Технологія виконання зачіски та макіяжу до образу Образ сучасної жінки

МІНІСТРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Миколаївський професійний ліцей сфери послуг

ДИПЛОМНА РОБОТА

Учениці групи 11а

Сеременко Анни Ігорівни

Професія: „Перукар (перукар-модельєр). Візажист”

Тема: „Технологія виконання зачіски та макіяжу до образу Образ сучасної жінки”

Робота допущена до захисту з оцінкою

__________________________________

Керівник дипломної роботи Козаченко В.С.

__________________________________

Відгук

Керівника дипломної роботи

Виконаного на тему: „Технологія виконання зачіски та макіяжу до образу сучасної жінки”

Ученицею: Сеременко Анною Ігорівною

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

оцінка роботи ________________

Керівник дипломної роботи Козаченко В.С. ____________________________

Розглянуто на засіданні МК Затверджено

Протокол № ___________ Заступник директора з НВР

Від ____________________ ______________ Т.В. Чікіна

Завдання до виконання дипломної роботи

Учениці групи 11а

Сеременко Анни Ігорівни

Професія: Перукар (перукар-модельєр). Візажист

Тема: „Технологія виконання зачіски та макіяжу до образу сучасної жінки”

Технічна документація: Графічне зображеннятехнології виконання зачіски

Дата видачі ______________________ 2014р.

Термін виконання ________________ 2015р.

Керівник дипломної роботи: Козаченко В.С.

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………5-6 стр.

Теоретична частина

Розділ

1.1 Характеристика сучасного і перспективного напрямків моди в

зачісці……………………………………………………….7-8 стр.

1.2 Розробка моделі зачіски відповідно до сучасного напрямку моди

і типу обличчя.........................................................................9 стр.

Технологічна частина

Розділ

2.1 Визначення початкових даних для виконання розробленної

зачіски…………………………………………………….10-11 стр.

2.2 Розробка технологічної послідовності виконання зачіски...12-14

2.3 Обґрунтування вибору та характеристика інструментів,

пристосувань, дезінфікуючих та парфюмерно-косметичних

засобів для виконання зачіски…………………………15-21 стр.

Заключна частина

Розділ

3.1 Раціональна організація робочого місця перукаря…22-24 стр.

3.2 Правила техніки безпеки при виконанні перукарських робіт…

....................................................................................25-27 стр.

Висновки…………………………………………………………………28 стр.

Список використаних джерел…………………………………………..29 стр.

Додаток 1…………………………………………………………………30 стр.

Додаток 2....................................................................................................31 стр.

Додаток 3....................................................................................................32 стр.

Додаток 4...............................................................................................33-35 стр.

Додаток 5...............................................................................................36-37 стр.

Додаток 6....................................................................................................38 стр.

Вступ

Перукар - це одна з найдавніших і шанованих професій. 

Робота перукаря — це робота з кожною людиною окремо, що вимагає врахування її характеру, індивідуальності і смаку. Творчий процес створення зачісок і стрижок знаходиться в близькій спорідненості з творчістю в будь-якому іншому виді людської діяльності. Праця по виконанню зачісок і стрижок по суті своїй найближче до мистецтва скульптора.

Зачіска — це та ж скульптура і вона сприяє створенню художнього образу. Для того, щоб бути хорошим перукарем, недостатньо тільки вивчити технологічну сторону виконуваних робіт опанувати необхідні навички, треба розвивати в собі естетичні почуття і мислити художніми образами, знати закони поєднання стилів і кольору в одязі і зачісці.

Якщо перукар домагається поєднання зачіски із зовнішністю, стильовим призначенням, одягом і макіяжем, тільки тоді він може вважати свою роботу досконалою. Професія перукар чудова тим, що майстер, виконуючи свою роботу з душею, дарує радість не лише людям, але і сам отримує від своєї роботи величезне задоволення. Краса, як відомо, врятує світ, а хороший перукар завжди даруватиме людям тільки красу і своє неповторне мистецтво!

Роль перукаря в створенні загальної гармонії ліній з урахуванням індивідуальності клієнта є часом вирішальною. Кожна людина удається до допомоги перукаря сподіваючись на те, що він на основі своїх знань і вимог сучасної моди, професійного досвіду і особистого смаку створить витончену зачіску. Саме тому професію перукаря повинні вибирати люди з творчою натурою і досить розвиненим естетичним смаком.

До головних вимог при виборі професії перукаря слід віднести:

• загальний фізичний розвиток;
• високу чутливість до кольору;
• хороший зір;
• спостережливість;
• постійний самоконтроль;
• організованість.

Перукареві мають бути властиві і такі якості, як: розвинена зорова пам’ять і оперативне мислення, уміння швидко орієнтуватися і приймати правильні рішення в конфліктних ситуаціях, тактовність, доброзичливість, чуйність, пошана до клієнтів.

