СЕМАНТИЧНІ ОЗНАКИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙ
Маріупольський державний університет
Кафедра англійської філології
До захисту допустити
___________________
декан
“___” __________2015 р.
Рекомендована до захисту
кафедрою англійської філології
протокол №__ від ___________ 2015 р.
МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
СЕМАНТИЧНІ ОЗНАКИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙ
Студентки освітньо-кваліфікаційного
рівня «Магістр»
спеціальності «Мова та література
(англійська)»
Науковий керівник:
Рецензент:
Маріуполь – 2015
ЗМІСТ
|
Вступ
|
4
|
|
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження семантики фразеологічних одиниць на позначення негативних емоцій
|
9
|
- Основні положення сучасної теорії емоцій
|
9
|
- Сутність негативних емоцій. Проблема їхньої інвентаризації у світлі теорій базових емоцій
|
16
|
- Особливості вираження негативних емоцій
|
21
|
- Емотивний компонент у структурі фразеологічного значення
|
25
|
- Лінгвокогнітивні та лінгвокультурологічні параметри дослідження фразеологічної вербалізації негативних емоцій
|
35
|
- Концептосфера негативних емоцій в англійській національній картині світу
|
41
|
- Критерії добору фразеологізмів на позначення негативних емоцій та модель їхнього аналізу
|
48
|
|
Висновки до розділу 1
|
53
|
|
РОЗДІЛ 2. Структура та семантика фразеологізмів на позначення негативних емоцій в англійській мові
|
57
|
|
2.1. Загальна характеристика матеріалу дослідження
|
57
|
|
2.2. Фразеологічні одиниці на позначення негативного емоційного стану
|
58
|
|
2.3. Фразеологічні одиниці, що виражають негативні емоції
|
76
|
|
2.4. Особливості фразеологізмів на позначення негативної емоційної дії
|
78
|
|
2.5. Характеристика фразеологічних одиниць на позначення негативного емоційного ставлення
|
82
|
|
Висновки до розділу 2
|
84
|
|
Загальні висновки
|
90
|
|
Список використаної літератури
|
89
|
ВСТУП
Магістерська робота присвячена зіставному дослідженню особливостей репрезентації негативних емоцій в англійській національній картині світу засобами фразеології. Одиницями аналізу виступають фразеологічні одиниці (ФО), що вербалізують негативні емоції у англійській мові, типу be on nettles ‘відчувати занепокоєння, тривогу’, with a heavy / sore heart ‘з важким серцем’, as scared as a rabbit ‘дуже переляканий’.
Вивчення феномену емоцій викликає жвавий дослідницький інтерес у сучасному антропоцентричному мовознавстві. Серед пріоритетних задач розвитку лінгвістики емоцій – дослідження процесів концептуалізації і категоризації емоцій, вивчення та опис емоційної картини світу, виявлення сутності емоційних концептів та когнітивних структур, окреслення корпусу мовних репрезентантів емоцій та ін. [, , та ін.]. Здобутки сучасної психології доводять, що емоції формують складну систему людської особистості, яка відіграє одну з найважливіших ролей у динаміці життя людини та тісно пов’язана з розвитком інших аспектів структури психічних процесів індивідуума. При цьому вчені як в області психології, так й інших галузей знань, одностайні в тому, що більш повне та глибоке розуміння феномену емоцій можливе лише завдяки інтеграції зусиль різних гуманітарних наук. Найважливішим способом пізнання емоцій є мова. Відомо, що в різних мовах емоції по-різному вербалізовані. Оскільки, як зауважує Г. Вежбицька, для розуміння того, як людина концептуалізує емоції, доцільно звернутися до емоційних концептів, лексикалізованих в інших мовах [], проблема аналізу вербалізації емоційних концептів у різних мовних етносах є релевантною і має теоретичну і практичну значущість.
Актуальність роботи зумовлюється, по-перше, складністю та суперечливістю самого поняття «емоції» та наявністю багатьох підходів до визначення сутності емоцій, по-друге, відсутністю системного дослідження репрезентації негативних емоцій в англійській картині світу.
Вербальні засоби відображення емоцій займають одне з провідних місць у системі лексикону мови і плідно вивчаються вітчизняними та зарубіжними лінгвістами [, , , , , , , , , , , , , та ін.]. Увага також приділяється вивченню невербальних засобів актуалізації емоцій, які, поряд з вербальними компонентами, виступають однією з релевантних форм вияву емоцій [].
Увага до способів відображення дійсності мовним соціумом та механізмів вербалізації мовної свідомості обумовлює важливість когнітивного підходу до вивчення емоцій. У контексті когнітивної лінгвістики інтенсивно розгортаються дослідження емоційних концептів з позицій лінгвокогнітивного та лінгвокультурологічного аналізу [, , , , , , , , , , та ін]. Центральним поняттям когнітивної лінгвістики виступає концепт. Услід за М. О. Красавським, емоційний концепт розуміється як ментальна одиниця високого рівня абстракції, яка відображає загально-універсальні й етноспецифічні знання та уявлення про емоційні переживання представників різних мовних спільнот. Уявлення людини про її емоційний світ утворюють у свідомості емоційну концептосферу. Концептосфера негативних емоцій, репрезентована засобами фразеології, – це впорядкована та ієрархічно організована сукупність емоційних концептів, що знаходяться у складних структурно-смислових та функціональних відносинах, у ній сконцентровано відтворюється емоційна сфера буття соціуму [].
Повне та глибоке вивчення актуалізації емоційного світу людини у мові неможливе без звернення до фразеологічного фонду мови. Визначальним аспектом досліджень у сфері фразеології виступає їхня лінгво- культурологічна спрямованість. Фразеологія мови – найцінніше джерело етнокультурної інформації, у якому найбільш яскраво відбиваються особливості світобачення, культурно-історичних традицій, устрою побуту, системи моральних норм та цінностей певного соціуму. Про це свідчать результати численних праць вітчизняних та зарубіжних фразеологів [, , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ].
Звернення до семантики та структури англійських фразеологічних одиниць на позначення негативних емоцій сприяє визначенню універсальних та етноспецифічних формально-семантичних рис англійської фразеології, їхній аналіз дозволяє інтерпретувати національну специфіку емоційної картини світу англійської лінгвокультури.
Лінгвокогнітивний та лінгвокультурологічний ракурс проблеми зумовлює вибір об’єкту дослідження - англійські фразеологічні одиниці на позначення негативних емоцій. Предметом дослідження виступає структура і семантика ФО на позначення негативних емоцій в сучасній англійській мові як засіб вербалізації негативних емоцій у національній мовній картині світу.
Мета роботи полягає у встановленні структурних та семантичних рис ФО на позначення негативних емоцій в сучасних англійській мові. Для досягнення цієї мети в роботі поставлено наступні завдання:
- визначити принципи концептуалізації негативних емоцій та їхнє місце в емоційній картині світу, статус емотивного компонента у структурі значення фразеологічних одиниць, що вербалізують негативні емоції;
- сформульовати критерії виділення ФО на позначення негативних емоцій із загального фразеологічного фонду мови;
- сформувати корпус досліджуваних ФО в англійській мові;
- виявити особливості вербалізації концептосфери негативних емоцій в англійській мові;
- виокремити етноспецифічні домінанти в емоційній картині світу англійської мовної спільноти;
- здійснити семантичну класифікацію ФО, що вербалізують негативні емоції, виокремити та охарактеризувати семантичні компоненти, які формують значеннєвий простір виділених концептів;
- встановити основні структурні типи ФО та виявити їхню продуктивність.
Матеріал дослідження, у кількості 835 фразеологічних одиниць на позначення негативних емоцій, отримано методом суцільної вибірки із великого Англо-россійського фразеологічного словника за редакцією О. В. Куніна.
Для вирішення поставлених завдань у ході дослідження використано такі методи дослідження. Метод концептуального аналізу дозволив описати концептосферу негативних емоцій, встановити відношення між досліджуваними концептами, дослідити особливості їхньої об’єктивації на фразеологічному рівні мови. За допомогою лінгвокультурологічного аналізу простежено специфіку національних емоційних картин світу, з’ясовано вплив національно-культурних чинників на виникнення ФО. Методи фразеологічної ідентифікації та фразеологічного опису дозволили здійснити системне дослідження аналізованих ФО. Семантичний аналіз застосовувався для дослідження значеннєво-змістових характеристик ФО. За допомогою методу компонентного аналізу було встановлено семантичний обсяг досліджуваних ФО, визначено інтегральні та диференційні семи у значенні ФО. Метод кількісного аналізу використовувався для виявлення та комплексного представлення тенденцій щодо продуктивності семантичних та структурних особливостей досліджуваних ФО.
Структура й обсяг роботи. Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, переліку лексикографічних джерел.
У вступі обґрунтовано актуальність проведеного дослідження, ви значено мету, об’єкт, предмет, матеріал і методи аналізу, розкрито наукову новизну, висвітлено теоретичне і практичне значення отрима них результатів. У першому розділі визначено ключові терміни та викладено загальні теоретичні положення дослідження. Описується концептосфера негативних емоцій, які вербалізуються засобами фразеології англійської мови. Другий розділ присвячено аналізу особ ливостей вербалізації негативних емоцій в англійській фразеологічній картині світу. У висновках до розділів надаються підсумки проведеного дослідження. У загальних висновках викладено теоретичні та практичні результати дослідження. Список використаних джерел містить 145 найменувань робіт вітчизняних та зарубіжних авторів, 1 найменування лексикографічних джерел.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕМАНТИКИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙ
У розділі 1 розглядається специфіка фразеологічного значення та місце емотивного, оцінного, експресивного компонентів у структурі фразеологічного зна чення. Окрему увагу приділено особливостям фразеологічної репрезен тації концептів негативних емоцій у межах лінгвокультури. Визна чаються поняття «емоція» та «почуття», уточнюється сутність негатив них емоцій, описуються основні форми вияву емоцій, які знахо дять відображення у мовних засобах, розглядаються основні риси емоцій у контексті провідних теорій та класифікацій.
- Основні положення сучасної теорії емоцій
- Однією з ключових площин прояву життєдіяльності особистості є емоційно-почуттєва сфера, що зумовлює актуальність вивчення емоцій в ракурсах різних наук. Безперечним є той факт, що емоції супроводжують людину від самого народження протягом усього життя. Підвищений інтерес лінгвістів до проблем емоційної сфери особистості є цілком виправданим – оскільки ця сфера пронизує усі сторони життя людини, вона повинна залишати свій слід у мові. А. Ортоні та ін. вказують на те, що хоча емоції – не лінгвістичні поняття, найбільш зручний нефеноменологічний спосіб їх пізнання – через мову []. Психологи і лінгвісти вказують на назрілу необхідність інтеграції зусиль вчених різних галузей наукового знання, що сприятиме більш повному розумінню складного явища емоцій [, ].
Актуальність інтердисциплінарного підходу при вивченні емоцій підтверджується тим фактом, що, якщо лінгвістичні праці, присвячені проблемам емотивності мовних одиниць, часто спираються на психо логічні теорії емоцій, психологічні розвідки, у свою чергу, часто прово дяться на мовному матеріалі, використовуючи слова як об’єкт дослідження. Спроби системного опису образу людини вказують на те, що емоції є однією з основних систем, із яких склада ється людина. В ієрархії цих систем емоції виступають як складна духовна система, яка обслуговується знач ною кількістю різноманітних мовних засобів. Емоційна система не є ав тономною, вона пов’язана з іншими системами людини - сприйняття, фізіологічні реакції, інтелект, фізичні системи тощо. Емоції взаємодіють з ними у двосторонньому порядку: з одного боку, емоції використову ють дані цих систем, а з іншого боку, впливають на їх роботу. Емоційна поведінка людини регулюється свідомістю, або розумом, який як вершина ієрархії систем виконує регулюючу функцію по відношенню до інших систем.
Аналіз вербалізації емоцій засобами мови має брати до уваги здобутки пси хологічних розвідок, оскільки емоції є об’єктом вивчення передусім царини психології. На думку В. І. Шаховського, процес визначення емоцій ускладнюється розпливчатістю самого поняття, яке належить до низки наук, суміжних з лінгвістикою []. Складність та суперечливість досліджуваного феномену спричиняє низку дискусійних проблем, які привертають увагу вчених, зокрема трактовка терміну «емоція». Перебуваючи у фокусі сучасних психологічних досліджень, поняття «емоція» не отримало однозначного визначення. Психологи ви сувають постулат про те, що житейські, буденні уявлення про емоції можуть віддзеркалюватися в наукових категоріях і перетинатися з нау ковими визначеннями емоцій []. Ця теза знаходить підтримку серед лінгвістів. В. І. Шаховський вважає доцільним наївне розуміння емоцій як специфічної форми ставлення людини до навколишнього світу і до себе в цьому світі, а також його мовного вті лення в лексиконі і мовній діяльності людини []. Емоції традиційно визначаються як особливий клас суб’єктивних психологічних станів, які відображають у формі безпосереднього переживання, відчуття приємного або неприємного, ставлення людини до світу та людей, процес та результати її практичної діяльності.
Розуміння суті емоцій та їх функцій дозволяє проаналізувати особли вості їх втілення в мові. Визначення поняття «емоція» залежить від концепції, в межах якої воно вивчається []. За гальноприйнятими та усталеними є такі теорії емоцій: фізіологічні, теорії базових емоцій, оцінні, мотиваційні, інформаційні, когнітивні. Фізіологічні концепції [] ґрунтуються на тому положенні, що переживання емоції пов’язане з хвилюванням та фізичним збудженням. Прихильники цього підходу вивчають фізіологічні основи емоцій. Теорії базових емоцій [] надають особливого значення тому, які емоційні явища є первинними, а які похідними, виділяючи загальні властивості базових, або первинних, емоцій. В межах оцінних теорій [] емоції вважаються оцінками, тобто емоції – приємні / неприємні збудження та позитивні / негативні ставлення до подій та фактів. Мотиваційні теорії [] наголошують на ролі емоцій у мотивації поведінки, спонукаючи до діяльності чи активності. Відправною точкою інформаційних теорій [] стає поло ження про те, що емоція – це відображення мозком людини і тварин будь-якої актуальної потреби та ймовірності її задоволення. Вихідною позицією когнітивних теорій [, , ] виступає точка зору про те, що емоції частково або повністю є когніціями, переживання емоції логічно або причинно зумовлені когніціями. Треба відзначити, що «чистих» психологічних теорій емоцій не існує, які б не порушували фізіологічні та інші аспекти емоційних переживань, тому ідеї, висунуті в різних сферах наукових досліджень, в теоріях емоцій як правило співіснують. У світлі різних теорій емоцій суттєві ха рактеристики поняття «емоція» визначаються залежно від провідної ідеї автора стосовно того, що є найбільш важливим у зв’язку з емоціями – пізнавальні процеси, потреби, мотиви, фізіологічні підстави тощо. Незважаючи на розмаїття підходів до визначення емоцій, специфіку емоційної форми відображення дійсності можна узагальнити так:
в емоціях відображається ставлення індивіда до речей, людей, себе тощо через зміну власного стану; 2) емоційне відображення відбувається у формі переживань, а не у формі образу; 3) цілісне емоційне явище має двоїстий психофізіологічний характер, тобто охоплює афективне хвилювання та органічні зміни; 4) у структурному плані емоції являють собою єдність двох моментів - власне емоційного переживання та пев ного відображального змісту; 5) емоційні переживання характеризу ються винятковою суб’єктивністю [].
Для розуміння особливостей вербалізації емоцій небхідно виокре мити їхні основні характеристики, до яких належать: знак (позитивний або негативний), інтенсивність (глибина переживання і ступінь фізіологіч них зсувів), тривалість протікання (короткочасність або довгочасність), предметність (ступінь усвідомлення та зв’язку з конкретним об’єктом), реактивність (швидкість виникнення або зміни) [].
Функціональне призначення емоцій забезпечує орієнтування інди віда в навколишньому світі, регулюючи поведінку, вказуючи на значу щість для нього явищ світу та на власну значущість. Вивчення спе ціальної літератури дозволяє зробити висновок про те, що основними функціями емоцій виступають оцінна, регулятивна, виразна функції. Од не із загальноприйнятих положень у психології емоцій полягає в тому, що емоції виконують функцію оцінки. Емоції як процес - це діяльність оцінювання інформації про зовнішній та внутрішній світ, яка надходить до мозку, та яку відчуття та сприйняття кодують у формі суб’єктивних образів. М. Арнольд визначає емоцію як схильність до взаємодії з усім, що оцінюється як гарне, чи до ухилення від усього, що оцінюється як погане []. Оцінка тісно пов’язана з когнітивним компонентом емоцій []. Проблема зв’язку оцінки й емоції є актуальною не тільки для пси хологічних досліджень. Вона також порушується в лінгвістичних диску сіях стосовно характеру та структури емотивного значення мовних оди ниць []. Оцінна функція призначена виділяти актуально значуще в предметі, явищі, світі. При цьому особистість співвідносить ці явища з власною мірою та метою. Оцінюючи, людина пристосовується, адаптується до своєї міри, а також створює нові, розвиваючи сама себе. Тобто, емоції, виконуючи функцію оцінки, інформуючи про значення того чи іншого явища для особистості, спонукаючи її до тієї чи іншої дії, регулюють загальну спрямованість та динаміку її поведінки []. Виразна функція емоцій пов’язана з їх здатністю виступати у ролі зовнішнього сигналу. Зовнішній вияв почуттів свідчить про наявність певного процесу в психіці. Важлива роль виразної функції емоцій полягає у тому, що через зовнішній вияв емоції допомагають людині налагоджувати як інтерперсональний, так і інтраперсональний зв'язок. Спостереження за мімікою, виразними рухами тощо необхідно для інтерпретації емоцій іншої людини. Зовнішній вираз власних емоцій допомагає висловити або іноді усвідомити своє ставлення до навколишньої дійсності.
- Труднощі лінгвістичного опису емоцій, зокрема фразеоло гічних засобів на позначення негативних емоцій, полягають у розмитості емоційної сфери. Вибірковий характер сприйняття і всебічна активність особистості багато в чому визначають множинність форм емоційного переживання. Людські емоції багатогранні. Однією з найбільш дискусій них проблем опису емоцій є їхня диференціація. У психології серед чис ленних емоційних явищ та процесів, як правило, виділяють власне емо ції, афекти, почуття, настрої []. Не визиває сумніву той факт, що почуття та емоції тісно взаємопов’язані та взаємозалежні. Спроби розмежувати поняття «почуття» та «емоції» робляться багатьма психо логами. Різні підходи до цієї проблеми зіставляють почуття та емоції як тотожні, видо-родові або різні (незалежні, самостійні) поняття []. Згідно точки зору О. М. Леонтьєва, почуття відобра жають стійке емоційне ставлення та чітко виражений предметний характер [цит. за ]. Таким чином, почуття є особливим підкласом емоційних явищ та відрізняються від емоцій їхнім предмет ним характером, який виникає в результаті специфічного узагальнення емоцій, пов’язаних із конкретним об’єктом. На від міну від емоцій, почуття довготривалі []. Почуття вважа ються найвищим продуктом розвитку емоцій людини. Психологи ствер джують, що сформовані почуття детермінують проявлення та зміст ситуативних емоцій. Почуття, яке відрізняється як сильне, домінантне почуття, називається пристрастю. Це складний емоційний стан - поєднання емоцій, мотивів, почуттів, які сконцентровані навколо певного виду діяльності або предмета та мають на меті одну ціль []. Настрої, на відміну від емоцій та почуттів, характеризуються такими властивостями, як слабка інтенсивність, значна тривалість, незрозумілість причин, вплив на активність людини []. Важлива роль настроїв полягає в тому, що людина переживає певний настрій у кожен момент часу.
Афекти виникають у гострій конфліктній ситуації надмірного нервово- психічного перезбудження і проявляються у тимчасовій дезорганізації свідомості й активізації імпульсивних реакцій []. Зазначені основні види емоційних процесів та станів виконують різну роль в регуляції діяльності та спілкування людини. Кожен з цих видів має підвиди, які можуть оцінюватися за різними параметрами – інтенсивність, тривалість, глибина, усвідомленість, вплив на організм тощо. Складний ієрархічний характер емоційної сфери осо бистості відображається у мові у вигляді великої кількості мовних засо бів, які у своєму семантичному об’ємі здатні передавати різноманітні відтінки емоційних переживань.
Термін «емоція» до теперішнього часу залишається складним по няттям для визначення []. Незважаючи на великий досвід, накопичений у дослідженнях емоцій людини та їх лінгвістичної забезпеченості, науковцям не вдалося сформувати універсальий підхід до визначення цього поняття. Це підтверджує аналіз довід кових джерел, які фіксують різні тлумачення поняття «емоція».
В ході дослідження було здійснено аналіз визначень центрального терміну досліджуваного матеріалу «емоція». Г. Вежбицька провела ґрун товний аналіз понять «емоція» та «почуття» в ході якого було встановле но, що слово «емоція» зустрічається частіше у спеціальній літературі, присвяченій проблемам емотиології, ніж слово «почуття» []. Дослідниця пояснює це тим фактом, що вчені надають емоціям більшої об’єктивності, ніж почуттям, що сприяє ґрунтовному вивченню емоцій. Однак Г. Вежбицька стверджує, що слово «емоція» є етноспецифічним, тому його вживання може обмежити дослідника тим смислом, який укладається у слово «емоція» в тій чи іншій мові. Так, англійське слово «емоція» поєднує у своєму значенні почуття, мислення та фізіоло гічний аспект. Така комбінація, на думку Г. Вежбицької, є специфічною для англійської мови, що утворює своєрідний артефакт англійської мови та не має повних еквівалентів у інших мовах [].
Слід зазначити, що в роботі поняття «почуття» вважається сино німом поняття «емоція». Незважаючи на лінгвістичну синонімічність вищезазначених слів, психологи розмежовують поняття емоцій та по чуттів. Терміни «емоція» та «почуття» вико ристовуються з великою плутаниною та неясністю, що репрезентує різноманітність поглядів щодо засад, умов виникнення і функції тих процесів, до яких ці терміни належать []. В цілях дослідження був проведений аналіз дефініцій досліджуваного поняття з тлумачних словників англійської мови. У результаті ана лізу словникових дефініцій лексем emotion, feeling в англійській мові їх було згруповано та узагальнено таким чином: emotion, feeling, state, experience, action, attitude.
У результаті порівняння об’єму значення понять «emotion» та «feeling» було виявлено, що, обсяг значення понять співпадає і характеризується наявністю ідентичних або схожих ознак. Дефініційний аналіз тлумачень понять «емоція» та «почуття», з одного боку, підтверджує постулат, висунутий у психологічній науці, про нерозривний зв’язок емоцій та почуттів. З іншого боку, підсумовуючи результати аналізу визначень почуттів уявляється можливим встановити різницю між емоціями та почуттями, що корелюється зі здобутками психологів []. По-перше, емоції мають ситуативний характер, а почуття мають чітко вира жений «предметний» характер. Далі, емоції більшою мірою пов’язані з сферою несвідомого, а почуття максимально представлені в нашій сві домості. Нарешті, емоції короткотривалі, а почуття тривалі й відобра жають стійке ставлення до яких-небудь конкретних об’єктів.
- Сутність негативних емоцій. Проблема їхньої інвентаризації у світлі теорій базових емоцій
- Емоційні переживання поділяються на позитивні та негативні. Для вирішення задач цього дослідження необхідно чітко розу міти, які саме емоції вважати негативними. Вивчення спеціальної літе ратури свідчить про неоднозначність підходів до визначення феномену негативних емоцій. Незважаючи на традиційний розподіл емоцій на негативні та позитивні, така диференціація має конвенціональний харак тер, а вживання термінів «позитивний» та «негативний» відносно емоцій потребує уточнення. Розмитість критеріїв розрізнення між позитивними та негативними емоціями пояснюється декількома факторами. По-пер ше, розподіл емоцій на зазначені дві групи має відносне значення, оскільки одна і та ж емоція залежно від конкретної ситуації може мати позитивне або негативне значення. По-друге, як позитивні, так і негатив ні емоції, залежно від ситуації, індивідуальних особливостей сприйнят тя, культурної специфіки можуть мати як астенічну, так і стенічну спря мованість. Слід також усвідомлювати, що часто переживання людини мають амбівалентний характер, поєднуючи у єдину цілісність як нега тивні, так і позитивні емоції. Це можна пояснити тим, що емоції мають чітко виражений ситуативний характер, тобто їхній прояв залежить від конкретної ситуації. Окрім того, психологи згадують про змішані емоції, коли в одному переживанні поєднуються як негативні, так і позитивні емоції []. У зв’язку з цим психологи вказують на «прин цип єдності емоційного стану», що проявляється у тенденції емоцій зливатися й утворювати спільну рівнодійну силу [].
