Причини, за яких КСУ відмовляє у відкритті провадження по справах про офіційне тлумачення норм Конституції України

Реферат

з предмету «Судові та правоохоронні органи України»

на тему:

«Причини, за яких КСУ відмовляє у відкритті провадження по справах про офіційне тлумачення норм Конституції України»

Зміст

Вступ 3

Компетенція Конституційнго Суду України 4

Провадження у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України 5

Повноваження Конституційного Суду України 5

Конституційне провадження 6

Звернення до Конституційного Суду України 6

Проваждення в справах у Конституційному Суді України 10

Підстави для відмови у відкритті конституційного провадження 11

Приклад ухвали Констутуційного Суду України 11

Висновки 15

Список використаної літератури 17

ВСТУП

Конституційний Суд України – це єдиний орган конституційної юрисдикції. Це визначено в ст. 147 КУ та ст. 1 ЗУ “Про Конституційний Суд України.” та у ст. 3 п. 2. ЗУ “Про судоустрій”.

Згідно з КУ (ст. 127) судочинство здійснюється КСУ та судами загальної юрисдикції. Завданням КСУ є гарантування верховенства КУ як Основного Закону держави на всій території України.

Офіційне тлумачення Конституції і законів України органом конституційної юрисдикції – це діяльність Конституційного Суду в рамках законодавчо установлених процедур за допомогою апробованих наукою і практикою прийомів і способів по проходженню невизначеного розуміння Конституції і законів України в формі нормативної або казуальної інтерпретації з ціллю забезпечення конституційної законності і конституційного правопорядку в країні.

Офіційне тлумачення Конституції та законів України, відповідно до ст. 150 Основного Закону, дає тільки Конституційний Суд України. Таке тлумачення має офіційний характер і може виходити виключно від компетентного державного органу.

Офіційне тлумачення Конституції України органом конституційної юрисдикції – це діяльність Конституційного Суду в межах законодавчо встановлених процедур з допомогою апробованих наукою і практикою прийомів і способів по подоланню неоднозначного розуміння конституційних норм. Необхідність тлумачення норм Конституції України пов’язана із потребою забезпечення їх реалізації.

Відмова у відкритті провадження у справі – це волевиявлення суду, яке міститься у постановленій ухвалі і полягає у відмові прийняти позовну заяву та порушити цивільний процес у справі при наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЦПК суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше, як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.

Цивільний процес по справі може виникнути лише утому випадку, якщо заінтересована особа, яка звертається до суду, наділена правом звернення до суду по конкретній цивільній справі і якщо це право здійснюється в порядку, передбаченому законом. Таким чином, відкриття провадження у справі можливе лише при додержанні певних вимог, встановлених законом. Суддя повинен відмовити у відкритті провадження у справі за відсутності хоча б однієї з передумов права на звернення до суду за судовим захистом або недодержання порядку подання заяви.

КОМПЕТЕНЦІЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

Відповідно до статті 150 Конституції України і статті 13 Закону України „ Про Конституційний Суд України“ (далі – Закон), Конституційний Суд України за конституційними зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства та юридичних осіб ухвалює рішення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Офіційне тлумачення будь-яких інших нормативно-правових актів органів державної влади не належить до повноважень Конституційного Суду України.1

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України його юрисдикція поширюється лише на чинні нормативно-правові акти(Рішення Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року №15–рп/2001). Нормативні акти, які на момент внесення клопотання до Конституційного Суду України втратили чинність, тлумаченню не підлягають.

ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЩОДО ОФІЦІЙНОГО ТЛУМАЧЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ ТА ЗАКОНІВ УКРАЇНИ

Підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є практична необхідність у з’ясуванні або роз’ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції та законів України. У разі відкриття конституційного провадження у такій справі Конституційний суд України повідомляє про це у десятиденний строк суб’єктів права на конституційне подання, які звернулися з таким поданням.

Підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод.

У резолютивній частині висновку Конституційного суду офіційно тлумачаться положення Конституції та законів України, щодо яких було подано конституційне подання чи конституційне звернення. У разі якщо при тлумаченні Закону України (його окремих положень) була встановлена наявність ознак його невідповідності Конституції України, Конституційний суд у цьому ж провадженні вирішує питання щодо неконституційності цього Закону.

