Визначення впливу експлуатації газорозподільних станцій на навколишнє середовище (на прикладі ГРС с. Соколове Харківського ЛВУ МГ)

PAGE \* MERGEFORMAT 4

ЗМІСТ

ВСТУП	5
1	АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГАЗОРОЗПОДІЛЧИХ СТАНЦІЙ (ГРС) І ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ	8
	1.1	Структура та функціонування сучасних газорозподільних станцій	8
	1.2	Характеристика ГРС с. Соколове Харківського ЛВУ МГ	11
2	АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ГРС с. СОКОЛОВЕ ХАРКІВСЬКОГО ЛВУ МГ	13
	2.1	Ідентифікація факторів впливу ГРС на навколишнє середовище	13
	2.2	Методичні підходи до розрахунків і нормуванню викидів ГРС	22
	2.3	Оцінка впливів ГРС на навколишнє середовище	23
3	ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРС	32
	3.1	Загальні вимоги до забезпечення екологічної безпеки при експлуатації ГРС	32
	3.2	Заходи та рекомендації щодо забезпечення екологічної безпеки функціонування ГРС	34
4	ОХОРОНА ПРАЦІ	39
ВИСНОВКИ	57
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ	58

					НУЦЗУ.5.2010- . ОПтаТЕБ.РПЗ-01

Зм.	Лист	№ документа	Підпис	Дата
Розробив	Кісіль В.А			Визначення впливу експлуатації газорозподільних станцій на навколишнє середовище (на прикладі ГРС с. Соколове Харківського ЛВУ МГ)	Літера	Лист	Листів
Перевірив	Варивода Є.О.

Н. контр
Затвердив	Васюков О.Є.

ВСТУП

Газорозподільні станції (ГРС) призначені для постачання газом від магістральних і промислових газопроводів населених пунктів, підприємств та інших великих споживачів. Подавати газ споживачеві потрібно в заданій кількості і під певним тиском, з необхідним ступенем очищення, підігріву та одоризації газу (при необхідності). При цьому повинна забезпечуватися комерційна передача газу споживачам відповідно до діючої нормативної документації Держстандарту України.

Отримуючи газ від газотранспортної компанії, регіональна компанія по реалізації газу веде розрахунки з нею за кількість придбаного газу по інформації, зібраної на ГРС і від пунктів обліку газу у споживачів. Тому ГРС є об'єктом інтересів як газотранспортних, так і регіональних компаній з реалізації газу та газорозподільних організацій.

На сьогоднішній день система управління і обліку на ГРС повинна стати як засобом забезпечення безаварійності, так і засобом збору вихідних даних для прийняття оперативних управлінських рішень. Інформація про роботу ГРС, передана в корпоративну базу даних, може використовуватися для аналізу і планування роботи як даної ГРС, так і всіх організацій, що постачають і розподіляють газ.

Оптимальною є інтеграція системи управління і обліку на ГРС з системою управління бізнес-процесами, що дозволить всім організаціям у будь-який момент отримувати оперативну й достовірну інформацію в зручній для обліку та аналізу формі. При цьому для підвищення ефективності управління підприємствами, які забезпечують поставку і реалізацію газу, стоїть завдання забезпечення достовірності та повноти передається від ГРС інформації з найменшими витратами, у найкоротші терміни і в зручній для користувача формі.

Достовірність інформації забезпечується мінімізацією похибки приладів і методів обчислення відповідно до вимог, а також передачею даних без спотворень. Повнота інформації передбачає контроль всіх необхідних облікових параметрів, отримання алармов (сигналізацій) про порушення нормальних режимів роботи і аварійних повідомлень. Збір інформації в режимі реального часу забезпечують прилади вимірювання і корекції витрати газу – турбінні, діафрагмові, вихрові та ротаційні витратоміри в комплекті з коректорами витрати або комп'ютерами витрати, поточні прилади вимірювання якості газу – плотноміри, калориметри, аналізатори температури точки роси і хроматографи.

Системи забезпечення пожежної безпеки, контролю загазованості та охорони об'єкта також передають інформацію до бази даних системи обліку і управління.

Мінімізувати витрати можна, наприклад, шляхом застосування інтелектуальних багатопараметричних датчиків, що скорочує витрати з монтажу та на кабельну продукцію, а також здешевлює обслуговування. Заощадити на дорогому хроматографі або калориметре можна, у виправданих випадках, використовуючи для обчислення калорійності недорогий вібраційний щільності. Використання сучасних засобів зв'язку дозволяє отримувати інформацію в режимі реального часу і без спотворень, виключаючи людський фактор. Деякі вимірювально-обчислювальні расходомерные комплекси мають вбудовані модеми для зв'язку з робочим місцем оператора.

Зручність подання даних підвищує швидкість і якість роботи оператора. Сучасні системи збору і обробки інформації дозволяють зберігати інформацію в базах даних і автоматично формувати звіти за необхідні періоди, переглядати інформацію у вигляді діаграм і таблиць, з прив'язкою до місцевості за допомогою геоінформаційних технологій (електронні карти).

Транспортування і доставка природного газу споживачу, якими є: об'єкти малих і середніх населених пунктів; електростанції; промислові, комунально-побутові підприємства і населені пункти великих міст, пов'язана з великими втратами газу на кожній ділянці від розробленої свердловини у родовища, дотискуючих станцій і газорозподільних станцій до установок шафових газорегуляторних і газового обладнання в кожному житловому будинку. Раціональне використання і скорочення втрат природного газу при транспорті і в промисловості за рахунок створення і використання нових енергозберігаючих технологій та більш точного обліку споживання стає дуже актуальною задачею, так як на ГРС введених в експлуатацію в кінці 1970 начале1980 р. р., облік витрат газу і розрахунки із споживачем за надане кількість газу, проводиться за допомогою приладів ДСС-712, ТМС і ДИСК-250. У зв'язку з тим, що дані прилади морально і фізично застаріли, то виникають розбіжності за кількістю газу наданій споживачеві. В цілях врегулювання розбіжностей, що виникають при проведенні розрахунків між постачальниками, споживачами газу та газорозподільними організаціями, що надають послуги з транспортування газу, з питання обліку втрат газу прискорити збір інформації, підвищити точність у вимірюванні та обліку витрати газу.

Газорозподільна станція ГРС Харківського ЛВУ МГ призначена для подачі газу підприємствам, сільським господарствам і комунально — побутовим споживачам м. Харкова з заданим тиском, температурою, при заданих витратах, необхідним ступенем очищення та одоризації газу. ГРС знаходиться у віддаленні від Харківського ЛВУ МГ, що ускладнює збір інформації і веде до розбіжностей із споживачами. Створення системи автоматизованого контролю та управління газорозподільною станцією дозволяє збирати інформацію без виїзду на ГРС і передавати її споживачам.

АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГАЗОРОЗПОДІДЬЧИХ СТАНЦІЙ (ГРС) І ПРОБЛЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Структура та функціонування сучасних газорозподільних станцій

Газорозподільна станція, або скорочено ГРС, необхідна для зменшення тиску газу до рівня, який буде відповідати умовам його безпечного споживання.

За своїм призначенням сьогодні виділяють наступні види газорозподільних станцій:

- станції, які розміщені на відгалуженні газопроводу. Вони встановлені на кінцевому ділянці відгалуження до промислового об'єкта або ж населеного пункту. Їх продуктивність складає від 5 до 500 тисяч кубічних метрів на годину;

- промислова станція, яка призначена для підготовки газу або видалення вологи і пилу з нього при видобутку на промислі. Також така ГРС може використовуватися для забезпечення газом населеного пункту, розташованого в безпосередній близькості до промислу;

- контрольно-розподільчі пункти, які встановлюються на відгалуженнях від магістральних газопроводів до сільськогосподарських або промислових об'єктів. Також вони використовуються для живлення кільцевої системи газопроводів, які розташовані навколо міста. Їх продуктивність складає від 2 до 12 тисяч кубометрів кожну годину;

- автоматична газорозподільна станція, яка призначена для забезпечення газом маленьких населених пунктів, колгоспних і радгоспних селищ, які розташовані на відгалуженнях від магістральних газопроводів. Їх продуктивність складає від 1 до 3 тисяч кубометрів на годину.

У свою чергу серед автоматичних газорозподільних станцій виділяють газорегуляторні пункти (ГРП), і газорегуляторні установки. Так, ГРП призначені для зменшення тиску газу, а також підтримання його на необхідному рівні, який задається міськими газовими мережами середнього або високого тиску. Газорегуляторні установки використовуються для живлення газових мереж або об'єктів. Витрата газу на них становить до півтора тисяч кубометрів на годину.

Газорозподільні станції, які встановлені на магістральному газопроводі в ході своєї роботи знижують початковий тиск газу. Технологічна схема автоматичної ГРМ включає в себе всі необхідні елементи, а також комплектується сучасним обладнанням.

До складу газорозподільних станцій входять основні блоки:

комутаційних пристроїв;
очищення газу;
попередження гідратоутворення (при необхідності);
автоматичного редукування (регулювання тиску, вимірювання витрати газу);
автоматичної одоризації газу.

Газ із вхідного газопроводу надходить до блоку комутаційних пристроїв і подається на очищення в оливні пиловловлювачі абовісцинові фільтри блоку очистки, потім надходить до блоку автоматичного регулювання тиску. Далі газ надходить до вихідних газопроводів низького тиску, де проводяться вимірювання витрати, її кількісний облік і одоризація. Кількість ліній редукування на газорозподільній станції залежить від витрати газу; одна з ліній передбачається як резервна.

Автоматизовані газорозподільні станції оснащуюються комплектом запірної арматури, яка при аварійній ситуації забезпечує автоматичне введення в дію і відключення робочих і резервних ліній редукування. Для безперебійного постачання споживачів газом в разі виходу з ладу регулятора тиску, заміни, ремонту або огляду обладнання передбачається обвідний газопровід(байпас) з ручним регулюванням тиску. Найбільшого поширення набули газорозподільні станції, які споруджені за типовими проектами, або блочні заводського виготовлення.

Вимірювання рівня витрат газу на газорозподільній станції здійснюється за допомогою ротаційних або турбінних газолічильників, які розміщуються на газопроводі середнього тиску безпосередньо на виході із самої станції.

Температура газу вимірюється за допомогою термометра на вході в ГРС, а також на лініях редукування, які знаходяться за газовим лічильником. Як правило, вимірювання об'єму споживаного газу здійснюється з допомогою звужують пристроїв, наприклад, таких як діафрагма, або ж сопла Вентурі.

