НАПРЯМИ ЗБІЛЬШЕННЯ ДОХОДІВ ІДПРИЄМСТВА БАЛКІВЕЦЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД

PAGE \* MERGEFORMAT 3

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність доходів підприємства, їх призначення, склад та джерела утворення

1.2. Методичні підходи до аналізу доходів підприємства та факторів, що обумовлюють їх формування.

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ВАТ «БАЛКІВЕЦЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД»

2.1. Загальна характеристика господарської діяльності ВАТ «Балківецький хлібозавод»

2.2. Оцінка формування доходів ВАТ «Балківецький хлібозавод»

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ЗБІЛЬШЕННЯ ДОХОДІВ ІДПРИЄМСТВА

3.1. Шляхи виявлення потенційних резервів зростання доходів ВАТ «Балківецький хлібозавод»

3.2. Світовий досвід зростання дохідності діяльності підприємства.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Найважливіше місце і значення в діяльності будь-якого підприємства в умовах ринкової економіки є отримання відповідного доходу. Доходи є узагальнюючим показником роботи підприємства, що виражає результати його виробничої, фінансової та інвестиційної діяльності. Від отримання доходів в кінцевому підсумку залежить можливість функціонування підприємства, його конкурентоспроможність та фінансовий стан. Розмір отриманих доходів визначає економічну стратегію підприємства. Враховуючи значення доходу, вся діяльність повинна підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні.

Отже, актуальність теми курсової роботи полягає у необхідності опанування підприємцями ефективними методами управління та використання доходів, виявлення потенційних резервів його зростання, опираючись на зарубіжний досвід та керуючись власною практикою.

Теоретичною й методологічною основою дослідження є наукові праці та роботи сучасних вітчизняних вчених економістів, законодавчі і нормативні акти органів державної влади щодо регулювання діяльності підприємств України. У вирішенні та обґрунтуванні питання велику увагу приділяють такі автори як Подєрьогін А.М., Гриньова В.М., Азаренкова Г.М., Шваб Л.І., Шелудько В.М., Партин Г.О, Славюк Р.А., Савицька Г.В, Мец В.О., Чумаченка М.Г., Покропивний С.Ф. Фактичні дані отримано з матеріалів фінансової звітності досліджуваного підприємства.

Метою курсової роботи є розкриття сутності доходу підприємства та методики його обчислення, аналіз та оцінка практичного формування доходів на прикладі ТОВ «Агрофірма імені Суворова » та розробка заходів, щодо виявлення резервів зростання дохідності.

Об’єктом є доходи підприємства ВАТ ТОВ «Агрофірма імені Суворова».

Предметом є особливості практичного застосування та обчислення доходів підприємства на прикладі діяльності ТОВ «Агрофірма імені Суворова »

Для розв'язання поставлених завдань використано різноманітні методи наукового дослідження. Методи статистичного, графічного й математичного аналізу, які були використані для побудови відповідних схем, графіків, таблиць та економічних розрахунків, необхідних для більш наочного зображення показників формування прибутку і рентабельності підприємства. Використано теоретичний аналіз наукових літературних джерел за допомогою загальнонаукових методів: індукції, дедукції, синтезу, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання й спостереження.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність доходів підприємства, їх призначення, склад та джерела утворення

Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності; її дохідність і є вирішальним для підприємства. Тому доход – як показник фінансових результатів – це виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних і прирівняних до них витрат.

Згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» визначення цього терміну сформульовано так: доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або погашення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період [12, c.8].

Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку П(С)БО встановлено відповідні вимоги щодо визнання доходу за кожним видом діяльності, а саме: доходи від основної (операційної) діяльності, доходи від іншої операційної діяльності, доходи від фінансово-інвестиційної діяльності, доходи від іншої звичайної діяльності та доходи від надзвичайних подій.

Операційна діяльність і є основним джерелом доходу підприємства.

Доходи від основної (операційної) діяльності – це виручка від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг), яка розраховується на основі обсягу реалізованої продукції, виходячи з діючих цін (без ПДВ, акцизів, торгівельних та збутових знижок). ПДВ, акцизний збір, мито та інші податки включаються до ціни, але вони перераховуються до бюджету і не належать підприємству [14, c.40].

На розмір виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) впливають такі фактори:

1) у сфері виробництва: обсяг виробництва, якість продукції, асортимент продукції, ритмічність випуску та інше;

2) у сфері обігу: ритмічність відвантаження, своєчасне оформлення транспортних і розрахункових документів, терміни документообігу, форми розрахунків, рівень ціни;

3) незалежно від діяльності підприємства: порушення договорів постачальниками ресурсів, недоліки в роботі транспорту, несвоєчасна оплата продукції покупцями [1, c.66].

Виручка від реалізації продукції, робіт та послуг є основним джерелом відшкодування коштів на виробництво і реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів. Тому саме від величини виторгу залежить не тільки внутрішньовиробниче відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що відбивається на фінансовому результаті діяльності підприємства.

Несвоєчасне надходження виторгу призводить до затримки розрахунків, штрафів і санкцій, що в кінцевому випадку означає не тільки втрату прибутку, а й перебої в роботі та зупинка виробництва [14, c.36-37].

Виручка від реалізації продукції, незважаючи на зовнішні ознаки (грошову форму, надходження коштів за відвантажену продукцію, виконані роботи, зроблені послуги, джерело різних платежів підприємства), не є доходом у повному розумінні цього слова, тому що з нього насамперед необхідно відшкодувати зроблені витрати, виплатити заробітну плату, відрахувати на соціальні заходи, тоді вона набуває форми чистого доходу підприємства [1, c.70].

Крім доходів від реалізації продукції (товарів, робіт чи послуг), підприємство отримує інші операційні доходи, які включаються в доходи від операційної діяльності. доходи ефективність підприємство

Інші операційні доходи включають доходи від реалізації сировини, матеріалів, іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); дохід від операційних курсових різниць (різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів); оперативної оренди активів (майна), якщо ця діяльність не є метою створення підприємства; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); одержані пені, штрафи, неустойки за порушення господарських договорів, які визнані боржником чи рішенням суду; дохід від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; одержані гарантії та субсидії [37, c.72-73].

За умов ринку зростає значення доходів від фінансово-інвестиційної діяльності підприємств. Тому пошук фінансових джерел розвитку підприємств у напрямку найефективнішого інвестування фінансових ресурсів, операцій із цінними паперами та інші питання фінансової діяльності набувають важливого значення для фінансових служб підприємств.

