Міжнародна торгівля
КЕЙС
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ
За роки незалежності Україна, як самостійний суб’єкт міжнародних економічних відносин, опанувала нові в її зовнішньоекономічній практиці механізми національного і міжнаціонального регулювання зовнішньоторговельних операцій. Наступним етапом повинно стати включення нашої держави у глобальну регуляторну систему через її вступ до Світової організації торгівлі як інституціональної форми глобальної торговельної системи.
На сьогодні СОТ об’єднує близько 157 країн і регулює понад 95% світового експорту, охоплюючи торгівлю товарами, послугами та правами інтелектуальної власності. В рамках СОТ уніфіковано торговельні правила використання захисних заходів, стандартів і технічних бар’єрів, розроблено і вдосконалюється механізм розв’язання торговельних суперечок. У процесі розробки перебувають нормативні документи щодо регулювання торговельних аспектів конкурентної політики, міжнародного інвестування, охорони навколишнього середовища, трудових питань, електронної комерції та функціонування регіональних інтеграційних угруповань.
16 травня 2008 року Україна стала 152-м членом Світової організації торгівлі та повноправним членом світового економічного співтовариства. Протокол про вступ України до СОТ підписали на засіданні Генеральної ради СОТ 5 лютого 2008 року у Женеві Президент України Віктор Ющенко та Генеральний директор Світової організації торгівлі Паскаль Ламі. Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі, підписаний у цей день, було ратифіковано Законом України від 10.04.2008 № 250-VI, а 16 квітня Україна повідомила СОТ про ратифікацію Верховною Радою України протоколу про вступ в організацію.
Цій визначній події передував багаторічний переговорний процес. За чотирнадцять років переговорів Україна пройшла складний шлях економічних та структурних реформ, трансформації від адміністративно-планової до ринкової економіки. Було завершено двосторонні переговори про доступ до ринків товарів та послуг з 52 країнами-членами СОТ, прийнято більше 60 законів необхідних для адаптації українського законодавства до вимог Світової організації торгівлі, зокрема у сфері застосування експортних мит, у банківській сфері, щодо застосування санітарних i фітосанітарних заходів у сфері сільськогосподарської діяльності, ввезення на митну територію України транспортних засобів, режиму ліцензування тощо.
По-перше вступом до СОТ Україна домоглася зниження мита на поставку своїх товарів і відкрила для себе ринки 150 країн-членів СОТ, але одразу ж знизила або скасувала мита на імпортні товари, у результаті чого:
- за три роки постраждав ринок вітчизняних автомобілів;
- постраждав агропромисловий комплекс, особливо продовольча група;
- деревообробний ринок країни знаходиться в підвішеному стані;
- українські виробники м’яса відмовились в нерівних умовах з гравцями Європи та США;
- падіння обсягів продажу в легкій промисловості.
Всі ці негативні наслідки утворились через те що, в Україну ввозяться товари, що могли б виготовлятися національними виробниками.
Для того, щоб вирішити ці проблеми, необхідно застосувати такі шляхи вирішення:
- щоб допомогти українському ринку вітчизняних автомобілів необхідно добитись на переговорах з
членами СОТ відновлення митної ставки на імпорт авто 3 10% до 25%;
- задля процвітання агропромислового комплексу необхідно переглянути мита і скасувати квоти на
ввезення в Україну цукру (потенціал цукрової промисловості в країні дозволяє забезпечити її вдосталь);
- відмінити нульову ставку мита на ввіз імпортної деревообробної сировини;
- запропонувати членам СОТ повністю ліквідувати експортні дотації та субсидії на сільгосппродукції в усьому світі.
Однак, членство в СОТ для України має і позитивні наслідки. Від вступу до СОТ виграти змогли лише виробники конкурентної продукції. В агропромисловому секторі відзначається позитивна динаміка виробництва олійних культур – насіння соняшнику, ріпаку та соняшникової олії. За ці три роки Україні вдалося стати дійсно світовим гравцем завдяки відкриттю нових ринків, вона займає третє місце в світі по виробництву соняшникової олії.
Але ж причина позитивного впливу на галузь в тому, що не було зустрічних мит на експорт продукції. Крім того, на експортну галузь ще до вступу до СОТ хлинули інвестиції, виробництво було модернізовано, і з відкриттям ринків галузь виявилася готова конкурувати на світових ринках.
Проблема конкуренції – також дуже важлива для України. Так для виноробної галузі світові ринки виявились недосяжними, адже там встановлені більш жорсткі вимоги до продукції, в тому числі по сертифікації та технологічним стандартам, не дивлячись на знижені мита на готову продукцію та сировину, як і для соняшникової олії.
