Розробка бренд-буку та корпоративного стилю для кавової мережі «Кому Ні Кава»

PAGE 4

ЗМІСТ

ВСТУП .3

РОЗДІЛ 1 РЕТРОСПЕКТИВА 6

1.1 З історії виникнення корпоративного та фірмового стилю .6

1.2 Теорія корпоративного стилю у графічному дизайні .9

1.3 Зміст бренд-буку та його використання .19

1.4 Види рекламних носіїв у корпоративному стилі 21

1.5 Дизайн-аналіз аналогів існуючих кавових корпорацій 27

РОЗДІЛ 2 ОСНОВНА ЧАСТИНА 29

2.1 Бізнес-легенда компанії «Кому Ні Кава» 29

2.2 Дизайн-концепція розробки корпоративного стилю 30

2.3 Ескізне проектування основних графічних констант

та бренд-буку корпоративного стилю кавової мережі «Кому Ні Кава» 31

2.4 Створення рекламної продукції та суперграфіки 34

РОЗДІЛ 3 ТЕХНОЛОГІЧНА ТА ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА 36

3.1 Види і способи поліграфічного друку 36

3.2 Економічний розрахунок вартості проекту 40

ВИСНОВКИ 42

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 44

ДОДАТКИ 48


ВСТУП

Темою курсового проекту є розробка бренд-буку та корпоративного стилю для кавової мережі «Кому Ні Кава».

Актуальність розробки корпоративного стилю і бренд-буку для кавової мережі «Кому ні кава» важлива. Тому як у наш час усе переходить в Інтернет. Чим більше стає гаджетів, тим менше люди спілкуються в живу. Щоб зацікавити суспільство продумуються відкриті простори, де люди можуть не тільки випити кави і робити те що їм потрібно, а ще й спілкуватися, знайомитися та допомагати один одному. Кавовий бізнес існує вже багато років, велика кількість корпорацій використовує усі можливі засоби для привернення уваги потенційних споживачів. Але, кожна корпорація має свій цікавий стиль, використовуючи усі способи для того, щоб виділитися на фоні інших виробників. Саме тому потрібно створити унікальний образ, який буде виділятися своєю індивідуальністю. Так як корпорація ще не створила для себе позитивний імідж, корпоративний стиль може вирішити її долю на ринку попиту. Багато кавових мереж не приділяють цьому певної уваги, але конкуруючи на ринку треба виділятися.

Огляд літератури. При написані курсової записки автором використовувалися такі книги, як: Девід Ейрі «Логотип та фірмовий стиль» [7], Хан Фред «Библия рекламы» [29], Курушин «Графический дизайн и реклама» [11].

Об’єкт курсового проекту – корпоративний стиль та бренд-бук у кавовому бізнесі.

Предметом роботи є проектування корпоративного стилю та бренд-буку кавової мережі.

Метою курсового проекту є розробка корпоративного стилю та бренд-буку для кавової корпорації «Кому ні кава» за допомогою комп’ютерних графічних програм.

Завдання курсового проекту.

1) Аналітичний етап. Збір даних з розробки бренд-буку та корпоративного стилю, пошук даних за тематикою проекту. Проведення дизайн-аналізу аналогів існуючих корпорацій у кавовій галузі, а саме мереж кав’ярень.

2) Експериментальний етап. Ескізне проектування і розробка основних графічних констант корпорації: знак, логотип, корпоративні кольори, шрифтові блоки. Пошук вдалого вирішення форми і кольору. Розробка ділової документації та рекламно-іміджевих елементів, з використанням основних графічних констант.

3) Практичний етап. Створення бренд-буку корпорації з наявністю основних графічних констант та правилами їх використання, за допомогою програм комп’ютерної графіки.

4) Підготовка проекту-презентації до захисту курсового проекту. Написання пояснювальної записки з аргументацією власної пропозиції.

Новизна – розробка індивідуальних знаків і логотипів для кавової корпорації, написання бренд-буку, розробка співзвучних оригінальних назв для корпорації та рекламних носіїв, новий вид кавової мережі об’єднаний з відкритими просторами, цікаве вирішення загального стилю, індивідуальна розробка системи піктограм для кожної кав’ярні.

Структура пояснювальної записки до курсового проекту. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку та додатків.

У розділі «РЕТРОПЕРСПЕКТИВА» описується історія та термінологія корпоративного стилю. Розглядаються аналоги існуючих кавових корпорацій.

В розділі «ОСНОВНА ЧАСТИНА», висвітлено легенду корпорації «Кому ні кава».

У «ТЕХНОЛОГІЧНІЙ ТА ЕКОНОМІЧНІЙ ЧАСТИНІ», описано технологічні процеси друку, а також розрахована приблизна вартість дизайн-проекту щодо розробки корпоративного стилю та бренд-буку компанії.

Висновки – це підсумок курсового проекту, висловлювання думки автора.

Список використаних джерел, дає змогу у разі необхідності звернутися до першоджерела, яке було використано автором.

В додатках – зображення логотипів фірм-аналогів, верстка бренд–буку з використання основних графічних констант корпорації «Кому Ні Кава», а також результати розробки документації кавової мережі.

Перелік ключових слів: КОРПОРАТИВНИЙ СТИЛЬ, ФІРМОВИЙ СТИЛЬ, КАВА, ЛОГОТИП, ЗНАК, ГРАФІЧНИЙ ДИЗАЙН, БРЕНД-БУК, ДІЛОВА ДОКУМЕНТАЦІЯ, СУПЕРГРАФІКА.


РОЗДІЛ 1

РЕТРОСПЕКТИВА

  1. З історії виникнення корпоративного та фірмового стилю

Корпоративний стиль зародився відносно недавно, йому ще немає і сотні років, але ще в давнину окремі елементи корпоративного стилю існували та використовувалися досить часто. Кочові народи накладали знак власності на худобу, найбільш митецькі ремісники позначали свою продукцію особистим тавром, а покупці, обізнані про високу професійну репутацію цих ремісників прагнули придбати товари з такими знаками.

У ХІХ столітті з'явилися цехові корпоративні торгові марки. Принаймні централізації виробництва та розширення географії ринків, важливість товарних знаків, інших корпоративних відмітних знаків постійно зростала. У середині століття в сполучених Штатах Америки та країнах Західної Європи складаються передумови для виникнення загальнонаціональних торговельних марок. Великих виробників, які накопичили до того часу значний капітал, вже не влаштовував повний контроль над збутом з боку посередників. В умовах зростаючої конкуренції і формування єдиного інформаційного простору виробники товарів могли виділити безпосередньо потенційних покупців в якості цільової аудиторії своїх комерційних комунікацій. При цьому першочерговим завданням великого товаровиробника стала само ідентифікація, виділення себе із загальної маси безпосередніх конкурентів [5].

У постіндустріальну епоху сфера послуг зайняла позицію не менш міцну, ніж виробнича сфера. А для організацій, що надають послуги вже на початку свого існування наявність корпоративного стилю є життєво необхідним. Західні корпорації вже давно усвідомили ефективність корпоративного стилю в боротьбі за клієнтів: досить пригадати такі фірми як Coca-Cola, McDonalds, Nike, Nivea, Sony, Samsung, як тут же виникає впізнаваний візуальний, а то і смаковий образ.

Першим офіційним дизайнером, який створив корпоративний стиль, вважають Петера Беренса, архітектора, який на початку ХХ століття, займаючи пост художнього директора компанії в Німеччині, створив певне художнє обличчя фірми, яке відповідало основним законам стилю утворення. Практична робота П. Беренса мала велику важливість для формування нового виду дизайну – діяльності, яка призвела до впорядковування і стилізації промислової продукції. У другій половині ХХ сторіччя склався цілий напрям маркетингових комунікацій – формування корпоративного стилю [6].

У невеликому італійському місті Іврея існувала фабрика друкарських машинок «Оліветті». Вперше про неї заговорили в 1911 році, коли на промисловій виставці в Турині її продукція була відзначена медаллю. Починаючи з 1930-х років фабрика стала швидко розвиватися, і якщо до 1929 року на ній працювало близько 700 робітників і службовців, то до 1965 року кількість робочих перевалило за 50 тисяч. Випускалися вже не тільки друкарські машинки, але і саме різне конторське обладнання. У цій області корпорація виробляла приблизно одну третину всієї світової продукції [5].

Це може здатися малоймовірним, але вирішальну роль в цій стрімкій економічної експансії корпорації «Оліветті» зіграли її дизайнери. Господарі фірми раніше інших конкурентів зрозуміли і оцінили роль дизайну.

У 1927 році на фабрику були запрошені художники Джованні Пінторі та Олександр Щавінський поет Леонардо Сінісгаллі, який очолив відділ реклами і всіляких публікацій. Так утворилася одна з перших дизайнерських груп у Європі. Перед нею було поставлено завдання завоювання монопольного становища корпорації в області конторського обладнання. Коли в 1936 році відділ очолив Марчелло Ніццолі, фірма приступила до підготовки нового наступу. Цей наступ почався відразу після закінчення світової війни. Наприкінці 1940-х років випускаються сенсаційні за своїми естетичними якостями моделі друкарських машинок «Лексикон-80» і «Леттер-22». Це був великий успіх: виникає поняття «стиль Оліветті».

«Стиль Оліветті» – це не прихильність до яких-небудь певних пластичних форм і прийомів в оформленні, не формальна єдність продукції, зовсім ні. «Стиль Оліветті» – це прагнення зробити будь-яку продукцію обов'язково красивою, фабричні будівлі будувати красивими, в найсучаснішому стилі. Навіть листи, ділова кореспонденція, які виходять від корпорації, повинні бути витончено оформлені і написані з гарним літературним смаком – все має бути привабливим, першосортним [7].

Діяльність дизайнерських груп «Оліветті» не можна оцінювати тільки з точки зору суто комерційного успіху. У фірмі «Оліветті» співпрацювало багато видатних прогресивних представників мистецтва, архітектури, літератури. У кінцевому рахунку діяльність цього загону високообдарованих людей з'явилася безсумнівно внеском у загальнолюдську сучасну культуру.

Фірма не тільки створює ті чи інші окремі машини. Вона виробляє повні комплекти обладнання для будь-яких систем конторських операцій у всьому світі.

Великі комплексно обладнані контори не просто ефективні в практичному відношенні, вони ще й символ сучасного бізнесу, реклама його економічного успіху і мощі, а також об'єкт захоплення для адміністрації, клієнтів, відвідувачів і навіть для кіно і телехроніки. Це вже не просто контора, а видовище, причому видовище, по-своєму вишукане. Так стиль «Оліветті» став сам формувати естетичне сприйняття, смак і потреби замовника. «Оліветті» залишається і понині в авангарді світового дизайну [6].

