Конспект уроку позакласного читання з літератури рідного краю (2 клас) на тему:

" Хліб на столі - щастя на землі" за віршами Євгена Желєзнякова"

вчитель: Мерещенко Г. О.

Кіровоград 2010

Мотивація навчальної діяльності.

І. Вступне слово вчителя.

Хліб! Скільки б не мали його люди - завжди говорять про нього зі щирою повагою, беруть його до рук трепетно і урочисто.

Хліб! Скільки про нього сказано добрих слів, складено віршів, проспівано пісень! Від хліба - все: і радість, і пісня, і життя, і зростання, і матері посміх, і кроки дитини, і доля щаслива.

Повідомлення теми і мети уроку.

Ви вже зрозуміли, діти, що сьогодні на уроці позакласного читання мова піде про хліб, а допоможуть нам в цьому вірші нашого земляка Євгена Михайловича Желєзнякова.

Давайте всі разом прочитаємо тему уроку на плакаті: "Хліб на столі - щастя на землі" Сьогодні у мене на уроці багато помічників:

по-перше, ви всі по-друге, Івасик - Усміхасик, маленький кухар, що завітав до нас на урок з колоском. (Вчитель показує портрет Івасика-Усміхасика з пшеничним колоском).

Колосок цей не простий, а чарівний. Тому що кожна зернинка хоче про щось розповісти.

І я вже чую, що перша зернинка хоче щось розповісти. Перше зерно. Біографія Є. М. Желєзнякова.

Желєзняков Євген Михайлович' (20.10.1950) - поет і прозаїк. Народився в селі Протопопівка Олександрійського району в родині вчителів. Закінчив Кіровоградський педагогічний інститут(1972). Працював журналістом в телерадіокомітеті, літературним консультантом у "Кіровоградській правді" і "Народному слові".

Автор поетичних та прозових творів для дітей "Ходить весело вітерець" (1976), "Виріс в полі колосок" (1985), "Танкодром" (1987), "Моє село" (1993) і документальної повісті "Вибухи гримлять на Волині" ( у співавторстві з Г. В. Галицьким, 1990).

Але я чую, що заговорило 2 зерно. Друге зерно. Вірші поета про хліб. Опрацювання вірша "Виріс в полі колосок". Все до сонця, до зірок Ріс у полі колосок. Запахущий і тугий Колосочок любий мій. В ріднім полі наливався. В теплих дощиках купався. Ой спасибі, щедра ниво, Буде з нього хліб на диво!

Читання вірша вчителем.

Послухайте вірш Є. Желєзнякова і спробуйте уявити собі картину природи, описану в поезії.

Читання вірша учнями напівголосно. Читання "луною" за вчителем.

Зверніть увагу на розділові знаки й інтонацію. Спробуйте її наслідувати.

Читання "ланцюжком"

Вчитель читає перший рядок вірша, діти хором - другий, вчитель - третій, діти - четвертий і т. д.

Як ви розумієте вислови: "запахущий і тугий колосочок", "в теплих дощиках купався"?

В яких рядках вірша виражена головна думка?

Читання по строфах (1 строфу - хлопці, 2 - дівчата). Виразне читання вірша учнями. Опрацювання вірша "Хліб". Житечко, пшениця

В полі колоситься. Хвиленьками грає, Колосом хитає. Кожен колосочок Хліба то шматочок. Хліб на світі буде - Будуть в світі люди!

Читання вірша вчителем.

Послухайте вірш, у якому Євген Желєзняков пише про хліб.

Повторне читання вірша вголос. Робота над змістом.

Де колоситься жито і пшениця? Що нагадують пшеничні колоски?

Як ви розумієте рядки вірша, що кожен колосочок - хліба то шматочок?

Тема: "Хліб на столі - щастя на землі".

Матеріал уроку: Вірші Є. М. Желєзнякова "Виріс в полі колосок", "Хліб", "Комбайнер". Мета: Удосконалювати вміння учнів працювати над віршами поетів рідного краю. Дати короткі історичні відомості про виникнення хліба. Розвивати навички свідомого, виразного читання поезій. Виховувати любов і повагу до праці хлібороба. Обладнання: Плакат з темою уроку, рушник, коровай, малюнок Івасика - Усміхасика з колоском, виставка книжок "Хліб - усьому голова", хліб різної випічки.

