ДИНАМІКА ВМІСТУ ЗАБРУДНЕНИХ РЕЧОВИН
ДИНАМІКА ВМІСТУ ЗАБРУДНЕНИХ РЕЧОВИН
Зміст
|
[0.0.1]
Аналіз основних чинників, які впливають на рівень забруднення атмосферного повітря м. Ужгород
[0.0.2]
2. Дослідження вмісту шкідливих речовин у поверхневих водах м. Ужгород
[0.0.3]
3. Моніторинг земельних ресурсів та надр м. Ужгород
[0.0.3.1] Важкі метали (рухомий вміст у ґрунті, мг/кг)
[0.0.4]
Висновки
[0.0.5]
Список використаної літератури
|
Аналіз основних чинників, які впливають на рівень забруднення атмосферного повітря м. Ужгород
Основними джерелами забруднення атмосферного повітря м. Ужгород є автотранспорт та невеликі промислові об’єкти. Серед них, головним забруднювачем атмосферного повітря в місті Ужгород є автотранспорт. Аналіз статистичних даних ЛСЗА Закарпатського ЦГМ щодо якості повітря в місті свідчить, що за останні п’ять років збільшились концентрації формальдегіду, бензопирену, які є канцерогенами та диоксиду азоту в повітрі, ГДК котрих перевищує у 2-4 рази. В середньому на 1 мешканця міста викинуто 70 кг викидів, що майже в 4 рази більше, ніж у середньому по Закарпатській області [1].
В загальному викиди найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2013 року порівняно з 2012 роком зменшились. Викиди твердих речовин пилу в порівнянні з попереднім роком зменшились на 6%. Викиди оксидів азоту в атмосферне повітря зменшились на 8,9%. Викиди діоксиду сірки в атмосферне повітря зменшились на 0,3%. Також зменшились викиди оксиду вуглецю на 4 % та діоксиду вуглецю на 0,5 %.
Динаміка та обсяги викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах представлені та рис. 2.1 - 2.3.
Рис.2.1. Динаміка обсягу викидів забруднюючих речовин в Закарпатській області від стаціонарних джерел [1]
Рис.2.2. Склад забруднюючих речовин (без діоксиду вуглецю)
в атмосфері від стаціонарних джерел забруднення у 2013 році [1]
Рис.1.3. Динаміка обсягу викидів діоксиду вуглецю (парниковий газ) в Закарпатській області [1]
Моніторинг якісного складу атмосферного повітря в Закарпатській області в 2013 році проводився Закарпатським обласним центром з гідрометеорології МНС України в м.Ужгороді на 2-ох стаціонарних постах спостереження та Головним управлінням Держсанепідемслужби України у Закарпатській області точково у населених пунктах області у місцях проживання і відпочинку населення.
Протягом 2013 року суттєвих змін концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі не спостерігалось. Індекс забруднення атмосферного повітря міста Ужгорода п’ятьма основними забруднюючими речовинами в 2013 році склав 8,92 (в 2012 році – 11,68), в тому числі індекс забруднення формальдегідом – 5,95, індекс забруднення оксидом вуглецю – 1,09, індекс забруднення диоксидом азоту – 0,93, індекс забруднення оксидом азоту – 0,49, індекс забруднення пилом – 0,46. Зменшення індексу забруднення атмосферного повітря міста відбулось за рахунок зменшення концентрації формальдегіду та диоксиду азоту в атмосферному повітрі, зумовленого зменшенням кількості викидів промислових підприємств; натомість концентрація оксиду вуглецю (II), оксиду азоту (II) та пилу, зумовлена, в основному, викидами автотранспорту, зросла.
Перевищення максимальної разової гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі виявлено при аналізі проб на формальдегід, диоксид азоту та пил. Концентрація інших домішок забруднюючих речовин в повітрі була нижчою ГДК м. р.
