріальної бази, техніки і технології робіт та якості їх виконання.
Дані таблиці 1.2 свідчать, що середньорічна вартість ОЗ підприємства зросла з 5432040 грн. у 2004 році до 5980173 грн. у 2005 р.
Таблиця 1.1 – Основні засоби Галицького УЕГГ
|
Склад основних засобів
|
Балансова вартість, грн.
|
Коефіцієнт придатності, %
|
|
1. Будівлі, споруди їх структурні компоненти та передавальні пристрої в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування) вартість капітального поліпшення землі
|
4658927
|
|
|
З них: Будівлі
|
1145717
|
74,39
|
|
Споруди
|
301553
|
69,81
|
|
Передавальні пристрої
|
3211657
|
97,85
|
|
2. Автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі, побутові електронні, оптичні, електро механічні прилади та інструменти, інше конторське обладнання, устаткування та приладдя до них.
|
471881
|
|
|
З них: Автомобільний транспорт
|
451725
|
60,76
|
|
Прилади та інструменти
|
3559
|
64,34
|
|
3. Інші основні засоби невключені до груп 1, 2, 4
|
247496
|
78,51
|
|
4. ЕОМ та інші машини для автоматичного оброблення інформації пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів.
|
13128
|
97,32
|
Відповідно і зросла сума нарахованого зносу, а саме – на 105,5%. Коефіцієнт придатності ОЗ знизився з 75,9 % до 67,5%, що є негативним фактором для діяльності підприємства. Такий спад пояснюється як фізичним, так і моральним зношенням основних виробничих засобів.
Слід відмітити зростання коефіцієнта вибуття та коефіцієнта оновлення ОЗ. Зростання коефіцієнта оновлення відбулося в основному за рахунок збільшення асигнувань на оновлення ОЗ.
Виходячи з особливостей виробничо-господарської діяльності підприємства доцільно буде зазначити, що важливе значення мають фізико-хімічні властивості природного та зрідженого газу, шляхи їх поступлення на підприємство.
Таблиця 1.2. – Показники технічного рівня Галицького УЕГГ.
|
Показники
|
2004
|
2005
|
Темпи росту,%
|
|
1. Середньорічна вартість основних засобів, грн..
|
5432040
|
5980173
|
110,1
|
|
2. Сума нарахування зносу, грн..
|
1314650
|
1386687
|
105,5
|
|
3. Коефіцієнт придатності основних засобів
|
75,9
|
67,5
|
88,9
|
|
4. Вартість введених основних засобів, грн.
|
601987
|
1185446
|
196,9
|
|
5. Коефіцієнт оновлення основних засобів, %
|
11,1
|
18,1
|
163,1
|
|
6. Вартість вибулих основних засобів, грн.
|
60367
|
71708
|
118,8
|
|
7. Коефіцієнт оновлення основних засобів, %
|
12,3
|
13,2
|
107,3
|
В залежності від типу родовища, з якого видобувають природний газ, розрізняють три групи газів:
- сухий газ без важких вуглеводнів, який видобувають з газових родовищ;
- суміш сухого газу з газоподібним бензином і пропан-бутановою фракцією – її видобувають з нафтових родовищ;
- суміш сухого газу з конденсатом (газ з конденсат них родовищ).
Очищений і осушений газ для комунально-побутових потреб відповідає ГОСТ.
Природний газ складається з насичених вуглеводів метану, етану, пропану, бутану, а також домішок двоокису вуглецю, сірководню, азоту, водяної пари тощо. Природний газ немає запаху, тому до нього додають одорант етил меркаптан, завдяки якому він стає відчутним. Це дає можливість відчути запах газу, навіть якщо він присутній у невеликих кількостях. Метан – основний компонент природного газу і тому він визначає його особливості.
Зріджений газ це пропан – бутанова суміш. В нормальних умовах він знаходиться в газоподібному стані, але при підвищенні тиску переходить у рідкий стан. Цей газ є токсичним і в суміші з повітрям утворює вибухонебезпечні суміші. Галицьке УЕГГ використовує в основному три марки зрідженого газу:
- пропан технічний (ПТ-СЗН8);
- суміш пропан-бутану технічного (СПБТ);
- бутан технічний (БТ – С4Н10).
Зріджений газ постачається на газонаповнюючі пункти автомобільними цистернами, або безпосередньо до споживачів – в газових балонах з максимальним тиском 16кг/смІ. зріджений газ одоризують етил меркаптаном.
змістом, а також інструменти, методи і техніку реалізації планів маркетингово
1.3. Виробнича та організаційна структура підприємства
Процес формування виробничого колективу залежить насамперед від особливостей виробничої та організаційної структури, які у свою чергу залежать від особливостей виробничої діяльності, форм та методів організації виробничих процесів.
Під виробничою структурою розуміють сукупність внутрівиробничих підрозділів і служб даного підприємства, співвідношення і взаємозв’язок між ними, тобто це склад усіх виробничих підрозділів (цехи, служби, дільниці, обслуговуючі господарства), форми їх побудови, розміщення виробничих зв’язків. Виробнича структура залежить від форм і методів організації виробничих процесів, на які можуть впливати такі чинники як характер виконуваних робіт, особливості і технологія їх виконання, масштаби виробництва, форми виробничих зв’язків з іншими підприємствами тощо.
Основою структурною одиницею на підприємстві виступає служба – виробничий адміністративний підрозділ, в завдання якого входить виконання певного виду робіт. Схема виробничої структури Галицького УЕГГ показана на рисунку 1.1.
Рисунок 1.1 – Виробнича структура Галицького УЕГГ
Як видно з даного рисунка, до структури УЕГГ відносяться дві дільниці –дільниця природного та дільниця зрідженого газу. До іншої діяльності відноситься: газифікація житлового та комунально-побутового фонду, встановлення газових лічильників, виконання зварювальних та пусконалагоджувальних робіт газового устаткування та апаратури.
В свою чергу дільниці поділяються на служби. Так, до дільниці природного газу входять:
- служба по встановленню та експлуатації газових лічильників;
- служба катодного захисту газопроводів від корозії (СКЗ);
- служба підземних газопроводів (СПГ);
- аварійно-диспечерська служба (АДС);
- внутрібудинкова служба (ВБС).
У функції дільниці природного газу входить облік обсягів поступлень та реалізації природного газу, облік витрат газу при транспортуванні, а також його витрат на власні потреби підприємства. У складі цієї дільниці СПГ займається роботами по газифікації, здійснює щоденний контроль за станом газопроводів, проводить оперативну ліквідацію витоків газу, перевірку загазованості газових колодязів та ін.; ВБС проводить перевірку справності газових лічильників та їх опломбування з метою запобігання несанкціонованого і неконтрольованого втручання в їх механізм.
Допоміжне виробництво у Галицькому УЕГГ представлене аварійно-диспечерською службою та службою катодного захисту. АДС створена з метою оперативного реагування на скарги споживачів при аваріях та нещасних випадках. СКЗ слідкує за станом газопроводів, їх придатністю до експлуатації, перевіряє наявність ізоляційних матеріалів тощо.
До дільниці зрідженого газу входить:
- районний пункт наповнення балонів зрідженим газом, що знаходиться в с. Дем'янів Галицького району;
- служба реалізації зрідженого газу.
