ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ВИТРАТ НА ТОВ «ЗАВОД «ІЗУМРУД»

ЗМІСТ

[1]
РОЗДІЛ 2

[2] ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ВИТРАТ НА ТОВ «ЗАВОД «ІЗУМРУД»

[2.0.1] рах. № 23 «Виробництво»

[3] Дебет

[4] Сальдо на початок звітного періоду (незавершене виробництво)

[4.0.0.1] Відрахування ЄСВ

[5] Блок 1. Об’єкти

[5.0.1] Первинний документ, обліковий регістр

[6]
Розділ 4

[7] Забезпечення умов охорони праці та технічної безпеки працівників ТОВ «ЗАВОД «ІЗУМРУД»

[7.0.1] Основними завданнями паспортизації є:

[8] Розрахунково-платіжні відомості

[9] Товарно-транспортні накладні

[10] Рахунки різних організацій

[11] Розрахунки по нарахування амортизації основних засобів

[12] Розрахунки зносу малоцінних необоротних активів

[12.1] Первинні документи

[13] Відомості аналітичного обліку витрат

[14] Головна книга

[15] Баланс

[16] Звітність

[17] Органи державної статистики

[18] Архів

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Рівень конкурентоспроможності продукції та загальні результати господарської діяльності підприємства багато в чому залежать від рівня витрат. Облік витрат займає центральне місце в бухгалтерському обліку, який відіграє значну роль в системі управління підприємством. Використовуючи дані про розмір та види витрат, управлінський персонал підприємства має можливість регулювати фінансово-господарську діяльність, приймати виважені управлінські рішення. Отже, для прийняття оперативних, тактичних і стратегічних рішень щодо управління витратами підприємства необхідна своєчасна, достовірна аналітична інформація, яка може бути забезпечена лише бухгалтерським обліком та безпосередньо залежить від його якості.

Погляди на сутність витрат як економічної категорії історично зазнають впливу певних суспільно-економічних умов. Даний чинник привертає увагу дослідників, однак він майже не враховується ними при аналізі обліку витрат та шляхів його удосконалення. Це призводить до спрощення висновків щодо цілей, функцій та завдань обліку витрат, застосування методів та способів обчислення собівартості, необхідності та можливості використання облікової інформації тощо. Як правило, дослідження проблем обліку витрат здійснюються тільки в галузевому аспекті, але не можна не зважати на загальний характер проблем теорії і методики обліку витрат.

Ефективність процесу управління витратами суттєво зростає при застосуванні на підприємстві системи управлінського обліку. Такий облік дозволяє суттєво розширити необхідну інформацію, яка використовується в процесі аналізу, планування і контролю витрат на торговельному підприємстві. В сучасних умовах він може бути організований на підприємстві в розрізі окремих елементів витрат, окремих статей витрат, в розрізі окремих груп (підгруп) товарів, які реалізуються на підприємстві; в розрізі центрів відповідальності.

Тобто, однією з найважливіших систем внутрішньої інформації є інформація про витрати підприємства, яка в нашій країні традиційно акумулювалась в системі бухгалтерського обліку. Але ця система відповідала умовам централізовано керованої економіки, тому більша її частина не була потрібна, так як не існувало глобального стимулу для зниження витрат, а відповідно і управління процесом формування собівартості на підприємствах.

Застосування на підприємстві управлінського обліку витрат сприяє виявленню і використанню внутрішньогосподарських резервів підприємства, запобіганню зловживанням і перевитратам, що в подальшому повинно забезпечити досягнення комерційного успіху.

Аналіз останніх досліджень. Організацію та розвиток фінансового і обліку податкових витрат, їх аналіз і контроль досліджували у своїх працях вітчизняні і зарубіжні вчені М. Білуха, І. Бланк, О. Бородкін, Ф. Бутинець, С. Голов, З. Гуцайлюк, В. Єфименко, М. Кужельний, В. Лінник, Є. Мних, М. Пушкар, В. Рудницький, В. Сопко, Б. Усач, М. Чумаченко, В. Швець, С. Шкарабан, І. Басманов, В. Івашкевич, В. Палій, Я. Соколов, Дж. Рісс, Дж. Фостер, К. Друрі, Д. Хігінс, Ч. Хорнгрен, П. Фрідман та інші.

Об’єктом дослідження обрано підприємство – ТОВ «Завод «Ізумруд».

Предметом дослідження є податковий облік, аналіз і аудит витрат на ТОВ «Завод «Ізумруд».

Метою написання роботи на тему «Податковий облік, аналіз і аудит витрат підприємства» є поглиблене вивчення теоретичних положень та розробка практичних пропозицій щодо вдосконалення методики ведення податкового обліку, аналізу та аудиту витрат з метою виявлення резервів підвищення ефективності та збільшення прибутку на підприємстві.

Для досягнення мети в роботі поставлені наступні завдання:

вивчити економічну сутність витрат;
дослідити літературні джерела та нормативно-правову базу з питань податкового обліку, аналізу та аудиту витрат;
розглянути техніко-економічну характеристику основних показників діяльності ТОВ «ЗАВОД «ІЗУМРУД», його галузеві особливості та оцінку фінансового стану;
визначити відмінності між витратами у бухгалтерському та податковому обліках;
дослідити аналітичний та синтетичний облік витрат підприємства та вивчити організацію його документообороту на підприємстві;
виявити основні особливості організації податкового обліку витрат підприємства в умовах комп’ютерних технологій;
провести аналіз структури витрат на базовому підприємстві та виявити фактори, що впливають на кінцевий результат діяльності підприємства;
дослідити організацію проведення аудиту витрат підприємства та розробити рекомендації щодо покращення фінансового стану ТОВ «ЗАВОД «ІЗУМРУД» у результаті проведення аудиту;
додай пожежну безпеку

Методи дослідження. Обґрунтування теоретичних положень, організаційних і методичних розробок здійснено з використанням наступних методів наукового дослідження: абстрагування та конкретизації, аналізу і синтезу, індукції та дедукції, порівняння та співставлення в класифікації витрат підприємства; системний підхід у побудові інформаційних моделей витрат та організаційної структури управління їх формуванням.

Інформаційну базу дослідження становлять відповідні нормативно-правові акти України, стандарти обліку, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблеми обліку витрат підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні основних пропозицій автора в практику підприємств, які сприяють формуванню достовірної облікової інформації про витрати підприємства за економічним складом, цільовими напрямами, центрами виникнення й центрами відповідальності. Практичну цінність мають, зокрема:

- бухгалтерська модель витрат, у якій відображаються нормативні витрати та відхилення від норм;

- пропозиції стосовно удосконалення системи первинних документів.

Пропозиції автора знайшли практичне застосування на ТОВ «Завод «Ізумруд».

Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, 23 таблиць, 9 рисунків, списку використаних джерел зі 109 найменувань. Обсяг роботи складає 140 сторінок та 8 додатків.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ І АУДИТУ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Економічна сутність витрат

Будь-яка діяльність господарюючого суб'єкта пов'язана з витратами матеріально-речових, трудових та інших ресурсів, цінність яких визначається на ринку. В системі управління підприємством головним об'єктом є процес обліку, аналізу та контролю витрат господарської діяльності в цілому та в розрізі їх видів, цілей, періодів виконання.

Витрати є основним обмежуючим фактором прибутку і одночасно визначальним чинником, який впливає на обсяг пропозиції. Ефективність управління витратами має велике значення для підприємства, тому вивченню економічної категорії "витрати" приділяється особлива увага.