Фінансові інвестиції — це вкладення засобів у фінансові інструменти, серед яких переважають цінні папери, з метою отримання доходу (прибутку) в майбутньому [45, c.201].

Підприємства отримують доходи від таких видів фінансової діяльності як: придбання та продаж акцій, облігацій та інших цінних паперів; цільові грошові вклади; валютні операції; пайові внески, часткова участь у діяльності інших підприємств; надання позик; лізингові операцій.

Фінансові інвестиції зумовлені потребою ефективного використання вільних фінансових ресурсів, коли кон'юктура фінансового ринку надає отримання значно більшого рівня прибутку на вкладений капітал, ніж операційна діяльність на товарних ринках.

Важливий напрямок фінансової діяльності підприємства за ринкової економіки – це раціональне використання вільних фінансових ресурсів, пошук ефективних напрямків інвестування коштів, які даватимуть підприємству додатковий прибуток [14, c.49].

У доходах підприємства виділяють доходи від фінансових операцій, які включають: дохід від участі в капіталі та інші фінансові доходи.

Дохід від участі в капіталі включає дохід підприємства, отриманий від його інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведуть методом участі в капіталі [37, c.82-83].

До інших фінансових доходів підприємства належать доходи, отримані ним у формі дивідендів, відсотків та інших доходів від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До інших доходів підприємства належать доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності та не пов'язані з операційною діяльністю підприємства [52, c.98].

Доходи, які є наслідком надзвичайних подій (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії і т.д.), відносяться до надзвичайних доходів. Надзвичайними доходи визнаються від відшкодування надзвичайних витрат страховими компаніями та значних благодійних внесків з боку інших підприємств або фізичних осіб [12, c. 10].

Практичне значення показника доходу полягає в тому, що він характеризує загальну суму коштів, яка поступає підприємству за певний період і, за вирахуванням податків, може бути використана на споживання та інвестування.

Узагальнюючим позитивним фінансовим показником діяльності підприємства є його прибуток.

Прибуток підприємства є складовою частиною доходу підприємства. Іноді прибуток ототожнюють з поняттям доход. Але це ототожнення неправильне. Прибуток характеризує не весь дохід, отриманий в процесі підприємницької діяльності, а тільки ту частину доходу, яка є “очищеною” від затрат, понесених на здійснення цієї діяльності. Іншими словами, у кількісному виразі прибуток є показником, що являє собою різницю між сукупним доходом і сукупними затратами у процесі здійсненя підприємницької діяльності

Отже прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції всіх форм інвестування. Він є джерелом оплати податків і з урахуванням значення прибутку вся діяльність підприємства спрямована на його зростання.

1. Методичні підходи до аналізу доходів підприємства та факторів, що обумовлюють їх формування.

Прибутковість та дохідність підприємства є одним з найголовніших показників, що відображають фінансовий стан підприємства. Вони визначають мету підприємницької діяльності. Основний результат діяльності підприємства визначається за допомогою показників, які діляться на: абсолютні та відносні.

Абсолютний показник – це прибуток підприємства; відносний показник – це рентабельність підприємства.

Прибуток і прибутковість (рентабельність) є основними показниками ефективності діяльності суб’єктів господарювання різних форм власності, які характеризують інтенсивність їх роботи та успішну життєдіяльність в умовах ринку та панування конкуренції. Співвідношення одержаних доходів і понесених витрат є головним завданням аналітичних служб, керівного персоналу і в цілому кожного працівника для прийняття правильної політики підприємства [3, c.194].

Загальною сумою прибутку від усіх видів діяльності підприємства за звітний період є його балансовий прибуток.

Балансовий прибуток являє собою різницю між всією сумою чистого доходу підприємства і всією сумою його поточних витрат [28, c.80].

Балансовий прибуток підприємств формується за рахунок: продажу (реалізації) продукції, продажу основних засобів та іншого майна, позареалізаційні операції.

Прибуток від продажу продукції є основним складником балансового прибутку. Це прибуток від операційної діяльності, яка відображає місію і профіль підприємства. Він обчислюється як різниця між виручкою та її повною собівартістю (без урахування ПДВ і акцизного збору)

Пр = ВД – ВВ – ПДВ – АЗ, (1.1)

де, ВД – виручка;

ВВ – витрати виробництва на виготовлення і зарплату працівника;

ПДВ – податок на додану вартість;

АЗ – акцизний збір.

Прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів. Його розраховують як різницю між ціною продажу та балансовою (залишковою) вартістю об’єкта, який продається з урахуванням витрат пов’язаних з реалізацією.

Прибуток від позареалізаційних операцій – це прибуток від пайової участі у спільних підприємствах, здаванням майна в оренду, дивіденди на цінні папери, дохід від володіння борговими зобов’язаннями, надходження від економічних санкцій і обчислюється як різниця між доходами, отриманими внаслідок виконання цих операцій і витратами на їх виконання [39, c.94].

Залежно від формування та розподілу розрізняють декілька видів прибутку, які містяться у «Звіті про фінансові результати», а саме: валовий, від операційної діяльності, від звичайної діяльності до оподаткуання, від звичайної діяльності, чистий.

Валовий прибуток – це різниця між чистим доходом від реазації продукції і собівартістю реалізованої продукції [51, c.490].

Прибуток від операційної діяльності підприємства являє собою різницю між валовим прибутком та постійними витратами підприємства, пов’язаними з його операційною діяльністю у звітному періоді. Він визначається як алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу з врахуванням адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат [33, c.64].

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума загального прибутку від операційної діяльності (який підприємство отримало від реалізації продукції, робіт, послуг) та доходів з вирахуванням витрат від іншої діяльності.

Прибуток від звичайної діяльності підприємства визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку.

Чистий прибуток підприємства, тобто прибуток, який залишається в його розпорядженні, визначається як різниця між балансовим прибутком і сумою податків на прибуток [46, c.37].

В загальному випадку на зміну величини прибутку впливають дві групи факторів:

• Зовнішні (природні, транспортні, соціально-економічні умови, рівень розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, ціни на виробничі ресурси);
• Внутрішні (обсяг продажів, собівартість, структура продукції і затрат, ціна продукції, порушення господарської дисципліни, що веде до штрафів і економічних санкцій).

Вплив факторів може бути розгорнуто по кожній складовій балансового прибутку. Причому можна оцінити не тільки абсолютний вплив факторів, а й відносний, який характеризує зміну в режимі господарювання [46, c.37-38].