Захисна система автоматики на сучасних ГРС працює за принципом резервування, тобто при виході з ладу одного з регуляторів тиску природний газ для споживача подається з системи резервування (газгольдерів, підземних сховищ газу). ГРС обладнана вимірювальними приладами, захисною автоматикою, звуковою і світловою сигналізацією. Автоматизація ГРС дозволяє здійснювати безвахтенное обслуговування. Обслуговуються ГРС двома операторами, які розміщуються в будинках операторів, розташованих від ГРС на відстані 300-500м. При виникненні несправності в будинок оператора надходять світловий і звуковий сигнали. Якщо пропускна здатність ГРС становить понад 200000 м3/годину, то її обслуговування здійснюється вахтовим персоналом. При великих витратах і перепадах тиску газу регулятори тиску працюють нестабільно і створюють великий шум (з яким можна боротися, встановивши додатково шумоглушники). Виходячи з цього, зниження тиску на ГРС при великих перепадах тиску газу і витрати здійснюють у дві стадії. При певних значеннях температури і тиску вологого газу в газопроводі утворюються кристаллогидратные сполуки, що складаються з води і нестійких сполук вуглеводнів. Кристалогідрати знижують пропускну здатність газопроводу і навіть можуть повністю перекрити його перетин. Крім цього, різко погіршується робота регуляторів тиску. З метою запобігання утворення кристалогідратів здійснюється попередня осушка газу або підігрів його у водяних теплообмінниках рекуператорні типу на ГРС.

Як правило, більшість газорозподільних станцій були побудовані в середині і наприкінці сімдесятих років. Частина ГРС вже вимагає заміни.

Характеристика ГРС с. Соколове Харківського ЛВУ МГ

ГРС с. Соколове розташована в Харківській області. ГРС с. Соколове Зміївського району, Рис 1.2.1 входить до складу Харківського ЯВУ МГ УМГ „Харківтрансгаз". Область знаходиться на стику Середньоруської височини, Дніпровсько-Донецької низовини та Донецького кряжу, тут переважають степові і лісостепові ландшафти. Рельєф представляє собою горбкувату рівнину з річковими долинами, ярами і балками. Абсолютні відмітки рельєфу складають 160-203 м над рівнем моря.

Рис.1.2.1 Розташування ГРС

Вхідний трубопровід ГРС діаметром 50 мм, вихідний - 100 мм. Фактична продуктивність ГРС складає 2,0 млн. м3 за 2013 рік (III категорія). Після редукування газ надходить споживачам у с. Соколове.

Тип ГРС с. Соколове - АГРС-3. Рис.1.2.1

Рис.1.2.1 ГРС с. Соколове - АГРС-3

Територію ГРС обладнано сітчастою огорожею висотою 1,80 м, під'їздом з твердим покриттям. На території ГРС знаходяться первинні засоби пожежогасіння:

ящик із піском місткістю - 0,5 м3;
совкова лопата - 1 шт.;
відро -1 шт.;
пожежний багор - 1 шт.;
вогнегасник ОП-9 - 2 шт.

Форма обслуговування - надомна, кількість операторів - дві людини, один оператор - старший.

Електропостачання ГРС с. Соколове здійснюється від існуючих трансформаторних підстанцій.

Територію ГРС захищено системами блискавкозахисту, захисного заземлення.

ГРС с. Соколове зв'язана радіотелефонним зв'язком з диспетчерським пунктом Харківського ЯВУ МГ УМГ „Харківтрансгаз" (на базі системи GSM).

АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ГРС с. СОКОЛОВЕ ХАРКІВСЬКОГО ЛВУ МГ

Ідентифікація факторів впливу ГРС на навколишнє середовище

Під час проведення планованих робіт на даному об'єкті необхідні наступні природні ресурси:

водні: для промивання та гідровипробування ділянки газопроводу.

Для проведення будівельно-монтажних робіт використовуються наступні матеріальні ресурси:

зварювальні електроди (типу Э42-Ц);
ізоляційні матеріали;
трудові ресурси: тимчасово на період виконання будівельних робіт.

Основною речовиною технологічного процесу є неодорований природний газ.

Склад транспортованого газу характеризується такими усередненими показниками: метан (СЕЦ) - 98,5 %, етан (С2Н6) - 0,5 %, пропан - 0,15 %, азот - 0,8 %, а також у незначних долях бутан, пентан, гексан, діоксид вуглецю, кисень.

Неодорований природний газ безбарвний, не має запаху, значно легший за повітря (питома вага газу складає 0,6 від питомої ваги повітря). Густина газу складає 0,68 кг/м3.

Природний газ пожежо- і вибухонебезпечна речовина. Нижня і верхня концентраційні межі спалахування в суміші з повітрям складають відповідно 5 % і 15%.

За токсикологічною характеристикою природний газ не має класу небезпечності (за метаном): максимально-разова, середньодобова гранично допустима концентрація (ГДК), а також концентрація в повітрі робочої зони (ГДКср, ГДКмр, ГДКрз) не нормуються.

Санітарно-гігієнічні показники встановлюються в перерахунку на його складові:

орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) за метаном - 50 мг/м-5;
ГДК в повітрі робочої зони, в перерахунку на вуглець - 300 мг/м°;
4 клас небезпечності (мало небезпечні речовини) - в перерахунку на вуглець.

Завдяки своїй властивості швидко звітрюватись у верхні шари атмосфери, природний газ не створює значних концентрацій у приземному шарі повітря, навіть під час значних витікань. Мінімально впливає на погіршення стану повітряного середовища та здоров'я людини.

Природний газ має задушливі властивості. Зниження кисню в повітрі, в результаті збільшення концентрації газу до рівня не нижче 16 %, переноситься без відчутних наслідків, до 14 % - призводить до легкого фізіологічного розладу, до 12 % - спричиняє тяжкі фізіологічні розлади, а до 10 % - може призвести до загибелі людини. Допустимою границею концентрації природного газу в повітрі приміщень є концентрація не більше 1,0 % .

Метан (СН4) - основна складова природного газу - безбарвний сильно летючий газ, ОБРВ - 50 мг/м3. Швидко розсіюється в атмосфері, не створюючи високих концентрацій. Під час можливих викидів у приземному шарі повітря радіусом 50 м, навіть за найбільш несприятливих умов (підвищена вологість, складний рельєф тощо), будь-яких суттєвих концентрацій газу виявити не вдається. Метан мінімально впливає на погіршення стану повітряного середовища та здоров'я людини.

Пари важких вуглеводнів (СХНУ) на відміну від метану, мають більш токсичні властивості і можуть осідати або розсіюватися, в залежності від метеорологічних умов, на значні відстані. Діють на центральну нервову систему людини, а в більш високих концентраціях мають наркотичну дію.

У разі загоряння газу під час аварійних ситуацій, а також під час проведення будівельно-монтажних робіт у повітряне середовище поступають оксиди азоту (Ж)х) та окис вуглецю (СО).

Азоту двоокис (N02) - бурий газ з задушливим запахом, за температури більше ніж 140°С починає розкладатись на окис азоту та кисень.

Оксиди азоту можуть негативно впливати на здоров'я людини самі по собі й у комбінації з іншими забруднюючими речовинами. Пікові концентрації діють сильніше, ніж інтегрована доза. Короткочасний вплив 3000-9400 мкг/м"' двоокису азоту спричиняє зміни в легенях. Крім підвищеної сприйнятливості до респіраторних інфекцій, вплив двоокису азоту може призвести до підвищеної чутливості до бронхостенозу (звуженню просвіту бронхів) у чутливих людей.

Азоту окис (N0) - високотоксичний газ, без кольору, швидко окислюється в двоокис азоту. Швидкість окислення залежить від температури навколишнього середовища, атмосферного тиску і концентрації окису азоту. Окис азоту - кров'яна отрута. Він переводить гемоглобін у метагемоглобін. Справляє пряму дію на центральну нервову систему людини.

Окис вуглецю (СО) - газ без кольору і запаху. Підвищення рівня окису вуглецю в повітрі сприяє виникненню туманів, смогів, погіршує загальний стан атмосферного середовища.

У присутності окису вуглецю в крові погіршується віддача кисню тканинам організму. Внаслідок токсикації наступає слабкість, можливий головний біль, нудота тощо.

Для зварювання труб застосовуються електроди типу 342-Ц Показники емісії забруднюючих речовин у повітря під час зварювання наведено в таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1. - Показники емісії забруднюючих речовин у повітря під час зварювання

Забруднюючі речовини	Кількість забруднюючих речовин, г/кг
Заліза оксид (Fе203)	8,57
Марганцю оксид (МnО2)	1,00
Хрому оксид (Сr203)	1,43
Фториди	1,5
Водень фтористий	0,001

У процесі капітального ремонту обладнання ГРС виникають наступні відходи:

а) тверді:

- будівельні відходи від демонтажу, недогарки від електродів, відходи ізоляційних матеріалів, бочкотара тощо;

б) рідкі:

- промивні води після гідровипробування газопроводу, що містять глинисті з'єднання, окалину, іржу, шматки електродів.

Після завершення робіт щодо будівництва проектованої діяльності нитку газопроводу очищують і випробують на міцність. Проектом передбачено випробування гідравлічним способом. Воду для гідравлічного випробування передбачається доставляти автоцистернами, погодивши це питання з зацікавленими організаціями.

Очищення та випробування порожнини газопроводу здійснюється згідно з ВСН 011-88 у термін, встановлений календарним планом.

Вода, яку закачують у газопровід для промивання і гідровипробування, повинна відповідати 6-му класу чистоти і містити не більше 200 мг/л зважених речовин.

Порядок проведення робіт з очищення порожнини газопроводу, а також його випробування здійснюється згідно інструкції та схеми, складеної замовником і будівельною організацією. Контроль за якістю води після її відстоювання перед подальшою утилізацією веде генеральний підрядник разом із замовником і представником санепідемстанції.

Основний шумовий вплив під час реалізації планованої діяльності має місце в період проведення будівельно-монтажних робіт і є наслідком пересування автотранспорту, роботи будівельних машин і механізмів та виконання зварювальних робіт. Джерелами шуму відповідно є автотранспорт, працююча будівельна техніка, зварювальні агрегати, продувочні свічі під час спорожнення частини трубопроводу для проведення капітального ремонту.

Інтенсивність і періодичність шуму залежить від характеру виконуваних робіт та графіка їх проведення. Рівень шуму для людей, що працюють на будівельному майданчику не повинен перевищувати встановлений гранично допустимий норматив - 80 дБа.

У процесі експлуатації ГРС короткочасні шумові впливи спостерігаються під час технологічних продувок. Частота продувок залежить від умов експлуатації та графіка проведення ремонтів. Створюваний шум має короткочасний характер (тривалість продувки не перевищує 1 годину) і має переважно відлякуючий вплив на тварин.

Під час будівництва газопроводу проводиться 100 % контроль зварних швів радіографічним методом. Джерелом іонізуючого випромінювання є рентгенівська установка.

Для всіх робіт з пристроями, що генерують іонізуюче випромінювання вказується їх характер, обмежувальні умови, а також засоби забезпечення протирадіаційного захисту персоналу і населення, а також фізичного захисту джерела.