Економічний підхід до визначення витрат походить з їх економічної природи , а не з характеру та джерел відшкодування. За економічного підходу до складу поточних витрат потрібно залучити всі витрати, пов'язані з поточною діяльністю підприємства, в тому числі і непродуктивні витрати у зв'язку з порушеннями у виробничо-технологічному процесі, незбалансованою структурою ресурсів, що використовуються тощо.

Такий підхід відповідає інтересам власників підприємства, тому що характеризує весь обсяг фактично понесених витрат, пов'язаних із здійсненням поточної діяльності, а отже, дає змогу визначити реальний фінансовий результат діяльності підприємства. За економічною сутністю поточні витрати підприємства являють собою сукупність витрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємства.

За визначенням Кемпбелла Макконнелла та Стенлі Брю економічні витрати – платежі, які необхідно здійснити для отримання та збереження в своєму розпорядженні необхідної кількості ресурсів. Під ресурсами розуміють всі природні, людські та вироблені людством ресурси, які використовуються для виробництва товарів та послуг [10].

Діяльність будь-якого підприємства завжди пов’язана з певними витратами матеріальних, трудових, інформаційних, грошових та інших ресурсів на виготовлення, зберігання, транспортування, сортування, пакування, фасування та реалізацію товарів. Сукупність всіх цих витрат і складає поточні витрати підприємства.

Необхідність дослідження витрат є актуальним питанням в сучасних умовах господарювання. Пошук шляхів зниження витрат виробництва слід розглядати як фактор підвищення прибутковості й ефективності роботи підприємств, забезпечення їх стабільності в ринковому середовищі, розширення можливостей внутрішньовиробничої реструктуризації відповідно до змін кон’юнктури ринків збуту продукції [10, с.7].

Еволюція знань про витрати має свою історію, етапи становлення. Науковець Н.С. Андрющенко на основі своїх досліджень виокремив чотири етапи розвитку знань про витрати [10, с.3-7].

На першому етапі формується найпростіше уявлення про витрати та їх роль у веденні господарства.

Другий етап характеризується значними внесками у дослідженнях витрат. Зокрема, поняття витрати та уявлення про них розвивалися в працях таких вчених економістів: А. Сміта, Д. Рікардо – теорія затрат, К. Маркса – теорія трудової вартості, У. Петті – вчення про справедливу ціну, А. Маршалл та інші.

Основні положення економічної категорії витрат виробництва, як зазначає О.В. Олійник [47, с.65], розроблені класиком політичної економії К.Марксом. Дане поняття він розглядає з точки зору теорії трудової вартості, яка ґрунтується на двох принципових категоріях – витрати виробництва і витрати обігу.

Вчений Б.С. Юровьский визначає витрати обігу як один із найважливіших якісних показників господарської діяльності торговельного підприємства, в якому найбільш повно відображаються всі позитивні і негативні чинники в організації торговельного процесу [69, с.107].

Підсумовуючи можна сказати, що витрати обігу – це сукупність грошових та матеріальних засобів для виготовлення, зберігання, транспортування та доведення товарів до споживачів.

Розглядаючи поняття “витрати” в працях А. Сміта, слід зазначити, що він розкривав його з іншого підходу, який виклав у теорії вартості. Вчений розглядає вартість товару як суму таких складових: заробітна плата, прибуток і земельна рента. Так, у своїй праці “Исследование о природе и причинах богатства народов” А. Сміт зазначає, що “вартість, яку робітники додають до вартості матеріалів розподіляється сама в цьому випадку на дві частини, з яких одна йде на оплату їх заробітної плати, а друга – на оплату прибутку їх підприємця на весь капітал, який він авансував у вигляді матеріалів і заробітної плати”.

Вчений Е.Х. Чемберлін стверджував про нетотожність витрат виробництва та відпускної ціни виробника і витрат на збут з різницею між кінцевою роздрібною ціною та ціною виробника. Крім цього, він зазначав, що витрати не закінчуються затратами на виробництво товару в межах заводу чи фабрики, що, по суті, можна віднести до витрат обігу, оскільки ще підприємство несе витрати на транспортування, сортування, зберігання та доставку товарів.

Третій етап характеризується використанням математичних моделей у теорії витрат. Так, Є.Є. Слуцький за допомогою математичного апарату показав взаємодію теорії витрат виробництва і теорії попиту та пропозиції.

Також слід виділити німецького теоретика бухгалтерського обліку Е.Шмаленбаха. Він зазначав, що актив, крім грошових коштів, – це витрати, які ще не стали доходами, а пасив – доходи, що не стали витратами. На основі чого він виділів наступні розділи: 1) витрати, але ще не затрати; 2) витрати, але ще не надходження коштів; 3) цінності, які стануть затратами; 4) цінності, які стануть доходами; 5) капітал [16].

На сучасному етапі існують різні підходи до поняття витрат, що викликане, як вважає О.В. Павелко, тим, що витрати розглядаються з двох позицій: “придбання засобів виробництва та з позиції використання в процесі виробництва” [49, с. 363-370].

Таблиця 1.1

Визначення поняття “витрати” як економічної категорії в працях сучасних вчених

Джерело	Визначення поняття “витрати”
Бутинець Ф.Ф. [13]	Витрати – виражені в грошовій формі поточні витрати трудових, матеріальних, фінансових і інших видів ресурсів на виробництво продукції
Глен А. Велш, Деніел Г. Шор [21]	Витрати – це визначена в доларах сума ресурсів, які були використані чи витрачені підприємством протягом певного часу з метою отримання доходу
Грещак М.Г., Коцюба О.С. [24]	Витрати – це обсяг використаних ресурсів підприємства у грошовому вимірі для досягнення певної мети
Микитенко О.В., [41]	Витрати підприємства – формуються в процесі використання ресурсів при здійсненні певної його діяльності. Вони мають цільову спрямованість. Витрати підприємства визначаються як сума зменшення вартості активів або зменшення власного капіталу (збиток)
Зайдель Х. [29]	Витрати – це виражене в грошах споживання товарів і послуг для виготовлення виробничої продукції за певний період
Кулішов В.В. [33]	Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу
Мельник Л.Г., Карінцева О.І. [39]	Витрати – це прямі і непрямі витрати, фактичні і можливі виплати або упущена вигода, необхідні для того, щоб залучити й утримати ресурси в межах даного напрямку діяльності
Цал-Цалко Ю.С. [65]	Витратами визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені

Проаналізувавши табл. 1.1, видно, що витрати трактують як сукупність понесених витрат для виготовлення продукції, також як кошти, які потрібно сплатити за придбані оборотні та необоротні активи. На нашу думку, останні не є витратами, це лише кошти які сплачує підприємство для забезпечення безперервності та ефективності ведення господарської діяльності, і вони не впливають безпосередньо на фінансовий результат. Їх вплив на прибуток можна прослідкувати при списанні оборотних активів на виробництво, а необоротних активів – у вигляді амортизації, яка частинами списується на готову продукцію, якщо ці необоротні активи задіяні в процесі виробництва, або на фінансовий результат для визначення прибутку чи збитку за звітний період.

Економічна сутність категорії «витрат» різна з точки зору нормативних документів та літературних джерел. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку НП(С)БО 1 «Основні вимоги до фінансової звітності» та П(С)БО 16 «Витрати» визначають витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) [12]. В даному визначенні сутність витрат виражається не через їхню економічну природу, а через наслідки операцій з активами та капіталом для фінансово – майнового стану підприємства.

