Оптимізація уроку виробничого навчання у навчальних майстернях

Зміст

Вступ

1. Загальна частина

1.1 Урок виробничого навчання

1.2Класифікація уроків виробничого навчання

1.3 Типи уроків виробничого навчання, класифіковані за змістом

1.4 Підбір навчально-виробничих робіт.

1.5 Нетрадиційні форми організації занять.

1.6 Підготовка майстра до занять

2. Спеціальна частина

3.Критерії оцінювання

4. Висновок

5.Список використаної літератури

Вступ

Успіх навчально-виховного процесу, ефективність кожного уроку як його структурної складової багато в чому залежить від майстра виробничого навчання.

Його кваліфікації та педагогічної готовності до роботи з учнями. Саме під його керівництвом учні набувають професійні знання, уміння і навички, беруть участь у створенні, вчаться творчому підходу до трудової діяльності, готують себе до самостійної праці. Тому на сучасному етапі зросте роль майстрів, працюють у професійних училищах.

У даній роботі розглядається одна з найважливіших педагогічних проблем - оптимізація уроку виробничого навчання у навчальних майстернях. Саме у навчальних майстернях закладаються основи майстерності, тут проявляється інтерес і любов до професії, учні привчаються до дисципліни праці, у них виховується потреба у якісному виконанні дорученої роботи. Отже організація процесу виховання та навчання в навчальних майстернях, методично грамотна підготовка і проведення уроків виробничого навчання - найважливіша передумова подальшого вивчення ефективності і якості всього навчального процесу.

1. Загальна частина

1.1 Урок виробничого навчання

Науково обгрунтована організація навчання в навчальних майстернях забезпечує міцне засвоєння матеріалу. Уміння творчо застосовувати його на практиці, сприяє вихованню свідому дисципліну і любові до своєї професій.

На заняттях у навчальних майстернях вивчення операційних тим чергується з виконання комплексних робіт. У початковій стадії освоюється окремі рухи і прийоми а потім дії і операції в цілому. Поступове освоєння учнями окремих операцій відповідно дидактичним принципам навчання від простого до складного, забезпечує якість і ефективність загальнотрудових і професійної підготовки. На вивчення кожної операційної теми у навчальній програмі відводиться час, необхідний для освоєння даної операції, а також для: формування початкових знань і навичок і вмінь її виконання. При цьому процес формувань як показує практика, вимагає позитивних вправ. Монотонні вправи знижують інтерес учням і викликають швидку стомлюваність. Підбір різноманітних вправ створення комплексу вправ, а також планування і виконання вправ - з перервами і в певному порядку сприяє зниженню стомлюваності і активізує інтерес учнів.

Після засвоєння основних прийомів учні переходять до виконання комплексних робіт з досліджуваної професії. Під час їх виконання закріплюється і вдосконалюється засвоєні знання, професійні уміння та навички. Учні поступово оволодівають кількісними та якісними показниками праці.

Майстер виробничого навчання повинен враховувати, що оволодіння всіма операціями окремо при навчанні в навчальних майстернях ще не гарантує якісного виготовлення того чи іншого виробу. Виконуючи завдання на різних стадіях навчання, учні закріплюють раніше освоєні прийоми і способи виконання операцій, удосконалюють точні швидкісні навики. При цьому вони освоюють виконання невідомих різновидів вивчених операцій, їх поєднання, а також вивчають технологічний процес у цілому і його складові частини. Одночасно з виконанням робіт учні навчаються планування технологічного процесу, знайомляться з інструкцією і принципами дії типових об'єктів праці.

Навчання в учбових майстернях припускає послідовність сприйняття учнями навчального матеріалу, переробку, узагальнення і автозапам’ятовування; формування загальнотрудових і професійних умінь і навичок у практичній діяльності та оцінку результатів праці.

Основною формою організації занять у навчальних майстернях є урок.

Урок- це частина навчального процесу, обмежена певним відрізком часу, з чітко вираженою метою, що проводиться групою учням. Для нього характерні: нерозривність завдань, визначеність вирішуються на уроці навчально-виховних завдань; оптимальне поєднання колективної та індивідуальної роботи учнів; доцільне побудова заняття, що забезпечують свідомість навчання і високу активність учнів, організаційна чіткість. Розглядаючи урок виробничого навчання, слід зазначити, що він відрізняється від уроку теоретичного навчання за основними науками, загальнотехнічних і спеціальних предметів. Мета уроку виробничого навчання полягає в тому, що учні на основі отриманих технологічних знань освоїли рухи, прийоми і способи виконання дій і операцій, необхідні для подальшого формування у них навичок і вмінь виконання виробничих робіт з певної професії. Учням недостатньо просто запам'ятати і вивчити навчальний матеріал, вони повинні його зрозуміти, переробити і відтворити при виконанні завдання. Отже, основна мета - не запам'ятовування інформації, а уміння переробити і застосовувати її на практиці.

