Подієвий туризм у Америці
PAGE \* MERGEFORMAT36
зміст
ВСТУП………………………………………………………………………………..4
Розділ 1. Теоретичні основи подієвого туризму…………………..6
1.1.Поняття про подієвий туризм…………………………………………………...6
1.2.Подієвий туризм у світі………………………………………………………….9
Розділ 2. Подієвий туризм у америці………………………………….16
2.1. Спортивний подієвий туризм в Америці……………………………………..16
2.2. Фестивальний туризм в Америці……………………………………………27
Висновки………………………………………………………………………...33
Список використаної літератури……………………………………...35
додатки…………………………………………………………………………..58
ВСТУП
Подія, видовище із давніх часів є потужним спонукальним чинником до подорожі. Олімпійські змагання у Давній Греції кликали в дорогу десятки тисяч охочих з усього Середземномор'я, сучасні Олімпійські Ігри збирають сотні тисяч вболівальників із усього світу. Сонячне затемнення раніше викликало паніку, виверження вулкану - страх, а нині ці природні явища і стихійні лиха набули здатності приваблювати до місць, де вони відбуваються любителів гострих відчуттів. Туристична індустрія ж здавна навчилася використовувати людську цікавість і перетворювати її на прибуток.
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Туристично-рекреаційна галузь - сфера економічної діяльності яка динамічно розвивається. Основою розвитку є платоспроможний попит на відпочинок. Але жорстка конкуренція між підприємствами туристичного бізнесу, глобалізаційні процеси в суспільстві та одвічна проблема економіки: обмежені ресурси й необмежені потреби споживачів є рушійними силами, які формують нові пропозиції на ринку туристичних послуг. На цьому фоні значний інтерес представляє подієвий туризм. При правильній організації його ресурсний потенціал є необмеженим. З огляду на відмічене, дослідження розвитку подієвого туризму є актуальним.
Комплексному теоретико-практичному дослідженню питань організації й розвитку подієвого туризму в сучасних умовах розвитку економіки присвятили свої праці такі відомі вчені: А. Бабкін, М. Біржаков, Ю. Блохіна, Е. Богданова, Д. Ісмаєв, М. Кабушкін, Г. Карпова, В. Квартальнов, А. Кирилов, О. Костюк, Ю. Кузнецова, М. Ліндстром, Р. Олльє, Х. Прінгл, І. Смаль, І. Шаповалова та ін.
Разом з тим, незважаючи на наявність значного наукового доробку з цих питань, дослідженнями не охоплено окремі напрями організації та регулювання розвитку подієвого туризму як на державному, так і регіональному рівні.
У процесі наукового дослідження використовувалася сукупність методів, серед них: узагальнення та наукової абстракції, системно-структурного підходу, аналізу і синтезу, прогнозування.
Об’єкт дослідження – туризм в Америці.
Предмет дослідження – подієвий туризм в Америці.
Мета дослідження - аналіз теоретичних аспектів сутності подієвого туризму та його розвитку в Америці;
Постановка завдання: визначення сутності подієвого туризму, організаційних особливостей та перспектив розвитку.
Розділ 1. Теоретичні основи подієвого туризму
- Поняття про подієвий туризм
Одним із перспективних напрямів за оцінками Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) є подієвий або ж івент (event) туризм. Слово Event (подія, захід) в англійській мові має дуже багато значень, як соціально - культурне, так і технічне і навіть філософське, або ж запланована соціально-суспільна подія / захід, яка відбувається в певний час і з певною метою, і має певний резонанс для суспільства. До видів івенту (event) можна віднести [1, с. 78]: фестивалі, карнавали, паради, святкування; конференції, форуми, симпозіуми, круглі столи; освітні заходи: семінари, тренінги, курси підвищення кваліфікації; спортивні змагання (наприклад, Олімпійські ігри); концерти, покази фільму, театральні постановки; ювілеї, весілля, торжества; ділові події: виставки, ярмарки, торгівельні шоу, презентації, відкриття підприємств, прийоми, заходи, пов'язані з просуванням торгівельної марки і т. д.
У сучасному світі сформувалася ціла індустрія щодо організації подій, яка поділяється за характером події та кінцевою метою. Значення подієвого туризму зводиться до відвідин подій, які відбуваються в інших країнах, тобто, основна ціль подорожі присвячена події в якій турист прийматиме пасивну (спостерігача) або активну участь. Це є унікальний вид туризму, оскільки за характер невичерпний.
Подієвий туризм можна розглянути за категоріями, що відібрані за масштабом подій. За цією ознакою виділяють національні та міжнародні події.
У науковій літературі всі події, що сприяють розвитку подієвому туризму згруповують і класифікують за трьома напрямами [2, с.116]:
- Спортивні: чемпіонат, олімпіада, ігри, індивідуальні спортивні зустрічі, кубки, престижні змагання і т.д.;
- Ділові: виставка, конференція, семінар, форум;
- Культурно-пізнавальні: зарубіжна прем'єра, театральна постановка, фестиваль, концерт, перфоманс, карнавал, шоу.
На нашу думку, доцільно виокремити четвертий напрямок - релігійний. На даний час окремі туроператори розробляють туристичний продукт у честь святкування релігійних свят: Водохреща, Пасхи та ін., де туристи мають можливість духовно-культурного збагачення та ознайомлення з обрядами, традиціями й звичаями святкування у певних народів.
З формальної точки зору індустрія свята народилася в 1800-х роках, з початком продажу квитків на професійні спортивні заходи, і пізніше вона поступово трансформувалася. Вважається, що сама професія організатора сформувалася в 1950-х роках, а почалося все з відкриття в 1955 році. Діснейленда», - така думка про «нову» історію туризму одного з самих відомих івент-менеджерів світу Джо Голдблатта [3, с. 17].
При цьому, насправді організація масштабних подій, яка збирала велику кількість туристів проводилася іще в стародавньому світі: Олімпійські ігри у Греції, гладіаторські бої у Римській імперії, рицарські турніри у Середньовічній Європі. Серед релігійних подій, які стали також основою розвитку паломницького туризму, можна виокремити:
- відкриття храму в честь язичницького бога;
- вшановування язичницьких богів із жертвоприношенням, що проводилися систематично;
- поховання фараона;
- канонізація християнських святих;
- обрання і висвячення папи римського.
Слід відзначити, що розвитку певним видам сучасного подієвого туризму сприяли масові гуляння, які влаштовувалися в честь зустрічі воїнів-переможців.
В Україні івент-індустрія бере початок з 90-х рр. ХХ століття. Історично склалося так, що в самостійну сферу івент виділився лише за останні двадцять років. Цей підйом викликаний відповідністю потребам людей, які у всі часи хотіли отримати нові враження, стати частиною подій, впливати на їх хід і отримати радісне відчуття причетності до чогось більшого. Слід відзначити, що в Україні подієвий туризм розвивається повільно. Тільки з 2002 р. туристичні фірми почали пропонувати послуги з організації подієвих поїздок. Збільшення вїздного туризму в Україні у зв’язку з подіями не є систематичним і пов’язано з такими подіями як, до прикладу, Євробачення, Євро-2012. Більшість подій в Україні місцевого й регіонального масштабу, що не приваблює навіть українських туристів і не сприяє розвитку вїздного туризму. Основною причиною повільного розвитку подієвого туризму, на нашу думку, є специфіка організаційних особливостей у поєднанні з відсутністю належного рівня державного регулювання.