1.1 Характеристика сучасного і перспективного напрямків моди в зачісці

Аналізуючи роботи провідних зарубіжних майстрів, спочатку потрібно виділити найбільш популярних та найбільш відомих перукарів світу. Ними вважаються Луї Лонгераус, Відал Сасун Олександр де Ларі, Толух Guy, Pivot Point, Альда Копала, Patrick Cameron.

Нагороджений титулом «людина легенда» Відал Сасун. Він справді відомий по всьому світу, навіть поза межами перукарської майстерності.

Patrick Cameron вважається найталановитішим стилістом по виготовленню зачісок з довгого волосся.

На сьогоднішній день перукарі модельєри пропонують лаконічність форм в вікторіанському стилі. Стрижки на основі видовженого квадратного силуета з використанням техніки слайсінга. Виконуються завивки за допомогою різноманітних накруток сворюються оригінальні форми, насичені кольори. Також модними є природні, плавні лінії.

Є нові способи стрижок – це поінтінг, слайсінг, pointeut. Також з’являються нові методи укладки – брамінг, бомбаж, політинг.

Сем Макнайт (Лондон) запропонував завитки, які повинні бути блискучими розділеними. В покрасці I. Bogatti (Aduachic) (Франція) пропонує медові відтінки в співвідношенні з жіночою неповторною лінією.

Jean Marc Joubert (Франція) пропонує чотири варіанти ультра сексуальності для вечора: гладке і пряме, витягнуте за допомогою праски волосся або супернакручене, в безпорядку мілке та хвилясте чи викликаючий контраст між прямою та густою чілкою і по начесаними пасмами які підібрані на потилиці.

Щодо українських центрів моделювання зачіски, то до них можна віднести школи Тарасюка, та Дюденка. В сучасному світі вони найбільш відданіші з усіх інших.

В сучасній моді в жіночих стрижках почали з’являтись густі чілки та рвані форми; пишні та об’ємні кудряшки, креативні покраски; стрижки видовжені на обличчя та закорочені на потилиці. Також в моді залишаються модними такі зачіски, як консервативні – це ті, які відповідають «вчорашній» моді.

Всі перукарі світу говорять, що сьогодні, так як і у всіх сферах діяльності, чоловіки задають тон в моді на зачіски. Toni & Guy пропонує стиль metrosexuals, який продиктований традиційною культурою brith-pop, яка диктує свій набір чоловічих якостей. Чоловіки носять волосся різної довжини від короткого до довгого. На короткому вибривають різноманітні малюнки та викрашують їх у екстримальні кольори, вибривають ерокези.

Дитячі зачіски повинні виглядати гарно, прикрашати дитину та водночас вони повинні бути простими у виконанні та не заважати дітям при грі чи за уроками. В дівчаток це можуть бути різноманітні стрижки, але без чітких, нависаючих на очі чілок, асиметричних стрижок. А в хлопчиків-короткі стрижки. (Додається додаток №1)

1. Розробка моделі зачіски відповідно до сучасного напрямку моди і типу обличчя.

При розробленні базової зачіски, за основу взята власна фантазійна розробка. Вона нагадує сучасні динамічні силуети. Стиль зачіски – фантазійний, тому в розробленні моделі силует повністю відповідає вимогам фантазійної зачіски з використанням різноманітних аксесуарів.
При створенні зачіски для конкретної людини враховується напрямок моди і дуже багато особливостей, які є тільки в цієї людини.
Розроблена зачіска за призначенням фантазійна. Вона відповідає вимогам: яскрава та показова. Зачіска виконується на моделі молодого віку, тому в розробці необхідно використовувати елементи останнього напрямку моди, враховувати при цьому індивідуальність та особливості моделі.
Загальна форма зачіски та її силует надають уяву про ідею зачіски та її призначення, художній задум.
Вибрана модель – блондинка. Довжина волосся – до середини плечей, найкраща довжина для виконання задуманої мною зачіски.
Модель з овальною формою обличчя, а такому типу підходить люба зачіска. Середнього зросту.
Отже, образ дівчини-осені створено. (Додається додаток №2)