Згідно Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торгівельній діяльності, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, поточні витрати підприємства – це грошове відбиття витрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торгівельно – виробничої діяльності підприємства, що за натурально – речовим складом становлять спожиту частину матеріальних, нематеріальних трудових та фінансових ресурсів [13].

Якщо досліджувати роботи іноземних авторів, то особливостями вирішення проблеми розкриття сутності витрат є:

– присутність однакового підходу до визначення витрат підприємств, що здійснюють різні види діяльності із зазначенням галузевих особливостей;

– визначення витрат як елемента всієї системи управління у нерозривному зв’язку з іншими важливими показниками фінансово-господарської діяльності;

– створення умов для практичного впровадження результатів наукових робіт до системи управління підприємством. К. Друрі визначає термін «витрати» як засоби, що втрачено на одержання прибутку. Дане тлумачення є одностороннім, адже здійснюється ототожнення витрат з використанням фінансових ресурсів. Д.К. Шим, Д.Г. Сігел трактують витрати як показник у грошовому виразі кількості ресурсів, використаних для досягнення визначеної мети. Це тлумачення виражає сутність витрат лише через натурально–речовий склад, не беручи до уваги сутнісний, часовий аспекти даної проблеми [15].

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 П(С)БО «Витрати». Норми цього стандарту стосуються фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Відповідно до П(С)БО 16 витрати відображаються у бухгалтерському обліку водночас зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань [12].

На нашу думку, витрати можна розглядати з двох позицій. З одного боку, витрати – це витрачена на що-небудь сума, з другого – вартісна оцінка використаних у процесі виробництва матеріалів, палива, енергії, основних засобів, трудових ресурсів та інших витрат. Витрати означають закінченість процесу виробництва, виражають ту частину витрат, що відноситься до готової продукції.

У результаті господарської діяльності підприємства здійснюють різні витрати, які за своїм характером неоднаково залежать від процесу виробництва або зовсім не пов’язані з ним, але з погляду суспільних потреб є обов’язковими. Залежно від видів діяльності підприємства всі витрати розподіляються на дві великі групи: витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, та витрати, що виникають в процесі надзвичайної діяльності [18]. Класифікацію витрат за видами діяльності проілюстровано на рис. 1.1.

при розрахунку фінансових результатів від надзвичайної діяльності.

Рис. 1.1. Класифікація витрат відповідно до Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід)

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності. Прикладом звичайної діяльності є виробництво та реалізація продукції (товарів, робіт, послуг), розрахунки з постачальниками та замовниками, курсові різниці, тобто операції, які супроводжують звичайну діяльність підприємства.

Звичайна діяльність, у свою чергу, поділяється на операційну та іншу – фінансову й інвестиційну.

Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.

До витрат операційної діяльності відносять: собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг), адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Адміністративні витрати – загальногосподарські витрати, що спрямовуються на обслуговування та управління підприємством. До них належать загальні та корпоративні витрати, витрати на утримання адміністративно – управлінського персоналу тощо.

Витрати на збут – витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг). До них відносять витрати пакувальних матеріалів, витрати на ремонт тари, оплата праці та комісійні винагороди продавцям, витрати на маркетинг тощо.

Інші операційні витрати. До них відносять витрати на дослідження та розробки, собівартість реалізованої валюти, визнані штрафи та пені, безнадійні борги тощо.

До витрат, які не відносяться до операційної діяльності належать витрати від фінансових операцій та іншої звичайної діяльності.

До основної діяльності відносять операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), які є визначальною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Інша операційна діяльність включає реалізацію іноземної валюти, інших оборотних активів, операційну оренду активів, отримання доходів або понесених втрат від операційної курсової різниці, створення резервів сумнівних боргів, отримання грантів і субсидій, уцінку запасів, здійснення досліджень і розробок, отримання або сплату санкцій за господарськими договорами та ін.

Інвестиційною діяльністю вважається придбання і реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позичкового капіталу підприємства.

В основі організації обліку витрат підприємств лежить їх класифікація за видами діяльності та за елементами (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Взаємозв’язок класифікації операційних витрат за функціями і економічними елементами [14]

Групування витрат за економічними елементами використовується для планування витрат, виявлення резервів їх зниження, нормування оборотних коштів і контролю за їх оборотністю, для розрахунку економічних показників, які характеризують ефективність діяльності підприємства, а також для складання Звіту про фінансові результати (розділ II “Елементи операційних витрат”).

Класифікація витрат не вичерпується наведеним переліком, а є набагато ширшою. Багатогранність ознак, за якими групують витрати, зумовлена потребами, що постають перед користувачами такої інформації, щодо управлінських рішень менеджерами в пошуку резервів зниження виробничих витрат.

Витрати визнаються виходячи з принципу відповідності, тобто витрати визнаються в періоді, в якому було визнано дохід, для одержання якого вони були здійснені. Визначння витрат дослідимо на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Визнання витрат відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» [12]

Таким чином, дослідження економічної сутності витрат, дозволяє зробити висновок про те, що витрати означають закінченість процесу виробництва, виражають ту частину витрат, що відноситься до готової продукції.

Витрати – це вартісна оцінка використаних у процесі виробництва матеріалів, палива, енергії, основних засобів, трудових ресурсів та інших витрат. Витрати означають закінченість процесу виробництва, виражають ту частину витрат, що відноситься до готової продукції.

Сутність витрат діяльності підприємства, в бухгалтерському обліку виражається через наслідки операцій з активами та капіталом для фінансово – майнового стану підприємства, класифікація витрат дає змогу виявляти допущені прорахунки у формуванні їх, прогнозувати на перспективу, забезпечувати ефективний контроль їхньої доцільності.

З прийняттям та введенням в дію Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” [] в редакції Закону України, з’явилось поняття податковий облік. І якщо в області бухгалтерського обліку існують більш стійкі поняття, категорії, є більш детальні пояснення в Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, а також і практика бухгалтерів, яка формувалася роками, то теоретична база податкового обліку обмежується статтею 11 вищезгаданого Закону [] та постійними змінами та доповненнями вищими органами управління (що найчастіше суперечать один одному), а практика по застосуванню податкового обліку взагалі нагадує експеримент в масштабах всієї нашої держави.

Зауважимо, що податковий облік, на відміну від бухгалтерського, відображає не здійснену операцію, а фіксує факт настання податкових зобов’язань по сплаті податку на прибуток.

Відповідно до п. 14.1.27. ст. 14 ПКУ витрати це - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) [].

У ПКУ склад та порядок визнання витрат визначений у одній статті, що дає змогу зручніше визначати порядок визнання витрат після їх класифікації [], який порядок «визнання витрат» виносив у окрему статтю п. 11.2. ст. 11 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». [] і називав цей момент «дата збільшення валових витрат». Таке спрощення процедури є наслідком спроби зближення податкового та бухгалтерського обліків, із метою спрощення їх ведення бухгалтером.

1.2. Огляд літературних джерел та нормативно-правової бази з питань податкового обліку аналізу та аудиту витрат

Прийняті законодавчі акти, що діють на території України, направлені на те, щоб суб'єкти підприємницької діяльності мали однакові умови для її здійснення, незалежно від організаційних форм та форм власності підприємств, мали однакові права, а також в однаковій мірі відповідали за результати своєї діяльності.

На сьогодні в Україні питанням бухгалтерського обліку та контролю приділяється особливо велика увага. Так, видано численний ряд нормативних документів, які регулюють порядок організації та ведення бухгалтерського обліку та контролю. Поряд з цим видано ряд документів, які встановлюють порядок ведення податкового обліку, тобто визначення складу доходів та витрат підприємства з метою обчислення прибутку, що підлягає оподаткуванню.