Дільниця зрідженого газу веде контроль за дотриманням вимог безпеки при транспортуванні газу, контроль за якістю зварних швів на балонах, а також займається обліком реалізації зрідженого газу.
Представлена вище виробнича структура, враховуючи характер виконуваних робіт, особливості і технологію їх виконання, форми виробничих зв’язків з іншими підприємствами та інші фактори, забезпечує даному підприємству нормальну роботу і виконання поставлених перед ним завдань. Можливі напрямки удосконалення виробничої структури УЕГГ, зокрема, правильний розподіл функцій служб та встановлення чітких взаємовідносин та спільної координації дій між ними.
Звичайно, здійсненням виробничого процесу в часі і просторі потрібно керувати, тобто слід координувати діяльність виробничих підрозділів. Дане завдання покладене на апарат управління підприємства. Тому при розгляді структура зображена на рисунку 1.2.
Так, начальник управління має в своєму підпорядкуванні:
- головного інженера, якому в свою чергу підпорядковані інженер-метролог, інженер по проектуванню, начальник служби по установці газових лічильників, механік, майстер СПГ, старший майстер служби зрідженого газу, старший майстер служби природного газу, майстер СКЗ, інженер по охороні праці (ОП), технічні безпеки (ТБ), безпеці руху (БР);
- головного економіста, який очолює планово-економічний відділ (ПЕВ);
- головного бухгалтера, який очолює бухгалтерію;
- начальника служби обліку і реалізації природного газу.
Начальник Галицького УЕГГ призначається ВАТ "Івано-Франківськгаз". Начальник управління самостійно вирішує усі питання поточної діяльності підприємства, використовує усе закріплене за ним майно відповідно до його виробничого призначення, видає накази та розпорядження, обов’язкові до виконання усіма підлеглими УЕГГ. На нього покладається відповідальність за схоронність та раціональне використання виробничих фондів, за розробку та виконання виробничих планів, за здійснення технічного прогресу, підвищення якості продукції, продуктивності праці та рентабельності виробництва, забезпечення нормальних умов праці та поліпшення матеріально-культурних умов життя працівників. Також начальник УЕГГ є офіційним представником управління на зборах акціонерів ВАТ "Івано-Франківськгаз", несе повну відповідальність за фінансово-господарську діяльність.
Головний інженер та головний бухгалтер також призначаються ВАТ, за згодою начальника управління.
Виробничо-технічний відділ, який очолює головний інженер, здійснює організацію Важливою умовою забезпечення ефективної роботи апарату управління підприємством є правильний розподіл і координація праці спеціалістів та службовців, забезпечення правильного підбору та виконання управлінських кадрів на основі чіткого розподілу обов’язків, підвищення відповідальності виконавців, впровадження ефективної системи оплати праці та матеріального стимулювання.
Планово-економічний відділ розробляє поточні і перспективні плани, координує усю планову роботу на підприємстві, забезпечує облік та контроль виконання планових завдань.
Бухгалтерія здійснює облік грошових витрат підприємства, основних і оборотних засобів, заробітної плати;складає бухгалтерську документацію, здійснює планування, облік і аналіз фінансів; визначає доходи і витрати підприємства; здійснює оперативну фінансову роботу, розрахунки з постачальниками і споживачами, виконує прихідно-витратні операції через касу управління тощо.
Важливою умовою забезпечення ефективної роботи апарату управління підприємством є правильний розподіл і координація праці спеціалістів та службовців, забезпечення правильного підбору та використання управлінських кадрів на основі чіткого розподілу обов’язків, підвищення відповідальності виконавців, впровадження ефективної системи оплати праці та матеріального
службовців, забезпечення правильного підбору та використання управлінських кадрів на основі чіткого розподілу обов’язків, підвищення відповідальності
Рисунок 1.2 – Організаційна структура Галицького УЕГГ
виконавців, впровадження ефективної системи оплати праці та матеріального стимулювання.
1.4 Характеристика стану охорони праці та навколишнього середовища
1.4.1 Стан охорони праці на виробництві
Охорона праці є організаційним елементом процесу виробництва. Тому вона має як організаційно-технічні так і соціальні аспекти шкідливих виробничих факторів. Забезпечувати найбільш придатні умови праці, що запобігає марним витратам їх сил і сприяє покращенню продуктивності праці. Основними функціями охорони праці, ліквідація професійних захворювань і виробничого травматизму. Адміністрація повинна забезпечувати належне технічне обладнання всіх робочих місць і створювати на них умови роботи, що відповідають правилам по охороні праці.
З розвитком промисловості вплив результатів людської діяльності на навколишнє середовище стає більш значним і заподіяна шкода не завжди може бути усунена природним шляхом без здійснення природоохоронних і природовідновлюючих міроприємствах.
З метою впровадження заходів з охорони праці на Галицького УЕГГ адміністрація уклала колективний договір з трудовим колективом підприємства, згідно якого адміністрація зобов’язується забезпечити обладнанням всіх робочих місць належним чином, тобто створити безпечні умови праці.
Кошти виділені на впровадження заходів охорони праці наступні:
2003 р. – 7800,00 грн.
2004 р. – 8200,00 грн.
2005 р. – 8500,00 грн.
На 2006 рік заплановано виділити на впровадження заходів з охорони праці коштів на суму 90000,00 грн.
Дані про виробничий травматизм та профзахворюваність в УЕГГ та причини, які привели до травматизму наведені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 Відомості про травматизм та профзахворюваність в Галицькому УЕГГ.
|
Показники
|
2003
|
2004
|
2005
|
|
Нещасні випадки, в т.ч.
|
-
|
1
|
-
|
|
Із смертельними наслідками
|
-
|
1
|
-
|
|
Профзахворювання
|
-
|
-
|
-
|
|
ССЧ працівників, чол..
|
117
|
126
|
149
|
Як видно з таблиці 1.1 кількість нещасних випадків у Галицькому УЕГГ найбільшою була в 2004 р. з них один із смертельним наслідком.
Профзахворювання протягом аналізованого періоду не спостерігається.
1.4.2 Аналіз потенційних небезпек і шкідливих умов на підприємстві
Виконання робіт по газопостачанню і газифікації при певних умовах є небезпечними для працівників. При безвідповідальному ставленні та недотриманні правил техніки безпеки в газовому господарстві може привести до нещасних випадків, аварій, руйнування об’єктів.
Колективною угодою Галицького УЕГГ передбачено перелік професій та посад працівників зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, перелік подано в таблиці 1.2. Основні небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища і трудового процесу в УЕГГ зведені в таблиці 1.3.
