Особливості мнемічного розвитку дітей 5-6 років і практика педагогічної діяльності

PAGE \* MERGEFORMAT2

Особливості мнемічного розвитку

дітей 5-6 років і практика

педагогічної діяльності

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………………………….….…………3

Розділ I. Особливості пам’яті дітей дошкільного віку ………………………...5

  1. Види пам’яті дітей молодшого дошкільного віку………………..………………..5
    1. Виникнення елементів довільності пам’яті……………………………………………9
    2. Формування елементів логічної і інших видів пам'яті у дошкільному віці…………………………………………………………………………………………………….…..11

Розділ II. Особливості змісту роботи виховання мнемічного розвитку дітей……………………………………………………………………………………….………15

2.1 Психолого-педагогічні умови розвитку пам’яті ………………………..…………15

2.2 Розвивальні ігри на розвиток пам’яті …………………………………………………..18

2.3 Розвиток пам'яті дитини в сім'ї………………………………………………….………….22

Розділ III. Дослідження особливості памяті дітей 5-6 років в ДНЗ «Ромашка» с. Дружба Криничанського району Дніпропетровської області……………………………………………………………………………………………………………..24

3.1 Організація та методики дослідження……………………………………….…..…..24

3.2 Рекомендації для вихователів та батьків……………………………………….……32

3.3 Характеристика памяті дітей старшого дошкільного віку…………….……..33

Висновки…………………………………………………………………………………………………………34

Література…………………………………………………………………………………………………......36

Додатки…………………………………………………………………………………………………..………37

Вступ

Пам'ять – найдовговічніша з наших здібностей. У старості ми пам'ятаємо події дитинства вісімдесятирічною, а то і більшій давності. Випадково упущене слово, може воскресити для нас, здавалося, давно забуті риси обличчя, ім'я, морський або гірський пейзаж.

Пам'ять визначає нашу індивідуальність і заставляє діяти тим або іншим способом більшою мірою, чим будь-яка інша окремо взята особливість нашої особи. Все наше життя є не що інше, як дорога з пережитого минулого в невідоме майбутнє. Саме пам'ять рятує минуле від забуття, не дає йому стати таким же незбагненним, як майбутнє.

Іншими словами, пам'ять додає спрямованість ходу часу. Для кожного з нас пам'ять унікальна. Пам'ять дозволяє нам усвідомлювати і власну індивідуальність, і особу інших людей. Позбувшись пам'яті, людина втрачає власне "я", перестає існувати.

У потоці сучасного життя на кожну людину обрушується лавина інформації, і нам доводиться щось запам'ятовувати, а щось "відкидати". Але інформації стає все більше і більше, що служить причиною виникнення гострих проблем . Якщо доросла людина випробовує скрути в запам'ятовуванні великого об'єму інформації, то дошкільникові, в якого пам'ять знаходиться на черговій стадії розвитку, запам'ятати об'ємну за змістом інформацію ще складніше.

Спочатку у дитини переважає образна пам'ять, значення якої зменшується з віком. Проте, результат запам'ятовування зазвичай вище при опорі на наочний матеріал, так що широке використання наочних засобів навчання є закономірним і ефективним.

Актуальність даної теми обумовлена тим, що у дітей з розвитком пам'яті збільшується продуктивність запам'ятовування при опорі на слова. Висока продуктивність запам'ятовування спостерігається в тих випадках, коли воно включається в діяльність, що вимагає інтелектуальної активності. Тому краще запам'ятовується те, що пов'язане з самостійними пошуками рішення, подоланням скрути – наприклад, в проблемному навчанні. Менш успішно діти запам'ятовують матеріал, даний їм в готовому вигляді.
Об'єктом даного дослідження є процес розвитку образної пам'яті дошкільників, а предметом - взаємозв'язок слухової та образної пам'яті.

Мета даної роботи - вивчення взаємозв'язку розвитку слухової та образної пам'яті дошкільнят.

Розділ I. Особливості пам’яті дітей дошкільного віку

1.1 Види пам'яті дітей дошкільного віку

Пам’ять дозволяє людині забезпечити безперервність психічного життя. Ми знаємо, що ми живемо, якщо пам’ятаємо себе. Залежно від того, що запам’ятовує людина, розрізняють пам’ять рухову (запам’ятовування власних рухів, вироблення навичок), емоційну (пам’ять почуттів), образну (образи сприйняття, мислення й уяви) і словесно-логічну (збереження думок, загального змісту інформації, що запам’ятовується).

Види пам’яті тісно пов’язані один з одним і не існують ізольовано. Однак залежно від інтенсивності використання в діяльності яких-небудь ситуацій виникає домінування певних видів пам’яті, обумовлене активністю мислення, сприйняття, уяви.

У віці 3—4 років пам’ять дитини є центральною функцією, що визначає інші психічні процеси. Мислити для дитини в цьому віці означає згадувати, тобто спиратися на свій колишній досвід або видозмінювати його. Завдяки дуже гарній пам’яті дитина набуває здатності діяти в плані загальних уявлень. Якщо раніше дитина була під владою конкретної ситуації, то тепер її мислення перестає бути наочнодіючим.

Малюк стає здатним установлювати прості причинно-наслідкові зв’язки між подіями та явищами, навіть якщо вони не отримані в безпосередньому почуттєвому досвіді. У дитини з’являються здатність і прагнення якось пояснити й упорядкувати для себе навколишній світ.

Варто врахувати, що пам’ять дитини у віці 3—4 років є мимовільною: вона не ставить собі за мету щось запам’ятати. Запам’ятовування відбувається легко й природно, тому що в цьому віці домінують структури правої півкулі мозку, які «відповідають» за зорово-емоційну пам’ять. Логічні відділи лівої півкулі ще слабко сформовані.

Емоційна пам’ять уже сформована й допомагає дитині пізнавати світ. Це історично було дуже важливо для виживання, і надалі саме емоційна пам’ять допомагає формуванню інтуїції. Цікаво, що коли нейрофізіологи намагалися перевірити резерви мозку людини й активізували певні його відділи, то в деталях спливали спогади, здавалося давно забуті, у вигляді зорових образів і спогади про емоційний стан людини в той час. Це доводить, що людина фактично нічого не забуває, але не вміє витягати в потрібний час необхідні спогади. Запам’ятовуючи емоційно, ми в змозі запам’ятати всю картину цілісно. Ця особливість пам’яті дуже важлива, тому що дитина ще не знає світ і не може відокремити важливе від другорядного. Єдино важливим є інтерес дитини до предмета, емоційний відгук, що викликала якась подія.

Подія для неї є цікавішою, дія, образи легко запам’ятовуються, мимоволі запам’ятовується словесний матеріал, якщо вони викликають емоційний відгук. Дитина швидко запам’ятовує вірші, особливо зроблені за формою: у них важливі звучність, ритмічність і суміжність рими. Запам’ятовуються казки, розповіді, діалоги з фільмів, коли дитина співпереживає героям. Чим більш осмислений матеріал запам’ятовує дитина, тим ефективнішим є запам’ятовування.

