Облік наявності та використання основних засобів ПрАТ «Харчопродторг»

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………...7

ВСТУП………………………………………………………………………….8

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні основи обліку, аналізу і аудиту наявності та використання основних засобів……………………………13

1.1. Економічна сутність наявності та використання основних засобів………………………………………………………………………….13

1.2. Огляд нормативно - правової бази та спеціальної літератури з обліку, аналізу і аудиту наявності та використання основних засобів………………………………………………………………………….22

1.3. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ПрАТ «Харчопродторг», його галузеві особливості та оцінка фінансового стану……............................................................................................................29

РОЗДІЛ 2. Облік наявності та використання основних засобів ПрАТ «Харчопродторг»…………………………………………………………….48

2.1. Організація та методика обліку наявності та використання основних засобів………………………………………………………………………….48

2.2. Аналітичний та синтетичний облік наявності та використання основних засобів………………………………………………………………61

2.3. Відображення інформації про наявність та використання основних засобів у фінансовій звітності………………………………………………..68

2.4. Напрямки удосконалення організації та методики обліку наявності та використання основних засобів в умовах комп’ютерних технологій……..72

РОЗДІЛ 3. Аналіз і аудит наявності та використання основних засобів ПрАТ «Харчопродторг».................................................................................78

3.1. Мета, завдання та інформаційне забезпечення аналізу наявності та використання основних засобів……………………………………………...78

3.2. Аналіз наявності основних засобів та ефективності їх використання на ПрАТ «Харчопродторг»………………………………………………………84

3.3. Організація та методика проведення аудиту наявності та використання основних засобів………………………………………………………………88

3.4. Шляхи удосконалення організації та методики аналізу і аудиту наявності та використання основних засобів……………………………….95

РОЗДІЛ 4. Забезпечення умов охорони праці та техніки безпеки працівників ПрАТ «Харчопродторг»………………….………………….98

4.1. Порядок розроблення інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки на ПрАТ «Харчопродторг»…………………………………………………...98

4.2.Визначення економічних наслідків виробничого травматизму (професійного захворювання)………………………………………………102

4.3. Паспортизація санітарно-технічного стану робочих місць…………..105

Висновки та пропозиції……………………………………………………112

Список використаних джерел…………………………………………….118

Додатки………………………………………………………………………125

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ОЗ

– основні засоби

ПрАТ

– Приватне акціонерне товариство

ТОВ

– Товариство з обмеженою відповідальністю

НП(С)БО

– Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку

П(С)БО

– Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

МСБО

– Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку;

МСА

– Міжнародний стандарт аудиту

ПКУ

– Податковий Кодекс України

ГКУ

– Господарський Кодекс України

БО

– бухгалтерський облік

ФЗ

– фінансова звітність

ФОП

– фонд оплати праці

ПБ

– пожежна безпека

МСЕК

– Медико-соціальна експертна комісія

МОЗ

– Міністерство охорони здоров’я

НРБУ

– Норми радіаційної безпеки України

ВСТУП

Актуальність теми дослідження зумовлює те, що основні засоби являють собою засоби праці, що використовуються при виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг і, будучи важливою ланкою в науково-технічному прогресі, все більше підпорядковують собі не тільки сам процес праці, а й весь процес виробництва, його технологію та організацію. 

Основні засоби займають основну питому вагу в загальній сумі основного капіталу підприємства. Від якості, вартості, технічного рівня основних засобів, ефективності їх використання залежать кінцеві результати діяльності підприємства: випуск продукції, її собівартість, прибуток, рентабельність, стійкість фінансового становища.

У сучасних умовах господарювання, нестачі фінансових ресурсів, банкрутства  та ліквідації суб’єктів господарювання, а також враховуючи високий рівень морального й фізичного зносу обладнання підприємств, як ніколи постає проблема найбільш раціонального та ефективного використання їх основних засобів.

Підвищення ефективності використання основних засобів на підприємстві є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Вирішення цієї проблеми впливає на фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

На бухгалтерський облік покладено завдання поліпшити управління і контроль за збереженням основних засобів та зміцненням фінансового стану підприємства, підвищенням ефективності діяльності та зменшенням ризику втрати коштів через непродумані дії.

Одними із елементів системи управління основними засобами підприємства є економічний аналіз і аудит. Аналіз наявності та використання основних засобів на підприємстві є основним напрямком аналізу в перспективі, тому що методичні прийоми економічного аналізу дозволяють при наявності невеликого обсягу інформації про результати діяльності господарюючого суб’єкта визначити його потенційні можливості, внутрішні резерви, використання яких дозволить досягти позитивних змін у фінансових результатах діяльності.

Призначення аудиту, як одного з елементів управління, — вивчати фактичний стан стосовно ефективності використання основних засобів підприємства, щоб об’єктивно відображати дійсність; перевіряти виконання прийнятих рішень; виявляти відповідність діяльності підприємства інтересам суспільства, держави, законам ринку

Теоретична й практична значимість обліку, аналізу і аудиту наявності та використання основних засобів, недостатній рівень їх дослідження стосовно сучасних потреб управління та дискусійність багатьох теоретичних положень зумовили актуальність теми даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень. Вагомий внесок у розробку теоретичних основ та методологічних підходів до проблеми обліку й аналізу основних засобів зробили провідні вчені-економісти, як вітчизняні: Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Голов С.Ф., Кірейцев Г.Г., Кужельний М.В., Кузьмінський А.М., Лінник В.Г., , Моссаковський В.Б., Огійчук Н.Ф., Пушкар М.С., Сопко В.В., Сук Л.К., Р.Л Хом’як, Янчева Л.М., Лебедевич С.І., Ткаченко Н.М., Чумаченко М.Г., Білик М. Д., так і зарубіжні – Палій В.Ф., Соколов Я.В., Шеремет А.Д та інші вчені [4,5,6,10,20,24,58,64].

М.Т. Білуха, І.І. Пилипенко, В.О. Шевчук, В.П. Пантелєєв, В. Рудницький, О.Ю. Редько, О. Петрик, Г. Давидов та ін. досліджують питання організації та методики аудиту операцій з основними засобами.

М.В. Кужельний та В.Г. Лінник підкреслили значення основних засобів у підручнику «Теорія бухгалтерського обліку»: «Необхідним елементом здійснення основних господарських процесів є наявність та належне використання відповідних засобів праці [20, с. 200].

Кулинич Ю. М., Ротар Д. А. у статті «Проблеми та шляхи  вдосконалення обліку та аналізу основних засобів в умовах перехідних трансформаційних процесів» визначає ряд проблем, що негативно впливають на процес управління виробництвом, знижуючи ефективність використання основних засобів [23].

Однак низка питань залишаються актуальними і потребують подальших досліджень, а саме: економічна сутність наявності та використання основних засобів, напрямки удосконалення організації та методики обліку, аналізу та аудиту наявності та використання основних засобів, .

Метою даної дипломної роботи є розробка заходів щодо удосконалення обліку, економічного аналізу і аудиту наявності та використання основних засобів підприємства в сучасних економічних умовах в Україні.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

  • розкрити економічну сутність основних засобів та систему показників, що їх характеризують;
  • проаналізувати нормативно-правову базу, що регулює облік, аналіз і аудит наявності та використання основних засобів;
  • провести аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ПрАТ «Харчопродторг» та оцінити його фінансовий стан;
  • розкрити організацію та методику обліку наявності та використання основних засобів та відображення інформації у фінансовій звітності;
  • дослідити напрямки удосконалення організації та методики обліку наявності та використання основних засобів на досліджуваному підприємстві;
  • розкрити мету, завдання та інформаційне забезпечення аналізу наявності та використання основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг»;
  • провести аналіз наявності та використання основних засобів на досліджуваному підприємстві, а також оцінити ефективність їх використання;
  • розкрити організацію та методику проведення зовнішнього аудиту наявності та використання основних засобів з врахуванням останніх змін в бухгалтерському обліку;
  • виявити шляхи удосконалення організації та методики аналізу та аудиту наявності та використання основних засобів; розробити пропозиції щодо виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів базового підприємства;
  • розробити інструкції з охорони праці та пожежної безпеки.

Об’єктом дослідження є облік, аналіз і аудит наявності основних засобів та ефективності їх використання на підприємстві.

Предметом дослідження є теоретичні аспекти та практика з обліку, аналізу і аудиту наявності та використання основних засобів.

Методи дослідження. З метою реалізації поставлених у дипломній роботі завдань було використано методи діалектичного пізнання; комплексу методичних прийомів математичної статистики, економічного, логічного, системного, структурного аналізу, інформаційного та економіко-математичного моделювання, балансової ув’язки фінансово-економічних показників графічного зображення, а також економічного контролю.

Інформаційною базою дослідження стали теоретичні та методичні розробки вітчизняних і зарубіжних науковців, аналітичні матеріали, джерелами яких були наукові публікації, інформація бухгалтерського обліку, фінансової та статистичної звітності Приватного акціонерного товариства «Харчопродторг» за 2013-2014 рр.

Теоретичною основою стали закони, нормативно-правові документи Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Міністерства статистики, статистичні довідники, підручники, навчальні та практичні посібники, монографії та наукові публікації зарубіжних та вітчизняних фахівців.

Практичне значення одержаних результатів полягає у поглибленому вивченні наявності та використання основних засобів підприємства; узагальненні діючої методики обліку, аналізу і аудиту наявності та використання основних засобів; проведенні аналізу ефективності використання основних засобів на досліджуваному підприємстві, що сприятиме подальшому вдосконаленню бухгалтерського обліку наявності та використання основних засобів, підвищенню його аналітичності та оперативності; визначенні шляхів поліпшення ефективності використання основних засобів ПрАТ «Харчопродторг».

Отримані результати можуть бути використані в практичній діяльності Приватного акціонерного товариства «Харчопродторг» для удосконалення обліку, аналізу та аудиту наявності та ефективністю використання основних засобів.

Структура та обсяг дипломної роботи. Дипломна робота викладена на 117 сторінках друкованого тексту, ілюструється 7 рисунками і 18 таблицями та складається зі вступу, 4 розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел із 67 найменувань і 9 додатків на 44 сторінках.

РОЗДІЛ 1

Теоретико-методичні основи обліку, аналізу і аудиту наявності та використання основних засобів.

1.1. Економічна сутність наявності та використання основних засобів

Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Вирішення цієї проблеми впливає на фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Економічна сутність основних засобів полягає в тому, що вони безпосередньо беруть участь у кількох виробничих циклах, зберігають свою натурально-речову форму до кінця експлуатації та переносять свою вартість на готовий продукт частинами, у міру зношення у вигляді амортизації.

Щодо економічної сутності основних засобів, то її можна представити у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Розкриття терміну «основні засоби» в літературних джерелах

Автор

Визначення  поняття «основні засоби»

1

2

3

1

Бутинець Ф. Ф.

[6, с.125]

Матеріальні активи, які підприємство використовує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг , здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує один рік).

2

Голов С.Ф. та Єфіменко В.І.

[10, с. 119]

Матеріальні активи, що утримуються для використання у виробництві або постачанні товарів, виконанні робіт і наданні послуг, для досягнення поставленої мети та надання в оренду іншим особам; використовуються, за очікуванням, більше одного року.

3

Кірейцев Г.Г.

Частина майна підприємства, що переносить свою вартість на новостворений продукт частинами за декілька виробничих циклів.

Продовження табл.1.1

1

2

3

4

Ковальов В.В.

Засоби, які мають строк корисної служби більше одного року; використовуються у діяльності підприємства; не підлягають перепродажу покупцями.

Отже, на основі проведеного дослідження можна стверджувати, що більшість вчених під поняттям «основні засоби» розуміють матеріальні витрати та засоби праці. Преважна частина науковців опиралися на закріплене законодавством визначення, що наводиться в П(С)БО 7 «Основні засоби».

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

П(С)БО 7 «Основні засоби» дає таке тлумачення даної категорії: основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік)[44].

Аналізуючи визначення основних засобів, можемо звести їх до загального твердження, що основні засоби – це матеріальні активи різного роду, що виступають невід'ємною частиною процесу виробництва і становлять основу для створення капіталу. Оптимальне забезпечення підприємства основними засобами гарантує дотримання економії, підвищення продуктивності праці та конкурентоспроможності підприємства в цілому.

Основні засоби є важливою умовою і фактором забезпечення ефективної діяльності підприємств. У бухгалтерському обліку основні засоби виділено в окремий об'єкт [55].

З точки зору податкового законодавства (згідно Податкового кодексу України, ст. 14.1.138.), основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). [43]

Необхідно відмітити, що у 2011 році критерій вартості основних фондів залишався у розмірі 1000 грн. і тільки з 1 січня 2012 року – склав 2500 грн.

Однак у класичному визначенні основних засобів немає обмежень у розмірі їх вартості у грошовому виразі. Важливо лише, що вони беруть участь у виробничому процесі багаторазово і переносять свою вартість на виготовлений продукт частинами.

У зарубіжній обліковій практиці основні засоби розглядаються як довгострокові активи. Метою Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» є визначення облікового підходу до основних засобів, щоб користувачі фінансової звітності могли розуміти інформацію про інвестиції суб’єкта господарювання в його основні засоби та зміни в таких інвестиціях.

У міжнародній практиці МСБО 16 «Основні засоби» розглядаються основні питання обліку основних засобів: визнання активів, визначення їх балансової вартості, амортизаційних відрахувань, збитків від зменшення корисності, які слід визнавати у зв’язку з ними [32].

Відповідно до МСБО 16, основні засоби – це матеріальні об’єкти, що їх: а) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей; б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду [32].

У Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дається таке визначення активів: «активи – це ресурси, отримані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому» [47].

Відповідно до МСБО 16 «Основні засоби», активи – це ресурси, які контролюються підприємством, придбані у минулому, використання яких забезпечить економічну вигоду у майбутньому. Звичайно, це не означає безпосередньо отримати якусь суму прибутку, а мається на увазі використання, яке забезпечить збільшення господарських коштів або зменшення зобов’язань підприємства.

Згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби», критерії визнання основних засобів аналогічні критеріям визнання, які застосовуються для всіх активів, а саме:

Об’єкт основних засобів визнається активом, коли існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням цього об’єкта, і його вартість може бути достовірно визначена.

Крім того, у визначенні основних засобів наведені такі критерії їх визнання, як:

  • матеріальність (мають матеріальну форму);
  • призначення (утримуються з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій);
  • термін корисного використання (більше року або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Одиницею обліку основних засобів, відповідно до П(С)БО 7, є об’єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів – це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям для нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт основних засобів складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися установою або з їх використанням будуть виконуватися основні функції та завдання бюджетних установ.

Строк корисної (очікуваної) експлуатації основних засобів установи встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання активу. У межах одного головного розпорядника бюджетних коштів на однотипні основні засоби встановлюється єдиний строк їх корисної експлуатації.

До основних засобів належать незалежно від вартості:

  • сільськогосподарські машини та знаряддя;
  • будівельний механізований інструмент;
  • усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів;
  • документація з типового проектування.

Для більш ефективного обліку основних засобів слід обґрунтовано їх класифікувати за найважливішими економічними і технічними ознаками.

Основні засоби в Україні можна згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом.

За функціональним призначенням розрізняють:

  • виробничі - основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері матеріального виробництва;
  • невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих (будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій сфері.

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: 

  • промислові;
  • будівельні;
  • сільськогосподарські;
  • транспортні;
  • зв'язку.

За використанням основні засоби поділяються на:

  • діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві);
  • недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів);
  • запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на:

  • власні (можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень);
  • орендовані.

Згідно із П(С)БО 7 «Основні засоби», для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

1.Основні засоби:

  • земельні ділянки;
  • капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом;
  • будівлі, споруди та передавальні пристрої;
  • машини та обладнання;
  • транспортні засоби;
  • інструменти, прилади, інвентар (меблі);
  • тварини;
  • багаторічні насадження;
  • інші основні засоби.

2.Інші необоротні матеріальні активи

  • бібліотечні фонди;
  • малоцінні необоротні матеріальні активи;
  • тимчасові (нетитульні) споруди;
  • природні ресурси;
  • інвентарна тара;
  • предмети прокату;
  • інші необоротні матеріальні активи.

У системі оподаткування виділяють 16 груп основних засобів та інших необоротних активів:

група 1 – земельні ділянки;

група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом;

група 3 – будівлі, споруди, передавальні пристрої;

група 4 – машини та обладнання;

група 5 – транспортні засоби;

група 6 – інструменти, прилад,інвентар (меблі);

група 7 – тварини;

група 8 – багаторічні насадження;

група 9 – інші основні засоби;

група 10 – бібліотечні фонди;

група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи;

група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди;

група 13 – природні ресурси;

група 14 – інвентарна тара;

група 15 – предмети прокату;

група 16 – довгострокові бібліотечні активи.

Розрізняють наступні види вартості основних засобів:

  • первинна;
  • переоцінена;
  • ліквідаційна;
  • залишкова.

Первинна вартість — історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість — вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Залишкова вартість визначається як різниця між первинною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу. Залишкова вартість основних засобів, поряд із первинною, знаходить своє відображення у балансі підприємства. Натомість у валюту (підсумок) балансу включається лише її залишкова вартість. Залишкова вартість об'єктів постійно зменшується внаслідок їх зносу.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.

Первинна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

  • суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
  • реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
  • суми ввізного мита;
  • суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
  • витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
  • витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;
  • інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первинної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первинна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання. Первинною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визначається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість. Первинна вартість об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» та 16 «Витрати».

Таким чином, економічна сутність основних засобів полягає у тому, що вони являються матеріальними активами, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік). Оптимальне забезпечення підприємства основними засобами гарантує дотримання економії, підвищення продуктивності праці та конкурентоспроможності підприємства в цілому.

1.2. Огляд нормативно - правової бази та спеціальної літератури з обліку, аналізу і аудиту наявності та використання основних засобів

Найважливішим джерелом інформації для здійснення управління на підприємствах різних форм власності є нормативно-правова база, яка призначена поєднувати всі інформаційні потоки, що забезпечують створення сприятливих умов господарювання.

Нормативно-правові акти України, які пов’язані з бухгалтерським обліком, аналізом та аудитом наявності та використання основних засобів, перебувають під постійною увагою як вчених-економістів, так й практиків (керівників, головних бухгалтерів підприємств, організацій).

Огляд нормативних документів з питань обліку, аналізу та аудиту наявності та використання основних засобів наведений в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Перелік нормативно-правової бази з обліку, аналізу і аудиту наявності та використання основних засобів

№ з/п

Нормативний документ

Короткий зміст

1

2

3

1.

Господарський кодекс України ВРУ № 436-IV від 13.01.2003 р.[12]

Визначає основні засади господарювання в Україні і регулює  господарські відносини, що виникають  в процесі організації та здійснення господарської діяльності.

2.

Податковий кодекс України вiд 02.12.2010  № 2755-VI [43]

Регулює відносини, що виникають  у сфері

справляння податків і  зборів, зокрема, визначає вичерпний  перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування.

3.

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996 – XIV від 16.07.99 [47]

Визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні

4.

Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 року №3125–ХII [46]

Визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника.

5.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 07.02.2013  № 73 [40]

Визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

6.

Методичні рекомендації

щодо облікової політики підприємства [31]

Наводяться принципи, методи і процедури, які використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більш ніж один їх варіант, а також попередні оцінки.

7.

Методичні рекомендації

щодо заповнення форм фінансової звітності [30]

Розглядається питання розкриття інформації за статтями балансу (звіту про фінансовий стан) (далі – баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі – звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал.

8.

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,капіталу,зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. [48]

Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб.

Продовження Табл. 1.2

1

2

3

9.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні  засоби». МФУ №92 від 27.02.2000 р. [44]

Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

10.

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 14 «Оренда». МФУ №181 від 28.07.2000 р.

Визначає методологічні  засади формування у бухгалтерському  обліку інформації про оренду необоротних  активів та її розкриття у фінансовій звітності.

11.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. МФУ від 24.05.1995 р.№88

Встановлює порядок  відображення та зберігання первинних  документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами

12.

МСА 200 "Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту" [34]

МСА формулює мету та загальні принципи аудиту фінансової звітності. У стандарті наводяться формулювання, які повинен використовувати аудитор. 

13.

МСА 210 "Узгодження умов виконання завдань з аудиту" [35]

МСА встановлює положення з надання рекомендацій щодо погодження умов завдання із замовником.

14.

МСА 230 "Аудиторська документація" [36]

МСА надає рекомендації щодо документації у контексті аудиту фінансових звітів.

15.

МСА 300 "Планування аудиту фінансової звітності" [37]

МСА встановлює положення і надає рекомендації щодо планування аудиторської перевірки фінансових звітів.

16.

МСА 700 "Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності" [38]

МСА надає рекомендації щодо форми і змісту аудиторського висновку, який надається в результаті аудиту фінансової звітності суб'єкта господарювання.

17.

Кодекс етики професійних бухгалтерів

Кодекс установлює норми поведінки професійних бухгалтерів і викладає фундаментальні принципи, що їх мають дотримуватися професійні бухгалтери і аудитори, щоб досягти загальних цілей. 

Організація обліку, аналізу і аудиту за операціями з придбання та використання основних засобів здійснюється на підставі наступних нормативних документів.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.99 р., у якому визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні [47].

Закон України «Про аудиторську діяльність» визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника.

Відповідно до П(C)БО 7, до основних засобів відносяться земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, капітальні затрати на поліпшення земель, інструменти, прилади, інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, та інші основні засоби [44].

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда». Затверджено Наказом Міністерства фінансів України №181 від 28.07.2000 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 р. за №487/4708; із змінами: Наказ Мінфіну України №591 від 24.09.2004 p.), який дозволяє сформувати у бухгалтерському обліку інформацію про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій №291, від 30.11.99 p., із змінами і доповненнями та Інструкція до нього, у якому встановлені рахунки для обліку досліджуваного об’єкту [48].

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Це положення (стандарт) допомагає визначити сутність вимог  до фінансової звітності підприємства [40].

Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює  господарські відносини, що виникають  в процесі організації та здійснення господарської діяльності [12].

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають  у сфері справляння податків і  зборів, зокрема, визначає вичерпний  перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування [43].

Крім нормативної бази, під час написання дипломної  роботи були використані монографії, посібники та періодична література з питань обліку основних засобів. У  них розглядаються питання обліку, аналізу і аудиту наявності та використання основних засобів.

Огляд спеціальної літератури з обліку, аналізу та аудиту наявності та використання основних засобів наведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Огляд спеціальної літератури з обліку, аналізу та аудиту наявності та використання основних засобів

№ з/п

Назва

Короткий зміст об’єкта дослідження

1

2

3

1.

Білик М. Д. «Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств»

Підручник використано для висвітлення питання організації і методики аудиту наявності та використання основних засобів підприємства.

2.

Бутинець Ф.Ф. та ін. «Бухгалтерський фінансовий облік» [6]

Підручник було використано для висвітлення питання з обліку наявності та використання основних засобів.

3.

Голов С.Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку [10]

Монографію використано для висвітлення питання порівняння національної та зарубіжної практики відображення в обліку наявності та використання ОЗ

4.

Гордієнко, Н. І. Конспект лекцій з дисципліни «Аудит фінансової звітності» [11]

Конспект лекцій було використано для розкриття питання аудиту наявності та використання основних засобів підприємства.

5.

Жолнер І. В. «Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами» [16]

Навчальний посібник було використано для висвітлення питання з обліку наявності та використання основних засобів.

6.

Кулаковська Л.П. «Організація і методика аудиту» [22]

Підручник було використано для висвітлення основ проведення загального аудиту підприємства, а також особливості проведення аудиту наявності та використання основних засобів.

7.

Лебедевич С.І. «Аудит. Організація і методика аудиту» [24]

Підручник було використано для висвітлення питання з аудиту наявності та використання основних засобів.

Продовження Табл. 1.3

1

2

3

8.

Малюга Н.М. «Бухгалтерський облік в Україні: теорія і методологія, перспективи розвитку»

Монографію було використано для визначення напрямків удосконалення та концепції подальшого розвитку обліку наявності та використання основних засобів.

9.

