Граматичні категорії іменника в англійській мові
План
І. Вступ.
ІІ. Граматичні категорії іменника в англійській мові.
1. Граматична категорія роду.
2. Граматична категорія числа.
3. Граматична категорія відмінка.
ІІІ. Висновок.
І. Вступ.
Вже в глибокій старовині люди звертали увагу на те, що слова, якими вони користувалися в своїй рідній мові, ведуть себе в мові по-різному. Одні слова називають предмети, інші - дії, процеси, треті - якості, властивості предметів. Одні слова схиляються за відмінками, інші змінюються по обличчях_і_часам_і_т.д.
Ці спостереження, які були відзначені давньоіндійськими і давньогрецькими граматистами, дали їм підставу для виділення двох чітко виражених розрядів слів - імені і дієслова. Аристотель (384-322 до н. Е..) аиділяв три частини мови -_імена,_дієслова_та_спілки.
Сучасна англійська мова зі свого строю є мовою аналітичною, тобто має такий граматичний лад, при якому зв'язок слів у реченні виражається головним чином порядком слів і за допомогою службових слів - прийменників і союзів. Але англосаксонська мова була мовою синтетичною, тобто мовою, в якій зв'язок слів у реченні виражається головним чином за допомогою зміни самих слів. У давньоанглійській мові була розвинена система словозмінних форм: іменники мали розвинену систему відмінювання і категорію граматичного роду, прикметники узгоджувалися з іменниками в роді, числі і відмінку, дієслова мали спеціальні форми для вираження доконаного і недоконаного виду та ін. Ці процеси в мові знайшли відображення в роботах А. І. Смирницького, І. П. Іванової, В.М._Ярцевої_та_інших_вчених.
Зміни значень слів не відбувалися стихійно. Вони були підпорядковані певним закономірностям, які складалися в залежності від конкретних історичних умов розвитку виробничої і всякої іншої діяльності народу і від тих зв'язків старих і нових понять, які виникали в народній свідомості народу, як відображення реально існуючих історичних відносин.
Граматична система мови — це частина організації мови, представлена в її граматичних одиницях, граматичних формах і граматичних категоріях. Граматична будова мови як система — це єдність абстрактних граматичних значень і їх формальних виражень, які становлять ту основу, без якої мова не функціонує.
У мовознавстві ще немає єдиного загальноприйнятого трактування граматичної категорії. Одні вчені інтерпретують граматичну категорію дуже широко, відносячи до неї всі групи граматичних одноманітностей, однаковостей. Так, О. О. Потебня категоріями називав іменник, дієслово, час, число, особу, орудний відмінок. Чеський мовознавець Мілош Докуліл граматичними категоріями називає іменник, істоту, підмет, підрядне речення тощо. Мабуть, тут словосполучення граматична категорія не претендує на термін, як не претендують на терміни у деяких працях поняття рівня, структури, системи і поля. Однак є випадки широкого трактування граматичної категорії і в термінологічному значенні. Так, зокрема, Б. М. Головін усі граматичні категорії класифікує на категорії слів, куди відносить частини мови, категорії словесних форм (час, рід, відмінок, число і т. ін.), категорії словесних позицій (члени речення) і категорії словесних конструкцій (речення). Очевидно, таке широке застосування терміна граматична категорія, де під ним розуміється будь-яка «єдність граматичного значення і формальних засобів його вираження» [Березин, Головин 1979: 180], не є коректним. Частина мови не є родовим поняттям до часу, способу, відмінка тощо. Це явища різного роду. Інше трактування граматичної категорії запропонував Д. А. Штелінг. Граматичну категорію він визначає як «відношення, виражене в граматичній будові мови через протиставлення двох (і не більше) взаємовиключних за значенням рядів (або груп) форм: це єдність взаємовиключних протилежностей» [Штелинг 1959: 56]. Таке тлумачення граматичної категорії набуває все більшого поширення і нині, по суті, домінує в лінгвістиці.
Усім нам відомо, що всі слова діляться на розряди, що називаються частинами мови. Слова відносяться до тієї чи іншої частини мови в залежності від наступних ознак:
- свого значення;
- від ролі в реченні;
- форм словотворення;
- форм словозміни.
В англійській мові форми словотворення і словозміни дуже часто не є ознаками, що відрізняють одну частину мови від другої, оскільки велика кількість англійських слів не має характерних суфіксів, які вказують на їх приналежність до тієї чи іншої частини мови, а кількість граматичних закінчень дуже обмежена.
