Ділова активність ПрАТ «Агро-Союз»

PAGE \* MERGEFORMAT 3

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  1. Теоретико - методичні засади аналізу ділової активності підприємства

1.2 Показники ділової активності підприємства

1.3. Особливості аналізу ділової активності підприємства

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АГРО-СОЮЗ» СИНЕЛЬНИКІВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

2.1. Організаційно-економічна характеристика ПрАТ «АГРО-СОЮЗ»

2.2. Аналіз фінансового стану ПрАТ «Агро-Союз»

2.3. Аналіз показників ділової активності ПрАТ «Агро-Союз»

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

В останні роки на Україні в певних аспектах розвиваються ринкові відносини, і це викликає зміни у всіх сферах нашого суспільства, в функціях управління, в тому числі і в аналізі. Перехід економіки України на ринкові відносини обумовлює необхідність поповнення джерел власних засобів, що відноситься до задачі фінансової стабілізації організації в умовах ринку.

Актуальність даної теми полягає в тому, що аналіз показників ділової активності підприємства дає змогу оцінити в динаміці оборотність усього власного капіталу, мобільних обігових коштів, готової продукції, дебіторської та кредиторської заборгованості, фондовіддачі основних запасів.

В умовах жорсткої і не завжди добросовісної ринкової конкуренції перед керівниками постає питання яким чином спрямувати мінімум зусиль на просування до ринків продукції, праці або капіталу з максимально ефективним результатом. Відповідь на дане питання неможливо знайти без залучення наявних виробничих і комерційних можливостей в контексті їх аналізу. Саме вищезазначені складові проблеми фігурують у визначенні поняття «ділова активність».

Стабільність фінансового стану підприємства в умовах ринкової економіки обумовлена значною мірою його діловою активністю, що залежить від широти ринків збуту продукції, його ділової репутації (іміджу), ступеня виконання плану за основними показниками господарської діяльності, рівня ефективності використання ресурсів (капіталу) і стабільності економічного зростання.

Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівняння діяльності даної компанії з однотипними за сферою застосування капіталу підприємствами.

Автори наукових праць виводять необхідність оцінювання рівня ділової активності не тільки виходячи з суб'єктивних показників, а й застосування певного набору об'єктивних показників, в тому числі фінансових коефіцієнтів, з можливістю виведення наприкінці інтегрованого кінцевого показника, за яким можна присвоїти суб'єкту господарської діяльності певний рейтинг та порівнювати підприємства між собою.

Таким чином, активність підприємства в фінансовому аспекті проявляється насамперед в швидкості обороту його коштів, відображає ефективність роботи підприємства відносно величини авансованих ресурсів або відносно величини їх споживання в процесі виробництва.

Проблеми визначення сутності та оцінювання ділової активності розглядаються в працях таких науковців як Варавка В. В., Герасимчук З.В., Ігнатенко М. В., Косова Т. Д., Марченко О. І., Сачок В. Л., Шевчук Н. та ін.

Мета курсової роботи полягає у визначенні напрямів підвищення ділової підприємства.

Відповідно до поставленої мети завданням курсової роботи є:

- дослідити теоретичні основи аналізу ділової активності підприємства;

- провести аналіз ділової активності підприємства;

- обґрунтувати напрямки підвищення ділової активності підприємства.

Об'єктом дослідження є ділова активність ПрАТ «Агро-Союз».

Предметом дослідження є механізм та принципи аналізу ділової активності підприємства.

Методи дослідження. При написанні курсової роботи використано методи логічного узагальнення, аналізу, синтезу для дослідження теоретичних основ управління фінансовою стійкістю підприємства; порівняння, групування, аналізу, табличний - для дослідження динаміки зміни показників ділової активності підприємства.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та інші нормативні документи, що регламентують діяльність підприємств в Україні, статистичні матеріали, звіти підприємства, навчальна література, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з теми дослідження.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  1. Теоретико - методичні засади аналізу ділової активності підприємства

Головними якісними і кількісними критеріями ділової активності підприємства є: широта ринків збуту продукції, включаючи наявність постачань на експорт, репутація підприємства, ступінь плану основних показників господарської діяльності, забезпечення заданих темпів їхнього росту, рівень ефективності використання ресурсів (капіталу), стійкість економічного росту. Також виділяють широкий та вузький підходи до визначення поняття «ділова активність». У широкому розумінні цей термін означає маркетингове і комерційне просування підприємства за умов залучення максимально можливого ресурсного потенціалу із спрямуванням усього спектру зусиль. У вузькому ж розумінні ділова активність підприємства означає якість прийнятих управлінських рішень, що характеризується висококваліфікованим менеджментом, повноту віддачі вкладених зусиль та ефективне використання наявних виробничих та комерційних можливостей.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка ділової активності підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу ділової активності та фінансово стану підприємства [14].

Систематичний аналіз ділової активності підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь - якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежить від його платоспроможності. Ураховують ділову активність підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Ділова активність підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо - господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів [9].

На сьогоднішній день ділова активність розглядається з трьох позицій: індивідуума; підприємства (мікрорівень); країни (макрорівень).

На рівні підприємства ділова активність найчастіше розглядається як результативність роботи підприємства щодо величини авансованих ресурсів або величини їхнього споживання в процесі виробництва. Таке визначення практично ототожнює поняття ділової активності й ефективності роботи.

Ділова активність відображає рівень ефективності використання матеріальних, трудових, фінансових і інших ресурсів і в той же час характеризує якість управління, а також можливості потенційного розвитку підприємства [1].

В умовах нестабільної економіки рівень ділової активності можна кваліфікувати як:

1) високий (достатній);

2) середній (задовільний);

3) низький (незадовільний).

Слід зазначити, що кожному рівню ділової активності відповідає характерна виробничо - господарська ситуація, у зв'язку з чим виділяють нормальну, проблемну і кризову ситуації.

Нормальна ситуація властива високому рівню ділової активності та означає такий збіг умов і обставин, коли створюються сприятливі умови для функціонування суб'єкта господарювання, за яких формується стійка тенденція підвищення темпів зростання оціночних показників.

Проблемна ситуація існує на підприємстві, рівень ділової активності якого відповідає середньому і визначається як збіг господарських умов та чинників, за яких формується тенденція до погіршення стану підприємства та спостерігається нестійка динаміка оціночних показників ділової активності.

Кризова ситуація характеризує низький рівень ділової активності і виникає в разі відсутності оперативного реагування на стратегічні питання, які потребують термінового вирішення. Її можна визначити як збіг обставин, які формують стійку негативну тенденцію оціночних показників ділової активності та загрожують підприємству банкрутством.

Визначення проблемної, а тим більше кризової, ситуації при оцінці стану ділової активності зумовлює необхідність термінового регулювання виробничо - господарської діяльності шляхом прийняття оперативних управлінських рішень.

Ділова активність комерційної організації виявляється в динаміці її розвитку, досягненні нею цілей, які відображають натуральні та вартісні показники, в ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту продукції.

Рівні ділової активності конкретної організації відображають етапи її життєдіяльності - зародження, розвиток, підйом, спад, криза, депресія, - показують ступінь адаптації до мінливих ринкових умов, якість управління тощо .

Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівняння діяльності даної компанії з однотипними за сферою застосування капіталу підприємствами [17].

Таким чином, активність підприємства в фінансовому аспекті проявляється насамперед в швидкості обороту його коштів, відображає ефективність роботи підприємства відносно величини авансованих ресурсів або відносно величини їх споживання в процесі виробництва.

Кількісна оцінка ділової активності здійснюється у таких двох напрямках:

- ступінь виконання планових показників;

- забезпечення заданих темпів їх росту .

Ділова активність підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово - господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім, на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції .

Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже й у виробничому процесі.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

На певній стадії розвитку економіки сфера ділової активності звужується: рідше укладаються торговельні угоди, зменшується обсяг торговельних операцій, здійснюваних як у кредит, так і за готівку. У результаті обсяг виробництва товарів і послуг починає скорочуватися.

За періодом зниження обсягу виробництва слідує тривалий період «застою». Інтервал часу, протягом якого спочатку відбувається збільшення обсягу виробництва товарів і послуг, потім зниження, депресія й, нарешті, новий його ріст.

Отже, ділова активність - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Метою оцінки ділової активності підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Основними завданнями аналізу ділової активності є:

- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

- дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

- об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стабільності підприємства;

- оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

- визначення ефективності використання фінансових ресурсів [7].

Аналіз ділової активності підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину ділової активності підприємства.

1.2 Показники ділової активності підприємства

В умовах обмеженості ресурсів підприємцю постійно доводиться обирати оптимальні співвідношення між набором економічних ресурсів та обсягами виробництва.

Узагальненим поняттям, що характеризує не лише ефективність, а й динаміку розвитку підприємств за ринкових умов є ділова активність.