Абсолютне відхилення розраховується за формулою:

І = І1 – І0, (1.2)

де, І – зміна показника до попереднього року;

І1 – показник звітного періоду;

І0 – показник базисного періоду.

У свою чергу відносне відхилення:

І = І1 – І0 / І0100%, (1.3)

де, І – зміна показника у відсотках до попереднього року.

Таку методику можна використовувати при факторному аналізі показників прибутку та рентабельності.

Важливе місце у фінансовій політиці підприємства посідає розподіл та використання прибутку як основного джерела фінансування його інвестиційних потреб і задоволення економічних інтересів власників [37, c.99].

Розподіл прибутку підприємства здійснюється у два етапи.

Спочатку розподіляють прибуток між підприємством і державою у формі сплати податку з прибутку.

Другий етап — це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів у бюджет – чистий прибуток. Чистий прибуток спрямовано на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочування працівників, створення страхового фонду, на виплати засновникам (власникам), дивіденди акціонерам, поповнення фінансового резерву, здійснення інвестицій, сплату в бюджет економічних санкцій та інші потреби (внески у благодійні фонди, допомого різним організаціям, особам). Сума прибутку, що залишається після розподілу, називають нерозподіленим прибутком. Схема використання чистого прибутку.

Рис 1.1 Схема розподілу чистого прибутку

Оскільки прибуток – це абсолютний показник діяльності без урахування використаних при цьому ресурсів, тому він доповнюється показником рентабельності. Рентабельність – це відносний показник прибутковості, який характеризує ефективність витрат підприємства загалом або ефективність виробництва окремих видів продукції. У загальній формі він обчислюється як відношення прибутку до витрат. Рентабельність вимірюють у відсотках.

Показники рентабельності являються відносними характеристиками фінансових результатів показуючи дохідність підприємства та ефективность його діяльності [24, c.62].

Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (доходу) підприємства. З цієї причини вони є важливими обов'язковими елементами порівняльного аналізу й оцінки фінансового стану підприємства. Аналіз показників рентабельності передбачає оцінку рівнів рентабельності, визначення динаміки рентабельності, причин і факторів, які впливають на її зміну, і ступеня їх впливу на цю зміну [5, c.105].

Залежно від мети аналізу діяльності підприємства розрізняють наступні види рентабельності:

1) Рентабельність продукції – характеризує вигідність виробництва продукції, яка випускається або реалізується підприємством; цей показник характеризує ефективність витрат на її виробництво та збут.

РП = ПР / С 100%, (1.4)

де, Пр – прибуток від реалізації за певний період;

С – повна собівартість реалізованої продукції.

2) Рентабельність продаж характеризує доходність основної діяльності. Вона показує, скільки прибутку приносить кожна гривня обсягів реалізації. підприємства і розраховується за формулою:

РП = ПР/В100%, (1.5)

де, ПР – прибуток від реалізації за певний період ;

В – виручки від реалізації без податків, включаємих в ціну продукції.

3) Рентабельність сукупних активів характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства.

РА = ПЧ / ССА 100%, (1.6)

де, Пч – чистий прибуток;

ССА — середня сума активів балансу підприємства.

4) Рентабельність власного (акціонерного) капіталу показує ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

РВ = ПЧ / ВК 100%, (1.7)

де, ВК – сума власного капіталу.

Величину власного капіталу беруть за даними балансу. Вона дорівнює сумі активів за вирахуванням всіх боргових зобов'язань. Цей показник цікавить передусім акціонерів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів [13, c. 444].

5) У багато номенклатурному виробництві поряд з рентабельністю всієї продукції визначається також рентабельність окремих її різновидів. Рентабельність певного виробу обчислюється за формулою:

Рі = (Ці – Сі) / Сі 100%, (1.8)

де, Рі – рентабельність і-го виробу;

Ці – ціна і-го виробу;

Сі – повна собівартість і-го виробу [38, c.445]

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ВАТ «БАЛКІВЕЦЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД»

2.1. Загальна характеристика господарської діяльності ВАТ «Балківецький хлібозавод»

Повне найменування підприємства Вiдкрите акцiонерне товариство ВАТ «Балківецький хлібозавод»

Пiдприємтво засноване у 1958 роцi на базi пекарнi складi харчокомбiнату. Пiдпорядковувалося облхарчопрому. У 1995 роцi створене товариство покупцiв, а в 1996 роцi товариство перетворене на ВАТ «Балківецький хлібозавод».

ВАТ «Балківецький хлібозавод» має колективну форму власностi, зареєстроване Новоселицькою районною адмiнiстрацiєю, про що зроблено запис за № 475 вiд 30.07.1996 року.

Пiдприємство не має дочiрних пiдприємств, фiлiй та представництв або iнші вiдокремленi структурнi пiдроздiли. Змiн в органiзацiйнiй структурi у вiдповiдностi з попереднiм перiодом не вiдбулося. Пiдприємство має в своєму складi два цехи: хлiбобулочний, кондитерський. Має свою котельну, механiчний цех.

Основним видом дiяльностi є виробництво хлiба та хлiбобулочних виробiв, а також кондитерських виробів, роздрiбна торгiвля в неспецiалiзованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом.

Основними клiєнтами являються пiдприємства, якi займаються реалiзацiєю такої продукцiї. Продукцiя реалiзовується в торговельну мережу району та областi.

Підприємство здійснює облік результатів своєї діяльності, веде бухгалтерську і статистичну звітність в установленому порядку, несе відповідальність за її достовірність.

Для аналізу і оцінки рівня і динаміки показників фінансових результатів діяльності підприємства на підставі "Звіту про фінансові результати" була побудована аналітична таблиця 2.1 (додаток) основних показників ВАТ «Балківецький хлібозавод» з 2009-2013 роки та здійснена оцінка їх структури та динаміки.

Отже за данами неведеними у таблиці 2.1 маємо, що показник виручка від реалізації, яка визначає дохідність підприємства збільшувалася з кожним роком. У 2012 році підприємство, завдяки збільшенню обсягів реалізації товару, особливо примножило свій дохід від реалізованої продукції, який склав 8997 тис грн., відхилення якого є 55,79% до попереднього року. У 2013 році відхилення складало 33,49% порівняно з 2012 роком, що засвідчує про зниження темпів обсягів реалізації. Але все одно виручка від реалізації вагомо збільшилась, якщо у 2009 році вона складала 3611 тис грн., то у 2013 році вже 12010 тис грн, що вказує на ефективну діяльність підприємства.