Іменник в англійській мові є однією з найважливіших частин мови, яка позначає предмети, живі істоти, речовини (матерії), абстрактні поняття, різні явища.
Предметом в граматиці називають все те, про що можна запитати: who is this? або what is this? Наприклад:
Who is this? – a man, a girl, an engineer.
What is this? – a house, wheat, darkness, work.
ІІ. Граматичні категорії іменника в англійській мові.
Граматична категорія (від грец. — судження, визначення) — це найзагальніше поняття, що об'єднує ряд співвідносних граматичних значень і виражене в певній системі співвідносних граматичних форм.
Поняття граматичної категорії ґрунтується на розумінні об'єктивно існуючих взаємозв'язків між мовними системами і підсистемами. Граматична категорія є поняттям родовим щодо цілого ряду однорідних граматичних значень. Дієслівна категорія особи, наприклад, об'єднує ряд співвідносних граматичних значень, що виявляються у відповідних граматичних формах 1, 2, 3 особи; в категорії відмінка іменників узагальнюється вся різноманітність значень семи відмінків і система відмінкових форм.
Іменники в англійській мові мають два числа: однини і множини ( a table – однина, tables – множина). Мають два відмінки: загальний і присвійний ( worker – загальний, worker’s – присвійний). Рід іменників в англійській мові визначається не формою слова, а його значенням. Іменники, що означають назви істот, бувають чоловічого або жіночого роду, в залежності від статі, яку вони означають: a man – чоловічий рід, a women – жіночий рід. А іменники, що є назвами неістот, відносяться до середнього роду: a chair, water, a window.
1. Граматична категорія роду.
Проблема ідентифікації родових маркерів в сучасній англійській мові має свою досить примітну і довгу історію. Категорія граматичного роду - чоловічий, жіночий, середній - була колись властива іменником давньоанглійського_періоду.
Так, М. А. Колпакчі наводить такі приклади з давньоанглійської мови:
mona - місяць, steorra - зірка були_чоловічого_роду, bricg - міст, tigol - цегла -_жіночого_роду, scip -_корабель, eage -_око_-_середнього_роду.
Категорія роду іменників остаточно зникла в числі багатьох граматичних спрощень у мові другої половини XVII століття. Чоловічий рід зберігся тільки за чоловіками, жіночий, - за жінками, а всі поняття і предмети і навіть тварини стали вважатися іменниками середнього роду, який передається_займенником it.
Таким чином, історичний розвиток морфологічної структури англійської мови призвело до того, що категорія граматичного роду істотно модифікувалася. Тепер рід іменників визначається по їх значенню.
Назви осіб чоловічої статі відносяться до чоловічого роду; замість них вживається займенник he:
- Where is your brother?
- He is in the library.
Назви осіб жіночої статі відносяться до жіночого роду; замість них вживається займенник she:
- My sister said that she would go there tomorrow.
Назви тварин відносяться до середнього роду в тому випадку, коли їх стать для розмовника не має значення або невідома; замість них вживається займенник it:
- Where is the dog?
- It is in the garden.
- The horse broke its leg.
Коли потрібно вказати стать тварини, то відповідно вживається he або she:
- This is my dog. He is four years old.
Назви неістот відносяться до середнього роду. Замість них вживається займенник it:
- Please go and get my dictionary; it is on the shelf.
Ряд іменників, що є назвами істот, можуть відноситися до спільного роду.
Іменники спільного або загального роду – це такі іменники, які в залежності від вживання можуть бути співвіднесені як з особою чоловічої, так і з особою жіночої статі.
У поняття спільного роду включаються іменники, здатні співвідноситися як з жіночим, так і чоловічим родом за допомогою кореляції з відповідними займенниками.
Л.Т. Мойсей та Я.П. Назаревич у перелік іменників спільного роду вносять такі іменники як: pupil , friend , student , lover , cousin , shop assistant , та ін. Але вони вказують на те, що іменники цієї групи висловлюють опозиційні відмінності тільки двох членів опозиції, тобто чоловічого та жіночого роду і вказують на класифікацію С. Грінбаума і Р. Квірка, згідно з якою є розмежування між поняттями загального і подвійного роду.
Наприклад: After luncheon she was persuaded to recite a tirade from Phedre as it was done at the Comedie Francaise and the same tirade as an English student at the Royal Academy of Dramatic Art.
