ТОВАРНІ І ФОНДОВІ БІРЖІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ НАШОЇ КРАЇНИ
ТЕМА 4. ТОВАРНІ І ФОНДОВІ БІРЖІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ НАШОЇ КРАЇНИ
ПЛАН
1.Основні види бірж, їх характеристики та функції.
2. Регулювання біржової діяльності та законодавча база України.
- Основні види бірж, їх характеристики.
Вивченню особливостей роботи бірж, їх структури, складу, рівнів управління допомагає їх класифікація, тобто обєднувати у визначені групи відповідно до вибраної ознаки класифікації.
Класифікація бірж за специфікою ознак:
- За видами біржових товарів:
- Фондові;
- Товарні;
- Валютні;
- Змішані;
- За роллю держави в організації біржі (принцип організації):
- публічно-правові (державні);
- приватно-правові (приватні);
- змішані;
- акціонерно-пайові.
- За легитимністю учасників біржових торгів:
- Відкриті;
- Закриті;
- Змішані.
- За рівнем спеціалізації:
- Універсальні;
- Спеціалізовані;
- Змішані.
- За характером товару та видом укладених угод:
- Реальні;
- Фьючерсні;
- Спотові;
- Опціонні;
- Форвардні;
- Змішані.
- За специфікою участі в торгах і взаємовідносин з покупцями і продавцями:
- Акціонерно-пайові;
- Брокерські;
- Обонементні;
- Комісійні;
- Разового обслуговування;
- Змішані.
- За місцем та географією торгівлі:
- Міжнародні;
- Національні.
- За сферою діяльності:
- Центральні;
- Міжрегіональні;
- Регіональні (локальні)
Оснавними ознаками класифікації бірж є:
- Сфера діяльності;
- Вид біржового товару;
- Правове положення (статус біржі)
- Учасники біржових торгів;
- Домінуючий вид біржових угод;
- Місце і роль у міжнародній торгівлі;
- Номенклатура товарів, які є обєктом біржового торгу.
У світовій практиці залежно від виду біржового товару розрізняють товарні (товарно-сировинні), фондові, валютні біржі. В Україні товарну біржу розглядають як організацію з правами юридичної особи, яка фрмує гуртовий ринок внаслідок організації і регулювання біржової торгівлі, що здійснюються у формі біржових торгів, які проводяться у визначеному місці у визначений час за встановленими нею правилами.
Створення акціонерних товариств, ріст випуску підприємствами акцій, використання державою цінних паперів довготермінового інвестування і фінансування державних програм приводять до появи й інтенсивного розширення ринку цінних паперів. У ході розвитку і формування ринку цінних паперів виникає необхідність у створенні спеціальних органів, головними функціями яких будуть організація торгів, контроль і регулювання обороту цінних паперів і пуху майна тощо.
Такими органами є фондові біржі, існування яких зумовлене світовою практикою функціонування фінансових ринків.
Фондові біржі мають громістку, затратну і неефективну ієрархічну вертикальну систему галузевого перерозподілу фінансових ресурсів.
Тому фінансова біржа представляє собою постійно діючий ринок цінних паперів. Вона створює можливості для мобілізації фінансових ресурсів і їх використання при довготерміновому інвестуванню виробництва, державних програм.
Для організації і обслуговування ринку іноземної валюти створюють спеціальні валютні біржі, які в силу своєї спеціфики і значення на сучасному етапі найбільш жорстко контролюються державою на відміну від інших видів бірж. Світовий досвід показує, що торгівля валютою обєднується з торгівлею цінними паперами і проводиться на фондових біржах.
За принципом організації (ролі держави у створенні біржі) за кордоном розрізняють три види бірж:
- Публічно-правові (державні біржі);
- Приватно правові (приватні біржі);
- Змішані (акціонерно - пайові).
Біржі, які мають публічно правовий характер, контролюються державою і створуються на основі Закону про біржі. Членам такої біржі може стати будь-який підприємець даного регіону, занесений у торговий реєстр і який має визначений розмір обороту. Такі біржі поширені у Європі.
Біржі, які мають приватно правовий характер, характерні для Англії і США. На ці біржі відкритий доступ лише вузькому колу осіб, які входять у біржову корпорацію. Кількість членів таких бірж обмежена. Біржі такого виду є пайовими товариствами. Їх статутний капітал ділиться на визначену кількість паїв. Кожен член біржі повинен володіти хоча б одним паєм, який дає йому право вкладати угоди в приміщенні біржі.
