Проектуватння організаціъ перевозок залізничного транспорту по обслуговуванню основних виробничих цехів на металургійному комбінаті

Реферат

Кількість сторінок – 91;

Кількість формул –;

Кількість таблиць –5;

Кількість рисунків –;

Основні терміни: рухомий склад, вантажообіг, вагонообіг, діаграма вагонопотоків, діаграма вантажопотоків, контактний графік, план-графік роботи станції, автоматичне блокування, напівавтоматичне блокування, маневровий порядок руху поїздів, вантажні фронти та вантажні пристрої, добова переробляюча здатність вантажного фронту, коефіцієнт нерівномірності прибуття, нормування маневрових операцій, сортувальні колії, прийомо-відправочні колії, витяжні колії, навантажувально - розвантажувальні фронти, збірний поїзд, робочий парк заводських вагонів, робочій парк тепловозів та ін.

Мета дипломного проектування: навчитися розраховувати і проектувати організацію перевозок залізничного транспорту по обслуговуванню основних виробничих цехів на металургійному комбінаті.

При цьому самостійно обчисляти вантажооберт та вагонооберт, будувати добовий план –графік роботи заводської сортувальної станції, самостійно обчисляти і будувати контактний графік, а головне робити економічні розрахунки і навчитися грамотно і економічно експлуатувати залізничний транспорт.

Зміст:

Вступ …………………………………………………….…………………….…4

1. Загальна частина ………….…………………………………..………………7

1.1. Характеристика основних цехів ВАТ МК "Запоріжсталь"………………7

1.2. Характеристика та технічне оснащення цеха підготовки

виробництва (ЦПВ) ………...…………………………………………………...8

1.3. Характеристика під'їзних колій та перегонів …………………………….9

1.4. Характеристика основних вантажопотоків по прибуттю

та відправленню ………………………………………………………………...15

1.5. Характеристика рухомого складу …………………………………….…..19

1.6. Характеристика вантажних фронтів та вантажних пристроїв …………..21

2. Розрахункова частина ………………….…………………………………….25

2.1. Розрахунок вантажообігу по цехам ……………………………………….25

2.2. Розрахунок вагонообігу по цехам …………………………………………30

2.3. Розрахунок коефіцієнту нерівномірності прибуття вантажів ……...…....34

3. Спеціальна частина …………………………………………………………..36

3.1. Контактний графік по обслуговуванню основних цехів

комбінату ЦПВ ………………………………………………………………….36

.2. Рухомий склад ЦПВ, та виробничих цехів ………………………….…....43

3.3. Характеристика вантажів відправляємих за адресою

основних виробничих цехів …………………………………………………….46

.4. Розрахунок показників контактного графіку ……………………………..47

4. Організація виробництва …………………………………………………….50

4.1. Організація схоронності вагонного парку ………………………………..50

.2. Організація управління станцією "Східна" ………………………….........53

.3. Організація роботи основних видів зв'язку станції "Східна" ……………56

4.4. Організація прийому та відправлення поїздів на станції "Східна" ….......58

4.5. Оперативне планування та керівництво роботою станції "Східна" …….63

.6. Організація комерційних операцій ……………………………………......63

5. Економіка виробництва ……………………………………………………...69

.1. Організація роботи на ділянці …………………………………………......69

5.2. Розрахунок штату робітників локомотиво-складацьких бригад ………...73

5.3. Система оплати праці ………………………………………………………75

.4. Розрахунок річного фонду оплати праці ………………………………….77

.5 Розрахунок потреби в рухомому складі …………………………………...80

.6 Розрахунок статей витрат собівартості перевезень вантажу …………….81

5.7. Техніко-економічні показники дипломного проекту …………..………..84

6. Заходи з охорони праці і протипожежній безпеці ……..…………..……....86

6.1. Заходи з охорони праці при розвантаженні та очищенні вагонів ………86

.2. Заходи протипожежної безпеки при роботі на складах

і майданчиках …………………………………………………………………...88

.3 Заходи захисту від шкідливих дій речовин на виробництві ……….…….89

Література ……………………………………………………………………….91

ВСТУП

Залізничний транспорт завжди був і повинен надалі залишатися потужним локомотивом розвитку економіки та забезпечення обороноздатності, визначальним фактором в закріплені єдності територій та підвищеного рівня мобільності.

Промисловий залізничний транспорт функціонує на промислових підприємствах різних форм власності у всіх галузях народного господарства України, виконуючи технологічне перевезення всередині підприємств і між ними в основному спеціалізованим рухомим складом, а також забезпечує взаємодію і стикування промислових підприємств з магістральним залізничним транспортом, виконуючи самі важкі початкові та кінцеві операції перевезення по залізницях завантаження і розвантаження вантажів.

По обсягу перевезень в тонах промисловий залізничний транспорт в 4 рази перевищує обсяги перевезень Укрзалізниці, а по номенклатурі технічних засобів їй адекватне.

Велика різноманітність виробництв які обслуговуються промисловим залізничним транспортом, накладають на нього свої конкретні специфічні вимоги до конструкції, умов транспортування та завантаження і розвантаження вантажів, застосування різноманітних технічних засобів, які впливають на вартість обслуговування, організацію своєчасної і бистрої перевозки вантажів.

Велику роль він відіграє на металургійних комбінатах і підприємствах гірничорудної промисловості, де найчастіше без його використання не можливо організувати окремі виробничі процеси, які пов’язані з перевезенням різноманітних вантажів і виготовленої підприємствами продукції.

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" є одним з найбільш великих промислових підприємств України, продукція якого добре відома й користується попитом у споживачів на внутрішньому ринку й у багатьох країнах світу.

Комбінат виробляє високоякісний листовий прокат (горячекатаний і холоднокатаний) товщиною 0,59,0 мм із вуглеродистих, низьколегованих, легованих і нержавіючих сталей.

Основними споживачами продукції комбінату є виробники зварних труб, підприємства автомобільного, сільськогосподарського, транспортного машинобудування, виробники побутової техніки й інші. Поставка виготовленої продукції комбінатом здійснюється в більшості залізничним транспортом.

Комбінат займає стійке положення на ринку, рік за роком, просуваючись нагору в списку найкрупніших виробників сталі.

Основні зусилля фахівців "Запоріжсталі" спрямовані на освоєння нових ринків і видів продукції, зміцнення позитивного іміджу підприємства, розширення географії поставок, а це без перевезень залізничним транспортом виконати неможливо.

Основа успіху суворе дотримання й постійне вдосконалювання технологічних процесів, висока якість продукції що випускається, чітке виконання договірних зобов'язань, орієнтація на потреби ринку й уміле впровадження ринкових механізмів управління.

Міжнародне визнання ВАТ "Запоріжсталь" у діловому світі підтверджено численними призами й сертифікатами.

листопада 1933 року відзначається як день народження комбінату "Запоріжсталь". У цей день на доменній печі №1 була видана перша плавка чавуну. В 1935 році вступила в лад перша мартенівська піч, а в 1937 році - слябінг. У наступні роки були введені в експлуатацію цеха по виробництву гарячого й холодного прокату.

Слід відзначити, що у 1934 році на комбінаті "Запоріжсталь" з "Дніпробуду" був організований залізничний цех, метою якого була організація залізничних перевезень на майбутньому металургійному підприємстві.

Метою будівництва самого великого в Європі металургійного заводу було забезпечення потреби в листовому прокаті автомобільної промисловості і машинобудування, які бурхливо розвиваються. Більшість обладнань і технологій вводилися й освоювалися на комбінаті вперше в країні. Високий технічний рівень проектування, будівництва й експлуатації металургійного обладнання, з використанням залізничного транспорту, завжди були відмітною рисою фахівців комбінату. Металурги "Запоріжсталі", по праву, здобули славу майстрів своєї справи.

Для більш повного використання потенціалу підприємства з 4 січня 1997 року комбінат перетворений у відкрите акціонерне товариство.

ВАТ "Запоріжсталь" складається з 8 основних і 56 допоміжних цехів, у яких трудяться більше 20 тис. чоловік. Щорічно підприємство виробляє більше 2,5 млн. т. чавуну, 3,2 млн. т. сталі й 2,7 млн. т. прокату.

В останні роки відзначається стійка тенденція росту об'ємів виробленої продукції й поліпшення економічних показників діяльності підприємства ВАТ "Запоріжсталь". У цьому є чимала заслуга працівників управління залізничного транспорту, які забезпечують своєчасно перевезення вантажів для організації металургійного виробництва і відправку готової продукції комбінату до споживачів. При тому слід зазначити, що одним з факторів ритмічної роботи залізничного транспорту ВАТ ЗМК "Запоріжсталь", являється правильна організація перевізного процесу, із застосуванням сучасних методів управління рухом поїздів і маневрових составів.

Слід відзначити, що для поліпшення роботи залізничного транспорту і кращої організації залізничних перевезень на ВАТ "Запоріжсталь" впроваджуються сучасні комп’ютерні технології, які забезпечують управління і контроль за рухом поїздів і маневрових составів.

За допомогою комп’ютерного обліку вагонного парку на ВАТ "Запоріжсталь", провадиться постійний нагляд за переміщенням маршрутів з вантажами і окремих вагонів з вантажами, для металургійного виробництва. Це допомагає швидко і своєчасно визначити де знаходиться той чи інший вантаж, контролювати своєчасно процес завантаження-вивантаження, з найменшими показниками простою рухомого складу.

Для кращої організації перевезень, на ВАТ "Запоріжсталь" використовується реєстрація переговорів між робітниками, які участують в організації перевезень вантажів залізничним транспортом, по всій території комбінату, а це ще й дисциплінує цих робітників.

При реконструкції станцій на ВАТ "Запоріжсталь" постійно впроваджуються сучасні технології, з використанням мікропроцесорної техніки, при управлінні на централізованих ділянках колії і сучасні види рейкових кіл, з використанням датчиків рахунку осей.

Усе вище вказане, не тільки забезпечує безперебійне і своєчасне обслуговування виробництва залізничними перевезеннями при безумовному забезпеченні безпеки руху і безпеки працюючих, а також збереження рухомого складу і вантажів, ефективне використання технічних засобів, споруд і пристроїв залізничного транспорту, дотримання вимог охорони праці та навколишнього природного середовища. А це є головна мета залізничного транспорту не тільки ВАТ "Запоріжсталь", а й всього металургійного виробництва України.

1. Загальна частина

1.1. Характеристика основних цехів

ВАТ МК "Запоріжсталь"

В агломераційному цеху комбінату виробляється основний залізорудний агломерат. Практично всі процеси виробництва агломерату автоматизовані.

У доменному цеху на чотирьох доменних печах комбінат щорічно виплавляє 2,5 млн. тонн чавуну високої якості для виробництва сталі, великогабаритного чавунного лиття й товарного чавуну в чушках.

Відмінною рисою чавуну виробництва ВАТ "Запоріжсталь" є низький вміст у ньому сірки й фосфору, завдяки чому він користується широким попитом на світовому ринку.

У мартенівському цеху комбінату працює 9 печей, ємкістю 250500 тонн із загальною виробничою потужністю 3,3 млн. тонн сталі в рік. Сталь виробляється скрапрудним процесом на рідкому чавуні. Мартенівські печі опалюються природним газом. Для інтенсифікації виплавки сталі, на всіх печах використовується кисень. Сталь продувається аргоном. Виплавлювана сталь маловуглеродиста, средньовуглеродиста, конструкційної й звичайної якості, низьколегована яка розливається в злитки масою до 20 тонн, які використовуються для виробництва листового прокату.

В обтискному цеху на обтискному стані слябінг "1150" прокочуються злитки з вуглеродистої, легованої й нержавіючої сталі на сляби товщиною 100200 мм, шириною 10001520 мм, довжиною 18004700 мм. Сляби, призначені для перекату на лист, у гарячому стані передаються на широкополосний стан гарячої прокатки.

Цех гарячої прокатки тонкого листа (ЦГПТЛ) оснащений агрегатами для забезпечення поставки прокату в листах і рулонах - шириною від 1000 до 1500 мм. Безперервний тонколистовий стан гарячої прокатки "1680" виробничою потужністю 3,0 млн. тонн у рік виробляє смуги товщиною 2,07,0 мм, шириною 10001500 мм, масою рулону до 16,0 тонн. На трьох профільогибочних агрегатах виробляються більше 500 сортових (кутки, швелери) і спеціальних фасонних профильорозмірів гнутих профілів з вуглеродистої, низьколегованої й нержавіючої сталі із товщиною стінки від 1,0 до 8,0 мм і із шириною розгорнення профілю до 1450 мм.

У цеху холодної прокатки №1 (ЦХП-1) на безперервному чотирьохклітьовому стані "1680", двох одноклітьових реверсивних станах "1680" і "1200", двадцятивалковому стані "1700" і двох безперервних вузькополосних чотирьохклітьових станах "450" і "650" виробляється холоднокатаний лист, смуги й стрічки з вуглеродистої, низьколегованої, легованої й нержавіючої сталі.

Цех оснащений засобами для дресирування, поперечного й поздовжнього різання, що забезпечують поставку холоднокатаного прокату товщиною від 0,2 до 2,0 мм, шириною від 10 до 1500 мм і довжиною листа до 4000 мм, а також рулонів масою до 14,0 тонн.

Цех холодної прокатки №3 (ЦХП-3) має у своєму розпорядженні унікальний стан "2800" для виробництва великогабаритного холоднокатаного листа товщиною 1,55,5 мм, шириною 10002300 мм і довжиною до 4500 мм із вуглеродистих, легованих і нержавіючих сталей.

У складі цеху діє спеціалізоване відділення по виробництву шліфованих і полірованих листів і смуг у рулонах з нержавіючої сталі.

1.2. Характеристика та технічне оснащення

цеха підготовки виробництва (ЦПВ)

Для переробки прибуваючих на адресу ЦПВ вантажів є вантажні фронти (вивантаження-навантаження): вугілля, піску, глини, пиломатеріалів вогнетривів феросплавів, металопрокату та ін., які оснащені технічними засобами, призначеними не тільки для вивантаження прибуваючих вантажів, але й для їхнього відвантаження споживачам (виробничим цехам комбінату). Згідно, представленої таблиці 1, на ЦПВ застосовуються наступні технічні засоби й механізми: козлові електрокрани, залізничні крани (ЕДК-500, ЕДК-300, КДЭ-253, КЖДЭ-16, КЖДЭ-25, КЖ-561), авто - і електронавантажувачі, екскаватори на гусеничному ходу (ЭО-5111, ЭО-5122А) і бульдозера (Т-130, Т-170, ДЭТ-250).

Слід зазначити, що бульдозера й екскаватори застосовуються для отштивки піску й вугілля на нових складах, розташованих біля станції Запоріжжя-Ліве. Залізничні крани із різними робочими органами (гак, магніт, грейфер і поліп), для навантаження різних пакетированих і насипних вантажів з урахуванням їх характеристики (сипкості, в'язкості, уміння намагнічування й ін.). Причому слід зазначити, що крани більшої вантажопідйомності ЕДК застосовують вантажозахватний орган гак, а крани типу КДЭ, КЖДЭ й КЖ міняють вантажозахватні органи, перепасовуя їх, на усі вище зазначені типи.

Для швидкого вивантаження пакетированих вантажів на ділянці ЦПВ, залізничними кранами більшої вантажопідйомності, на крюкову підвіску надягають спеціальне оснащення, що належить ЦПВ.

Вивантаження наливних вантажів провадиться на ділянці АЗС і маслоскладі №174, за допомогою насосів або самопливом у спеціально призначені підземні ємкості або баки для зберігання цих вантажів.

Вивантаження вантажів: вугілля, піску й феросплавів провадиться на підвищених коліях (естакадах), причому піску з вагон-самоскидів (хоперів), феросплавів з вагон-самоскидів (думпкарів), а вивантаження вугілля провадиться з люкових вагонів шляхом відкривання люків вантажниками служби вивантаження-очистки УЗТ.

Слід зазначити, що на ділянку основних складів ЦПВ надходять вантажі, які за допомогою вантажників служби вивантаження-очистки УЗТ вивантажуються вручну - ці вантажі: шифер, скло, мітли, сіль, меблі та ін..

Після вивантаження багатьох вантажів, провадиться очищення вагонів від залишків вантажу вантажниками служби вивантаження-очистки УЗТ на фронті очищення 73 колії, тому що неочищені вагони до перевезення не приймаються й слід зазначити, що після вивантаження багато вагонів використовуються на комбінаті для відвантаження готової продукції комбінату.

У таблиці 1 представлена характеристика вантажних фронтів ЦПВ, а у колонці 10 цієї таблиці, вказаний тип рухомого складу, який використовується для перевезення вантажів (піввагон - П, критий вагон - К, цистерна - Ц).

1.3. Характеристика під’їзної колії та перегонів

Під'їзна колія комбінату ВАТ "Запоріжсталь" примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці до парку "А" стрілкою №12, до парку "Б" стрілкою №172.

Загальна довжина усієї під'їзної колії складає 312500 м, з них належить комбінату "Запоріжсталь" - 244800 м.

Межею під'їзної колії являються знаки "Межа під'їзної колії", встановлені напроти вхідних світлофорів "ЧВ" парку "А" і "ЧБ" парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве.

До контрагентів, що обслуговуються ВАТ "Запоріжсталь", належать:

- ВАТ "Дніпроспецсталь";

- ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод";

- ВАТ "Запорізький завод металоконструкцій";

- ВАТ "Запоріжкокс";

- ВАТ "Запоріжферросплав";

- ВАТ "Запоріжвогнетрив";

- УПТК ВАТ "Энергодарбуд";

- ВАТ "Запоріжстальбуд" (БМУ-1 );

- ЗАТ "ППЗТ".

На під'їзній колії ВАТ "Запоріжсталь" є 6 залізничних районів, до складу яких входять 11 станцій, а також станція Відвальна, котра не віднесена до жодного з районів.

Перелік залізничних районів, станцій, розпорядницьких постів під'їзної колії ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" приведений у таблиці 2.

Прилягаючі до станції Східна перегони й з'єднувальні колії обладнані автоматичним блокуванням, напівавтоматичним блокуванням, а там, де межі станцій збігаються по з'єднувальних коліях маневровим порядком руху поїздів.

Повна характеристика цих перегонів указана в таблиці 3, а схема станції із прилягаючими перегонами показана в графічній частині на листі 1 "Схема колійного розвитку ст. Східна".

Таблиця 1. Характеристика вантажних фронтів ЦПВ і їхня оснащеність технічними засобами

Найменування фронту навантаження-вивантаження	Рід вантажу	Розмір одноразової подачі до фронту	Одноразовий фронт вивантаження	Найменування механізму застосовуваного при навантаженні –вивантаженню	Технічна характеристика механізму	Норма часу на навантаження-вивантаження 1-го вагона.	Добова максим. перероблювальна спроможн. фронту	Тип рухомого складу	Режим роботи фронту
1	2				6		8	9	10
Колія № 60	Вогнетриви			Кран на залізн. ходу.	Q=60-80т	.43+10%	6	П	Цілодобово
Колія № 60	Тарно-штучні (меблі, олово)	6		Вилочний автонаван-тажувач (по 1 вагону кожного роду вантажу)	Q=1.5т	.89	3	К	8 –
Колія № 73	Феросплави	1		Кран на залізн. ходу.	Q=16т	.11+10%	6	П	Цілодобово
Колія №61	Вогнетриви на піддонах			Кран на залізн. ходу	Q=60-80т	.43+10%	6	П	Цілодобово
Колія № 64	Бітум			Кран на залізн. ходу.	Q=60-80т	.43+10%	10	П	Цілодобово
Колія № 64	Вогнетриви в пакетах			Автонавантажувач	Q= 1.5т	.71+10%	8	К	8 –
Колія № 64	Діабаз. борошн.	1		Ручне вивантаження		.17+10%	6	К	Цілодобово
Колія № 64	Графіт у мішках			Ручн. вивантаження на піддони й автонавантаж.	Q= 1.5т	.25+10%	3	К	–
Колія № 64	Сірчанокислий магній	1		Ручн. вивантаження на піддони й автонавантаж.	Q= 1.5т	.43+10%	3	К	–
Колія № 64	Азбест			Ручне вивантаження		3.17+10%	6	К	Цілодобово
Колія № 64	Суперфосфат	1		Ручне вивантаження		2.25+10%	8	К	Цілодобово
Колія № 64	Мертель			Ручне вивантаження		4.1+10%	5	К	Цілодобово

Продовження таблиці 1.

1	2				6		8	9	10
Колія № 64	Перліт			Кран на залізн. ходу	Q= 16т	0.81+10%		П	Цілодобово
Колія № 62	Папір			Ручн. вивантаження на піддони й автонавантаж.	Q= 1.5т	2.25+10%		К	–
Колія № 62	Обтиральні кінці			Ручн. вивантаження на піддони й автонавантаж.	Q= 1.5т	2.25+10%		К	–
Колія № 62	Шифер, руберойд			Ручн. вивантаження на піддони й автонавантаж.	Q= 1.5т	2.25+10%		К	–
Колія № 62	Мітли			Ручне вивантаження		2.25		К	–
Колія № 68	Пиломатеріали	15		Безконсольний козловий кран,	Q= 30т	1.63+10%		П	Цілодобово
Колія № 69	Вогнетриви			Кран на залізн. ходу	Q=60-80т	.43+10%		П	Цілодобово
Колія № 69	Пік			Кран на залізн. ходу	Q= 16 т	.11+10%		П	Цілодобово
Колія № 69	Труби, куток	3		Кран на залізн. ходу	Q=60-80т	.24+10%	13	П	Цілодобово
Колія № 72	Металопрокат	5		Козловий кран	Q= 20т	.67+10%	2	П	8 –
Колія № 72	Катанка			Кран на залізн. ходу	Q=60-80т	.24+10%	13	П	Цілодобово
Колія № 75	Скловата			Ручне вивантаження		.25	9	К	Цілодобово
Колія № 75	Скло			Ручне вивантаження		.25+10%	3	К	8 –
Колія № 75	Наждаки			Ручне вивантаження		.25+10%	3	К	8 –
Колія № 70	Глина			Кран на залізн. ходу	Q= 16т	.81+10%	10	П	Цілодобово
Колія № 71	Пісок (Вільногір)	8
Колія № 71	Пісок (Старовіровськ)	4
Колія № 71	Пісок (Часів Яр)	5
Колія № 71	Пісок ( Банти-шевський)	5
Колія № 73	Піддони			Кран на залізн. ходу	Q=60-80т	1.43	12	П	Цілодобово

Продовження таблиці 1.

1	2				6		8	9	10
Колія № 73	Очищ. вагонів	5		Ручне		0.23	28	П,К	Цілодобово
Колія № 76	Папір, сода, миючі засоби	2		Ручне вивантаження Електронавантажувач	Q= 1.5 т	2.25+10%	3	К	-15
Колія № 76	Электро-лампи			Ручне вивантаження Електронавантажувач	Q= 1.5 т	2.25	3	К	–
Склад мастил ЦПВ №174
Колія № 45	Змащення в тарі	1		Ручне вивантаження, Електронавантажувач	Q= 1.5 т	.25+10%		К	- 15
Колія № 45	Веретен., індуст-ріальне масло	1		Насос		.0		Ц	- 15
Колія № 32	Пиломатеріали	3		Ручне вивантаження		3.17+10%	2	П	8 -16
Колія № 30	Пиломатеріали	7		Козлової кран	Q= 30т	1.63+10%	3	П	8 -16
Колія № 30	Бітум			Ручне вивантаження		2.25+10%	2	К	-16
Склад ЦПВ № 60
Колія № 1	Вугілля			Кран на залізн. ходу	Q= 16 т	0.97+10%	16	П	Цілодобово
Колія № 2	Цегла			Кран на залізн. ходу	Q=60-80 т	1.43+10%	12	П	Цілодобово
Колія № 3	Металлоконстр.	2		Кран на залізн. ходу	Q=60-80	1.29+10%	13	П	Цілодобово
Склад ЦПВ (АЗС)
Колія № 4	Бензин, керо- син, дизпальне	1		Самопливом		.0		Ц	-18
Новий склад ЦПВ для сипучих матеріалів
Колія № 6	Пісок	21		Кран на залізн. ходу, для очистки на повиш. колії	Q= 16 т	0.81+10%	15	П	Цілодобово
Колія № 9	Вугілля	21		Естакада, відкриття люків із обох сторін		0.86+10%	24	П	Цілодобово

Таблиця 2. Перелік залізничних районів, станцій і розпорядницьких постів під'їзної колії ВАТ ЗМК "Запоріжсталь".