Смислова пам’ять розвивається поряд із механічною. Природа подарувала дитині можливість запам’ятовувати колосальний матеріал без яких-небудь зусиль із її боку. Дитина просто пам’ятає та використовує слова. Так, у деяких родинах, де батьки розмовляють різними мовами, дитина засвоює обидві мови. Використовуючи особливості розвитку пам’яті, побудували свої програми раннього навчання Г. Доманн, М. В. Зайцев. Вони довели, що дитина так само легко, як вигляд предметів, запам’ятовує їхнє графічне позначення у вигляді слів. Максимально використовуючи резерви механічної пам’яті, у цьому віці ми можемо легко навчити дітей читати, що надалі відкриє дитині величезний світ книг.

У віці 4—5 років у дитини поряд з образним мисленням починає інтенсивно розвиватися образна пам’ять. Крім запам’ятовування, важливу роль відіграє збереження й відтворення інформації. Це залежить від кількості, змістовності й міцності зв’язків нового досвіду людини з елементами вже наявного в неї. Більша частина нашого досвіду зберігається й легко витягується з пам’яті мимоволі, тобто без спеціальної мети запам’ятати. Точніше було б сказати, що запам’ятовування — це не те, що ми змогли запам’ятати, а те, що змогли витягти. Низкою експериментів із дослідження пам’яті доведено, що людина запам’ятовує фактично будь-який обсяг матеріалу, а витягти з пам’яті матеріал може лише при зовнішньому стимулюванні певних зон мозку. Тому краще говорити не про те, що ми можемо запам’ятати, а про те, що ми в змозі відтворити з певною метою, тобто довільно, або безпідставно, тобто мимоволі.

У дітей 4—5 років пам’ять ще мимовільна, тобто дитина ще не вміє нею керувати. Однак психічні процеси вже досить розвинені: так, увага стає стійкою, дитина опановує прийоми мислення, може уявляти різні образи. Усе це сприяє тому, що дитина може вчитися керувати своєю пам’яттю, тобто запам’ятовувати інформацію довільно, за власною волею. При довільному запам’ятовуванні дитина ставить за мету запам’ятати що-небудь. Для цього малюку необхідно виконати дії із запам’ятовування (а точніше було б сказати — із витягування певних образів за власним бажанням).

Під час запам’ятовування людина встановлює максимальну кількість зв’язків між різними частинами матеріалу, що запам’ятовує, і власним досвідом. У дитячому віці запам’ятовування відбувається в процесі гри, малювання, слухання казок, їхнього переказу. Чим більше видів діяльності, до яких дитина включає об’єкт, тим легше вона його запам’ятовує.

У віці 4—5 років для запам’ятовування особливо ефективною є сюжетно-рольова гра. Так, граючи в «магазин», дитина в змозі запам’ятати назви п’яти-шести предметів, які їй треба купити. Узагалі до цього віку дитина може втримати в пам’яті до п’яти-шести назв предметів (з 10—15), зображених на картинках. Звичайно для цього необхідно, щоб дитині було цікаво це заняття. У 4 роки, отримавши доручення від дорослого, малюк, повторивши його, передає це досить точно іншій людині. А дитина 5 років уже здатна запам’ятати сім-вісім предметів (із 10—15), зображених на пропонованих картинках.

Якщо ми хочемо знати норми розвитку пам’яті в дітей 5—6 років, то варто говорити про два види пам’яті: мимовільну й довільну.

Здатність до мимовільного, тобто без зусиль дитини, запам’ятовування згодом утрачається. Довільна пам’ять — запам’ятовування з певними зусиллями. Уміння запам’ятати й відтворити матеріал згодом зростає. Справа в тому, що довільна пам’ять можлива при засвоєнні дитиною й дорослим певних мнімотехнік, які дозволяють поступово відновити матеріал, що запам’ятовується. Із віком дитина засвоює ці техніки запам’ятовування, учиться запам’ятовувати.

1.2 Виникнення елементів довільності пам'яті

Розвиток пам'яті дошкільника відбувається у напрямку зростання її довільності, керованості. Наприкінці дошкільного віку в дитини все ще переважає мимовільна пам'ять. Умовою її покращення виступають характеристики запам'ятовуваного матеріалу. Найкраще запам'ятовується дитиною емоційно насичений, ритмічно побудований, незвичний, контрастний, динамічний матеріал, при сприйманні якого активізується мимовільна увага. Дитина може запам'ятати на все життя свою улюблену іграшку, ляльку, капелюшок.

Поряд з пануванням мимовільної пам'яті у її розвитку настає принциповий момент - в кінці молодшого дошкільного віку в дитини виникають елементи довільності. Довільна пам'ять, по-перше, підпорядкована спеціальній мнемічній меті - запам'ятати, а по-друге, є регульованою. Виникнення довільної пам'яті відбувається у грі, а психологічними умовами її є формування самосвідомості дитини, її цілеспрямованості, самостійності, організованості, засвоєння навичок саморегуляції на основі словесних самоінструкцій.

У мимовільній пам'яті запам'ятовування матеріалу відбувається як незапланований результат виконання якої-небудь діяльності: запам'ятав напам'ять віршик, бо дорослий часто читав його.

Перші мнемічні задачі ставить дорослий, коли просить дитину пригадати назву певного предмета, скоромовку, віршик; переказати почуту казку. Отримуючи схвалення, дитина радіє, поступово сама ставить перед собою задачу запам'ятати щось, щоб потім пригадати і викликати схвалення дорослого.

Виконуючи такі задачі, дитина засвоює найпростіші мнемічні прийоми та засоби (повторення, переказ). Під впливом вказівок дорослого дитина виправляє помилки у тому, що пригадала, в неї виникає прагнення пригадати правильно.

Вперше здатність виправляти помилки при відтворенні матеріалу проявляється у чотири роки. Згодом виникає прагнення цих помилок не припускатись, а для цього дитина налаштовується запам'ятати правильно і точно, тобто вона починає розуміти зв'язок між моментами запам'ятовування та відтворення. Завдяки поширенню механізмів регуляції пам'яті на всі її процеси, особливо на момент запам'ятовування та відтворення, відбувається різке зниження неточностей при пригадуванні. Зростає глибина контролю за пригадуванням: у чотири роки дитина відстежує правильність послідовності основних складових частин матеріалу, а у старшого дошкільника контроль поширюється і на зміст у межах цих частин.

Інтелектуалізація пам'яті, зростання її осмисленості робить можливим за умови відповідної педагогічної роботи засвоєння дитиною смислових прийомів запам'ятовування: порівняння нового з відомим, різних частин матеріалу між собою; групування, класифікація.

1.3 Формування елементів логічної і інших видів пам'яті у дошкільному віці.

Дітям старшого дошкільного віку доступні не лише механічне запам'ятовування, а й елементи логічного, що виявляється під час їхньої роботи із зрозумілим текстом. Як правило, вони відтворюють у середньому 4-8 добре знайомих слів, 1-2 - незнайомих.