Діяльність на даному об'єкті повинна проводитись відповідно до інструкції СТП 320.30019801.040-2001 „Радіаційна безпека на об'єктах магістральних газопроводів" ,в яких регламентується:

порядок проведення робіт, обліку, збереження, видачі і транспортування джерел, збирання і видалення радіоактивних відходів, утримання приміщень;
засоби індивідуального захисту;
засоби радіаційної безпеки під час роботи із джерелами; засоби попередження, виявлення і ліквідації радіаційних аварій; організація проведення радіаційного контролю.

Вимоги до придбання, постачання, розміщення, установлення і експлуатації установок і приладів з джерелами, генеруючими випромінювання, регламентуються відповідними нормами та правилами.

Виконавці робіт несуть відповідальність за збереження джерел з моменту одержання до їхнього повернення чи списання. У випадку звільнення (переходу) осіб, допущенних до робіт із джерелами, вони зобов'язані здати за актом усі джерела, що числяться за ними. Прилади, гарантійний термін експлуатації яких минув, або використання яких у подальшому не передбачається, необхідно протягом місяця перевести у режим зберігання з подальшою передачею іншому підприємству, виготовлювачу або на захоронення у терміни, погоджені з територіальними органами Держсанепідслужби МОЗ України.

Радіаційний контроль є невід'ємною частиною системи радіаційної безпеки і включає дозиметричний, радіометричний, спектрометричний і радіохімічний контроль, здійснюваний за допомогою приладів і розрахункових методів.

Як у період капітального ремонту, так і в процесі експлуатації ГРС можуть виникнути несправності та аварійні ситуації, попередження та усунення яких регламентовано СТП 320.30019801.033.

Перелік основних можливих несправностей та аварійних ситуацій на ГРС наведено в таблиці 2.1.2.

Таблиця 2.1.2 - Перелік основних можливих несправностей та аварійних ситуацій на ГРС

Назва несправності та

аварійної ситуації

Заходи щодо усунення несправностей та

аварійних ситуацій

1 Зниження тиску газу в лінії подавання газу споживачам:

а) різке зниження з причини

пошкодження (розриву) на лінії

подавання газу споживачам;

Відключення несправної лінії подавання

газу споживачам.

б) різке зниження з причини

обриву штока регулятора тиску;

Перехід на резервну лінію редукування.

г) поступове - з причини

витоку газу на лінії живлення

регулятора задавання (задавача);

Перехід на резервну лінію редукування.

д) поступове - з причини

обмерзання імпульсної лінії або

клапана на імпульсній лінії

високого тиску;

Переведення регулятора задавання

(задавача) на живлення зі сторони

низького тиску.

є) поступове - з причини

утворення гідратів у лініях

редукування;

Перехід на резервну лінію редукування,

руйнування гідратів.

ж) поступове - з причини

несправності крана із

пневмоприводом.

Ручна перевірка працездатності крана.

2 Зниження тиску на вході ГРС:

а) розрив (пошкодження)

газопроводу - відгалуження

високого тиску;

Від'єднання ГРС від газопроводу -

відгалуження за умови тиску, близького до

вихідного (якщо точно встановлено

розрив). У разі можливості – перекриття

крана на відгалуженні, попередження

споживачів.

б) падіння тиску у вхідному

газопроводі та системі

магістральних газопроводів;

Перехід на подавання газу споживачам

через байпас, попередження споживачів.

в) утворення гідратів у системі

очищення газу.

Переведення подавання газу на блок

редукування по байпасній лінії вузла

очищення, попередження споживачів.

3 Підвищення тиску газу на виході ГРС з причини:

а) несправності регулятора

тиску;

Перехід на резервну лінію редукування.

б) розриву мембранного

полотна (діафрагми) регулятора

тиску;

Замінення регулятора (мембранного

полотна), перевірка справності

регулятора-задавача.

в) несправності давана тиску

газу;

Перехід на резервну лінію редукування.

г) несправності пружинного

запобіжного крана або

спеціального пружинного

запобіжного крана (ПЗК або

СПЗК).

Випробування ПЗК (СПЗК) вручну,

перевірка положення триходового крана

перед ПЗК (СПЗК).

4 Сильне витікання газу в

приміщенні редукування (блоку

редукування).

Переведення ГРС на роботу через обвідну

(байпасну) лінію, стравлювання газу з

блоку (вузла) редукування, ліквідація

витоку.

5 Сильне витікання газу з блоку

підігрівання газу.

Відключення блоку підігрівання газу,

перехід на подавання газу через байпас

блоку.

6 Розрив газопроводу на

проммайданчику ГРС із

загорянням газу.

Від'єднання ГРС від газопроводу-

відгалуження та від вихідного

газопроводу, стравлювання газу,

ліквідація наслідків розриву.

7 Несправність регуляторів тиску газу на водогрійному котлі.

Вимкнення лінії відбору газу до регулятора тиску, ремонт регулятора.

8 Витікання газу чєрез гідрозатвор.

Перевірка рівня рідини в гідрозатворі, регулювання величини тиску газу для живлення котла.

9 Несправність автоматики безпеки горіння водогрійного котла.

Несправна автоматика підлягає заміні, а котел - виключенню з роботи.

Аварійні ситуації під час капітального ремонту та експлуатації виникають у результаті порушення правил виконання будівельно-монтажних робіт та правил техніки безпеки.

Про всі виявлені аварійні ситуації та відмови обладнання працівники ГРС повинні повідомити диспетчера ЛВУ.

Додатково необхідно вжити заходи щодо:

попередження мешканців населених пунктів про виявлену небезпеку;
припинення руху транспорту в сторону ГРС;
організації, у випадку необхідності, об'їзду по автомобільній дорозі, яка проходить поблизу ГРС;
ліквідації небезпеки в найкоротший строк.

Під час реалізації даного проекту джерелами впливу на ті чи інші компоненти навколишнього середовища є:

а) під час капітального ремонту:

будівельна техніка;
зварювальні електроди;
свічка запобіжних клапанів, що скидає в атмосферу метан під час проведення монтажних робіт.

б) під час експлуатації:

продувальна свічка одоризаційної установки під час стравлювання газу із підземної місткості та розхідного бачка для заповнення їх одорантом;
продувальна свічка місткості для збирання конденсату під час стравлювання газу в -атмосферу в періоди її заповнення, ремонту, внутрішнього огляду і гідравлічних випробувань;
свічка запобіжних клапанів, що скидає в атмосферу метан під час планово-попереджувального ремонту (ППР) регулювальних клапанів, перекривної арматури, пиловловлювачів, фільтрів, лічильників газу, у разі настроювання запобіжних клапанів на необхідний тиск спрацьовування;
труби підігрівачів газу або котлів опалення ГРС (в опалювальний сезон), що скидають в атмосферу продукти спалювання природного газу: окис вуглецю, окис та двоокис азоту.

2.2 Методичні підходи до розрахунків і нормуванню викидів ГРС

На ГРС здійснюються такі технологічні операції:

- Очищення газу від механічних домішок і від конденсату.

- Підігрів (при необхідності) газу перед його редукуванням;

- Замір витрати газу;

- Зниження тиску газу до необхідної величини і підтримання цієї величини на виході;

- Одоризація газу (при вступі неодорованого або недостатньо одорованого газу).

Нормування підлягають викиди шкідливих (забруднюючих) речовин від встановленого технологічного обладнання. Перелік речовин представлений в таблиці 2.2.1

Таблиця 2.2.1 - Перелік забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря на ГРС

Код	Назва речовини	ПДКмр. (ОБУВ)	Джерело виділення
0410	Метан	50	мг/м3	Технологічне обладнання
1716	Одорант- СПМ	5·10-5	мг/м3
Продукти згорання природного газу
0301	Діоксид азоту	0,2	мг/м3	Котельня, підогріви газу
0304	Оксид азоту	0,4	мг/м3
0330	Діоксид сіри	0,5	мг/м3
0337	Оксид вуглерода	5	мг/м3
0703	Бенз/а/пирен	1·10-6	мг/м3

При експлуатації ГРС допускаються викиди природного газу (що включають одорант, якщо газ надходить одоруватися), величина яких залежить від складу і типу встановленого технологічного обладнання:

- При продувці пиловловлювачів в конденсатозбірник (залповий викид) при централізованому обслуговуванні - 1 раз на тиждень;

- При періодичних відключеннях пиловловлювачів або фільтрів для внутрішнього огляду або ремонту, очищення або заміни змінних елементів (залповий викид) - 1 раз на рік;

- При перевірці працездатності запобіжних клапанів (залповий викид) - 1 раз в 10 днів взимку і 1 раз на місяць влітку;

- З блоку редукування тиску при ремонті-огляді регуляторів тиску (залповий викид) - 1 раз на рік;

- При аварійних витоках з запірної арматури або технологічного обладнання при їх несправності;

- При ремонтних роботах на обв'язці і технологічному обладнанні (підбурювання, продування газу в атмосферу) - по мірі необхідності.

Джерелами виділення продуктів згоряння природного газу на ГРС, АГРС залежно від встановленого обладнання можуть бути:

- Підігрівачі природного газу;

- Котельні малої продуктивності.

Залпові (короткочасні) викиди природного газу враховуються в річних нормативи викидів.

У проектах нормативів ПДВ дається розрахункова оцінка впливу залпових викидів на атмосферне повітря (потужність викидів вг/сі приблизне максимальне забруднення в найближчій житловій забудові).

Аварійні викиди не нормуються. Організовується облік фактичних аварійних викидів за минулий рік, що включаються в річну звітність за формою № 2-ТП (повітря). Для їх запобігання розробляються і проводяться профілактичні заходи.

Для попередження та своєчасної ліквідації витоків передбачений систематичний контроль герметичності обладнання, арматури, сальникових ущільнень, зварних і фланцевих з'єднань, трубопроводів.

Передбачені заходи щодо попередження витоків:

- Регулярний профілактичний огляд запірної арматури на всіх лініях редукування, включаючи свічки;

- Періодична набивка мастила в крани;

Контроль загазованості в залі редукування за допомогою газоаналізаторів-сигналізаторів;

- Використання фторопластових ущільнень;

- Виявлення джерел витоків омилюванням.

Постійні неорганізовані викиди на ГРС (включаючи і від запірної арматури) відсутні. Експлуатація негерметичної запірної арматури категорично забороняється.

При проведенні розрахунків розсіювання забруднюючих речовин, максимальний рівень забруднення визначається для умов повного завантаження основного технологічного обладнання та їх нормальної роботи, а також за умови, що залпові викиди одночасно не виробляються. Рівень забруднення атмосфери розраховується окремо для кожного шкідливої речовини.

2.3 Оцінка впливів ГРС на навколишнє середовище

Клімат місцевості, де розташовано ГРС с. Соколове, помірно- континентальний. Зима м'яка, з хмарною погодою. Літо тепле, з великою кількістю сонячних днів. Опади у вигляді дощів, злив. Влітку характерні посухи та суховії.