Перевищення середньомісячної концентрації забруднюючих речовин, у порівнянні із середньодобовою гранично допустимою концентрацією, виявлено для формальдегіду, диоксиду азоту та оксиду вуглецю. Графіки зміни середньомісячної концентрації (в кратності ГДК с. д.) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста протягом 2013 року приводяться на рис.2.3.
Індекс забруднення атмосферного повітря окремою домішкою розраховується за формулою:
Ii = (qi / ГДКсер.-доб.)Сі,
де і - домішка, qi- середньомісячна концентрація домішки, ГДКсер.-доб – середньодобова гранично допустима концентрація, сі – константа, що враховує ступінь небезпечності речовини, і приймає значення 1,7; 1,3; 1,0 та 0,9 для речовин 1; 2; 3 та 4 класів небезпеки, що дозволяє порівняти ступінь шкідливості речовини із шкідливістю диоксиду сірки. Таким чином, наскільки вищий індекс забруднення атмосферного повітря окремо взятою забруднюючою речовиною, тим більший негативний вплив на довкілля вона справляє. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням індексу забруднення атмосфери (ІЗА) представлено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
.
Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА
|
значення ІЗА
|
Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря
|
|
ІЗА5 = 7,58
|
Формальдегід : ІЗА = 3,94
|
|
|
Диоксид азоту : ІЗА = 1,44
|
|
|
Оксид вуглецю : ІЗА = 1,07
|
|
|
Оксид азоту : ІЗА = 0,58
|
|
|
Пил : ІЗА = 0,55
|
Забруднення формальдегідом залишалось високим. Найвища разова концентрація (0,141 мг/м3, що в 4 рази вище ГДК м. р ) спостерігалась на ПСЗ–1 20 серпня о 1300 при вітрі південного напрямку (румб напрямку – 160) та швидкості 2 м/с. Середньорічна концентрація формальдегіду в повітрі склала 0,012 мг/м3 при ГДК с. д..- 0,003 мг/м3, що в 4 рази перевищує ГДК с. д. Перевищення середньорічного рівня забруднення атмосферного повітря формальдегідом спостерігалось в травні – вересні місяцях, в інші місяці року забруднення було нижчим середньорічного. Нижче середньодобової ГДК середньомісячна концентрація формальдегіду в 2013 році не опускалась. Максимальна середньомісячна концентрація формальдегіду в атмосферному повітрі міста протягом 2013 року спостерігалась у серпні (0,024 мг/м3 або 8 ГДК с. д.), мінімальна – в січні (0,005 мг/м3 або 1,667 ГДК с. д.).
Рис. 2.4.Зміна середньомісячної концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Ужгорода протягом 2013 року [1]
Забруднення атмосферного повітря диоксидом азоту було нижчим ГДКс. д в січні – лютому, серпні, жовтні – грудні, дорівнювало ГДК с. д у вересні та перевищувало ГДК с. д. в березні - липні. Середня річна концентрація склала 0,037 мг/м3 при ГДК с. д.- 0,04 мг/м3 (0,9 ГДК с. д). Підвищене забруднення, у порівнянні із середньорічною концентрацією, спостерігалось у березні – вересні місяцях. Найбільше середньомісячне забруднення спостерігалось у червні (0,047 мг/м3 або 1,18 ГДК с. д.); найнижче забруднення атмосферного повітря диоксидом азоту спостерігалось у грудні (0,024 мг/м3 або 0,6 ГДК с. д.). Максимальна разова концентрація диоксиду азоту (0,554 мг/м3, що перевищила ГДК м. р. в 2,77 разів) спостерігалась на ПСЗ-1 14 червня о 1300 год.
Середньорічна концентрація оксиду вуглецю склала 3,3 мг/м3 або 1,1 ГДК с. д.. Перевищення середньорічного рівня забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю спостерігалось в березні – липні та жовтні - грудні місяцях, у вересні середньомісячне забруднення дорівнювало середньорічному. Максимальне значення разової концентрації оксиду вуглецю, 4,6 мг/м3 або 0,9 ГДК м. р., спостерігалось на ПСЗ-1 19 квітня о 19-ій годині.
