Поняття, принципи, система місцевого самоврядування

93. Поняття, принципи, система місцевого самоврядування.

АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКА СИСТЕМА МС

Характерними рисами цієї системи є:

значна автономія органів місцевого самоврядування відносно держави - вони формально виступають як такі, що діють автономно в межах наданих їм повноважень, а пряме підпорядкування органів різного територіального рівня відсутнє;
відсутність на місцях повноважних представників центральної влади, які опікали б органи місцевого самоврядування. Контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування здійснюється переважно непрямо - через центральні міністерства. Цій моделі притаманний також жорсткий судовий контроль;
виборність ряду посадових осіб місцевого самоврядування територіальною громадою;
функціонування органів місцевого самоврядування в межах їхньої компетенції, закріпленої в законі (доктрина inter vires), і заборона їх виходу за межі цієї компетенції (ultra vires). Тобто, повноваження місцевого самоврядування визначаються згідно з позитивним принципом правового регулювання (органи місцевого самоврядування можуть робити лише те, що прямо передбачено законом).

КОНТИНЕНТАЛЬНА (ФРАНЦУЗЬКА) СИСТЕМА МС

Ця система характеризується такими рисами:

більш високим (порівняно з англо-американською моделлю) ступенем централізації, наявністю вертикальної підпорядкованості;
поєднанням місцевого самоврядування і прямого державного управління на місцях. Це знаходить свій прояв у функціонуванні на одному територіальному рівні обраних територіальною громадою органів місцевого самоврядування та призначених центральною владою уповноважених представників (префектів, комісарів тощо), які здійснюють адміністративний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування;
повноваження місцевого самоврядування визначаються відповідно до негативного принципу правового регулювання (органам місцевого самоврядування дозволяється робити все, що не заборонено законом).

ЗМІШАНА МОДЕЛЬ (НІМЕЧЧИНА, ЯПОНІЯ) :

Принцип змішаного позитивно-негативного регулювання діяльності місцевих органів влади (деякі повноваження – в законі, деякі – на розсуд),
Відсутнє пряме підпорядкування ОМС центру
Відсутність уповноважених осіб центрального уряду на місцях
Виборність вищих посадовців ОМС
Поєднання прямого і непрямого контролю за ОМС.

ІБЕРІЙСЬКА (ПОРТУГАЛІЯ, БРАЗИЛІЯ) СИСТЕМА (МОДЕЛЬ)

управління на всіх субнаціональних рівнях здійснюють обрані територіальними громадами представницькі ОМС (ради) та відповідні головні посадові особи МС, які, стаючи головами відповідних рад одночасно затверджуються ЦО державної влади в адміністративно-територіальних одиницях.

РАДЯНСЬКА МОДЕЛЬ (СХІДНА ЄВРОПА, АЗІЯ, КУБА)

принципи поєднання влад та повновладдя представницьких органів на певній території; проведення у життя актів центральних органів державної влади; ієрархічна субпідпорядкованість усіх ланок радянської системи.

ТЕОРІЇ МС

За теорією вільної громади основні засади організації місцевого самоврядування зводяться до такого: (д'Аргенсон та Гійом Туре)

а) суб'єктом права на місцеве самоврядування визнаються лише громади «природних» територіальних одиниць, тобто територіальних одиниць, що утворилися природним способом,- село, селище, місто (поселення). Інші територіальні одиниці мають штучне походження, вони виникли в процесі районування території держави на підставі відповідних рішень органів державної влади, тому відповідні територіальні спільноти мають державне походження і не можуть посилатися на природний характер свого права на самоврядування;

б) органи місцевого самоврядування обираються членами громади;

в) питання, віднесені до відання місцевого самоврядування, поділяються на самоврядні й такі, що передоручені органам громади державою;

г) місцеві справи (тобто самоврядні) мають іншу, ніж державні справи, природу;

д) органи місцевого самоврядування є органами відповідної територіальної громади і не входять до системи органів державної влади;

є) органи державної влади не мають права втручатись у вирішення самоврядних питань, їхня функція зводиться лише до адміністративного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування.

Державницька теорія місцевого самоврядування набула поширення в середині XIX ст. її основні положення були розроблені німецькими вченими Лоренцом Штейном і Рудольфом Гнейстом.

До основних ознак державницької теорії місцевого самоврядування належать:

- вибір предметів діяльності визначається державою і не залежить від самоврядних органів;

- діяльність самоврядування і держави тотожні, а повноваження в галузі місцевого самоврядування визначаються державною владою;

- місцеве самоврядування здійснюється не урядовцями, а за допомогою муніципалітетів, місцевих жителів, які зацікавлені в результатах управління;

- діяльність органів місцевого самоврядування базується за принципом „дозволено лише те, що передбачено законом”.

Певною модифікацією громадівської і державницької теорії місцевого самоврядування є теорія муніципального дуалізму.