Питання бухгалтерського обліку підприємницької діяльності регулюються багатьма законодавчими та нормативними актами.

Усі суб’єкти підприємницької діяльності мають вести свій бухгалтерській облік у відповідності до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Міністерством фінансів України.

Правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності визначені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», а також прийнятими П(С)БО в Україні [].

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» [] є базовим законом в сфері бухгалтерського обліку. Саме у відповідності до цього Закону розробляються нормативно-правові акти, які регулюють діяльність в сфері бухгалтерського обліку.

Відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат підприємства здійснюється на підставі «Інструкції про використання плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій» [].

Дана Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення інформації методом подвійного запису про надходження і наявність активів, інших фактів фінансово-господарської діяльності, у тому числі відображується інформація про доходи і витрати підприємства.

Облік витрат підприємства здійснюється на підставі вимог стандартів бухгалтерського обліку, зокрема П(С)БО №16 “ Витрати ” []. Це положення визначає методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

Значний вплив на облік витрат підприємства здійснює Податковий кодекс України, в якому витрати операційної діяльності включають []:

витрати операційної діяльності, іншими словами, собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг);
інші витрати (загальновиробничі, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати, інші витрати звичайної діяльності)— будь-які витрати господарської діяльності, що не потрапляють до податкової собівартості реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг) і які ПКУ прямо не забороняє відносити до витрат.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (138.6. ПКУ).
Фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат платника податку, крім втрат від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку, в разі реалізації такої продукції (п.138.7).

Норми втрат/витрат встановлюються Кабінетом Міністрів України. Платник податку має право самостійно визначати допустимі норми технічно неминучого браку в наказі по підприємству за умови обґрунтування його розміру. Такі самостійно встановлені платником податку норми діють до встановлення відповідних норм Кабінетом Міністрів України.

Перша складова витрат – собівартість:

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов’язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг(п.138.8ПКУ) , а саме:

прямих матеріальних витрат;
прямих витрат на оплату праці;
амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
вартості придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Друга складова витрат – це інші витрати, до яких відносять загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут, які включають витрати, пов’язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, інші операційні витрати, фінансові витрати, інші витрати звичайної діяльності.

Нормативні документи з організації обліку витрат діяльності їх аналізу наведені у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Нормативні документи з організації обліку операційних витрат

№

п/п

Найменування нормативного документу

Короткий зміст

Використання в дипломній роботі

Конституція України, Верховна Рада (ВР) України

28.06.96 р. []

Основа правової бази України, на якій будується діяльність всіх підприємств незалежно від форм власності.

Продовження табл. 1.2

1	2	3	4
	Господарський кодекс України N 436-IV від 16.01.2003р. (діє з 01.01.04р.) []	Встановлені види господарських товариств, порядок їх створення, діяльності, права і обов’язки учасників та засновників	Регламентується діяльність підприємства та визначає правові засади цого функціонування
	Податковий кодекс від 02.12.2010 р. № 2755-VI []	Визначає платників ПДВ, об’єкти, базу і ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій	Визначає правильність віднесення певних сум до складу доходів чи витрат підприємства
	Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-XIV	Наводяться терміни, основні принципи обліку та звітності, державне регулювання обліку, вимоги до первинних облікових документів, фінансова звітність	Висвітлено за якими принципами повинна формуатися звітність підприємства
	“Про аудиторську діяльність” ,Закон України затверджений Постановою Верховної Ради від 22.04.93 р. №23 (з наступними змінами та доповненнями). []	Закон визначає основні методологічні засади організації аудиторської діяльності в Україні	Використовується під час вивчення методики аудиту витрат
	Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства Фінансів України від 24.03.95 р. №88 []	Міститься характеристика первинних документів, облікових регістрів, організація документообігу, зберігання документів	Визначається порядок складання первинних документів з обліку витрат та відображення їх в бухгалтерському обліку отримання, збереження, складання облікових регістрів, бухгалтерської звітності, організації документообігу.
	Національний стандарт бухгалтерського обліку (далі - НСБО 1. “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України []	Визначає мету, склад та принципи підготовки фінансової звітності в Україні та основні вимоги до підприємств з приводу визнання і відповідного розкриття елементів фінансової звітності	Використовується при визначенні місця витрат у звітності
	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, Наказ Міністерства фінансів №246 від 20.10.99 р. із змінами та доповненнями []	Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про товари і розкриття її у фінансовій звітності	Використовується для оцінки запасів при надходженні

Продовження табл. 1.2

1	2	3	4
	П(С)БО 16 “Витрати” №290 від 29.10.1999 []	Цим положенням визначаються порядок визнання операційних витрат	Використовується для класифікації витрат
	План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, наказ Міністерства фінансів №291 від 30.11.99 р. []	Містить нові засади відображення операцій на рахунках, їх назви і призначення	Використовується в розділі, що висвітлює операції обліку витрат
	Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджене Наказом МФУ №291 від 30.11.99р. []	Дана Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про стан підприємства	Використовується для характеристики рахунків для обліку витрат
	Про затвердження типових форм первинного обліку, затв. Наказом Мінстату № 352 від 29.12.95р. []	Затверджені типові форми первинної облікової документації з обліку операційних витрат, наведено вимоги до них.	Використовується при розгляді первинних документів з обліку витрат
	Міжнародні стандарти аудиту (МСА) []	Носять рекомендаційний характер для аудиторів усіх країн світу. В них розроблено професійні вимоги до аудиту на міжнародному та соціальному рівні	Використовується для регулювання порядку здійснення аудиту в світі і Україні
	Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів – затверджені рішенням Аудиторської палати України від 18.04.2003 №122 []	У якості національних стандартів аудиту підлягають обов’язковому застосуванню суб’єктами аудиторської діяльності до фінансової звітності	Для організації аудиту операційних витрат

Оскільки фінансово-господарська діяльність підприємств у значній мірі віддзеркалює стан їх майнових відносин з партнерами, природно, що вона базується також на правових нормах, які регулюють правові відносини. Маються на увазі перш за все норми цивільного права, зафіксовані в Цивільному кодексі України, які прямо стосуються використання фінансових ресурсів підприємств. Крім Цивільного кодексу України, джерелом законодавчого забезпечення фінансово-господарської діяльності підприємств є низка законів України інших законодавчих актів, які регулюють цивільно-правові відносини. Серед них слід вказати на закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, Господарський кодекс України тощо.

Досліджуючи спеціальну літературу можна узагальнити думку багатьох фахівців, щодо застосування рахунків Плану рахунків []. Багато авторів висловлює свою думку про застосування двох класів рахунків витрат 8-го та 9-го. Одні говорять про недоцільність їх одночасного використання, і пропонують підприємствам використовувати лише рахунки 9 класу, а для заповнення розділу ІІ “ Елементи операційних витрат ” Звіту про фінансові результати – використовувати дані аналітичного обліку. Інші вважають доцільним використання зразу двох класів рахунків 9-го і 8-го.

Автор навчального посібника "Бухгалтерський облік в Україні" Завгородній В.П. [24] у своїй праці комплексно розглянув питання організації і методології бухгалтерського обліку щодо форм обліку на підприємствах з різними формами власності та порядку складання бухгалтерської, податкової та статистичної звітності. В його іншій праці "Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу і аудиту" в доступній формі описано методологію бухгалтерського обліку в умовах автоматизованої обробки інформації, проведення внутрішнього та зовнішнього аудиту з використанням спеціального програмного забезпечення.