Стиль Браун. До 1951 року невелика німецька фірма «Браун» випускала стандартне обладнання, радіоапаратуру, фотографічні приналежності, мали пересічний зовнішній вигляд [7].

Проаналізувавши ситуацію, провідний дизайнер корпорації Фріц Айхлер спільно з власниками фірми розробляють програму її діяльності, створивши при цьому узагальнений образ свого споживача. «Ми уявляємо собі цих людей симпатичними, інтелігентними і природними. Їхні квартири являють собою не сценічні декорації, а прибрані просто, зі смаком, практичні і затишні. Відповідно до цього і повинні виглядати наші прилади. Їх ми робимо не для вітрин, а такими, щоб з ними можна було довгий час жити» – такий портрет споживача був представлений Артуром Брауном [5]. Він уточнюється через портрет виробів фірми: «Наші електроприлади повинні бути безшумними, тихими, помічниками і слугами. Вони повинні непомітно зникати, так само як хороший слуга, коли все вже зроблено» [7].

Стиль Брауна – це відсутність декору, яскравих колірних плям, імітації матеріалів. Це скромна колористична гама, побудована на тонких відтінках сірого кольору, поєднання чорного і білого. Це створення цілісного образу найпростішими і мінімальними засобами. Стиль Брауна – це «економний» стиль [6].

Початковий успіх Брауна почасти пояснювався ще й тим, що наприкінці п'ятдесятих років настало пересичення обтічного стилю лінії Ніццолі, масовому споживачеві хотілося чогось нового. Геометрична простота і лаконізм виробів «Брауна» довелися як не можна до речі. Товар пішов нарозхват не тільки у «простого» споживача, а й у «елітарного», якого потягнуло в цей час до «спрощення» свого побуту [7].

1.2 Теорія корпоративного стилю у графічному дизайні

На даний момент корпоративний стиль грає величезну роль в просуванні компанії на ринку. Рекламодавець прагне сформувати позитивне ставлення споживачів до своєї корпорації, до своїх товарів або послуг. В останні роки значення іміджевої реклами помітно зросло. Цьому сприяла та обставина, що багаторічна конкуренція призвела до вирівнювання характеристик багатьох товарів. Тепер покупець приділяє більше уваги нематеріальним чинникам – досвіду, підприємливості, надійності, оперативності та багатьом іншим, з яких складається ділова репутація постачальника товарів або послуг [10].

Розробка корпоративного стилю передбачає візуальну і смислову єдність пропонованих товарів і послуг, а також всієї вихідної від компанії. Вона охоплює всі сторони роботи компанії: продукцію та упаковку, ділову та супровідну документацію, середу виробничих і адміністративних приміщень, систему технічного обслуговування, рекламу і багато іншого. Сьогодні наявність корпоративного стилю стало нормою. Як показує практика, компанія не може успішно конкурувати на світовому ринку, не маючи ретельно продуманого і спроектованого на високому професійному рівні корпоративного та фірмового стилю, що свідчить про її високу культуру, динамічність та надійність. За кордоном тільки початкові розробки корпоративного стилю, що включають його концепцію – створення знака, вибір шрифту, корпоративного кольору, графічних констант сьогодні коштують десятки тисяч доларів [15].

 Однією з важливих складових успіху в просуванні корпоративного стилю є розробка, створення та розповсюдження рекламних сувенірів з символікою даного підприємства: буклетів, календарів, блокнотів, сумок, попільничок, запальничок, значків та ін. Рекламні сувеніри приймають з вдячністю і часто ними користуються. Багато сувенірів володіють довготривалою цінністю і, що найголовніше, забезпечують повторні рекламні контакти і вплив на споживача без додаткових витрат.

Ефективна реклама завжди відповідає духу часу, використовує властиву йому візуальну мову, враховує останні художні віяння і разом з тим вона далеко не поверхнева, оскільки торкається проблеми, що хвилюють маси. Реклама повинна динамічно змінюватися, слідуючи змін ринкової кон'юнктури, і навіть, в якійсь мірі, служити її індикатором. Створення цілого починається з художнього проектування складових: логотипу та констант створюваного образу. Помилки, закладені на початковому етапі, можуть надалі дорого обійтися замовнику. Розробка корпоративного стилю це копітка робота, що вимагає професійного рівня і досвіду роботи в цій сфері [11].

В умовах сучасного перенасиченого інформацією ринку, коли споживач постійно відчуває безперервний пресинг з боку реклами та інших засобів маркетингових комунікацій, саме корпоративний стиль може зіграти ключову роль в успішності корпорації. Поняття «корпоративний стиль» вже досить міцно увійшло в середу ділового спілкування. Значення корпоративного стилю для будь-якої сучасної компанії складно переоцінити. Корпоративний стиль є обличчям компанії і багато в чому визначає початкове ставлення споживачів до компанії та її продукції. Але справжня потреба в розробці корпоративного стилю виникає лише тоді, коли усвідомлюються вигоди від його використання. Стиль, що має відмінності корпорації потрібен для того, щоб за допомогою індивідуальності й єдності графічних та інших констант, виділитися серед конкурентів, стати впізнаваним і добре запам'ятовуватися. Через гарну впізнаваність зменшується кількість коштів, витрачених на рекламні кампанії. Наявність корпоративного стилю значно підвищує ефективність реклами [10].

До розробки корпоративного стилю потрібно поставитися вкрай уважно, щоб імідж не вступив у суперечність з елементарною практичністю й естетикою.

Основоположним в поєднанні «корпоративний стиль», безсумнівно, є слово «стиль». Стиль – це перша ознака індивідуальності. Корпоративний стиль – це «обличчя» корпорації, її образ. Чим яскравіше і оригінальніше він буде, тим більше шансів у компанії бути поміченою в потоці конкурентів. Головне достоїнство стилю укладено в його унікальності та привабливості, що грає надзвичайно важливу роль. Професійно розроблена корпоративна символіка формує в очах споживача ідеал компанії випускаючої конкретний товар або надає дану послугу [10].

Корпоративний стиль – необхідна даність для амбітної компанії, налаштованої на довгостроковий розвиток на ринку.

«Корпоративний» або «фірмовий» стиль часто розуміється як набір словесних і візуальних констант, що забезпечують єдність сприйняття товарів, послуг, інформації, що виходять від фірми чи торгової марки до споживача. Корпоративний стиль – це сукупність прийомів, що забезпечують єдиний образ всім виробам фірми і заходам; поліпшують сприйняття і запам'ятовуваність споживачем не тільки товарів корпорації, але і всієї її діяльності, а також дозволяють протиставляти свої товари і діяльність товарам і діяльності конкурентів.

Корпоративний стиль – це основа всієї комунікаційної політики корпорації, один з основних засобів боротьби за покупця. Тільки на основі єдиного корпоративного стилю можливе створення «корпоративного» товару, тобто робота на ринку відповідно до концепції «brand name». Без виразного графічного та словесного єдності реклама, упаковка товару просто приречені на незапомінаемость або неідентифіковані потенційним покупцем.

Корпоративна культура. У корпоративному стилі, крім зовнішньої спрямованості на покупця, є і внутрішня спрямованість – власний персонал. Її призначення – формування єдиної «корпоративної» культури, почуття причетності до спільної справи. Не випадково, наприклад, на деяких японських підприємствах робочий день починається з колективного співу Гімну корпорації. А одяг співробітників компанії «Coka Cola» містить фірмову біло-червону гаму. Вельми ефективний спосіб підвищення продуктивності праці – наявність в інтер'єрі фірми елементів корпоративного стилю. Навіть незначні «фірмові предмети» типу блокнота, ручки або прапорця на столі роблять благотворний вплив на персонал, а також в це поняття входить сувенірна продукція з фірмовою символікою, єдина форма одягу, «корпоративна легенда», гімн фірми тощо.

Фірмовий стиль – це сукупність виразних прийомів (графічних, колірних, пластичних, акустичних, відео), які забезпечують єдність всім виробам фірми і рекламним заходам. Покращують запам'ятовуваність і сприйняття не тільки товарів фірми, але і всієї її діяльності, дозволяючи зіставляти з товарами і діяльністю конкурентів. Інакше кажучи – це індивідуальність фірми, винесена на загальний огляд, засіб формування іміджу фірми, її «інформаційний носій», що допомагає споживачеві орієнтуватися в потоці товарів і послуг, формуючи у нього позитивний образ певної фірми, її надійності та успішності. За кордоном використовуються також терміни «координація дизайну», «проектування зовнішнього вигляду підприємства», «система ідентифікації», «корпоративний стиль», «корпоративна айдентика» – іншими словами, ідентифікація – впізнаваність фірми на ринку товарів і послуг [15].

 Розробка товарного знака або логотипу – розпізнавального графічного символу компанії, що лежить в основі створення фірмового стилю, головною складовою візуальної айдентики – ідентифікації компанії на ринку товарів і послуг. Грамотно розроблений фірмовий стиль, це запорука успішної корпоративної айдентики – візуальне вираження філософії компанії, що дозволяє вигідно виділити її серед собі подібних і створити впізнаваний образ. В силу того, що людина сприймає навколишній світ через певні образи, в його підсвідомості створюється емоційний фон, який формується за рахунок візуального фактора і визначає пріоритети запам'ятовування [11].

Корпоративний стиль – це свого роду постійно «працююча» реклама, відображення суті або внутрішнього змісту у зовнішньому світі. Він впливає на діяльність фірми в цілому, на психологічну обстановку в колективі. Головне ж полягає в тому, який механізм впливу фірмового стилю на психіку людини. Знання такого механізму дозволяє визначити, які елементи фірмового стилю будуть «працювати» позитивно, які негативно, які є нейтральним баластом. Фірмовий стиль – це завжди заява про себе в соціумі. Тому так важлива робота психолога при виробленні концепції фірмового стилю для тієї чи іншої компанії [10].

Є така приказка: «Як ви човен назвете, так вона і попливе». Це вираз більшою мірою, як ні до чого іншому ставиться до розробки корпоративного стилю, який є основою ширшого поняття, корпоративної айдентики – ідентифікації компанії на ринку товарів і послуг.

Основою для розробки корпоративного стилю є створення товарного знака, який може бути виконаний у вигляді логотипу або графічного знака з використанням певної колірної гами. Товарний знак або логотип це вихідна точка для подальшої роботи. Він обов'язково повинен пройти патентну реєстрацію. Насправді поняття «корпоративний стиль» набагато ширше – це використання єдиних принципів оформлення, колірних сполучень і графічних символів для всіх видів реклами, для ділових паперів, для інтер'єрів офісу, одягу співробітників, для автотранспорту та території корпорації [10].