Організація подієвого туру вимагає від туристичної фірми:
- знання про туристичні можливості відповідного регіону, про заклади проживання та харчування;
- досвід роботи у даному регіоні;
- зв’язки з провідними профілюючими організаціями у відповідній сфері.
У процесі формування подієвого туру враховуються такі чинники, як розташування готелю, її архітектура, інтер’єр номерів, наявність ресторанів і пунктів живлення. наявність магазинів, пам’яток, доставка до місця події, послуги гіда, перекладача. Від даних умов залежить вартість туру [11, с. 89].
Важливою передумовою організації подієвого туру є своєчасне інформування та рекламування події, загальнодоступність до інформації про неї та організація її систематичного проведення. Це дає можливість туристичним фірмам планувати подієву поїздку заздалегідь. З цією метою на державному рівні:
Подієвий туризм сприяє розвитку готельно-ресторанного бізнесу. Адже, у період проведення будь-якої події на національному або міжнародному рівні відбувається 100% заселення номерного фонду готелів.
- Подієвий туризм у світі
Подієвий туризм - напрям порівняно молода і надзвичайно цікаве. Основна мета поїздки приурочена до якогось події. Унікальні тури, поєднують в собі традиційний відпочинок та участь в самих видовищних заходах планети, поступово завойовують все більшу популярність. Подієвий туризм - це неперевершена атмосфера свята, індивідуальні умови відпочинку і незабутні враження. Головна особливість подієвого туризму - безліч яскравих неповторних моментів. Це перспективний і динамічно розвивається вид туризму.
Цільова аудиторія подієвого туризму - це забезпечені туристи з доходом вище середнього, а також компанії, що складаються з декількох пар.
Подієвий туризм можна класифікувати за масштабом події (національного або міжнародного рівня) та за тематикою події.
На наш погляд, в подієвому туризмі можна виділити кілька тематичних видів:
1) національні фестивалі і свята:
- фестиваль Св. Патріка в Лондоні (Великобританія);
- фестиваль Св. Патріка в Дубліні (Ірландія);
- фестиваль культур в Берліні (Німеччина);
- парад сексуальних меншин Pride London в Лондоні (Великобританія);
- парад кохання (Love Parade) в Берліні (Німеччина);
- парад сексуальних меншин Pride Amsterdam в Амстердамі (Нідерланди);
- парад військових татуювань в Единбурзі (Шотландія);
- святкування дня народження Наполеона Бонапарта, Аяччо (Корсика);
2) театралізовані шоу:
- свято на льоду, шоу Romanza (Німеччина);
- шоу Lord of the Dance (Великобританія);
- свято на льоду, шоу Mystery (Німеччина);
- фестиваль «Цирк майбутнього», Париж (Франція);
- свято на льоду, шоу Romanza, Відень (Австрія);
3) фестивалі кіно і театру:
- фестиваль короткометражних фільмів в Оберхаузені (Німеччина);
- Каннський фестиваль, Канни (Франція);
- театралізований фестиваль Spierlart, Мюнхен (Німеччина);
- фестиваль «Вишневий ліс», Москва (Росія);
- фестиваль оперного мистецтва, Верона (Італія);
4) гастрономічні фестивалі:
- міжнародний фестиваль пива, Берлін (Німеччина);
- великий британський фестиваль, Лондон (Великобританія);
- Октоберфест, Мюнхен (Німеччина);
- фестиваль морепродуктів, про Гров (Іспанія);
- свято молодого вина Божоле Нуво (Франція);
- паризький салон шоколаду, Париж (Франція);
5) фестивалі і виставки квітів:
- виставка квітів у Челсі, Лондон (Великобританія);
- виставка квітів у палаці Хемптон Корт, Лондон (Великобританія);
- фестиваль хризантем (Японія);
- виставка тюльпанів (Нідерланди);
- фестиваль бонсай, Нара (Японія);
6) модні покази:
- Ready to Wear, Париж (Франція);
- Men s Fashion, Париж (Франція);
- Milano Moda Bouna, Мілан (Італія);
7) аукціони:
- аукціони Сотбі;
- аукціони Крісті;
- аукціони Дрюо, Париж (Франція);
8) фестивалі музики і музичні конкурси:
- фестиваль Capricies, Кранс Монтана (Швейцарія);
- фестиваль Ars Musica, Брюссель (Бельгія);
- фестиваль «Сніг і Симфонія», Санкт-Моріц (Швейцарія);
- фестиваль TDK TIME WARP, Маннхайм (Німеччина);
- фестиваль поп музики Pink Pop, Ландграаф (Нідерланди);
- фестиваль джазу в Монтре (Швейцарія);
- фестиваль музики і мистецтв в Хенлі (Великобританія);
- фестиваль джазу в Стокгольмі (Швеція);
- музичний конкурс ім. П.І. Чайковського, Москва (Росія);
- музичний конкурс «Євробачення»;
9) спортивні події:
- Олімпіади та міжнародні змагання;
- автоперегони Формула 1;
- автогонки NASCAR, США;
- ралі;
- мотогонки;
10) міжнародні технічні салони:
- авіасалон в Ле Бурже, Париж (Франція);
- авіакосмічний салон в Жуковському (Росія);
- авіасалон в Чжухаї (КНР);
- авіасалон на острові Лангкаві (Малайзія);
- автосалон в Женеві (Швейцарія);
- автосалон в Москві (Росія);
- «Салон годинників», Женева, Цюріх (Швейцарія).
Учасники подієвих турів пред'являють підвищені вимоги до засобів розміщення, особливо до їх класичного типу - готелів, транспорту (зручність доставки до місця події), підприємствам громадського харчування та послуг гідів перекладачів. Особливість подієвого туризму в тому, що щороку він поповнюється новими подієвими турами, які переходять у розряд випадкових регулярних. Міцне місце в подієвому туризмі зайняла Олімпіада - літні та зимові Олімпійські ігри. В даний час великим і стабільним сегментом подієвого туризму є «карнавальні» тури [12, c. 89].
При організації «карнавальних» турів слід враховувати цілий ряд вимог туристів:
- місце розташування готелю - поруч з місцем, де проходять карнавальні заходи;
- наявність ресторанів і якісного живлення;
- архітектура готелю - старовинний стиль;
- інтер'єр номерів і колірна гамма;
- кількість обслуговуючого персоналу;
- наявність магазинів або пунктів прокату карнавальних костюмів.