Специфіка проведення уроків виробничого навчання відображена в наступних факторах:

тимчасове (заняття триває 6 годин);
змістовному (навчання проводиться, як правило, у процесі продуктивної праці учнів, у процесі створеннями матеріальних цінностей);
у методичному, частину часу на занятті учні працюють самостійно, діяльність кожного з них на занятті специфічна. Майстер здійснює лише загальне керівництво діяльність учнів
організаційному (необхідні умови, що забезпечують роботу кожного учня в доступному йому темпі, що стимулюють здібності одних і створюють перспективу іншим. Формування міцних і глибоких професійних знань і умінь можливе лише за умови систематичної індивідуальній роботі, як з сильними, так і зі слабкими учнями.

Уроки виробничого навчання в залежності від основної дидактичної мети і змісту досліджуваного навчального матеріалу поділяються на такі типи:

Уроки з освоєння трудових прийомів і операцій, мета яких дати учневі технологічні знання, сформувати початкові вміння досліджуваних прийомів і операцій;
Уроки з освоєння поєднань операцій і технологічних процесів на уроки продуктивної праці, мета яких - ознайомить учнів з організацією праці та плануванням технологічного процесу. При цьому вдосконалюється і закріплюється вміння застосовувати різні поєднання прийомів і операцій при виконанні виробничих робіт, а також освоєння навичок контрольно - перевірочні уроки, їх мета - визначати ступінь підготовки учнів за певний період навчання. Виявити ступінь усвідомленості, міцності і глибини сформованих умінь і навичок. Усунути виявлені проблеми.

Педагогічна цілеспрямованість уроків передбачає перспективну послідовність виховання і готовність до праці. Готуючись до конкретного уроку майстер виробничого навчання визначає дидактичні і виховні завдання, що випливають з поставленої мети, рівня підготовки учнів та особливостей навчальної групи, конкретних умов трудової діяльност Враховується також і перспектива навчання. Від окремо взятого уроку неможливо вирішити весь комплекс педагогічних завдань навчання. Але важливо , щоб на кожному уроці вирішувалася певна частина цього комплексу.

1.2Класифікація уроків виробничого навчання

Тип уроку	Вид уроку	Основна дидактична мета
1	2	3
Урок формування початкових (первинних) умінь	Вправи; імітаційний тренінг, практичні роботи, бінарний урок тощо.	Сприйняття та первинне усвідомлення нової інформації інструктивного характеру; показ нових операцій і прийомів професійної діяльності; формування первинних умінь правильного виконання окремих операцій і прийомів з дотриманням охорони праці.
Урок формування складних умінь	Вправи; імітаційний тренінг; самостійна, практична робота, аналіз конкретних виробничих ситуацій, вивчення передових методів праці, бінарний урок тощо	Закріплення і розвиток умінь виконання окремих прийомів і операцій з дотримання якості в роботі; формування умінь з об’єднання декількох простих операцій в одну складну при раціональному використанні урочного часу
Урок удосконалення умінь та формування навичок	Виконання комплексних робіт, самостійна, практична робота, урок-виробничий семінар; конкурс професійної майстерності; урок вивчення передових методів праці; ділові (рольові) ігри тощо.	Удосконалення та систематизація умінь застосувати різноманітні сполучення прийомів та операцій, типових для визначених професійних робіт, до набуття автоматизму.
Урок комплексного застосування знань, умінь і навичок при виконанні навчально-виробничих робіт	Аналіз конкретних виробничих ситуацій; урок-конкурс професійної майстерності; урок технічної творчості; ігрове проектування, ділові (рольові) ігри тощо	Розвиток логічності, аналітичності та критичності мислення учнів в процесі комплексного застосування набутих умінь і навичок
Контрольно-перевірочний урок	Конкурс професійної майстерності; ділові, ситуаційні, рольові ігри; контрольно-перевірочні роботи; тощо	Виявлення глибини знань, перевірка та оцінка набутих умінь і навичок виконання окремих операцій, складних та комплексних робіт; виявлення недоліків у знаннях, уміннях і навичках та їх причини; отримання даних для атестації.