Щорічно потенційного споживача оточують сотні різних логотипів і товарних знаків. Людина здатна сприймати тільки малу частину інформації, що надходить, саме тому важливо, щоб візуальний образ спів від носився з образом конкретних товарів або послуг. А для того, щоб потенційний споживач запам'ятав потрібний образ, йому необхідно не менше 15 – 20 візуальних контактів. Саме для цієї мети служить корпоративний стиль компанії. Споживач підсумовує рекламні повідомлення компанії, що носять єдине «забарвлення» і тим самим асоціює компанію з уже знайомим йому чином.

 При формуванні корпоративного стилю варто дотримуватися наступних принципів. На початку – виділити головне, створити певний образ шляхом розробки стилеутворюючих елементів, а потім розробляти нові складові корпоративного стилю і виготовляти ті чи інші його носії. Найголовніше в поетапному замовленні або виготовленні елементів і носіїв корпоративного стилю – витримати єдиний стиль, який працював би на обраний образ корпорації. Тільки так можна домогтися однаковості всіх елементів, від візиток до сайту компанії, що зберігають впізнаваний образ, який стане привабливим для кінцевого споживача. Тому поняття фірмового стилю тісно пов'язано з поняттям іміджу, так як фірмовий стиль – це оболонка, яку наповнюють конкретним змістом.

Основні елементи корпоративного стилю – це логотип, товарний знак, колірна гама, «корпоративний» шрифт, «корпоративний» блок, схема верстки, бренд-бук компанії.

Логотип – це оригінальне шрифтове зображення повного або скороченого найменування фірми або групи товарів (послуг).

Товарний знак – це сукупність спеціально розробленого унікального графічного зображення та логотипу (найменування компанії в оригінальному накресленні).

Корпоративна колірна гама – робить елементи стилю корпорації більш виразними і привабливими, краще запам'ятовуються, що надають сильний емоційний вплив. Завдання дизайнера підібрати кольорову гаму, що викликає стійкі асоціації з напрямком діяльності компанії клієнта.

Шрифтова гарнітура – підкреслює різні особливості. Вона може сприйматися як легка чи важка, елегантна або груба, мужня або жіночна, ділова або кокетлива і т.п. Завданням є підібрати з величезної кількості шрифтів 2-3, які б ідеально вписувалися в стилістику логотипу або товарного знака.

Основні константи – являють собою традиційне, часто вживане поєднання декількох елементів корпоративного стилю. Вони можуть включати в себе знак або логотип, назва підприємства, поштові, банківські реквізити, перелік товарів і послуг, рекламний символ корпорації, слоган. Корпоративний блок зручно використовувати як компонент в оформленні візитної картки, ділового бланку листа, на упаковці, в будь-яких видах рекламної продукції.

Схема верстки – має на увазі під собою певну компоновку всієї друкарської продукції. Це особливо важливо застосовувати в рекламних оголошеннях. Постійно використовувана схема верстки оголошень стає звичною для покупців, що істотно підвищує їх впізнаваність і запам'ятовуваність [15].

Бренд-бук – керівництво з використання корпоративного стилю, що описує правила побудови та використання елементів корпоративного стилю бренду. Правильніше під цим терміном було б розуміти не тільки звід правил про візуальні стандарти бренду, але й задокументовані положення про суть бренду, що виражає його ідеї, місії, атрибутах і цінностях. Тобто бренд-бук – це загальна збірна назва зводу правил і законів, що регламентують всі аспекти життя бренду. Як на рівні ідеї, так і на рівні її вираження. Бренд-бук – це «посвідчення особи» бренду. Це дуже цінний і часто закритий внутрішньо-корпоративний документ, призначений в основному для топ-менеджерів і бренд-менеджерів компанії. Візуальні ж атрибути бренду можуть розглядатися як окреме керівництво. В англійській мові цей документ називається коротко і лаконічно CI-Guideline. В українській – складніше: таких ємних і односкладових назв просто немає. Синонімічні можна вважати терміни: керівництво візуальних стандартів бренду, стандарти візуальної ідентифікації бренду, паспорт візуальних стандартів або коротко – візуальні стандарти. Саме тут йде змішання понять «бренд-бук» або «керівництво візуальних стандартів».

Логотип або товарний знак – основний елемент для розробки фірмового стилю, його фундамент. Це найважливіші елементи іміджу компанії. Створення логотипу або товарного знака найбільш творча і одночасно трудомістка частина роботи, що вимагає великих знань, вміння аналізувати інформацію про фірму і про психологію потенційного споживача, а також віртуозне володіння графічними прийомами і креативне мислення, щоб сформувати найбільш виразний образ, що запам'ятовується, що відображає специфіку діяльності фірми [11].

Термін «логотип» з'явився на початку Х1Х століття в типографії і був синонімом терміна «лігатура», тобто позначав об'єднання двох або трьох знаків типографського шрифту [11]. Він виник після хвилі підйому виробництва, яка привела до зростання обсягів виробленої продукції, зростанню експорту і конкуренції. До середини Х1Х століття логотипом називали будь-яке текстове кліше, яке не потрібно щоразу набирати заново (заголовок, назва газети). Слово «логотип» походить від поєднання двох давньогрецьких слів: «логос» – слово, «типос» – відбиток [15]. У ХХ столітті логотипом стали називати стилізоване шрифтове зображення назви або сама назва в такому накресленні. Часто логотип є словесною частиною товарного знака. Деякі називають логотипом як шрифтову, так і графічну частину товарного знака, решта – тільки шрифтову. Обидва поняття використовуються на практиці, як логотип, так і товарний знак реєструються в патентному відомстві, отримуючи офіційне право використовуватися корпорацією для реклами товарів і послуг.

Основним принципом побудови логотипу є класичний, або шрифтової – закладений ще в середині Х1Х століття британськими книгодрукарнями. Це універсальний спосіб створити унікальний логотип на основі якого-небудь шрифту. Після детальної річний промальовування логотипу з ним органічно починають працювати шрифти тієї групи, на якій він заснований [10].

Для побудови товарного знака використовуються символьний і синтетичний принципи. На даний момент існують два види символьних товарних знаків – конкретний і абстрактний. Приміром, на початку ХХ століття в Голландії, коли піднялося виробництво цибулинних рослин, кожен фермер ставив на своїй продукції малюнок квітки, який він вирощував. Синтетичний спосіб також з'явився на початку ХХ століття, але вже в Німеччині, і пов'язаний він із зростанням виробництва військової техніки. Саме в Німеччині почали вперше поєднувати букви і символи в товарному знаку.

Логотип або товарний знак будується у двох візуальних системах: перша – це нерухома система, система нанесення графічним способом на нерухомі об'єкти (бланки, візитки і т. п.), друга – це динамічна середа, система нанесення на об'єкти, що знаходяться в русі, наприклад на борту транспортного засобу або у відеоролику. У першому випадку нерухомий синтетичний товарний знак, а також класичний логотип, що володіють чітко заданої віссю або вектором руху, завжди виграють без підкладки і допоміжних елементів. Символьний товарний знак в такій ситуації зазвичай вимагає візуальної та інформаційної підтримки. У другому випадку добре працюють символьний товарний знак і класичний логотип, так як під час руху мозок людини чіпляється за прості і «знайомі» образи. Синтетичний товарний знак вимагає контекстної візуальної та інформаційної підтримки [15].

 У процесі створення логотипу або товарного знака слід враховувати емоційні аспекти стилю. Їх усього три: агресивний, позитивний і нейтральний. Агресивний стиль (спортінвентар і спортивне взуття та одяг, авто та мото-техніка тощо). У цьому стилі використовуються різкі, експресивні, динамічні форми, складні направляючі осі і абстрактні образи, важка і контрастна колірна гамма, тут доречний екстрим, агресія, вогняні і водні потоки, графіті та інше. Позитивний стиль (дитячі товари, товари для вагітних, продукти харчування тощо). В ньому переважають округлі м'які форми, прості або відсутні направляючі осі, зрозумілі символьні образи тварин і людей, мотиви природи. У позитивному сенсі доречний реалізм, гармонійні кольорові сполучення, м'який і теплий колірний контраст. Нейтральний стиль. Тут доречні будь-які поєднання, але яскравих емоцій такий стиль не викликає. Це стриманий і діловий стиль, наприклад для державних служб. Перераховані аспекти можна також назвати «емоційним навантаженням» на логотип або товарний знак. Крім того, слід враховувати дві системи сприйняття – це макро-система і мікро-система. У першому випадку потрібно розуміти, як логотип або товарний знак буде виглядати, якщо його розмістити на фасаді будівлі, в другому випадку – це нанесення того ж символу на кулькову ручку.

Правильність розробки логотипу та товарному знаку: запам'ятовуваність, універсальність, оригінальність, асоціативність, виразність, функціональність, лаконічність і унікальність. Ідеальний логотип повинен вирішувати шість основоположних функцій: фактичну – контакт між носієм і одержувачем, експресивну – візуальне повідомлення про фірму, референтну – інформація про товари чи послуги фірми, імпресивну – вплив на споживача, поетичну – естетичне сприйняття і металінгвістічну – словесне і символьне сприйняття.

В даний час в засобах масової інформації та в окремих статтях як синонім терміну «товарний знак» вживається термін «бренд», що, на думку фахівців-патентознавців є невірним. Слово «бренд» давньо-скандинавського походження і в перекладі означає – «палити, вогонь» [11]. Так називалося тавро, яким власники худоби позначали своїх тварин. У ХХ столітті товарний знак, який отримував найбільшу популярність, називався «брендом». Термін «бренд» застосовується в маркетингу і символізує комплекс інформації про компанію, товар або послугу. Таким чином, в маркетингу «бренд» і «товарний знак» не одне і теж. З точки зору споживацької психології мова йде про «бренд», як про інформацію про найбільш привабливому товар, збереженою в пам'яті. Безперечно, у цьому процесі ключову роль відіграє виразність і запам'ятовуваність товарного знака, а також якість товару. Однак, «бренд» і «товарний знак» не синоніми. Це різні поняття і сприймати їх як синоніми не цілком коректно. «Бренд» не правове поняття, а термін, що використовується в споживчому середовищі для об'єднання етапів просування товарів на ринку. 

Cлід зазначити, що не можна використовувати при розробці фірмового стилю термін «бренд», як синонім поняття «товарний знак» або «логотип». Бренд – це більш широке поняття, яке включає в себе зусилля маркетологів по успішному просуванню компанії в соціумі [15].

1.3 Зміст бренд-буку та його використання

Бренд-бук – спеціальне видання для співробітників компанії, що містить опис бренду, ідеологію його просування, а також правила оформлення продукції, що використовується для просування [37].

Іноземні терміни розуміються набагато більш широко, ніж в країнах, звідки вони походять. Бренд-бук – яскравий тому приклад. Те єдине видання, яке зазвичай називають бренд-буком, насправді являє собою три різних за змістом і призначенням документа.

Замовляючи послугу зі створення бренд-буку – тобто, фактично, по створенню комплекту різної документації по просуванню бренду – дуже важливо розуміти різницю між цими трьома складовими.