2.1 Визначення початкових даних для виконання розробленої зачіски

Перед тим, як виконати зачіску, потрібно визначити вихідні дані моделі. Щоб розпочати технологію виконання зачіски, треба почати з визначення вихідних даних, тобто визначити структуру та стан волосся моделі, густоту та колір. Довжина волосся моєї моделі дорівнює 3 – 4 довжині (30 – 40 см.);  Волосся густе ; Густим вважається волосся в якому присутньо приблизно 150 тис. волосин. Не густим – приблизно 75 тис. волосин. Середньої густоти – приблизно 100 тис.  М’яке, еластичне, хвилясте від природи, каштанового кольору;  Не фарбоване (тобто не піддавалося обробці хімічними препаратами).  Хімічна завивка на моделі не виконувалась ;  За типом – нормальне, не пошкоджене (здорове). Таке волосся легко піддається укладанню, довго тримає надану форму. Такому типу волосся підходять будь – які зачіски – з довгого або короткого волосся. А також  розрізняють ще такі типи волосся : Жирне – якщо це можливо, слід стригти якомога коротше. Бажано не носити чілки, вона першою жирніє та втрачає привабливий вигляд. Рекомендується легка хімічна завивка, вона знежирює волосся та допомагає тривалий час зберігати зачіску. Якщо немає бажання підстригати довге волосся, а локони не пасують, тоді краще носити зачіски з ефектом « мокрого волосся ».  Це досягається за допомогою гелю, оскільки він не дає волоссю жирного блиску. Сухе – зазвичай січеться, може ламатися. Йому важко надати бажаної форми , бо воно « розсипається». Необхідно носити нескладні зачіски з напівдовгого волосся або короткого волосся. Обов’язково слід користуватися спеціальними засобами догляду за волоссям. Дана модель має овальну форму обличчя, тому ця форма вважається ідеальною. До обличчя такого типу підходять зачіски виконані в будь – якому стилі. Можливо чілка, відкриті або закриті вуха, симетрична або асиметрична (чілка) зачіска. А також розрізняють такі форми обличчя : Прямокутне – характерний високий лоб та подовжене підборіддя, які справляють враження вузького й довгого обличчя. При подовженому обличчі  не можна відкривати лінію росту волосся до гори та назад, робити занадто пишні зачіски. Таке обличчя прикрасить зачіска з бічним проділом, мякою хвилею на лобі та завитками на щоках, що створить враження авальної форми. Трикутне – характеризується широкими вилицямита та вузьким підборіддям. Різкі лінії переходу надають йому контрасту між виличними виступами та підборіддям. При моделюванні зачіски слід пам’ятати різкі лінії переходу між виличними виступами та підборіддям, а також підкреслити контраст різких ліній переходу. Кругле – характеризується широкими вилицями. Рекомендується силует зачіски, який розширюється від вуха в гору, коса чілка, косий проділ , асиметрична зачіска. Не рекомендується зачіска з круглим силуетом, який повторює форму обличчя, та гладенько зачесане від обличчя волосся, прямий проділ. Квадратне – у цьому варіанті найширшою частиною обличчя є щоки. Для  такого обличчя характерні широка нижня щелепа та спів розмірний з підборіддям лою. При моделюванні зачіски до такого типу обличчя, рекомендується знайти рішення в асиметричних формах. Ромбоподібне – коректується пишною зачіскою на тім’яній зоні та подовженими прядками навколо обличчя.

(Додається додаток №3)

2.2 Розробка технологічної послідовності виконання зачіски.