Забруднення атмосферного повітря оксидом азоту в 2013 році було нижчим ГДК с. д.. Середньорічна концентрація склала 0,029 мг/м3 при ГДК с. д. – 0,06 мг/м3. Найнижча середньомісячна концентрація спостерігалась в січні - лютому місяцях (по 0,019 мг/м3), найвища – в червні (0,050 мг/м3). Підвищене забруднення, у порівнянні з середньорічною концентрацією, спостерігалось в червні - вересні та листопаді місяцях, в жовтні забруднення дорівнювало середньорічному. Максимальне значення разової концентрації оксиду азоту (0,169 мг/м3 при ГДК м. р. - 0,4 мг/м3) спостерігалась 17 червня о 0100.
Середньорічна концентрація пилу склала 0,07 мг/м3 або 0,47 ГДК с. д.. Середньомісячні концентрації пилу в 2013 році були нижчими ГДК с. д. протягом усього року. Перевищення середньорічного рівня забруднення атмосферного повітря пилом спостерігалось в квітні, липні та жовтні місяцях; рівень забруднення дорівнював середньорічному в січні - березні і травні - червні та був нижчим середньорічного в серпні, вересні, листопаді та грудні. Найвища середньомісячна концентрація пилу спостерігалась в липні (0,11 мг/м3 або 0,73 ГДК с. д.), найнижча – в вересні (0,04 мг/м3 або 0,27 ГДК с. д.). Максимальна разова концентрація пилу спостерігалась на ПСЗ-2 6-го липня о 0700 (1,67 мг/м3 або 3,34 ГДК м. р.).
Середньорічна концентрація диоксиду сірки в атмосферному повітрі міста в 2013 році склала 0,002 мг/м3. Забруднення на рівні середньорічної концентрації спостерігалось протягом усього року, крім квітня, коли середньомісячна концентрація була мінімальною (0,001 мг/м3 або 0,02 ГДКс. д.) та грудня, коли середньомісячна концентрація досягла максимального значення (0,005 мг/м3 або 0,1 ГДК с. д.). Максимальна разова концентрація диоксиду сірки (0,238 мг/м3 або 0,48 ГДК м. р.) спостерігалась на ПСЗ-2 12 грудня о 1900.
Забруднення атмосферного повітря розчинними сульфатами протягом року залишалось нижчим значення ГДК с. д. Середній рівень забруднення склав 0,008 мг/м3 при ГДК с. д. - 0,1 мг/м3. Перевищення середньорічного рівня забруднення спостерігалось в квітні та грудні місяцях; рівень забруднення дорівнював середньорічному в червні, липні, жовтні та листопаді; в інші місяці року забруднення було нижчим середньорічного рівня. Найбільше середньомісячне забруднення спостерігалось в квітні – 0,010 мг/м3. Максимальна разова концентрація розчинних сульфатів – 0,042 мг/м3 (6 липня о 0700 ).
Забруднення атмосферного повітря бенз/а/піреном, за результатами спостережень протягом 2013 року, є вищим ГДК с. д в січні, лютому та грудні місяцях, дорівнює ГДК с. д. в березні, є нижчим ГДК с. д в квітні та значно нижчим ГДК с. д в теплі місяці року (< 0,3 ГДК с. д з травня до листопада місяця включно).
Забруднення атмосферного повітря важкими металами залишалось нижчим ГДК с. д.
Вмісту кадмію в атмосферному повітрі міста Ужгорода не виявлено.
Середньорічний рівень забруднення залізом склав 0,58 мкг/м3 при ГДКс.д. - 40 мкг/м3. Максимальний рівень забруднення атмосферного повітря залізом спостерігався в жовтні (1,24 мкг/м3); підвищенене забруднення атмосферного повітря міста залізом, у порівняння із середньорічним рівнем, спостерігалось в лютому, квітні – травні та липні (від 0,70 до 0,76 мкг/м3) та дорівнювало середньорічному значенню в червні, мінімальним забруднення було в листопаді (0,24 мкг/м3); протягом інших місяців року забруднення залишалось на рівні (0,33 – 0,49 мкг/м3).