Ділова активність - це комплексна характеристика, яка відображає зусилля підприємств, спрямовані на забезпечення динамічності розвитку і досягнення поставлених цілей у різних напрямах діяльності. Основними цілями оцінки та аналізу ділової активності підприємств є здійснення ефективних управлінських рішень з метою забезпечення сталого розвитку та підвищення конкурентоспроможності за умов ринкового середовища.

На мікрорівні кількісна оцінка ділової активності здійснюється здебільшого за двома напрямами:

а) аналіз динаміки загальних показників господарської діяльності: обсяг капіталу, інвестованого в діяльність підприємства (обсяг активів), обсяг доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), прибуток;

б) аналіз ефективності використання ресурсів підприємства. Оцінюючи динаміку показників господарської діяльності, необхідно порівняти темпи їхньої зміни. Оптимальним є співвідношення (золоте правило економіки), що базується на їхньому взаємозв'язку:

(1.1)

де - відповідно темпи зміни чистого прибутку, обсягу реалізації, суми активів (капіталу). Це співвідношення означає, що:

- прибуток зростає більш високими темпами, ніж обсяг реалізації продукції, відповідно, це свідчить про відносне зниження витрат виробництва та обігу;

- обсяг продажу зростає більш високими темпами, ніж активи (капітал) підприємства, тобто ресурси підприємства використовуються більш ефективно;

- економічний потенціал (майно) підприємства зростає порівняно з попереднім періодом [16].

Аналіз загальних показників дає змогу дійти висновків щодо тенденцій розвитку суб'єктів господарювання: що вищі темпи зростання доходу від реалізації продукції і прибутку, то перспективніше інвестувати додатковий капітал в активи підприємства. Однак, якщо діяльність підприємства вимагає значного вкладення засобів (капіталу), що можуть окупитися, і принести вигоду лише у тривалій перспективі, то ймовірні відхилення від цього «золотого правила економіки» не слід розглядати як негативні.

За відносно стабільних умов аналіз ділової активності підприємства досить часто ґрунтується на визначенні коефіцієнта стійкості економічного зростання та використанні моделі факторного аналізу взаємозв'язку між показниками, що визначають його величину. В обліково - аналітичній роботі коефіцієнт стійкості економічного зростання обчислюється за формулою:

(1.2)

де чистий прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства; Д - дивіденди, виплачувані акціонерам; - прибуток, спрямований на розвиток виробництва (реінвестований прибуток); - власний капітал (капітал і резерв).

Аналізувати ділову активність підприємства з використанням коефіцієнта стійкості економічного зростання рекомендується за усередненими за декілька суміжних періодів даними. Це дає змогу оцінити, якими темпами в середньому збільшується власний капітал підприємства за рахунок прибутку від господарської діяльності (частини чистого прибутку, які спрямовують на виробничий розвиток). Однак за умов економічної кризи проведення такого аналізу, як і застосування методики аналізу ефективності використання ресурсів підприємства, є досить проблематичним [4].

Аналіз ефективності використання ресурсів у вивченні ділової активності підприємства оцінюють за допомогою коефіцієнтів оборотності матеріальних і фінансових ресурсів підприємств. Перелік таких коефіцієнтів і методику їх розрахунку подано у табл. 1.1.

Рівень ділової активності підприємства характеризує ступінь його адаптації до реальних умов ринку. Тому критеріями оцінки ділової активності слугують як кількісні, так і якісні (неформалізовані) ознаки та показники, зокрема, такі:

- широта внутрішніх і зовнішніх ринків збуту продукції;

- динаміка частки на ринку, освоєння нових ринків;

- кількість, розмір, частота та динаміка укладених угод;

- розширення продуктового портфелю;

- конкурентоспроможність і ділова репутація підприємства;

- наявність стабільних зв'язків з постачальниками і покупцями продукції, споживачами послуг.

Таблиця 1.1

Обчислення основних показників оборотності ресурсів у вивченні ділової активності підприємств

Показник

Формула розрахунку

Економічний зміст

Коефіцієнт оборотності активів (ресурсовіддача)

=

де, ЧВ-чиста виручка за період, А- середній залишок активів за період

Характеризує ефективність використання ресурсів і показує, скільки разів за період обертається капітал, вкладений в активи

Середній період обороту активів

=

де, Д- тривалість обраного періоду, - коефіцієнт оборотності активів

Показує кількість днів, потягом яких активи проходять всі стадії одного кругообороту

Коефіцієнт обертання оборотних засобів

=

де, ОЗ- середнє значення підсумку ІІ розділу активу балансу за період

Характеризує швидкість обертання оборотних засобів, тобто ефективність їх використання

Коефіцієнт оборотності мобільних коштів

=

де, МК- середнє значення підсумку ІІ та ІІІ розділу активу балансу за період

Характеризує швидкість обертання мобільних обігових коштів

Середній період обороту оборотних активів

=,

де, Д-тривалість оборотного періоду; – коефіцієнт оборотності оборотних засобів

Показує кількість днів, необхідних підприємству для поповнення його оборотних активів.

Коефіцієнт обертання запасів

=,

де, З- середнє значення запасів за період

Характеризує швидкість обертання запасів, тобто скільки разів у середньому за період поповнювалися запаси підприємства

Коефіцієнт оборотності власного капіталу

=,

де, ВК- середня вартість власного капіталу за період

Показує ефективність використання власного капіталу підприємства

Як уже зазначалось, ключовими критеріями ділової активності на макрорівні є відповідні індекси - якісні оцінки динаміки, які розраховують як середні арифметичні зважені балансів оцінок економічного стану підприємств, рівня запасів і очікуваного економічного стану. Використання індексів ділової активності забезпечує відстеження циклічної динаміки економічних процесів і дає змогу спрогнозувати спади чи піднесення циклів, тобто передбачити зміни в діловій активності [10].

На сьогодні в світі розраховують понад 100 основних індексів, об'єднаних у три типи: фондові, зведені (інтегральні), рейтинги, які відображають кон'юнктуру та тенденції розвитку певних галузей і секторів економіки. Цілу низку комплексних показників ділової активності підприємств на макрорівні розраховують міжнародні організації.

Враховуючи те, що ділова активність підприємств виявляється у різних функціональних сферах діяльності: операційній, фінансовій, інвестиційній, інноваційній, маркетинговій, можливою є методика аналізу ділової активності підприємств за групами показників, наведеними у табл. 1.2.

Таблиця 1.2. 

Складові оцінки ділової активності промислових підприємств та її інформаційне забезпечення

Функціональна сфера діяльності

Показники оцінки ділової активності

Джерела інформаційного забезпечення

Операційна діяльність

- наявність та позитивна динаміка прибутку;

-позитивні темпи зростання: обсягу активів, виручки від реалізації, прибутку.

-швидкість та тривалість обертання різних видів активів підприємства

- Фінансова звітність підприємства;

- Статестична звітність за формою 1- підприємництво «Звіт про основні показники діяльності підприємства»

Фінансова діяльність

-позитивна динаміка вартості цінних паперів самого підприємства;

-коефіцієнт стійкості економічного зростання

- фінансова звітність підприємства;

- дані оперативного бухгалтерського, управлінського обліку.

Інвестиційна діяльність

Структура довгострокових і короткострокових інвестицій

Статестична звітність за формою 1- підприємництво «Звіт про основні показники діяльності підприємства»

Інноваційна діяльність

Купівля-продаж нових технологій, патентів, ліцензій

Статестична звітність за формою 1- інновація «Обстеження інноваційної діяльності промислового підприємства

Маркетингова діяльність

-широта внутрішніх і зовнішніх ринків збуту продукції;

-наявність торгової марки, брендів;

-динаміка частки на ринку

- реклама підприємства;

-офіційний веб-сайт підприємства;

-перелік найменувань товарної номенклатури продукції

Середній період обороту запасів розраховується за формулою:

= (1.3)

де, Д – тривалість обраного період; - коефіцієнт оборотності запасів.

Цей показник показує середню кількість днів перебування коштів у запасах.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, який аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

=, (1.4)

де, ЧВ- чиста виручка від реалізації за період; ДЗ- середній залишок дебіторської заборгованості за період.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, який аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, яке надається підприємству.

= (1.5)

де, ЧВ- чиста виручка від реалізації за період; КЗ- середній залишок кредиторської заборгованості за період.

Тривалість обертів дебіторської (кредиторської) заборгованості показує середній період погашення дебіторської (кредиторської) заборгованості підприємства.

= , (1.6)

де, Д- тривалість обраного періоду; - коефіцієнт оборотності дебіторської (кредиторської) заборгованості.

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) показує ефективність використання основних засобів підприємства.

= , (1.7)

де, ЧВ- чиста виручка від реалізації за період; ОЗ- середня вартість основних засобів за період [11].

