Загальна характеристика Конституції України

17. Загальна характеристика Конституції України

Лекція:

Конспект:

Конституція – це основний закон держави, система загальнообов»язкових норм. що мають вищу юридичну силу і регулюють основні відносини між Людиною і суспільством з одного боку і державою – з іншого, а також організації самої держави та її відносини і світовим співтовариством. (Козюбра)

Основні властивості:

1. Акт найвищої юридичної сили, що об’єктивізує політичну волю народу, як носія суверенітету, єдиного джерела влади Україні.

2. Головне джерело національного права. Здійснює системо утворюючу функцію щодо системи конституційного права та системи національного права в цілому. Усі закони та підзаконні акти діють та припиняють дію на основі положень КУ.

3. Верховенство у системі конституційного права та національного права в цілому .

4. Містить норми прямої дії, які розвинені й деталізовані в інших нормативних актах

5. Особливий порядок прийняття і внесення змін – важлива нормативно-правова гарантія стабільності КУ. Порядок внесення змін є диференційований в залежності від важливості розділів

6. За формою: формалізований, кодифікований акт (на відміну від Великобританії, Нової Зеландії та інших Британської співдружності, де конституція складається з декількох джерел права).

7. КУ – парламентський акт.

8. КУ – загальнодержавний нормативний акт. Риса – універсальність: поширюється на всю територію України, на всіх суб’єктів.

9. Постійний характер за терміном дії .

10. Відіграє важливу роль для розвитку вітчизняної науки та освіти у сфері КП.

Класифікація КУ

  • Юридична
  • Писана
  • Кодифікована
  • Постійна
  • Демократична
  • Республіканська
  • Унітарної держави
  • Народна (прийнята парламентом від імені народу як органу установчої влади)
  • Жорстка
  • Відносно реальна (за наслідками реалізації, бо одні норми діють, інші - не завжди.)

Юридичні властивості (основні)

- нормативність

- установчий характер

- найвища юридична сила

- підвищений ступінь охорони ( стабільність)

- особливий порядок внесення змін

- правонаступницство традиційно збережене в органах влади

Структура Конституції

Зумовлена характером і змістом, що включає спосіб реалізації викладення в ній (матеріалу);предметом і обсягом правового регулювання.

Розширення предмету правового регулювання зумовлене міжнародними договорами.Положення випливають з Членства в Євротоваристві.

Питання:Співвідношення міжнародних договорів і КУ.Ст 9 КУ визначає пріоритет КУ,міжнародні договори не можуть бути укладені до внесення змін в КУ.

Загальні риси та відмінності

1.Преамбула

2.Основна частина

3.Перехідні положення

Преамбули немає в конституціях Греції,Нідерландів,Італії та Норвегії.

Преамбула - дискрипційна частина, в якій закладена інформація щодо цілей, завдань (історії розвитку), конституційні ідеали.

Обсяг: Швейцарія (1 коротка фраза); Соціалістичноорієнтовані країни(великі преамбули, історія розвитку країн до конституції,дефініцію поянття побудови розвитку соціалстичного суспільства)

Значимість преамбули (юридична сила):теорія і практика-у деяких країнах немає юр.сили (США),у Франції має.Українці посилаються на преамбулу.

Російські конституціоналісти:Нормативне значення преамбули в тому, що вона визначає стратегію правотворення та правозастосування,юридичний обов'язок діяти у відповідності зі сформованими в ній юридичними принципами і цілями.

Основна частина

- розділи

-глави (залежно від принципу побудови)

- соц. зміст (ЯКЩО суспільні відносини щодо організації державної влади ,відсутні положення щодо регулювання економічних-соціальних відносин або ЯКЩО більш детально розглянути засади діяльності органів влади +правові інститути:виконавча,законодавча + судова влади )

Послідовність викладу залежить від політичного режиму(ролі і місця відповідних органів влади)

- парламентська респ(єдність) - представницький орган на першому місці

-президентська респ - глава держаив передує іншим гілкам влади

- змішані - закономірності немає,залежно лише від повноважень та того,кому пріоритет.

Чому президент України після ВРУ?Бо ВРУ приймала Конституцію,і ВРУ-єдиний орган, що може представляти народ.Намагаються показати значення парламенту в державі, але реально важливість інституту президента.

Перехідні положення

Роль - забезпечення поступового переходу від попередньої до наступної Конституції.Стабільність- механізм влади.Одночасно не можна сформувати нові органи влади.Перехідні положення - МЕХАНІЗМ.

Особливості.Порівняно з попередніми Конституціями :

1.Гуманістична спрямованість (ідеали), ст 3 II РОЗДІЛ :пріоритет прав людини, закріплені найбільш вагомі цінності напрацювані людством.

2.Єдність державної влади(раніше ради-субординація).Децентралізовна влада (поділ на 3 гілки)

3. Принципи правової держави: верховенство права, пряма дія норм

4.Розширення сфери контролю (механізм захисту прав людини, рахункова палата, омбудсмен, КСУ,елементи забезпечення незалежності органів судової влади.Вища рада юстиції)

Моделі, сформувалися в процесі прийняття Конституції

- Ліберальна(обмеження предмету правового регулювання:закріплення організації та принципів діяльності органів державної влади, їх компетенції та взаємодії; статус особи, громадянські та політичні права;особливості правого регулювання: держава не втручаеться в життя громадянського суспільства,держава не втручаеться в соц індивідуальні свободи + захищає права)

- Етатистська (держава- будівник нових суспільних відносин, сфера впливу- усі сусп відносини, жодні не можуть бути поза увагою держави,не організованими, не контрольованими нею.)

