ПРИЗНАЧЕННЯ, ЕТАПИ Й КОРОТКИЙ ОГЛЯД РОЗВИТКУ ЗАЛІЗНИЧ-НОЇ ГАЛЬМОВОЇ ТЕХНІКИ

ЛЕКЦІЯ №7

1 ПРИЗНАЧЕННЯ, ЕТАПИ Й КОРОТКИЙ ОГЛЯД РОЗВИТКУ ЗАЛІЗНИЧ-НОЇ ГАЛЬМОВОЇ ТЕХНІКИ

Гальмами називають комплекс пристроїв, призначених для створення керованих додаткових сил опору руху поїзда з метою його зупинки або регулювання швидкості руху.

Гальма є головним засобом, що забезпечує безпека й ріст швидкостей руху поїздів.

У процесі вдосконалювання гальмової техніки в нашій країні можна виділити три основних етапи:

Перший (1834-1928) характеризується застосуванням винятково імпортних гальмових систем і пристроїв.

Другий (1929-1990), навпаки, відрізняється тим, що по стратегічних міркуваннях розроблялися й використовувалися тільки вітчизняны гальмові пристрої.

Третій з 1991 р. по теперішній час відбувається інтенсивний перехід від застарілих пневмомеханических конструкцій гальмових пристроїв до електронно-пневматичних, виконаних на базі мікропроцесорної техніки.

Перші ручні гальма були використані в поїзді з п'яти навантажених вагонів, що провів зі швидкістю близько 8 км/ч в 1804 р. в Англії паровоз винахідника Ричарда Тревитика. Такі гальма були оснащені дерев'яними колодками й обслуговувались спеціальними людьми – гальмівниками.

2 КЛАСИФІКАЦІЯ ГАЛЬМОВОГО ОБЛАДНАННЯ

Гальмове обладнання рухомого складу розділяється на:

пневматичне (прилади якого працюють під тиском стисненого повітря);

механічне (гальмова важільна передача).

Пневматичне гальмове обладнання по своєму призначенню ділиться на наступні групи:

а) прилади живлення гальма стисненим повітрям;

б) прилади керування гальмами;

в) прилади, що здійснюють гальмування;

г) повітропровід й арматури гальма.

При устаткуванні рухомого складу електропневматичними гальмами до приладів живлення додається джерело електричної енергії (статичний перетворювач, акумуляторні батареї, електричні кола керування й контролю й ін.), а до приладів керування - контролер, блок керування й ін. Відповідно додається й арматури: коробки затисків, сполучні рукави з электроконтактами, сигнальні лампи й ін.

Окремі серії локомотивів (ЧС2, ЧС4, ЧС2Т, ЧС4Т) і вагони (РТ200, габариту РИЦ й ін.) додатково обладнані приладами швидкісного регулювання натискання гальмових колодок і протиюзних пристроїв.

У зв'язку з постійним удосконалюванням у процесі експлуатації гальмового обладнання його схеми для однієї й тієї ж серії можуть мати свої особливості. Принципова відмінність схем гальмового обладнання локомотивів і вагонів полягає в тім, що на локомотивах застосовуються всі прилади гальмового устаткування (живлення, керування, гальмування й ін.), а на вагонах - тільки прилади гальмування.

3 ОСНОВНІ ТИПИ ГАЛЬМ РУХОМОГО СКЛАДУ ЗАЛІЗНИЦЬ

На рухомому складі залізниць застосовується п'ять типів гальм:

стояночні (ручні);
пневматичні ;
електропневматичні;
електричні;
магніто-рейкові

Стояночн гальмами обладнані локомотиви, пасажирські вагони й приблизно 10 % вантажних вагонів.

Пневматичними гальмами оснащений весь рухомий склад залізниць із використанням стисненого повітря тиском до 0,9 Мпа на локомотивах й 0,45- 0,62 Мпа на вагонах.

Електропневматичними гальмами (ЭПТ) обладнані пасажирські локомотиви й вагони, електро- і дизель-поїзда.

Стояночні, пневматичні й електропневматичні гальма ставляться до розряду фрикційних гальм (рис.1а; 1б), у яких сила тертя створюється безпосередньо на поверхні колеса або на спеціальних дисках, жорстко пов'язаних з колісними парами за рахунок притисненням до нього гальмових накладок.

Електричними гальмами, які часто називають динамічними або реверсивними (внаслідок переведення тягових двигунів у режим електричних генераторів), обладнані окремі серії електровозів, тепловозів й електропоїздів.

Магніто-рейковими гальмами (рис.1в) обладнані високошвидкісні поїзди ЕР200 і РТ200. Дані гальма застосовуються як додаткові (резервні або аварійні) до електропневматичних й електричних гальм.

а)

б)

в)

Рисунок 1 – Схема утворення сил тертя при гальмуванні

Основним гальмом на рухомому составі є пневматичний.