Змішані біржі також характерні для Європи. Найбільш поширені вони серед фондових бірж . Для таких бірж властивим є тє, що в руках держави знаходиться частина акцій біржі, що дає їй право направляти в органи управління представників виконавчої влади і таким чином контролювати діялбність біржі.
За легітимністю участі відвідувачів у торгах, біржі можуть бути закритими, відкритими і змішаними.
У торгах на закритих біржах беруть участь її члени, які виконують роль біржових посередників, тому доступ безпосередніх покупців і продавців у біржовий зал закритий. Сучасні біржі за кордоном в основному є закритими, оскільки біржова торгівля повязана з високим ризиком і вимогає високої професійності.
Відкриті біржі бувають двох типів:
- Чиста („ідеальна”) відкрита біржа, на якій контрагенти не зобовязані користуватися послугами посередників. ЇЇ може і не бути, оскільки на таких біржах забезпечується вільний доступ у біржове коло продавців і покупців, тобто воно характеризується прямими звязками виробників і споживачив;
- Відкрита біржа змішаного типу на якій безпосередньо з продавцями і покупцями угоди можуть укладати дві групи посередник:
- брокери, які працюють від імені і за рахунок клієнта;
- дилери, які здійснюють операції на біржі від свого імені і за свій рахунок.
Рівень відкритості біржі безпосередньо повязаний з її торговельною стратегією.
За рівнем спеціалізації біржі поділяються на універсальні (загального типу) і спеціалізовані.
На універсальних біржах ведуться торги за широким колом різноманітних товарів.
Спеціалізовані біржі мають товарну спеціалізацію або спеціалізацію за групами товарів. Серед них виділяють біржі широкого профілю і вузькоспеціалізовану.
Перевагами спеціалізованих бірж є: зниження витрат торгівлі; послаблення впливу монопольних виробників; виявлення ціни, на яку можуть орієнтуватися продавці і покупці, кваліфікована обробка біржового стандарту, а в подальшому фючерсного контракту на продукт спеціалізованої біржі.
За характером товару та видам угод, які укладає біржа, світова практика розрізняє наступні види бірж:
- реального товару; фючерсні; опціонні; змішані.
Біржі реального товару є характерною для початкового етапу біржової торгівлі їй притаманнй регулярність відновлення торгу, привязаність торгівлі до визначеного місця і підпорядкованість встановленим правилам. На біржах реального товару укладання угод здійснюється за відсутності товару як такого на основі його описової характеристики.
За рахунок розширення біржової торгівлі створюються біржі нового типу-фючерсні. Основними ознаками фючерсної торгівлі є:
- фіктивний характер угод;
- звязок з ринком реального товару через страхування (хеджування), а не через поставку товару;
- завчасно строго визначена і уніфікована споживча вартість товарів;
- повна уніфікація поставки товарів.
Опціонні біржі використовуються для підсилення страхування учасників біржової торгівлі, оскільки вони дають можливість для покупців опціонів обмежити можливості отримання збитків при укладанні біржових операцій.
Залежно від місця і ролі бірж у світовій торгівлі, виконуваних функцій і орієнтації на ринок їх прийнято поділяти на міжнародні і національні.
Міжнародні біржі є видом постійно діючого гуртового ринку, який охоплює декілька держав, на якому здійснюються угоди купівлі-продажу на визначені біржові товари.
У роботі таких бірж можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Характерними особливостями міжнародних бірж є забезпечення вільного перерахунку прибутку, одержаного з біржових операцій, а також укладання спекулятивних угод, які дають можливість одержання прибутку за рахунок різниці котирувальних цін на біржах різних країн. Міжнародні біржі поділяються на товарні, фондові і валютні.
Міжнародні товарні біржі в основному, зосереджені в трьох країнах: Англії, США, Японії.
До міжнародних фондових бірж належать Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська фондові біржі.
Національні біржі діють у межах однієї окремо взятої держави, враховуючи особливості розвитку виробництва, обігу і споживання товарів, характерні для даної країни.
Залежно від сфери діяльності біржі в нашій країні можна умовно поділити на центральні (столичні), міжрегіональні і регіональні (локальні)
2. Регулювання біржової діяльності та Законодавча база України
Фондова біржа
Фондова біржа - організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
Фондова біржа - акціонерне суспільство, що зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших актів законодавства України, статуту і правил фондової біржі
Фондова біржа може бути заснована не менше ніж 20 засновниками -торговцями цінними паперами, що мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності по цінних паперах за умови внесення ними в статутній фонд не менше ніж 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Фондова біржа набуває прав юридичної особи з моменту її реєстрації Державною комісією по цінних паперах і фондовому ринку.
