БУДОВА ТА МОНТАЖ КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ

Содержание

1. Введення

2. Технология ремонта токарно-винторезного станка 1к62

3. Охрана праці

4. Экологія

5.Список використаної літератури

2. БУДОВА ТА МОНТАЖ КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ

Кабельною лінією називається лінія для передавання електроенергії одним або кількома паралельно прокладеними кабелями зі з'єднувальними, стопорними і кінцевими муфтами та кріпильними деталями.

Кабельні лінії порівняно з повітряними мають низку переваг, до яких частково належать триваліший термін роботи, відсутність опор, велика надійність в експлуатації. Вони не загромаджують вулиць, проїздів, виробничих територій, але вартість їх значно більша від вартості повітряних ліній.

Кабельні лінії використовують для каналізації електроенергії напругою до 35 кВ.

Прокладання кабельної лінії виконують згідно з Правилами будови електроустаткування (ПБЕ), а також інструкціями та проектами. Траси кабельних ліній обирають з найменшими витратами кабелів із забезпеченням їх збереження від механічних пошкоджень, корозії та вібрації, при цьому уникають перетину кабелів один з одним, кабелями іншого призначення, трубопроводами.

Будь-який кабель, а зараз їх багато різновидів залежно від призначення та робочої напруги, складається зі струмопровідної жили, ізоляції й захисних оболонок. Струмопровідні жили виготовлені з міді або алюмінію і можуть бути одно- і багатожильними. За числом жил кабелі можуть бути одно-, дво-, три- і чотирижильними. Ізоляцію кабелів до 1000 В виконують гумовою, а понад 1000 В — із багатошарового просоченого паперу і різних пластиків (поліетилену, полівінілхлориду й ін.).

Захисні оболонки перешкоджають проникненню вологи, газів і кислот, їх виготовляють алюмінієвими та хлорвініловими. Для механічної міцності цих оболонок зверху накладається стальна або дротяна броня.

Трижильні кабелі виготовляють на напругу 1, 3, 6, 10, 35 кВ, а чотирижильні — на 1 кВ. В чотирижильному кабелі четверта жила має площу поперечного перерізу вдвічі меншу від перерізу кожної з основних жил.

Силові кабелі випускають перерізом від 2,5 до 300 мм2, жили кабелів можуть бути круглими або сектороподібними. Для сигналізації, керування і зв'язку використовують багатожильні кабелі, в яких кількість жил сягає від десятка до сотень. Кабелі укладають на кабельних спорудах.

Кабельними називають споруди, призначені для розміщення в них кабелів і кабельних муфт. До цих споруд належать кабельні тунелі, канали, шахти, поверхи, блоки, подвійні підлоги, кабельні камери, естакади, галереї.

Кабельний тунель — це закрита споруда з розташованими в ній опорними конструкціями для розміщення на них кабелів і кабельних муфт з вільним проходом по всій довжині, який дає змогу здійснювати прокладання кабелів, ремонт та огляд кабельних ліній.

Кабельним каналом називається закрита і заглиблена в ґрунт, підлогу, перекриття непрохідна споруда, призначена для розміщення в ній кабелів, прокладання, огляд і ремонт яких можна здійснювати тільки при знятому перекритті.

Кабельний поверх — це частина будівлі, обмежена підлогою та перекриттям або перекриттям з відстанню між підлогою й відступними частинами перекриття не менше як на 1,8 м.

Кабельною шахтою називається вертикальна кабельна споруда, висота якої в кілька разів більша від розміру Ті сторони.

Кабельний блок — це кабельна споруда з трубами (каналами) для прокладання в них кабелів з належними їм колодязями.

Подвійною підлогою називається пустота, обмежена стінами приміщення, міжповерховим перекриттям і підлогою зі знімними плитами.

Кабельна камера — це підземна кабельна споруда, що закривається глухою знімною бетонною плитою й призначена для укладання кабельних муфт або для протягування кабелів у блоки. Камера, що має люк для входу в неї, називається кабельним колодязем.

Кабельною естакадою називається надземна відкрита горизонтальна чи нахилена протяжна кабельна споруда.

Кабельна галерея — це наземна закрита цілком або частково горизонтальна чи нахилена протяжна прохідна кабельна споруда.