Бренд-бук (brand book) – опис цінностей і особливостей бренду (ідеологія), а також способів донесення їх до споживачів. Призначений для співробітників компанії, що займаються просуванням бренду на ринку.

Паспорт стандартів, або гайдлайн (guideline) – технічний документ, що містить правила зображення і розміщення елементів фірмового стилю на різних видах продукції – бланках, сувенірах, торгових точках, одязі, транспорті і т. д. Призначений для співробітників маркетингового, рекламного і поліграфічного відділів компанії або ж, за відсутності тих чи інших відділів – для обслуговуючого рекламного агентства.

Кат-гайд (cut guide) – технічна документація з технологій створення складних (неполіграфічних) елементів фірмового стилю, таких як конструкції зовнішньої реклами, інтер'єри та екстер'єри будівель, веб-сайти, методики навчання і т.п. Призначена для співробітників віддалених від центрального офісу підрозділів (в компаніях з розгалуженою мережею філіалів), а також для підрядників, які виконують роботи, описувані в кат-гайді [40].

Базові візуальні стандарти – документ, що відображає основоположні і незмінні принципи існування візуальних констант бренду. Як правило, цими візуальними константами є: логотип, символ (емблема, знак), колір, система шрифтів. Ядром ідентифікації по колишньому є комбінація чотирьох складових: логотип, символ, колір і шрифт. На догоду індивідуальності і унікальності, безумовно, можуть використовуватися не всі чотири частини базових компонентів стилю.

Зазвичай у бренд-буках видно з яких компонентів формується вміст базових візуальних стандартів, за допомогою яких понять і характеристик описуються константи базової ідентифікації. Для кожної роботи такий набір може бути індивідуальним, але в більшості випадків все ж простежується певний стандарт. Це все ті ж поняття: логотипу, символу, комбінаторики, масштабування, кольорових поєднань, шрифтових стилів.

Візуальні стандарти призначені як для бренд-менеджерів, так і для виконавців безпосередньо – дизайнери, рекламісти, друкарі. Тому подробиця і широта опису даного документа залежить суто від поставленої замовником завдання.

Розширені візуальні стандарти – документ, який об'єднує в собі приклади зразків, їх опис, функції та правила застосування носіїв базової ідентифікації від візитки до упаковки. Обсяг цього документа залежить від поставленої замовником завдання і визначення ним кількісного складу матеріалів. Найбільш стандартні і поширені розділи мають знайомі всім назви «ділова документація», «формати зовнішньої реклами», «маркетингові матеріали», «транспортні засоби». В різних бренд-буках можна побачити, як змінюється склад візуальних стандартів бренду в залежності від формату послуги або продукту [37].

Для того щоб ці формати, шаблони і макети впроваджувати безпосередньо на місцях виникає необхідність так званих інсталяцій бренду. Це коли фахівці відділу дизайну (фірми-виконавця) безпосередньо виїжджають в офіс до замовника і пояснюють місцевим фахівцям з відділу маркетингу і дизайну, як користуватися цими настановами та як їх втілювати в життя. Проводяться цілі семінари, тренінги, метою яких є навчити персонал правильно поводитися з тими чи іншими форматами ідентичності бренду. Можуть проводитися тестування та інсталяції електронних документів, навчання правильному використанню їх у роботі. Те ж стосується і роботи з дизайнерами, тільки сфери обговорення лежать у площині грамотного використання матеріалів та фарб, модульних сіток, шрифтів і зображень. На виробництві інсталяція бренду здійснюється при взаємодії з друкарями, технологами, кольорокоректорами, інженерами.

Головна перевага – грамотне впровадження в експлуатацію всіх зразків рекламно-інформаційних матеріалів, упаковки, друкованої та промислової продукції, всього того, що матеріально демонструє бренд. Іноді для цього створюється експлуатаційно-технічні стандарти ідентифікації, які призначені безпосередньо для виконавців – людей, чиїми руками втілюється в життя ідей бренду [37].

1.4 Види рекламних елементів у корпоративному стилі

Використовуючи елементи корпоративного стилю, можна задати свій власний стиль практично в усьому, що так чи інакше має відношення до діяльності корпорації.

Іміджева продукція – обов'язкова стаття бюджету кожної поважаючої себе корпорації, якій важливо в ході рекламної компанії не тільки підвищити продажі і завоювати ринок, а й сформувати певне «обличчя» компанії, її імідж і образ процвітаючого підприємства [35].

Корпоративна іміджева продукція – брелоки, ручки, попільнички, телефонні апарати, калькулятори, папки з фірмовим знаком фірми та інше – спрямована на персоніфікацію, позиціонування і просування на ринку конкретного підприємства. Іміджева продукція в ужитку працівників нагадує їм про те, що корпорація «піклується і пам'ятає» про них, що значно підвищує імідж компанії [35].

Різного роду бізнес сувеніри й іміджева продукція може розглядатися в двох наступних аспектах.

Сувенірна та іміджева продукція, як носій інформації рекламного характеру, буде довгий час перебувати «на очах» у працівників і керівника фірми, особливої цільової категорії, періодично нагадуючи про наявність рекламованого товару або фірми, куди успішніше, ніж друковані рекламні матеріали, які в основному лежать підшиті в папці або припадають пилом в офісній шафі [31].

Предмети іміджевої продукції, служать способом сформувати позитивне бачення компанії партнерами, починаючи з простих співробітників і закінчуючи керівниками. Цінні статусні речі іміджевої продукції свідчать про високий реноме компанії. І хоча це не найважливіше у корпоративному стилі, але все ж важливий елемент успішної рекламної компанії.

Використання в рекламних проектах, на презентаціях і PR акціях іміджевої продукції, канцелярського приладдя або аксесуарів, не принесе великих витрат фірмі, в той час як буде ефективним способом створення позитивного іміджу і підтримки хорошої репутації, більше того, без сумнівів, зробить вплив на відносини з партнерами і клієнтами [31].

Носіями корпоративного стилю можуть виступати:

а) атрибути діяльності корпорації: печатка фірми, візитна картка, корпоративний бланк листа, корпоративний конверт, ділова папка, цінник, ярлик;

б) різні форми реклами: сайт фірми, радіо-і телереклама, виставковий стенд, реклама на транспорті, зовнішня реклама, інформаційний лист, буклет, каталог, календарі, плакати, запрошення, представницький сувенір;

в) засоби візуальної ідентифікації: вивіска, табличка на дверях, покажчики, бедж, значок, нашивка, одяг співробітників;

г) архітектурна середа компанії: дизайн інтер'єрів, оформлення фасаду будівлі та вхідних груп, дизайн території (у тому числі, ландшафтний дизайн), автотранспорт корпорації.

д) сувенірна продукція. Ділові щоденники з логотипами, корпоративні календарі, блокноти, ручки, годинники та інша сувенірна продукція – все це стандартний набір, присутній у кожному офісі. На даний момент існує три види сувенірної продукції:

1) Промо-сувеніри (запальнички, сірники, пакети, ручки, брелоки);

2) Бізнес сувеніри (сумки, чашки, парасольки, папки, блокноти, бейсболки, футболки, календарі, блокноти, значки, кейси, телефонні апарати);

3) VIP-сувеніри (візитниці, щоденники, вази, кришталеві підставки, ексклюзивні ручки, значки, статуетки).

Найчастіше використовують сувенірну продукцію для просування на ринку товарів чи послуг під час масових акцій. Наприклад, з метою поширення інформації про сайт, основною цільовою групою якого є молодіжна аудиторія, компанія виготовляє недорогі брелоки або запальнички з логотипом і адресою сайту. Такі речі роздають під час публічних акцій та фестивалів. Навіть якщо сувенірна продукція подібного роду потрапляє до людини випадково, у більшості випадків зацікавивши. Головна умова успішності таких рекламних дій – масовий тираж сувенірної продукції [35].

Друга категорія сувенірної продукції призначається потенційним або існуючим партнерам по бізнесу. Такі сувеніри, також, прийнято називати бізнес-подарунками, які підносять, як правило, на ділових зустрічах. Тираж сувенірної продукції бізнес спрямованості буде набагато менше, оскільки її цільова аудиторія включає виключно партнерів і працівників фірми, а не простих «відвідувачів виставки». Сувенірна продукція може бути самих різних видів: від календаря і теки для паперів до футболок і сумок [31].

VIP-сувеніри – ексклюзивна і, найчастіше, дорога сувенірна продукція. Така сувенірна продукція нерідко замовляється в єдиному екземплярі для конкретної людини. До сувенірної продукції такого роду належать дорогі вази, ручки, статуетки, підставки для телефонів. Основна відмітна якість VIP сувенірної продукції – їх ексклюзивність. Значимість таких якостей, як функціональність і престижність також важлива для цієї категорії сувенірної продукції. Природно, велике значення приділяється зовнішньому вигляду подарунка, престижу і якості.

При виготовленні сувенірної продукції компанії, слід приділити увагу на такі її характеристики, як – оригінальність, практичність, корисність.

Сувенірна продукція певного типу часто використовується як інструмент підвищення якості послуг. Наприклад, ресторани, кафе, бари, фастфуди, готелі часто замовляють цукор, спеції, розфасовані в пакетиках з корпоративними логотипами, які також служать відмінними носіями реклами. Часто корпоративна сувенірна продукція використовується всередині фірми в основному для підтримки корпоративних стандартів, наприклад, форми одягу.

Плакати. Використовуються для друкованої та зовнішньої реклами. Це поліграфічна продукція, що містить в собі зображення і текстову інформацію. Для зовнішньої реклами плакати виготовляються методами офсетного та широкоформатного друку. Для виготовлення плакатів використовуються банерна тканина, вінілова плівка і папір з високою щільністю. Виготовляють плакати будь-яких розмірів. Плакат великого розміру з паперу може бути надрукований і складатися з кількох частин [35].

Основною вимогою до плакату, призначеному для зовнішньої реклами є його сприйняття з великої відстані, тобто зображення на ньому має бути яскравим і барвистим, а текст коротким, читабельним і лаконічним.

Всі носії зовнішньої реклами схильні до дії зовнішнього середовища, високої вологості, різкого перепаду температур, впливу випромінювань, тому повинні мати презентабельний вигляд на весь термін рекламної акції.

Виконані методом широкоформатного друку плакати відповідають перерахованим вище вимогам. Мають стійкість і тривалий термін використання, дозволяють виготовляти їх яскравими і добре читабельними. Можуть бути виготовлені в самих різних розмірах [31].

Для проведення короткострокових рекламних акцій використання плакатів, виготовлених методом офсетного друку економічно більш доцільно. Так термін життя таких плакатів невеликий, зазвичай не більше 1 – 2 місяців, та й збираються такі плакати з декількох частин, при великих розмірах.