Репутацією одного з «святкових» країн користується Італія. Самим популярним є карнавал у Венеції, який щорічно проходить в лютому. Протягом 10 днів в місті відтворюється святкова атмосфера XVIII ст. - кавалькади, традиційні церемонії, різноманітні паради і маскаради невтомно змінюють один одного на галасливих і строкатих вулицях. Щорічно на карнавал у Венеції приїжджають більше 500 тис. туристів з різних країн світу. Карнавал відкривається святом Festa delle Marie, який присвячений звільненню венеціанських дівчат, викрадених піратами з Істрії. Святкова хода починається від палацу Св. Петра і закінчується на площі Св. Марка, де спалюється символічне опудало. Свято триває танцями та салютом із конфетті. У лютому також проходить карнавал Віареджо. Він починається на Пьяцца Мацини, де проходять святкові ходи, маскарад, виступають оркестри і музичні групи. Цей знаменитий карнавал участю величезних ляльок двійників, пародіює знаменитих і відомих людей політичних діячів. Кілька днів триває парад, що складається з безлічі возів з ляльками. Парад закінчується феєрверком. Місто Ченто (область Емілія Романья) - побратим Ріо де Жанейро, тому тут на святкових гуляннях танцюють бразильські балерини. У місті Иврея карнавал закінчується апельсиновим боєм. Ця традиція бере початок в 1195 р., коли мешканка міста Віолетта виступила проти «дворянського права першої шлюбної ночі» і відрубала голову своєму панові і кинула її з балкона. Народ її підтримав і закидав дворян квасолею. З плином часів квасоля замінили на апельсини.
У Німеччині 11 листопада в 11 годин 11 хвилин починаються карнавали в Кельні, Бонні, Дюссельдорфі та Майнці. Найбільш відомий і популярний карнавал проходить, Кельні. Весь листопад проходять засідання карнавальних комітетів, на яких вибирається принц карнавалу. Обер бургомістр вручає йому ключі від ратуші. Через 3 місяці, в останній четвер лютого («Бабин четвер»), жінки, одягнені в карнавальні костюми, захоплюють ратушу і оголошують початок карнавалу. В цей день жінкам дозволено все. Одна з найвідоміших традицій - зрізання краватки. Своєї кульмінації свято сягає в «Рожевий понеділок». В цей день близько 1,5 млн. осіб беруть участь у святковій ході та везуть величезних ляльок з пап'є маше. У «Фіалковий вівторок» спалюють велику солом'яне опудало. Закінчується карнавал у «Попільну середу», коли всі малюють на лобі попелясті хрести і їдять рибні страви.
У Франції знаменитий карнавал з 1294 р. проходить в Ніцці в кінці лютого - на початку березня. У ньому зазвичай бере участь близько 1 млн туристів. Вибирають короля і королеву. Центральні події - «квіткові битви» і «Парад голів» (величезні макети голів вагою до 2 т і розміром до 12 м рухаються по місту на візках).
В Іспанії центром карнавалів є Канарські острови (Санта Круз - столиця острова Тенеріфе). З другої половини XVIII ст. тут проводяться маскарадні ходи. Також популярні «яєчні бої» (яйця наповнювалися борошном або пудрою). У наші дні «битви» проходять із застосуванням конфетті та серпантину. Центральне подія - битва на верблюдах, а також знаменита церемонія «похорон сардини» [13, c. 98].
У Бразилії карнавал теж проходить на початку лютого. Він триває 7 днів і завершується «Парадом чемпіонів». У параді беруть участь представники різних танцювальних шкіл самби. У 1984 р. був побудований спеціальний самбодром з алеєю довжиною 700 м і шириною 13 м. Дуже часто участь у карнавалі поєднується з круїзом Буенос Айрес - Монтевідео (Уругвай) - Порто Бело (Бразилія) - Бузгос (Бразилія) - Ріо де Жанейро.
Одним з найважливіших сегментів подієвого туризму є тури на змагання «Формула 1». Інтерес туристів до цих турам величезний, тільки тури на Олімпійські ігри і чемпіонат світу з футболу перевершують «Формулу 1». Але проходять Олімпіади раз у два роки, чемпіонат світу з футболу - раз в чотири роки, а «Формула 1» свої гран при розігрує 18 - 19 разів на рік. Перші автомобільні перегони, отримали назву «Формула 1», пройшли в 1927 р. в Італії. З тих пір число країн, що мають траси для проведення змагань, досягла 20-ти. Учасники турів на гонки «Формула 1», мають можливість здійснювати справжні кругосвітні подорожі протягом року, переміщаючись разом зі спортсменами на кожен новий розіграш гран при. Наприклад, один з маршрутів для учасників туру виглядає наступним чином: Бахрейн - Малайзія - Австралія - Сан Марино - Німеччина - Монако - Угорщина. Природно, що дозволити брати участь у такому турі можуть люди з доходом, що значно перевищує середній.
Останнім часом в подієвий туризм міцно увійшли тури на авіаційні гонки Red Bull слалом - один з найбільш захоплюючих і видовищних видів спортивних змагань, своєрідний аналог Формули-1. Змагання Red Bull Air Race вперше пройшли в 2003 р. в Цельтвене (Австрія) і відразу обернулися комерційним тріумфом. Протягом 2004 р. змагання пройшли в Кембле (Великобританія) і в Будапешті (Угорщина), де за один день зібрали рекордну аудиторію в 1,3 млн глядачів, серед яких 40 % становили туристи, які приїхали спеціально на ці змагання. З 2005 р. змагання в повітрі отримали назву Red Bull Air Race World Series, тобто Світова серія повітряних перегонів за формулою «Ред Булл». З 2006 р. серія повітряних перегонів проводиться в 9 етапів в різних країнах світу.
Слід зазначити, що подієвий туризм є унікальним видом туризму, так як він невичерпний за змістом. Ряд експертів вважає, що в недалекому майбутньому кількість учасників подієвих турів перевищить число учасників екскурсійних турів.
Розділ 2. Подієвий туризм у америці
2.1. Спортивний подієвий туризм в Америці
Північна Америка має велику кількість спортивних ресурсів, що позитивно впливає на розвиток спортивно-подієвого туризму у регіоні. Тут відбувалися як літні, так і зимові Олімпійські ігри, безліч міжнародних чемпіонатів, в тому числі Чемпіонат світу з футболу (1994). Спорт тут дуже люблять і приділяють йому велику увагу. У регіоні виділяються дві супердержави - Сполучені штати Америки (США) та Канада, а також Мексика. Перші асоціації з цими країнами - це хокей, баскетбол та бейсбол, бокс.
Тепер детально пройдемося по спортивних ресурсах Північної Америки.
Американський футбол командний вид спорту з м'ячем. Мета гри просувати м'яч у бік залікової (або кінцевої) зони на половині поля суперника і заробляти очки. М'яч можна нести в руках, кидати та передавати товаришам по команді. Очки можна заробляти різними способами, включаючи занесення м'яча в залікову зону, успішний пас в залікову зону або забитий м'яч між стійками воріт (над поперечиною). Перемагає у грі команда, яка набрала більшу кількість очок по закінченню відведеного часу [6, c. 132].
Американський футбол (Додаток 1) став самостійним видом спорту наприкінці XIX століття. Існує кілька інших різновидів американського футболу канадський футбол і зальний футбол .
З 1960-х років американський футбол став найпопулярнішим спортом у США. Національна футбольна ліга єдина професійна ліга американського футболу. Фінал чемпіонату НФЛ Супербол щорічно дивляться переважна частина американців, а також жителі більше ніж 200 інших країн.
Бейсбол -- спортивна гра з м'ячем, який б'ють битою. Бейсбол входив до програми Літніх олімпійських ігор з 1996 (Атланта) по 2008 рік (Пекін). Різновид бейсболу із більшим м'ячем називається софтболом. Початок історії бейсболу починається в місті Гілдфорд, англійському графстві Суррей, про це свідчить знайдений місцевими істориками документ, щоденник адвоката Вільяма Брея, в якому описується як в 1755, на Пасху, підліток (сам адвокат у той час) грав у бейсбол. Достовірність щоденника підтверджує Джуліан Пулей, директор Центру історії Суррей.