Таблиця 1.2 – Перелік професій і посад
|
Назва виробництва, цеху, служби.
|
Професія, посада
|
|
1. Лабораторія зварювання
|
Дефектоскопіст,
рентгеногалгографувальник
|
|
2. Рембуддільниці, механічні майстерні, служба природного газу, внутрідомова служба
|
Електрозвальник, газозварник, коваль, ізолювальник труб
|
|
3. Служба КВП
|
Слюсар по промивці лічильників
|
Характеристика небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу наведені в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 Небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища
|
Джерело небезпек
|
Характеристика потенційно-небезпечних факторів і їх допустимі значення
|
|
1. Електрообладнання
|
I=10А, И=380В, ґ=50Гц
|
|
2. Газонебезпечні роботи
|
Марганець, оксид азоту, сірководень, ртуть, природний газ, аміак.
|
|
3. Лінії високого тиску (насоси, компресори)
|
Робочий тиск Рр>0,3мПа (норма Рр<Рц) Пропан ГДК – 300мг/мі
|
Таблиця 1.4 Характеристика небезпечних і шкідливих факторів
|
Фактори виробничого середовища і трудового процесу
|
Нормативне значення і ГДК та ГДР
|
Клас небезпечності
|
|
1. Марганець
|
0,3 мг/мі
|
2
|
|
2. Оксид азоту
|
5,0 мг/мі
|
3
|
|
3. Сірководень (Н2§)
|
10,0мг/мі
|
3
|
|
4. Хлор (СІ2)
|
1,0мг/мі
|
2
|
|
5. Вуглеводи аліфатичніСІ-С-10 (в перерахунку на вуглець)
|
300мг/мі
|
4
|
|
6. Етиленмеркоптан (СаН33НН)
|
1,0мг/мі
|
2
|
|
7. Металон (СН3ОН)
|
5,0мг/мі
|
3
|
|
8.Ртуть (Н§)
|
0,01мг/мі
|
1
|
|
9. Тетратил свинець
|
0,005мг/мі
|
1
|
|
10. Пил (фіброгенної дії)
|
6,0мг/мі
|
3
|
|
11. Вібрація (загальна і локальна на робочих місцях)
|
92 Дб
|
|
|
12. Шум (постійне робоче місце) Гранично допустима доза опромінення персоналу, бер за рік. Перша група критичних органів
|
5 бер
|
|
При роботі по газопостачанню і газифікації використовують шкідливі речовини, характеристика та перша допомога при отруєнні якими наведена в таблиці 1.5
Таблиця 1.5 Шкідливі речовини та перша допомога при отруєнні ними.
|
Назва речовин
|
В робочій зоні
|
В повітрі нас.пунк
|
Перша допомога при отруєнні
|
|
Меганол
|
5,0
|
1,0
|
Промивання шлунку, пиття 5% розчину молока, чай, кава
|
|
Бензин
|
100
|
5
|
Свіже повітря, тепло
|
|
Ртуть
|
0,001
|
-
|
Промити шлунок водою з 20 – активованого вугілля або білковою після чого дати пити молока
|
|
Оксид азоту
|
5
|
0,04
|
Свіже повітря
|
|
Сірководень
|
10
|
0,008
|
Тепло, 20-30 капель
|
|
Пропан
|
300
|
0,3
|
|
Отже, у виробничому процесі в Галицькому УЕГГ є ряд потенційних небезпечних і шкідливих факторів у виробничому середовищі, які необхідно врахувати при проектуванні робочих місць для забезпечення нормальних умов праці.
Виходячи з даних таблиці 1.2 на підприємстві є робітники. Яким надаються доплати, розмір яких визначається у відсотках до тарифної ставки, за шкідливі умови праці. Розмір доплат визначається виходячи з атестації шкідливості факторів виробничого середовища і важкості робіт визначається в балах за критеріями, наведеними в таблиці 1.6.
Кількість балів по кожному значущому фактору приставляється в карті умов праці, яка наведена в таблиці 1.7. при чому для оцінки впливу кожного фактора на стан умов праці враховується тривалість його дії на протязі зміни. Бали встановлені по ступеню шкідливості факторів і важкості робіт коректуються за формулою:
Хф = Хс*Т (1.1)
Де Хс – ступінь шкідливості факторів, або важкості робіт у балах, що приймаються на основі таблиці 1.6
Т – відношення часу дії фактору складає більше 90% робочої зміни, тоді Т=1
Таблиця 1.6 Гігієнічна класифікація умов праці.
|
Фактори умов праці
|
1 ступінь бали
|
2 ступінь бали
|
3 ступінь бали
|
|
Шкідливі хімічні речовини (перевищення ГДК)
|
|
|
|
|
1 клас небезпеки
|
до 2 раз
|
до 4 раз
|
понад 4 раз
|
|
2 клас небезпеки
|
до 3 раз
|
до 5 раз
|
понад 5 раз
|
|
3 клас небезпеки
|
до 4 раз
|
до 6 раз
|
понад 6 раз
|
|
Пил у повітрі робочої зони
|
до 2 раз
|
до 5 раз
|
понад 5 раз
|
|
Вібрація, дБ
|
до 3 дБ
|
до 6 дБ
|
понад 6 дБ
|
|
Шум, дБ (А)
|
до 10 дБ (А)
|
до 15 д Б (А)
|
понад 15 дБ (А)
|
|
Інфрачервоне випромінювання Вт/м"
|
141-350
|
351-2800
|
понад 2800
|
|
Ніонізуючі випромінювання (всі види)
|
понад ГДК
|
|
|
|
Температура повітря на робочому місці єС
|
до 4єС
|
до 8єС
|
понад 8єС
|
|
Важкість праці
|
0,98-0,99
|
понад 0,208
|
-
|
Проводимо розрахунок розміру доплати за шкідливі умови праці.
Для дифектоскопіста рентгеногамографування, якй працює в умовах шкідливих хімічних речовин 2 класу небезпеки, де ГДК перевищує у 3 рази, температура повітря вища максимально допустимої до 4єС, пил у повітрі перевищує ГДК у 2 рази, інфрачервоне випромінювання 351 – 2800 Вт/мІ.
Карта умов праці:
Підприємство – Галицьке УЕГГ
Виробництво: лабораторія зварки
Професія: електрозварювальник дугового зварювання
Кількість аналітичних робочих місць: 2
Чисельність робітників: 2
Таблиця 1.7 Карта умов праці
|
Фактори виробничого середовища. Шкідливі хімічні речовини
|
Хс
|
Т
|
Хф
|
|
1 клас небезпечності
|
-
|
-
|
-
|
|
2 клас небезпечності
|
1
|
0,5
|
0,5
|
|
3 клас небезпечності
|
-
|
|
-
|
|
,мг/м"
|
1
|
1
|
1
|
|
Інфрачервоне випромінювання Вт/мІ
|
2
|
0,7
|
1,4
|
|
Температура повітря С
|
1
|
1
|
1
|
Хф = 0,5+1+1,4+1=3,9бали
На підставі визначеної кількості балів визначається розмір доплат в залежності від роботи, що виконується. Шкала розмірів доплат наведена в таблиці 1.8.
Таблиця 1.8 Розмір доплати в залежності від роботи, що виконується,%
|
Робота
|
Хф
|
Розміри доплат по тарифу
|
|
З важкими та шкідливими умовами
|
до 2
2,1-4,0
4,1-6,0
|
4
8
12
|
|
З особливо важким і особливо
|
6,1-8,0
8,1-10,0
понад10,0
|
16
20
24
|
Одержана кількість балів відповідає розміру доплат 8 % від тарифної ставки.
1.4.3 Забезпечення нормальних умов праці на підприємстві
Для створення нормальних умов праці персонал повинен бути забезпечений згідно норм санітарко – побутовими приміщеннями, засобами індивідуального захисту, спецодягом та ін.
Працівники повинні бути забезпечені санітарко – побутовими приміщеннями згідно норм, приведених в таблиці 1.9.
