РОЛЬ БІРЖІ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПЛАНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

PAGE 9

ТЕМА 3. РОЛЬ БІРЖІ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПЛАНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

ПЛАН.

1. Функції біржі.

2. Роль товарних бірж у формуванні світових цін.

3. Роль та місце біржі в економіці.

1. Функції біржі

Біржа виконує слідуючи функції:

  1. Організація біржових зборів для проведення відкритих публічних торгів, а тощо:
    • Організація біржових торгів;
    • Розробка правил біржової торгівлі;
    • Матеріально-технічне забезпечення торгів;
    • Кваліфікований апарат біржі.

Для організації торгівлі біржа перш за все має мати добре забезпечене „риночне місто” (біржовий зал), який міг би вміщувати достатньо велике число продавців і покупців, ведучих відкритий біржовий торг. Використання сучасних засобів звя’зку непотребує фізичного прибування торгуючих в одному місці, а дозволяє вести торгівлю через електроні комп’ютерні термінали, але в цьому випадку біржа повинна забезпечити високоефективну систему електронної торгівлі.

Організація торгівлі потребує від біржі розробок та суворого виконання правил торгівлі, тобто норм та правил поведінки учасників торгу у залі.

Для проведення біржових торгів біржа повинна мати висококваліфікований штат співробітників.

  1. Другою функцією біржі є розробка біржових контрактів, яка включає:
    • Стандартизацію вимог до якісних характеристик біржових товарів;
    • Стандартизацію розмірів партій товарів;
    • Розробку єдиних вимог до розрахувань по біржових угодах.

Біржа встановлює жорстокі вимоги до тих товарів, які допускаються до біржових торгів. На основі цих вимог розроблюються біржові стандарти, які враховуються виробниками і споживачами на товарних біржах, а також емітентам і інвесторами на фондових біржах.

Прискоренню оформлення заключених угод допомагають типові біржові контракти, які розробляються біржами.

  1. Вирішення спорів по біржевим угодам .

У процесі біржових торгів в силу різних причин (помилка, спроба обману, нечесна робота обслуговуючого персоналу) бувають випадки винекнення суперечливих ситуацій між співучасниками біржової торгівлі, які можуть бути дозволені тільки на біржі і її належним нейтральним органом як правило це тритейський або господарський суд.

4. Виявлення та регулювання біржових цін.

Біржа приймає участь у формуванні та регулюванні цін на всі види біржових товарів. Концентрація попиту та пропозиції на біржі, укладання великої кількості угод виключають вплив неринкових факторів на ціну, роблять її максимально наближеної до реального попиту та пропозиції. Біржова ціна встановлюється у процесі її котировки, яка розглядається як найбільш важлива функція біржі. При цьому під котировкою розуміють фіксування цін на біржі протягом кожного дня її роботи; реєстрацію курса валюти або цінних паперів; ціну біржових товарів. Котирування цін – це реєстрація біржових цін по біржовим правилам з їх наступною публікацією.

Публікація цін на біржові товари є орієнтиром для продавців та покупців, допомогає їм виробити свою стратегію поведінки на чергових біржових торгах.

5. Біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін. Для цього на біржі використовуються спеціальні види угод та механізми їх укладення. Виконює задачу страхування учасників біржового торга, біржа не так організовує торгівлю, як її обслуговує. Біржа створює умови для того, щоб покупці та продавці реального товару за своїм бажанням могли б одночасно приймати участь у належніх біржових торгах в якості клієнтів, або учасників. Це збільшує довіру до біржі, заохочує до неї ринкових спекулянтів. Збільшує кількість торгуючих як сама, так і через посередників.

6. Гарантування забезпечення угод досягається за допомогою біржевих систем клірінга та розрахунків. Для цього біржа використовує систему безготівкових розрахунків шляхом заліку взаємних вимог та зобов’язень учасників торгів, а також організовує їх виконання.

7. Інформаційна діяльність біржі.

Найважливішою функцією біржі є сбір і реєстрація біржових цін з наступним їх узагальненням і публікацією, надання клієнтам на світовий ринок інформації про наявність товарів по зразках на основі сформованих біржових стандартів, її публікація у газетах, журналах, інформаційних агенствах.