She was jealous of his friend at the Green Room Club, jealous of the games that took him away from her, and jealous of the men’s luncheons he went to under the pretext that he must cultivate people who might be useful to them
Як уже було сказано, іменники спільного роду позначають осіб чоловічої та жіночої статі, але часто, як показало наше дослідження заголовків англомовних прозових творів, не можливо визначити рід іменника маючи лише одну фразу або речення, де немає займенника, що вказав би на рід референта. Наприклад, прочитавши речення “The student was very young.” можна лише здогадуватися рід іменника, тобто позначуваного референта, в результаті чого виникає багато непорозумінь. Л.А. Тимпко вказує важливість правильного використання іменників спільного роду, оскільки нехтування цим може призвести не лише до непорозуміння, але й до родової дискримінації.
Щоб уникнути родової дискримінації іменники спільного роду почали вживати лише у поєднанні з родовими маркерами (займенниками третьої особи або словами, рід яких можна виявити через марковані родом суфікси). Це у першу чергу вплинуло на офіційно-діловий стиль, а саме, як вказує Л.А. Тимпко, на стиль оформлення оголошень та розпоряджень. До списку іменників спільного роду входять багато іменників, які позначають професії (наприклад: engineer, supervisor, solicitor, barrister, worker, journalist, soloist, author, writer, critic, typist Найчастіше ці іменники асоціюються з чоловічим родом, що викликало бурю емоцій у представників феміністичного руху. На цих підставах, виникли нові способи вживання іменників спільного роду у оголошеннях. Л.А. Тимпко наводить такі приклади:
“Marketing Manager… We are looking for a man or woman to take responsibility…”
“Chief Resident Manager is required… Applicants must have a degree in civil engineering…”
“Temporary Lecturer in Organic Chemistry. Applications are invited from men and women for the above post… The person appointed will be expected to undertake normal teaching duties…”
Провівши аналіз цих прикладів можна побачити, що задля того, щоб уникнути родової дискримінації використовують іменники марковані родом – man or woman – або множину, при використанні якої рід іменника не має свого вираження.
Ряд іменників жіночого роду походить від відповідних іменників чоловічого роду шляхом додавання суфікса –ess:
actor actress
host hotess
poet poetess
lion lioness
tiger tigress
Назва країни, коли вона розглядається як політична одиниця, часто відноситься до жіночого роду і замінюється займенником she:
- England has an unfavourable balance of trade. The value of her imports is much greater than the value of her exports.
Слово ship зазвичай відноситься до жіночого роду і замінюється займенником she:
- The ship left the port in the morning. She has a cargo of coal on boart.
2. Граматична категорія числа.
В англійській мові два числа: однина і множина. Форма однини служить для позначення одного предмета: a table, a pan. Форма множини служить для позначення двох або більше предметів: tables, pans. В однині та множині вживаються злі чувані іменники, а незлічувані множини не мають.
Іменники утворюють форму множини шляхом додавання до форми однини закінчення –s, яке вимовляється як [z] після дзвінких приголосних і після голосних, і як [s] після глухих приголосних:
hand hands
machine machines
shoe shoes
year years
map maps
safe safes
Іменники, що закінчуються в однині на букви s, ss, x, sh, ch, тобто на свистячий або шиплячий звук, утворюють форму множини шляхом додавання закінчення –es до форми однини. Закінчення –es вимовляється як [iz]:
class classes
box boxes
dish dishes
inch inches
Примітка. Як [iz] вимовляється також закінчення множини іменників, що в однині закінчуються на німе e з попередньою буквою s, c, z, g, тобто які закінчуються на шиплячий або свистячий звук:
horse horses
place places
prize prizes
judge judges
Іменники, що закінчуються в однині на –y з попереднім приголосним, утворюють множину шляхом додавання закінчення –es, причому –у змінюється на –і:
city cities
army armies
factory factories
Якщо ж перед –у стоїть голосна, то множина утворюється за загальним правилом шляхом додавання –s. В цьому випадку –у не змінюється на –і:
day days
boy boys
toy toys
key keys
Іменники, що закінчуються в однині на –о, утворюють множину шляхом додавання –es:
cargo cargoes
hero heroes
tomato tomatoes
Іменники piano i photo утворюють множину за загальним правилом, додаючи закінчення –s: pianos, photos.
Іменники, що в однині закінчуються на –f, утворюють множину шляхом заміни f на v і додавання закінчення –es:
leaf leaves
wolf wolves
Іменники, що закінчуються на –fe, утворюють множину шляхом заміни f на v і додавання закінчення –s:
knife knives
wife wives
Однак деякі іменники, що закінчуються на –f і –fe, утворюють форму множини тільки шляхом додавання закінчення –s:
chief chiefs
handkerchief handkerchiefs
roof roofs
safe safes
Іменник wharf має дві форми множини: wharfs, wharves.