Райони	Станції	Розпорядницькі пости
1.Східний	.Східна	.Гірковий
.Гранбасейн
2. Південний	.Південна
.Аглофабрика
.Рудна
3.Доменний	.Доменна	.СХЧ
.Ковшова
.Шлакова
4.Мартенівський	.Мартени
5.Підборочний	.Підборочна	.Шихтовий двір
6.Шихтовий	.Шихта

Таблиця 3. Характеристика прилягаючих перегонів станції Східна.

Найменування перегонів або з'єднувальних колій між станціями	Спосіб зв'язку по даному перегону	Максимальна швид. руху, км/год	Керівний уклон (+ підйом - спуск, ‰)	Серія тепловоза	Вага поїзда, т.	Максимальна довж. поїзда, ваг.	Максимальна кіль. навантажених. вагонів у поїзді без включення гальм	Час ходу поїзда по перегону, хв.
1
Східна-З/Ліве парк А	А/Б		.2	ТЭМ-2			-
З/Ліве парк А - Східна	А/Б		.4	ТЭМ-2			-
Східна-З/Ліве парк Б	А/Б		.6	ТЭМ-2			10 н/скл з штовхач	13
ТГМ-4			7 н/скл з штовхач	13
З/Ліве парк Б - Східна	А/Б		.8	ТЭМ-2
ТГМ-4
Східна - Південна	Н/А		-5.7	ТЭМ-2			, при V= 15 км/год
ТГМ-4			, при V= 10 км/год
Південна-Східна	Н/А		.1	ТЭМ-2			, при V= 15 км/год
ТГМ-4			, при V= 10 км/год
Продовження таблиці 3.
1
Східна-Силікатна	Н/А		.2	ТЭМ-2
ТГМ-4
Силікатна-Східна	Н/А		.7	ТЭМ-2
ТГМ-4
Східна - Гранбасейн	Н/А		.8	ТЭМ-2			вагон. уперед
ТГМ-4			вагон. уперед
Гранбасейн - Східна	Н/А		-5.5	ТЭМ-2			, при V= 15 км/год
ТГМ-4			, при V= 15 км/год
Східна - Шихта	Н/А		.4	ТЭМ-2
ТГМ-4
Шихта - Східна	Н/А		.5	ТЭМ-2
ТГМ-4
Східна - Підборочна (перегін)	Н/А	25	.8	ТЭМ-2			, при V= 15 км/год
ТГМ-4			, при V= 15 км/год
Підборочна - Східна (перегін)	Н/А	25	.3	ТЭМ-2			, при V= 15 км/год
ТГМ-4			, при V= до 15 км/год
Східна- Підборочна (з'єдн. колія)	МАН		.8	ТЭМ-2			, при V= 15 км/год
ТГМ-4			, при V= 15 км/год
Підборочная - Східна (з'єдн. колія)	МАН		.3	ТЭМ-2			, при V= 15 км/год

Примітка: У даній таблиці указані скорочено наступні види зв'язку застосовані для руху поїздів по прилягаючим до станції Східна перегонам і з'єднувальним коліям:

А/Б - автоматичне блокування,

Н/А - напівавтоматичне блокування,

МАН - маневровий порядок руху поїздів.

1.4. Характеристика основних вантажопотоків

по прибуттю та відправленню

Для забезпечення технологічних процесів виконуваних на комбінаті ремонтів основних металургійних агрегатів, для забезпечення технологічного процесу виплавки сталі, чавуну, виробництва прокату і іншої потреби комбінату на зберігання в складські приміщення ЦПВ і відкриті площі складів надходять наступні вантажі, які далі по контактному графіку або по виданих заявках відвантажуються виробничим цехам. Перелік основних вантажів, які поступають на складські площі ЦПВ і відвантажуються виробничим цехам із складських майданчиків і складських приміщень, представлений в таблиці 4.

Таблиця 4. Вантажі, що надходять на ділянки складів ЦПВ

призначені для основних виробничих цехів комбінату.

Найменування фронту навантаження-вивантаження	Рід вантажу	Добова макс. переробна. здатність фронту, ваг.	Тип рухомого складу	Режим роботи фронту, год.
1	2	3	4	5
Колія № 60	Вогнетриви	6	Критий вагон	Цілодобово
Колія № 60	Тарно-штучні (меблі, олово)	3	Критий вагон	- 15
Колія № 73	Феросплави	6	Платформа	Цілодобово
Колія № 73	Піддони		Піввагон	Цілодобово
Колія № 61	Вогнетриви на піддонах	6	Платформа	Цілодобово
Колія № 64	Бітум	10	Піввагон	Цілодобово
Колія № 64	Вогнетриви в пакетах	8	Критий вагон	- 15
Колія № 64	Діабаз. мука	6	Критий вагон	Цілодобово
Колія № 6	Графіт у мішках	3	Критий вагон	- 15
Колія № 64	Сірчанокислий магній	3	Хопер	- 15
Колія № 64	Азбест	6	Критий вагон	Цілодобово
Колія № 64	Суперфосфат	8	Критий вагон	Цілодобово
Колія № 64	Мертель	5	Критий вагон	Цілодобово
Колія № 64	Перліт	18	Піввагон	Цілодобово
Колія № 62	Папір	3	Критий вагон	- 15
Колія № 62	Обтиральні кінці	3	Критий вагон	8 - 15
Колія № 62	Шифер, руберойд	3	Критий вагон	8 - 15
Продовження таблиці 4.
1	2	3	4
Колія № 62	Мітли	3	Критий вагон	- 15
Колія № 68	Пиломатеріали	8	Піввагон	Цілодобово
Колія № 69	Вогнетриви	6	Платформа	Цілодобово
Колія № 69	Пік	16	Піввагон	Цілодобово
Колія № 69	Труби, куточок	13	Піввагон	Цілодобово
Колія № 72	Металопрокат	2	Піввагон	8 - 16
Колія № 72	Катанка	13	Піввагон	Цілодобово
Колія № 75	Скловата	9	Критий вагон	Цілодобово
Колія № 75	Скло	3	Критий вагон	- 15
Колія № 75	Наждаки	3	Критий вагон	- 15
Колія № 70	Глина	10	Піввагон	Цілодобово
Колія № 71	Пісок (Вільногорськ)	10	Піввагон	Цілодобово
Колія № 71	Пісок (Старовіровськ)	10	Піввагон	Цілодобово
Колія № 71	Пісок (Часів Яр)	10	Піввагон	Цілодобово
Колія № 71	Пісок (Банти-шевський)	10	Піввагон	Цілодобово
Колія № 73	Очищення вагонів після вивантаження	28	Піввагон, Критий вагон	Цілодобово
Колія № 76	Папір, сода, миючі засоби, тальк	3	Критий вагон	-15
Колія № 76	Електро лампи		Критий вагон	8 - 15
Колія № 45	Мастило в тарі		Критий вагон	8 - 15
Колія № 45	Веретенне і індустріальне масло	3	Цистерна	- 15
Колія №32а	Пиломатеріали		Піввагон	8 -16
Колія № 30	Пиломатеріали		Піввагон	8 -16
Колія № 30	Бітум		Критий вагон	-16
Колія АЗС	Бензин, гас, дизпаливо		Цистерна	-18
Колія № 6	Пісок		Піввагон	Цілодобово
Колія № 9	Вугілля		Піввагон	Цілодобово

Кількість основних масових вантажів, що надходять протягом року на складські площі ЦПВ по указаних місяцях з урахуванням в тоннах і вагонах представлено в таблиці 5.

Таблиця 5. Рух основних масових вантажів по ст. Східна

для цеху підготовки виробництва (ЦПВ)

ВАТ ЗМК "Запоріжсталь" за 2008 рік

Найменування вантажів

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

кіл., ваг.	вага, т.	кіл., ваг.	вага, т.	кіл. ваг.	вага, т.	кіл. ваг.	вага, т.	кіл., ваг.	вага, т.	кіл., ваг.	вага, т.	кіл., ваг.	вага, т.
Надходження вантажів на ЦПВ
Вугілля	1		-	-
Черні метали	2
Феросплави	17
Металеві вироби	7								-	-	-	-	-	-
Магнезит	5								-	-
Вогнетриви	44
Лісові вантажі	61
Сіль	-	-	-	-	-	-			-	-	-	-	-	-
Пісок	-	-	-	-	-	-	-	-
Інші вантажі	286
Міжцехові перевезення (відвантаження вантажів) із складів ЦПВ, для виробничого циклу основних виробничих цехів
Аглоцех: вугілля	131					11057	152
Домен.: цегла	1
пісок	49				40
Мартен.: пісок	24
цегла	46
феромарганець	87
ЦПС: цегла	8
пісок	1
ЦРМП: цегла	9
Обтискний: пісок	-	-					-	-			-	-	-	-
цегла	9

Продовження таблиці 5.

Найменування вантажів

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

Усього за рік

кіл., ваг.	вага, т.	кіл., ваг.	вага, т.	кіл., ваг.	вага, т.	кіл., ваг.	вага, т.	кіл., ваг.	вага, т.	кіл., ваг.	вага, т.
Надходження вантажів на ЦПВ
Вугілля	166				-	-	-	-	-	-	787	54149
Черні метали	25				-	-					106	6224
Феросплави	18										198	13284
Металеві вироби	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	16	439
Магнезит	10				-	-	-	-	-	-	49	3176
Вогнетриви	51										415	24422
Лісові вантажі	64										647	30714
Сіль	1				-	-	-	-	-	-	4	264
Пісок	355								-	-	971	66243
Інші вантажі	251										3481	82806
Міжцехові перевезення (відвантаження вантажів) із складів ЦПВ, для виробничого циклу основних виробничих цехів
Аглоцех: вугілля	78										1501	77813
Домен.: цегла	2										112	2697
пісок	31										373	10415
Мартен.: пісок	21										244	4003
цегла	45										518	21721
феромарганець	80										914	26221
ЦПС: цегла	5										136	3936
пісок	1				-	-			-	-	16	979
ЦРМП: цегла	5										67	3324
Обтискний: пісок	1				-	-			-	-	28	1306
цегла	15										88	4151

Дані таблиці 5 надалі будуть використані при розрахунку вантажообігу, вагонообігу по цехам і при побудові діаграми вантажопотоків і вагонопотоків по цехам в розрахунковій частині дипломного проекту.

1.5. Характеристика рухомого складу

Для обслуговування виробничих цехів і забезпечення залізничних перевезень на ВАТ "Запоріжсталь" застосовуються слідуючи види рухомого складу: тепловози, вагони власності Української залізниці (УЗ) і місцевого парку (МП).

Характеристика парку тепловозів ВАТ "Запоріжсталь", для виконання поїзної роботи і маневрової роботи, представлена у таблиці 6.

Таблиця 6. Характеристика парку тепловозів ВАТ "Запоріжсталь"

№ п.п.	Серія тепловозу	Кількість одиниць	У т.ч. зверху нормативного терміну служби
1	Тепловоз ТГМ4	40
2	Тепловоз ТГМ4А	1
3	Тепловоз ТГМ4Б	11	-
4	Тепловоз ТГМ4БЛ	1	-
5	Тепловоз ТЕМ1	1
6	Тепловоз ТЕМ2	7
7	Тепловоз ТЕМ2У	9	-
8	Тепловоз ТЕМ2УМ	10	-
9	Тепловоз ТЕМ18	2	-
	Усього	82

На ЦПВ, для виконання маневрової роботи, застосовуються всі типи тих, що є на ОАО "Запоріжсталь" тепловозів, які представлені у таблиці 6.

При цьому слід зазначити, що тепловози більшої потужності (ТЕМ 1,2,18) в основному використовуються для обслуговування ділянки ЦПВ на новому складі станції Східна, в районі станції Запоріжжя-Ліве, оскільки ці тепловози повинні мати дозвіл на виїзд на колії Укрзалізниці. А тепловози меншої потужності (ТГМ4) на ділянках ЦПВ розташованих на території самої станції Східна (тарний склад ЦХП-1, склад мастил №174 і ділянка основних складів зберігання вогнетривів, феромарганцю, глини, лісу і ін. матеріалів).

Для перевезення вантажів і матеріалів для основних виробничих цехів, застосовуються вагони загального користування: платформи, криті вагони і піввагони, а також вагони спеціального призначення: вагони самоскиди, цистерни, платформи із коробами для піску і феромарганцю і ін..

Слід зазначити, що для забезпечення збереження вантажу, його транспортування, безпечного вивантаження і навантажування постійно розробляються і застосовуються сучасні схеми навантажування вагонів, проводиться модернізація вагонів, впроваджують сучасні способи пакетування штучних вантажів і сучасні способи переміщення сипучих вантажів.

Так феромарганець який надходить із ВАТ "Запорізький феросплавний завод" (ЗФЗ) у вагонах самоскидах (думпкарах), які обладнані спеціальними кришками, що забезпечують збереження вантажу не тільки від атмосферних опадів, але і від розкрадачів.

При цьому слід зазначити, що кантовка думпкарів на складі феромарганцю ЦПП по 73 колії прискорює і механізує сам процес вивантаження. Подальше навантажування феромарганцю для мартенівського цеху здійснюється в короби, розташовані на вагонах-платформах. Ці короби мають спеціальні кришки, призначення яких теж, що і у вагонів самоскидів. А навантажування в короби проводиться для виконання механізованого вивантаження електромостовими кранами мартенівського цеху, оскільки короби мають такі самі приливи, для вантажозахвату крану, як і ковші чугуновозів, що не вимагає спеціального оснащення. Здійснюється навантажування феромарганцю на ЦПВ залізничним краном, в якого вантажозахватним механізмом є електромагніт.

При перевезенні піску і глини, для доменного і мартенівського цехів, застосовуються короби подібні як для феромарганцю, які не обладнані кришками, але розташовані на точно таких платформах, як і короби для феромарганцю.

Слід зазначити, що перевезення глини і піску для ливарного цеху здійснюється звичайними піввагонами, тому що на фронті вивантаження ливарного цеху використовуються електромостові крани, обладнані вантажозахватними пристосуваннями грейферами.

Навантажування вагонів піском на ЦПВ для доменного, мартенівського і ливарного цехів проводиться залізничними кранами, де запасований грейфер.

Штиб (вугілля) для агломераційного цеху перевозиться звичайними піввагонами що мають нижні люки для розвантаження цього вантажу. При цьому, для перевезення, застосовуються вагони місцевого парку, а коли вантаж приходить у вагонах УЗ і не потрібне накопичення вугілля на складі ЦПВ, то вагони, минувши фронт вивантаження-навантажування ЦПВ прямо надходять на станцію Південна.

Для перевезення вогнетривів для доменного цеху, мартенівського цеху, обтискного цеху, цеху підготовки составів і ін. цехів застосовуються вагони-платформи де вогнетриви пакетовані, або розташовані в спеціальних контейнерах і криті вагони для захисту вогнетривів від атмосферних опадів.

Перевезення інших видів вантажів і матеріалів із ЦПВ у виробничі цехи, проводиться по заявці цього цеху, із вказівкою необхідного рухомого складу, з урахуванням технічних умов навантажування і кріплення вантажів, що перевозяться.

При цьому слід відзначити що для перевезення горючозмазуючих матеріалів для складу №174 і АЗС застосовуються цистерни, призначені для перевезення відповідного роду вантажу, для перевезення металопрокату (куточок, швелер, пруток, дріт, рейка, труба і ін.) застосовують піввагони або платформи, для перевезення лісу піввагони, а для перевезення стружки, тирси і сміття вагони-самоскиди.

Слід зазначити, що всі види вказаних і використовуваних на ЦПВ вагонів, для переміщення і перевезення у виробничі цехи вантажів, як по заявці цехів, так і згідно контактного графіка, здійснюється вагонами місцевого парку, представленими в таблиці 7. Виключення складають, отримувані вантажі, які виробляються за межами міста Запоріжжя, і які прибувають тільки у вагонах Укрзалізниці, або у вагонах належних країнам СНД і можуть із ЦПВ бути переадресованими для вивантаження прямо у виробничі цехи.

Згідно представленої таблиці 7 на станції Східна, для перевезення вантажів застосовуються слідуючи види вагонів: піввагон (П), критий вагон (К), цистерна (Ц), хопер-цементовоз (Цм) і вагон-платформа (Пл).

Більша частина вагонів вказаних в таблиці 7 прослідує по коліях станції Східна, як при перевезенні вантажів, так і при постановці в ремонт і на технічне обслуговування.

1.6. Характеристика вантажних фронтів та вантажних пристроїв

Характеристика вантажних фронтів ЦПВ ст. Східна представлена у таблиці 1, а розташування цих фронтів показано в графічній частині на листі 2 "Схема колійного розвитку ЦПВ".

Види вживаних вагонів, для перевезення вантажів, що поступають на комбінат, і продукції, що відправляється з комбінату, вибрані в залежності: від вживаних засобів механізації на фронтах навантажування і вивантаження, з урахуванням забезпечення умов збереження цих вантажів при перевезенні і можливості забезпечення Українською залізницею вказаних видів вагонів під перевезення. Небезпечні вантажі зобов'язані перевозитися лише в призначених для даного вантажу вагонах.

У таблиці 1 вказані номери колій вантажних фронтів, рід вантажу, що перевозиться, довжина фронту навантаження і вивантаження, вживані механізми і їх вантажопідйомність, добова переробляюча здатність і тривалість роботи даного вантажного фронту.

Слід відзначити, що на багатьох вантажних фронтах ЦПВ використовуються залізничні крани різної вантажопідйомності, автонавантажувачі, козлові і мостові крани, а на деяких ділянках, при розвантаженні і навантаженні вантажів застосовують ручну працю, або засоби малої механізації.

При навантаженні-вивантаженні вантажів з застосуванням ручної праці залучають не тільки вантажників УЗТ, а й вантажників ЦПВ, при чому слід відзначити, що очищення вагонів виконують тільки вантажники УЗТ. А вивантаження вони виконують тільки тоді, коли прибувають масові вантажі, тобто вугілля в піввагонах, пісок у хоперах та інше.

Для обробки вантажних фронтів і ділянок ЦПВ застосовуються наступні вантажні пристрої, які представлені в таблиці 8.

У таблиці 8 вказана і максимальна довжина фронту навантаження (вивантаження) в умовних вагонах.

Злив масла, бензину, дизельного палива і інших текучих матеріалів виконується самозливом з прибуваючих цистерн у підземні ємкості і баки.

Таблиця 7. Характеристика експлуатованих на ВАТ "Запоріжсталь" власних вагонів

№ п.п

Тип вагона

Осність

Вантажопідйомність, т

Строк служби, років

Інвентарний парк, од

Робочий парк, од

у т.ч., в оренді, од.

усього	до першого ремонту	до досягн. 50% строку служби	до досягн. норм. строку служби	понад норми служби	у роботі	у ремонті	в очікуванні. ремонту	у запасі	техн.. потреби
1	2	3
Вагони, що не мають права виходу на зовнішню мережу
1	Магістрального типу:
1,1	Хопер для агломе-рату й окатишів	4				-	-	-
1,2	Цистерни	4				-			-
1.3.	Піввагони	4				-	-				-	-	-
1.4.	Цементовози	4				-	-		-	-	-		-	-	-
	Усього:					-	12
2	Промислового типу:
2,1	Платформи для чушкового чавуну	4				-	-	-			-		-	-
2,2	Платформи для важкої обрізі	4				-	-	-					-	-
2.3.	Платформи безбортні	4				-							-
Продовження таблиці 7.
1	2	3
2.4.	Платформи технологічні	4				-	-		-		-	-	-	-
2.5.	Платформи для піску	4				-	-		-		-	-	-	-	-
2.6.	Платформи інші	4				-	-				-	-	-	-	-
2.7.	Вагони криті	4				-	-				-	-	-	-	-
2.8.	Піввагони для метал.сипуч.вантаж.	4				-	-		-		-		-	-
2,9	Коксовози	4				-	-								-
2.10	Думпкари	6				-	-	-					-	-	-
2,11	Думпкари	8				-	-	-			-		-	-	-
2,12	Хопери для перевоз. металевих добавок	4				-	-	-						-	-
2.13	Хопери-дозатори	4				-	-				-		-	-	-
2.14	Думпкари-платформи	6				-	-	-			-		-	-	-
2.15	Думпкари	4				-	-	-			-
2.16	Хопери пиловий	4				-	-	-					-	-	-
	Усього					-
РАЗОМ без права виходу на зовнішню мережу	1199
Вагони маючі право виходу на зовнішню мережу
3	Магістрального типу:
3.1.	Піввагони						-	-	-	-	-	-	-	-	-
РАЗОМ с правом виходу на зовнішню мережу	550		-	-	-	547	-		-	-	-
УСЬОГО вагонів	1749	550

Таблиця 8. Вантажні пристрої фронтів і ділянок ЦПВ

Найменування пристрою	Номери прилягаючих колій	Довжина фронту вантаження (вивантаження) у вагонах	Механізми, використовувані на вантажних фронтах
Склад глини	70		залізничний кран
Склад піску	71		залізничний кран
Склад вугілля № 86	93		залізничний кран
Склад вогнетривкої цеглини	64		автонавантажувач
Склад вогнетривів	66		автонавантажувач
Склад вогнетривів	61		залізничний кран
Склад лісу	68		козловий кран
Склад тарно-штучних вантажів	60		автонавантажувач
Склад сипучих матеріалів	62		залізничний кран
Металосклад	72		козловий кран
Склад феросплавів	73		козловий кран
Склад тарно-штучних вантажів і сипучих матеріалів	76		автонавантажувач
Естакада по розвантаженню піску на новому складі	6		екскаватор на гусеничному ходу
Склад піску на новому складі	6А		залізничний кран, екскаватор на гусеничному ходу
Склад вугілля на новому складі	7		екскаватор на гусеничному ходу
Новий склад (вантаження)	11		екскаватор на гусеничному ходу
Естакада по вивантаженню вугілля на новому складі	9		екскаватор на гусеничному ходу
ЦПП (тарна майстерня)	32А		автокран
ЦПП (злив бензину, дизельного палива і ін.)	45		естакада

2. Розрахункова частина

2.1. Розрахунок вантажообігу по цехам

Вантажообігом називається кількість перевезених тон вантажу для потреб технології цехів за деякий період часу.

Вантажообіг виробничих цехів визначається за продуктивністю цехів, враховуючи нерівномірність перевезень.

Розрахунок вантажообігу робимо в такій послідовності:

1) Складемо таблицю 9 в якій відобразимо річний об’єм різних видів вантажів, що поступають для цеху підготовки виробництва (ЦПВ) та таблицю 10, в якій позначимо річний об’єм різних видів вантажу, що необхідні для потреб технології виробництва основних виробничих цехів, які поступають з ЦПВ.