Фондова біржа - організація, яка створюється без мети отримання прибутку і займається виключно організацією укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів і їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від свого імені і за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.
Визначення «фондова біржа» або визначення, в якому міститься словосполучення «фондова біржа», може використовувати а своєму фірмовому найменуванні або рекламі тільки та організація, яка створена в порядку, визначеному в статті 34 цього Закону.
Регулювання біржової' діялыюсті - це упорядкування роботи
бірж і укладання біржових угод на основі встановлених правил і
вимог.
В історичному аспекті регулювання біржової діяльності розвивалось за наступними напрямками:
регулювапня з боку державы (державне регулювапня);
регулювапня з боку бірж та інших учасників ринку (застосування принципу саморегулювання біржового ринку).
Державний контроль біржової діяльності базується на дотриманні таких принципів біржової діял ьності:
* суспльної користі;
* гласності і відкритості 6іржових торгів;
* саморегулювання;
* довіри;
* гарантії прав учасників біржової торгівлі щодо виконання контрактів.
Сьогодні майже всі країни світу де інститут товарних бірж, здійснюють державний контроль за біржовою діяльністю, щоб запобігти кризи, захистити клієнтів і брокерів, підтримати конкурентоспроможні товарні ринки.
У США регулювання біржової діяльності здійснюється федеральним урядом, органами штатів, у яких функціонує товарна біржа та регламентується правилами і розпорядженнями власне біржі.
Законодавчо - біржова торговля у США регламентується такими актами:
Закон про ф'ючерсні контракти на зерно (1922р.): Закон про товарні біржі (1936 р.);
Закон про Комісії з фючерсної торговлі товарами (1974 );
Закон про ф'ючерсну торговлю (1978, 1982. 1986. 1989, 1991 рр.).
У складі Міністерства сільского господарства створена Комісія з товарних бірж, основними обов'язками якої е регулювання біржової торгівлі сільскогосподарською продукцією.
У Великобританії підхід до регулювання біржової діяльності дещо інший: прийнято спеціальне законодавство і створено Раду з цінних паперів і інвестицій, головне завдання якої полягає у нагляді за товарними і фондовими біржами.
Рада повинна захищати інтереси клієнтів, розробляти єдині стандарти і підлоди щодо організації біржової торгівлі.
3 метою більш жорстокого регулювання була створена асоціація ф'ючерсних брокерів і дилерів, завданням якої є регулювання діяльності основних учасників біржової торгівлі шляхом їх реєстрації. Законодавство дозволяє асоціації проводити розслідування і пртягувати до адміністративної відповідальності .
У Франції регулювання біржової діяльності виконує Комісія з ф'ючерсних і торгових ринків. В останні роки регулювання з боку цієї Комісії стало більш жорсткого характеру. Вона зобов'язала і біржі членів надавати клієнтам більше реєстрації членів біржі з 1 до3,5 млн. фр.
У Японії регулювання товарних бірж здійснюють відповідні міністерства (фінансів, сільського господарства, зовнішньої торгівлі і промисловості).
В Украіні участь держави в сприянні і розвитку діяльності товарних бірж грунтується на законодавчо-нормативному його регулюванні, забезпеченні умов вільної конкуренції для всіх учасників біржової торговлі, захисту їх єкономічних прав, свобод, правопорядку.
Метою державного регулювання біржового товарнго ринку в Україні є:
формування та забезпечення єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування організованого біржового товарного ринку, як, чинника ринкового планування, ціноутворення та забеспечення моживої стабілізації цін при інфляційнихх проиесах;
координация діяльноеті центральних органів державної виконавчої влади з питань функціонування товарного біржового ринку;
залучення урядових структур, державних та недержавних організацій для сприяння розвитку товарного біржового ринку;
розгляд та затвердження Правил випуску та обігу товарних деривативів;
упорядкування діяльності біржових посередників т а реєстрація їх саморегулюючих організацій;
сприяння створенню єдиного інформаційного простору для відкритості торгівлі та визначення ринкових цін з урахуванням перехідних запасів та потреб товарного ринку України та експортного потенціалу держави;
координація роботи щодо фахової підготовки (підвищення кваліфікації-) счеціалістів з питань товарного біржового ринку та біржових посередників;
сприяння впровадженню новых для України біржових технологій - ф'ючерсних коптрактів та опционів, електранних біржових та торговельно-інформаційних систем;
призначення та сертифіковані біржі своїх представників, які контролюють виконання біржами законодавства Укршни;
сертифікація суб'ектів біржового товарного ринку (товарні біржі, біржові посередники, біржові склади, електронні біржові торговельно-інформаційні системи, розрахунково-клірингові установи):
здійснення контрольно-наглядових та дозвільно-реєстраційних функційн.