ПОВНОВАЖЕННЯ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України.2

(Стаття 13 зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 19 березня 2009 року № 1168–VІ – Закон України визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 7 липня 2009 року № 17-рп/2009)

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

ЗВЕРНЕННЯ ДО КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

Форми звернення до Конституційного Суду України

Формами звернення до Конституційного Суду України є конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання

Конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

У конституційному поданні зазначаються:

1) повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом, наданим Конституцією України та цим Законом;

2) відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

3) повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (у разі публікації) правового акта, конституційність якого (окремих його положень) оспорюється чи який потребує офіційного тлумачення;

4) правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;

5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти права на конституційне подання (копії цих документів і матеріалів додаються);

6) перелік документів і матеріалів, що додаються.

Конституційне подання, документи та інші матеріали до нього подаються у трьох примірниках.3

(Стаття 39 зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 19 березня 2009 року № 1168–VІ – Закон України визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 7 липня 2009 року № 17-рп/2009)

Суб'єкти права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України

Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України у випадках, передбачених пунктом 1 статті 13 цього Закону, є Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Суб'єкти права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України

Суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 статті 13 цього Закону, є:

за пунктом 2 – Президент України, Кабінет Міністрів України;
за пунктом 3 – Верховна Рада України;
за пунктом 4 – Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

(Стаття 41 зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 19 березня 2009 року № 1168–VІ – Закон України визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 7 липня 2009 року № 17-рп/2009)

Конституційне звернення

Конституційне звернення – це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

У конституційному зверненні зазначаються:

1) прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

2) відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

3) статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України;

4) обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України;

5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які

посилаються суб'єкти права на конституційне звернення (копії цих

документів і матеріалів додаються);

6) перелік документів і матеріалів, що додаються.

Конституційне звернення, документи та інші матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

Суб'єкти права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадку, передбаченому пунктом 4 статті 13 цього Закону, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

(Стаття 43 зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 19 березня 2009 року № 1168–VІ – Закон України визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 7 липня 2009 року № 17-рп/2009)

Відкликання конституційного подання, конституційного звернення

Конституційне подання або конституційне звернення може бути відкликане за письмовою заявою суб'єкта, який його направив до Конституційного Суду України, в будь-який час до дня розгляду на пленарному засіданні Конституційного Суду України.

Процесуальна ухвала про припинення провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням, що відкликається, приймається на засіданні Конституційного Суду України.

(Стаття 44 зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 19 березня 2009 року № 1168–VІ – Закон України визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 7 липня 2009 року № 17-рп/2009)

ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ У
КОНСТИТУЦІЙНОМУ СУДІ УКРАЇНИ

Порядок конституційного провадження у справі

Відкриття провадження у справі у Конституційному Суді України за конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється Колегією суддів Конституційного Суду України або Конституційним Судом України на його засіданні.

Справа, за якою відкрито конституційне провадження, розглядається Конституційним Судом України на пленарному засіданні у порядку та в строк, установлені цим Законом. Дата розгляду справи Конституційним Судом України визначається Головою Конституційного Суду України.4

(Стаття 46 зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 19 березня 2009 року № 1168–VІ – Закон України визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 7 липня 2009 року № 17-рп/2009)

ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДМОВИ У ВІДКРИТТІ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Підставами для відмови у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді України є:

1) відсутність встановленого Конституцією України, цим Законом права на конституційне подання, конституційне звернення;

2) невідповідність конституційного подання, конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим Законом;

3) непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні, конституційному зверненні.5

(Стаття 45 зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 19 березня 2009 року № 1168–VІ – Закон України визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 7 липня 2009 року № 17-рп/2009)

ПРИКЛАД УХВАЛИ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки Телегіної Галини Юріївни щодо офіційного тлумачення положень статті 8, пункту 2 статті 10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»

м. К и ї в Справа № 2-48/2013

17 жовтня 2013 року

№ 48-у/2013

Конституційний Суд України у складі суддів:

Овчаренка В’ячеслава Андрійовича – головуючого,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовiченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Колоса Михайла Івановича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Маркуш Марії Андріївни,

Пасенюка Олександра Михайловича‚

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Шишкіна Віктора Івановича – доповідача,розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки Телегіної Галини Юріївни щодо офіційного тлумачення положень статті 8, пункту 2 статті 10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року № 345–VІ (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 42–43, ст. 293) зі змінами (далі – Закон).

Заслухавши суддю-доповідача Шишкіна В. І. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України у с т а н о в и в :

1. Громадянка Телегіна Г. Ю. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень статті 8, пункту 2 статті 10 Закону, згідно з якими мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність; для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року; дія статті 8 Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності Законом.