Немченко В. В., Редько О.Ю. «Аудит» [41]

Підручник було використано для висвітлення питання з аудиту наявності та використання основних засобів.

10.

Садовська І. Б. «Бухгалтерський облік» [55]

Навчальний посібник було використано у дипломній роботі для висвітлення питання з обліку наявності та використання основних засобів.

11.

Сук Л.К. «Фінансовий облік» [58]

Навчальний посібник було використано у дипломній роботі для висвітлення питання з обліку наявності та використання основних засобів.

12.

Ткаченко Н.М. «Фінансовий облік 2» [59]

Навчальний посібник було використано для висвітлення питання теорії і практики ведення обліку наявності та використання основних засобів, а також для розкриття порядку відображення інформації в облікових регістрах та фінансовій звітності (з урахуванням законодавчих змін).

13.

Утенкова К.О. «Аудит»

[61]

Навчальному посібник було використано для висвітлення питання методики і організації аудиту наявності та використання основних засобів.

14.

Чумаченко М.Г. «Економічний аналіз» [64]

Навчальний посібник було використано для розкриття питання фінансового аналізу наявності та використання основних засобів.

15.

Шпак В.А. Організація бухгалтерського обліку: Концептуальний підхід [67]

Монографію було використано для висвітлення питання організації обліку наявності та використання основних засобів.

Вагомий внесок у розробку теоретичних основ та методологічних підходів до проблеми обліку, аналізу та контролю основних засобів зробили провідні вчені-економісти – Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Голов С.Ф., Кірейцев Г.Г., Кузьмінський А.М., Огійчук Н.Ф., Пушкар М.С., Сук Л.К., Лебедевич С.І., Ткаченко Н.М., Чумаченко М.Г., Янчева Л.М., Білик М. Д. Палій В.Ф., Соколов Я.В., Шеремет А.Д та ін. 

Кулинич Ю. М., Ротар Д. А. у статті «Проблеми та шляхи  вдосконалення обліку та аналізу основних засобів в умовах перехідних трансформаційних процесів» визначає наступний ряд проблем, що негативно впливають на процес управління виробництвом, знижуючи ефективність використання основних засобів [23]:

  • різні підходи до термінології та визначення сутності основних засобів у фінансовому обліку й системі оподаткування, принципів їх оцінки;
  • проблеми вдосконалення  системи амортизації;
  • проблеми підвищення інформативності  первинних документів з обліку основних засобів;
  • проблема інформаційного забезпечення управління матеріально-технічною базою, що представлено на підприємстві системою обліку, аналізу, аудиторського контролю;
  • проблеми аналізу ефективності використання основних засобів і  можливості її прогнозування тощо [47].

Вагомий внесок у розвиток теоретичних основ і методичних підходів аудиту основних засобів внесли такі провідні вчені, як М. Т. Білуха, М. І. Бондар, В. П. Завгородній, А. М. Кузмінський, Б. Ф. Усач та інші вчені.

Дослідження теоретичних положень та діючої практики організації обліку основних засобів в умовах трансформації бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів дозволили визначити коло проблем, що гальмують процес управління виробництвом та знижують ефективність використання основних засобів та методики їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку, відсутність сталої визначеності складу основних засобів.

В економічній літературі значної уваги приділяють перспективам вдосконаленню аудиту основних засобів  до зарубіжного досвіду аудиту, так  як аудитор керується не тільки нормативно – правовою базою своєї країни, але і спирається на міжнародні стандарти аудиту.

Тимощук Н.С. у науковій статті «Перспективи вдосконалення аудиту основних засобів на шляху інтеграції до зарубіжного досвіду» зазначає, що Україна знаходиться на шляху до міжнародної інтеграції бухгалтерського обліку та аудиту основних засобів, але поряд з цим існує маса проблем, які залишаються не вирішеними.

Однією з таких проблем є масштабність деталізованого аудиту основних засобів, який потребує значних затрат робочого часу аудитора. Даний недолік можна усунути за допомогою застосування змішаної методики аудиту основних засобів, тобто в поєднанні деталізованого та експрес – аудиту, що дозволить зменшити затрати часу та забезпечити об’єктивність та доступність аудиту основних засобів.

1.3. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ПрАТ «Харчопродторг», його галузеві особливості та оцінка фінансового стану

Товариство було створено в грудні 1992 року. Спочатку це було торгово-виробниче орендне підприємство громадського харчування. З 01.11.1994 року засновано як акціонерне товариство закритого типу «Харчопродторг». У 2005 році в зв’язку зі змінами законодавства було здійснено перереєстрацію на закрите акціонерне товариство «Харчопродторг». Відповідно до закону України «Про акціонерні товариства» - з квітня 2011 року – приватне акціонерне товариство «Харчопродторг».

Приватне акціонерне товариство «Харчопродторг» знаходиться за адресою: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вулиця Набережна, будинок 7Д.

У триповерховій будівлі ПрАТ «Харчопродторг» за даною адресою знаходяться наступні структурні підрозділи:

  • Ресторан «Галс» (має основний зал і 3 бенкетних: синій, зелений, камінний);
  • бар ресторану «Галс» (основний зал);
  • кафе-бар;
  • кафетерій;
  • кондитерський цех;
  • адміністративні приміщення.

Також ПрАТ «Харчопродторг» у своїй структурі має відокремлені підрозділи у місті Вишгород:

  • кіоск «Свіжа здоба» (у центрі міста Вишгорода);
  • лоток (у Вишгородській центральній районній лікарні).

Датою державної реєстрації ПрАТ «Харчопродторг» є 01.11.1994 р. №1 334 107 0007 000498. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія АО1 №335796 зареєстровано Вишгородською державною районною адміністрацією Київської області.

Статут, викладений в новій редакції, затверджений рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ «Харчопродторг», Протоколом №1 від 05 квітня 2011 року та зареєстрований Вишгородською державною районною адміністрацією Київської області 18 квітня 2011 року, номер запису 1 334 105 0006 000498.

Статутний капітал ПрАТ «Харчопродторг», згідно установчих документів, склав 2354,00 гривень.

На ПрАТ «Харчопродторг» 34 особи (середня кількість працівників станом на кінець 2014 року).

Компанія «Галс» у складі ПрАТ «Харчопродторг» була заснована у 1992 році. З тих пір компанія по праву користується заслуженою репутацією одного з найкращих спеціалістів у сфері виготовлення тортів, організації банкетів і урочистостей в Київській області та місті Києві.

ПрАТ «Харчопродторг» пропонує на ринок високоякісну продукцію, здатну задовольнити запити споживачів.

Основними видами діяльності ПрАТ «Харчопродторг» за КВЕД є:

  • 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
  • 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання.
  • 56.30 Обслуговування напоями.
  • 56.29 Постачання інших готових страв.
  • 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.
  • 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах.

За даними фінансової (Додаток А.1, А.2) та податкової звітності (Додаток Б) за 2013 – 2014 рр. було проведено аналіз динаміки основних техніко-економічних показників ПрАТ «Харчопродторг», який відображено у таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Динаміка основних техніко-економічних показників ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр., тис. грн.

Показник

На початок 2013 року

2013 рік

2014 рік

На кінець звітного року

Абсолютне відхилення у порівнянні з початком 2012 р.

Відносне відхилення, у %

На кінець звітного року

Абсолютне відхилення у порівнянні з кінцем 2012 р.

Відносне відхилення у порівнянні кінцем з 2012 р.

1

2

3

4

5

6

7

8

Собівартість реалізованої продукції (робіт,послуг)

4060,0

3344,3

-715,7

-17,6

2809,3

-535,0

-16,0

Річний ФОП

-

788,9

-

-

714,0

-74,9

-9,5

Середня кількість працівників, осіб

-

43

-

-

34

-9

-20,9

Середня з/п (річна)

-

18,3

-

-

21,0

+2,7

+14,8


Всього доходів

4958,8

4071,4

-887,4

-17,9

3505,0

-566,4

-13,9

Всього витрат

4853,1

4134,0

-719,1

-14,8

3577,2

-557,0

-13,5

Власний капітал

1682,4

1600,9

-81,5

-4,8

1522,9

-78,0

-4,9

Нерозподілений прибуток

1112,0

1030,5

-81,5

-7,3

952,5

-105,0

-10,2

Як видно з Таблиці 1.4, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) на кінець 2013 р., порівняно з початком 2013 р., зменшилась на 715,7 тис. грн. (або на 17,6 %). Дана ситуація має позитивну тенденцію для ПрАТ «Харчопродторг», адже собівартість продукції – це основний якісний показник роботи підприємства, її рівень відбиває досягнення та недоліки як підприємства в цілому, так і кожного структурного підрозділу.

На кінець 2014 р., порівняно з кінцем 2013 р., собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) знизилась на 535 тис. грн. (або на 16 %). Дана ситуація має позитивну тенденцію, адже підприємство зменшило свої витрати на виготовлення продукції.

Середня кількість працівників ПрАТ «Харчопродторг» у 2013 році складала 43 особи, а у 2014 році – 34 особи. Таким чином річний ФОП на кінець 2013 року склав 788,9 тис. грн. і відповідно – середня річна заробітна плата працівника склала 18,3 тис. грн., а річний ФОП на кінець 2014 року склав 714,0 тис. грн. і відповідно – середня річна заробітна плата працівника склала 21,0 тис. грн. Тож можна зробити висновки, що середня заробітна плата працівників ПрАТ «Харчопродторг» збільшилась на 2,7 тис. грн. (або на 14,8 %), але річний ФОП зменшився за рахунок зменшення кількості працівників у 2014 р., порівняно з 2013 р.

Доходи, які отримало ПрАТ «Харчопродторг» на кінець 2013 р., порівняно з початком 2013 р., зменшились на 887,4 тис. грн. (або на 17,9 %), що являється негативною тенденцією. А на кінець 2014 р., порівняно з кінцем 2013 р., на ПрАТ «Харчопродторг» також відбулося зниження доходів на суму 566,4 тис. грн. (або на 13,9 %), що являється негативною тенденцією.

Витрати, які понесло ПрАТ «Харчопродторг» на кінець 2013 року., порівняно з початком 2013 р., зменшилися на 719,1 тис. грн. (або на 14,8 %), що безумовно являється позитивною тенденцією. А на кінець 2014 р., порівняно з кінцем 2013 р., витрати зменшилися на суму 557,0 тис. грн. (або на 13,5 %), що являється безумовно позитивною тенденцією.

Нерозподілений прибуток ПрАТ «Харчопродторг» на кінець 2013 р., порівняно з початком 2013 р., зменшився на 81,5 тис. грн. (або на 7,3 %), а на кінець 2014 р., порівняно з кінцем 2013 р., зменшився на 105,0 тис. грн. (або на 10,2 %).

Таким чином, зниження нерозподіленого прибутку призвело до зменшення власного капіталу. Власний капітал на кінець 2013 р., порівняно з початком 2013 р., зменшився на 81,5 тис. грн. (або на 4,8 %), а на кінець 2014 р., порівняно з кінцем 2013 р., зменшився на 78,0 тис. грн. (або на 4,9 %).

Підприємства, які працюють в умовах ринку, несуть повну відповідальність за своїми зобов'язаннями перед ланками фінансово-кредитної системи, постачальниками, власними працівниками, а також за результатами виробничо-фінансової діяльності. Здатність підприємства своєчасно погашати свої боргові зобов'язання характеризує його фінансовий стан.

Під фінансовим станом підприємства розуміють також рівень його забезпеченості відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасних грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями.[62]

Метою оцінювання фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і використання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.[1]

Виробничо-господарська діяльність вимірюється численними економічними показниками, які утворюють відповідну систему. Від добору цих показників залежить глибина аналізу та обґрунтування висновків і заходів за результатами аналізу.

Економічні показники можна поділити на: кількісні і якісні; натуральні, трудові, вартісні; абсолютні й відносні; загальні й часткові; планові (нормативні) і фактичні (звітні); основні й допоміжні; вихідні й розрахункові. Використання ЕОМ дає можливість глибокого економічного аналізу діяльності підприємств у натуральних показниках.

На ПрАТ «Харчопродторг» бухгалтерський облік забезпечений програмою 1С: Бухгалтерія 8.0, що допомагає спростити роботу бухгалтерів. Впровадження даної програми дозволяє автоматизувати бухгалтерський та податковий облік, згідно вимог чинного законодавства, включаючи підготовку обов'язкової (регламентованої) звітності.

Це готове рішення для ведення обліку в організаціях, що здійснюють будь-які види комерційної діяльності: оптову і роздрібну торгівлю, комісійну торгівлю (у тому числі субкомісію), надання послуг, виробництво і т.д.

Методика бухгалтерського обліку забезпечує одночасну реєстрацію кожного запису господарської операції як по рахунках бухгалтерського обліку, так і по необхідних розрізах аналітичного обліку, кількісного і валютного обліку. 

Приватне акціонерне товариство «Харчопродторг» являється суб’єктом малого підприємництва, а тому є юридичною особою, яка відповідає критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154 Податкового кодексу України, зобов’язана складати та подавати до відповідних органів фінансову звітність, передбачену для суб’єктів малого підприємництва (форми №№ 1-м та 2-м), один раз на рік.

Джерелами аналізу загального фінансового стану ПрАТ «Харчопродторг» є:

1.Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва за 2013 р. (ДодатокА.1):

  • ф.1-м «Баланс»;
  • ф. 2 «Звіт про фінансові результати» ;

1.Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва за 2014 р. (Додаток А.2):

  • ф. 1-м «Баланс»;
  • ф. 2-м «Звіт про фінансові результати» .

Аналіз загального фінансового стану ПрАТ «Харчопродторг» слід розпочати з аналізу складу, структури та динаміки активів, який показано у таблиці 1.5.

Таблиця 1.5

Аналіз структури та динаміки активів ПрАТ «Харчопродторг»

за 2013-2014 роки, тис. грн.

Види активів

На початок 2013 року, тис. грн.

2013 рік

2014 рік

На кінець звітного року, тис. грн.

Структурний аналіз, у %

Динамічний аналіз порівняно з початком 2013, тис. грн.

На кінець звітного року, тис. грн.

Структурний аналіз, у %

Динамічний аналіз у порівнянні з кінцем 2013 тис. грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

1. Всього активів в т.ч.:

1933,5

1791,3

100,0

-142,2

1673,2

100,0

-118,1

1.1 Необоротні активи з них:

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

- основні засоби:

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

залишкова вартість

1509,9

1500,8

100,0

-9,1

1369,3

100,0

-131,5

первісна вартість

2492,9

2808,5

-

-

2836,0

-

-

знос

983,0

1307,7

-

-

1466,7

-

-

- інші необоротні активи

-

-

-

-

-

-

-

Усього необоротних активів

1509,9

1500,8

83,8

-9,1

1369,3

81,8

-131,5

1.2 Оборотні активи з них:

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

- виробничі запаси

31,9

28,1

28,5

-3,8

26,0

17,2

-2,1


- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

1,0

3,3

3,3

+2,3

18,7

12,4

+15,4

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом

0,3

0,7

0,7

+0,4

-

-

-

Інша поточна дебіторська заборгованість

10,3

12,7

12,9

+2,4

31,5

20,9

+18,8

Грошові кошти та їх еквіваленти:

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

- в національній валюті

52,0

52,9

53,6

+0,9

72,7

48,1

+19,8

- в іноземній валюті

-

-

-

-

-

-

-

Інші оборотні активи

0,2

1,0

1,0

+0,8

2,1

1,4

+1,1


Усього оборотних активів

333,3

267,3

14,9

-66,0

293,8

17,6

+26,5

1.3 Витрати майбутніх періодів

26,1

23,2

1,3

-2,9

10,1

0,6

-13,1

За даними таблиці 1.5 отримуємо, що фінансові ресурси підприємства спрямовуються на формування необоротних та оборотних активів підприємства.

Провівши аналіз складу, структури та динаміки активів ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 роки, можна простежити зменшення суми активів на кінець 2013 р., порівняно з початком 2013 р. на 142,2 тис. грн. і зменшення суми активів у 2014 р., порівняно з 2013 р. на 118,1 тис. грн.

Дана ситуація була спричинена внаслідок таких змін на протязі 2013-2014 рр. :

  • Необоротні активи:
    • на кінець 2013 р., порівняно з початком 2013 р., зменшились на 9,1 тис. грн. ;
    • у 2014 р., порівняно з 2013 р. зменшились на 131,5 тис. грн. ;
  • Оборотні активи:
    • на кінець 2013 р., порівняно з початком 2013 р.,зменшились на 66,0 тис. грн.;
    • у 2014 р., порівняно з 2013 р. зросли на 26,5 тис. грн.
  • Витрати майбутніх періодів:
    • на кінець 2012 р., порівняно з початком 2012 р. зменшились на 2,9 тис. грн.;
    • у 2014 р., порівняно з 2013 р. зменшились на 13,1 тис. грн.

Таким чином, активи ПрАТ «Харчопродторг» у 2013-2014 рр. складались з наступних складових:

  • необоротні активи:
    • у 2013 році – 83,8 %;
    • у 2014 році – 81,8 %;
  • оборотні активи:
    • у 2013 році – 14,9 %;
    • у 2014 році – 17,6 %;
  • витрати майбутніх періодів:
    • у 2013 році – 1,3 %;
    • у 2014 році – 0,6 %.

На основі проведеного аналізу складу, структури та динаміки активів ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр., можна побачити динаміку активу балансу підприємства (Рис. 1.1).

Рис. 1.1 Динаміка активу балансу ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр., тис. грн.

Наступним етапом аналізу загального фінансового стану ПрАТ «Харчопродторг» є аналіз складу, структури та динаміки пасивів підприємства за 2013-2014 рр. Пасивами підприємства є власний капітал і зобов’язання.

Такий аналіз дозволяє з'ясувати причини зміни валюти, дати оцінку, співвідношення відповідних активів і пасивів у загальному підсумку балансу, зробити інші загальні висновки щодо фінансового стану підприємства.

Для аналізу складу, структури та динаміки пасивів (як і для аналізу активів) використовують горизонтальний та вертикальний методи аналізу фінансової звітності. За допомогою горизонтального аналізу вивчаються абсолютні та відносні відхилення по розділах, статтях балансу, відповідних групах активів і пасивів. Вертикальний аналіз дозволяє охарактеризувати структуру балансу та її зміну.

Для аналізу важливий поділ зобов’язань на довгострокові і поточні. Зобов’язання, що відображаються в розділі балансу другому і п’ятому однозначно не можна віднести до довгострокових чи до поточних.

Отже, таблиця 1.6 показує, що складовими пасивів підприємства являються власний капітал і поточні зобов’язання.

Таблиця 1.6

Аналіз складу, структури та динаміки пасивів ПрАТ «Харчопродторг»

за 2013-2014 роки

Види пасивів

На початок 2013 року,

тис. грн.

2013 рік

2014 рік

На кінець звітного періоду. року,

тис. грн.

Структурний

аналіз, у %

Динамічний аналіз у порівнянні з початком 2013, тис. грн.

На кінець звітного періоду. року,

тис. грн.

Структурний

аналіз, у %

Динамічний аналіз

у порівнянні з кінцем 2013 року,

тис. грн.

1. Всього пасивів в т.ч.:

1933,5

1791,3

100,0

-142,2

1673,2

100,0

-118,1

1.1 Власний капітал:

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

- статутний капітал

2,4

2,4

0,16

-

2,4

0,16

-

- додатковий капітал

567,4

567,4

35,4

-

567,4

37,3

-

- резервний капітал

0,6

0,6

0,04

-

0,6

0,04

-

- нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

1112,0

1030,5

64,4

-81,5

952,5

62,5

-78,5

Всього власного

капіталу

1682,4

1600,9

89,4

-81,5

1522,9

91,0

-78,5

1.2 Забезпечення наступних витрат і платежів

-

-

-

-

-

-

-

1.3 Довгострокові зобов’язання

-

-

-

-

-

-

-

1.4 Поточні зобов’язання

з них:

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

178,2

135,4

71,1

-42,8

85,8

57,1

-49,6

- з бюджетом

22,7

24,0

12,6

+1,3

27,1

18,0

+3,1

  • зі страхування

10,5

3,8

2,0

-6,6

6,4

4,3

+2,6

- з оплати праці

23,2

19,5

10,2

-3,7

15,6

10,4

-3,9

- інші поточні зобов’язання

-

7,7

4,0

7,7

15,4

10,2

+7,7

Усього поточних зобов’язань

234,5

190,4

10,6

-44,1

150,3

9,0

-40,1

1.5 Доходи майбутніх періодів

-

-

-

-

-

-

-

За даними таблиці 1.6 бачимо, що на кінець 2013 р., порівняно з початком 2013 р. сума пасивів зменшилась на 142,2 тис. грн. і у 2014 р., порівняно з 2013 р. – на 118,1 тис. грн.

Дана ситуація була спричинена наступними змінами у 2013-2014 рр.:

  • власний капітал:
    • на кінець 2013 р., порівняно з початком 2013 р. зменшився на 81,5 тис. грн.;
    • у 2013 р., порівняно з 2014 р. зменшився на 78,5 тис. грн.
  • поточні зобов’язання:
    • на кінець 2013 р., порівняно з початком 2013 р. зменшились на 44,1 тис. грн.;
    • у 2013 р., порівняно з 2012 р. зменшились на 40,1 тис. грн.

Таким чином, пасиви ПрАТ «Харчопродторг» у 2013-2014 рр. складались з наступних складових:

  • власний капітал:
    • у 2013 році – 89,4 %;
    • у 2014 році – 91,0 %;
  • поточні зобов’язання:
    • у 2013 році – 10,6 %;
    • у 2014 році – 9,0 %.

На основі проведеного аналізу складу, структури та динаміки пасивів ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр., можна побачити структуру пасиву балансу підприємства на 31.12. 2013 р. (Рис. 1.2) і на 31.12.2014 р. (Рис.1.3).

Рис. 1.2 Структура пасиву балансу ПрАТ «Харчопродторг» на 31.12.2013 р., тис. грн.

Рис. 1.3 Структура пасиву балансу ПрАТ «Харчопродторг» на 31.12.2014 р., тис. грн.

Наступним важливим завданням є дослідження показників фінансової стійкості підприємства.

Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння та використання своїм майном,який можна оцінювати за різними критеріями:

  • рівнем покриття матеріальних обігових коштів стабільними джерелами фінансування;
  • платоспроможністю підприємства;
  • часткою власних або стабільних джерел у сукупних джерелах фінансування.

Показники фінансової незалежності та структури капіталу ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 роки відображені у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7

Показники фінансової незалежності та структури капіталу

ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 роки, тис. грн.

Показник

Формула розрахунку

Нормативне значення

Формула з використанням статей звітності за 2013 рік

2013 рік

Формула з використанням статей звітності за 2014 рік

2014 рік

На початок зв. періоду

На кінець зв. періоду

На початок зв. періоду

На кінець зв. періоду

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу

Позиковий капітал/Валюта балансу

(р.430 ф.№1+480 ф.1+620 ф.1+630 ф.1)/р.640 ф.1

0,13

0,11

(р.1595 ф.№1+1695 ф.1+1665 ф.1)/р.1900 ф.1

0,11

0,09

Коефіцієнт фінансової залежності

Всього капіталу/Власний капітал=1/Коефіцієнт незалежності

Р.640 ф.№1/р.380 ф.№1

1,15

1,12

Р.1900 ф.№1/р.1425 ф.№1

1,12

1,10

Коефіцієнт заборгованості (коефіцієнт фінансового ризику)

Позиковий капітал/Власний капітал

(р.430 ф.№1+р.480 ф.№1+р.620 ф.№1+р.630 ф.№1)/р.380 ф.№1

0,15

0,12

(р.1595 ф.№1+р.1695 ф.№1+р.1665 ф.№)/р.1495 ф.№1

0,12

0,10

Коефіцієнт маневреності власних коштів

Чисті оборотні активи/Власний капітал

(р.260 ф.№1+р.270 ф.№1) -(р.620 ф.№1+р.630 ф.№1)/р.380 ф.№1

0,06

0,06

(р.1195 ф.№1) -(р.1695 ф.№1)/р.1495 ф.№1

0,06

0,10


Коефіцієнт інвестування

Власний капітал/необоротні активи

р.380 ф.№1/р.080 ф.№1

1,07

1,07

р.1495 ф.№1/р.1095 ф.№1

1,07

1,11

Коефіцієнт фінансової незалежності, (автономії)

Власний капітал (Власні кошти) / Підсумок активу балансу

р. 380 ф.№1 / р. 280 ф.№1

0,87

0,89

р. 1495 ф.№1 / р. 1300 ф.№1

0,89

0,91

Коефіцієнт структури капіталу (коефіцієнт фінансування)

Короткострокова і довгострокова дебіторська заборгованість / Власний капітал

(р.430 ф.№1 + р.480 ф.№1 + р.620 ф.№1) / р.380 ф.№1

0,15

0,12

(р.1595 ф.№1+1695 ф.№1) / р.1495 ф.№1

0,12

0,10

Відповідно до таблиці 1.7, у 2013 і 2014 році відбулося зниження коефіцієнту концентрації позикового капіталу, що являється позитивною тенденцією до зменшення заборгованості підприємства. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства.