Звертають на себе увагу різні критерії виділення позитивних та негативних емоцій. Так, К. Ізард вважає, що віднесення емоції до ро зряду позитивних або негативних залежить від того, який вплив вона робить на внутрішні процеси та процеси взаємодії особистості з най ближчим соціальним оточенням при врахуванні більш загальних чин ників []. Емоція вважається нега тивною, якщо вона шкідлива для людини та не сприяє взаємодії між людьми []. Психологами також висловлюється припущення, що те, що сприяє досягненню цілі, визиває позитивні емо ції, а те, що перешкоджає цьому, викликає негативні емоції. Почуття та емоції виступають показником того, як відбува ється процес задоволення потреб людини []. Незадоволені потреби супроводжуються негативними емоціями. Згідно іншої точки зору, емоції вважаються негативними, якщо вони є неприємними для об’єкта у процесі їхнього безпосереднього пережи вання. На думку О. Н. Лука, розподіл емоцій на позитивні та негативні відбувається за критерієм приємності або неприємності, які емоції завдають людині, що виправдовує, наприклад, віднесення зловтіхи до позитивних емоцій, а співчуття до негативних емоцій []. Виходячи з позицій інформаційної теорії емоцій П. В. Сімонова, нега тивні емоції виникають, коли суб’єкт має недостатньо інформації, а по зитивні емоції з’являються, якщо суб’єкт володіє інформацією у надмір ній мірі []. За точкою зору Б. І. Додонова, глибинна суть негативних емоцій полягає у іншому. Вагома роль емоцій взагалі визначається тим фактом, що завдяки ним відбувається обробка людиною первинної інформації про світ, у результаті чого формується ставлення про нього та визначається цінність явищ або подій. Тобто емоції вияв ляють оцінювальне ставлення індивіда до певної ситуації []. З цього випливає, що негативні емоції містять нега тивну оцінку певного явища, предмета, події, ситуації тощо.
Важливо зазначити, що негативні емоції вважаються психологами корисними емоціями, які відіграють пристосувальну роль []. Важлива біологічна функція негативних емоцій зумовлюється тим фактом, що вони слугують як сигнал тривоги, небезпеки для організму. Негативні емоції стимулюють активність, спрямовану на уникання шкідливих впливів та спонукають до змінення ситуації, в якій знаходиться людина. Психологами доведено, що негативних емо цій існує більше, ніж позитивних []. Така асиметрич ність, а також більша диференційованість та специфічність негативних емоцій пояснюються тим, що емоції, що сигналізують про загрозу або невдачу, зберігаються в пам’яті людини довше, ніж переживання, які виникають в ситуації досягнення позитивних наслідків.
З метою добору матеріалу дослідження необхідно чітко знати, які саме емоції можна вважати негативними. Тому нагальним завданням є встановлення інвентарю негативних емоцій. З цією метою були проаналізовані праці психологів. Звертають на себе увагу різні підходи до встановлення списку негативних емоцій. Так, О. Н. Лук називає такі негативні емоції: невдоволеність, горе, відчай, туга, сум (туга), нудьга, зневіра, засмучення, розчарування, тривога, боязнь, переляк, страх, жах, жаль, співчуття, досада, образа, обурення, гнів, лють, презирство, не приязнь, заздрість, злість, злоба, ненависть, ревність, невпевненість (сумнів), розгубленість, збентеження, стид, невдоволеність собою, каяття, докори совісті, нетерпіння, біль, відраза, огида [].
В. Вундт визначає усю систему почуттів як багатоманітність трьох вимірів, у якій кожен з вимірів має два протилежні напрями, що виклю чають один одного []. Основні виміри емоційних про цесів та станів: задоволення - незадоволення, збудження - спокій, на пруження - розрядка.
Згідно класифікації А. Ортоні, емоції поділяються на реакції на події, на агентів і на об’єкти []. Критерії, на яких ґрунтується зазначена класифікація, дозволяють протиставити емоції за знаком «+» або «-». Емоції, пов’язані з реакціями на події та їхні наслідки і розглянуті відповідно критерію задоволений / незадоволений, включають: радість, страждання, надія, страх, полегшен ня, розчарування, жалість, обурення. Емоції другої групи – це емоції, пов’язані з реакціями людей на діяльність, яку вони приписують аген там. Згідно критерію схвалення і несхвалення дій агентів, виникають такі емоції: гордість, сором, замилування, докір. Емоції – реакції на об’єкти – виділяються на підставі критерію той, що подобається / той, що не по добається, та включають любов та ненависть.
- Оскільки у фокусі дослідження – негативні емоції, нагальним є визначення інвентарю негативних емоцій, що представляється немож ливим без залучення даних психології. Завдання ускладнюється тим, що у спеціальній літературі по-різному вирішується проблема виявлення кількості існуючих негативних емоцій. У психології інтенсивно розроб ляються теорії базових емоцій. Термін «базові емоції», або «базальні», «фундаментальні», «первинні» емоції, означає найпростіші та далі нерозкладні емоції, які слугують як база, на основі якої розвиваються більш складні емоції. Дослідженням базових емоцій плідно займалися багато психологів [, , ], однак загальноприйнятої класифікації базових емоцій не було розроблено. Типовими критеріями зарахування емоцій до базових виступають: присутність емоцій у всіх культурах; ідентифікація емоцій у вищих тварин; наявність характерного виразу обличчя; важ лива функція в процесі виживання біологічного виду []. Аналіз різних підходів до виявлення базових емоцій показує, що перелік базових емоцій нечисленний та, залежно від концепції автора, містить від 2 до 11 емоцій. Привертає на себе увагу той факт, що майже в усіх існуючих теоріях базових емоцій називаються гнів, радість, горе, страх. Теорії базових емоцій можна згрупувати за двома концепціями, які репрезентують погляд на емоції як біологічно примітивні або психологічно примітивні утворення. Наприклад, У. Мак-Дугалл пов’язує первинні емоції з основними інстинктами: 1) інстинкт втікання та емоція страху; 2) інстинкт відторгнення та емоція відрази; 3) інстинкт цікавості та емоція подиву; 4) інстинкт забіякуватості та емоція гніву; 5) інстинкт самоприниження та емоція покірливості; 6) інстинкт самовпевненості та емоція самовихваляння; 7) батьківський інстинкт та емоція ніжності []. Р. Плучик виділяє вісім видів первинних емоцій, які пов’язані з відповідними прототипами емоційної поведінки: схвалення, відраза, гнів, страх, радість, горе, подив, цікавість []. К. Ізард називає свою теорію базових емоцій теорією диференціальних емоцій, тому що об’єктом її вивчення є окремі емоції, кожна з яких роз глядається окремо від інших як самостійний переживально-емоційний процес, що впливає на когнітивну сферу та поведінку людини. Емоції розглядаються не тільки як основна мотиваційна система організму, але і як фундаментальні особистісні процеси, які надають сенсу і значення людському існуванню. Теорію базових емоцій К. Ізарда утворюють десять фундаментальних емоцій, до яких належать: інтерес (цікавість), радість, подив, сором, провина, горе, гнів, відраза, презирство, страх [].
- У цьому дослідженні була використана класифікація базових емо цій К. Ізарда як основа для встановлення набору негативних емоцій. Важливо зауважити, що згідно теорії К. Ізарда, емоція подиву харак теризується як амбівалентна емоція, яка приймає як позитивну, так і негативну сутність []. З точки зору психології це поясню ється тим, що рівень напруженості, яку відчуває людина у стані подиву, ближче за своїми параметрами до рівня напруженості під час негативних емоцій, зокрема горя, ніж позитивних емоцій, наприклад, радості. У класифікації О. Н. Лука емоція подиву належить до почуттєво-ней тральних станів, які можуть приймати приємне або неприємне забар влення. Подвійний характер емоції подиву підкреслює також Є. П. Ільїн, який вказує на те, що подив не має протилежної собі емоції, на відміну від інших емоцій. На основі вивчення психо логічної літератури з цього питання вважаємо доцільним відносити емоцію подиву до списку негативних емоцій.
- Оскільки базові емоції виступають первинними та не охоплюють величезну гаму переживань, з якими людина зустрічаються у житті, пе редбачається подальша стратифікація емоцій, що дозволяє представити більш широкий спектр емоцій. Вивчення емпіричного матеріалу дозво лило доповнити вихідний список негативних емоцій іншими номенами. Таким чином, у фокусі дослідження знаходяться такі негативні емоції: агресія, відраза, відчай, ворожість, гнів, горе, досада, жаль, жах, журба, заздрість, занепокоєння, злість, зневага, лють, незадоволення, ненависть, неприязнь, нервування, несхвалення, ніяковість, нудьга, образа, обурен ня, огида, паніка, переляк, пиха, подив, презирство, пригніченість, при ниження, провина, розгубленість, роздратованість, розчарування, скаже ність, сором, страждання, страх, сум, тривога, туга, хандра, хвилювання, шаленість.
Експресія емоційного переживання відбувається через різні засоби, що фіксуються мовними знаками. Емоції містять декілька складових. По-перше, це суб’єктивне переживання, тобто афективний стан почут тів, пов’язаний з певною емоцією. По-друге, реакція організму, наприк лад, мимовільне тремтіння голосу у стані злості. Третій компонент – сукупність думок та переконань, які супроводжують емоцію. Четвертим компонентом виступає вираз обличчя. П’ятий компонент пов’язаний з глобальними реакціями на емоцію, наприклад, зміна поглядів на життя під час переживання негативної емоції. Шостий компонент – це тенден ція до поведінки, яка характерна для емоції, наприклад, агресивна пове дінка зазвичай супроводжує емоцію гніву. Важливо відзначити, що під час виникнення емоції усі ці компоненти діють не окремо, а сукупно, а також мають тенденцію здійснювати вплив один на одного. Таким чи ном, до складових емоцій належать: 1) суб’єктивне переживання емоції; 2) внутрішні реакції організму; 3) думки про емоцію та пов’язані з нею ситуації; 4) вираз обличчя; 5) реакційні наслідки емоцій; 6) схильність до певних дій [, ]. Як показують дані дослідження, компоненти прояву емоцій, які описані у психології від биваються фразеологічними засобами англійської мови, що було враховано під час тематичної стратифікації емпіричного матеріалу дослідження. Зокрема, були виявлені такі групи, як «негативний емоцій ний стан», «негативна емоційна дія» тощо, а також підгрупи «фізіоло гічні ознаки прояву негативного емоційного стану» та ін. Розглянемо деякі із зазначених компонентів емоційних переживань детальніше.
1.3. Особливості вираження негативних емоцій
- . Для подальшого аналізу фразеологічних засобів на позна чення негативних емоцій важливо усвідомлювати, що як усякий со ціальний феномен, емоції експлікуються вербально та невербально. Як зазначає Л. Г. Бабенко, емоції проникають у мову двома шляхами: по-перше, вони супроводжують та емоційно забарвлюють висловлювання мовця, який переживає певний емоційний стан; по-друге, емоції передаються засобами мови як об’єктивно існуючі об’єкти реальності []. Таким чином, розрізняють лексику емоцій, яка передає поняття про емоції у своєму предметно-логічному значенні, та емоційну лексику, тобто емоційно забарвлені лексичні засоби []. Подібну точку зору висловлюють інші лінгвісти. Емоційна лексика поділяється на дві групи. До першої групи входять такі лексичні одиниці, що позначають власне почуття, відчуття, настрої. Такі слова слугують не для вираження по чуттів, а для їхнього позначення. В такому випадку почуття виступають як реальні явища дійсності. Слова, що відносяться до цієї групи, не відрізняються від інших слів, що позначають абстрактні речі. Вони об’єднуються під терміном «емоційний лексикон» та протиставляються іншій групі - емоційній лексиці. До другої групи слів належать такі, що використовуються як засіб вираження оцінки з емоційного боку, тобто з боку суб’єктивного відношення людини. За думкою лінгвістів, емоційна лексика виражає позитивне або негативне ставлення людини. В. М. Мокієнко також умовно поділяє мовні засоби на нейтральні та експресивні, які виконують номінативну та експре сивну функції відповідно []. Експресиви слугують для позначення почуттів, емоцій, внутрішнього стану людини та відображають інтелектуально-почуттєву, психічну діяльність людської свідомості. Принципова різниця між зазначеними двома пластами лек сики проявляється в антропоморфності експресивів, оскільки людина виражає своє відношення до певних явищ.
Окрім мовних засобів реалізації емоцій, не менш важливими є невербальні способи прояву емоцій, спостерігаючи за якими можна зробити висновок про актуальний емоційний стан людини []. Більш того, серед двох семіотичних систем емоцій (вербальної та невербальної), які називаються В. І. Шаховським «Body language» і «Verbal language», первинна (тобто, невербальна) система перевершує вербальну за критерієм надійності, швидкості, пря моти, ступеню щирості та адекватності декодування реципієнтом []. Окрім того, багато аспектів життєдіяльності людини не передаються словами: семантичний простір мови не повністю охоплює увесь світ. У результаті важливим стає з’ясування сутності та ролі невербальних компонентів у процесі передачі людьми інформації, обміну думками, враженнями, вираження свого внутрішнього стану.
Однією з актуальних проблем є питання універсальності маніфес тації емоцій через вираз обличчя. В ході психологічних досліджень виявлено, що зовнішній прояв емоцій, який представляє синтез мимовільних та довільних способів реагування, у значній мірі залежить від культурних особливостей народу. Оскільки мова відображає особливості менталітету, актуальним для цього дослідження є твердження про те, що традиційна риса для англійського виховання – не виявляти зовнішньо свої емоції.
- Із фонаційних засобів експресії негативних емоцій найбільш характерним та типовим для багатьох культур є плач. Досліджувані ФО фіксують різні прояви плачу як сигналу негативного емоційного пере живання людини, наприклад, to burst into tears ‘залитися сльозами, розплакатися’, to sob one’s heart out ‘гірко та невтішно плакати’. Щодо вираження емоцій у мові, встано влено, що різні емоційні стани відображаються в інтонації, інтенсив ності й частоті основного тону голосу, темпі артикулювання і паузації, виборі лексики, наявності або відсутності переформулювань, помилках, самокорекції, семантично нерелевантних повторах []. ФО, які позначають негативні емоції, описують особливості вокальної міміки, характерні для певних емоцій. Наприклад, to cry (shout, yell) blue murder розм. ‘кричати ґвалт, репетувати не своїм голосом’, his (her, etc.) tongue failed him (her, etc.) ‘він (вона і т. ін.) стратив мову’.
- Як зазначалося вище, однією з релевантних форм вияву нега тивних емоцій є фізіологічні реакції організму. Спеціалісти погоджу ються в тому, що між емоціями і діяльністю організму існує тісний зв'язок, будь-який емоційний стан супроводжується багатьма фізіоло гічними змінами організму. У процесі переживання емоцій задіяні практично усі нейрофізіологічні та соматичні системи організму. Емоцію як психологічне явище важко відмежувати від процесів, які відбуваються в організмі, психоло гічні та фізіологічні характеристики емоційних станів часто супровод жують та слугують поясненням один для одного. Встановлення взаємо відносин фізіологічного та психічного планів у формуванні емоцій є надзвичайно важливим для розуміння специфіки зв’язку між емоціями та мовою. Як свідчить емпіричний матеріал, образність багатьох ФО засновується на дескрипції фізіологічного протікання емоцій. Емоційне збудження охоплює довільно регульовані компоненти (наприклад, загальнорухові і мімічні, а також мовленнєві реакції, сльозовиділення, дихання) та нерегульовані компоненти емоцій (наприклад, діяльність серця, зміна стану шлунково-кишкового тракту, м’язової системи, пото виділення). У ході аналізу фактичного матеріалу встановлено, що ФО описують зміни у діяльності різноманітних органів людського тіла:
а) заціпеніння від переживання емоцій або тремтіння: be frozen in one’s boots ‘заціпентіи від страху’, quake (quiver, shake, tremble) like a leaf (like an aspen leaf) ‘тремтіти, як осиковий лист’;
б) шкірна реакція: get the shivers розм. ‘здригатися від жаху; комашки забігали’;
в) зміни в системі кровообігу: one’s blood turned to ice ‘кров захолола в жилах’;
г) процеси дихання, відчуття перехопленого духу або зміни регу лярності та швидкості дихання: with bated breath ‘затямивши по дих’;
д) зміна у голосі, важкість або неможливість говорити: bring a lump to your throat ‘клубок застряв у горлі’;
є) зміни у діяльності залоз внутрішньої секреції: be in a cold sweat ‘обливатися холодним потом (від страху)’;
ж) порушення нормального зорового сприйняття дійсності: see red ‘розлютитися’;
з) температурні реакції, зокрема поява неприємного відчуття холоду або жару: make your blood boil ‘розлютовувати’.
Психологами доведено, що різні емоційні стани можуть виражатися на рівні фізіологічних показників однаково, що підтверджується мате ріалом дослідження. Наприклад, quake (quiver, shake, tremble) like a leaf (like an aspen leaf) ‘тремтіти, як осиковий лист’ може виражати такі емоції, як переляк або нервування. З іншого боку, одна і та ж емоція може по-різному виражатися. Так, емоція страху передається через опис таких симптомів, як тремтіння to give smb the creeps ‘тремтіти, аж дрож проймає (від страху і т. ін.)’, заціпеніння to be frozen in one’s boots ‘заціпеніти від страху’, відчуття перехопленого подиху to be breathless with fear ‘бути переляканим’ та інші. Таким чи ном, для вивчення фразеологічних засобів позначення негативних емо цій важливо враховувати як вербальні, так і невербальні засоби передачі негативних емоцій.
- Емотивний компонент у структурі фразеологічного значення
- Емотивність як лінгвістична категорія
У лінгвістиці накопичений багатий матеріал з проблем емотивності. Попри активний інтерес мовознав ців, категорія емотивності залишається складним феноменом, про що свідчить той факт, що лінгвістами досі не сформульовано єдиної цілісної теорії емотивності. Традиційно розрізняються поняття емоційності та емотивності. На відміну від емоцій, які належать до площини психо логії (таким чином, емоційність розуміється як психічний процес), емо тивність постає мовною категорією та розуміється як лінгвістичне вираження емоцій. Цікавим є підхід М. В. Гамзюка, який вперше встановив категоріальний характер емотивності як мовного феномену та запропонував розглядати емотивність як дис кретне явище, яке охоплює такі компоненти, як емотивна оцінність, емотивний тон та тривалість емоцій []. Категорія емотивності традиційно вивчається у зв’язку з катего ріями оцінності, експресивності, образності. Не визиває сумніву той факт, що емотивність та оцінність характеризуються особливо тісними відношеннями, оскільки емоцій не буває без оцінного компоненту []. Як зазначає В. І. Шаховський, тісний зв'язок емо тивності та оцінності пояснюється тим, що емоція та оцінка синхронно беруть участь в актах відображення та пізнання фактів дійсності та представляють вираження суб’єктивного аспекту результатів, що оці нюють ставлення суб’єкту до об’єктів та їхніх властивостей []. На нерозривний зв'язок емотивності та оцінності також вказують результати експериментального дослідження О. Л. Бєссонової [].
Дещо іншу точку зору висловлює Н. О. Лук’янова, яка пропонує розглядати оцінність як співвіднесеність слова з оцінкою, а емотив ність - з емоціями, та висуває постулат про те, що оцінність та емо тивність не утворюють різні компоненти значення, вони єдині, як оцінка і емоція на позамовному рівні. Це можна обґрун тувати тим, що позитивна оцінка може бути репрезентована тільки через позитивну емоцію, а негативна - тільки через негативну. З цього випли ває, що параметри оцінки та емоції співпадають, оцінка мов би схована в емоції: «неприємне» - «погане». Погоджуючись з тим, що оцінка та емоція тісно пов’язані одна з одною, вважаємо невиправданим ототож нення категорій емотивності та оцінності, оскільки оцінні судження не завжди є емоційно забарвленими і можуть апелювати до сфери розуму, а не емоцій, що підтверджується фактами, зафіксованими у мові [].
Серед лінгвістів домінує підхід до визначення оцінки як «суспільно закріпленого ставлення носіїв мови (гарний - поганий, добре - погано) до позамовного об'єкта й до фактів мови і мовлення». Оцінні установки зв’язують мовні та позамовні соціокультурні фактори і тому належать до суттєвих моментів матеріальних і культур них традицій, властивих кожній людській спільноті. У системі оцінних значень «добре» - «погане» (позитивна, негативна оцінка) помітним є превалювання та більша диференційованість позна чень поганого, негативного, оскільки людина здатна більш детально розрізняти те, що пов’язане з неприємними відчуттями, негативними емоціями, дискомфортом тощо []. За визначенням В. М. Телії, оцінне значення - це інформація, яка містить відомості про ціннісне ставлення суб’єкту мовлення до певної властивості позначуваного []. Традиційно виділяють раціональну та емоційну оцінку, які передбачають дві різні сторони ставлення суб’єкта до об’єкту: пер ша - почуття, друга - судження []. При цьому пере конливою представляється думка про те, що диференціація раціональ ного та емоційного у чистому вигляді в мові є достатньо умовною - у мові не може бути чисто емоційної оцінки, оскільки мова завжди передбачає раціональний аспект []. Як зауважує В. І. Шаховський, оцінка не може існувати без семантичної долі раціонального, з чого випливає, що оцінна сема онтологічно раціональна, а якщо у зна ченні мовної одиниці є емотивна сема, то оцінний компонент забарвлю ється емоційністю []. У процесі пізнання дійсності емоційне переживання умотивовує гносеологічне пізнання предмету, і хоча оцінка за своєю природою пов’язана з емоційним сприйняттям світу, оцінна діяльність когнітивна за своєю ціллю, тому когнітивний елемент діє як домінуючий, у результаті чого емоційний субстрат ней тралізується в оцінному значенні []. Тобто когнітивний компонент в емоціях - первісний відносно емотивного.
Питання про співвідношення між емотивністю та експресивністю залишається досить спірним. Багато дослідників проводять чітку демар каційну лінію між поняттями емоційності та експресивності. Експресивність та емотивність в мові - різні явища, які характери зуються різними функціональними задачами, незважаючи на їхній взаємозв’язок і взаємовплив. При цьому припускається, що експресив ність значно ширше емоційності в мові, оскільки експресія може пронизати як емоційний, так і вольовий, інтелектуальний прояви. Під експресією при цьому розуміються засоби, які роблять мову виразною, діючою, образною, вражаючою. Подібну точку зору виражає В. М. Мокієнко, вказуючи на більш широкий мовний діапазон функціонування експресивності, ніж емоційності. З цього випливає, що емоційне – завжди експресивне, але не навпаки.
Деякі дослідники розрізняють поняття експресивності та емотив ності за критерієм реалізації цих понять в мові або мовленні.
Деякі лінг вісти під експресивністю слова розуміють особистісне емоційне став лення того, хто говорить, до дійсності. Специфіка фразеологізмів полягає у тому, що у фразеологічному значенні номіна тивний компонент «розчиняється» та «підкоряється» експресивному []. Експресивність характеризується як іманентна влас тивість фразеологізмів, внаслідок чого останні функціонують в мові як такі одиниці, що впливають на адресат. Ми поділяємо точку зору В. М. Мокієнка, згідно якої емотивні ФО розу міємо як наділені експресивністю та оцінністю.
Розглянувши характер відносин між категоріями оцінності, емотив ності, експресивності, робимо висновок, що ФО на позначення негатив них емоцій мають складну семантичну структуру, у межах якої поєдну ються оцінний, емотивний та експресивний компоненти.
1.4.2. Емотивний компонент у семантиці фразеологічних оди ниць
Хоча лексичний шар – найпродуктивніший засіб пізнання та ре презентації емоційної сфери, особливий інтерес для емотиологів становить фразеологічний шар мови, оскільки ФО завдяки образній основі, екс пресивному потенціалу спрямовані на детальну та яскраву передачу результатів емоційного досвіду людини.
Поглиблене вивчення різноманітних аспектів теорії та практики фразеології відбувається у працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Проте, до цього часу залишається дискусійним та неузгод - женим визначення базового поняття фразеологічної науки - фразеоло гізму. О. В. Кунін сформулював сутність ФО таким чином: «ФО - це стійке сполучення лексем з повністю або частково переосмисленим значенням» [].