Розробку технологічної частини послідовності виконання зачіски ми розпочали з обмовлення початкових даних, тобто з'ясували, якими операціями і в якій послідовності слід піддати волосся, щоб досягти бажаного результату. Я розпочала з фарбування волосся. Починаємо з знебарвлювання барвниками першої групи. До цих барвників належать препарати для блондування, освітлювання та знебарвлювання волосся. Освітлювальний засіб діє на роговий шар волосся. Його лужний компонент відкриває луски; засіб проникає в середину, вступає в реакцію з натуральним пігментом волосся, окислює його. Робиться первинне освітлення так як у моделі натуральне не пофарбоване волосся. Корені волосся освітлюються швидше, ніж кінчики, завдяки теплу шкіри голови. Тому при первинному освітленні суміш наносимо на немите волосся, відступивши від коренів 1-3 сантиметри по всій довжині пасма, а через 8-10 хвилин - на корені. Витримуємо 30 хвилин, змиваємо на мийці, та готуємо волосся к колоруванню на фользі. Вершиною майстерності у фарбуванні волосся вважається колорування. Сьогодні завдяки вдосконаленню звичних процесів однотонного фарбування, технологій мелірування та блондування досягаються чисті природні кольори, волоссю надаються природні відтінки, живий блиск. Застосування двох і більше кольорів, їх різних відтінків характеризує сучасний колірний дизайн, зумовлює безмежність стильових рішень і варіантів зачісок. Колорування у перукарській практиці визначається як фарбування волосся у більш ніж два кольори. Техніка колорування передбачає використання готових до застосування барвників різних відтінків і кольорів однієї фірми виробника. Фарбування волосся моделі, буде складатись з чотирьох кольорів. 9.1, 11.1, 8.34, 8.03. Волосся моделі повинні бути білявими, з різними відтінками білявих кольорів, та відрізнятися по тону між собою. Корені ми зробимо темними, для контрасту та гри кольору, та ще щоб гармонічніше поєднувались з аксесуаром постижного виробу - кораблем, який в свою чергу зроблений у кольорі темних відтінків палітри. Починаємо з потиличної зони. Розподіливши потилицю на зони, пасмо за пасмом я почала наносити фарбники. Ближче до коренів, більш темні фарбники, далі - світліші, прочісуємо розчіскою та накладаємо на пасмо фольгу. Таким чином виходить розтяжка кольорів на волоссі. Після того як прокрасили усі зони голови, профарбуємо корені проміж фольги, темною фарбою. Витримуємо 40-45 хвилин, змиваємо на мийці, обов'язково наносимо бальзам для пофарбованого волосся. Підсушуємо волосся та підготовлюємо укладання в задуману мною форму. Робимо розподіл волосся на зони. Ділимо тім'яну зону та потиличну на вертикальний проділ. Лобну зону ділимо трикутником та закручуємо у джгут і затискаємо тиском, для подальшої роботи з цією зоною голови. Нижні скроневі частини горизонтальними проділами з обох сторін відділюємо та затискаємо тиском, нижню потиличну зону трикутником униз відділяємо для подальшої роботи. Розпочинаємо робити начіс з центру тім'яної зони вертикальними проділами, після того як ми зробили начіс, цією технікою я підготувала волосся к запаюванню електричними щипцями - гофре. На начіс робимо закрутку Щипцями - гофре, направляючи волосся у гору, так як зачіска буде моделюватися в загалом на тім'яній зоні. Після закрутки, розчісуємо пасмо, після чого виходить цікава структура закрутки. Зачіска складається з двох основних елементів - буклі-мушлі, які розташовуються та викладаються паралельно проділу. Укладаємо за допомогою розчіски та пальців, придаємо округлу рівну форму. Фіксуємо мушлі шпилями, по напрямку проділу, після - лаком для волосся ЛОНДА. Переходимо до другої частини: нижнє скроневе пасмо накручуємо на звичайну шпилю, та запаюємо щипцями для вирівнювання волосся. Таким засобом робимо усе пасмо з обох сторін. Переходимо до третього етапу зачіски: лобну частину укладаємо від лиця угору до укладених вже раніше буклей-мушлей. Четвертий етап - це нижнє потилична частина, яка була виділена трикутником. Обережно піднімаємо це пасмо прокручуючи та заколюємо шпилькою до гори. Те пасмо яке залишилось не нав'язливо звисати, закручуємо та фіксуємо лаком для волосся. (Додається додаток №4)

2.3 Обґрунтування вибору та характеристика інструментів, пристосувань, дезінфікуючих та парфумерно-косметичних засобів для виконання зачіски

Для виконання тих або інших операцій по обробці волосся перукарю потрібні різні інструменти і прилади.

Інструменти — знаряддя виробництва перукаря, що використовуються для виконання різних операцій з волоссям, в результаті якого воно змінює свій стан. Під зміною стану волосся в даному випадку слід розуміти укорочення при стрижці або голінні, надання йому тієї або іншої форми за допомогою бігуді, затисків, гребінців, коклюшок, щипців, ручного фена і ін. Зміна стану волосся при допомозі інструментів може здійснюватись як на окремих ділянках волосяного покриву голови, так і на всьому волоссі.

Прилади відрізняються від інструментів тим, що лише сприяють виконанню операції. Вони грають допоміжну роль.

Всі використовувані для обробки волосся в перукарнях інструменти залежно від призначення можна розділити на три види:

• інструменти для розчісування волосся;
• ріжучі інструменти;
• інструменти для завивки і укладання волосся.

До інструментів для розчісування волосся відносяться гребінці і щітки всіх типів.

Від уміння майстра правильно і раціонально використовувати кожний вид перукарського інструменту залежить швидкість і якість виконання роботи. Тому, перш ніж почати вивчення процесів обробки волосся, необхідно ознайомитися з конструктивними особливостями кожного виду інструменту і освоїти прийоми його використання.

Гребінці. Найпоширеніший і необхідний інструмент перукаря — гребінець. Без нього неможливе виконання жодної операції по обробці волосся.

Матеріали, з яких виготовляють гребінці, повинні бути стійкими до дії хімічних речовин, вживаних в перукарнях, не деформуватися від гарячої води, добре відшліфовані, оскільки задирки на зубцях можуть пошкодити зовнішній лусковий шар волосся, а також шкіру волосяного покриву. Необхідно також, щоб гребінці виготовлялися з матеріалу, не здатного накопичувати електричні заряди.