Коефіцієнт фінансової залежності у 2013 і 2014 рр. знизився, що є негативною тенденцією для підприємства.

Зниження коефіцієнту заборгованості (коефіцієнту фінансового ризику) у 2013 і 2014 році в динаміці свідчить про зменшення залежності підприємства від кредиторів, тобто про підвищення його фінансової стійкості.

Коефіцієнт маневреності власних коштів у 2013 і 2014 рр. збільшився, що являється позитивною тенденцією.

Чим вище значення коефіцієнту інвестування порівняно з одиницею, тим міцніший фінансовий стан підприємства. У 2013 і 2014 рр. даний коефіцієнт показує нормальний фінансовий стан підприємства.

У 2013 і 2014 рр. відбувається зростання коефіцієнту фінансової незалежності (автономії), що являється позитивною тенденцією і вказує на зростання фінансової стійкості, незалежності підприємства від зовнішніх кредиторів підприємства.

Як бачимо, показники коефіцієнта структури капіталу (фінансування) в межах норми, при чому у 2013 і 2014 рр. залежність підприємства від залучених коштів зменшилася.

Критерієм оцінки фінансового стану підприємства виступає його ліквідність і платоспроможність. Термін «ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна в кошти платежу. Чим менше час, необхідний для перетворення окремого виду активів, тим вища його ліквідність. 

Тому необхідно проаналізувати показники ліквідності ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр., які відображені у таблиці 1.8.

Таблиця 1.8

Показники ліквідності ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 роки

Показник

Формула розрахунку

Норма тивне

значення

Формула з використа нням статей звітності за 2013 р.

2013 рік

Формула з використа нням статей звітності за 2014р.

2014 рік

На початок зв. п.

На кінець зв. п.

На початок зв. п.

На кінець зв. п.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (коефіцієнт миттєвої ліквідності)

(Грошові кошти + Еквіваленти грошових коштів + Короткострокові фінансові вкладення) / Короткострокові зобов’язання

(р.220 + р. 230 + р. 240 ф№1) / р. 620 ф№1

0,21

0,28

(р.1160 + р. 1165ф.№1) / р. 1695 ф№1

0,28

0,28

Коефіцієнт швидкої ліквідності

Грошові засоби та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції та дебіторська заборгованість / Поточні зобов’язання

0,6 – 0,8

(р. 260 - р. 100 - р. 110 -

р. 120 - р. 130 - р. 140 ф№1)

/ р. 620 ф№1

0,36

0,49

(р. 1195 - р. 1100 - р. 1110 ф.№1)

/ р. 1695 ф№1

0,49

0,90

Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття)

Оборотні активи / Поточні зобов’язання

р. 260 ф№1 / р. 620 ф№1

1,43

1,53

р. 1195 ф№1 / р. 1695 ф№1

1,53

2,02

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності протягом 2013-2014 років зростало, що свідчить про позитивну тенденцію, адже він коливається у межах норми.

Оскільки у 2013 і 2014 рр. коефіцієнт швидкої ліквідності (миттєвої ліквідності) знаходиться поза нормою і =0,9, тому для покращення коефіцієнту швидкої ліквідності необхідно збільшити найбільш ліквідні активи (кошти у національній валюті), або зменшити поточні зобов'язання (зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу). Коефіцієнт покриття дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, яка сума поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань.

Аналіз показників прибутковості ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр. наведено в таблиці 1.9.

Таблиця 1.9

Показники прибутковості ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр., тис. грн.

Показник

Формула розрахунку

Нормативне значення

Формула з використанням статей звітності за 2013 рік

2013 рік

Формула з використанням статей звітності за 2014 рік

2014 рік

На початок зв. п.

На кінець зв. п.

На початок зв. п.

На кінець зв. п.

Коефіцієнт рентабельністі активів підприємства

Чистий прибуток (збиток) / Середня вартість активів за рік

збільшення

Р. 150 ф.2 / р.280 гр.3+ р.280 гр.4 ф.1) 0,5

0,05

-0,03

Р. 2350 ф.2 / (р.1300 гр.3+ р.1300 гр.4 ф.1) 0,5

-0,04

-0,05

Коефіцієнт рентабельності продажу

Чистий прибуток / Чистий дохід

збільшення

Р.150 ф.2/р.035 ф.2

0,02

-0,02

Р.2350 ф.2/р.2000 ф.2

-0,02

-0,02

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу

Чистий прибуток/Середня величина власного капіталу

збільшення

Р.150 ф.2/ (р.380 гр.3 ф.1+р.380 гр.4 ф.1) 0,5

0,06

-0,04

Р.2350 ф.2/ (р.1495 гр.3 ф.1+р.1495 гр.4 ф.1) 0,5

-0,04

-0,05

Коефіцієнт рентабельності діяльності

Чистий прибуток/Чистий дохід від реалізації продукції

збільшення

Р.150 ф.2/ р.030 ф.2

0,02

-0,02

Р.2350 ф.2/ р.2000 ф.2

-0,02

-0,02

На кінець 2013 р. досліджуване підприємство отримало збиток, а тому і коефіцієнт рентабельності активів підприємства за даний період являється від’ємним, що є негативною тенденцією для підприємства. А на початку 2013 р. підприємство отримало прибуток і тому коефіцієнт рентабельності являється позитивним.

Коефіцієнт рентабельності продажу на кінець 2013 р., порівняно з кінцем 2013 р. знизився, що являється для підприємства негативною тенденцією. А у 2014 р. коефіцієнт рентабельності продажу знизився, що вказує на зменшення кількості реалізованої продукції.

У 2013 році коефіцієнт рентабельності власного капіталу значно знизився, що являється негативною тенденцією для підприємства. А у 2014 році даний показник не змінився. На кінець 2013 і 2014 рр. відбулося зменшення коефіцієнту рентабельності діяльності на ПрАТ «Харчопродторг», що свідчить про зниження ефективності господарської діяльності підприємства.

Аналіз показників ділової активності ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр. наведено в таблиці 1.10.

Таблиця 1.10

Показники ділової активності ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр., тис. грн.

Показник

Формула розрахунку

Нормативне значення

Формула з використанням статей звітності за 2013 рік.

2013 рік

Формула з використанням статей звітності за 2014 рік

2014 рік

На початок зв. п.

На кінець зв. п.

На початок зв. п.

На кінець зв. п.

Коефіцієнт оборотності активів

Виручка від реалізації/Середній підсумок балансу

Збільшення

Р.010 ф.2/ (р.280 гр.3 ф.1+р.280 гр.4 ф.1)0,5

3,12

2,82

Р.2000 ф.2/ (р.280 гр.3 ф.1+р.280 гр.4 ф.1)0,5

2,82

2,02

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

Виручка/Середня дебіторська заборгованість

Збільшення

Р.010 ф.2/(р.160 гр.3 ф.1+170...210гр.3 ф.1+160 гр.4+170...210 гр.4) 0,5

411,03

345,21

Р.2000 ф.2/(р.1125 гр.3 ф.1+1135…1155гр.3 ф.1+1125 гр.4+1135...1155 гр.4) 0,5

345,21

104,77

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

Виручка/Середня кредиторська заборгованість

Зменшення

Р.010 ф.2/ (р.620 гр.3 ф.1+р.620 гр.4 ф.1) 0,5

13,35

14,72

Р.010 ф.2/ (р.620 гр.3 ф.1+р.620 гр.4 ф.1) 0,5

26,35

22,13

Коефіцієнт оборотності власного капіталу

Чистий дохід/Середня величина власного капіталу

Збільшення

Р.035 ф.2/ (р.380 гр.3 ф.1+р.380 гр.4 ф.1) 0,5

3,54

2,98

Р.2000 ф.2/ (р.1695 гр.3 ф.1+р.1695 гр.4 ф.1) 0,5

2,98

2,24

Коефіцієнт оборотності основних засобів

Чистий дохід/Середня величина основних фондів

Збільшення

Р.035 ф.2/ (р.031 гр.3 ф.1+р.031 гр.4 ф.1) 0,5

2,19

1,84

Р.2000 ф.2/ (р.1011 гр.3 ф.1+р.1011 гр.4 ф.1) 0,5

1,73

1,24

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів

Чистий дохід/Середня величина оборотних активів

Збільшення

Р.035 ф.2/ (р.260 гр.3 ф.1+р.260 гр4 ф.1) 0,5

17,90

15,03

Р.2000 ф.2/ (р.1195 гр.3 ф.1+р.1195 гр4 ф.1) 0,5

16,44

11,79

Отже, згідно значення коефіцієнта оборотності активів можна зробити висновок, що на кінець 2013 р. відбувається зниження показника, що являється негативною тенденцією і означає зменшення  чистої виручки на одиницю коштів, інвестованих в активи. А на кінець 2014 р. відбулося незначне зниження даного показника, що являється для підприємства негативною тенденцією.

Висока оборотність дебіторської заборгованості у 2013 і 2014 рр. відображає поліпшення платіжної дисципліни покупців (а також інших контрагентів) - своєчасне погашення покупцями заборгованості перед підприємством і (або) скорочення продажів з відстрочкою платежу (комерційного кредиту покупцям).

Сприятливою для компанії є ситуація в 2013 – 2014 рр., коли коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості більше коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості.

У 2013 – 2014 рр. негативною тенденцією для ПрАТ «Харчопродторг» стало: зменшення коефіцієнту оборотності власного капіталу та коефіцієнту оборотності основних засобів (фондовіддачі).

У 2013 – 2014 рр. відбулося зниження коефіцієнту оборотності оборотних засобів, що являється позитивною тенденцією. Зменшення цього коефіцієнта свідчить про уповільнення обороту оборотних засобів.

Узагальнивши галузеві особливості досліджуваного підприємства та провівши аналіз загального фінансового стану, отримуємо, що ПрАТ «Харчопродторг» – підприємство, яке має достатню кількість активів і пасивів (власних коштів підприємства достатньо для покриття витрат) для його ефективного функціонування на ринку праці. ПрАТ «Харчопродторг» має цілком прийнятні показники аналізу загального фінансового стану.

Проте, наприклад, такі показники, як: коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт рентабельності (активів, продажу, власного капіталу, діяльності), коефіцієнт оборотності (активів, власного капіталу, основних фондів (фондовіддачі)) впродовж 2013-2014 рр. мали негативну тенденцію для підприємства і вплинули на загальний фінансовий стан. Тому необхідно додатково вивчити всі недоліки у господарській діяльності ПрАТ «Харчопродторг» у 2013-2014 рр. задля дослідження питання обліку, аналізу та аудиту наявності та використання основних засобів.

Саме цим недолікам присвячено другий та третій розділ даної дипломної роботи.

РОЗДІЛ 2

Облік наявності та використання основних засобів ПрАТ «Харчопродторг»

2.1. Організація та методика обліку наявності та використання основних засобів

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" всі підприємства повинні вести бухгалтерський облік. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова (Додаток А.1,А.2), податкова (Додаток Б), статистична (Додаток В) та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку [47].

Частина 6 ст. 145 ГКУ також зобов'язує усіх суб'єктів господарювання на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність за формами, передбаченими законодавством, проводити інвентаризацію належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та їх установчих документів [12].

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 р. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень [47].

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства (ч. 1 ст. З Закону).

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації [47].

Організація бухгалтерського обліку на підприємствах, в установах та організаціях - це система методів, способів, заходів, які забезпечують його оптимальне функціонування та розвиток відповідно до мети, цілей та місії.

Раціональна організація бухгалтерського обліку передбачає таку його будову, при якій він забезпечив би своєчасне виконання завдань планування, контролю, управління та надання повної правової й неупередженої інформації при мінімальних затратах засобів і праці [55].

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Організація бухгалтерського обліку ґрунтується на застосуванні, в першу чергу, загальноприйнятих передумов:

  • вивчення структури, технології та організації виробництва;
  • організація облікового апарату та праці облікових працівників;
  • організація облікового процесу (визначення обсягу облікових робіт);
  • організація досконалого володіння працівниками бухгалтерії (бухгалтером, власником) діючої законодавчої та нормативної бази щодо питань ведення бухгалтерського обліку.

Обліковий процес можна розглядати як технологічну сукупність, тобто технологічний процес, де з вхідних даних у результаті обробки та переробки дістають вихідну продукцію у формі показників.

Загальну поетапну побудову бухгалтерського обліку як процесу формування доказів та об'єкта організації ілюструє рис. 2.1.

Рис. 2.1 Поетапна побудова бухгалтерського обліку як технологічного процесу та об'єкта організації

Сукупність операцій формує інформаційну процедуру. Кілька інформаційних процедур утворюють облікову фазу обробки. Фази формують облікові ділянки, що визначають обліковий процес, його етапи. Основними етапами облікового процесу, як уже зазначалося, є первинний, поточний і підсумковий [55].

Законом України від 16 липня 1999 р. № 996-ІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підприємство самостійно визначає облікову політику. Облікова політика затверджується наказом керівника підприємства. Вона є важливим правовим документом роботи бухгалтерів. В ній необхідно відображати організацію бухгалтерського обліку і всі положення, особливо ті, які мають неоднозначне тлумачення в офіційних документах.

Облікова політика підприємства включає сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. [47]

Наказ «Про облікову політику підприємства» №10 Приватного акціонерного товариства «Харчопродторг», затвердженого 02 січня 2014 року, наведено в Додатку Д.

Ведення обліку на ПрАТ «Харчопродторг» здійснює головний бухгалтер. Бухгалтерія складається з фінансового директора, заступника і 2 бухгалтерів.

Бухгалтерський облік ведеться відповідно до Плану рахунків та розробленого на його підставі робочого плану рахунків. Для забезпечення необхідної деталізації облікової інформації дозволяється головному бухгалтеру своїм розпорядженням вводити додаткові субрахунки.

Облік витрат ведеться на підприємстві на рахунках класу 9 «Витрати діяльності» без використання рахунків класу 8 «Витрати за елементами».

Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити:

  • контроль за зберіганням основних засобів;
  • своєчасне, правильне документальне відображення в обліку надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення із цеху в цех, із складу в склад тощо, ефективне використання, вибуття (ліквідація, реалізація, безкоштовна передача);
  • своєчасне (щомісячне) відображення в обліку зносу (амортизація) основних засобів;
  • відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів;
  • виявлення зайвих та морально застарілих основних засобів [55].

Одиницею обліку вважають окремий об'єкт основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, окремий вид.

Групування основних засобів та нематеріальних активів в аналітичному обліку проводиться згідно з Планом рахунків активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11. 99 р. № 291 (далі - План рахунків).

Основні засоби у складі ПрАТ «Харчопродторг» :

  1. Група 3 – будівлі
  2. Група 3 – споруди
  3. Група 3 – передавальні пристрої
  4. Група 4 – машини та обладнання
  5. Група 5 – транспортні засоби
  6. Група 6 – інструменти, прилади, інвентар
  7. Група 9 – інші основні засоби

Як відомо, саме первинні документи є основою бухгалтерського обліку. І тільки та інформація, що міститься в первинних документах, потім попадає в регістри синтетичного й аналітичного обліку і систематизується на рахунках бухгалтерського обліку. Більш того, саме первинними документами повинні бути підтверджені дані податкового обліку.

От чому правильне і своєчасне складання цих документів - це необхідна умова для впевненості бухгалтера в завтрашньому дні, у тім, що ніякі перевіряльники не зможуть висунути претензії до його роботи (а отже, і притягти до відповідальності).

Наявність та використання основних засобів на підприємстві оформляється первинними документами, що визначені Наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» №352 від 29.12.1995 р. [51].

Процес заповнення реєстрів обліку основних засобів наведено на Рис. 2.2.

Рис. 2.2 Процес заповнення реєстрів обліку основних засобів

Основні засоби можуть надходити:

  • від постачальників за оплату;
  • від юридичних і фізичних осіб безкоштовно;
  • внаслідок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
  • як внесок у статутний капітал засновниками підприємства;
  • від інших джерел. 

Первинна облікова документація з обліку наявності та використання основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» наведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Первинні документи для обліку наявності та використання основних засобів ПрАТ «Харчопродторг»

№ форми

Назва документу

Призначення документу

ОЗ-1

Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів

Застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об’єктів, для обліку введення їх в експлуатацію, при оформленні внутрішнього переміщення, а також для виведення із складу основних засобів, внаслідок їх передачі іншому підприємству

ОЗ-2

Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів

Застосовують для оформлення приймання-здачі основних засобів з капітального ремонту, реконструкції та модернізації.

ОЗ-3

Акт списання основних засобів

Застосовується для оформлення вибуття окремих об’єктів основних засобів при повній або частковій їх ліквідації.

ОЗ-6

Інвентарна картка обліку основних засобів

Застосовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про всі типи основних засобів на підприємстві.

Інв. – 1

Інвентаризаційний опис основних засобів

Застосовується для пооб’єктного обліку основних засобів у місцях їх заходження (експлуатації) за матеріально відповідальними особами.

Відповідно до Наказу № 352 Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф.ОЗ-1)складається:

  1. на кожен об’єкт, що надходить на підприємство;
  2. на кілька однотипних об’єктів, якщо вони надійшли одночасно і за однаковою вартістю (Додаток Е.1). [51]

Приймання, передача, списання (ліквідація) об’єктів основних засобів на підприємстві здійснюються, як правило, постійно діючою комісією, призначуваною наказом керівника, з числа фахівців (механік, енергетик та ін.) [17].

Акт здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (ф. ОЗ-2) підписується відповідним працівником відділу та представником організації (відділу), що проводила ремонт чи модернізацію основних засобів та передається в бухгалтерію. У технічну документацію об’єкта основних засобів вносяться необхідні зміни в характеристику об’єкта, що пов’язані з ремонтом, реконструкцією чи модернізацією (Додаток Е.2).

В бухгалтерії на кожен об’єкт основних засобів відкривається інвентарна карта обліку засобів (ф. ОЗ-6) на підставі акту прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. ОЗ-1), технічної та іншої документації. Всі зміни, що відбуваються з основними засобами, обов’язково реєструються в інвентарній картці (Додаток Е.3).

Для списання непридатних об’єктів основних засобів створюють спеціальну комісію. На об’єкт списання, комісія складає акт на списання основних засобів (форма ОЗ-3) (Додаток Е.4).

Інвентаризаційний опис основних засобів застосовується для пооб’єктного обліку основних засобів у місцях їх заходження (експлуатації) за матеріально відповідальними особами. Інвентарні списки підлягають періодичному (не менше двох разів на рік) звірянню із записами в інвентарних картках обліку основних засобів (ф. ОЗ-6) (Додаток Е.3).

При документальному оформленні господарських операцій та пов’язаних з ними змін на підприємстві відбувається рух облікової інформації між первинною документацією, регістрами синтетичного й аналітичного обліку та звітністю [17].

Інвентаризацію основних засобів слід провадити відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69.

До початку інвентаризації слід перевірити:

  1. наявність і стан регістрів обліку (карток, книг, описів тощо);
  2. наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації;
  3. наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті установою в оренду, на зберігання, на тимчасове користування. За відсутності документів слід забезпечити їх отримання чи оформлення.

При виявленні розходжень і неточностей у бухгалтерському обліку або технічній документації необхідно до цих документів внести відповідні виправлення й уточнення.

Під час інвентаризації комісія в обов’язковому порядку проводить перевірку відповідності технічної документації, записує в описи повні найменування цих об’єктів та їхні інвентарні номери. У разі відсутності технічної документації про це вказується в описах – у графі «Примітка».

Машини, обладнання та інші об’єкти перевіряються за заводськими номерами і заносяться в описи окремо, із зазначенням інвентарного номера.

Основні засоби записуються в описі під найменуванням відповідно з основним призначенням об’єкта.

Присвоєні об’єктам (предметам) основних засобів інвентарні номери не повинні змінюватися.

Оцінка виявлених і не врахованих з моменту проведення останньої інвентаризації об’єктів має бути проведена за дійсною вартістю, а знос слід визначити за справжнім технічним станом об’єктів з оформленням даних оцінки та зносу відповідними актами.

Основні засоби записуються в описі під найменуванням відповідно до основного призначення об’єкта. Об’єкт, що пройшов відновлення, реконструкцію, розширення чи переобладнання, внаслідок чого змінилося його основне призначення, вноситься до опису під найменуванням, що відповідає новому основному призначенню.

У випадках, коли проведені капітальні роботи (надбудова поверхів, прибудова нових приміщень та інше) або часткова ліквідація будівель і споруд (злам окремих конструктивних елементів) не відображені в бухгалтерському обліку, комісія повинна за відповідними документами визначити суму збільшення або зменшення балансової вартості об’єкта і привести в описі дані про проведені зміни. Водночас комісія повинна встановити винних осіб і причини, з яких конструктивні зміни об’єктів не знайшли відображення в обліку.

При виявленні об’єктів (предметів), що не перебувають на обліку, а також об’єктів (предметів) з відсутніми в обліку даними, що їх характеризують, комісія повинна включити до опису відсутні відомості і технічні показники цих об’єктів (предметів).

На основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, складається окремий опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що призвели ці об’єкти до стану непридатності.

Списання таких об’єктів на ПрАТ «Харчопродторг» провадиться у порядку, встановленому Типовою інструкцією про порядок списання основних засобів. Обов’язково проводиться інвентаризація:

  1. будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів – не менше одного разу на три роки;
  2. інших основних засобів, малоцінних та швидкозношуваних предметів – не менше одного разу на рік.

Інвентаризація основних засобів провадиться не раніше 1 жовтня звітного року.

Обробка результатів інвентаризації полягає у регулюванні розходжень фактичної наявності основних засобів з даними бухгалтерського обліку, встановленими при інвентаризації.

Об’єкти, помилково включені до складу основних засобів, переводяться до складу малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Неправильно використовувані норми амортизації не тягнуть за собою змін облікових даних про розмір зносу за минулі періоди (до 1-го числа місяця, в якому провадиться інвентаризація) і після уточнення слугують для правильного наступного відображення зносу.

Розходження внаслідок використання неправильно визначених коефіцієнтів індексації (переоцінки) основних засобів підлягають відображенню в обліку у встановленому порядку на суму виявленої різниці станом на 1-ше число місяця, в якому провадиться інвентаризація.

Розбіжності внаслідок неправильно проведеної переоцінки основних засобів підлягають відображенню в обліку у встановленому порядку на суму виявленої різниці.

Особливості будови та порядок заповнення та перевірки облікових регістрів передусім визначаються формою ведення бухгалтерського обліку та рівнем технічного оснащення. Під формою ведення бухгалтерського обліку розуміють систему взаємопов’язаних облікових регістрів певної форми (будови) та змісту, що зумовлює послідовність і техніку облікової реєстрації. 

Форма ведення бухгалтерського обліку як певна система регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації обирається підприємствами самостійно з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних.

Останнім часом обчислювальна техніка і на малих підприємствах перетворилась на визначальний фактор організації обліку. Застосування автоматизованої форми бухгалтерського обліку на ПрАТ «Харчопродторг» дозволяє прискорити обробку облікової інформації та передачу її за всіма напрямками.

Вибір автоматизованої форми бухгалтерського обліку для підприємства зводиться до вибору зручної комп’ютерної програми, що відповідає завданням обліку, оподаткування та звітності і може бути використана для ведення практично будь-яких розділів бухгалтерського обліку на підприємстві [2].