Особливі випадки утворення множини іменників
Деякі іменники утворюють множину не шляхом додавання закінчення –s, а шляхом зміни кореневих голосних:
man men
woman women
foot feet
tooth teeth
goose geese
mouse mice
Іменник ох має в множині закінчення –en: oxen. Іменник child має в множині форму children.
Деякі іменники, запозичені з грецької та латинської мов, зберегли форму множини цих мов:
datum data
addendum addenda
erratum errata
memorandum memoranda
phenomenon phenomena
basis bases
crisis crises
Іменник penny має форму множини pence, коли мова йде про грошову суму.
Коли йдеться про окремі монети, то вживається форма pennies:
It costs eighteen pence.
Pennies are made of bronze.
Іменники sheep i fish одну і ту ж форму для однини та множини:
This collective farm has a great number of sheep.
I caught two fish.
Однак, коли йдеться про різні види риб, fish має форму множини fishes:
In this lake there are fishes of many varieties.
Іменники dozen і score мають одну і ту ж форму для однини і множини, якщо вони стоять після числівників: two dozen (of) eggs; three score (of) years.
Коли ці іменники не супроводжуються числівниками, вони утворюють множину за загальним правилом шляхом додавання закінчення –s:
Pack the books in dozens, please.
Scores of people were present there.
Іменник works вживається у значенні як однини, так і множини:
A new glass works has been built near the village.
There are two brick works outside the town.
Іменник means також вживається як в однині, так і в множині:
He found a means of helping them.
Are there any other means of helping them.
Множина складних іменників
В складних іменниках, які пишуться окремо, форму множини зазвичай приймає головне слово:
custom-house custom-houses
man-of-war men-of-war
hotel-keeper hotel-keepers
mother-in-law mothers-in-law
passer-by passers-by
Якщо першим словом складного іменника є слово man чи woman, то обидва слова приймають форму множини:
man-servant men-servants
woman-doctor women-doctors
Складні іменники, що пишуться разом, утворюють форму множини за тим правилом, якому підлягає друге слово, що входить до його складу:
schoolboy schoolboys
housewife housewives
postman postmen
Якщо ж складний іменник утворений від інших частин мови, то закінчення_множини_додається_в_кінці_слова:
forget-me-not _________ forget-me-nots
merry-go-round _______ merry-go-rounds
Іменники, що вживаються лише в однині
Незлічувані іменники, тобто ті що позначають речовини та абстрактні поняття, зазвичай вживаються тільки в однині: sugar, iron, love, friendship.
Іменники advice, information, progress, knowledge в англійській мові вживаються тільки в однині:
He gave me some good advice.
We have very little information on this subject.
I am satisfied with your progress.
Іменник news вживається в однині, хоча має форму множини:
What is the news?
Назви наук, що закінчуються на –ics (mathematics, physics, phonetics і т. д.), вживаються в однині, хоча мають форму множини:
Phonetics is a branch of linguistics.
Mathematics forms the basis of many other sciences.
Іменники money i hair в англійській мові вживаються тільки в однині:
Her hair is dark.
This money belongs to him.
Іменник fruit вживається в однині:
Fruit is cheap in summer.
We eat a great deal of fruit.
Проте для позначення різних видів фруктів вживається форма множини fruits:
On the table there are apples, plums and other fruits.
Іменники, що вживаються лише в множині
Назви багатьох парних предметів вживаються тільки в множині: scissors, trousers, spectacles, scales, tongs.
These scissors are very sharp.
Your trousers are too long.
Where are my spectacles?
Наступні іменники в англійській мові вживаються лише в множині: goods, contents, clothes, proceeds, wages, riches.
These goods have arrived from Kyiv.
The contents of the letter have not been changed.
His clothes were wet as he had been caught in the rain.
The proceeds of the sale goods have been transferred to Moscow.
Іменник people вживається в значенні множини:
There were many people there.
Однак, коли іменник peopleозначає народ, нація, воно вживається як в однині, так і в множині і приймає форму множини peoples:
The Russian people is invincible.
Under the leadership of the Communist Party the peoples of U.S.S.R. have built up socialism.
3. Граматична категорія відмінка
В сучасній англійській мові існує тільки два відмінка: загальний відмінок, який не має спеціальних закінчень, і присвійний відмінок, що має закінчення –‘s.