Таблиця 1.9 Норми санітарне – побутових приміщень
|
Назва приміщення
|
Найменування побутових пристроїв (обладнання)
|
Норма S на 1 людину по СНП
|
Кількість працівників
|
Всього S мІ
|
|
1. Гардеробні
|
Для домашнього одягу 300*500*1650мм
Для спецодягу 250-300-400мм-ширина
|
1,1
|
497
|
4521
|
|
2. Душові, вмивальні
|
0,9*0,9 м
|
0,43
|
497
|
176,73
|
|
3. Приміщення для відпочинку
|
|
0,2
|
|
82,2
|
|
4.Приміщення для сушки одягу
|
Закриті гардеробні шафи обладнані вентиляціями, витяжками
|
0,05
|
497
|
20,55
|
|
5. Їдальні
|
Умивальники, плита, холодильник
|
0,6
|
497
|
246,6
|
|
6.Кімната для куріння
|
Розміщено суміжно з туалетом або кімнатою відпочинку
|
0,03
|
497
|
12,33
|
|
7.Туалети
|
12*0,8 м
|
0,07
|
497
|
28,77
|
Важливим фактором виробничого середовища для забезпечення нормальних умов праці є і метеорологічні умови у виробничому середовищі. Порушення нормальних метеорологічних умов приводить до швидкої втоми, підвищення захворюваності і зниження продуктивності праці. Особливо шкідлива для організму людини одночасна дія декількох метеорологічних факторів, наприклад дія низької температури з високою вологістю і великою швидкістю повітря або високої температури з підвищеною вологістю і мінімальною швидкістю повітря.
В таблиці 1.10 представлені дані про метеорологічні умови в робочих зонах ряду виробничих приміщень Галицького УЕГГ.
Таблиця 1.10 Значення метеорологічних умов праці ряду виробничих приміщень підприємства.
|
Приміщення
|
Категорія робіт
|
Період роботи
|
Температура
Опт. реа
|
Відносна вологість
|
Швидкість руху повітря,м/с
|
|
1.Газонаповнююч
|
III
|
Х
Т
|
16-18 14-20
18-21 16-24
|
40-60 64
40-60 70
|
0,3 0,3-0,4
0,5 0,5
|
|
2.Служба по встановленні лічильників
|
Пб
|
Х
Т
|
17-19 15-21
20-24 15-28
|
40-60 65
40-60 58
|
0,2 0,2-0,3
0,2 0,2-0,3
|
|
3.Гаражі
|
Пб
|
Х
Т
|
17-19 12-15
20-24 18-29
|
40-60 70
40-60 62
|
0,2 0,2-0,3
0,2 0,2-0,3
|
|
4.Аварійно диспетчерська служба
|
Іа
|
Х
Т
|
20-23 19-25
22-25 20-25
|
40-60 65
40-60 67
|
0,2 0,2-0,3
0,2 0,2-0,3
|
|
5.Приміщення адмінбудинку
|
Іа
|
Х
Т
|
20-23 19-25
22-25 20-25
|
40-60 67
40-60 67
|
0,2 0,2-0,3
0,2 0,2-0,3
|
|
6.Склад балонів скрапленого газу
|
III
|
Х
Т
|
16-18 14-20
18-21 16-25
|
40-60 64
40-60 70
|
0,3 0,3-0,4
0,5 0,5
|
Для проведення метеорологічних умов до оптимальних параметрів виробничих приміщень, а також для забезпечення чистоти повітряного середовища на постійних робочих місцях в робочій і обслуговуючій зоні приміщень, яка б відповідала гігієнічним і технічним вимогам призначена промислова вентиляція.
При створені належних умов праці на підприємстві важливо забезпечити правильну освітленість робочих місць, виробничих і допоміжних приміщень. Недостатня освітленість не тільки погіршує роботу і веде до зниження продуктивності праці, але в деяких випадках може бути причиною нещасних випадків. Мінімальна освітленість встановлюється СМДІ-4-79 або відповідними нормативами. Освітленість робочих місць проведення робіт приймається за таблицею 1.11.
Таблиця 1.11 Характеристика освітленості виробничих приміщень
|
Найменування приміщення або виду робіт
|
Освітленість, нк
|
|
1. Диспетчерська АДС та приміщення обчислювального центру
|
150
|
|
2. Територія експлуатаційної бази УЕГГ
|
5
|
|
3. Стоянка автомашин
|
10
|
|
4. Механічна майстерня, шкали приладів
|
50
|
1.4.4 Пожежна безпека
Основними причинами пожеж на об’єктах газового господарства є порушення робітниками елементарних вимог пожежної безпеки. Тому необхідно, щоб територія об’єктів Галицького УЕГГ постійно утримувалась в чистоті та систематично очищалась від сміття, відходів виробництва, тари, мала зовнішнє освітлення, яке забезпечує швидке знаходження протипожежного обладнання.
На підприємстві використовуються різні горючі речовини їх властивості і методи гасіння подані в таблиці 1.12.
Таблиця 1.12 Пожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів
|
Назва речовини
|
Температура
Палаху самозагор
|
Межі загорання
Об’єм % темп єС
|
Засоби гасіння
|
|
1. Бензин
|
-39 255
|
0,75 39
|
піна,вуглекисної
|
|
2.Дизпаливо
|
448 240
|
|
уміші на основі апоїдолкінів
|
|
3. Природній газ
|
550-650
|
4-15
|
Іна вуглекислотна ода у вигляді струменю пісок,збестовеполотно
|
Безпека людей при пожежах і вибухах, а також скорочення можливих збитків від них досягається при забезпеченні пожежної безпеки виробничих об’єктів і вибухобезпеки виробничих процесів забезпечення розробкою і здійсненням системи попередження пожеж і вибухів.
Всі виробничі, складські, допоміжні, адміністративні будівлі і споруди об’єктів, а також окремі приміщення і технологічні установи повинні бути забезпечені вогнегасниками, пожежним інвентарем для локалізації та ліквідації невеликих загорань, а також пожеж на початковій стадії розвитку.
Для розміщення первинних засобів пожежегасіння у виробничих будівлях і на території підприємства повинні бути встановленні спеціальні пожежні щити.
1.4.5 Охорона навколишнього середовища
Охорона навколишнього середовища від забруднень є актуальною проблемою сучасності, якій приділяється велика увага.
Принциповий напрямок охорони природи від промислових відходів полягає у створенні безвідходних або маловідходних технологічних процесів, при яких шкідливі викиди відсутні або є незначними. Ті відходи, які ще не можуть бути усунені і виділяються із виробництва повинні очищуватися так, щоб при викиді вони не викликали шкідливої дії на природі.
При оцінці дії на природі важливе місце займають гранично – допустимі концентрації речовин, які забруднюють повітря і воду. У відповідності з вимогами домішок в атмосферному повітрі і воді водоймів не повинні викликати потологічні реакції в організм: людини або приводити до замітних дій на флору.
Управління по експлуатації газового господарства викидає у повітря деяку кількість газу у зв’язку з технологічною необхідністю. Склад і кількість газових приладів оцінюють аналізуючи втрати газу І процесі транспортування. Оскільки це втрати фактично в тому чи іншому вигляді є викидами в атмосферу.