Раніше вважалося, що бейсбол, який є одним з найбільших та найпопулярніших спортивних змагань в Америці, з'явився в 1790, а його основою була англійська гра «раундерс», з якої запозичено багато бейсбольних термінів.
Бейсбол вважається американською грою, і найбільшу популярність він має у США, де існує широка система професійних та аматорських ліг. Найсильніша бейсбольна ліга США - Головна бейсбольна ліга поділена на Національну бейсбольну лігу і Американську бейсбольну лігу. Найпрестижнішим змаганням є Світова серія, що розігрується щороку між переможцями двох ліг.
Бейсбол також є найпопулярнішим видом спорту в Японії, в деяких країнах Карибського басейну, особливо на Кубі. В деяких країнах Латинської Америки та Далекого Сходу бейсбол популярний, хоча й поступається популярністю футболу.
Золотий кубок КОНКАКАФ головний футбольний турнір серед чоловічих футбольних збірних країн, що входять до зони КОНКАКАФ, футбольної конфедерації регіону Північної та Центральної Америки.
Ліга чемпіонів КОНКАКАФ щорічний футбольний турнір, що проводиться КОНКАКАФ серед кращих клубів країн Північної і Центральної Америки та Карибського басейну, проводиться з 1962 року. До 2008 року носив назву Кубок чемпіонів КОНКАКАФ.
Серед внутрішніх чемпіонатів найбільше глядачів у середньому збирають Мексика - 25379 та МЛС - 16037.
Major League Soccer (MLS) (Головна Ліга Футболу) найвища професіональна футбольна ліга США і Канади, якою керує Футбольна федерація Сполучених Штатів. Складається з 16 команд. Футбольна ліга була сформована 17 грудня 1993. Перший чемпіонат відбувся 1996 року.
Розмах, широта, глобальність - таке враження, що у своєму гігантському амбітному прагненні Штати готові переплюнути самі себе. Досить подивитися на основні стадіони країни, щоб переконатися в цьому направленому екстравертному розвитку. Всі стадіони розраховані на масового глядача, місткі (не менше 50 000 уболівальників вміщають в себе ці будівлі). До зведення теж підходять з використанням всіх нових і ультрасучасних технологій. Масові змагання, які проводяться в США щороку, незалежно світового чи значення чи це континентальні ігри, тому і майданчиків спортивних футбольних побудовано безліч [17, c. 83].
У зв'язку з численними погрозами і минулими терактами на багатьох стадіонах до сих пір підвищена система антитерористичної захисту. Всім охоронним системам наказано співпрацювати і взаємодіяти з ФБР. Але це до опису стадіонів відноситься опосередковано, хоча і в ключовому значенні сучасності.
Основна увага все ж приділено тут саме будівлям стадіонів. У Штатах є універсальні майданчики, здатні перетворюватися технічними установками з трав'яних полів в катки льодові і назад. Також різноманітне можна використовувати і бейсбольні поля, поля для американського футболу, використовують під звичайний ставлячи тільки ворота. Кожен штат намагається створити на своїй території щось зовсім унікальне, в технічному оснащенні це вдається найкраще саме тут. Тому багато збірні і спортсмени тренування намагаються влаштовувати саме тут. Поля Луїзіани або Індіани, а також будь-якого центрального штату США, ідеально підходять для проведення матчів з клімату і пристрою.
Важливо, що для уболівальників та гравців передбачений весь спектр послуг, комфорт не залежить від примх погоди або міської інфраструктури. Помилково вважати, що американці найбільше воліють бейсбол з баскетболом або регбі. Якраз найпопулярнішим видом спорту тут буде саме футбол, правда класичний поступається за впровадження американської увазі. Тут вже як раз спрацьовує ментальність і географічне розташування.
Дуже популярним є також бокс. США - одна з найкращих боксерських країн, фактично кожну вагову категорію представляє ця країна. Якщо поспостерігати за суперниками братів Кличко, то помітно, що переважна більшість суперників - це американці.
Футбольна арена «Роуз Боул» (Rose Bowl) розташована в місті Пасадена недалеко від Лос-Анжелеса. Стадіон був відкритий в 1922 році. Перші футбольні матчі на стадіоні пройшли в рамках проведення Олімпійських ігор в 1984 році. До речі, останній матч був фінальним і приніс перемогу французам. Тоді ж на стадіоні було встановлено рекорд відвідуваності - гру подивилися 101 799 осіб.
У 1994 році «Роуз Боул» приймав у себе на полі фінал чемпіонату світу. У тій грі з рахунком 3:2 перемогла Бразилія, залишивши суперника Італію на другому місці.
У 1999 році на стадіоні пройшов жіночий чемпіонат світу з футболу. Тоді титул дістався збірній Сполучених штатів. Місткість стадіону на сьогоднішній день складає 102 083 чоловік.
«Yankee Stadium» був відкритий в 2009 році в Нью-Йорку, США, в районі Бронкс. Це домашній стадіон бейсбольної команди «New York Yankees». Будівництво стадіону обійшлося в півтора мільярда доларів. Над проектом стадіону працювали архітектурні компанії Populous і Turner Construction Company, а також ME Engineers, Skanska USA та інженер Thornton Tomasetti. Місткість стадіону близько 54 тисяч глядачів. Перший матч на новому стадіоні зіграли господарі поля і команда «Chicago Cubs» навесні 2009 року. Тоді гра закінчилася з рахунком 7:4 на користь Yankees.
Yankee Stadium був зведений на 97 тисячах метрів квадратних громадського парку. Ідея будівництва належала президенту New York Yankees Джорджу Стайнбреннеру.
Усередині є 68 люксових лож і 4300 клубних місць. Зовні стадіон оброблений 11 тисячами каменів і гранітом. Інтер'єр стадіону прикрашають фото, що зображують сцени з історії команди Yankees. Поруч зі стадіоном розташований Парк пам'ятників. Футбольне поле стадіону Yankee Stadium має трав'яне покриття Kentucky bluegrass. Під ним влаштована дренажна система з довжиною труб більше 4 кілометрів.
Загальна площа стадіону - 46 000 метрів квадратних. По стадіону прокладено більше 365 кілометрів кабелю. Тут встановлено близько 1100 відеомоніторів високого дозволу.
На стадіоні є все для комфорту гравців: тренувальна кімната, кімнати відпочинку, гідротерапевтичний басейн, медпункт.
Також на стадіоні працює музей команди The Yankees зі стіною м'ячів, де можна побачити сотні м'ячиків з автографами різних гравців усіх років.
До Yankee Stadium можна доїхати на метро і поїздах, а також на автомобілях і автобусних маршрутах.
На стадіоні Yankee Stadium відбуваються не тільки спортивні події. Так, у квітні 2009 року тут пройшло масове богослужіння пастора Джоеля Остіна «Історична ніч надії». У травні того ж року тут була випускна церемонія Нью-Йоркського університету. Влітку 2010 року на стадіоні пройшов бій між боксерами Котто і Юрієм Форманом. Тут виступали репери Jay-Z і Eminem, знаменитий Пол МакКартні, гурти Metallica, Slayer, Megadeth and Anthrax.