Досить широко в періодичній літературі висвітлено і питання управлінського обліку Нападовською Л. В. [6], Ленєм В.С. [22] та іншими. Дані вчені визначають управлінський облік як передумову для правильного і обґрунтованого обліку та раціоналізації витрат на підприємстві.

Розглянемо монографії з обліку витрат. Так монографія Дерія В.А. “Витрати і доходи підприємств у системі обліку і контролю” [25] присвячена обліковим аспектам витрат і доходів на підприємстві, теорії і методології контролю цих витрат та доходів.

Автор розглядає витрати і доходи підприємств в обліковому та економічному вимірах; окреслює функції і проблеми обліку за витратами та доходами підприємств; з’ясовує низку методологічних аспектів таких витрат і доходів; здійснює спробу проаналізувати стан і розвинути теорію економічного аналізу з досліджуваного напрямку; розкриває суть та основні сегменти методології економічного контролю за витратами і доходами підприємств в умовах невизначеності, яку нині суттєво посилила світова фінансова криза.

У монографії «Управління витратами суб’єктів господарювання» А.В. Черепа всебічно досліджено процес цілеспрямованого формування витрат щодо їх видів, місць та носіїв за умов постійного контролю та аудиту рівня витрат і стимулювання їх зниження [26].

Питання автоматизації обліку та контролю висвітлено у працях Бутинця Ф.Ф. „Інформаційні системи бухгалтерського обліку” [27], Івахненкова С.В. «Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту» [28], а також в періодичній літературі. Зокрема, Горщар В. у статті „1С: облік витрат на виробництво продукції” відповідає на практичні питання, які виникають при автоматизованому обліку витрат, тобто як налаштувати программу 1С, які проведення складають ті або інші документи [29].

Для розкриття аудиту готової продукції можна скористатися підручниками Білоусова А. [30], Давидова Г.М. [31] та інші. У статті Усача Б. [32] висвітлено методологію аудиту виробничих запасів, праці та її оплати, операцій з виробництва, реалізації і собівартості промислової продукції. Відображено аудит операційної діяльності в промисловості, торгівлі та громадському (ресторанному) харчуванні.

Взагалі необхідно сказати, що проблемам обліку, контролю, аналізу та автоматизації обліку витрат підприємства вчені-науковці та практики приділяють надзвичайно велику увагу. Хоча, на думку автора роботи, не досить ґрунтовно розглянуто питання документального забезпечення витратних операцій. В той же час широко наведена класифікація витрат та основи обліку (характеристика витратних рахунків, кореспонденція). Щодо контролю витрат на підприємстві, серед вчених-економістів немає єдиної думки відносно методики його проведення. Основні показники аналізу та питання автоматизації обліку витрат висвітлено в економічній літературі доволі ґрунтовно.

Автор Мних Є.В. у підручнику «Економічний аналіз» [33] вважає, що економічний аналіз операційних витрат є важливим інструментом управління витратами, що дозволяє надати узагальнюючу оцінку ефективності використання ресурсів і визначити резерви збільшення прибутку.

Оглядаючи спеціальну літературу щодо обліку витрат слід відмітити, що питанню формування витрат та порядку їх відображення у фінансовій звітності згідно з вимогами П(С)БО 16 “ Витрати ” приділяється багато уваги. Про це свідчать статті провідних авторів, присвячених цій темі, зокрема Горицька Н. “Бухгалтерський облік і відображення у фінансовій звітності витрат відповідно до П(С)БО “Витрати” [35], Зубілевич С. ”Звіт про фінансові результати [36], Буфатіна І. “Особливості обліку витрат за національними стандартами” [37].

Питання обліку, аналізу та аудиту операційних витрат широко висвітлюються в спеціалізованих виданнях. Так у статті Скрипник М.І. досліджується сутність, переваги та недоліки фактичного та нормативного методу обліку витрат калькулювання собівартості продукції. Дослідження показали, що застосування нормативного методу калькулювання є основою для здійснення належного контролю та аналізу витрат на виробництво [38].

У статті Мултановської Т. В., Воінової Т. С., Горяєвої М. С. уточнено втримування заключної стадії аудиту в контексті забезпечення усунення клієнтом істотних перекручувань у фінансовій звітності, обґрунтовані рекомендації з удосконалювання нормативно-правової бази реалізації результатів аудиту [39].

Щодо спеціальної літератури з аналізу, то слід зауважити, що незважаючи на зміни в законодавстві методика аналізу залишається незмінною.

За останні часи виявилася чітка тенденція комп’ютеризації облікових і аналітичних процесів з практичного боку. Але виникає проблема: як серед великої кількості програмних продуктів обрати той, який потрібен. Теоретично проблема комп'ютеризації обліку викладена в чисельних посібниках, зокрема Бутинця Ф.Ф. "Інформаційні системи бухгалтерського обліку" [41].

Огляд спеціальної літератури з методології бухгалтерського обліку та аналізу витрат операційної діяльності наведена у табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Огляд спеціальної літератури з обліку операційних витрат

№ з/п	Назва посібника, статті	Короткий зміст	Використання в роботі
1	2	3
1.	Вісник податкової служби України 27.01.2012, № 4 В. М. Пархоменко «Річна фінансова звітність» [18]	Розглядається методика бухгалтерського обліку та фінансової звітності	Використовуємо при опрацюванні питання бухгалтерського обліку витрат
2.	Бухгалтерський фінансовий облік: [Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів – 8-ме вид., доп. і перероб.] / за заг. ред []	Розкрито бухгалтерський і податковий облік операційних витрат	Використовуємо при опрацюванні питання бухгалтерського обліку витрат
3.	Вісник податкової служби України 27.01.2012, № 4 О. Золотухін «З нового року — на міжнародні стандарти фінансової звітності» [102]	Розкрито облік запасів за МСБО	Використовуємо при опрацюванні питання бухгалтерського обліку витрат
4.	Орлов І.В. Бухгалтерський облік і контроль зобов’язань суб’єктів господарювання: теорія і методологія: [монографія] / І.В. Орлов. – Житомир: ЖДТУ, 2010. – 400 с. []	В підручнику розглядаються питання функціонування торговельного підприємства в ринкових умовах господарювання	Використано при опрацюванні питання управління витратами