Проте ці викиди не є особливо шкідливими для життя людині та їх здоров'я оскільки відбувається у невеликих кількостях і не містить шкідливих хімічних та інших домішок.
Розділ 2. Методика аналізу втрат природного газу на Галицькому УЕГГ.
2.1 Суть втрат газу та їх класифікація
Втрати – обсяги газу, що виникають як різниця між надходженням та реалізацією газу споживачам, відбором на виробничо-технологічні витрати і власні потреби та транспортуванням газу на експорт та транзит.
Контроль за прийманням-передачею газу здійснюється на вхідних та вихідних ГРС, які обладнані відповідними замірними вузлами і забезпечують узгоджену точність вимірювання згідно з технічними угодами.
Обсяг природного газу, визначається на підставі даних систем обліку газу. Після закінчення кожного місяця газотранспортне підприємство складає комерційний баланс результатів транспортування газу за такими даними:
- дані заявок та перезаявок;
- дані обліку;
- витрати газу на виробничо-технологічні та власні потреби;
- втрати газу.
Втрати газу внаслідок нормативного витоку, втрати газу при проведенні технічного обслуговування, передбаченого системою планово-попереджувальних робіт, втрати газу при підключенні нових елементів системи складають виробничо-технологічні втрати.
Виробничо-технологічні (нормативні) втрати газу – граничний витік газу, при якому ще можливо забезпечити надійне функціонування та умовну нормативну герметичність газопроводів, з’єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, приладів тощо, в тому числі: витік газу при технічному обслуговуванні, поточному та капітальному ремонтах, врізках та підключенні газопроводів, монтажі арматури, приладів, газовикористовуючого обладнання і з’єднувальних деталей, та який не перевищує норм витоку газу, встановленого чинними нормативними документами.
В якості первинної інформації використовується інформація за переліком даних, що відображають взаємозв’язок втрат енергоресурсу із структурою мережі, якою він транспортується.
Первинна інформація – це перелік конкретних найменувань, в яких відображається взаємозв’язок енергоресурсів з направленнями їх втрат. Направлення втрат визначається складом процесів, які супроводжують транспортування газу розподільними мережами та її елементами.
Основними первинними даними для визначення граничних обсягів виробничо-технологічних втрат природного газу прийняті: назва елементу (дільниці) мережі:
- газопровід;
- газове обладнання та прилади газо регуляторних пунктів у цегляних будинках (ГРП), металевих контейнерах (БК ГРП), у металевих шафах (ШРП), домових комбінованих регуляторах тиску (ДКРТ);
- газове обладнання та прилади квартир житлових будинків та подібних об’єктів комунально-побутових (невиробничого призначення) та бюджетних організацій;
вид, тип елементу (дільниці) газопроводу:
- міжселищні та розподільчі газопроводи;
- газопроводи – у воді;
- квартальні, дворові, будинкові газопроводи;
умовний прохід (діаметр) газопроводу дільниці;
тиск газу на дільниці;
тривалість експлуатації елементу (дільниці) газопроводу, рік;
протяжність дільниць газопроводів мережі;
тип газового обладнання та приладів газо регуляторних пунктів у цегляних будинках (ГРП), металевих контейнерах (БК ГРП), у металевих шафах (ШРП), домових, комбінованих регуляторах тиску (ДКРТ);
- регулювальні клапани, які потребують для своєї роботи стороннього джерела енергії (природного газу) і розміщені в ГРП;
- регулятори тиску газу, які потребують для своєї роботи стороннього джерела енергії (природного газу) і розміщені в ГРП, БК ГРП;
- регулятори тиску газу, які потребують для своєї роботи стороннього джерела енергії (природного газу) і розміщені в ШРП;
- домові комбіновані регулятори тиску газу (ДКРТ);
тривалість опалювального періоду;
газове обладнання та прилади квартир житлових будинків і подібних об’єктів комунально-побутових (невиробничого призначення) та бюджетних організацій:
- плита газова побутова;
- плита газова побутова, апарат водонагрівальний проточний (газова колонка);
- плита газова побутова, газове опалення;
- плита газова побутова, апарат вод огрівальний проточний (газова колонка), газове опалення;
кількість квартир;
кількість плит газових на квартиру – 1 або більше 1;
кількість газових колонок;
кількість опалювальних приладів.
Перелік основних технологічних операцій при виконанні технічного обслуговування, поточного та капітального ремонту:
- усунення не герметичності елементів системи при технічному огляді ГРП, БК ГРП, ШРП, ДКРТ; комплексних приладних обстеженнях газопроводів; технічному обслуговуванні ГРП; квартир; контрольних перевірках згідно графіку;
- налагодження та регулювання обладнання у квартирах з газовим опаленням перед початком опалювального сезону та після ремонтів;
- налагодження та регулювання обладнання у квартирах житлових будинків після випробування на щільність;
видалення газу, продувка та заповнення елементів системи газопостачання при підключенні нових елементів до діючої мережі, а також при поточних та капітальних ремонтах.
Комерційні втрати природного газу.
Комерційні втрати, виникають з таких причин:
- недоліки у методах обліку газу;
- неврахований газ через недостовірність результатів вимірювання приладами обліку;
- втрати газу через витоки внаслідок понаднормативної нещільності елементів;
- втрати газу на врізки газопроводів, підключення нового обладнання;
- втрати газу, видаленого із системи з різних причин, але невідомо, скільки і ким, і тому це – неврахований газ (аварії, несанкціонований відбір – крадіжки);
- втрати газу, що втрачений або неврахований з будь-якої іншої причини.
Класифікація втрат природного газу на Галицькому УЕГГ представлена на рисунку 2.1.
Максимально допустимі обсяги виробничо-технологічних втрат визначаються розрахунковим шляхом, який здійснюється підприємством з газопостачання та газифікації самостійно і включаються до собівартості транспортування газу.
Рисунок 2.1 – Класифікація втрат природного газу на Галицькому УЕГГ
2.2 Вибір та обґрунтування системи показників аналізу втрат газу, та методика їх розрахунку.
Перш за все, при проведенні дослідження будь-якого показника, а особливо втрат природного газу, необхідно провести аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.
Для Галицького УЕГГ основними ТЕП є: реалізація природного газу, продуктивність праці, фондовіддача, собівартість про транспортованого газу, собівартість 1 000 мі природного газу, доходів від про транспортованого природного газу.
- Обсяг реалізації природного газу визначають за формулою:
Qр =Q-B (2.1)
де Q – обсяг подачі (поступлення газу, тис. мі);
B – витрати газу при транспортуванні, тис. мі.
2. Фондовіддача визначається за формулою:
ФВ = QР/Ф (2.2)
де Qр – обсяг реалізації газу в грошовому вираженні, грн.;
Ф – середньорічна вартість ОФ підприємства, грн.
3. Продуктивність праці визначається виходячи із співвідношення:
ПП =QР/ССЧПГ ( 2.3)
де Qр – обсяг реалізації газу в грошовому вираженні, грн.
ССЧПГ – середньо-облікова чисельність працюючих, які зайняті в основному виробництві.
4. Протяжність газової мережі, км;
5. Кількість квартир, обладнаних газовими лічильниками, шт..
Дані про собівартість природного газу обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) визначається зі звітних даних підприємства.