У кожному великому і середньому місті тут обов'язково будують стадіон малого чи великого розміру. До того ж оснастити завжди намагаються за останнім словом техніки і вимогам. Чому сюди і рвуться на тренувальні підготовчі етапи багато спортсменів [12, c. 70].
Також у США знаходиться третій у світі за величиною стадіон - це Бівер Стедіум (Beaver Stadium). Знаходиться в Юніверсіті Парку, округ Центр Каунті, штат Пенсільванія, США. Місткість 107 282. Побудований в 1960 році, останній раз реконструювався в 2008 році. Це університетський стадіон. Назва можна перевести як Стадіон Бобра, але бобри тут не причому. Він названий на честь Джеймса Аддамс Бівера - губернатора штату Пенсільванія (1887-1891 років), людини, яка після губернаторства очолював цей університет.
Рекорд відвідуваності на стадіоні було встановлено, ще до останньої реконструкції, в 2002 році і становить 110 753 глядачів. Індивідуальні сидіння тут лише на другому і третьому ярусі трибуни за воротами, а так стоять лавки. Використовується для американського футболу. Є домашнім стадіоном клубу Пенн Стейт Найттені Лайонс, що грає у Національній студентській асоціації (NCAA).
Але найкращим стадіоном і третім за розміром у світі є мексиканська «Ацтека» (Мехіко). На стадіоні проводить свої домашні ігри національна збірна Мексики, а також багаторазовий чемпіон Мексики клуб «Америка» (Мехіко). Його місткість складає 105 000 осіб.
Одним із найпопулярніших спортивних ігор також є теніс. Тут проводиться етап Великого шолому - U.S. Open. Його зазвичай проводять щорічно в серпні і вересні протягом двох тижнів. Головний турнір складається з п'яти турнірів: чоловічого і жіночого одиночного турніру, чоловічого і жіночого парного, і мікстів. З 1978, турнір проводиться на акриловому твердому покритті в Національному тенісному центрі (USTA National Tenis Center at Flushing Meadows-Corona Park), розташованому в передмісті Нью-Йорка Квінз.
Надзвичайно розвинений та популярний у регіоні хокей. Тут проводиться найсильніша хокейна ліга - Національна хокейна ліга (НХЛ).
Національна хокейна ліга (НХЛ) -- перша й наймогутніша професіональна світова хокейна ліга, яка поєднує 30 клубів Північної Америки: як одна із старших професійних спортивних ліг, НХЛ утворюють дві конференції по п'ятнадцять команд, котрі з черги розбиті ще на три дивізіони по п'ять команд у кожній.
Перша хокейна ліга у світі:НХЛ засновано в 1917 році у складі чотирьох канадських команд у Квебеку та Монреалі. Відтоді зазнала чимало змін: зараз налічує 30 команд, 24 з яких американські та 6 канадських. Оскільки лігу засновано в Канаді, історично канадські гравці користуються окремими правами. Попри те, що протягом останніх 25 років зросла у лізі популярність американських та європейських гравців (НХЛ поширилася на території США), станом на 2006 рік, більше половини хокеїстів таки родом із Канади.
Також тут знаходиться і найсильніша у світі баскетбольна ліга.
Національна баскетбольна асоціація (НБА, National Basketball Association) -- чоловіча професіональна баскетбольна ліга Північної Америки, зокрема США та Канади. Входить в четвірку головних професійних ліг. Була заснована у 1946 році, як Баскетбольна Асоціація Америки; перейменування в НБА відбулося після об'єднання з Національною Баскетбольною Лігою [6, c. 67].
Станом на початок сезону 2011-12 в склад Асоціації входять 30 команд, котрі поділені на Східну та Західну конференції за географічною ознакою. Кожна з цих конференцій поділяється на три дивізіони по п'ять команд у кожному. На протязі регулярного сезону кожна з команд проводить 82 гри (якщо сезон не було з певних причин скорочено), за результатами яких 8 кращих команд кожної конференції потрапляють у Плей-офф. У Плей-офф команди грають за олімпійською системою, у кожному колі боротьба триває до 4 перемог однієї з команд. Чемпіони конференцій зустрічаються між собою в головному фіналі, і в серії до чотирьох перемог визначають чемпіона НБА.
Варто звернути увагу і на легендарну гонку на собачих упряжках «Айдітарод», маршрут якої довжиною 1770 км проходить від Анкоріджа до Нома. У гонці беруть участь 83 команди, що складаються з погонича і собак. Протягом 9-10 днів їм доведеться пройти по засніженій тундрі, двом гірських хребтах, замерзлим морським затоках і річці Юкон.
Переможець отримає приз розміром 69 000 доларів і автомобіль-пікап. Світовий рекорд - 8 днів, 22 години і 46 хвилин.
Чудовий приклад того, як богом забутий кут можна перетворити на туристичну Мекку. Доставка в 1925 році в Ном вакцини нині стала красивою легендою, а ватажкові упряжки Бальта навіть поставили пам'ятник. І ось в 70-і роки чиясь світла голова вирішила провести гонку по тому маршруту.
На початку 1925 року дифтерія, страшна хвороба, що вражає дітей, розгорілася в поселенні Ном. Необхідно було ліки - дифтерійна сироватка (анатоксини), причому всім прилеглими лікарням. Зв'язавшись по телеграфу з усіма прилеглими містами, з'ясувалося, що трохи сироватки залишилося в місті Анкорідж. Який лежав за тисячу миль від поселення.
Крижаний шторм і буря не дозволяли злітати літакам. Було вирішено перевезти сироватку поїздом, до міста Ненаю (Nenana), але не далі, за відсутністю залізничних шляхів. Однак Ненаю розташовувалася на відстані, що перевищує тисячу кілометрів крижаній пустелі. Жителі Нома запропонували вихід: спорядити собачу упряжку і покладатися на швидкість і силу собачих лап і майстерність провідних упряжки.
Знарядивши команду, упряжки вирушили назустріч крижаному вітру і снігу. Багато здалися в процесі переходу. Це не дивно, адже було майже неможливо знайти дорогу в сніговому бурані. Першим прибув до Ненану Гунар Кассен (Gunnar Kassen), чию упряжку лайок вів Балто. Однак на зворотному шляху Гунар був паралізований обмороженням і не міг продовжувати керувати командою.
І ось, коли Гунар Кассен втратив всяку надію врятувати дітей Нома, Балто, який пам'ятав дорогу, почав сам вести упряжку, він повів команду назад в місто, не зменшуючи швидкість до благополучного прибуття в Ном. Після прибуття собаки були так виснажені, що у них не залишилося сил навіть на гавкіт, але зате ліки було доставлено хворим. Балто був встановлений пам'ятник.
Популярними також є бейсбол (США - найсильніша команда світу), регбі, всі можливі водні види спорту, легка та важка атлетика, волейбол та багато інших.
Отже, Північна Америка - один з найрозвиненіших регіонів світу за розвитком спорту та спортивно-подієвого туризму. На змагання з хокею, баскетболу, футболу та бейсболу приїжджають фанати із усього світу. Тут одна з найкращих інфраструктур. Передові країни регіону - це США та Канада. Ці країни, особливо США, є світовими спортивними лідерами.