На ПрАТ «Харчопродторг» бухгалтерський облік забезпечений програмою 1С: Бухгалтерія 8.0, яка включає набір стандартних звітів, що дають змогу бухгалтеру одержати інформацію за довільний період, у різних розрізах і з необхідним ступенем деталізації.

Програма за даними синтетичного обліку формує такі звіти: оборотно-сальдову відомість (Додаток Ж1, Ж2), шахову відомість, Головну книгу, журнал-ордер і відомість за рахунком, аналіз рахунка – за період і за датами, картку рахунка, а також звіти з аналітичного обліку: оборотно-сальдову відомість за рахунком у розрізі об’єктів аналітичного обліку, аналіз рахунка у розрізі об’єктів аналітики, аналіз об’єкта аналітики за рахунками, картку операцій за об’єктом аналітики. 

Господарська діяльність та фінансовий стан ПрАТ «Харчопродторг» багато в чому залежать від забезпеченості основними засобами та від їх використання. Усі операції, пов’язані з рухом основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг», оформлюються первинними документами, які забезпечують правильність їх обліку.

Графік  документообігу первинних документів із обліку основних засобів повинен  бути частиною загального графіку документообігу підприємства.

Для розробки графіку документообігу первинних документів із обліку основних засобів необхідно враховувати особливості організації виробництва і структури підприємства.

Графік доцільно оформити у вигляді таблиці, де необхідно вказати роботи із створення, перевірки й обробки документів, виконаних працівниками підприємства (Додаток Л).

Підприємства України, крім тих, що зазначені в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової. Усі ж інші підприємства, у тому числі досліджуване підприємство, – ведуть облік за національними стандартами України.

Національні стандарти бухгалтерського обліку розроблялися з урахуванням міжнародних, саме тому П(С)БО 7 «Основні засоби» має ряд спільних моментів з МСБО 16 «Основні засоби». Проте, аналізуючи національні та міжнародні стандарти щодо обліку основних засобів, спостерігаються також відмінності, які можна побачити у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Відмінності в обліку наявності та використання основних засобів за П(С)БО та МСБО

Ознака

П(С)БО 7

М(С)БО 16

Визначення

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік)

Основні засоби – це матеріальні об’єкти, які:

  1. утримуються для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг, для надання в оренду іншим або для адміністративних цілей;
  2. використовуватимуться протягом більше одного періоду

Класифікація

Групи ОЗ: земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом; будівлі, споруди та передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); тварини; багаторічні насадження; інші основні засоби.

Класи ОЗ: офісне обладнання; земля; земля та будівлі; машини та обладнання; кораблі; літаки; меблі та приладдя; автомобілі.

Елементи первісної вартості

Деталі визначення первісної вартості відсутні, внаслідок чого до первісної вартості об’єкта може потрапити вся сума прогнозованих витрат на демонтаж, а не теперішня вартість цієї суми.

До первісної вартості об’єкта слід включати не всю суму очікуваних майбутніх витрат на демонтаж, а теперішню вартість цієї суми. Щорічно суму забезпечення слід переглядати, і її збільшення слід відносити до витрат на позики (фінансові витрати), а не до первісної вартості об’єкта.

Амортизація

Методи нарахування амортизації: прямолінійний, виробничий, кумулятивний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості.

Методи нарахування амортизації: прямолінійний та виробничий (метод

суми одиниць продукції)

Переоцінка

Підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, тобто стандартом передбачено тільки одну модель.

Стандарт дає підприємству право обирати для відображення в обліку одну з двох моделей оцінки основних засобів після визнання: модель собівартості або модель переоцінки.

Визначення терміна «основні засоби» в МСБО 16 можна вважати подібним визначенню в національному П(С)БО 7, проте при порівнянні цих двох документів можна побачити суттєві відмінності.

Так, МСБО 16 не уточнює, що є об'єктом основних засобів. Належність окремих видів майна до основних засобів визначається на підставі професійної думки бухгалтера з урахуванням конкретних обставин і умов експлуатації об'єкта. Відповідно до П(С)БО 7, об'єкт основних засобів також може бути поділений на окремі частини, однак на практиці далеко не кожне підприємство використовує подібний спосіб покращення контролю та коригування амортизаційних відрахувань.

Аналогічно МСБО 16 передбачена можливість об'єднання окремих незначних активів (наприклад, шаблонів, інструментів і штампів тощо) в один об'єкт основних засобів, національні ж стандарти таку можливість виключають.

Наступним напрямком дослідження виступає процес переоцінки основних засобів, в якому суттєвих відмінностей між МСБО 16 та П(С)БО 7 не спостерігається, але українські стандарти чіткіше зазначають ту межу (більше10%), яка призводить до необхідності проведення переоцінки [16, с. 85-134].

Методами нарахування амортизації у П(С)БО і у МСБО є: прямолінійний та виробничий (метод суми одиниць продукції). Проте в П(С)БО є ще три методи: зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, а МСБО включає в себе метод зменшення залишку [54].

Таким чином, відмінні риси між П(С)БО 7 та МСБО 16 можна пояснити тим, що міжнародний обліковий стандарт носить загальний рекомендаційний характер та не враховує національних особливостей ведення бухгалтерського обліку.

2.2. Аналітичний та синтетичний облік наявності та використання основних засобів

Основні засоби є важливою умовою і фактором забезпечення ефективної діяльності підприємств. 

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [44].

Для обліку основних засобів Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачені рахунки: 10 «Основні засоби», 13 «Знос необоротних активів», 15 «Капітальні інвестиції» [48].

Рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості.

За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів.

За кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів. За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" також відображається сума створеного забезпечення, зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель.

На ПрАТ «Харчопродторг» використовуються наступні субрахунки рахунку 10 "Основні засоби" :

  1. 101 "Земельні ділянки"
  2. 103 "Будинки та споруди"
  3. 104 "Машини та обладнання"
  4. 105 "Транспортні засоби"
  5. 106 "Інструменти, прилади та інвентар"
  6. 109 "Інші основні засоби"

Аналітичний облік основних засобів ведеться щодо кожного об'єкта окремо.

Кореспонденцію рахунків з обліку придбання основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» наведено у Таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Придбання основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» (на прикладі придбання верстату)

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

Отримано верстат за договором постачання

152

631

30000,00

Відображено суму ПДВ, яка включена до вартості верстату за договором

641

631

6000,00

2

Проведено оплату за договором постачання

631

311

30000,00

3

Відображено витрати на транспортування верстата

152

631

300,00

Відображено суму ПДВ у складі транспортних витрат

641

631

60,00

4

Відображено виплати зі складання та монтажу верстату

152

631

250,00

5

Проведено оплату транспортних послуг

631

311

360,00

6

Зарахування верстату до об’єктів основних засобів

104

152

30550,00

Рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" призначено для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу (накопиченої амортизації) необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

На ПрАТ «Харчопродторг» використовуються наступні субрахунки рахунку 13 "Знос (амортизація) необоротних активів":

  1. 131 "Знос основних засобів"
  2. 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів"
  3. 133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів"

За кредитом рахунку 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" відображається нарахування амортизації та індексації зносу (накопиченої амортизації) необоротних активів, за дебетом - зменшення суми зносу (накопиченої амортизації).

Аналітичний облік зносу (накопиченої амортизації) необоротних активів ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів.

Усі витрати підприємства, пов'язані з надходженням основних засобів, збираються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".

Під капітальними інвестиціями розуміють витрати підприємства на придбання або створення основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів, а також витрати на реконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих підприємств [9].

Синтетичний облік витрат на капітальні інвестиції на ПрАТ «Харчопродторг» здійснюється на рахунку 15 по субрахунках:

  1. 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів";
  2. 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів";
  3. 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів".

По дебету рахунка 15 "Капітальні інвестиції" і його субрахунків відображаються витрати на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів, а по кредиту - їхнє списання на собівартість прийнятих в експлуатацію об'єктів.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно по видах основних засобів, інших матеріальних необоротних активах, нематеріальних активах, а також по окремих об'єктах капітальних вкладень (інвентарним об'єктам).

Процес придбання (спорудження) основних засобів можна зобразити схематично (Рис. 2.3).

Рис. 2.3 Процес придбання (спорудження) необоротних активів

Усі основні засоби, які надходять на підприємство, закріплюються за матеріально-відповідальними особами. Для контролю за збереженням і рухом основних засобів і правильному їх використанні кожному інвентарному об'єкту присвоюють свій цифровий номер, який називається інвентарним номером. Інвентарні номери привласнюють окремим об'єктам на весь період перебування їх в господарстві. При вибутті об'єкту із підприємства інвентарний номер іншим об'єктам не присвоюється.

Усі основні засоби, які знаходяться в експлуатації, закріплюються за підрозділами підприємства. Закріплення основних засобів відбувається в інвентаризаційних описах основних засобів.

Основними регістрами аналітичного обліку основних засобів в господарстві є інвентарні картки. Зміст і форма інвентарних карток залежать від виду основних засобів. Будівлі і споруди в господарстві обліковуються в інвентарних картках форми № ОЗ-6, машини, обладнання, інструменти, виробничий і господарський інвентар - в формі № ОЗ-7.

Вказані інвентарні картки відрізняються в основному зворотною стороною, яка використовується для короткої індивідуальної характеристики об'єкта.

Інвентарні картки заповнюються на підставі первинних документів (актів приймання - передачі, технічних паспортів), які передаються в технічний відділ контори підприємства.

Різноманітність регістрів аналітичного обліку не сприяє підвищенню інформаційної місткості. В інвентарній картці, яка застосовується, не передбачено ряду реквізитів.

Вона не дає уяви про вид надходження основних засобів (за рахунок власних коштів, безкоштовно отриманих, або ж орендованих), відсутня інформація про кількість і суму матеріалів, які надійшли після ліквідації. За даними карток обліку руху основних засобів складають оборотну відомість, оборот і залишки якої щомісячно звіряють з даними синтетичного обліку [55].

Придбані основні засоби ставляться на облік за їх первісною вартістю. Первісна вартість складається із суми, яку підприємство-покупець сплачує продавцю за основний засіб, різних податків, зборів та платежів, що сплачуються у зв'язку із придбанням основного засобу, тощо [44].

До того моменту, доки основний засіб не поставлено на облік і не введено в експлуатацію, всі витрати на його придбання обліковуються на рахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів". Розглянемо відображення в бухгалтерському обліку досліджуваного підприємства – ПрАТ «Харчопродторг», операцій з придбання основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку в конкретній ситуації.

Задача № 1. Автотранспорт, який був у користуванні, придбавається на території України у фізичної особи.

Вихідні дані (умовні):

1. Вартість автомобіля "Шкода" - 15000 грн.

2. Сума збору до Пенсійного фонду становить 450 грн (15000 х 3%).

3. Вартість реєстрації в органах ДАІ - 200 грн (цифра умовна).

4. Податок з власників транспортних засобів - 60 грн (цифра умовна). При реєстрації автомобіля транспортний податок сплачується за квартал у сумі 15 грн.

Додаткові дані:

1. Продавець автомобіля - фізична особа, не є платником ПДВ.

2. Підприємство-покупець - юридична особа, є платником ПДВ.

3. Спочатку покупець отримує автомобіль, а потім проводить оплату.

4. Для обліку витрат застосовується 9-й клас рахунків.

Бухгалтерський та податковий облік операцій наведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Відображення операцій з придбання автомобіля у фізичної особи Приватним акціонерним товариством «Харчопродторг»

№ з/п 

Зміст господарської операції  

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Сума, грн  

Д-т

К-т

ВД

ВВ

1.

Відображено вартість автомобіля

152

631

 

 

15000

2.

Нараховано та сплачено пенсійний збір

152 
651

651 
311

 

 

450

3.

Нараховано та сплачено за державну реєстрацію

152 
642

642 
311

 

 

200

4.

Перераховано кошти продавцю автомобіля

631

311

 

 

15000

5.

Нараховано та сплачено податок з власників транспортних засобів

92 
641

641 
311

 

15

15

6.

Поставлено автомобіль на облік

10

152

 

 

15650

7.

Наприкінці звітного періоду списано суму податку з власників транспортних засобів на зменшення фінансового результату

791

92

 

 

15

У бухгалтерському обліку будь-яка операція повинна підтверджуватися відповідними документами. Придбання авто не є винятком. І першим документом, який повинен бути на підприємстві, є договір купівлі-продажу, згідно з яким отримується авто. 

Господарські операції з придбання (у т. ч. безоплатного), введення в експлуатацію тощо оформлюються Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма №ОЗ-1).

Таким чином, стан організації синтетичного та аналітичного обліку наявності та використання основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» відповідає вимогам чинного законодавства, ведеться на підставі типових форм документів, які містять належним чином заповнені реквізити, складаються та оброблюються вчасно.

2.3. Відображення інформації про наявність та використання основних засобів у фінансовій звітності

Бухгалтерський облік є одним із інструментів ефективного розподілу благ у суспільстві. На основі облікової інформації стає можливим визначення галузей економіки, що створюють національне багатство, ступінь їх участі у цьому процесі та напрями розподілу створеного багатства. Одним із основних елементів методу, що забезпечують цей процес є звітність.

Звітність підприємства – один із інструментів отримання повної, правдивої й неупередженої інформації про фінансовий чи майновий стан підприємства з метою прийняття оперативних управлінських рішень.

На думку Я.В. Соколова, бухгалтерська звітність відображає факти господарського життя, що мали місце в минулому, але сенс звітності в тому, щоб дати можливість потенційним користувачам облікової інформації приймати рішення на майбутнє.

Тобто, це можливо лише за умови представлення зрозумілої інформації з дотриманням принципів суттєвості, своєчасності, повноти, надійності, нейтральності, достовірності й об’єктивності.

Звітність як елемент методу бухгалтерського обліку, забезпечує надання інформації про усі об’єкти обліку, в тому числі і про основні засоби. Без належної фіксації фактів господарського життя, як стверджує В.В. Бондарчук, система бухгалтерського обліку є недієвою – вона не забезпечує формування достовірної інформації, а отже не виконує свого призначення [3, с.111].

Обліковий процес починається із заповнення первинного документу і закінчується складанням звітності. Вся система бухгалтерського обліку побудована на основі документування та закінчується складанням звітності. Для достовірного визначення національного багатства країни як в цілому, так і в розрізі окремих його складових, в державі повинна бути побудована ефективна система відображення усіх операцій та об’єктів в бухгалтерському обліку. Це дасть можливість відображати у звітності достовірну інформацію про основні засоби, які є частиною національного багатства.

МСБО 16 «Основні засоби» зазначає, що у фінансовій звітності слід розкривати для кожного класу основних засобів:

1) бази оцінки, що їх застосовували для визначення валової балансової вартості;

2) застосований метод амортизації;

3) застосовані строки корисної експлуатації або норми амортизації;

4) валову балансову вартість та суму накопиченої амортизації (разом з накопиченими збитками від зменшення корисності) на початок та кінець періоду;

5) узгодження балансової вартості на початок і кінець періоду [32].

Фінансова звітність має також розкривати таку інформацію:

1) наявність та суми обмежень на права власності, а також основні засоби, передані у заставу для забезпечення зобов'язань;

2) суму видатків, визнаних у балансовій вартості об'єкта основних засобів у ході його будівництва;

3) суму контрактних зобов'язань, пов'язаних із придбанням основних засобів;

4) суму компенсації від третіх сторін за об'єкти основних засобів, корисність яких зменшилася, або які були втрачені чи передані, що включається до прибутку чи збитку, якщо суму цієї компенсації не було розкрито окремо у звіті про сукупні доходи [32].

Якщо об'єкти основних засобів наведено за переоціненими сумами, треба розкривати:

1) дату набрання чинності переоцінки;

2) залучення незалежного оцінювача;

3) методи та значні припущення, застосовані під час попередньої оцінки справедливої вартості об'єктів;

4) міру, якою справедлива вартість об'єктів була визначена безпосередньо шляхом посилання на спостережні ціни на активному ринку або нещодавні ринкові операції між незалежними сторонами;

5) для кожного переоціненого класу основних засобів - балансову вартість, яка була б визнана, якби активи обліковували за моделлю собівартості;

6) дооцінку із зазначенням зміни за період та будь-яких обмежень щодо розподілу залишку акціонерам.

Завершальним етапом обліку наявності та використання основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» на мікрорівні є складання фінансової звітності. Інформація про основні засоби відображається у Формі № 1-м «Баланс» у ряд. 1005, 1010, 1011(табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Розкриття інформації за статтями Балансу та рахунками плану рахунків щодо основних засобів

Назва статті

Код рядка

Визначення статей

Рахунки, сальдо яких відображено у відповідних статтях звіту

Основні засоби:

1005

У статті "Основні засоби" наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби" та П(С)БО 14 "Оренда". У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів

первісна вартість

1010

Первісна (переоцінена) вартість основних засобів та інших необоротних матеріальних активів

Дт 10 "Основні засоби",

Дт 11 "Інші необоротні матеріальні активи"

знос

1011

Сума зносу основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

Кт 131 "Знос основних засобів",

Кт 132 "Знос інших не оборотних матеріальних активів"

На ПрАТ «Харчопродторг» складається та подається статистична звітність за формою № 2-річна «Капітальні інвестиції, вибуття й амортизація активів» та формою 2-квартальна «Капітальні інвестиції». У цих формах звітності також відображається інформація про основні засоби підприємства (Додаток В).

У Примітках до фінансової звітності (якщо така форма фінансової звітності складається на підприємстві) щодо кожної групи основних засобів наводиться така інформація:

  1. вартість (первісна або переоцінена), за якою основні засоби відображені в балансі;
  2. методи амортизації, що застосовуються підприємством, і терміни корисного використання (експлуатації);
  3. наявність та рух основних засобів у звітному році:
  4. первісна (переоцінена) вартість та сума зносу на початок звітного року;
  5. первісна вартість основних засобів, які визнані активом, з виділенням вартості основних засобів, отриманих в результаті об'єднання підприємств;
  6. сума зміни первісної (переоціненої) вартості та зносу основних засобів у результаті переоцінки;
  7. первісна (переоцінена) вартість та сума зносу основних засобів, які вибули;
  8. сума нарахованої амортизації;
  9. сума втрат від зменшення корисності, відображена в Звіті про фінансові результати у звітному періоді;
  10. інші зміни первісної (переоціненої) вартості та сума зносу основних засобів;
  11. первісна (переоцінена) вартість та сума зносу на кінець звітного року [16].

У Примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:

  1. вартість основних засобів, щодо яких існують обмеження володіння, користування та розпорядження;
  2. вартість переданих у заставу основних засобів;
  3. сума капітальних вкладень на придбання і будівництво основних засобів за звітний рік;
  4. сума укладених угод на придбання у майбутньому основних засобів;
  5. залишкова вартість основних засобів, що тимчасово не використовуються (консервація, реконструкція тощо);
  6. первісна (переоцінена) вартість повністю амортизованих основних засобів, які продовжують використовуватись;
  7. залишкова вартість основних засобів, вилучених з експлуатації для продажу;
  8. первісна вартість, залишкова вартість та метод оцінки основних засобів, отриманих за рахунок цільового фінансування.

Якщо в звітному періоді проводилася переоцінка основних засобів, необхідно розкривати в Примітках зміну розміру додаткового капіталу в результаті переоцінки основних засобів та обмеження щодо його розподілу між власниками (учасниками).

Крім того, бажано розкривати в Примітках таку інформацію щодо переоцінки основних засобів:

  1. базу, застосовану для переоцінки активів;
  2. дати чинності переоцінки;
  3. залучення незалежного оцінювача;
  4. сутність будь-яких показників, що застосовувалися для визначення відновлюваної вартості.

У Примітках до консолідованої фінансової звітності щодо кожної групи основних засобів наводиться сума курсових різниць у зв'язку з перерахунком вартості основних засобів, наведеної у фінансовій звітності дочірніх підприємств.

2.4. Напрямки удосконалення організації та методики обліку наявності та використання основних засобів в умовах комп’ютерних технологій

На сьогоднішній день основні засоби функціонують у виробничих та невиробничих сферах різних підприємств. Вимоги постійного контролю за наявністю та рухом основних засобів є заставою ефективності управління виробничою чи невиробничою сферами діяльності.

Останнім часом існує низка проблем, які негативно впливають на процес управління діяльністю підприємства, знижуючи ефективність використання основних засобів. Одним з таких питань є проблема складності оцінки основних засобів, яка полягає у виборі вартості, за якою слід їх вимірювати. Традиційним і найбільш методично розробленим способом оцінки в національній обліковій практиці є відображення основних засобів за первісною вартістю, яка складається з фактичних витрат на їх виробництво і придбання.

Проте при оцінці основних засобів в умовах інфляційних процесів, застосування первісної вартості може привести до негативних наслідків. Навіть за умов незмінних цін, потенціал основних засобів не є незмінним, оскільки скорочується строк їх служби, вони стають морально застарілими. Основні засоби, які придбані в різний час і мають однакові характеристики, матимуть різну вартість. А проведення постійних переоцінок збільшує витрати підприємства, що впливає на його фінансовий результат.

З метою покращення бухгалтерського обліку основних засобів, доцільним буде ввести до Плану рахунків окремий рахунок для відображення витрат на ремонт основних засобів із субрахунками поточного та капітального ремонтів. Цей рахунок повинен бути активним і калькуляційним, де по дебету слід відображати всі витрати на ремонт основних засобів. З кредиту цього рахунку слід списувати витрати закінчених ремонтів на витрати звітного періоду. Залишком на рахунку будуть суми по незавершеним поточним та капітальним ремонтам.

При контролі основних засобів необхідно використовувати прийоми: документальний та фактичний.

Прийоми документального контролю застосовують до бухгалтерських документів, записів в облікових регістрах, даних звітів і балансів, до статистичних та оперативних матеріалів. При цьому об'єктом документального контролю є інформація, що характеризує здійснені господарські операції.

Однак правильність здійснення багатьох господарських операцій не завжди можна перевірити прийомами документального контролю. Часто виникає необхідність перевірки наявності виробленої продукції, прийнятої покупцями в натурі. З цією метою разом з прийомами документального контролю в ході перевірки застосовують прийоми фактичного контролю.

Однак в теперішній час в господарстві відсутні організаційно-методичні забезпечення контролю по основним засобам. Для більш ефективної організації роботи контрольного апарату необхідно використовувати розроблені контрольно-аналітичні таблиці.

При отриманні в бухгалтерію товарно-транспортних накладних, приймальних квитанцій, платіжних доручень їх дані повинні заноситися у відповідні накопичувальні відомості реєстраційного журналу і кожен день визначати суму додаткової виручки або збитку. Накопичувальні відомості можливо вести наростаючим підсумком за місяць і з початку року. Для якісної перевірки та скорочення проведення ревізії та перевірок наперед заготовляють бланки описів порушень і інвентаризації розрахунків з покупцями та замовниками.

На ПрАТ «Харчопродторг» здійснюється постійний внутрішній контроль за наявністю та рухом основних засобів. Але в організації контролю було намічено багато недоліків. Тому важливо визначити основні шляхи по вдосконаленню контролю за наявністю та використання основних засобів.

Важливою умовою забезпечення майна застереження фактів крадіжок, нестач, псування втрат є створення належних умов збереження основних засобів у виробничих підрозділах і на об'єктах господарювання. Тому одним з головних завдань внутрішньогосподарського контролю є контроль за станом збереження основних засобів та дотримання відповідних правил і вимог з цього питання.

Для покращення контролю за основними засобами в місцях зберігання і експлуатації необхідно проводити періодичну паспортизацію стану збереження основних засобів. Суть цього заходу полягає в складанні і заповненні спеціального паспорту, в якому наведені правила збереження та відомості про фактичну відповідність умов збереження цим правилам. Тобто за допомогою цих паспортів, так би мовити, атестують об'єкти основних засобів на предмет їх відповідності основним правилам і вимогам збереження.

Головним завданням паспортизації стану збереження основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» є завчасно в ході періодичних планових перевірок виявляти факти порушення правил збереження цінностей, які можуть зумовити випадки крадіжок, нестач, псування та інших втрат основних засобів та інформування керівника підприємства для негайного вжиття ним заходів щодо усунення згаданих фактів.