Прибуток від реалізації продукції у 2010 році збільшився на 6,92% порівняно з 2009 роком і склав 1143 тис грн. Але у 2011 році прибуток склав 1038 тис грн., це свідчить про його зниження, навіть порівняно з 2009 (1069 тис грн). Оскільки у 2011 році показник собівартості збільшився порівняно до виручки. Найбільший прибуток підприємство отримало у 2009 році, що склав 3067 тис грн..

Середньооблікова чисельність виробничого персоналу складала у 2009 році 120 чоловік, а вже у 2009-2011 збільшило свою кількість до 132 чоловік. У 2013 році на підприємстві налічувалось 140 чоловік, відхилення до попереднього року складало 2,94%.

Найбільшою рентабельність продукції була у 2009 році, коли складала 42%, але з 2010 року мала тенденцію до зниження, особливо у 2011 році коли склала 21,9%. Від’ємне відхилення до попередньго року було у 2010 і 2011 роках і скадало -28,57% і -27% відповідно, що говорить про збільшення витрат на її виробництво та збут. У 2012 році рентабельність продукції була 27%, а відхилення становило 23,28% до попереднього року. У 2013 році рентабельність продукції збільшилась і складає 34,3%.

Щодо продуктивності праці, то з кожним роком вона збільшувалась, особливих обертів почала набувати у 2012 році і склала 66,15, а найбільша продуктивність праці у 2013 році – 85,79. Пов’язано це зі збільшенням чисельності промислово-виробничого персоналу. Хоча відсутня налагоджена соціальна структура на підприємстві.

Показник фондовіддачі складав у 2009 році – 10,76 тис грн, у 2010 – 13,83 тис грн, відхилення до попереднього року якого складало 28,53%, що є найбільшим відхиленням за всі роки. Далі цей показник з кожним роком зростав: 2011 р. – 15,8 тис грн, 2012 р. – 17,47 тис грн, 2013 р. – 19,39 тис грн. Хоча загалом показник фондовіддачі за аналізовані роки для даного підприємства є досить низьким, оскільки підприємство має застаріле обладнання і недостатність обігових коштів.

Показник фондомісткості є оберненим показником фондовіддачі. У 2009 році складав 0,09 тис грн, далі показник мав тенденцію до спаду: у 2010 році – 0,07 грн, 2011 і 2012 роках був однаковим – 0,06 грн, у 2013 – 0,05 грн. Якщо коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства сягає критичної позначки (0,2 - 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати кошти для виправлення становища.

Показник фондоозброєності з 2009 року до 2011 був приблизно однаковим і в середньому складав 2,7, починаючи з 2012 збільшився, і в 2013 році склав – 4,43.

2.2. Оцінка формування доходів ВАТ «Балківецький хлібозавод»

Перш ніж досліджувати структуру формування прибутків ВАТ «Балківецький хлібозавод», складемо таблицю усіх доходів підприємста та їх структуру і визначемо питому вагу кожного доходу від різних видів діяльності.

З таблиці 2.6 (додаток) видно, що питома вага належить виручці від реалізації продукції (чистий дохід), яка у 2010 році складала – 99,5% від усіх отримуваних доходів, у 2011 – 95,5%, 2012 – 98,4%, і 2013 питома вага складала – 99,3%. Інші відсотки належали операційним доходам. Це є віддзеркаленням того, що підприємство займається тільки основним видом діяльності – реалізацією продукції і не займається позареалізаційною діяльністю, а саме, не має пайової участі в інших підприємствах, не має цінних паперів, не є орендодавцем основних фондів та ін. Графічно структуру доходів та їх питома вага зображено на рисунку 2.2.

Рис. 1.1 Структура доходів ВАТ «Балківецький хлібозавод»

Для оцінки формування доходів складено таблицю 2.7, яка вміщує дані за 2010 - 2013 рр., які взяті зі «Звіту про фінансові результати» ВАТ «Балківецький хлібозавод». Аналіз динаміки показників валового прибутку та його структури, наведений в таблиці 2.7 (додаток) дозволяє виявити тенденції змін.

Валовий прибуток у 2011 році складав 1038 тис грн, що за абсолютним відхиленням становило -105 тис грн, тобто у 2010 році валовий прибуток був 1143 тис грн, що означало його зниження у 2011 році на 9,19% до 2010 року. У 2012 році валовий прибуток збільшився до 1912 тис грн, а відносне відхилення становило 84,2% від попереднього року. У 2013 році прибуток від реалізації збільшився на 1155 тис грн за абсолютним відхиленнмя і складає 3067 тис грн.

«Іншi операцiйнi доходи» підприємства складаються вiд реалiзацiї оборотних активiв та iнших доходiв, що облiковуються на рахунку 71. Найбільше доходів від іншої операційної діяльності підприємство отримало у 2011 році і складало 271 тис грн, що згідно абсолютному відхиленню за 2010 рік збільшилось на 248 тис грн, відповідно у 2010 році підприємство отримало 23 тис грн, а відносне відхилення складалє 1078,3%. У 2013 році інші операційні доходи складають 81тис грн., а у 2012 – 143 тис грн., що говорить про зниження дохідності від іншої операційної діяльності. Так відносне відхилення у 2012 році є - 47,23% до 2011 року. А у 2013 відносне відхилення складає - 43,46% до 2012 року.

Інший важливий показник діяльності підприємства це прибуток від операційної діяльності, який у 2010 та 2011 рр. дорівнював нулю, тобто підприємство не мало ні прибутку, ні збитку. Але далі ситуація стала погіршуватися, оскільки у 2012 році підприємство понесло збитку на суму 179 тис грн.. Збиток зумовлений підвищенням витрат на збут продукції та інших операційних витрат, тобто це виявилися головними факторами, які вплинули на операційний прибуток. У 2012 р. витрати на збут становили 1386 тис грн., а відносне відхилення до 2011 р. складало 91,97%, тобто на 664 тис грн. більше за 2011 р. і це враховуючи те, що у 2010 р. тільки самі витрати на збут складали 643 тис грн., а відносне відхилення з 2011 всього 12,29%. Так само різко збільшились інші операційні витрати, якщо у 2010 та 2011 рр., складали відповідно 22 і 15 тис грн., то у 2012 р. збільшились за абсолютним відхиленнмя на 175 тис грн., тобто у 2012 р. інші операційні витрати становили 190 тис грн. У 2013 році ситуація трохи покращилась , але підприємство все одно мало збиток 3 тис грн., відносне відхилення до 2012 р. складало 98,32%. Хоча і у 2013 р., адміністративні, інші операційні витрати й витрати на збут збільшились і як фактори, вплинули на прибуток від операційної діяльності. Наприклад особливо зросли витрати на збут у 2013 р. – 2126 ти грн., що більше за попередній рік на 740 тис грн. та збільшились адміністративні витрати і склали 778 тис грн., а відносне відхилення до 2012 р. – 18,24%. Але на операційний прибуток у 2013 р. вплинув такий фактор, як валовий прибуток, так як він вагомо зріс порівнюючи з 2012 роком (60,41%), а саме на 1155 тис. грн.. Тому завдяки збільшенню валового прибутку у 2013 році, який зміг покрити хоча б витрати на збут, прибуток від операційної діяльності збільшився за абсолютним відхиленням на 176 тис грн., що являється значним кром, хоч збиток ще існує.