Таблиця 9. Річний об’єм різних видів вантажів для потреб ЦПВ

Найменування вантажу	Річний об’єм вантажу в тонах
вугілля
феромарганець
магнезит
цегла
лісні вантажі
інші вантажі
пісок

2)Проводимо розрахунок річного вантажообігу з урахуванням коефіцієнту нерівномірності перевезень, який визначаємо за наступною формулою:

gр.с. = gріч Кн; (1)

де: g річ –річна продуктивність цехів зазначена в таблиці 9 та таблиці 10,

Кн –коефіцієнт нерівномірності перевезень, який приймається наступним чином.

Якщо вантажі надходять:

з УЗ на ЦПВ, то Кн–даний в таблиці 11

з ЦПВ по цехам, то Кн = 1,2.

Таблиця 10. Річний об’єм різних видів вантажів для потреб

технології виробництва цехів.

Найменування вантажу	Річний об’єм в тонах
Аглоцех
вугілля
Домений цех
пісок
цегла
Мартеновський цех
феромарганець
пісок
цегла
Цех підготовки складів
пісок
цегла
Цех ремонту мартеновських печей
цегла
Обтискний цех
пісок
цегла
Ливарний цех
пісок
цегла

Таблиця 11. Коефіцієнт нерівномірності прибуття вантажів з УЗ на ЦПВ.

Найменування вантажу	Кн
вугілля	,66
феромарганець	,62
магнезит	,29
цегла	,58
лісні вантажі	,54
інші вантажі	,18
пісок	,62

Використовуємо формулу 1 і проводимо розрахунок для вантажів які прибувають з Укрзалізниці (УЗ) на ЦПВ:

gвуг. = 54149 1,66 = 89888 т;

gфером. = 13284 1,62 = 21520 т;

gмагн. = 3176 1,29 = 4097 т;

gцегл. = 25332 1,58 = 40025 т;

gліс.в. = 30714 1,54 = 47300 т;

gінш.в. = 82800 1,18 = 97704 т;

gпіс. = 66233 1,62 = 107298 т.

Потім по формулі 1 розраховуємо для вантажів, які відвантажуються з ЦПВ по основним виробничим цехам:

gвуг. = 87099 1,2 = 104519 т;

gфером. = 26221 1,2 = 31466 т;

gпіс.для ДЦ. = 10415 1,2 = 12498 т;

gпіс для МЦ. = 4003 1,2 = 4804 т;

gпіс для ЦПС. = 977 1,2 = 1173 т;

gпіс.для ОЦ = 816 1,2 = 980 т;

gпіс. для ЛЦ = 28781 1,2 = 34538 т;

gцегл. для ДЦ = 2697 1,2 = 3237 т;

gцегл. для МЦ = 21721 1,2 = 26066 т;

gцегл. для ЦПС = 3936 1,2 = 4724 т;

gцегл. для ЦРМП = 3324 1,2 = 3989 т;

gцегл. для ОЦ = 4151 1,2 = 4982 т;

gцегл. для ЛЦ = 522 1,2 = 627 т.

Отримані дані заносимо в відомість вантажообігу по цехам, в таблицю 12.

На основі даних відомості вантажообігу по основним виробничим цехам складаємо похилу таблицю вантажообігу по цім цехам (таблиця 13).

На основі похилої таблиці вантажообігу будуємо діаграму вантажопотоків. Діаграма вантажопотоків дає наглядне уявлення про напрям та потужність напряму вагонопотоку, про навантаження фронтів, навантаження та розвантаження механізмів, які обслуговують ці фронти та ін.

Побудована діаграма вантажопотоків показана в графічній частині на листі 4 "Діаграма вантажопотоків по цехам".

Таблиця 12. Відомість вантажообігу по цехам

Таблиця 13. Похила таблиця вантажообігу по цеху

Найменування вантажу	gріч,т	Кн	gр.с.,т	Звідки	Куди	Постачання
вугілля		,66		УЗ	ЦПВ
феромарганець		,62		УЗ	ЦПВ
магнезит		,29		УЗ	ЦПВ
цегла		,58		УЗ	ЦПВ
лісні вантажі		,54		УЗ	ЦПВ
інші вантажі		,18		УЗ	ЦПВ
пісок		,62		УЗ	ЦПВ
вугілля		,2		ЦПВ	АЦ	Відправлення
феромарганець		,2		ЦПВ	МЦ
пісок		,2		ЦПВ	ДЦ
	,2		ЦПВ	МЦ
	,2		ЦПВ	ЦПС
	,2		ЦПВ	ОЦ
	,2		ЦПВ	ЛЦ
цегла		,2		ЦПВ	ДЦ
	,2		ЦПВ	МЦ
	,2		ЦПВ	ЦПС
	,2		ЦПВ	ЦРМП
	,2		ЦПВ	ОЦ
	,2		ЦПВ	ЛЦ

Куди Звідки	УЗ	ЦПВ	АЦ	ДЦ	МЦ	ЦПС	ЦРМП	ОЦ	ЛЦ
УЗ		89888т вуг., т фером., 4097т магн., т цегл., т ліс.в., 97704т інш.в., 107298т пісок.								407832т
ЦПВ			104519т вугілля	12498т пісок, т цегли	4804т пісок, 31466т фером., т цегли	1173т. пісок, 4724т цегл.	3989т цегли	т пісок, т цегли	т пісок, 627т цегли	233603т
АЦ
ДЦ
МЦ
ЦПС
ЦРМП
ОЦ
ЛЦ
		407832т	т	т	т	5897т	3989т	т	т	т

2.2. Розрахунок вагонообігу по цехам

В таблиці 14 по кожному виду вантажу показаний тип вагону і його характеристика, який використовується для перевезення цього вантажу.

Таблиця 14. Таблиця виду вантажу і характеристика вагону

Вид вантажу	Тип вагону	gг. т	Нг	Тара вагону	Довжина вагону
вугілля	піввагон
феромарганець	платформа			,8
магнезит	хопер				,2
цегла	критий вагон	64		,75
лісні вантажі	піввагон	69
інші вантажі	піввагон	69
пісок	піввагон	69
вугілля	піввагон	69
феромарганець	платформа	64		,8
пісок	піввагон	69
піввагон	69	,99
піввагон	69
піввагон	69	,95
піввагон	69
цегла	критий вагон	64	,99	,75
критий вагон	64		,75
критий вагон	64		,75
критий вагон	64	,99	,75
критий вагон	64		,75
критий вагон	64	,98	,75

Використовуємо дані які вказані в таблиці 14 і проведемо розрахунок вагонообігу по кожному роду вантажу по наступній формулі:

n = gр.с. ( gг. Нг.), (2)

де: gг. - вантажопід’ємність, беремо з таблиці 14,

Нг. - коефіцієнт використання вантажопід’ємності який беремо з таблиці 14

Спочатку розраховуємо вагонообіг для вантажів, які отримуємо з Укрзалізниці (УЗ) для цеху підготовки виробництва (ЦПВ):

nвуг. = 89888 (69 1) = 1303 півв.;

nфером. = 21520 (64 1) = 337 пл.;

nмагн. = 4097 (65 1) = 63 хп.;

nцегл. = 40025 (64 1) = 626 кр.;

nліс.в = 47300 (69 1) = 686 півв.;

nінш.в = 97704 (69 1) = 1416 півв.;

nпіс. = 107298 (69 1) = 1555 півв..

Потім розраховуємо вагонообіг для вантажів , які отримуємо з ЦПВ по основним виробничим цехам:

nвуг. = 104519 (69 1) = 1515 півв.;

nфером. = 31466 (64 1) = 492 пл.;

nпіс. для ДЦ = 12498 (69 1) = 182 півв.;

nпіс. для МЦ = 4804 (69 0,99) = 70 півв.;

nпіс. для ЦПС = 1173 (69 1) = 17 півв.;

nпіс. для ОЦ = 980 (69 0,95) = 15 півв.;

nпіс. для ЛЦ = 34538 (69 1) = 501 півв.;

nцегл. для ДЦ = 3237 (64 0,99) = 51 кр.;

nцегл. для МЦ = 26066 (64 1) = 408 кр.;

nцегл.для ЦПС = 4724 (64 1) = 74 кр.;

nцегл. для ЦРМП = 3989 (64 0,99) = 63 кр.;

nцегл. для ОЦ = 4982 (64 1) = 78 кр.;

nцегл. для ЛЦ = 627 (64 0,98) = 10 кр..

Згідно проведених розрахунків, отримані дані заносимо в відомість вагонообігу по цехам в таблицю 15.

На основі отриманих даних відомості вагонообігу (таблиця 15) складаємо похилу таблицю вагонообігу по цехам. Дані заносимо в таблицю 16.

Таблиця 15. Відомість вагонообігу по цехам.

Рід вантажу	Тип вагону	gр.с..,т	gг.,,т	Нг.	nшт.	Звідки	Куди
вугілля	піввагон	89888				УЗ	ЦПВ
феромарганець	платформа	21520				УЗ	ЦПВ
магнезит	хопер	4097				УЗ	ЦПВ
цегла	критий вагон	40025				УЗ	ЦПВ
лісні вантажі	піввагон	47300				УЗ	ЦПВ
інші вантажі	піввагон	97704				УЗ	ЦПВ
пісок	піввагон	107298				УЗ	ЦПВ
вугілля	піввагон	104519				ЦПВ	АЦ
феромарганець	платформа	31466				ЦПВ	МЦ
пісок	піввагон	12498				ЦПВ	ДЦ
піввагон	4804		,99		ЦПВ	МЦ
піввагон	1173				ЦПВ	ЦПС
піввагон	980		,95		ЦПВ	ОЦ
піввагон	34538				ЦПВ	ЛЦ
цегла	критий вагон	3237		,99		ЦПВ	ДЦ
критий вагон	26066				ЦПВ	МЦ
критий вагон	4724				ЦПВ	ЦПС
критий вагон	3989		,99		ЦПВ	ЦРМП
критий вагон	4982				ЦПВ	ОЦ
критий вагон	627		,98		ЦПВ	ЛЦ

Таблиця 16. Похила таблиця вагонообігу по цехам

Куди Звідки	УЗ	ЦПВ	АЦ	ДЦ	МЦ	ЦПС	ЦРМП	ОЦ	ЛЦ
УЗ		півв. 337пл. 63хп. 626кр. 686півв. 1416півв. 1555півв								5986
	0
ЦПВ			1515півв	півв кр.	півв. пл кр	півв. 74кр.	кр.	півв. 78кр.	півв, кр.
0
АЦ
ДЦ
МЦ
ЦПС
ЦРМП
ОЦ
ЛЦ

2.3. Розрахунок коефіцієнту нерівномірності прибуття вантажів

Розрахунок коефіцієнту нерівномірності прибуття вантажів, які прибули з УЗ на ЦПВ, визначаємо за формулою:

1+ 2(Nmax - Nmin ) 3(Nmax + Nmin); (3)

де: Nmax –найбільша кількість одиниць рухомого складу даного виду вантажу, який прибуває за певний період (місяць), яка взята з таблиці 17;

Nmin –найменша кількість одиниць рухомого складу для даного виду вантажу, яка прибуває за певний період(місяць), яка взята з таблиці 17.

Таблиця. 17. Об’єм вантажу та кількість одиниць рухомого складу,

в яких вантаж прибуває з УЗ на ЦПВ на протязі року.

Найменування вантажу

вид р.ск.

січень

лютий

березень

квітень

травень

червень

од	т	од	т	од	т	од	т	од	т	од	т
вугілля	півв.	1		-	-
феромарганець	пл.	18
магнезит	хп.	5								-	-
цегла	кр.	37
лісні вантажі	півв.	42
інші вантажі	півв.	96
пісок	півв.	-	-	-	-	-	-	-	-
Найменування вантажу	вид р.ск.	липень	серпень	вересень	жовтень	листопад	грудень
од	т	од	т	од	т	од	т	од	т	од	т
вугілля	півв.	287	19772					-	-	-	-	-	-
феромарганець	пл.	26
магнезит	хп.	4						-	-	-	-	-	-
цегла	кр.	41
лісні вантажі	півв.	65
інші вантажі	півв.	106
пісок	півв.	165										-	-

Згідно таблиці 17 знаходимо найбільші кількості прибуваючого вантажу і найменші кількості прибуваючого вантажу по місяцям і проводимо обчислення за формулою 3 для кожному виду вантажу:

Для вугілля: Nmax = 287півв.(липень), Nmin = 1півв.(січень), підставемо ці дані в формулу та отримаємо:

Квуг. = 1 + 2(287 –) 3(287 + 1) = 1,66;

Для феромарганцю: Nmax = 30пл.( квітень), Nmin = 1пл.(листопад), підставляємо ці дані в формулу і отримуємо:

Кфером. = 1 + 2(30 –) 3(30 + 1) = 1,62;

Для магнезиту: Nmax = 10хп.(серпень), Nmin = 4хп.(липень), підставляємо ці дані в формулу і отримуємо:

Кмагн. = 1 + 2(10 - 4) 3(10 + 4) = 1,29;

Для цегли: Nmax = 58кр.(вересень), Nmin = 4кр.(листопад), підставляємо ці дані в формулу і отримуємо:

Кцегл. = 1 + 2(58 –) 3(58 + 4) = 1,58;

Для лісних вантажів: Nmax = 65півв.(липень), Nmin =7півв.(листопад), підставляємо ці дані в формулу і отримуємо:

Кліс.в. = 1 + 2(65 –) 3(65 + 7) = 1,54;

Для інших вантажів: Nmax= 124півв.(жовтень), Nmin = 72півв.(листопад), підставляємо ці дані в формулу і отримуємо:

Кінш.в. = 1 + 2(124 –) 3(124 + 72) = 1,18;

Для піску: Nmax = 352півв.(серпень), Nmin = 14півв.(листопад), підставляємо ці дані в формулу і отримуємо:

Кпіс. = 1 + 2(352 –) 3(352 + 14) = 1,62;

Середній коефіцієнт нерівномірності прибуття вантажів розраховується за наступною формулою:

Кср = (Квуг. + Кфером. + Кмагн. + Кцегл. + Кліс..в. + Кінш. в. + Кпіс .) 7; (4)

На підставі отриманих вище даних підставляємо ці дані в формулу 4 та отримуємо:

Кср. = (1,66 + 1,62 + 1,29 + 1,58 + 1,54 +1,18 + 1,62) 7 = 1,5.

На підставі проведених обчислень середній коефіцієнт нерівномірності прибуття вантажів в цех підготовки виробництва (ЦПВ) з Укрзалізниці (ст. Запоріжжя-Ліве) дорівнює 1,5.

3. Спеціальна частина

3.1. Контактний графік по обслуговуванню основних цехів комбінату ЦПВ

Контактний графік - це планова система організації внутрізаводських перевезень, що передбачає взаємну ув'язку технології роботи виробничих цехів з технологічним процесом роботи транспорту.

Контактним графіком передбачається:

- раціональне використання рухомого складу власності комбінату, пропускній спроможності залізничних колій, навантажувально-розвантажувальних фронтів і механізмів;

- чітке і безперебійне обслуговування цехів комбінату залізничними перевезеннями відповідно до встановленого добового плану роботи цехів;

- закріплення і пересування вагонів по постійних кільцевих маршрутах;

- ув'язка в часі вантажних операцій в цехах з графіком руху поїздів;

- висока продуктивність праці на вантажних операціях.

Контактний графік внутрізаводських залізничних перевезень обов'язковий для виконання працівниками залізничного транспорту і всіх виробничих цехів.

Основні перевезення сировини і матеріалів між виробничими цехами, що повторюються частіше, ніж один раз в добу, проводяться в основному по контактному графіку. Для таких перевезень під певний рід вантажу закріплюються постійні вагони (вертушки).

Кожній вертушці, залежно від станції приписки вагону (станції навантажування) і роду вантажу, що перевозиться, присвоюється номер.

Перевезення вантажів, не охоплених контактним графіком, здійснюється по заявках цехів і відділів комбінату відповідно до "Положення про залізничні перевезення".

Оперативний контроль виконання контактного графіка покладається:

- у УЗТ - на маневрових і поїзних диспетчерів, начальників змін і районів, старшого диспетчера ЦЕ УЗТ і заступника начальника ЦЕ УЗТ по оперативній роботі;

- у виробничих цехах - на начальників змін, диспетчерів, майстрів, відповідальних по транспорту, заступників начальників цехів;

- у управлінні комбінату - на диспетчера комбінату і старшого диспетчера комбінату.

На комбінаті для забезпечення технологічного процесу використовуються наступні види рухомого складу:

- для перевезення сипких вантажів - люкові піввагони і хопера;

- для перевезення обладнання, металу - безлюкові піввагони, платформи;

- для перевезення мартенівського шлаку - v-образні думпкари (тарілочки);

- для перевезення доменного шлаку, відходів, феросплавів, бою вогнетривів - бортові думпкари;

- для перевезення коксу – коксовози;

- для перевезення агломерату, коксової дрібниці, колошникового пилу - автоматичні хопера;

- для перевезення металевих добавок і окалини - крючкові хопера;

- для перевезення металобрухту, обрізі прокатних цехів, обладнання, вогнетривів - платформи з встановленими на них спеціальними кузовами;

- для перевезення вантажів негабаритів - транспортери;

- для перевезення рулонів, виливниць, недоливків, піддонів –-ти осні думпкари з демонтованими бортами (обрізні);

- для перевезення щебеню - хопери-дозатори.

Необхідною умовою виконання контактного графіка є дотримання цехами норм часу на виробництво вантажних і технічних операцій і встановленої технології роботи з вагонами власності комбінату.

Працівники УЗТ зобов'язані:

- чітко організувати роботу по виконанню контактного графіка і добового план - завдання;

- не допускати використання вагонів власності комбінату не за призначенням;

- проводити подачу вагонів під вантажні операції і їх прибирання після закінчення вантажних операцій не пізніше 30 хвилин від вказаного часу початку або закінчення вантажної операції;

- при порушенні графіка подачі за часом або кількості вагонів своєчасно інформувати відповідальних по транспорту цехів, ділянок, приймати заходи по виконанню добового об'єму і введення в графік руху порушеного перевезення;

- вести облік і аналіз виконання контактного графіка.

Відповідальні по транспорту працівники цехів зобов'язані:

- виконувати в строгій відповідності правила і обов'язки, викладені в "Положенні про залізничні перевезення";

- своєчасно готувати склади, місця навантажування і вивантаження вантажів перед подачею вагонів;

- за відсутності вантажу для навантажування або місткості для вивантаження завчасно повідомляти начальника зміни УЗТ і диспетчера комбінату;

- забезпечити безперебійну роботу кранового господарства, навантажувально-розвантажувальних механізмів, бункерів і т.д.;

- при подачі вагонів в пункти навантажування - вивантаження бути присутнім на початку вантажного фронту і давати відповідні вказівки про розстаноці вагонів по фронтах;

- своєчасно і правильно оформляти перевізні документи, наносити крейдяну розмітку на навантажений вагон з вказівкою числа, роду вантажу, місця призначення, а при необхідності зважування, вказівки про переважування;

- вивантажувати вантаж з вагону повністю, не допускаючи залишків вантажу і сміття у вагонах, після вивантаження кузов вагону зовні і усередині, візки і хребтові балки мають бути очищені від залишків вантажу, що раніше перевозився, під мітлу, з кузовів мають бути стерті всі крейдяні розмітки, за винятком тих, що стосуються технічного стану вагонів;

- частини вагонів (люки, борти, двері, зливні пристосування, кришки ковпаків цистерн), все що відчиняють, після закінчення розвантаження вагону мають бути встановлені на місця, закриті і закріплені замочними пристосуваннями.

На вагони, що обертаються по контактному графіку, працівниками УЗТ наноситься|трафарет у вигляді літер і цифр, позначаючи станцію і номер графіка, закріпленого за певним родом вантажу.

Працівникам УЗТ забороняється приймати вагони до транспортування, якщо вони відправляються цехом не за адресою, визначеному трафаретом.

У разі заняття виробничим цехом вагонів з вертушки під навантажування непередбаченого вантажу працівники УЗТ затримують вагони на фронті навантажування до звільнення вагонів. Відповідальність за зрив графіка у вказаному випадку несе виробничий цех.

Перевезення вантажів по контактному графіку здійснюється по перевізних документах установленого зразка, які оформляються в 4-х екземплярах. Всі екземпляри перевізного документа є рівноцінними і повинні заповнюватися відправником однаково і в повному обсязі.

Здача вагонів УЗТ проводиться під розпис в квитанції або здавальній відомості. На станції відправлення при прийомі вагонів до перевезення працівниками УЗТ в корінці дорожньої відомості і квитанції перевіряється час початку і закінчення навантажування, вказане відправником. На станції призначення працівниками УЖДТ цеху-отримувачу видається накладна, в накладній і дорожній відомості проставляється час початку і закінчення вивантаження.

Про закінчення навантажування або вивантаження вагонів відповідальний по транспорту повідомляє маневрового диспетчера (черговому по станції) і (або) прийомоздавача вантажу і багажу по телефону.

Для оформлення перевізних документів відповідальний по транспорту зобов'язаний, з'явиться на станцію не пізніше 30 хвилин після закінчення вантажних операцій.

Час здачі вагонів УЖДТ виробничим цехом вважається не раніше часу оформлення перевізних документів. Перевізні документи мають бути здані на станцію виробничим цехом за 30 хвилин до закінчення графіка. Якщо документи не пред'явлені, УЗТ вагони з вантажного фронту не прибирються. Відповідальність за зрив графіка несе виробничий цех.

При відмові виробничого цеху від вагонів, що подаються за контактним графіком, цехи - вантажовідправники зобов'язані за 3 години до наступу терміну подачі під навантажування вагонів, а цехи - вантажоодержувачі за 2 години до часу подачі, передати маневровому диспетчерові станції, обслуговуючої цех, письмову відмову встановленої форми. Маневровий диспетчер по телефону повідомляє про отримання відмови поїзному диспетчерові.

Всі відмови от навантажування, отримані станцією за добу, передаються разом із зведенням інженерові ЦЕ УЗТ для аналізу.

Після відмови цеху, подача вагонів проводиться тільки на наступну нитку графіка.

За відсутності відмови УЗТ стягає з виробничого цеху матеріальні витрати, викликані подачею вагонів, які не можуть бути використані.

Після отримання у встановлені терміни відмови, УЗТ залишає порожню вертушку в резерві до наступної подачі вагонів на графік; використання цих вагонів під інші перевезення забороняється.

Порушенням графіка вважається запізнення в подачі вертушки або виконання вантажної операції більше 30 хвилин понад час, встановлений по контактному графіку.

За узгодженням з цехом вирішується подача вагонів раніше встановленого графіка.

Якщо вагони, що подаються за контактним графіком виробничому цеху, не будуть навантажені (або вивантажені) в строк, встановлений графіком, зрив відноситься за рахунок цього цеху, подальша затримка руху цих вагонів по кільцю вважається порушенням контактного графіка за рахунок цеху, що затримав операцію.

Технічні норми завантаження вагонів власності комбінату встановлюються УЗТ за узгодженням з відправниками, виходячи з необхідності максимального використання вантажопідйомності або місткості вагону і забезпечення збереження вантажу. Відправники зобов'язані завантажувати вагони не нижче за технічні норми.

По виробничій необхідності і дозволу старшого диспетчера УЗТ допускається завантаження вагонів нижче за технічну норму з відміткою про отримання дозволу в перевізних документах.

Вантажі, по яких технічні норми не встановлені, відправники повинні завантажувати до повної місткості вагону, але не вище за його вантажопідйомність.