Більше уваги в господарстві слід приділити і проведенню інвентаризації основних засобів, яка є одним з важливих етапів контролю, оскільки за допомогою інвентаризації контролюється робота матеріально-відповідальних осіб за збереженням інвентарних об'єктів. Так ревізійній комісії в першу чергу необхідно потурбуватися про проведення не тільки повних, а й при потребі часткових контрольних або вибіркових інвентаризацій об'єктів основних засобів. Це потрібно організувати таким чином, щоб матеріально-відповідальні особи не змогли підготуватися до інвентаризації з метою приховання можливих нестач і розкрадань.

Для ефективного проведення інвентаризації основних засобів треба підібрати і укомплектувати інвентаризаційні комісії досвідченими спеціалістами, саме з основних засобів (агрономами, інженерами, працівниками бухгалтерської служби, представниками виконавчої влади).

При контролі за наявністю основних засобів, тобто в процесі інвентаризації, доцільно окремо проводити перевірку відповідності даних аналітичного і синтетичного обліку та фактичної наявності цінностей за результатами інвентаризації.

Для оцінювання резервів підвищення ефективності основних засобів необхідно, насамперед, знати реальний рівень їх використання та конкретні можливості його підвищення. Поліпшення використання основних засобів може бути забезпечене двома шляхами: інтенсивним та екстенсивним. Інтенсивний шлях характеризується підвищенням завантаження устаткування та збільшенням рівня використання їхньої потужності. Основними напрямами підвищення інтенсивного використання устаткування є:

  1. удосконалення технологій та організації виконання робіт;
  2. правильний вибір машин і робочого устаткування;
  3. запровадження сучасних технологій.

Екстенсивний шлях полягає у збільшенні тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньозмінних втрат робочого часу, підвищенні коефіцієнта змінності. Основними шляхами поліпшення екстенсивного використання устаткування в машинобудуванні є:

  1. безперебійне постачання підприємствам сировини, матеріалів, палива, електроенергії;
  2. своєчасне усунення виявлених диспропорцій у галузі й на підприємствах, в окремих цехах і виробничих дільницях, що дасть змогу запобігти перервам у роботі підприємства;
  3. усунення причин нерівномірної роботи підприємства, що призводить до недовикористання устаткування в цілому, й у часі, тобто до його простоїв.

Значні резерви підвищення ефективності використання основних засобів містяться у збільшенні тривалості роботи машин та механізмів. У цілому сукупність резервів покращення використання основних засобів підприємства може бути поділена на три великих групи:

1. Технічне вдосконалення засобів праці, яке передбачає:

  1. технічне переозброєння на базі комплексної автоматизації виробництва та впровадження гнучких виробничих систем;
  2. заміну застарілої техніки, модернізацію обладнання;
  3. ліквідацію «вузьких місць» і диспропорцій у виробничих потужностях підприємства;
  4. механізацію допоміжних та обслуговуючих виробництв;
  5. розвиток винахідництва та раціоналізаторства.

2. Збільшення тривалості роботи машин та обладнання за рахунок:

  1. ліквідації незадіяного обладнання (здавання його в оренду, лізинг, реалізація тощо);
  2. скорочення строків ремонту і технічного обслуговування обладнання;
  3. зниження простоїв: цілозмінних та внутрішньозмінних.

3. Покращення організації та управління виробництвом, а саме:

  1. прискорення досягнення проектної продуктивності введених в експлуатацію основних фондів;
  2. впровадження наукової організації праці та виробництва;
  3. покращення забезпечення матеріально-технічними ресурсами;
  4. вдосконалення управління виробництвом на базі сучасної комп'ютерної техніки.

Застосування на практиці запропонованих заходів у цілому по підприємству дасть змогу збільшити обсяги випуску товарної продукції, підвищити показник фондовіддачі, а також збільшити прибуток від реалізації продукції й балансовий прибуток, а отже, і рентабельність основних засобів підприємства.

Основні засоби становлять головну частину матеріально-технічної бази будь-якої галузі чи підприємства. На основі підвищення ефективності їх використання збільшується економічний потенціал і виробничі можливості галузі, підвищується технічний рівень виробництва. Це, у свою чергу, підвищує темпи випуску продукції, що вирішальним чином сприяє вдосконаленню розширеного відтворення й правильному формуванню найважливіших пропорцій господарювання.

РОЗДІЛ 3

Аналіз і аудит наявності та використання основних засобів ПрАТ «Харчопродторг»

3.1. Мета, завдання та інформаційне забезпечення аналізу наявності та використання основних засобів

Діяльність підприємства нерозривно пов’язана з наявністю та використанням основних засобів, які повинні характеризуватися відповідним складом та структурою для здійснення процесу виробництва. Для забезпечення конкурентоспроможності підприємства та отримання необхідної величини прибутку необхідно здійснювати постійний аналіз ефективності використання основних засобів та досліджувати фактори, які впливають на них.

Аналіз наявності і стану основних засобів підприємства дає можливість розраховувати показники та шляхи підвищення ефективності їхнього використання, прогнозувати необхідність залучення коштів для придбання нових основних засобів у зв’язку з фізичним зношенням наявних [66].

Завдання аналізу стану та ефективності використання основних засобів передбачають:

  1. визначення забезпеченості підприємства основними засобами;
  2. оцінка складу та технічного стану основних засобів і особливо;
  3. вивчення форм, темпів та методів оновлення основних засобів, їх ефективності та відповідності вимогам торговельної діяльності;
  4. визначення ступеня використання основних засобів і факторів, що чинять на нього вагомий вплив;
  5. визначення внутрішньогосподарських резервів росту ефективності використання основних засобів.

Етапи аналізу основних засобів:

1) аналіз обсягів та динаміки основних засобів (визначення темпів росту та приросту);

2) аналіз стану та складу ОЗ;

3) аналіз ступеню зносу ОЗ (коефіцієнт зносу ОЗ, коефіцієнт придатності ОЗ, ступінь придатності ОЗ для подальшого використання);

4) аналіз інтенсивності відновлення (коефіцієнт оновлення ОЗ, коефіцієнт вибуття ОЗ);

5) аналіз ефективності використання ОЗ (фондовіддача)

Основним джерелом інформації для аналізу наявності та використання основних засобів є дані бухгалтерського обліку та звітності (фінансової та статистичної), де відображаються всі господарські операції та результати діяльності промислових підприємств. У свою чергу бухгалтерська інформація включає дані синтетичного і аналітичного обліку та дані, які містяться у фінансовій та статистичній звітності.

Перераховані джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз проводиться за даними первинного бухгалтерського обліку. Прогнозний аналіз наявності та використання основних засобів застосовується при оцінці відповідних альтернативних управлінських рішень.

Слід зазначити, що для забезпечення економічного аналізу процесу експлуатації основних засобів, крім наведеної вище інформаційної бази, доцільним є використання інформації, отриманої з мережі Інтернет та на підприємстві.

Методика аналізу наявності та використання основних засобів повинна врахувати ряд принципових положень: функціональна корисність основних засобів зберігається протягом декількох років, тому витрати з їх придбанням і експлуатацією розподілені в часі; момент фізичної заміни основних засобів не співпадає з моментом їх вартісного заміщення, у результаті чого можуть виникнути втрати і збитки, що зменшують фінансові результати діяльності підприємства; ефективність використання основних засобів оцінюється по-різному залежно від їх виду, належності, характеру участі у виробничому процесі, а також призначення.

Оскільки основні засоби обслуговують не тільки виробничу сферу діяльності підприємства, а й соціально-побутову, культурну тощо, ефективність їх використання визначається не лише економічними, а й соціальними, екологічними та іншими факторами [5].

Для забезпечення відтворення основних виробничих засобів важливе значення має вивчення їхнього стану та використання, що є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об'єднати в три групи, які характеризують:

  1. забезпечення підприємства основними засобами;
  2. стан основних засобів;
  3. ефективність використання основних засобів.

До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами, належать:

  1. фондомісткість;
  2. фондоозброєність;
  3. коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства.

Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними засобами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість – до зменшення.

Забезпеченість підприємства основними виробничими засобами визначається рівнем фондоозброєності праці, яку розраховують як відношення вартості основних виробничих засобів до чисельності працівників підприємства. Збільшення рівня фондоозброєності є позитивним фактором.

Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у активах підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих засобів (за вирахуванням суми їхнього зносу) до вартості майна підприємства.

Якщо коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у активах підприємства сягає критичної позначки (0,2 - 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким, тому необхідно здійснювати пошук коштів для виправлення становища.

Стан основних виробничих засобів характеризують через такі коефіцієнти:

  1. зносу основних засобів (характеризує ту частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах);
  2. придатності (характеризує частку не перенесеної на створюваний продукт вартості);
  3. оновлення (характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів; показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду);
  4. вибуття (приросту) основних засобів(характеризує рівень інтенсивності їх вибуття засобів зі сфери виробництва).

До показників, які характеризують ефективність використання основних засобів, належать:

  1. фондовіддача (характеризує рівень інтенсивності їх вибуття засобів зі сфери виробництва);
  2. рентабельність основних засобів;
  3. сума прибутку на одну гривню основних засобів.

Найбільш загальним показником, який характеризує ефективність використання основних засобів, є фондовіддача.

 Абсолютним показником ефективності використання основних засобів є сума прибутку на одну гривню основних засобів. До показників ефективності використання основних засобів можна також віднести показник питомої ваги активної частини основних засобів у їх загальній сумі.

Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних засобів того чи іншого підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Усю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо кращого використання основних засобів підприємства можна умовно поділити на збільшення екстенсивного завантаження та підвищення інтенсивного навантаження.

До інтенсивних напрямів відносять:

1) механізацію та автоматизацію виробництва;

2) технічне переозброєння та модернізацію підприємства;

3) удосконалення технологічних процесів;

4) скорочення тривалості операційного циклу виробництва;

5)застосування прогресивних форм організації та управління виробництвом;

6)підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня промислово-виробничого персоналу.

Екстенсивні напрями підвищення використання основних засобів:

1) скорочення простоїв обладнання внаслідок своєчасного забезпечення сировиною, матеріалами, напівфабрикатами тощо, підвищення якості ремонтів та обслуговування обладнання;

2) збільшення кількості машино-змін роботи обладнання, зменшення кількості непрацюючого устаткування;

3) введення додаткового обладнання.

Однак треба наголосити на двох важливих обставинах. По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин та устаткування обмежується тільки календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності практично не є такими обмеженими. По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як правило, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями; проте останні порівняно швидко окупаються за рахунок одержаного внаслідок інтенсифікації додаткового економічного ефекту.

У процесі проведення аналізу наявності та використання основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» використовуються такі методичні прийоми фінансового аналізу:

  1. горизонтальний аналіз (оцінюється система показників динаміки: абсолютний приріст, темп (коефіцієнт) росту (приросту),розмір одного відсотка приросту);
  2. вертикальний аналіз (орієнтований на оцінку структури підсумкового показника з метою визначення впливу структурних змін на зміну загального показника);
  3. порівняння (орієнтований на визначення відхилень і встановлення причин, які зумовили ці відхилення);
  4. балансовий прийом (використовується для відображення двох груп взаємозв’язаних і урівноважених економічних показників);
  5. групування (дозволяють вивчити ті чи інші економічні явища у зв’язку і взаємозалежності, виявити вплив найбільш суттєвих факторів на рівень результативного показника);
  6. абсолютні величини (відображають кількісні сторони економічних явищ і процесів);
  7. відносні величини (показники, які відображають кількісні співвідношення між явищами і процесами);
  8. середні величини (використовуються для узагальнення кількісних характеристик якісно однорідних явищ і процесів).

Таким чином, кожен з наведених методичних прийомів фінансового аналізу має важливе значення для проведення аналізу наявності та використання основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг».

Особливість аналізу основних засобів – його багаторівневий характер. Важливо виділити рівень впливу факторів і відповідно до цього вибрати моделі і способи аналізу. Кінцевою метою аналізу використання основних засобів незалежно від галузі діяльності підприємства є можливість розширення обсягів випуску і реалізації без додаткового залучення ресурсів або визначення потреби у відновленні або розширенні виробничого потенціалу.

3.2. Аналіз наявності основних засобів та ефективності їх використання на ПрАТ «Харчопродторг»

Під час аналізу ефективності використання основних засобів необхідно вивчити обсяг основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг», темпи їх зростання за відповідні періоди, співвідношення окремих груп у загальній вартості фондів (їх структуру), визначити активну частину фондів, причини зміни їх обсягів та структури, шляхи покращення структури.

Під час аналізу обсягу, структури та динаміки основних засобів необхідно враховувати, що різні види основних засобів беруть різну участь у процесі господарської діяльності підприємства. Виробнича потужність визначається лише величиною промислово-виробничих основних засобів. Невиробничі основні засоби у виробництві безпосередньої участі не беруть, вони лише обслуговують культурно-побутові потреби колективу.

Основні виробничі засоби головного виду діяльності є такою частиною засобів, яка бере участь у процес і виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, відповідно до часу використання. Поновлюються основні виробничі засоби через капітальні вкладення.

Невиробничі основні засоби — це житлові будинки та інші об’єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які перебувають на балансі підприємства і не використовуються в господарській діяльності. Вони відтворюються тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.

Аналіз обсягу та динаміки основних засобів зобразимо в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Аналіз обсягу та динаміки основних засобів ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр., тис. грн.

Показник

2013 р.

2014 р.

Абсолютне відхилення (+,-)

2014 р. до 2013р.

%

%

%

Земельні ділянки

83,17

2,97

83,17

2,94

-

-

Будинки та споруди

1930,11

68,92

1964,47

69,46

+34,06

+1,76

Машини  та обладнання

459,92

16,42

452,44

15,99

-7,48

-1,63

Транспортні засоби

23,06

0,82

23,06

0,82

-

-

Інструменти, прилади, інвентар 

137,66

4,92

137,66

4,87

-

-

Інші основні засоби

14,09

0,50

14,09

0,50

-

-

Інші необоротні матеріальні активи

152,63

5,45

153,29

5,42

+0,66

+0,4

Разом

2800,64

100,00

2828,18

100,00

+27,24

00,00

Аналіз розрахунків, наведених у таблиці 3.1 показує, що загальний обсяг основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр. зріс на 27,24 тис. грн., що відбулося переважно за рахунок збільшення таких складових, як: 

  1. будинки та споруди на 34,06 тис. грн. (або на 1,76 %);
  2. інші необоротні матеріальні активи на 0,66 тис. грн. (або на 0,4 %).

Проте, поряд із збільшенням цих складових відбулося зменшення такого показника, як: машини  та обладнання на 7,48 тис. грн. (або на 1,63 %).

Для оцінки зміни структури основних засобів побудуємо структуру основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр. (рис. 3.1)

Рис. 3.1 Структура основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр., тис. грн.

З рис. 3.1 видно, що основну частку основних засобів на досліджуваному підприємстві за 2013-2014 рр. займають будівлі та споруди, які становлять 68,92-69,46 % загальної величини основних засобів, машини та обладнання 15,99-16,42 %. Усі інші складові є незначними в загальній величині основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг».

Таблиця 3.2

Аналіз наявності та використання основних засобів ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр., тис. грн.

Показник

Норматив

2013 р.

2014 р.

Абсолютне відхилення (+, -)

2014 р. від 2013 р.

1. Наявність ОЗ на поч. року

зменшення

1574,10

1500,80

-73,30

2. Надійшло за рік

збільшення

444,82

109,31

-335,51

3. Вибуло за рік

зменшення

518,12

240,77

-277,35

4. Наявність ОЗ на кінець року

зменшення

1500,80

1369,34

-131,46

5. Фондомісткість

зменшення

0,28

0,17

-0,11

6. Коефіцієнт реальної вартості ОЗ

збільшення

0,83

0,82

-0,01

7. Коефіцієнт зносу ОЗ

зменшення

0,47

0,52

0,05

8. Коефіцієнт придатності ОЗ

збільшення

0,53

0,48

-0,05

6. Коефіцієнт оновлення ОЗ

збільшення

0,18

0,08

-0,10

7. Коефіцієнт вибуття ОЗ

коеф.оновл.

0,18

0,04

-0,14

8. Коефіцієнт приросту ОЗ

збільшення

-

0,00

-

9. Фондовіддача

збільшення

2,16

1,71

-0,45

10. Рентабельність ОЗ

збільшення

-2,22

-2,75

-0,53

На ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр. спостерігається зменшення наявних основних засобів на кінець року на 131,46 тис. грн., такою ж є тенденція щодо їх надходження. Тобто за досліджуваний період надходження основних засобів знизились на 75 %.

Реальна вартість основних фондів залишається практично незмінною і коливається в межах 0,82-0,83. Негативним явищем в діяльності підприємства є те, що основні засоби зношені на 47-52%, тому є застарілими і потребують оновлення, модернізації. У результаті цього придатними до використання є на кінець 2014 р. 48% вартості всіх основних засобів ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр.

Коефіцієнт оновлення за досліджений період є дуже низьким і негативним явищем є його тенденція до зниження, а саме з 0,18 до 0,08, а це майже в два рази.

Рентабельність основних виробничих засобів за 2013-2014 рр. являється від’ємною, адже ПрАТ «Харчопродторг» у 2013-2014 рр. отримало загальний збиток.

Таким чином, протягом 2013-2014 рр. на ПрАТ «Харчопродторг» спостерігається поступове оновлення матеріально-технічної бази. Однак проведений аналіз наявності та використання основних засобів свідчить про незадовільний стан основних засобів на 2013-2014 рр. на досліджуваному підприємстві: рівень придатності активів на кінець 2014 р. становив 48 % , що на 5 % менше від даного показника на кінець 2013 р. Рівень придатності основних засобів являється недопустимим для ефективної діяльності ПрАТ «Харчопродторг».

Керівництву досліджуваного підприємства необхідно приділити увагу оптимізації структури основних засобів, пошуку джерел оновлення матеріальної бази, яка створює умови для здійснення основної діяльності.

3.3. Організація та методика проведення аудиту наявності та використання основних засобів

Аудиторська діяльність у сфері фінансового контролю
регулюється Господарським кодексом України, Законом України «Про аудиторську діяльність», іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту [12, 43].

Стандарти аудиту — це загальні керівні матеріали, що допомагають аудиторам у виконанні їх обов'язків з аудиту фінансової звітності. У цих керівних матеріалах подано професійні вимоги до якості аудитора і аудиторських висновків та доказів (свідчень).

Згідно ЗУ «Про аудиторську діяльність», аудиторська діяльність – підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг [46].

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитися з ініціативи суб’єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов’язковий аудит) [22].

Аудиторські послуги надаються згідно з Договором на проведення аудиту на ПрАТ «Харчопродторг» (Додаток З.1), укладанню якого передують такі процедури.

Для здійснення аудиту на досліджуваному підприємстві аудиторська фірма повинна отримати від замовника письмове звернення у вигляді "Листа-запиту"(Додаток З.2).

Відповідно до МСА 210 "Умови домовленостей про аудиторську перевірку" в інтересах замовника і виконавця аудита доцільно, щоб аудитор до початку аудиту надіслав "Лист - зобов'язання". (Додаток З.3)

Таким чином аудитор чи аудиторська фірма вивчає "Лист-запиту" і при погодженні надсилає "Лист - зобов'язання", де, крім згоди на проведення аудиту, може вказати на речі, щодо яких вважає за необхідне домовитись до укладання договору на проведення аудиту.

Після обміну інформацією на підставі цих двох листів (Листа-замовлення і Листа-зобов'язання) між замовником і виконавцем укладається договір на проведення аудиту (додаток З.1). Відповідно до ЦКУ та ГКУ, цей договір є документом, який підтверджує домовленість сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків щодо надання (отримання) аудиторських послуг[61].

МСА 300 "Планування" визначає обов'язковість складання спеціального документа, який розкриває зміст запланованих робіт, тобто плану аудиту (Додаток З.4) – документу, який зокрема, розглядає характер, час та обсяг аудиторських процедур, які повинні виконуватися працівниками аудиторської фірми для отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів з метою зменшення аудиторського ризику до прийнято низького рівня [41].

Вимоги до складання аудиторського висновку за результатами виконання завдань з надання впевненості викладені у Міжнародних стандартах аудиту 700-706.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про аудиторську діяльність», аудиторський висновок – це документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні. [Додаток З.5]

МСА 700 визначено основні правила написання аудиторського висновку (звіту), який надається за результатами аудиту фінансової звітності.

МСА 705 визначає три типи модифікованих думок, а саме:

  • умовно-позитивну;
  • негативну;
  • відмову від висловлення думки.

Основні засоби є основною складовою матеріально-технічної бази підприємств, а тому проведення аудиту наявності та використання даних активів – надзвичайно важливе і складне завдання.

Мета аудиту, відповідно до МСА 200 "Ціль і основні принципи аудиту фінансової звітності", полягає у висловленні аудитором незалежної професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації щодо наявності та використанні основних засобів [34].

Виходячи з мети, основними завданнями аудиту наявності та використання основних засобів є:

  • контроль за дотриманням чинного законодавства щодо операцій з основними засобами;
  • перевірка правильності документального оформлення операцій, пов'язаних з рухом основних засобів;
  • перевірка правильності визнання, класифікації та оцінки необоротних активів;
  • перевірка фактичної наявності і стану основних засобів;
  • перевірка правильності нарахування амортизації;
  • виявлення фактів неефективного використання основних засобів, реалізації їх за заниженою ціною, заниження оцінки, необґрунтованого списання;
  • оцінка придатності наявних основних засобів для експлуатації;
  • перевірка правильності визначення фінансових результатів від реалізації основних засобів;
  • перевірка відображення в обліку результатів надзвичайних подій, пов'язаних з основними засобами;
  • встановлення джерел фінансування відтворення основних засобів;
  • аналіз показників використання основних засобів.

Об'єкти аудиту наявності та використання основних засобів - це групи основних засобів, їх первісна, залишкова, справедлива, ліквідаційна і відновлювана вартість, а також правильність документального оформлення операцій з основними засобами, достовірність синтетичного та аналітичного обліку, реальність відображення вартості основних засобів і зносу у фінансовій звітності; економічні й технічні показники використання основних засобів; організація їх обліку та стан внутрішнього контролю [61].

Джерелами інформації для аудиту наявності та використання основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» є:

  1. наказ про облікову політику підприємства;
  2. первинні документи з обліку необоротних активів:
  • акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. № 03-1) (Додаток Е.1);
  • акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ф. № 03-2) (Додаток Е.2);
  • акт списання основних засобів (ф. № 03-3) (Додаток Е.3);
  • інвентарна картка обліку основних засобів (ф. № 03-6)
  • інвентаризаційний опис (Додаток Е.4)
  1. облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку необоротних активів (Оборотно-сальдова відомість (Додаток Ж1,Ж2));
  2. аудиторські висновки попередніх років;
  3. звітність:
  • Баланс (ф. №1-м);
  • Звіт про фінансові результати (ф. №2-м).

Перед безпосереднім проведенням аудиту основних засобів аудитору необхідно:

  1. ознайомитися з обліковою політикою підприємства у частині організації обліку основних засобів за період, що підлягає перевірці, її змінами порівняно з попереднім;
  2. уточнити дати проведення останньої інвентаризації основних засобів та її результатів;
  3. ознайомитися з матеріалами переоцінки основних засобів за станом на 1 січня та їх відображенням в обліку;
  4. перевірити наявність наказів (розпоряджень) про створення на підприємстві постійно діючої комісії, щодо списання необоротних активів, про осіб, відповідальних за зберігання необоротних активів з місцями їх експлуатації, а також з'ясування умов укладених з ними договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;
  5. ознайомитися з договорами на оренду необоротних активів, укладеними з юридичними та фізичними особами;
  6. перевірити наявність картотеки основних засобів за місця ми їх експлуатації у матеріально відповідальних осіб;
  7. вивчити інформацію наказів, списку матеріально-відповідальних осіб, що звільнилися;
  8. встановити забезпеченість бухгалтерії підприємства чинними нормативними документами, що визначають правила ведення обліку основних засобів, зразками міжвідомчих форм уніфікованої документації з обліку цих активів.

Така інформація дасть змогу аудитору на початку перевірки мати загальне уявлення про організацію обліку необоротних активів на підприємстві та визначити ті аспекти, що потребують особливої уваги.