Загальний відмінок
Оскільки іменник в загальному відмінку не має спеціальних закінчень, його відношення до інших слів, при відсутності прийменника, визначається виключно його місцем у реченні. Іменник, що стоїть перед присудком, є підметом і відповідає в українській мові іменнику в називному відмінку. Іменник, що стоїть після присудка, є прямим додатком і відповідає в українській мові іменнику в знахідному відмінку без прийменника:
The student recognized the teacher.
The teacher recognized the student.
Між присудком та іменником, що є прямим додатком, може стояти другий іменник в загальному відмінку без прийменника, який означає особу. Такий іменник є непрямим додатком і відповідає в українській мові іменнику в давальному відмінку без прийменника:
The teacher showed the students a diagram.
Іменники в загальному відмінку з прийменниками of, to, by, with виражають відношення, передані українськими непрямими відмінками без прийменників. Ці прийменники не мають в цьому випадку самостійного значення і не перекладаються на українську мову окремими словами.
Іменник з прийменником of відповідає українському родовому відмінку і виконує функцію означення до попереднього іменника:
The leg of the table is broken.
He showed me the house of his friend.
Примітка. Треба мати на увазі, що український родовий відмінок іменника передається в англійській мові іменником з прийменником of тільки в тому випадку, якщо він виражає відношення до другого іменника. Прийменник of в відповідному англійському реченні завжди стоїть, таким чином, між двома іменниками:
The leg of the table is broken.
Give me a glass of water.
Інші відношення, виражені родовим відмінком в українській мові, передаються в англійській мові іншими способами, як, наприклад:
The boy is older than the girl.
I did not take the pencil.
Іменник з прийменником to відповідає українському давальному відмінку і виконує функцію прийменникового непрямого додатку:
He gave a magazine to his friend.
I showed the book to the teacher.
Іменнику в давальному відмінку може відповідати також іменник без прийменника; в цьому випадку він займає місце між дієсловом і прямим додатком:
He gave his friend a magazine.
I showed the teacher the book.
Іменник з прийменником by відповідає українському орудному відмінку і виконує функцію прийменникового додатку, означаючи діючу особу:
The cup was broken by Peter.
This engine is driven by electricity.
Іменник з прийменником with також відповідає українському орудному відмінку і виконує функцію прийменникового додатку, означаючи предмет, за допомогою якого відбувається якась дія:
I opened the tin with a knife.
I cannot write with this pen.
Іменники в загальному відмінку вживаються також з будь-якими прийменниками і виражають відношення, що передаються українськими непрямими відмінками з прийменниками:
This letter is for the teacher.
I quite agree with the doctor.
I have received a letter from the manager.
Присвійний відмінок
Іменник в присвійному відмінку служить означенням для другого іменника і відповідає на питання whose?, означаючи приналежність предмета. В формі присвійного відмінка вживаються іменники, що є назвами істот. Неістоти, за деякими виключеннями, про які сказано нижче, в присвійному відмінку не вживаються.
Присвійний відмінок іменників в однині утворюється шляхом додавання до іменника закінчення –‘s, яке вимовляється [z], [s] або [iz] згідно з тими правилами, яким підпорядковується вимова закінчення –s множини іменників:
the girl’s hat
Jack’s friend
the horse’s leg
Присвійний відмінок іменників в множині утворюється додаванням одного тільки апострофа:
the boys’ books
the workers’ tools
Якщо іменник в множині не має закінчення –s, то присвійний відмінок утворюється, як і в однині, шляхом додавання закінчення –‘s:
the children’s toys
the workmen’s tools
Присвійний відмінок складних іменників утворюється шляхом додавання закінчення –‘s до останнього слова, що входить до складу іменника:
the commander-in-chief’s order
my brother-in-law’s library
Коли дві особи або більше є власниками одного і того ж предмету, закінчення присвійного відмінку додається до останнього іменника:
Peter and Helen’s flat is large/
Іменник в присвійному відмінку стоїть перед іменником, до якого він є означенням. Він відповідає в українській мові іменнику в родовому відмінку або присвійному прикметнику:
the student’s dictionary
the children’s mother
Kate’s friends
Коли іменник, який визначається іменником в присвійному відмінку, має при собі інші означення, то іменник в присвійному відмінку стоїть перед ними:
the student’s new dictionary
Kate’s best friends
Іменник, визначений іменником в присвійному відмінку, вживається без артикля, оскільки іменник в присвійному відмінку, будучи визначником, виключає вживання артикля перед іменником, до якого він відноситься. В наведених вище прикладах the student’s dictionary і the children’s mother артикль відноситься до іменника в присвійному відмінку, а не до іменника, що стоїть після нього. В прикладі Kate’s friends артикль відсутній, так як Kate є іменником власним, перед яким артикль не вживається.