Широкоформатний друк використовується для виготовлення, як плакатів, так і афіш, розтяжок і банерів. Така друк дозволяє використовувати різні матеріали, такі як папір, тканину, самоклеюча плівка, банерна тканина і т. д. Багато матеріали відповідають всім вимогам до міцності і довговічності, і мають відносно невисоку вартість виготовлення. Фарби, що застосовуються в сучасній широкоформатного друку стійкі до несприятливого впливу вологи, температури і світла.

Найчастіше для виготовлення плакатів і банерів із зовнішньою рекламою використовується банерна тканина. Термін служіння такої реклами при високій якості виконання доходить до трьох років. Переваги банерів і плакатів з банерної тканини – це високі експлуатаційних характеристики, невисока вартість виготовлення [35].

Наступним матеріалом – є щільний папір. Зображення на нього наносяться спеціальними олійними барвниками і для значного збільшення терміну служби такі вироби зазвичай ламінують. Барвники на масляній основі не схильні до дії сонячних променів, фарби залишаються яскравими і не вигоряють [31].

Також у виготовленні зовнішньої реклами використовується вінілова плівка. На неї наноситися зображення і далі ця плівка наноситися на жорстку поверхню.

Корпоративні календарі. Ефективність реклами завжди сильніше в тому випадку, якщо реклама не є нав'язливою, а тим більше, якщо вона розміщена на чомусь, чим людина користується по своїй волі і регулярно. До таких предметів відноситься календар. Недарма практично всі фірми і підприємства використовують календарі в якості рекламних носіїв.

Одне з колосальних переваг календаря полягає в тому, що практично всі користуються ними вдома і на роботі. Так що цілком логічно, що розміщувати рекламу можна там, куди зазвичай дивляться, якщо вже і не кожен день, то досить регулярно, а головне – із-за цікавості. [35].

Саме всі ці фактори призводять до того, що регулярно переглядається реклама, сприймається і, відповідно, запам'ятовується вже на підсвідомому рівні. Однак, при цьому є і особливості – для максимальної ефективності такої реклами, її стиль і дизайн повинні бути не дратівливими, так щоб людина не відчувала дискомфорту.

Також повинна бути і продумана сама система реклами, адже календар можна зробити по-різному, і, відповідно, реклама на різних типах календарів повинна також відрізнятися. Наприклад, якщо календар великий і складається практично з однієї сторінки, розрахованої на весь рік, то на ньому буде більш доречна іміджева реклама підприємства, а от на багатосторінковому календарі – реклама чи товарних груп (або самих товарів), або департаментів (відділів) підприємства [31].

Для виставок, на яких лунає рекламно-сувенірна продукція всім бажаючим, підійдуть недорогі у виготовленні одно сторінкові календарі на весь рік. Для потенційних клієнтів варто розробляти календарі більш функціональні і дорогі, звичайно з розбивкою по місяцях – це покаже впевненість фірми в собі, а також буде свідчити про турботу до своїх клієнтів.

Також календар – це прекрасний спосіб нагадати про фірму клієнтам на початку або в кінці року. Розсилаючи свої календарі тим, з ким вона працює або працюватиме, фірма досягає одночасно кількох цілей – показує, що партнери для неї мають значення, рекламує себе, та й просто дарує корисну річ, адже якщо листівку або рекламний проспект зазвичай швидко викидають як сміття, то календарем будуть користуватися. І в цьому його основна перевага перед усіма іншими засобами паперової реклами [35].

1.5 Дизайн-аналіз аналогів існуючих кавових корпорацій

Дизайн-аналіз корпоративного стилю компанії «Starbucks Coffee»

Корпоративний логотип – найбільше запам'ятовуваний елемент бренду «Starbucks». Русалка або сирена з двома хвостами, знайдена на старовинній гравюрі шістнадцятого сторіччя, перекочувала на емблему «Starbucks», трохи змінившись, залишилася там до сьогоднішнього дня, продовжуючи морську тему назви компанії. Русалка з двома хвостами – це поширений персонаж середньовічного фольклору, її називали Мелюзина або Мелизанда, цей образ часто використовувався в геральдиці. У 1987-му році логотип змінюється, об'єднуючи в собі логотипи двох компаній «Starbucks» і «Il Giornale», саме від «Il Giornale» знак «Starbucks» і отримав свої характерні риси – русалку оточило зелене коло з зірками і ім'ям компанії. Користуючись нагодою й сама русалка була дещо осучаснена. У 1992-му логотип був ще раз змінений, слідом за пишними формами русалки зник і всякий натяк на її пупок [38].

«Starbucks» сьогодні – це не тільки кава, кавові напої, десерти та закуски. Компанія також займається і суміжними видами бізнесу – книгами, кінематографом, музикою, існує навіть спеціальний підрозділ «Starbucks» –Starbucks Entertainment, яке розвиває розважальне напрям в рамках компанії.

Бренд-бук корпорації детально описує усі можливі варіанти використання логотипу, тобто окремо піктограми та назви бренду. Враховуючи основні кольори – зелений та білий, у бренд-буці детально описуються як не можна змінювати логотип виходячи від корпоративної гамми кольорів. Також описується як використовувати логотип при нанесенні його на рекламні носії, банери, сувенірну та іншу рекламну продукцію. (Додаток А, Рис. 1.5.1).

Загалом корпоративный стиль світлий – мінімум графіки і велике використання логотипу. Присутній один стиль, який підтримується усюди білі чашки, біла продукція, але є додавання кавових відтінків – дивиться гарно.

Дизайн-аналіз корпоративного стилю компанії «Traveler's Coffee»

«Traveler's Coffee» – кавова компанія. Компанія працює з Specialty кавою – кращою кавою зі світового врожаю. Цю каву ретельно вибирають, дбайливо обсмажують на власному виробництві, майстерно заварюють у своїх кав'ярнях в 5 країнах світу. Кав'ярні обладнані найкращим у світі устаткуванням, а команда постійно вдосконалює свою майстерність. Також компанія займається продажем кави, сиропів, чаю – упаковки вишукані, з крафт паперу, мінімальне нанесення тексту, біла етикетка з логотипом та колірна стрічка, яка відрізняє каву. Креативне оформлене меню – багато фотографій на підкладці у вигляді дошки, багатий декор – різні корпоративні позначки та слогани. (Додаток А, Рис. 1.5.2).

Корпоративний логотип – виповнений в кавових кольорах – філіжанка кави в глобусі з компасом. Шрифтову константу можна писати, як окремо, так і наносити на зображення глобусу. Увесь корпоративний стиль розроблено у червоно-коричневих тонах. Загалом виглядає гарно. Вишуканий стиль інтер’єрів кав’ярень дуже привертає увагу [42].


РОЗДІЛ 2

ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.1 Бізнес-легенда компанії «Кому Ні Кава»

Історія компанії «Кому НІ Кава» починається з 2000 року, коли Фрідріх Кавель, приїхавши до Фінляндії з Німеччини, відкрив свою справу. Харчова промисловість ще тільки робила перші кроки в своєму розвитку. Переважала торгівля продуктами харчування, які не пройшли ніякої переробки. Фрідріх Кавель розпочав підприємницьку діяльність з імпорту та реалізації колоніальних товарів, таких як сіль, кава, спеції, борошно, портвейн і коньяк.

Фрідріх Кавель дуже швидко став відомим підприємцем і бізнесменом-ентузіастом, втілювати в життя нові ідеї. Він перший зрозумів значимість бренду і створив перший логотип компанії ще в 2000. Знак у вигляді латинської літери «К» з'явився на упаковках кави «Кава», символізуючи собою високу якість. Для Фрідріха якість продукту було понад усе. Своє ставлення до дотримання якості він заповів наступним поколінням родини. У 2004 році, після смерті Фрідріха, його дружина Марта Кавель очолила компанію.

2010 рік – місце під будівництво нового кавового заводу було куплено в січні 2006 року у бізнес-парку в новому морському порту міста Гельсінкі. Восени того ж року було прийнято заключне рішення про значних вкладень, а завершення основних будівельних робіт відбулося влітку 2008 року. Новий завод був урочисто відкритий в січні 2010 року.

У грудні 2014 року був введений новий загальний корпоративний стиль, заснований на цінностях і принципах. Введені новий корпоративний логотип, основна ідея і слоган – Спілкування кавою. Вони підкреслюють, що все, що робиться, передає пристрасть до насиченої кави перед якою неможливо встояти. Корпоративний стиль об'єднує групу фірм – бренди залишаються незмінними для клієнтів і покупців. Ще поступив новий проект – відкриття мережі кав’ярень на території України – їх головна ціль спілкування та розваги – за допомогою кави це можна об’єднати все це у відкриті простори.

Цінності компанії:

  1. залишатися допитливими;
  2. об’єднувати людей;
  3. прагнути до досконалості;
  4. рости разом.

В Україні багато людей, що п’ють каву. Вона вважається другим продуктом за купівлею після нафти. Перспективи на майбутнє для кавової мережі сприятливі. «Кому Ні Кава» була і залишається інноваційною компанією, яка активно розширює асортимент своєї продукції, прислухається до думки споживачів і виявляє готовність розробляти для них нові продукти і впроваджувати нові виробничі методи. Незважаючи на постійний розвиток, основна ідея її існування залишається незмінною: забезпечувати споживачів продуктами найвищої якості, які максимально відповідають їхнім потребам.

2.2 Дизайн-концепція розробки корпоративного стилю

Головною задачею є – дизайн-концепція розробки корпоративного стилю для кавової мережі «Кому Ні Кава». Така як корпорація складається з трьох направлень, для кожного з них потрібно розробити особливий стиль, але також притримуватися загальної ідеї.

Переглянувши аналоги існуючих корпорацій та прийшовши до висновку розробити щось нове та оригінальне, що буде зацікавлювати споживачів. Усі кавові корпорації зазвичай підбирають кавові відтінки, кольору крафтового паперу. Саме тому дизайн корпорації буде розроблятися світлий з мінімальною графікою. У нашій країні дуже розвинена кавова галузь, майже усюди можна побачити кавові машини, або оригінальні кав’ярні. Проблема сучасності – Інтернет спілкування, його забагато. Корпорація «Кому Ні Кава» спеціалізується не тількі на каві, ще й на живому спілкуванні людей. В подальшому планується мережа кавярень, де саме люди зможуть знайомитися, спілкуватися. Сучасний яскравий образ корпорації забезпечить додаткову увагу молоді.

У корпоративному стилі використовуються круги, які грають за рахунок різних зменшень та додаткових декоративних піктограм. Чистота та простота ліній не може не привертати увагу. Таким чином, усі елементи корпоративного стилю виставленні разом являють собою одну закінченну роботу, яка очевидно відноситься до одного виробника та демонструє закінченну думку і дає уявлення про можливу лінію товарів від компанії.