Відповідно до СНІП 2.01.01 клімат території Харківської області України характеризується такими метеопараметрами:

кліматична зона - II;
кліматичний район - II;
середньорічна температура - 6,9 °С;
абсолютна мінімальна температура - мінус 36 °С;
абсолютна максимальна температура - 3 9 °С;
найхолодніший місяць - січень, середня температура - мінус 7,3 °С;
найтепліший місяць - липень, середня температура - 20,8 °С;
тривалість періоду з температурою нижче 0 °С - 126 діб;
кількість опадів за рік - 609 мм;
глибина промерзання ґрунту -1,1м;
висота сніжного покрову - до 0,6 м;
середньорічна швидкість вітру - 3,4 м/с;
коефіцієнт рельєфу місцевості - 1.

Середню місячну і річну температуру повітря в Харківській області наведено в таблиці 2.3.1.

Таблиця 2.3.1 - Середня місячна і річна температура повітря в Харківській області

Місяці	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Температу- ра, °С	-7,3	-6,9	-1,7	7,7	15,1	18,6	20,8	19,7	14,0	7,1	0,3	-4,8	6,9

Середньорічна швидкість вітру складає 3,4 м/с. Максимальна середньомісячна швидкість 4,0 м/с (квітень). Швидкість вітру, ймовірність якого складає 5% - 15 м/с. Середню швидкість вітру в Харківській області наведено в таблиці 2.3.2.

Таблиця 2.3.2 - Середні швидкості вітру в Харківській області

Місяці	І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Швидкість вітру, м/с	3,3	3,6	3,7	4,0	3,6	3,4	3,2	3,3	3,4	3,6	3,3	3,0	3,4

У регіоні віють переважно вітри східного (17%) і південно-східного (15%) напрямків зимою та північно-західного (21%) і північного (17%) напрямків літом.

Напрямок вітру за сторонами світу наведено в таблиці 2.3.3.

Таблиця 2.3.3 - Напрямок вітру за сторонами світу

Сторони світу

Півн.

Півн.-

Схід

Сх.

Півд.- Схід

Півд.

Півд.- Захід

Зах.

Півн.- Захід

Повторюваність напрямку вітру, %

січень

липень

Харківська область належить до зони недостатньої вологості. Кількість річних опадів складає 609 мм. Найбільша кількість опадів: за рік 744 мм, за місяць 149 мм, за добу 74 мм. Середня місячна відносна вологість повітря о 13 годині:

найбільш холодного місяця - 81%;
найбільш теплого місяця - 47%.

Середня дата утворення сніжного покриву - остання декада листопада. Найбільш повний схід сніжного покриву визначено в середині лютого, кінцевий схід снігу - в середині березня. Середня кількість днів зі сніжним покривом складає 80.

Джерелами забруднення атмосферного повітря під час капітального ремонту є автотранспорт, будівельна техніка, зварювальні роботи, викиди природного газу в атмосферу під час проведення демонтажних робіт.

Характер впливу - тимчасовий (лише під час проведення будівельно- монтажних робіт).

Приймаючи до уваги швидкість руху та щільність автотранспортних потоків, територіальне розміщення майданчикових споруд і тривалість капітального ремонту, можна прогнозувати, що викиди забруднюючих речовин від автотранспорту не спричинять незворотних наслідків в атмосферному повітрі і, як свідчить досвід будівельно-монтажних робіт на аналогічних об'єктах, не завдадуть шкоди навколишньому середовищу і здоров'ю людини.

Кількість забруднюючих речовин, що виділяються під час зварювання,

визначається згідно до показників емісії забруднюючих речовин у повітря під час зварювання та наплавлювання металів.

Для зварювання труб потреби складають:

- електроди 342-Ц - 0,2 кг.

Показники розрахунку викидів забруднюючих речовин у повітряне середовище під час проведення зварювальних операцій наведено в таблиці 2.3.4.

Таблиця 2.3.4 - Показники розрахунку викидів забруднюючих речовин у повітряне середовище під час проведення зварювальних операцій

Забруднюючі речовини	Кількість забруднюючих речовин, г/кг	Усього, г
1	2	3
Заліза оксид (Fе203)	8,57	1,714
Марганцю оксид (Мn02)	1,00	0,2
Хрому оксид (Сr2O3)	1,43	0,286
Фториди	1,5	0,3
Водень фтористий	0,001	0,0002

Розрахунок виявив незначний вплив викидів забруднюючих речовин під час проведення зварювальних робіт.

У розрахунку визначення кількісного значення викиду природного газу в атмосферу під час проведення демонтажних робіт прийнято варіант максимально можливого викиду. Розрахунок проведено за Методикою визначення питомих витрат природного газу під час його транспортування газотранспортною системою та зберігання в підземних сховищах .

Результати розрахунку зведено в таблицю 2.3.5.

Таблиця 2.3.5 - Розрахунок витрат і викидів природного газу під час проведення демонтажних робіт

Найменування параметра	Познака, формула	Значення
1	2	3
Тиск газу, МПа	Р	0,3
Температура газу, К	Т	283
Густина газу в ст. у., кг/м^	Ро	0,7
Тиск газу в ст. у., МПа	Ро	0,1013
Температура газу в ст. у., К	То	293
Діаметр, м	Ё	0,17
Товщина стінки, м	H	0,035
Довжина, м	L	20
Діаметр свічки, м	J	0,01
Геометричний об'єм, м3	V =L * 3,14 * (d - 2 * h)2 / 4	0,157
Відносна густина газу за повітрям	А = р0/ 1,206	0,5804
Критична температура газу, К	Ткр= 114,9 х (-0,55)/0,49 + + 190,5	197,7488
Критичний тиск газу, кгс/см2	Ркр = 2,4 х ( - 0,55) / 0,49 + + 47,1	47,2514
Зведена температура газу	Tзв=T/Tкр	1,4311
Зведений тиск газу	Рзв= 0,0981 * Р/Ркр	0,0648
Коефіцієнт регресії А	А = - 0,0208869366 + 0,44193099036 х Рзв + 0,01340688358 * Рзв2- 0,010678120982 * Рзв3	0,0078
Коефіцієнт регресії В	В = - 2,49252726 -1,451180827 х Р38 + + 0,7306672766 х Рзв2 – - 0,1375526455 х Рзв3	-2,5835
Коефіцієнт регресії С	С = 1,0075 - 0,0021 х Рзв + + 0,0079 х Рзв2 - 0,0022 х Рзв3	1,0074
Коефіцієнт стисливості газу	Z = С - А х Тзвв	г 1,0043
Газова стала, Дж/(кг*К)	R = 288/	496,1829
Швидкість критичного витікання газу в атмосферу, м/с	Wкр = (Z RT)1/2	375,5334
Миттєві витрати газу, м3/с	Q1=wкр(3,14j2 /4)РТ0/ (Р0 * Т * Z)	0,09
Викид газу (метану), г/с	Е = 103Q1р0	63
Витрати газу на стравлення, м3	Qстр = VРТ0 / (Р0ТZ)	0,4793

Розрахунок виявив мінімальні викиди метану та витрати газу під час проведення демонтажних робіт. Природний газ, швидко звітрюючись у верхні шари атмосфери, не створить суттєвих концентрацій у приземному шарі повітря і не справить суттєвого впливу на стан повітряного середовища та здоров'я людини.

Під час спалювання природного газу викидаються оксид вуглецю, оксиди азоту в перерахунку на діоксид азоту, неметанові легкі органічні сполуки (НМЛОС).

Валові та миттєві викиди забруднюючих речовин за опалювальний період наведено в таблиці 2.3.6.

Таблиця 2.3.6 - Розрахунок витрат газу і викидів забруднюючих речовин за опалювальний період

Найменування параметра	Познака, формула	Значення
Густина газу в ст. у., кг/м3	Ро	0,7
Номінальні витрати паливного газу, м3/год	Вн	2,55
Нижча теплотворна здатність паливного газу, МДж/кг	Q	47,85
Показник емісії діоксиду азоту NO2, г/ГДж	kNO2	50
Показник емісії оксиду вуглецю СО, г/ГДж	kCO	70
Показник емісії НМЛОС, г/ГДж	kНМЛОС	5
Обліковий період, годин		4320
Витрати паливного газу за період, т	В = 10-3 * Вн* p0 * t	7,711
Викиди діоксиду азоту N02 за період, т	EN02= 10-6 * kNO2* Q * В	0,1845
Викиди оксиду вуглецю СО за період, т	Есо = 10-6 * kCO * Q * В	0,2583
Викиди НМЛОС за період, т	Енмлос = 10-6 * kНМЛОС * Q * В	0,0184
Миттєві викиди діоксиду азоту NO2, г/с	МNO2 = 103 * ЕNO2 / (t * 3600)	0,0012
Миттєві викиди оксиду вуглецю СО, г/с	Мсо= 103 * ЕCO / (t * 3600)	0,0017
Миттєві викиди НМЛОС, г/с	МНМЛОС = 103 * ЕНМЛОС / (t * 3600)	0,0001
Витрати за період, м3	Вгазу = Вн * t	11016

За даними розрахунку перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин відсутні. Розрахунок проведено для найгіршого з варіантів, фактичні викиди, як правило, досягають менших значень, що обумовлено економічною доцільністю, тому перевищення встановлених нормативних значень не прогнозується.

Запланована діяльність не суперечить законам України „Про флору", „Про фауну", „Про природно-заповідний фонд".

Вплив запроектованого об'єкта на рослинний і тваринний світ є обмеженим у просторі і часі. Він не загрожує видам та популяціям, що перебувають під особливим захистом. За умов здійснення передбачених у проекті відповідних захисних, відновлювальних та компенсаційних заходів, вплив запроектованої діяльності на флору і фауну можна вважати виправданим і прийнятним.

У період експлуатації впливів на рослинний і тваринний світ не очікується.

3 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРС

3.1 Загальні вимоги до забезпечення екологічної безпеки при експлуатації ГРС

Екологічна безпека роботи ГРС гарантується розробленням та здійсненням комплексу технічних, організаційних та інших заходів щодо запобігання аваріям, а також ліквідації їх шкідливих екологічних наслідків.

Керівники підрозділів, об'єктів і філій ДК "Укртрансгаз" несуть відповідальність за дотримання норм і правил екологічної безпеки, раціональне використання та відновлення до рівня встановлених нормативів земель, вод, інших природних ресурсів, а також за додержання встановлених нормативів викидів і скидів забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище та розміщення в ньому відходів.

Основними джерелами забруднення довкілля на ГРС є:

- продувальна свічка одоризаційної установки під час стравлювання газу із підземної місткості та розхідного бачка для заповнення їх одорантом;

- продувальна свічка місткості для збирання конденсату під час стравлювання газу в атмосферу в періоди її заповнення, ремонту, внутрішнього огляду і гідравлічних випробувань;

- свічка запобіжних клапанів, що скидає в атмосферу метан під час ППР регулювальних клапанів, перекривної арматури, пиловловлювачів, фільтрів, замірних діафрагм, у разі настроювання запобіжних клапанів на необхідний тиск спрацьовування;

- труби підігрівачів газу або котлів опалення ГРС (в опалювальний сезон), що скидають в атмосферу продукти спалювання природного газу: окис вуглецю,, окис та двоокис азоту.