Старший диспетчер комбінату щодня проводить селекторний рапорт по перевірці виконання контактного графіка і заявок цехів. На рапорті за виконання графіків руху, навантажування і вивантаження звітують заступники начальників цехів, що відповідають за роботу транспорту.

Для визначення результатів роботи цехів комбінату по контактному графіку і причин його відхилення від норми в УЗТ ведеться графічний і аналітичний облік виконання контактного графіка.

Графічний облік ведеться змінними маневровими диспетчерами (черговими) станцій, які протягом зміни наносять на бланку або зведенні графіка фактичного його виконання.

Аналітичний облік ведеться відповідальним по транспорту виробничих цехів, старшими прийомоздавачами станцій окремо по кожному цеху.

Основним документом по обліку виконання контактного графіка обслуговування цехів є "Відомість про виконання контактного графіка", яка є документом строгої звітності і служить підставою для аналізу виконання контактного графіка обслуговування цехів.

Відомість навантаження-вивантаження вантажів і відомість про виконання контактного графіка протягом зміни ведеться прийомоздавачами вантажу і багажу або черговим по станції і підписується відповідальним по транспорту виробничого цеху. До кінця зміни робиться підрахунок підсумків за всіма показниками контактного графіка і по навантажуванню, всі дані звіряються з обслуговуваним цехом, відомість підписується начальником району.

Інженер по транспорту ЦЕ УЗТ по зведеннях складає добові, тижневі і місячні аналізи виконання контактного графіка з визначенням середньотижневого, середньомісячного відсотка виконання контактного графіка по УЗТ і по комбінату.

Для визначення відсотка виконання контактного графіка по комбінату, по виробничому цеху, по УЗТ використовується наступна формула:

К = Ф / (Н-В) 100,%. (5)

де: Н - кількість вагонів, що підлягають навантажуванню і вивантаженню за планом;

В - кількість вагонів, на які поступила своєчасна відмова:

Ф - кількість вагонів, навантажених або вивантажених фактично.

Контроль виконання контактного графіка здійснюється керівниками УЗТ і виробничих цехів комбінату.

Щодобове виконання контактного графіка відображається на зведенні, яке веде маневровий диспетчер (черговий по станції) відповідного залізничного району. Зведення про виконання контактного графіка ведеться в графічному або аналітичному вигляді. Після закінчення зміни зведення підписується диспетчером (черговим по станції), відповідальним по транспорту відповідного виробничого цеху, старшим прийомоздавачем і начальником залізничного району.

При не виконанні контактного графіка маневровий диспетчер і відповідальний по транспорту указують в зведенні причини зриву в роботі і винних в порушенні контактного графіка.

Без вказівки винних в порушенні контактного графіка зведення інженером по транспорту ЦЕ УЗТ до обліку не приймається. У разі неможливості вказівки винних, в зведенні вказується прізвище начальника зміни і змінних майстрів виробничих цехів, працівників УЗТ, в зміні яких сталося порушення контактного графіка.

Щодня в 12.00 виробничий відділ комбінату проводить спеціальний рапорт по виконанню контактного графіка з| детальним розбором його виконання.

Відповідальність за правильне і своєчасне ведення обліку контактного графіка покладається на: відповідальних по транспорту виробничих цехів (в т.ч. старших бригадирів складів, майстрів, диспетчерів), маневрових диспетчерів, прийомоздавачів вантажу і багажу станцій, заступника начальника цеху експлуатації УЗТ по оперативній роботі, старшого диспетчера ЦЕ УЗТ, заступників начальників виробничих цехів, відповідальних за транспорт.

Відповідальний за транспорт виробничого цеху зобов'язаний після закінчення зміни в 0, 8, 16 годин (або в 7 і 19 годин –при 12-ти годинній зміні) прийти на станцію, обслуговуючу цех, для оформлення зведення.

На підставі зведень інженер по транспорту ЦЕ УЗТ веде щоденний облік виконання контактного графіка з вказівкою причин і винних в порушенні його.

При виконанні по УЖДТ контактного графіка на 94% - графік вважається виконаним повністю.

Преміювання робітників і ІТР за виконання контактного графіка проводиться відповідно до положення по оплаті праці.

Для здійснення постійного зв'язку з| працівниками УЗТ у вирішенні питань, пов'язаних із залізничними перевезеннями в цехах комбінату, розпорядженнями начальників виробничих підрозділів призначаються особи, відповідальні по транспорту, з покладанням на них обов'язків і прав, викладених в "Положенні про залізничні перевезення на комбінаті".

Відповідальні по транспорту з усіх питань виконання плану навантаження-вивантаження звертаються до диспетчера (черговому) станції або начальника району, обслуговуючого даний цех.

При невиконанні працівниками районів плану подачі вагонів, відповідальний по транспорту звертається до начальника зміни УЗТ, а в необхідних випадках до старшого диспетчера ЦЕ УЗТ.

За невиконання контактного графіка і добового плану-завдання з цехів комбінату стягається штраф згідно з "Положенням про залізничні перевезення на комбінаті".

Простій до 30 хвилин не враховується; простій 30 хвилин і більш береться за повну годину

Спірні питання між УЗТ і виробничими цехами, пов'язані з виконанням контактного графіка, вирішуються оперативно начальником виробничого відділу, а документально - комісією дирекції з виробництва.

Нижче в таблицях 18, 19, 20, 21, 22, 23 представлені контактні графіки по обслуговуванню цехом підготовки виробництва (ЦПВ) основних виробничих цехів комбінату по подачі сировини і матеріалів для виробництва продукції комбінату і для виконання запланованих ремонтів основних агрегатів і обладнання цехів.

Таблиця 18. Контактний графік подачі піску і глина з ЦПВ в Ливарний цех

Кількість вагонів

ЦПВ навантаження

ст. Східна ст. Шихта

Ливарний цех вивантаження

Ливарний цех вивантаження

ст. Шихта ст. Східна

ЦПВ навантаження

Оберт, год

поч	зак	відпр	приб	поч	зак	поч	зак	відпр	приб	поч	зак
9	10-00	-00	16-40	-50	-30	-00	-30	-00	-40	-50	-00	-00	24

Під перевезенням закріплено 9 вагонів (трафарет Ш-5). Навантажування піску здійснюється на блоці складів ст. Запоріжжя-Ліве, а глини на основному складі ЦПВ.

Таблиця 19. Контактний графік подачі піску з ЦПВ в Мартенівський цех

Кількість вагонів

ЦПВ навантаження

ст. Східна ст. Підборочна

ст. Підборочна ст. .Мартени

Мартен. цех вивантажен

ст. .Мартени ст. Підборочна

ст. Підборочна ст. Східна

ЦПВ навантаження

Оберт, год

поч	зак	відпр	приб	відпр	приб	поч	зак	відпр	приб	відпр	приб	поч	зак
1	8-30	-30	-00	-10	-30	-40	-00	-00	-40	-50	-00	-10	-30	-30	48

Перевезення піску здійснюється двома вертушками по 1-ій платформі в кожній. Під перевезенням закріплено 2 платформи (трафарет М-12). Очищення платформ покладається на мартенівський цех.

Таблиця 20. Контактний графік подачі піску з ЦПВ в Доменний цех

Кількість вагонів

ЦПВ навантаження

ст. Східна ст. Південна

ст. Південна ст. Доменна

Доменний цех вивантаження

ст. Доменна ст. Південна

ст. Південна ст. Східна

ЦПВ навантаження

Оберт, год

поч	зак	відпр	приб	відпр	приб	поч	зак	відпр	приб	відпр	приб	поч	зак
4	14-00	-00	-20	-30	-50	-00	-00	-00	-10	-20	-10	-20	-00	-00	24

Під перевезенням закріплено 4 платформи (трафарет Д-19). Очищення платформ покладається на доменний цех.

Таблиця 21. Контактний графік подачі феросплавів

з ЦПВ на шихтовий двір Мартенівського цеху

Кількість вагонів	Шихтовий двір вивантаження	ст. Підборочна ст. Східна	ЦПВ навантаження	Прибирання	ст. Східна ст. Підборочна	Шихтовий двір вивантаження	Оберт, год
поч.	зак.	відпр.	приб.	поч.	зак.	відпр.	приб.	поч.	зак.
3	14-00	-00	-30	-40	-00	-00	-30	-00	-10	-00	-00	24

Таблиця 22. Контактний графік подачі феросплавів

з ЦПВ на міксер мартенівського цеху.

Кількість вагонів	Міксер вивантаження	Відправлення на ст. Підборочна	ст. Підборочна ст. Східна	ЦПВ навантаження	Прибирання	ст. Східна ст. Підборочна	Міксер вивантаження	Оберт, год
поч.	зак.	відпр	приб.	поч.	зак.	відпр	приб.	поч.	зак.
3	14-00	-00	-00	-30	-40	-00	-00	-30	-00	-10	-00	-00	24

Відповідальний працівник мартенівського цеху, після узгодження з диспетчером ЦПВ, до 9.00 зобов'язаний повідомити диспетчера ст. Підборочна кількість і номери вагонів, які слідують під вивантаження на Шихтовий двір і міксер Мартенівського цеху. Всього під перевезенням феросплавів закріплено 8 платформ (трафарет В-32).

Таблиця 23. Контактний графік подачі штибу (вугілля)

з ЦПВ в агломераційний цех

Кількість вагонів

Аглоцех вивантаження

ст. Південна ст. Східна

ст. Східна Нові склади

Нові склади навантаження

Нові склади ст. Східна

ст. Східна ст. Південна

Аглоцех вивантаження

Оберт, год

поч.	зак.	відпр	приб	відпр	приб	поч.	зак.	відпр	приб	відпр	приб	поч.	зак.
2	8-00	-00	-30	-40	-00	-20	-00	-00	-30	-50	-20	-30	-00	-00	48
2	12-00	-00	-30	-40	-00	-20	-00	-00	-30	-50	-20	-30	-00	-00	48
2	16-00	-00	-30	-40	-00	-20	-00	-00	-30	-50	-20	-30	-00	-00	48
2	20-00	-00	-30	-40	-00	-20	-00	-00	-30	-50	-20	-30	-00	-00	48
2	24-00	-00	-30	-40	-00	-20	-00	-00	-30	-50	-20	-30	-00	-00	48
2	4-00	-00	-30	-40	-00	-20	-00	-00	-30	-50	-20	-30	-00	-00	48

Перевезення штибу (вугілля) здійснюється двома вертушками по 12 вагонів в кожній. Під перевезення закріплено 24 піввагони (трафарет Ю-37). Навантажування штибу проводиться на блоці складів ЦПП ст. Запоріжжя-Ліве, які відносяться до ст. Східна.

3.2. Рухомий склад ЦПВ, та виробничих цехів

Станція Східна має вертушки (з трафаретом "В") і окремі вагони без трафарету, закріплені за цією станцією, які призначені, для обслуговування основних виробничих цехів комбінату, у тому числі і ЦПВ, всі ці вагони представлені в таблиці 24.

Крім того для обслуговування ЦПВ вагонами по контактному графіку використовуються вагони-вертушки приписані до інших станцій, які вказані в розділі 3.1. (Ш-5, М-12, Д-19, Ю-37 і так далі). Перші

літери маркірування вагонів-вертушок вказують на приналежність до даної станції (Ш-шихта, М-мартени, Д-доменна, Ю-південна і так далі).

По заявках цехів для перевезення матеріалів, обладнання і сировини можуть бути використовуватися вагони місцевого парку вказані в таблиці 7, виділені для перевезення старшим диспетчером ЦЕ УЗТ, під вантаж, що спеціально перевозиться.

Слід зазначити, що спеціально закріплені під перевезення вантажів за ЦПВ вагони, повністю вказані в таблиці 24. А це наступні вагони: криті вагони, піввагони, платформи безбортні, платформи ребристі, думпкари бортові і так далі

При переадресації вантажів, прибулих у вагонах Укрзалізниці, можуть використовуватися вагони що належать Українській залізниці або вагони спільної мережі|

Виробничі цехи власних вагонів не мають, оскільки всі вагони належать або вагонному депо ЦРРС, або є власністю Укрзалізниці. Але по заявці цих цехів можуть братися ними в оренду в УЗТ окремі вагони або згідно договору орендувати на якийсь період, якщо виникають тимчасові перевезення, пов'язані з виконуваними ремонтами, реконструкцією, що проводиться, і іншими перевезеннями, що не передбачаються.

Слід зазначити, що в основних цехах з рухомого складу у власності є тільки спеціальний рухомий склад.

Так в Доменному цеху у власності є шлаковози і чугуновози, в Мартенівському цеху у власності є шлаковози, чугуновози, різні типи мульдовських візків. У цеху підготовки составів (ЦПС) у власності є сталерозливочні і душирующі візки, а в Обтискному цеху власні шлаковози.

Весь вказаний вище спеціальний рухомий склад, проходить планові ремонти в цеху ремонту металургійного обладнання (ЦРМО-1), а щоденні огляди і дрібні ремонти, проводяться силами працівників механослужби цих цехів.

При експлуатації спеціального рухомого складу працівниками УЗТ, тобто перевезенню гарячих вантажів з цеху в цех і перед переміщенням цих составів огляди їх технічного стану виконують складачі поїздів і оглядачі вагонів.

Порядок огляду і обслуговування спеціального рухомого складу визначається "Міжцеховими інструкціями" і "Інструкцією про порядок введення в експлуатацію і виводу із експлуатації спеціального рухомого складу".

Слід зазначити, що колісні пари, автозчепні пристрої, гальмове обладнання спеціального рухомого складу повинне повністю відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізничного транспорту. А всі останні вузли і деталі спеціального рухомого складу повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації механічного обладнання доменного і мартенівського виробництва.

Таблиця 24. Список вертушок і окремих вагонів закріплених за виробничими цехами

станції Східна ВАТ «Запоріжсталь»

№ п/п	Трафарет	Закріплено вагонів	Тип вагону	Рід вантажу	Цех - вантажовідправник	Цех - вантажоодержувач
1	В-21/в-41		пл. ребриста	обрізь	прокатні цехи	Копровий
2	В-32		пл. безбортна	феросплави	ЦПВ	Доменний Мартенівський
3	В-38		пл. ребриста	окалина	ЦГПТЛ	Доменний Мартенівський
4	В-50		пл. безбортна критий вагон пл. ребриста	вогнетриви вогнетрив- порошок	ЦПВ, Запоріжвогнетрив	цехи комбінату
5	В-58		пл. спеціальна	лист	ЦГПТЛ, ЦХП-1	ЦХП-3
6	В-61		д-р обрізаний	рулони	ЦГПТЛ, ЦХП-1	ЦХП-3
7	В-65		пл. спеціальна	валок	т ЦХП-1	ЦХП-1
8	В-67		пл. спеціальна	заготівка	прокатні цехи	ВГП ЦГПТЛ
9	без трафарету		піввагон	пиломатеріали	ЦПВ	скл.160 ЦПП
10	без трафарету		піввагон	прокат	прокатні цехи	Торгпром
11	без трафарету		д-р бортовий	тирса	ЦПВ	ЦШП
12	без трафарету		д-р бортовий	сміття	прокатні цехи	ЦШП
13	без трафарету		д-р бортовий	феросплави	ЗФЗ	ЦПВ
14	без трафарету		піввагон пл. безбортна	обладнання	склади УКБ	цехи комбінату

Разом по станції Східна необхідно закріпити:

платформи - 154 + 16 запас, у тому числі:

ребристі - 63 + 7 запас; безбортні - 70 + 7 запас; спеціальні - 21 + 2 запас, піввагони - 25 + 2 запас;

думпкари бортові - 11 + 1 запас; думпкари обрізні - 12 + 1 запас; криті вагони - 13 + 1.

Разом - 236 вагонів.

3.3. Характеристика вантажів відправляємих за адресою

основних виробничих цехів

Вантажі які відправляються з ЦПВ в адресу основних виробничих цехів комбінату ВАТ "Запорожсталь" і які вказані в таблиці 10, по своїх механічних властивостях різноманітні. Так окремі вантажі характеризуються своєю сипучістю (пісок, вугілля і глина) і мають властивості злежуватися, інші вантажі бояться вологи але легко пакетуються (вогнетриви), треті вантажі не бояться вологи, але створюють труднощі по вивантаженню і навантажуванню (лісові вантажі, феромарганець). Слід зазначити що на ЦПВ зберігаються вантажі які потрібно вантажити і вивантажувати тільки вручну (стекло, меблі, мітли, дрібне обладнання, запчастини, спецодяг і різні матеріали). Крім того є вантажі які вантажаться і вивантажуються із застосуванням засобів малої механізації і вживанням ручної праці (папір, бітум, сантехнічне обладнання і ін.).

Все вище вказане, пред'являє до складських площ ЦПВ особливі вимоги для забезпечення збереження вантажів, що поступають, їх правильного зберігання для збереження своїх споживчих якостей.

Слід зазначити, що багато вантажів (вугілля, лісові вантажі, горючозмазуючі матеріали), є вогненебезпечні, а такі вантажі як бензин, дизпаливо і гас ще і вибухонебезпечні і вимагають спеціального складського зберігання, причому на окремих складських площах.

При навантажуванні і вивантаженні окремі види вантажів|виділяють велику кількість пилу і є шкідливими для вантажників і працівників виробничих цехів, які займаються навантажуванням і вивантаженням цих вантажів|

Слід зазначити що є вантажі які необхідно вивантажувати тільки в нічний час, до яких відноситься пік.

Даючи характеристику вантажам, слід зазначити, що багато вантажів легко перевантажуються за допомогою механізованих засобів (вугілля, пісок, феромарганець, вогнетриви, ліс і інше) і для цих вантажів існує| багато вагонів загального призначення, що забезпечує швидко проводити відвантаження виробничим цехам. А є вантажі які вимагають тільки призначені для їх перевезення вагони спеціального призначення, тому що вибрані засоби механізації не дозволяють застосовувати вагони загального користування.

Слід зазначити, що при вивантаженні багатьох вантажів таких як вугілля, пісок, глина, вапно і ін. вантажникам необхідно застосовувати індивідуальні засоби захисту або в технології навантажування - розвантаження необхідно застосовувати повну механізацію.

Враховуючи всі вище викладені фактори і враховуючи ті механізми, що розташовані на фронтах вивантаження виробничих цехів, а також з урахуванням технічних умов навантажування, вивантаження і перевезення вантажів, на ділянках ЦПВ, для тих вантажів що поступають і відвантажують, застосовуються такі засоби механізації, які вказані в таблиці 1.

3.4. Розрахунок показників контактного графіку

Показником контактного графіку називається коефіцієнт, який визначається відношенням часу, що займає елемент –умовне позначення певного виду операції, яка виконується на станції або в цеху, що зображені на схемі контактного графіку ЦПВ за певний період (за добу) на тривалість, цього періоду(доби)

На схемі контактного графіку ЦПВ зображено три види операцій, що виконуються: технологічний час (накоплення вагонів, ТО, очікування відправлення), навантаження та вивантаження –елементи контактного графіку для кожного виду вантажу, що зображені також на схемі контактного графіку.

Проводимо розрахунок показників контактного графіку за формулою:

Кк.г = (nt1 + mt2 + pt3) 1440, (6)

де: n –Технологічний час(накоплення вагонів, ТО, очікування відправлення),

m –навантаження,

p –розвантаження,

t1, t2, t3 –тривалість виконання відповідно кожного виду операцій, хв.,

–тривалість доби, хв.

Для ЦПВ:

nпіс. = 1 120 + 1 90 = 210хв.,

mпіс. = 1 60 + 1 300 + 1 120 = 480хв.;

nфером. =1 240 = 240хв.,

mфером. = 1 120 = 120хв.,

Підставляємо ці дані в формулу 6 та отримуємо:

КЦПВ. = (210 + 240 + 480 + 120) 1440 = 0,73;

Для ділянки Нових складів ЦПВ:

nвуг. =1 220 + 1 270 = 490хв.,

mвуг = 1 180 = 180хв.,

Підставляємо ці дані в формулу 6 та отримуємо:

КН.ск. = (490 + 180) 1440 = 0,46;

Для ст. Східна:

nпіс. = 1 430 + 1 300 + 1 200 + 1 90 = 1020хв.,

nфером. = 1 670 + 1 80 = 750хв.,

nвуг. = 1 20 + 1 80 + 1 130 = 230хв.,

Підставляємо ці дані в формулу 6 та отримуємо:

КСх. = (1020 + 750 + 230) 1440 = 1,39;

Для ст. Шихта:

nпіс. = 1 140 + 1 150 + 1 270 + 1 70 = 630хв.,

Підставляємо ці дані в формулу 6 та отримуємо:

КШхт. = 630 1440 = 0,44;

Для Ливарного цеху:

pпіс. = 1 330 =330хв.,

Підставляємо ці дані в формулу 6 та отримуємо:

КЛЦ = 330 1440 = 0,23;

Для ст. Підборочна:

nпіс. = 1 210 + 1 250 + 1 50 = 510хв.,

nфером. = 1 140 + 1 40 = 180хв.,

Підставляємо ці дані в формулу 6 та отримуємо:

КПідб.= (510 + 180) 1440 = 0,48;

Для Обтискного цеху:

КОЦ = 0 1440 = 0;

Для ст. Мартени:

nпіс. = 1 160 + 1 370 + 1 290 = 820хв.,

Підставляємо ці дані в формулу 6 та отримуємо:

КМартн. = 820 1440 = 0,57;

Для Мартенівського цеху:

nфером. = 1 120 = 120хв.;

pпіс. = 1 540 = 540хв.,

pфером. = 1 120 = 120хв.,

Підставляємо ці дані в формулу 6 та отримуємо:

КМЦ = (120 + 540 + 120) 1440 = 0,54;

Для ст. Доменна:

nпіс. = 1 110 + 1 120 = 230хв.,

Підставляємо ці дані в формулу 6 та отримуємо:

КДом. = 230 1440 = 0,16;

Для Доменного цеху:

pпіс. = 1 420 = 420хв.,

Підставляємо ці дані в формулу 6 та отримуємо:

КДЦ = 420 1440 = 0,29;

Для ст. «Південна»:

nпіс. = 1 20 + 1 170 = 190хв.,

n вуг. = 1 500 + 1 1280 + + 1 710 = 2490хв.,

Підставляємо ці дані в формулу 6 та отримуємо:

КПівд. = (190 + 2490) 1440 = 1,86;

Для Аглоцеху:

pвуг. = 6 120 = 720хв.,

Підставляємо ці дані в формулу 6 та отримуємо:

КАЦ = 720 1440 = 0,5;

На основі отриманих даних розраховуємо середній коефіцієнт контактного графіку за наступною формулою:

Кср. = (КЦПВ + КН.ск. + КСх. + КШхт. + КЛЦ + КПідб. + КОЦ. +

+ КМартн. + КМЦ + КДом + КДЦ + КПівд. + КАЦ ) 13; (7)

Підставляємо вище розраховані дані в формулу 7 та отримуємо:

Кср = (0,73 + 0,46 +1,39 + 0,44 + 0,23 + 0,48 + 0 + 0,57 +

+ 0,54 + 0,16 + 0,29 +1,86 +0,5) 13 = 0,59.

Після проведених вище розрахунків встановлено, що середній коефіцієнт контактного графіку, який обслуговує перевезення між ділянками ЦПВ і основними виробничими цехами ВАТ "Запоріжсталь" дорівнює 0,59.

4. Організація виробництва

4.1. Організація схоронності вагонного парку

На ВАТ "Запоріжсталь" організований наступний порядок, що забезпечує збереження вагонного парку, що належить комбінату і власності Укрзалізниці.

Огляд вагонів, що знаходяться в експлуатації проводять оглядачі вагонів (ОВ) цеху експлуатації УЗТ по пред'явленню черговим по станції.