Характерними рисами цієї теорії є:

- незалежність і самостійність органів місцевого самоврядування від держави тільки у вирішенні справ місцевого значення; вирішення делегованих повноважень виконуються під контролем і адміністративною опікою державних органів;

- виступають як органи держави, що виконують її функції і повноваження;

- поділ повноважень, що виконуються на „власні” і „делеговані”.

ПОНЯТТЯ ОМС

Європейська хартія місцевого самоврядування:

1. Місцеве самоврядування означає право і спроможність місцевих властей, у межах закону, здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою публічних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.

2. Це право здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права і які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи. Це положення ніяким чином не заважає використанню зборів громадян, референдумів чи будь-якої іншої форми прямої участі громадян, якщо це дозволяється законом.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

ЗУ «ПРО МС В УКРАЇНІ»

Стаття 2. Поняття місцевого самоврядування

1. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

2. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

ПРИНЦИПИ ОМС

Принципи місцевого самоврядування - це вихідні начала, відповідно до яких здійснюються організація та функціонування місцевого самоврядування в нашій державі.

ЗА ЄВРОПЕЙСЬКОЮ ХАРТІЄЮ :

Стаття 2 Принцип місцевого самоврядування визнається в національному законодавстві і у міру можливості в конституції.
Стаття 4 1. Головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону.

2. Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

3. Муніципальні функції, як правило, здійснюються переважно тими властями, які мають найтісніший контакт з громадянином. Наділяючи тією чи іншою функцією інший орган, необхідно враховувати обсяг і характер завдання, а також вимоги досягнення ефективності та економії.

4. Повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними. Вони не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим, центральним або регіональним органом, якщо це не передбачене законом.

5. Якщо повноваження делегуються органам місцевого самоврядування центральним чи регіональним органом, органи місцевого самоврядування у міру можливості мають право пристосовувати свою діяльність до місцевих умов.

6. У процесі планування і прийняття рішень щодо всіх питань, які безпосередньо стосуються органів місцевого самоврядування, з останніми мають проводитися консультації, у міру можливості своєчасно і належним чином.

- Стаття 5 Зміни територіальних кордонів органів місцевого самоврядування не можуть здійснюватися без попереднього з'ясування думки відповідних місцевих громад, можливо шляхом проведення референдуму, якщо це дозволяється законом.

- Стаття 6 1. Без шкоди для більш загальних законодавчих положень органи місцевого самоврядування мають можливість визначати свої власні внутрішні адміністративні структури з урахуванням місцевих потреб і необхідності забезпечення ефективного управління.

- Стаття 7 1. Мандат місцевих обраних представників передбачає вільне здійснення ними своїх функцій.

- Стаття 8 1. Будь-який адміністративний нагляд за органами місцевого самоврядування може здійснюватися тільки згідно з процедурами та у випадках, передбачених конституцією або законом.

Стаття 9 1. Органи місцевого самоврядування мають право в рамках національної економічної політики на свої власні адекватні фінансові ресурси, якими вони можуть вільно розпоряджатися в межах своїх повноважень.

ЗУ «ПРО МС В УКРАЇНІ»

Стаття 4. Основні принципи місцевого самоврядування

народовладдя;законності;гласності;колегіальності;поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

За ступенем узагальнення їх можна поділити на дві групи - загальні (основні) та спеціальні принципи. Загальні принципи здійснюють визначальний вплив у всіх сферах місцевого самоврядування, спеціальні - притаманні лише окремо взятим сферам місцевого самоврядування.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» до загальних принципів місцевого самоврядування відносить: народовладдя; законність; гласність; колегіальність; поєднання місцевих і загальнодержавних інтересів; виборність; правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність територіальних громад та їхніх органів у межах повноважень, визначених законом; підзвітність і відповідальність перед територіальними громадами їхніх органів і посадових осіб; державну підтримку та гарантії місцевого самоврядування; судовий захист прав місцевого самоврядування. До цього переліку можна також додати загальні конституційні принципи дотримання прав і свобод людини і громадянина та самостійного вирішення територіальною громадою питань місцевого значення.

Спеціальні принципи місцевого самоврядування мають досить розгалужену систему. Так, наприклад, до спеціальних принципів у сфері місцевих фінансів можна віднести: збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів; фінансування державою витрат, пов'язаних зі здійсненням органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади; самостійність місцевих бюджетів; фінансову підтримку місцевого самоврядування державою тощо.

З принципами місцевого самоврядування тісно пов'язані його завдання та функції. До основних завдань місцевого самоврядування можна віднести:

зміцнення засад конституційного ладу України;
забезпечення реалізації конституційних прав людини і громадянина;
створення умов для забезпечення життєво важливих потреб і законних інтересів населення;
розвиток місцевої демократії.

