Технологія довбання та ручного свердління отворів різних форм на заготовках із деревини

Заняття № 23-24

Тема. Технологія довбання та ручного свердління отворів різних форм на заготовках із деревини.

Мета: ознайомити учнів з особливостями технологічного процесу довбання деревини за допомогою долота та стамесок, з технологічними прийомами свердління отворів в деревині; розвивати логічне мислення, окомір; виховувати бережливе ставлення до інструменту та обладнання, дисциплінованість, любов та повагу до праці.

Обладнання, матеріали, наочність: долота та стамески, вироби з видовбаними отворами, роздатковий матеріал, свердлильний верстат.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент

1. Перевірка наявності учнів.

2. Перевірка готовності учнів до занять.

II. Актуалізація опорних знань в учнів

1. Які ви знаєте види термообробки?

2. Що таке термічна обробка?

3. Дати визначення, що таке загартовування.

4. Що таке відпуск?

5. Назвіть правила безпечної роботи під час термічної обробки сталі.

III. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Повідомлення теми заняття

V. Вивчення нового матеріалу

1. Свердління отворів

Для свердління отворів до 16 мм промисловість випускає різноманітні циліндричні свердла з конічним заточуванням різальної частини та різною градацією діаметрів.

При складанні меблів, у будівництві, при конструюванні машин є необхідність у виготовленні точних глибоких отворів різної конфігурації та діаметрів понад 16 мм. Нині існує велика кількість спеціальних різальних інструментів і технологій, які дають змогу виконувати такі операції. До них належать свердла, фрези, бури тощо.

На корпусі бура є нарізні зубці, подібні до пилки. Для центрування отвору на оправці кріпиться свердло. Оправка разом зі свердлом за допомогою гайки кріпиться на корпусі бура.

Стержень оправки затискується в патроні дриля. Такими інструментами свердлять отвори діаметром від 16 до 75 мм з градацією 2...5 мм. Для свердління неглибоких отворів у деревині, керамічних матеріалах, пластмасах застосовують розсувний різак. Діаметр отвору регулюється переміщенням поперечного стержня з різцем. Фіксація в потрібному положенні здійснюється болтом.

Шнекове свердло дає можливість виготовляти глибокі отвори діаметром від 10 до 50 мм. Довжина різальної частини залежить від діаметра і становить 400... 1100 мм.

Центрове свердло призначене для свердління отворів діаметром від 6 до 50 мм. Градація діаметрів свердла становить 2...5 мм, а довжина різальної частини - 110...250 мм.

Висока продуктивність та якість робіт досягається при застосуванні електрифікованих інструментів, за допомогою яких можна свердлити отвори, полірувати, шліфувати вироби, загвинчувати шурупи тощо.

Під час свердління заготовку необхідно закріплювати за допомогою струбцини або в інших затискних пристроях. Для виставлення глибини глухих отворів використовують обмежувачі, які кріпляться на свердлі .

Контроль перпендикулярності свердління здійснюють кутником.

Для свердління отворів на оброблюваній поверхні необхідно розмітити рисувалкою або олівцем їхні центри.

Центри отворів потрібно наколоти шилом. Потім покласти на верстак дощечку або брусок. На неї встановити і міцно затиснути заготовку.

Свердло або бур беруть потрібного типу й відповідного діаметра і закріплюють у коловороті (дрилі) так, щоб його вісь збігалася з віссю патрона. Коловорот (дриль) беруть у руки і встановлюють на оброблюваній деталі так, щоб центр свердла збігався з центром отвору. Між свердлом або буром і поверхнею деталі має бути прямий кут.

На початку свердління коловорот або дриль обертають повільно.

Щоб не допустити відколювання при свердлінні деревини, необхідно щільно притискати заготовку до дерев'яної підкладки.

Не можна тримати коловорот або дриль свердлом до себе. При свердлінні треба міцно і без перекосів закріпити свердло в патроні коловорота (дриля). Під кінець свердління слід зменшувати натиск на дриль і обертати його повільніше. Забороняється контролювати якість обробки і чистити отвір від стружки пальцями рук.

Для виготовлення отворів використовують ручні свердлильні інструменти.

  1. Інструмент для довбання

Довбання деревини виконують долотами, а різання - стамесками.

Долото - це ручний інструмент для видовбування отворів, гнізд, пазів та ін. Основною частиною долота є стержень, на кінці якого знаходиться лезо. Стержень долота виготовляють із карбонової інструментальної сталі, а ручку - з деревини твердих листяних порід (клена, бука, граба, берези). Кут загострення долота – 25-35.

Стамеска - ручний інструмент для видовбування неглибоких гнізд, отворів, зрізування матеріалу невеликої товщини. Кут загострення стамески – 18-25.