Проект дизайн-програми створення корпоративного стилю:

Аналітичний блок – проект дизайн-програми створення корпоративного стилю, пошук аналогів, ескізне проектування, стратегія вибору.

Практичний блок – розробка знаку та логотипу корпорації. Поєднання зображення та шрифту, чорно-біле та виворотне зображення знаку та логотипу, кольорове вирішення знаку та логотипу, критичне зменшення, модульна сітка, корпоративні кольори, шрифти, корпоративні паттерни, розробка системи піктограм.

Розробка ділової документації – бланку, конверту, візитної картки.

Рекламно-візуальні та рекламно-іміджеві елементи – серія рекламно-іміджевих плакатів (поєднання зображення візуальної ідеї та шрифтового блоку, сувенірна продукція з корпоративною ознакою, веб-сайт, елементи мобільного додатку.

Зовнішня реклама – брендмауєри, сіті-лайти, біг-борди, вивіски, амбієнт-реклама (реклама з застосуванням креативної ідеї).

Система візуальних комунікацій – піктограми, вказівники, інформаційні стенди, інфографіка.

2.3 Ескізне проектування основних графічних констант та бренд-буку корпоративного стилю кавової мережі «Кому Ні Кава»

Перед розробленням логотипів були переглянуті аналоги корпорацій – майже всі використовують чашки та каву, як елемент логотипу. Тому зацікавило питання розробити щось цікаве і не звичайне, що сподобається молоді.

Першим елементом в розробці основних графічних констант є – розробка логотипу для корпорації та логотипів для фірм. Головний логотип та вторинні логотипи виконані у формі чашок з певними відрізняючи ми ознаками.

Корпоративний логотип – спочатку виконувався на папері, розроблялися ескізи варіантів, після переносився у комп’ютерну програми та підчищався. Знак корпорації – це поєднання зображення та шрифту. Головний знак розташовано у формі кола, нижня частина – чашка жовта (C 0 M 15 Y 75 K 0), верхня частина – значок «меседжу» бірюзовий (C 65 M 13 Y 25 K 0). Шрифт підібраний для всіх логотипів один – (Bicubik Regular) – в подальшому є корпоративним шрифтом. Неймінг корпорації «Кому Ні Кава» під головним логотипом з кругляється по формі кола, сама назва написано двома кольорами – бірюзовим та жовтим. Виглядає гармонійно.

Фірмові логотипи – їх три. З ескізів переносилися у програму та малювалися. Логотипи виконанні в поєднанні шрифту (Bicubik Regular) та піктограми, кожну піктограму можна внести в геометричну форму – це притаманне стилю –Material Designe. Логотип «Кава Бук» – занесений у форму квадрата, знижу філіжанка салатового кольору (C 40 M 0 Y 90 K 15), верхня частина у формі книги – коралового кольору (C 0 M 50 Y 45 K 0). Логотип «Кава І Нет» вміщається в форму трикутника – темно синього кольору (C 70 M 50 Y 0 K 0), зверху знак вай-фаю блакитний (C 60 M 0 Y 0 K 0). Третій знак – «Кава Плей» – аналогічно низ – рожевий (C 0 M 20 Y 0 K 10), верх у формі приставки, ікс-боксу – фіолетовий (C 60 M 50 Y 15 K 0).

Коли утверджені логотипи, можна приступати к подальшим діям, тобто розробити модульну сітку – визначає дизайн майбутнього макета і задає місця розміщення логотипу та шрифтової композиції.

Корпоративні кольори також є найважливішими елементами корпоративного стилю, є одним з компонентів загального образу компанії. Колір робить корпоративний стиль більш привабливим, краще запам'ятовується, що дозволяє зробити сильний емоційний вплив. Корпоративний колір може мати правовий захист у разі відповідної реєстрації товарного знака в цьому кольорі. У корпоративному стилі «Кому Ні Кава», використовуються 16 корпоративних кольорів.

Колір є одним зі складових корпоративного стилю, він також є і одним з основних ворогів якісного логотипу. Тому одним з критеріїв професійного підходу до створення логотипу є правильне використання декількох кольорів, градієнтних заливок, тіней і напівтонів. При цьому не порушується один з основних ознак хорошого логотипу – практичність. Логотипи повинні бути відтворений в малих розмірах, для нанесення, в якому присутнє критичне зменшення. Логотипи було спроектовано в чорно-білому варіанті та негативі, при цьому він виглядає лаконічно і довершено. У завершені фірмового блоку розроблялися ще декілька варіантів паттерну – різні положення знаку, які можна використовувати у рекламній продукції.

Фірмові шрифти – це шрифти, що використовуються компанією при оформленні представницької та рекламної продукції. Обраний комплект шрифтів може підкреслювати різні особливості образу марки, вносити свій внесок у формування фірмового стилю. До корпоративного стилю «Кому Ні Кава» було підібрано три шрифти: Bicubik Regular, Roboto, Russia-Medium.

Існують деякі вимоги до фірмового шрифту – він повинен легко прочитуватися, повинен відповідати задуму і цільової аудиторії, повинен відповідати специфіці діяльності компанії. Так само як і до фірмового кольору, споживач звикає і до фірмового шрифту.

Після утвердження графічних констант – йде розробка бренд-буку для корпорації. Її вирішено зробити у формі книжки – квадратну (200х200мм). Титульну сторінку оформлено яскраво у стилі мінімалізм – посередині знак корпорації з додатковою графікою, посередині зверху та знизу текст – назва. Бренд-бук – це керівництво з використання корпоративного стилю. (Додаток Б, Рис. 2.3.1). У ньому присутні саме ті константи, які розроблялося на початковій стадії – логотипи, модульні сітки, чорно-біле та негативне зображення логотипів, корпоративні кольори, шрифти. Сюди також добавляється бізнес-легенда корпорації та правильне і не правильне використання логотипів. Сама книжка – білого кольору з корпоративною графікою – кругами з кавовими зернами на кожній сторінці, оригінальне оформлення сторінок та мінімальне використання тексту – звертає увагу саме на ті речі, що хочеться показати. Також у бренд-буці використовується корпоративний паттерн, який підтримує корпоративний стиль. (Додаток В, Рис. 2.3.2).

Корпоративна документація розроблена в єдиному стилі для всіх трьох фірм. Бланк А4 (210х297мм) – білий з корпоративною графікою – колами, в середині яких розташовані логотипи, знизу градієнт з крапок також у корпоративних кольорах. Конверт Е65 (110х220мм) виповнений так само, але замість білого фону в нього підкладка з використанням корпоративного кольору. Візитки (50х90мм) розроблені у додаткових корпоративних кольорах з незвичайним використанням логотипу – шрифт пишеться окремо, у правому кутку, а знак збільшується та показується тільки його половина, обов’язково присутні атрибути корпорації. (Додаток Г, Рис. 2.3.3).

2.4 Створення рекламної продукції та суперграфіки

В корпоративному стилі обов’язково повинно бути присутне додаткове графічного оформлення. Використання кругів різної форми, у корпоративних кольорах з додатковими графічними елементами – асоціюють з кожною фірмою кавової мережі. Усі подальші рекламні елементи корпорації використовують вище розроблене графічне оформлення.

Сувенірна продукція розроблялася у єдиному корпоративному стилі, були вибрані найбільш зручні і часто використовувані носії реклами у кавовій мережі стаканчики, термокружки, упаковки для кави, диск, флешка, корпоративні сорочки, брелоки. Для фірми «Кава Плей» – розроблені ігрові карти та фішки. «Кава Бук» – спеціалізується на книгах, тому розроблена закладка, а також фірмові стаканчики з нанесенням корпоративної графіки. «Кавав І Нет» – на диск нанесений логотип компанії, який супроводжується графікою. Флешка та брелок – синього кольору з нанесенням логотипа. Сорочки у клітинку з нанесенням логотипу. (Додаток Д, Рис. 2.4.1).

Серія плакатів – поєднання зображення – візуальної ідеї та шрифтового блоку – слогану. Головна ідея плакатів – це з’єднання кави та предмета, що асоціюється з певною фірмою. (Додаток Е, Рис. 2.4.2).

Суперграфіка корпорації також включає в себе використання розробленої графічної композиції. Суперграфіка приміщень передбачає використання яскравих корпоративних кольорів з нанесенням суперграфіки, та використанням піктограм для системи візуальних комунікацій.

Зовнішня вхідна група корпорації оформлена у заміському будинку – це є центральний офіс компанії з особистою кав’ярнею. Виконана у корпоративних кольорах, завданням якої є не тільки банальне оформлення будівлі в корпоративного стилю а й привернення уваги перехожих. Корпоративний транспорт – білого кольору з нанесенням суперграфіки та логотипу – чим менш використовується відволікаючих елементів, тим більше запам’ятовується назва та логотип корпорації.


РОЗДІЛ 3

ТЕХНОЛОГІЧНА І ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

3.1 Види і способи поліграфічного друку

Існує багато методів друку: цифровий й офсетний друк, високий друк і флексографія. Вибір способу друку дуже непростий, залежить від цілого ряду чинників: матеріалів, на яких передбачається друк етикетки, тиражу друку виробу, необхідністю після друкарської обробки, а також від багатьох інших важливих факторів, необхідних для вираховування. Для того, щоб правильно вибрати спосіб друку, потрібно хоч трохи знати про можливості кожного із способів друку, які використовуються у виробництві етикетки й упаковки. Найважливішим фактором, який необхідно враховувати при виборі способу друку етикеток, є печатний матеріал. 

Розглянемо основні види друку.

Офсетний друк – найбільш поширений вид друку, який використовується для виготовлення середніх і великих тиражів поліграфічної продукції. Друк відбувається з постійною друкарської форми. В основі цієї технології лежить плоский спосіб друку. Зображення з друкарської форми переноситься на проміжний гумовий (офсетний) вал, а потім з цього валу на папір. Саме з цього, цей спосіб друку називається офсетним. Цей вид друку на сьогоднішній день є найбільш якісним видом друку, який відмінно передає півтони, весь діапазон квітів, пропечатували тонкі лінії. Також це найбільш поширений спосіб виготовлення поліграфічної продукції.

Технологія офсетного друку: при офсетному способі перенесення зображення відбувається з плоскою друкованої алюмінієвої форми. На ній є пробільні та друковані елементи, фарба прилипає тільки до друкованих елементах, які має олеофільні хімічні властивості (фарба має масляну основу). На пробільних елементах прилипає суміш води і спирту (ці елементи мають гідрофільні хімічні властивості, вони відштовхують фарбу і притягують воду). Потім фарба переноситься на проміжний офсетний вал, який має гумову основу. Аркуш паперу проходить між офсетним валом і редукторним валом, за рахунок тиску між цими валами зображення з офсетного валу «Втискується» у папір [41].