Відповідно до цих завдань визначаються і функції місцевого самоврядування, під якими розуміють основні напрямки діяльності територіальних громад, органів місцевого самоврядування з вирішення завдань місцевого самоврядування (муніципальної діяльності). Основними з них є:

залучення населення до участі у вирішенні питань місцевого та загальнодержавного значення;
володіння, використання та управління комунальною власністю;
забезпечення комплексного соціально-економічного та культурного розвитку відповідної території;
надання соціальних послуг населенню;
забезпечення законності, громадської безпеки, правопорядку, охорона прав, свобод і законних інтересів громадян;
соціальний захист населення, сприяння працевлаштуванню громадян;
захист прав місцевого самоврядування.

Стаття 5. Система місцевого самоврядування

1. Система місцевого самоврядування включає:
територіальну громаду (первинний елемент, влада – безпосередньо і через представників)
сільську, селищну, міську раду; (представницькі органи, пріоритетне значення, обираються за змішаною виборчою системою (половина мажоритарна, половина – пропорційна)
сільського, селищного, міського голову; (важлива фігура, у районній та обласній раді немає районного, обласного голови, є голова обл., район.ради)
виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; (виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи
районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
органи самоорганізації населення (будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети, обирається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання на основі загального, рівного виборчого права шляхом таємного голосування жителів, які на законних підставах проживають на відповідній території).
У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

5. Повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради також вважаються достроково припиненими без припинення повноважень депутата ради в разі:

1) звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови ради;

2) порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених законом.

6. Голова районної, обласної, районної у місті ради:

1) скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, веде засідання ради;

2) забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень ради до виконавців, організує контроль за їх виконанням;

3) представляє раді кандидатури для обрання на посаду відповідно заступника голови районної, районної у місті ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради;вносить на затвердження ради пропозиції щодо структури органів ради, її
виконавчого апарату, витрат на їх утримання;

4) вносить раді пропозиції щодо утворення і обрання постійних комісій ради;

5) координує діяльність постійних комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

6) організує подання депутатам допомоги у здійсненні ними своїх повноважень;

7) організує відповідно до законодавства проведення референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;

8) організує роботу президії (колегії) ради (у разі її створення);

9) призначає і звільняє керівників та інших працівників структурних підрозділів виконавчого апарату ради;

10) здійснює керівництво виконавчим апаратом ради;

11) є розпорядником коштів, передбачених на утримання ради та її виконавчого апарату;

12) підписує рішення ради, протоколи сесій ради;

18) вирішує інші питання, доручені йому радою.

Дотації – це кошти, які передаються до місцевого бюджету з державного бюджету у випадках, коли коштів, що надходять з власних джерел та закріплених доходів недостатньо для формування мінімального розміру місцевого бюджету. Використання дотацій не має цільового призначення, вони виділяються державою на безвідплатній та безповоротній основі.

Субвенції – це кошти, які виділяються з державного бюджету на певний строк для фінансування конкретних програм з метою соціально-економічного вирівнювання відповідних територій.

ПРАВОВА ОСНОВА :

Норми, в яких закріплюються засади конституційного ладу, народовладдя, рівність всіх форм власності, гарантується місцеве самоврядування.

Норми, в яких регламентується діяльність місцевого самоврядування по забезпеченню прав і свобод людини і громадянина

Норми, що закріплюють правові, організаційні, матеріальні та фінансові основи місцевого самоврядування

Норми, в яких закріплені правові гарантії місцевого самоврядування

Гарантії місцевого самоврядування - це встановлені Конституцією і законами України умови і засоби забезпечення організації та діяльності місцевого самоврядування в Україні. Вони поділяються на загальні та спеціальні (юридичні) гарантії.

загальні - політичними, економічними, соціальними, культурними (духовними) та ін., які визначаються рівнем розвитку суспільства і держави, їх основних інститутів у всіх сферах суспільного життя. Зокрема, важливими загальними гарантіями місцевого самоврядування в Україні є наявність у нього сталої організаційно-правової, матеріально-фінансової та територіальної основ, процес становлення яких відбувається сьогодні в Україні.

Щодо спеціальних юридичних гарантій місцевого самоврядування, то їх поділяють на

нормативно- та організаційно-правові умови і засоби діяльності місцевого самоврядування в Україні.

Нормативно-правові гарантії місцевого самоврядування представлені сукупністю нормативно-правових актів, які визначають основні принципи місцевого самоврядування, організаційно-правові форми здійснення місцевого самоврядування та встановлюють юридичну відповідальність за порушення чинного законодавства України.

Організаційно-правові гарантії місцевого самоврядування в Україні представлено системою суб’єктів, уповноважених згідно з Конституцією здійснювати та гарантувати місцеве самоврядування в нашій державі: народ України, держава та її органи, суб’єкти місцевого самоврядування.

Поняття, принципи, система місцевого самоврядування