Аудит основних засобів на підприємстві проводиться у послідовності, наведеній у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Етапи проведення аудиту основних засобів на підприємстві

№ п/п

Етап перевірки

Мета і завдання аудиту

Аудиторські процедури

Аудиторські докази

1.

Підготовчий

Попереднє знайомство з підприємством-клієнтом, оцінка систем контролю та бухгалтерського обліку, визначення аудиторського ризику, планування аудиту основних засобів

Опитування персоналу підприємства,вивчення матеріалів попередньої аудиторської перевірки, документальна перевірка, спостереження

Статут підприємства, накази, звіт про попередню аудиторську перевірку, інвентарні картки, дані синтетичного та аналітичного обліку основних засобів

2.

Основний

Контроль оцінки основних засобів, встановлення їх належності, перевірка достовірності облікових записів і залишків у Балансі, перевірка правильності нарахування зносу   основних засобів

Зіставлення даних інвентаризації, синтетичного та аналітичного обліку, запит до постачальників, документальна вибіркова перевірка, перевірка арифметичних підрахунків, аналіз

Акти інвентаризації, первинна, документація по основних засобах, облікові регістри синтетичного і. аналітичного обліку, відповіді на запит, Баланс

3.

Підсумковий

Складання розділу аудиторського звіту про основні засоби підприємства-клієнта

Систематизація та ґрунтування отриманої на попередніх етапах інформації, аналіз, складання звіту та аудиторського висновку

Робоча документація, складена на попередніх етапах перевірки

У результаті незалежного аудиту, проведеного у період з 12 березня по 15 квітня 2014 р. ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит-2», згідно Договору № 1А від 12.03.2014, було надано таку інформацію за видами активів ПрАТ «Харчопродторг» станом на 31.12.2013 р.:

«Товариство використовує власні основні засоби, оцінка яких в обліку і формах звітності достовірна. Поточний аналітичний і синтетичний облік надходження об'єктів, їх вибуття, ремонт ведеться у відповідності з ПСБО 7 "Основні засоби", затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92.

Одиницею обліку основних засобів був окремий об'єкт.
Аналітичний та синтетичний облік основних засобів проводився відповідно до П(С)БО 7 "Основні засоби" (Додаток З.5).

Первісна вартість основних засобів станом на 31.12.2013 року складає 2808,5 тис. грн., залишкова вартість становить 1500,8 тис. грн., сума зносу 1307,7 тис. грн.

За звітний період 2013 року проводились операції з придбання та ремонту основних засобів. Зазначені операції в бухгалтерському обліку відображались згідно з вимогами П(С)БО 7 "Основні засоби", а також з дотриманням вимог наказу Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №352 "Про затвердження типових форм первинного обліку".

Надходження основних засобів оформлялися актами прийому-передачі основних засобів (ф.ОЗ-1). Акт складався на кожний окремий інвентарний об'єкт. Акти підписані комісією, в склад якої входить матеріально-відповідальна особа.

Вибуття основних засобів оформлялися актами на списання основних засобів (ф. ОЗ-3).

Амортизація основних засобів нараховуються прямолiнiйним методом, відповідно до вимог Податкового Кодексу України.» (Додаток Е.3).

Таким чином, проведення аудиту щодо фінансової звітності на досліджуваному підприємстві активно впливає на виявлення негативних явищ у діяльності підприємств, встановлення їх причинних взаємозв’язків, сприяють профілактиці збитків, нестач, втрат у господарській діяльності.

Аудит основних засобів дозволяє встановити стан основних засобів на підприємстві, їх правильний облік, нарахування амортизації. Аудит наявності та використання основних засобів дуже складний процес, а з огляду на постійні зміни в нормативних актах стосовно їх амортизації, класифікації тощо, це ще й дуже важлива частина в загальному аудиті підприємства, так як може значно впливати на його кінцеві результати.

3.4. Шляхи удосконалення організації та методики аналізу і аудиту наявності та використання основних засобів

Ефективність використання основних засобів відіграє важливе значення для розвитку діяльності підприємства:

  • збільшується економічний потенціал і можливості галузі;
  • підвищується технічний рівень діяльності;
  • збільшуються темпи зростання продуктивності праці, поліпшення якості послуг та інших показників.

Для вирішення завдання підвищення ефективності використання основних засобів та отримання бажаних результатів у діяльності підприємства повинні бути розроблені конкретні шляхи, спрямовані на поліпшення використання основних засобів, практичне застосування яких дасть змогу використовувати наявні на підприємствах резерви підвищення їх ефективності, а також визначити основні чинники, що сприятимуть цьому.

Будь-який комплекс заходів щодо поліпшення використання основних засобів, розроблювальний у всіх ланках управління, повинний передбачати забезпечення зростання обсягів виробництва продукції, насамперед, за рахунок більш повного й ефективного використання внутрішньогосподарських резервів і шляхом більш повного використання машин і устаткування, підвищення коефіцієнта змінності, ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєння знову введених у дію потужностей, подальшої інтенсифікації виробничих процесів [65].

У цілому сукупність резервів покращення використання основних засобів підприємства може бути поділена на три великих групи:

1. Технічне вдосконалення  засобів праці, яке передбачає:

  • технічне переозброєння на базі комплексної автоматизації;
  • заміну застарілої техніки, модернізацію обладнання;
  • розвиток винахідництва та раціоналізаторства.

2. Збільшення тривалості  роботи основних засобів за рахунок:

  • ліквідації незадіяного обладнання (здавання його в оренду, лізинг, реалізація тощо);
  • скорочення строків ремонту обладнання.

3. Покращення організації  та управління діяльністю підприємства, а саме:

  • впровадження наукової організації праці;
  • покращення забезпечення матеріально-технічними ресурсами;
  • вдосконалення управління на базі сучасної комп’ютерної техніки;
  • розвиток матеріальної зацікавленості працівників, що сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємства.

Для того, щоб використання основних засобів було економічно вигідним та ефективним, необхідно не тільки стежити за його технічним станом, а також:

  1. залучати фахівців при проведенні складних ремонтів;
    1. вивчати ринки виробництва;
    2. залучати спеціалістів маркетингового відділу;
    3. підвищувати рівень спеціалізації виробництва;
    4. застосовувати передові технології; усувати простої;
  2. модернізувати устаткування;
  3. поліпшувати склад, структуру й стан основних засобів підприємства;
  4. знижувати фондомісткість;
  5. підвищувати фондовіддачу та продуктивність праці на підприємстві;
  6. підвищувати якість ремонтів.

Необхідною умовою для ефективного проведення зовнішнього аудиту, а також здійснення аналізу являється комп’ютеризація бухгалтерії.

З метою покращення стану і ефективного використання основних засобів необхідно провести реформу на ПрАТ «Харчопродторг» щодо зміни функціональної структури підприємства і зменшити кількість працюючих до необхідного мінімуму.

Тому дуже важливим є ефективне управління плануванням надходження, використання і своєчасної ліквідації основних засобів. Для цього потрібно проводити аналіз наявності та використання основних засобів. Усе це в сукупності забезпечить найефективніше використання коштів підприємства на основні засоби, що по собі є дуже важливим фактором. 

Застосування на практиці запропонованих заходів у цілому по підприємству дасть змогу збільшити обсяги випуску товарної продукції, підвищити показник фондовіддачі, а також збільшити прибуток від реалізації продукції й балансовий прибуток, а отже, і рентабельність основних засобів підприємства.

Напрямки підвищення ефективності використання основних засобів повинні визначатися існуючим станом підприємства, зумовленим впливом зовнішніх і внутрішніх факторів середовища його функціонування. Підвищення ефективності використання основних засобів на підприємстві є важливим резервом підвищення ефективності діяльності самого підприємства, що полягає в досягненні найбільших результатів при відповідному рівні розвитку.

Вирішення проблеми підвищення ефективності використання основних засобів – це одне з основних завдань діяльності підприємств, від результату якого залежить фінансовий стан та конкурентоспроможність підприємства.

Таким чином, підприємства, що використовують основні засоби, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, але і максимально ефективно використовувати, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів і виробничих інвестицій.

Однією з головних ознак ефективного використання основних засобів є зростання обсягу виробництва його продукції підприємства та чистого прибутку. Ефективне їх використання в результаті приводить до підвищення ефективності підприємства в цілому та сприяє покращенню його фінансового стану й конкурентоспроможності.

РОЗДІЛ 4

Забезпечення умов охорони праці та техніки безпеки працівників ПрАТ «Харчопродторг»

4.1. Порядок розроблення інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки на ПрАТ «Харчопродторг»

Робота на будь-якому робочому місці вимагає дотримання певних вимог з охорони праці, тому на кожне з робочих місць (групу однорідних робочих місць) розробляються інструкції з техніки безпеки.

Інструкції з охорони праці - це нормативний акт, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства або в інших місцях, де за дорученням роботодавця виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки [15].

Інструкція з охорони праці для ПрАТ «Харчопродторг» розроблена та наведена в Додатку К.1. 

Розробкою інструкцій на досліджуваному підприємстві займаються керівники структурних підрозділів (завідувач лабораторії) під керівництвом головного інженера на основі типових правил безпеки, заводської інструкції та технологічного процесу. Затверджується інструкція керівником і профспілковим комітетом [57].

Розробка і зміст інструкцій з охорони праці підприємств висвітлено в «Положенні про розробку і зміст інструкцій з охорони праці підприємств». Вимоги цього Положення є обов'язковими для всіх міністерств, інших органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і видів діяльності.

Оскільки документи, необхідні для виконання вимог законодавства про охорону праці, мають типові форми, від виконавців (служби охорони праці) потрібно лише адаптувати типові положення, правила, стандарти й інструкції до особливостей виробничого процесу підприємства, а також до робіт, що виконуються на конкретному робочому місці.

Цьому процесу передує складання штатного розкладу і затвердження посадових інструкцій. У посадових інструкціях зазначаються типові роботи, що виконуються на даному робочому місці, перелік закріпленого устаткування, а також посилання на обов'язковість виконання правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки, протипожежних вимог, відносини зі службою охорони праці. У посадовій інструкції вказуються вимоги (щодо освіти, стану здоров'я, віку) до працівника, що займає дану посаду (професію), з обов'язковими посиланнями на нормативні документи, що може надалі послужити підставою для звільнення працівника по п. 2 стаття 40 КЗпП (невідповідність кваліфікації або за станом здоров'я).

Інструкції повинні містити такі розділи:

• загальні положення;

• вимоги безпеки перед початком роботи;

• вимоги безпеки під час виконання роботи;

• вимоги безпеки по закінченні роботи;

• вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

При викладенні тексту інструкції потрібно керуватися такими правилами:

• текст інструкції має бути коротким, зрозумілим і не допускати різних тлумачень;

• інструкція не повинна містити посилань на нормативні акти, вимоги яких враховуються при її розробці.

Інструкція, що діє на підприємстві, вводиться в дію з дня її затвердження, якщо інше не передбачено наказом роботодавця.

Перегляд інструкцій, що діють на підприємстві, проводиться в терміни, передбачені державними нормативними актами з охорони праці, на підставі яких вони розроблені, але не рідше одного разу в 5 років, а для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою – не рідше одного разу в 3 роки [57].

Одним із різновидів документів, що регламентують пожежну безпеку на підприємстві, є інструкції про заходи пожежної безпеки(Додаток К.2). Інструкції про заходи пожежної безпеки розробляються на основі діючих норм і правил пожежної безпеки, інших нормативних документів (стандартів, норм будівельного і технологічного проектування, відомчих норм і правил), а також вимог паспортної документації на установки і устаткування, вживані на підприємстві, в частині вимог пожежної безпеки.

Інструкції встановлюють основні напрями забезпечення систем запобігання пожежі і протипожежному захисту на підприємстві, порядок забезпечення безпеки людей і збереження матеріальних цінностей, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.

Залежно від зони своєї дії інструкції з пожежної безпеки  підрозділяються на наступні види: 

  1. загально-об'єктова інструкція – загальна інструкція про заходи пожежної безпеки для підприємства;
  2. інструкції для окремих будівель, споруд, приміщень, виробничих процесів;
  3. інструкції по забезпеченню безпечного виробництва тимчасових пожежо- і вибухонебезпечних робіт на підприємстві.

Розробка інструкцій проводиться  відділом або інженером з пожежної безпеки головою пожежно-технічної комісії або особами, відповідальними за пожежну безпеку підприємства. 

Інструкції пожежної безпеки затверджуються керівником організації, узгоджуються із службою охорони праці і вводяться наказом по підприємству. 
В інструкціях необхідно відбивати наступні питання: 

  1. порядок утримання території, будівель і приміщень, у тому числі евакуаційних шляхів; 
  2. заходи щодо забезпечення пожежної безпеки при проведенні технологічних процесів, експлуатації устаткування, виробництві пожежонебезпечних робіт; 
  3. порядок і норми зберігання і транспортування вибухопожежонебезпечних речовин і пожежонебезпечних речовин і матеріалів; 
  4. місця куріння, застосування відкритого вогню і проведення вогневих робіт; 
  5. порядок збору, зберігання і видалення горючих речовин і матеріалів, змісту і зберігання спецодягу; 
  6. граничні свідчення контрольно-вимірювальних приладів (манометри, термометри та ін.), відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух; 
  7. обов'язки і дії працівників при пожежі, у тому числі: 
  8. правила виклику пожежної охорони;
  9. порядок аварійної зупинки технологічного устаткування;
  10. порядок відключення вентиляції і електроустаткування;
  11. правила застосування засобів пожежогасінні і установок пожежної автоматики;
  12. порядок евакуації горючих речовин і матеріальних цінностей;
  13. порядок огляду і приведення в пожежовибухонебезпечний стан усіх приміщень підприємства (підрозділи).

Обов'язки при пожежі повинні конкретно визначати дії працівників щодо виклику пожежної охорони, евакуації людей, рятуванню матеріальних цінностей, діям з гасіння пожежі. Виписки з інструкції вивішуються на видних місцях в приміщенні, що захищається.

4.2.Визначення економічних наслідків виробничого травматизму (професійного захворювання)

В умовах сьогодення в Україні функціонує велика кількість організацій, установ, підприємств, де роботодавці повною мірою несуть відповідальність за створення безпечних і здорових умов праці, попередження випадків травматизму, профзахворювань, аварій і пожеж.

Травма - порушення анатомічної цілісності організму людини, або його функцій внаслiдок дії чинників зовнішнього середовища. Травми поділяються на:

  1. механічні (удари, переломи, рани та ін);
  2. теплові (опіки, обмороження, теплові удари);
  3. хімічні (хімічні опіки, гострі отруєння);
  4. електричні та ін.

Виробничий травматизм - явище, що характеризується сукупністю виробничих травм i нещасних випадків на виробництві.

Нещасний випадок на виробництві - раптове погіршення стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконування ним трудових обов’язків внаслiдок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої змани) впливу небезпечного або шкодливого чинника. Нещасні випадки та професійні захворювання є наслідком незадовільних умов праці, що виникають у процесі виробництва в результаті дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення.

Для полегшення цього завдання прийнято розділяти причини виробничого травматизму і професійної захворюваності на дві групи чинників:

  1. виробничо-технічні або об'єктивні (організаційні, технічні, гігієнічні);
  2. «людські» (суб'єктивні), або, як їх прийнято називати, психофізіологічні чинники.

Організаційні причини:

  1. відсутність або неякісне проведення інструктажу і навчання;
  2. недостатній контроль охорони праці; відсутність інструкцій з охорони праці;
  3. незадовільна організація та утримання робочих місць;
  4. порушення правил експлуатації обладнання, транспортних засобів, інструменту;
  5. порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування;
  6. недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання обладнання, механізмів та інструменту не за призначенням.

Технічні причини:

  1. несправність виробничого обладнання, механізмів, інструменту;
  2. недосконалість технологічних процесів;
  3. конструктивні недоліки устаткування;
  4. недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.

Санітарно-гігієнічні причини:

  1. несприятливі метеорологічні умови;
    1. висока концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони;
    2. незадовільні умови освітлення; високий рівень шуму і вібрації;
    3. незадовільні мікрокліматичні умови; наявність шкідливих випромінювань;
    4. порушення правил особистої гігієни.

Психофізіологічні причини:

  1. помилкових дій внаслідок високої важкості та напруженості праці, підвищеної стомлюваності, зниження уважності;
  2. монотонні умови праці;
  3. недостатня професійна підготовленість;
  4. порушення правил безпечного виконання робіт, трудової і виробничої дисципліни;
  5. невідповідність психофізіологічних даних працюючого виконуваній роботі або його хворобливий стан.

Аналіз причин виробничого травматизму має встановити в конкретних виробничих умовах всі основні і супутні чинники, що призвели до нещасного випадку. Щоб достовірно визначити причину нещасного випадку, необхідно в процесі розслідування зібрати повну й достовірну інформацію – від характеру виробничої діяльності до поведінкової реакції працюючої людини.

Економічні наслідки — припинення випуску продукції на визначений час, зруйнування устаткування, споруджень, гірничих виробок, втрата частини виробленої продукції, — також можуть мати локальний, регіональний або галузевий характер.

Виробничий травматизм та профзахворювання спричиняють не тільки моральні, соціальні, а й значні економічні збитки. Тому визначення економічних наслідків непрацездатності є важливим і актуальним на рівні як держави, так і виробництва.

Ступінь втрати працездатності визначається медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) у відсотках до професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров’я. Розмір відшкодування встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який мала особа до ушкодження здоров’я.

Власник має повністю відшкодувати втрачений потерпілим заробіток у розмірі, що відповідає встановленому МСЕК відсотку втрати професійної працездатності потерпілого. Розмір одноразової допомоги потерпілому визначається колективним договором (угодою, трудовим договором). У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не менше п’ятирічного заробітку потерпілого і, крім того, не менше однорічного заробітку потерпілого на кожного утриманця. Усі економічні наслідки непрацездатності поділяються на дві групи : загальнодержавні витрати і збори; втрати і збитки виробничих підприємств.

Втрати, які несе суспільство, включають:

  1. втрати профспілкових організацій на надання допомоги та оплату путівок у розмірі затрат по соціальному страхуванню;
  2. суму виплат державного страхового товариства особам у порядку індивідуального страхування;
  3. суму додаткових асигнувань вищих організацій на вжиття заходів щодо усунення наслідків масових нещасних випадків;
  4. суму збитків суспільства у вигляді податків з неоподаткованої частини доходів потерпілих, з виплат за лікарняними листами (лише в державних підприємствах);
  5. суму потенційних збитків, заподіяних суспільству у зв’язку з виходом робітника на пенсію по інвалідності за розрахунковий період.

До основних елементів, які складають матеріальні наслідки травматизму, належать:

  1. вартість за листками непрацездатності в результаті травматизму;
  2. вартість недоданої продукції в результаті травматизму;
  3. інші матеріальні витрати, в які включаються витрати на отримання стаціонарних і лікування амбулаторних хворих, доплати при тимчасовому переводі потерпілих на легшу роботу, допомога членам сімей потерпілих, витрати на підготовку кадрів замість вибулих з причини травм.

4.3. Паспортизація санітарно-технічного стану робочих місць

Відповідно до існуючого законодавства в галузі охорони праці для об'єктивної оцінки умов праці в обов’язковому порядку проводиться паспортизація виробництв та атестація робочих місць.

Відповідно до рекомендацій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, паспортизація санітарно-технічного стану умов і охорони праці будь-якого виробництва здійснюється згідно з чиною на даний час нормативно-правовою базою та "Паспортом санітарно-технічного стану умов праці на об’єктах" РД 51-559-97.

Паспортизація санітарно-технічного стану умов і охорони праці на виробництві включає у себе перевірку відповідності умов праці на робочих місцях існуючим санітарно-гігієнічним вимогам та вимогам безпеки з охорони праці та передбачає інструментальні вимірювання параметрів шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища.

Метою паспортизації виробництв стосовно санітарно-технічного стану умов і охорони праці є гігієнічна оцінка фактичного стану умов і характеру праці на робочих місцях, одержання й узагальнення достовірної інформації, необхідної для встановлення пріоритетності в розробці та проведенні заходів, спрямованих на поліпшення і оздоровлення умов праці на виробництві.

При проведенні паспортизації санітарно-технічного стану умов і охорони праці на підприємстві (в організації), в першу чергу, визначаються:

  1. умови  праці на робочих місцях (клас та ступінь шкідливості умов праці);
  2. кількість робочих місць, які не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам щодо безпечних умов праці за рівнями шкідливих та небезпечних виробничих факторів (вібрація, шум, запиленість та загазованість повітря робочої зони, електромагнітні випромінювання і т. ін.);
  3. чисельність працівників зайнятих на важких фізичних, небезпечних та шкідливих для їх здоров’я роботах;
  4. небезпечні ділянки виробництв;
  5. технологічні  операції та  виробниче обладнання, що не відповідають вимогам безпеки праці;
  6. наявність засобів індивідуального захисту;
  7. показники виробничого травматизму, професійної захворюваності, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;
  8. стан санітарно-побутового забезпечення працівників підприємства (організації) тощо.

В якості основних об'єктів, що підлягають паспортизації, приймаються структурні підрозділи підприємства (організації). У випадку, якщо структурний підрозділи територіально роз'єднані або умови праці (за характером виробничих факторів) не є однаковими для працівників цього підрозділу, то в якості об'єкту паспортизації може бути прийнята група робочих місць, що характеризуються ідентичними умовами праці.

Відповідальним за проведення паспортизації та розробку необхідних заходів з охорони праці на підприємстві (організації) є власник (керівник) даного підприємства (організації), а в структурних підрозділах – безпосередньо керівники даних структурних підрозділів.

Паспортизація умов і охорони праці на підприємстві (в організації) та в їх структурних підрозділах здійснюється на наказу по підприємству У наказі визначаються терміни проведення паспортизації, об'єкти, що підлягають паспортизації, порядок збору та узагальнення вихідних даних, а також особи, які здійснюють цю роботу.

До проведення паспортизації залучаються працівники служби охорони праці, відділів і служб (при їх наявності) головного механіка, технолога, енергетика та інших структурних підрозділів підприємства (організації). Служба охорони праці надає методичну допомогу в проведенні паспортизації.

Заповнення паспорта санітарно-технічного стану умов і охорони праці підприємства (організації) здійснюється на основі паспортів санітарно-технічного стану умов та охорони праці структурних підрозділів, що містять результати обстеження робочих місць, санітарно-побутових приміщень, будівель і споруд, вимірів факторів виробничого середовища та інші показники.

При цьому допускається використання матеріалів атестації робочих місць за умовами праці, лабораторних вимірювань, які проводилися протягом року, а також результати раніше проведених вимірювань на робочих місцях, якщо умови праці на цих робочих місцях не зазнали змін за визначений термін.

Паспортизація проводиться щорічно під керівництвом служби охорони праці підприємства (організації) разом з представниками виробничих підрозділів підприємства [60].

Паспорт санітарно-технічного стану умов праці в структурних підрозділах підприємства складається на підставі атестації робочих місць. Паспорт призначений для документального оформлення перевірки стану умов праці в підрозділах щодо виявлення робочих місць, які не відповідають нормам і правилам, стандартам безпеки праці, а також визначення кількості працюючих у цих умовах.

За результатами атестації видається наказ, який містить перелік робочих місць, які поділяються на:

  1. атестовані;
  2. ті, що вимагають раціоналізації;
  3. такі, що підлягають ліквідації;
  4. такі, що складають перелік працівників, яким надається право на пільги і компенсації.

Витяги з наказу додають до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесено до переліку.

Матеріали атестації робочих місць є матеріалами суворої звітності і зберігаються на підприємстві упродовж 50 років.

Раціоналізація робочих місць — це сукупність організаційно-технічних заходів щодо доведення їх до рівня встановлених вимог.

При атестації кожне робоче місце оцінюється комплексно за показниками технічного і організаційного рівня, а також за умовами безпеки праці. На кожне робоче місце складають карту умов праці, форма якої визначена у Методичних рекомендаціях. Карта має бути заповнена атестаційною комісією відповідно до Інструкції № 06-41 -48 Міністерства праці та МОЗ.