За визначенням Л. Г. Скрипник, ФО - лексико-граматична єдність двох і більше нарізнооформлених компонентів, граматично організова них за моделлю словосполучення чи речення, яка, маючи цілісне значення, відтворюється у мові за традицією, автоматично.
М. Ф. Алефіренко трактує ФО як стале сполучення слів з цілісним та переносно-образним значенням, яке безпосередньо не виходить із суми значень його лексичних компонентів [].
Згідно іншого тлумачення, фразеологізм - це мовна одиниця, що виражає специфічне фразеологічне значення, граматичні категорії та має постійний, відтворюваний за традицією склад компонентів, що втратили лексичну самостійність.
М. М. Шанський надає таке визначення ФО - це відтворювана у го товому вигляді мовна одиниця, яка складається з двох або більше удар них компонентів словного характеру, фіксована (постійна) за своїм значенням, складом та структурою.
В цій роботі, услід за В. Д. Ужченком і Д. В. Ужченком, фразеоло гічна одиниця розуміється як надслівна, семантично цілісна, відносно стійка (з допущенням варіантності), відтворювана й переважно експре сивна одиниця, яка виконує характеризуючо-номінативну функцію.
Наведена низка дефініцій ФО свідчить про відсутність однознач ного розуміння центрального терміну фразеології - фразеологічної одиниці. Проте, незважаючи на розмаїття визначень ФО, можна конста тувати, що вищезазначені дефініції багато у чому схожі, а їхній деталь ний аналіз уможливлює виокремлення основних рис, властивих фразео логізму. Продуктивність та регулярність використання ФО для номінації емоцій пояснюється високим експресивним потенціалом фразеологізмів. ФО, на відміну від лексем, детально уточнюють і диференціюють результати емоційного досвіду людини.
Проблема виділення емотивного компоненту в структурі значення лексичної одиниці є складним завданням, яке визиває різноманіття думок серед вчених. Ця проблема торкається ряду дискусійних питань: співвід ношення денотативного та конотативного компонентів у значенні лексич ної (фразеологічної) одиниці; встановлення місця емотивного компонента в денотативному або конотативному компоненті значення одиниці та ін.
І. В. Арнольд відносить емоційний компонент значення, поряд з оцінним, експресивним і стилістичним компонентами, до конотації. Конотація виконує експресивну функцію мови, спрямовану на передачу почуттів людини, та прагматичну функцію - емоційного впливу слова на інших людей. Як зазначає О. С. Ахманова, конотація слугує для вираження різних експресивно-емоційно-оцінних обертонів []. Слово має емоційний компонент значення, якщо воно виражає емоцію або почуття. Емо ційний компонент виникає на основі предметно-денотативного, але характеризується тенденцією витісняти або модифікувати предметно-ло гічне значення. Слушно зазначити, що чистими знаками емоцій І. В. Ар нольд називає вигуки. Вони не мають предметно-логічного значення та наділені усіма ознаками емоційної лексики. І. В. Арнольд вказує на те, що багато емоційних слів виражають емоцію в загальному виді, не вка зуючи на її природу, позитивний або негативний характер. При цьому треба розмежовувати емоційну лексику та слова, що називають емоції та почуття (наприклад, англ. fear, delight, gloom, etc.), емоційність остан ніх залежить від асоціацій та реакцій, що викликаються денотатом. Важливо відзначити, що вираження почуттів та емоцій пов’язано не стільки з бажанням повідомити про них, а скоріше з праг ненням передати їх адресату.
На думку В. І. Шаховського, конотативне значення - це сукупність предикатних компонентів семантики слова, які співвідносяться з ділян - ками почуттєвої та раціональної кваліфікації денотату []. Тобто В. І. Шаховський ототожнює конотацію з емотивним аспектом значення. Емотивність, вважає В. І. Шаховський, може реалі зовуватися у трьох семантичних статусах: денотативному (емотивне значення слова); факультативному (конотація слова); потенційному (емотивний потенціал слова). О. Л. Бєссонова пов’язує поняття оцінки з вираженням емоційного ставлення людини до об’єкту висловлювання []. Надаючи оцінку, мовець висловлює своє схва лення або осудження об’єкта за певною ознакою. О. Л. Бєссонова робить висновок про те, що в структурі значення слова оцінка найбільш щільно пов’язана з емоційним компонентом конотації. Лінгвісти виділяють такі форми існування емотивного значення: 1) слова, ціле лексичне значення яких зводиться до емотивного; 2) слова, в лексичному зна ченні яких відношення того, хто говорить, до об’єкта, що позначається, приєднується до непустих денотативних та сігніфікативних шарів; 3) слова, що отримують певний емоційний заряд в певному контексті.
У площині фразеології розповсюдженим є погляд, що емотивний компонент входить до конотативного аспекту ФО. При цьому, фразеологічна конотація має пев ні відмінності. Фразеологічна конотація зумовлює змістове переосмис лення фразеологічної одиниці, що виявляється у невідповідності загального фразеологічного значення сумі лексичних значень вихідних компонентів у структурі фразеологічної одиниці. В. М. Телія називає конотативну семему головним компонентом фразео логічного значення, що пов’язано з провідною функцією ФО - експре сивною []. Л. В. Ковальова описує конотативну семему ФО як макрокомпонентну структуру, до якої належать оцінність, емоційність, експресивність. Усі компоненти конотації ФО пов’язані між собою. Особливістю конотації ФО є яскраво виражений оцінний характер, що є наслідком впливу гендерних та національно- культурних стереотипів. Емоційність, разом з оцінні- стю, відіграє значну роль у зв’язку з тим, що пізнання ґрунтується на емоційному ставленні людини до дійсності, до ситуації спілкування. Емоційна сема розкриває конкретне почуття, яке викликає денотат у мовця. Оскільки емоції розподіляються на пози тивні та негативні, як і оцінки, емоційна та оцінна семи тісно пов’язані одна з одною, тому іноді їх складно розрізнити. Експресивна забарвле ність ФО проявляється в тому, що фразеологічний вираз не тільки повідомляє про світ, але й також виражає емотивне ставлення суб’єкта до того, що позначається []. Експресивність пов’язана з об разністю, оскільки, образність слугує лише як один із засобів утворення експресії. Цікавою є кон цепція М. В. Гамзюка, згідно якої емотивність виступає категоріальною ознакою ФО, мовне призначення яких полягає у вираженні передусім емотивного ставлення до об’єкта позначення [].
С. К. Башиєва розглядає специфіку фразеологічного значення у трьохкомпонентній структурі та називає такі його складові: денотативно-десігніфікативний, конотативний, граматичний блок. Основне семантичне навантаження у межах ФО несе не предметно-поняттєвий блок, а конотативний план, який містить експресивний та стилістичний компоненти.
Фразеологічне значення реалізує експресивне ставлення носіїв мови до об’єкту мовлення. Експресивність, у свою чергу, тісно пов’язана з ка тегорією емотивності і генетично походить від вираження емоцій лю диною.
О. В. Кунін визначає емотивність як: «емоційність в мовному від битті, тобто чуттєва оцінка об’єкту, вираження мовними або мовлен нєвими засобами почуттів, настроїв, переживань людини» []. Вчений вважає, що емотивність завжди експресивна та оцінна, але не навпаки. Для вираження негативних емоцій дослідник пропонує тер мін негативно-емотивних позначень на рівні мови. Негативна оцінка може позначатися відповідною позначкою у словнику, наприклад, derogatory, impolite, taboo, vulgar. Серед емотивних утворень вчений ви діляє вигукові ФО, які визначаються як такі фразеологізми, що слугують для вираження почуттів та вольових потягів. Вигукові ФО виражають емоцію у узагальненому вигляді, при цьому це вираження виступає як сигніфікат вигуку. Емотивність, яка складається з експресивності, інтенсивності, оцінності, утворює конотативний аспект вигуків. Як стверджує О. В. Кунін, для деяких вигуків характерний широкий діапазон емоцій, що ними виражаються []. На думку В. М. Телії, вигуки не описують, а сигналізують про емоцію суб’єкта, тобто емоції виража ються безпосередньо, на відміну від інших лексичних засобів, через які почуття людини описуються опосередковано [].
Заслуговує на увагу підхід В. М. Телії до визначення ролі емотив ності в семантичній структурі ФО. Вчена розглядає емотивний компо нент серед інших макрокомпонентів значення ФО та визначає його як такий, що об’єднує в собі інформацію, яка містить відомості про емо тивне забарвлення значення ідіом []. Емоції, вважає В. М. Те лія, пов’язані з аксіологічною діяльністю свідомості, а розподіл емоцій на позитивні та негативні вмотивований їхньою явною тенденцією до градації відносно аксіологічної шкали. Услід за О. М. Вольф, В. М. Телія виділяє емоційну та раціональну оцінку []. Різниця між двома видами оцінки полягає у тому, що вони передають дві різні сто рони ставлення суб’єкта до об’єкта: раціональна оцінка передає думку, а емоційна – почуття []. Як стверджує М. В. Гамзюк, емо тивна оцінка рідко існує у чистому вигляді, у більшості випадків емо тивне і предметно-логічне значення співіснують у семантичній структурі мовної одиниці []. Вчені відмічають, що стилістичне за барвлення ФО найтісніше пов’язане з експресивністю, емоційністю та оцінністю. При цьому емоційність характеризується як функція передавання настрою, емоцій, почуттів, переживань.
Екстраполюючи класифікацію лексичних емотивних одиниць В. І. Шаховського [] у площину фразеології, розріз няємо такі типи ФО: а) ФО-номінанти; б) ФО-дескриптори; в) ФО-експліканти негативних емоцій (див. табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Класифікація ФО на позначення негативних емоцій в англійській мові за типом емотивності
|
№
|
Тип емотивності
|
Кількість ФО, од. (%)
|
|
1
|
Номінативний
|
610 ФО (73 %)
|
|
2
|
Експресивний
|
125 ФО (15 %)
|
|
3
|
Дескриптивний
|
100 ФО (12 %)
|
|
|
Всього
|
835 (100)
|
Як показують дані таблиці 1.1, вияви лося кількісне домінування ФО номінативного типу - 610 ФО (73 %). Друге місце за кількісним наповненням посідають ФО експресивного типу - 125 ФО (15 %). Найменш численними постають ФО дескриптивного типу: 100 ФО (12 %). Розглянемо кожен із зазначених типів ФО детальніше. У разі, коли негативна емоція є об’єктом називання, вона позначається через ФО, які у своїй семантиці передають поняття про ту чи іншу негативну емоцію. Наприклад, be off one’s balance ‘втратити (душевну) рівновагу, нервувати’, to have enough of it ‘відчувати нудоту, скуку; не хотіти бачи ти когось; набити оскомину, набриднути, остогиднути’. Наве дені ФО у своєму значенні містять вказівку на негативну емоцію, яку переживає особа [].
Дескрипція негативних емоцій передається через відчутний фізіоло гічний ряд, який супроводжує емоційні переживання. Сюди належать такі приклади ФО, як get gray (get gray hair over smth) розм. ‘тур буватися, тривожитися про щось, «посивіти» від чогось’, be breathless with fear ‘не могти дихати від страху’. У наведених прикла дах описуються фізіологічні характеристики, притаманні певним емо ційним переживанням.
До фразеологічних засобів вираження негативних емоцій належать вигукові ФО. Наприклад, holy cow! ‘Боже мій! Батечки!’, (well) I’m jiggered! ‘чорт забирай’ (вигук, що виражає подив). Наведені ФО виражають емоційний стан мовця. М. О. Красавський стверджує, що дескрипції та експлікації емоцій актуальні для будь-якої людської спільноти, оскільки вони виконують важливі культуро-психолого-вітальні функції []. До найбільш релевантних функцій належить психо логічний самозахист особи, коли вербальна або дескриптивна експлі кація емоцій репрезентує фізичну силу та безстрашність індивіда. Де тальний аналіз особливостей семантики і структури ФО зазначених трьох типів надано у розділі 2.
- Лінгвокогнітивні та лінгвокультурологічні параметри дослідження фразеологічної вербалізації негативних емоцій
- . На тлі актуальних антропологічних досліджень у центрі уваги лінгвістів – людина як носій певної національної мовної свідомості. Як відзначає С. Н. Денисенко, «взаємодія мислення, свідомості й мови, мо ви та культури, мовної і наукової картини світу – ці традиційні для загального мовознавства проблеми набувають сьогодні нового осмис лення під впливом змін науково-лінгвістичної парадигми. Сутність цієї зміни – у переосмисленні й утвердженні не нового для лінгвістики по стулату про те, що мова не безпосередньо відбиває, а відтворює струк туру людської свідомості, мислення та пізнання, будучи креативною силою в моделюванні цієї структури. Відповідно, пріоритетним завдан ням лінгвістики має бути встановлення глибинних закономірностей взаємодії когнітивних структур людської свідомості з мовними форма ми, виявлення в мовах світу характеру пізнання та світосприймання світу людиною, проникнення через мову до етнічних ментальних утво рень» []. Антропофактор викликав актуальність ба гатьох питань, пов’язаних з відображенням людини у мові, – мовна особистість, мовна картина світу тощо.
З позицій когнітивної лінгвістики цікавим є питання, як мова кодує та відображає емоції людини, оскільки система мислення та система мо ви розглядаються як два коди, що зумовлюють та доповнюють один одного. Як зауважує О. С. Кубрякова, ключове для когнітивної науки поняття когніції відноситься, перш за все, до пізнання взаємодії людини та світу її повсякденного життя (до якого, безумовно, належить емоційно-почуттєва сфера) []. Проблема омовлення емоцій постає особливо актуальною у зв’язку з тим, що емоції (як абстрактні утворення) не піддаються зовнішньому спостереженню, тому найважливішим механізмом їхньої передачі є мовні засоби різних рівнів.
Ключовим поняттям когнітивної лінгвістики виступає концепт, який трактується як глобальна одиниця розумової діяльності, що нале жить свідомості людини []. Зв’язки концепту із внутрішнім лексиконом підпорядковані механізмам взаємодії вербаль ного й концептуального у свідомості людини. Один з важливіших процесів пізнавальної діяльності людини – це концептуалізація, що полягає в осмисленні інформації й приводить до утво рення концептів, концептуальних структур і всієї концептуальної систе ми загалом у психіці людини.
Сучасна лінгвістична наука пропонує широкий інвентар процедур аналізу концептів [, , ]. В межах антропоцентричної лінгвістики актуальними є студії концептів, що відбуваються у руслі двох основних напрямків: когнітивного та лінгвокультурологічного. Однак, як визнають науковці, ці два підходи не є взаємовиключними і часто доповнюють один одне, поглиблюючи та поширюючи результати дослідження []. Головним постулатом першого напрямку виступає твердження про те, що через вивчення семантики мовних знаків стає можливим проникнути у концептосферу людей []. Із цього випливає, що різноманітні засоби репрезентації концептів у мові утворюють один з основних предметів дослідження когнітивної лінгвістики.
У світлі культурологічного напрямку концепт вивчається як основ ний елемент культури в ментальному світі людини, а вся культура - це сукупність концептів та відношень між ними []. У зв’язку з цим слушно навести визначення концепту Ю. С. Степанова, який характеризує концепт як згусток культури у свідомості людини, який, з одного боку, є віддзеркаленням культури у ментальному світі людини, а з іншого боку, через концепт людина входить у культуру та може впливати на неї.
Концепт – складне неоднорідне утворення, у структурі якого виок ремлюються три компонента: поняттєвий, образний та ціннісний []. Мова виступає як найкращий інструмент для опису та визначення природи концепту. Мовні знаки постають при цьому як засіб доступу до «єдиної інформаційної бази людини», виступають методом виявлення когнітивних структур. Однією з актуальних проблем концептології висту пає питання співвідношення концепту та мовних засобів його об’єктива ції. Згідно позиції деяких вчених, концепт необов’язково має вербальне втілення, тобто мовні засоби не є обов’язковою умовою для існування концепту, вони потрібні для його репрезентації. С. Г. Воркачев, у свою чергу, вважає вербалізованість необхідною ознакою концепту []. У мові кон цепт може бути вербалізований словами, словосполученнями, фразеоло гічними одиницями, реченнями або текстами. Об’єктом цього дослідження виступають фразеологічні засоби вербалізації концептів негативних емоцій. Специфіка фразеології полягає в її образності, яка тісно пов’язана з національно-культурною специфікою мовної спільноти таким чином, що ФО у своїй семантиці акумулюють національно-культурну інформацію, віддзеркалюють процес розвитку культури народу та передають культурні стереотипи, еталони тощо від покоління у покоління. Як зазначає В. А. Маслова, ФО завжди спря мовані на суб’єкта у тому сенсі, що вони виникають не стільки для того, щоб описувати світ, а для того, щоб його інтерпретувати, оцінювати і виражати суб’єктивне ставлення до нього []. Тому вивчення фразеології виступає особливо актуальним у контексті нових завдань сучасної лінгвістики. Антропологічна спрямованість лінгвіс тичних студій розглядає явища мови у тісному взаємозв’язку з люди ною, її мисленням, духовно-практичною діяльністю. Саме фразеологічний рівень мови характеризується як такий, що має іманентну властивість передавати різноманітні форми виявлення емо ційно-почуттєвої сфери особистості. Як справедливо зауважує В. М. Телія, само значення ФО обтяжене суб’єктивним ставленням людини до образу ФО []. На думку М. Ф. Алефіренка, ФО як знаки непрямо-похідної номінації характеризуються єдиною логіко-культурномовною синергетикою, що виражається в асиметричному дуалізмі фор ми та змісту (тобто смисловий зміст знака не випливає з лінійно органі зованого смислу), такий дуалізм зумовлений генетичною природою ФО – вони з’являються у результаті потреби у образно-прагматичних засобах – у вербалізації почуттів, емоційних оцінок, способів емоційного впливу [].
Порівнюючи лексичні та фразеологічні засоби концептуалізації емоцій в мові, М. О. Красавський доходить висновку, що ФО – складні знакові утворення, які, як правило, в образній формі зберігають багатий досвід емоційного кодування і декодування людиною навколишньої дійсності []. Продуктивність використання ФО для позначення емоцій пояснюється їхнім високим експресивним потенці алом. При цьому, завдяки фразеологічним засобам детально уточню ються та диференціюються результати емоційного досвіду людини.
Емоційний концепт визначається як етнічно, культурно зумовлене, складне структурно-смислове, ментальне, як правило, лексично та/або фразеологічно вербалізоване утворення, яке базується на понятійній основі та містить, окрім поняття, образ, культурну цінність, а також функціонально замінює людині в процесі рефлексії та комунікації пред мети світу, які викликають пристрасне ставлення до них людини []. У типології концептів емоційні концепти є універсальними, нерегулятивними, непараметричними утвореннями. Емоційні концепти як універсальні утворення відрізняються своєю загальністю та наднаціо нальним характером, вони мають загальнолюдську значимість. Нерегулятивний характер емоційних концептів означає позбавлення їх прескриптивних інтенцій та існування їх у мовній свідомості без будь-якого нормування моделей поведінки. За ознакою непараметричності емоційні концепти характеризуються як такі, до яких доволі важко застосувати які-небудь критерії міри, оскільки вони профілюються на рівні відчуттів, уявлень і асоціацій.
1.5.2. Лінгвокраїнознавча орієнтація у фразеології зумовила підви щений інтерес науковців до проблем віддзеркалення етно-специфічної інформації у ФО. Фразеологічний склад мови образно описується як «дзеркало», в якому лінгвокультурна спільнота ідентифікує свою націо нальну свідомість. Ця теза знаходить підтвердження у плід них дослідженнях лінгвістів [, , , ]. У праці О. А. Майбороди обґрунтоване положення про значущість ФО як одного з мовних засобів відображення картини світу на матеріалі української мови []. О. В. Назаренко простежує відбиття в україн ській фразеологічній системі особливих національних рис мовної кар тини світу як складової частини українського менталітету []. У роботі Л. В. Мельник робиться спроба показати шляхи форму вання й способи експлікації культурно-національної конотації в україн ських фразеологізмах []. У деяких працях виявляється та описується національно-культурна своєрідність мовної особистості у ФО з різними компонентами: біблейським; топо німічним; зоонімічним; колористичним; нумеральним; часовим; онімічним; компонентами античного походження. Оскільки важливим складником існування національної культури ви ступає фольклор, вивчення фольклорного компоненту у фразеосистемі мови постає цінним джерелом виявлення зв’язку між мовою і культурою. Роль етнокультурного компонента у семантичній організа ції англомовних фразеологізмів британського походження описується у дослідженні О. О. Нагорної []. Вплив гендерних стерео типів на формування фразеологічної картини світу вивчається у дослідженні Н. Г. Арефьєвої. Цей короткий огляд праць засвідчує жвавий інтерес мовознавців до проблем втілення національної своєрідності мовної спільноти у сфері фразеології.
Картина світу розуміється як упорядкована сукупність знань про дійсність, яка сформувалась у (груповій, індивідуальній) свідомості. Мовна картина світу – це сукупність уяв лень народу про дійсність на певному етапі розвитку народу, які зафіксовані в мовних одиницях. Не викликає сумніву той факт, що фразеологія – це фрагмент мов ної картини світу. Оскільки мовна особистість виражається в мові і через мову реконструюється за допомогою мовних засобів, стає очевидним, що мовна особистість розкри вається також на рівні фразеологічної підсистеми мови []. Такі ознаки ФО, як образність, експресивність, антропоцентричність та інші не тільки змістовно збагачують мовну особистість, але й надають мовленню неповторну семантичну своєрідність, динамізм, емоційність та комунікативну дієвість. Фразеологічна концептуалізація негативних емоцій спрямована на ство рення фразеологічної картини світу, яка виступає фрагментом мовної картини світу. Фразеологічна картина світу – це особливий когнітивний пласт, зафіксований у змісті мовних форм, це специфічна форма і результат членування і категоризації дійсності. Надане визначення дозволяє розглядати фразеологічні засоби реалізації концептів негативних емоцій як важливий шар мови, у якому віддзеркалюється національно-культурна спе цифіка мовної спільноти.
Традиційним у фразеологічній науці є погляд В. М. Телії, яка ха рактеризує фразеологію як самий «культуроносний» компонент мови в дії []. На думку В. М. Телії, засобом втілення національно-культурної специфіки ФО виступає їх образна основа, а за допомогою тлумачення образів експлікуються певні фонові знання про матеріальну, соціальну, духовну культуру мовної спільноти. Типовість образів, що знаходяться в основі ФО, формують зміст національно-культурної конотації, яка постає категорією, що забезпечує єдність двох семіотичних систем - мови та культури. Змістом куль турної конотації ФО виступає інтерпретація їхньої образної основи (внутрішньої форми) в знаковому культурному просторі нації. С. Н. Денисенко зауважує, що фразеологічна картина світу містить не лише раціональну, а й емоціональну інтерпретацію дійсності. Вона виражає дух народу, його менталітет, закріплює культурно-історичний досвід пізнання світу у вигляді образних стійких словосполучень []. Як зазначає В. А. Маслова, внутрішня форма більшості ФО містить такі смисли, які надають цим ФО культурно-національний ко лорит []. З цього випливає, що їхню семантику можна інтерпретувати у термінах культури, яка існує у своїх національних фор мах. Значення цих ФО можна трактувати з позицій ціннісних настанов і стереотипів, притаманних ментальності цієї нації.
Розглядаючи способи вираження національної своєрідності ФО, доходимо висновку, що національна специфіка фразеоло гізмів тієї чи іншої мови – це багатоаспектне явище, під час дослідження якого важливо враховувати декілька параметрів: значення ФО, типова для декількох мов фразеологічна модель, фразеологічний образ, лексич ний склад, граматична структура ФО.
На тлі нових завдань лінгвістичної науки актуальними постають зіставні дослідження фразеології, адже системне пізнання лінгвістичних явищ у багатьох вимірах органічно пов’язане з процесом зіставлення.
Становлення і розвиток сучасних когнітивних досліджень дозволяє вивчати ФО з нових позицій, розглядаючи їх не тільки як джерело національно-культурної інформації, але й як стимул для розу міння когнітивних процесів, що забезпечують фразеологізацію.
Таким чином, вивчення ФО на позначення негативних емоцій сприяє встановленню етно-специфічної своєрідності, що в цілому сприятиме глибшому розумінню феномену негативних емоцій та особливостей їхнього відображення у мові.