Наступна важлива вимога до гребінців — пружність матеріалу, з якого вони виготовлені. Щоб не розривати і не вискубувати спутане волосся при розчісуванні, гребінець повинен амортизувати.

Гребінці роблять з найрізноманітнішого матеріалу: рогу, дерева, слонячої кістки, черепахового панцира, різних пластичних мас (галаліту, целулоїду), каучуку, нейлону.

Для причісування і укладання волосся, а також масажу шкіри голови і коріння волосся в перукарнях широко застосовують щітки. Залежно від призначення щітки можуть бути різної форми.

Щітка складається з пластмасового або дерев’яного корпусу з ручкою. В корпус щітки у вигляді невеликих пучків вмонтована натуральна або штучна щетина, а в масажних щітках — металеві зубці. Довжина щетини в кожному пучку різна і звичайно коливається від 10 до 20 мм. Відмінність в довжині щетини кожного пучка дає можливість легше вводити щітку у волосся і краще прочісувати його до основи, навіть якщо волосся дуже густе і щільне.

Робоча поверхня щіток буває пряма і овальна. Для укладання волосся феном в чоловічих залах частіше застосовують щітки з прямою робочою поверхнею, а в жіночих — з овальною.

Для укладання волосся крім бігуді застосовують спеціальні затиски, абокліпси

Затискачі складаються з двох затискних лапок заклепки і пружини. На кожнійлапці затиску є подовжена частина - робоча поверхня і укороченачастина, що служить для відкривання затиску. В залежності від цілей застосуванняможна виділити два основних типи затискачів - великі і малі. Вони розрізняютьсятільки розмірами: середня довжина великих 10-12 см, малих 5-6 см. Робочаповерхню лапок (від кінця до заклепки) у великих 9-10 см, у малих 4-й см;укорочена частина - у великих 1,5-2 см, у малих 0,8-1 см.

Для укладання волосся крім різних бігуді широко використовується побутовоїелектрофени. Він швидко висушує волосся і допомагає укласти їх у зачіскубудь-якої складності за допомогою доданих до неї насадок.

Фен являє собою конструкцію з електровентилятора інагрівальних елементів, укладених у пластмасовому корпусі. 
Електровентилятор складається з малогабаритного потужного електродвигуна інасадженою на його вісь крильчатки. Нагрівальний елемент розташований вголівці корпуса і являє собою спіраль, накручену на жорсткийфігурний сердечник, виготовлений з ізолюючого матеріалу. Для включенняв електромережу ручний фен забезпечений годує шнуром з штепсельної виделкою. Накорпусі фена є перемикач. При включенні вентилятора інагрівального елементу що йде від крильчатки потік повітря обтікаєнагрівальні елементи, нагрівається і виходить з сопла корпусу гарячим. 
За допомогою цього потоку повітря і проводиться укладання та сушіння волосся.

Для виконання різних операцій при сушінні або укладання волосся єспеціальні насадки, які можна легко міняти під час роботи. 
Наконечники підрозділяються на види: у формі гребінці, щітки, плойки, сопла. 

Завивку волосся виконують з допомогою звичайних чи элект рических щипців. Нині існує ціла на бір щипців, які різняться лише діаметром рабо чий частини. Щипцы складаються частину тричастинного: валика із пером, желобка із пером і поєднує їх штифта. Місце соеди нения двох половинок щипців штифтом розподіляє їх на робочу частина, й ручки.

Щипцы поділяються на дві групи: до першої групи від носяться все щипці, які прагнуть зовнішнього нагріву; до другої — все електричні щипці.

Щипцы першої групи виготовляють зі спеціальних теп лоемких сплавів, сприяють тривалого збереженню необхідної для завивкою волосся температури. Вони бувають раз особистих діаметрів робочої частини:

· від 10 до 20 мм застосовують розробки хвиль й у завивкою волосся в локони;

· від 14 до 20 мм застосовують лише завивкою волосся в локони;

· від 10 до 14 мм є універсальними, т, е. позво ляют виконувати будь-які зачіски.

Перш ніж розпочати роботу новими щипцями, тре буется їх підготувати. Щипцы нагрівають на полум'я газової пальники до буро-красного кольору, та був опускають у судину з мінеральним олією. Після остигання їх виймають з мас ла і протирають ватою. Після такого процедури лежить на поверхні щипців утворюється тонка захисна плівка з спеченого олії, яка згодом буде предохранять соприкаса ющийся зі щипцями шар волосся від перегріву. У результаті буде забезпечено рівномірне прогрів щипцями всієї захва ченной пасма волосся. Якщо нагріти щипці, не оброблені описаним вище способом, то момент завивки соприкасаю щиеся з щипцями волосся зазнають більшого тепло вому впливу, ніж волосся, перебувають у середині пручи ді. Б результаті перегріву поверхневих верств пасма у яких можуть відбутися безповоротні зміни — зварювання біл кового речовини, що наприкінці кінців призведе до випаданню волосся. При нагріванні щипців до низькою температури волосся на середині пасма ні прогріті в достатньо і, отже, не зав'ються.