Спорт грає важливу роль в Південній Америці. Найбільш популярний вид спорту - футбол, на професійному рівні представлений Конфедерацією Південноамериканського футболу (КОНМЕБОЛ), який входить до складу ФІФА і організовує турніри, головними з яких є Кубок Америки (міжнародний турнір) і Кубок Лібертадорес (змагання між клубами). В Уругваї, країні Південної Америки пройшов і перший Чемпіонат світу з футболу (1930 р.) і за всю історію змагань країни Південної Америки перемагали 9 разів з 18 (Бразилія 5 разів, Аргентина і Уругвай по 2 рази).
Іншими популярними видами спорту є баскетбол, плавання і волейбол. У деяких країнах існують національні види спорту, такі як пато в Аргентині, техо в Колумбії і родео в Чилі. Що стосується інших спортивних напрямків, можна виділити, наприклад, популярність регбі, поло та хокею в Аргентині, автоспорту в Бразилії та велосипедного спорту в Колумбії. Аргентина, Чилі і Бразилія ставали чемпіонами турнірів Великого шолома з тенісу [4, c. 119].
А тепер детальніше розглянемо спортивно-подієві ресурси регіону.
Кубок Лібертадорес (ісп. Copa Libertadores de America, порт. Copa Libertadores da America) -- щорічний міжнародний футбольний турнір, в якому беруть участь кращі команди Південної Америки (протягом останніх років участь в ньому також брали команди з Мексики). Разом з Лігою Чемпіонів є одним з найпрестижніших світових клубних трофеїв.
2102001 - трохи більше двох мільйонів чоловік відвідали 134 матчи турніру. У середньому кожен матч подивилося 15 687 чоловік.
Топ-10 найвідвідуваніших матчів
Південноамериканський кубок (ісп. Copa Sudamericana, порт. Copa Sul-Americana) щорічний міжнародний футбольний турнір, організований КОНМЕБОЛ після 2002 року. Це другі найпрестижніші клубні змагання у Південній Америці після Кубку Лібертадорес. Попри те, що організовуються КОНМЕБОЛ, в період між 2004 і 2008 роками до участі були запрошені також клуби КОНКАКАФ.
Кубок Америки з футболу, також відомий як Копа Америка (від ісп. Copa America) головний футбольний турнір серед чоловічих футбольних збірних країн, що входять до зони КОНМЕБОЛ, футбольної конфедерації Південної Америки.
Участь у турнірі беруть збірні усіх десяти країн, що входять до Південноамериканської футбольної конфедерації -- Аргентини, Болівії, Бразилії, Венесуели, Еквадору, Колумбії, Парагваю, Перу, Уругваю та Чилі. Окрім цих команд з 1993 року до участі у Кубку запрошуються дві національні збірні з інших регіонів, які й довершують перелік 12 команд-учасниць. На малюнку відображена кількість попадань збірних у фінальну частині турніру.
Розповідаючи про Латинську Америко, варто сказати про Бразилію, а розповідати про неї і не сказати про футбол - значить, нічого не сказати.
Ця країна має бути і на Землі позначилася, тільки для того щоб бути лідером у футболі. Чим вона і є.
Тут гарячі бразильці сперечаються між собою, чий клуб сильніше, тут забивають найзнаменитіші голи, саме в Бразилії ви знайдете футбол. Недарма її обрали господинею ЧС-2014 та Олімпіаду-2016. Всі знакові події в світі футболу Латинської Америки відбуваються на полях стадіонів Бразилії. Хоча і сама держава досить бідного плану і залишається в країнах, що розвиваються, але саме тут вирішили провести ЧС-2018. Допомагати в підготовці будуть численні інвестори, хто вже погодився підтримати фінансово. Готуватися країна почала вже зараз, хоча часу вдосталь.
Дивлячись на число найрізноманітніших за формою та функціоналу стадіонів, розумієш, що в Бразилії футбол понад усе. На нього тут працює вся індустрія. І будівництво стадіонів відточується як ніде. Численні футбольні клуби намагаються перевершити себе, побудувавши самий незвичайний і химерний куточок для ігор і тренувань. Прочитайте про стадіони Бразилії, пориньте в світ справжнього футбольного свята, в якому живе вся південноамериканська країна. Ви самі назавжди «захворієте» футбольної феєрією.
Найбільшим і найвідомішим стадіоном Південної Америки є «Маракана» у Ріо-де-Жанейро. Це домашня арена футбольних клубів «Фламенго» й «Флуміненсе».
Будівництво розпочалося 1948-го, а повністю було завершено тільки в 1965 році. Офіційна назва арени, що є національною в Бразилії, - «Маріо Філью»: на честь мера міста, завдяки якому й було зведено споруду.
Стадіон має форму овалу. Козирок даху укріплено на консолях, а поле відділено від трибун ровом з водою. Біля центрального входу на честь перемоги бразильців в чемпіонаті світу 1958 року встановлено бронзовий монумент футболіста. На п'єдесталі пошани вирізьблені імена гравців легендарної команди, яку досі багато хто вважає найкращою збірною в історії футболу. Вміщує 87 000 тисяч осіб [9, c. 76].
Найвідвідуваніші чемпіонати з футболу Південної Америки - Прімера (Аргентина) - 20886 та Серія А (Бразилія) - 17601 глядачів.
Свого часу «Маракана» була найбільшою ареною у світі й могла прийняти 200 тис. уболівальників. Та коли, відповідно до вимог ФІФА, її було облаштовано індивідуальними сидіннями, місткість зменшилася до 97 тисяч.
Футбол називають релігією в Бразилії, а «Маракану» - храмом футболу. Кожен матч збирає величезну кількість глядачів. І всі туристичні агентства рекомендують гостям Ріо відвідати цю унікальну споруду.
Також у Південній Америці проходить етап Формули 1 - місто Сан-Пало (Бразилія). Популярними на континенті є волейбол, пляжний футбол, хокей на траві (Аргентина).
Отже, Південна Америка має гарні перспективи для розвитку спортивно-подієвого туризму. Тут наявні як спортивні ресурси, так й інфраструктура. У 2014 році Бразилія прийме Чемпіонат світу з футболу, що позитивно вплине на регіон. Без сумніву, головний вид спорту - це футбол. Передові країни - Бразилія та Аргентина.
2.2. Фестивальний туризм в Америці
Карнавал у Бразилії - це таку неординарну подію, яким мільйони людей мріють потрапити. Щороку кінці лютого, до початку Великого посади, вся Бразилія, охоплена безперервним громом барабанів, що відбивають ритм запальної самби, поринає у найбільш галасливе, яскраве і веселе свято, найграндіозніше шоу планети. Карнавал у Ріо - найбільш організований. Також карнавал проходить й у Сальвадорі
Історія карнавалу у Бразилії
Витоки бразильського карнавалу лежать у ритуальних танцях Чорної Африки, пульсуючі ритми якої, збігаються з ударами серця, завезли з Бразилії разом із мільйонами чорних рабів і рабинь. У 20 століття утворилися перші школи самби. У 1916 року було написана перша самба спеціально для карнавалу. Вона мала назву «Телефоном».