Атестація робочих міць передбачає:

  1. виявлення чинників і причин, що спричиняють небезпечні і шкідливі умови праці;
  2. санітарно-гігієнічне дослідження чинників виробничого середовища, визначення ступеня важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;
  3. визначення характеру умов праці, ступеня її шкідливості і небезпечності за її гігієнічною класифікацією;
  4. комплексну оцінку чинників виробничого середовища та відповідність її стандартам безпеки праці;
  5. обґрунтоване віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими або особливо шкідливими умовами праці;
  6. визначення права працівників на пільги та компенсації;
  7. розробку технічних та організаційних заходів, спрямованих на відповідність умов праці гігієнічному класифікатору та стандартам безпеки [38].

Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.12. 2004 р. №614.

Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу призначена для гігієнічної оцінки умов та характеру праці на робочих місцях з метою:

  1. контролю умов праці працівників на відповідність діючим санітарним правилам і нормам, гігієнічним нормативам і складання відповідного гігієнічного висновку;
  2. атестації робочих місць за умовами праці;
  3. встановлення пріоритетності в проведені оздоровчих заходів;
  4. створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни;
  5. розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;
  6. санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об’єктів;
  7. санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих та сільськогосподарських підприємств;
  8. застосування заходів адміністративного впливу  при виявленні санітарних правопорушень, а також для притягнення  винуватців до дисциплінарної та карної відповідальності;
  9. вивчення зв’язку стану здоров’я працюючого з умовами його праці (при проведені епідеміологічних досліджень здоров’я, періодичних медичних оглядів);
  10. складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;
  11. розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь;
  12. встановлення рівнів професійного ризику для розробки профілактичних заходів та обґрунтування заходів соціального захисту працюючих.

Гігієнічна класифікація праці базується на принципі диференціації умов праці залежно від фактично визначених рівнів небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу в порівнянні з санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами, а також з урахуванням можливого їх шкідливого впливу на стан здоров’я працюючих.

Із урахуванням Гігієнічної класифікації визначається  ступінь шкідливості умов праці, виконується оцінка важкості та напруженості трудового процесу.

Ступінь шкідливості умов праці встановлюється за:

  1. величиною перевищення граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин;
  2. класом та ступенем шкідливості чинників біологічного походження;
  3. залежно від величин перевищення чинних нормативів шуму, вібрації, інфра- та ультразвуку;
  4. за показником мікроклімату, який отримав найвищий ступінь шкідливості з урахуванням категорії важкості праці за рівнем енергозатрат, або за інтегральним показником теплового навантаження середовища;
  5. за величиною перевищення граничнодопустимих рівнів електромагнітних полів та випромінювань;
  6. за параметрами радіаційного фактора відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97);
  7. за показниками природного та штучного освітлення;
  8. за величиною недодержання необхідної кількості іонів повітря і показника їх полярності.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

На основі проведеного дослідження досягнуто мету та завдання написання дипломної роботи, внаслідок чого можна зробити наступні висновки:

1.Розглянута економічна сутність основних засобів полягає у тому, що вони являються матеріальними активами, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року. Оптимальне забезпечення підприємства основними засобами гарантує дотримання економії, підвищення продуктивності праці та конкурентоспроможності підприємства в цілому.

2.Досліджено нормативно-правову базу, пов’язану з бухгалтерським обліком, аналізом та аудитом наявності та використання основних засобів, яка перебуває під постійною увагою як вчених-економістів, так й практиків (керівників, головних бухгалтерів підприємств, організацій).

3.Вивчення техніко-економічних показників на основі досліджуваного підприємства показав, що ПрАТ «Харчопродторг» – підприємство, яке має достатню кількість активів і пасивів (власних коштів підприємства достатньо для покриття витрат) для його ефективного функціонування на ринку праці. ПрАТ «Харчопродторг» має цілком прийнятні показники аналізу загального фінансового стану.

Проте, наприклад, такі показники, як: коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт рентабельності (активів, продажу, власного капіталу, діяльності), коефіцієнт оборотності (активів, власного капіталу, основних фондів (фондовіддачі)) впродовж 2013-2014 рр. мали негативну тенденцію для підприємства і вплинули на загальний фінансовий стан.

4.Дослідження організації та методики обліку наявності та використання основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» показало, що досліджуване підприємство веде бухгалтерський облік, складає статистичну та фінансову звітність у порядку, встановленому державою, несе відповідальність за її достовірність і своєчасність надання звітних даних.

Також встановлено, що:

а) Ведення обліку на ПрАТ «Харчопродторг» здійснює головний бухгалтер. Бухгалтерія складається з фінансового директора, заступника і 2 бухгалтерів.

б) Бухгалтерський облік ведеться відповідно до Плану рахунків та розробленого на його підставі робочого плану рахунків. Для забезпечення необхідної деталізації облікової інформації дозволяється головному бухгалтеру своїм розпорядженням вводити додаткові субрахунки.

в) Для обліку основних засобів Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачені рахунки: 10 «Основні засоби», 13 «Знос необоротних активів», 15 «Капітальні інвестиції». Аналітичний облік основних засобів ведеться щодо кожного об'єкта окремо.

г) Стан організації первинного обліку наявності та використання основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» відповідає вимогам чинного законодавства, ведеться на підставі типових форм документів, які містять належним чином заповнені реквізити, складаються та оброблюються вчасно.

д) На ПрАТ «Харчопродторг» бухгалтерський облік забезпечений програмою 1С: Бухгалтерія 8.0, яка: 1) включає набір стандартних звітів, що дають змогу бухгалтеру одержати інформацію за довільний період, у різних розрізах і з необхідним ступенем деталізації, а також програма за даними синтетичного обліку формує облікові регістри для ефективної роботи бухгалтерів досліджуваного підприємства; 2) допомагає спростити роботу бухгалтерів. Впровадження даної програми дозволяє автоматизувати бухгалтерський та податковий облік, згідно вимог чинного законодавства, включаючи підготовку обов'язкової (регламентованої) звітності.

5. Завершальним етапом обліку наявності та використання основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» на мікрорівні є складання звітності. Інформація про наявність та використання основних засобів у фінансовій звітності відображається у Формі № 1-м «Баланс», а у статистичній звітності - у формі № 2-річна «Капітальні інвестиції, вибуття й амортизація активів» та формі 2-квартальна «Капітальні інвестиції».

6. З метою вдосконалення організації обліку наявності та використання основних засобів ПрАТ «Харчопродторг» у дипломній роботі було запропоновано наступні напрямки удосконалення.

Покращення обліку наявності та використання основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» відображається на фінансових результатах роботи підприємства за рахунок: збільшення випуску продукції; зниження собівартості; поліпшення якості продукції; зниження податку на майно та збільшення чистого прибутку. 

З метою покращення бухгалтерського обліку основних засобів, доцільним буде:

а)ввести до Плану рахунків окремий рахунок для відображення витрат на ремонт основних засобів із субрахунками поточного та капітального ремонтів;

б) проводити періодичну паспортизацію стану збереження основних засобів для покращення контролю за основними засобами в місцях зберігання і експлуатації необхідно;

в) більше уваги в господарстві слід приділити і проведенню інвентаризації основних засобів, яка є одним з важливих етапів контролю;

г) окремо проводити перевірку відповідності даних аналітичного і синтетичного обліку та фактичної наявності цінностей за результатами інвентаризації.

Застосування на практиці запропонованих заходів у цілому по підприємству дасть змогу збільшити обсяги випуску товарної продукції, підвищити показник фондовіддачі, а також збільшити прибуток від реалізації продукції й балансовий прибуток, а отже, і рентабельність основних засобів підприємства.

6. Аналіз наявності і використання основних засобів досліджуваного підприємства надав можливість розрахувати показники та шляхи підвищення ефективності їхнього використання, прогнозувати необхідність залучення коштів для придбання нових основних засобів у зв’язку з фізичним зношенням наявних.

7.Здійснивши аналіз обсягу та динаміки основних засобів ПрАТ «Харчопродторг» протягом 2013-2014 рр., було виявлено, що основну частку основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр. займають будівлі та споруди, які становлять 68,92-69,46 % загальної величини основних засобів, машини та обладнання 15,99-16,42 %. Усі інші складові є незначними в загальній величині основних засобів на ПрАТ «Харчопродторг».

Проведений аналіз наявності та використання основних засобів ПрАТ «Харчопродторг» показав, що:

1) протягом 2013-2014 рр. на досліджуваному підприємстві спостерігається зменшення наявних основних засобів, такою ж є тенденція щодо їх надходження. Тобто, за досліджуваний період надходження основних засобів знизились на 75 %.

2) Реальна вартість основних фондів залишається практично незмінною. Негативним явищем в діяльності підприємства є те, що основні засоби зношені на 47-52%, тому є застарілими і потребують оновлення, модернізації. У результаті цього придатними до використання є на кінець 2014 р. 48% вартості всіх основних засобів ПрАТ «Харчопродторг» за 2013-2014 рр.

3)Коефіцієнт оновлення за досліджений період є дуже низьким і негативним явищем є його тенденція до зниження, а саме майже в два рази.

4)Рентабельність основних виробничих засобів за 2013-2014 рр. являється від’ємною, адже ПрАТ «Харчопродторг» у 2013-2014 рр. отримало загальний збиток.

Таким чином, протягом 2013-2014 рр. на ПрАТ «Харчопродторг» спостерігається поступове оновлення матеріально-технічної бази. Однак проведений аналіз наявності та використання основних засобів свідчить про незадовільний стан основних засобів на 2013-2014 рр. на досліджуваному підприємстві: рівень придатності активів на кінець 2014 р. становив 48 % , що на 5 % менше від даного показника на кінець 2013 р. Рівень придатності основних засобів являється недопустимим для ефективної діяльності ПрАТ «Харчопродторг».

Рекомендації керівництву досліджуваного підприємства: приділити увагу оптимізації структури основних засобів, пошуку джерел оновлення матеріальної бази, яка створює умови для здійснення основної діяльності.

8.Встановлено, що основні засоби є основною складовою матеріально-технічної бази підприємств, а тому проведення аудиту наявності та використання даних активів – надзвичайно важливе і складне завдання, тому що аудит основних засобів дозволяє встановити стан основних засобів на підприємстві, їх правильний облік, нарахування амортизації.

У результаті незалежного аудиту, проведеного у період з 12 березня по 15 квітня 2014 р. ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит-2», згідно Договору № 1А від 12.03.2014, було надано таку інформацію за видами активів ПрАТ «Харчопродторг» станом на 31.12.2013 р.:

«Товариство використовує власні основні засоби, оцінка яких в обліку і формах звітності достовірна. Первісна вартість основних засобів станом на 31.12.2013 року складає 2808,5 тис. грн., залишкова вартість становить 1500,8 тис. грн., сума зносу 1307,7 тис. грн. За звітний період 2013 року проводились операції з придбання та ремонту основних засобів. Амортизація основних засобів нараховуються прямолiнiйним методом, відповідно до вимог Податкового Кодексу України.»

9. Досліджено, що будь-який комплекс заходів щодо поліпшення використання основних засобів, розроблювальний у всіх ланках управління, повинний передбачати забезпечення зростання обсягів виробництва продукції, насамперед, за рахунок більш повного й ефективного використання внутрішньогосподарських резервів і шляхом більш повного використання машин і устаткування, підвищення коефіцієнта змінності, ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєння знову введених у дію потужностей, подальшої інтенсифікації виробничих процесів.

10. Дослідження стосовно стану організації охорони праці на підприємстві показали, що на ПрАТ «Харчопродторг» добре налагоджена система охорони праці, керівництво надає всі можливості для поліпшення умов праці. Внаслідок дослідження було також розроблено інструкції з охорони праці та техніки безпеки для досліджуваного підприємства, а також досліджено економічні наслідки виробничого травматизму.

Список використаних джерел

  1. Aзаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко P.M. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для самост. вивчення дисципліни. — 3-тє вид., випр. і доп. — К.: Знання-Прес, 2010. — 299 с.
  2. Атамас П.Й. Бухгалтерський облік у галузях економіки [Електронний ресурс]: навч. посібник / П.Й. Атамас. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: ЦУЛ, 2010. – 392 с. - Спосіб доступу: електрон. чит. зал ПУЕТ.
  3. Бондарчук В.В. Звітність підприємств як джерело інформації про основні засоби для потреб державного управління [Електронний ресурс] / В.В. Бондарчук // Економіка: реалії часу. – 2012. – № 2(3). – С. 111-115.
  4. Бутинець Ф. Ф. Аудит: Підручник для спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. - друге видання, перероб. та доп. - Житомир: ЖІТ1: ПП «Рута», 2003. - 680 с.
  5. Бутинець, Ф. Ф. Аудит: стан та тенденції розвитку в Україні та світі: [Текст] / Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Малюга, Н.І. Петренко; за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. –Житомир: ЖДТУ, 2004. – 564 с. – ISBN 6-6934-555-7.
  6. Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський фінансовий облік Підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів [Ф. Ф. Бутинець та ін. ]; під заг. ред. [і з передм. ] Ф. Ф. Бутинця. - 8-ме вид., доп. і перероб. -Житомир: ПП "Рута", 2009. -912 с. 
  7. Бухгалтерський облік: навчальний посібник для студентів вузів / В.Й. Плиса, З.П. Плиса. – К.: Каравела, 2010. – 480 с.
  8. Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика: навч. практ. посібник / Н.I. Верхоглядова, В.П. Шило, С.Б. Ільіна, В.I. Кисла. – К.: ЦУЛ, 2010. – 536 с.
  9. Гнаташин Л.Б. Організація обліку: навч. посіб. / Л. Б. Гнатишин, О. С. Прокопишин. - Львів: "Магнолія 2006", 2014.-432 с.
  10. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку. — К., 2007. — 522 с.
  11. Гордієнко, Н. І. Конспект лекцій з дисципліни «Аудит фінансової звітності» 2011 р.
  12. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV із змінами і доповненнями в редакції вiд 18.08.2012 / Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15
  13. Засадна Х.О. Бухгалтерський облік основних господарських операцій у програмі 1С: Бухгалтерія 7.7: навч. посібник / Х.О. Засадна, Р.К. Шурпенкова. – К.: ЦУЛ, 2010. – 237 с.
  14. Жарікова О.О. Первинний облік основних засобів: удосконалення типових форм / О.О. Жарікова // Вісник СевНТУ. – 2011. - № 116. – С. 55-59.
  15. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці: Підручник. - 4-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2010. - 375 с. 
  16. Жолнер І. В. Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 368 с.

http://westudents.com.ua/knigi/59-fnansoviy-oblk-za-mjnarodnimi-ta-natsonalnimi-standartami-jolner-v.html

  1. Кім Ю. Г. Бухгалтерський та податковий облік: Первинні документи та порядок їх заповнення [текст] : навч. посіб. / Ю. Г. Кім. - К. : "Центр учбової літератури", 2014. - 600 с.
  2. Конституція України, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР / Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1560-12
  3. Кругляк Б. Аудит основних засобів промислових підприємств: методичний аспект // Бухгалтерський облік і аудит. – 2011. – № 7. – С. 50-58.
  4. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник / М.В. Кужельний, В.Г. Лінник. – К.: КНЕУ, 2011. – 334 с., іл.
  5. Кузнєцова О. М. Методика аудиту основних засобів // Управління розвитком. – 2012. – № 7 (128). – С.111-113.
  6. Кулаковська Л.П. Організація і методика аудиту/ Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча. - К.: Каравела, 2004. - 568 с. .[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://pidruchniki.ws/15840720/buhgalterskiy_oblik_ta_audit/organizatsiya_i_metodika_auditu_-_kulakovska_lp
  7. Кулинич Ю. М., Ротар Д. А. «Проблеми та шляхи  вдосконалення обліку та аналізу основних засобів в умовах перехідних трансформаційних процесів»
  8. Лебедевич С.І. Аудит. Організація і методика аудиту. Екологічний аудит / Навч. посібник. – Львів: Ліга-прес, 2007. – 1050 с.
  9. Левочко М.Т. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності „Облік і аудит". - Київ. 2008. - 327 с.
  10. Левченко О.М. Бухгалтерський облік. Навчально-методичний комплекс. – К.: - КАМЕМВ, 2010. – 196 с.
  11. Левченко О.М. Облікова політика. Навчально-методичний комплекс. – К.: - КАМЕМВ, 2010. – 200 с.
  12. Лень В.С. Звітність підприємства: підручник / В.С. Лень, В.В. Гливенко. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Каравела, 2010. – 672 с.
  13. «Методичні вказівки з обліку основних засобів»: Наказ Міністерства фінансів України «від 30.09.2003р. № 561. Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=293623
  14. Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності від 28 березня 2013 року № 433. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=382859&cat_id=293536
  15. Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства від 27 червня 2013 р. № 635. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article%3Fart_id=364675&cat_id=36349
  16. Міжнародні стандарти  бухгалтерського  обліку  16  «Основні засоби»  IASB; [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/929_014
  17. Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року, частина 1[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://apu.com.ua/files/temp/Ukr-block_T1-2010.pdf
  18. Міжнародний стандарт аудиту 200 "Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту". [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://apu.com.ua/files/temp/Ukr-block_T1-2010.pdf
  19. Міжнародний стандарт аудиту 210 "Узгодження умов виконання завдань з аудиту".[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://apu.com.ua/files/temp/Ukr-block_T1-2010.pdf
  20. Міжнародний стандарт аудиту 230 "Аудиторська документація". [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://apu.com.ua/files/temp/Ukr-block_T1-2010.pdf
  21. Міжнародний стандарт аудиту 300 "Планування аудиту фінансової звітності". [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://apu.com.ua/files/temp/Ukr-block_T1-2010.pdf
  22. Міжнародний стандарт аудиту 700 "Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності". [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://apu.com.ua/files/temp/Ukr-block_T1-2010.pdf
  23. Москальова В. М., Батлук В. А., Кусковець С. Л., Филипчук В. Л. Охорона праці (питання та відповіді): Довідник. — Львів: "Магнолія 2006" 2011.-438 с.
  24. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Затверджене наказом Мінфіну України 07.02.2013р.№73. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13
  25. Немченко В. В. Аудит. (Основи державного, незалежного професійного та внутрішнього аудиту). / За ред. проф. Немченко В.В., Редько О. Ю., Підруч-ник. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 540 с.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://shron.chtyvo.org.ua/Nemchenko_Valerii/Audyt_Osnovy_derzhavnoho_nezalezhnoho_profesiinoho_ta_vnutrishnoho_audytu.pdf
  26. Пархоменко В. М. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі. /В.М. Пархоменко.- К.: НОМУРО, 2012. - 732 с.
  27. Податковий кодекс України Кодекс України  № 2755-VI вiд 02.12.2010 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page
  28. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затв. наказом Міністерства  фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 із зм. та доп. від 18.03.2014 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00
  29. «Про акціонерні товариства» Закон України від 17.09.2008 № 514-VI із змінами і доповненнями в редакції вiд 01.01.2011/ Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/514-17
  30. «Про аудиторську діяльність»: Закон України від 22 квітня 1993 р. (із змінами та доповненнями). [Електронний ресурс] // Режим доступу до матеріалів: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
  31. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV (Редакція станом на поточну дату). Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1560-12
  32. «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку 
    активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій 
    підприємств і організацій» Інструкція N 291 від 30.11.99 / Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99
  33. «Про затвердження Змін до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку»: Наказ Міністерства фінансів України від 18.03.2011 р. № 372 із змінами, внесеними наказом МФУ від 07.02. 2013 р. № 73. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.profiwins.com. ua/uk/letters-and-orders/treasury/1831-372.html
  34. «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку»: Наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356 (зі змінами і доповненнями)
  35. «Про затвердження типових форм первинного обліку»: Наказ Міністерства статистики України № 352 от 29.12.95
  36. «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»: Закон України вiд 01.04.2011№ 2464-VI / Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/40-15
  37. «Про оплату праці» Закон України від 24.03.95 р. №108/95 із змінами і доповненнями в редакцiї вiд 19.11.2010 / Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80
  38. Руденко Л.М.Відмінності в обліку основних засобів за МСБО 16 і П(С)БО 7 [Електронний ресурс]/Л.М.Руденко //Бизнес и налоги. – Режим доступу:http: //biznesinalogi.com/vidminnosti-v-oblikuosnovnix-zasobiv-za-msbo-16-i-psbo-7/
  39. Садовська І. Б. Бухгалтерський облік [текст] : навч. посіб. / І. Б. Садовська, С 14 Т. В. Божидарнік, К. Є. Нагірська. - К. : "Центр учбової літератури", 2013. - 688 с. Режим доступу: http://pidruchniki.com/1635031853207/buhgalterskiy_oblik_ta_audit/buhgalterskiy_oblik
  40. Салошенко С. В. Напрями вдосконалення документального оформлення операцій з основними / С.В.Салошенко// "Управління розвитком". - 2011 . - №7(104). - С. 39-41.
  41. Сєріков. Я. О. Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – Харків, ХНАМГ, 2007. - 227с.
  42. Сук Л.К. Фінансовий облік : навч. посіб. / Л.К. Сук, П.Л. Сук. - 2-ге вид., переробл. і доповн. - К. : Знання, 2012. - 647 с. - (Вища освіта XXI століття).
  43. Ткаченко Н.М. Фінансовий облік 2: навч. посіб. / [Н.М. Ткаченко, О.В. Борович, І.Л. Цюцяк, АЛ. Цюцяк]; за заг. ред. Н.М. Ткаченко. - К.: Алерта, 2014. - 456 с.
  44. Управління охороною праці: Навч. посібник. / Ткачук К.Н., Мольчак Я.О., Каштанов С.Ф., Полукаров О.І., Ткачук К.К., Полукаров Ю.О., Стасюк В.М. - Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2011. – 288 с.
  45. Утенкова К.О. Аудит: Навчальний посібник/ К.О. Утенкова. – К.: Алерта, 2011. – 408 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1409062142163/buhgalterskiy_oblik_ta_audit/audit_-_utenkova_ko
  46. Філімоненков О. С. Фінанси підприємств: Навч. посіб. — 2-ге вид., переробл. і допов. — к: МАУП, 2004. — 328 с.
  47. Фінансовий облік [Електронний ресурс]: навч. посібник / М.С. Орлів, С.В. Хома; за ред. В.К. Орлова. – К.: ЦУЛ, 2010. – 510 с. - Спосіб доступу: електрон. чит. зал ПУЕТ.
  48. Чумаченко М.Г. Економічний аналіз. Навч. посібник / М.Г. Чумаченко, В.І. Марушевська та ін – К.: КНЕУ, 2010.- 538с.
  49. Череп А. В. Ефективність використання основних фондів підприємства / А. В. Череп // Держава та регіони. – 2009. – № 6. – С. 221–215.
  50. Чорна І.О. Ефективність використання основних виробничих фондів та розробка пропозицій щодо їх поліпшення // www.nbuv.gov.uа
  51. Шпак В. А. Організація бухгалтерського обліку: Концептуальний підхід: Монографія. — К.: Бізнес Медіа Консалтинг, 2011. — 312 с.

ДОДАТКИ

СПИСОК

Додаток А:

А.1 – Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва за 2013 р.

А.2 – Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва за 2014 р.

Додаток Б:

Податкова декларація з податку на прибуток за 2014 р.

Додаток В:

Статистична звітність за 2014 р.

Додаток Д:

Наказ «Про облікову політику підприємства» за 2014 р.

Додаток Е:

Е.1 – Форма ОЗ-1

Е.2 – Форма ОЗ-2

Е.3 – Форма ОЗ-3

Е.4 – Інвентаризаційний опис

Додаток Ж:

Ж.1 – Оборотно-сальдова відомість за 2013 р.

Ж.2 – Оборотно-сальдова відомість за 2014 р.

Додаток З:

З.1 – Договір на проведення аудиту

З.2 – Лист-запит

З.3 – Лист-зобов’язання

З.4 – План аудиту

З.5 – Аудиторський висновок за 2013 р.