У відсутності ОВ оглядає помічник машиніста-складач, вантажник-кантовщик і ін. виучений по професії оглядача вагонів.

Огляду підлягають всі видимі частини і вузли вагону. Оглядається у вагонів, що подаються під навантажування у виробничі цехи, після закінчення вантажних операцій, а так само у всіх вагонів, що прибувають (що відправляються) на станцію (із станції) комбінату.

Після огляду оглядач вагонів (або особа виконуюча обов'язки оглядача вагонів) зобов'язаний у чергового по станції в книзі ВУ–поставити підпис про оглянутий поїзд або вагон, і в разі вилучення із експлуатації вагону внести номер до графи 10 (ВУ-14).

Забороняється ставити в поїзди вагони, вказані в п.16.33 "Правил технічної експлуатації залізничного транспорту підприємств системи міністерства промисловості України"

Забороняється подавати під навантажування вагони, що мають хоч одну несправність.

В цілях забезпечення технічного контролю за вагонами, що знаходяться в експлуатації, один раз в місяць проводиться комісійний огляд вагонів з трафаретом Ю-56, Ю- 53, комісією в складі:

- начальник району;

- заступник начальника служби рухомого складу по експлуатації вагонів (майстер поточного ремонту, оглядач вагонів (старший)) ЦЕ;

- начальник (майстер вагонного депо ЦРРС);

- інспектор по збереженню вагонів ЦЕ;

Після комісійного огляду складається акт довільної форми з вказівкою заходів, відповідальний –інспектор по збереженню ЦЕ.

Про дату проведення комісійної перевірки члени комісії повідомляються завчасно, але не пізніше 1 доби.

Відповідальний за створення комісії і повідомлення членів комісії інспектор по збереженню вагонів ЦЕ УЗТ.

Відповідальний за складання графіка ремонту начальник вагонного депо ЦРРС УЗТ. Термін складання графіка ремонту 5 робочих днів.

Відповідальний за своєчасне очищення і подачу в ремонт вагонів відповідно до графіка –старший диспетчер ЦЕ УЗТ.

Всі думпкари, що працюють на станції Гранбасейн, не рідше за один раз в місяць направляють у вагонне депо на технічне обслуговування. Відповідальність за виконання вказаного пункту покладається на старшого диспетчера ЦЕ УЗТ.

У експлуатації оглядачі вагонів ЦЕ проводять технічне обслуговування вагонам відповідно до робочої інструкції оглядача вагонів.

При експлуатації вагонів-самоскидів і хоперів забороняється подавати в систему розвантаження цих вагонів стисле повітря тиском вище 6атм.

Забезпечення збереження вагонів, що знаходяться в експлуатації або відстої на паркових коліях, покладається на ЦЕ, а вагонів тих, що знаходяться на ремонтних позиціях –на ЦРРС. Порядок і організація забезпечення збереження вагонів тих, що знаходяться на паркових коліях або коліях відстою обмовляється окремим розпорядженням по ЦЕ.

У разі виявлення несправності вагону, складач (вантажники по вивантаженню гарячого агломерату, очищенню вагонів), а в локомотивному депо машиніст тепловоза (старший в зміні) доповідає про це ДСП, який зобов'язаний направити оглядача вагонів.

При виявленні або підтвердженні технічної несправності вагону оглядач вагонів зобов'язаний діяти в наступному порядку:

- нанести крейдяну розмітку на вагон з вказівкою дати, несправності і напряму проходження;

- доповісти черговому по станції;

- виписати повідомлення на технічно несправний вагон в 3-х екземплярах;

- зробити запис про несправний вагон в книзі ВУ–, графа 10 (у разі відставлення);

- скласти технічний акт на пошкодження вагону;

- занести повідомлення в програму Boss7 (п.4.2.4.) "Вилучення з експлуатації несправних вагонів"

Повідомлення на технічно несправні вагони виписуються в наступному порядку:

- повідомлення (з однією червоною смугою) віддається черговому по станції для відправлення вагону до місця ремонту (очищення або вивантаження). Перевезення вагону між станціями здійснюється з повідомленням, яке прирівнюється до перевізних документів. При подачі вагону у виробничий цех для ремонту, складач під розпис отримує повідомлення у чергової по станції і передає у виробничий цех;

- дублікат повідомлення (з двома червоними смугами) залишається у чергового по станції;

- корінець повідомлення (з трьома червоними смугами) залишається у оглядача вагонів.

Всі три екземпляри заповнюються ідентично з обов'язковими підписами оглядача вагонів і чергового по станції.

При передачі повідомлення (з однією червоною смугою) черговий по станції заносить його в книгу прийому - передачі повідомлень на технічно несправні вагони в графу 2 з своїм підписом в графі 4 . При відправленні вагону до місця ремонту повідомлення передається помічникові машиніста –складачеві з підписом в графі 3 цієї книги.

Після прибуття вагону на станцію призначення помічник машиніста –складач передає повідомлення черговому по станції, який відзначає повідомлення в книзі із заповненням граф 2, 4 і 5, а помічник машиніста –складач ставить підпис в графі 3. При неможливості постановки вагону в ремонт в графі 5 цієї книги вказується місце знаходження вагону.

Номери колій для відстою вагонів, які забороняється транспортувати до місця ремонту у складі поїзда або для очікування ремонту, приведені в таблиці 25.

Таблиця 25. Номери колій для відстою несправних вагонів

на станціях ВАТ "Запоріжсталь"

№ п/п	Станції	Номери колій
1	Східна	4,5,9,76,2а, колії вагонного депо
2	Південна	1
3	Доменна	11
4	Мартени	23
5	Підборочна	20
6	Шихта	2, 5 ПГ- 800
7	Відвальна	4

Повідомлення на вагон, що приходить до місця ремонту, вилучається в наступному порядку:

- на ПОРВ станції Шихта бригадир отримує кожну зміну повідомлення (з однією червоною смугою), на вагони, подані в ремонт, у чергового по станції Шихта з записом в книзі прийому передачі під розпис;

- у вагонному депо, МВРП станції Східна представник вагонного депо (майстер, розподільник робіт) отримує повідомлення, на вагони, подані в ремонт, у чергового по станції Східна із записом в книзі прийому –передачі під розпис.

Всі повідомлення (з однією червоною смугою) отримують до початку ремонту вагонів.

Без наявності повідомлення на вагон що знаходиться по фронту ремонту у вагонному депо, МВРП і ПОРВ майстер вагонного депо або МВРП і бригадир ПОРВ не мають права приступати до ремонту цього вагону, до з'ясування знаходження повідомлення (з однією червоною смугою).

Повідомлення (з однією червоною смугою) на вагон в очікуванні ремонту на окремо виділеній колії по станціях Східна і Шихта знаходиться у майстра вагонного депо, МВРП і у бригадира ПОРВ до моменту закінчення ремонту, а потім підшивається до акту виконаних робіт.

Зберігання повідомлень проводиться в наступному порядку:

- повідомлення (з однією червоною смугою) на відремонтовані вагони зберігаються один рік у вагонному депо ЦРРС. Відповідальний за збереження начальник вагонного депо;

- дублікат повідомлення (з двома червоними смугами) зберігається один місяць у чергового по станції і передається начальникові району, який зберігає два місяці, відповідальний за збереження –начальник району;

- корінець повідомлення (з трьома червоними смугами) зберігається в підшиванні у оглядача вагонів і у міру використання (але не рідше за 1 раз в місяць) передається інспекторові по збереженню у вагонну службу, де зберігається три місяці. Відповідальний за збереження начальник вагонної служби ЦЕ.

Книга прийому передачі повідомлень знаходиться у чергового по станції і у міру використання передається начальникові району, де зберігається один рік. Відповідальний за збереження –начальник району.

У разі передчасного заходу в ремонт вагону унаслідок відмови якого-небудь вузла до закінчення гарантійного терміну його роботи, представниками вагонної служби ЦЕ і вагонного депо ЦРРС проводиться розслідування, в строк не більше 3 робочих днів з моменту постановки вагону на ремонтну позицію і з цього випадку складається акту довільної форми.

Контроль, за міжремонтними періодами і повідомлення членів комісії з розслідування випадків передчасного заходу вагону в ремонт, про необхідність розслідування і організацію розслідування покладається на старшого диспетчера ЦЕ. Контроль, за своєчасним розслідуванням випадків передчасної відмови вузлів вагонів, покладається на начальника вагонного депо ЦРРС.

Двічі в місяць акти розслідування передчасного заходу в ремонт вагонів виносяться на комісію в складі: голова комісії –головний інженер УЗТ; члени комісії –начальник вагонного депо ЦРРС, заступник начальника вагонної служби ЦЕ.

Відповідальність за забезпечення| вагонів в справному стані в процесі експлуатації і дотримання правил технічної експлуатації вагонів покладається на працівників ЦЕ. У разі передчасного виходу з ладу вагону, із-за порушення технології або не виконання вимог правил технічної експлуатації, винні в цьому особи притягуються до дисциплінарної відповідальності.

Відповідальність за якість проведеного ремонту покладається на працівників вагонного депо ЦРРС.

4.2. Організація управління станцією "Східна"

Організація управління на станції Східна вказана на рисунку 1 "Схема управління станцією Східна". Де показана підлеглість всіх працівників цієї станції, при організації руху поїздів і виконання маневрової роботи.

Основним керівником станції є начальник району, а в його відсутність його заступник, які працюють в денний час і цілодобово несуть відповідальність за роботу всіх працівників цієї станції.

Слід зазначити, що цілодобово на станції працює диспетчер району і в його підпорядкуванні знаходиться цілодобово черговий по станції Східна і черговий по іншій станції Гранбасейн.

Диспетчеру району і черговому по станції Східна підкоряються всі працівники станції Східна, а це всі змінні локомотиво-складацькі бригади, черговий по посту "Горочний", старший оглядач вагонів і підпорядковані йому оглядачі вагонів, старший прийомоздавач і підпорядковані йому прийомоздавачі.

Обов'язки диспетчера району, чергового по станції і чергового по посту "Горочний" визначені їх посадовими інструкціями і вказані в технічно-розпорядливому акті станції Східна. А це наступні обов'язки:

cd f0e0f3

Рисунок 1. Схема управління станцією Східна

Диспетчер Східного району:

Є старшим змінним керівником на станції, він підкоряється оперативно цілодобово начальникові зміни УЗТ і поїздовому диспетчерові і дає вказівки по маневровій роботі, і поїздовий на станції, здійснюючи установку поїздових і маневрових маршрутів.

Пред'являє состави поїздів до технічного і комерційного огляду. Здійснює переговори по радіозв'язку з локомотиво-складацькими бригадами. Веде переговори зі всіма прилеглими станціями про рух поїздів, забезпечує відвантаження готової продукції цехами, а також забезпечення цехів місцевими вагонами.

Дає вказівки черговому по станції про видачу попереджень і дозволів на потяги.

У всіх документах для підпису в графі "черговий по станції" повинна стояти і підпис диспетчера району.

Черговий по станції Східна працює під безпосереднім керівництвом диспетчера Східного району і виконує наступні роботи:

Веде журнали і книги поїздової, технічної документації.

Здійснює передачу стрілок на місцеве управління (пост "Горочний"), на пульт МВ-1, а також передачу управління цими стрілками з місцевого пульта МВ-1 на центральний пульт.

Здійснює установку поїздових і маневрових маршрутів по станції.

Виконує обов'язки сигналіста, при несправності пристроїв ЕЦ в парній горловині і переводить стрілки курбелем. Перевіряє вільність колії, при помилковій зайнятості колій або ділянок, особисто або через підлеглих працівників, вручає дозвіл або попередження машиністам локомотивів. Перевіряє номер останнього вагону, прибулого із станції Південна, Підборочна, Сортувальна, Шихта, Гранбасейн, Силікатна, Метизна, при несправності пристроїв електричної централізації, тобто відсутність контролю вільності ділянок.

Доповідає поїздовому диспетчерові про прибуття (відправлення) поїздів з(на) прилеглі станції.

Веде переговори по радіозв'язку з локомотиво-складацькими бригадами. Веде переговори по телефону з черговим по сусідній станції, поїздовим диспетчером, старшим оглядачем вагонів, з прийомоздавачем, черговим по депо і ін.

Веде переговори по гучномовному зв'язку з регулювальниками швидкості руху вагонів, складачами поїздів оглядачами вагонів прийомоздавачами і ін. працівниками що знаходяться на коліях станції.

Черговий поста "Горочний":

Виконує переведення стрілок на місцевому управлінні, тобто управляє стрілками і сигналами з пульта МВ-1, при розпуску вагонів з гори і виконанні маневрової роботи в підгорочному парку. По вказівці чергового по станції, перевіряє вільність колії прийому або відправлення і переводить стрілки курбелем, при несправності пристроїв ЕЦ в підгорочному парку, і перевіряє номер хвостового вагону поїзда, прибулого з парку "А" і парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве, в умовах несправності основних засобів зв'язку, при русі поїздів (автоблокування). Веде переговори по радіозв'язку з локомотиво-складацькими бригадами, веде переговори по телефону і гучномовному зв'язку з регулювальниками швидкості руху вагонів і черговим по станції.

Слід зазначити, що при відправленні поїздів, місцеве управління стрілками передається на основний пульт управління і черговий по посту "Горочний" не бере участь в прийомі і відправленні поїздів.

4.3. Організація роботи основних видів зв'язку станції "Східна"

На станції Східна існують наступні види зв'язку для організації руху поїздів і виробництва маневрової роботи, які представлені в таблиці 26.

Слід зазначити, що в цьому розділі представлений опис не тільки вживаних видів зв'язку, але і вказані вживані пристрої автоматичної реєстрації переговорів в таблиці 27.

Таблиця 26. Зв'язок розпорядливих пунктів по прийому і відправленню поїздів і виробництву маневрової роботи

Найменування розпорядливого пункту	Види зв'язку	З ким здійснюється зв'язок
Центральний пост ЕЦ (диспетчер)	Пряма телефонна	З начальником зміни; поїздовим диспетчером; черговим поста "Горочний"; складачем горки; черговим по станції ЗСПЗ, З.Ліве (п."А" і п."Б"); Силікатна; Гранбасейн; Шихта; Південна; Сортувальна; Підборочна; начальником району; прийомоздавальниками; регулювальниками швидкості руху; ПТО; вагарями (п."А"и п."Б"); черговим електромеханіком СЦБ.
Радіозв'язок	З машиністами локомотивів і складачами
Двостороння паркова	З черговим по станції і працівниками, що знаходяться на парку
Пост "Горочний"	Пряма телефонна	З черговим по станції; з регулювальниками швидкості руху
Радіозв'язок	З локомотивними бригадами і складачами
Двостороння паркова	З горочним складачем; з регулювальниками швидкості руху в підгорочній горловині
Приміщення укладача сортувальної горки	Пряма телефонна	З начальником зміни; диспетчером району.
Двостороння паркова	З черговим поста "Горочний"; з регулювальниками швидкості руху в підгорочному парку

Таблиця 27. Вживані пристрої автоматичній реєстрації

переговорів станції Східна

Місце установки	Види реєстрованого зв'язку	Хто здійснює наладку і контроль за справною дією пристроїв, порядок виклику
каб.№205 (контори УЗТ)	Пряма телефонна і радіозв'язок: - маневровий радіозв'язок; - прямий телефонний зв'язок Східна – Запоріжжя-Ліве п."А"; - прямий телефонний зв'язок Східна – Запоріжжя-Ліве п."Б"; - прямий телефонний зв'язок Східна-Силікатна; - прямий телефонний зв'язок Східна-Гранбасейн; - прямий телефонний зв'язок Східна-Шихта; - прямий телефонний зв'язок Східна-Південна; - прямий телефонний зв'язок Східна-Сортувальна; - прямий телефонний зв'язок Східна-Підборочна; - прямий телефонний зв'язок Східна-Мартени; - прямий телефонний зв'язок Східна-Метизна; - прямий телефонний зв'язок Східна-поїздовий диспетчер УЗТ	ЦТД, АСУ УЗТ згідно інструкції з експлуатації пристрою цифрового звукозапису, що є додатком до сьогодення ТРА

У аварійних ситуаціях, у випадках браку, травм, зривах в роботі залізничного транспорту і інших подій на станції всі переговори диспетчера (чергового по станції) в обов'язковому порядку повинні вестися по пристроях зв'язку, які включені в реєстратор переговорів.

У останніх випадках, коли переговори не пов'язані з рухом поїздів і виконання маневрової роботи на станції, дозволяється вести розмови, які не потрапляють в реєстрацію на вказаних пристроях.

Слід відзначити що на всіх ділянках станції Східна, при виконанні службових обов’язків, забороняється користуватися особистими мобільними телефонами.

4.4. Організація прийому та відправлення поїздів на станції "Східна"

Прийом поїздів на станції Східна здійснюється згідно вимог інструкції по руху поїздів і маневровій роботі (ІРП) і наступних вимог ТРА станції Східна:

Мінімальний необхідний час між початком приготування маршруту і прибуттям (відправленням) поїзда:

З боку станції Запоріжжя-Ліве п."А", Запоріжжя-Ліве п."Б", Південна, Підборочна, Сортувальна, Шихта, Силікатна, Гранбасейн - не менше 1 хв.

У бік станції Запоріжжя-Ліве п."А", Запоріжжя-Ліве п."Б", Південна, Підборочна, Сортувальна, Шихта, Силікатна, Гранбасейн - не менше 1 хв.

Диспетчер і черговий по станції попереджають керівників маневрів і машиністів локомотивів про прийом поїздів по двосторонньому парковому зв'язку і радіозв'язку і переконується, що воно сприйняте правильно (коротким повторенням).

Порядок перевірки вільності колій провадиться за наявності і нормальній дії пристроїв рейкових кіл - по контрольних приладах апаратів управління.

За відсутності рейкових кіл або при порушенні нормальної дії цих пристроїв - з непарного боку осі станції до осі станції перевірка вільності колій здійснюється черговим по посту МВ-1, з парного боку станції до осі станції черговим по станції.

Перевірку вільності колій черговий поста "Горочний" і черговий по станції можуть доручити складачеві поїздів, помічникові машиніста тепловоза, регулювальникові швидкості руху вагонів, машиністові тепловоза.

Працівник станції, якому доручено визначити вільність колії, зобов'язаний пройти уздовж колії прийому і доповісти черговому по станції.

В правильності приготування маршрутів прийому, відправлення поїздів черговий по станції (посту) переконується за наявності і нормальній дії пристроїв СЦБ диспетчер, черговий по станції переконуються в правильності приготування маршрутів прийому і відправлення поїздів по контрольних приладах апарату управління.

При порушеннях нормальної дії пристроїв СЦБ правильність приготування маршрутів і положення стрілок контролюється на табло особистою перевіркою положення стрілочних рукояток на пульті управління і за свідченнями контрольних приладів. А при установці курбелем по маршруту, проводиться замиканням стрілочних вістряків на висячий замок у стрілок вимкнених із централізації і переведених на ручне обслуговування.

4.4.1. Порядок прийому поїздів

Порядок переконання черговим по станції про прибуття поїзда у повному складі, при працюючому автоблокуванні і напівавтоблокуванні, зі всіх напрямів, визначається по контрольних приладах апаратів управління.

При закритті на перегонах дії автоблокування і напівавтоблокування, а так само при несправності роботи пристроїв ЕЦ: із ст. Південна, Підборочна, Сортувальна черговий по станції переконується в повному прибутті поїзда через складачів і локомотивні бригади. Із ст. Запоріжжя-Ліве п."А" через чергового по посту "Горочний" або складача або локомотивну бригаду. З боку ст. Запоріжжя-Ліве п."Б", Шихта, Гранбасейн, Силікатна через складачів або локомотивні бригади. У всіх вказаних випадках шляхом перевірки номера хвостового вагону, переданого черговим по сусідній станції.

Прийом поїздів безпосередньо до технологічних ділянок виробництва проводиться маневровим порядком по дозволяючим показанням маневрових світлофорів, розташованих в нижній частині вхідних світлофорів і далі по маршруту проходження поїзда на колію прийому.

Порядок прийому поїздів на частково зайняті рухомим складом колії здійснюється по запрошувальних сигналах, які встановлені на вхідних світлофорах трохи нижче за основні голівки.

Дозволяється прийом одиночних локомотивів на частково зайняту колію із станцій Південна (колії 1-20,40), Підборочна (колії 1-8,40) . При цьому дозволом машиністові про прийом поїзда на частково зайняту колію служить один місячно-білий вогонь маневрових світлофорів встановлених на вхідних світлофорах Чю, Чп відповідно. Перевірка вільної частини зайнятого рухомим складом колії здійснюється особисто черговим по станції або по доповіді, після перевірки колії локомотиво-складацькою бригадою.

Дозволяється прийом одиночних локомотивів і господарських поїздів на частково зайняту колію із станцій Сортувальна (колії 1-18, 40), Запоріжжя-Ліве п."А" (колії 1-20). Вказівкою машиністові про прийом поїзда на частково зайняту колію служить один місячно-білий вогонь маневрових світлофорів встановлених на вхідних світлофорах ЧС, НА відповідно. Перевірка вільної частини зайнятого рухомим складом колії здійснюється особисто черговим по станції або по доповіді локомотиво-складацької бригади, або чергового по посту "Горочний".

Порядок прийому на станцію поїздів при заборонному показанню вхідного (маршрутного) світлофора і по неправильній колії (за відсутності на цій колії вхідного світлофора) проводиться по дозволяючому показанню запрошувального сигналу на кожному вхідному світлофорі або за наказом диспетчера (чергового по станції), який переданий по радіозв'язку на всі напрями.

Порядок одночасного прийому поїздів протилежних напрямів забороняється у всіх випадках, якщо продовження маршруту прийому одного з поїздів перетинає маршрут прийому іншого поїзда.

4.4.2. Порядок відправлення поїздів

При відправленні поїздів черговий поста "Горочний" проводжає поїзди на станцію Запоріжжя-Ліве п."А", які відправляються з 9 колії по 18 колію. Останні поїзди на станції не проводжуються.

При відправленні із станції поїздів при заборонному показанні вихідних сигналів і з колій, де немає вихідних сигналів видається письмовий або усний реєстрований дозвіл диспетчера або чергового по станції.

Одночасне відправлення і прийом поїздів вирішується тільки в тому випадку, якщо маршрут прийому і відправлення ізольований.

Порядок прийому господарських поїздів і підштовхуючих локомотивів зі всіх напрямів на станцію Східна проводиться по дозволяючому показанню вхідного світлофора для першого поїзда і по запрошувальному сигналу для кожного наступного поїзда.

Допускається прийом господарських поїздів і одиночних локомотивів із станцій Південна, Підборочна (на всі паркові колії і в 2-й маневровий район), із станцій Запоріжжя-Ліве п."А", Сортувальна (на всі паркові колії) по дозволяючому показанню маневрових світлофорів встановлених на вхідних світлофорах сигналів ЧЮ, ЧП, НА, ЧС відповідно.

4.4.3. Маневровий порядок руху поїздів між роздільними пунктами

Рух складів маневровим порядком здійснюється:

Станція Східна - станція Шихта через колії локомотивного депо ст. Східна. Переговори про рух маневрових складів ведуть диспетчера Східного і Шихтового районів з повідомленням машиніста тепловоза (старшого в зміні) ЦРРС і екіпірувальника екіпірувального пункту.

Станція Східна - станція Мартени по колії № 102А 5-го району ст. Східна і по колії № 22 4-го району ст. Східна. При цьому переговори про рух поїздів ведуть диспетчера Східного і Мартенівського районів.