Як свідчать вчені, в слові «карнавал» лежать два латинських кореня –carno (м'ясо), іvale (прощавай). Це свято здавна проходив за 40 днів до жагучого тижня і він є своєрідним кордоном, з якого починався Великий пвст. Однак витоки карнавалу лежать ще в поганських церемоніях на вшанування давньоєгипетських бога Осіріса й у Римских Сатурналиях. Коли на зміну поганству прийшло християнство, на багате традиціями, і заборонами. Потрапив під нього та його карнавал. Але пройшли століття, настала епоха відродження, й у похмуру атмосферу заляканої інквізицією Європи свіжим бризом увірвався справжній свято, під час яких люди забували про все, скасовувалися чини і статуси, розсовувалися жорсткі межі пристойності і змінювалися порядки.
Пізніше європейці, розселивши у світі, привезли карнавал на всі континенти планети, і місцеві із задоволенням цю сумну традицію запозичили. Карнавали у Бразилії, Гоа, Базелі і Ніцці - у цих грандіозних свят є свої особливості і особлива атмосфера.
Бразильський карнавал, одне з знаменитих видовищ світу – це екзотична суміш європейської вишуканості, древніх індіанських традицій і звичаїв чорношкірих рабів. Католицька церква відшукала місце настільки «світському» свята у своїй календарі, і відтоді його відзначають рівно протягом семи тижнів перед Великоднем, за понад сорок днів до страстного тижня.
Багато сперечаються, що стало початком карнавальної традиції. Кажуть, основу його лежить привезений португальцями «Потешний день» - свято, коли було обдурювати одне одного всілякими засобами, обливати водою, обкидати сирими яйцями, кукурудзою і квасолею. Дівчата зазвичай мітили з балконів просто у голови хлопців, що їм сподобались притому останні цього як не ображалися, а й сприймала це як загравання. Святкування завжди супроводжувалося піснями й танцями. Невдовзі до народного португальської забаві із задоволенням приєдналися африканські раби, привнеся туди колоритні звичаї своєї батьківщини. Італійські переселенці, своєю чергою, привезли Бразилії частку казкових венеціанських карнавалів. Тож з століттями і утворився бразильський карнавал, що тепер щороку вабить у цю країну мільйони мандрівників.
Карнавал – найголовніша подія року для кожного бразильця, це свято, який сконцентрувало собі саму душі та менталітет цієї країни. Світу найбільш відомий карнавал у Ріо - гарний, дорогою, і сексуальний спектакль на світову публіку, але у глубинках у дні теж веселяться. Народні свята проходять далеко від туристичних центрів – в Салвадоре, Ресіфі іФорта-лезе, притому замість фривольних сюжетів тут зазвичай розігруються історичні сцени. Для будь-якого кариоки – жителя Ріо – «провінційні» свята не є стоять, і дещиці уваги, усе ж головне дійство відбувається тут, у головному місті Його Величності Карнавалу. Протягом чотирьох офіційних днів свята (а неофіційно країна святкує більше тижня) тут настає час, коли місто беззастережно віддає себе в влада веселощів, коли погляд затуманений пристрастю, коли легко забуваються нещасні «любові» і нові «пасії».
Карнавал у Бразилії, традиційно йдеться у останній тиждень перед настанням великоднього посади. У пепельну середу, що називається початок тривалого утримання, проводиться підбиття результатів цього грандіозного свята і оголошуються переможці конкурсів самби - самого типового бразильського танцю.
Карнавал починається з урочистій блазенську процесії вулицями міста, у якої КорольМомо - одне із найбільш опасистих жителів міста - сидить на троні. У фіналі процесії міський голова символічно вручає Королю та її Принцесі - зазвичай чарівноїмулатке, ключі до міста.
Карнавал у Ріо-де-Жанейро (Додаток 3)
У Ріо-де-Жанейро карнавал у вигляді змагання здійснюється з 1932 року. А його історія іде у далекий 17 століття, коли звичай обливати одне одного водою привезли Бразилії переселенці з Азорських островів,Мадейри і Кабо-Верде. На початок двадцятого століття карнавал вважався привілеєм вищого стану, коли португальські аристократи роз'їжджали в масках на диво нової доби - автомобілі і розпивали шампанське. Тільки на початку минулого століття догулянням знаті стали прилучатися простолюдини, негри і мулати, які принесли у свято свою перлину - самбу, яка немислима без супроводу типово африканських ударних інструментів -кубики, беримбау, тамбурина, бубнів і барабанів.
Карнавал у Ріо-де-Жанейро неможливо описати. саме грандіозне буйство емоцій і пристрастей, музики і танців, невтримного веселощів і торжества життя жінок у одному короткому замітці. Ми Вам кілька статей очевидців та учасників цього параду. І Вам буде, що згадати в «похмурі» хвилини, коли знайдете час особисто побувати і насолодитися цим святом життя…
Карнавал у Ріо нині, одне із найбільш грандіозних і організованих карнавалів у Бразилії. Щороку самба п'ять днів проникає до крові всіх його учасників і гостей карнавалу і п'ять днів Бразилія стає африканської країною. Школи самби (у кожному у тому числі налічується від 3.000 до 5.000 учасників) переважно складаються з малозабезпесених них людей міських околиць. На всіх карнавалах школи самби Ріо змагаються друг з одним, та його виступ оцінюється спеціальним журі.
Групи виступають, як манекенниці на подіумі, перед100-тисячной натовпом глядачів, яка розмістилася на лавках. Усі вони розігрують свої власні сюжети, об'єднані спільною темою: політика, природа, спорт, мистецтво, музика - все теми повинні прагнути бути бразильськими. Школа придумує свою пісню, створює костюми і хореографію. Костюми мають відображати епоху, відповідати сюжету й місцю дії. Це то, можливо історичну подію, вшановування якийсь особистості, сюжет оповідання легенди. Алегоричне платформи перетворюються на рухаються декорації, які наочно ілюструють таку ж тему, під звуки запальною самби. Репетиції починаються кілька місяців до карнавалу.
Починається карнавал, зазвичай, далеке від Ріо, у містечку Олинде, де проходить парад найстаршою танцювальної школи «незайманих». Це 250 чоловіків, одягнених у жіноче сукню. Їх виступ безперервно йде 10 годин. І все-таки головна подія карнавалу - парад шкіл самби у Ріо. Карнавал у Ріо-де-Жанейро - це гарні візки, безліч музикантів, чудові костюми, куди витрачаються часто останні гроші, гармонія музики, танцю і танцюристів, самба. Спочатку проходять кращі десять шкіл, потім йдуть групи. Інші виступають на передмісті. Залежно від результатів, категорія школи то, можливо знижена.
Хід починається у неділю о 19.00 першої школою першої категорії. Спочатку проносять назва школи, потім ідуть співробітники зі школи і знаменитості в карнавальних костюмах, по них тисячі танцюристів і сотні музикантів. На візках, прикрашені пір'ям і стразами, їдуть «destagues» - особливо виділені люди і із нею постаті восьми алегорій, людські постаті чи гігантські маріонетки. Висота обмежена 10 метрами. Біля них танцюють «пассистас», елітні танцівниці майже без одягу. Уся процесія розтягується часом на півкілометра і відбувається близько години. Остання школа проходить до 4 ранку. Основна процесія проходить на Самбадроме.