Логічна пам'ять - пам'ять, яка грунтується на розумінні, осмисленні матеріалу.

Основну роль у її розвитку відіграє навчання. За спостереженням російського психолога Зінаїди Істоміної, діти, яких спеціально навчали прийомам організації логічних зв'язків (здійснювати вибір картинок до слова, щоб потім аа картинками можна було пригадати слова), демонстрували у півтора раза вищі результати, ніж ті, хто намагався зробити це самотужки. Адже у процесі спеціального навчання діти оволоділи такими прийомами логічного запам'ятовування, як смислове співвіднесення і смислове групування, і успішно використовували їх. Таке навчання здійснюють у два етапи:

1) формування смислового співвіднесення І смислового групування як розумових дій;

2) формування вміння застосовувати ці дії у мнемічній діяльності.

Поетапне формування розумових дій використовують і під час мнемічної класифікації - мислительної операції, яка вимагає вміння аналізувати матеріал, зіставляти (співвідносити) між собою окремі його елементи, знаходити у них спільні ознаки, здійснювати на цій основі узагальнення, розподіляти об'єкти на групи на основі виокремлених у них і відображених у слові ознак. При цьому мнемічна класифікація проходить такі етапи:

1) практичні дії (діти використовують матеріально-практичні дії - вчаться розкладати картинки на групи);

2) мовні дії (після попереднього ознайомлення з картинками дитина розповідає, які з них можна зарахувати до тієї чи іншої групи);

3) розумові дії (дитина подумки розподіляє картинки на групи, потім називає їх).

Діти, навчившись виокремлювати у матеріалі групи (тварини, посуд, одяг тощо), зараховувати картинки до певної групи або до узагальнюючої картинки підбирати елементи, переходять до застосування групування з метою запам'ятовування.

Засвоєння групування як прийому логічного запам'ятовування спричиняє у дошкільників труднощі. Спочатку у багатьох дітей відбувається роздвоєння розумової і мнемічної діяльності: виконуючи смислове групування, вони забувають про необхідність запам'ятовувати картинки, а намагаючись їх запам'ятати, перестають групувати. Однак після його засвоєння у дітей суттєво поліпшується запам'ятовування, навіть без свідомого використання його у мнемічних цілях.

Опанування смисловим співвіднесенням як прийомом запам'ятовування залежить від віку та індивідуальних особливостей дитини, ефективності їх самоконтролю. Уперше його виявляють 4-річні діти. Помітно підвищується він на межі 4-5 років. 5-6-річні діти успішно контролюють себе, запам'ятовуючи і відтворюючи матеріал, виправляючи текстуальні неточності (4-річні виправляють лише сюжетні відхилення). Це свідчить, що пам'ять усе більше контролюється дитиною.

У своєму розвитку пам'ять дошкільників долає певні етапи. Найпершою розвивається у них рухова (моторна) пам'ять - запам'ятовування і відтворення рухів. На її основі формуються навички. У старшому дошкільному віці ця пам'ять досягає високого рівня розвитку, забезпечує засвоєння виконання достатньо складних рухів. З урахуванням цього тренери здійснюють відбір у секції гімнастики, акробатики, фігурного катання тощо.

Високого рівня розвитку у старшому віці досягає емоційна пам'ять - запам'ятовування і відтворення емоцій і почуттів. Дитина запам'ятовує не взагалі почуття, а почуття до конкретної людини, предмета, тобто її емоційна пам'ять невіддільна від образної, наочної. Основою пам'яті дошкільника є образна пам'ять - засвоєння і відтворення образів (зорова, слухова, дотикова, нюхова тощо), її виникнення пов'язане з дитячими спогадами (3-4 роки), а змістом є дитячі уявлення. З часом збільшується їх обсяг, завдяки культурі сприймання вони стають більш осмисленими, чіткими, диференційованими і системними, набувають узагальненого характеру, можуть бути об'єднані у групи, категорії або картини. Дитина може вільно використовувати засвоєні образи у різних видах діяльності і ситуаціях, викликати і комбінувати їх відповідно до мети завдань.

Уявлення - наочні образи раніше сприйнятих предметів І явищ об'єктивної дійсності.

Найефективнішою щодо запам'ятовування є зорова пам'ять - фіксування образів предметів і явищ, відтворення раніше зафіксованих уявних образів. У процесі запам'ятовування беруть участь й інші органи чуття (зір, слух, смак, дотик), але найдієвішим у дітей є зір. Деяким дошкільникам притаманна ейдетична (грец. еіоов - образ, вигляд) пам'ять ("яскраве бачення") - чітке і яскраве фіксування образів сприймання, згадуючи які, дитина ніби знову бачить їх і може описати в усіх деталях. Завдяки їй запам'ятовують вірші, казки, прізвища всіх футболістів. З роками ейдетична пам'ять зникає і лише в окремих людей залишається на все життя (В.-А. Моцарт у 4 роки запам'ятав вперше почутий у соборі реквієм, В. Суриков писав зимовий пейзаж улітку, І. Левітан - літній узимку).

У дошкільному віці відбувається формування словесно-логічної (вербальної) пам'яті - запам'ятовування і відтворення словесно оформленого матеріалу, що відображає предмети і явища у їх загальних властивостях, істотних зв'язках і відносинах. П. Блонський назвав її пам'яттю-розповіддю. Словесно-логічна пам'ять тісно пов'язана з мисленням. Основними її видами є проста репродуктивна пам'ять, вибіркова, репродуктивна і грамотна словесно-логічна.

Розвиток словесно-логічної пам'яті починається у ранньому віці, коли дитина намагається замінити незнайомі слова знайомими, ігноруючи дрібні деталі, запам'ятовує істотні, додає деякі від себе, змінює послідовність викладу подій. Залежить ця пам'ять від змісту і структури матеріалу, мовного розвитку дітей, оволодіння прийомами запам'ятовування. Важливу роль відіграє і стать дитини, оскільки у хлопчиків і дівчаток різні утворення мозку дозрівають з неоднаковою швидкістю, різним є темп розвитку лівої і правої півкуль, які суттєво відрізняються своїми функціями. У дівчаток значно швидше, ніж у хлопчиків, розвиваються функції лівої півкулі; у хлопчиків активнішою є права півкуля у зв'язку зі швидшим дозріванням її функції. Ліва півкуля більше, ніж права, відповідає за усвідомлені довільні акти, словесно-логічну пам'ять, раціональне мислення, позитивні емоції; правій належить провідна роль у реалізації мимовільних, інтуїтивних реакцій, ірраціональної мислительної діяльності, образної пам'яті, негативних емоцій. Важливо розвивати всі види пам'яті, не надаючи переваги якійсь одній. Оскільки кожен вид пам'яті є передумовою виникнення наступного.