Аналіз прибутка від звичайної діяльності до оподаткування за 2010 - 2011 рр. дорівнював нулю. Також підприємство за період 2010 та 2011 рр., не мало доходу від участі в капіталі, інших фінансових доходів, й інших доходів й не несло відповідних до них витрат, тобто всі показники дорівнюють нулю, то немає сенсу говорити про прибуток від звичайної діяльності до оподаткування й після, а також про чистий прибуток, якого підприємство загалі не отримало за ці два роки. Оскільки з самого початку валовий прибуток й інші операційні доходи поглинули відповідні до них витрати. Тому одержано такий результат. Чистий прибуток за 2010 та 2011 рр. дорівнює нулю.

Зовсім інша ситуація склалась у 2012 та 2013 рр. У 2012 році підприємство отримало 2 тис грн. за інші доходи і понесла фінансові витрати у розмірі 16 тис грн.. Тому підприємство отримало від звичайної діяльності до оподаткування збиток на суму – 193 тис грн. Значить головними факторами, що зумовили збиток від звичайної діяльності до оподаткування у 2012 році є отримання збитку від операційної діяльності у розмірі 179 тис грн.., непокриті фінансові витрати іншими доходами. Також слід уточнити, що підприємство не одержує доходів від участі в капіталі, інші фінансові доходи і не несе відповідні до них витрати.

За 2013 рік підприємство понесло менший збиток і трохи покращило своє фінансове положення. Так розмір збитку від звичайної діяльності до оподаткування у 2013 році склав 16 тис грн., відносне відхилення до 2012 р.

91,71%, що на 177 тис грн більше за попередній рік. Хоча підприємство не отримувало інших доходів, як у 2012 році, але несло фінансові втрати у розмірі – 13 тис грн., що за абсолютним відхиленням на 3 тис грн. менше за 2012 рік. Тому на отримання збитку від звичайної діяльності до оподаткування у 2013 році вплинув особливо такий фактор як фінансові витрати, які хоча на 18,75% зменшились порівняно з 2012 р., але зовсім не отримало фінансових доходів, а також те, що підприємство мало збиток ще від операційної діяльності на суму 3 тис грн..

Отже у 2012 році підприємство несе чистий збиток на суму 193 тис грн., а у 2013 збиток у розмірі – 3 тис грн.. Так як підприємство не сплачує податків на прибуток й не отримує доходів від надзвичайної діяльності й не несе відповідних до них витрат, тому як фактори вони не можуть вплинути на показник чистого прибутку, підвищуючи чи знижуючи його.

Тому виявлені в процесі аналізу показники чистого прибутку за 2010 - 2013 рр., показують, що підприємство знаходиться у кризовому становищі, оскільки несе збитки, що свідчить про необхідність покращення фінансово-господарської діяльності ВАТ «Балківецький хлібозавод» та пошуку шляхів виявлення резервів зростання доходів.

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ЗБІЛЬШЕННЯ ДОХОДІВ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Шляхи виявлення потенційних резервів зростання доходів ВАТ «Балківецький хлібозавод»

Діяльність підприємства повинна бути спрямовано на те, щоб забезпечити збільшення прибутку, шляхом пошуку невикористаних можливостей, тобто резервів його зростання.

Резерви зростання прибутку – це кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зростання об'єму реалізації продукції, зменшення витрат на її виробництво і реалізацію, недопущення зовні реалізаційних збитків, вдосконалення структури вироблюваної продукції. Резерви виявляються на стадії планування і в процесі виконання планів. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці їх розрахунку, мобілізації і реалізації. Виділяють три етапи цієї роботи: аналітичний, організаційний і функціональний.

На першому етапі виділяють і кількісно оцінюють резерви; на другому розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, що забезпечують використання виявлених резервів; на третьому етапі практично реалізують заходи і ведуть контроль за їх виконанням [9, c.178].

Проаналізувавши рівень та динаміку формування доходів ТОВ «Агрофірма імені Суворова» за 2010 - 2013 рр. бачимо, що підприємство знаходиться у кризовому становищі, оскільки має збитки. Тому доцільним буде виявити резерви зростання доходів, що покращать фінансово-господарський стан та збільшить прибутковість підприємства у майбутньому.

Розглянемо головні резерви збільшення прибутку, які є необхідними для даного підприємства та можуть бути практично реалізованими у процесі його господарської діяльності.

Перш за все підприємство повинно збільшити обсяги випуску продукції, що призведе до зростання прибутку від реалізації. За рахунок випуску різноманітного асортименту продукції, що призведе до збільшення обсягів продаж. Також збільшити обсяги реалізації можливо за рахунок укладання оптимальних і найвигідніших цін та умов з постачальниками сировини та матеріалів, які необхідні для виробництва продукції й подальше довготривале їх збереження.

Іншим важливим напрямком пошуку резервів збільшення прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції. Аналізуючи собівартість продукції, знаходимо резерви її зниження, які водночас є і одним з головних факторів зростання прибутку.

Зниження собівартості продукції можливе за рахунок зниження її складових, таких як: виробництво, включаючи витрати на сировину, матеріали, енергію, амортизацію основних фондів, оплату праці персоналу, обслуговування виробничого процесу і управління ним, збут продукції (пакування, транспортування, реклама, комісійні витрати і т.п.), поточну раціоналізацію виробництва (удосконалення технології, організації виробництва, праці, підвищення якості продукції), крім капітальних витрат.

Підприємство повинно розширити ринки збуту, при чому має розглядати пропозиції найвигіднішої ціни з покупцями та постачальниками при укладанні контрактів та договорів.