1.3 Типи уроків виробничого навчання, класифіковані за змістом

Тип уроку	Характеристика змісту уроку	Особливості проведення уроку
Вступний	Знайомство з професією, навчальною майстернею, підприємством-замовником, правилами охорони праці, майбутніми роботами	Пояснення повинно бути зрозумілим, дохідливим, зацікавлювати учнів, супроводжуватись демонстрацією наочних посібників, сучасних джерел інформації.
Урок вивчення трудових прийомів і операцій	Формування початкових умінь правильно і якісно виконувати прийоми і операції у різних сполученнях за зразком і рекомендаціями інструкційних карток	Обов’язковий показ майстром прийомів і способів виконання трудових дій. Виконання вправ з використанням інструкційних карток
Урок виконання простих комплексних робіт	Закріплення та вдосконалення умінь з виконання прийомів і способів праці, типових для професії, робіт комплексного характеру, що включають операції у різних сполученнях	Використання інструкційно-технологічних карт, акцентування уваги на правильності, точності виконання операцій, якості навчально-виробничих робіт
Урок виконання складних комплексних робіт	Формування умінь і навичок виконання навчально-виробничих робіт, що поєднують усі раніше вивчені технологічні операції і способи праці	Формування професійної самостійності, вироблення навичок і вмінь планування трудових процесів та самоконтролю. Виховання технічної культури
Контрольно-перевірочний урок	Виконання перевірочних робіт, контрольних робіт. Удосконалення умінь і навичок виконання комплексних і складних видів робіт	Планомірне визначення рівня професійних умінь і навичок. Надання повної самостійності у плануванні та здійсненні самоконтролю

1.4 Підбір навчально-виробничих робіт.

Зміст навчання в навчальних майстернях має відображати сукупність процесів праці, ще характеризують виробнича діяльність робочого певної кваліфікації конкретної професії. Основними документами, визначальними зміст усього виробничого навчання у професійних, училищах є кваліфікаційна характеристика, навчальний та зведено-тематичний плани, а також навчальна програма. При цьому навчальна програма є документом, що конкретизує зміст навчання і в цілому і в навчальних майстернях зокрема. Учні освоюють зміст навчання при виконанні навчально-тренувальних і навчально-виробничих робіт. Отже, добір та виконання в повному обсязі і в певному методично правильно послідовності цих робіт дає можливість сформувати в учнів необхідний комплекс загально трудових і професійних знань, навичок та вміння.

Кожна дидактична задача, яка вирішується на конкретному уроці. Як правило реалізується при виконанні того чи іншого практичного завдання. Праця учнів за всі періоди навчання має бути посильними. Тільки в цьому випадку їх діяльність набуває елементів зацікавленості, стає активною. До вибору об'єктів праці можна переходити, лише знаючи запропоновані вимоги до навчальної теми, вимоги які поділяються на навчально-технічні та навчально-технологічні.

Навчально-технічні вимоги характеризують технічну сторону об'єктів праці (матеріал, форма, конфігурація виробів, габаритні розміри, розміри окремих частин).

До навчально-технологічним вимогам ставляться вимоги до процесу та результатів обробки (підбір інструментів для обробки та контролю, що отримуються в результаті обробки параметрів точності і шорсткості поверхні, фінішні операції т.д.)

Конкретні об'єкти праці повинні підбиратися так, щоб у процесі їх виконання (виготовлення, складання, ремонту, регулювання) учні у певному порядку і послідовності відпрацьовували рухи і прийоми досліджуваних дій та операцій, а також їх найбільш раціональне поєднання. Завдання повинні бути різноманітними поступово ускладнюватися. Але при цьому необхідно враховувати індивідуальні здібності учнів. У процесі підбору об'єктів праці слід в першу чергу знаходити можливість для освоєння необхідних рухів, прийомів і дії (прийом приймається як комплекс рухів). Підбираєма робота розчленовується на окремі операції, кожна з яких ділиться на прийоми, в цьому випадку трудовий прийом має свою, приватну мету. На основі такого розчленування підбираєма робота аналізується, виявляються можливість освоєння певних рухів і прийомів, а також їх поєднань, визначається доцільність використання її в якості навчально-виробничої. При виконанні комплексних робіт учні навчаться застосовувати тільки певні рухи, прийоми і дії, але різні поєднання. Необхідно враховувати також важливу особливість підбору робіт.

