„Психологічні аспекти соціальної адаптації. Адаптаційна школа. Характеристика 4 типів середовищ виховання особистості.”
Соціальна адаптація - це поняття трактується, як постійний процес активного пристосування індивідуального або групового суб'єкта к умовам соціального середовища. Згідно цього значення можна сказати, що Адаптаційна школа - це соціально-педагогічна система, яка активно пристосовується к умовам середовища, яке постійно змінюється.
Для адаптаційної школи характерно: створення умов для розвитку особистості, її самореалізації, саморозвитку з урахуванням індивідуальних психологічних, соціальних, навчальних можливостей.
Адаптаційна школа - це навчальний заклад з різним контингентом учнів, де навчаються обдаровані та діти які потребують колекційного навчання. Таким чином, особлива позиція адаптаційної школи полягає в тому, що дитина в ній - не просто учень, він - особистість.
Така школа повинна забезпечити для кожної дитини:
- повноцінність емоційного-морального, інтелектуального, фізичного розвитку
- різноманітність навчальних програм та технологій
- відкритість та дружній характер інформаційного, пізнавального, соціального середовища у школі.
Існує 4 типа середовища виховання та навчання по Корчаку з книги „Як любити дитину".
1. Догматичне середовище для нього характерно: традиція, авторитет, наказ - як абсолютний закон, дисципліна, порядок, почуття стійкості, праця - як закон. Таке середовище існує у монастирських школах, армії, родинами з релігійними традиціями. Особистість дитини, який виховується в такому середовище, характеризується високим ступенем пасивності, коли спокій трансформується в апатію. Догматичне середовище - формує залежну та пасивну особистість.
2. Ідейне середовище в цьому середовище не працюєш, а твориш. Нема наказів, а є добра воля. Терпимість та повага к людським думкам, ідеям, поглядам. Ідейне середовище формується в різних творчих групах, гуртках. Важливі умови формування ідейного середовища - відсутність авторитарного лідера як тільки він з'являється це середовище перестає існувати.
В ідейному середовище формується особистість для якої характерно активне засвоєння та перевтілення навколишнього світу, самооцінки.
3. Середовище безтурботного споживання - характерно безтурботність, чуйність, доброта, але нема завзятості, бережливості. Дитина знаходиться а атмосфері внутрішнього благополуччя. Труд в цьому середовище - це спосіб отримання бажаних умов та благ. В подібному середовище виховується особистість яка завжди задовільна тим що у неї є. Зустрівши труднощі така людина відстороняється від їх рішення, ховаючись в своєму світі. Особистість вільна, але пасивна.
4. Кар'єрне середовище - для цього середовища характерно „холодний рахунок", а ні духовні цінності. Немає гідності тільки самореклама. Основні риси особистості - фальш, прагнення до кар'єрного росту за рахунок хитрощів та підкупу. Особистість активна, але пасивна.