Станція Східна - Запорізький сталепрокатний завод через СП № 79 ст. Східна. Переговори про рух поїздів ведуть диспетчер Східного району і черговий по станції Метизна ВАТ ЗСПЗ.

Станція Східна - Запорізький завод металоконструкцій. Подача і прибирання рухомого складу локомотивами станції Східна проводиться по дозволу і вказівці диспетчера Східного району на виставочну колію ЗЗМК.

Станція Східна - станція Підборочна через ділянку ЧП І станції Східна. Переговори про рух поїздів ведуть диспетчера Східного і Підборочного районів.

При цьому для всіх вказаних вище ділянок встановлені наступні вимоги:

Машиніст локомотиву зобов'язаний до проїзду межі станції узгоджувати порядок руху з диспетчером району (черговим по станції), куди повинен бути рух. Маневровий диспетчер, у свою чергу, зобов'язаний вказати локомотиво-складацькій бригаді маршрут проходження по району станції. При роботі в районі декількох локомотивів, диспетчер вказує з якою локомотиво-складацькою бригадою необхідно погоджувати порядок проїзду через район, а також вказує порядок приготування маршруту прослідування. Приготування маршруту може проводити складач потягів прибулого поїзда, так і керівник маневрів, що працює в даному маневровому районі, по вказівці диспетчера даної станції.

4.4.4. Додаткові вказівки по прийому і відправленню поїздів

Рух поїздів на ст. Запоріжжя-Ліве, Силікатна, Підборочна, Сортувальна, Південна і у зворотному напрямі, проводиться локомотивом вперед.

Допускається прийом поїздів вагонами вперед із станції Сортувальна на частково зайняті колії парку ст. Східна по маневровому сигналу встановленому на вхідному світлофорі ЧС. Маршрут прийому набирається маневровим маршрутом, якщо приймається поїзд, сформований з вагонів загальномережевого і заводського парку, - вагони переставляються на інші колії парку станції маневровим порядком.

Дозволяється відправлення поїздів вагонами вперед на станції Шихта, Гранбасейн, при цьому довжина поїзда не повинна перевищувати 92 осі на ст. Шихта і 84 осі на ст. Гранбасейн. Швидкість не повинна перевищувати 15 км/год, при супроводі поїзда складачем за наявності радіозв'язку у складача.

При прийомі поїзда на 1 - 7 колії, диспетчер зобов'язаний переконатися у відсутності гальмових башмаків через помічника машиніста-складача вантажного парку.

При тривалій стоянці поїздів на коліях №19 і №20 проводиться розчеплення поїзда на відстань не менше 6 метрів навпроти будівлі ПТО. Розчеплення складів проводить помічник машиніста-складач по команді диспетчера.

Дозволяється рух поїздів локомотивом вперед на ст. Гранбасейн за умови, що включено 100% гальм в поїзді.

Рух поїздів з одними цистернами для мазутосховища із ст. Східна на ст. Шлакова здійснюється тільки локомотивом вперед у кількості 80 осей. Дозволяється подача комбінованих составів з цистерн і піввагонів на ст. Шлакова тільки локомотивом вперед і 100% включення автогальм. Довжина поїзда не повинна перевищувати 80 осей.

При відправленні із ст. Шлакова на ст. Східна довжина составу з цистерн і піввагонів не повинна перевищувати 160 осей. Рух проводиться локомотивом вперед з включенням 100% автогальм у поїзді.

Видачу попереджень на всі напрями проводить черговий по станції по вказівці диспетчера. При вимушеній зупинці поїзда на перегонах Східна - Південна, Східна - Гранбасейн повинні застосовуватися гальмові башмаки. Закріплення поїзда, що зупинився, проводиться локомотиво-складацькою бригадою. Для цієї цілі на тепловозах повинно бути не менш 4-х гальмових башмаків.

Відправлення ваговитих і довгосоставних поїздів на ст. Запоріжжя-Ліве допускається в кожному випадку по дозволу чергового по станції Запоріжжя-Ліве і вказівці начальника зміни УЗТ.

Оглядачі вагонів доповідають диспетчерові станції про результати технічного огляду поїзда, підготовленого до відправлення по телефону або гучномовному зв'язку. Довідку про випробування автогальм вручають машиністові локомотиву оглядачі вагонів поїзда, тільки після закінчення всіх робіт, пов'язаних з технічним оглядом поїзда. А при відправленні поїзда з Нового складу довідку про випробування автогальм вручає помічник машиніста тепловоза який спеціально виучений на оглядача вагонів.

За правильність навантажування вагонів несуть відповідальність працівники цехів заводу і клієнтури які спеціально виділені, виучені і складали іспити в комісії Укрзалізниці.

Диспетчер повинен відкривати вихідний сигнал тільки після того, як переконається в тому, що склад сформований і підготовлений до відправлення.

При прийомі поїзда із ст. Запоріжжя-Ліве п."Б" на 8-у колію ст. Східна, зупинка останнього вагону визначається білою смугою нанесеною впоперек колії на відстані 35 метрів від краю вагової платформи. Вказівка про зупинку поїзда машиністові тепловоза передає вагар тензометричних вагів по маневровому радіозв'язку або через маневрового диспетчера.

Швидкість руху прибуваючих поїздів в місцях проведення дозиметричного контролю (біля тензовагів 2 і у світлофора НБ) встановлена 5 км/ч.

Щоб уникнути зупинки рухомого складу на вантажоприйомній платформі тензовагів диспетчерові Східного району необхідно приймати поїзд на 8-у колію довжиною не більше 49 вагонів.

Дозволяється пропуск поїздів ДСС, прямуючих на склади (і назад) ст. Запоріжжя-Ліве п."Б, через всі паркові колії. Перед відкриттям вхідного світлофора диспетчер Східного району, через складача маневрового парку або локомотиво-складацьку бригаду, зобов'язаний переконатися у відсутності гальмових башмаків на коліях прийому.

При прийомі і відправленні поїздів з колій 1-7 і 9-18, черговий по станції зобов'язаний переконатися у відсутності гальмового башмака на колії.

Відправлення поїзда, голова якого знаходиться за вихідним сигналом, із станції Східна на інші станції виконується згідно ІРП.

Дозволяється рух думпкарного поїзда із станції Гранбасейн на ст. Шлакова вагонами вперед, не більше 20 вагонів, за наявності перехідної площадки по ходу руху поїзда на першому вагоні і за наявності радіозв'язку у складача, при цьому складач супроводжує поїзд, перебуваючи на перехідній площадці першого по ходу вагону.

При проходженні об'єднаного думпкарного поїзда із станції Відвальна на станцію Шлакова і роз'єднанні його на станції Східна, необхідно цьому думпкарному поїзду, перед відправленням на станцію Шлакова, провести 100% включення і повне випробування гальм, з врученням довідки ВУ-15 оглядачем вагонів станції Східна.

Встановлюється наступний порядок включення і випробування гальм при русі думпкарних поїздів:

- станція Шлакова - станція Східна - 100% включення і повне випробування гальм, довідку ВУ-15 виписує помічник машиніста тепловоза - складач, що виконує обов'язки оглядача вагонів.

- станція Східна - станція Відвальна - після обгону локомотиву і його причіплювання до вагонів 100% включення і повне випробування гальм, довідку ВУ-45 виписує оглядач вагонів станції Східна.

- станція Відвальна - станція Східна - 100% включення і повне випробування гальм, довідку ВУ -45 виписує помічник машиніста - складач, що виконує обов'язки оглядача вагонів.

- станція Східна - станція Шлакова - після обгону локомотиву і його причіплювання до вагонів 100% включення і повне випробування гальм, довідку ВУ-15 виписує оглядач вагонів станції Східна.

Технічний огляд вагонів думпкарного поїзда на станційних коліях проводить оглядач вагонів по пред'явленню диспетчера, звертаючи особливу увагу на цілісність розвантажувальної системи і кріплення валиків розвантажувальної системи від циліндра до кузова, ходову частину і гальмівне обладнання. У разі виявлення несправності вагону, з якою вагон не може слідувати під навантажування або вивантаження, оглядач вагонів доповідає диспетчерові про відчеплення вагону в установленому порядку.

Дозволом машиністові на відправлення з локомотивного депо служить дозволяюче показання (зелений вогонь) вихідного світлофора Н41.

4.5. Оперативне планування та керівництво роботою станції "Східна"

Слід зазначити, що оперативне планування роботи станції Східна і відвантаження готової продукції з комбінату, тому що станція примикає до Укрзалізниці (ст. Запоріжжя-Ліве), проводиться щодобово, на оперативній нараді по відвантаженню продукції комбінату, що проводиться з представниками цехів в залі засідань ЦХП-1.

На цій нараді на добу визначається норма відвантаження чавуну доменним цехом, слябів обтискним цехом, прокату в ЦХП-1, ЦГПТЛ, ЦХП-3, доменного шлаку в ЦШП і ін. продукції, при цьому визначається кількість вагонів, що подаються, під навантажування і інтервали часу по всіх фронтах навантажування. При цьому обов'язково враховується маршрут проходження вагону з відвантаженою продукцією, оскільки не всі вагони, що належать Укрзалізниці, мають право слідувати за межі України і для цього підбираються спеціально вагони що мають право слідувати як по території ближнього зарубіжжя, так і по території далекого зарубіжжя.

Слід зазначити, що комбінат має своїх 550 вагонів з правом виходу на колії Укрзалізниці, для перевезення вантажів в морські порти України (Іллічевськ, Бердянськ, Одесу, Херсон, Маріуполь і ін.) і для споживачів, продукції, що виготовляється комбінатом, в межах України. При цьому власні вагони використовуються для маршрутних масових перевезень і в одиночному проходженні не застосовуються, оскільки складно відстежити рух кожного одиночного вагону і повернути його назад на комбінат. При цьому після відправки готової продукції і вивантаження її в портах, вагони прямують під навантажування рудою, вугіллям і коксом на підприємства, які поставляють сировину для комбінату, або у зворотному напрямі завантажуються піддонами, які є зворотною тарою для відвантаження прокату.

Згідно виданого плану відвантаження на добу по команді диспетчера ст. Східна вагони подаються під навантажування в ЦШП, ЦХП-3, а по команді начальника зміни УЗТ в ЦГПТЛ і ЦХП-1. Вказані працівники ведуть графіки подачі, прибирання і відвантаження готової продукції в цих цехах.

4.6. Організація комерційних операцій

Проходження вагонів загальномережевого парку на комбінат під вивантаження здійснюється по внутрізаводських дорожніх накладних, що складаються взамін і на підставі накладних дороги.

Комплект перевізних документів дороги складається з накладної, дорожньої відомості, корінця дорожньої відомості і квитанції в прийомі вантажу.

Накладна є основним перевізним документом. Вона разом з дорожньою відомістю прямує з вантажем до станції призначення, де накладна видається вантажоодержувачеві. Квитанція в прийомі вантажу до перевезення видається на станції відправлення вантажовідправникові. Корінець дорожньої відомості залишається на станції відправлення.

Всі ці документи, що надалі іменуються "перевізний документ", заповнюються відправником.

В дорозі слідкування перевізний документ заповнюється станцією відправлення і станцією призначення у відповідних графах.

При перевезенні масових вантажів маршрутами виписується накладна на весь маршрут або групу вагонів.

На імпортні або експортні вантажі виписується наступний комплект перевізних документів: оригінал накладної для отримувача, дублікат накладної для відправника, дорожня відомість для дороги призначення, 2 додаткових екземпляра дорожньої відомості, лист видачі вантажу для дороги призначення і лист повідомлення про прибуття вантажу для отримувача.

Операції по прийому і здачі вагонів загальномережевого парку здійснюються на ст. Запорожжя-Ліве, де для цієї мети організований Обмінний пункт комбінату, який працює цілодобово. У штат Обмінного пункту входять:

- начальник Обмінного району;

- старший прийомоздавач;

- прийомоздавачі;

- оглядачі вагонів.

Операції, що виконуються Обмінним пунктом комбінату з вказівкою їх безпосередніх виконувачів, приведені в таблиці 28.

Технологія оформлення перевезень і документообігу на ст. Запоріжжя-Ліве і на комбінаті діє наступна.

Вантажні документи на потяги, що прибувають в розформування в парк "Б", сигналіст парку "Б" одержує від машиніста поїзного локомотиву, потім документи по пневмопошті пересилаються операторам - розмітникам СТЦ.

Отримавши документи, оператор - розмітник перевіряє цілісність пакету по наявності контрольного бланка, переконується в приналежності його даному поїзду. Розкривши пакет, оператор - розмітник перевіряє наявність документів, звіряє їх дані з розміченим телеграмою - натурним листом, вносить необхідні коректування, формує сортувальний листок для виконавців.

Після звірки даних вантажних документів з розміченим ТГНЛ оператор відбирає документи на транзитні вагони і передає їх операторові по відправленню для розкладки по вічках шафи відповідно до плану формування.

Перевізні документи на місцеві вагони із СТЦ по пневмопошті пересилаються в товарну контору з обов'язковим записом в "Книзі здачі перевізних документів" оператором станції.

Після технічного огляду поїзда оглядачами вагонів ст. Запоріжжя-Ліве і комбінату проводиться комерційний огляд прийомоздавачем станції проходом вздовж составу. При огляді прийомоздавач в парку списує склад, диктуючи по радіозв'язку прийомоздавачу, що знаходиться в товарній конторі, номери вагонів і дані крейдяної розмітки, нанесені оглядачами вагонів.

Прийомоздавач в товарній конторі оформляє відомість передачі вагонів в двох екземплярах (машинна форма). У відомості передачі вказується: номер вагону, приналежність, навантажений або порожній, код станції відправлення, група позиції, код під'їзного шляху, дані крейдяної розмітки оглядачів вагонів. Цей же прийомоздавач пред'являє состав до огляду в Книзі ВУ-14.

Таблиця 28. Операції, що виконуються Обмінним пунктом

ВАТ "Запоріжсталь".

№ п/п	Найменування операцій	Безпосередні виконавці
1.	Оформлення прийомоздавальних відомостей на вагони	Ст. прийомоздавач
2.	Складання внутрізаводських залізничних накладних	Прийомоздавач
3.	Розкредитування вантажних документів	Прийомоздавач
4.	Облік простою вагонів	Ст. прийомоздавач
5.	Облік відвантаження комбінату	Ст. прийомоздавач
6.	Прийом і здача вагонів в технічному відношенні	Оглядач вагонів
7.	Прийом і здача вагонів в комерційному відношенні	Прийомоздавач
8.	Передача рознарядок на подачу вагонів до пунктів вивантаження відповідно до класифікації вантажів, що прибувають	Ст. прийомоздавач
9.	Введення даних в ЕОМ і здобуття довідок, натурних листів, пам'яток прийомоздавачів	Прийомоздавач
10.	Викуп квитанцій на вантажі, що відправляються	Прийомоздавач
11.	Здобуття і розшифровка переліків по оплаті залізничного тарифу і додаткових послуг	Прийомоздавач
12.	Ведення і оформлення накладних карток по додаткових послугах	Прийомоздавач
13.	Ведення і оформлення облікових карток по виконанню плану перевезень	Прийомоздавач
14.	Ведення і оформлення відомостей нарахування плати за користування вагонами	Прийомоздавач
15.	Ведення і оформлення забезпечення вагонами під навантаження і їх використання	Прийомоздавач
16.	Оформлення і подача заявок на вагони під навантаження (декадна, місячна, термінова)	Ст. прийомоздавач
17.	Розшук вантажів (вагонів) прямуючих під вивантаження і навантаження на комбінат	Ст. прийомоздавач
18.	Претензійний - позивна робота	Ст. прийомоздавач
19.	Коректування планів перевезень	Ст. прийомоздавач

Документи на прибулий состав оператор станції штемпелює і передає в товарну контору для оформлення.

Товарний касир накладні і дорожні відомості, після таксування і накладення штемпеля в графі "видача вантажу", по "Книзі здачі" передає під розпис прийомоздавачу Обмінного пункту. Останній розкредитовує дорожні відомості і повертає їх товарному касирові для наступної передачі в Управління дороги. Накладні дороги залишаються на Обмінному пункті.

Документи на прибулі вагони (вантажі) для комбінату пред'являються працівникам Обмінного пункту по мірі надходження вагонів.

Маршрути, що прибувають під вивантаження на комбінат, приймаються в парк "А". Оформлення і кореспонденція вантажних документів дороги на ці вагони здійснюється аналогічним порядком.

Накопичення і здача навантажених вагонів для комбінату і його контрагентів на ст. Запоріжжя-Ліве здійснюється на виділених для цього коліях сортувального парку "А".

Прийомоздавач Обмінного пункту на підставі рознарядок диспетчера ЦПВ, ВГМ і ВТК зовнішнього приймання проставляє у відомості передачі розмітку вагонів за пунктами вивантаження.

Прийомоздавач комбінату по прийому вантажів від дороги після пред'явлення поїзда і його огорожі приймає состав в комерційному відношенні з перевіркою стану вантажу і упаковки, кількості місць, наявності ЗПУ і стандартних закручувань.

При прибутті вантажів, тих що слідують під охороною дороги, в передачі вантажу (пломб і так далі) беруть участь представники охорони комбінату або його клієнта, спільно з охороною дороги.

На виявлені комерційні несправності прийомоздавач комбінату вимагає від дороги усунення цих несправностей: накладення тимчасових пломб, усунення доступу до вантажу (для забезпечення підлягаючого зберіганню перевезення до фронту вивантаження) і складає заявку на видачу вантажу на фронті вивантаження за участю представника дороги.

На вантажі, що надходять, з комерційними несправностями, що виникли і виявлені в дорозі прямування, працівники ст. Запоріжжя-Ліве разом з перевізними документами вручають працівникам комбінату Акти загальної форми або комісійні акти, складені на попутних станціях.

До усунення комерційних несправностей, накладення тимчасових ЗПУ, усунення доступу до вантажу і оформлення відповідних заявок (актів) і прийомоздаточних відомостей з ідентичними записами, поїзд на комбінат не відправляється, а після виправлення зауважень підлягає повторному пред'явленню.

В процесі комерційного прийому вагонів (вантажу) прийомоздавач комбінату наносить крейдяну розмітку на вагоні з вказівкою найменування вантажу, фронту вивантаження і необхідності переважування.

Після цього "Відомості передачі" обопільно підписують прийомоздавачі Обмінного пункту і товарної контори. Один екземпляр залишається на Обмінному пункті, інший передається в товарну контору.

Накладні дороги що поступили з товарної контори на Обмінний пункт є підставою для складання внутрізаводських дорожніх відомостей, які є внутрізаводськими перевізними документами. У зимовий час друкується чотири екземпляри накладної, (один екземпляр передається в рудорозморожуваючий гараж), в теплу пору року три екземпляри.

Експедитор Обмінного пункту на підставі рознарядки контролера ОТК і диспетчера ЦПП друкує внутрізаводські дорожні накладні в установленому порядку. Всі дані заносяться в ЕОМ. Внутрізаводські дорожні накладні мають різну форму: для металобрухту і вантажів, що вимагають переважування; для масових вантажів, вагонів, що надходять групами; для масових вантажів, що надходять маршрутами і інші форми.

При однойменному роді вантажу у вагонах, слідуючих в один пункт вивантаження, внутрізаводські дорожні накладні складаються на групу вагонів.

Вагони, що поступають під вивантаження контрагентам комбінату, слідують на під'їзний шлях з додатком до внутрізаводських дорожніх накладних залізничних накладних дороги.

На окремі види вантажів (ГММ, кислота і ін.) з внутрізаводською накладною під вивантаження передаються паспорт, сертифікат якості і посвідчення на зривобезопасність.

Складання внутрізаводських дорожніх накладних здійснюється паралельно з накопиченням вагонів для комбінату в сортувальному парку ст. Запоріжжя –Ліве і виконанням з ними обмінних операцій.

Пересилка перевізних документів здійснюється через помічника машиніста-складача комбінату, супроводжуючого поїзд.

Документи на збірний потяг, що прибуває з парку "Б" помічник машиніста-складач залишає на тензометричних вагах в спеціальній корзині.

Після переважування поїзда, вагар забирає документи і проводить реєстрацію їх в Книзі приймання зовнішніх вантажів, куди заноситься: номер вагону, номер накладної, рід вантажу, станція відправлення, станція призначення, вага вантажу по документу, вага брутто, тара вагону і вага нетто після переважування.

Документи в адресу контрагентів, переважування вагонів яких не потрібне, відправляються відразу прийомоздавачам ст. Східна.

Перевізні документи на металобрухт обробляє працівник ВТК. Документи на металобрухт в адресу копрового цеху після реєстрації в повному обсязі відправляються прийомоздавачам ст. Східна. На металобрухт, слідуючий в адресу мартенівського цеху, накладна залишається у працівника ВТК для оформлення і оплати форми 69 в двох екземплярах, яка після вивантаження вагону і переважування його в порожньому стані на ст. Шихта, дооформляється і один екземпляр прямує у відділ сировини і палива, інший передається відправникові.

Пересилка документів з вагів прийомоздавачам ст. Східна проводиться по пневмопошті великого діаметру.

Накладні на прийняті вагони накопичуються у прийомоздавачів ст. Східна і передаються один раз в добу в претензійне бюро вантажної служби ЦЕ УЗТ.

Маршрутні поїзди, що прибувають на комбінат, проходять переважування на тензометричних вагах, що примикають до парку "А" ст. Запоріжжя-Ліве. Машиніст локомотиву накладну на маршрут залишає на вагах в спеціальному бункері, а внутрізаводські дорожні накладні передає на станції призначення прийомоздавачу вантажу і багажу.

Після переважування вагонів документи передаються на ваги парку "Б" ст. Східна і через прийомоздавачів в претензійне бюро вантажної служби ЦЕ УЗТ.

При переважуванні збірних поїздів у разі недостачі вантажу на окремий вагон складається акт приймання продукції по кількості форми ЦТВС–, а при переважуванні маршрутів акт складається у разі недостачі вантажу на весь потяг. Акти на недостачу передаються в претензійне бюро.

Оформлення передачі навантажених і порожніх вагонів між УЗТ і виробничими цехами комбінату, а також під'їзними шляхами контрагентів комбінату здійснюється по "Здавальних відомостях" форми ЖДТ-87. Ці відомості складаються здаючою стороною в двох екземплярах, окремо на кожен вагон або групу вагонів з підрозділом на навантажених і порожніх, з яких один екземпляр передається стороні, що прийняла вагони. Обидва екземпляри "Здавальної відомості" підписуються представниками виробничих цехів і контрагентів.

Документи внутрізаводського призначення прийомоздавачами ст. Східна розкладаються по напрямах: ст. Шихта, ст. Підборочна і ст. Мартени, ст. Південна і ст. Доменна.

Прийомоздавач на підставі документів заносить всю інформацію в книги обліку вивантаження вагонів загальномережевого парку: номер вагону, номер внутрізаводської накладної, станція відправлення, рід вантажу, цех –отримувач і час подачі під вивантаження.

Після закінчення розформування поїзда прийомоздавач списує вагони по коліях відправлення і звіряє кількість вагонів по коліях з наявністю документів.

Пересилка документів отримувачу здійснюється через помічника машиніста-складача, супроводжуючого вагони.

Всі накладні дороги передаються через прийомоздавачів ст. Східна в претензійне бюро крім накладних на металобрухт, слідуючих в адресу копрового цеху, а також документів за наявності заявки на видачу.

Після прибуття навантажених вагонів загальномережевого парку на ст. Шихта із ст. Східна, складач супроводжуючий поїзд, вручає пакет документів прийомоздавачу ст. Шихта. Списавши поїзд, прийомоздавач звіряє документи з наявністю вагонів. На вагони, завантажені металобрухтом, разом з двома екземплярами внутрізаводської залізничної. накладної додається накладна дороги, яку забирають працівники ВТК.