- Концептосфера негативних емоцій в англійській національній картині світу
Концептосфера негативних емоцій, вербалізованих ФО англійської мови, формується низкою емоційних концептів. В англійській національній емоційній картині світу концептосфера негативних емоцій складається з 26 концептів.
Як свідчать дані таблиці 1.2, англійська мовна спільнота широко використовує ресурси фразеології для вербалізації концептів. Деякі концепти утворюють синонімічні ряди й об’єднуються в групи концептів навколо базового концепту (який позначається у табл. 1.2 жирним шрифтом). Таких груп концептів в анг лійській мові зафіксовано 8. В англійській мові виявлені такі групи синонімічних концептів: ANGER (IRRITATION, RAGE, FURY, EXASPERATION, RESENTMENT, INDIGNATION), SADNESS (UNHAPPINESS, DISTRESS, SUFFERING, MISERY, SORROW, DEPRESSION), FEAR (FRIGHT, HORROR, APPREHENSION, AWE, ALARM), EMBARRASSMENT (CON FUSION), CONTEMPT (NEGLECT), HATRED (DISLIKE), OFFENCE (INSULT), ENVY (JEALOUSY) (див. табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Концепти негативних емоцій в англійській мові
|
№
|
Концепти
|
Од.
|
%
|
-
|
ANGER (IRRITATION, RAGE, FURY, EXASPERATION, RESENTMENT, INDIGNATION)
|
192
|
24
|
-
|
SADNESS (UNHAPPINESS, DISTRESS, SUFFERING, MISERY, SORROW, DEPRESSION)
|
117
|
14
|
-
|
SURPRISE
|
100
|
12
|
-
|
FEAR (FRIGHT, HORROR, APPREHENSION, AWE, ALARM)
|
83
|
10
|
-
|
GRIEF
|
42
|
5
|
-
|
EMBARRASSMENT (CONFUSION)
|
42
|
5
|
-
|
ANNOYANCE
|
42
|
5
|
-
|
NERVOUSNESS
|
33
|
4
|
-
|
CONTEMPT (NEGLECT)
|
25
|
3
|
-
|
HATRED (DISLIKE)
|
17
|
2
|
-
|
WORRY
|
17
|
2
|
-
|
UPSET
|
17
|
2
|
-
|
ANXIETY
|
17
|
2
|
-
|
HUMILIATION
|
9
|
1
|
-
|
DISAPPROVAL
|
9
|
1
|
-
|
SHOCK
|
9
|
1
|
-
|
DISGUST
|
9
|
1
|
-
|
OFFENCE (INSULT)
|
9
|
1
|
-
|
DISAPPOINTMENT
|
9
|
1
|
-
|
BOREDOM
|
8
|
1
|
-
|
SHAME
|
5
|
0,5
|
-
|
GUILT
|
5
|
0,5
|
-
|
DISCOURAGEMENT
|
5
|
0,5
|
-
|
ENVY (JEALOUSY)
|
5
|
0,5
|
-
|
PANIC
|
5
|
0,5
|
-
|
DESPAIR
|
4
|
0,5
|
-
|
Всього
|
835
|
100
|
Результати аналізу свідчать, що в англійській емоційній картині світу ядерну частину концептосфери негативних емоцій складають кон цепти ANGER (24% ФО, наприклад, look like thunder ‘виглядати дуже сердитим’, go bananas ‘дуже розізлитися’), SADNESS (14%, hang (down) one’s head ‘похнюпитися, похнюпити, опустити голову; втратити бадьорість, засмутитися’, (as) grave as an owl ‘похмурий, понурий’), SURPRISE (12%, one’s eyes grew round ‘очі стали круглими (від здивування)’, you could have knocked me down / over with a feather! humorous ‘я зовсім розгубився від здивування’), FEAR (10%, scare stiff ‘страшенно налякати когось’, be breathless with fear ‘не могти дихати від страху’), які є найбільш значущими для англійської лінгвокультури. Решта концептів репрезентовані кожний менш ніж 10% одиниць, вони є менш релевантними у фразеологічному тезаурусі англомовної свідо мості та належать до периферійної зони аналізованої концептосфери.
У концептуальному просторі негативних емоцій виявилася емоція гніву в ядерній частині, яка визна чається психологами як базова, тобто універсальна та поширена серед людей незалежно від культурно-маркованих традицій, емоція гніву є домінантною для внутрішнього світу англійців. З цього випливає, що концепт ANGER являє собою домінанту поведінки, харак терну для англійської лінгвокультури.
Узагальнення результатів аналізу периферійної зони концептосфери негативних емоцій засвідчує, що концепт GRIEF / ГОРЕ в англійській фразеологічній картині світу вербалізується 5% ФО (наприклад, every heart knows its own bitterness ‘у кожного своє горе’, come to grief ‘зазнати горя’. У периферійній зоні зафіксовані розбіжності у продуктивності фразеоло гічних засобів актуалізації концептів, які репрезентують етнічно та куль турно зумовлені уявлення про емоції англомовної спільноти.
Спостереження над фразеологічною репрезентацією концептів негативних емоцій в англійській мові дозволяє виявити певні закономірності, які описані нижче. Оскільки обмежений об’єм ро боти не дозволяє охарактеризувати усі виявлені концепти, зупинимося на деяких з них: англійський концепт ANGER, який виявився домінантним, а також концепти, які за кількістю ФО займають друге місце (SURPRISE).
- Концепт ANGER. Концепт ANGER репрезентований 192 ФО англійської мови, що складає 24% від загальної кількості одиниць. Ґрунтуючись на даних словника, виділяємо такі концептуальні ознаки базової лексеми концепту ANGER:
- trouble, affliction, vexation, sorrow;
- extreme or passionate displeasure, wrath;
- physical pain, inflamed condition.
Семантичний простір імені концепту досить роз галужений.
Матеріал дослідження свідчить, що фразеологічна вербалізація кон цепту ANGER досить різноманітна. Аналіз емпіричного матеріалу в англійській мові дозволив визначити набір ознак, які реалізуються у значенні ФО:
- вираження, прояв гніву (на обличчі тощо): look like thunder ‘ви глядати дуже сердитим’;
- симптоматичні ознаки прояву гніву: make your blood boil ‘роз лютовувати’;
- інтенсивність переживання: go bananas ‘дуже розізлитися’;
- втрата контролю над собою як результат емоційного пережи вання: (a) blind fury / rage ‘сліпий гнів’;
- характеристика людини: fierce as a tiger / as a bull in fits ‘лютий, як тигр’;
- каузація стану гніву: stick pins / a pin into smb ‘дратувати, сер дити, гнівити когось, докучати комусь’;
- джерело гніву: a thorn in smb’s flesh ‘більмо на оці’;
- перехід у стан гніву: fly off the handle ‘розсердитися, скипіти, втратити самовладання’;
- характеристика дії або поведінки людини: like a bull at a gate / at a five-barred ‘шалено, несамовито, нестямно, люто, скажено’;
- вербальне вираження стану гніву: go to blazes! ‘іди до біса!’.
Фразеологічні засоби позначають різні форми емоції гніву. Англійські ФО фіксують такі відтінки емоції гніву, як irritation, bad temper, anger, exasperation, resentment, indignation, rage, fury, що свідчить про багату концептуальну структуру емоції гніву, наприк лад, a burr under / in your saddle ‘a persistent source of irritation’ більмо на оці; make someone’s hackles rise ‘make someone angry or indignant’ розізлити когось; get on someone’s quince Australian informal ‘irritate or exasperate someone’ роздратовувати когось; fly into a passion / rage ‘to become enraged suddenly’ роз дратовуватися, розлютитися, скипіти.
Як свідчить аналіз матеріалу, концепт ANGER не існує ізольовано у мовній репрезентації, а характеризується відносинами пере тину з іншими емоційними та неемоційними концептами. Психологи, аналізуючи комбінаторний та взаємопов’язаний характер проявлення емоцій, називають такий феномен емоційним патерном, який склада ється із двох або декількох емоцій, що виникають одночасно та фор мують певний комплекс емоцій. Тобто у фразеологічній картині англійської мови відображаються особливості емоційного переживання людини. До концептів інших емоцій, з якими пов'язаний концепт ANGER, належать: ALARM, EXCITEMENT, UPSET, WORRY, EMBARRASSMENT, DISAPPROVAL, BOREDOM, наприклад, have a fit ‘become wildly or excessively alarmed, dismayed, angered’ бути враженим або приголомшеним; have a cow North American informal ‘become angry, excited, or agitated’ розсердитися, нервувати; a storm in a teacup ‘ a situation where people get very angry or worried about something that is not important’ буря у склянці води; turn (over) in one’s grave ‘if you say that a dead person would turn in their grave, you mean that they would be very angry or upset about something if they knew’ перевернутися в труні, в могилі. Серед неемоційних кон цептів - APPEARANCE, BEHAVIOUR та інші, наприклад, black / blue in the face ‘багровий (від гніву, напруги тощо)’; bite / cut off one’s nose to spite one’s face ‘діяти на шкоду собі або завдавати самому собі шкоди під впливом гніву’.
- Концепт SADNESS /СУМ. Концепт SADNESS налічує 117 анг лійських ФО (14%). Базовою лексемою концепту виступає іменник SADNESS. Семантичний простір імені концепту репрезентований такими концептуальними ознаками:
- feeling, expressing, or characterized by sorrow;
- causing sorrow, distressing, calamitous;
- exceptionally bad; deplorable; shameful; regrettable, unfortunate;
- very unfashionable or inadequate; socially inept, esp. through being studious or obsessive.
Аналіз фразеологічної вербалізації концепту в англійській мові показує, що у значенні ФО в основному актуалізуються ознаки № 1, 2. Окрім того, ФО репрезентують додаткові семантичні ознаки концепту:
- вираження, прояв суму (на обличчі тощо): (as) grave as an owl ‘похмурий, понурий’;
- симптоматичні ознаки прояву суму: have a lump in one’s throat ‘відчувати клубок у горлі’;
- інтенсивність переживання: go through hell (suffer hell) ‘пройти через тяжке випробування; перенести пекельні муки’;
- каузація стану суму: break sb’s heart ‘розбити чиєсь серце, дуже засмутити когось, завдати жалю комусь’;
- джерело суму: death’s head (skeleton) at a (the) feast ‘людина або річ, що стримує веселощі, що псує настрій’;
- перехід у стан суму: hang (down) one’s head ‘похнюпитися, похнюпити, опустити голову; втратити бадьорість, засмутитися’;
- образ життя: bear (carry) one’s (the) cross ‘нести свій хрест’.
Аналіз матеріалу дозволяє зробити спостереження, що фразеоло гічні засоби розширюють семантичний обсяг концепту завдяки додат ковим аспектам значення.
Аналіз емпіричного матеріалу показує, що фразеологія англійської мови передає різноманітні відтінки емоції sadness. Англійські ФО позначають такі форми емоції SADNESS: unhappiness, dismay, concern, sorrow, distress, misery, depression, наприклад, be in low spirits ‘be sad and miserable’ бути в пригніченому, по ганому настрої; (as) sick as a dog ‘deeply concerned or depressed (often because of a lost opportunity)’ дуже стурбований або засмучений.
Під час аналізу встановлено, що деякі ФО унаслідок полісеман- тичності значення репрезентують різні концепти емоцій. Так, в англій ській мові концепт SADNESS перетинається з концептами WORRY, ANXIETY, DISAPPOINTMENT, CONSTERNATION, наприклад, be in a (blue) funk ‘to be very worried or unhappy about something’ бути в панічному стані; wring one’s hands ‘to show that you are very sad or anxious about the situation but do nothing to improve it’ ламати руки (у відчаї тощо). Серед неемоційних концептів - APPEARANCE та інші, наприклад, look blue ‘мати пригнічений вигляд; бути безнадійним’.
- Концепт SURPRISE. Концепт SURPRISE вербалізується 100 ФО, що складає 12% від загальної кількості одиниць. Семантичний об’єм імені концепту в лексикографічному трактуванні репрезентований такими ознаками:
- the emotion aroused by something unexpected;
- mild astonishment or amazement;
- a thing that takes a person by surprise; an unexpected occurrence; anything astonishing.
В англійській мові реалізуються усі три ознаки, виявлені під час аналізу імені концепту. Англійські ФО, що об’єктивують вказаний кон цепт, розширюють семантичний об’єм цього концепту завдяки таким ознакам:
- вираження подиву (на обличчі, поглядом тощо): one’s eyes grew round ‘очі стали круглими (від здивування)’;
- вербальне вираження емоції подиву: you could have knocked me down / over with a feather! humorous ‘я зовсім розгубився від здивування’.
Англійські ФО актуалізують такі форми прояву емоції подиву: surprise, astonishment, wonder, disbelief, наприклад, lost in astonishment (wonder) ‘вражений, здивований; що розгубився’; Can you beat it! informal ‘used to express disbelief, surprise, annoyance, etc.’ оце так!.
Семантичний об’єм цього концепту в англійській мові співвідно ситься з рядом інших емоційних концептів: ANNOYANCE, ANGER, SHOCK, FEAR, UPSET, наприклад, hell’s bells ‘something that you say when you are very surprised or annoyed’ розм. хай йому чорт!; how (what, when, where, etc.) the blazes (in blazes)...? old-fashioned- informal ‘if you start a question with what/who/why etc. the blazes, you show that you are very surprised or angry about the thing you are asking about’ як (що, коли, де і т. ін.) чорт забирай ...?; knock smb for six informal ‘to surprise and upset someone a lot’ здивувати та засмутити когось.
- Критерії добору фразеологізмів на позначення негативних емоцій та модель їхнього аналізу
Добір емпіричного матеріалу дослідження проводився з урахуванням декількох критеріїв.
По-перше, це наявність у словниковій статті родових сем emotion та feeling. Оскільки поняття емоція та почуття характеризуються складною природою, логічним є припущення про складну семантичну структуру відповідних лексем, тому доцільно проаналізувати значеннєвий простір цих слів за даними довідкових та лексикографічних джерел. У результаті такого аналізу були встановлені семантичні ознаки, які розкривають та конкретизують сутність зазначених понять і можуть бути використані як маркери у де фініціях ФО під час формування емпіричної бази дослідження: emotion, feeling, state, experience, action, attitude. Наведемо приклади: bring a lump to your throat ‘if something someone says or does brings a lump to your throat, it makes you feel such strong emotions that you want to cry’ клубок застряв у горлі, take possession of smb (of smb’s heart, mind, thoughts, etc.) ‘охопити когось (про почуття, відчуття)’;
Окрім родових сем (emotion, feeling), важливим критерієм для добору матеріалу слугують видові семи, які називають конкретні негативні емоції:
agitation, anger, annoyance, anxiety, bad mood, boredom, contempt, disappointment, dislike, distress, embarrassment, envy, fear, fright, grief, guilt, humiliation, impatience, insult, irritation, jealousy, neglect, nervousness, regret, sadness, scare, shock, sorrow, suffering, sulkiness, surprise, unfriendliness, upset.
Наведемо приклади: a storm in a teacup ‘a situation where people get very angry or worried about something that is not important’ буря в склянці води, eat crow ‘be humiliated by your defeats or mistakes’ відчувати приниження через власні поразки або помилки.
Оскільки об’єктом дослідження постають ФО на позначення негативних емоцій, під час добору матеріалу враховувались індикатори негативної оцінки у тлумаченні ФО, наприклад, negative, unpleasant, bad. Оскільки власне оцінність не обов’язково передбачає емотивність, вважаємо наявність тільки цього критерію недостатнім чинником для віднесення ФО до корпусу матеріалу, отже він вважався факультативним, який надбає валідність у поєднанні з першим або другим критеріями. Наприклад, change colour ‘blush, flush, or grow pale; (esp. neg.) show (no) emotion in one’s face whether accompanied by growing red/pale or not’ змінитися в обличчі; збліднути.
Ще одним критерієм добору ФО слугували ремарки негативної оцінки, як стилістичні, так і семантичні, які вказують на використання ФО з метою вираження емоційно-суб’єктивного ставлення того, хто говорить (наприклад, розмовна, жаргонна, вульгарна, гумористична, застаріла, лайлива, жартівлива, зневажливо, грубо). Зазначаємо, що наявність тільки таких ремарок не можна вважати достатнім індикатором емотивності, тому вони враховувались у комбінації з іншими критеріями.
Складність фразеологічної вербалізації негативних емоцій зумовила використання комплексної методики дослідження. Беручи до уваги той факт, що емоції насамперед є цариною вивчення психології, результати дослідження було доповнено інформацією з галузі психо логії, що дозволило глибше вивчити сутність поняття емоцій та роз крити специфіку взаємодії емоцій та мови. Зокрема, за основу виділення списку негативних емоцій була взята класифікація базових емоцій К. Ізарда: горе, гнів, презирство, зневага, страх, подив. У подальшому список емоцій був доповнений даними аналізу емпіричного матеріалу:
agitation, anger, annoyance, anxiety, bad mood, boredom, contempt, disappointment, dislike, distress, embarrassment, envy, fear, fright, grief, guilt, humiliation, impatience, insult, irritation, jealousy, neglect, nervousness, regret, sadness, scare, shock, sorrow, suffering, sulkiness, surprise, unfriendliness, upset.
Такий аналіз дозволяє зробити висновок, що перелік негативних емоцій, які передаються ФО, значно ширший, ніж вихідний список емо цій. Це, з одного боку, свідчить про певні розбіжності між когнітивним знанням про дійсність та мовною репрезентацією, яка втілює повсяк денні уявлення носіїв мови щодо відповідної ділянки дійсності. З іншого боку, це частково можна пояснити тим фактом, що базові емоції – «примитиви» у сфері емоцій, від яких утворюються інші емоції. Тому не дивно, що зазначені шість базових негативних емоцій слугують як основа для функціонування великої кількості інших емоцій або їх відтінків.
Дослідження структурно-семантичних особливостей ФО на позначення негативних емоцій в англійській мові від бувалося в декілька етапів.
На першому етапі із фразеологічного словника англійської мови (БАРФС) методом суцільної вибірки з урахуванням встановлених критеріїв було відібрано ФО, які позначають негативні емоції; зроблено висновок про важливість цієї ділянки дійсності для мовної спільноти.
На другому етапі за допомогою методу концептуального аналізу з’ясовано особливості вербалізації концептосфери негативних емоцій. Встановлено концепти, які формують концептосфери в англомовній спільноті. Аналіз семантичного простору поняттєвого шару виділених концептів дозволив виявити по дібні та відмінні риси у сприйнятті концептів у різних лінгвокультурах. Хоча емоції як явище універсальні, їхній прояв та переживання на ціонально детерміновані та зумовлені конкретною культурою. У процесі фразеологічної репрезентації негативних емоцій відображаються особ ливості загальнокультурного розвитку досліджуваних етносів, специфіка їхньої колективної психології, історичної долі, усього культурного простору в цілому. Однією з задач дослідження було з’ясувати особливості вербалізації концептів негативних емоцій засо бами фразеології. Були виділені, описані концепти, що характеризують риси світосприйняття носіїв англійської мови. За допомогою кількісного аналізу ми дійшли висновку про ступінь значущості певних концептів негативних емоцій у рамках тієї чи іншої культури. Метод семантичного аналізу використовувався для встановлення семантичних особливостей виділе них концептів. Проведений лексикографічний аналіз імен концептів негативних емоцій дозволив виявити об’єм імен концептів у свідомості носіїв англійської мови. Аналіз фразеологічних засобів реалізації концептів негатив них емоцій дозволив виявити ознаки, які формують семантичний об’єм концептів. Зіставний аналіз особли востей вербалізації концептосфери негативних емоцій дозволяє рекон струювати універсальні та етнічно марковані риси національної емо ційної картини світу мовної спільноти.
Аналізовані ФО позначають різні аспекти переживання негативних емоцій. У результаті семантичної класифікації ФО були виділені такі семантичні групи: «негативний емо ційний стан», «негативна емоційна дія», «негативне емоційне ставлен ня», «вираження негативної емоції». Метод кількісного аналізу залу чався для підрахунків кількості ФО та встановлення відсоткового спів відношення ФО у групах, що надало змогу зробити висновок про більшу / меншу значущість певних аспектів мовного відображення негативних емоцій. Також на цьому етапі за допомогою методу компонентного аналізу досліджено семантичну структуру ФО, у резуль таті чого визначено набір архісем відповідно до встановлених семан тичних груп («негативний емоційний стан», «негативна емоційна дія», «негативне емоційне ставлення», «вираження негативної емоції») та семантичних ознак, які конкретизують значення ФО. Наприклад, у структурі значення ФО avoid smb / smth like the plague - have such a strong fear, or dislike, of smb / smth that one habitually avoids contact with him / it as much as possible ‘уникати когось або чогось як чуми’ поєднуються архісема «негативна емоційна дія» та додаткові семи «інтенсивність», «тривалість». Складна семантична структура ФО відображає комплексний, нестійкий характер емоційних переживань та прагнення носіїв мови вербально зафіксувати актуальні аспекти переживання нега тивних емоцій.
Наступний етап аналізу було присвячено описові матеріалу з точки зору типів емотивності. Засновуючись на класифікації емотивної лексики В. І. Шаховського, ФО було розподілено за такими типами: а) ФО – номінанти (feel flat ‘погано почуватися, відчувати смуток’; б) ФО –дескриптори (strike smb dumb / speechless ‘приголомшити, позбавити мови когось’; в) ФО-експліканти (holy cow! ‘Боже мій!, Батечки!’ негативних емоцій. Проаналізувавши фактичний матеріал, були зроблені висновки про продуктивність зазначених типів емотивності, співвідно шення типу емотивності та семантичної групи.
На етапі аналізу структурних особливостей ФО одиниці було роз поділено за структурно-граматичними типами: ФО зі структурою сло восполучення (субстантивні, ад’єктивні, адвербіальні, дієслівні), ФО зі структурою речення, вигукові ФО. Також були виділені продуктивні структурні моделі, за якими будуються досліджувані ФО у межах семантичних груп та підгруп.
На наступному етапі було проведено аналіз стилістичних особли востей ФО. Зроблено висновок, що в основному ФО є стилістично ней тральними. Аналіз показав, що ФО супроводжуються ремарками, які можуть вказувати на функціональну віднесеність ФО (наприклад, сленг), характеризують географічно-територіальну належність ФО (наприклад, британська, австралійська) або виражають емоційно-суб’єктивне став лення того, хто говорить (наприклад, derog.).
Попри семантичну злитність нарізнооформлених компонентів ФО, для фразеології актуальною є тенденція до варіативності компонентного складу одиниць. У ході аналізу ми дійшли висновку, що варіативність компонентного складу ФО - поширене явище для досліджуваних мов. Були встановлені типи фразеологічних варіантів (лексичні, граматичні та змішані варіанти) та описані особливості їх структури.
Фразеологія мови слугує як цінний лінгвокультурологічний мате ріал, який дозволяє виявити взаємозалежність між мовою та культурою. Аналіз компонентного складу ФО дає змогу реконструювати особли вості побуту, соціального, культурного життя, світогляду та ціннісної картини світу двох лінгвокультур. Опрацювавши емпіричний матеріал з точки зору компонентного складу ФО, нами були виявлені основні групи компонентів у складі досліджуваних ФО, які беруть участь у кодуванні емоційної сфери засобами фразеології. Виявлено універ сальну тенденцію щодо продуктивності соматичних компонентів у мо вах зіставлення, які відображають один із важливіших кодів культури - соматичний.
Елементи кількісного аналізу, що застосовувався упродовж дослід ження, дозволили узагальнити висновки, отримані у результаті дослід ження.
Висновки до розділу 1
Антропоцентричний підхід до вивчення мовних явищ передбачає поглиблене та різнобічне розглядання різноманітних аспектів людської природи. Емоційно-почуттєва сфера є однією з ключових площин прояву життєдіяльності особистості, що зумовлює стійкий інтерес су часної науки до проблематики мовного втілення емоцій. Зіставний опис мовних засобів на позначення емоцій дозволяє виявити подібності і розбіжності актуалізації знань та уявлень представників різних мовних спільнот про цю ділянку дійсності та таким чином глибше проникнути у сутність феномену емоцій.