У цілому, показники ділової активності підприємства характеризують загальну діяльність підприємства і його можливості при просуванні на відповідному ринку. Оцінку цих показників проводять у порівнянні з діяльністю аналогічних суб’єктів господарювання у родинних сферах діяльності.

Показники ділової активності з позиції фінансової діяльності дуже тісно пов’язані з таким елементом оцінки ефективності, як рентабельність. Цей коефіцієнт показує прибутковість суб’єкта і є відносним показником його результатів.

Показники ділової активності дозволять провести аналіз ефективності використання своїх коштів. Виражаються в днях, в кількості оборотів кожного ресурсу за вибором за аналізований період. Для повної характеристики діяльності підприємства необхідно проаналізувати і таке поняття, як «фінансовий цикл», який починається з дати погашення кредиторської заборгованості (оплати за матеріали постачальникам) і закінчується датою отримання коштів від покупця за відвантажену продукцію.

Показники ділової активності носять якісний характер, коли характеризуються: широта ринку збуту товарів, наявність експортованої готової продукції, комерційна репутація компанії і стійкість зв’язків з контрагентами. Доцільно розглядати ці коефіцієнти в динаміці, тобто зіставляти їх з темпами змін. Саме співвідношення динаміки продукції і ресурсів визначає економічне зростання господарюючого суб’єкта [8].

1.3. Особливості аналізу ділової активності підприємства

Термін «ділова активність» прийшов у вітчизняний економічний лексикон зі світової практики у зв'язку з реформуванням економіки та формуванням ринкових відносин. У найрозвиненіших країнах, зокрема США, ділова активність визначається на макро- і мікрорівнях.

Для вітчизняної практики поки характерна суперечлива оцінка ділову активність країни на макрорівні, і навіть окремого господарського суб'єкта, на мікрорівні. Багато економічних енциклопедичні словники, складені різними колективами авторів, або взагалі дають визначення ділову активність, або досить чітко визначає це поняття.

У світовій практиці ділова активність підприємств характеризується ступенем стійкості економічного розвитку (росту). Темпи економічного розвитку в першу чергу визначаються темпами збільшення реінвестованих власних засобів.

Аналіз ділової активності дозволяє виявити, наскільки ефективно підприємство використовує свої засоби. До показників, що характеризують ділову активність, ми відносимо коефіцієнти оборотності і рентабельності.

Основним джерелом інформації для аналізу ділової активності підприємства є фінансова звітність. Фінансова звітність - це сукупність форм бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою і неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності, фінансовий стан підприємства. Фінансова звітність надає інформацію як про фінансовий стан підприємства на конкретну дату, так і про специфіку його діяльності за певний період .

Досліджуються основні аспекти аналізу ділової активності підприємств. У взаємозв'язку та взаємозалежності визначаються ті аспекти діяльності підприємств, що характеризують ділову активність. Акцентується увага на основних моментах методики ділової активності. Аналіз діловоїактивності підприємств, разом з оцінкою фінансового стану та результатів діяльності, є важливою складовою фінансового аналізу. Фінансовий стан підприємств оцінюють за допомогою системи коефіцієнтів фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності. Про результати діяльності підприємств судять за допомогою аналізу прибутковості та рентабельності.

Аналіз ділової активності підприємства можна подати у вигляді системи чотирьох самостійних складових (блоків) аналітичних досліджень:

  • аналізу ефективності використання оборотних коштів підприємств;
  • аналізу використання власного і залученого капіталу;
  • аналізу ефективності кредитних відносин підприємства з комерційними банками;
  • аналізу дебіторської і кредиторської заборгованостей.

Тобто, проведення аналітичних досліджень ділової активності підприємств дає змогу оцінити, наскільки ефективно сформована структура їх капіталу, як складаються їх взаємовідносини з постачальниками та замовниками, а також з комерційними банками. Як відомо, ефективність використання фінансових ресурсів, насамперед, пов'язують з їх оборотністю. Оборотні кошти є найбільш мобільною частиною господарських засобів. Прискорення оборотності оборотних коштів має важливе значення для стабільності фінансового стану підприємств з таких причин:

  • швидкість обороту коштів визначає розмір їх річного обороту;
  • прискорення оборотності веде до зниження витрат підприємства;
  • прискорення обороту на тій чи іншій стадії кругообороту коштів веде до прискорення обороту на інших стадіях.

Під час аналізу дається оцінка окремих статей оборотних активів із врахуванням галузевої специфіки підприємства, виду діяльності та особливостей випуску продукції. Крім того, визначають і аналізують основні показники оборотності оборотних коштів. За результатами аналізу визначають основні причини нераціонального формування оборотних активів і вживають заходи для усунення цих причин.

Наступним важливим блоком аналізу у складі оцінки ділової активності підприємств є оптимальне співвідношення власного і залученого капіталів та ефективність їх використання. Показники ефективності використання капіталу відображають швидкість його руху та віддачу капіталу.

Аналіз власного капіталу підприємства включає оцінку:

  • достатності, динаміки та структури власного капіталу;
  • причин змін окремих його складових.

З метою факторного аналізу власного капіталу останній доцільно розраховувати як добуток трьох величин:

  • чистої рентабельності реалізації продукції;
  • коефіцієнта оборотності капіталу;
  • коефіцієнта фінансової залежності.

Результати аналізу капіталу мають показати, наскільки ефективно сформована його структура, який ступінь ризику існує для інвесторів, чи є підприємство фінансово стійким. Для покриття тимчасово збільшеної потреби у фінансових ресурсах підприємство, як правило, використовує банківські кредити.

Методика аналізу кредитних відносин підприємства з банками включає три основні етапи:

І етап - визначення оборотності кредитів. На цьому етапі показники оборотності кредитів порівнюються зі швидкістю обороту власних оборотних коштів. Якщо кредитні ресурси обертаються швидше, то зиск від їх використання вищий;

ІІ етап - визначення ціни кредиту і ступеня вигідності купівлі грошей. Для цього визначається середньорічний відсоток, який фактично сплатило підприємство комерційному банку за звітний період, для зіставлення з середнім позичковим відсотком, який можна вважати прийнятним у звітному періодів (з врахуванням середньо-ринкової норми доходності і темпів інфляції);

ІІІ етап - обчислення частки прибутку, одержаної за рахунок банківських позичок та зіставлення її зі сплаченими відсотками за кредит [6].

Методика аналізу кредиторської заборгованості включає вивчення складу, динаміки та термінів її виникнення; дослідження наявності, частоти та причин виникнення простроченої заборгованості перед бюджетом, постачальниками, працівниками; встановлення суми виплачених санкцій за прострочення платежів.

Дані фінансової звітності виступають не лише основою аналізу та оцінки результатів звітного періоду, а є підставою для їх прогнозування. Майно знаходиться у русі, а рух утворює майно, формуючи джерело його утворення - дохід, прибуток. Тому для всебічного аналізу фінансового стану необхідний спільний аналіз "моментних", балансових даних на дату (момент) і "поточних" показників за період часу.

Отже, основними джерелами інформації слугують показники фінансової звітності:

- Балансу підприємства (форма №1),

- Звіту про фінансові результати (форма №2),

- Звіту про власний капітал (форма №3),

- Звіту про рух грошових коштів (форма №4),

Фінансова звітність є комплексом показників, яким притаманні як логічний, так і інформаційний взаємозв'язок. Логічний взаємозв'язок полягає у взаємо доповненні та взаємній кореспонденції розділів і статей звітних форм. Регулярність формування на підприємствах фінансової звітності дає можливість проводити аналіз оперативно, без витрачання додаткових зусиль на пошук інформації. Крім цього можна говорити про динаміку показників, про визначення загальних тенденцій розвитку підприємства. Окрім перерахованих форм, необхідно мати додаткову інформацію про підприємство, яку не завжди можна виділити з бухгалтерської звітності. Зміст та обсяг інформації визначається характерними особливостями галузі або конкретного підприємства [15].

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АГРО-СОЮЗ» СИНЕЛЬНИКІВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

2.1. Організаційно-економічна характеристика ПрАТ «АГРО-СОЮЗ»

ПрАТ «Агро-Союз» (до жовтня 2008 р. Акціонерне товариство закритого типу «Агро-Союз») засноване в 1997 році на базі колишнього КСП “Дружба” Синельниківського району Дніпропетровської області. Учасниками якого стали 670 членів КСП зі своїми майновими паями та підприємство матеріально-технічного забезпечення “Агро-Союз” зі своїм внеском в статутний фонд АТЗТ. З власниками земельних ділянок були укладені угоди на оренду строком на один-три роки. Сума орендної плати за земельний пай, що становить 9,6 кадастрових гектарів, еквівалентна 60 дол. США за 1 га і виплачується виключно готівкою регулярно за попередній рік. За бажанням власників землі з 2000 року угоди на оренду переукладено на 10 років, а сума орендної плати за земельний пай збільшилася до 100 дол. США за 1 га.