Стамески бувають плоскі (тонкі й товсті) і напівкруглі. У напівкруглих стамесках фаска розміщена з випуклого боку.

У процесі роботи лезо інструмента затуплюється. Такий інструмент не ріже, а рве деревину. Загострювання стамески і долота - робота дуже відповідальна, потребує великої старанності та певних навичок.

Стамеску і долото загострюють на точильних брусках. Точильні бруски - це зернисті камені різних розмірів і кольорів. Бруски можуть бути грубозернистими і дрібнозернистими.

Для зручності користування брусками і для того, щоб вони не розкололися, їх управляють у дерев'яну колодку. Отже, для загострювання стамески або долота потрібні: бруски - один грубозернистий, другий дрібнозернистий для правки, посудина з водою для промивання, ганчірка для протирання інструмента, що загострюється, кутник для перевірки, шаблон для визначення кута загострювання.

Лезо стамески і долота утворюється фаскою і передньою гранню різця.

  1. Технологія довбання долотом

Якість виготовлення виробів залежить як від дотримання технології виконання, так і від дотримання правил безпечної праці та ергономічних вимог. Під час різання деревини стамесками і долотами тулуб необхідно тримати прямо, злегка нахиливши голову вперед. Долото тримають лівою рукою, а киянку - правою.

При наскрізному довбанні отвори розмічають з двох боків заготовки. Отвори виготовляють зустрічним довбанням.

Для цього різальну кромку долота ставлять на відстані 0,5-1 мм від лінії розмітки перпендикулярно до напряму волокон, фаскою до гнізда. Спочатку сильним ударом киянки по ручці долота заглиблюють його в деревину, перерізаючи волокна. Потім долото виймають, установлюють недалеко від першого прорізу з нахилом до середини гнізда і вдаряють по ручці киянкою. Зрізану деревину вибирають долотом до перерізаних волокон. Те ж саме роблять із протилежного боку гнізда.

Глухі отвори довбають з одного боку.

Для цього деталь закріплюють струбциною на кришці верстака.

Таке кріплення упереджує ковзання заготовки та її розколювання. Залежно від товщини оброблюваних деталей застосовують струбцини різної конструкції.

  1. Різання стамесками

Підстругування і зачищення деталей уздовж і впоперек волокон виконують стамесками. Для цього заготовку закріплюють затискними пристроями верстака або струбциною. Стамеску розміщують під кутом 20...30° до площини оброблюваної деталі. При цьому її тримають правою рукою за ручку, а лівою охоплюють передню грань стамески. Правою рукою натискують на ручку, а лівою регулюють напрям та товщину стружки.

Для механізованого довбання отворів у шкільних майстернях застосовують електродовбальник.

Різання деревини при цьому здійснюється ланцюгом, який містить набір з'єднаних між собою різців. Ланцюг приводиться в рух електродвигуном і натягується напрямною планкою. Переміщують планку за допомогою важеля. При довбанні двигун разом із планкою опускають, і рухомий ланцюг урізується в деревину.

5. Правила безпечної роботи долотами та стамесками

1. Перевірити надійність кріплення ручок ударних інструментів (киянки, молотка) та долота і стамески.

2. Долото повинно мати прямолінійно загострене лезо, а його ручка має бути оснащена металевим кільцем, яке запобігає розколюванню ударної частини.

3. Для уникнення поранення забороняється довбати долотом або різати стамескою «на себе», «на вису», з упором деталі в груди, на колінах, у напрямі до руки, яка підтримує деталь.

4. Щоб не поранитися, не можна перевіряти якість загострення леза долота або стамески пальцями. Для цього необхідно взяти аркуш паперу і провести по ньому лезом. Якщо лезо правильно загострене, воно не рве папір.

5. Щоб не пошкодити кришки верстака під час довбання наскрізних отворів, потрібно використовувати підкладну дошку.

6. Забороняється здувати відходи, оскільки можна запорошити очі й отримати травму.

7. Під час обробки заготовка повинна бути міцно затиснута в лещатах верстака або за допомогою струбцин.

8. Після завершення робіт інструмент очистити від бруду і здати на зберігання у відведених місцях у футлярах або лотках лезом «від себе».

VІ. Практична робота

Робота із долотом і стамескою

Варіант 1. Виконання пробного довбання прямокутних отворів.

Варіант 1. Виготовлення кутника столярного за технологічною карткою даною вчителем.

VІІ. Підбиття підсумків заняття

1. Чому є багато різновидів свердел?

2. Коли використовують перові свердла?

3. Для виконання якої технологічної операції призначене долото?

4. Для виконання якої технологічної операції призначена стамеска?

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал за конспектом.

ІX. Оцінювання роботи учнів на уроці

X. Прибирання робочого місця і приміщення

Технологія довбання та ручного свердління отворів різних форм на заготовках із деревини