Річні розрахунки фактичних викидів забруднювальних речовин на ГРС повинні здійснювати спеціалісти служби ГРС на підставі "Типового проекту нормативів гранично – допустимих викидів для ГРС МГ України".

З метою недопущення попадання одоранту і газового конденсату в повітря і на грунт керівники виробничих підрозділів та їх служб зобов’язані забезпечити:

- виконання операцій із зливання і наливання, транспортування, зберігання і застосування одоранту закритим способом;

- очищення суміші парів одоранту з природним газом в установці нейтралізації або її утилізацію під час заповнення одорантом підземної місткості і витратного бачка;

- безпечне зберігання запасу одоранту, необхідного для одоризації газу, в герметичній підземній місткості;

- зливання вловленого конденсату в підземні місткості, а в подальшому – перекачування його в пересувну місткість (автоцистерну тощо) для перевезення і використання за призначенням.

Згідно з "Правилами охорони магістральних трубопроводів" навколо проммайданчика ГРС встановлюється охоронна зона радіусом (100 – 350) м залежно від діаметра газопроводу – відгалуження і робочого тиску.

Керівники філій і підрозділів ДК "Укртрансгаз" зобов’язані:

- забезпечити збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

- не допускати скидання стічних вод із проммайданчика ГРС, використовуючи рельєф місцевості (балки, кар’єри, пониззя тощо);

- забезпечити дотримання відповідного санітарного стану на території ГРС і не допускати винесення дощовими водами сміття, продуктів ерозії грунтів, сировини тощо;

- організовувати проведення в установленому порядку еколого-теплотехнічних обстежень ГРС.

Проммайданчик ГРС після закінчення будівельно-монтажних робіт, прибирання будівельного сміття та вертикального планування підлягає озелененню згідно з проектом.

3.2 Заходи та рекомендації щодо забезпечення екологічної безпеки функціонування ГРС

З метою захисту атмосферного повітря від забруднення і зменшення можливого впливу на стан повітряного середовища проектом передбачається:

а) під час капітального ремонту:

розроблення і дотримання графіка роботи будівельної техніки і робочого устатковання на режимах з найменшою кількістю викидів забруднюючих речовин (ЗР);
виключення роботи машин і механізмів на форсованих режимах;
розподіл у часі зайнятості одиниць техніки, яка не задіяна в єдиному технологічному процесі, таким чином, щоб виключався ефект підсилення і сумарної дії ЗР;
регулювання двигунів внутрішнього згоряння будівельної техніки;
заборона виїзду на лінію автотранспортних засобів (включаючи

особистий транспорт) з невідрегульованими двигунами;

періодичний контроль за технічним станом машин і механізмів, які експлуатуються, особливо технічних засобів, що можуть викликати загоряння;
виконання транспортно-перевізних операцій з максимальною

ефективністю і при повному завантаженні техніки;

використання резервів більш якісного палива;
заборона спалювання відходів виробництва і сміття на території проведення робіт;

б) під час експлуатації:

продувка ділянок газопроводу на ГРС в період сприятливих метеорологічних умов;
попередження і своєчасне ліквідування аварійних ситуацій.

Для зменшення впливу на водне середовище необхідно дотримуватися наступних заходів:

після гідровипробувань злив води в привізні ємності для одноразових випробувань;
забороняється миття будівельної техніки у водоймах, злив паливно- мастильних матеріалів поза спеціально пристосованих для цієї мети місць.

Якість використаної води повинна відповідати таким вимогам:

зважених часток < 5 мг/л;
запаху та кольору немає;
реакція БПК < 3 мг/л;
вміст заліза < 0,5 мг/л;
отруйних речовин немає.

Відповідно до СТП 320.30019801.039 [24] відходи IV класу небезпеки можуть зберігатися відкрито на промисловому майданчику у вигляді конусоподібної купи, звідки їх автонавантажувачем перевантажують у самоскидний автотранспорт і доставляють у місця утилізації або захоронення.

Місце і спосіб зберігання відходів повинні гарантувати наступне:

відсутність або мінімізацію впливу розміщення відходів на навколишнє природне середовище;
запобігання втрати відходами властивостей вторинної сировини під час неправильного збирання і зберігання;
зведення до мінімуму ризику займання відходів;
недопущення займання відходів;
зручність вивезення відходів.

Дрібні будівельні і побутові відходи передбачається збирати в спеціальні інвентарні контейнери.

Тверді відходи, у тому числі сипкі, які зберігаються в контейнерах, у пластикових, паперових пакетах або мішках необхідно видаляти з території протягом двох діб.

Необхідно передбачити роздільне збирання ресурсоцінних відходів (металобрухт, відпрацьовані оливи, гумові та полімерні відходи та інше).

Тріски, відходи ізоляції, обрізки поліхлорвінілової ізоляції від оброблення кінців кабельної продукції, шматки рулонних покрівельних матеріалів, бій скла і тверді відходи споживання підлягають захороненню на найближчих сміттєвих звалищах за договором будівельної організації з місцевими комунальними службами й органами санітарного нагляду.

Відпрацьована олива робочої техніки зливається в цистерни, переробляється і повторно використовується в народному господарстві. На території проведення робіт злив мастил суворо забороняється.

Промивні води після гідровипробування, скидаються в спеціальні ємності.

За умови дотримання всіх передбачених проектом вимог щодо управління відходами, цей вид забруднення не повинен негативно вплинути на стан і якість навколишнього природного середовища.

Для забезпечення безпеки під час проведення капітального ремонту необхідно суворо дотримуватися діючих нормативних документів та виробничих інструкцій і заходів з охорони праці, які наведено в загальній пояснювальній записці 87.08-ГРС-ПЗ у розділі 87.08-ГРС-ПЗ.ОП „Охорона праці та промислова безпека".

З метою попередження виникнення аварійних ситуацій проводяться систематичні обстеження ГРС, а при виявленні дефектів виконуються необхідні ремонтні роботи.

Періодичність і обсяги роботи з технічного обслуговування та поточного ремонту обладнання і спеціальних засобів та систем на ГРС (КВПіА, телемеханіки, енергозабезпечення, ЕХЗ тощо) встановлюються СТП 320.30019801.033 [12], інструкціями заводів-виготовлювачів, щорічним графіком ППР для кожної конкретної ГРС, "Правилами експлуатації і безпечного обслуговування засобів автоматики, телемеханіки та обчислювальної техніки у газовій промисловості України" та іншими чинними нормативними документами.

Необхідність проведення поточного ремонту обладнання і систем на ГРС визначається на підставі затверджених керівником підрозділу графіків проведення ППР, результатів планових оглядів та зауважень у процесі експлуатації ГРС.

Під час ремонту перекривної арматури на лініях редукування газу або обладнанні, подавання споживачам газу здійснюється через обвідну (байпасну) лінію згідно з інструкцією, розробленою і затвердженою підрозділом (ЯВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).

У разі аварійної ситуації на ГРС, підтримання заданого тиску газу у вихідному газопроводі подавання газу споживачу також повинно здійснюватись через обвідну (байпасну) лінію. У цьому випадку має бути забезпечено безперервну реєстрацію тиску на виході ГРС та обов'язкову постійну присутність експлуатаційного персоналу.

Ремонтні роботи, пов'язані із необхідністю відключення ГРС, мають виконуватись у період найменш інтенсивного відбирання газу.

У кожному підрозділі (ЯВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо) на осінньо-зимовий період має бути розроблено і затверджено план із забезпечення безаварійної роботи ГРС, в якому, в першу чергу, має бути передбачено:

огляд і ремонт сальникових ущільнень та фланцевих з'єднань;
замінення в арматурі літнього мастила на зимове;
замінення мастила в редукторах кранів;
перевірка герметичності з'єднувальних ліній і перекривної арматури;
перевірка і налагоджування систем підігрівання газу, опалення і вентиляції;
перевірка герметичності одоризаційної установки;
перевірка і ремонт (за необхідності) приміщення ГРС, під'їзної дороги та огорожі;
перевірка герметичності метанольної установки (за наявності).

Основне обладнання ГРС після ремонту має бути перевірено в роботі під

навантаженням у терміни, зазначені підприємством-виробником, але не менше ніж протягом 48 годин. За умови відсутності дефектів у роботі протягом цього часу обладнання приймається в експлуатацію.

Усі роботи, виконані під час ремонту основного обладнання, приймаються інженерно-технічним працівником служби ГРС (лінійно-експлуатаційної служби) за актом, до якого має бути додано виконавчу технічну документацію.

Про роботи, виконані під час ремонту допоміжного обладнання і систем, повинен бути детальний запис у спеціальному ремонтному журналі, оперативному журналі ГРС або в паспорті обладнання.

Роботи зі складання, зварювання та контролювання якості зварних з'єднань на технологічних трубопроводах ГРС повинні виконуватись згідно з вимогами чинних нормативних документів.

Для оцінювання технічного стану і надійності роботи технологічного обладнання і комунікацій ГРС необхідно періодично виконувати діагностичне обстеження металу труб і обладнання, що працюють в умовах вібрації, змінного тиску і температури, дії ерозії та корозії. Періодичність перевірки встановлюється з урахуванням місцевих умов експлуатації, але:

для нових ГРС - перша перевірка не пізніше 10-го року після введення в експлуатацію;
для ГРС після 10 років з початку експлуатації - не менше 1 разу на 5 років.

ОХОРОНА ПРАЦІ

Експлуатація ГРС і роботи з ремонту та реконструкції ГРС повинні виконуватись згідно з вимогами чинних “Правил технічної експлуатації магістральних газопроводів”, “Правил безпеки при експлуатації магістральних газопроводів” і цих Правил.

Увесь персонал, який залучається до виконання ремонтних і профілактичних робіт, до початку робіт повинен бути проінструктований про порядок, методи безпечного виконання робіт і пожежної безпеки.

Керівник робіт (інженер або майстер служби ГРС підрозділу, інженер або майстер ремонтно-технічної групи ЛЕС підрозділу, начальник служби ГРС або ЛЕС підрозділу тощо) зобов’язаний забезпечити виконання організаційних і технічних заходів для створення безпечних умов праці, інструктаж і навчання персоналу безпечним методам роботи, а також контроль за виконанням вимог правил та інструкцій з охорони праці.

Апарати і посудини, які працюють під тиском, водогрійні котли, електрообладнання, трубопроводи гарячої води повинні експлуатуватись згідно з чинними нормативними документами:

- “Правилами будови та безпечної експлуатації посудин, які працюють під тиском”;

- “Правилами безпеки систем газопостачання України” ;

- “Правилами будови і безпечної експлуатації парових котлів із тиском не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не більше 115С;

- “Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

Усі нещасні випадки, що трапились із працівниками на виробництві, підлягають розслідуванню і обліку згідно з чинним “Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

Кожний випадок порушення вимог Норм і Правил з охорони праці, а також кожний нещасний випадок повинен детально розслідуватись із виявленням причин їх виникнення і виконанням заходів з попередження подібних випадків у майбутньому.