Перукарська білизна призначена для захисту клієнтів від зістриженого волосся, хімічних речовин, для виконання основних операцій під час обслуговування. До неї належать рушники, серветки, пелерини, пеньюари, комірці. У кожній перукарні має бути запас чистої білизни, достатній для безперервного обслуговування протягом дня. Під час стрижки, завивки, укладання користуються бавовняними та синтетичними пеньюарами; при фарбуванні та хімічній завивці — поліетиленовими й синтетичними. Для кращого захисту шкіри перед одяганням пеньюара шию клієнта прикривають бавовняною серветкою або одноразовим гігієнічним комірцем. Пеньюари теж можуть бути одноразовими. Рушники потрібні під час миття голови або змочування волосся. Практичніше застосовувати бавовняні рушники, але дозволяється користуватися махровими та одноразовими. Пелерини з бавовняних і синтетичних матеріалів частіше використовують наприкінці обслуговування — під час укладання, оформлення зачіски. Чиста й уживана забруднена білизна зберігається в окремих відведених для цього місцях. Прання використаної білизни проводиться у пральнях або у перукарні за наявності спеціально відведених місць. Допускається використання програмованих машин автоматичного типу з режимом прання при температурі 90°С у комплекті із сушильними машинами та обладнанням для прасування білизни. Після закінчення циклу кип'ятіння білизни обов'язковим є використання дезінфектантів. Прання білизни вдома забороняється.

ДЕЗІНФЕКЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ І ПРИСТОСУВАНЬ Знезараження інструментів спрямоване на запобігання поширенню хвороботворних мікробів та на їх знищення. Розрізняють два способи знезараження — хімічну та фізичну дезінфекцію. До дезінфікуючих хімічних засобів належать перекис водню, йод, формалін, хлорамін та нові сучасні концентровані препарати, які розчиняються до потрібної концентрації залежно від призначення. Обов'язковою умовою використання дезінфектантів є сертифікати відповідності. Перед використанням дезінфектанту слід обов'язково ознайомитися з інструкцією про правила його застосування. Стерилізація, або фізичний спосіб знезараження, — це кип'ятіння у воді, використання приладів, які працюють за методом термічної, ультрафіолетової, ультразвукової або комбінованої дії, а також засобів, призначених для стерилізації інструментарію. Допускається застосування стерилізаторів, що мають сертифікат відповідності і дозволені до застосування Міністерством охорони здоров'я України. Стерилізація проводиться згідно з інструкціями використання обладнання, затвердженими МОЗ України. Користуватись треба тільки чистими, стерильними інструментами. Усі чисті та стерильні інструменти слід зберігати в шафах або накритими. Інструменти та пристосування після кожного використання підлягають обов'язковому знезаражуванню дезінфектантами, які мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи. Для цього: а) ножиці, інструменти для манікюру, педикюру, татуажу, нанесення макіяжу, гриму після використання необхідно механічно очищати, промивати проточною водою, дезінфікувати та стерилізувати; б) інструменти та предмети з пластичних мас (щітки, гребінці та ін.) після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати, стерилізувати засобами, призначеними для виробів з пластмаси. Ніколи не користуйтесь брудними або пошкодженими інструментами; в) різальну частину електричних машинок для стрижки волосся після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати та стерилізувати, корпус — протирати дезрозчином; г) затискачі і бігуді після використання необхідно обробляти дезрозчином, механічно очищати, мити теплою водою; ґ) змінні насадки для обладнання в косметологічних і педикюр-них кабінетах після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати та стерилізувати; д) кушетки для масажу перед обслуговуванням наступного клієнта повинні накриватися чистим, не вживаним після прання простирадлом. У кожній перукарні мають бути аптечки з медикаментами для зупинки крові та дезінфекції шкіри. Якщо ви випадково порізались самі або порізали шкіру клієнта, негайно промийте місце порізу та інструмент холодною проточною водою, продезінфікуйте. Якщо поріз невеликий, заклейте його пластирем. Не допускайте будь-якого контакту з кров'ю.

(Додається додаток №5)

1. Раціональна організація робочого місця перукаря

Імідж перукарні створюють насамперед дизайн інтер'єру та робочих місць, сучасне обладнання й інструмент.