Дослідження особливостей омовлення емоцій в англомовній фразеологічній картині світу передбачає, перш за все, вивчення суттєвих ознак емоцій як психологічних явищ. Емоції - особ ливий клас суб’єктивних психологічних станів, які відображають у фор мі безпосереднього переживання, відчуття приємного або неприємного, ставлення людини до світу та людей, процес та результати її практичної діяльності. Одна з важливіших функцій емоцій - оцінна, яка проявля ється у визначенні актуальності та значущості певного предмета, явища тощо для особистості, регулюючи таким чином подальшу поведінку людини. Негативні емоції містять негативну оцінку об’єкта або ситуації та виконують важливу біологічну роль - вони вказують на небезпеку для організму та стимулюють діяльність людини, націлену на змінення та усунення шкідливої або загрозливої ситуації.
Оскільки певні емоційні реакції генетично закладені в людині та не залежать від її національно-культурної належності (які у психології отримали назву базових емоцій), логічно було використати теорію базових емоцій (у цій праці - це теорія К. Ізарда) як основу для вста новлення списку негативних емоцій. У подальшій роботі було ураховано те, що емоції зазвичай формують патерни, тобто мають комбінаторну природу, а також характеризуються відносинами перетину з іншими емоціями, тому був проведений подальший аналіз психологічної при роди окремих негативних емоцій, доповнений результатами лексикогра фічного аналізу лексем на позначення негативних емоцій. Зрештою, у фокус дослідження потрапили такі негативні емоції: агресія, відраза, відчай, ворожість, гнів, горе, досада, жаль, жах, журба, заздрість, зане покоєння, злість, зневага, лють, незадоволення, ненависть, неприязнь, нервування, несхвалення, ніяковість, нудьга, образа, обурення, огида, паніка, переляк, пиха, подив, презирство, пригніченість, приниження, провина, розгубленість, роздратованість, розчарування, скаженість, сором, страждання, страх, сум, тривога, туга, хандра, хвилювання, шаленість.
Негативні емоційні переживання мають вербальні та невербальні форми вияву. Проведене дослідження підтвердило, що у семантичному просторі концептосфери негативних емоцій, репрезентованому фразео логічними одиницями англійської мови, окрім вербальних, кодуються різноманітні невербальні форми емоцій, серед яких зовнішня маніфестація (експресія обличчя, пантоміміка), фонаційні засоби (плач, вокальна міміка), фізіологічні реакції організму.
Важливим засобом позначення негативних емоцій виступають фразеологічні одиниці, що зумовлюється іманентною властивістю фра зеологізмів передавати інформацію про психоемоційний стан людини, про її емоційне ставлення до навколишньої дійсності. У семантичній структурі ФО, що вербалізують негативні емоції, наявний емотивний компонент, який входить до конотативного плану фразеологічного зна чення й виступає у тісному взаємозв’язку з лінгвістичними категоріями оцінки та експресивності.
Фразеологічні одиниці, які вербалізують концепти негативних емо цій у мовах зіставлення, класифікуються за трьома типами емотивності на такі класи: ФО-номінанти (повідомляють про негативну емоцію), ФО- експліканти (виступають як вербальні реакції людини на різні ситуації), ФО-дескриптори (описують фізіологічні індикатори негативних емоцій). Етноспецифічність в кодуванні емоцій представниками спільноти проявляються у тому, що англійці часто звертаються до номінації нега тивних емоцій засобами фразеології. Розмаїття емоційних явищ утворюють емоційну концептосферу. Емоційний концепт визначається як етнічно, культурно зумовлене, складне структурно-смислове, ментальне, як правило, лексично або фразеологічно вербалізоване утворення, яке базується на поняттєвій основі та містить, окрім поняття, образ, культурну цінність, а також функціонально замінює людині в процесі рефлексії та комунікації пред мети світу, які викликають пристрасне ставлення до них людини. Концептосфера негативних емоцій, репрезентована засобами фразеоло гії, - впорядкована та ієрархічно організована сукупність емоційних концептів, що знаходяться у складних структурно-смислових та функ ціональних відношеннях, в ній у сконцентрованому вигляді відтворю ється емоційна сфера буття соціуму.
Фразеологічна концептуалізація негативних емоцій спрямована на створення емоційної фразеологічної картини світу, яка виступає фраг ментом мовної картини світу та відбиває уявлення, поняття, знання про емоції, притаманні носіям мови. Концепти негативних емоцій - культур но та етнічно зумовлені ментальні утворення, чия національно-куль турна специфіка визначається такими факторами, як традиції, стерео типи мислення, соціально-побутові звичаї тощо, які сформувалися та існують у конкретному соціумі.
Концептосфера негативних емоцій, вербалізованих ФО англійської мови, формується низкою 26 емоційних концептів. В англійській мові виявлені такі групи концептів: ANGER (IRRITATION, RAGE, FURY, EXASPERATION, RESENTMENT, INDIGNATION), SADNESS (UNHAPPINESS, DISTRESS, SUFFERING, MISERY, SORROW, DEPRESSION), FEAR (FRIGHT, HOR ROR, APPREHENSION, AWE, ALARM), EMBARRASSMENT (CON FUSION), CONTEMPT (NEGLECT), HATRED (DISLIKE), OFFENCE (INSULT), ENVY (JEALOUSY).
Результати аналізу свідчать, що до ядерної зони концептосфери належать концепти ANGER (24 %), SADNESS (12 %), SURPRISE (12 %), FEAR (10 %). З цього випливає, що концепт ANGER являє собою домінанту поведінки, характерну для англійської лінгвокультури.
РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРА ТА СЕМАНТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
У цьому розділі описуються особливості структури та семантики ФО на позначення негативних емоцій в англійській мові, що дозволяє виявити специфіку мовного втілення негативних емоцій.
- Загальна характеристика матеріалу дослідження
Підґрунтям для відбору мовного матеріалу стала наявність у слов никовій дефініції архісеми «негативна емоція». Матеріал вибірки в анг лійській мові склали 835 ФО, які було відібрано методом суцільної вибірки із великого англо-россійського фразеологічного словника за редакцією Куніна О. В. (БАРФС).
Услід за В. Г. Гаком, розрізняємо архісему та диференційні семи у значенні ФО []. Якщо архісема відображає ознаки, притаманні усім ФО певної семантичної групи, наявність диференційних сем у структурі ФО дозволяє конкретизувати архісему, вказуючи на ха рактеристики, за якими одиниці розрізняються у межах семантичної групи. Таким чином, підставою для семантичної класифікації отрима ного матеріалу слугувала наявність диференційних сем у значенні ФО. У результаті корпус досліджуваних одиниць було класифіковано на такі семантичні групи: «негативний емоційний стан», «вираження негативної емоції», «негативна емоційна дія», «негативне емоційне ставлення» (див. табл. 2.1).
Кількісний аналіз матеріалу показує, що в кількісному відношенні значно превалює група «негативний емоційний стан», в яку ввійшли 610 ФО, що складає 73 % від загальної кількості одиниць.
Друге місце за кількісним наповненням посідає група «вираження негативної емоції», яка складає 125 ФО (15 %). Групи «негативна емоційна дія» та «негативне емоційне ставлення» представлені 111 ФО (9%) та 37 ФО (3%) відповідно. Для вичерпного опису структурно-семантичних особливостей ФО виявляється необхідним проведення аналізу вилучених семантичних груп.
Таблиця 2.1.
Семантична класифікація ФО на позначення негативних емоцій
в англійській мові
|
№
з/п
|
Назва групи
|
К-ть ФО, од.
|
К-ть ФО, %
|
Приклади
|
|
1
|
Негативний
емоційний
стан
|
610
|
73
|
be fed to the teeth ‘набридло, остогидло, осточортіло’, feel cheap ‘бути прини женим, ніяково почувати себе; сороми тися; бути не в настрої’
|
|
2
|
Вираження
негативної
емоції
|
125
|
15
|
damn vour eves! розм., грубо ‘будьте ви прокляті!’, Can vou beat it! infml. ‘оце так!, та що ви!, ось тобі й маєш!, мо жете собі уявити щось подібне!’
|
|
3
|
Негативна емоційна дія
|
75
|
9
|
speak daggers ‘говорити зі злістю, з во рожістю, кидати гнівні слова’, hide one’s (diminished) head ‘приховувати свою неславу, ганьбу, своє принижен ня; ховатися від сорому’
|
|
4
|
Негативне
емоційне
ставлення
|
25
|
3
|
snap one ’s fingers at smb/smth ‘відкрито презирати, ігнорувати’, give smb the cold shoulder ‘неприязно ставитися (до когось)’
|
|
|
Всього
|
835
|
100
|
|
- Фразеологічні одиниці на позначення негативного емоційного стану
Група «негативний емоційний стан» включає одиниці, що у своїй семантиці відображають негативні емоції людини. В межах групи ФО зі значенням «негативний емоційний стан» можна виділити декілька підгруп: «переживання негативного емоцій ного стану», «каузація негативного емоційного стану», «перехід у нега тивний емоційний стан», «зовнішній прояв негативного емоційного стану», «фізіологічні ознаки прояву негативного емоційного стану» (див. табл. 2.2). В ході дослідження застосовувалася методика формульного тлумачення, яка дозволяє в узагальненому вигляді репрезентувати значення ФО, що досліджуються. У формулах тлумачення використано такі скорочення: S - суб’єкт, “-”Е - негативна емоція, О - об’єкт.
Т аблиця 2.2
Семантична класифікація групи «негативний емоційний стан»
|
№
з/п
|
Семантична
підгрупа
|
Формула
тлумачення
|
Тлумачення
значення
|
К-ть
ФО,
од.
|
К-ть
ФО,
%
|
Приклади
|
|
1
|
Переживання
негативного
емоційного
стану
|
S відчуває “-
”Е
|
Суб’єкт
відчуває
негативний
емоційний
стан
|
275
|
45
|
(down) in the dumps ‘засмучений, у поганому настрої; у пригніче ному стані’
|
|
2
|
Каузація
негативного
емоційного
стану
|
О каузує S відчувати “-”Е
|
Об’єкт є причиною негативного емоційного
стану Суб’єкта
|
170
|
28
|
strike fear into one’s heart ‘наганяти страху, лякати’
|
|
3
|
Перехід у негативний емоційний стан
|
S починає відчувати “-”Е
|
Суб’єкт починає відчувати негативний
емо ційний стан
|
67
|
11
|
fly into a passion ‘роздрату ватися, роз лютитися, скипіти’
|
|
4
|
Зовнішній
прояв
негативного
емоційного
стану
|
“-”Е виявляється у зовнішньому вигляді S
|
Негативний емоційний стан суб’єкта виявляється у такому
зовнішньому вигляді
|
49
|
8
|
knit one’s brows ‘насуплю вати брови’
|
|
5
|
Фізіологічні ознаки прояву негативного емоційного стану
|
S має фізіологічні ознаки у
“-”Е
|
Суб’єкт має фізіологічні ознаки пере живання нега тивного емо ційного стану
|
49
|
8
|
make your blood run cold ‘сповнювати когось жа хом, лякати’
|
|
|
Всього
|
|
|
610
|
100
|
|
Як показують дані таблиці 2.2, найбільш численною є підгрупа «переживання негативного емоційного стану», яку складають 45 % ФО від загальної кількості одиниць групи «негативний емоційний стан». ФО підгрупи «каузація негативного емоційного стану» займають друге місце за кількісним наповненням (28 % від загального обсягу одиниць). Підгрупа «перехід у негативний емоційний стан», нараховує 11 % оди ниць. Найменша кількість ФО зафіксована в підгрупах «зовнішній прояв негативного емоційного стану» та «фізіологічні ознаки прояву негатив ного емоційного стану», які знаходяться приблизно у рівному співвідно шенні й складають по 8 % кожна.
2.2.1. Підгрупа «переживання негативного емоційного стану» налічує 275 ФО (45 % від загальної кількості ФО групи «негативний емоційний стан»). До цієї підгрупи входять такі одиниці, що позначають негативний емоційний стан: be on nettles ‘відчувати занепокоєння, три вогу’, have a heavy heart ‘відчувати горе, сум’. Формула тлумачення під групи може бути узагальнена так: S відчуває “-”Е.
За типом емотивності ФО підгрупи, що розглядається, номінативні, тобто є такими, що певним чином номінують негативний емоційний стан. Аналіз матеріалу дослідження свідчить про те, що значення 196 ФО цієї підгрупи (48 %) містить не тільки інтегральну сему «негативний емоційний стан». В ньому також актуалізуються конкретні семантичні ознаки, що указують на певні аспекти переживання негативного емоційного стану. Виділяємо такі семантичні типи досліджуваних оди ниць: “переживання негативного емоційного стану” + “інтенсивність” (що є найбільш частотним типом, наприклад, hopping mad ‘розлюто ваний, оскаженілий’ - really annoyed and angry ‘дуже роздратований і злий’), “переживання негативного емоційного стану” + “причина” (be sick to death of smth / doing smth ‘осточортіти, набрид нути’ - to be angry and bored because something unpleasant has been happening for too long ‘бути злим і втомленим, тому що щось неприємне відбувається дуже довго’, “переживання негативного емоцій ного стану” + “характер протікання” (burn with a low blue flame ‘бути дуже злим’ - to be quietly and intensely angry ‘мовчки злитися’), “переживання негативного емоційного стану” + “короткочасність / тривалість” (the slough of despond ‘безнадійний сум, смуток’ - a state, or period, of depression and despair ‘стан або період депресії і відчаю’).
Аналіз структурних особливостей ФО, що досліджуються, показав, що ФО поділяються на такі, що мають структуру словосполучення (376 ФО, 92 %) та на такі, що мають структуру речення (33 ФО, 8 %) (див. табл. 2.3).
Т аблиця 2.3
Структурна характеристика ФО підгрупи «переживання негативного емоційного стану»
|
Структура
|
К-ть ФО, од.
|
К-ть ФО, %
|
Приклади
|
|
ФО зі структурою словосполучення
|
253
|
92
|
sick as a pig ‘дуже незадоволений, роздратований’
|
|
ФО зі структурою речення
|
22
|
8
|
Misery loves company ‘В гурті й смерть не страшна’
|
|
Всього
|
275
|
100
|
|
Кількісна характеристика ФО зі структурою словосполучення надана у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Структурна характеристика ФО підгрупи «переживання негативного емоційного стану» зі структурою словосполучення
|
Структура
|
К-ть ФО, од.
|
К-ть ФО, %
|
Приклади
|
|
Дієслівні ФО
|
146
|
53
|
be sick at heart ‘тужити, горювати, відчувати нудьгу‘
|
|
Субстантивні ФО
|
69
|
25
|
low spirits ‘зневіра, сум, нудьга’
|
|
Ад’єктивні ФО
|
25
|
9
|
as sore as a boil ‘дуже злий, злий як собака’
|
|
Адвербіальні ФО
|
35
|
13
|
out of sorts ‘в поганому настрої’
|
|
Всього
|
275
|
100
|
|
Як видно з таблиці 2.4, ФО зі структурою словосполучення поді ляються на дієслівні, субстантивні, ад’єк тивні, адвербіальні. Серед ФО зі структурою
словосполучення превалюють дієслівні ФО. Найбільш поширеними структурними моделями, за якими будуються дієслівні ФО, виступають
- + N (spit blood ‘бути розлюченим’), V + N + Prep + N (have one’s heart in one’s boots ‘злякатися’), V + Prep + N (be in the blues ‘нудитися, ханд рити, бути засмученим’). Аналіз структури субстантивних ФО показує, що продуктивними структурними моделями таких ФО є Adj + N (heavy heart ‘сум, смуток’), N + and + N (strains and stresses ‘нервова напруга, хвилювання’), N + Prep + N (dispensation of Providence ‘страждання, горе, випробування’). Щодо ад’єктивних фразеологізмів, вони є компара тивними і містять у своєму складі сполучники as (as cross as two sticks ‘не в дусі, в поганому настрої, дуже розсерджений’) або like (like a cat in a strange garret ‘не по собі’). Більшість адвербіальних ФО утворені за моделлю Prep + N (out of heart ‘засмучений, у пригніченому настрої’).
Кількісна характеристика ФО зі структурою речення подана у таб лиці 2.5.
Таблиця 2.5
Структурна характеристика ФО підгрупи «переживання негативного емоційного стану» зі структурою речення
|
Структура
|
К-ть ФО, од.
|
К-ть ФО, %
|
Приклади
|
|
Стверджувальні
|
32
|
97
|
one’s nerves will crack ‘нерви не витримають’
|
|
Питальні
|
1
|
3
|
What’s eating you? ‘Що тебе непокоїть, хвилює?’
|
|
Всього
|
33
|
100
|
|
У ході аналізу фразеологізмів зі структурою речення було встано влено, що за комунікативним типом вони поділяються на стверджу вальні (Every heart knows its bitterness ‘У кожного своє горе’) та питальні (What’s eating you? ‘Що тебе непокоїть, хвилює?’).
Аналіз компонентного складу досліджуваних ФО свідчить про те, що у складі дієслівних ФО домінують лексеми be, have, feel, що пояснюється тим фактом, що ФО підгрупи зазвичай констатують переживання нега тивного емоційного стану особою: be all on wires ‘сидіти як на шпильках, не по собі’, have a thing about smb / smth ‘боятися когось / чогось, не виносити когось / щось’, feel flat ‘погано почуватися, відчувати смуток’.
Серед продуктивних компонентів в складі ФО, що аналізуються, також виділяються соматизми: heart, head, soul, blood, nerves, ears, tongue, skull, hand, nose, neck, mouth, back, teeth, wits, наприклад, out of heart ‘той, що переживає смуток, нудьгу’, down in the mouth ‘засмуче ний, у поганому настрої, у пригніченому стані’. Це можна пояснити антропоцентричними особливостями мислення людини, яка будь-яку сферу життя, зокрема емоційну, переживає через усвідомлення та аналіз власних відчуттів.
В ході аналізу було виявлено незначну кількість ФО, в складі яких є компоненти, які пов’язані або асоціюються із пеклом та дияволом: hell, deuce, devil, fire, brimstone. Цей факт пояснюється традиційною асоціа цією диявола з негативними явищами людського життя, наприклад, go through hell ‘дуже страждати’, blue devils ‘сум, туга, нудьга’.
Оскільки тварини складають невідривну частину життя людини, їх поведінка у різних ситуаціях ставала об’єктом спостереження людини, що знайшло відображення в мові. Зокрема виявлено ряд ФО, які верба- лізують емоційні переживання людини на основі проведення аналогії з емоційними реакціями тварин, як домашніх, так і диких, або навіть фан тастичних. Так, ФО one’s back is up ‘він (вона тощо) сердиться, злиться’ заснована на спостереженні за поведінкою котів, які підіймають до гори спину, коли зляться. Фразеологізм breathe fire ‘дихати вогнем, бути дуже сердитим, злим’ містить імпліцитне порівняння розлюченої людини з драконом, який видихає вогонь. Окрім того, зафіксована незначна кількість ФО з компаративною структурою, що називають характерні риси, які традиційно надаються певним тваринам. Наприклад, as scared as a rabbit ‘дуже переляканий’, as grave as an owl ‘похмурий, понурий’.
В ході аналізу встановлено, що основний шар ФО не містить в компонентному складі конкретних номінантів негативних емоцій, які закла дено у фразеологічному значенні. Проте, у структурі поодиноких ФО є лексеми, які вказують на негативний емоційний стан: be afraid of one’s own shadow ‘боятися власної тіні’, on the anxious bench ‘в тривозі’.
Встановлено, що ФО аналізованої підгрупи вербалізують такі кон цепти негативних емоцій: ANXIETY (on the rack ‘в стані крайнього напруження, неспокою, відчувати душевний біль, мучитися, терзатися’ - anxious, often because you are waiting for smth or because people are asking you difficult questions), SHOCK (culture shock ‘культурний шок’), SHAME (with one’s tail between one’s legs ‘перелякано, принижено; підібгавши хвіст’), BOREDOM (as) dull as ditch(-)water ‘дуже нудний, скучний’), FEAR (be scared (bored) shitless vulgar, slang ‘дуже переляка ний’), SURPRISE (the surprise of one’s life / lifetime ‘сильний подив, потрясіння’), ANGER ((as) cross as two sticks ‘не в дусі, в поганому на строї, дуже розсерджений’), GRIEF (deep waters ‘велика тривога, велике горе, важке, небезпечне становище’), WORRY (to sweat bullets American informal ‘бути дуже занепокоєним або наляканим’), SADNESS (be sick at heart ‘тужити, горювати, відчувати нудьгу’), DISAPPOINTMENT (rude awakening ‘глибоке розчарування, повна втрата ілюзій’), HUMILIATION (lose face ‘втратити престиж, бути приниженим, знеславленим’), а також концепти GUILT, JEALOUSY / ENVY, DISGUST, OFFENCE / INSULT, UPSET, ANNOYANCE, NERVOUSNESS, HATRED, CONTEMPT, EMBARRASSMENT / CONFUSION.
Як показав аналіз, деякі ФО досліджуваної підгрупи марковані по значками різного характеру, що вказують на функціонально-стилістичну належність ФО, наприклад, розмовні, (be in a stew ‘хвилюватися, бути як на голках’), жаргонні (get one’s Irish up ‘скаженіти, лопатися від злості’), вульгарні (give smb a pain in the ass ‘з душі верне’), застарілі (rip and tear ‘рвати й метати, шаленіти, скаженіти’), гумористичні (be as sick as a parrot ‘бути вкрай невдоволеним’), informal (like a cat on hot bricks ‘нія ково, не в своїй тарілці’), а також територіально-географічну характе ристику ФО, наприклад, амер. (go out of one’s skull ‘дуже нервувати’), австрал. (whip the cat ‘тужити, сумувати, повісити носа’).
- Підгрупа «каузація негативного емоційного стану» нарахо вує 170 ФО (28 % від загальної кількості ФО групи «негативний емоцій ний стан»), які констатують процес спричинення негативного емоцій ного стану або позначають джерело або причину виникнення нега тивного емоційного стану. Формула тлумачення підгрупи може бути узагальнена так: «О каузує S відчувати “-”Е». В ролі об’єкта можуть виступати як істоти, так і неістоти або абстрактні явища.
За типом емотивності усі одиниці підгрупи номінативні, тобто нази вають негативний емоційний стан, що каузується об’єктом. В семантиці 69 ФО (28 %) підгрупи поряд з інтегральною семою «каузація негатив ного емоційного стану» присутні додаткові семантичні ознаки: «інтен сивність» негативного емоційного стану, що каузується (frighten / scare the life out of smb ‘страшенно налякати когось’ - to make someone feel very frightened ‘змусити когось відчувати себе дуже пере ляканим’), «тривалість» (a burr under (in) your saddle North American informal ‘причина постійної муки або нудьги, більмо на оці’ - a persistent source of irritation ‘постійне джерело роздратованості’), «короткочасність» (throw smb off (his) balance ‘вивести з себе когось, вибити з колії’ - to confuse or upset someone for a short time by saying or doing something that they are not expecting ‘спантеличувати когось ненадовго говорячи або роблячи щось несподіване’), «несподіва ність» (knock / throw smb for a loop American informal ‘приголомшити когось’ - if something that happens knocks you for a loop, it upsets or confuses you because you do not expect it ‘якщо щось при голомшує когось, воно або виводить з рівноваги або спантеличує, тому що людина не очікує цього’), «характеристика людини» (an enfant terrible ‘нестерпна людина’ - a famous or successful person who likes to shock people by behaving badly ‘знаменита або успішна людина, яка любить шокувати людей непристойною поведінкою’), «причина» (hit / touch a nerve ‘зачепити болюче місце’ - say sth which upsets sb because they are very sensitive about that subject ‘сказати щось, що засмучує когось, тому що для нього це чутлива тема’), «поведінка» (step / tread on smb’s corns ‘ображати чиїсь почуття, драту вати когось; наступати комусь на мозолю’ - offend or upset sb by criticizing them or by interfering in things that they are responsible for ‘ображати або засмучувати когось критикуючи їх або втручаючись у справи, за які вони несуть відповідальність’).
З точки зору структури усі ФО цієї підгрупи будуються як слово сполучення. В ході аналізу досліджувані одиниці були класифіковані за структурно-категоріальними ознаками на дієслівні та субстантивні оди ниці (див. табл. 2.6).