Один екземпляр внутрізаводської залізничної накладної забирають представники копрового цеху, інший оформляється і передається у вантажну службу ЦЕ УЗТ.

Щодобово старшим прийомоздавачем заповнюється відомість по вивантаженню вагонів загальнозаводського парку, в якій вказується: номер вагону, номер накладної, ділянка вивантаження, дата подачі і здачі вагону, норма і фактичний час вивантаження вагону.

На станціях комбінату прийомоздавачами по кожному вантажному пункту складається "Відомість перевезених вантажів у вагонах загальномережевого парку" форми - ЖДТ-008 в одному екземплярі: окремо по навантажуванню і окремо по вивантаженню. Після закінчення доби відомості передаються у вантажну службу ЦЕ УЗТ з додатком внутрізаводських дорожніх накладних і здавальних відомостей.

Для кожного вантажного пункту прийомоздавачами станцій ведеться "Книга навантаження–вивантаження вантажі в" форми ЖДТ-73. На станціях, де немає прийомоздавачів, ці книги ведуться черговими по станціях і використовуються як довідковий і звітний матеріал про виконану роботу.

Залізничні накладні на імпортні вантажі передаються з Обмінного пункту комбінату у відділ митних операцій для оформлення.

5. Економіка виробництва

5.1. Організація роботи на ділянці

Характеристика станції Східна

Станція Східна є –"воротами комбінату" через неї на територію комбінату для потреб виробничих цехів ввозять всі необхідні вантажі: пісок, глину, кокс, вугілля, а вивозять готову продукцію та відходи виробництва. Також по станції транспортуються вантажі інших підприємств, які проходять транзитом.

Станція Східна обладнана гіркою, на якій виконуються маневри з прибуваючими збірними потягами. Основний вид маневрів, який виконують на гірці –"розпуск".

На станції розташовані тензометричні терези, на яких звішують різні види вантажів. На межі зі станцією Східна з напряму ст. Запоріжжя –Ліве розташований пункт, де перевіряють наявність та рівень радіації прибуваючих вантажів з зовнішньої мережі.

Станція обладнана двома видами колійного зв’язку: напівавтоматичним блокуванням зі станціями Південна, Підборочна, Сортувальна, Шихта, Гранбассейн, та Силікатна і автоматичним блокуванням зі станцією Запоріжжя-Ліве парки "А" та "Б".

Станція Східна має такі перегони: Східна –Південна, Східна –Підборочна, Східна –Силікатна, Східна – Сортувальна (ВАТ "Дніпроспецсталь"), Східна –Шихта, Східна –Гранбасейн, Східна –Запоріжжя –Ліве парк "А" та Східна –Запоріжжя –Ліве парк "Б".

Станція Східна має такі з’єднувальні колії, там де межі станцій співпадають: Східна –Мартени, Східна –Підборочна, Східна –Шихта, Східна –Метизна (ВАТ "ЗСПЗ").

На території станції Східна розташовани локомотивне та вагонне депо, в яких здійснюються всі види ремонтів локомотивів, вагонів та інших видів рухомого складу.

Права та обов’язки машиніста тепловозу

Машиніст зобов’язаний:

1. Виходити на роботу у встановлений графіком роботи час та без наявності ознак алкогольного сп’яніння.
2. Старший машиніст тепловозу здійснює керівництво локомотивними бригадами, контроль за доглядом тепловозу, утриманням його в технічно справному стані, наявності інвентарю та інструментів.
3. Машиніст тепловозу зобов’язаний знати та точно виконувати:

- конструкцію тепловозу, правила експлуатації, умови догляду; обслуговування та ремонту тепловозу та гальм;

- основні принципи обладнання вагонів, зчеплення пристроїв; стрілкових переводів;

- основні положення тягових розрахунків ;

- основні принципи приладів та порядок експлуатації залізничного транспорту підприємств, обладнання автоматики, електричної централізації та зв’язку;

- правила формування та розформування поїздів та здійснення інших робіт, правила навантаження та кріплення вантажів на відкритому рухомому складі.

1. На робочому місці, необхідно мати при собі: свідоцтво на право керування тепловозом, формуляр машиніста, посвідчення про періодичні іспити.
2. Виконувати розпорядження диспетчера району або чергового по станції, машиніста тепловозу (інструктора).
3. Здійснювати прийом та здачу тепловозу, відповідно дотримуючись вимог ПТЕ.
4. Під час виконання маневрової роботи машиніст тепловозу повинен виконувати встановлений регламент переговорів за допомогою маневрового радіозв’язку.
5. Не допускати перевезення поїздів, маючих вагу або довжину, які перевищують встановленні норми.
6. Виконувати встановленні та пропонувати передові, безпечні методи управління тепловозом та виконання маневрової роботи, діяти в аварійних ситуаціях.

Машиніст має право:

1. В рамках своїх обов’язків користуватися нормативною та технічною документацією, яка є в цеху.
2. Перевіряти якість ремонту, який виконується, та технічного обслуговування тепловозів і робити записи про це в книзі ремонту та журналі технічного стану тепловозу.
3. Користуватися службовим телефоном для передачі інформації керівникам про виявлених недоліків, які стосуються графіку, безпеки руху та охорони праці.
4. Звертатися до конкретних осіб, які здійснюють управління залізничним транспортом з пропозиціями по вдосконаленню роботи.
5. Вимагати від керівництва цеху виконання заходів, які забезпечують дотримання Правил та інструкції по безпеці руху, охороні праці, пожежній безпеці та промсанітарії.
6. Машиніст має право відмовитись від дорученої роботи, якщо склалася виробнича ситуація небезпечна для життя .
7. Старший машиніст тепловозу має такі додаткові права: давати завдання закріпленим локомотивним бригадам по утриманню та технічному обслуговуванню тепловозу, проводити теоретичну та практичну перевірку знань та правильність виконання роботи по обслуговуванню тепловозу закріплених за даним тепловозом локомотивних бригад.

Права та обов’язки помічника машиніста тепловозу

Помічник машиніста зобов’язаний:

1. Проходити у встановленому порядку передзмінний медичний огляд.
2. Повинен мати свідоцтво помічника машиніста тепловозу, посвідчення про періодичні іспити.
3. Виконувати встановлений регламент переговорів по маневровому радіозв’язку.
4. Своєчасно та точно виконувати вказівки машиніста тепловозу.
5. Спостерігати за режимом роботи тепловозу, екіпірувати тепловоз, своєчасно змазувати деталі, під керівництвом машиністу тепловозу ліквідувати знайденні несправності.
6. При слідуванні на заборонений сигнал світлофору в кабіні тепловозу знаходитись стоячи та повторювати машиністу показання сигналу, переконатися в положенні контролера, величини тиску в гальмівній магістралі.
7. При відсутності дій зі сторони машиніста до зупинки потягу самостійно прийняти міри, попереджуючі проїзд забороненого сигналу.
8. При знаходженні людей на коліях попередити про це машиніста тепловозу, та самому прийняти міри для зупинки поїзду.
9. Якщо машиніст раптово втратив здатність керувати тепловозом, самостійно зупинити поїзд, закріпивши його від самовільного руху.

Помічник машиніста має право:

1. У рамках своїх обов’язків користуватися нормативною та технічною документацією, яка є в цеху.
2. Користуватися службовим телефоном для передачі інформації керівникам про виявлені недоліки, які стосуються графіку та безпеці руху і охорони праці.
3. Звертатися до конкретних осіб, які здійснюють управління залізничним транспортом, з пропозиціями по вдосконаленню роботи.
4. Вимагати від керівництва цеху виконання заходів, які забезпечують дотримання Правил та інструкції по безпеці руху, охороні праці, пожежній безпеці та промсанітарії.
5. Має право відмовитись від дорученої роботи, якщо склалася виробнича ситуація небезпечна для життя.

Обов’язки диспетчерського апарату:

Черговий по станції і поїзний диспетчер здійснюють керування поїздів на ділянках. Їх накази про відправлення та прослідування поїздів, про їх обгін, перехрещення на проміжних станціях, організація навантаження та вивантаження –підлягає безумовному виконанню робітниками, які безпосередньо пов’язані з рухом поїздів на даній ділянці: черговим по станції та машиністами локомотивів. Оперативне розпорядження, при русі поїздів на ділянках, іншими особами, крім чергового поїзного диспетчера, давати забороняється.

Для успішного рішення поїзних задач диспетчер повинен добре знати технічне обладнання залізничного транспорту підприємства, технологію перевезень на заводських коліях, єдиний технологічний процес роботи станцій примикання та під'їзної колії, режим роботи цехів та їх вимоги до залізничного транспорту, графіки завантаження агрегатів сировиною та випуску продукції, нормативні данні для забезпечення безперебійного обслуговування цехів.

Диспетчер повинен здійснювати організаційні та регульовані заходи, направлені на подолання можливих недоліків в роботі. До основних організаційних заходів відносять: прискорення подач вагонів на вантажні фронти, використання локомотивів в маневровій роботі або маневрових локомотивів в поїзній, використання з дозволу начальника служби експлуатації резерву вагонів, перерозподіл з дозволу начальника цеху механізмів та вантажних машин для прискорення виконання вантажних операцій, зміна маршрутів прямування вагонопотоків. Регульовані заходи: зміна порядку пропуску поїздів та пунктів їх перехрещення, скорочення зупинок поїздів для виконання технічних операцій, прискорення пропуску поїздів по перегонам та використання підштовхуючого локомотиву, зміна плану формування поїздів, відправлення довгоскладникових та важковісних поїздів, використання допоміжних станцій для розформування та формування поїздів.

Поїзний диспетчер слідкує за виконанням графіку та плану формування поїздів, технологічних вимог основного виробництва, найкраще використання транспортних засобів.

Диспетчер постійно контролює дії підлеглих йому робітників, регулює прийом та відправлення поїздів, перевіряє готовність кожного складу до відправлення, планує роботу поїзних локомотивів та послідовність доставки вантажів на вантажні фронти.

Поїзний диспетчер зобов’язаний: максимально використовувати всі резерви для забезпечення заданих розмірів руху, збільшення технічної та ділянкової швидкості, скорочення часу обробки поїздів на станціях, ефективне використання вагонного парку, локомотивів та пропускної спроможності, контролювати роботу станції та приймати міри по відправленню поїздів відповідно з графіком руху та планом формування, своєчасно давати накази про рух поїздів черговим по станції, а при необхідності машиністам тепловозів, приймати міри для забезпечення безпеки руху, підтримувати на високому рівні дисципліну підлеглих йому робітників.

Старший диспетчер очолює роботу диспетчерського апарату, розроблює добові та змінні плани роботи, слідкує за правильним введенням диспетчерських графіків, за вивченням та виконанням приказів, розпоряджень та інших регламентуючих документів, аналізує та підводить підсумки роботи диспетчерів.

Для швидкого та правильного прийняття оперативних рішень диспетчер, користується правилами технічної експлуатації та місцевими інструкціями по безпеці руху поїздів та маневровій роботі, виписками з технічно –розпоряджувальних актів всіх роздільних пунктів даного кола, схематичними планами станції, основними положеннями єдиного технологічного процесу, нормами простою вагонів по станції, та основними виробничими цехами, планами формування поїздів, графіками профілактичного огляду основних навантажувально –розвантажувальних механізмів, екіпіровки локомотивів.

Диспетчера, чергові по станції, локомотиво –складацькі бригади та інші змінні робітники УЗТ, які пов’язані з рухом поїздів і маневровою роботою, працюють за двухзмінним чотирьохбригадним графіком виходів, який представлений у таблиці 29.

Таблиця 29. Двухзмінний чотирьохбригадний графік виходів

Дні

1

Зміна-1

А

А

А

А

А

А

А

А

А

А

Зміна-2

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Зміна-3

В

В

В

В

В

В

В

В

Зміна-4

Г

Г

Г

Г

Г

Г

Г

Г

Г

5.2. Розрахунок штату робітників локомотиво-складацьких бригад

Розрахунок штату робітників здійснюється на основі графіка виходів робітників зайнятих обслуговуванням одного локомотиву прийнятих на ділянці цеху або станції.

Розрахунок кількості робітників визначаємо, враховуючи добовий об’єм перевезень даного вантажу. У відповідності з нормами чисельності тепловозів серії ТГМ4.

Розрахунок змінного штату робітників локомотиво –складацьких бригад виконується у наступному порядку:

Розраховуємо змінний штат робітників станції за формулою:

Шзм. = НчК (8)

де: Нч –норма чисельності на один локомотив робітників;

К –кількість працюючих локомотивів.

Підставляємо відомі дані в формулу 8 та отримуємо:

ШЗм. = 2 1 = 2чол.

Розраховуємо добовий штат робітників локомотиво-складацьких бригад за формулою:

Шдоб .= Шзм. С (9)

де: С –це кількість змін.

Підставляємо відомі дані в формулу (9) та отримуємо:

Шдоб. = 2 2 = 4 чол.

Розраховуємо підмінний штату робітників локомотиво-складацьких бригад, який визначається за формулою:

Шпід. = Шдоб. (10)

Получаємо:

Шпід. = 4чол.

Розраховуємо розстановочний штат робітників локомотиво-складацьких бригад, який визначається за формулою:

Шрозст. = Шдоб. + Шпід. (11)

Підставляємо відомі дані в формулу (11) та отримуємо:

Шрозст. = 4 + 4= 8 чол.

Розраховуємо резервний штату робітників локомотиво-складацьких бригад, який визначається за формулою:

Шрез. = Шрозст. %рез 100% (12)

де: %рез. –це відсоток резерву, для визначення якого складаємо таблицю 29 балансу робочого часу одного робітника за рік.

Підставляємо дані з таблиці 30 в формулу (12) та отримуємо:

Шрез. = (8 18%) 100% = 2 чол.

Таблиця 30. Баланс використання робочого часу одного робітника за рік

Найменування показників	Показники	Примітка
Календарний час, днів	365	-
Святкові дні	-	є робочими
Вихідні дні	182,5	3652/4
Нормативний час, днів	182,5	365 –,5
Використання часу на різні види відпусток: через хворобу, днів державні обов’язки, днів на навчання, днів за поважною причиною, днів	17,5 ,5	(24 + 4 + 7) 2/4
Підсумок використання часу, днів	28	17,5 + 7 + 1 + 1,5 + 1
Фактичний час роботи, днів	154,5	182,5 –
Коефіцієнт	1,18	182,5 154,5
% резерву	18	,18100 - 100

Розраховуємо списочний штату робітників локомотиво-складацьких бригад, який визначається за формулою:

Шсп. = Шрозст. + Шрез. (13)

Підставляємо відомі дані в формулу (13) та отримуємо:

Шсп. = 8 + 2 = 10 чол.

На підставі отриманих даних складаємо таблицю 31 штатного розкладу локомотиво-складацьких бригад.

Таблиця 31. Штатний розклад локомотиво-складацьких

бригад на одного чоловіка.

Найменування професії	Розряд	Графік роботи	Тривалість зміни	Додаткова відпустка	Система оплати праці	% премії	Штат робітників	Початкова тарифна ставка, грн/год
Шзм	Шрозст	Шрез	Шсп
машиніст	6П - 1	Непри-ривний	12		ПП						,3
помічник машиністу	5П - 1	12		ПП						,96
Всього

5.3. Система оплати праці

Оплата праці нараховується за погодинною - преміальною системою.

Погодинна оплата нараховується шляхом множення годинної тарифної ставки, привласненого розряду на фактично відпрацьований час за звітний місяць. Основою для нарахування погодинної оплати праці - змінний рапорт із вказівкою номера бригади, списку працівників за табельними номерами які відпрацювали зміну, підписаний диспетчером відповідного району цеху, що надається у бюро організації праці (БОП).

Шкала преміювання:

Премія нараховується всім працівникам Східного району при обов’язковому виконанні наступних показників, які представлені в таблиці 32 (Шкалі преміювання).

Розмір премії знижується працівникам Східного району:

- за кожний відсоток перевищення планової плати за користування вагонами прибулими на під'їзну колію. (у середньому на 1 вагон за місяць) на 0,1% (абсолютно);

- за кожне зауваження по обслуговуванню доменного цеху залізничними перевезеннями на 0,5% (абсолютно);

- за кожний випадок зриву графіка завалки печі шихтовими матеріалами на 0,5%(абсолютно);

- за кожний відсоток недовиконання контактного графіка на 0,1% (абсолютно).

Таблиця 32. Шкала преміювання.

Найменування професій	Показники	Розмір премії %
Не перевищення планової плати за користування вагонами, що прибули на під'їзну колію (на 1 вагон)	Виконання контактного графіка з ремонту
Начальник зміни	6
Диспетчер	6
Черговий по ст. Східна й Гранбасейн	6
Черговий по посту «Гірковий»	6
Машиніст тепловоза	17
Помічник машиніста	12
Регулювальник швидкості руху вагонів	7
Оглядач вагонів (старший)	7
Оглядач вагонів	7
Прийомоздавач вантажу й багажу	7
Прийомоздавач (старший)	8
Оглядач вагона старший по схоронності	9
Машиніст тепловоза (транспорт. доменні шлаки)	27
Помічник маш. тепловозу (тран. доменні шлаки)	20

Додаткові умови преміювання, при невиконанні яких премія знижується:

1. Не правильний госпрозрахунок собівартості по цеху за звітний місяць при перевищенні, зменшенні на 0,5% (абсолютно);
2. Для змінних, відсутність зауважень по збиранню закріпленої за зміною території за кожне зауваження по збиранню на 8%;
3. Для машиніста тепловозу, за перевитрату дизельного палива, а диспетчеру черговому, черговому по посту за допущення перевитрати на 15%;
4. Для машиніста тепловоза й помічника машиніста Східного району по обслуговуванню ЦПВ - відсутність зауважень по обслуговуванню ЦПВ залізничними перевезеннями за кожне зауваження на 15%;зауваження по обслуговуванню ЦПВ залізничними перевезеннями вважається невиконання одного з декількох наступних вимог:

- своєчасне прибуття тепловоза на ЦПВ не пізніше: о 720 години, або 1920 години.

- дотримання черговості розміщення вагонів по фронтах навантаження, вивантаження;

- виключення випадків знаходження незадіяних гальмових башмаків, при вивезенні вантажів ст. Східна, оборот локомотива не повинен перевищувати 30 хвилин;

- відсутність випадків перевезення вагонів без документів за межі цеху й у цех;

- відсутність розкрадання(спроб розкрадання майна комбінату, при розкраданні винний втрачає всіх видів премії, інші представники бригади на розсуд начальника УЗТ);

- у випадку ощадливості фонду оплати праці (ФОП) підвищувального коефіцієнта, за виконання показників преміювання, що підвищує коефіцієнт не застосовується комплексній бригаді, керівникові, якщо допущені випадки розкрадання.

Премія нараховується:

При погодинній системі оплати праці на тарифну ставку привласненого розряду за фактично відпрацьований час за звітний місяць;

Надбавки машиністам і помічникам, які встановлені залежно від класу кваліфікації:

І клас кваліфікації - до15% тарифної ставки;

ІІ клас кваліфікації - до 10% тарифної ставки;

ІІІ клас кваліфікації - до 5% тарифної ставки;

Доплата за переробку графіка (понад 40 годин на тиждень), розмір доплати 100% годинної тарифної ставки;

Доплата за роботу при змінному режимі і переробку графіка, розмір доплати - 20% годинної тарифної ставки, розряду працівника за кожну годину робочої зміни

5.4. Розрахунок річного фонду оплати праці

Розрахунок річного фонду оплати праці здійснюється на основі прийнятої системи оплати праці та штатного розкладу робітників локомотиво- складацьких бригад. Розрахунок основної заробітної плати проводиться в наступному порядку:

Розрахунок заробітної плати за тарифом виконується на підставі прийнятої системи оплати праці та графіка виходів на роботу.

Розраховуємо заробітну плату за тарифом, яка визначається за формулою:

Зт. = Тср. П Шрозст. В (14)

Де: Тср. - середньовагова година ставка, грн.

П –тривалість зміни, П = 12 год.

В –кількість виходів за рік, В = 182,5 дн.

Шрозст. = 40 чоловік.

Зт. = 9,63 12 182,5 8 = 168717,6 грн.

Середньовагова годинна тарифна ставка визначається за формулою:

Тср. =( Т1 Ш1 + Т2 Ш2) Шрозст. (15)

де: Т1,Т2 –годинна тарифна ставка машиніста та помічника машиністу, грн/год.

Ш1,Ш2 –штат розстановочний машиністів та помічників машиністів, чоловік

Шрозст. –штат розстановочний локомотиво –складацьких бригад, чоловік.

Підставляємо відомі дані в формулу (15) та отримуємо:

Тср. = (10,3 20 + 8,96 20) 40 = 9,63 грн.

Знаходимо заробітну плату основну, якщо:

Зосн. = Зт., (16)

тоді

Зосн. = 168717,6 грн.

Розрахунок фонду додаткової оплати праці

Розраховуємо преміальну заробітну плату, яка визначається за формулою:

Зпрем. = (Зосн. %прем.) 100% (17)

де: %прем. –відсоток премії.

Розраховємо відсоток премії :

%прем. = (47+ 39) 2 = 43

Підставляємо відомі дані в формулу (17) та отримуємо:

Зпрем. = (168717,6 43) 100% = 37492,8грн.

Розрахунок доплати за змінний режим роботи

Розраховуємо доплату за змінний режим роботи, яка визначається за формулою:

Ззм. = Д П В Шрозст (18)

де: Д –розмір доплати за одну годину відпрацьованого за даним графіком, грн,

Д =2,14 грн.

Підставляємо відомі дані в формулу (18) та отримуємо:

Ззм. = 2,14 12 182,5 8 = 33548,7 грн.

Розрахунок доплати за несприятливі умови праці

Розраховуємо доплату за несприятливі умови праці, яка визначається за формулою:

Зн.у. = К Б П В Шрозст (19)

де: К –розмір доплати за один бал шкідливості за одну годину роботи, відпрацьовану на даній ділянці, К = 0,0704грн.

Б –кількість балів шкідливості на даній ділянці, Б = 27,2 балів.

Підставляємо відомі дані в формулу (19) та отримуємо:

Зн.у. = 0,0704 27,2 12 182,5 40 = 167743,5 грн.

Розрахунок доплати за роботу у святкові дні

Розраховуємо доплату за роботу в святкові дні, яка визначається за формулою:

Зсв. = Тср. П 2/4 Е Шрозст. (20)

де: 2/4 –означає, що кожний робітник може відпрацювати всього лише 2/4 від загальної кількості святкових днів,

Е –кількість святкових днів за рік, днях.

Підставляємо відомі дані в формулу (20) та отримуємо:

Зсв. = 9,63 12 2/4 10 8 = 4622,4 грн.

Загальна сума доплат складає:

Ед. = Ззм + Зн.у. + Зсв (21)

Підставляємо відомі дані в формулу (21) та отримуємо:

Ед. = 37492,8 + 33548,7 + 4622,4 = 75663,9 грн.

Розрахунок оплати відпусток

Розраховуємо оплату відпусток, яка визначається за формулою:

Звід. = (Зосн.+ Ед.+ Зпрем ) О В (22)

де: О –кількість днів відпустки, яка оплачується, О = 17,5днів.

Підставляємо відомі дані в формулу (22) та отримуємо:

Звід.= (168717,6 + 75663,9 + 72548,6) 17,5 182,5 =30390,6 грн.

Розрахунок оплати часу виконання державних та суспільних обов’язків

Розраховуємо оплату часу затраченого на виконання державних та суспільних обов’язків за формулою:

Зд.с.об. = (Зосн. + Ед.+Зсв.) Г В (23)

де: Г –кількість днів на виконання державних та суспільних обов’язків,

Г = 1день.