Місія підприємства є пошук, розробка, впровадження та передача сільськогосподарським підприємствам економічно ефективних, технічно досконалих і екологічно безпечних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Основними напрями діяльності господарства є:

- створення модельного сільськогосподарського підприємства, де вивчаються, аналізуються та впроваджується передові технології в сільському господарстві.

- розповсюдження знань та інформації про ті технології, які прижилися в господарстві і які є економічно доцільними, ефективними, і відповідають стану становлення в Україні ринкових відносин, по таких галузях, як виробництво, фінансовий менеджмент, управління сучасним сільськогосподарським підприємством.

- удосконалення каналів комунікації, пошук, збір та передача інформації, як ззовні так і всередині організації.

Товариство підтримує екологічні і соціальні зв’язки з підприємствами району, області та в цілому по Україні та за її межами: з Канадою, Німеччиною, США, Францією, Данією. Використовується науковий і технологічний досвід цих країн, а також техніка і технології. Господарство підтримує взаємозв’язки з науковими закладами по отриманню технологічної інформації.

Приватне акціонерне товариство “Агро-Союз” розташоване в степовій зоні. Основні площі землекористування господарства зайняті чорноземами: звичайними малогумусними; їх змитими та намитими різновидами. Вони мають сприятливі для землеробства водно-фізичні, фізико-хімічні та агрохімічні властивості.

В тваринництві використовують альтернативні енерго- та ресурсозберігаючі технології, які максимально відповідають фізіологічним потребам тварин, а умови утримання здійснюються в середовищі найбільш подібному до природного. До того ж такі технології не потребують значних початкових інвестицій на капітальне будівництво приміщень для утримання тварин.

Підприємство визначило 3 напрями спеціалізації на продукції, що має найбільше господарське значення: рослинництво, свинарство та молочне скотарство.

Стадо започатковане завозом у 1996 році 430 племінних нетелів з Данії та Німеччини. Комплекс для великої рогатої худоби реконструйовано під безприв’зне холодне утримання корів з використанням доїльного залу американської фірми “Сьордж”. На даний момент кількість дійних корів у господарстві становить 1500 голів.

Планування корівника є дуже “щедрим” - широкі прогони, багато свіжого повітря та світла, зручні бокси для відпочинку.

Численні групові поїлки забезпечують постачання корів водою, кормовий стіл, ромбоподібний візерунок підлоги гарантує безпеку пересування - все це дозволило створити комфортні умови.

Задоволення головних потреб тварин забезпечується такими технологічними елементами:

  • холодне безприв’язне боксове утримання;
  • загальнозмішаний консервований тип годівлі;
  • кормові столи;
  • світлоаераційні дашки, штори;
  • видалення гною мобільним шкребком з подальшим транспортуванням до гноєсховища самопливом.

ПрАТ “Агро-Союз” заключає договори на постачання нафтопродуктів, техніки Horsch, Case, Caterpillar та інші.

Сільськогосподарське виробництво характеризується специфікацією діяльності, в своєму виробництві використовує землю як засіб виробництва. Від того на скільки земля забезпечена поживними речовинами, азотом, кальцієм, фосфором залежить якість землі, яка знаходиться в розпорядженні господарства, залежать результати діяльності. Зараз на підприємстві всі землі придатні для сільськогосподарського виробництва освоєні. Динаміка складу і структури земельних угідь ПрАТ «Агро-Союз» наведено в таблиці 2.1.

Аналізуючи дані табл. 2.1, можна зробити такий висновок, що за досліджуваний період загальна площа зменшилася на 5,01 % або на 573 га. Також за досліджуваний період змінилася і структура земельних угідь. Площа ріллі зменшилася на 5,18 % або на 570 га внаслідок трансформації земель (зменшилася загальна площа пасовищ). Це відбулося за рахунок збільшення площі зернових культур на кормові цілі, яке зумовлено значним підвищенням поголів’я великої рогатої худоби, свиней, а також вирощуванням страусів.

Таблиця 2.1

Склад та структура земельних угідь ПрАТ «Агро-Союз»

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2013 р.

2013 р. у % до 2010 р.

га

%

га

%

Га

%

га

%

Загальна земельна площа

11448,0

100,0

11041,0

100,0

10888,0

100,0

10875,0

100,0

94,99

в т.ч. с/г угідь

11448,0

100,0

11041,0

100,0

10888,0

100,0

10875,0

100,0

94,99

з них ріллі

11009,0

96,2

10602,0

96,0

10451,0

96,0

10439,0

96,0

94,82

пасовищ

439,0

3,8

439,0

4,0

437,0

4,0

437

4,0

99,54

Приходиться на 1 робітника:

- с/г угідь

35,22

х

28,46

х

23,57

х

27,05

х

76,80

- ріллі

33,87

х

27,32

х

22,62

х

25,97

х

76,66

Також важливо відзначити, що з 2010 по 2013 рік значно зменшився показник землезабезпеченості на підприємстві (на 23,2 %), що пов’язано зі значним скорочення штатних працівників та зменшенням загальної земельної площі.

Важливе місце у виробничому процесі господарства займає виробництво та реалізація товарної продукції. Тому слід розглянути динаміку і структуру товарної в ПрАТ “Агро-Союз” ( табл. 2.2).

Аналізуючи таблицю склад і структура товарної продукції в ПрАТ «Агро-Союз», ми бачимо, що продукція рослинництва в грошовому еквіваленті з 2010-2013 рр. зросла за рахунок зростання соняшника, сорго, кукурудзи, додався новий вид продукції – жито. Щодо продукції тваринництва - ціна зросла за рахунок зростання продажу поголів’я ВРХ, приплодом свиней. Але реалізація іншої продукції, робіт та послуг порівняно з 2010 роком зменшилася на 20,08 %, на що треба звернути увагу. В період 2010-2013 рр. маємо можливість бачити розвиток підприємства в тваринництві та рослинництві та збільшення оборотів і запасів продукції.

Таблиця 2.2

Склад і структура товарної продукції в ПрАТ «Агро-Союз»

Вид продукції

2010р.

2011р.

2012р.

2013 р.

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Пшениця

9473,9

5,38

22281,20

7,98

8219,30

2,15

15159,9

7,23

Ячмінь

4817,2

2,74

2313,00

0,83

80,20

0,02

-

-

Горох

687,5

0,39

-

-

3329,20

0,87

-

-

Сорго

11,2

0,01

1349,30

0,48

4444,70

1,16

654

0,31

Соняшник

4475,4

2,54

4008,50

1,44

21329,00

5,57

6410,1

3,06

Інші зернові та зернобобові

-

-

214,90

0,08

894,40

0,23

8812,5

4,20

Ріпак озимий

12204,8

6,94

258,60

0,09

-

-

30,3

0,01

Інша продукція рослинництва

1756,7

1,00

2902,40

1,04

2578,50

0,67

1341,8

0,64

Всього по рослинництву

33426,7

19,00

33327,90

11,94

40875,30

10,68

32408,6

15,46

Птиці

1678

0,95

285,40

0,10

1818,30

0,48

379,5

0,18

Велика рогата худоба

2579,9

1,47

4300,20

1,54

8226,20

2,15

10580,7

5,05

Свині

93254

52,99

180879,20

64,81

271789,80

71,02

105024

50,10

Вівці

66,4

0,04

133,90

0,05

131,60

0,03

42,4

0,02

Молоко

43724,2

24,85

58761,80

21,05

53021,30

13,85

51369,8

24,50

Інша продукція тваринництва

264,1

0,15

311,40

0,11

6075,50

1,59

9053,7

4,32

Всього по тваринництву

141571,9

80,45

244685,70

87,67

341068,10

89,12

176450,1

84,17

Реалізація іншої продукції, робіт, послуг

971,8

0,55

1075,60

0,39

746,00

0,19

776,6

0,37

Всього по підприємству

175970,4

100

279089,2

100

382689,4

100

209635,3

100

Щоб розрахувати коефіцієнт спеціалізації господарства ), потрібно застосувати наступну формулу:

К = 100 ; (2.1)

де - питома вага готової продукції;

і – порядковий номер.

Ранжування питомої ваги окремих видів товарної продукції ПрАТ «Агро-Союз» наведено в табл. 2.3

Таблиця 2.3

Ранжирований ряд питомої ваги окремих видів продукції, %

Рік

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

2010

53

24,85

6,94

5,38

2,74

2,54

1,47

0,96

0,95

0,55

0,39

0,15

2011

64,81

21,06

7,98

1,54

1,44

0,88

0,83

0,48

0,39

0,16

0,1

0,1

2012

71,02

13,85

5,58

2,15

2,15

1,58

1,16

0,87

0,67

0,48

0,23

0,19

2013

50,10

24,50

7,23

5,05

4,32

4,20

3,06

0,64

0,37

0,31

0,18

0,02

Використовуючи дані таблиці 2.3, визначимо коефіцієнт спеціалізації господарства за 2010-2013 рік:

=100:(53*(2*1-1)+24,85*(2*2-1)+6,94*(2*3-1)+5,38*(2*4-1)+2,74*(2*5-1)+2,54*(2*6-1)+1,47*(2*7-1)+0,96*(2*8-1)+0,95*(2*9-1)+0,55*(2*10-1)+0,39*(2*11-1)+0,15*(2*12-1) =0,3084

= 0,4027

= 0,3788

0,2890

Рівень спеціалізації за 2010-2013 рр. високий, що сприяє росту виходу продукції при високій ефективності виробництва.