Розділ II. Особливості змісту роботи виховання мнемічного розвитку дітей

2.1 Психолого-педагогічні умови розвитку пам'яті

Значні резерви для розвитку пам'яті містить робота з дитячою літературою. Супровід дорослим різних моментів життя дитини читанням напам'ять віршиків, проговорюванням скоромовок призводить до того, що дитина також запам'ятовує та відтворює їх. Читання казок, оповідань, супроводжуване показом ілюстрацій сприяє розвиткові не тільки словесної, але й образної та емоційної пам'яті. Слід враховувати потребу дитини у предметній діяльності та супроводжувати прочитане зображенням відповідних дій, показуючи, як у героя літературного твору покотився м'ячик, або як він будував місток чи їхав на машині тощо.

Поступово дитину привчають до опрацювання запам'ятовуваного матеріалу за допомогою спостереження. Дорослий звертає увагу малюка: сьогодні пішов дощик, тому ми підемо до дитячого садка під парасолькою; на галявинку прилетіло багато пташок, бо туди мама розсипала хлібні крихти. Варто подбати про те, щоб у процесі спостереження дитина навчалась встановлювати причинно-наслідкові зв'язки: на годівничку пташки прилітають тоді, коли туди покладеш корм. Проводити спостереження потрібно і організовуючи продуктивну діяльність дітей. Наприклад, щоб намалювати яблучко, подивимось, з яких частин воно складається, яку форму та забарвлення має. Спрямовуючи увагу малюка на різні сторони об'єктів, організовуючи діяльність дітей по їх обстеженню, коментуючи дії свої та дитини, вихователь забезпечує формування повного і точного образу пам'яті.

Таким чином, активізація сенсорно-перцептивної, а згодом і розумової активності дитини виступає найважливішою умовою мимовільного запам'ятовування.

Запам'ятовуваний матеріал повинен викликами інтерес, емоції, особливо інтелектуальні почуття (здивування, задоволення від відкриття, захоплення, сумнів). Водночас, діє психологічна закономірність щодо впливу емоцій на продуктивність діяльності: підвищують її тільки переживання середньої сили. Тому надмірно емоційний матеріал залишає в пам'яті дитини невиразні, аморфні образи. Включення дитини у чимдалі різноманітніші види діяльності, надання простору для її активності сприяє збереженню та використанню того, що вона запам'ятала. Засвоювані дитиною навички побутової діяльності та самообслуговування легко руйнуються при порушеннях звичного режиму організації дитячої життєдіяльності, тому дорослий повинен забезпечити їх стабільність.

Особливу увагу у віці 3-7 років слід приділяти розвиткові елементів довільної пам'яті. Перші з них з'являються при постановці мнемічних задач дорослим. Спочатку це задача "пригадай", а потім "запам'ятай". Найлегше дитина пригадує події, назви слів, осіб, яких нещодавно сприймала: кого бачили вчора у зоопарку? хто прилітав до нас на підвіконня сьогодні вранці? Навчаючи дитину довільному відтворенню, дорослий пояснює зв'язок із моментом запам'ятовування. Так, під час сприймання матеріалу, дорослий ставить задачу "подивись (послухай) уважно, бо потрібно буде згадати". Наприклад, під час прогулянки у парк вихователь спрямовує увагу дітей на роздивляння дубового листочка, ставить задачу запам'ятати, якого він кольору і форми, тому що діти будуть потім його малювати.

Високі можливості довільної пам'яті дошкільника виявляються у сюжетно-рольовій грі, тому дорослий повинен створювати всі умови для її розвитку. Під час відвідування пошти також показує і розповідає, що слід запам'ятати, щоб потім діти організували гру "У пошту". Дидактичні впливи повинні подаватись в ігровій формі, або вплітатись у гру. Поява ігор з правилами ставить перед дітьми вимогу ці правила запам'ятати та керуватись ними протягом гри.

Для старших дошкільників постановка мнемічних задач ускладнюється, вона стає більш конкретною та варіативною: віршик треба запам'ятати напам'ять, оповідання своїми словами, щоб переказати. Дітям можна доступно пояснити, як потрібно вчити віршик напам'ять. Найбільш ефективний спосіб запам'ятовування, коли сприймання чергується із відтворенням. Дітей слід привчати до принципу "зрозумів, тоді запам'ятай", розкривати порядок запам'ятовування значного за обсягом матеріалу, поділяючи його на частини. Доцільно порівнювати результати відтворення із зразком, спонукаючи до оцінки ровесників і самооцінки.

2.2 Розвивальні ігри на розвиток пам’яті

Діти всіх народів світу мають спільну характерну рису — вроджений потяг до гри. Переоцінити її значення вжитті дитини важко. А уявити дитинство без неї взагалі неможливо.

Хочеш бути здоровим — грайся,

хочеш бути розумним — грайся,

хочеш бути щасливим — грайся! — стверджує

народна мудрість.

Гра — це «чарівна скринька», за допомогою якої можна навчити малюка читати, писати і, головне, — мислити, спостерігати, доводити, розуміти, творити.

Характерні особливості розвивальних ігор наступні:

  1. Кожна гра являє собою комплекс завдань, які дитина виконує за допомогою картинок, кубиків, цеглинок, квадратиків, іграшок та ін.
  2. Завдання даються дитині в різній формі: у вигляді моделі, площинного малюнка, креслення, письмової чи усної інструкції, і в такий спосіб знайомлять дитину з різними способами передачі інформації.
  3. Завдання розміщені в порядку збільшення складності, тобто в них використано принцип народних ігор: від простого до більш складного.
  4. Завдання мають широкий діапазон труднощів: від доступних іноді 2-3- річному малюку до непосильних деяким дорослим. Тому ігри можуть збуджувати, інтерес протягом тривалого часу (до періоду дорослості).
  5. Поступове зростання труднощів в іграх дозволяє дитині йти вперед і вдосконалюватися самостійно, тобто розвивати свої творчі здібності, на відміну від навчання, де все пояснюють і де формуються лише виконавські риси дитини.
  6. Не можна пояснювати дитині спосіб і порядок виконання завдань, підказувати ані словом, ані жестом, ані поглядом. Дитина вчиться все брати самостійно з реального життя, вибудовуючи певну власну модель.
  7. Не можна вимагати і домагатися, щоб дитина з першого разу виконала завдання. Можливо, вона ще не доросла, не дозріла, і потрібно почекати день, тиждень, місяць або й більше.
  8. Виконання завдань постає перед дитиною не в абстрактній формі, а у ви- гляді малюнка, візерунка, будівлі з кубиків, деталей конс¬труктора, тобто у вигляді реальних, відчутних речей. Це дає змо¬гу наочно спів-ставити завдання з його виконанням і самостійно перевірити точність виконання завдання.
  9. Більшість розвивальних ігор не вичерпується запропонованими завданнями, а дозволяють дітям, педагогам, батькам складати нові варіанти завдань, придумувати нові розвивальні ігри, тобто займатися творчою діяльністю більш високого рівня.
  10. Розвивальні ігри дають можливість кожній дитині піднятися до вершин своїх можливостей, де розвиток здійснюється найбільш успішно.

Відомий педагог Б. П. Нікітін визначив «золоті правила» розвивальних ігор, яких слід дотримуватися дорослим. Ось деякі з них:

1. Гра має приносити радість і дитині, і дорослому. Кожен успіх дитини — це спільне досягнення. Радійте успіху — це надихає малюка.