Кожен тип гальма у свою чергу ділиться на групи, підгрупи й по призначенню на пасажирські, вантажні й високошвидкісні.

Класифікація гальм, застосовуваних на рухомому составі залізниць, наведена на рисунку 2

Гальма залізничного рухомого складу

Стояночні

Пневматичні

Електро-

пневматичні

Електро-

магнітні

Електричні

Ручні

Невтоматич-ні прямодіючі

Прямодіючі

Фрикційні

магніто-рейкові

Реостатні

Автома-

тичні

Автоматичні

На вихровій напрузі

Рекуперативні

Прямодіючі

Рейкові

Рекупера-тивно-реостатні

Не прямодіючі

Дискові

Рисунок 2 - Схема класифікації гальм

4 ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ГАЛЬМОВОГО ОБЛАДНАННЯ ВАНТАЖ-НИХ ТА ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ

У вантажних вагонів (рис.2) двокамерний резервуар 5 усл. № 295 з'єднаний трубами діаметром 1/2" із краном 6 усл. № 372. пилеуловлювачем 7, запасним резервуаром 9 і гальмовим циліндром 1 через авторежим 2 усл. № 265-002. До двокамерного резервуара 5 прикріплені магістральна 8 усл.МВ 270-053 (з 1977 р. усл. № 483-010) і головна 4 усл.№ 270-023 частини повітророзподільника. На магістральній трубі розташовані кінцьові крани усл. № 190, сполучні рукави й стоп-кран 3 без ручки (на вагонах із площадками).

При зарядці і відпуску гальма стиснене повітря з магістралі надходить у двокамерний резервуар і через повітророзподільник — у запасний резервуар 9. При гальмуванні повітря із запасного резервуара надходить через повітророзподільник у гальмовий циліндр 1, створюючи в ньому тиск пропорційно завантаж не вагона (від 1,4—1,8 до 3,8—4,5 кгс/див1).

Рисунок 2- Схема розміщення гальмового обладнання вантажного вагона

В пасажирських вагонах (рис3) повітрярозподільник 7 усл. № 292-001 й електроповітрярозподільник 4 усл. № 305-000 кріпляться на кронштейні або кришці гальмового циліндра 3. На магістральній трубі розташовані кінцеві крани 9 усл. № 190 зі з’єднувальними рукавами 10 усл. № 369А. і пилеуловлювачем 5, а на відводах від її — роз'єднувальний кран 6 і стоп-крани 8.

Для відпуску гальма вручну передбачений клапан 2 усл. №31.

При зарядці й відпуску гальма повітря з магістралі через повітророзподільник 7 надходить у запасний резервуар 1, а гальмівний циліндр 3 сполучується з атмосферою.

У процесі гальмування на пневнатичному керуванні повітря із запасного резервуара надходить у циліндр через повітрярозподільник 7, про на електричному — через пневматичне реле електроповітрярозподілювачі 4.

Повздовж вагона в металевій трубі прокладені два лінійні електричні про-

Рисунок 3- Схема розміщення гальмового обладнання пасажирського вагона

4 ОСНОВНІ ЧАСТИНИ ВАЖІЛЬНОЇ ПЕРЕДАЧІ ВІЗКА ВАГОНІВ

До основних частин важільних передач ставляться гальмові колодки, башмаки, три-ангели або траверси, а також важелі, тяги й балансири.

Деталі розібраного /зла башмак — колодка — підвіска важільної передачі візка пасажирського вагона зображені на с. 234 угорі: поворотний Башмак 8 із втулками 9, підвіска башмака 5, палець до б, композиційна тормомая колодка II, чека 10, повідець 7, пружина 4 з ковпачком, гайки 3, шайба .' і шплінти 2.

Гальмові колодки є змінними робочими деталями. Колодки бувають чавунні (ДЕРЖСТАНДАРТ 1205-73 й 6921-74) або «опозиційні

Композиційні гальмові колодки мають високу зносостійкість, а їхній коефіцієнт тертя мало залежить від швидкості руху поїзда.

На рухомому составі застосовують наступні типи колодок: стандартні із кріпленням у башмаку чекою на всіх вантажних і пасажирських вагонах, секційні на эпект-версы (баш мокнув поворот! і із глухою посадкою на фе триангеля (баш> ДЕРЖСТАНДАРТ 3269-67). Башм сталевого лиття.

Траверси при мін я до це льном ета л л и ч еск і х являє собою порожній фани, на яких мої зібрані з тормозныг веснами.

Три ангели й (ДЕРЖСТАНДАРТ +

На візку пасажирського вагона

На візку вантажного вагона

Триангель пасажирського та вантажного вагонів

ПРИЗНАЧЕННЯ, ЕТАПИ Й КОРОТКИЙ ОГЛЯД РОЗВИТКУ ЗАЛІЗНИЧ-НОЇ ГАЛЬМОВОЇ ТЕХНІКИ