Визначальною рисою салону може стати робота в ньому представників однієї професійної школи, послідовників відомого майстра-перукаря або використання препаратів відомої парфумерної фірми-виробника, спеціалізація з виконання дитячих зачісок чи надання повного комплексу перукарських і косметичних послуг

Ступінь оснащення, комфортність умов обслуговування, широта переліку послуг забезпечують відповідно до вимог Кабінету Міністрів України від 23 08 1995р. № 67 присвоєння категорії кожному підприємству побутового обслуговування населення Незалежно від категорії, специфіки, підпорядкування та тривалості Існування закладу, робота кожної перукарні має відповідати Державним санітарним правилам і нормам, встановленим Міністерством охорони здоров'я України.

Перукарні розташовуються в окремих будівлях або в приміщеннях громадських і торговельних центрів, будинках побутових послуг, вокзалах, лазнях, на перших і цокольних поверхах житлових будинків При облаштуванні перукарні необхідно керуватися Державними санітарними правилами і нормами для перукарень різних типів - ДСПІН 222 022-99.

Робочі місця перукаря обладнують різними за конструкцією туалетними столиками або полицями, настінними дзеркалами різної форми, перукарськими кріслами. Розмір дзеркала має бути не менше 60x100 см.

Для розміщення інструментів, препаратів, білизни використовуються тумбочки, візки, шухляди в столиках.

У перукарнях установлюють крісла з ручками, підставками для ніг; вони мають вільно обертатися та регулюватися по висоті .

Для дітей передбачаються спеціальні крісла або накладні сидіння до звичайних крісел.

Розміщення робочих місць має узгоджуватися з загальним дизайнерським рішенням; крісла можуть розташовуватися поодинці чи групуватися уздовж стін або в центрі залу.

Вважається, що відстань від стіни до крісла має бути не менше 70 см, відстань між осями крісел сусідніх робочих місць — 1,8 м, а між паралельними рядами місць — не менше 3-х метрів. Загальна норма на робоче місце — від 4,5 кв. м.

У перукарських залах дозволяється використання пересувних сушарок для волосся. Мийки можуть бути вмонтовані в поверхню робочих столиків або бути автономними зі стільцями спеціальної конструкції.

Для правильного визначення кольору та відтінку волосся при його фарбуванні, точного виконання стрижок і укладок перукарю необхідне якісне сильне та рівномірне освітлення.

Найкращим вважається природне освітлення, яке рекомендують використовувати з максимальною ефективністю.

Забезпечити необхідне освітлення протягом усього часу роботи перукарні, особливо в осінньо-зимовий період, природним шляхом неможливо. Тому виникає потреба у штучному світлі, близькому до природного. Його забезпечують люмінесцентні світильники із розсіювачами або плафонами з матового скла.

На робочих місцях, окрім загального освітлення на залу, передбачають місцеве освітлення. Як джерело світла використовують лампи розжарювання, галогенні лампи в колбі з молочного скла, які не мають засліплюючого ефекту.

Застосовуються пристрої місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дає змогу змінити напрямок світлового потоку, та з арматурою, яка забезпечує захисний куг не менше 30°.

Відповідно до санітарних норм усі перукарні з кількістю робочих місць від трьох до десяти необхідно обладнати припливною вентиляцією, від десяти до двадцяти — припливно-витяжною, а для перукарень з великою кількістю робочих місць бажано передбачати кондиціювання повітря та повітряно-теплову завісу головного входу в приміщення.

У перукарнях, де розміщено до трьох робочих місць, допускається природна вентиляція через кватирки і фрамуги.

За відсутності централізованого гарячого водопостачання в перукарні обов'язково встановлюють електричні проточні нагрівачі або Інші нагрівально-опалювальні прилади. (Додається додаток №6)

3.3 Правила техніки безпеки при виконанні перукарських робіт

Перукар повинен дотримуватися техніки безпеки

Техніка безпеки — це система технічних заходів, яка забезпечує здоров’я і безпечні умови праці.

Працювати в спеціальному одязі, робоче місце тримати у чистоті і порядку та прибирати його по закінченню роботи.

Електроустаткування, електроапаратура повинні зберігатись у справному стані, бути безпечними у роботі і мати захист при випадковому дотиканні до струмоносних елементів. При виявленні будь-яких несправностей, роботу з електроінструментами і апаратурою припиняють до усунення цих несправностей. Вмикати електроінструмент та апаратуру тільки сухими руками, не допускати до перегрівання.

Електроінструмент, переносні електросвітильники та інші електроприлади перевіряються зовнішнім оглядом, звертається увага на справність заземлення та ізоляції проводів, відсутність оголених струмопровідних частин та відповідність інструмента до умов роботи.

Зіткнення проводів з вологими та масляними речами забороняється.

При припиненні подачі струму під час роботи з електроінструментом або під час перерви електроінструмент необхідно відключати від електромережі.

Особам, які користуються електроінструментом, забороняється:

•  передавати електроінструмент іншим особам;
•  розбирати електроінструмент і проводити ремонт;
•  триматися за провід електроінструмента або торкатися до ріжучої його частини.