Хід уроку

I. Організація учнів до уроку.

- З давніх пір і по нині Кажуть всі в Україні: "Здоровенькі були!" Привітайтесь і ви. А наш девіз:

Не просто слухати, а... (чути). Не просто дивитися, а...(бачити). Не просто відповідати, а...(міркувати). Дружно і плідно...(працювати).

II. Актуалізація опорних знань.

Гра "Знайди зайве слово".

Рідний край, земля батьків, книга, Вітчизна, Батьківщина. Хліб, поля, колосочки, прапорець, хлібороб. Село, хати, садки, стежечки, стіл, річечка. 2.Чистомовка.

На-на-на - - рідна... (сторона). Ай-ай-ай - наш рідненький...(край). Жу-жу-жу - землю.. .(бережу). Ба-ба-ба - золоті...(хліба). Ті-ті-ті - руки...(золоті).

Розпитування.

А) Складова таблиця.

Б) Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.

Бець Бороб

Бний Бина Бниця

В) Уточнення значення слова "хліб".

Яке значення слова "хліб"? Словники української мови подають багато значень цього слова. (Вчитель може показувати малюнки чи фотоілюстрації).

Хліб - продукт харчування, випечений з борошна. Хліб - це зерно, яке перемелюється на борошно. Хліб - поле, засіяне зерновими рослинами. Хліб - прожиток; заробляти на хліб. Хліб насущний - це щоденні, звичайні харчі. Чи можна уявити хоч один день без хліба?

Які сорти хліба ви знаєте?

( Вчитель показує малюнки різновидів хліба). Чому кажуть "хліб святий"?

4. Вправи на розвиток техніки читання.

А) Знайдіть риму, доберіть свою.

Пшениця (колоситься), грає (хитає), колосочок (шматочок), буде (люди). Б) Читання "Незнайком". Проводить хтось із учнів.

5. Виразне читання вірша.

Опрацювання вірша "Комбайнер".

Синьо-синьо за вікном.

Ходить сон моїм селом. Тільки ген удалині Дві зорі горять ясні Бачу цвіт їх золотий - То працює татко мій. Татко в мене комбайнер. Він у полі дотепер. Як жнива ідуть в колгоспі, Комбайнери вдома - гості. Від зорі і до зорі Хліб збирають трударі.

1. Читання вірша підготовленим учнем.

Яку професію поет оспівує у вірші?

Словникова робота. Ходить сон Горять зорі Працює татко Ідуть жнива Збирають трударі Повторне мовчазне читання вірша учнями. Вправи на розвиток техніки читання. А) Читання " буксиром" за вчителем.

Б) Гра "Дочитай рядок" (проводять самі учні).

5. Виразне читання вірша.

Третє зерно. Легенда.

Справа у тому, що із хлібом пов'язано багато казок, легенд, віршів, які оспівують нелегку працю землероба, вчать бережливому ставленню до хліба, бо хліб - то скарб. Отже, слухайте легенду. Словникова робота. Злаки - зернові рослини. Паща - пасть собаки.

В одному українському селі розповідають, що коли не було ще хлібних злаків, люди годувалися липовим листом, корою та "потрухом" з дерев, тобто тим, що сиплеться з дерева.

Тоді Господь дав пшеницю - тільки не людині дав Він її, а собаці. Бо собака скиглив від голоду. Бог і кинув йому з неба колос пшениці просто в пащу. Людина вихопила у собаки цей колос, посіяла і розвела таким чином пшеницю. Ось чом людям гріх убивати собаку - ми їмо його пайку. Ось така легенда.

- А чи знаєте ви, де з явилися перші поселення хліборобів у нашім краї? Вони з явилися на берегах річки Серет. Чоловіки обробляли грунт, сіяли зерно і доглядали врожай. А жінки збирали зерно, розтирали його між каменями, готували юшку з борошна. Випікати хліб тоді ще не вміли.

Вам цікаво, як же цього навчилися? Трапилося це так. Важні хмари облягли небо, пішов дощ. Хлібороби поверталися з поля. Юшка цього разу вдалася густою. Випадково господиня розлила її на' розпечений вогнем камінь. Тісто спеклося. Одна з жінок вихопила кружальце і хотіла викинути його. Та воно так смачно пахло, що вона не витримала і скуштувала його. Відтоді почали випікати хліб. Четверте зерно. Загадки. Розгадайте загадки про хліб.