Органи державного регулювання біржового товарного ринку України
- Національний банк України;
- Комісія з цінних паперів і фондового ринку;
- Комісія товарних бірж;
- Міністерство економіки;
- Комітет антимонопольної політики;
- Фонд державного майна України;
- Інші державні органи.
Втручання органів державної влади і місцевого самоврядування в діяльність товарної біржі з організації і регулюванн біржової торгівлі, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством, не допускається.
Рішення органів державної влади і місцевого самоврядування що мають наслідком невиконання, часткове невиконання біржових контрактів, нанесення збитку сторонам біржових контрактів, визнаються незаконними.
Збитки, завданні діями цих органів, включаючи упущену вигоду, відшкодовуються в повному обсязі із відповідних бюджетів.
Розробка правової основи державного регулювання біржової діяльності в Україні базується на діючих законах, постановах, положеннях й указах. Основними з яких є:
1. Цивільний кодекс України.
2. Закон України "Про підприємство" від 7 лютого 1991 р.
3. Закон України "Про товарну біржу" від 10.12.91
4.Закон України "Про оподаткування" від 25.06.1991 р., "Про
оподаткування доходів підприємств і організацій" від
21.02.1992 р., "Про оподаткувания прибутку підприємств" від
28.12.1994 р.
5.Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.1991 р.
6.Укази Президента "Про державний контракт на сільськогосподарську продукцію на 1995 рік від 16.01.1995 р., "Про задоволення державних і регіональних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 р. від 18.01.1996 р., "Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку" від 6.06.2000 р. та "Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна" від 29.06.2000 р.
7.Постанови Кабінету Міністрів України "Про прискорення організації біржевого сільськогосподарського ринку від 17.11.1995 р., "Про державну комісію з питань організації біржевого ринку" від 11.04.1996 р. та "Про склад Державної комісії з питань організації біржового сільськогосподарського ринку від 2.12.1995 р.
Українські біржі також використовують принцип саморегулювання. Кожна біржа розробляє певні внутрібіржові нормативні акти, які є основою її біржової діяльності: Установчий договір; Статут; Правила торгівлі.
В Установчому договірі біржі перераховано склад її засновників їх права і обов'язки, визначено: мету створення біржі, первісний розмір статутного фонду поділ його на секції порядок розподілу їх між учасниками, порядок розподілу прибутку і створення резервного фонду; викладено умови призупинення діяльності біржі; вказано місце знаходження та реквізити біржі.
Статут біржі включає: загальні положення; розмір періодичних (щорічних) внесків засновників біржі; розмір, порядок створення й зміни статутного капіталу та фондів біржі прибуток біржі та його розподіл; права й обов'язки членів біржі; управління біржею; облік і звітність біржі.
Правила торгівлі на біржі передбачають: порядок проведення торгів; порядок виставлення і зняття з торгів біржового товару; види, порядок реєстрації, оформлення та розірвання біржових угод, розв'язання спорів та санкії за порушення правил біржової торгівлі.
Державний контроль за випуском і зверненням цінних паперів
Державна комісія по цінних паперах і фондовому ринку і її територіальні відділення здійснюють контроль за випуском і зверненням цінних паперів, за винятком приватизаційних. Контроль за зверненням приватизаційних паперів здійснює Фонд державного майна України.
Державною комісією по цінних паперах і фондовому ринку призначаються державні представники на фондових біржах. Вони уповноважені здійснювати контроль за виконанням положень статуту і правил фондової біржі і мають право брати участь в роботі керівних органів фондових бірж.
Антимонопольний комітет України здійснює контроль за виконанням вимог законодавства по захисту економічної конкуренції при зверненні цінних паперів.
