Тварь я дрожащая или право имею… (урок-диспут у 10 класі)

Урок світової літератури у 10 класі

Тема. "Тварь я дрожащая или право имею..." Розвінчання теорії сильної особистості, "надлюдини". (за романом Ф. Достоєвського "Злочин і кара")

Мета. На основі прочитаного роману, розуміння змісту і еволюції головного героя підвести учнів до думки, що сутність теорії Раскольнікова антигуманна, розкрити причини зародження такої теорії та можливі наслідки; розвивати вміння аргументувати власну думку, знаходити підтвердження в тексті, розуміти авторську позицію; виховувати прагнення висловлювати свої думки, вміння знаходити відповіді на важливі питання людського існування, підвести до утвердження моральних християнських цінностей.

Тип уроку: урок-диспут

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань (Короткі повідомлення з опорою на текст)

· Петербург Достоєвського - "город, в котором невозможно бать"

· "Мир погиблих и погибающих" в романі

· "Преступление и наказание" Родіона Раскольникова

ІІ. Проблемне дослідження

· Слово вчителя

Страшним здається цей світ тупого, загробного мовчання. Всі блага і влада захоплені багатими дармоїдами. А він - молодий, гарний, розумний, наповнений силою і енергією. Він хоче змінити це життя, знайти в ньому достойне місце і для себе. Заради цього Раскольников міркує над антигуманною за своєю суттю теорією, проводить страшний експеримент і, цим самим, прирікає себе на нестерпні душевні муки. Згадайте тільки, як він не знаходить собі місця, втрачає свідомість, коли чує про вбивство, і, разом з тим, його, ніби магнітом, притягує на місце злочину., він страждає навіть у сні... і немає кінця цьому нестерпному болю...

Проблема перетворення світу і відновлення справедливості - одна із самих актуальних в усі часи.

· Наведіть приклади із історії чи літератури, де піднімається ця проблема.

· Чи може бути однозначна відповідь на питання: як досягнути справедливості? Що робити7

Досліджуючи роман Достоєвського, ми сьогодні спробуємо знайти відповіді на питання, які хвилювали письменника, які хвилювали людство в усі часи.

ІІІ. Диспут

Ø Чи можна досягти високої мети шляхом злочину або підступності і брехні?

Ø Що спричинило найбільші муки Раскольникова після вбивства?

Ø Чому автор вводить подвійне вбивство?

Ø Що спонукало героя здійснити вбивство?

Ø Чи можна назвати злочин випадковим? Яка ідеологія в його основі?

Ø З чим у теорії героя ви погоджуєтеся, а з чим - ні?

Ø На що б прирекла теорія Раскольникова, якби здобула перемогу?

Ø Дана теорія зникла чи жива?

Ø До якого розряду людей ви відносите себе, своїх рідних, своїх однокласників?

Ø Чому Достоєвський зобразив героя людиною, яка гостро сприймає чужі страждання і є прибічником антигуманної теорії?

Ø Чому автор дає таке прізвище своєму герою?

Ø Чи можна виправдати Раскольникова?

Ø Чи шкідливо читати романи Достоєвського (адже так висловлюються деякі наші сучасники)? Аргументуйте свою думку.

Ø Чи актуальна творчість Ф. Достоєвського сьогодні? Чи буде вона такою в майбутньому?

ІV. Підсумок уроку

· Слово вчителя

Ф. Достоєвський показує нам, що якщо на шлях насильства стає навіть добра людина, замучена чужими стражданнями, людина, яка прагне змінити світ, повернути його на шлях справедливості, вона все ж таки принесе зло і собі, і іншим. Письменник вчить нас (в цьому полягає сучасність і цінність роману), що немає таких причин і обставин, які могли б виправдати антигуманність ідей і вчинків. Я вважаю, що саме в цьому і полягає актуальність роману як для минулого, так для сучасного і майбутнього.

"И в сегодняшнем мире с его атомными бомбами, в мире, раздираемом военными конфликтами, разгулом насилия, тревожный набат Достоевского гудит, неумолчно взывая к человечности, гуманизму", - писав Ч. Айтматов.

· Прийом "Мікрофон"

Які почуття і враження викликав урок?

V. Домашнє завдання

· "Ланцюжок мудрих порад від письменика"

· Виступ "Християнські цінності у творчості Ф. Достоєвського"

Додаток

Ланцюжок мудрих порад

від Ф. М. Достоєвського

v Краса врятує світ.

v Будемо, по-перше, і передусім, добрими, потім чесними, а потім не будемо ніколи забувати одне про одного.

v Я не хочу і не можу вірити, щоб зло було нормальним станом людей.

v Кожна людина мусить бути людиною і ставитися до інших, як людина до людини.

v Людина не народжується для щастя. Людина заслуговує на своє щастя, і завжди стражданням.

v Добро залишиться завжди, тому що воно є потребою особистості.

Потрібно просто жити серед людей і залишатися добрим