Таблиця 2.6
Структурна характеристика ФО підгрупи
«каузація негативного емоційного стану»
|
Структура
|
К-ть ФО, од.
|
К-ть ФО, %
|
Приклади
|
|
Дієслівні ФО
|
143
|
84
|
bring smb’s heart into his mouth ‘дуже перелякати когось’
|
|
Субстантивні ФО
|
27
|
16
|
Job ’s news ‘сумні новини’
|
|
Всього
|
170
|
100
|
|
Як видно з таблиці 2.6, у кількісному відношенні значно превалю ють дієслівні ФО, які складають 143 одиниці (84 % від загальної кіль кості одиниць аналізованої підгрупи). Субстантивні ФО нараховують 27 одиниць (16 %). Серед дієслівних ФО активними структурними моде лями виступають V + N + N (give smb the blues ‘наводити нудьгу на когось’), V + N (hit a nerve ‘зачепити болюче місце’) та поширений варіант цієї структури V + N’s + N (rouse smb’s bile ‘розлютити, розсердити когось’), V + N + Prep + N (frighten the daylight(s) out of smb ‘страшенно налякати когось, перелякати когось до нестями’), V + N + + Prep + N (put smb out of temper ‘вивести з себе’), де Smb - суб’єкт, на який спрямована дія джерела або причини негативного емоційного стану. Субстантивні ФО позначають джерело або причину негативного емоційного стану: a thorn in smb’s flesh ‘причина постійної муки або нудьги, більмо на оці’, death’s head at a feast ‘людина або річ, що стри мує веселощі, що псує настрій’. Поширеними структурними моделями, за якими будуються номінативні ФО, є N + Prep + N a pain in the neck ‘набридлива, докучлива людина’ та Adj + N a bitter pill ‘гірка пілюля, образа, приниження, з яким треба миритися’.
Активними компонентами в складі досліджуваних ФО є соматизми: neck, hair, flesh, ear, head, heart, stomach, mind, nerve, bone, nostril, mouth, wits тощо: turn smb’s stomach ‘обурювати когось, бути огидним’, cut smb to the heart ‘вразити, дійняти до живого; дошкулити’. Серед частотних дієслів виявлені такі: put, give, get, наприклад, put fear in smb’s heart ‘наганяти страху, лякати’, give smb the hump ‘наганяти нудьгу на когось’, get smb’s goat ‘розлютити, розсердити’.
ФО підгрупи вербалізують такі концепти негативних емоцій: ANGER (put smb’s pecker up / put up smb’s pecker розм. ‘сердити, дра тувати когось’), WORRY (a millstone about / round / around smb’s neck ‘камінь на шиї’), SADNESS (cast a gloom on smb / smh ‘засмутити, стримати веселощі’), OFFENCE / INSULT (a slap in the face ‘образа, різка відсіч’), SHOCK (explode a bombshell ‘сказати, зробити щось шокуюче’), ANXIETY (keep smb on the rack ‘мучити когось, терзати’), NERVOUSNESS (keep smb on tenter-hooks ‘тримати когось у стані невідомості, зане покоєння’), UPSET (hit smb where it hurts ‘зачепити за живе, дійняти до живого’), DISCOURAGEMENT (put smb out of heart ‘знеохочувати, розхолоджувати когось’), ANNOYANCE (be the (absolute) limit ‘бути нестерпним, бути дратівним, набридливим’), DISGUST (make smb’s
gorge rise ‘викликати огиду, відразу’), BOREDOM (put dots on smb ‘наскучити, набриднути комусь’), HUMILIATION (take the starch out of someone ‘дати відсіч, збити пиху з когось (особливо, принижуючи їх)’), HATRED (bring odium on one ‘викликати недоброзичливе ставлення до когось, зробити когось ненависним, викликати відразу, ненависть до ко гось’), CONTEMPT (give smb he freeze /put the freeze on smb амер., розм. ‘холодно прийняти когось, облити презирством’), EMBARRASSMENT / CONFUSION (put smb to a stand ‘змусити когось зніяковіти, соро митися’), FEAR (give a fright / a scare ‘злякати, налякати, перелякати когось’), SURPRISE (give a shaking up ‘неприємно здивувати, вразити когось’), а також концепти DISAPPOINTMENT, GRIEF, JEALOUSY / ENVY, ANNOYANCE, GRIEF, GUILT.
Незначна кількість одиниць марковано в словниках функціонально- стилістичними позначками, наприклад, розмовні (get under smb’s skin ‘дратувати когось, нервувати когось’), жаргонні (get on smb’s wick ‘набридати, докучати комусь’), або такі, що належать до американського (throw a scare into smb ‘лякати, залякувати когось’) чи австралійського (bash smb’s ear ‘набридати кому-небудь нудними розмовами’) варіантів англійської мови.
- Підгрупа «перехід у негативний емоційний стан» охоплює 67 ФО (11 % від загальної кількості ФО групи «негативний емоційний стан»), які позначають перехід суб’єкта у негативний емоційний стан. Формула тлумачення підгрупи може бути узагальнена так: S починає відчувати “-”Е. За типом емотивності ФО підгрупи, що описується, номінативні. В семантиці незначної кількості ФО досліджуваної підгру пи, об’єднаною інтегральною семою «перехід у негативний емоційний стан», наявні додаткові семантичні ознаки, аналіз яких дозволив вста новити такі семантичні типи: «перехід у негативний емоційний стан» + «характер переходу» (go ballistic ‘розлютитися’ - to become irrationally enraged ‘стати безпричинно розлюченим’), «перехід у не гативний емоційний стан» + «інтенсивність» (go bananas ‘розізлитися’ - to become very angry ‘стати дуже злим’), «перехід у негативний емоційний стан» + «каузація» початку негативного емоційного стану: get smb’s back up ‘розсердити’ - to make someone get angry ‘змусити когось розізлитися’), «перехід у негативний емоційний стан» + «характеристика суб’єкта» (quarrel with one’s own shadow ‘легко роздратовуватися, роздратовуватися з усякого приводу’. У даному випадку негативний емоційний стан характеризується як риса характеру, те, що відбувається часто або постійно, те, до чого особа схильна.)
Характеристика структурних особливостей аналізованих ФО надана в таблиці 2.7.
Т аблиця 2.7
Структурна характеристика ФО підгрупи «перехід у негативний емоційний стан»
|
Структура
|
К-ть ФО, од.
|
К-ть ФО, %
|
Приклади
|
|
ФО зі структурою словосполучення
|
66
|
98
|
hit the ceiling ‘розлютитися, оскаженіти’
|
|
ФО зі структурою речення
|
1
|
2
|
it makes one sick to hear, see etc. ‘вуха в’януть, очі б не дивилися, огидно чути, дивитися тощо’
|
|
Всього
|
67
|
100
|
|
При дослідженні структурних особливостей ФО встановлено, що за своєю структурою усі ФО даної підгрупи дієслівні (66 ФО, 98 %), окрім одиниць (2 %), які мають структуру речення: it makes one sick to hear, see etc. ‘вуха в’януть, очі б не дивилися, огидно чути, дивитися тощо’, the mercury is falling ‘справи ідуть гірше, занепадають’. Найпоширені шими структурними моделями дієслівних ФО виступають V + N (lose one’s balance ‘втратити самовладання, душевну рівновагу’), V + Prep + N (get into a state Схвилюватися, засмучуватися’).
Аналіз компонентної структури досліджуваних ФО виявив, що час тотними компонентами виступають дієслова get, go, come, lose, fly, які позначають перехід з одного стану до іншого: get the wind up ‘злякатися, перелякатися’, fly into a temper ‘роздратуватися, розізлитися, втратити самовладання’. Окрім того, досить численними у складі ФО є соматизми nerve, nose, ear, face, jaw, blood, hair, heart, countenance, shadow, а також слова, що позначають частини тіла тварин back, hackles, tail (наприклад, lose heart ‘лякатися, занепадати духом’, get up on one’s ear ‘розсерди тися, розлютитися, скипіти’, have one’s hackles up ‘розізлитися, роздра туватися’). Варто зазначити, що в складі ФО підгрупи, що характери зується, спостерігаються назви емоційних станів alarm, tantrum, dander, panic, craven, passion, rage, temper, grief (наприклад, fly into a tantrum ‘скипіти, вибухнути гнівом, виявляти капризну дратівливість’, take alarm ‘налякатися’).
ФО цієї підгрупи репрезентують такі концепти негативних емоцій: ANGER (do your nut informal ‘розізлитися’), SADNESS (hang (up) one’s harp(s) on the willows ‘перейти від веселого настрою до смутного’), WORRY (get into a state розм. ‘розхвилюватися, збентежитися, засму чуватися’), FEAR (get /put the wind up smb ‘злякати, перелякати когось’), EMBARRASSMENT / CONFUSION (go haywire розм. ‘втратити розум, втратити душевний спокій; заплутатися’), NERVOUSNESS (come /go (all) to pieces ‘розстроїти свою нервову систему’), PANIC (press / push the panic button ‘запанікувати’), ANNOYANCE (get off one’s bike сл ‘зли тися’), а також концепти UPSET, DISCOURAGEMENT, SHAME.
Серед досліджуваних ФО виявлені поодинокі одиниці, що марку ються позначками як розмовні одиниці (cut up nasty ‘розсердитися, роз лютуватися’). Окрім того, були виявлені ФО жаргонного стилю (flip one’s lid ‘сказитися, розлютитися’). Деякі ФО вживаються у американ ському (go into a nose dive ‘занепасти духом’) або австралійському (do one’s block ‘розсердитися, розхвилюватися’) варіантах англійської мови. Серед ФО розмовного стилю найбільш численними є такі, що познача ють перехід у такі емоційні стани, як сердитість, злість, лють, шален ство, які можна охарактеризувати як сильні емоційні стани.
- Підгрупа «зовнішній прояв негативного емоційного стану» нараховує 49 ФО (8 % від загальної кількості ФО групи «негативний емоційний стан»), які позначають зовнішній вигляд людини, що пере живає негативний емоційний стан: a long face ‘витягнуте обличчя; по хмурий вигляд’, look small ‘мати жалюгідний вигляд’. Формула тлу мачення підгрупи може бути репрезентована так: NE виявляється у зовнішньому вигляді S.
Очевидним є той факт, що за типом емоційності усі ФО досліджу ваної підгрупи дескриптивні, тобто описують зовнішній вигляд особи, яка знаходиться у негативному емоційному стані. ФО підгрупи можна класифікувати на такі, що позначають вид, вираз обличчя a cloud on one’s brow ‘похмурий вигляд’; колір обличчя green with envy ‘позелені лий від заздрості’; погляд look daggers ‘дивитися люто, з ненавистю, кидати гнівні погляди’; мімічна поведінка make (up) a lip ‘надутися, на дути губи, скривитися’. У семантичній структурі поодиноких ФО, окрім інтегральної семи «ознака зовнішнього вигляду», зафіксовано диференційні семи. В ході аналізу були виявлені такі семантичні типи: «ознака зовнішнього вигляду» + «негативна емоційна дія» (lift (raise) one’s eyebrows ‘підняти брові (від здивування, зневаги тощо)’), «ознака зо внішнього вигляду» + «інтенсивність» негативного емоційного стану (froth / foam at the mouth ‘говорити щось з піною на губах; страшенно розлютитися’ - be very angry ‘бути дуже злим’), «ознака зовнішнього вигляду» + «перехід» у негативний емоційний стан (hang (down) one’s head ‘похнюпитися, опустити голову; втратити бадьорість, засмутитися’), «ознака зовнішнього вигляду» + «каузація» (put smb to the blush ‘змусити когось почервоніти’). Характеристика структури ФО підгрупи наведена в таблиці 2.8.
Т аблиця 2.8
Структурна характеристика ФО підгрупи «зовнішній прояв негативного емоційного стану»
|
Структура
|
К-ть ФО, од.
|
К-ть ФО, %
|
Приклади
|
|
ФО зі структурою словосполучення
|
45
|
91
|
have a face like a wet weekend British informal ‘виглядати дуже нещасним’
|
|
ФО зі структурою речення
|
4
|
9
|
one's eyes grew round ‘очі стали круглими (від здивування)’
|
|
Всього
|
49
|
100
|
|
Як видно з таблиці 2.8, серед ФО цієї підгрупи кількісно домінують ФО зі структурою словосполучення, які складають 45 ФО, 91 %. ФО зі структурою речення репрезентовані 4 ФО, 9 %. Структурна характерис тика ФО зі структурою словосполучення надана у таблиці 2.9.
Т аблиця 2.9
Структурна характеристика ФО підгрупи «зовнішній прояв негативного емоційного стану» зі структурою словосполучення
|
Структура
|
К-ть ФО, од.
|
К-ть ФО, %
|
Приклади
|
|
Дієслівні ФО
|
28
|
58
|
lose colour ‘збліднути’
|
|
Ад’єктивні ФО
|
12
|
24
|
(as) white as chalk ‘білий як крейда’
|
|
Субстантивні
|
8
|
16
|
eyes on stalk ‘очі, сповнені страхом, подивом, зацікавленістю і т. ін.’
|
|
Адвербіальні
|
1
|
2
|
with egg on your face ‘виглядаючи глупо або кумедно’
|
|
Всього
|
49
|
100
|
|
Аналіз матеріалу з позиції структурних особливостей ФО зі струк турою словосполучення свідчить про перевагу дієслівних ФО (28 ФО, 58 %), серед яких превалює структурна модель V + N (flash / shoot fire ‘метати іскри (про очі)’), а також її поширена модель V + Adj + N (make big eyes ‘зробити великі очі, здивуватися’). Незначну кількість склада ють дієслівні компаративні ФО: look as if one had seen a ghost ‘виглядати дуже наляканим’. Досить численними є ад’єктивні компаративні ФО (12 ФО, 24 %), наприклад, like a (dying) duck in a thunderstorm ‘з роз губленим виглядом, розгублено’. Субстантивні одиниці подані 8 ФО (16 %), наприклад, a hang-dog air ‘винуватий вигляд’. Одна з аналі зованих ФО (2 %) - адвербіальна: with egg on your face ‘виглядаючи глупо або кумедно’. Щодо ФО зі структурою речення, усі виявлені сім одиниць мають структуру стверджувального речення, наприклад, one’s eyes flash / shoot fire ‘його, її і т. д. очі блищать, кидають вогнем- блискавицею’.
Аналіз компонентного складу досліджуваних ФО свідчить про домінуюче вживання соматизмів у структурі одиниць: eye(s), face, hair, head, countenance, mouth, brow, наприклад, make a sad face ‘мати сумний вигляд’, one’s eyes grew round ‘очі стали круглими (від здивування)’. Окрім того, серед активних компонентів виявлені колоративи: white, red, pale, black, green, наприклад, look black ‘виглядати сердитим, похмурим’, as red as a beet / lobster ‘червоний, як рак’; назви тварин: pig, duck, cat, lobster (див. приклади вище); а також look у функції дієслова та іменника: look like a death’s head ‘бути схожим на мерця’, a dirty look ‘злий, сердитий вигляд’.
ФО групи актуалізують такі концепти негативних емоцій: SADNESS (like patience on a monument ‘як статуя скорботи або терпіння’), WORRY (get gray (get gray hair over smth) розм. ‘турбуватися, тривожитися про щось, «посивіти» від чогось’), ANGER (look black ‘виглядати сердитим, похмурим’), EMBARRASSMENT / CONFUSION (as) red as a beet / as a (boiled) lobster ‘червоний, як рак (від ніяковості і т. ін.)’), SURPRISE (open one’s eyes ‘широко відкриті очі (від здивування)’), FEAR (as) white as chalk ‘білий як крейда (від хвороби, страху, шоку тощо)’, CONTEMPT (curl one’s lip ‘презирливо кривити рота’), а також концепти HATRED, JEALOUSY/ENVY, DESPAIR, GUILT.
Поодинокі ФО (7 ФО) маркуються позначкою розм.: stare like a stuck pig ‘витріщати очі (від здивування)’.
- Підгрупа «фізіологічні ознаки прояву негативного емоцій ного стану» подана 49 ФО (8 % від загальної кількості ФО групи «нега тивний емоційний стан»), які позначають фізіологічні зміни, що відбу ваються під час переживання людиною негативного емоційного стану: make your blood boil ‘розлютовувати’, a lump in one’s throat ‘клубок у горлі’. Формула тлумачення може бути репрезентована так: S має фізіологічні ознаки у “-”Е.
Аналіз матеріалу показує, що ця підгрупа представлена дескриптив ними ФО - вони описують певні процеси фізіологічного характеру, які супроводжують переживання особою негативного емоційного стану. Аналіз ФО свідчить про те, що значення окремих ФО містить не тільки інтегральну сему «фізіологічна ознака негативного емоційного стану». В ньому також актуалізуються додаткові семантичні ознаки.
Виявлено такі семантичні типи ФО: «фізіологічна ознака негативного емоційного стану» + «каузація» негативного емоційного стану (give one a funny feeling in one’s / the stomach ‘нервувати, непокоїти когось; бути не до душі комусь’), «фізіологічна ознака негативного емоційного стану» + + «інтенсивність» переживання негативного емоційного стану (one’s blood boils ‘у нього (неї і т. д.) кров кипить (від обурення тощо)’).
Аналіз структури ФО цієї підгрупи свідчить про кількісну перевагу ФО зі структурою словосполучення (59 ФО, 80 %) над ФО зі структурою речення (15 ФО, 20 %). Структурна характеристика ФО зі структурою словосполучення надана у таблиці 2.11. Аналіз структурних особливостей ФО підгрупи свідчить про те, що превалюють дієслівні ФО (45 ФО, 60 %), наприклад, shake in one’s boots ‘тремтіти від жаху, переляку’. 6 ФО (8 %) - субстантивні, наприклад, a bundle of nerves ‘клубок нервів, самі нерви’. Ад’єктивні та адвербіальні структури складають найменшу кількість та представлені 4 одиницями кожна. Усі 15 ФО зі структурою речення побудовані як стверджувальні речення, наприклад, one’s blood runs cold ‘кров холоне в жилах’.
Активними компонентами в складі ФО виступають соматизми: blood, stomach, throat, jaw тощо (див. приклади вище), оскільки ФО опи сують процеси або зміни, що відбуваються в організмі людини під час переживання негативної емоції. Структурна характеристика аналізованих ФО наведена в таб лиці 2.10. (див.табл.2.10.).
Таблиця 2.10
Структурна характеристика ФО підгрупи «фізіологічні ознаки прояву негативного емоційного стану»
|
Структура
|
К-ть ФО, од.
|
К-ть ФО, %
|
Приклади
|
|
ФО зі структурою словосполучення:
|
40
|
80
|
jump / start out of one’s skin ‘здригнутися, підскочити (від переляку, несподіванки тощо)’
|
|
ФО зі структурою речення:
|
9
|
20
|
smb’s heart misses a beat ‘душа в п’ятах’
|
|
Всього
|
49
|
100
|
|
Т аблиця 2.11
Структурна характеристика ФО підгрупи «фізіологічні ознаки прояву негативного емоційного стану» зі структурою словосполучення
|
Структура
|
К-ть ФО, од.
|
К-ть ФО, %
|
Приклади
|
|
Дієслівні ФО
|
37
|
76
|
go hot and cold ‘червоніти й блідніти’
|
|
Субстантивні ФО
|
6
|
10
|
a lump in one’s (the) throat ‘клубок у горлі’
|
|
Ад’єктивні ФО
|
3
|
7
|
hot under the collar ‘розлючений, обурений, оскаженілий’
|
|
Адвербіальні ФО
|
3
|
7
|
all of a shake ‘тремтячи’
|
|
Всього
|
49
|
100
|
|
Аналізовані ФО репрезентують наступні концепти негативних емо цій: SURPRISE (one’s jaw dropped (a mile) ‘у нього одвисла щелепа (від здивування)’), ANGER (one’s blood is up ‘він (вона і т. д.) скипів, втратив самовладання’), GRIEF (Fretting cares make grey hairs ‘Коли біда діє, голова біліє’), WORRY (sweat the small stuff ‘переживати через дрібниці’), SADNESS (a lump in one’s (the) throat ‘клубок у горлі’), FEAR (give smb a start ‘налякати когось, змусити здригнутися’), EMBARRASSMENT / CONFUSION (words fail one ‘він (вона і т. д.) не знаходить слів (від ніяковості, здивування, злості і т. ін.)’), SHOCK (strike smb dumb / speechless ‘приголомшити, позбавити мови когось’), ANXIETY (hot and bothered ‘стривожений’), NERVOUSNESS (bite your (finger-)nails ‘гризти нігті (від хвилювання, нервування, страху тощо)’).
При дослідженні матеріалу встановлено, що з корпусу одиниць досліджуваної підгрупи 8 ФО позначені як розмовні: a goose is walking over smb’s grave ‘дрож проймає’. Превалююча кількість ФО характерні для британського варіанту англійської мови; 4 одиниці мають позначку, що відносить їх до американського варіанту англійської мови: sweat the small stuff ‘переживати через дрібниці’.
- Фразеологічні одиниці, що виражають негативні емоції
Група «вираження негативної емоції» репрезентована 125 ФО, що
становить 15 % від загальної кількості одиниць дослідження. До групи входять вигукові ФО - прокльони, лайки та ін., за допомогою яких людина виражає свій негативний емоційний стан, наприклад upon my soul! ‘слово честі! (вигук здивування, захоплення, досади тощо)’, for Christ’s sake! ‘ради Бога! Заради всього святого! Скажіть на милість! (вигук, що виражає здивування, досаду тощо)’. Формула тлумачення ФО групи має вигляд: «S вербально експлікує “-” Е».
Особливий статус вигукових ФО на позначення негативних емоцій визначається специфікою їхньої семантики, яка дозволяє відносити такі ФО до окремої семантичної групи. Ця характерна властивість вигукових ФО полягає у тому, що вигукові ФО не називають емоції, а особливим способом сигналізують про них. Інакше кажучи, на відміну від інших ФО, які опосередковано вербалізують емоції, вигукові
ФО безпосередньо виражають емоції. Тобто вигукові ФО не виконують номінативну функцію. Незважаючи на роздільнооформленість, вони є цілісними одиницями і характеризуються семантичною неподільністю: «Семантичні зв’язки у таких словосполученнях й реченнях дуже тісні, значення випливає з усього словосполучення чи речення». Істотною особливістю таких ФО є повне експресивне пере осмислення компонентів.
Семантична дифузність вигукових ФО відзначається багатьма дослідниками. Як зазначає О. В. Каптюрова, вигуки «пов’язані з емоційною, чуттєвою стороною життя людини, їхнє конкретне значен ня виявляється, як правило, у висловленні й пов’язане з інтенцією мовця. Вони відбивають дійсність у нерозчленованих уявленнях і поєднують емоційне й раціональне». Такі одиниці, як правило, є полівалентними, тобто виражають декілька різних емоцій, наприклад, dear me! ‘Боже мій! (вигук, що виражає нетерпіння, жаль, співчуття, по див і т. ін.)’, God damn (it)! ‘нехай йому чорт! (вигук, що виражає досаду, роздратування і т. ін.)’. З’ясовано, що досліджувані вигукові ФО функ ціонують для вербалізації достатньо широкого кола концептів нега тивних емоцій: SURPRISE ((Well) what do you know! розм. ‘як вам це подобається!’ - something that you say when you are surprised by a piece of information), ANGER (I could (just) spit! informal ‘я не тямив себе від злості!’ - something that you say when you are very angry, usually because of something someone has done), CONTEMPT (marry come up! заст. ‘ось тобі і маєш!, оце так! (вираз презирства, обурення, здивування)’), ANNOYANCE (for crying out loud! ‘чорт забирай! (вигук, що виражає подив, досаду)’), DISAPPROVAL (the idea of it! ‘лише поду мати! (вираз незадоволення, несхвалення)’), SHAME (shame on you! розм. ‘як вам не сором!, соромтесь!, ганьба!’), DISGUST (I wouldn’t touch him / smth with a barge(-)pole ‘мені огидно було б до нього доторкнутися’), HATRED (I, you, etc. would rather have one’s room than one’s company ‘я його, її і т.д. ненавиджу, не хочу і бачити’) та інші.
За своєю частиномовною належністю усі ФО групи - вигукові. Пи тання про їх граматичну природу є дискусійним, оскільки вони можуть трактуватися як речення або слова-речення, що ускладнює можливість їх структурної класифікації. Структурно вигукові ФО не є однородними, аналіз структури ФО цієї групи дозволив виді лити вигукові ФО зі структурою словосполучення (89 ФО, 48 %, наприк лад, dear me! ‘оце так!, Боже мій!’ (вигук здивування, обурення, жалю), holy cow! ‘Боже мій!, Батечки!’) і ФО зі структурою речення (97 ФО, 52 %). Вигукові ФО зі структурою речення мають будову стверджу вального (I, he etc. should see one father / further first ‘хай він, вона і т. д. забирається до всіх чортів, під три чорти’), питального (what do you know (about that / this)? амер., розм. ‘можете уявити собі щось подібне?’), окличного (I’ll be a monkey’s uncle! old-fashioned ‘Оце так!’), спону кального (getknotted! розм. ‘забирайся геть!, іди до біса!’) речення.