5.2. Підготовка трас кабельних ліній

Під час вибору траси кабельної лінії бажано уникати ділянок з ґрунтами, агресивними відносно оболонки кабелів. Трасу кабельної лінії обирають також з урахуванням найменшої витрати кабелю, забезпечення його якісного зберігання, захисту від корозії, вібрації, перегрівання, а також від пошкодження сусідніх кабелів електричною дугою при виникненні короткого замикання на одному з кабелів. Розміщуючи кабелі, слід уникати перехрещення їх між собою, з трубами та ін.

Кабельні споруди та конструкції, на яких укладають кабелі, слід виконувати з негорючих матеріалів.

Під час монтажу кабельних ліній необхідно уникати небезпечних механічних напруг і їх пошкоджень.

З огляду на це потрібно, щоб:

1) кабелі прокладалися із запасом за довжиною, достатньою для компенсації можливих зміщень ґрунту та температурних деформацій самих кабелів і конструкцій, по яких їх прокладено;

2) кабелі, прокладені по конструкціях і стінах, закріплювалися в кінцевих точках, з обох боків зворотів, біля з'єднувальних і стопорних муфт;

3) кабелі (в тому числі й броньовані), розміщені в місцях, де можливі механічні пошкодження, захищалися на висоті 2 м від підлоги та 0,3 м у землі;

4) у місцях жорсткого кріплення оболонок кабелів до конструкцій передбачалися еластичні прокладки для захисту кабелів від механічних і корозійних пошкоджень.

На трасі кабельної лінії, прокладеній у незабудованій місцевості, повинні бути розпізнавальні знаки.

Під час зберігання та перевезення кабелів необхідно оберігати обшивку дерев'яних кабельних барабанів до прокладки кабелю, герметичні влаштування кінців кабелю; слід оберігати кабелі з пластмасовою ізоляцією від дії прямих сонячних променів. Навантаження, вивантаження, перевезення барабанів і розкачування кабелів виконують за допомогою транспортерів, обладнаних лебідкою вантажних машин, трубоукладчиків, автонавантажувачів та інших вантажопідйомних механізмів і такелажних засобів. Скидання барабанів з кабелем з усіх видів транспортних засобів заборонене.

Риття траншеї відбувається після очистки траси від дерев, кущів, сторонніх предметів і після планіровочних робіт, щоб надалі при загальному плануванні території кабелі не виявилися розміщеними на не допустимій глибині або дуже близько до поверхні Грунту. Крім цього, при механізованому плануванні будівельного майданчика можливі розриви кабелів, якщо вони не розміщені на проектній позначці.

Для оберігання споруд, в яких прокладаються кабелі, від ґрунтових і дощових вод труби закладають в стіни або в фундамент споруди з деяким нахилом до поверхні ґрунту і після прокладання кабелю кінці труб щільно забивають джгутовим кабельним обплетенням на глибину не менше 50 мм та густо обмазують бітумом чи рідкою глиною.

До початку прокладання кабелю завозять на кабельну трасу і розкладають вздовж неї червону цеглу або бетонні плити для захисту прокладеного кабелю від механічних пошкоджень.

При вивченні й уточненні траси кабельної лінії визначають місця розташування по трасі барабанів з кабелями і розміщення з'єднувальних муфт з урахуванням довжини кабельної лінії, геодезичного плану місцевості та забезпечення зручності монтажу й експлуатації.

При розподілі барабанів вздовж траси враховують довжину кабелів н

а них, розміри заносять до розкладочної карти, за якою барабани розвозять по трасі. Барабани по трасі розподіляють так, щоб з'єднувальні муфти не довелося монтувати під дорогами, в кюветах та інших незручних місцях. Перед розкачуванням проводять зовнішній огляд кожного барабана. При виявленні пошкоджень кабелів або порушенні герметичності запаяних кінців кабелі піддають попереднім випробуванням підвищеною напругою.

Прокладаючи в одній траншеї декілька кабелів, місця муфтових з'єднань слід розміщувати на відстані не менше 2 м одне від іншого. На кінцях кабелів лишають запас в 0,5—0,7 м перед з'єднувальною муфтою для можливого ремонту або заміни муфти.

Обслуговування кабельних ліній

У процесі експлуатації кабельних ліній важливо регулярно вести їх паспортизацію. Паспорт лінії, крім технічної характеристики кабелів і умов їх прокладання, містить відомості про результати попередніх випробувань, ремонти, що дає змогу встановити правильний режим для ліній і вчасно виводити їх в ремонт.