2. Зацікавлюйте дитину грою, але не примушуйте її гратися, не доводьте заняття іграми до переобтяження. Утримуйтесь від образливих зауважень: «Ой, ти дурнику» іт. ін. Не ображайте дитину в грі, не гасіть її емоцій.

3. Розвивальні ігри — ігри творчі. Усі завдання діти повинні виконувати самостійно. Наберіться терпіння і не підказуйте ані словом, ані жестом, ані поглядом. Дайте можливість дитині думати самій, самостійно знаходити і виправляти помилки.

4. Щоб відчути порівняльну складність завдань, перш ніж давати завдання дітям, обов’язково спробуйте виконати їх самі. Запишіть, за який час вам вдалося виконати те чи інше завдання.

5. Якщо дитина не справляється із завданням, це означає, що ви переоцінили рівень її розвитку. Необхідно зробити перерву, а через кілька днів почати з більш легких завдань. Ще краще, якщо дитина сама обиратиме завдання з урахуванням своїх можливостей. Не підганяйте її.

6. Краще всього, якщо в кожної дитини буде окремий комплект гри чи ігрового матеріалу.

7. Захоплення дітей відбувається хвилями, тому, коли у дитини зникає інтерес, «забувайте» про гру на місяць—два, а іноді більше, а потім «випадково» знайдіть її. Повернення до гри часто буває схожим на зустріч зі старим другом.

8. Ігри слід берегти, не можна ставити їх на одному рівні за доступністю з рештою іграшок. Краще, щоб дитина попросила гру. Тому ігри слід зберігати на видному, але не дуже доступному місці.

9. Для найменших (1,5-3 роки) слід оживляти гру казкою чи розповіддю, надавати імена моделям, іграшкам, фігуркам, малюнкам. Фантазуйте, аж поки дитина не почне захоплюватися процесом і результатом гри.

10. Створювати в грі невимушену атмосферу. Не стримуйте рухову активність дитини, дозволяйте пострибати, побігати і т. ін.

11. Доречно влаштовувати змагання на швидкість виконання завдань за годинником чи секундоміром.

12. Граючись, поводьте себе з дитиною як рівний із рівним, підтримуючи атмосферу гри.

13. Ігри необхідно повторювати, повторення — необхідна умова роз-вивального ефекту.

Дитячі ігри на розвиток пам'яті ( додаток 1).

2.3 Розвиток пам'яті дитини в сім'ї

Варто звернути особливу увагу на те, що запам’ятовування відбувається природно й легко. У дитини віком 5—6 років величезна життєва енергія, дуже висока пізнавальна активність і радість відкриття цілого світу. Якщо дитина в особі дорослого знаходить чуйну, зацікавлену в її пізнанні людину, вона з більшим задоволенням вивчає світ. Саме в цьому віці дуже важливо грамотно вгамувати спрагу пізнання, підбираючи різноманітний і цікавий матеріал про навколишній світ.

Учені виявили, що саме до 3 років формується довгострокова пам’ять, тобто дитина усвідомлює й пам’ятає себе як особистість. Спогади викликають емоційні стани того часу та на все життя залишають відчуття дитинства. У цей період формується почуття класної гідності. Спогади раннього дитинства дозволяють усвідомити свій унікальний життєвий досвід. Дитина починає розуміти, що вона неповторна як особистість.

Необхідно врахувати такі важливі моменти:

— частіше запитувати малюка про те, що він пам’ятає — цим ми даємо можливість дитині зрозуміти, що цікавимося її особою;

— запитувати дитину про минулі події — це дозволить їй оцінювати події й деякою мірою припускати, передбачати майбутнє;

— фіксувати увагу малюка на подіях минулого — це допоможе йому запам’ятати у своїй свідомості спогади про певний порядок речей: наприклад, підйом, умивання, сніданок, прогулянка і т. ін. — і дає дитині почуття безпеки, відчуття стабільності життя, вона звикає контролювати події у своєму житті;

— колекціонувати цікаві події — це не тільки розвиває малюка, але й згуртовує. І хоча з віком чіткість спогадів втрачається, залишається пам’ять про атмосферу радості й любові, що панувала тоді;

— показувати дитині сімейний альбом із фотографіями, відеоархів. Якщо надходять листи від родичів, то є сенс показати фотографію родича, нагадати дитині, що за рядками листа стоїть саме ця людина;

— треба бути обережно з телевізором! Дітям не рекомендується дивитися телевізор понад 30 хвилин на день, і тим більше — рекламу: психіка дитини ще нестійка, і вона не в змозі відірвати погляд від яскравих картинок, механічно запам’ятовує і повторює нав’язливі рекламні слогани. Необхідно стежити за тим, щоб інформація, одержувана з телеба’чення, була різноманітною й пізнавальною.

3. Дослідження можливості розвитку пам'яті в старшому дошкільному віці

3.1 Організація та методики дослідження

Метою даного дослідження є розробка програми з розвитку пам'яті у дітей старшого дошкільного віку в ДНЗ «Ромашка» с. Дружба Криничанського району Дніпропетровської області. І була висунута така гіпотеза: у дошкільному віці можна істотно поліпшити пам'ять за умови спеціального розвитку.

Предметом дослідження є: розвиток пам'яті старших дошкільників, а об'єктом – особливості пам'яті у дітей дошкільного віку.

Для випробовуванн було використано 10 дітей старшого дошкільного віку однієї з груп дитячого саду. Вік дітей: від 5 років до 6 років та 7 місяців.

Тестування проводилося індивідуально. Після п'ятнадцятихвилинної перерви, під час якої дитя було зайняте малюванням, приступали до першої серії дослідів.

Між експериментами робилися невеликі (5-6 хвилин) перерви.

Після проведення експериментів зіставлялися середні показники з результатів, отриманих в кожному експерименті. Встановлювалися співвідношення показників, отриманих у одних і тих же дітей при різних видах запам'ятовування.

Далі за результатами діагностики, з 10 чоловік, що брали участь в дослідженні, було виявлено 3 дитини з недостатньо розвиненою пам'яттю. З цими дітьми проводилися роботи на розвиток пам'яті протягом 2 тижнів.

Після закінчення занять з розвитку пам'яті було також зроблено діагностування за цими ж методиками і були зіставлені результати, отримані на початку, з результатами, отриманими після проведення коректувально-розвиваючої роботи. Це було зроблено з метою взнати, наскільки ефективна дана програма з розвитку пам'яті у дітей старшого дошкільного віку.

Методика складається з трьох груп завдань:

1 група - завдання на вивчення слухової пам'яті (таблиця 1)

2 група - завдання на вивчення зорової пам'яті (таблиця 2)

3 група - завдання на вивчення опосередкованого запам'ятовування (таблиця 3).

Обстеження дітей проводиться індивідуально протягом трьох занять, у процесі яких здійснюється вивчення: слуховий пам'яті зорової пам'яті і опосередкованого запам'ятовування .

