Технологія вирощування картоплі та кукурудзи

Заняття № 41-42

Тема. Технологія вирощування картоплі та кукурудзи

Мета: Ознайомити учнів з особливостями агротехнології вирощування кукурудзи та картоплі; розвивати логічне мислення; виховати в учнів любов та повагу до праці

Обладнання, матеріали, наочність: наочні посібники, муляжі бульб та кукурудзи.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

Фронтальна бесіда

1. З якою метою виконують борунування ґрунту?

2. Від чого залежить спосіб висівання і глибина загортання зернових культур?

3. Які рослини належать до пасльонових?

4.Які способи висівання і висаджування рослин застосовують в овочівництві?

5. Яких правил безпеки необхідно дотримуватися під час обробітку ґрунту?

6. З якою метою виконують коткування ґрунту?

ІІІ. Повідомлення теми заняття

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Загальна характеристика кукурудзи

Кукурудза урожайна і цінна кормова й продовольча злакова культура. Із її зерен виготовляють олію, борошно, а подрібнену масу використовують для приготування комбінованих кормів. Цінним продуктом для відгодовування тварин є зелена маса (силос), вироблена з рослин, зібраних у період молочно-воскової стиглості.

Кукурудза посухостійка рослина. Вона економно витрачає воду і добре використовує літні опади. Проте засуха в поєднанні з високою температурою негативно впливає на її розвиток і врожайність. Особливо шкідлива засуха під час цвітіння кукурудзи й наливання зерна.

Коли в ґрунті вологи досить, засуха і спека не завдають кукурудзі значної шкоди.

В Україні вирощують здебільшого зубовидну і кременисту кукурудзу.

У меншій кількості - цукрову, розлусну та крохмалисту.

Зубовидна кукурудза називається так, тому що верхня частина її зерен має заглиблення, яке нагадує поверхню кінського зуба. Зерна цієї кукурудзи плескаті (товщина їх значно менша за ширину). Зернівки всередині борошнисті. Тварини поїдають таке зерно навіть немеленим. Використовують його для приготування комбінованих кормів, муки.

Кремениста кукурудза має округле, дуже тверде зерно, використовують її як корм для тварин, для виробництва олії.

Цукрова кукурудза має прозоре, зморшкувате і дуже солодке зерно. Вирощують її для виготовлення консервів і споживання у вареному вигляді.

Розлусна кукурудза має кременисте, тверде, напівпрозоре зерно. Під час підсмажування воно розлускується, і назовні виходить білий ендосперм, який утворює пластівці.

Крохмалиста кукурудза має м'які, великі, борошнисті зерна з округлою верхівкою і гладенькою поверхнею. Використовують її для виробництва крохмалу, борошна, олії.

В Україні вирощують різні сорти кукурудзи. Найпоширенішими є Дніпропетровський, Уманський, Чернігівський, Одеський, Носівський, Київський, Харківський та інші сорти, виведені українськими селекціонерами .

2. Висівання та обробіток посівів кукурудзи

Кукурудзу вирощують в овочевих сівозмінах. Кращими попередниками для неї є посіви огірка, цибулі, пасльонових, кабачків, інших овочевих та коренеплідних рослин.

При дотриманні агротехніки вирощування врожайність більшості сортів, які вирощують на зерно, досягає 55 ц/га, а зеленої маси - понад 500 ц/га.

Сіють кукурудзу, коли ґрунт на глибині 8... 10 см прогрівається до 10... 12 °С. Сходи чутливі до весняних приморозків. Коли температура знижується до 3...6 С, ріст кукурудзи припиняється. Найінтенсивніше вона росте при температурі 22...28 °С. При високих температурах припиняється ріст і розвиток рослин.

Вимоглива кукурудза також до ґрунту і поживних речовин. Високі врожаї вона дає на чорноземах, суглинках, супіщаних, каштанових та осушених торфоболотних ґрунтах, а також на заплавних і наносних ґрунтах у долинах річок. Під посіви кукурудзи ґрунт обробляють за зяблевою технологією.

Кукурудза - світлолюбна культура. Затінення (наприклад, у загущених посівах) спричиняє «стікання» іноді й загибель рослин. У затінку кукурудза утворює на 40...50 % менше зеленої маси. Щоб на рослину потрапляло багато світла, кукурудзу висівають квадратно-гніздовим способом за схемами 70 х 70, 60 х 60, 55 х 55 см або пунктирним, із міжряддями 70, 90 і 140 см. У кожне гніздо висівають 2-3 насінини. Перед висіванням насіння калібрують і піддають обробці для запобігання ураженню хворобами, грибками, комахами. Для цього за 1...2 дні до сівби насіння намочують у 1-5 %-му розчині сірчанокислого мангану, підігрітому до 40...50 °С. Витримують насіння в розчині 20...30 хв, після чого його розсипають і просушують. Коли ґрунт прогріється до необхідної температури, насіння висівають. У подальшому посіви потребують ретельного догляду та дотримання агротехніки вирощування. Щоб знищити кірку і бур'яни та закрити вологу в ґрунті, посіви боронують упоперек рядків до і після появи сходів. Потім міжряддя розпушують (культивують). Першу культивацію проводять на глибину 10... 12 см, коли рослини утворять три справжніх листочки. Одночасно з культивацією міжрядь розпушують ґрунт і знищують бур'яни в гніздах. Якщо на час першого розпушування міжрядь рослини будуть заввишки 10... 15 см, то посіви проривають, залишаючи в гніздах дві найкраще розвинуті рослини.