Виробничо-технологічні втрати газу включають його витоки із елементів мережі системи газопостачання: газопроводів, арматури, з’єднувальних деталей, встановленого обладнання та приладів. Елементні норми граничних обсягів виробничо-технологічних втрат газу розраховані на 1 км газопроводу, на 1 ГРП, на 1 БК ГРП, на 1 ШРП, на 1 квартиру. Виробничо-технологічні втрати розраховуються за результатами роботи за місяць, квартал, рік.
Загальний обсяг виробничо-технологічних втрат (Qв) за відповідний період визначається за формулою:
Qв = QВ1 + QВ2 +QВ3 +QВ4 +QВ5 тис. куб. м (2.4)
де QВ1 – виробничо-технологічні втрати природного газу за відповідний період при умовній нормативній герметичності газопроводів, з’єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, тис. куб. м.
Qв = f(ДУ,Р, тип газопроводу)
де ДУ – умовний прохід (діаметр) газопроводу, мм;
Р – тиск газу в газопроводі, кГс/смІ;
тип газопроводу – міжселищні та розподільчі газопроводи;
газопроводи – у води, квартальні, дворові, будинкові газопроводи.
QВ2 – виробничо-технологічні втрати природного газу за відповідний період при умовній нормативній герметичності газового обладнання та приладів газо регуляторних пунктів у цегляних будинках (ГРП), металевих контейнерах ( БК ДКРТ), тис. куб. м.
QВ2 = f (період, тип обладнання),
де період – опалювальний, неопалювальний;
тип обладнання – плита газова побутова; плита газова побутова, витрат водонагрівальний проточний (газова колонка); плита газова побутова, газове опалення; плита газова побутова, апарат водонагрівальний проточний (газова колонка), газове опалення.
QВ4 – виробничо-технологічні втрати природного газу для забезпечення продування та заповнення газопроводів газом, тис. куб. м.
QВ4 =f(ДУ,Р, вид технологічної операції),
де ДУ – умовний прохід (діаметр) газопроводу, мм;
Р – тиск газу в газопроводі, кГс/смІ;
вид технологічної операції – продування, заповнення.
QВ5 – виробничо-технологічні втрати природного газу, що виникли внаслідок аварій (пошкоджень) газопроводу, тис. куб. м.
Комерційні втрати розраховуються за формулою:
Qк = Q – Qр – Qвт (2.5)
де Q – обсяг подачі природного газу, т. мі;
Qр – обсяг реалізованого газу, т. мі;
Qвт – обсяг виробничо-технологічних втрат, т. мі.
Одним з найважливіших питань проведення аналізу втрат природного газу є вибір системи показників з допомогою яких можна достатньо проаналізувати втрати газу. До таких показників відносяться:
1. Розрахунок втрат газу на 1 мі реалізованого природного газу:
q1м =QВ/Qp (2.6)
де QВ – втрати газу, т. мі;
Qвт – обсяг реалізації газу, т. мі.
- Розрахунок втрат газу на їм труби газопроводу:
q1мт =QB/Lг (2.7)
де QB – втрати газу, т. мі;
Lг – загальна довжина газопроводу т. м.
- Розрахунок втрат газу на 1 ГРП, 1ШРП, 1 будинковий регулятор, абонента:
Q1ГРП,1ШРП,1КВ = QB/N (2.8)
де QB –втрати газу, т. мі;
N – загальна кількість ГРП, ШРП, будинковий регулятор, абонентів.
4. Доля втрат газу при транспортуванні:
B=QB/Q*100% (2.9)
де Q – обсяг подачі газу, тис. мі;
QB – величина втрат газу при транспортуванні, тис. мі.
5. Питомі витрати газу на власні потреби:
ВВ=ОВП/ОР*100% (2.10)
де ОВП – витрати газу на власні потреби, тис. м;
ОР – обсяг реалізації газу, тис.м.
Кількість газифікованих квартир (кв) та довжину вуличної газової мережі (км) можна знайти у квартальних статистичних звітностях підприємства.
2.3 Класифікація, відбір та методика кількісної оцінки факторів, що впливають на величину втрат природного газу.
Основним завданням економіко-статистичного аналізу рівня і динаміки втрат газу зводиться до виявлення резервів зниження втрат газу по факторах. Фактори, які впливають на аналізований показник – це об’єктивні постійно діючі причини, які впливають на її зміну. В процесі класифікації фактори розподіляються на 3 групи:
- природні (підземні і надземні);
- техніко-технологічні (технічні, технологічні);
- організаційно-економічні (організаційні і соціально-економічні).
Детальна класифікація факторів, що впливають на рівень втрат газу наведені на рисунку 2.2.
Характеризуючи класифікацію факторів по їх розподілі ми сказали, що втрати газу будуть залежити від розміщення газопроводів (їх пролягання: підземне чи надземне), сезонної нерівномірності подачі газу (в зимовий період втрати будуть більшими, що насамперед залежить від температури, тиску та інших чинників). Велике значення має технічний рівень виробництва, обладнання, яке використовується, умови проведення робіт, а також кваліфікаційний рівень робітників які виконують дані роботи, проведення ремонтів по заміні ушкоджених ділянок газопроводів на обладнання на ГРС, ГРП, ШРП та інше.
Існує ряд факторів, які мають вплив на формування величини втрат природного газу, проте при дослідженні недоцільно включати в розрахунки велику кількість факторів оскільки це ускладнює розрахунки і знижує їх точність. Тому при проведенні кількісної оцінки впливу різних факторів на втрити необхідно відібрати ті, вплив яких є найвагоміший. При аналізі втрат природного газу на Галицькому УЕГГ важливим етапом є визначення факторів які найбільше впливають на дослідження показника.
Рисунок 2.2 Фактори, що впливають на рівень витрат природного газу
До таких факторів відносяться:
- рівень придатності ОЗ підприємства, який можна охарактеризувати за допомогою коефіцієнта придатності ОЗ;
- довжина газопроводів;
- їх стан і термін експлуатації;
- кількість і експлуатаційний стан інженерного обладнання;
- стан системи електрохімзахисту;
- режими роботи тепломережі;
- кількість великих (промислових) споживачів газу;
- кліматичні умови регіону;
- спрацювання запобіжно-регулюючого обладнання;
- скидання газу в атмосферу під – час проведення профілактичних і ремонтних робіт на газопроводах і обладнанні;
- заповненні (продувці) газом газопроводів та обладнання;
- регулюванні і налагоджуванні газового обладнання та приладів;
- частка лічильників роторного типу в загальній кількості приладів обліку газу;
- величина пере опломбування лічильників номерними пломбами;
- застосування ОВП;
- рівень автоматизації ГРС;
- кількість квартир обладнаних лічильниками та інші.
Для коряційно-регресійного аналізу було відібрано ряд факторів, щоб детальніше вивчити їх вплив на даний показник, а саме:
1. Коефіцієнт придатності ОЗ:
Кп = (Фп – Фзн) / Ф (2.11)
де Фп – початкова вартість ОФ, грн.;
Фзн – величина зносу ОЗ, грн.;
Ф – середньорічна вартість ОЗ, грн.
2. Коефіцієнт відповідності кваліфікації робітників складності виконуваних робіт, чол.
К = Рр / Рп (2.12)
де Рр – середній розряд робіт;
Рп – середній розряд працівників.