Оскільки на підприємстві відсутня налагоджена соціальна структура, слід виконати впровадження організаційно-технічних заходів, які вплинуть на зростання продуктивності праці і зниження трудомісткості, наприклад зменшити кількість виробничого персоналу.

Ще одним резервом збільшення прибутку є розширення асортименту продукції та підвищення її якості, оцінюючи конкурентний ринок. Дотримання технологічної дисципліни, контроль за роботою устаткування і своєчасна його наладка, умови зберігання і транспортування сировини і готової продукції є найважливішими чинниками підвищення якості товарної продукції.

Значним резервом збільшення прибутку є впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу. Оновлення основних запасів та технологічні нововведення покращує економічні показники роботи підприємств. Але спочатку підприємство має позбутися збитків й збільшити чистий прибуток, який потім можна спрямувати на розвиток виробничого і соціального розвитку, а головне закупити нове обладнання. Але першими резервами, на які підприємство має опиратися для того, щоб позбутися збитків і отримувати прибуток є збільшення обсягів реалізації та зменшення собівартості продукції.

Тому слід розглянути ці напрямки детальніше.

Як відомо, чим більше продукції реалізується, тим більшою буде сума прибутку, і навпаки, невиконання плану по реалізації зменшує прибуток. Тобто між прибутком та обсягом реалізації існує пряма залежність.

Отже треба знайти, такий обсяг реалізації, який дозволить збільшити валовий прибуток. При підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок можливого зростання об'єму реалізації використовуються результати аналізу випуску і реалізації продукції.

3.2. Світовий досвід зростання дохідності діяльності підприємства.

Практика світового досвіду зростання дохідності діяльносіті підприємств застосовує загальні критерії збільшення прибутковості, а саме через:

• підвищення обсягів виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;
• розширення асортименту, підвищення якості продукції оцінюючи конкурентний ринок;
• зменшення витрати на виробництво;
• здійснення заходів по підвищенню продуктивності праці працівників;
• установлення реальної залежності рівня цін від якості виробленої продукції, її конкурентоспроможності, попиту та пропозиції аналогічної продукції іншими виробниками;
• впровадження заходів науково-технічного прогресу

Одним із резервів росту прибутку підприємства є збільшення об’єму реалізації товарної продукції. Між прибутком та об’ємом реалізації існує пряма залежність, тобто чим більше продукції реалізується, при інших рівних умовах, тим більшою є сума прибутку, і навпаки, невиконання плану по реалізації зменшує прибуток. Таким чином, різноманітність продукції, що реалізовується підприємством має значний вплив на збільшення реалізованої продукції фірми.

Певну роль в процесі реалізації продукції відіграє налагоджена організація роботи відділів збуту промислових підприємств.

Важливу роль в організації збутової програми відведена маркетингу. Практика світової торгівлі показала, що багато видів нових виробів не знаходять свого покупця на ринку без вправної організації маркетингу. Тому в цих умовах господарювання слід більше уваги приділяти маркетингу. Для збільшення отримуваного прибутку велике значення має збереження наявних

довготривалих господарських зв’язків. Їх зруйнування погано позначається на виробництві, матеріально-технічному постачанні [40, c.88-90].

Зниження собівартості продукції є найважливішим фактором росту прибутку. У зниженні собівартості продукції найбільш повно відбивається економія матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, якими розпоряджається підприємство. Максимальна мобілізація резервів собівартості продукції є важливою умовою ефективного функціонування підприємства.

Ефективне використання матеріальних ресурсів в значній мірі залежить від роботи відділу постачання. Однією з важливих задач органів постачання є контроль за станом запасів і за управлінням ними. Робота служби постачання повинна сприяти економічному і раціональному використанню матеріальних ресурсів при плануванні матеріально-технічного постачання, а також при прямому використанні матеріальних ресурсів [40, c.91].

Значний вплив на збільшення прибутковості має оновлення основних фондів. Технічне переозброєння виробництва покращує економічні показники роботи підприємств. Необхідно регулярно проводити інвентаризацію запасів і обладнання з метою виявлення надлишків. Ці надлишки необхідно продавати за ринковими цінами.

Збільшення прибутку є одним з напрямків підвищення продуктивності праці, економії трудових витрат на виробництво. Значний вплив на підвищення продуктивності праці і, відповідно ріст прибутку, має скорочення застосування ручної праці, подальше впровадження механізації і автоматизації виробничих процесів. Розрахунки спеціалістів показують, що при механізації робіт продуктивність праці збільшується у 1,5-2 рази.

Основою збільшення прибутку є впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу. Технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації та інформаційних технологій, справляють значний вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва продукції.

Резервом росту прибутку є підвищення якості виробляємої продукції і ліквідація втрат від браку. Проблема якості продукції, особливо в ряді галузей промислових підприємств пов’язана із підвищенням надійності і тривалості використання виробів. Багато зарубіжних підприємств випускають продукцію з гарантією.

Резервом росту прибутку підприємств є підвищення цін.

Для збільшення обсягу отримуваного прибутку підприємствам необхідно застосовувати правильну тактику в області встановлення цін. При встановленні ціни товару використовується спеціальна методика розрахунку вихідної ціни.

У цінах повинні відображатись суспільно-необхідні витрати на виробництво і реалізацію продукції, її споживчі властивості, якість, платоспроможний попит [48, c.56].

У світовій практиці велика увага приділяється розвитку інших видів діяльності підприємств (посередницької, кредитної, інвестиційної тощо), які забезпечують отримання позареалізаційних доходів від їх здійснення. Тому основними резервами отримання доходів від позареалізаційних операцій є:

1. Проведення експертизи проектів і вибір для пайової участі в діяльності підприємств галузей і сфер економіки, які мають високі перспективи росту і високу рентабельність капіталу;
2. Вкладання вільних фінансових ресурсів у ризикові (венчурні) підприємства, наукові дослідження, пов'язані з розробкою якісно нових видів продукції;
3. Цілеспрямований вибір цінних паперів, які купуються фірмою, оцінка рейтингу їх емітенту та інвестиційної привабливості здійснюваних фінансових інвестицій, формування портфеля цінних паперів, забезпечуючого максимізацію отриманого прибутку при мінімальному рівні ризику.

Збільшення прибутку дає можливість підприємству заробити засоби на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочення, до того ж це стає функцією самого підприємства [48, c.54].