Всюди проводиться дуже багато конкурсів краси,бал-маскарадов, конкурсів костюмів. Музика буквально оглушає. Старі бочки раптом перетворюються на барабани. Все блищить, все мелькає, всенесется кудись скаженому ритмі карнавалу. Ви встигнете помітити, як фантастична містерія затягне Вас, і... Ви опинитеся при владі дурманних звуків карнавалу. Місцеві жителі дуже відмінно освоїли мистецтво прожити життя ритмі танцю. Головна особливість цього народу - його неймовірна музикальність. Музика, любов, традиції - цих засадах тримається розважальна культура Бразилії. Вечорами з дев'яти місцевих барів несеться оглушлива музика, але бразильці не бояться шуму. Звуки, що дарують радість, становлять головну частину їх часом непростого життя.
У «епіцентри» карнавалу у Ріо (Ріо і Сальвадор) літаки щодня доставляють тисячі туристів США, Аргентини і більш Європи. Сальвадор зазвичай приймає 600-700 тисяч іноземців, Ріо - близько мільйона. Готелі переповнені, попри «зашкалюващня» ціни - місця треба замовляти заздалегідь. Сподіваємося, що Ви особисто укусите п'янкі звуки самби і найграндіознішого веселощів планети, на карнавалі у Ріо [17, c. 178].
Нащадки африканських невільників внесли на свято пристрасть. Сьогодні карнавал в понятті бразильців невіддільне від бурхливого веселощів, буйних пиятик і, природно, божевільного сексу. Нинішній гасло карнавалу - «Який ти костюм не носив, презерватив незамінний». Цього року під час карнавалу буде роздано 25 мільйонів гумових виробів - ще більше, ніж торік.
Останніми роками паралельно з карнавалом на самбадромі зростає кількість «вуличних» маніфестацій, у яких беруть участь жителі кварталу, району, або члени одного клубу. Цими самими днями у всій Бразилії відбудуться такі народні гуляння, які організуються за замовлення, а, по душевні поривання, аби настрій собі і привабливий оточуючим.
У кажуть, що карнавал починається наступного дня після закінчення. Схоже, що цього свята бразильці справді чекають, і це єдиний чого у Бразилії ставляться серйозно. І що він настає, світ перевертається з ніг на голову, а пристрастям немає кінця!
Висновки
Ще кілька десятиліть тому у географії туризму не можна було говорити про спортивний туризм як про напрямок, що сформувався. Раніше поїздки, наприклад, з метою катання на лижах, не були настільки масовими, та й оснащення гірськолижних центрів не відповідало вимогам споживачів. Нині ситуація кардинально змінилася. Особливо великий інтерес туристи виявляють до поїздок у зимовий період у гірськолижні центри, а також на спеціальні спортивні заходи, серед яких найпопулярнішими є зимові та літні Олімпійські ігри, а також чемпіонати світу з футболу і хокею.
Спортивно-подієвий туризм розвиває найбільш динамічний і активний елемент продуктивних сил регіону і тому сприяє підвищенню ресурсного потенціалу в цілому.
Спорт в сучасних умовах закономірно стає необхідною частиною життя людства. Все більше дітей і дорослих, жінок і чоловіків регулярно займаються спортом. Все більш широко розвивається туризм з метою відвідання спортивних змагань, спортивних видовищ, конгресів і семінарів спортивної науки.
У світі склалася ціла інфраструктура розвитку спортивно-подієвого туризму.
Формування організаційно-економічної системи спортивно-подієвого туризму покликане забезпечити нівелювання диспропорцій регіонального соціально-економічного розвитку, значних інноваційних змін, забезпечити адекватне використання його туристських ресурсів. Тим самим створюється можливість, враховуючи вимоги найперспективнішою групи для розвитку спортивно-подієвого туризму-спортивних прихильників, максимально повно задовольняти потреби даної групи споживачів і, таким чином, сформувати стійкий попит при дотриманні основоположних принципів використання ресурсів у відповідності з теорією сталого розвитку туризму.
З урахуванням вищевикладеного, актуальність обраної теми дослідження визначається: по-перше, нагальною потребою переосмислення ролі та значення спортивно-подієвого туризму в умовах постійного зростання обсягів світових туристських потоків і виходячи з цілей і завдань розвитку суспільства, по-друге, потребою України в формуванні нових теоретико-методологічних основ управління розвитком туризму з урахуванням його спортивної спрямованості, по-третє, відсутністю методологічної бази та недостатністю методичних розробок проблеми комплексного розвитку системи спортивно-подієвого туризму, його стимулювання та просування на туристський ринок. по-четверте, необхідністю нівелювання відмінностей у рівні соціально-економічного розвитку.
Поступово відбувається корекція переваг уболівальників. Футбольні вболівальники продовжують активно подорожувати за своїми командами (в середньому активний футбольний уболівальник здійснює 2-3 поїздки на рік).
Список використаної літератури
- Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. – К.: Знання України, 2002. – 213 с.
- Александрова А.Ю. Міжнародний туризм. - М., 2001. 314 с.
- Бовсуновская А.Я. География туризма: учебное пособие. – Д., 2002. – 432 с.
- Биржаков М.Б. Введение в Туризм – СПб.: Издательский Торговый Дом «Герда», 2000. – 192 с.
- Антипов В.В. Психологічна адаптація до екстремальних ситуацій. М.: ВЛАДОС-ПРЕС, 2002. – 324 с.
- Вілюнас В.К. Психологія емоційних явищ. М.: Медіус, 2000. – 198 с.
- Дурович А.П. Маркетинг в туризме. - Минск, 2001. 2001 с.
- Економіка і організація туризму: міжнародний туризм / Під ред. І.А. Рябової, Ю.В. Забаева, О.Л. Драчевой. - М: КНОРУС, 2005. – 178 с.
- Економіка зарубіжних країн: підручник / Філіпенко А.С., Вергун В.А та інші. – К.: Либідь, 2006. – 298 с.
- Зайцева, Н. А. Менеджмент в соціально-культурному сервісі і туризмі [Текст]: Учеб. для студентів вузів, які навчаються за спеціальністю 230500 «Соц.-культ. сервіс і туризм »/ Н.А. Зайцева. - М.: Академія, 2003. - 223 с.
- Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма. - Москва, 2000. – 267 с.
- Квартальнов В.А. Туризм: теория и практика: Избранные труды: В 5-ти т. - М.: Финансы и статистика, 2004. 178 с.
- Квартальнов В.А. Стратегический менеджмент в туризме: современный опыт управления. - Москва: Финансы и статистика, 2000. – 345 с.
- Коган Б.М. Стрес і адаптація. М.: Знання, 2000. 234 с.
- Морозов, М. А. Економіка і підприємництво в соціально-культурному сервісі і туризмі [Текст]: підручник для студентів вузів, які навчаються за спеціальністю «Соціально-культурний сервіс і туризм» / М.А. Морозов. - М.: Академія, 2007. - 287 с.
- Панирян Г.А. Международные экономические отношения: экономика туризма – М.: Финансы и статистика, 2000. – 280 с.
- Сенін В.С Організація міжнародного туризму: Підручник. - М: Фінанси і статистика, 2003. – 256 с.
- Соколова М.В. Історія туризму. - М: Академія, 2004.. 119 с.
- Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму - К.: Вища школа, 2002. - 195 с.
- news.poisk.md/v-mire/v-rio-de-zhaneyro-prohodit-znamenityiy-na-ves-mir->karnaval.html
Додаток 1
Американський футбол
Додаток 2
Стадіон «Маракана»
Додаток 3
Карнавал у Бразилії
Подієвий туризм у Америці