Матеріал (чорно білий або кольоровий) підібраний відповідно віковому рівню розвитку дітей (знайомі односкладові слова, знайомі предметні картинки).

Таблиця 1

Завдання на дослідження слухової пам'яті

Стимулюючий матеріал

«Запам'ятай слова»

Набір слів, тематично пов'язаних між собою

«Відтворення оповідань»

Тексти невеликих оповідань різної складності

Таблиця 2

Завдання на дослідження зорової пам'яті

Стимулюючий матеріал (чорно-білий)

«Десять предметів»

Картка (формат А4) із зображенням 10 іграшок, які знаходяться на відстані одна від одної

«Поклади картинки так само»

3 набори карток (по 4,5,6 карток в наборі) з намальованими знайомими дитині предметами

Таблиця 3

Завдання на дослідження здатності встановлювати опосередковані зв'язки

Стимулюючий матеріал (чорно-білий)

«Підбери картинку до слова»

6 слів і 12 карток зі знайомими зображеннями предметів

«Підбери картинку до картинки»

6 пар карток з намальованими знайомими предметами, попарно зв'язаними один з одним

Завдання 1 «Запам'ятай слова»

Мета: дослідження слухової пам'яті.

Обладнання: набір слів, тематично пов'язаних між собою (лисиця, слон, вовк, жираф, тигр, заєць, ведмідь, білка).

Процедура обстеження:

Дитині повільно, з інтервалом в 1-2 секунди пред'являються слова.

До пред'явлення слів дається установка: «Я буду говорити тобі слова, а ти слухай їх уважно і постарайся запам'ятати».

Після пред'явлення слів дається інструкція: «Повтори слова, які запам'ятав, в будь-якому порядку».

Оцінка виконання завдання:

0 - не відтворив жодного слова,

1 - відтворив 1-2 слова за допомогою дорослого,

2 - відтворив 1-2 слова самостійно,

3 - відтворив 3-4 слова самостійно,

4 - відтворив 5-6 слів самостійно,

5 - відтворив 7-8 слів самостійно.

Завдання 2

«Відтворення оповідань»

Мета: дослідження розуміння і запам'ятовування текстів.

Обладнання: надруковані тексти невеликих оповідань різної труднощі .

Процедура обстеження:

Дитині зачитується текст. До пред'явлення розповіді дається установка: «Зараз я тобі прочитаю розповідь, а ти уважно послухай і постарайся запам'ятати».

Після пред'явлення розповіді дитині пропонують наступну інструкцію: «Перекажи розповідь, яку я тобі зараз прочитала».

Розповідь пред'являється до 4-х разів.

Оцінка виконання завдання:

0 - не зміг переказати,

1 - переказав за допомогою дорослого (по навідним питанням),

2 - переказав з 4-го пред'явлення,

3 - переказав з 3-го пред'явлення,

4 - переказав з 2-го пред'явлення,

5 - переказав з 1-го пред'явлення.

Завдання 3. «Десять предметів»

Мета: вивчення обсягу короткочасної зорової пам'яті.

Обладнання: картка (формат аркуша А4), на якій намальовано 10 предметів, досить великих і знаходяться на відстані один від одного (До даток 3).

Процедура обстеження:

Дитині пред'являється на 2-3 хвилини картка. До пред'явлення картки дається установка: «Подивися уважно на картинку, яку я тобі покажу, розглянь намальовані на ній предмети і постарайся їх запам'ятати». Після пред'явлення картки дається інструкція: «Назви, які предмети ти бачив на картинці».

Оцінка виконання завдання:

0 - не назвав жодного предмета,

1 - назвав 1-2 предмета,

2 - назвав 3-4 предмета,

3 - назвав 5-6 предметів,

4 - назвав 7-8 предметів,

5 - назвав 9-10 предметів.

Завдання 4. «Поклади картинки також»

Мета: вивчення особливостей зорової пам'яті.

Обладнання: три набори карток з намальованими знайомими дитині предметами.

1 набір - 4 картки (ложка, морква, машина, повітряні кульки),

2 набір - 5 карток (вертоліт, груша, сокира, лійка, тигр),

3 набір - 6 карток (білка, стакан, капелюх, пила, книга, троянда).

Розмір карток 6х8 см .

Процедура обстеження:

Дитині пред'являють 4 картки на 20 секунд. До пред'явлення карток дається інструкція: «Зараз я покажу тобі картинки. Уважно подивися і запам'ятай як вони розташовані ».

Після пред'явлення картки прибирають і дитині пропонують наступну інструкцію: «Візьми картинки і поклади їх так, як вони лежали на самому початку».

Аналогічна процедура обстеження проводиться з 5 і 6 картками.

Оцінка виконання завдання:

0 - не зміг впоратися із завданням,

1 - виклав правильно 1-2 картки,

2 - виклав правильно 3карточкі,

3 - виклав правильно 4 картки,

4 - 5 виклав правильно карток,

5 - виклав правильно 6 карток.

Завдання 5. «Підбери картинку до слова»

Мета: дослідження здатності встановлювати опосередковані зв'язки і користуватися ними при відтворенні.

Обладнання: дано 6 слів (світло, обід, ніч, навчання , дорога, молоко) і 12 карток зі знайомими зображеннями предметів .

Процедура обстеження:

Перед дитиною розкладають (лицьовою стороною вгору) всі 12 карток. Дається установка: «Я назву тобі слово, а ти відбери з цих картинок ту, яка найбільше може допомогти згадати це слово. Розкажи, як картинка, обрана тобою, може допомогти згадати відповідне слово ».

Після пред'явлення всіх слів, відібрані дитиною 6 карток збирають. Дається інструкція: «Я буду показувати тобі картинку, а ти згадай і назви слово, до якого ти підібрав цю картинку». Дитині задається питання: «Чим ця картинка нагадала це слово?». Картки пред'являються в довільному порядку.

Оцінка виконання завдання:

0 - не згадав і не назвав жодного слова,

1 - згадав і назвав 1-2 слова,

2 - згадав і назвав 3 слова,

3 - згадав і назвав 4 слова,

4 - згадав і назвав 5 слів,

5 - згадав і назвав 6 слів.

Завдання 6. «Підбери картинку до картинки»

Мета: дослідження здатності встановлювати опосередковані зв'язки і користуватися ними при відтворенні.

Обладнання: 6 пар карток з намальованими знайомими предметами, попарно зв'язаними один з одним .

Процедура обстеження:

Дитині пред'являється 12 карток з предметними картинками, викладеними в 2 горизонтальних ряду (перший ряд-хлопчик, літак, дерево, білка, машина, кошик, другий ряд-м'яч, хмара, яблуко, колесо, гриб, ягода). Картинки в обох рядах викладаються в довільному порядку. Дається установка: «Підбери до кожної картинки верхнього ряду відповідну картинку з нижнього ряду. Запам'ятай, яку картинку до якої ти підібрав. Поясни, чому вибрав цю картинку ». Потім картки збирають і пред'являють дитині картки нижнього ряду в довільному порядку. Дається інструкція: «Згадай і назви пару кожного предмета».