Додаток К:

К.1 – Інструкція з охорони праці

К.2 – Інструкція з пожежної безпеки

Додаток Л:

Графік документообігу з обліку основних засобів (витяг)

ДОДАТОК А.1

Фінансовий звіт

суб'єкта малого підприємництва

коди

Дата (рік, місяць, число)

14

01

01

Підприємство

Приватне акціонерне товариство "Харчопродторг"

за ЄДРПОУ

13733276

Територія

за КОАТУУ

3221810100

Організаційно-правова форма господарювання

Акціонерне товариство

за КОПФГ

230

Вид економічної діяльності

Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування

за КВЕД

56.10

Середня кількість працівників

43

Одиниця виміру: тис. грн. з одним десятковим знаком

Адреса, телефон:

07300, Київська, Вишгородський район, м.Вишгород, вул.Набережна, буд.7Д (04596) 5-49-21;

Складено (зробити позначку "v" у відповідній клітинці):

за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку

v

за міжнародними стандартами фінансової звітності

1. Баланс

На 31.12.2013

Форма № 1-м

Актив

Код рядка

На початок звітного року

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

I. Необоротні активи

Незавершені капітальні інвестиції

020

64,2

0,0

Основні засоби:

залишкова вартість

030

1509,9

1500,8

первісна вартість

031

2492,9

2808,5

знос

032

(983,0)

(1307,7)

Довгострокові біологічні активи:

справедлива (залишкова) вартість

035

0,0

0,0

первісна вартість

036

0,0

0,0

накопичена амортизація

037

(0,0)

(0,0)

Довгострокові фінансові інвестиції

040

0,0

0,0

Інші необоротні активи

070

0,0

0,0

Усього за розділом I

080

1574,1

1500,8

II. Оборотні активи

Виробничі запаси

100

31,9

28,1

Поточні біологічні активи

110

0,0

0,0

Готова продукція

130

237,6

168,6

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

чиста реалізаційна вартість

160

1,0

3,3

первісна вартість

161

1,0

3,3

резерв сумнівних боргів

162

(0,0)

(0,0)

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом

170

0,3

0,7

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

10,3

12,7

Поточні фінансові інвестиції

220

0,0

0,0

Грошові кошти та їх еквіваленти:

в національній валюті

230

52,0

52,9

у тому числі в касі

231

21,6

11,1

в іноземній валюті

240

0,0

0,0

Інші оборотні активи

250

0,2

1,0

Усього за розділом II

260

333,3

267,3

III. Витрати майбутніх періодів

270

26,1

23,2

IV. Необоротні активи та групи вибуття

275

0,0

0,0

Баланс

280

1933,5

1791,3

Пасив

Код рядка

На початок звітного року

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

I. Власний капітал

Статутний капітал

300

2,4

2,4

Додатковий капітал

320

567,4

567,4

Резервний капітал

340

0,6

0,6

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

1112,0

1030,5

Неоплачений капітал

360

(0,0)

(0,0)

Усього за розділом I

380

1682,4

1600,9

II. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування

430

0,0

0,0

III. Довгострокові зобов'язання

480

0,0

0,0

IV. Поточні зобов`язання

Короткострокові кредити банків

500

16,5

0,0

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

510

0,0

0,0

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

178,2

135,4

Поточні зобов`язання за розрахунками:

з бюджетом

550

22,7

24,0

зі страхування

570

10,5

3,8

з оплати праці*

580

23,2

19,5

605

0,0

0,0

Інші поточні зобов`язання

610

0,0

7,7

Усього за розділом IV

620

251,1

190,4

V. Доходи майбутніх періодів

630

0,0

0,0

Баланс

640

1933,5

1791,3


2. Звіт про фінансові результати

За 2013 р.

Форма № 2-м

Стаття

Код рядка

За звітній період

За аналогічний період попереднього року

1

2

3

4

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

010

4884,7

5816,1

Непрямі податки та інші вирахування з доходу

020

(814,1)

(970,5)

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010-020)

030

4070,6

4845,6

Інші операційні доходи

040

0,8

0,0

Інші доходи

050

0,0

113,2

Разом чисті доходи ( 030 + 040 + 050 )

070

4071,4

4958,8

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт,послуг)

080

(33=44,3)

(4060,0)

Інші операційні витрати

090

(789,7)

(726,1)

у тому числі:

091

(0,0)

(0,0)

092

(0,0)

(0,0)

Інші витрати

100

(0,0)

(67,0)

Разом витрати (080 + 090 + 100)

120

(4134,0)

(4853,1)

Фінансовий результат до оподаткування (070 - 120)

130

(62,6)

105,7

Податок на прибуток

140

1,5

10,0

Чистий прибуток (збиток) (130 -140)

150

(64,1)

95,7

Забезпечення матеріального заохочення

160

0,0

0,0

Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та дохід від зміни вартості поточних біологічних активів

201

0,0

0,0

Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та витрати від зміни вартості поточних біологічних активів

202

0,0

0,0

Керівник

Черв'яківська Людмила Федорівна

(підпис)

(ініціали, прізвище)

Головний бухгалтер

Гаврилова Валентина Олександрівна

(підпис)

(ініціали, прізвище)

ДОДАТОК З.1

ДОГОВІР №1А

на проведення аудиту

м.Київ 12.03.2014 р.

Аудиторська фірма ТОВ "Аудиторська фірма "Аудит-2" (далі – Виконавець), яка здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про внесення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності: №0591 від 26.01.2001р,, чинного до “30” листопада 2015р., з одного боку, та ПрАТ "Харчопродторг" , (далі – Замовник), в особі директора Черв'яківської Л.Ф., яке діє на підставі статуту, з іншого боку, уклали цей Договір з наступних питань.

  1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

Предметом цього договору є проведення аудиту, на умовах, передбачених Законом України “Про аудиторську діяльність” та іншими чинними нормативними актами.

2. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН

2.1. Замовник має право:

2.1.1. Відносити на собівартість товарів (продукції, послуг) затрати на проведення аудиту.

2.1.2. Вимогами від аудитора виконання зобов’язання у строки і на умовах, передбачених у Договорі.

2.1.3. Розірвати Договір в односторонньому порядку, якщо для цього існують передбачені законом чи Договором підстави.

2.1.4. Отримати від аудитора пропозиції, зауваження та інші записи, зроблені ним у процесі перевірки.

2.2. Замовник зобов’язаний:

2.2.1. Передати Виконавцеві необхідні дані, документи й інформацію та створити належні умови для виконання робіт, які вказані в п. 1.1.

2.2.2. Не втручатися у роботу Виконавця.

2.2.3. Своєчасно реагувати на виявлені під час перевірки недоліки у веденні бухгалтерського обліку.

2.2.4. Прийняти виконану роботу.

2.2.5. Провести повний розрахунок з аудитором (аудиторською фірмою) відповідно до умов Договору.

2.3. Права Виконавця:

2.3.1. Самостійно визначити форми й методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів аудиту.

2.3.2. Відмовитися від виконання зобов’язання, якщо замовник втручається в його діяльність.

2.3.3. отримати необхідні документи, усні та письмові пояснення від керівництва та працівників господарюючого суб’єкта, що перевіряється.

2.3.4. Добувати необхідну аудиту інформацію від третіх осіб (банків, постачальників і т. д.).

2.3.5. Достроково виконати і передати Замовникові аудиторський висновок.

2.3.6. Залучати на договірних засадах до участі фахівців різного профілю.

2.4. Обов’язки Виконавця:

2.4.1. Повідомити Замовника не пізніше терміну закінчення перевірки або надання інших послуг про виявлені недостовірності або неповноти бухгалтерських документів.

2.4.2. передати зроблені записи, пропозиції, зауваження у процесі перевірки Замовникові, про що має бути передана Виконавцеві розписка або довідка.

2.4.3. Зберігати в таємниці отриману ним інформацію під час перевірки.

3. ПОРЯДОК ЗДАВАННЯ ТА ПРИЙМАННЯ РОБІТ

3.1. Зміст, обсяг і термін виконання аудиторських робіт та послуг і перелік підготовлених Виконавцем документів передбачається у календарному плані робіт і особливих умовах. Необумовлені роботи можуть бути виконані на прохання Замовника за окрему плату на підставі додаткової угоди.

3.2. Оформлення документів за виконані аудиторські роботи у формі аудиторської перевірки (аудиту) здійснюється згідно із Законом України “Про аудиторську діяльність” у такій формі: аудиторський висновок; акт здачі-приймання робіт.

3.3. Місцем виконання зобов’язання є місцезнаходження Виконавця.

3.4. Робота вважається виконаною після підписання Сторонами акта приймання робіт.

3.5. Якщо у п’ятиденний термін Замовник не підпише акт здачі-приймання робіт або мотивовану відмову, то робота вважається прийнятою з виконанням усіх умов Договору.

3.6. У разі коли виконана робота не відповідає умовам договору, протягом п’яти робочих днів після її завершення Замовник повинен подати акт із зазначенням необхідних доробок і терміну їх виконання.

3.7. Якщо Замовникові надаються тільки аудиторські послуги у формі консультації й/або інші супутні аудиту послуги, то це оформляється шляхом видачі йому квитанції та окремого, додатково підписаного, протоколу узгодження договірної ціни.

3.8. Якщо в процесі здійснення перевірки з’ясовується її недоцільність, то питання про її завершення та припинення розрахунків вирішується за угодою Сторін.

4. ТЕРМІН ВИКОНАННЯ РОБІТ

4.1. Аудиторська перевірка має бути виконана в термін, передбачений в календарному плані виконання.

5. ВАРТІСТЬ РОБІТ ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ

5.1. За надані аудиторські послуги Замовник здійснює Виконавцю оплату відповідно до протоколу погодження ціни.

5.2. Оплата може здійснюватися за виконану роботу поетапно або з авансовим платежем.

5.3. Після підписання Договору Замовник протягом трьох днів перераховує Виконавцеві аванс у розмірі 50 % відсотків вартості робіт.

5.4. Остаточний розрахунок за Договором здійснюється протягом п’яти днів після завершення робіт у формі безготівково розрахунку.

5.5. За затримку розрахунку Замовник сплачує штрафні санкції у розмірі одного відсотка за кожен день затримки, але не більше 50 відсотків від загальної суми платежу. Оплата штрафних санкцій не звільняє від виконання договірних зобов’язань і проведення остаточних розрахунків.

6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

6.1. За порушення умов даного Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки.

6.2. Виконавець несе майнову відповідальність перед Замовником у розмірі фактично завданих збитків.

6.3. відповідальність за додержання порядку ведення бухгалтерського обліку, визначеного законодавством України, своєчасне та повне надання бухгалтерської звітності користувачам та аудиторам покладається на керівника господарюючого суб’єкта (Замовника).

6.4. Сторони звільняються від відповідальності у разі настання форс-мажорних обставин.

7. ОСОБЛИВІ УМОВИ

7.1. У зв’язку із складністю перевірки можливо, що помилки можуть бути віднайдені. При цьому суттєвість помилок (відхилення) не може перевищувати суму 4-5 відсотків від загального підсумку звітності.

7.2. Невиконання замовником п. 1.5 цього Договору дає Виконавцеві право одностороннього розірвання Договору з відшкодуванням зазначених витрат та оплатою виконаної частини робіт.

7.3. Спірні питання вирішуються згідно з чинним законодавством України. (Якщо сторонами виступають юридичні особи, то пункт може звучати так: “Спірні питання вирішує арбітражний суд згідно з чинним законодавством України”. Або сторони відповідно до положення ст. 25 ЦПК України і ст. 12 АПК України можуть записати цей пункт так: “Спірні питання вирішує третейський суд згідно з чинним законодавством України”).

8. ІНШІ УМОВИ ДОГОВОРУ

8.1. Після підписання даного Договору всі попередні угоди, протоколи, листування, що стосуються даного Договору, втрачають юридичну силу (або стають невід’ємною частиною цього Договору).

8.2. Підписані будь-які інші додаткові документи після підписання цього Договору стають невід’ємною частиною.

9. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ

9.1. Термін дії Договору з “12” березня 2014 р. по “10” квітня 2014 р.

9.2. Договір складено у двох примірниках, по одному – для сторін, кожен з яких має однакову юридичну силу і вступає в дію з моменту його підписання Сторонами.

9.3. Якщо за два тижні до закінчення дії Договору Сторони не виявлять своєї відмови від нього, то термін дії Договору продовжується на попередній термін.

10. РЕКВІЗИТИ.

Замовник Виконавець

ПрАТ “Харчопродторг”, Україна ТОВ Аудиторська фірма "Аудит-2"

ЄДРПОУ 13733276 ЄДРПОУ 22952505

07300, Київська обл., м. Вишгород, 02232,м. Київ, просп. Маяковського,

вул. Набережна, буд.7Д 68, офіс. 228.

Свідоцтво№ 335796 Свідоцтво №0591

Р/р 260080103777 в Р/р 260030306849 в

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ПАТ «Прокредит Банк», м. Київ

МФО 305299 МФО 320984

ДОДАТОК З.2

ПрАТ "Харчопродторг"

07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд.7Д

ЄДРПОУ 13733276

Вих. №30/03 від 05 лютого 2014 р.

Директору

Аудиторської фірми "Аудит-2"

ЛИСТ-ЗАПИТ

ПрАТ «Харчопродторг» висловлює пропозицію надати нашому підприємству послуги у вигляді аудиту фінансової звітності з 01.01.2013 по 31.12.2013 р.

Ми гарантуємо аудитору доступ до будь-яких записів, документації та іншої необхідної інформації для проведення аудиту.

Відповідальність за початкові залишки станом на 01.01.2013 р. беремо на себе.

Питання щодо терміну проведення аудиторської перевірки та її оплати буде обумовлено в договорі при позитивному рішенні питання щодо співпраці.

Оплату вартості отриманих послуг гарантуємо.

Директор Черв’яківська Л.Ф. ПрАТ “Харчопродторг”

ДОДАТОК З.3

ЛИСТ-ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Про згоду на проведення аудиту

від 10.02.2014 р. Директору

ПрАТ “Харчопродторг”

Ваші пропозиції про проведення аудиту достовірності інформації фінансової звітності нами прийняті. Відповідно до Національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в Україні перевірці підлягатимуть баланс, звіти про фінансові результати, регістри бухгалтерського обліку і первинні документи. Аудит проводиться нами відповідно до чинного законодавства України.

Мета аудиту – дати оцінку повноти і достовірності обліку та фінансової звітності Вашого підприємства. Для обґрунтування своїх думок ми використовуємо тести перевірки достовірності інформації у фінансовій звітності.

Відповідальність за надану інформацію несе керівництво. Просимо підписати і повернути копію цього Листа з Вашими зауваженнями.

10.02.2014 р.

ДОДАТОК З.4

ТОВ Аудиторська фірма "Аудит-2"

Підприємство: ПрАТ «Харчопродторг»

Період перевірки: 01.01.13 – 31.12.13

Термін перевірки: 12.03.14 – 15.04.14

Керівник аудиторської групи: Гутніченко Т.М.

Склад аудиторської групи: Бажана Г.В, Теремко І.С., Нечаєва С.П.

Загальний план аудиту

з/п

Планові види робіт

Період проведення

Аудиторський підхід (метод)

Виконавець

Строки викона-

ння

1

Збір необхідної інформації про діяльність клієнта

12.03.14-15.03.14

Вивчення документів по суті

Бажана Г.В.

4

2

Перевірка виконання рекомендацій та зауважень, виявлених по результатах перевірки за попередній рік

12.03.14-16.03.14

Вивчення документів по суті

Теремко І.С.

5

3

Оцінка стану бухгалтерського обліку і звітності, оцінка внутрішнього контролю

13.03.14-20.03.14

Експертиза документів, опитування

Нечаєва С.П.

8

4

Аудит ведення бухгалтерського обліку на відповідність вимогам чинного законодавства по розділах (рахунках) обліку

13.03.14-21.03.14

Перевірка операцій по суті

Нечаєва С.П.

9

5

Аудит по рахунках бухгалтерського обліку за 2013 р.

21.03.14-03.04.14

Перевірка операцій по суті

Теремко І.С.

14

6

Підготовка аудиторського висновку та звіту

03.04.14-05.04.14

Гутніченко Т.М.

3

7

Підписання аудиторського висновку та звіту

05.04.14

Гутніченко Т.М.

1

Керівник аудиторської фірми________________________Кобзар А.М.

Керівник аудиторської групи_________________________Гутніченко Т.М.

ДОДАТОК К.1

Інструкція

з охорони праці № 5

ДЛЯ БУХГАЛТЕРА

1.      Загальні положення

1.1. За порушення (невиконання) вимог нормативних актів про охорону праці працівник залучається до дисциплінарної, а у відповідних випадках - матеріальної та кримінальної відповідальності в порядку, встановленому законодавством.

1.2. На робочому місці працівник отримує первинний інструктаж з охорони праці та проходить: стажування, навчання пристрою і правил експлуатації використовуваного устаткування;, теоретичних знань і набутих навичок безпечних способів роботи. Повторний інструктаж з охорони праці на робочому місці працівник повинен проходити один раз на півроку.

1.2. Працівник зобов'язаний дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, режиму праці і відпочинку і строго дотримуватися інструкції з охорони праці при роботі на комп’ютерах.

1.3. Працівник зобов'язаний знати та дотримуватися правил особистої гігієни:

• Приходити на роботу в чистому одязі і взуття;

• Постійно стежити за чистотою тіла, рук, волосся;

• Мити руки з милом після відвідування туалету, дотику з забрудненими предметами, після закінчення роботи.

1.4. Забороняється зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1.  Підготувати робоче місце для безпечної роботи:

• Перевірити оснащеність робочого місця, справність обладнання, електропроводки на видимі пошкодження. При несправності повідомити безпосередньому керівникові.

• Перевірити зовнішнім оглядом достатність освітлення і справність вимикачів і розеток.

• Звільнити робоче місце від сторонніх предметів.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Виконувати тільки ту роботу, по якій пройшов навчання, інструктаж з охорони праці.

3.2. Не доручати свою роботу стороннім особам.

3.3. Під час знаходження на робочому місці працівники не повинні здійснювати дії, який можуть спричинити за собою нещасний випадок:

• Не гойдатися на стільці;

• Не торкатися оголених проводів;

• Не працювати на обладнанні мокрими руками;

• Не розмахувати гострими і ріжучими предметами.

3.4. Дотримуватися правил переміщення в приміщенні і на території відділу освіти, користуватися тільки встановленими проходами. Не захаращувати встановлені проходи.

3.5. Зберігати документацію в шафах бухгалтерії, вчасно передавати до архіву.

3.7. Внаслідок того, що більша частина часу присвячена роботі на комп'ютері, необхідно кожні дві години, відволікатися і робити перерву 15 хвилин, для зниження стомлюваності загально-фізичного характеру.

3.8. Бухгалтер повідомляє свого безпосереднього керівника про будь-якій ситуації,загрозливою життю і здоров'ю людей, про кожний нещасний випадок, який стався через на виробництві, про погіршення стану свого здоров'я, у тому числі про прояв ознак гострого захворювання.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Провести прибирання робочого місця.

4.2. перевірити протипожежний стан кабінету.

4.3. Закрити вікна, світло, вимкнути кондиціонер і пілот, закрити двері

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. В аварійній обстановці слід сповістити про небезпеку оточуючих людей і діяти відповідно до плану ліквідації аварій.

5.2. У разі виникнення спалаху або пожежі, необхідно негайно повідомити про це в пожежну частину, окриком попередити оточуючих людей і вжити заходів для гасіння пожежі.

5.3. У випадках травмування і несправностей в устаткуванні працівник негайно припиняє роботу і повідомляє своєму безпосередньому начальникові про те, що трапилося, надає собі або іншому працівнику першу долікарську допомогу, за необхідності викликає швидку допомогу.

5.4. У ситуаціях, які загрожують життю та здоров'ю - покинути небезпечну ділянку.

 

Розробив  _________________

 

Погоджено_________________

ДОДАТОК К.2

Інструкція з пожежної безпеки

1. Загальні положення

1.1. Інструкція розроблена на основі "Правил пожежної безпеки в Україні" і діє в усіх підрозділах установи.

1.2. Первинний протипожежний інструктаж новоприйнятий працівник проходить на робочому місці перед початком роботи.

1.3. Під час первинного інструктажу:

• знайомлять з пожежною безпекою ділянки, з правилами та інструкціями з пожежної безпеки;

• показують запасні виходи, оповіщувачі пожежної сигналізації, вогнегасники, засоби пожежегасіння;

• перевіряють практичні дії особи, що інструктується на випадок пожежі.

1.4. Повторний інструктаж проводять безпосередньо на дільниці двічі на рік у строки встановлені начальником установи, згідно з програмою первинного інструктажу на робочому місці.

1.5. Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться при використанні нових пожежонебезпечних матеріалів, при самозайманні, загораннях, пожежах тощо.

1.6. Пожежна безпека – це стан об’єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення вживаються необхідні заходи щодо усунення негативного впливу небезпечних факторів пожежі на людей, споруди і матеріальні цінності.

1.7. Протипожежний режим – це комплекс встановлених норм і правил поведінки людей, виконання робіт і експлуатація об’єкта, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки.

1.8. Пожежна безпека на об’єктах народного господарства забезпечується організаційними, технічними заходами і протипожежним захистом.

1.9. До організаційних заходів належать:

• розробка правил, інструкцій, інструктажів з протипожежної безпеки;

• організація інструктування і навчання робітників та службовців;

• здійснення контролю за дотриманням встановленого протипожежного режиму всіма працюючими;

• організація добровільних пожежних дружин та пожежотехнічних комісій;

• організація щоденної перевірки протипожежного стану приміщень після закінчення роботи;

• розробка і затвердження плану евакуації і порядку оповіщення людей на випадок виникнення пожежі;

• організація дотримання належного протипожежного нагляду за об’єктами;

• організація перевірки належного стану пожежної техніки та інвентарі.

1.10. До технічних заходів належать:

• дотримання пожежних норм, вимог та правил;

• підтримання у справному стані систем опалення, вентиляції тощо;

• улаштування автоматичної пожежної сигналізації, систем автоматичного гасіння пожеж та пожежного водопостачання;

• заборона використання обладнання, приміщень та інструментів, що не відповідають вимогам протипожежної безпеки;

• правильна організація праці на робочих місцях з використанням пожежонебезпечних приладів тощо.

2.Вимоги пожежної безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи на електрообладнанні перевірте наявність і надійність кріплення захисних засобів і з’єднання захисного заземлення

3. Вимоги пожежної безпеки під час виконання робіт

3.1. Виконуйте тільки ту роботу, з якої пройшли інструктаж, не передоручайте свою роботу іншим особам.

3.2. Забороняється використовувати пожежний інвентар та обладнання для господарських та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням.

3.3. Під час експлуатації електроустановок не дозволяється:

• використовувати кабелі і проводи із пошкодженою ізоляцією або такою ізоляцією, що втратила захисні властивості;

• залишати під напругою електричні проводи і кабелі з ізольованими кінцями;

• переносити ввімкнені прилади та ремонтувати їх, які перебувають під напругою;

• залишати без догляду ввімкнені в електромережу нагрівальні прилади, обладнання;

• користуватися пошкодженими (несправними) розетками;

• зв’язувати і скручувати електропроводи;

• застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам ПУЕ щодо переносних (пересувних) електропроводів;

• використовувати побутові електронагрівальні прилади (чайники, кип’ятильники тощо) без негорючих підставок та у приміщеннях, де їх застосування не передбачене.

3.4. Забороняється самостійно усувати несправності електромережі і електрообладнання.

4.Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Щоденно після закінчення роботи оглянути приміщення, що закриваються, вимикати електроприлади, освітлення, тощо.

5. Вимоги безпеки в аварійній ситуації

5.1. При можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації створеної ситуації.

5.2. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.

5.3. Попередити про те що сталося безпосереднього керівника.

5.4. Якщо є потерпілі подавати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати «швидку допомогу».

5.5. Подання першої медичної допомоги:

• порядок подання першої долікарської медичної допомоги у випадку травмування (отруєння);

• послідовність подання першої допомоги:

- усунути вплив на органом небезпечних та шкідливих чинників, які огороджують здоров’ю та життю постраждалого (звільнити від дії електричного груму, винести з зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить тощо);

- визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого послідовність заходів щодо його врятування;

- виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов’язку тощо);

- підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного робітника;

- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого в найближчу лікувальну установу,

Допомога потерпілому, що надається не медичними робітниками повинна надаватись лише до прибуття лікаря.

• Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різноманітних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, що вивчається персоналом при проходженні первинного і послідуючих інструктажів з пожежної безпеки.

Облік наявності та використання основних засобів ПрАТ «Харчопродторг»