Резерви зростання прибутку практично невичерпні, оскільки не зупиняється розвиток науки і техніки, постійно удосконалюються форми і методи організації виробництва і праці. У завдання аналітиків входить розширення і вдосконалення методів пошуку резервів, особливо резервів зростання прибутку за рахунок інтенсифікації виробництва.

ВИСНОВКИ

У першому розділі було проведено теоретичне дослідження, яке дало змогу виявити економічну сутність доходів підприємства. Розкрито питання про структуру формування доходу підприємства, їх склад та джерела утворення, а також вплив факторів на зміну обсягу доходу. Ще було розглянено методичні аспекти обчислення доходів

Отже дохід – це гроші, що продавець сподівається одержати за продану одиницю виготовленої продукції. Виручка від продажу є основним джерелом надходження доходів підприємств. Доходи є узагальнюючим показником роботи підприємства, що виражає результати його виробничої, фінансової та інвестиційної діяльності.

Кінцевим позитивним фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток. Прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Значення прибутку полягає у тому, що він є основним джерелом економічного розвитку підприємства та об’єктом оподаткування. Максимізація прибутку в зв'язку з цим є першочерговою задачею підприємства.

Узагальнюючим показником економічної ефективності виробництва є показник рентабельності. Рентабельність означає прибутковість підприємства. Вона розраховується шляхом зіставлення прибутку з витратами або ресурсами, що використовуються. Тому для ефективного функціонування підприємства необхідно підвищувати показники рентабельності.

У другому розділі завдяки загальній методиці обчислення доходів підприємства вдалося зробити оцінку формування доходів, що була досліджена на прикладі ВАТ «Балківецький хлібозавод», якому було надано загальну техніко-економічну характеристику за 2010 – 2013 рр. Та проаналізували основні показники господарської діяльності підприємства, що дало змогу виявити ефективність функціонування даного підприємства.

На основі показників роботи ВАТ «Балківецький хлібозавод» була проведена оцінка формування доходів підприємства за період 2010 - 2013 рр. та проаналізовано вплив факторів на зміну його обсягу.

На основі «Звіту про фінансові результати» вдалося обчислити рівень доходів ВАТ «Балківецький хлібозавод» та зробити їх аналіз. Було розраховано показник прибутку від реалізації й проаналізовано вплив основних чинників, а саме собівартості та чистого доходу, на зміну його обсягу. Для визначення дохідності підприємства обчислили рівень рентабельності (продаж продукції, сукупних активів).

Після аналізу обчислення доходів ВАТ «Балківецький хлібозавод» прослідкували динаміку формування доходів даного підприємства та надали їм загальну оцінку. Оцінка формування доходів та порівняних до них витрат дала змогу з’ясувати, що підприємство знаходиться у кризовому становищі, оскільки має збиток. Маючи збитки підприємство не зможе вкладати гроші у виробничий і соціальний розвиток, поповнювати фінансові резерви, матеріально заохочувати власних працівників, регулярно сплачувати податки й взагалі бути платоспроможнім. Окрім цього підприємство має проблеми, які впливають на його діяльність, а саме недостатнiсть обiгових коштiв, застарiле обладнання, вiдсутнiсть соцiальної структури на пiдприємствi. Отже необхідним є виявлення резервів зростання доходів, що ліквідує збитки та максимізує прибуток.

Тому у третьому розділі були розроблені шляхи виявлення резервів зростання доходів ВАТ «Балківецький хлібозавод», які змогли б покращити фінансово-господарський стан даного підприємства.

Опираючись на загальну закордонну практику зростання прибутковості були запропоновані основні резерви зростання прибутку, які мали б місце на даному підприємстві, враховуючи усі особливості його фінансово-майнового стану.