У районах достатнього зволоження замість останньої культивації рослини кукурудзи краще підгорнути. При вирощуванні на зерно кукурудзу пасинкують (зрізують пасинки).

Бур'яни в посівах кукурудзи знищують гербіцидами. Внесені один раз у ґрунт, вони знижують проростки бур'янів протягом усього вегетаційного періоду посівів.

У перших фазах росту кукурудза потребує значно менше елементів мінерального живлення, ніж у наступних. Тому добрива під кукурудзу вносять кількома прийомами: як основне удобрення під оранку, одночасно з висіванням у гнізда і як підживлення. Для цього витрачають 10...20 т органічних, 25...30 кг азотних, 30...45 кг фосфатних, 25...30 кг калійних добрив на 1 га.

3. Утворення плода (качана)

На рослині утворюється два суцвіття: чоловіче - волоть і жіноче - качан. Волоті розміщуються на верхівці стебла, а качани - у пазухах листків. Волоті кукурудзи зацвітають через 2...3 дні після появи їх із пазухи верхнього листка. Першими цвітуть верхні квітки центрального стержня волоті. Під час цвітіння лусочки квіток розкриваються, і з кожної квітки звисають три тичинки. Коли вони розтріскуються, з них висипається пилок. Вітер підхоплює його і переносить на приймочки маточок жіночих квіток інших рослин. Тому кукурудзу відносять до перехреснозапильних рослин.

Через 20...25 днів після запилення починають формуватися зерна, які містять рідку масу (так зване молочко) і від 25 до 55 % води. Така фаза зерна називається молочною стиглістю. Через 40...45 днів внутрішня частина зернівки поступово твердне. Зазначена фаза дістала назву воскової стиглості. Коли зернівки тверднуть, а суцвіття набуває бурого кольору (мал. 1), настає повна стиглість через 50...65 днів. У такій фазі качани кукурудзи збирають.

4. Загальна характеристика картоплі

Картопля - одна з найпоширеніших продовольчих культур. її використовують як продукт харчування, для технічних цілей, а також як корм для тварин. З неї виробляють крохмаль, глюкозу, спирт. Зберігають картоплю у свіжому і висушеному станах.

Картопля відноситься до трав'янистих овочевих рослин родини пасльонових, її плід - бульба. Відомо понад 250 видів картоплі. Залежно від сорту плоди можуть бути округлої, плескатої, овальної або видовженої форми. За забарвленням шкірки - білі, рожеві, сині, фіолетові, жовті. їстівна частина - м'якуш - біла або жовта. Молоді бульби під час росту покриті тонкою шкіркою (епідермісом), яка легко знімається. При достиганні вона зміцнюється, і в результаті цього шкірка захищає бульбу від випаровування води та проникнення збудників хвороб.

В Україні вирощують такі сорти ранньої картоплі: Божедар, Боро-дянська рожева, Гарт, Зов, Карлена, Кобза, Коруна, Кірсті, Краса, Лато-на, а з пізніх - Елла, Столова біла, Поліська та багато інших районованих сортів, виведених українськими селекціонерами.

5. Висаджування картоплі

Для вирощування високих урожаїв картоплі необхідно дотримуватися певних агротехнічних вимог. Кращими попередниками для неї є озима пшениця, зернобобові культури, капуста, цибуля, огірок, багаторічні трави. Добрий урожай вирощують на ґрунтах із достатнім внесенням органічних і мінеральних добрив. На піщаних і супіщаних ґрунтах вносять 50...60 т органічних добрив на 1 га, на чорноземах, темно-сірих лісових — 30...40 т/га, темно-каштанових - 20...З0 т/га.

Відразу після внесення добрив проводять глибоку (25...35 см) зяблеву оранку або перекопування. Потім поле боронують і коткують. Рано навесні закривають вологу і через 2...4 дні проводять культивацію з одночасним боронуванням. Після того як ґрунт прогріється до 10... 12 °С, картоплю висаджують. Для цього за 30...40 днів до висаджування посадковий матеріал - цілі бульби або їх частини - розміщують у тарних ящиках у світлих приміщеннях з температурою 12... 15 °С і вологістю 80...85 %. У таких умовах пророщені бульби повинні мати ростки 1,0... 1,5 см завдовжки та добре сформовані кореневі горбочки. Пророщені бульби при висаджуванні швидше проростають і мають підвищену стійкість проти ураження хворобами.