При спостереженні за трасою кабельних ліній треба стежити за тим, щоб на трасі підтримувалася чистота. Поблизу траси не повинні знаходитися непотрібні предмети, оскільки вони можуть заважати під час ліквідації аварій і ремонту ліній. Поверхневий шар ґрунту на трасі не повинен мати провалів та інших відхилень, які можуть викликати пошкодження кабелів.

Необхідно звертати увагу на забезпечення збереження кабелів при виконанні земляних робіт поблизу кабельних трас. Земляні роботи тут можна проводити тільки за згодою з головним енергетиком підприємства.

Особливу небезпеку для прокладених кабелів у землі становлять земляні роботи, що виконують механізованим способом. В усіх випадках заборонено виконувати роботи механізмами на відстані 1 м від траси кабелю. На цій ділянці роботи виконуються вручну і тільки лопатами.

Спостереження за кабельними трасами здійснюється шляхом періодичних оглядів цих трас. Періодичність оглядів залежить від місцевих умов: у місцях, де кабелі перетинаються з іншими комунікаціями або можуть зазнавати механічних пошкоджень, огляди здійснюють частіше. Періодичність оглядів кабельних трас встановлює головний енергетик підприємства (з врахуванням місцевих умов). |

Правилами технічної експлуатації (ПТЕ) встановлено такі терміни оглядів кабельних трас: кабелі у траншеях, колекторах і тунелях — один раз на три місяці; кабелі в колодязях і кінцеві муфти на лініях напругою вище 1000 В — один раз на 6 місяців; кінцеві муфти кабелів напругою до 1000 В — один раз на 12 місяців; кабельні муфти в трансформаторних приміщеннях, розподільних пунктах і підстанціях — одночасно з оглядом іншого обладнання.

Під час паводків, злив і в інших випадках, коли грунт розм'ягчується і виникає небезпека пошкодження кабелів, прокладених у землі, здійснюють позачергові огляди кабельних трас.

Для обліку справностей, виявлених під час оглядів кабельних трас і контролю за своєчасним їх усуненням, на промислових підприємствах ведеться спеціальний журнал, що заповнюється персоналом, який здійснює огляд кабельної траси.

Кабельні траси уважно оглядають на всій їх протяжності і особливо в місцях перетину трасами каналів, кюветів і переходів кабелів із землі на стіни та опори.

Під час оглядів тунелів, колекторів та інших кабельних споруд необхідно звертати увагу на дотримання на них чистоти. Оглядають ці споруди переважно дві особи, попередньо перевіривши наявність газу в них спеціальним приладом. Перевіряють також освітлення та вентиляцію в них; вимірюють внутрішню температуру, яка не повинна перевищувати температуру зовнішнього повітря більше ніж на 10°С; оглядають антикорозійні покриття кабелів, зовнішній стан муфт; стежать за тим, щоб не було натягів, зміщень, провисань кабелів і т. д.

Систематичне перевантаження кабелів призводить до швидкого погіршення їх ізоляції та скорочує тривалість роботи. Недовантаження кабелів пов'язане з недовикористанням провідникового матеріалу, закладеного в кабелях. Тому під час експлуатації кабельних ліній слід періодично перевіряти, чи навантаження відповідає установленому при вводі лінії в експлуатацію.

Навантаження на кабелі при вводі в експлуатацію визначають окремо для кожної пори року, оскільки температура середовища, що оточує кабель (ґрунт, повітря), в різні пори року змінюється і в холодну пору року дає змогу збільшувати навантаження.

Контроль за навантаженням кабелів відбувається в терміни, визначені головним енергетиком, але не менше ніж два рази на рік. Один раз такий контроль проводять в період осінньо-зимового максимального навантаження.

Контроль за навантаженням кабелів здійснюють спостерігаючи за показами амперметрів на підстанції, а за їх відсутності — за допомогою струмовимірювальних кліщів.

Аналіз проведених вимірювань навантажень дає змогу переглядати режими роботи кабелів, встановлюючи режим, який забезпечує одночасно економічну і надійну роботу кабелів. •

В умовах експлуатації може іноді виникнути необхідність у визначенні фактичної температури струмопровідних жил кабелю. Оскільки визначити безпосередньо температуру жили неможливо, то вимірюють температуру металевої оболонки кабелю. Після цього роблять перерахунок з урахуванням перепаду температури між жилою та оболонкою кабелю.