Продовження табл. 1.3

1	2	3	4
5.	Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз: [Підручник] / Ю.С. Цал-Цалко. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 566 с.	Розкрито методологія аналізу	Використовуємо при опрацюванні питання методології аналізу
6.	Партин Г.О. Управлінський облік: [Навч. посіб. – 2-ге вид. випр. і доп.] / Г.О. Партин, А.Г. Загородній. – К.: Знання, 2007. [] 303 с.	Розкрито управлінський облік товарних операцій	Використовуємо при опрацюванні питання бухгалтерського обліку операційних витрат
7.	Мних Є.В. Економiчний аналiз : Пiдручник / Є.В. Мних . - К. : Знання , 2011. - 630 с. []	Суть, види та роль фінансово-економічного аналізу, методика комплексного аналізу найважливіших показників діяльності підприємства	Використано при аналізі показників підприємства
8.	Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік 3-тє видання. Підручник / О.В. Лишиленко // - К.: ЦУЛ, 2011. – 670 с. []	Визначення статутного капіталу у бухгалтерському обліку	Використано для розкриття обліку операційних витрат та відображенню у звітності
9.	Гринів Б. В. Економічний аналіз торговельної діяльності Б.В. Гринів. – К.: ЦУЛ, 2011. – 392 с. []	Суть, види та роль економічного аналізу, методика комплексного аналізу найважливіших показників діяльності підприємства	Використано при аналізі показників фінансової діяльності підприємства та аналізі операційних витрат
10.	Організація бухгалтерського обліку [Текст] : навч. посібник / Ю.Д. Чацкіс, Е.С. Гейєр, О.А. Наумчук, І.О. Власова . – К. : Центр учб. л-ри, 2011 . – 564 с. []	Розглянуті питання організації бухгалтерського обліку	Для організації обліку
11.	Атамас П.Й. Управлінський облік. Вид.2 Навчальний посібник - К.: ЦУЛ, 2011, 440с. []	Розглянуті питання управлінського обліку	Використано для висвітлення управлінського обліку операційних витрат
12.	Бухгалтерський фінансовий облік. (конспект лекцій) Издательство: Кондор, 2010 г.- c. 318 []	Розглянуті питання бухгалтерського обліку і звітності	Використано для висвітлення обліку операційних витрат
13.	Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами: підручник / за ред. проф. М. Ф. Огійчука. – 6-те вид., допов. і перероб. – К.: Алерта, 2011. – 1042 с. []	Розкривається порядок бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками та відображенню їх у звітності	Використано для розкриття обліку розрахунків з постачальниками та відображенню у звітності

Продовження табл. 1.3

1	2	3	4
14	Пантелеєв В. П.Фінансова звітність, посібник Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. – К., 2006. – 227с. [71]	Визначення витрат у бухгалтерському обліку, принципи нарахування витрат	Використано для розкриття обліку адміністративних витрат та відображенню у звітності
15	Пилипенко I.I., Редько О.Ю. Стандарти аудиту та етики / Навч. посіб. - К.: ДП "Інформаційно-аналітичне агентство", 2007. - 277 с. []	У якості національних стандартів аудиту підлягають обов’язковому застосуванню суб’єктами аудиторської діяльності до фінансової звітності	Для організації аудиту адміністративних витрат

Підсумовуючи огляд нормативної бази, що тією чи іншою мірою стосуються проблематики дослідження, можна зробити висновок про те, що трактування поняття «витрати підприємства» мають значну неузгодженість в бухгалтерському та податковому обліку.

1.3. Техніко-економічна характеристика основних показників діяльності ТОВ «ЗАВОД «ІЗУМРУД», його галузеві особливості та оцінка фінансового стану

ТОВ "Завод "Ізумруд" організовано на базі Київського державного підприємства "Ізумруд" і є його правонаступником. Підприємство займається обробкою алмазів, а металообробкою та ремонтом верстатів.

Розглянемо організаційну структуру підприємства.

Директор з виробництва разом з головним інженером слідкують за правильним виконанням плану випуску продукції за обсягом та асортиментом, ритмічністю роботи, роботою обладнання, витрачанням матеріальних ресурсів, загальним технічний та організаційним рівнем виробництва. В їхньому розпорядженні знаходиться основний виробничий цех № 1, де і відбувається процес гальванування.

Відділ кадрів – здійснює набір працівників, організаційне забезпечення проведення атестації працівників, контролює реалізацію рішень і рекомендацій атестаційних комісій. Розглядає матеріали та готує документи для заохочення та нагородження працівників.

Рис. 1.4. Організаційна структура підприємства ТОВ «Завод Ізумруд»

Відділ збуту – відповідає за збут продукції по Україні (в усі 24 області та АР Крим) та в інших країнах (Молдова, Словакія, Польща, Росія), за зовнішньоекономічні зв`язки підприємства, за експорт, за формування цін на продукцію, за комплектацію, за роботу з покупцями тощо.

Відділ закупівель – відповідає за вчасну доставку сировини, матеріалів та комплектуючих на підприємство. Відділ закупівель підпорядковуються комерційному директору, що слідкує за правильністю виконання всіх операцій, що проводяться цими відділами.

Бухгалтерія – проводить обробку первинної документації, облік операцій на підприємстві, нарахування заробітньої плати, займається веденням фінансової документації підприємства.

На підприємстві розроблено Наказ про облікову політику підприємства. Текст цього наказу приведений у додатку А.

Бухгалтерський облік ведеться безперервно з початку реєстрації підприємства до його ліквідації.

Інформація про витрати формується на різних дільницях облікових робіт, тому питання обліку витрат повинно включатись до посадових інструкцій практично всіх працівників бухгалтерії.

На досліджуваному підприємстві для ведення обліку і складання фінансової звітності використовується автоматизована система бухгалтерського обліку за допомогою програми «1С: УПП 8.2». Підприємство працює на загальній системі оподаткування.

Особливістю наказу про облікову політику є порядок нарахування доходів та визначення витрат підприємства.

Згідно Наказу про облікову політику:

- витрати вiдображати в балансi одночасно зi зменшенням активiв або збiльшенням зобов'язань, а у Звiтi про фiнансовi результати (Звіт про сукупний дохід) - одночасно з доходами, для отримання яких вони понесенi;

- до виробничої собiвартостi продукцiї включати: - прямi матерiальнi витрати; - прямi витрати на оплату працi; - iншi прямi витрати; - загальновиробничi витрати;

- змiннi загальновиробничi витрати розподiляти на кожну одиницю продукцiї на базi заробiтної плати виробничих робiтникiв виходячи з фактичної потужностi звiтного перiоду;

- постiйнi загальновиробничi витрати розподiляти на кожну одиницю продукцiї на базi заробiтної плати виробничих робiтникiв при нормальнiй потужностi.

- до собiвартостi продукцiї включати: - виробничу собiвартiсть продукцiї, яка була реалiзована у звiтному перiодi;

- нерозподiленi постiйнi загальновиробничi витрати; - наднормативнi виробничi витрати.

- витрати, пов'язанi з операцiйною дiяльнiстю, якi не включаються до собiвартостi реалiзованої продукцiї (товарiв, робiт, послуг), подiляти на адмiнiстративнi витрати, витрати на збут та iншi операцiйнi витрати.

- до адмiнiстративних витрат вiдносити такi загальногосподарськi витрати, спрямованi на обслуговування та управлiння пiдприємством: - загальнi корпоративнi витрати (органiзацiйнi витрати, витрати на проведення рiчних зборiв, представницькi витрати тощо); - витрати на службовi вiдрядження i утримання апарату управлiння пiдприємством та iншого загальногосподарського персоналу; - витрати на утримання основних засобiв, iнших матерiальних необоротних активiв загальногосподарського використання (операцiйна оренда, страхування майна, амортизацiя, ремонт, опалення, освiтлення, водопостачання, водовiдведення, охорона); - винагороди за професiйнi послуги (юридичнi, аудиторськi, з оцiнки майна тощо); - витрати на зв'язок (поштовi, телеграфнi, телефоннi, телекс, факс тощо); - амортизацiя нематерiальних активiв загальногосподарського використання; - витрати на врегулювання спорiв у судових органах; - податки, збори та iншi передбаченi законодавством обов'язковi платежi (крiм податкiв, зборiв та обов'язкових платежiв, що включаються до виробничої собiвартостi продукцiї, робiт, послуг); - плата за розрахунково-касове обслуговування та iншi послуги банкiв; - iншi витрати загальногосподарського призначення;