Підібрані навчально-виробничі роботи за сво'їм змістом, складності та об'єму повинні забезпечувати планомірне і послідовне ускладнення професійних умінь і навичок, що стимулює в свою чергу активізацію пізнавальної діяльності учнів. Підібрані завдання з усіх тем (предметів) навчальної програми зводяться до переліку навчально-виробничих робіт, повне і своєчасне виконання якого сприяє успішному формуванню в учнів професійних знань, навичок і вмінь. Слід прагнути до того, щоб навчально-виробничі роботи виконувалися у навчальних майстернях протягом декількох років. Це буде сприяти повному оснащенню майстерень необхідним технологічним оснащенням, дасть можливість підготувати необхідну навчально-технічну документацію. Допоможе вдосконалювати технологи обробки об’єкта праці. Встановлення норм на роботи учнів, проводиться з урахуванням виробничих можливостей у різні періоди навчання і передового виробничого досвіду. Протягом операційного періоду майстер навчає учнів правильного і найбільш раціональному виконання окремих рухів і співаємо. У цей період часу норму учням не повідомляється. Для кожного підібраного об'єкта обов'язково розробляється відповідна технічна документація (креслення, маршрутна і інструкційна карти і т.п.), підбираютьа необхідні довідкові матеріали і таблиця. Зміст і характер документації повинні відповідати навчального періоду. Ефективність процесу навчання багато в чому буде залежати від індивідуальних особливостей учнів. Тому майстер, одночасно з підбором загальної для всієї групи дози навчального матеріалу повинен розробити завдання для поглибленого вивчення сильними учнями.

Весь зміст навчання має бути спрямоване в учнів на вміння планувати свою працю, працювати в колективі, вирішування завдань. Одне має сприяти вихованню в учнів , завзятості, наполегливості в

1.5 Нетрадиційні форми організації занять,

Останнім десятиріччям завдяки незгасаючій творчій ініціативі майстрів у навчальній практиці поширилися так звані нетрадиційні уроки. Їх різновидів розроблено дуже багато. Щоб встановити характерні риси нетрадиційних уроків, визначимо, а в чому ж полягає традиційність звичайного уроку. Кожен традиційний урок складається з елементів, які можна знайти якщо і не в усіх уроках, то принаймні, у більшості з них. Скажімо, у більшості типових уроків є організація учнів до роботи на уроці, актуалізація знань, мотивація, актуалізація опорних знань, організація вивчення нового матеріалу, закріплення й осмислення матеріалу, організація домашнього завдання. Варіюючи тривалістю одного або декількох з цих елементів за рахунок інших та змінюючи їх порядок навіть незначною мірою, ми отримаємо різні типи звичайного уроку. Звичайного не тільки з погляду елементів уроку і їх порядку, а й звичайного з погляду їх тривалості, з погляду загальноприйнятого виконання цих елементів, їхньої середньої тривалості тощо. Характерні риси нетрадиційного уроку. Нетрадиційний - це такий урок, в якого його традиційні елементи виконуються нетрадиційними способами і на цій основі структура цього уроку суттєво відрізняється від структури традиційного уроку. На цій підставі можна стверджувати, що нетрадиційний урок - це розвиток, рух структури традиційного уроку. Отже, якщо хоча б один елемент традиційного уроку буде реалізовано нетрадиційним способом, то вже такий урок певною мірою можна назвати нетрадиційним, або традиційним з нетрадиційним виконанням одного із елементів уроку. Зрозуміло, якщо навіть кількість елементів уроку, виконаних нетрадиційним способом, буде невеликою, але такою, що приведе до суттєвої зміни структури уроку, то такий урок називатимемо повністю нетрадиційним. Річ в тому, що реалізація хоча б одного елемента уроку нетрадиційним шляхом пов’язана зі зміною тривалості інших елементів уроку, а це означає, що автоматично змінюється і структура уроку, а отже, урок стає нетрадиційним. Нетрадиційність уроку виявляється і в нетрадиційності тривалості уроку. Фактично тривалість нетрадиційного уроку виходить за межі загальноприйнятої, як при традиційному, і в першу чергу, за рахунок залучення учнів до виконання завдань, пов’язаних з підготовкою до цього уроку. Адже нетрадиційний урок фактично розпочинається з моменту його підготовки. Власне сам урок - це його заключний акорд. Цей урок характерний ще й тим, що якщо у підготовці традиційного уроку основна вага лягає на плечі майстра, то у нетрадиційному уроці ми маємо концентрацію вольових, інтелектуальних, емоційних зусиль учнів, як під час підготовки до уроку, так і при його проведенні. У зв’язку з цим можна виділити значну пізнавально-організаційну і творчу активність учнів. Щодо того, коли краще проводити такий урок - на початку вивчення теми, усередині, наприкінці - залежить від тієї мети, яку сформулював майстер перед цим уроком.