Таким чином, можна зробити висновок, що не дуже сильні країни мають дуже малий плив на СОТ, і, не зважаючи на заявлену ціль – допомога країнам, що розвиваються, - розвинуті країни концентруються, насамперед, на своїх комерційних інтересах, у зв’язку з чим українське членство має значну кількість негативних наслідків для вітчизняної економіки.
Для подальшого успішного використання статусу членства країни у СОТ зусилля Уряду та бізнесу мають бути зосереджені на реалізації наступних перспективних заходів:
- вжиття подальших заходів із сприяння експорту вітчизняної продукції на зовнішні ринки, МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ
розроблення законопроекту щодо фінансової підтримки експорту (експортне страхування та кредитування);
- розширення номенклатури товарів українського експорту за рахунок
- збільшення поставок високотехнологічної продукції;
- налагодження широкої інформаційної системи у сфері зовнішньої торгівлі та стимулювання малого та середнього бізнесу до експортної діяльності. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ
Сьогодні в політичних та наукових колах, в засобах масової інформації і бізнес-середовищі точаться гострі дискусії щодо доцільності вступу України до СОТ, які розмежували суспільство на прибічників і противників цієї акції.
На основі вивчення досвіду функціонування багатосторонньої торговельної системи та її позитивного впливу на процеси лібералізації міжнародної торгівлі, ліквідацію дискримінації в торговельно-економічних відносинах та у створенні оптимальних умов для розвитку всіх сфер міжнародної торгівлі, інвестиційних процесів, підвищення зайнятості та доходів в усьому світі та враховуючи сучасний стан зовнішньоторговельних відносин України, її потенціал і небачене дотепер зростання міжнародного визнання та іміджу, дайте комплексне експертне заключення з приводу таких питань:
- Наскільки своєчасним є форсування сьогодні процесу приєднання України до СОТ, чи можливо це слід було б зробити на 5-7 років раніше або цей акт, на вашу думку, є передчасним?
- Які об’єктивні і суб’єктивні передумови та чинники, з одного боку, дають переваги в міжнародній торгівлі для України, а, з другого, - гальмують цей процес?
- Дайте прогнозну оцінку позитивним та негативним наслідкам (галузевий та регіональний аспекти) для внутрішнього та міжнародного розвитку України її вступу до СОТ у коротко- та довгостроковому періоді.
- Яких заходів коригування структурної політики держави та організаційно-кадрового забезпечення на урядовому рівні слід вжити для пом’якшення негативних впливів вступу України до СОТ на економічний стан держави та торговельну політику?
- Яким чином вступ України до СОТ вплине на її двостороннє економічне співробітництво із державами, які не є членами даної міжнародної організації, зокрема з Російською Федерацією?
- Яким чином вступ України до СОТ вплине на її двостороннє економічне співробітництво із державами, які є членами даної міжнародної організації?
- Проведіть порівняльний аналіз динаміки зовнішньоторговельного обороту держав – основних торговельних партнерів України, темпів його зростання та зміни частки у ВВП кожної з країн
- Обґрунтуйте взаємозалежність темпів зростання ВВП та зовнішньоторговельного обороту країн.
- Чим пояснити суттєві відмінності у товарній структурі зовнішньої торгівлі України, Російської Федерації, Польщі та Німеччини?
- Які заходи поточного та стратегічного характеру слід вжити для вдосконалення структури експорту України з метою суттєвого підвищення частки товарів з високою доданою вартістю (наукоємної, технологічно складної продукції)?
- Сформулюйте конкретні пропозиції щодо підвищення ефективності торговельної (митно-тарифної і нетарифної) політики в Україні в контексті захисту вітчизняного виробника, з одного боку, та дотримання правил СОТ, які стосуються лібералізації міжнародних торговельних відносин,- з другого.
- Проаналізуйте зміни, які відбулися упродовж останнього десятиліття у географічній структурі зовнішньої торгівлі України і Російської Федерації (зокрема, щодо частки взаємної торгівлі у загальному товарообороті, частки держав ЄС, СНД, ЄврАзЕС, ЄЕП та країн Балтії).
- Дайте оцінку тенденцій у розвитку географічної структури експортно-імпортних операцій України в контексті реалізації національних економічних інтересів нашої держави у міжнародній сфері.
- Визначте напрямки вдосконалення географічної структури зовнішньої торгівлі України у її взаємозв’язку з диверсифікацією товарної структури через призму зменшення сировинно-енергетичної залежності України від Росії та нарощування українського сегменту високотехнологічної продукції на ринках країн Європейського Союзу.
- Обґрунтуйте роль і місце окремих регіонів України у транскордонній торгівлі України з країнами-сусідами, окресліть перспективи їх впливу на зовнішньоекономічні процеси в державі та вплив останніх на соціально-економічний розвиток самих регіонів.
- Які об’єктивні та суб’єктивні фактори обумовлюють перманентне зростання обсягів торгівлі в межах регіональних інтеграційних угруповань?
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ
Міжнародна торгівля