2. Роль товарних бірж у формуванні світових цін

Основною функцією товарних бірж с формування ринкових цін, які у світовій практиці застосовуються як загальний індикатор цін.

Міжнародна біржова торгівля сприяє концентрації попиту і пропозиції у визначених місцях та забезпечує можливість формування біржових цін на основі світового рівня попиту і пропозиції за широким асортиментом товарної продукції,

Для міжнародної торгівлі характерним є розмаїття ринкових цін, коли один і топ же товар може бут и реалізований за різними цінами, залежно від умов угоди та базису поставки, характерних особливостей ринку і джерел цінової інформації.

Світові ціпи (word market price) - ціни угод на великі партії товарів, укладені в основних центрах світової торгівлі. Такі угоди укладаються на умовах платежу у вільноконвертованій валюті, а вибрані ринки регулюються загальним, а неспеціальним торговельно-політичним режимом.

Для кожного конкретного світового центру торгівлі характерна своя ціна, яка мас назву ринкової ціни .

Якщо ринок дефіцитний, тобто попит на його товари перевищує пропозиції, то він вважається ринком продавця і на ньому диктується ціна продавця .

Якщо пропозиція на ринку перевищує попит, то цей ринок є ринком покупця і на ньому диктується ціна покупця.

У процесі визначення реального рівня цін на світових товарних ринках виникають проблеми, які ускладнюють їх розрахунки. Перш за все, це наявність постійних цінових коливань, системи надбавок і знижок з урахуванням стану ринкової кон'юнктури, місця і часу торгової угоди.

Інструментом кількісної оцінки змін динаміки та рівня світових цін с цінові показники:

контрактні ціни на конкретному товарному ринку відображаєть рівень цін на продукт певної якості за відповідних умов поставки та оплати.

ціни пропозиції - це ціни офіційно: продукції продавця, які відрізняються від контрактних цін на величину знижки, яку є ході переговорів досягає покупець, тобто у процесі уторговування цін.

довідкові ціни, або ціни продавців. За умови зниження попиту довідкові ціни протягом певного періоду ще залишаються незмінними, а реагування на його зміну здійснюється шляхом збільшення або зменшення знижок. Довідкові ціни регулярно публікуються, наприклад, у щорічнику ЮНКТАД Міжнародного валютного фонду.

За умови погіршення кон'юнктури і зниженні попиту більш об'єктивну уяву про рівень цін дають ціпи фактичних угод.

Залежно від кон'юнктури та взаємовідносин між покупцями і продавцями, між рівнем довідкових цін та цінами фактичних угод формуються ціни біржових котирувань, а саме: ціни реального товару, термінових угод ф 'ючерсних цін на різних товарних біржах світу та за умов різних базисних поставок. Ціни, визначені таким способом, коливаються кількісно.

Коли при визначенні світової ціни використовують біржові котирування, це дає змогу об'єктивно аналізувати кон'юнктуру на світових ринках певних товарів на короткостроковий період та розраховувати їх прогнозні рівні на найближчу перспективу. Крім того, в основу аналізу закладаються, згідно міжнародних методик, співставні, натуральні та вартісні показники.

Найбільш об'єктивно рівень світових цін відображає так званий показник питомої вартості товару або питомої ціни, який визначається відношенням загальної вартості реалізованого (експорту) або купленого (імпорту) даного виду товару у всьому світі до його загальних фізичних обсягів. * Світові ціни с об 'єктивним показником при дослідженні динаміки товарних ринків, руху цін у міжнародній торгівлі, оскільки с середньозваженими цінами усіх ринків даного асортименту товару. Як правило, питомі ціни с об'єктивною базою для аналізу таких проблем, як о співвідношення світових та внутрішніх цій в окремих країнах. => формування цін під впливом інфляційних процесів.

3.Роль та місце біржі в економіці

За своїм покликанням та багатовіковою історією біржа була і є одним із світових стовпів, на яких базується цивілізоване ринкове господарство. У країнах Заходу біржа зайняла провідне місце серед інших економічних інститутів, довівши свою суспільну значущість.