Нетрадиційні уроки можна класифікувати за різними критеріями й основами. Наприклад, урок відпрацювання трудових прийомі і операцій можуть бути проведені у формі уроку-вікторини, уроку КВК, уроку-суду, уроку-турніру, уроку - прес-конференції, "Очевидне - неймовірне", "Я хотів би знати... ", "Подорож розділом" (темою), гри "Що? Де? Коли? Чому?", "Інтерв’ю", "Телеміст", "Захист проекту", " та багатьох інших, у тому числі й ігрових

Практикуються уроки розв’язання задач: урок однієї задачі з розвивальним змістом; розвґязування задачі, в якій потрібно знайти "все, що можна. Творчий майстер постійно шукає шляхи вдосконалення уроку. Актуальною є проблема розвитку у учнів пізнавальних інтересів, виховання потреби в знаннях і самоосвіти, формування вміння працювати з джерелами наукової інформації, відбирати необхідну для свого загального розвитку і майбутньої професійної діяльності. Великої ваги набула проблема активізації пізнавальної діяльності на уроках з використанням активних методів навчання, виконання учнями різних видів самостійної роботи, творчих і дослідницьких завдань.

1.6 Підготовка майстра до занять

Складний і багатогранний навчально-виховний процес здійснюваним на уроках виробничого навчання в навчальних майстернях буде успішним, якщо він всебічно осмислений і підготовлений. Майстер зобов'язаний продумати процес навчання і виховання, чітко уявляти мету взаємопов'язаних тем програми. Практика показує, що до вивчення черговеї теми не можна приступити, не засвоївши змісту навчального матеріалу попередніх тем .У той же час треба знати і зміст наступних тим, щоб, вивчаючи чергову тему готуват учнів до сприйняття навчального матеріалу, який буде викладено в подальшому. При плануванні роботи майстру необхідно суворо враховувати фонд часу, що відпускається на вивчення кожної теми навчальної програми. Все це дається підставу стверджувати, що вирішальним фактором успішного навчання і виховання є систематична і ретельна підготовка майстра до заняття, вона складається з трьох послідовних. Етапів: підготовки до навчального догоду, підготовки учнів до вивчення тем і до конкретного заняття (уроку).

Підготовка до навчального року завжди починається з вивчення кваліфікаційної характеристики. Майстер усвідомлює вимоги до обсягу теоретичних знань, професійних загально трудових умінь і навичок, які повинен опанувати учень в майбутнім навчальному році.

Знаючи і представляючи ці вимоги, майстер виробничого навчання визначає зміст навчального матеріалу, його обсяг і послідовність вивчення. Ці відомості представлені у тематичному плані та навчальних програмах виробничого навчання спеціальної технології. У цих документах викладено зміст навчального матеріалу з розбивкою його на теми. У них зазначено також час, що відводиться на вивчення окремих тем, визначено період, до якого приурочується проходження кожної теми програми. Керуючись переліком навчально-виробничих робіт і розробленої навчально-технічною документацією майстер завчасно продумує матеріально - технічне оснащення занять. Керуючись переліком навчально-виробничих робіт і розробленої навчально-технічною документацією майстер завчасно продумує матеріально - технічне оснащення занять. У необхідних випадках він замовляє відсутні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі складальні одиниці, деталі, ході підготовки майстер знайомиться з інформацією, галузевою літературою та інструкціями. Підготовка до проведення конкретного занять (уроку виробничого навчання) - завершальний етап багатогранної підготовчої діяльності майстра. Він охоплює методичну, технічну підготовку майстра. Майстер знайомитися з методичним матеріалами - посібниками і розробками, що роз'яснюють найбільш доцільні прийоми і способи подачі навчального матеріалу. Майстру необхідно заздалегідь визначити зміст і послідовність показу прийомів і способів роботи, хід пояснень. Ефективність уроку в чол залежить від уміння майстра підібрати і пояснити факти і приклади, що ілюструють зв'язок досліджуваного матеріалу. Плану року розробляється відповідно до програми навчання. Розробка плану уроку завжди повинна починатися з аналізу результатів попереднього заняття. Майстер встановлює, якою мірою вирішені завдання минулого уроку аналізує недоліки і недоліки. Визначає на основі результатів аналізу, які зміни потрібно внести в наступні заняття. При цьому майстер повинен прагнути, щоб воно відповідало сучасному рівню техніки, технології та організації праці. Дуже важливо щоб зміст було пов'язане з попередніми заняттями, а також готував учнів до засвоєння навчального матеріалу наступних уроків і сприяло вирішенню виховних завдань, далі майстер визначає структуру уроку і дозування часу кожної його частини. Необхідно враховувати рівень сформованості умінь і навичок учнів, слід враховувати індивідуальні особливості. Підбираючи індивідуальні завдання майстер прагнути до того, щоб роботи найбільшій мірі сприяли подальшому зростанню майстерності кожного учня. Виконання завдань може проводитися фронтально-груповими, бригадами та індивідуально, остаточно визначивши структуру уроку, майстер намічає методи керівництва діяльністю учнів протягом усього заняття, він планує, як буде організовані індивідуальні інструктажі, кол і з якою метою будуть проводитися цільові обходи. Встановлює порядок прийому виконаних робіт, виділяє час для допомоги слабким і відстаючим учням. Продумує порядок, проведення заключної частини уроку. Усе це фіксується в плані уроку. Дуже важливо повністю реалізувати розроблений план уроку, тобто виконати все заплановане у ньому. Успішність навчання слід розглядати в декількох сторін: якість і час виконання завдання, рівень професійної самостійності, відповідність освоєних рухів, прийомів і дій навчальній програмі. Результативність визначається контролем і оцінкою трудової діяльності учнів.