Якщо подивитися на зображення через збільшувальне скло – можна побачити, що зображення, при офсетному способі друку, складається з маленьких точок, їх називають растровими точками.

У офсетному друці використовують 4 кольори. У макетах це колірна модель – CMYK (тобто самі фарби): (Cyan – блакитний, Magenta – малиновий, Yellow – жовтий, Black (Kontur) – чорний). Друк стандартизованим кольором (строго певною колірної формулою), називається печаткою пантоном, це – фарба строго певного кольору, замішана окремо. Друкується окремим машино-прогоном, що здорожує витрати на друк, але на виході ви отримуєте саме той колір, який був передбачений заздалегідь. Як правило, пантони – це фірмові кольори.

Флексографія (флексо) і високий друк – це один із пріоритетних напрямків роботи нашої компанії. Основне завдання – впровадження найсучасніших, ефективних матеріалів і технологій, за допомогою яких наші клієнти зможуть істотно підвищити ефективність виробництва й якість друку. Флексографія (флексографічний друк або флексо), що використовує гнучкі друковані форми і флексофарби низької в'язкості, спеціально розроблялася як різновид високого друку, оптимально підходить для пакувальних матеріалів. Сучасне обладнання для флексодруку дозволяє друкувати зображення високої якості практично на будь-якому субстраті: папері, картоні, металевій фользі, плівкових полімерах будь-якого типу і товщини, навіть на тканині.

 Цифровий друк – повністю комп’ютерний спосіб перенесення зображення на матеріал без застосування формних процесів. Видів та способів перенесення зображення у цифровому друці чимало, усі вони базуються на різних фізико-хімічних властивостях застосовуваних матеріалів.

Відповідно, з'явилось багато друкарських машин та пристроїв на основі цифрових технологій. Можна зробити спробу класифікувати їх за деякими основними показниками. Зображення може бути як одно-так і багатоколірним. На сьогоднішній день цифровий друк починає конкурувати з традиційними способами друку, особливо при виготовленні акцидентно-бланкової та етикеткової продукції. Найбільш ймовірною причиною цього є можливість персоналізувати відбитки, тобто друкувати тиражем в 1 примірник, внаслідок чого й з'явився термін Print on Demand («друк на вимогу»).

Трафаретний друк (шовкографія) – друк через форму, яка виконана на спеціальній сітці. Відбиток створюється в результаті продавлювання фарби крізь друкувальні елементи форми на друкований матеріал у процесі руху ракеля по формі. Трафаретний друк принципово відрізняється від основних способів друку: високого, плоского, глибокого.

Трафаретний спосіб друку використовується, виходячи з описаних вище переваг, при виготовленні етикеток для парфюмерно – косметичної промисловості, лікеро-горілчаної промисловості, у випадках необхідності високої стійкості фарбового шару (етикетки на мастила, автокосметику т.п.), для нанесення елементів захисту та в інших випадках.

Трафаретним способом можна друкувати на півавтоматичному обладнанні формати – 3 х 5 м., автоматичному обладнанні – 1,5 х 2.5 м.; регулюванням товщини фарбового шару в межах 6 – 60 мкм. Завдяки можливостям цього способу друку, галузі його застосування можна розділити на дві групи: у поліграфії при друкуванні рекламної і пакувальної продукції, де він постійно зазнає конкуренції з боку інших способів друку, і в різних галузях промисловості для художнього оформлення дизайну продукції, де інші способи друку не можуть бути застосовані. Домінантне становище трафаретний друк посідає в радіоелектронній та приладобудівній промисловості. Саме тут трафаретний спосіб друкування дав змогу раціонально виготовити першу друковану плату.

Завдяки різноманітним можливостям застосування, простоті, дешевизні виготовлення друкарських форм трафаретний друк широко використовується у цілому світі. У промислово розвинутих країнах в результаті появи нових машин, матеріалів та технологій якість трафаретного друку значно зросла. Без проблем друкуються трафаретним способом лінії завтовшки 100 мкм і менше, при оптимальній чіткості контура. Відтворення абсолютної точності розмірів трафаретних друкарських форм на відбитках дає можливість стверджувати, що якість цього способу друку рівноцінна класичним способам друку.

Однак варто зауважити, що якість трафаретного друку, яку можна отримати, використовуючи наявні нині матеріали і технолога, не досягається. Розвиток трафаретного друку гальмується традиціями у мисленні й ставленні до можливостей друкарських процесів, а також багатьма факторами, спричиненими відсутністю на ринку деяких потрібних матеріалів і слабкістю професійної підготовки, необхідних для досягнення оптимальної якості друку.

Лазерне гравірування або маркування – це особлива технологія нанесення зображень безпосереднім впливом лазерного випромінювання. Це сучасна технологія, при якій відбувається структурна зміна поверхні сувеніра під впливом лазерного променя. Принцип її простий: промінь лазера, керований комп'ютером, видаляє з поверхні невеликий шар матеріалу, що призводить до утворення рельєфного зображення, зміни кольору поверхні або її структури. У результаті виходить малюнок у стилі гравюри. Лазерне гравірування ідеально підходить для нанесення логотипу на металевих поверхнях. Її відрізняє високий дозвіл і якість, неповторний вид, а головне – виняткова стійкість одержуваних зображень, недоступна іншим способам друку. Унікальне обладнання для лазерного гравірування дозволяє наносити будь-які текстові та графічні зображення на різноманітні матеріали і готові вироби, не вимагаючи їх попередньої обробки або підготовки [26].

Найбільш широко і ефективно лазерне гравіювання використовуються в рекламному бізнесі для брендування сувенірної продукції, нанесення фірмової символіки, логотипів, пам'ятних написів і декоративних малюнків на вироби, виготовлені з металів і сплавів.

Використовуване сучасне обладнання для лазерного маркування і гравіювання дозволяє оперативно наносити написи і логотипи на широкий спектр сувенірної і представницької продукції, виконувати нанесення графічної і текстової інформації будь-якої складності на ручки, офісні набори, брелоки, рулетки, відкривачки, запальнички, попільнички, фляги, термоси, гуртки, металеві чашки, ножі, штопори, підставки для мобільних телефонів, підставки для фото, фото-рамки, набори ігор, набори для вина, нафтові вишки, фоліанти, дзеркала, манікюрні набори, власники паперів, годинники настільні та настінні, годинник-мініатюри, візитниці, VIP-подарунки та персональні презенти, прес-пап'є, всілякі металеві аксесуари, папки, портфелі, різні вироби з шкіри і шкірзамінників, значки, медалі, ювелірні та промислові вироби.

При виготовленні елементів корпоративного стилю та рекламної продукції для компанії «Кому Ні Кава» будуть використані офсетний друк, ситодрук, лазерне гравірування або маркування. Так як ці види друку найбільш поширені і достовірні, мають великий спектр вибору матеріалів. А також чистота відображення кольорів найкраща, тим паче, що при тиражуванні буде вироблений не один екземпляр.

3.2 Економічний розрахунок вартості проекту

Враховуючи особливості проектування корпоративного стилю – графічні константи, ділову документацію, бренд–бук, сувенірну продукцію – було розроблено даний графік:

Таблиця 3.2.1 Оцінка витрат на розробку проекту

Види робіт

Орієнтовна вартість

Розробка основних фірмових констант (логотип, фірмовий блок, гама фірмових кольорів, фірмовий комплект шрифтів, визначення максимально критичного зменшення, побудова модульної сітки)

7000 грн.

Розробка ділової документації

3000 грн.

Продовження таблиці 3.2.1 Оцінка витрат на розробку проекту

Розробка рекламно-іміджевої продукції

5000 грн.

Розробка зовнішніх рекламних елементів

7000 грн.

Розробка бренд-буку корпорації

10000 грн.

Загальна вартість розробки становить

32000 грн.

Враховуючи можливий тираж документації корпорації, було розроблено наступний графік що демонструє вірогідні ціни при виробництві:

Таблиця 3.2.2 Оцінка співвідношення ціни до тиражу упаковки

Тираж

До 100 шт.

До 1000 шт.

До 5000 шт.

До 10000 шт.

Ділова папка

0,35 грн.

0,30 грн.

0,25 грн.

0,20 грн.

Корпоративний бланк

0,20 грн.

0,18 грн.

0,16 грн.

0,15 грн.

Конверт

0,15 грн.

0,14 грн.

0,14 грн.

0,12 грн.

Візитка

0,12 грн.

0,11 грн.

0,10 грн.

0,10 грн.

Загальні витрати поліграфічного відтворення

0,82 грн.

0,73 грн.

0,65 грн.

0,57 грн.

За результатами економічного аналізу – виявлено середній показник цін. При можливому збільшенні кількості виробництва, матеріалів виробництва чи дизайну упаковки і етикетки, ціни на розробку та друк продукції в поліграфії можуть змінитися. Чим більший тираж, тим менька вартість на одну упаковку.


ВИСНОВКИ

При розробці корпоративного стилю, проведено аналіз аналогів корпорацій, виявлено певні плюси та мінуси. Розроблено основний логотип, який цілком показує напрям діяльності компанії, також розроблені логотипи кавової мережі. В процесі розроблено фірмовий блок – модульну сітку, критичне зменшення, обрано певне кольорове вирішення, підібрані фірмові шрифти. Була розроблена корпоративна документація – бланки, конверти та візитки. Кожна корпорація яка себе поважає має дбати не тільки про зовнішній вигляд мережі, а й внутрішній, документація тому доказ. Усі корпорації конкуренти випускають продукцію дуже схожу один на одну, зазвичай в одному тоновому діапазоні. Великій різновид кав’ярень, не дає змогу з першого разу обрати куди піти. Саме тому корпоративний стиль розроблявся – світлий з певною корпоративною графікою.

Візуальна ідея полягає в тому, що усі чотири логотипи – це чашки з певними відмінними ознаками, гармонійно поєднуються з шрифтовими написами. До ділової документації були розроблені бланки з нанесенням графічних елементів. Конверти, візитки, брелоки, стакани – обов’язків атрибут кав’ярень – з нанесенням логотипів корпорації. Також було розроблено серію плакатів. Гармонійне поєднання зображення – візуальної ідеї та шрифтового блоку – слогану, мають цікавий та сучасний вигляд, без зайвих перевантажень. Сувенірна продукція – є невід’ємною частиною корпоративного стилю мережі. Саме тому для кожної фірми розроблена певна сувенірна продукція, що асоціюється з фірмою-представником. Зовнішніх рекламних носіїв є багато, але було обрано ті які найбільш потрапляють на очі. Банер та біл-борд з використанням корпоративних плакатів. Також проектувався інтер’єр та екстер’єр корпорації з нанесенням суперграфіки та логотипу, використанням системи візуальних комунікацій – загалом проглядається єдиний стиль. Чим більше люди будуть бачити рекламні носії, тим краще буде розвиватися бізнес.