3. Рівень автоматизації ГРС.
авт.грс = n авт.грс / n грс (2.13)
де n авт.грс – кількість автоматизованих ГРС, шт.
n грс – загальна кількість ГРС, шт.
4. Питома частка квартир, обладнаних лічильниками, шт..
кв = n квл / n кв (2.14)
де n квл – кількість квартир обладнаних лічильниками, шт.
n кв – загальна кількість квартир, шт.
5. Коефіцієнт плановості ремонтів
Кпр = пф / ппл (2.15)
де пф – фактична кількість виконаних ремонтів;
ппл – кількість запланованих ремонтів.
2.4 Методика аналізу показників рівня втрат природного газу
Одним з найважливіших завдань підприємства є зниження втрат природного газу. Для вивчення можливостей зниження втрат використовують метод економічного аналізу. Під методом розуміють спосіб системного комплексного вивчення, вимірювання та узагальнення впливу окремих факторів на фінансово господарську діяльність підприємства, який передбачає розробку спеціальними прийомами показників плану, звітності та інших джерел інформації.
Під методом економічного аналізу розуміють діалектичний підхід до вивчення господарських процесів в їх встановленні та розвитку. Особливості діалектичного підходу полягають у тому, що явища розглядаються у взаємозв’язку та взаємообумовленості, в русі, зміні та розвитку.
Особливостями методу економічного аналізу є:
- використання системи показників, які всебічно характеризують господарську діяльність;
- вивчення причин змін цих показників;
- виявлення та вимірювання взаємозв’язку між цими показниками і метою досягнення найкращих результатів.
Продовження діалектичного підходу до аналізу є наявність його методики, тобто сукупність методичних прийомів, процедур які забезпечують практичне проведення економічного аналізу.
Усі прийоми економічного аналізу поділяються на:
- традиційні;
- економіко-математичні;
- евристичні.
До традиційних способів і прийомів відносяться: використання абсолютних, відносних та середніх величин показників рядів динаміки, застосування групування індексного методу, методу елімінування, екстраполяції, графічний метод.
До економіко-математичних відносяться: метод кореляційно-регресійного аналізу, теорія масового обслуговування, лінійне та динамічне програмування, математична теорія грн.
До евристичних прийомів відносяться експертні та психологічні прийоми.
Дана дипломна робота буде включати перші дві групи способів і прийомів економічного аналізу.
Застосування рядів динаміки передбачає визначення показників (абсолютних і відносних), які характеризують явище в динаміці. До таких показників відносяться:
- Абсолютний рівень (у) – значення числа ряду динаміки в абсолютних величинах.
- Абсолютний приріст базовий – це різниця між абсолютним рівнем показника в будь-якому році та абсолютним рівнем у базисному (першому за порядком) році.
- Абсолютний приріст ланцюговий – це різниця між абсолютним рівнем показника у будь-якому році та абсолютним його рівнем у попередньому році.
- Темп росту базовий – це відносна величина яка визначає співвідношення між абсолютним його рівнем у базовому році.
- Темп росту ланцюговий – це відносна величина яка визначає співвідношення між абсолютним рівнем показника у будь-якому році і абсолютним рівнем у попередньому році.
- Темп росту базовий і ланцюговий – це відповідно різниця між величиною темпу росту базового і ланцюгового та 100%.
Абсолютне значення 1% приросту – це абсолютна величина, яка виражає 1% приросту в натуральних одиницях.
В процесі економічного аналізу досить часто виникає потреба у прогнозуванні значення певного показника або визначенні тенденцій його змін в майбутньому. Для наближення процесу, представленого рядом динаміки, з метою подальшого прогнозування найчастіше використовують такі види залежностей.
Лінійна залежність дає змогу будувати пряму лінію серед значень часового ряду, які збільшуються або зменшуються в часі з постійною швидкістю. Дана модель будується у відповідності з рівнянням
y(t) = a + bt (2.16)
де a та b – параметри рівняння, що розраховуються на основі методу найменших квадратів.
Поліноміальна залежність годиться для наближення процесу, що має декілька, починаючи з одного, виражених екстремумів (максимумів чи мінімумів). Кількість таких екстремумів залежить від степені полінома. Поліном другого степеня може описати процес, що має тільки один максимум чи мінімум; третього – не більше двох екстремумів; четвертого – трьох і т.д. Поліноміальна функція записується таким чином
y(t) = a0+ a1t +a2tІ+a3tі+…ant (2.17)
де a0….an – розрахункові параметри рівняння.
Якщо замість параметра і використати функції наближення, то отримаємо наближення ряду лінійною комбінацією різних функцій наближення
y(t) = a1f1(t) + a2f2(t) + a3f3(t) +…anfn(t) (2.18)
Логарифмічна функція застосовується при моделюванні характеристик, значення яких спочатку швидко змінюються, а відтак стабілізуються. Математичний запис цієї функції такий
y(t) = a ln(t+b) + c (2.19)
де a,b,c – розрахункові параметри.
Степенева функція може застосовуватись, якщо значення досліджуваної залежності характеризуються постійною зміною швидкості зросту. Якщо серед даних зустрічаються нульові або від’ємні значення, то застосовувати степеневу залежність не можна. Математичний запис цієї функції має вигляд
y(t) = a ·t + c (2.20)
де a,b,c – константи.
Насамкінець, експоненціальну лінію слід використовувати у тому випадку, коли швидкість зміни даних безперервно зростає. Для даних, що мають нульові або від’ємні значення, цей вид наближення також не застосовується. Рівняння має такий вигляд
y(t) = a · e + c (2.21)
де коефіцієнти a,b,c – розрахункові параметри рівняння.
Для перевірки достовірності апроксимації розраховується коефіцієнт кореляції, або коефіцієнт детермінації (квадрат коефіцієнта кореляції - RІ). Чим ближче значення даних коефіцієнтів до одиниці, тим надійніше лінія вибраної функції наближує представлений рядом динаміки процес.
Порівняння є основним методом аналізу, який дає можливість порівняти, спів ставити, всебічно охарактеризувати показники господарської діяльності підприємства, виявити резерви та фактори покращення.
Порівняння проводиться з плановими значеннями дає можливість оцінити ступінь виконання плану виявити причини його недовиконання та можливість підвищення відсотка його виконання.
Порівняння зі значеннями попередніх років допомагає виявити тенденції в зміні показника, визначити середній темп зміни, охарактеризувати діяльність підприємства.
Метод середніх величин використовується з метою узагальнення результатів проведеного аналізу, характер основної тенденції зміни показника. Існують такі середні величини: середньоарифметична, середньоарифметична зважена, середньо-гармонійна, середня хронологічна.
Проте середні величини застосовують лише для однотипних явищ.
Часто в економічному аналізі використовують метод групування. Внаслідок того, що явища мають ряд суттєвих і несуттєвих ознак, то групування полягає у відокремлені найбільш типових та однорідних груп у суттєвих ознаках. Метод групування спрощує процес вивчення явища, полегшує його аналіз та підвищує точність виконуваних розрахунків.
Деталізація показників господарської діяльності проводиться у трьох напрямках:
- деталізація у часі;
- деталізація за місцем здійснення;
- деталізація за окремими складовими частинами.