Обчислені значення температури струмопровідних жил не повинні бути більші для кабелів:

а) з просоченою паперовою ізоляцією напругою до 3 кВ — 80°; напругою до кВ — 65°; напругою до 10 кВ — 60°; б) з гумовою ізоляцією — 65°.

Якщо струмопровідні жили нагріваються вище допустимих меж, вживаються заходи для усунення цього нагрівання. Знижують температуру жил кабелів такими способами: зменшують навантаження на кабелі; покращують вентиляцію в тунелях і каналах; збільшують відстань між кабелями; використовують кабелі більшого перерізу, де спостерігається перегрівання кабелів.

При виході з ладу кабельної лінії у промислових підприємствах частину працюючого устаткування переводять на живлення від сусідніх кабелів. Це може призвести до того, що навантаження додатково навантажених кабелів виявиться в часи максимуму навантаження вище допустимого. Такі перевантаження для кабелів напругою до 10 кВ допускається від 15 до 30% тільки на час ліквідації аварії, але не більше 5 діб. Це перевантаження допускається в тому випадку, якщо в період, що передував аварії, максимальне перевантаження кабелю не перевищувало 80% від допустимого. Для кабелів напругою 20—35 кВ перевантаження не повинно перевищувати номінального значення.

При прокладанні кабелів у ґрунт, агресивному по відношенню до їх оболонки, виникає ґрунтова корозія свинцевих оболонок, що призводить до їх руйнування. За цих обставин періодично перевіряють корозійну активність ґрунту відносно свинцевої оболонки кабелю. Якщо перевіркою буде встановлено, що рівень ґрунтової корозії загрожує цілості кабелів, то слід вживати відповідних заходів. До них належать заміна ґрунту на нейтральний, перекладання кабелів у нейтральний ґрунт, а також боротьба із забрудненнями ґрунту відходами, що руйнівно діють на металеві оболонки кабелів.

3. Охорона праці

Техніка безпеки під час монтування кабельних ліній

Під час прокладання кабелю ручним способом його вага, що припадає на одного дорослого робітника, не повинна перевищувати 35 кг для чоловіків і 20 кг для жінок.

У місцях розміщення підземних комунікацій земляні роботи розпочинаються тільки за наявності письмового дозволу організацій, які відповідають за експлуатацію цих комунікацій. Поблизу підземних комунікацій (трубопроводів та ін.) земляні роботи здійснюються під безпосереднім наглядом майстра, а поблизу діючих кабелів — ще й відповідального працівника енергосистеми, яка експлуатує ці кабелі.

Використовувати ударний інвентар (ломи, кирки, клини, пневмоінструмент), а також землерийні машини поблизу діючих підземних комунікацій (електричні кабельні лінії, газопроводи, напірні трубопроводи тощо) заборонено. Якщо під час робіт виявляють не передбачені у плані траси підземні комунікації, то земляні роботи зразу ж зупиняють до з'ясування й одержання відповідного дозволу.

Кабелі й муфти, виявлені при земляних роботах, потрібно захистити щитами і плакатами, які б попереджали про наявність напруги та небезпеки для життя.

При опусканні барабанів з платформ або з автомобілів допускається присутність людей поблизу похилих площин.

Під час прогрівання кабелю електричним струмом не допускається використання напруги, вищої за 250 В. Силові трансформатори, зварювальні та інші машини, що використовують під час прогрівання кабелю при напрузі понад 36 В, підлягають заземленню разом з металевою оболонкою кабелю.

Огляд колодязів, тунелів, колекторів і роботи у них слід проводити двома і більше особами.

Колодязь або тунель при відкритті люка потрібно спочатку провентилювати. До робіт у колодязях і тунелях можна приступати тільки в тому випадку, коли не буде виявлено газу (наявність газу встановлюють спеціальні служби).

Під час роботи у колодязях, тунелях і колекторах допускається використання переносних ламп напругою не вище 12 В.

До монтажу кінцевої обробки кабелю з використанням епоксидного компаунда і спеціальних лаків допускаються лише електромонтажники, що пройшли спеціальний інструктаж.

Розігрівають кабельну масу і припой, а також заливають масу в муфту обов'язково в брезентових рукавицях і захисних окулярах.

БУДОВА ТА МОНТАЖ КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