- витрати на збут повиннi включати такi витрати, пов'язанi з реалiзацiєю (збутом) продукцiї (товарiв, робiт, послуг): - витрати пакувальних матерiалiв для затарювання готової продукцiї на складах готової продукцiї; - витрати на ремонт тари; - оплата працi та комiсiйнi винагороди продавцям, торговим агентам та працiвникам пiдроздiлiв, що забезпечують збут; - витрати на рекламу та дослiдження ринку (маркетинг); - витрати на передпродажну пiдготовку товарiв; - витрати на вiдрядження працiвникiв, зайнятих збутом; - витрати на утримання основних засобiв, iнших матерiальних необоротних активiв, пов'язаних зi збутом продукцiї, товарiв, робiт, послуг (операцiйна оренда, страхування, амортизацiя, ремонт, опалення, освiтлення, охорона); - витрати на транспортування, перевалку i страхування готової продукцiї (товарiв), транспортно-експедицiйнi та iншi послуги, пов'язанi з транспортуванням продукцiї (товарiв) вiдповiдно до умов договору (базису) поставки; -iншi витрати, пов'язанi зi збутом продукцiї, товарiв, робiт, послуг;

- до iнших операцiйних витрат включати: - витрати на дослiдження та розробки вiдповiдно до Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 8 "Нематерiальнi активи"; - собiвартiсть реалiзованої iноземної валюти, яка для цiлей бухгалтерського облiку визначається шляхом перерахунку iноземної валюти в грошову одиницю є еквiвалентом, виражена в грошовiй одиницi України за курсом Нацiонального банку України на дату продажу iноземної валюти, плюс витрати, пов'язанi з продажем iноземної валюти; - собiвартiсть реалiзованих виробничих запасiв, яка для цiлей бухгалтерського облiку складається з їх облiкової вартостi та витрат, пов'язаних з їх реалiзацiєю; - сума безнадiйної дебiторської заборгованостi та вiдрахування до резерву сумнiвних боргiв; - втрати вiд операцiйної курсової рiзницi (тобто вiд змiни курсу валюти за операцiями, активами i зобов'язаннями, що пов'язанi з операцiйною дiяльнiстю пiдприємства); - втрати вiд знецiнення запасiв; - нестачi й втрати вiд псування цiнностей; - визнанi штрафи, пеня, неустойка; - витрати на утримання об'єктiв соцiально-культурного призначення; - iншi витрати операцiйної дiяльностi;

- витрати операцiйної дiяльностi групувати за такими економiчними елементами: - матерiальнi затрати; - витрати на оплату працi; - вiдрахування на соцiальнi заходи; - амортизацiя; - iншi операцiйнi витрати

Доходи і витрати в системі бухгалтерських рахунків не відображаються, а ведеться шляхом накопичування їх у відомостях.

Отже, за результатами дослідження можна стверджувати, що організація обліку операційних доходів на базовому підприємстві ведеться згідно положень (стандартів) бухгалтерського обліку та нормативних документів.

Особливістю організації обліку витрат на підприємстві є створення класифікації операційних витрат, з метою визначення собівартості продукції та встановлення цін на її окремі види. Основна класифікація здійснюється за видами витрат, за економічними елементами, за статтями калькуляції. Групування витрат за економічними елементами дає можливість встановити потребу в основних та оборотних засобах, показує скільки і яких засобів витрачено, незалежно від того, де вони вироблені і на які цілі використані, а також характеризує структуру витрат. Таке групування використовується для складання кошторису виробництва. В свою чергу, складання кошторису допомагає пов'язати план по собівартості з іншими розділами плану, визначити завдання по зниженню собівартості продукції, а також порівняти ефективність витрат на різних підприємствах і розробити міжгалузевий баланс, необхідний для планування цін.

Досліджуючи фінансовий стан підприємства, який наведено у Додатку Б, ми проаналізуємо техніко-економічні показники діяльності підприємства.

За даними фінансової звітності (Додаток Б) була проведена оцінка основних показників діяльності ТОВ «Завод «Ізумруд», проаналізована його фінансова стійкість та платоспроможність за період з 2012 р. по 2014 р.

Таблиця 1.4

Динаміка основних показників діяльності ТОВ «Завод «Ізумруд» за 2012-2014 роки (тис. грн.)

Показники	2012 р.	2013 р.	2014 р.	Темп зростання 2012/2013 рр, %	Темп зростання 2013/2014 рр, %
1	2	3	4	5	6
1. Випуск продукції в діючих цінах, тис. грн	356808	343947	475483	96,40	138,24
2. Випуск продукції в порівняних цінах, тис. Грн	447580,0	385220,6	475483	86,07	123,43

Продовження табл. 1.4

1	2	3	4	5	6
3. Випуск товарів народного споживання, тис. грн	356808	343947	475483	96,40	138,24
4. Випуск продукції в натуральному виразі т, в т.ч. в асортименті	20125	19424	15932	96,52	82,02
5. Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн	361550	342505	491380	94,73	143,47
6. Чисельність промис-лово-виробничого персоналу, осіб	714	576	472	80,67	81,94
7. Фонд оплати праці, тис. грн	26252	24850	31282	94,66	125,88
8. Продуктивність праці на одного працівника ПВП, тис. грн./особу (2:6)	627	669	1007	106,69	150,63
9. Середньорічна оплата праці, тис. грн/особу (7:6)	36,77	43,14	66,28	117,34	153,62
10. Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	58029	56102	55645	96,68	99,19
11. Фондовіддача, грн/грн (2:10)	7,71	6,87	8,54	89,02	124,45
12. Середньорічна вартість активів, тис. грн (валюта балансу)	147006,5	138880,5	156441	94,47	112,64
13. Власний капітал, тис. грн.	50693,5	46945	42931	92,61	91,45
14. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн	311168	305157	431195	98,07	141,30
15. В т.ч. прямі матер-іальні витрати, тис. грн	286191	277909	383935	97,11	138,15
16. Частка прямих матеріальних витрат в собівартості, % (15:14·100)	91,97	91,07	89,04	99,02	97,77
17. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції (14:5), грн	0,86	0,89	0,88	103,52	98,49
18. Валовий прибуток (збиток), тис. грн	50382	37348	601185	74,13	1609,68
19. Прибуток (збиток) від основної діяльності, тис. грн.	11850	4829	13584	40,75	281,30

Продовження табл. 1.4

1	2	3	4	5	6
20. Чистий прибуток (збиток), тис. грн	-211	-7246	3185	3434,12	-43,96
21. Рентабельність продукції, % (19:14·100)	3,81	1,58	3,15	41,55	199,08
22. Рентабельність капіталу, % (20:13·100)	-0,42	-15,44	7,42	3708,33	-48,07
23. Рентабельність активів, % (20:12·100)	-0,14	-5,22	2,04	3635,06	-39,02

Найбільш відомим методом однофакторного дискримінантного аналізу на Україні став порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації № 49/121.

Аналіз показників ліквідності за 2012-2014 роки ТОВ «Завод «Ізумруд» представимо у таблиці 1.5.

Таблиця 1.5

Аналіз показників ліквідності ТОВ «Завод «Ізумруд» за 2012-2014 рр.

Показники	Нормативне значення	2012	2013	2014	Абсолютне Відхілення
					2012/2013	2013/2014
Коефіцієнт покриття	> 1	0,31	0,27	0,892	-0,04	0,622
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,6-0,8	0,16	0,11	0,585	-0,05	0,475
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	> 0 збільшення	0,0001	0,00002	0,047	0	0,04698
Чистий оборотний капітал (тис.грн.)	> 0 збільшення	-55060	-68707	-7452	-13647	61255

Отже, ліквідність підприємства ТОВ «Завод «Ізумруд» в цілому задовільна, тому як коефіцієнт абсолютної ліквідності показує здатність покриття своїх поточних зобов’язань грошовими коштами, незважаючи на те що його значення настільки мале, що не може забезпечити стабільного розвитку підприємства, спостерігається тенденція до збільшення. Так, на 31.12.2014 р. лише 4,7% короткострокових платіжних зобов’язань могли бути негайно погашені. Цей показник у 2012 р. склав 0,01%. Отже, ми спостерігаємо тенденцію до збільшення і у 2014 році.