Оцінка виконання завдання:

0 - не згадав і не назвав жодного предмета,

1 - згадав і назвав 1-2 предмета,

2 - згадав і назвав 3 предмета,

3 - згадав і назвав 4 предмета,

4 - згадав і назвав 5 предметів,

5 - згадав і назвав 6 предметів.

Рівні розвитку пам'яті старших дошкільників

Рівні

Слухова

пам'ять

Зорова

пам'ять

Опосередковане запам'ятовування

низький

0-3 бали

0-3 бали

0-3 бали

середній

4-6 бал

4-6 бал

4-6 бал

достатній

7-8 бали

7-8 бали

7-8 бали

високий

9-10 балів

9-10 балів

9-10 балів

Результати діагностики представлені в таблиці №1( додаток 2).

Таблиця . Результати діагностики

За результатами проведеного дослідження було відібрано 3 дитини з низькими показниками розвитку пам'яті:

1. Коля Б.

2. Лєна Х.

3. Вєроніка П.

З цими дітьми на протязі двох тижнів були проведені вправи та ігри на розвиток пам'яті .Після проведення цих вправ діти з низькими показниками знову були протестовані. Результати діагностики представлені в таблицях 2-4 (додаток 3) та в діаграмах (додаток 4).


Висновок до дослідницької частини

У серпні 2013 року на базі старшої групи ДНЗ(дитячий садок) «Ромашка»

с. Дружба було проведено дослідження, в якому брало участь десять дітей п'яти-шестирічного віку.

У відповідності з поставленими завданнями було проведено дослідження - за визначенням рівня розвитку образної пам'яті; дослідження ефективності довільної і мимовільної пам'яті, розкриття індивідуальних особливостей образної пам'яті у дітей дошкільнят.

Дослідження складалося з

  • дослідження слухової памяті;
  • дослідження зорової памяті;
  • дослідження здатності встановлювати опосередковані зв’язки і користуватися ними при відтворенні.

В експерименті брало участь 10 дітей у віці від 6 до 7 років. Аналіз результатів показав, досить великий розкид результатів.

3.2 Рекомендаціїдля вихователів та батьків.

За результатами даного дослідження можна зробити висновок, що пам'ять дитини індивідуальна. Для розвитку пам'яті дошкільників, вихователь і батьки, повинні допомагати дитині за допомогою ігор, розвиваючих заходів, оповідань, казок, театральних постановок всіляко сприяти розвитку обсягу пам'яті, стійкості пам'яті, розподілу пам'яті дітей дошкільнят.Тобто, психічна діяльність дитини не повинна бути одноманітною, дитина не повинна перебувати без діла, вона повинна пізнавати навколишній світ, при цьому бути в тісній взаємодії з дорослими й однолітками, розвиватися психічно і фізично. Також важливу роль у розвитку пам'яті дитини - дошкільника є заохочення, яке дає дитині позитивні емоції і бажання розвиватися далі.

3.3 Характеристика памяті дітей старшого дошкільного віку

У результаті проведених експериментів робимо висновок про те, що образна пам'ять є досить розвиненою у дітей шестирічного віку. Слід зробити висновок про те, що характеристики пам'яті у дітей дошкільнят значно залежать від індивідуальних особливостей.

На підставі проведеного тестування можна прийти до висновку, що у дітей шестирічного віку образна пам'ять є переважаючим видом пам'яті, її продуктивність залежить від змісту матеріалу, що запам'ятовується. Переважає мимовільне запам'ятовування, також виявлено поступовий перехід від мимовільного до довільного запам'ятовування.


Висновок

Дошкільне дитинство – особливий період в розвитку особи. Діти задають безліч питань, нова інформація їм украй необхідна.

У цей період пам'ять за швидкістю розвитку випереджає інші здібності, але це панування мимовільної пам'яті – дитина запам'ятовує краще всього все яскраве, незвичайне, цікаве. У 5-6 річному віці в пам'яті дошкільника відбувається найважливіша зміна – його пам'ять набуває елементів довільності. Дитина починає усвідомлювати і використовувати деякі прийоми запам'ятовування. Можна з упевненістю сказати, що розвиток довільної пам'яті починається з того моменту, коли дитина самостійно виділила завдання на запам'ятовування. Бажання дитини запам'ятати треба всіляко заохочувати, це застава успішного розвитку не лише пам'яті, але і інших пізнавальних здібностей: сприйняття, уваги, мислення, вистави і уяви.

Таким чином, основні результати теоретичного і експериментального дослідження полягають в наступному:

  1. Вивчені і представлені особливості пам'яті у дітей дошкільного віку, а також чинники і умови, сприяючі її розвитку.
  2. Аналіз переконань на проблему виявив, що найдоцільніше починати розвиток пам'яті саме в середньому дошкільному віці, оскільки саме в цьому віці діти вперше приймають вказівки, як треба запам'ятовувати.
  3. Навчання довільному запам'ятовуванню повинне спиратися на мимовільну пам'ять (оскільки вона панує в дошкільному віці), тобто матеріал для запам'ятовування має бути яскравим, емоційним, цікавим, і навчання повинне відбуватися в ігровій формі.

У 3 розділі представлені матеріали по дослідженню пам'яті у дітей старшого дошкільного віку. І також представлені результати діагностики дітей після проведеної коректувально-розвиваючої роботи.

Аналіз теоретичних і експериментальних результатів дослідження підтверджує правомірність висунутої гіпотези. Дійсно, порівняльний аналіз результатів показав, що у тих дітей, з якими була проведена робота по розвитку пам'яті сталося значне збільшення за всіма показниками.

Це ефективність цілеспрямованого розвитку пам'яті в старшому дошкільному віці.

Дитині треба допомагати запам'ятовувати, її треба учити контролювати правильність запам'ятовування. Мабуть, це є одним з головних умов адаптації дитини до школи, до учбової діяльності, до постійних розумових навантажень.


Література

  1. Дудкевич Т.В.. Дошкільна психологія. К., 2007.
  2. Павелків Р.В., Цигипало О.П.. Дитяча психологія. К., 2008.
  3. Нечипорук Н.І., Томей О.П.. Розвивальні ігри для дошкільників. Харків, 2007.
  4. Чуб Н.В.. Ігри упродовж дня. Харків, 2007.
  5. Чуб Н.В.. Розвиваємо пам’ять. Вправи, вірші, чистомовки для малюків 4–6 років. Харків, 2009.

Додатки

Додаток 1

Дитячі ігри на розвиток пам'яті

Магазин

Запропонуйте дитині “піти в магазин” і купити необхідні предмети, назви яких потрібно запам'ятати. Починати слід з 2-3 предметів .

Чарівна торбинка

Покладіть в непрозору торбинку 10-12 іграшок, добре знайомих дитині (фігурки тварин, машинки, різні предмети). По одній виймайте іграшки і розповідайте про їх призначення, виставте всі іграшки в ряд, щоб малюк міг добре роздивитись. Покладіть іграшки до торбинки та запросіть малюка назвати іграшку, що є в торбинці і розповісти, як з нею можна гратися. Потім пограйтесь цими іграшками з дитиною.