Переважну частину матеріальних ресурсів складають засоби праці, що виступають в своїй натурально-речовій формі в якості основних засобів, а в економічній (вартісній) формі – основних фондів. Функціонуючи в виробництві основні засоби своєю натурально-речовою формою приймають участь у створенні нової споживчої вартості. Вони зберігають свою якісну речову форму протягом кількох кругообігів, переносять частинами свою вартість на створений продукт і зношуються в процесі виробництва [21].

ПрАТ «Агро-Союз» підтримує та розширює економічні зв’язки зі своїми ринками збуту продукції тваринництва: ТОВ «Магрок», Павлоградський молокозавод.

Характеристику основних та оборотних засобів підприємства наведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Динаміка основних і оборотних засобів, рівень забезпеченості та ефективність їх використання в ПрАТ «Агро-Союз»

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2013 р.

Відношення 2013 р. до 2010 р.,%

Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.

174615

207503

251258,5

309401

177,19

Середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн.

202772

240641,5

257986,5

272293,5

134,29

Фондозабезпеченість в розрахунку на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.

1525,29

1879,39

2307,66

2845,07

186,53

Фондоозброєність праці в розрахунку на 1 середньорічного працівника, тис. грн.

537,28

534,80

543,85

769,65

143,25

Фондовіддача в розрахунку на 100 грн. основних фондів, грн.

124,54

169,90

192,47

92,86

74,56

Фондомісткість 100 грн. валової продукції, грн.

0,008

0,006

0,005

0,01

160,95

Вартість оборотних фондів в розрахунку на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.

1771,24

2179,53

2369,46

2503,85

141,36

Аналіз табл. 2.4 свідчить, що за 2010-2013 роки дослідження вартість основних засобів зросла на 77,19 % або на 134786 тис. грн., а оборотних – на 34,29 % або на 69521,5 тис. грн., в результаті чого збільшилась фондоозброєність в розрахунку на 1 середньорічного працівника – на 43,25 %, або на 232,37 тис. грн. При цьому показник фондозабезпеченості в розрахунку на 100 га с.-г. угідь збільшився на 86,53 % або на 1319,77 тис. грн., що пояснюється перевищенням темпів зменшення площі с.-г. угідь над темпами зростання вартості основних фондів.

Наявність та використання трудових ресурсів в акціонерному товаристві закритого типу «Агро-Союз» розглянемо за допомогою таблиці 2.5

Таблиця 2.5

Динаміка трудових ресурсів та ефективність їх використання в ПрАТ «Агро-Союз»

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2013 р.

Відношення 2013 р. до 2010 р., %

Валова продукція в постійних цінах 2010 р., тис. грн. - всього:

103406,21

132048,54

163638,42

117098,9

113,24

в т.ч. в рослинництві

14824,02

9017,85

7874,52

24991,22

168,59

в тваринництві

88582,19

123030,69

155763,9

92107,73

103,98

Середньорічна кількість працівників, чол. – всього:

325

388

462

402

123,69

в т.ч. в рослинництві

94

92

92

102

108,51

в тваринництві

231

296

370

300

129,87

Річна продуктивність праці, тис. грн. – всього:

318,71

340,33

354,19

291,29

91,40

в т.ч. в рослинництві

157,70

98,02

85,59

245,01

155,36

в тваринництві

383,47

415,64

420,98

307,03

80,07

Аналіз табл. 2.5 свідчить, що за досліджуваний період середньорічна кількість робітників на підприємстві збільшилася на 23,69 %. Показник вартості валової продукції у 2013 році порівняно з 2010 роком збільшився на 13,24 % (або на 13692,69 тис. грн.), що в свою чергу було зумовлене збільшенням виробництва жита та пшениці в рослинництві, та збільшенням обсягів вирощування свиней та виробництва молока в тваринництві (таблиця 2.2).

Ефективність виробництва відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами на ПрАТ «Агро-Союз» (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Основні показники виробничо-господарської діяльності

ПрАТ «Агро-Союз»

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2013 р.

2013 р. у % до 2010 р.

Приходиться на 100 га с.-г. угідь, тис.грн.:

основних фондів

1525,29

1879,39

2307,66

2845,07

186,53

Вироблено валової продукції в співставних цінах, тис. грн. в розрахунку:

100 га с.-г. Угідь

903,27

1195,98

1502,92

1076,77

119,21

1 грн. основних фондів

0,59

0,64

0,65

0,38

64,40

1 середньорічного робітника

318,17

340,33

354,19

291,29

91,55

Урожайність:

Озима пшениця

52,06

33,59

22,52

47,73

91,68

Кукурудза на зерно

29,92

50,32

43,70

37,37

124,90

Ячмінь ярий

31,59

27,13

29,09

х

х

Ячмінь озимий

42,16

16,19

16,79

30,45

72,22

Горох

17,18

х

15,70

х

х

Соняшник

16,51

11,21

18,22

14,28

86,49

Жито

х

52,33

29,65

х

х

Овес

х

24,49

29,14

х

х

Сорго

х

34,41

19,88

25,97

х

Рівень рентабельності, %

9,80

14,77

14,37

9,72

-0,08 в.п.

Аналізуючи табл. 2.6 ми бачимо, що за досліджуваний період показник забезпеченості основними фондами с.-г. угідь на підприємстві збільшився на 86,53%. Показник валової продукції у співставних цінах 2012 року на 100 га с.-г. угідь збільшився 19,21 %( або на 173,5 тис. грн.), на 1 грн. основних виробничих фондів - зменшився на 35,6 % (або на 0,21 грн.), а на 1 середньорічного працівника - зменшився на 8,45 % (або на 26,88 тис. грн.).

2.2. Аналіз фінансового стану ПрАТ «Агро-Союз»

Одним з найважливіших напрямів аналізу під час оцінювання кредитоспроможності підприємства, що подає заявку на кредит для реалізації інвестиційного проекту, є вивчення інвестиційної привабливості підприємства-позичальника.

Фактори, що впливають на інвестиційну привабливість підприємства, можна умовно розділити на дві групи — зовнішні (мають визначальний вплив на роботу підприємства ззовні) і внутрішні (існують усередині підприємства). До зовнішніх факторів відносять: галузь, місцезнаходження, відносини з владою, власники підприємства – позичальника, а до внутрішніх - виробничий потенціал, фінансовий стан, менеджмент, інвестиційна програма.

Відповідно ці дві групи факторів формують певні системи зовнішніх і внутрішніх ризиків, що з’являються за інвестиційного кредитування підприємницької діяльності [3].

Фінансове становище підприємства потрібно всебічно та систематично оцінювати, використовуючи всілякі методи, прийоми, способи аналізу комплексно. Це дає змогу оцінити фінансові результати діяльності підприємства і його фінансове становище за період, що аналізується, визначити помилки у фінансовій діяльності підприємства. Фінансова діяльність підприємства має бути чітко спрямована на забезпечення систематичного надходження та ефективного використання фінансових ресурсів, додержання розрахункової та кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних та запозичених коштів, фінансову стійкість з метою ефективного функціонування підприємства. Це обумовлює необхідність і практичну значимість систематичної оцінки фінансового становища підприємства [11].

Проаналізуємо майновий стан ПрАТ ‘‘Агро-Союз’’, результати аналізу викладемо в табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Показники майнового стану ПрАТ «Агро-Союз»

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2013 р.

Відношення 2013 р. до 2010 р. у %

Частка оборотних виробничих фондів

0,08

0,07

0,07

0,06

74,86

Частка основних засобів в активах

0,18

0,28

0,3

0,35

191,78

Коефіцієнт зносу основних засобів

0,5

0,42

0,46

0,43

86,21

Частка оборотних виробничих активів

0,04

0,04

0,04

0,03

78,33

Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах

0,08

0,07

0,07

0,06

74,86

Коефіцієнт мобільності активів

0,85

1,05

1,26

0,93

108,95

За даними табл. 2.7 можна відмітити, що частка оборотних виробничих фондів з 2010 до 2013 року зменшилась на 25,14 %, що свідчить про зменшення обігових коштів у виробничій сфері. При цьому частка основних засобів в активах збільшилась на 91,78 %. До позитивних змін майнового стану підприємства за доcліджуваний період варто віднести зменшення коефіцієнта зносу основних засобів на 13,79 % , частки оборотних виробничих активів зменшилася, а збільшення коефіцієнта мобільності активів на 8,95 %, що свідчить про збільшення потенційної можливості перетворення активів у ліквідні кошти.