В землю кидалось, На повітрі тулялось, В печі гартувалось,

Запахом своїм усіх привертало. (Хліб)

Гарне на вроду, їсть масло і п є воду: Ходить з краю в край,

Ріже чорний коровай. (Трактор)

У пору літню, в час осінній, Навесні - в гарячий час Косять, жнуть вони і сіють, Орють лан у котрий раз. (Хлібороби) для збирання урожаю На поля я виїжджаю,

І на декілька машин

Там працюю я один. (Комбайн)

Узимку біле, Навесні чорне, Влітку зелене,

Восени стрижене. (Поле)

Із золотого -• біле,

Із білого - рум'яне. (Хліб)

А які загадки про хліб знаєте ви? (Діти загадують загадки). П'яте зерно. Хліб у звичаях і обрядах.

Паляниця за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі, і ніхто, навіть діти, не насмілювалися покласти її сподом догори. Хліб був мірилом життя. Народжувалась дитина - йшли з хлібом.

Виряджали сина в далеку дорогу - мати в'язала в рушник житній окраєць.

Справляли весілля чи будували хату - неодмінно приходили з книшем.

Дорогих гостей теж зустрічали хлібом-сіллю. Без хліба наш народ не уявляв свого життя. А ще хліб уподібнюється до сонця. Литовський поет Едуард Межелайтіс сказав: " Хлібина - це справжній промінчик сонця на моїй землі". І дійсно, рум'яна і кругла українська паляниця чимось подібна до сонячного світила. Гра "Правильно розташуй"

М Б X

И А І Л

Я Е Л М

О А К Ь Т

Розташувати в такому порядку, щоб ви могли дізнатися, як у давнину називали хліб і землю. ( Хліб - батько, земля - мати). Шосте зерно. Народна мудрість.

Про хліб люди складали не тільки приказки, а й прислів'я.

Читання прислів'їв з плакату.

На чорній землі білий хліб родить.

Найсмачніший хліб від мозоля.

Хліб та каша - їжа наша.

А ви, діти, які прислів'я про хліб знаєте? Хліб і вода - здорова їда. Хліб усюди добрий - і у нас, і за морем. Скільки не думай, а краще за хліб не придумаєш. Хліб і капуста лиха не пустять. Доки є хліб і вода, біди не буде. Без хліба нема обіду. Гіркий хліб без хліба. Без солі не смачно, без хліба не ситно. Чужий хліб у горлі півнем співає. Хліб достигає - селянин не гуляє. Є хліб - єй життя.

Ось і підгодить до кінця наш урок під назвою "Хліб на столі - щастя на землі". Яке щастя, яке добро, що є хліб на світі! Спочатку він у землі, потім у борошні, нарешті ми його бачимо на столі. Хліб, який народжений працею, зарум'янений, пахучий, вірний наш годувальник. Спочатку хліб називали святим. Це слово в пошані у нас і тепер. Ще з давніх-давен люди склали на честь хліба радісні пісні, де з любов ю говорилось про святість хліба, його велич. Тож співайте цих пісень, малюйте колоски, розповідайте вірші й легенди про хліб, прославляйте хліб та людей, які вирощують його. Гарний наш хліб і білий, і чорний. Та ні з чим, мабуть, не можна зрівняти коровай. І мені залишається зняти останнє зернятко з дошки.

Сьоме зерно. Святий коровай. Ви тільки подивіться на нього! Красень! Коли печуть коровай - це означає радість, велике свято. Рушником підперезаний, уквітчаний калиною. А рушник і калина - це символи України.

Отже, у нас гостює коровай! То ж давайте, діти, покуштуємо цього красеня - коровая, який дійшов до нас, дякуючи багатьом працьовитим рукам. Живи, життя, духмяним хлібом. Здоров я, щастя вам, добрі люди, хай завжди буде запашний хліб на нашому столі. V. Підсумок уроку.

Про що мова йшла на уроці?

Як з явився перший хліб?

З віршами якого поета ми познайомилися?

Яка головна думка цих віршів?

Кому за старовинною легендою Бог дав колосок? - Доповніть прислів'я " Хліб на столі -...".

Конспект уроку позакласного читання з літератури рідного краю (2 клас) на тему: « Хліб на столі - щастя на землі» за віршами Євгена Желєзнякова»