У бабусі в селі

Запропонуйте послухати розповідь дівчинки Олі, яка гостювала в селі у бабусі:

"Прокинулась Оля в бабусиній хатці вранці, а бабусі немає. Вийшла вона на подвір'я, а там гуртом зібралися кури, що клювали пшеницю. Їх загукував голосистий півень, мама-квочка з курчатами греблися у травичці. Качки, наївшись, йшли до водички. Бабуся видоїла корівку й несла молоко в дійничці, а за нею біг котик і просив молочка. Песик Жук охороняв це велике господарство."
Розкладіть малюнки з зображенням тварин і запросіть вибрати тих, про кого розповідала Оля.

Змінюйте розповідь і малюнки.

Повтори за мною

Кінцем олівця вистучіть по столу певний ритм. Ритмічна фраза має бути короткою та чіткою. Запропонуйте дитині повторити ритм .

День народження зайчика

У зайчика Вухастика сьогодні день народження! До нього прийшли гості! Зайчиком буде ваш малюк, а гостями - його іграшки. Назвіть 5-8 іграшок по іменам і розсадіть за столом - чаювати. А "зайчик" пригощає гостей чаєм, нащиваючи кожного гостя по імені. Кількість гостей можна збільшувати.

Повтори одне за одним

Грають 3-4 дитини. Першому гравцю треба назвати будь-яке слово, він його повторює і додає до нього своє. Друга дитина повторює по порядку всі слова і додає до них своє і т.д. Той, хто помиляється, вибуває з гри. Чим більше дітей, тим веселіша, але й складніша гра.

Що змінилося?

Розкладіть на столі 5-6 предметів, які не пов'язані між собою, які неможливо згрупувати: м'ячик , книга, тарілка, молоток, груша, вазочка. Запропонуйте дитині запам'ятати, що де лежить. Коли дитина відвернеться, поміняйте місцями 2-3 предмети, а потім запитайте: "Що змінилося?"Для ускладнення збільшуйте кількість предметів.

Де чий портрет?

Підготуйте 5 різнокольорових карток із наклеєними зображеннями людей: немовляти, дівчинки, юнака, жінки, діда; і 5 таких же пустих карток. Запропонуйте дитині запам'ятати картки із зображеннями, час запам'ятовування - 10 секунд. Через кілька хвилин покажіть дитині пусті картки і попросіть сказати, на картці якого кольору був той чи інший портрет.

Слухай та виконуй

Назвіть кілька дій, не показуючи їх, і запропонуйте дитині відтворити ці дії в тий послідовності, у якій вони були названі.

Художник

Ваш малюк буде "художником", а ви - "замовником". Художник уважно дивиться на свого замовника, потім відвертається і по пам'яті описує зовнішність замовника. Якщо "художник" повільно виконує завдання, натякніть йому запитанням: "Яке в мене волосся? Які очі? У що одягнута?" Треба вчити підкреслівати гарні риси, забороняється промовляти образливі вислови, що вказують на якісь фізичні недоліки.

Запам'ятай рух

Покажіть дитині рух, що складається з 3-4 дій. Малюк має повторити ці дії - спочатку в порядку, в якому вони були показані, а потім - у зворотньому.

Розвідники

Варіант I. Потрібно обрати "розвідника" і "командира". Всі інші діти -"загін". У кімнаті хаотично розставлені стільці. "Розвідник" проходить поміж стільців із різних боків. "Командир" спостерігає за діями "розвідника". Потім він проводить "загін" тим шляхом, якиу показав "розвідник". Далі вже другий "розвідник" прокладає новий шлях, і наступний "командир" повторює його.

Варіант ІІ. У цілому гра проходить так само, тільки "командир" веде "загін" із того місця, на якому закінчив свій шлях "розвідник", і в те місце, з якого "розвідник" вийшов.

Пари картинок

Потрібні пари картинок, пов'язаних одна з одною за змістом. Розкласти їх попарно, наприклад: олівець - альбом, вишня - малина, книжка - окуляри, дерево - ліс. Закрийте один ряд, коли малюк підтвердить, що запам'ятав, але обов'язково попередьте, що закриєте, і треба буде згадати його, користуючись другим.
Якщо дитина легко справляється із завданням, ускладніть його, поступово збільшуючи кількість пар картинок, скорочуючи час розглядання картинок, віддаляючи зв'язок між картинками.

Зменшилося чи додалося?

Потрібні групи по 3-4 картки із зображеннями, пов'язаними одне з одним за змістом: дерев, тварин, одягу тощо. Розклаіть їх впереміш. Запросіть дитину уважно подивитись і запам'ятати. Потім попросіть відвернутись і заберіть 4-5 картинок, які стосуються як мінімум трьох різних груп. Нехай малюк подивиться і визначіть, яких картинок не вистачає. В іншому варіанті можна не лише забрати картинки, але й додати нові, або ж одночасно одні забрати, а інші додати. Можна ускладнити завдання - не попереджуючи про свої дії.

Додаток 2

№

з/п

Імена

дітей

Вік

дітей

Методики діагностики пам'яті

Слухова

пам'ять

Зорова

пам'ять

Опосередковане запам'ятовування

бали

рівень

бали

рівень

бали

рівень

1

Вадік П.

5р.3м.

8

д

9

в

7

д

2

Вєроніка П.

5р.8м.

6

с

8

д

8

д

3

Віталік К.

5р.8м.

8

д

8

д

9

В

4

Діма Д.

6р.2м.

10

в

10

в

10

в

5

Коля Б.

6р.5м.

2

н

4

с

3

н

6

Лєна Х.

5р.

4

с

3

н

5

с

7

Ліля О.

5р.5м.

8

д

8

д

9

в

8

Саша Р.

5р.10м

9

д

10

д

10

д

9

Соня Ш.

6р.3м.

7

д

5

с

8

д

10

Стьопа П.

5р.4м.

9

в

8

д

9

в

Таблиця . Результати діагностики

Додаток 3

Середні показники дітей

До формуючого експерименту

3,8 (38%)

Після формуючого експерименту

6,8 (68%)

Таблиця 2. Аналіз середніх показників дослідження слухової пам'яті

Середні показники дітей

До формуючого експерименту

5 (50%)

Після формуючого експерименту

6 (60%)

Таблиця 3. Аналіз середніх показників дослідження зорової пам'яті

Середні показники дітей

До формуючого експерименту

4,8 (48%)

Після формуючого експерименту

6,6 (66%)

Таблиця 4. Аналіз середніх показників дослідження здатності встановлювати опосередковані зв'язки

Додаток 4

Отримані нами дані представлені в діаграмах.

до після

Малюнок . Дослідження слухової пам'яті

до після

Малюнок . Дослідження зорової пам'яті

до після

Малюнок 3. Дослідження здатності встановлювати опосередковані зв'язки і користуватися ними при відтворенні.

Особливості мнемічного розвитку дітей 5-6 років і практика педагогічної діяльності