Динаміка показників майнового стану зображена на графіку 2.1. найбільшу питому вагу як у минулому, так і у звітному році має коефіцієнт мобільності активів зріс на 0,93 або на 8,95 %. Друге місце посідає частка основних засобів в активах, яка зросла на 91,78 % - з 0,18 до 0,35.

Рис.2.1. Динаміка показників майнового стану ПрАТ «Агро-Союз»

Результати аналізу ділової активності ПрАТ «Агро-Союз» викладено в таблиці 2.8.

Аналіз даних таблиці 2.8 показав, що з 2010 до 2013 року оборотність активів (обороти) зросла на 15,22 %. Коефіцієнт оборотності обігових коштів зріс на 10,11%, період одного обороту обігових коштів зменшився на 9,18%. Коефіцієнт оборотності запасів зріс на 106,99 %. За 2010-2013 роки також збільшився період погашення кредиторської заборгованості на 97,73 %, що говорить про збільшення середнього періоду сплати підприємством короткострокової заборгованості. Тривалість перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти зменшився на 138 діб, або на 51,61 %. Період фінансового циклу зменшився на 121,98 %, а коефіцієнт оборотності власного капіталу збільшився на 57,70%, що говорить про збільшення чистої виручки від реалізації продукції, що припадає на одиницю власного капіталу.

Таблиця 2.8

Показники ділової активності ПрАТ«Агро-Союз»

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2013 р.

Відношення 2013 р. до 2010 р. у %

Оборотність активів, ресурсовіддача, коефіцієнт трансформації

0,36

0,61

0,85

0,42

115,22

Коефіцієнт оборотності обігових коштів

0,78

1,18

1,52

0,86

110,11

Коефіцієнт оборотності запасів

2,80

4,23

7,50

5,80

206,99

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

4,81

6,37

3,39

2,43

50,58

Коефіцієнт оборотності готової продукції

4,51

6,89

14,47

11,52

255,37

Коефіцієнт оборотності власного капіталу

0,53

0,96

1,44

0,84

157,70

Період одного обороту обігових коштів, дн.

462

305

237

417

90,82

Період одного обороту запасів, дн.

129

85

48

62

48,31

Період погашення дебіторської заборгованості, дн.

75

57

106

148

197,73

Період погашення кредиторської заборгованості, дн.

212

187

156

386

181,61

Період операційного циклу, дн.

203

142

154

210

157,65

Період фінансового циклу, дн.

-8

-45

-1

- 176

221,98

Період погашення дебіторської заборгованості зріс на 97,73 %, що свідчить про збільшення періоду інкасації дебіторської заборгованості, тобто періоду її погашення.

Рентабельність – це поняття, яке характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємства відшкодовують понесені витрати і отриманий прибуток. Показник рентабельності (прибутковості) показує, скільки гривень прибутку одержує підприємство від 1 грн вкладеного в його діяльність капіталу (активів, пасивів) при понесених витратах у розрахунку на 1 грн [5]. Проаналізуємо рентабельність підприємства за показниками, висвітленими в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Показники рентабельності ПрАТ «Агро-Союз»

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2013 р.

Відношення 2013 р. до 2010 р., раз

Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком

0,01

0,02

0,02

0,06

6

Рентабельність власного капіталу

0,02

0,04

0,03

0,11

5,5

Рентабельність виробничих фондів

0,07

0,08

0,05

0,15

2,14

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації

0,07

0,11

0,11

0,07

1

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності

0,12

0,07

0,08

0,23

1,92

Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком

0,04

0,04

0,02

0,13

3,25

Коефіцієнт реінвестування

2,54

0,96

2,32

1,16

0,46

Період окупності капіталу, дн.

70

40

55

18

0,26

Період окупності власного капіталу, дн.

47

25

32

9

0,19

Аналіз табл. 2.9 показав, що з 2010 по 2013 рр. рентабельність активів підприємства за чистим прибутком збільшився в 6 разів, тобто сума чистого прибутку, що припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи підприємства, збільшилася майже на 5 коп. Сума чистого прибутку, що припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи коштів, збільшилася на 3,84 коп., про що свідчить показник рентабельності капіталу. Рентабельність власного капіталу збільшилася на 5,25 %, тобто сума чистого прибутку, що припадає на одиницю власного капіталу, збільшилася на 5,25 коп. Сума чистого прибутку, що припадає на одиницю виробничих фондів підприємства, збільшилася майже на 2,23 коп.

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації з 2010 по 2013рр. зменшилася на 0,79 %, а рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності збільшилася на 1,95 %, що говорить про відносно пропорційне збільшення собівартості та обсягів продукції, але внаслідок збільшення витрат на збут продукції, та витрат внаслідок надзвичайних подій, чистий прибуток, що припадає на одиницю виручки від реалізації продукції, зменшився. Відповідно коефіцієнт реінвестування за досліджуваний період також зменшився на 45,67 %. Зменшення коефіцієнта окупності капіталу на 26,02 % говорить про те, що зменшився період, за який кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком. Аналогічно зменшення періоду окупності власного капіталу на 19,05 % свідчить про скорочення терміну окупності власного капіталу чистим прибутком.

Однією з важливих характеристик фінансового стану підприємства є фінансова стабільність (стійкість) підприємства. Вона пов’язана з рівнем залежності від кредиторів та інвесторів і характеризуються співвідношенням власних та залучених коштів, яке визначає загальну оцінку фінансової стабільності.

Аналіз даних таблиці 2.10 показав, що за 2010-2013 роки власні обігові кошти ПрАТ «Агро-Союз» зменшилися на 87,27%, що свідчить не лише про здатність платити, а й можливість розширити діяльність. Значення показника коефіцієнта забезпечення оборотних активів власними коштами, яке у 2013 році дорівнювало 0,05 свідчить про задовільний фінансовий стан ПрАТ «Агро-Союз». Показник маневреності робочого капіталу зменшився на 397,26 %, що говорить про уповільнення оборотності обігових коштів в умовах інфляції та зменшення платоспроможності підприємства. Маневреність власних обігових коштів у 2013 році зменшилася на 0,56 тис.грн, що в свою чергу зменшило свободу фінансового маневру. Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів зменшився на 70,44 %, що говорить про зменшення забезпеченості довгостроковими стабільними джерелами фінансування запасів, що мають меншу ліквідність у складі оборотних активів. Коефіцієнт покриття запасів збільшився на 127,4%, а коефіцієнт фінансової незалежності у 2013 році становив 0,50 і зменшився у порівнянні з 2010 роком на 26,47 %, що говорить про зменшення можливості підприємства виконати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів та його залежність від позикових джерел.

Таблиця 2.10

Показники фінансової стійкості ПрАТ «Агро-Союз»

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2013 р.

Відношення 2013 р. до 2010 р. у %

Власні обігові кошти ( робочий, функціонуючий капітал), тис.грн

81419

85835

81816

-10369

-12,73

Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами

0,30

0,29

0,26

0,05

16,67

Маневреність робочого капіталу

0,73

0,71

0,58

-3,63

-497,26

Маневреність власних обігових коштів

0,05

0,12

0,002

-0,56

-1120

Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів

1,18

1,17

1,46

-0,35

-29,66

Коефіцієнт покриття запасів

2,81

3,58

4,94

6,39

227,40

Коефіцієнт фінансової незалежності

0,68

0,63

0,59

0,50

73,53

Коефіцієнт фінансової залежності

1,48

1,58

1,70

2,02

136,49

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

0,20

0,23

0,25

-0,05

-25

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу

0,32

0,37

0,41

0,50

156,25

Коефіцієнт фінансової стабільності

2,10

1,74

1,42

0,98

46,67

Показник фінансового левериджу

0,03

0,05

0,04

0,01

33,33

Коефіцієнт фінансової стійкості

0,70

0,66

0,61

0,50

71,43

Коефіцієнт маневреності власного капіталу за досліджуваний період зменшився на 75 %, що свідчить про зменшення власних обігових коштів у власному капіталі. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу збільшився на 56,25% і в 2013 році становив 0,50, що говорить про збільшення позикового капіталу, що припадає на одиницю сукупних джерел.

Коефіцієнт фінансової стабільності зменшився на 53,33 % і при цьому становив 0,98, що свідчить про фінансову стійкість ПрАТ «Агро-Союз». Коефіцієнт фінансової стійкості (0,50) у 2013 році свідчив про нормативну частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі.

Важливою характеристикою фінансового стану підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою прийнято розуміти спроможність підприємства розрахуватися зі своїми зобов’язаннями. Платоспроможним є таке підприємство, у якого активи перевищують зовнішні зобов’язання. Спроможність підприємства платити за своїми короткостроковими зобов’язаннями називають ліквідністю. Підприємство вважається ліквідним, якщо воно в спромозі виконати свої короткострокові зобов’язання за умови реалізації поточних активів.