Залежно від ґрунтово-кліматичних умов та маси посадкового матеріалу існують різні схеми і способи висаджування картоплі. Висаджують картоплю рядковим способом. Глибина посадки залежить від виду ґрунту. На легких піщаних ґрунтах вона становить 12... 14 см, на середніх суглинкових - 8... 10 см, на важких суглинках - 6...7 см. Для виготовлення прямолінійних борозенок або гребенів на невеликих ділянках використовують розмічальний шнур, уздовж якого виконують садіння. Норми висаджування та відстань між рядками і рослинами в рядку наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Норми висаджування картоплі та відстань між рядками і рослинами в рядку

Маса бульби, г	Відстань, см	Норма висаджування бульб на 100 м2
	Між рядками	У рядках	шт.	кг
70...80 50...60 30...40	70 70 70	30...35 25...30 20...25	400...500 500...600 600... 700	30...38 28...33 21...25

За терміном біологічного дозрівання сорти поділяються на ранні та основні. Для ранніх сортів він становить 40...60 днів, для основних -120... 140. Розмножують картоплю насінням (генеративно) і бульбами (вегетативно). У домашніх та фермерських господарствах вирощують картоплю бульбами або їх частинами.

1. Післяпосівний обробіток картоплі

Якщо на плід потрапляє пряме сонячне світло, у ньому утворюється отруйна речовина — соланін, яка захищає його від ураження хворобами і шкідниками, проте шкідлива для органів травлення людини. Тому такі плоди не рекомендується використовувати для приготування страви. Для запобігання цьому явищу рослини треба прополювати і підгортати. Прополювання виконують на початку бутонізації відразу після дощів або поливання і періодично повторюють залежно від забур'янення та частоти опадів, які сприяють появі бур'янів і призводять до ущільнення ґрунту.

Другою агротехнічною операцією є підгортання, яке сприяє появі столонів і нових коренів, на яких утворюються бульбоплоди, та захищає їх від потрапляння прямих сонячних променів.

Рослини картоплі вимогливі до вологи. Особливо це стосується періоду бутонізації та початку цвітіння, упродовж якого утворюються плоди. У цей період за відсутності дощів поливання необхідно здійснювати через кожні 10... 12 днів.

Характерною ознакою біологічного дозрівання картоплі є висихання наземних стебел. У цей час її викопують, підсушують у затінених місцях і закладають на зберігання. Добре зберігається врожай картоплі у підвальних приміщеннях, погребах, інших сховищах, де температура повітря становить 2...5 °С, а відносна вологість 80...85 % . Оскільки у процесі зберігання частина плодів псується, загниває та виділяє шкідливі для організму людини гази, сховища треба обладнувати примусовою або приточною вентиляцією. Добре зберігаються сорти картоплі з умістом крохмалю 16...23 %. У стеблах картоплі після збирання врожаю можуть розвиватися шкідники, хвороби, тому їх не рекомендується закладати в компостні купи. Після збирання врожаю стебла утилізують.

1. Хвороби та шкідники картоплі

Поширена хвороба картоплі - її раннє загнивання при надмірних дощах. При цьому листя жовтіє, висихає і скручується. На бульбах з'являються темні плями, які загнивають. На таких земельних ділянках картоплю краще не висаджувати.

Важливу роль у догляді за посівами ранньої картоплі відіграє боротьба зі шкідниками і хворобами. Особливо значної шкоди рослинам завдає колорадський жук. Сходи картоплі потрібно обробляти перший раз під час масового виходу жука з ґрунту після перезимівлі та його розселення, вдруге - при масовому з'явленні личинок другого віку. Для цього використовують інсектициди: банкол, децис, карате та інші хімічні препарати. Рослини картоплі уражаються грибковими захворюваннями - фітофторозами. При цьому листки рослин жовтіють, скручуються. Для боротьби з цією хворобою застосовують такі хімічні препарати, як акробат, купроксат, сандофан та ін. Норми обробітку і правила безпечного користування інсектицидами зазначаються в інструкціях з їх використання. Виконують усі роботи по боротьбі зі шкідниками й хворобами рослин хімічними препаратами дорослі.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

1. Які вам відомі хвороби картоплі?

2. В які строки збирають картоплю?

3. Яких вимог необхідно дотримуватися при закладанні на зберігання врожаю картоплі?

4. В які строки збирають кукурудзу?

VІ. Практична робота

Вирощування картоплі та кукурудзи

1. Читання коротких повідомлень або (та) рефератів про кукурудзу та картоплю (сорти, страви з кукурудзи та картоплі, цікаві факти про кукурудзу та картоплю, історичні факти про кукурудзу та картоплю тощо )

2. Висівання кукурудзи та картоплі. (за наявності шкільної ділянки)

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал за конспектом.

VІІІ. Оцінювання роботи учнів на уроці

ІX. Прибирання робочого місця і приміщення

Технологія вирощування картоплі та кукурудзи