Автор клопотання, посилаючись на долучені до конституційного звернення рішення Донецького апеляційного адміністративного суду, стверджує, що суди загальної юрисдикції у рішеннях ‚ ухвалених за результатами розгляду справ про перерахунок вказаного виду пенсій, неоднозначно трактували та застосовували наведені положення Закону і положення списку № 1 щодо визначення осіб ‚ які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а це призвело до порушення його конституційних прав.

2. Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв’язку із прийняттям Другою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 2 жовтня 2013 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі за статтею 45 Закону України «Про Конституційний Суд України», виходить з такого.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» у конституційному зверненні мають зазначатися положення Конституції України або законів України, які потребують тлумачення, а також обґрунтування необхідності в їх офіційному тлумаченні (пункти 3, 4 частини другої статті 42). Конституційний Суд України в Ухвалі від 31 березня 2010 року № 15-у/2010 вказав, що «офіційне тлумачення і застосування правових норм є різними видами юридичної діяльності. Офіційним тлумаченням вважається діяльність компетентного органу державної влади щодо з’ясування і роз’яснення волі законодавця, матеріалізованої в нормі права (усвідомлення та роз’яснення смислу норм права з метою найбільш правильної їх реалізації). Правозастосовна діяльність полягає в індивідуалізації правових норм щодо конкретних суб’єктів і конкретних випадків, тобто в установленні фактичних обставин справи і підборі правових норм, які відповідають цим обставинам. Пошук та аналіз таких норм з метою їх застосування до конкретного випадку є складовою правозастосування. Надання консультацій чи роз’яснень з цього приводу не належить до повноважень Конституційного Суду України».

Проаналізувавши зміст конституційного звернення і доданих до нього матеріалів‚ Конституційний Суд України дійшов висновку, що автор клопотання‚ по суті‚ просить дати консультацію щодо правильного застосування правових норм судами загальної юрисдикції у його справі, що‚ відповідно до зазначеної позиції Конституційного Суду України ‚ не можна ототожнювати з офіційним тлумаченням волі законодавця, матеріалізованої у нормі права. Крім того, Телегіна Г. Ю. фактично порушила питання про правозастосування судами загальної юрисдикції положень підзаконного нормативного акта – Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16 січня 2003 року № 36 – стосовно умов праці, встановлених списком № 1, яке не належить до предметних повноважень Конституційного Суду України.

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 3 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» – непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50 Закону України «Про Конституційний Суд України»,

Конституційний Суд України у х в а л и в :

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки Телегіної Галини Юріївни щодо офіційного тлумачення положень статті 8, пункту 2 статті 10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року № 345–VІ зі змінами на підставі пункту 3 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» – непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ__

ВИСНОВОК

В даній курсовій роботі розглядається компетенція Конституційного, провадження у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України, підстави для відмови у відкритті конституційного провадження.

Підставами для відмови у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді України є:

3) непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні, конституційному зверненні

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Тодика Ю.М. Тлумачення Конституції і законів України: теорія та практика: Монографія. – Х.: Факт, 2003. - 328 с.;
Закон України “Про Конституційний Суд України”, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 17 травня 2012 року N 4711-VI, від 27 жовтня 2014 року N 1700-VII.
Вісник Конституційного Суду України (друкований орган Конституційного Суду України 1/2014).
В. Т. Маляренко. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України. Підручник. – Київ,Юрінком Інтер 2007.
Цивільний процес: навчальний посібник. / А.В. Андрушко, Ю.В. Білоусов, Р.О. Стефанчук, О.І. Угриновська та ін. / За ред. Ю.В. Білоусова. – К.: Прецедент,2005. – 172 с., 2005.

1 Закон України “Про Конституційний Суд України”, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 17 травня 2012 року N 4711-VI, від 27 жовтня 2014 року N 1700-VII.

2 Закон України “Про Конституційний Суд України”, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 17 травня 2012 року N 4711-VI, від 27 жовтня 2014 року N 1700-VII.

3 Закон України “Про Конституційний Суд України”, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 17 травня 2012 року N 4711-VI, від 27 жовтня 2014 року N 1700-VII.

4 Цивільний процес: навчальний посібник. / А.В. Андрушко, Ю.В. Білоусов, Р.О. Стефанчук, О.І. Угриновська та ін. / За ред. Ю.В. Білоусова. – К.: Прецедент,2005. – 172 с., 2005.

5 Вісник Конституційного Суду України (друкований орган Конституційного Суду України 1/2014).

Причини, за яких КСУ відмовляє у відкритті провадження по справах про офіційне тлумачення норм Конституції України