Таблиця 2.11

Показники ліквідності (платоспроможності) ПрАТ «Агро-Союз»

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2013 р.

Відношення 2013 р. до 2010 р. у %

Коефіцієнт поточної ліквідності

1,54

1,53

1,44

0,96

62,34

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,69

0,72

0,85

0,44

63,77

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,02

0,05

0,0006

0,03

150,00

Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості

1,00

1,61

3,04

0,86

86,00

Аналіз даних табл. 2.11 свідчить, що за 2010-2013 роки коефіцієнт поточної ліквідності зменшився на 37,66 %, що характеризує зменшенням достатності обігових коштів для погашення боргів протягом року. Коефіцієнт швидкої ліквідності говорить про те, що кількість одиниць найбільш ліквідних активів, що припадають на одиницю термінових боргів зменшився на 36,23 %, а коефіцієнт абсолютної ліквідності за досліджуваний період збільшився на 50 %, що в свою чергу збільшило готовність ПрАТ «Агро-Союз» негайно ліквідувати короткострокову заборгованість. Співвідношення короткострокової дебіторської заборгованості та кредиторської заборгованості зменшилося в 2013 році становило 0,86.

Динаміка показників ліквідності (платоспроможності) зображено на рис. 2.2.

Рис.2.2. Аналіз показників платоспроможності ПрАТ «Агро-Союз»

Аналіз одержаних на рис. 2.2. результатів показує, що порівняно з 2010 роком коефіцієнт поточної ліквідності зменшився на 37,66 % або з 1,54 до 0,96. Коефіцієнт швидкої ліквідності - на 36,23 % або 0,69 до 0,44, коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2013 році зріс на 50 % - це означає, що підприємство збільшує залишки грошових коштів в касі господарства та на поточний рахунок. Проведений трендовий аналіз коефіцієнта швидкої ліквідності свідчить про наявність продуктивності тенденції щодо його зменшення.

2.3. Аналіз показників ділової активності ПрАТ «Агро-Союз»

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті виявляється передусім у швидкості обороту його засобів. Аналіз її полягає у досліджуванні рівнів і динаміки фінансових коефіцієнтів оборотності, які є відносними показниками фінансових результатів діяльності господарюючого суб’єкта. Загальна оборотність усіх засобів складається з часткових показників оборотності окремих елементів цих засобів.

Розглянемо аналіз ділової активності ПрАТ «Агро-Союз» в (табл. 2.12).

Таблиця 2.12

Аналіз ділової активності підприємства

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2013 р.

Відношення 2013 р. до 2010 р. у %

Чистий дохід від реалізації продукції

181956

296252

405857

239415

131,6

Середньорічна вартість активів

502834,5

494973

482198,5

527279

104,9

Середньорічна вартість оборотних активів

202772

240641,5

257986,5

272293,5

134,3

Середньорічна вартість запасів

105178

129939,5

121251

130256,5

123,8

Середньорічна величина коштів в розрахунках

42116

58020,5

104899

134759,5

319,9

Середньорічна велечина дебіторської заборгованості

42833

59440,5

106319

135469,5

316,3

Середньорічна вартість власного капіталу

358626,5

323671,5

292505

281871,5

78,6

Середньорічна величина кредиторської заборгованості

30762

47543,5

47445,5

83900

272,7

Аналіз даних табл. 2.12, показує, що виручка від реалізації протягом 2010-2013 рр. зростала за рахунок вартості активів, вартості запасів, величини коштів в розрахунках, величини дебіторської заборгованості. Середньорічна вартість власного капіталу протягом досліджуваного періоду зменшилась на 76755 тис.грн або на 21,4 %.

Ділова активність підприємства проявляється у динамічному розвитку підприємства, досягненні ним поставленої мети. Основним свідченням цього є: широта ринків збуту, стабільна репутація підприємства, рівень ефективності використання фінансових ресурсів, високий імідж на ринку послуг тощо.

Другий напрямок аналізу ділової активності підприємства полягає у розрахунку показників, які характеризують ефективність використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Розглянемо основні показники, що характеризують ділову активність ПрАТ «Агро-Союз» (табл. 2.13).

Таблиця 2.13

Аналіз ділової активності підприємства за іі основними показниками

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2013 р.

Абсолютне відхилення 2013 р. до 2010 р. (+,-)

Коефіцієнт обертання активів

0,36

0,60

0,84

0,45

0,09

Тривалість одного обороту активів, днів

1000

600

429

800

-200

Коефіцієнт обертання оборотних активів

0,89

1,23

1,57

0,88

-0,01

Тривалість одного обороту оборотних активів, днів

404

293

229

409

5

Коефіцієнт обертання запасів

1,73

2,28

3,35

1,84

0,11

Тривалість одного обороту запасів, днів

208

158

107

196

-12

Коефіцієнт обертання коштів в розрахунках

4,32

5,11

3,87

1,78

-2,54

Тривалість одного обороту коштів в розрахунках, днів

83

70

93

202

119

Коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості

4,25

4,98

3,82

1,77

-2,48

Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості, днів

85

72

94

203

118

Коефіцієнт обертання власного капіталу

0,51

0,92

1,39

0,85

0,34

Тривалість одного обороту власного капіталу, днів

706

391

259

424

-282

Коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості

5,91

6,23

8,55

2,85

-3,06

Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості, днів

61

58

42

126

65

Тривалість операційного циклу, днів

291

228

200

398

107

Тривалість фінансового циклу, днів

230

170

158

272

42

Аналіз даних табл. 2.13 показав, що термін обороту товаро-матеріальних запасів в 2013 році зменшився на 12 дня по відношенню до 2010 року. Це позитивний показник в 2013 році, який свідчить про збільшення попиту на продукцію. Тривалість обороту дебіторської заборгованості збільшилась в 2013 році, це може бути пов'язано з тим, що підприємство в умовах погіршення кон'юнктури ринку змогло реалізувати менше продукції.

Вповільнення оборотності запасів і дебіторської заборгованості призвело до збільшення операційного і фінансового циклів, що є негативною тенденцією й веде до збільшення потреби підприємства в оборотному капіталі.


РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Одним з основних факторів успіху будь-якого бізнесу є здійснення ефективного використання його оборотних активів. Особливо це актуально зараз за ситуації нестабільної економічної системи України та світової економічної кризи. Саме тому так стрімко відбувається узгоджування та удосконалення українського законодавства з міжнародним. Створення більш сприятливого інвестиційного клімату підштовхне міжнародні компанії до більш активного виходу на український ринок. 

Питання управління оборотними активами підприємств стають все більш актуальними. Сучасна господарська практика потребує прийняття як зважених так і нетрадиційних рішень, які базуються на глибокому синтезі досягнень сучасної фінансової теорії та досвіді фінансового управління.

Ефективно управляючи оборотними активами можна достатньо швидко досягти позитивних результатів у фінансовому оздоровленні підприємства. Розробка стратегії фінансового оздоровлення організацій обов’язково включає розробку принципів використання оборотних коштів як найбільш мобільної частини майна.

Ефективне використання оборотних коштів в першу чергу передбачає визначення оптимальної величини, розробку варіантів фінансування та забезпечення ефективності їх використання. Оптимальна величина оборотних коштів повинна з однієї сторони забезпечувати безперебійне ефективне функціонування підприємства, з іншої – мінімізувати наявність недіючих поточних активів.

При деякому оптимальному рівні оборотних коштів прибуток стає максимальним. Подальше зростання оборотних активів, приводитиме до того, що підприємство матиме в своєму розпорядженні вільні активи, утримання яких призводить до витрат і зниження прибутку.

Проблема ефективного використання оборотних активів є притаманною не лише для України. На думку аналітиків в основі краху більшості західних компаній лежить відсутність готівки, а не відсутність замовлень.

Українські підприємства,  визначаючи потребу в усіх оборотних активах та управляючи ними, зіштовхнулися з відсутністю відлагоджених механізмів управління фондами обігу, що й стало однією з причин зростання заборгованості та відсутності грошових коштів у підприємств.

Першочерговими проблемами нині є: управління запасами, дебіторською заборгованістю, грошовими коштами, визначення джерел  фінансування.

Багатоаспектність практичних задач управління запасами та існуючі недоліки описаних в літературі методів приводять до висновку, що в сучасних умовах відповідні служби підприємства швидше за все не зможуть скористатися готовими рекомендаціями, а повинні творчо підходити до існуючих методик, в значній мірі самостійно розробляючи адекватні для власного підприємства методики [3].

Значних успіхів в зниженні загальної потреби в оборотних коштах можна досягти напрацювавши ефективну політику управління дебіторською заборгованістю.