Покриття поточних зобов’язань активами, які розуміють під собою або грошові кошти, або заборгованість у грошових коштах (дебіторська заборгованість) - показує коефіцієнт швидкої ліквідності. Теоретично виправдане значення коефіцієнта швидкої ліквідності коливається у межах 0,6-0,8. Дані таблиці показують, що у періоді спостереження цей коефіцієнт не задовольняв прийняті критерії, але швидко збільшується.

Коефіцієнт покриття є найбільш узагальнюючим показником, який дає характеристику ліквідності всіх оборотних активів. Коефіцієнт покриття у 2012 р.- 2014 р. збільшувався. Збільшення цього показника – позитивна тенденція для підприємства, тому, що збільшується впевненість щодо можливостей підприємства.

Чистий оборотний капітал має значення менше за 0, цей показник показує відсутність власних оборотних коштів.

Наступний етапом проаналізуємо показники фінансової стійкості підприємства.

Таблиця 1.6

Показники платоспроможності ТОВ «Завод «Ізумруд» за 2012-2014 рр.

Показники	Нормативне значення	2012	2013	2014	Абсолютне Відхілення
					2012/2013	2013/2014
Коефіцієнт платоспроможності (автономії)	> 0,5	0,37	0,31	0,257	-0,06	-0,053
Коефіцієнт фінансування	< 1 змень шення	1,70	2,26	2,897	0,56	0,637
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними активами	> 0,1	-0,69	-0,73	-0,108	-0,04	0,622
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	> 0	-1,09	-1,59	-0,167	-0,5	1,423

Коефіцієнт оборотності активів показує скільки одиниць активів припадає на одиницю чистого доходу від реалізації товарів. У 2013 р. цей показник склав 3,121, що на 0,655 більше ніж у 2012р. Даний показник має тенденцію до збільшення і у 2014 році, що є позитивним явищем для підприємства, тобто одиниця активів приносить більший розмір розмір чистого доходу від реалізації товарів.

Коефіцієнт автономії протягом останніх звітних періодів швидко зменшується.

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними активами повинен зростати, однак це явище не спостерігається на базовому підприємстві. Крім того, у 2012-2014 роках цей показник зменшився нижче нуля, що свідчить про відсутність у підприємства запезпеченості власними оборотними активами.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу у 2012-2013рр. падає нижче нормативного значення, а вже у 2014 році – вирівнюється.

Коефіцієнт фінансування показує залежність підприємства від зовнішніх кредиторів.

Коефіцієнти ділової активності, показують наскільки ефективно підприємство використовує свої активи та власний капітал. Коефіцієнт оборотності активів показує скільки одиниць активів припадає на одиницю чистого доходу від реалізації товарів. У 2013 р. цей показник склав 2,47, що на 0,01 більше ніж у 2012р. Даний показник має тенденцію до збільшення у 2014 році, що є позитивним явищем для підприємства, тобто одиниця активів приносить більший розмір розмір чистого доходу від реалізації товарів.

Таблиця 1.7

Показники ділової активності ТОВ «Завод «Ізумруд» за 2012-2014 рр.

Показники	Нормативне значення	2012	2013	2014	Абсолютне відхілення
					2012/2013	2013/2014
1	2	3	4	5	6	7
Коефіцієнт оборотності активів	Збільшення	2,46	2,47	3,12	0,01	0,65
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Збільшення	12,81	10,61	15,62	-2,20	5,01

Продовження табл. 1.7

1	2	3	4	5	6	7
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Збільшення	24,39	34,45	21,31	10,06	-13,14
Строк погашення дебіторської заборгованості(днів)	Зменшення	14,96	10,60	17,13	-4,36	6,53
Строк погашення кредиторської заборгованості (днів)	Зменшення	28,48	34,40	23,36	5,92	-11,04
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	Збільшення	17,93	22,63	23,97	4,70	1,34
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	Збільшення	3,02	2,80	3,86	-0,22	1,06
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Збільшення	7,13	7,29	11,19	0,16	3,90

На базовому підприємстві у 2012-2014 рр. коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості збільшився, що свідчить про збільшення одиниць кредиторської заборгованості приходить на одиницю чистого доходу від реалізації товарів. Строк погашення кредиторської заборгованості зменшився у 2013 році відносно 2012 року на 11,041 днів, і становить 23,361 днів, тобто підприємство само себе кредитує за рахунок кредиторів, що свідчить про досить значну залежність від зовнішніх зобов’язань.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості у 2012-2014 роках зменшується, і в 2013 році зменшився відносно 2012 року на 13,139 та склав 21,310. Зменшення цього показника є негативним явищем, оскільки збільшується строк погашення дебіторської заборгованості на 6,533 дня до 17,128 днів у 2013 році. Тобто проплату від покупців тепер потрібно чекати 2,5 тижні, що негативно впливає на фінансовий стан підприємства і у 2014 році.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів має тенеденцію до збільшення: у 2013р збільшився на 1,341. Чим вищий цей даний показник, тим менше коштів використовується у цій малоліквідній статті, тим більш ліквідну структуру мають оборотні активи і тим стабільніший фінансовий стан підприємства.

Коефіцієнт фондовіддачі свідчить про ефективність використання основних фондів. Цей коефіцієнт на базовому підприємстві у 2012-2013 роках постійно збільшується, що показує збільшення віддачі від необоротних активів підприємства.

На базовому підприємстві коефіцієнт оборотності власного капіталу у 2012 –2014 рр. має тенденцію до збільшення. Даний показник ілюструє скільки одиниць чистого доходу від реалізації продукції припадає на одиницю власного капіталу.

Що стосується показників рентабельності, то з їх допомогою можна оцінити ефективність діяльності підприємства, тобто скільки активи, власний капітал, в цілому діяльність підприємства приносить чистого прибутку. Дані показники повинні мати позитивне значення і зростати.

Базове підприємство у 2012 році отримало збитки, це трапилося у наслідок кризи, що прийшла до України у жовтні 2008 року. Показники рентабельності постійно зменшуються, у 2012 році рентабельність діяльності склала -0,1%%, а вже у 2013 році – -2,1%. У 2014 році з’явився прибуток.

Таблиця 1.8

Показники рентабельності ТОВ «Завод «Ізумруд» за 2012-2014 рр.

Показники	Нормативне значення	2012	2013	2014	Абсолютне відхилення
					2012/2013	2013/2014
Коефіцієнт рентабельності активів	> 0 збільшення	-0,001	-0,052	0,020	-0,05	0,07
Коефіцієнт рентабель-ності власного капіталу	> 0 збільшення	-0,004	-0,154	0,072	-0,15	0,23
Коефіцієнт рентабель-ності діяльності	> 0 збільшення	-0,001	-0,021	0,006	-0,02	0,03

Отже, з проведеного аналізу протягом 2012-2014 років підприємство має погані показники фінансової стійкості та ліквідності.

ТОВ «Завод «Ізумруд» потрібно активізувати свою діяльність у напрямку покращення всіх показників діяльності для отримання кращих фінансових результатів, тому що майже всі важливі показники, мають значення нижчі за нормативні.