В Україні, як і в деяких інших постсоціалістичних країнах, місце біржі досі є невизначеним. Мало того, саме в Україні перші кроки становлення організованих ринків сировини, капіталу та валюти було зроблено під знаком боротьби із біржею. З цього приводу можна згадати неодноразове припинення біржових торгів на Міжбанківській валютній біржі (м. Київ) та збитки, яких завдали ці "заходи" українській економіці у 1992-1993 рр.

На десятому році трансформаційні процеси в економіці відбуваються хаотично, призводять до непередбачуваних результатів. Державне втручання не завжди є адекватним. Все сказане стосується і розвитку біржового руху. В Україні кількість бірж є однією з найвищих у світі, на 1.01.2002 р. їх налічувалося 411. Для порівняння; у цілому на світових ринках функціонує близько 50-ти товарних та 250-ти фондових бірж,

У багатьох людей сформувався стійкий стереотип, і не лише у нас, а донедавна і на Заході, що біржова торгівля - це нова форма спекуляції. До сьогодні у вітчизняній літературі існує спрощений та однобічно негативний погляд на біржу, особливо ф'ючерсну. Він переноситься на законотворчий процес, що суттєво стримує формування в Україні сучасного біржового механізму.

Товарна біржа на Заході є продуктом історичної еволюції - від угод з реальним товаром (спотових та строкових (форвардних)) до ф'ючерсних. З товарообмінного інституту вона перетворилася на інститут фінансовий.

Знаний біржовик колишньої Російської імперії А. Васильєв справедливо писав ще наприкінці ХІХ-го століття: "Саме біржа є продуктом складної економічної та фінансової діяльності країни. Як чутливий гальванометр відображає найслабший струм, так вона відчуває найменші коливання політичного життя" . Цей вислів доречний і для характеристики стану розвитку бірж в Україні, де відсутня політична воля для налагодження ефективного функціонування біржового ринку, який характеризується прозорістю правил торгівлі та конкурентним середовищем.

Сучасні біржові ринки і принципи біржової торгівлі товарами, цінними паперами та валютою мають історію становлення й розвитку.

Стародавні Греція та Рим започаткували формалізовану торгівлю з фіксацією часу та місця, центрального ринкового закладу, із загальними товарообмінними операціями та грошовими системами. Вже тоді практикувалося укладання контрактів на поставку товарів в обумовлені строки В період розквіту Римської імперії торговельні центри під назвою ("for a vendalia" — ринок розпродажу) стають місцями, куди римляни звозили товари з усього завойованого світу. Є свідчення, що приміщення Форуму в Римі будувалося як торговельний ярмарок, а Акрополь в Афінах служив комерційним центром. В Японії прообраз біржової торгівлі існував ще у 1-му ст. до Р.Х. Основоположні принципи центральної ринкової структури цих цивілізацій збереглися до нашого часу. Витоки біржі слід шукати на середньовічних ринках та ярмарках, що постійно влаштовувалися у торгових центрах Європи. У Брюгге, Антверпені, Генуї, Венеції, Ліоні, Нюрнбергу на центральних площах регулярно збиралися англійські, фламандські, іспанські, французькі купці для обміну інформацією про ціни і товари, а також для укладання торговельних угод. Зібрання купців згадуються з ХІП-го століття.

Перше письмове свідчення про такі торги зустрічається у книзі "Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції і відношення", що складалася з 12-ти трактатів і була опублікована у 1494 р. У четвертому трактаті, який називався "Про векселі та вексельні угоди", її автор - Лука Пачолі - писав: "Якщо запитаєш мене, як взнати ціну векселя, то відповім, що у Венеції можна обговорити ціну на площі Риальто, а у Флоренції - на Новому ринку",

У Севільї (Іспанія) купці щодня збиралися на сходах кафедрального собору; у Лісабоні - на Новій вулиці, яка на той час була найбільшою та найширшою в місті; в Генії - на Банківській вулиці; в Ла-Рошелі (Франція) - між вулицями Пті-Бак та Адміро, на місці, яке називали "кантон фламандців". У Лейпцигу негоціанти збиралися під аркадами біля ярмаркових лавок або під великим годинником; у Дюнкерку - пополудні на площі перед ратушею.