- Ліберально- етатистська (соціальна спрямованість права, справедливість)-поширена модель.Людина соціальні права і соціальну справедливість повністю забезпечити не може, отже, оптимальні межі втручання з метою забезпечення прав і свобод.

Структура КУ

Преамбула КУ - вона не розвернута повністю. Але містить принципи, ідеали, цінності, в ній акт проголошення незалежності - правове джерело; фіксує юридичні підстави «….як реалізації народом права на самовизначення»

Мета:

  1. Забезпечення прав і свобод людини, гідних умов її життя (= 3 стаття)
  2. Зміцнення громадянської злагоди на українській землі - вимоаг до органів державної влади і посадових осіб
  3. Розвиток і зміцнення демократичної, соціально - правової держави

+ перелік видів відповідальності: перед Богом (моральний вид відповідальності), перед теперішніми і майбутніми поколіннями

+ момент набрання нею чинності ст 57 ПРОТИ КСУ(дурниця«в момент проголошення

результатів голосування за неї».Оприлюднили Конституцію лише 13 липня 1996 р. Жили 2 тижні не бачивши в очі Конституції.) Більшість країн давали більший термін набрання чинності.

Перехідні положення

Більшість вичерпала свою дію.АЛЕ залишаються:

_Збереження слідства в органах прокуратуририйняті до набуття чинності є чивнними у частині, в якій

_Чинності 1ст: ЗУ + інші НПА , прийняті до набуття чинності є чинними у частині , в якій вони не суперечать КУ.

Функції – основні напрямки констит.впливу на сусп..відносини.

Мелащенко – 2 групи за критерієм впливу на сусп.. відносини - соціальні (політ соц. культ ідеолог) і юрид.(технолог регулят устан правотворчу охоронну творчу інші).

Савенко вважає :

Політична , економ, ідеолог, установча , стабілізуюча, загально-соціального регулюв.і забезпечення соц.інтересів, право надільна, правоохоронна, правозабезпечуюча тощо.

Правила поведінки суб’єктів конст.відносин…

  • Установча – К акт установчої влади, народ. Було б логічно якби К затвердж.на рефер.або приймалась на ньому. Суть цієї функції – визначила держ.устрій , органи влади, порядок їх формув. і їх повнов.,функції, принципи їх діяльності.
  • Правонадільна - пов’язана з установчою, це деталізація, К наділяє певними повнов.відповідні органи влади.
  • Правовстановлююча – встан.права і свободи людини, її обов’язки.
  • Охоронна – 55 ст.КУ.
  • Соціального регулювання… - інтерес завжди присутній. Спрямована на забезпечення цього аспекту – людина. громадянин, сусп., світ.Баланс породжує стабільність прав.порядку.

Встановлення широкого спектру прав, гарантування прав і свобод, соціальної відповідальності за забезпечення відповідних інтересів.

  • Політична - механізм діяльності держави, політ.режим, принципи орг..і діяльності органів влади.
  • Програмна ф. – преамбула, ст.1, 6.
  • Зовнішньополітична ф. – поява нової держави, визнач.. засади фукц.
  • Соціологічна, виховна ф. – цінності, ідеали КУ.

Принципи КУ закріплені в КУ:

верховенства права(ст. 8 КУ)

демократизму(ст. 1 КУ)

розподілу влад (ст. 6 КУ: єдина державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову)

збалансованості державних і суспільних інтересів

принцип гуманізму

принципи політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності(ст. 15 КУ)

-Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава
-Україна - унітарна держава, республіка.

- Носієм суверенітету і єдиним джерелом державної влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування

- Людина, її здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою суспільною цінністю.

- відповідальності держави за свою діяльність перед людиною.

- принцип єдиного українського громадянства.

- Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову

- система взаємних стримувань і противаг між різними гілками влади
- принцип верховенства права

- принцип найвищої юридичної сили Конституції.

- наділення положень Конституції властивостями норм прямої дії.

- гарантованість судового захисту прав і свобод людини безпосередньо на підставі КУ
- обов’язкова відповідність змісту міжнародних договорів, укладених Україною, положенням її Конституції. У разі крайньої необхідності приєднання до міжнародної угоди, що суперечить Конституції можливе тільки за умови внесення відповідних змін до Основного Закону;

- територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина (ст. 102) та встановлення відповідальності Президента України в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину (ст. 111);
- визнання ратифікованих міжнародних договорів частиною національного законодавства України.

- недопустимість примусу до виконання того, що прямо не передбачено законодавством.
- принцип рівності всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних
- неможливість зміни Конституції, якщо ці зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України (ст. 157);
- неможливість зміни Конституції в умовах воєнного або надзвичайного стану (ст.157);
ускладнений порядок внесення змін до першого розділу Конституції, присвяченого засадам конституційного ладу;
- конституційне визначення статусу Президента як гаранта державного суверенітету,

- заборона утворювати політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом (ст. 37);
- діяльність спеціального органу захисту конституційного ладу – Конституційного Суду України, який вирішує питання про конституційність чинного законодавства, актів Президента та Кабінету Міністрів (ст. 150).

Загальна характеристика Конституції України