Невиправдана дебіторська заборгованість є іммобілізацією власного капіталу, а перевищення її певного рівня може призвести до втрати ліквідності і навіть зупинки виробництва. Така ситуація досить характерна для національної економіки з її хронічними неплатежами.

Найбільш відомим інструментом інкасації дебіторської заборгованості є  надання знижок за швидку оплату продукції. Багато підприємств використовують цей інструмент для прискорення повернення дебіторської заборгованості, однак роблять це інтуїтивно, без серйозних розрахунків, допускаючи при цьому помилки. Застосування механізму знижок за швидку оплату доцільне лише постійним клієнтам при суровому дотриманні ними платіжної дисципліни за термінами та сумами.

Нетрадиційним для національних підприємств, хоча і достатньо перспективним є такий інструмент повернення дебіторської заборгованості як факторинг – продаж дебіторської заборгованості. Це пояснюється високим ризиком неповернення дебіторської заборгованості в наших умовах, досить високими цінами на факторингові послуги, хоча і за кордоном ціни на подібні послуги вище, ніж, наприклад, процентна ставка банківського кредиту. В наших умовах факторинг існує в більшості випадків у вигляді «сірих» схем.  

Однією з найважливіших складових ефективного використання оборотних коштів є  вибір способу їх фінансування.

Найбільш поширеним, а підчас, і єдиним способом фінансування оборотних активів є кредиторська заборгованість. В більшості випадків сучасна ринкова логіка визначення необхідності в оборотних активах має наступний вигляд: спочатку визначається необхідність в валовому оборотному капіталі для підтримки ділової активності в планових обсягах, потім оцінюються можливості використання в обороті підприємства кредиторської заборгованості та інших залучених коштів. Необхідність у власному оборотному капіталі визначається по залишковому принципу. Уміле управління кредиторською заборгованістю, дозволяє їм значно скоротити потребу в власних грошових коштах. Але слід пам’ятати, що фінансування за рахунок боргів – це добре, але до певної межі. Забагато боргів посилюють ризик і підвищують потенціальну загрозу неплатоспроможності.

Планування можливостей використання кредиторської заборгованості в якості джерела фінансування має свої особливості. Величина і строк обороту кредиторської заборгованості залежить від умов кредиту постачальників.  Тому необхідно оцінити наступні моменти - чи є дані умови надання кредиторської заборгованості загальними для даної галузі та регіону; чи може змінитися позиція на ринку і якщо да, то як; наскільки сильні економічні зв’язки постачальників і т.і [13].

Використання короткострокових кредитів для фінансування поточних потреб не є сьогодні популярним, що пояснюється їх дороговизною. Відмова від таких кредитів не завжди правомірна. При фінансуванні проекту, як правило, використовуються як власні так і позикові кошти і ціна джерел фінансування має розраховуватись як середньозважена величина. Прийняття в розрахунок ціни якого-небудь одного джерела може привести до помилкових висновків.

При наявності на підприємстві розробленої ринкової стратегії поведінки залучення капіталу збільшує можливості фірми по розширенню діяльності, дозволяє використати ефект фінансового важеля, підвищити рентабельність власного капіталу. В іншому випадку банківські кредити замість забезпечення росту компанії, її фінансового оздоровлення можуть спровокувати кризову ситуацію.

У сучасних умовах украй важливо правильно визначати потребу в оборотних коштах. Оборотні кошти підприємства повинні бути розподілені по всіх стадіях кругообігу у відповідній формі й у мінімальному, але достатньому обсязі. Наднормативні запаси відволікають з обігу грошові кошти,свідчать про недоліки матеріально-технічного забезпечення, неритмічності процесів виробництва і реалізації продукції. Усе це приводить до омертвіння ресурсів,їхньому неефективному використанню.

Отже, як висновок, можна відмітити,що обсяг оборотних активів має бути достатнім для забезпечення в довгостроковому періоді стабільної виробничої та фінансової діяльності підприємства. Крім того, він повинен бути оптимальним у контексті управління поточною діяльністю підприємства, тобто забезпечувати ліквідність та платоспроможність господарюючого суб'єкта на належному рівні [2].

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Ділова активність є комплексною і динамічною характеристикою підприємницької діяльності й ефективності використання ресурсів. Рівні ділової активності конкретної організації відбивають етапи її життєдіяльності (зародження, розвиток, підйом, спад, криза) і показують ступінь адаптації до ринкових умов, якість управління.

ПрАТ «Агро-Союз» є ефективно працюючим господарством, яке здійснює виробництво продукції рослинництва та тваринництва. За чотири роки підприємство в галузі рослинництва віддало перевагу вирощуванню найбільш комерційно привабливих культур: озимої пшениці та соняшнику. З 2011 р. на підприємстві почали вирощувати ріпак ярий та озимий, який так само відноситься до привабливих та високо рентабельних культур. Обясяги соняшнику порівняно з 2010 роком зросли на 1934,7 тис. грн. або на 3,06 %, а пшениця у 2013 році зросла на 56866 тис.грн або на 7,23 %, що значно більше ніж у 2010 році. Серед галузей тваринництва збільшили обсяги виробництва молока та продукції свинарства відповідно на 21,3% та 91,5%.

В 2013 році коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості зменшився порівняно з 2010 роком на 2,48 за рахунок збільшення продажу в кредит та зменшення швидкості сплати заборгованості підприємства. Зниження цього коефіцієнта оцінюється позитивно.

В 2013 році тривалість одного обороту дебіторської заборгованості збільшився порівняно з 2010 роком на 118 днів за рахунок збільшення продажу в кредит та зменшення швидкості сплати заборгованості підприємства. Збільшення цього коефіцієнта оцінюється позитивно.

В 2013 році коефіцієнт оберненості кредиторської заборгованості зменшився порівняно з 2010 роком на 3,06 за рахунок збільшення кредиторської заборгованості підприємства. Зменшення цього коефіцієнта оцінюється позитивно.

Політика управління діловою активністю ПрАТ «Агро-Союз» залежить від напрямків інших стратегій розвитку (цінової політики, маркетингової, політики управління товарооборот і товарними запасами, доходами і витратами, активами і ризиком тощо) і,  в свою чергу,  також впливає на них. Тому оптимізація  тривалості обороту капіталу повинна базуватися на певних принципах:

  • для оптимізації оборотності капіталу перш за все повинна існувати інтегрованість із загальною системою управління підприємством, оскільки рішення, яке приймається в іншій сфері може прямо або опосередковано впливати на оборотність капіталу;
  • має  існувати комплексний підхід при прийнятті управлінських рішень щодо мінімізації періоду обертання капіталу, оскільки вони можуть викликати протиріччя завданням політики управління активами підприємства. Тому основним завданням управління тривалості обороту капіталу є його мінімізація, а саме оптимізація з урахуванням усіх можливих напрямків впливу даного процесу на інші фінансові показники та сторони діяльності підприємства. Комплексність повинна також існувати й вже безпосередньо в середині самої політики. Так, мінімізація періоду обороту окремих видів активів повинна супроводжуватися оптимізацією структури цих видів активів і таке інше.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Бланк И.А. Финансовый менеджмент. К.: Ника-Центр Эльга, 2001. - 528 с.
  2. Бойчик Н. Економіка підприємства. Навч.посібник. К.Атіка, 2001-298с.
  3. Волков О. Экономика предприятия. Курс лекций. М: Инфра-М, 2001-280с.
  4. Гаєвська Л. Економіка, підприємства. Навч.-метод.пос. Ірпі.: Акад. ДПС, 2001-145с.
  5. Економіка виробничого підприємства. Навч. пос. К.: Знання,2001- 405с.
  6. Економічна теорія: Макро- і мікроекономіка. За ред. З. Ватаманюка. – К.: Альтернативи, 2001. – 606с.
  7. Жиделева В. Экономика предприятия. Учебное пособие. М.: Инфра-М, 2000-133с.
  8. Жмалев В.Г., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності.— К.: Україна, 2000.— 454 с.
  9. Зайцев Н. Экономика промышленного предприятия. М.: инфра-М, 2000-358с.
  10. Карпова Т. П. Управленческий учет: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 350 с.
  11. Кейлер В. Экономика предприятия. Курс лекций. М.:Инфра-М, 2000-132с.
  12. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001.- 387 с.
  13. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. – К.: КНЕУ, 2003, С. 312.
  14. Примак Т. Економіка підприємств. Навч.пос. К.:3нання,2001- 178с.
  15. Савицкая Г.П. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. — Минск: ООО «Новое знание», 2001. – 668 с.
  16. Слав’юк О. П. Фінанси підприємств. Підручник. К.:КНЕУ, 2002-456с.
  17. Ткаченко Н. М. Економіко-правовий характер власного капіталу: функції і формування // Підприємство, господарство, право. Науково-практичний журнал. – 2001. — №5. – С. 109-111.

Ділова активність ПрАТ «Агро-Союз»