Общедидактичні принципи організації нетрадиційних форм проведення занять технології

Принцип	Реалізація принципу на практиці
Принцип індивідуального підходу до учнів	Вимагає побудови позакласного заходу з урахуванням особистих запитів учнів, створення умов для розвитку їх індивідуальних задатків, інтересів, схильностей
Принцип зв'язку теорії з практикою	Вимагає здійснення більш тісного зв'язку нетрадиційних форм навчання з уроками; теоретичний і практичний матеріал уроків отримує в позакласній роботі додаткове підтвердження; позакласний захід збагачує отримані знання, вміння, навички, розширює та вдосконалює їх.
Принцип вибірковості	Передбачає відбір форм, методів і засобів проведення нетрадиційного заняття здійснювати з урахуванням віку та підготовленості учнів, наявності у них інтересів до уроків технології, тематики даного заходу.
Принцип зв'язку теорії з практикою	Передбачає розкриття учням ролі праці і технології в різних сферах людської життєдіяльності, практичної значущості одержуваних ними на уроках знань, умінь, навичок, залучення учнів в активну перетворювальну трудову (виробничу) діяльність
Принцип добровільності участі учнів у діяльності	Передбачає наявність у дітей конкретного кола інтересів, що дозволяє їм серед багатьох видів діяльності вибирати той, який найбільшою мірою відповідають їх внутрішнім потребам і фізичним можливостям
Принцип цікавості	Вимагає використовувати різноманітні форми, методи і засоби навчання

2. Спеціальна частина

План уроку виробничого навчання

Тема програми: Виконання робіт з ремонту автомобіля

Тема уроку: «Ремонт переднього мосту».

Мета уроку:

Навчальна: формування, закріплення і розвиток умінь та навичок планування і здійснення виробничого процесу.
Виховна: Виховати культуру навчального процессу,поваги до праці обраної професії, моральних якостей учня як особистості, дисципліни, сумлінності, та відповідальності.
Розвиваюча: Розвиток раціонального мислення та творчості, пізнавальної активності та самостійності,уваги,спостережливості, критичного , аналітичного та логічного мислення.

Оснащення уроку: Набір гаїчних ключів, пасатижи, молоток,підйомник ,викрутки.

Тип уроку : Урок- вправ.

Між предметні зв’язки: технологія слюсарних робіт, будова автомобіля, матеріалознавство, бепека життідіяльності , креслення.

Хід уроку

1. Організаційна частина :

Доповідь чергового про готовність майстерні до уроку;

Перевірка наявності спецодягу відповідно до правил охорони праці та санітарно- гігієнічним вимогам.

2. Вступний інструктаж :

Тема уроку: «Ремонт переднього мосту».

Мета уроку: формування, закріплення і розвиток умінь та навичок планування і здійснення виробничого процесу.

Які основні ознаки несправностей зщеплення?
Які роботи виконуються під час ТО зщеплень?
Як визначити технічний стан зщеплення?
Які роботи виконують під час ТО карданної передачі?
Навіщо потрібно балансування карданного вала?
Які роботи виконують під час ТО коробок передач?
Зняття зщеплення та його заміна?
Які роботи виконують під час поточного ремонту зщеплення.
Які роботи виконують під час ремонту заднього моста?