Середній рівень забруднення марганцем склав 0,01 мкг/м3 при ГДК с. д. - 1 мкг/м3. Максимальне забруднення спостерігалось у жовтні (0,03 ГДК с. д), мінімальне – в березні (0,004 ГДК с. д); забруднення величиною 0,02 ГДК с. д спостерігалось у лютому, квітні, вересні та листопаді і величиною 0,01 ГДКс.д в січні, травні – серпні та грудні.
Середній рівень забруднення міддю склав 0,22 мкг/м3 при ГДК с. д. - 2мкг/м3. Максимальний рівень забруднення спостерігався в червні (0,45 мкг/м3), підвищене забруднення, у порівнянні із середньорічним, спостерігалось у травні та липні – жовтні (0,34 - 0,35 мкг/м3), мінімальне – в січні - лютому (0,01 мкг/м3); в інші місяці року забруднення залишалось на рівні 0,05 - 0,16 мкг/м3.
Середній рівень забруднення нікелем склав 0,02 мкг/м3 при ГДК с. д. - 1 мкг/м3. Максимальне забруднення спостерігалось у лютому та жовтні (0,04 мкг/м3); підвищене, у порівнянні із середньорічним, - у листопаді (0,03 ГДКс.д); рівень забруднення дорівнював середньорічному в квітні, червні, серпні - вересні та грудні; мінімальним забруднення було в березні (0,004 ГДК с. д); в інші місяці року рівень забруднення склав 0,01 ГДК с. д.
Середній рівень забруднення свинцем склав 0,03 мкг/м3 при ГДКс.д. – 0,3 мкг/м3. Максимальне забруднення спостерігалось у вересні (0,07 мкг/м3), підвищене забруднення, у порівнянні із середньорічним рівнем, спостерігалось в травні, забруднення дорівнювало середньорічному в січні, лютому та квітні; мінімальний рівень забруднення спостерігався в липні (0,004 мкг/м3), в інші місяці року концентрація свинцю в атмосферному повітрі складала 0,01- 0,02 мкг/м3.
Середній рівень забруднення хромом склав 0,02 мкг/м3 при ГДК с. д. – 1,5 мкг/м3. Максимальне забруднення спостерігалось у травні (0,03 мкг/м3), мінімальне – в липні (0,00 мкг/м3); забруднення дорівнювало середньорічному в лютому – березні, червні, серпні - грудні і було рівним 0,01 мкг/м3 в січні та квітні.
Середній рівень забруднення цинком склав 0,05 мкг/м3 при ГДКс.д. - 50мкг/м3. Максимальне забруднення спостерігалось в листопаді (0,13 мкг/м3), мінімальне – у липні (0,00 мкг/м3); підвищене, у порівнянні із середньорічним, забруднення спостерігалось в лютому, квітні та жовтні (0,06 – 0,12 мкг/м3); знаходилось в межах 0,01 – 0,04 мкг/м3 в січні, березні, травні, червні, серпні – вересні та грудні.
У порівнянні із 2012 роком, відмічається збільшення забруднення атмосферного повітря домішками :
|
пилу
|
- 0,05 - 0,07 мг/м3,
|
|
розчинних сульфатів
|
- 0,007 - 0,008 мг/м3,
|
|
оксиду вуглецю
|
- 3,2 - 3,3 мг/м3,
|
|
оксиду азоту
|
- 0,027 - 0,029 мг/м3,
|
|
бенз/а/пірену*
|
- 0,50 - 0,53 нг/м3,
|
|
міді
|
- 0,02 - 0,22 мкг/м3,
|
|
нікелю
|
- 0,01 - 0,02 мкг/м3,
|
|
свинцю
|
- 0,02 - 0,03 мкг/м3,
|
|
цинку
|
- 0,03 - 0,05 мкг/м3.