Плюси використання сувенірної продукції в компанії – ручки, флешки, папки, плакати, календарі, диски нагадують потенційним споживачам в процесі їх щоденного використання про корпорацію, її товари і послуги.

При створенні бренд-буку корпорації, було важливо розробити зрозумілі для інших – правила використання корпоративного стилю. Описано основні фірмові константи – знак і логотип, максимальне можливе зменшення та корпоративну кольорову гаму. Розписані корпоративні шрифти, що можуть бути використані мережею кав’ярень. Чітко означена розмірність знаку та шрифтової композиції через модульну сітку, для простого та зрозумілого майбутнього їх відтворення, без спотворень, на продукції що буде розроблятись корпорацією в майбутньому. Важливою сторінкою будь-якого бренд-буку є сторінка не дозволенного використання логотипів. Важливо окреслити усі неправильні варіанти застосування знаку, логотипу та додаткової графіки, що буде використано у майбутньому.

Створити красивий і унікальний знак і логотип, повноцінний бренд-бук – який зрозуміють при відтворенні на виробництві. Правильне і дбайливе поводження з шаблонами і макетами – виробить позитивне відношення до бренду – це головне в розробці корпоративного стилю. Завдяки багато проведеному часу за комп’ютерною програмою труднощів не виникло. Написання курсової записки допомогло виявити головну ідею і розробку корпоративного стилю мережі кав’ярень «Кому Ні Кава».


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Книги

Однотомні видання

Один автор

  1. Андреева Г.М. «Социальная психология» [Текст] / Г.М. Андреева – М: Аспект Пресс, 1999 – 375 с. ISBN 5-94100-004-9.
  2. В. Лесняк. Графический дизайн: основы профессии [Текст] / Владимир Лесняк. – К.: Индекс Маркет, 2011. – 416 с. ISBN 978-5-9901107-4-8.2.
  3. Глазычев В. Л. О дизайне: Очерки по теории и практике дизайна на Западе [Текст] / Глазычев В. Л. – М.: Искусство, 1970. –240 с. ISBN 5-8183-0450-7.
  4. Гольман И.А. «Рекламная деятельность: «Планирование. Технологии. Организация» [Текст] / Гольман И.А. – М.: Гелла-принт, – 2-е изд., перераб. и доп., 2002. – 400 с. ISBN 5-9531-0030-2.
  5. Добробабенко Н.С. «Фирменный стиль: принципы разработки» [Текст] / Добробабенко Н.С. – М: Инфра–М., 1999 ISBN: 978-5-17-053245-2.
  6. Дэвид Эйри. Логотип и фирменный стиль. Руководство дизайнера [Текст] / Д. Эйри. – П.П.: Питер, 2011. – 208 с. ISBN 978-5-459-00289-83.
  7. Дэвид Эйри. Логотип и фирменный стиль. Руководство дизайнера [Текст] / Д.Эйри. – К.: Питер, 2014. – 208 с. ISBN 9785496007719.4.
  8. Иттен Й. Исскуство формы [Текст] / Йоханнес Иттен. – М.: Д. Аронов, 2001. – 96 с. ISBN 978-5-94056-019-7.5.
  9. Іттен Й. Мистецтво кольору [Текст] / Йоханнес Іттен. – М.: Д. Аронов, 2007. – 96 с. ISBN 978-5-94056-020-3.6.
  10. Квентин Ньюарк. Что такое графический дизайн [Текст] / Квентин Ньюарк. – К.: АСТ, Астрель, 2005. – 256 с. ISBN 5-17-032331-X, 5-271-12206-9, 2-88046-539-7.7.
  11. Курушин В. Д. «Графический дизайн и реклама» [Текст] / Курушин В. Д. – М.: «ДМК», 2001. – 272 с. ISBN 978-5-6988-25168-1.
  12. Котлер Ф. «Основы маркетинга». [Текст] / Котлер Ф., – Санкт-Петербург: АО «КОРУНА», АОЗТ «Литера плюс», 2004. – 420 с. ISBN 51322-07138-3.
  13. Леонтьев В. П. Новейшая энциклопедия персонального компьютера 2005. [Текст] / Леонтьев В. П. -ML: ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2005. – 800 с. ISBN 522100778383.
  14. Микитьянц К.С. «Формирование брэнд-имиджа фирмы на российском рынке» [Текст] / Микитьянц К.С.,2000. – Вып. 6. – 75-82 с. ISBN 3622168343.
  15. Миронов Д.Ф. Компьютерная графика в дизайне: Учебник для вузов [Текст] / Миронов Д.Ф. – Санкт Петербург: Питер, 2004 – 224 с. ISBN 3-478-22550-7
  16. Моисеев В.А. «Паблик рилейшнз – средство социальной коммуникации: Теория и практика» [Текст] / Моисеев В.А. – Киев: ДаКор, 2003. – 500 с. ISBN 5-9573-0213-9.
  17. Молочков В.В. Издательство на компьютере [Текст] / Молочков В.В.– СПб, 2004. ISBN 5-314-00086-5.
  18. Муромкина И. И. «Имидж розничного торгового предприятия: особенности формирования и восприятия». / Маркетинг в России и за рубежом [Текст] / Муромкина И.И. , 2001. – N 2. – 72-77 с. ISBN 5-469-00629-8.
  19. Назайкин А.Н. Практика рекламного текста [Текст] / Назайкин Александр Николаевич. – К.: Бератор-Пресс, 2003. – 320 с. ISBN 5-9531-0039-68.
  20. Перелыгина Е.Б. «Психология имиджа» [Текст] / «Советник». Журнал №7, 2003. – 41-57 с. ISBN 5-469-01143-9.
  21. Ромат Е.В. Реклама [Текст] / Ромат Е.В. – СПб.: Питер, 2002. – 544 с. ISBN 978-5-699-25168-1.
  22. Родькин П. Визуальная политика. Фирменный стиль России [Текст] / Павел Родькин. – М.: Совпадение, 2007. – 160 с. ISBN 978978-5-903060-12-29
  23. Сазонов В.В. «Торговая реклама». [Текст] / Сазонов В.В. – М.: Инфра – М, 2001. – 218 с. ISBN 978-5-49807-232-6
  24. Смирнов С.И. Шрифт в наглядной агитации [Текст] / Смирнов С.И. – М., Плакат, 1990.-192 с. ISBN: 5-7145-0325-5
  25. Стоян А. А. Модернизация и настройка компьютера: Самоучитель. [Текст] / Стоян А. А. – СПб.: Питер, К: Издательская группа BHV, 2006. – 351 с. ISBN 5-7684-0173-3. 
  26. Теплов Х. «Практический маркетинг». [Текст] / Теплов Х. Учеб. Пособие. – М.: Высшая школа, 2004. – 372 с. ISBN 5-469-01143-9
  27. Фёдоров Е.М. «Эффективность рекламы». [Текст] / Фёдоров Е.М. – М.: Экономика, 2000. – 234 с. ISBN 5-98124-063-6
  28. Франк Я. Дневник дизайнера-маньяка [Текст] / Яна Франк. – К.: Студия Артема Лебедева, 2006. – 254 с. ISBN 5-98062-007-9
  29. Хан Фред И. Библия рекламы: Бесценный кладезь информации для тех, кто хочет получить максимум от вложений в рекламу [Текст] / Фред И. Хан. – К.: НТ Пресс, 2006. – 672 с. ISBN 5-477-00070-8.10
  30. Шкардун В.Д. «Оценка и формирование корпоративного имиджа предприятия». / Маркетинг в России и за рубежом. [Текст] / Шкардун В.Д., 2001. № 3. – 22-38 с. ISBN 978-5-903190-23-2. 

Два автори

  1. Гольман И.А., Добробабенко Н.С. Практика рекламы. [Текст] / Гольман И.А., Добробабенко Н.С. – Новосибирск: СП «Интербук», 1991. – 260 с. ISBN 978-5-49807-232-6
  2. Чумиков А.Н., Бочаров М.П. «Связи с общественностью: теория и практика» [Текст] / Чумиков А.Н., Бочаров М.П. -Учеб. Пособие. – М.: Дело, 2003. – 496 с. ISBN 978-5-93642-184-6

Три автора

  1. Катлип С. и др. «Паблик рилейшнз: Теория и практика». [Текст] / Катлип С – М.: Вильямс, 2002. – 624с. ISBN 100-0-00004-269-9.
  2. Шикин Е. В., Боресков А. В., Зайцев А. А. «Начала компьютерной графики» [Текст] / Шикин Е. В., Боресков А. В., Зайцев А. А. – Москва «Диалог – МИФИ», 1993. ISBN 5939130496.

Чотири, п’ять і більше авторів

  1. Джером А, Джулер, Бонни Л., Дрюниани. Креативные стратегии в рекламе / Пер. с англ. под ред. Ю. Н. Каптуревского [Текст] / Джером А, Джулер, Бонни Л., Дрюниани.- СПб.: Питер, 2002. -384с. ISBN 9785987046531
  2. Барышников Г. M. и др. Шрифты. Разработка и использование [Текст] / Барышников Г. M., Бизяев А. Ю., Ефимов B.B., Моисеев A. A., Почтарь Э. И., Ярмола Ю. А. – К.: ЭКОМ, 1997. – 290 с. ISBN 5-7163-0014-6.

Частина електронного документа

  1. Бренд-бук [Електронний ресурс] / blogbrandaid. – Режим доступа: http://blogbrandaid.com/brandaid-design/что-такое-брендбук/
  2. Бренд-бук старбакс [Електронний ресурс] / brandreport. – Режим доступа: http://www.brandreport.ru/starbucks/
  3. Дизайн-разработка рекламно-сувенирного буклета [Електронний ресурс] / 5fan. – Режим доступа: http://5fan.ru/wievjob.php?id=44431
  4. Буклеты компании «Азимут» [Електронний ресурс] / artlebedev. – Режим доступу:http://www.artlebedev.ru/everything/azimut/booklets/
  5. Создание прес-релизов [Електронний ресурс] / pronline. – Режим доступа: http://www.pronline.ru
  6. Traveler’s Coffee [Електронний ресурс] / travelerscoffee. – Режим доступа: https://www.travelerscoffee.ru/about/


ДОДАТКИ


Додаток А

Рис. 1.5.1 Логотип фірми «Starbucks»



Рис. 1.5.2 Логотип фірми «Traveler’s coffee»


Додаток Б

Рис. 2.3.1 Бренд-бук «Кому Ні Кава»


Додаток В

Рис. 2.3.2 Бренд-бук «Кому Ні Кава»


Додаток Г

Рис. 2.3.3 Корпоративна документація


Додаток Д

Рис. 2.4.1 Сувенірна продукція


Додаток Е



Рис. 2.4.2 Серія корпоративних плакатів

Розробка бренд-буку та корпоративного стилю для кавової мережі «Кому Ні Кава»