Інструктаж с охорони праці:

При постановці автомобіля на пост технічного обслуговування або ремонту, непов'язаного з регулюванням гальм, автомобіль слід загальмувати ручнимгальмом і ввімкнути нижчу передачу.
У тих випадках, коли виконуються ремонтніоперації, пов'язані із зняттям коліс, необхідно поставити під автомобіль козелки, а під незняті колеса - упори (черевики).
Виробництво будь-яких робіт на автомобілі зі знятими колесами, вивішеному тільки на одних підйомнихм еханізмах (домкратах, талях тощо), забороняється.
При знятті та постановці ресор необхідно попередньо розвантажити автомобіль від ваги кузова шляхом підняття кузова підйомним механізмом з подальшою постановкою козелков.
Конструкція козелков повинна гарантувати автомобіль від падіння.
Технічне обслуговування та ремонт автомобіля-самоскида при піднятому кузові проводиться після зміцнення кузова міцними металевими упорами (штангами),виключають можливість його самовільного або випадкового опускання.
Використання замість упору різних підкладок (ключів, ломів, дерев'янихбрусів і т.д.) забороняється.
Працювати під піднятим кузовом без установки упора забороняється.
Знімати, транспортувати і встановлювати двигун, коробкупередач, задній міст, передній міст, кузов і раму слід за допомогою підйомно-транспортних механізмів, обладнаних пристосуваннями (захватами),гарантують повну безпеку робіт.
Забороняється знімати, встановлювати і транспортувати агрегати при зачалке їх тросом і канатами.
Візки для транспортування повинні мати стійки і упори, що оберігають агрегати відпереміщення по платформі і падіння.
Інструменти й пристосування для технічного обслуговування і ремонту автомобілів повинні бути справними і відповідати своєму призначенню.
Користуватися несправними інструментами і пристосуваннями забороняється.
Перевірку технічного стану автомобіля і його агрегатів при випуску автомобіля на лінію і повернення з лінії необхідно проводити при непрацюючому двигуні і загальмованих колесах.
Виключення з цього правила становлять випадки випробування гальм, перевірки роботи двигунаі приймання автомобіля на ходу (особа, що приймає автомобіль, повинне перебувати в кабіні водія).
Для огляду автомобіля застосовують переносну електро лампу напругою не вище 36 В із запобіжною сіткою, а при роботі в оглядовійканаві - 12 В.
При ремонті автомобілів в оглядовій канаві, особи роблять ремонт зобов'язані надіти захисні каски та захисні окуляри.
Технічний стан переднього моста повинен забезпечувати надійність установки передніх коліс і кріплення деталей рульового приводу до деталей ходової частини.
Передній міст не повинен мати погнутости, тріщин в балці або деталях незалежної підвіски, люфту передніх коліс більше покладеного (за паспортом заводу виготівника), заїдань і пошкоджень в підшипниках передніх коліс.
При роботі з пневматичним стаціонарним підйомником для підйому покришок великого розміру обов'язкова фіксація піднятою покришки стопорним пристроєм.
Перевірити сій інструмент на справність.
Забороняється знаходитися під автомобілем до його фіксації у верхньому положенні.

Контрольні питання з охорони праці:

1) Що відноситься до вогнегасник речовин?( вода, хімічна та повітряно-механічні піни, водні розчини солей, інертні та негорючі гази, водяна пара,)

2) Виробнича травма (трудове каліцтво)? (Це наслідок дії на організм різних зовнішніх, небезпечних виробничих факторів.)

3) Засоби захисту працюючих поділяються на ?( Колективні Та Індивідуальні)

4) Які приміщення повинні бути на підприємствах і будівельних майданчиках?( гардеробні, умивальні, душові, вбиральні, )

5 )Що таке вентиляція ?( - це організований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого промисловими шкідливостями повітря.)

3. Поточний інструктаж:

- розподіл учнів по робочих місцях;

-видача завдань для самостійної роботи учнів;

-формування,закріплення та удосконалення умінь і навичок трудової діяльності;

- пояснення послідовності виконання завдань;

- повідомлення про критерії оцінювання практичної діяльності учнів;

4.Заключний інструктаж:

– аналіз уміння учнів застосовувати нову навчальну інформацію, що вивчалась на

уроці;

– аналіз причин помилок учнів та застосування засобів їх усунення;

– повідомлення та обґрунтування оцінок, отриманих учнями на уроці;

– аналіз додержання правил безпеки праці, організації робочих місць учнів;

– розглядання випадків нераціонального використання урочного часу;

– вказати на типові помилки та дефекти, які були допущенні учнями при виконанні завдання;

– видача домашнього завдання з інструкцією про способи його виконання.