Аналіз матеріалу показує, що переважаюча частина таких ФО лексикографічно марковані позначками, серед яких частотними є розмовні або розмовно-фамільярні (наприклад, go jump in the lake ‘йди до біса! забирайся геть!’), грубі (наприклад, son of a bitch ‘нехай йому чорт!’), просторічні (наприклад, by cripes! ‘нехай йому чорт!’), informal (Get lost! very inf. ‘забирайся геть!’). Зазначені позначки свідчать про розмовний характер вживання таких ФО та високу ступінь їхньої емо ційної насиченості.
- Особливості фразеологізмів на позначення негативної емоційної дії
До групи «негативна емоційна дія» включаються ФО, які харак теризують діяльність людини, охопленої негативним емоційним станом, наприклад, look murder at smb ‘гнівно дивитися на когось’, moan and groan ‘стогнати й охати’. Група налічує 75 ФО, тобто 9 % від загальної кількості ФО. Формула тлумачення групи має вигляд: «S діє так у “-”Е».
Диференціація негативних емоційних дій дозволяє виокремити ФО, які відображають різні форми вияву негативної емоційної дії: фізична дія, вербальна дія, поведінка, зорова дія, ментальна дія. Наприклад, виді ляється ряд ФО, які фіксують вербальну поведінку особи, що переживає негативний емоційний стан. Зазначені ФО можна згрупувати за такими аспектами:
а) казати щось у негативному емоційному стані, наприклад speak daggers ‘говорити зі злістю, з ворожістю, казати гнівні слова’, cry shame on (upon) smb / smth ‘соромити, ганьбити, рішуче осуджувати когось / щось’; б) не могти говорити переживаючи певну негативну емоцію, наприклад have lost one’s tongue ‘замовкнути, стратити мову’;
в) характеристика голосу людини, яка виражає свої емоції вербально: like a scalded cat ‘несамовито’; г) характеристика слів, які говорить людина у негативному емоційному стані: hard (high, hot, sharp, warm) words ‘гнівні, різкі слова’. Окрему підгрупу утворюють ФО, що мають узагальнене значення «плакати» від емоційного переживання, наприклад cry like a baby ‘гірко плакати’, cry one’s eyes (heart) out ‘сплакати очі, гірко ридати, проплакати своє горе’. Інша підгрупа представлена ФО, що характеризують мімічні, рухові, жестикуляційні тощо реакції організму людини, яка знаходиться у негативному емоційному стані: bite one’s lip ‘закусити губу, кусати губи (про людину, яка стримує хвилювання, гнів, досаду, сміх тощо)’, wring one’s hands ‘заламувати руки (у відчаї тощо)’. Також виділяються одиниці, які не належать до жодної з вищезазна чених підгруп і відносяться до підгрупи «різне»: drown one’s sorrows (troubles) ‘заливати горе (вином)’, hide one’s (diminished) head ‘прихову вати свою неславу, ганьбу, своє приниження; ховатися від сорому’. За типом емотивності серед досліджуваних ФО зафіксовані номіна тивні та дескриптивні одиниці. Семантична структура ФО характери зується наявністю облігаторної семи «негативна емоційна дія», також в ході аналізу були виявлені диференційні семантичні ознаки: «інтенсив ність» дії (beat your breast ‘бити себе в груди’ - make a great show of sorrow or regret), «початок» дії (turn on the waterworks ‘проливати сльози’ - to start crying in order to get what you want), «тривалість» дії (cry one’s eyes (heart) out ‘проплакати очі’ - to cry a lot and for a long time). Структурна характеристика ФО групи надана в таблиці 2.12.
Т аблиця 2.12
Структурна характеристика ФО групи “негативна емоційна дія”
|
Структура
|
К-ть ФО, од.
|
К-ть ФО, %
|
Приклади
|
|
ФО зі структурою словосполучення
|
74
|
99
|
thumbs down ‘несхвалення’
|
|
ФО зі структурою речення
|
1
|
1
|
Hell has no fury like a woman scorned ‘Фурія у пеклі ніщо у порівнянні з кинутою жінкою’
|
|
Всього
|
75
|
100
|
|
Як видно з таблиці 2.12, переважна більшість ФО мають будову словосполучення (74 ФО, 99 %). Лише 1 ФО (1 %) має структуру ре чення. Структурна характеристика ФО зі структурою словосполучення подана у таблиці 2.13.
Таблиця 2.13
|
Структура
|
К-ть ФО, од.
|
Кі-ть ФО, %
|
Приклади
|
|
Дієслівні ФО
|
64
|
85
|
bite / snap smb’s head off ‘різко, грубо відповісти комусь, огризнутися’
|
|
Субстантивні ФО
|
7
|
9
|
crocodile tears ‘крокодилові сльози’
|
|
Ад’єктивні ФО
|
1
|
2
|
in the melting mood ‘готовий розплакатися ’
|
|
Адвербіальні ФО
|
3
|
4
|
in sackcloth and ashes ‘посипав голову попелом, у горі і покаянні’
|
|
Bсього
|
75
|
100
|
|
Аналіз мовного матеріалу з точки зору структури ФО показує, що переважна кількість ФО (64 ФО, 85 %) є дієслівними, 7 ФО (9 %) - субстантивними (наприклад, hard words ‘гнівні, різкі слова’), 1 ФО (2 %) - ад’єктивні (in the melting mood ‘готовий розплакатися’), 3 ФО (4 %) - адвербіальні (like a scalded cat ‘нестямно, несамовито’). Продуктивними структурними типами серед дієслівних ФО є V + N (наприклад, vent your spleen ‘зганяти злість на комусь’, play the woman ‘плакати; боятися; вести себе, як не лічить чоловікові’), V + Prep + N (наприклад, jump out of one’s skin ‘здригнутися, підскочити (від пере ляку, несподіванки тощо)’), V + N + Prep + N (наприклад, give vent to (one’s feelings, anger, grief, impatience, indignation, threats, etc.) ‘дати во лю почуттям, гніву, горю, нетерпінню, обуренню, загрозам тощо’).
Мовний матеріал дозволяє виділити активні компоненти у складі аналізованих одиниць. Частотними є соматизми: eye, heart, hand, tongue, voice, mind, lip, head, thumb, shoulder та інші, наприклад, tear one’s hair (out) ‘рвати на собі волосся’, cry on smb’s shoulder ‘плакатися’. Виявлено незначну кількість ФО, чия образність заснована на спостереженні за поведінкою тварин, наприклад, turn tail ‘тікати через почуття переляку’, show one’s teeth ‘показувати зуби, загрожувати, огризатися; проявляти неприязнь, ворожість’.
Аналізовані ФО вербалізують наступні концепти негативних емо цій: SADNESS (burst into tears ‘залитися сльозами, розплакатися’), ANGER (spit nails American and Australian informal ‘говорити або робити щось у стані гніву’), FEAR (avoid smb / smth like the plague ‘уникати когось або чогось як чуми’), CONTEMPT (bite one’s (the) thumb at smb заст. ‘скрутити дулю комусь (як знак презирства)’), HUMILIATION (lick your wounds ‘зализувати рани’), DISAPPROVAL (give smth the thumbs down ‘виявляти несхвалення, незадоволення чимось’), SHOCK (not bat an eye / eyelash / eyelid ‘не виявляти шоку або подиву; і оком не моргнути’), а також концепти EMBARRASSMENT / CONFUSION, GRIEF, WORRY.
У ході аналізу ФО групи, що описується, виявлено, що 24 ФО (22 %) марковані словниковими позначками: розмовна, informal (cry (shout, yell) blue murder ‘кричати ґвалт, репетувати не своїм голосом’), жаргонна (come the acid ‘поводитися задерикувато, шпигати’), застаріла (bite one’s (the) thumb at smb ‘скрутити дулю комусь (як знак презир ства)’), жартівлива (have a bone in one’s (the) throat ‘не могти сказати ні слова’), американська (give someone the hairy eyeball ‘дивитися на когось з осудженням або злістю’).
- Храктеристика фразеологічних одиниць на позначення негативного емоційного ставлення
Група «негативне емоційне ставлення» будується з 25 ФО (3 %), які передають інформацію щодо емоційного ставлення суб’єкта до когось або чогось: set at naught ‘ігнорувати, нехтувати, мати за ніщо (когось, щось), ставитися із зневагою (до когось)’.
Семантичний об’єм може бути узагальнений формулою тлумачення «S 1 має негативне емоційне ставлення до S 2» або «S 1 має негативне емо ційне ставлення до О 1».
Аналіз матеріалу показує, що усі ФО досліджуваної групи номіна тивні, тобто називають негативне емоційне ставлення суб’єкта. Аналіз ФО свідчить про те, що значення окремих ФО містить не тільки облігаторну сему «негативне емоційне ставлення», а також в ньому актуалізу ються конкретні семантичні ознаки: «інтенсивність» негативного емо ційного ставлення, наприклад, hate smb / smth like poison ‘люто нена видіти когось / щось’ - dislike smb / smth intensely; «дія», наприклад cock a snook ‘ставитися до когось / чогось з презирством’ - to show that you do not respect something or someone by doing something that insults them.
Структурна характеристика ФО групи представлена в таблиці 2.14. Як показують дані таблиці 2.14, очевидним є кількісне домінування ФО зі структурою словосполучення (24 ФО, 97 %). Лише 1 ФО (3 %) має структуру речення. Наприклад, better be envied than pitied ‘краще викликати за здрість, ніж жаль’ (див.табл.2.14.).
Т аблиця 2.14
Структурна характеристика ФО групи «негативне емоційне ставлення”
|
Структура
|
К-ть ФО, од.
|
К-ть ФО, %
|
Приклади
|
|
ФО зі структурою словосполучення
|
24
|
97
|
give smb the frozen mitt ‘холодно прийняти когось, поставитись до когось підкреслено зневажливо’
|
|
ФО зі структурою речення
|
1
|
3
|
better be envied than pitied ‘краще викликати заздрість, ніж жаль’
|
|
Всього
|
25
|
100
|
|
Структурна характеристика ФО зі структурою словосполучення надана у таблиці 2.15.
Таблиця 2.15
Структурна характеристика ФО групи «негативне емоційне ставлення» зі структурою словосполучення
|
Структура
|
К-ть ФО, од.
|
К-ть ФО, %
|
Приклади
|
|
Дієслівні ФО
|
24
|
97
|
spit in smb’s eye ‘плювати на когось, відноситися до когось зневажливо’
|
|
Субстантивні ФО
|
1
|
3
|
devil’s spawn ‘диявольське поріддя’
|
|
Всього
|
25
|
100
|
|
Аналіз структурних особливостей ФО дозволяє зробити висновок, що 24 ФО (97 %) дієслівні (наприклад, thumb one’s nose at smb / smth ‘зневажливо відноситися до когось / чогось’), 1 ФО (3 %) субстантивна (devil’s spawn ‘диявольське поріддя’).
При дослідженні матеріалу встановлено, що активними компонен тами у структурі досліджуваних одиниць виступають соматизми nose, shoulder, finger, eye, guts (наприклад, snap one’s fingers at smb / smth ‘від крито презирати, ігнорувати, «плювати» на когось, щось’, give smb the cold shoulder ‘неприязно ставитися до когось’), а також дієслова hate, give, take, look (наприклад, hate smb / smth like poison ‘люто ненавидіти когось / щось’, look down (turn up) one’s nose at smb / smth ‘дивитися звисока, зневажати’).
9 ФО марковані позначками: розмовна (7 ФО, наприклад, hate smb’s guts ‘люто ненавидіти когось’), 1 ФО позначена як застаріла (look shy at (on) smb ‘відноситися до когось з недовірою або підозрою’), 1 ФО має позначку «зневажливо» (devil’s spawn ‘диявольське поріддя’).
Як свідчать результати аналізу, ФО, що описуються, вербалізують такі негативні емоційні концепти, як CONTEMPT, HATRED, DISAPPROVAL.
Висновки до розділу 2
У межах англомовної картини світу фрагмент, представлений концептами негативних емоцій, постає як значущий шар дійсності, що знаходить підтвердження у ході аналізу фразеологічних засобів його репрезентації.
Корпус ФО на позначення негативних емоцій становить 835 оди ниць. ФО, що вербалізують концепти негативних емоцій в англійській мові, було розподілено за чотирма семантичними групами: «негативний емоційний стан», «вираження негативної емоції» «негативна емоційна дія», «негативне емоційне ставлення», які представляють у мовній кар тині світу вербалізовану фразеологічними засобами сукупність певним чином структурованих знань та уявлень мовців про негативні емоції. Результати кількісного аналізу відображають особливості світобачення представників англомовного соціуму. Кількісне співвідношення розгля нутих груп свідчить про те, що найбільш релевантною у фразеоло гічному фонді англійської мови є група «негативний емоційний стан», яка охоплює 610 ФО (73 %). В межах групи «негативний емоційний стан» було виокремлено 5 підгруп: «переживання негативного емоцій ного стану», «каузація негативного емоційного стану», «перехід у нега тивний емоційний стан», «зовнішній прояв негативного емоційного стану», «фізіологічні ознаки прояву негативного емоційного стану», які відбивають різні аспекти негативного емоційного стану. Друге місце за кількісним наповненням займає група «вираження негативної емоції» (125 ФО, 15 %). Група «негативна емоційна дія» за кількістю ФО посідає третю позицію (75 ФО, 9 %). Найменш кількісно представленою є гру па «негативне емоційне ставлення» (25 ФО, 3 %).
Класифікація дібраних ФО за типом емотивності дозволяє розпо ділити їх на такі, що називають емоції, описують їх або виражають їх. Як свідчать результати аналізу матеріалу, найбільшу кількість склада ють ФО номінативного типу, які присутні у підгрупах «переживання негативного емоційного стану», «каузація негативного емоційного стану», «перехід у негативний емоційний стан», а також у групі «негативне емоційне ставлення». Частка ФО, що виражають негативні емоції в англійській мові (125 ФО, 15 %), подана ФО - вигу ками, лайками, прокльонами, які становлять групу «вираження негатив ної емоції». ФО дескриптивного типу є найменш численними, вони зафіксовані в підгрупах «зовнішній прояв негативного емоційного стану», «фізіологічні ознаки прояву негативного емоційного стану», а також в групі «негативна емоційна дія».
Особливості представлення понять про негативні емоції у свідо мості представників англійської мовної спільноти можуть бути репре зентовані низкою семантичних ознак. Фразеологія англійської мови досить широко деталізує параметри емоційного досвіду людини та актуалізує різні емотивні смисли у семантиці ФО. У результаті до слідження семантичної структури ФО виявлені такі семи, які, додаючись до архісеми «негативна емоція», актуалізуються в значенні ФО: група «негативний емоційний стан»: «інтенсивність», «причина», «характер протікання», «короткочасність / тривалість», «несподіваність», «характе ристика суб’єкта», «дія / поведінка», «каузація», «перехід», група «нега тивна емоційна дія»: «інтенсивність», «початок», «тривалість», група «негативне емоційне ставлення»: «інтенсивність», «дія».
Вивчення структурних особливостей надало можливість ствер джувати, що усі ФО поділяються на такі, що мають структуру слово сполучення та на такі, що мають структуру речення, а також вигукові ФО. ФО зі структурою словосполучення представлені дієслівними, субстантивними, ад’єктивними, адвербіальними одиницями. Слід зазна чити перевагу дієслівних ФО, які складають 198 одиниці (58 %). Кіль кість субстантивних ФО складає 160 одиниць (13 %). Частка ад’єктив них і адвербіальних ФО приблизно збігається (55 ФО, 4 % і 56 ФО, 5 % відповідно). ФО зі структурою речення за комунікативним типом поділяються на стверджувальні (62 ФО, 4,9 %) та питальні (1 ФО, 0,1 %) речення. Вигукові ФО налічують 186 одиниць (15 %). Найбільш продук тивними структурними моделями, за якими утворені ФО, є V + N, V+ Prep + N, V + N + Prep + N, Adj + N, N + Prep + N.
Аналіз показав, що продуктивними компонентами у процесі фразеологічної номінації досліджуваних ФО виступають соматизми, назви тварин, компоненти, які пов’язані або асоціюються із пеклом та дияволом, колоративи, назви емоційних станів, а також дієслова, наяв ність яких зумовлюється загальним значенням конкретної групи або підгрупи.
Аналіз емпіричного матеріалу уможливив встановлення кореля цій між концептами негативних емоцій, вербалізованими англійськими ФО, та семантичними групами ФО, у значенні яких зафіксовані різні аспекти переживання негативних емоцій. Тільки концепт CONTEMPT об’єктивується ФО усіх чотирьох груп (стан, вираження, дія, ставлення). Деякі концепти репрезентовані різними комбінаціями ФО трьох груп (стан, вираження, дія - ANGER, стан, вираження, ставлення - HATRED, вираження, дія, ставлення - DISAPPROVAL) або двох груп (стан, ви раження - ANNOYANCE, DISGUST, SHAME, SURPRISE, стан, дія - EMBARRASSMENT / CONFUSION, FEAR,, GRIEF, HUMILIATION, SADNESS). Більша кількість концептів актуалізується ФО лише однієї групи - «негативний емоційний стан» (ANXIETY, BOREDOM, DESPAIR, DISAPPOINTMENT, DISCOURAGEMENT, GUILT, JEALOUSY / ENVY, NERVOUSNESS, OFFENCE /INSULT, PANIC, SHOCK, UPSET, WORRY).
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Емоції постають актуальним предметом дослідження, оскільки емоції пронизують усі сфери життєдіяльності людини, переживання емоцій притаманне людині незалежно від національно-культурної на лежності. Незважаючи на універсальний характер емоцій, безперечним є той факт, що у різних мовах емоції вербалізуються по-різному, відоб ражаючи специфіку осмислення дійсності конкретної лінгвокультури.
Вивчення негативних емоцій на матеріалі англійської мови розкри ває універсальні та етноспецифічні ознаки омовлення цього важливого фрагменту людського існування представниками англійської мовної спіль ноти. Оскільки у фразеології мови найбільш яскраво проявляються етно-специфічні особливості світобачення, комплексний системний аналіз ФО, які вербалізують негативні емоції, є особливо цінним на тлі розв’я зання поставлених завдань.
Досліджувані ФО репрезентують у мові концепти негативних емо цій, які відбивають фрагмент англійської національної картини світу, пов'язаний з емоційними переживан нями негативного спектру. Уявлення, пов’язані з емоціями смутку, розчарування, знеохочення, паніки в англійській мові вербалізуються концептами UPSET, DISAPPOINTMENT, DISCOURAGE MENT, PANIC.
Семантична систематизація фразеологічних засобів, що вербалізують негативні емоції, виявляє складну концептуальну структуру емоційних концептів. Досліджувані ФО орга нізуються в межах чотирьох семантичних груп, які називають різні аспекти переживання негативних емоцій: «негативний емоційний стан», «негативна емоційна дія», «негативне емоційне ставлення», «вираження негативної емоції».
Класифікація ФО, що вербалізують негативні емоції, з точки зору емотивності ураховує різні параметри взаємодії мови й емоцій: номіна цію, дескрипцію та вираження. Дескриптивний тип є найменш численним. Вивчення семантичної структури ФО засвідчує наявність архісем та додаткових семантичних ознак, які містять різнорідну інформацію про переживання негативних емоцій. Аналіз фактичного матеріалу з точки зору структури показує, що в англійській мові більш продуктивними є ФО зі структурою словоспо лучення (80 %).
ФО, що вербалізують концепти негативних емоцій, відображають своєю семантикою уявлення про негативні емоції, які закріпилися у емоційній фразеологічній картині світу англійського мовного соціуму. Як свідчить дібраний матеріал, загальне поняття про негативні емоції передається у значенні ФО різними смисловими категоріями: негативний емоційний стан, вираження, дія, ставлення, які знаходять втілення у відповідних семантичних групах.
У ході дослідження були встановлені кореляції між концептами негативних емоцій та семантич ними групами. Аналіз компонентного складу ФО свідчить про різний ступінь фразеологічної продуктивності досліджуваних компонентів (соматизми, реалії соціально-побутового життя, найменування психічних явищ й про цесів, найменування явищ живої природи, реалії фізичного життя, найме нування явищ неживої природи, кольоронайменування, просторові, нумеральні компоненти, компоненти міри ваги), що пояснюється важ ливою роллю культурно-значущих чинників у процесі фразеологічної номінації негативних емоцій.
Вивчення компонентного складу ФО, що вербалізують негативні емоції, свідчить про важливу лінгвокультурологічну насиченість таких ФО, оскільки у процесі фразеологічної номінації негативних емоцій використовуються лексеми, чиє первинне значення пов’язане з різними сферами життєдіяльності людини, віддзеркалюючи культуру народу, особливості побуту, систему цінностей, традиції та вірування, уявлення про навколишній світ, притаманні англійській лінгвокультурі.
Антропоцентричний чинник проявляється у кількісному превалюванні ФО з соматичним компонентом. У процесі фразеологічної номінації негативних емоцій носії англійської мови часто звертаються до найменувань пси хічних явищ й процесів, назв об’єктів живої природи, кольоропозначень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Авксентьєв Л. Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості їх формування / Л. Г. Авксентьєв // Мовознавство. — 1987. — № 1. — С. 43-46.
- Ажнюк Б. М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні / Б. М. Ажнюк. — К. : Наукова думка, 1989. — 134 с.
- Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології / Н. Ф. Алефіренко. — Харків : Вища школа, 1987. — 135 с.
- Анохіна Т. О. Невербальні та вербальні засоби екстеріоризації силенціального ефекту в англомовному художньому дискурсі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Т. О. Анохіна. — Запоріжжя, 2006. — 18 с.
- Апресян В. Ю. Метафора в семантическом представлении эмоций / В. Ю. Апресян, Ю. Д. Апресян // Вопросы языкознания. — 1993. — № 3. — С. 27-35.
- Артемова А. Ф. Английская фразеология. Спецкурс : [учеб. по собие] / А. Ф. Артемова. — М. : Высш. школа, 2009. — 208 с.
- Аскерова І. А. Семантичне поле назв емоційно-афективних станів у польській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.12.03 «Слов’янські мови» / І. А. Аскерова. — К., 2006. — 19 с.
- Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. — М. : Сов. энц., 1969. — 608 с.
- Бабій О. І. Особливості зіставлення української та англійської мов (на матеріалі фразеологічних одиниць, що позначають емоційно- чуттєву сферу людини) / О. І. Бабій // Сучасні дослідження з іноземної філології : [зб. наук. ст.]. — Ужгород : ТОВ «Борнео», 2004. — Вип. 2. — С. 123-128.
- Баранов А. Н. Аспекты теории фразеологии / А. Н. Баранов, Д. О. Добровольский. — М. : Знак, 2008. — 656 с.
- Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э. Бенвенист; [пер. с франц]. — М. : Едиториал УРСС, 2002. — 448 с.
- Бердій Т. Своєрідність української ментальності / Т. Бердій // Людинознавчі студії : [зб. наук. пр. Дрогобицького держ. пед. ун-ту ім. І. Франка]. — Дрогобичі : Вимір, 2000. — Вип. 2. — С. 94-103.
- Бессонова О. Л. Оценка как семантический компонент лекси ческого значения слова (на материале существительных — наименова ний лица в английском, французском и украинском языках) : дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.19 / О. Л. Бессонова. — Донецк, 1995. — 323 с.
- Бессонова О. Л. Процедуры анализа концептов при проведении сравнительно-типологических исследований / О. Л. Бессонова // Лингвоконцептология: перспективные направления: [кол. монография /
А. Э. Левицкий, С. И. Потапенко, О. П. Воробьева и др.; под ред. А. Э. Левицкого, С. И. Потапенко, И. В. Недайновой]. — Луганск : Изд- во ГУ «ЛНУ имени Тараса Шевченко», 2013. — С. 87-117.
- Бєссонова О. Л. Оцінний тезаурус англійської мови : когнітивно-гендерні аспекти : [монографія] / О. Л. Бєссонова. — Донецьк : ДонНУ, 2002. — 362 с.