В історичному ракурсі ф'ючерсним угодам передував певний вид угод, що їх укладали на середньовічних ярмарках Фландрії та Шотландії у ХІІ-му ст. Ці угоди мали назву "lettres de faire", і за наявністю взірців, укладалися на всю партію товару.

Досі невідоме точне пояснення походження слова біржа. Серед науковців поширені дві версії.

Етимологічно поняття біржа походить від грецького слова "byrza", що в перекладі означає сума, гаманець. Згідно з першою версією, витоки його лежать у новолатинському слові "burza" — шкіряний гаманець, але це одночасно і студентська стипендія, і, власне, біржа. Подібність кореневих основ простежується у німецькому "boгsе", французькому "boirse", італійському "borsa". Однак в англійській мові вживається слово "excyanqe", буквально обмін, і лише додавання прикметників "commodity" і "stock" дозволяє зрозуміти, що мова йтиме про товарну і фондову біржі.

Згідно з іншою версією сама назва пов'язується з іменем бельгійського купця Ван дер Бурсе, який мешкав у м. Брюгге і мав на своєму родовому гербі зображення трьох гаманців. Місце розташування його будинку було зручним для зібрань торговців, здебільшого грошових міняйл. Багатий купець використав свій шанс. Він віддав у розпорядження торговців свій будинок, який став першою офіційною біржовою спорудою. Впрошуючи тюльпани на подвір'ї свого будинку, він справно отримував дохід у вигляді орендної плати від біржовиків.

Ця версія пояснення має перевагу не лише тому, що в ньому збігається написання Імен і символів на гербі. В даному випадку історично достовірним є те, що першими біржами були зібрання власників грошово-обмінних контор для операцій з монетами і злитками коштовних металів. Основна перевага цієї версії полягає в тому, що вона дає близьке за змістом тлумачення.

В українській мові це слово також цікаво трактується. У відомому словнику Володимира Даля "Толковый словарь живаго великорус ского языка" (кінець ХІХ-го ст.) зустрічаємо такі пояснення:

  1. будівля або місце, де у визначений час збираються купці за торговельними справами;
  2. саме зібрання;
  3. час зібрання купців.

Не будучи економістом і тим більше біржовиком, В.І. Даль зумів коротко і доступно розтлумачити загальноприйняте вживання слова.

Сьогодні всі ці пояснення терміну зберігаються, хоча й доповнилися новими тлумаченнями. Найважливішим є те, що і професіонали, і аматори визнають три основних значення біржї.

  • об'єднання комерційних посередників;
  • місце торгів;
  • гуртовий ринок.

Історично початковою формою гуртової торгівлі була караванна, яку пізніше замінила ярмаркова, яку в свою чергу витіснила, хоча й не повністю, біржова. Основна різниця між цими трьома різновидами гуртової торгівлі полягає у їх регулярності. Караванна форма була епізодичною, ярмаркова — періодичною. Біржа ж є стаціонарним торговельним місцем з фіксованими днями та годинами роботи.

У середні віки, що характеризувались розпадом звичних зв'язків і поділом ринку, з'являються спочатку дрібні, а потім І більші за розміром ярмарки , про скликання яких попередньо повідомляли і точно визначали час і місце їх проведення. Регіональні ярмарки організовували купці, ремісники з допомогою феодальних управителів. „Люди із запорошеними ступнями” – негоціанти, мандрівні комерсанти, що готували умови для концентрації великих партій товарів – були прообразом брокерів-приймальників замовлень, чиї контори та фірми сьогодні розташовані в місцях економічної активності у будь-якому куточку земної кулі.

Так виникає поняття організованого ринку – тобто впорядкованого ринку, який характеризується такими ознаками :

  • наявність організації, яка керує ринком;
  • концентрація попиту і пропозиції в просторі та часі;
  • наявність правил торгівлі щодо укладання угод і розрахунків за ними;
  • регулювання з боку держави та саморегулювання.

РОЛЬ БІРЖІ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПЛАНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