Поряд з іменниками в присвійному відмінку для вираження приналежності часто вживається іменник з прийменником of , що відповідає в українській мові родовому відмінку:
my friend’s father = the father of my friend
the teacher’s question = the question of the teacher
Так як форма присвійного відмінка іменників в множині із закінченням –s не відрізняється у вимові від форми однини ( the boy’s books, the boys’ books), то замість присвійного відмінка іменників в множині для ясності зазвичай вживають іменник з прийменником of. Так, замість Where have you put the workers’ tools? говорять: Where have you put the tools of the workers?
Два іменники в присвійному відмінку рідко йдуть один за одним: другий іменник в присвійному відмінку замінюється іменником з прийменником of. Так, замість He is my sister’s husband’s father. – треба сказати: He is the father of my sister’s husband.
В присвійному відмінку можуть вживатися також групи слів, що являють собою смислове ціле. При цьому закінчення присвійного відмінка -‘s
приймає останнє слово групи:
My elder brother Peter’s son is very ill.
В таких випадках, однак, вживання іменника з прийменником of є кращим:
The son of my elder brother Peter is very ill.
Слова house, office, shop часто пропускаються після іменників в присвійному відмінку в прийменникових зворотах, що виражають обставину місця:
I dined at my friend’s (мається на увазі: my friend’s house).
She went to the baker’s (мається на увазі: the baker’s shop).
Крім іменників, що є назвами істот, форму присвійного відмінка приймають:
- іменники, що означають час і відстань:
He had a month’s holiday last summer/
He lives at a kilometer’s distance from here.
- Іменники, що означають країни, міста і судна, а також слова world, country, city, ship:
Moscow is the Russian’s greatest scientific and cultural centre.
Moscow’s theatres are the best in the world.
The “Neva’s” cargo consisted of wheat and barley.
The Russia has the world’s largest deposits of oil.
The Bolshoi Theatre is our country’s best opera house.
The ship’s crew stood on deck.
Присвійний відмінок вживається також в деяких сталих виразах:
for order’s sake
for old acquaintance’s sake
at a stone’s throw
ІІІ. Висновок
Таким чином, для кожної частини мови, в тому числі іменника, можна виділити властиву тільки їй словотвірну парадигму. Існують наступні критерії виділення іменника в типологічному плані: 1) семантичний критерій -віднесення даного слова до широкої понятійної категорії; 2) морфологічний критерій_наявність_матеріально виражених морфологіч-них категорій; 3) синтаксичний критерій - функція даного слова в мовному ланцюзі; 4) критерій сполучуваності - здатність слів даної частини мови поєднуватися зі словами інших частин мови; 5) словотворчий критерій - здатність слів даної частини мови до утворення нових слів за певним типом.
Категорія числа в англійській мові носить більш обмежений характер, ніж в українській.
Категорія граматичного роду - чоловічий, жіночий, середній - була колись властива іменникам давньоанглійського періоду. Однак історичний розвиток морфологічної структури англійської мови призвів до того, що категорія граматичного роду істотно модифікувалася. Таким чином, рід - це така морфологічна категорія, яка в різних мовах і навіть в одній і тій же мові на різних етапах його розвитку по-своєму характеризує однакові предмети і явища.
На відміну від української в англійській мові тільки два відмінка - загальний і присвійний.
Отже, граматичні категорії важливі не тільки в змістовому, а й у структурному плані. Вони об'єднують слова не лише в межах певної частини
мови, а й поза цими межами, тобто слова різних частин мови (категорії роду, числа, особи є спільними для іменників, займенників і дієслів, категорії роду, числа і відмінка — для іменників, прикметників тощо). Це забезпечує структурну організацію всієї системи частин мови.
Список використаної літератури
1. Берман И.М. «Грамматика английского языка», М: «Высшая школа»,_1994.
2. Израилевич_Е.Е.,_Качалова_К.Н._«Практическая_грамматика_английского_языка»,_М:_«Внешторгиздат»,_1953.
3. Матюшкин-Терке Т.И. и др. «A Course of English. First year» М: «Высшая школа», 1990. – 129 с.
4. Старостин П.И. «Учебник английского языка», Москва, 1976. – 187 с.
Граматичні категорії іменника в англійській мові