На кожній ГРС повинна бути аптечка з набором медикаментів, інструментів і перев’язочних матеріалів для надання долікарської допомоги.

Арматура і обладнання ГРС повинні мати номери або металеві бірки з номерами, що відповідають позначенням на технологічній схемі.

У всіх приміщеннях ГРС на видних місцях і по периметру огорожі повинні бути вивішені відповідні плакати з техніки безпеки згідно з вимогами ПТЕ МГ, ПБЕ МГ і цих Правил.

Рівень шуму на робочих місцях ГРС не повинен перевищувати вимог чинних санітарних норм СН-245-71(ДНАОП 0.03-3.01-71). Для захисту працівників повинні застосовуватись відповідні засоби захисту органів слуху.

Оперативно–черговий і ремонтний персонал ГРС повинен бути забезпечений спецодягом і засобами індивідуального захисту згідно з чинними нормами і правилами.

Під час експлуатації і ремонтних робіт на ГРС повинен застосовуватись інструмент із матеріалу, що не викликає іскроутворення.

Забороняється перебування сторонніх осіб у приміщеннях і на території ГРС.

Дозвіл на вхід на територію ГРС мають право дати:

- стороннім особам – керівники підрозділу, начальники служб підрозділу (ГРС, ЛЕС, диспетчер тощо);

- особам, які працюють у даному підрозділі – оператор ГРС (за умови пред’явлення посвідчення).

Працівники філій, ДК “Укртрансгаз”, НАК “Нафтогаз України” та Мінпаливенерго України мають право на вхід на територію ГРС після пред’явлення посвідчення особи.

Працівники органів державного нагляду, пусконалагоджувальних підрядних організацій та інших організацій, що входять до структури ДК “Укртрансгаз”, можуть бути допущені на територію ГРС тільки у супроводі працівника підрозділу або з дозволу керівника підрозділу.

Ремонтні роботи в приміщенні (вузлі) редукування дозволяється розпочати тільки після перевірки загазованості, яка не повинна бути більшою 1%.

Під час проведення ремонтних робіт у приміщеннях (вузлах) ГРС необхідно постійно перевіряти стан загазованості. Результати вимірювань записуються в наряд-допуску чи в Журналі обліку газонебезпечних робіт, які виконуються без наряд-допуску в термін не рідше, ніж через 30 хвилин.

На кожній ГРС повинні бути інструкції з охорони праці і за видами робіт згідно з вимогами п.4.7.2 цих Правил.

У приміщенні операторної, на видному місці, повинна бути затверджена технологічна схема ГРС згідно з вимогами ПТЕ МГ і ПБЕ МГ.

Охоронна зона ГРС і газопроводу – підключення повинна відповідати чинним нормам проектування і “Правилам охорони магістральних трубопроводів”.

З метою виключення можливості доступу сторонніх осіб до обладнання і приладів ГРС її територія повинна бути загороджена згідно з проектом.

Техніка безпеки під час експлуатації газорозподільних станцій

Оскільки ГРС, як об’єкт магістрального газопроводу, відноситься до категорії об’єктів підвищеної небезпеки (з пожежо і вибухонебезпеки), обслуговуючий персонал повинен знати і виконувати вимоги ПТЕ МГ, ПБЕ МГ під час обслуговування ГРС та знати основні властивості природного газу:

- неодоризований природний газ безбарвний, без запаху, легший за повітря;

- концентрація газу (метану) у повітрі приміщення в межах 515% є вибухонебезпечною;

- допустимою границею концентрації газу в повітрі приміщень є концентрація не більше 1,0 %;

- накопичуючись у повітрі в закритих приміщеннях, природний газ витісняє повітря і задушливо впливає на людину.

Категорично забороняється куріння на території і у приміщеннях ГРС.

Електроосвітлення приміщень і території ГРС повинно відповідати проекту і вимогам ПУЕ.

На ГРС повинно бути забезпечене аварійне освітлення, яке дозволяє контролювати показання приладів, стан обладнання і систем, а також виконувати усунення несправностей у разі аварійних ситуацій на ГРС.

Промаслені ганчірки необхідно складати в металевий ящик і прибирати їх в кінці робочого дня.

У виробничих приміщеннях ГРС – приміщенні регуляторів, витратомірної, одоризаційної установки тощо, кожної зміни необхідно газоаналізатором перевіряти рівень загазованості із записуванням результатів перевірки в оперативному журналі ГРС. У разі виявлення витоку газу необхідно негайно його ліквідувати, відчинивши попередньо двері.

Витоки газу повинні виявлятись тільки за допомогою мильного розчину. Застосування вогню для виявлення місць витоків газу категорично забороняється.

Перед виведенням в ремонт обладнання або системи ГРС повинні бути від’єднані від технологічних газопроводів за допомогою відповідних силових заглушок або перекривної арматури.

Пусконалагоджувальні роботи на вузлах (блоках) підігрівання газу і опалення повинні виконуватись за нарядом-допуском під керівництвом відповідальної особи із складу інженерно-технічних працівників служби ГРС (ЛЕС) підрозділу.

Під час експлуатації ГРС необхідно систематично слідкувати за герметичністю газопроводів, сальникових ущільнень арматури і обладнання, а також справністю вентиляції.

Забороняється експлуатація гідрозатвору без наявності справного покажчика рівня рідини.

Забороняється приймання і здавання зміни під час аварії, а також до закінчення оператором, який здає зміну, всіх розпочатих ним перемикань.

Забороняється експлуатація ГРС за умови несправності однієї із систем – редукування, одоризації, підігрівання, очищення, аварійної сигналізації тощо.

Техніка безпеки під час ремонтних робіт на газорозподільних станцій

Усі ремонтні роботи в приміщеннях (вузлах) ГРС, що пов’язані з розбиранням обладнання або систем, відносяться до газонебезпечних робіт і повинні виконуватись тільки за нарядом-допуском, оформленим згідно з вимогами чинної “Інструкції по організації безпечного проведення газонебезпечних робіт на об’єктах ДК “Укртрансгаз”.

До початку ремонтних робіт, пов’язаних із роз’єднанням газопроводів високого тиску, необхідно від’єднати найближчу станцію катодного захисту (на ГРС або на газопроводі – відгалуженні) і встановити між роз’єднаними дільницями газопроводу з’єднувальну мідну перемичку перерізом не менше 25 мм2 для запобігання можливості іскроутворення.

Продувні свічки після стравлювання газу із технологічних газопроводів ГРС повинні залишатись у відкритому положенні до закінчення ремонтних робіт.

Перед відкриттям регуляторів тиску необхідно переконатись, що відповідні крани, засувки і вентилі закриті, а крани на свічках для стравлювання газу відкриті і виключена можливість попадання газу до місця робіт.

У разі ремонту і обслуговування обладнання у вологих приміщеннях, колодязях і посудинах необхідно користуватись переносним ліхтарем із напругою не більше 12 В у вибухозахищеному виконанні. Забороняється робота з несправними переносними ліхтарями.

Усередині посудин роботи повинні виконуватись за спеціально розробленою інструкцією (для конкретної роботи).

Забороняється зберігання в приміщеннях ГРС легкозаймистих речовин і горючих рідин. Необхідна кількість цих матеріалів для потреб ремонту повинна зберігатись у герметичній тарі в спеціально відведеному місці, безпечному у пожежному відношенні.

Забороняється загромаджувати деталями проходи біля обладнання, що ремонтується, і біля діючого обладнання, яке необхідне для нормальної експлуатації ГРС.

Вимоги до проведення вогневих і газонебезпечних робіт на газорозподільних станціях

Вогневими роботами на діючих ГРС вважаються роботи із застосуванням відкритого вогню, нагріванням обладнання (вузлів, трубопроводів, матеріалів, інструменту тощо) до температур, здатних викликати займання (спалахування) газоповітряної суміші та інших горючих речовин (конструкцій), а також іскроутворенням (механічне оброблення металу із виділенням іскр). До таких робіт відносяться зварювальні роботи, газове різання і пов’язані з нею операції, підігрівання і оброблення кромок відкритим вогнем, паяльні роботи тощо.

До газонебезпечних робіт на ГРС відносяться роботи, які пов’язані з оглядом, ремонтом, очищенням, розгерметизацією технологічного обладнання, комунікацій, установок, зокрема і роботи в місткостях (апаратах, резервуарах, цистернах, пиловловлювачах тощо), а також роботи в колодязях, приямках, трубопроводах, колекторах тощо, під час виконання яких є в наявності або не виключена можливість виділення в робочій зоні, що визначається згідно з ГОСТ 12.1.005, вибухо- і вибухонебезпечної або шкідливої пари, газів та інших речовин, здатних викликати вибух, загоряння, шкідливо вплинути на організм людини, а також роботи у разі недостатнього вмісту кисню (об’ємна частка нижче 20%).

До газонебезпечних робіт відносяться:

- роботи з підключення нових змонтованих газопровідних комунікацій, обладнання (пиловловлювачів, фільтрів, арматури тощо) до діючих комунікацій, розміщених у приміщеннях або на території ГРС;

- ревізія, ремонт або заміна арматури (перекривних кранів, засувок, регуляторів тиску), підземних і надземних газопроводів і місткостей;

- ліквідація витоків газу на обладнанні і технологічних трубопроводах ГРС;

- огляд і ремонтні роботи в колодязях із перекривною арматурою і в місткостях;

- зливання конденсату з пиловловлювачів, місць накопичення його в технологічних трубопроводах, обладнанні і системах;

- ревізія, ремонт або замінення клапанів, манометрів;

- профілактичне обслуговування діючих приладів і обладнання всередині приміщень і зовні, які знаходяться під тиском газу;

- зливання одоранту в місткість для зберігання, заправлення витратних бачків;

- заливання метанолу в технологічні комунікації ГРС.

До виконання газонебезпечних робіт можуть бути допущені тільки ті працівники, які пройшли інструктаж і спеціальне навчання прийомам і методам роботи в газонебезпечному середовищі, застосуванню газозахисних засобів, які знають правила надання першої допомоги потерпілому, а також допущені за станом здоров’я до роботи у респіраторах і протигазах.

Працівники, які не допущені до виконання газонебезпечних робіт, можуть виконувати лише допоміжні роботи.

До початку робіт відповідальний керівник зобов’язаний провести разовий інструктаж усіх учасників робіт про порядок і способи їх виконання в даних умовах, з користування захисними засобами і надання допомоги потерпілим.

Документація на виконання газонебезпечних робіт повинна відповідати вимогам "Інструкції по організації безпечного проведення газонебезпечних робіт на об’єктах ДК "Укртрансгаз".