- Бєссонова О. Л. Процедури концептуального аналізу в різноструктурних мовах : [монографія] / За заг. ред. О. Л. Бєссонової, О. С. Сарбаш, О. В. Трофімова, С. В. Олійник, І. Д. Стоянова. — Донецьк : ДонНУ, 2012. — Т. 7 Типологічні, зіставні, діахронічні дослідження. — 359 с.
- Биценко Т. О. Історична динаміка експресивів негативної емоційності в англійському дискурсі XVI-XX ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Т. О. Биценко. — Харків, 2004. — 20 с.
- Білоноженко В. М. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів / В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк. — К. : Наук. думка, 1989. — 156 с.
- Борисов О. О. Мовні засоби вираження емоційного концепту СТРАХ : лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / О. О. Борисов. — Житомир, 2005. — 252 с.
- Бреслав Г. Психология эмоций / Г. Бреслав. — М. : Смысл; Издательский центр «Академия», 2004. — 544 с.
- Бушкова В. Об’єктивна мотивація номінації емоційного стану. Лінгво-філософський аналіз / В. Бушкова // Історія. Філософія. Релігієзнавство. — 2008. — № 2. — С. 60-65.
- Буянова О. И. Языковая концептуализация любви : лингвокуль турный аспект : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / О. И. Буянова. — Краснодар, 2003. — 20 с.
- Быценко Т. А. Историческая динамика экспрессивов негативной эмоциональности в английском дискурсе XVI-XX вв. : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / Т. А. Быценко. — Х., 2003. — 210 с.
- Варій М. Й. Загальна психологія : [підручник] / М. Й. Варій. — К. : Центр учбової літератури, 2009. — 1007 с.
- Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов / А. Вежбицкая ; [пер. с англ.]. — М. : Языки славянской культуры, 2001. — 288 с.
- Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / А. Вежбицкая ; [пер. с англ.]. — М. : Русские словари, 1996. — 416 с.
- Винарская Е. Н. К проблеме базовых эмоциональных концептов / Е. Н. Винарская // Вестник ВГУ. Серия «Лингвистика и межкультурная коммуникация». — 2001. — № 2. — С. 12-16.
- Виноградов В. В. Избранные труды. Лексикология и лексико графия / В. В. Виноградов. — М. : Наука, 1977. — 312 с.
- Вовк О. Б. Типи мовної номінації / О. Б. Вовк // Мовознав ство. — 1990. — № 5. — С. 20-24.
- Водяха А. А. Эмоциональная картина мира : реализация эмоцио нального кода / А. А. Водяха // Acta Linguistica. — 2007. — Vol. 1. — C. 25-32.
- Волкова Н. Н. Русская эмотивная фразеология в языке и тексте : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.01 / Н. Н. Волкова. — Воронеж, 2005. — 221 с.
- Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Е. М. Вольф. — М. : КомКнига, 2006. — 280 с.
- Воркачев С. Г. Концепт счастья в русском языковом сознании : опыт лингвокультурологического анализа // С. Г. Воркачев. — Краснодар, 2002. — 142 с.
- Воркачев С. Г. Сопоставительная этносемантика телеономных концептов «любовь» и «счастье» (русско-английские параллели): [монография] / С. Г. Воркачев. — Волгоград : Перемена, 2003. — 164 с.
- Выготский Л. С. Учение об эмоциях. Историко-психологическое исследование : [собр. соч.]. — М. : Педагогика, 1984. — Т. 6. — С.90-318.
- Гак В. Г. Фразеология, образность и культура / В. Г. Гак // Советская лексикография : сб. статей. — М. : Просвещение, 1988. — С.159-169.
- Гамзюк М. В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (досвід дослідження в синхронії та діахронії) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук : 10.02.04 «Германські мови» / М. В. Гамзюк. — К., 2001. — 35 с.
- Гладьо С. В. Емотивність художнього тексту: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної прози) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / С. В. Гладьо. — К., 2000. — 19 с.
- Глухов В. М. Фразеологическое значение в сопоставлении с лексическим [Электронный ресурс] / В. М. Глухов // Фразеологическая номинация : Особенности семантики фразеологизмов : [межвуз. сб. науч. тр.]. — Ростов-на-Дону : Ростовский-на-Дону гос. педаг. ин-т,
- — С. 27-37. — Режим доступа www.phicology.ru/linguistic1/ glazunova-00.htm.
- Гнезділова Я. В. Емоційність та емотивність сучасного англо мовного дискурсу : структурний, семантичний і прагматичний аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Я. В. Гнезділова. — К., 2007. — 20 с.
- Говердовский В. И. Диалектика коннотации и денотации / В. И. Говердовский // Вопросы языкознания. — 1985. — № 2. — С. 71-79.
- Говердовский В. И. Теоретический и практический аспекты лексической коннотации (морфологический подход) : автореф. дис. на соискание науч. степени докт. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / В. И. Говердовский. — М., 1990. — 45 с.
- Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин світу / І. О. Голубовська. — К. : Логос, 2004. — 282 с.
- Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию /В. фон Гумбольдт. — М. : Прогресс, 2000. — 398 с.
- Дарвин Ч. О выражении эмоций у человека и животных / Ч. Дарвин. — СПб. : Питер, 2001. — 320 с.
- Денисенко С. Н. Відображення фразеологічної картини світу у німецьких фразеологізмах та їх дериватах з образами природи (синхронно-діахронний аспект) / С. Н. Денисенко // Науковий вісник Волинського нац. ун-ту імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. Мовознавство. — Луцьк, 2009. — № 6. — С. 507-509.
- Дерябин В. С. Чувства, влечения, эмоции / В. С. Дерябин. — Л. : Наука, 1974. — 258 с.
- Диброва Е. И. Синкретизм фразеологического знака (разграничение фразеологической синонимии и вариативности) / Е. И. Диброва // Фразеологическая номинация : Особенности семантики фразеоло гизмов : [межвуз. сб. науч. тр.]. — Ростов-на-Дону : Ростовский-на-Дону гос. педаг. ин-т, 1989. — С. 19-27.
- Дорофеева Н. В. Удивление как эмоциональный концепт : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.17 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставитель ное языкознание» / Н. В. Дорофеева. — Волгоград, 2002. — 19 с.
- Дробот Ю. І. Співвідношення між конотацією та емотивністю / Ю. І. Дробот // Дослідження молодих науковців у галузі гуманітарних наук : матеріали ІУ міжрегіональної конференції молодих учених та аспірантів. — Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2006. — С. 45-47.
- Дудка В. І. Становлення та розвиток фразеосемантичного поля «радість і горе» в німецькій мові (досвід діахронічного дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / В. І. Дудка. — К., 1994. — 15 с.
- Еникеев М. И. Психологический энциклопедический словарь / М. И. Еникеев. — М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. — 560 с.
- Жуков В. П. Семантика фразеологических оборотов / В. П. Жуков. — М., 1978. — 159 с.
- Жуков В. П. Русская фразеология : [учеб. пособие] / В. П. Жуков, А. В. Жуков. — М. : Высшая школа, 2006. — 408 с.
- Забуранна О. В. Антропоцентризм у сфері фразеологічного значення (на матеріалі перської та української мов) / О. В. Забуранна // Мовознавство. — 2003. — № 1. — С. 55-59.
- Забуранна О. В. Антропоцентризм фразеологічної семантики (на матеріалі фразеологічних одиниць української, перської, японської мов зі значенням відносного часу) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство» /О. В. Забуранна. — К., 2003. — 18 с.
- Задорожна І. П. Семантичні та сполучувальні властивості компонентів фразеологізмів у німецькій мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / І. П. Задорожна. — Львів, 2003. — 20 с.
- Зимина Л. И. Национальная специфика фразеологической семантики (на материале фразеологизмов с наименованиями частей лица в немецком и русском языках) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.12.19 «Теория языка» / Л. И. Зимина. — Воронеж, 2007. — 20 с.
- Зорівчак Р. П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія / Р. П. Зорівчак. — Л : Вища школа, 1983.— 173 с.
- Зубач О. А. Національно-культурна своєрідність семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом у сучасній німецькій мові : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / О. А. Зубач. — Луцьк, 2007. — 229 с.
- Изард К. Э. Психология эмоций / К. Э. Изард. — СпБ : Питер,
- — 464 с.
- Карасик В. И. Языковой круг : личность, концепты, дискурс / В. И. Карасик. — Волгоград : Перемена, 2002. — 477 с.
- Кириленко Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості / Т. С. Кириленко. — К. : Либідь, 2007. — 254 с.
- Киселюк Н. П. Вербальні та невербальні засоби актуалізації емоційного стану радості в художньому дискурсі (на матеріалі англомовної прози ХХ-ХХІ століть) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Н. П. Киселюк. — К., 2009. — 20 с.
- Клапаред Э. Чувства и эмоции / Э. Клапаред // Психология эмоций. Тексты / [автор-сост. В. Вилюнас]. — СПб : Питер, 2004. — С. 131-141.
- Ковалева Л. В. Фразеологизация как когнитивный процесс / Л. В. Ковалева. — Воронеж : Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2004. — 184 с.
- Ковшова М. Л. К вопросу о культурной интерпретации фразеологизмов / М. Л. Ковшова // С любовью к языку : [сб. науч. тр. по свящается Е. С. Кубряковой]. — Москва, Воронеж, 2002. — С. 311-315.
- Колшанский Г. В. Функции паралингвистических средств в языковой коммуникации / Г.В. Колшанский // Вопросы языкозна ния. — 1973. — № 1. — С. 16-25.
- Кононенко В. І. Словесні символи в семантичній структурі фраземи / В. І. Кононенко // Мовознавство. — 1991. — № 6. — С. 30-36.
- Красавский Н. А. Эмоциональные концепты в немецкой и рус ской лингвокультурах / Н. А. Красавский. — Волгоград : Перемена, 2001. — 495 с.
- Красных В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология : [курс лекций] / В. В. Красных. — М. : ИТДГК «Гнозис», 2002. — 284 с.
- Красовська І. В. Лінгвокогнітивні особливості просодичного оформлення англійських висловлень на позначення позитивних емоцій (експериментально-фонетичне дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / І. В. Красовська. — К., 2009. — 20 с.
- Кубрякова Е. С. Краткий словарь когнитивных терминов / Е. С. Кубряковой, В. З. Демьянков, Ю. Г. Панкрац, Л. Г. Лузина. — М. : МГУ, 1996. — 245 с.
- Кубрякова Е. С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / E. C. Кубрякова. — М. : Языки славянской культуры, 2004. — 560 с.
- Кузнецов А. М. От компонентного анализа к компонентному синтезу / А. М. Кузнецов. — М. : Наука, 1986. — 125 с.
- Кузь Г. Т. Вигукові фразеологізми української мови: етнолінг- вістичний та функціональний аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Г. Т. Кузь. — Івано-Франківськ, 2000. — 19 с.
- Кунин А. В. Английская фразеология (теоретический курс) / А. В. Кунин. — М. : Высшая школа, 1970. — 344 с.
- Кунин А. В. Фразеология современного английского языка: опыт систематизированного описания / А. В. Кунин. — М. : Международные отношения, 1972. — 288 с.
- Кунин А. В. Замена компонентов фразеологизмов как стилистический прием / А. В. Кунин // Иностранные языки в школе. — 1977. — № 2. — С. 3-12.
- Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка / А. В. Кунин. — М. : Высш. шк., 1996. — 381 с.
- Левченко О. П. Безеквівалентна російська і українська фразеологія : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова», 10.02.02 «Російська мова» / О. П. Левченко. — К. : НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні, 1995. — 23 с.
- Левченко О. П. Символи у фразеологічних системах україн ської та російської мов: лінгвокультурологічний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. філол. наук : спец. 10.02.01 “Українська мова”, 10.02.02 “Російська мова” / О. П. Левченко. — К., 2007. —36 с.
- Літвінова М. М. Семантичні властивості фразеологічних одиниць зі значенням рис характеру людини (на матеріалі німецької мови ХІХ-ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германськи мови» / М. М. Літвінова. — Харків, 2004. — 20 с.
- Майборода О. А. Українська фразеологія як джерело народознавства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / О. А. Майборода. — Харків, 2002. — 21 с.
- Манзій А. М. Емоційна лексика у сучасній німецькій мові : структура, семантика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / А. М. Манзій. — Чернівці, 2008. — 19 с.
- Маслова В. А. Лингвокультурология : [учеб. пособие] /В. А. Маслова. — М. : Академия, 2004б. — 208 с.
- Маслова В. А. Когнитивная лингвистика : [учеб. пособие] / В. А. Маслова. — Минск : ТетраСистемс, 2008. — 272 с.
- Медведєв Ф. П. Українська фразеологія. Чому ми так говоримо / Ф. П. Медведєв. — Харків : Вища школа, 1977. — 232 с.
- Мельник Л. В. Культурно-національна конотація українських фразеологізмів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Л. В. Мельник. — Донецьк, 2001. — 20 с.
- Нагорна О. О. Етнокультурні особливості семантики англійських фразеологізмів (на матеріалі британського варіанту англійської мови) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / О. О. Нагорна. — Одеса, 2008. — 20 с.
- Найда А. М. Стійкі народні порівняння як об’єкт фразеології (семантичний і структурний аспекти) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» /
А. М. Найда. — Дніпропетровськ, 2002. — 19 с.
- Назаренко О. В. Українська фразеологія як вираження націо нального менталітету : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / О. В. Назаренко. — Дніпропетровськ, 2001. — 21 с.
- Онищук І. Ю. Емоціогенність концепту ВАМПІР в англійській мові й мовленні: (на матеріалі словників та англомов. романів-трилерів) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04. «Германські мови» / І. Ю. Онищук. — Одеса, 2006. — 20 с.
- Панасенко Н. И. Лингвистические и экстралингвистические способы выражения чувств и эмоций в разноструктурных языках / Н. И. Панасенко // Studia Germanica et Romanica : Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання : [наук. журнал]. — До нецьк : ДонНУ, 2009. — Т. 6. — № 1 (16). — С. 89-108.
- Погосова К. О. Концепты эмоций в английской и русской языковых картинах мира : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.12.20 «Сравнительно-историческое, типологи ческое и сопоставительное языкознание» / К. О. Погосова. — Владикавказ, 2007. — 21 с.
- Подлесова О. А. Концепты эмоциональных состояний в лингвокогнитивном и лингвокультурном аспектам (на материале английского языка) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / О. А. Подлесова. — Самара, 2008. — 23 с.
- Позднякова Н. О. Лінгвостилістичні та композиційні засоби передачі емоційного стану людини в художньому тексті (на матеріалі англійської прози ХІХ століття) : автореф. дис. на здобуття наук. сту пеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Н. О. Позднякова. — К., 1997. — 26 с.
- Полюжин М. М. О когнитивном и лингвокультурологическом изучении фразеологии / М. М. Полюжин, Н. Ф. Венжинович // Горизонты современной лингвистики : Традиции и новаторство : [сб. в честь Е. С. Кубряковой]. — М. : Языки славянских культур, 2009. — С.629-637.
- Пономаренко В. Є. Сігніфікація та конотація фразеологічних одиниць / В. Є. Пономаренко // Дослідження молодих науковців у галузі гуманітарних наук : матеріали ІУ міжрегіональної конференції молодих учених та аспірантів. — Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2006. — С. 156-158.
- Попова З. Д. Когнитивная лингвистика / З. Д. Попова, И. А. Стернин. — М. : АСТ : Восток-Запад, 2007. — 314 с.
- Потапова О. І. Когнітивно-семантичні аспекти метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди та обману в сучасній англійській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / О. І. Потапова. — Харків, 2001. — 22 с.
- Потебня А. А. Мысль и язык / А. А. Потебня. — К. : Наука, 1992. — 152 с.
- Почепцов Г. Г. Теорія комунікації / Г.Г. Почепцов. — К. : Вид. центр «Київський університет», 1999. — 308 с.
- Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики / А. М. Приходько. — Запоріжжя : Прем’єр, 2008. — 332 с.
- Сарбаш О. С. Семантика позитивної емотивної лексики: лінгвокогнітивний та лексикографічний аспекти (на матеріалі англійської, української та новогрецької мов): дис. ... канд. філол. наук : 10.02.17 / О. С. Сарбаш. — Донецьк, 2008. — 231 с.
- Серебренников Б. А. Роль человеческого фактора в языке: Язык и мышление / Б. А. Серебренников. — М. : Наука, 1988. — 242 с.
- Силинская Н. П. Концепты отрицательных эмоций в английской фразеологической картине мире : дис. . канд. филол. наук : 10.02.04 / Н. П. Силинская. — Санкт-Петербург, 2008. — 214 с.
- Стефанский Е. Е. Концептуализация негативных эмоций в мифологическом и современном языковом сознании (на материале русского, польского и чешского языков) : автореф. дис. на соискание науч. степени докт. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / Е. Е. Стефанский. — Волгоград, 2009. — 44 с.
- Стрілець Н. Я. Структурні та функціонально-семантичні особливості соматичних фразем у романських мовах (на матеріалі французької, іспанської та італійської мов) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.05 «Романські мови» / Н. Я. Стрілець. — К. : Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2003. — 20 с.
- Телия В. Н. Что такое фразеология / В. Н. Телия. — М. : Наука, 1966. — 86 с.
- Трофімова О. В. Тілесна метафора як механізм утворення фразеологічних одиниць на позначення негативних емоцій в англійській та українській мовах / О. В. Трофімова // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка : [наук. журнал]. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011в. — Вип. 57. — С. 174-178.
- Трофімова О. В. Концепт ГНІВ у фразеологічній репрезентації (на матеріалі англійської та української мов) / О. В. Трофімова // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. — Харків, 2013. — № 1052. — С. 111-116.
- Фірсова Ю. А. Фразеологічні одиниці з топонімічним компонентом у німецькій мові: лінгвокультурологічний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови»/ Ю. А. Фірсова. — К., 2002. — 19 с.
- Черданцева Т. З. Идиоматика и культура (Постановка вопроса) / Т. З. Черданцева // Вопросы языкознания. — 1996. — № 1. — С. 58-70.
- Шамаєва Ю. Ю. Когнітивна структура концепту «радість» (на матеріалі англійської мови) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Ю. Ю. Шамаєва. — Харків, 2004. — 20 с.
- Шаховский В. И. Что такое лингвистика эмоций [Электронный ресурс] / В. И. Шаховский // Мир лингвистики и коммуникации. — 2008б. — № 3(12). — Режим доступа : www.tverlingua.by.ru/archive/012/ 3_shakhovsky.pdf.
- Швачко С. О. Семантичні особливості фразеологічних одиниць з нумеральним компонентом (на матеріалі англійської мови) / С. О. Швачко // Мовознавство. — 1980. — № 4. — С. 55-58.
- Шевченко И. С. Дискурс негативной эмоциональности в английском языке XVI-XX в.в. / И. С. Шевченко, Т. А. Быценко // Studia Germanica et Romanica : Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання : [наук. журнал]. — Донецьк : ДонНУ, 2006. — Т. 3. — № 2 (8). — С. 28-36.
- Язык и национальное сознание. Вопросы теории и методологии. —Воронеж : Воронеж. гос. ун-т, 2002. — 314 с.
- Языковая номинация (Виды наименований) / [отв. ред. Б. А. Серебренников, А. А. Уфимцева]. — М. : Наука, 1977. — 359 с.
- Языковая номинация (Общие вопросы) / [отв. ред. Б. А. Серебренников, А. А. Уфимцева]. — М. : Наука, 1977. — 357 с.
- Abraham W. Idioms in contrastive and in universally based typological research: toward distinctions of relevance / W. Abraham // Proceedings of the First Tilburg Workshop on Idioms / [Martin Everaert and Erik-Jan van der Linden (eds.)]. — Tilburg : ITK, 1989. — P. 1-22.
- Arnold M. B. Emotion and Personality / M. B. Arnold. — New York : Columbia University Press, 1960. —Vol. 2.
- Bamberg M. The Role of Language in the Construction of Emotions / M. Bamberg // Language Sciences. — 1997. — Vol. 19. — # 4. — P. 309-340.
- Birdwhistell R. L. Kinesics and Context : Essays on Body Motion Communication / R. L. Birdwhistell. — Philadelphia, 1970. — 338 p.
- Cacciari C. Understanding Idiomatic Expressions: The Contributions of Word Meanings / C. Cacciari, S. Glucksberg // Advances in Psychology. Understanding Word and Sentence / [ed. Greg B. Simpson]. — Amsterdam : Elsevier Science Publishers B.V., 1991. — № 77. — P. 217-240.
- Calhoun Ch. What is an emotion? / Ch. Calhoun, R. C. Solomon. — New York; Oxford : Oxford University Press, 1984. — 368 p.
- Chafe W. Idiomaticity as an Anomaly in the Chomskyan Paradigm / W. Chafe // Foundation of Language. — 1968. — № 4. — P. 109-127.
- Cowie A. P. Phraseology: Theory, Analysis, and Applications / A. P. Cowie. — Oxford : Oxford University Press, 2001. — 272 p.
- Evans V. Cognitive Linguistics. An Introduction / V. Evans, M. Green. — Edinburgh : Edinburgh University Press, 2006. — 830 p.
- Gibbs R. W. Idiomaticity and Human Cognition / R. W. Gibbs // Idioms. Structural and Psychological Perspectives / [Ed. by V. Everaert, E.-J. van der Linden, A. Schenk, R. Schreuder]. — New Jersey : Lawrence Erlbaum Associates, 1995. — P. 97-116.
- Gibbs R. W. Metaphor in Idiom Comprehension / R. W. Gibbs, J. M. Bogdanovich, J. R. Sykes, D. J. Barr // Journal of Memory and Language. — 1997. — № 37. — P. 141-154.
- Goddard C. Explicating emotions across languages and cultures: A semantic approach / C. Goddard // The Verbal Communication of Emotions: Interdisciplinary perspectives / [Susan R. Fussell (Ed.)]. — Mhawah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, 2002. — P. 19-53.
- Kvecses Z. Emotion Concepts / Z. Kvecses. — New York : Springer, 1990. — 230 p.
- Kovecses Z. Metaphor and Emotion: Language, Culture and Body in Human Feeling / Z. Kovecses. — Cambridge University Press, 2003. — 244 p.
- McDougall W. Emotion and Feeling Distinguished / W. McDougall // Feelings and Emotions. The Wittenberg Symposium / [Ed. by M. L. Reymert]. —MA, Clark University Press, 1928. — P. 200-205.
- Oatley K. Best Laid Schemes: the Psycology of Emotions / K. Oatley. — Cambridge : Cambridge University Press,1992. — 525 p.
- O’Rorke P. Explaining Emotions / P. O’Rorke, A. Ortony // Cognitive Science. — 1994. — № 18. — P. 283-323.
- Ortony A. Interpreting Metaphors and Idioms: Some Effects of Context on Comprehension / A. Ortony, D. L. Schallert, R. E. Reynolds, S. J. Antos // Journal of Verbal Learning and Verbal Behavior. — 1978. — № 17. — P. 465-477.
- Ortony A. The Cognitive Structure of Emotions / A. Ortony, L. Clore, A. Collins. — Cambridge : Cambridge University Press, 1988. — 450 p.
- Ortony A. Are Emotion Metaphors Conceptual or Lexical? / A. Ortony // Cognition and Emotion. — 1988. — № 2 (2). — P. 95-103.
- Ortony A. The Role of Metaphors in Description of Emotions / A. Ortony, L. Fainsilber // Theoretical issues in natural language processing / [Yorick Wilks (Ed.)]. — Hillsdale, NJ : Erlbaum, 1989. — P. 181-184.
- Weinreich W. Problems in the Analysis of Idioms / W. Weinreich // Substance and Structure of Language / [Jan Puhvel (Ed.)]. — Los Angeles: University of California Press, 1969. — P. 23-81.
- Wierzbicka A. Everyday Conceptions of Emotion: A Semantic Perspective / A. Wierzbicka // Everyday Conceptions of Emotion. An Introduction to the Psychology, Anthropology and Linguistics of Emotion / [J.A. Russell et al. (eds.)]. — Netherlands : Kluwer Academic Publishers, 1995. — P. 17-47.
- Wierzbicka A. Emotional Universals / A. Wierzbicka // Language Design. — 1999. — № 2. — P. 23-69.
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
- Большой англо-русский фразеологический словарь / [состав. A. В. Кунин]. — М. : Живой язык, 1998. — 944 с. (БАРФС)
СЕМАНТИЧНІ ОЗНАКИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