|
Зменшилось забруднення атмосферного повітря такими забруднюючими речовинами:
|
формальдегідом
|
- 0,016 - 0,012 мг/м3,
|
|
диоксидом азоту
|
- 0,043 - 0,037 мг/м3,
|
|
залізом
|
- 0,73 - 0,58 мкг/м3,
|
|
марганцем
|
- 0,02 - 0,01 мкг/м3
|
та залишилось без зміни забруднення:
|
диоксидом сірки
|
- 0,002 - 0,002 мг/м3,
|
|
кадмієм
|
- 0,00 - 0,00 мкг/м3,
|
|
хромом
|
- 0,02 - 0,02 мкг/м3.
|
|
Формальдегід
|
|
|
Диоксид азоту
|
|
|
Оксид вуглецю
|
|
|
Пил
|
|
Рис. 2.5. Зміна середньомісячної концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Ужгорода в 2013 р. у порівнянні з 2012 р. [1]
Тенденція зміни забруднення атмосферного повітря за останні п’ять років спостережень (2009 - 2013 р.- р.) має такий вигляд:
Спостерігається збільшення забруднення атмосферного повітря:
|
- міддю,
|
Т = + 0,0410,
|
|
- формальдегідом,
|
Т = + 0,0011,
|
|
- свинцем,
|
Т = + 0,0010,
|
|
- хромом,
|
Т = + 0,0010,
|
|
- цинком,
|
Т= + 0,0010.
|
Спостерігається зменшення забруднення атмосферного повітря:
|
- бенз/а/піреном*,
|
Т = - 0,0240,
|
|
- залізом,
|
Т = - 0,0140,
|
|
- нікелем,
|
Т = - 0,0050,
|
|
- диоксидом азоту,
|
Т = - 0,0040,
|
|
- оксидом азоту,
|
Т = - 0,0030,
|
|
- пилом,
|
Т = - 0,0020,
|
|
- марганцем,
|
Т = - 0,0020,
|
|
- кадмієм,
|
Т = - 0,0016,
|
|
- диоксидом сірки,
|
Т = - 0,0005.
|
Не змінився рівень забруднення:
|
- розчинними сульфатами,
|
Т= 0,0000,
|
|
- оксидом вуглецю,
|
Т= 0,0000.
|
Високого забруднення атмосферного повітря (перевищення максимальної разової гранично допустимої концентрації забруднюючої речовини в 5 і більше разів) та екстремально високого забруднення (перевищення в 10 і більше разів) у звітному році не спостерігалось.
Таблиця 2.2.
Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі
|
Речовина
|
Клас небез-пеки
|
К-ть міст, охопл. спостере.ж
|
Середньо-річний вміст, мг/м3
|
Середньо-добові ГДК
|
Максимальний вміст,
мг/м3
|
Максималь. разові
ГДК
|
Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:
|
Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1
ГДК
|
5
ГДК
|
10
ГДК
|
1
ГДК
|
5
ГДК
|
10
ГДК
|
|
Основні забруднюючі речовини
|
|
Пил
|
3
|
1
|
0,07
|
0,15
|
1,7
|
0,5
|
|
|
|
1/1
|
|
|
|
Диоксид сірки
|
3
|
1
|
0,002
|
0,05
|
0,238
|
0,5
|
|
|
|
|
|
|
|
Диоксид азоту
|
3
|
1
|
0,038
|
0,04
|
0,55
|
0,2
|
|
|
|
1/1
|
|
|
|
Оксид вуглецю (ІІ)
|
4
|
1
|
3,3
|
3
|
5
|
5
|
1/1
|
|
|
|
|
|
|
Специфічні забруднюючі речовини
|
|
Сірчана кислота та розчинні сульфати
|
2
|
1
|
0,01
|
0,1
|
0,04
|
0,3
|
|
|
|
|
|
|
|
Оксид азоту
|
3
|
1
|
0,03
|
0,06
|
0,17
|
0,4
|
|
|
|
|
|
|
|
Формальдегід
|
2
|
1
|
0,012
|
0,003
|
0,141
|
0,035
|
1/1
|
|
|
1/1
|
|
|
Таблиця 2.3.
Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин
(в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міста Ужгорода[2]
|
Забруднююча речовина
|
Середньорічна концентрація
|
Максимальна разова концентрація
|
|
Пил
|
0,47 ГДКс.д.
|
3,40 ГДКм..р.
|
|
Диоксид сірки
|
0,04 ГДКс.д.
|
0,48 ГДКм..р.
|
|
Диоксид азоту
|
1,08 ГДКс.д.
|
4,05 ГДКм..р.
|
|
Оксид вуглецю (ІІ)
|
0,95 ГДКс.д.
|
1,0 ГДКм..р.
|
|
Сірчана кислота та розчинні сульфати
|
0,07 ГДКс.д.
|
0,07 ГДКм..р.
|
|
Оксид азоту
|
0,50 ГДКс.д.
|
0,43 ГДКм..р.
|
|
Формальдегід
|
4,00 ГДКс.д.
|
4,03 ГДКм..р.
|
2. Дослідження вмісту шкідливих речовин у поверхневих водах м. Ужгород
Згідно оцінки Державного комітету України по водному господарству, Закарпатська область одна із найбільш забезпечених областей водними ресурсами. використання водних ресурсів Закарпаття та обсягів скиду стічних вод у поверхневі водойми показує, що протягом останніх років при щорічному зростанні кількості водокористувачів спостерігається тенденція до зменшення використання води та зменшення обсягів скинутих забруднених стічних вод. Найбільше свіжої води споживається в м. Ужгород – 7,631 млн.м3.
За період з 2000 р. по 2013 р. спостерігається суттєве зменшення забору та використання води (загальний забір води у 2013 р. становив всього 48,1 % забору води у 2000 р.). Скорочення використання води за цей період спостерігається у всіх галузях: використання води на побутово-питні потреби скоротилося порівняно з 2000 р. на 58,1 %, у виробничій сфері – на 24,6 %, на сільськогосподарські потреби – на 91 %. Обсяги оборотної та послідовно використаної води становили у 2013 р. 45 % аналогічного показника у 2000 р. Негативна тенденція спостерігається у показниках втрати води при транспортуванні. Якщо у 2000 р. вони становили 7,834 млн. м3, то у 2013 році – 8,324 млн. м3 (на 6,25 % більше).
Рис. 2.6. Стан водокористування в Закарпатській області
За період з 2000 р. по 2013 р. спостерігається також зменшення об’єму скиду забруднених стічних вод у поверхневі водойми. У 2000 р. було скинуто 13,02 млн. м3 недостатньо-очищених та неочищених зворотних вод, у 2013 р. – 2,395 млн. м3 (на 81,61 % менше) [3].
Найбільшими забруднювачами поверхневих водойм і надалі залишаються об’єкти житлово-комунальних підприємств області, якими у 2013 році було скинуто в поверхневі водойми 2,364 млн.м3 забруднених стічних вод або 98,7 % від загального скиду забруднених стоків по області.
Для оцінки якості води на основі статистичних даних застосовано п’ятиступеневу класифікацію, згідно гранично-допустимих концентрацій, які встановлені з врахуванням вимог Міжнародної комісії по захисту річки Дунай (ICPDR) та відповідно до стандартів Водної Рамкової Директиви ЄС.
Класифікація по групах окремих показників якості проводилась за найгіршими (найнесприятливішими) показниками в межах групи. Результати оцінки якості поверхневих вод у визначених створах представлені у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4.