Вогневі роботи на ГРС дозволяється виконувати за спеціальним планом і дозволом, оформленими в установленому порядку згідно з вимогами чинної “Типової Інструкції по безпечному веденню вогневих робіт на газових об’єктах ДК "Укртрансгаз”.

Вогневі роботи в залі редукування (вузлі редукування) повинні проводитися тільки за умови повної зупинки ГРС із її від’єднанням від вхідного і вихідного газопроводів та за умови повного стравлювання газу з комунікацій, на що повинен бути складений акт.

У цьому випадку, подавання газу споживачам може здійснюватись через байпасну (обвідну) лінію з дотриманням заходів безпеки.

Вогневі і газонебезпечні роботи виконуються за спеціальними інструкціями, які повинні бути розроблені філіями і підрозділами на підставі відповідних чинних інструкцій, затверджених ДК “Укртрансгаз” та вимог ПТЕ МГ і ПБЕ МГ.

Забороняється виконання вогневих робіт на ГРС за наявності витоків газу і конденсату в будь-якому вузлі чи приміщенні ГРС, відсутності зв’язку з диспетчером підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ) і споживачами, несправності вентиляції.

Вогневі роботи в приміщеннях і на території ГРС повинні виконуватись під безпосереднім керівництвом керівника, призначеного наказом керівництва підрозділу (ВУ ПЗГ, ЛВУ МГ).

Вогневі роботи в приміщеннях ГРС можуть виконуватись за умови концентрації газу в повітрі приміщення не більше 1%.

Протягом усього часу виконання вогневих робіт приміщення ГРС повинно провітрюватись, а колодязі або місткості – вентилюватись.

Відбирання проб повітря для контролю загазованості повинно виконуватись не рідше 2 разів на годину в місцях, що найбільш погано вентилюються:

- якщо газ легший від повітря (природний газ, окис вуглецю тощо), - із верхньої зони;

- якщо газ важчий за повітря (пропан, бутан, вуглекислий газ тощо), – із нижньої зони.

Вогневі і газонебезпечні роботи у місткостях, колодязях і закритих приміщеннях повинні виконуватись бригадою в складі не менше 3-х осіб, а роботи на відкритому повітрі або майданчику – не менше 2-х осіб. Зливання конденсату з пиловловлювачів, заправлення витратної місткості одорантом дозволяється виконувати одноосібно оператору ГРС згідно із затвердженою керівництвом підрозділу інструкцією на ці роботи.

Вогневі і газонебезпечні роботи в газовому господарстві житлових будинків операторів ГРС повинні виконуватись згідно з вимогами “Правил безпеки систем газопостачання України”.

Забезпечення пожежної безпеки

Усі робітники, службовці та ІТП у разі приймання на роботу повинні бути навчені правилам користування первинними засобами пожежогасіння і проінструктовані про заходи пожежної безпеки, про що вноситься запис у спеціальний журнал. Особи, які не пройшли інструктаж, до роботи на ГРС не допускаються.

Крім періодичного інструктажу і пожежотехнічного мінімуму, які проводяться не рідше 1 разу на рік, для робітників служби ГРС і обслуговуючого персоналу ГРС проводиться повторний протипожежний інструктаж.

Для встановлення і підтримання належного режиму експлуатації ГРС усі її будівлі, споруди і приміщення класифікуються з вибухо- і пожежонебезпеки. (Додаток Ц).

Згідно з класифікацією з вибухо- і пожежонебезпеки приміщень і установок на дверях (воротах, хвіртках) усіх будівель, приміщень і об’єктів повинні бути закріплені металеві знаки з написами відповідної класифікації (або зроблені відповідні трафаретні написи на дверях).

Відповідальність за протипожежний стан ГРС, а також за своєчасне виконання протипожежних заходів покладається на начальника служби ГРС (ЛЕС) і оформляється наказом по підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).

Начальник служби ГРС (ЛЕС) та інші працівники служби з питань забезпечення пожежної безпеки ГРС зобов’язані керуватись “Правилами пожежної безпеки в газовій промисловості України”.

Найбільш частими причинами пожеж на ГРС є:

- необережне поводження з вогнем під час ремонтних робіт та експлуатації ГРС;

- несправність систем опалення (несправність котлів, печей, димоходів);

- несправність електроустановок і порушення правил експлуатації електрообладнання;

- несправність технологічного обладнання і порушення під час його експлуатації;

- розряди статичної електрики;

- грозові розряди;

- неправильна експлуатація водогрійних котлів і двигунів внутрішнього згоряння;

- самозаймання горючих матеріалів.

На кожній ГРС повинна бути інструкція з пожежної безпеки, затверджена керівництвом підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).

В інструкції з пожежної безпеки повинні бути передбачені такі основні вимоги:

- вимоги безпеки під час знаходження працівників на території станції;

- місця і порядок утримання засобів пожежогасіння, пожежної сигналізації та зв’язку;

- порядок виконання пожежонебезпечних і вибухонебезпечних робіт на території станції;

- порядок в’їзду і руху транспортних засобів на території ГРС;

- вимоги до утримання території, шляхів і під’їздів до будівель і споруд;

- обов’язки чергового і ремонтного персоналу служби ГРС у разі виникнення пожежі, порядок викликання пожежної команди, зупинки і вимикання обладнання (вузла) або цілої ГРС;

- порядок зберігання спецодягу, прибирання і вивезення промаслених ганчірних матеріалів;

- виконання заходів після закінчення робочого дня (вимикання електроприладів, освітлення, перемикання арматури тощо);

- місця, де забороняється куріння і застосування відкритого вогню.

Під час експлуатації ГРС необхідно систематично слідкувати за герметичністю місць з’єднання газопроводів, сальникових ущільнень обладнання і арматури, за справністю вентиляційних систем.

Ремонт електропроводки, електрообладнання, а також замінення електроламп у світильниках приміщень ГРС можна виконувати тільки за умови знятої напруги. У вибухонебезпечних приміщеннях ремонт електрообладнання виконується тільки за нарядом-допуском.

У всіх виробничих приміщеннях ГРС дозволяється застосування електросвітильників згідно з проектом і вимогами ПУЕ.

Улаштування захисту будівель і споруд ГРС від прямих ударів блискавки і розрядів статичної електрики необхідно постійно утримувати в технічно справному стані, систематично перевіряти їх у встановлені терміни, але не рідше одного разу на рік.

Металеві сітчані огорожі ГРС, які знаходяться близько ліній електропередач, повинні бути надійно заземлені.

Приміщення ГРС необхідно утримувати в чистоті і порядку. Підлога в усіх приміщеннях повинна бути рівною, не мати виступів, а канали на відмітці “ 0” обов’язково повинні бути закриті плитами з негорючих матеріалів.

У місцях під’їзду до комунікацій і установок, що знаходяться під тиском газу, повинні бути встановлені попереджувальні і заборонні знаки: “Газонебезпечно”, “Вибухонебезпечно”, “Проїзд закритий”, “Стороннім вхід заборонений” тощо.

У приміщенні редукування (блоці редукування) забороняється:

- прокладати тимчасові електромережі, а також застосовувати некалібровані запобіжники для захисту електромереж;

- використовувати корпуси обладнання, газопроводи і металеві конструкції будівель як заземлення для електрозварювальних агрегатів і зварних виробів;

- здійснювати сушіння спецодягу та інших предметів на приладах опалення і газових комунікаціях;

- загромаджувати проходи і виходи в приміщеннях, а також доступи до первинних засобів пожежогасіння і до зовнішніх стаціонарних драбин;

- працювати у взутті із стальними підковами і на стальних цвяхах у вибухонебезпечних приміщеннях;

- застосовувати відкритий вогонь для відігрівання замерзлих газопроводів, перекривної арматури і частин обладнання;

- виконувати електро-газозварювальні роботи з порушенням чинних інструкцій;

- експлуатувати несправне технологічне обладнання.

У разі виникнення пожежі виробничий персонал зобов’язаний негайно приступити до гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння. У цьому випадку необхідно:

- негайно перекрити доступ газу до місця горіння;

- повідомити про подію керівництво підрозділу;

- закрити витяжну вентиляцію до припинення горіння;

- за необхідності – викликати пожежну команду.

Кожна ГРС повинна бути укомплектована засобами пожежогасіння згідно з “Правилами пожежної безпеки в газовій промисловості України”.

Наявні на ГРС вогнегасники повинні регулярно зважуватись і перезаряджатись.

Територія охоронної зони навколо ГРС повинна утримуватись так, щоб виключалась можливість розповсюдження вогню у разі виникнення пожежі; необхідним є влаштування в охоронній зоні (за огорожею) вільних від рослинності протипожежних смуг шириною 10м.

Техніка безпеки під час ліквідації аварій

На кожній ГРС повинен знаходитись 1 примірник затвердженого плану ліквідації можливих аварій і аварійних ситуацій. Указаний план повинен бути розроблений для даної ГРС згідно з чинною “Інструкцією щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій на об’єктах магістральних газопроводів ДК “Укртрансгаз”.

Ліквідація аварійних ситуацій на ГРС повинна виконуватись негайно з повідомленням диспетчера підрозділу.

У випадку, коли оператор ГРС неспроможний локалізувати і ліквідувати аварійну ситуацію на ГРС, він зобов’язаний негайно повідомити про аварію диспетчера підрозділу і прийняти заходи з від’єднання ГРС від газопроводів (вхідного і вихідного) та стравлювання газу із технологічних газопроводів та обладнання.

У разі отримання аварійного сигналу з ГРС черговий оператор повинен негайно прибути на ГРС, виявити причину спрацювання сигналізації і вжити заходи з усунення несправностей.

Для виконання робіт з ліквідації аварії на ГРС оформлення письмового дозволу не потрібно.

Перекривну арматуру під час стравлювання газу з комунікацій і обладнання ГРС необхідно відкривати плавно.

Приблизний перелік основних можливих аварійних ситуацій на ГРС і заходи з їх безпечної ліквідації наведений у розділі 5.3 цих Правил.

Техніка безпеки під час роботи з одорантами

У теперішній час для одоризації газу на ГРС філій компанії використовується 3 типи одорантів:

- етилмеркаптан – С2 Н5 SH;

- суміш природних меркаптанів ( далі СПМ);

- альдегід кротоновий – С4 Н 6О,

Гранично допустима концентрація одорантів у повітрі робочої зони виробничих приміщень у перерахунку на вуглець становить:

- для етил меркаптану і одоранту СПМ – 1мг/м3;

- для альдегіду кротонового – 0,5 мг/м3.