Для  забезпечення безпеки осіб, що експлуатують електроустановки (сушуари) необхідно:

• навчати основам  безпеки  всіх  працюючих;
• на робочих місцях мати інструкцію по експлуатації електроустановок;
• підтримувати   в   справному   стані   опір ізоляції електропроводів;
• установлювати сушуари так, щоб клієнт не міг доторкнутися до всіх оточуючих металевих деталей, в тому числі до труб системи опалення, каналізації тощо, які мають зв’язок із землею.

Біля сушуару  має бути гумовий коврик і заземлення. Пам’ятати про заборону висушування рушників на сушуарі.

При використанні ріжучих інструментів треба: зберігати їх у спеціальних футлярах, не передавати ріжучі інструменти у відкритому вигляді, не залишати на робочому столі, не носити у кишенях спецодягу, після кожної роботи дезінфікувати.

У випадку аварії евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей, які знаходяться у приміщенні перукарні через евакуаційний вихід. Евакуаційних виходів із перукарні повинно бути не менше двох.

Ширина шляхів та дверей не менше 1 м, на шляху не має бути ніяких перешкод. Двері на шляху евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з приміщення.

Перед початком роботи з шкідливими речовинами руки необхідно змастити кремом або іншими засобами, що запобігають впливу шкідливих речовин на шкіру рук.

При застосуванні шкідливих речовин необхідно дотримувати особливу обережність, остерігатись потрапляння їх на руки, обличчя і особливо в очі.

При виконанні хімічної завивки перукар повинен користуватися гумовими рукавичками.

Необхідно слідкувати за тим, щоб підлога не була слизькою. Всі пролиті на підлогу рідини (масла, емульсії тощо) слід ретельно витерти.

Висновок

Перукар – професія особлива

Ще в дитинстві кожна дівчина тренується робити зачіски для своєї матусі чи старшої сестри. Виникло перукарське мистецтво дуже давно. Кожній історичній епосі притаманні особливий стиль і мода. Вже в первісному суспільстві людина виконувала найпростіші перукарські процедури. З часом перукарська справа розвивалася все більше і більше. Через потребу в догляді за волоссям і руками зародились професії, які зараз називають перукар і манікюрниця.  Протягом століть перукарське мистецтво безліч разів змінювало свій напрямок  залежно від уподобань тих чи інших часів та епох, стрімко розвивалось, постійно доповнювалось, по новому відкривалось. І вже у нашому XXI ст. воно значно удосконалилось.  Відомо багато технологій зачісок, стрижок та інших перукарських послуг. В різні часи людство ставило різні вимоги щодо свого зовнішнього вигляду, і відповідно, безліч разів змінювалась мода на зачіски і оформлення нігтів. Проте найважливішим завданням майстрів-перукарів було створення оригінального образу, відображення у зачісці особливості сучасної на даний момент епохи, вираження унікальності і підкреслення особливості кожної людини. Що стосується манікюру, то спочатку таку послугу могли собі дозволити лише знані і дуже заможні люди.

Професії перукаря і манікюрниці особливі, адже вони належать до тих небагатьох, які досі не вдалося повністю автоматизувати. Цю роботу люди обов’язково повинні виконувати вручну. Навіть за умов сучасного технічного прогресу дуже важливо уявити собі машину, яка могла б, без допомоги людини, виконати цю роботу. Тому можна зробити висновок, що дані професії не втратять актуальності з часом і в майбутньому матимуть попит на ринку праці.

Список використаних джерел

1. Перукарське мистецтво Підручник У 3 кн. / За заг. ред. В. . Орлова. – К.: Грамота, 2005.

2. Основи перукарської справи / Н.А. Горбатюк та ін. — К., 2005.

3. Голубева Е. Ваши волосы: Окраска. Мелирование, Тонирование. Лечение и уход.: - М.: Изд-во Эксмо, 2004. - 192 с.

4. Гутыря Л, Парикмахерское мастерство / Художник-оформитель Б.Ф. Бублик. - Харьков: Фолио, 2003. - 464 с.

5. Константинов A.B. Парикмахерское дело: Практическое пособие.-М.: Высш. шк, 1987. - 336 с.

6. Луканова О.В., Федорова Л.В. Технология парикмахерских услуг.-Ростов н/Д: Издательский центр "МарТ", 2002. - 288 с.

Додатки

Додаток №1

Додатки

Додаток №2

Додатки

Додаток №3

Додатки

Додаток № 4

Додатки

Додаток №4

Додатки

Додаток №4

Додатки

Додаток №5

Додатки

Додаток №5

Додатки

Додаток №6

Додатки

Технологія виконання зачіски та макіяжу до образу Образ сучасної жінки