Оцінка якості поверхневих вод м. Ужгорода
(відповідно до стандартів Водної Рамкової Директиви ЄС та вимог ICPDR) [1]
|
Місце спостереження за якістю води
|
Період спостереження, рік
|
Класифікація якості води
|
|
|
|
Загальні хімічні й фізичні показники
|
Показники окислюваності і кисневого режиму
|
Показники азоту та фосфору
|
Показники сольового складу
|
Показники неорганічних мікрозабруднювачів
|
|
р.Уж, 40 км, м.Ужгород, водозабір
|
2008
|
ІІ
|
II
|
II
|
І
|
II
|
|
|
2009
|
ІІ
|
II
|
II
|
І
|
II
|
|
|
2010
|
ІІ
|
I
|
II
|
І
|
III
|
|
|
2011
|
ІІ
|
I
|
II
|
І
|
II
|
|
|
2012
|
ІІ
|
II
|
II
|
І
|
III
|
|
|
2013
|
II
|
I
|
II
|
I
|
II
|
|
р.Уж, 28 км, с.Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина
|
2008
|
I
|
II
|
I
|
І
|
II
|
|
|
2009
|
II
|
III
|
III
|
І
|
III
|
|
|
2010
|
II
|
III
|
II
|
І
|
IV
|
|
|
2011
|
I
|
II
|
III
|
І
|
III
|
|
|
2012
|
II
|
II
|
II
|
І
|
III
|
|
|
2013
|
I
|
II
|
II
|
I
|
III
|
|
І.
|
- "дуже чиста вода"
|
|
|
|
|
ІІ.
|
- "чиста вода"
|
|
|
|
|
ІІІ.
|
- "умовно чиста вода"
|
|
|
|
|
ІV.
|
- "забруднена вода"
|
|
|
|
|
V.
|
- "дуже брудна вода"
|
За даними інструментально–лабораторних визначень вмісту забруднюючих речовин в пробах поверхневих вод басейну р. Уж, відібраних у 2013 році, якісний склад води в межах області порівняно з попередніми роками (2008-2012 роки) істотно не змінився.
Для річок регіону є характерним підвищений вміст заліза загального та марганцю майже у всіх створах спостереження. За більшістю показників якість води відповідає Санітарним правилам і Нормам (Сан-ПіН 4630-88), у тому числі: запах, кольоровість, розчинений кисень, водневий показник (рН), азот амонійний, азот нітритний, азот нітратний, фосфати, загальний фосфор, хімічне споживання кисню, сухий залишок, сульфати, хлориди, нафтопродукти, феноли, АПАР, хром, мідь, цинк, нікель, кадмій, свинець.
Специфічні показники не перевищували фонові показники. Вміст важких металів не перевищував ГДК. Тенденцій щодо погіршення якості води не спостерігається. Вміст радіоцезію-137 був нижче допустимого рівня, без змін.
У створі Держкордон Україна - Словаччина за загальними хімічними й фізичними показниками, показниками окислюваності і кисневого режиму, а також сольового складу вода віднесена до «дуже чиста (відмінна)» І класу якості. За показниками азоту та фосфору, а також показниками неорганічних мікрозабруднювачів вода віднесена до ІІ класу якості «чиста».
У створах Держкордон Україна - Словаччина та р.Уж, 28 км, с.Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина за загальними хімічними й фізичними показниками та сольового складу вода віднесена до «дуже чиста (відмінна)» І класу якості. За показниками окислюваності і кисневого режиму, а також азоту та фосфору вода віднесена до ІІ класу якості «чиста». За показниками неорганічних мікрозабруднювачів вода віднесена до ІІІ класу якості «умовно чиста».
У створах Держкордон Україна-Словаччина за показниками сольового складу вода віднесена до «дуже чиста (відмінна)» І класу якості. За загальними хімічними і фізичними показниками, окислюваності і кисневого режиму, а також азоту та фосфору вода віднесена до ІІ класу якості «чиста». За показниками неорганічних мікрозабруднювачів вода віднесена до ІІІ класу якості «умовно чиста».
Органічні речовини (розчинений кисень, біохімічне споживання кисню (БСКп), перманганатна окислюваність, хімічне споживання кисню) надходять до поверхневих вод басейну р.Тиса через природні та антропогенні джерела забруднення. Природними джерелами забруднення є ерозія ґрунтів, мертва флора та фауна, антропогенними – речовини, що надходять до водних об’єктів в процесі діяльності людини. Особливо концентрація органічних речовин збільшується в літній-меженний період.
Поживні речовини (амоній-іони, нітрит-іони, нітрат-іони, фосфат-іони, загальний фосфор надходять до поверхневих вод басейну р.Тиса від точкових джерел забруднення (каналізаційно очисних споруд суб’єктів господарювання та), сільського господарства і дифузних джерел (поверхневого стоку). Дифузні джерела частково природного та антропогенного походження (переважно сільське господарство).
Небезпечні речовини (специфічні показники: феноли, нафтопродукти, синтетичні поверхнево-активні речовини, важкі метали) у поверхневі водойми надходять від промисловості, випусків каналізації, добрив, хімічних засобів захисту рослин, що застосовуються в сільському господарстві.
В цілому, якість поверхневих вод басейну р.Тиса відповідає Санітарним правилам і Нормам (Сан-ПіН 4630-88) завдяки тому, що річки області ще здатні до самовідтворення. Але ситуація з кожним роком ускладнюється і тому місцевим органам влади необхідно докласти максимум зусиль щодо відновлення та забезпечення ефективної роботи каналізаційно-очисних споруд.
Основний вплив на водні ресурси зумовлюється скиданням забруднених стічних вод у поверхневі водні об’єкти без очищення. Головними причинами цього є відсутність або незадовільний технічний стан функціонуючих каналізаційно-очисних споруд та мереж, зменшення їх потужностей протягом останніх років.
Згідно даних статистичної звітності 2-ТП (водгосп) за 2013 р. в частині скиду стічних вод та забруднюючих речовин у поверхневі водойми з 21 виробничого управління житлово-комунального господарства області, які здійснюють відведення зворотних вод у поверхневі водойми, 18 включено до переліку основних забруднювачів. Нормативну очистку стічних вод забезпечують КОС с. Розівка Ужгородського району.
Очисні споруди м. Ужгорода працюють понад 40 років без оновлення і нині вже не можуть забезпечити потреби міста, яке значно збільшилось. За проектної потужності каналізаційних очисних споруд 50 тис. м3/добу, фактично вони приймають 80 тис. м3/добу, а в дощову погоду – 90–110 тис. м3/добу стічних вод. Відповідно системи водоочищення працюють з перенавантаженням у 2 рази і на сьогоднішній день не можуть забезпечити ефективну очистку стоків, що негативно впливає на якісний стан поверхневих вод р. Уж нижче міста Ужгорода. Якщо враховувати коливання водності протягом року і нерівномірність скидів стічних вод, то будь-який аварійний скид в річку може призвести до загрозливої екологічної ситуації транскордонного масштабу.
Не відповідають в певній мірі (з різних причин) вимогам санітарних норм і правил комунальний водопровід м. Ужгород – порушення режимів І-го та ІІ-го поясу зон санітарної охорони Дериваційного каналу. Санепідслужбою м. Ужгорода вносились пропозиції по включенню заходів по дооблаштуванню існуючих водопроводів в регіональні програми «Питна вода», по відомчих та сільських водопроводах надані пропозиції керівникам підприємств.
Якість питної водопровідної води в значній мірі обумовлена характерною в цілому для області ситуацією. Основними проблемними питаннями, що стосуються водопостачання населення в м. Ужгородє:
– зношеність існуючих мереж та обладнання системи водопроводів;
– недостатнє фінансування потреб водопровідно-каналізаційного господарства;
– періодичні відключення електроенергії від водозаборів, що спричиняє додаткові прориви аварійних трубопроводів, внаслідок перепадів тиску в мережі;
– недостатня потужність частини існуючих централізованих водопроводів.