3.Критерії оцінювання

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
	1	Учень (учениця) розрізняє об'єкти вивчення
I. Початковий	2	Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
	3	Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання
	4	Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію
II. Середній	5	Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
	6	Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
	7	Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
III. Достатній	8	Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності
	9	Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
	10	Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний (а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
IV. Високий	11	Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми
	12	Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

4. Висновок

Для успішної та плідної роботи з навчання учнів майстер виробничого навчання повинен досконало володіти майстерністю роботи, міг успішно віддавати свій професійний досвід міцні виробничі навички, і особисте бездоганне виконання виробничих операцій дозволяют майстру у будь-який момент допомогти учневі, швидко виявити і усунути ті чи інші помилки, навчити правильно, виконувати всі операції. Від побудови занять і якість його проведення залежить постановка всього навчально-виховного процесу Майстер виробничого навчання заздалегідь намічає виховну роботу, яку потрібно проводити на уроках, ставить виховні цілі. Для досягнення поставлених цілей можна застосовувати різні способи. Так, чіткий і впевнений показ прийомів роботи - викликає і закріплює в учнів інтерес до професії;

Нестандартний урок - це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання, методику проведення таких занять.

Нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж звичайні. У них незвичайний задум, організація, методика проведення. Тому багато майстрів бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації. З іншого боку - перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх у систему недоцільно через відсутність серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності, великої втрати часу.

Отже, значення ігрових методів навчання у процесі пізнавальної діяльності учнів різнобічне. Ігри формують інтерес до предмету, забезпечують вивчення програмного матеріалу, активізують розумову діяльність, впливають на стосунки майстра і учня, зближують навчання з майбутньою професією учня.

заохочення за дбайливе, ощадливе ставлення до матеріально - технічними засобами і покарання за недбале, марнотратне ставлення - сприяють економічному вихованню, вихованню почуття господаря;
систематична організація виставок робіт учнів закріплює інтерес до праці, до обраної професії;
підвищення оцінки за красу вироби, ретельну зовнішню обробку - сприяє естетичному вихованню;
чітка організація навчальної роботи - привчає до дисциплінованості

5. постановка в процесі навчання змістовних завдань і проблем, коли в учнів виникає потреба в самостійному пошуку рішень, сприяють розвитку в них пізнавальної активності;

правильно розкрита учням мета уроку забезпечує свідоме засвоєння знань, умінь і навичок;
озброєння учнів способами самоконтролю в процесі виконання операції - дозволяє виховувати вміння саморегуляції своїх дій і так далі.
Важливим для досягнення поставлених виховних цілей є особистий приклад майстра, а також чітке планування виховної роботи.
продумані громадські обов'язки учнів - виховують почуття відповідальності;
вміла організація змагання бригад або окремих учнів - розвиває їх активність, творче мислення;

5.Список використаної літератури

Аванесов В.С. Основы теории педагогических заданий. – М.: Школьные технологии. – 2007. - № 1. – С. 147-163.

Азбука уроку: планування, методика, технологія проведення аналізу. - Харків: Вид. група «Основа», 2006. – 144 с

Гуревич Р.С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних закладах: Монографія / За ред.. С.У. Гончеренка. – Київ: Вища шк.., 1998. 229с.

Островерхова Н. Нетипові форми організації навчання та їх аналіз. // Відкритий урок, 2007. - № 5. – С. 73-82.

Підготовка майстра виробничого навчання до занять: Метод. реком. / Укладач С.О. Заславська. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2007. – 64 с.

Радкевич В. Інноваційні процеси в сучасній професійній школі // Професійно-технічна освіта. – 2005. - № 7. – С. 9-11

Ромадіна Л. Сучасні вимоги до уроку // Відкритий урок. – 2007. - № 6. – С. 66-79.

Сілаєва І.Є. Сучасний урок у професійній школі: проектування, організація, аналіз// Методичний посібник - Донецьк: ДІПО ІПП – 2008

Соломатін А. Організація уроку в умовах модернізації освіти.// Відкритий урок. – 2006. - № 10. – С. 3-16.

PAGE 5

Оптимізація уроку виробничого навчання у навчальних майстернях