Основні фізико-хімічні властивості вказаних одорантів наведені в табл.2:

Таблиця 2. Основні фізико-хімічні властивості одорантів

Показники	Етилмеркаптан	Суміш природних меркаптанів	Альдегід кротоновий
Фізична характеристика	Прозора безбарвна рідина (допускається зеленкуватий відтінок)	Рідина із зеленкуватим відтінком	Прозора безбарвна рідина (жовтуватого відтінку)
Характер запаху	Скунсоподібний (може нагадувати запах гнилої капусти)	Скунсоподібний (може нагадувати запах гнилої капусти)	Прогірклого риб’ячого жиру
Молекулярна маса	62	-	70,09
Температура кипіння за атмосферним тиском ,С	37	35	102
Відносна густина	0,83	0,810,84	0,869

Операції зі зливання і наливання, транспортування, зберігання і застосування одоранту повинні виконуватись закритим способом за інструкцією, розробленою і затвердженою керівництвом підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).

Приміщення, в яких проходить одоризація газу, а також в яких зберігається одорант у бочках (контейнерах), повинні бути обладнані згідно з вимогами до приміщень категорії В-1а відповідно до НАОП 1.1.23-8.01-92.

Підлога в приміщеннях одоризаційних установок і зберігання одоранту повинна бути виконана з матеріалу, що не всмоктує рідин.

Розлитий на підлогу або землю одорант повинен бути негайно нейтралізований розчином хлорного вапна або марганцевокислого калію.

Землю після оброблення нейтралізувальним розчином необхідно перекопати і вдруге обробити цим розчином.

На одоризаційну установку повинен бути паспорт.

Бочки (контейнери) з одорантом повинні бути захищені від сонячних променів і опалювальних приладів.

Під час приймання, зберігання, відпускання і транспортування одоранту робітники зобов’язані працювати в протигазах, гумових чоботях, гумових рукавичках і прогумованих фартухах.

Техніка безпеки під час роботи з метанолом

Усі роботи, пов’язані із транспортуванням, переливанням, зберіганням і використанням метанолу повинні виконуватись відповідно до “Інструкції з організації робіт щодо отримування від постачальників, перевезення, зберігання, відпускання і використання метанолу на об’єктах НАК "Нафтогаз України” .

Метанол (метиловий спирт) – безбарвна прозора рідина, за запахом і смаком нагадує винний (етиловий) спирт.

Метанол змішується з водою в усіх відношеннях, легко спалахує, вибухонебезпечний. Границі вибуховості метанолу 5,536,5% об’ємних у суміші з повітрям.

Гранично допустима концентрація метанолу в повітрі робочої зони виробничих приміщень – 5мг/м3.

Метанол – сильна отрута, яка діє переважно на нервову і судинну системи людини.

В організм людини метанол може проникнути через дихальні шляхи і навіть через непошкоджену шкіру.

Уживання метанолу всередину в кількості 510 грам може викликати важке отруєння людини, а 30 грам є смертельною дозою.

Симптоми отруєння людини: головна біль, головокружіння, блювота, біль у шлунку, загальна слабкість, подразнення слизових оболонок, миготіння в очах, а у важких випадках – втрата зору і смерть.

З метою виключення можливості помилкового вживання метанолу як спиртного напою в нього добавляють одорант у співвідношенні 1:1000 і барвник темного кольору, який добре розчиняється в метанолі з розрахунку 2 - 3 літри на 1000л метанолу або одорант у співвідношенні 1:1000 і гас у співвідношенні 1:100 на 1000 літрів метанолу.Застосування метанолу без забарвлення забороняється.

Введення метанолу в комунікації ГРС повинно виконуватись за допомогою стаціонарної або пересувної метанольної установки.

На метанольницях повинні бути попереджувальні написи: “Метанол-отрута”, “Вогненебезпечно”, “Смертельно” із зображенням черепа і схрещених кісток.

Для попередження попадання метанолу на шкіру оператори ГРС повинні працювати у відповідному спецодягу, гумових чоботях, протигазах, прогумованих фартухах і гумових рукавицях.

Експлуатація метанольної установки повинна здійснюватись за інструкцією, розробленою і затвердженою у виробничому підрозділі (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).

Перелік плакатів і написів з техніки безпеки, які повинні бути на газорозподільних станціях

На вході на територію ГРС:

а) “Газ – вогненебезпечно!”

б) “Вхід стороннім заборонений!”

в) “Не курити”.

На вході у приміщення ГРС:

Таблиці із зазначенням категорії вибухонебезпеки приміщення.
Кімната командних приладів
“Систематично перевіряй загазованість!”.

Кімната витратомірів:

“Не допускай розливання ртуті, пари ртуті отруйні”.
“Систематично перевіряй загазованість!”.

Приміщення (блок) редукування:

а) “Слідкуй за справністю вентиляції”.

б) “Перед початком ремонтних робіт перевір загазованість”.

в) “Замінення електроламп виконувати тільки після зняття напруги”.

г) “Систематично перевіряй загазованість”.

д) ”Працюй тільки інструментом, що не викликає іскроутворення”.

Майстерня:

а) “Працюй тільки справним інструментом”

б) “Закінчив роботу – прибери робоче місце”.

По периметру загорожі:

“Газ – вогненебезпечно!”.

У приміщенні котельної:

а) "Систематично перевіряй загазованість".

б) "Слідкуй за справністю автоматики горіння".

На вузлі підігрівання газу:

а) "Слідкуй за справністю автоматики горіння".

б) "Систематично перевіряй рівень рідини (теплоносія)".

Перелік первинних засобів пожежогасіння на газорозподільних станціях

Згідно з “Правилами пожежної безпеки в газовій промисловості України” газорозподільні станції повинні бути забезпечені такими засобами пожежогасіння - на одну ГРС:

- переносні порошкові вогнегасники місткістю 10 л –1 шт. (за умови відсутності таких – дозволяється 2 шт. місткістю 5 л.);

- ящик із піском місткістю 0,5 м3 - 1 шт.;

- покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повстина розміром (2Х2) м – 2 шт.;

- совкова лопата – 1 шт.

- відро – 1 шт.

ВИСНОВКИ

Проектом передбачено капітальний ремонт витратомірного вузла на ГРС с. Соколове Харківського ЛВУ МГ для відповідності вимогам ДСТУ ГОСТ 8.586.1-ДСТУ ГОСТ 8.586.5. Результатом діяльності є підвищення надійності роботи ГРС, забезпечення пожежної та екологічної безпеки шляхом впровадження новітніх досягнень в області автоматизації технологічних процесів.

Під час проведення будівельно-монтажних робот певне забруднення атмосфери було пов'язане з одноразовим викидом природного газу протягом стравлювання, проведенням зварювальних робіт, експлуатацією автомобільної і будівельної техніки. Під час експлуатації джерелом забруднення навколишнього середовища є димові гази від котла опалення.

Аналіз розрахунків показав, що для встановленої санітарно-захисної зони по жодному з інгредієнтів їх максимальні концентрації не створюють загрози для навколишнього середовища і здоров'я людини.

Метрологічний і екологічний контроль передбачено службами УМГ „Харківтрансгаз".

Дотримання всіх чинних норм і правил техніки безпеки, природоохоронних заходів та санітарних норм під час капітального ремонту та експлуатації витратомірного вузла забезпечино відсутність екологічних ризиків життєдіяльності населення від проектованої діяльності, а також відсутність негативного впливу на повітряне, водне середовище, клімат, соціальне і техногенне середовище.

Від Генерального проектувальника - філії „Науково-дослідний і проектний інститут транспорту газу" ДК Укртрансгаз":

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Бepeзин B.Л., Paщeпкин KE, Teлeгин Л.Г-и др., Kaпитaльный peмoнт мaгиcтpaльныx трубопроводов. - M.: Heдpa, 1978. - 364 c.ВСН 011-88 „Строительство магистральных и промысловых трубопроводов. Очистка полости и испытание".
1. ДСП-201-97 „Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць";
  1. ДСТУ ГОСТ 8.586.1:2007 „Метрологія. Вимірювання витрати та кількості рідини і газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв. Частина 1. Принцип методу вимірювання та загальні вимоги";
    1. ДСТУ ГОСТ 8.586.2:2007 „Метрологія. Вимірювання витрати та кількості рідини і газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв. Частина 2. Діафрагми. Технічні вимоги";
    2. ДСТУ ГОСТ 8.586.3:2007 „Метрологія. Вимірювання витрати та кількості рідини і газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв. Частина 3. Сопла та сопла Вентурі. Технічні вимоги";
    3. ДСТУ ГОСТ 8.586.4:2007 „Метрологія. Вимірювання витрати та кількості рідини і газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв. Частина 4. Труби Вентурі. Технічні вимоги";
    4. ДСТУ ГОСТ 8.586.5:2007 „Метрологія. Вимірювання витрати та кількості рідини і газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв. Частина 5. Методика виконання вимірювань";
    5. ДБН А.2.2-3-2004 „Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва";
    6. ДБН А.2.2-1-2003" „Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд";
    7. ДБН В.2.5-20-2001. „Инженерное оборудование зданий и сооружений. Внешние сети и сооружения";
    8. Закон України „Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 р., № 2707-ХІІ (2708-12), ВВР, 1992;
    9. Інструкція з організації безпечного проведення газонебезпечних робіт на об'єктах ДК „Укртрансгаз", затверджена наказом ДК „Укртрансгаз" № 402 від 31 грудня 1999 р.;
    10. Методика визначення питомих витрат природного газу під час його транспортування газотранспортною системою та зберігання в підземних сховищах;
    11. НАПБ 01.035-97 „Правила пожежної безпеки в газовій промисловості України";
    12. НПАОП 11.1-1.07-90 „Правила безпеки при експлуатації засобів і систем автоматизації та управління в газовій промисловості".
    13. Показатели эмиссии (удельные выбросы) загрязняющих веществ от процессов электро- газосварки, наплавки, электро- газорезки и напыления металлов. Киев, 2003;
    14. Показники емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин від основного та допоміжного обладнання газотранспортної мережі України, затверджені міністром охорони навколишнього природного середовища України 2 лютого 2004 р.
    15. Розганюк В.В., Рудник А.А., Коломеев В.Н., Григель М.А., Болокан А.А., Хачикян Л.А., Герасименко Ю.М. Справочник работника газотранспортного предприятия-Киев 2001. - 1090 с.СТП 329.30019801.033-2001
    16. „Правила технічної експлуатації газорозподільних станцій магістральних газопроводів".
    17. СТП 320.ЗОО'і9801.049-2002 „Методика виконання вимірювання і оцінки виробничого шуму на робочих місцях і в зоні обслуговування технологічного обладнання при паспортизації санітарно-технічного стану умов праці на об'єктах ДК "Укртрансгаз";
    18. СТП 320.30019801.040-2001 „Радіаційна безпека на об'єктах магістральних газопроводів"
    19. СНиП 2.01.01-82 „Строительная климатология и геофизика";
    20. Сигал І.Я. Захист повітряного басейну при спалюванні палива, Л., Надра, 1988 р.;
    21. СТП 320.30019801.039-2001 „Управління відходами в ДК „Укртрансгаз".

Визначення впливу експлуатації газорозподільних станцій на навколишнє середовище (на прикладі ГРС с. Соколове Харківського ЛВУ МГ)