При деталізації за місцем здійснення виділяють показники, які характеризують основне та допоміжне виробництво. При деталізації за складовими частинами виділяють структуру величин показника, виявляють фактори які мають вплив на кінцевий рівень показника. Деталізація дозволяє виявити варіацію показників, тенденцію їх змін, визначення оптимальних рівнів показників, виявити фактори, які впливають на їх рівень, а також можливості підвищення економічного ефекту від впровадження заходів спрямованих на підвищення ефективності виробництва підприємства в цілому.
Графічні методи більш подають матеріали для економічного аналізу та чітко виражають тенденцію змін, взаємозв’язок факторів. Проте на рівень досліджуваного показника впливає велика кількість факторів, взаємозв’язок яких не можна виразити математично, їх вплив на показник є нечітко вираженим і носить ймовірний характер. Тому для виявлення тісноти зв’язку факторів і показників застосовують економіко-математичний метод аналізу кореляційно-регресійний аналіз.
Основною метою кореляційно-регресійного аналізу є вивчення рівняння кореляції, тобто встановлення адекватної математичної моделі.
Кореляційно-регресійний аналіз буде проведений для втрат природного газу.
Процедура побудови кореляційно-регресійної моделі може бути реалізована у такій послідовності етапів розрахунку.
1. Попередній аналіз вхідних даних
У найпростішому випадку даний етап можна звести до побудови та візуального аналізу точкових графіків для масиві вхідних даних між функцією та факторами xj.
2. Побудова кореляційної таблиці.
На цьому етапі розраховують коефіцієнти парної кореляції між показником y та факторами xj, а також між окремими факторами, зводячи їх при цьому в таблицю. Виявляють закорельовані фактори та приймають рішення про можливість чи неможливість включення їх в рівняння. Надійність такого розрахунку підтверджують відповідними критеріями надійності, значення яких також необхідно звести в таблицю.
3. Розрахунок коефіцієнтів рівняння регресії.
Може бути виконаний двома шляхами: або через матричну форму розв’язку або за допомогою пакета аналізу MS Excel.
4. Перевірка отриманої моделі на інформативність, адекватність та стійкість розв’язку системи рівнянь.
Кількісна перевірка виконується за одним, або у випадку необхідності – за декількома вищенаведеними статистичними критеріями та рекомендаціями.
Під істотністю, або інформативністю чи значущістю, багатофакторної регресійної моделі розуміють як кількість, так і якість факторів, які б найбільш повно описували зміну досліджуваного показника та уможливлювали прийняття ефективних управлінських рішень. Кількісною мірою істотності моделі виступає коефіцієнт детермінації D, який визначається як квадрат коефіцієнта множинної кореляції R. Коефіцієнт детермінації, помножений на 100%, визначає, на скільки відсотків зміна показника у обумовлена коефіцієнт множинної кореляції приймав значення, більші за 0.95-0.96.
Стандартна статистична перевірка коефіцієнта множинної кореляції виконується за F- критерієм Фішера, розрахункове значення якого має задовольняти умові
З вищенаведеного напрошується висновок, що в модель необхідно включати таку кількість факторів, за якою можна було б отримати D1 (або, відповідно, R1).
Під адекватністю регресійної моделі розуміють відповідність моделі досліджуваному процесу. Кількісна перевірка адекватності моделі зводиться до перевірки отриманого рівняння регресії за критерієм Фішера.
5. Застосування регресійної моделі в економічному аналізі.
Використовується типова процедура розрахунку зміни значень досліджуваного показника y під впливом зміни значень факторів xj на плановий період. При цьому, можливо, необхідно буде отримати прогнозні значення деяких усіх факторів xj у випадку відсутності їх запланованих значень на плановий період.
Порівняння буде застосоване для аналізу всіх показників у зв’язку з необхідністю порівняти дані в кожному році з даними базисного року та решти попередніх років.
Кореляційно-регресійний аналіз буде проведений для загальних втрат природного газу.
Графічні методи будуть застосовані при аналізі показників рівня втрат, основних ТЕП та при прогнозуванні рівня комерційних втрат природного газу.
3.Аналіз втрат газу на Галицькому УЕГГ.
3.1 Загальний аналіз основних техніко-економічних показників та оцінка роботи підприємства.
Результати виробничої діяльності підприємства характеризуються системою певних техніко-економічних показників (ТЕП), які є основою оцінки діяльності даного підприємства. Ці показники повинні об’єктивно відтворювати роботу підприємства та служити одним із засобів мобілізації колективу та підвищення ефективності виробництва, зменшення витрат, росту рентабельності виробництва. ТЕП повинні відображати різні сторони діяльності підприємства. Для характеристики роботи Галицького УЕГГ використовуються як кількісні так і якісні та структурні показники. Такими показниками є: обсяг реалізації природного газу, собівартість про транспортованого природного газу, собівартість транспортування 1000 мі природного газу, продуктивність праці працівника, фондовіддача основних засобів, прибуток (збиток). Значення даних показників за період 2001-2005 років наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Основні техніко-економічні показники діяльності Галицького УЕГГ.
Галицьке УЕГГ
Зварювання та пусконалагодження газової апаратури та устаткування
Абонентська служба
Дільниця природного газу
Дільниця зрідженого газу
Інша діяльність
Аварійно-диспетчерська служба (АДС)
Районний пункт наповнення балонів (РИНП)
Газифікація житлового та комунального побутового фонду
Внутрідомова служба (ВДС)
Служба обліку і реалізації
Встановлення газових лічильників
Служба підземних газопроводів (СПГ)
Служба обліку і реалізації
Служба ПЕОМ
Абонентська служба
Служба катодного захисту (СКЗ)
Абонентська служба
Інженер по проектуванню
Начальник Галицького УЕГГ
Головний інженер
Начальник служби реалізації природного газу
Головний економіст
Головний бухгалтер
Інженер-метролог
Інженер по ОП,ТБ,БР
Майстер служби
Планово-економічний відділ
Бухгалтерія
Начальник служби по установці газових лічильників
Механік
Майстер СПГ
Старший майстер зрідженого газу
Невідповідність норм споживання фактичному використанню
Витік газу приладів житлових будинків, ком. Побутових та бюджетних організацій
Витік газу на ГРП, ШРП, БК ГРП, ДКРТ
Втрати газу
Виробничо-технологічні
Комерційні
Витік газу на газопроводах
Застосування ОВП
Відключення централізованого теплопостачання
Не приведення показів лічильників до нормальних умов
Під час продування та заповнення газопроводів газом
Застосування побутових лічильників типу РЛ
Інші
Аварії
Характеристика обладнання, що використовується
Фактори, які впливають на рівень втрат природного газу.
Природні
Техніко-технологічні
Організаційно-економічні
Соціально-економічні
Геологічно-географічні
Величина втрат технічного характеру
Організація обліку витрат газу
Кваліфікаційний рівень робітників
Кліматичні
Рівень організації ремонтного обслуговування
Рівень ОМ на підприємстві
Транспортні умови
Технічний рівень виробництва
Рівень концентрації та централізації виробництва
Умови виробництва
езонна нерівномірність подачі газу
Застосування новітніх технологій
Рівень НОП на підприємстві
Стимулювання праці
Рівень механізації та автоматизації
Вдосконалення управління
Розробка заходів щодо можливого зменшення втрат газу на Галицькому УЕГГ