Державна комісія по цінних паперах і фондовому ринку і її територіальні відділення у разі відхилення від умов, визначених у дозволах на здійснення діяльності по випуску і зверненню цінних паперів, а також в статуті і правилах фондової біржі, може застосовувати такі санкції:
- а) виносити попередження;
- б) припиняти на строк до одного року підписку і продаж цінних паперів;
- е) припиняти на певний термін укладення угод по окремих видах діяльності по випуску і зверненню цінних паперів;
- г) анулювати дозвіл, виданий на ведення діяльності по випуску і зверненню цінних паперів у разі повторного застосування санкцій.
Державна комісія по цінних паперах і фондовому ринку може припинити діяльність фондової біржі у разі порушення нею статутної діяльності і вимагати приведення її у відповідність із статутом і правилами фондової біржі.
Законодавча і нормативна база ринку цінних паперів України продовжує розвиватися. Нижче приводяться статті Господарського кодексу України, що визначає діяльність на біржовому ринку цінних паперів в Україні.
Стаття 356. Посередництво, пов'язане з випуском і звернення
цінних паперів
- Посередницькою діяльністю у сфері випуску і звернення цінних паперів є підприємницька діяльність суб'єктів господарювання (далі -торговцы цінними паперами), для яких операції з цінними паперами складають винятковий вид їх діяльності або яким така діяльність дозволена законом.
- Торговці цінними паперами мають право здійснювати наступні види посередницької діяльності:
виконання за дорученням, від імені за рахунок емітента обов'язків по організації підписки на цінні папери або їх реалізації іншим способом;
купівлю-продаж цінних паперів, яка здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи;
купівлю-продаж цінних паперів, яка здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені і за свій рахунок.
3. Законом можуть передбачатися також інші види посередницької діяльності з цінними паперами (діяльність по управлінню
цінними паперами і т.п.).
Стаття 360. Фондова біржа
- 1. Для забезпечення організації функціонування ринку цінних паперів утворюється фондова біржа - акціонерне суспільство, яке сосредотачивает попит і пропозиція цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу і здійснює свою діяльність відповідно до справжнього Кодексу, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі. Фондова біржа створюється засновниками - торговцями цінними паперами в порядку, встановленому законом.
- Діяльність фондової біржі прямує виключно на організацію укладення оборудок купівлі-продажу цінних паперів і їх похідних. Фондова біржа не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені і за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.
Фондові біржі миру, України
Історія становлення і розвитку світового ринку цінних паперів була складною і неоднозначною. У післявоєнний період в країнах Західної Європи, де ринок цінних паперів був сильно підірваний війною, інфляцією, кризами, наголошувалося зменшення ролі цінних паперів в акумуляції заощаджень. Відновлення ринку відбувалося хворобливо і вельми повільними темпами.
В той же час, в США в останні 20-30 років акумуляція заощаджень у формі цінних паперів продовжувала займати видне місце. Більше 50% грошових активів найбільш спроможних верств американського населення знаходиться в цінних паперах, в основному, в акціях.
В даний час в світі налічується близько 150 фондових бірж, з них найбільші: Нью-йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, Тайваньська, Сеульская, Цюріховськая, Паризька, Гонконзька і біржа Куала Лампур.
США. Біржова система цієї держави є найбільшою і самою розгалуженою в світі. Старої з фондових бірж на його території вважається Філадельфійська, діюча з 1754 р.
Основною ланкою в біржовій системі США є Нью-йоркська фондова біржа, на якій здійснюється більше 70% всіх операцій з акціями. На біржі звертаються цінні папери, що відповідають ряду вимог. Вимоги лістингу на Нью-йоркській фондовій біржі вважаються одними з найжорсткіших в світі. По-перше, компанія повинна мати не більше 2000 акціонерів і 1 млн. акцій в обігу. По-друге, ринкова вартість розміщених акцій повинна складати не менше 16 млн. доларів США. По-третє, прибуток компанії до виплати податків за останній фінансовий рік повинен бути не менше 2 млн. доларів США.
У Україні сьогодні функціонують декілька фондових бірж. Одна з перших і найбільш крупних сьогодні є Українська фондова біржа. Ця біржа має розгалужену мережу філіалів в крупних регіонах нашої держави, накопичила достатній досвід роботи на фондовому ринку. Біржа постійно веде і відображає в інформаційних джерелах базу котирувань і лістинги продажів цінних паперів України.
Серед інших активних учасників фондового ринку в Україні «Українська міжнародна валютна біржа.
ТОВАРНІ І ФОНДОВІ БІРЖІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ НАШОЇ КРАЇНИ