Підставляємо відомі дані в формулу (23) та отримуємо:

Зд.с.об. = (168717,6 + 75663,9 + 4622,4)1 182.5 = 1364,4 грн.

Розрахунок Фонду додаткової оплати праці

Розраховуємо фонд додаткової оплати праці, яка визначається за формулою:

Здод. = Ед + Зд.с.об. + Звід.+ Зпрем. (24)

Підставляємо відомі дані в формулу (24) та отримуємо:

Здод. = 75663,9 + 1364,4 + 30390,6 + 72548,6 = 179967,5 грн.

Розрахунок Річного фонду оплати праці (заробітна плата загальна).

Розраховуємо річний фонд заробітної плати праці (загальну заробітну плату), яка визначається за формулою:

Ззаг. = Зосн.+ Здод. (25)

Підставляємо відомі дані в формулу (25) та отримуємо:

Ззаг. = 168717,6 + 179967,5 = 348685,1 грн.

Розрахунок середньої заробітної плати за місяць.

Розраховуємо середню заробітну плату за місяць, яка визначається за формулою:

Зср. = Ззаг. ( 12 Шсп. ) (26)

Підставляємо відомі дані в формулу (26) та отримуємо:

Зср. = 1715690,7 (12 10) = 2905,7 грн.

5.5 Розрахунок потреби в рухомому складі

Необхідна кількість вагонів та локомотивів визначається на основі початкових даних, передбаченого об’єму перевезень та виду вантажу.

Розраховуємо норму робочого парку заводських вагонів, яка визначається за формулою:

n = (Рріч. tоб. ) 365 24 q (27)

де: n –необхідний парк вагонів.

Рріч –річний об’єм перевезень, т.

tоб –час оберту вагонів заводського парку, годинах, tоб = 15,4 год.

q - вантажопід’ємність одного вагону, т, оскільки для перевезення вугілля використовують напіввагони, то tоб =69 т.

Підставляємо відомі дані в формулу(27) та отримуємо:

n = (641435 15,4) 365 24 69 = 17 півв.

З урахуванням нерівномірності виробництва та перевезень визначаємо загальну кількість вагонів за формулою:

nзаг. = n 1,1 1,2 (28)

де: 1,1 –коефіцієнт, який враховує нерівномірність виробництва та ремонту рухомого складу.

1,2 –коефіцієнт, який враховує нерівномірність перевезень.

Підставляємо відомі дані в формулу (28) та отримуємо:

nзаг. = 17 1,1 1,2 = 23 півв.

5.6 Розрахунок статей витрат собівартості перевезень вантажу

Розрахунок витрат на паливо тепловозу

Норма витрат дизельного палива для локомотивів серій ТГМ4 складає 19 кг/год.

Ціна однієї тони цього виду палива складає –грн.

Час роботи локомотиву по перевезенню даного виду вантажу напротязі року розраховуємо за формулою:

Т1 – = 365 Пв n (29)

де: Пв –корисний час локомотиву, год.

n –кількість локомотивів.

–кількість днів за рік.

Підставляємо відомі дані в формулу (29) та отримуємо:

Т1 – = 365 18 1 = 6570 годин.

Розраховуємо норму витрат дизельного палива за рік, яка визначається за наступною формулою:

Кп. = Т1 – Нт (30)

де: Нт - норма витрат дизельного палива для локомотиву за годину роботи.

Підставляємо відомі дані в формулу (30) та отримуємо:

Кп. = 6570 19 = 124830 кг/год.

Розраховуємо кількість коштів на купівлю витраченого палива за формулою:

Вп.= Кп Цп. (31)

де: Цп. –ціна 1 тони палива, грн.

Переведемо кілограми в тони, отже 124830 1000 = 124,83 тони.

Підставляємо відомі дані в формулу (31) та отримуємо:

Вп. = 124,83 4399,8 = 549227 грн.

Розрахунок нарахування на заробітну плату

Розмір нарахування на соціальне страхування складає - 38,74 від загальної суми основної та додаткової заробітної плати. Розмір основної та додаткової заробітної плати приймаємо на основі приведених розрахунків:

Зосн. = 168717,6 грн.

Здод. =179967,5 грн.

Розрахуємо розмір відрахунку на нарахування на заробітну плату за формулою:

Ввід. = (Зосн.+ Здод.) 38,74% 100% (32)

Підставляємо відомі дані в формулу(32) та отримуємо:

Ввід.=(168717,6 + 179967,5) 38,74% 100%= 135080,6грн.

Розрахунок амортизаційних відрахувань.

Сума щорічних амортизаційних відрахунків визначається враховуючи початкову вартість основних фондів, та норми амортизації встановлених для даного виду основних фондів. Розрахунок суми амортизаційних підрахунків представлений таблиці 33.

Таблиця 33. Розрахунок суми амортизаційних відрахунків.

Найменування основних фондів	Кількість	Початкова вартість	Норма амортизації, %	Сума амортизаційних відрахувань, грн
Одиниці, грн	Всього, грн
ТГМ4	1	млн.	млн.		тис.
Піввагонів	23	тис.	2,07млн.		310,5тис.
Всього			4,07млн.		610,5тис.

Розрахунок витрат на поточний ремонт

За даними підприємства витрати на поточний ремонт складають - 2,2% від початкової вартості основних фондів.

Розрахуємо витрати на поточний ремонт за формулою:

Впот.рем. = Сп %пот.рем. 100% (33)

де: Сп. –початкова вартість основних фондів, грн, (табл.3).

%пот.рем. –відсоток на поточний ремонт від початкової вартості основних фондів, 2,2%.

Підставляємо відомі дані в формулу (33) та отримуємо:

Впот.рем. = 4070000 2,2% 100% = 89540 грн.

Розрахунок витрат на капітальний ремонт

За даними підприємства витрати на капітальний ремонт складають - 2% від початкової вартості основних фондів.

Розраховуємо витрати на капітальний ремонт за формулою:

Вкр. = Сп. %кр. 100% (34)

де: %кр. –відсоток витрат на капітальний ремонт від початкової вартості основних фондів, 2%.

Підставляємо відомі дані в формулу (34) та отримуємо:

Вкр. = 4070000 2% 100% = 81400 грн.

Розрахунок витрат на утримання основних фондів

За даними підприємства витрати на утримання основних фондів складають –% від суми основної заробітної плати.

Розраховуємо розмір витрат на утримання основних фондів за формулою:

Зосн.осн.ф. = Зосн. %осн.осн.ф. 100% (35)

Підставляємо відомі дані в формулу (35) та отримуємо:

Зосн.осн.ф. = 168717,6 60% 100% = 101230,6 грн.

Розрахунок загальновиробничих витрати

За даними підприємства загальновиробничі витрати складають –% від основної заробітної плати.

Розраховуємо розмір загальновиробничих витрат за формулою:

ЗВВ = Зосн. %звв. 100% (36)

де: %ЗВВ. –відсоток загальновиробничих витрат від основної заробітної плати, 65%.

Підставляємо відомі дані в формулу (36) та отримуємо:

ЗВВ = 168717,6 65% 100% = 109666,4 грн.

Розрахунок інших видів витрат

На основі даних підприємства інші види витрат складають ––% від основної заробітної плати виробничих працівників.

Розраховуємо розмір інших видів витрат за формулою:

Вінш.в. = Зосн. %інш.в. 100% (37)

де: %інш.в. –відсоток інших видів витрат від основної заробітної плати, 70% від основної заробітної плати виробничого працівника.

Підставляємо відомі дані в формулу (37) та отримуємо:

Вінш.в. = 168717,6 70% 100% = 118102,3 грн.

Розрахунок витрат на інструмент та малоцінний інвентар

За даними підприємства витрати на інструмент складають –,08% від суми початкової вартості обладнання.

Розрахуємо розмір витрат на інструмент та малоцінний інвентар за формулою:

Він. = Сп. %ін. 100% (38)

де: %ін. –відсоток витрат на інструмент та малоцінний інвентар, 0,08% від суми початкової вартості обладнання.

Підставляємо відомі дані в формулу (38) та розрахуємо:

Він. = 4070000 0,08% 100% = 3256грн..

Загальна сума витрат розраховується за формулою:

Взаг. = Вп.. + Ввід. +Зосн. +Здод. + Впот.р. + (39)

+ Восн.осн.ф + Вінш.в. +Аріч.+Він. +ЗВВ +Вк.р

Підставляємо відомі дані в формулу (39) та отримуємо:

Взаг. = 549227 + 135080,6 + 168717,6 + 179967,5 + 89540 + 101230,6 +

+ 118102,3 + 610500 + 3256 + 109666,4 + 81400 = 2146688 грн.

Розрахунок собівартості перевезень однієї тони вугілля

На основі виконаних розрахунків складаємо калькуляцію собівартості перевезень однієї тони вантажу, яка представлена в таблиці 34.

5.7. Техніко –економічні показники

На основі отриманих даних складаємо таблицю 35 основних техніко-економічних показників.

Таблиця 34. Калькуляція собівартості перевезень однієї тони вантажу.

№ п/п	Найменування статей витрат	Одиниці вимірювання	На весь об’єм перевезень	Сума переве зення 1-єї тони вантажу, грн.
Кількість	Ціна, грн.	Сума, грн.
1	Паливо	Т	124,83	,8	549227	,86
2	Основна заробітна плата	Грн.	-	-	,6	,26
3	Додаткова заробітна плата	Грн.	-	-	,5	,28
4	Нарахування на соціальне страхування	Грн.	-	-	,6	,21
5	Амортизаційні відрахування	Грн.	-	-	610500	0,95
6	Поточний ремонт	Грн.	-	-	89540	,14
7	Капітальний ремонт	Грн.	-	-	81400	,13
8	Утримання основних фондів	Грн.	-	-	,6	,16
9	Інші види витрат	Грн.	-	-	,3	,18
10	Витрати на інструмент	Грн.	-	-	3256	,01
11	ЗВВ	Грн.	-	-	,4	,17
12	Усього				2146688	3,35

Таблиця 35. Основні техніко-економічні показники.

№ п/п	Найменування показників	Одиниця вимірювання	Показники
1	Об’єм перевезень	Т.	641435
2	Кількість локомотивів зайнятих перевезенням даного виду вантажу	Од.
3	Кількість піввагонів	Од.	23
4	Штат робітників - змінний - списочний	Чол. Чол.
5	Основна заробітна плата	Грн.	,6
6	Додаткова заробітна плата	Грн.	,5
7	Середньомісячна заробітна плата	Грн.	,7
8	Собівартість перевезення 1-єї тони вантажу	Грн.	3,35

6. Заходи з охорони праці і протипожежній беспеці

6.1. Заходи з охорони праці при розвантаженні та очищенні вагонів

При розвантаженні і очищенні вагонів вантажники зобов'язані виконувати наступні заходи безпеки вимог охорони праці:

Відкривати люки піввагонів на бункерах дозволяється досвідченим вантажникам, що мають на цей дозвіл від старшого вантажника.

Відкривати борти платформ дозволяється після того, як вантаж відібраний від борту і вантажник зможе стійко і безпечно стати на підлогу платформи.

Перед відкриттям бортів платформ перевіряють справність запорів. Спочатку відкривають середні борти платформ, а потім по черзі крайні.

Відкриття і закривання люків хоперів із крючковими замками проводиться збоку за допомогою лому із дотриманням обережності, особливо в непогожу погоду і ожеледь.

Вивантаження вантажів з піввагонів проводиться по вказівці старшого вантажника, бригадира.

Двері критих вагонів повинні відкриватися в зручному місці до подачі їх на фронт вивантаження.

Відкриття дверей в критих вагонах проводиться двома або трьома вантажниками. Відкривати двері потрібно за допомогою лому. Необхідно остерігатися випадання вантажу з вагону при відкритті дверей.

Перед відкриттям дверей критого вагону слід переконатися в справності дверей і рейки, по якій рухається ролик дверей.

Відкриття люків піввагонів проводиться збоку, щоб випавший вантаж не впав на ноги. Відкриття і закриття люків в піввагонах необхідно починати з крайнього люка.

Відкриття люків піввагонів одним вантажником проводиться в наступному порядку:

- відкрити запобіжний сектор (кулісу) першого люка;

- за допомогою удару ломиком догори відкрити перший замочний крюк;

- після відкриття першого замочного крюка першого люка, потрібно стати проти другого закритого люка, після чого, відкрити запобіжний сектор (кулісу) другого замочного крюка і ломиком відбити другий крюк першого люка.

У тій же послідовності проводити відкриття наступних люків.

Вхід в піввагон для його очистки і вихід з вагону проводиться через середній люк. Перед входом у вагон очистити люк від залишків вантажу і перевірити надійність кріплення люка на петлях.

Закриття люків піввагонів двома вантажниками проводиться в наступному порядку:

- вставити ломики в проушини люка, підняти люк і зафіксувати на першу клямку замочних крюків, після чого один з вантажників (за погодженням) підтримує люк, а другий, вставивши лом в петлю, що знаходиться посередині люка, замикає його на замочні крюки;

- другий вантажник за допомогою лому добиває замочні крюки до повного закриття;

- закрити запобіжні сектори (куліси).

Закриття люків піввагонів одним вантажником забороняється.

При відкритті люків у вагонах з бічними кришками необхідно проявляти обережність, щоб вантаж не впав на ноги.

При розвантаженні стружки з вагонів необхідно стежити, чи немає в стружці ваговитих предметів, які можуть випасти з вагону, скотитися по укосу вантажу і попасти на ноги.

При очищенні вагонів на ділянці ЦПВ після вивантаження лісу стійки необхідно відкручувати від кузова вагону лише після розбирання торцевого щита.

На складі мастил ЦПВ при вивантаженні бочок використовувати трапи і скати. При скачуванні з верхніх рядів або з нижнього ряду на підлогу і викочуванні бочок вантажники повинні знаходитися на безпечній відстані.

При вивантаженні бочок навантажувачем вантажники повинні погоджувати свої дії з водієм навантажувача. Скачувати або скидати чергову бочку можна лише після того, як буде прибрана попередня.

Непропитанні шпали повинні переноситися двома робітниками на однойменних плечах і скидатися по команді робітника, що йде попереду.

Навантажування і розвантаження пеку і вантажів, що містять пік, як правило, проводяться вночі. Як виняток, допускається навантажування і розвантаження цих вантажів під навісом, в приміщенні або в затемненому місці.

Щоб уникнути утворення пилу, пік і вантажі, що його містять, повинні при навантажуванні і вивантаженні змочуватися водою.

Робітники, в яких при роботі з їдкими вантажами, що порошать, з'явилися навіть незначні роздратування шкіри, слизистої оболонки, повинні припинити роботу, повідомити змінного бригадира і звернутися в здоровпункт.

При навантажуванні і вивантаженні хлорного вапна робітник повинен зажадати видачі захисних окулярів і респіратора.

При роботі в респіраторах представляється періодичний відпочинок із зняттям респіратора.

Фільтр респіратора (марлева прокладка) повинен мінятися у міру забруднення.

Металобрухт необхідно вивантажувати по порядку зверху, не висмикуючи знизу або середини. Ваговитий металобрухт вивантажується вантажопідйомними механізмами.

При навантажуванні і вивантаженні цеглини необхідно брати в руки не більше 8 цегли, загальна вага якої не повинна перевищувати 24 кг

При перенесенні цеглини необхідно стежити, щоб цеглина не впала на ноги. При укладанні стопок цеглини в штабель необхідно стежити, щоб не притиснути пальці рук.

Укладання цеглини в штабель проводиться на рівному місці із зв'язком між цеглою, щоб уникнути розвалу штабелю. Висота штабелю допускається не більше 1,6м; ширина проходів між штабелями не менше 1,2м.

При очищенні вагонів бригадир повинен переконатися в закріпленні партії вагонів гальмовими башмаками і обгородженні вагонів сигнальними щитами. Після очищення кожного вагону вантажник зобов'язаний очистити габарити.

При закритті дверей критого вагону необхідно братися за поручні і засувати двері від себе. Не можна братися руками за раму дверей.

На складі Запоріжжя-Ліве, на фронті вивантаження піску, відкриття люків вагонів проводити подовженими ломиками, стоячи збоку.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

Вивантажувати вночі вагони в неосвітлених місцях, працювати без спецодягу і рукавиць.

Знаходження будь-кого внизу перед колодами, які скачуються, або ззаду колод, які накочуються вгору.

Знаходитися під вантажем, що піднімається або опускається.

Вивантажувати вагони і хопера з металодобавками, якщо в них виявлені легкозаймисті речовини (промаслена стружка, дрантя і так далі).

Закривати люки піввагонів, борти платформ і двері критих вагонів над бункерами.

Ця робота проводиться за межами бункерів в зручному місці.

Ставити ломик вертикально, притуляти до стіни, до вагону і так далі

6.2. Заходи протипожежної безпеки при роботі на складах і майданчиках

Згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004 на кожний склад повинен бути розроблений план організації гасіння пожежі із залученням працівників підприємства та техніки. План щорічно перед початком весняно-літнього пожежонебезпечного періоду повинен практично відпрацьовуватися з усіма працівниками підприємства із залученням відповідних підрозділів пожежної охорони.

Вуглеприймальні пристрої повинні бути розташовані вздовж залізничних колій та обладнані майданчиками шириною не менше ніж 1 м. Майданчики повинні бути обладнані огородженням згідно з підпунктом 9.3 розділу VII цих Правил.

Самозаймисте вугілля під час укладення в штабелі необхідно ущільнювати пошаровим коткуванням за допомогою бульдозера або інших шляхових машин.

Відстань між суміжними штабелями вугілля повинна бути не менше ніж 1м при висоті штабеля не більше ніж 3м і не менше ніж 2м при більшій висоті штабеля.

Відстань від підошви штабеля до огорожі повинна бути не менше ніж 3м, до залізничної колії або брівки автошляху - не менше ніж 1,5м.

Протипожежні розриви між будівлями і спорудами та відкритими діючими складами вугілля з місткістю складу від 5 тис.т до 100 тис.т повинні бути не менше ніж 8 м; з місткістю від 500 т до 5 тис.т - не менше ніж 5м і за місткістю до 500 т - не менше ніж 3 м.

Умови охорони праці та безпеки будови та експлуатації складів нафти та нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа повинні відповідати вимогам ВБН В.2.2.58.1-94 Проектування складів нафти та нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа, затверджених наказом Державного комітету України по нафті і газу від 18.03.94 №133, а в частині пожежної безпеки - вимогам нормативних актів з пожежної безпеки для коксохімічних виробництв.

Склади рідкого палива повинні бути обладнані блискавкозахистом та заземлювальними пристроями відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Майданчики для зливання рідкого палива повинні бути обладнані світильниками у вибухозахищеному виконанні.

Естакади для зливання рідкого палива повинні бути обладнані майданчиками для обслуговування зливних лотків і люків залізничних цистерн.

Майданчики для обслуговування зливних лотків повинні бути на рівні головок рейок з обох боків естакади. Відстань від частин залізничних цистерн, що виступають, до поручнів майданчиків повинна бути не менше ніж 0,7м.

Пару в залізничні цистерни для підігріву мазуту необхідно подавати гнучкими гумовими шлангами, що приєднуються через вентилі до паропроводів. Зливання мазуту необхідно проводити після перекриття подачі пари та видалення шланга з цистерн.

Після закінчення робіт із зливання рідкого палива та вивезення з естакади залізничних цистерн зливні лотки необхідно звільнити від залишків рідкого палива, закрити кришками з неспалимих і неіскроутворювальних матеріалів, а майданчики, відкидні містки, естакади очистити від розлитого палива.

Під час приймання та зберігання рідкого палива, а також під час заміру залишків рідкого палива, огляду, очищення резервуарів для освітлення необхідно використовувати акумуляторні ліхтарі у вибухозахищеному виконанні.

Бункери для зберігання самозаймистих матеріалів повинні бути обладнані пристроями, що контролюють температуру та зблоковані з включенням у роботу засобів пожежогасіння.

На кожній ділянці складського приміщення повинен бути пожежний щит, який обладнаний засобами пожежної безпеки і вогнегасниками відповідно з умов пожежогасіння і вогненебезпечності тих матеріалів, що зберігаються на складі. Крім того ділянки складів додатково забезпечуються протипожежними установками, а в закритих складах обладнуються системи протипожежної сигналізації.

6.3 Заходи захисту від шкідливих дій речовин на виробництві

Для запобігання дії шкідливих речовин на виробництві необхідно дотримуватись наступних основних Правил охорони праці в металургійній

промисловості (наказ №289 від 22.12.2008р.):

Готову продукцію та матеріали необхідно зберігати у складських приміщеннях або на спеціально обладнаних майданчиках, що захищені дахом від атмосферних опадів.

У разі відкритого зберігання матеріалів габарити штабелів і ширина проходів між ними повинні відповідати вимогам інструкції, затвердженої роботодавцем.

Зберігання отруйних і шкідливих речовин необхідно проводити відповідно до вимог інструкції, затвердженої роботодавцем.

Об'єм приймальних ємностей для токсичних рідких речовин повинен перевищувати об'єм транспортних ємностей.

Порожня тара з-під легкозаймистих рідин, а також отруйних речовин повинна бути закупореною та зберігатися на спеціально відведеному майданчику.

Повітря, що витискується з приймальних цистерн і ємностей під час зливання та переливання токсичних і легкозаймистих речовин (бензолу тощо), необхідно очищати від пари цих речовин.

Ємності для приймання рідких токсичних речовин повинні бути обладнані клапанами, що закриваються автоматично.

Зберігання, облік і перевезення сильнодіючих отруйних речовин необхідно проводити відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, НД та затвердженої роботодавцем інструкції.

Небезпечні речовини та матеріали необхідно зберігати у складах I і II ступенів вогнестійкості. Можливість сумісного зберігання небезпечних речовин і матеріалів повинна визначатись відповідно до вимог діючих на підприємстві правил та інструкцій.

Такі особливо небезпечні речовини, як карбід кальцію, сірчана та азотна кислоти, перекис водню, фосфор, рідкий хлор, аміак, необхідно зберігати в ізольованих приміщеннях.

Зберігати та транспортувати кислоти та луги необхідно в упаковці заводів-виготовлювачів.

Складські приміщення для зберігання кислот і лугів необхідно обладнувати водопроводом з кранами та переносними шлангами для видалення кислоти або лугу в разі їх потрапляння на підлогу або тіло працюючих.

Склади для зберігання кислот і лугів необхідно розміщувати в окремих приміщеннях. Розміщення складів на відкритих майданчиках, під навісом і в підвальних приміщеннях дозволяється тільки за погодженням з органами державного нагляду за охороною праці.

Під час відкривання люків цистерн і резервуарів з кислотою, лугом та іншими токсичними рідинами, під час відбору проб і вимірювання рівня рідини працівники повинні перебувати з навітряного боку від люка.

Література

1. ЄТП та ТРА станції Східна.
2. Угрюмов А.К. "Організація движения поездов на промышленном железнодорожном транспорте" - Киев : Высшая школа, 1986г.
3. Перепон В. П., Полікарпочкін П.В. Вантажна і комерційна робота, організація і управління –М : Транспорт, 1989р.
4. Бойчик І. М. Економіка підприємства, Навчальний посібник –К.: Атіка, 2002р.
5. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи та сигналізації.
6. Інструкція чергового стрілочного поста
7. Інструкція з охорони праці, протипожежної безпеки та промсанітарії.

Проектуватння організаціъ перевозок залізничного транспорту по обслуговуванню основних виробничих цехів на металургійному комбінаті