А отже пріоритетними з них мають стати збільшення обсягів реалізації продукції та зниження собівартості. Що відбудеться за рахунок зниження витрат на метеріали, сировину, амортизації, оплату праці та збут виготовленої продукції, підвищення різноманітності асортименту продукції, укладання найбільш вигідних контрактів з постачальниками ресурсів, які необхідні для виробництва продукції, розширення ринків збуту продукції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаренкова Г.М. Фінанси підприємств: Навч. посіб. Для сам ост. Вивчення дисципліна. – 2-ге вид., випр. і доп./ Азаренкова Г.М. Журавель Т.М., Михайленко Р.М. – К.: Знання-Прес, 2006. – 287 с.
2. Аналіз прибутків підприємств.//В кн.: Мельник В.М. Основи економічного аналізу./ Мельник Віктор Михайлович – К.: Знання, 2008. – с. 96-104.
3. Аналіз прибутковості та рентабельності.//В кн..: Андрєєва Г.І. Економічний аналіз./Андрєєва Галина Ігорівна – К.: Знання.– 2008.-с.194-211.
4. Аналіз прибутковості та рентабельності.//В кн.: Економічна статистика./За ред. Моторина Р.В./Моторина Романа Володимировича. – К., 2005.-с.314-320.
5. Аналіз рентабельності діяльності підприємств.//В кн.: Мельник В.М.Основи економічного аналізу./ Мельник Віктор Михайлович.– К., 2008.- с.104-110.
6. Аналіз рентабельності.//В кн.: Каразін В.А., Савицька О.М. Економічний аналіз. – практикум. – К.: Знання, 2007.- с.174-175.
7. Березін О.В. Економіка підприємства: Навч.посіб./ О.В. Березін, Л.М. Березіна, Н.В. Бутенко. – К.: Знання, 2009. – 390 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
8. Білик М. Оцінка та вибір фінансово-економічних моделей прогнозування прибутку підприємства. //Форм-ня ринк. відн. в Укр.. – 2008. - №5. – с.7-10.
9. Болюх М.А. Економічний аналіз: Навч.посібник/ М.А.Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченка. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.:КНЕУ, 2003. - 556 с.
10. Глазунов М. Финансовый анализ в управлении доходами предприятия.//Финансы. – 2005.- №3. -с. 54-57.
11. Голов С. Міжнародні стандарти фінансової звітності.//Бух. облік та аудит. – 2009.- №8. – с.43-55.
12. Грачова Р. Доходи, витрати та фінансові результати. Бух. облік – Нова бухгалтерія//Спец. дод. до тижня. «Дт-Кт». – 2004. - №25. – с.130.
13. Грещак М.Г. заг. Ред.. С.Ф. По кропивного. – Вид. 2-ге, перероб. Та доп./ М.Г. Грещак, В.М. Колот, та ін. – К.: КНЕУ, 2001 – 528 с.
14. Гриньова В.М. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – 3-тє вид., стер./ Гриньова В.М., Коюда В.О – К.: Знання-Прес, 2006. – 423 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
15. Дерій В. Проблеми обліку витрат і доходів підприємства та перспективи їх вирішення в Україні//Бух. облік і аудит. – 2008.-№4.-с.7-11.
16. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999р №996 – XIV.
17. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про підприємництво” від 22 лютого 2000р.
18. Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991р.
19. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р.
20. Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1992р.
21. Зінченко О. Показники і критерії якості прибутку підприємства та етапи його використання//Акт. Пробл. ЕК-ки. – 2009.-№7. – с.106-111.
22. Коваленко Л.О. Фінансовий менеджмент: Навч. Посібник.- 2- ге вид., перероб. і доп./ Коваленко Л.О., Ремньова Л.М - К.: Знання, 2005-485 с.
23. Коваленко Л.О. Фінансовий менеджмент: Навч. Посібник.- 3-тє вид., випр. і доп./ Коваленко Л.О., Ремньова Л.М – К.: Знання, 2008. – 483 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
24. Короткевич О. Рентабельність господарської діяльності підприємств: структура, рівень, динаміка.//Еко-ка і прогнозування. – 2008.-№3 – с.61-69.
25. Кривицька О. Планування прибутку підприємства при визначені стратегії його розвитку//Фінанси України. – 2005.- №3. – с.138-136.
26. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навчальний посібник. – 2-ге видання, перероблене і доповнене./ Володимир Васильович Кулішов. – Львів: «Магнолія плюс», 2006. – 208 с.
27. Кулішов В.В. Основи економічних знань. Підручник для студентів вищих закладів освіти./Володимир Васильович Кулішов. – Львів: «Магнолія Плюс»; видавець СПД ФО «В.М. Піча» 2005. – 516 с.
28. Кучерова С.О. Сутність прибутку та методика визначення фінансового результату діяльності підприємств.// Економіка АПК. – 2005.-№5. – с. 78-85.
29. Лазаришина В. Аналіз фінансових результатів.//Все про бух. облік. – 2008.-№20. –с.14-16.
30. Наказ Міністерства фінансів України “Затвердження методики аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки” від 14 лютого 2006 р. №170.
31. Наказ Міністерства фінансів України “Питання складання фінансової звітності” від 24 лютого 2000р. №37.
32. Олексюк О. Прибутковість в управлінні результативністю діяльності сучасних компаній//ФінансиУкраїни. – 2006. - №12. – с,101-111.
33. Партін Г.О. Фінанси підприємств: Навч. посіб./ Партін Г.О., Загородній А.Г. – Львів: ЛБІ НБУ, 2003. – 265 с.
34. Петрович Й.М. Економіка виробничого підприємства: Навч. посіб.: За ред. Й.М. Петровича. – 2-ге вид., пероб. і доп./Й.М. Петрович, І.О. Будіщева, І.Г. Устінова та ін.– К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 405 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
35. Петрович Й.М. Економіка підприємства: Підручник/ за загальною редакцією Й.М. Петровича/ Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Кулішов В.В та ін.– Львів: «Магнолія плюс», видавець В.П. Піча. – 2004. – 680 с.
36. Петруха С. Фінансово господарські показники роботи харчової промисловості України: аналіз фінансових результатів//Економіст. – 2006. - №11. – с.44-50.
37. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник/ А.М. Поддєрьогін, М.Д. Буряк та ін.; Кер. Кол. Авт. І наук. Ред.. проф.. А.М. Поддєрьогін. – 6-те вид., перероб. Та допов. – К.: КНЕУ, 2006. – 552 с.
38. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник/ Сергій Федорович Покропивний.–Вид. 2-ге, перероб. та доп.–К.: КНЕУ.–2001.-528 с.
39. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87
40. Поляков К.Ф. Економіка підприємств: Підручник/ Поляков Костянтин Федорович. – К.: Епіцентр. – 2001.-301с.
41. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000р №419 “Про складання фінансової звітності”.
42. Пурило А. Показники і критерії оцінки якості прибутку на стадії його формування в системі менеджменту підприємства.//Ф.У. – 2008.-№10.- с.106-115.
43. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е узд., перераб. и доп./ Савицька Галина Васильєва. – Минск: ООО «Новое издание», 2000. – 688 с.
44. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб./Савицька Галина Васильєва. – К.: Знання, 2004. – 654 с.
45. Сизоненко В.О. Сучасне підприємництво: Навч. посіб./Сизоненко Володимир Олександрович. – К.: Знання-Прес, 2008. – 440 с.
46. Слав`юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посіб. Вид. 2-ге, допов. і переробл./ Слав`юк Руслан Анатольевич. - Луцьк: Ред. – вид. відд. «Вежа» Волин. Держ. Ун-ту ім.. Лесі Українки, 2001. – 456 с.
47. Факторний аналіз рентабельності продукції.//Вісник КЕІ КНЕУ.– 2006.-№6.-С.57-58.
48. Філімоненко О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник./ Філімоненко Олександр Сергійович.- К.: Кондор, 2005.- 400 с.
49. Фінансовий аналіз.// В кн..: Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання. – К.: Знання, 2008. – с.341-577.
50. Хмельницька Н. Види витрат та їх вплив на формування прибутку.//Фин. рынки и ценные бумаги. – 2008.-№5.-с. 16-18.
51. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 2-е вид./Шваб Лариса Іванівна. – К.: Каравела, 2005. – 568 с.
52. Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент: Підручник./Шелудько Віктор Миколайович. – К.: Знання, 2006. – 439 с. (Вища освіта ХХІ століття).
53. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз: Навч. посіб./ Олег Олександрович.-Київ “Кондор”,2005.-100-108 с.
54. Ширягіна О. Методика аналізу фінансових результатів підприємства.// Форм-ня ринк. відн. в Укр. – 2005.- №5. – с.60-65.
55. Ширягіна О. Удосконалення методики прогнозування прибутку підприємств.// Форм-ня ринк. відн. в Укр. – 2006.- №6. – с.12-16.
56. www.ebk.ua – електронна бібліотека Князева
57. www.nbuv.gov.ua – національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
58. www.smida.gov.ua – система розкриття інформації на фондовому ринку
59. www.wikipedia.org.ua – Вікіпедія – вільна енциклопедія
60. www.zakon.nau.ua – нормативно-правові документи

НАПРЯМИ ЗБІЛЬШЕННЯ ДОХОДІВ ІДПРИЄМСТВА БАЛКІВЕЦЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД