ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМ ПОТОКОМ МОЛОКОПЕРЕРОБНОГО ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ПРИНЦИПІВ ЛОГІСТИКИ

Кабінет Міністрів України

Національний університет

біотехнологій та природокористування України

Кафедра економічної кібернетики

КУРСОВА РОБОТА
з імітаційного моделювання на тему

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ
УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМ ПОТОКОМ МОЛОКОПЕРЕРОБНОГО ПІДПРИЄМСТВА
НА ОСНОВІ ПРИНЦИПІВ ЛОГІСТИКИ

Студентки 4-го курсу 3-ї групи

факультету аграрного менеджменту

спеціальності економічна кібернетика

Семененко М. Ю.

Керівник:

Жадлун З.О.

Київ -2008

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….....3

1. Концепція логістики в управлінні економічними системами……………….5

2. Концепції моделювання логістичних процесів та систем…………………...9

3. Методи проектування та організації логістичної системи на виробничому підприємстві……………………………………………………………………...12

4. Особливості моделювання логістичної системи управління матеріальним та супутніми потоками на молокопереробному підприємстві………………..22

Висновок………………………………………………………………………….27

Література………………………………………………………………………..29

ВСТУП

Сучасне зовнішнє середовище господарювання підприємств вимагає адекватних підходів до управління економічними системами, тому останнім часом зростає інтерес до логістики, обумовлений актуалізацією проблеми виживання та підвищення конкурентоспроможності в умовах ринку.

Аналіз наукових праць та практики управління підприємствами свідчить про недостатність розробки економіко-математичних моделей управління потоковими процесами для підвищення ефективності функціонування логістичної системи підприємства.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягала в розробці науково-обґрунтованих пропозицій по розробці економіко-математичної моделі управління матеріалопотоками при забезпеченні молокопереробного підприємства сировиною і збуту його продукції на основі принципів логістики.

У відповідності з метою дослідження були поставлені і вирішені наступні основні задачі: розкриті теоретичні основи організації і принципи побудови логістичних систем; розглянута можливість застосування логістичних методів управління сировинними потоками в молочному підкомплексі; обґрунтовані економіко-математичні моделі системи управління матеріалопотоками молокопереробного підприємства;

Предметом досліджень в даній роботі є процес руху сировинних матеріальних потоків в молочному підкомплексі АПК.

Об'єктом дослідження послужили підприємства молочного підкомплексу Київської області, Переяслав-Хмельницького району і більш детально, система управління матеріалопотоками на основі принципів логістики молокопереробного підприємства Переяслав-Хмельницького ЗАТ «Молпродукт».

Теоретичну, методологічну і методичну основу дослідження склали праці учених-економістів з питань розвитку логістики, молочного підкомплексу і ринку молокопродуктів, статистичні збірки державної служби статистики України, річні звіти сільськогосподарських і молокопереробних підприємств Київської області за 2005-2006 роки.

В науковій роботі застосовувалися методи дослідження: абстрактно-логічний, економіко-статистичні, розрахунково-конструктивний, економіко-математичні.

1 Концепція логістики в управлінні економічними системами

Сутність концепції логістики перш за все розкриває її визначення В наукових дослідженнях, в тому числі і фундаментальних, визначення логістики дивує своєю різноманітністю.

Логістика – це наука про планування, контроль і управління: транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, в процесі доведення сировини та матеріалів до виробництва; внутрівиробничої переробки сировини , матеріалів та полуфабрикатів; доведення готової продукції до споживача, відповідно вимогам останнього; а також передачі, зберігання та обробки відповідної інформації. [11,62]

Логістика – це планування, організація і контроль усіх видів діяльності по переміщенню і складуванню, які забезпечують проходження матеріального потоку від пункту закупки сировини до пункту кінцевого споживання і відповідного інформаційному потоку.[14,287]

Під логістикою мається на увазі планування, управління і забезпечення матеріального потоку, що поступає на підприємство, рухається усередині нього і витікає з підприємства, а також супутніх потоків— інформаційного і фінансового. Під логістикою маються на увазі також сам фізичний рух матеріалів або компонентів від постачальників через виробниче підприємство до кінцевих споживачів в потрібний термін з потрібним рівнем якості, партіями потрібного об'єму і по можливості з найбільш низькими витратами [5]

Б.К. Плоткін: «Логістика – це основний інструмент управління сферою обороту, передусім, поставкою та збутом. Логістика розробляє методи раціональних витрат грошових та матеріальних ресурсів: отримання максимальної користі при наявних грошових засобах з мінімальними витратами [9,59]

Найбільш повне визначення, на нашу думку логістики дала Американська рада з управління логістикою в 1985 році.

Логістика – це процес планування, управління і контролю ефективного (з точки зору витрат) потоку запасів, сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, послуг і відповідної інформації від місця виникнення цього потоку до місця його споживання (включаючи імпорт, експорт, внутрішні та зовнішні переміщення) з метою повного задоволення попиту споживача.[15,123]

Питанням становлення логістичною науки на Україні займаються такі дослідники, як: Крикавський Є.В., Окладндер М.А Кальченко А.Г., Глогусь О.В., Гайванович Н.В., Янов Л., Гаджинский А.М та інші.

Об’єктом логістичних досліджень є потокові (матеріальні, фінансові та відповідні їм інформаційні потоки або їх сполуки) процеси в економіці відтворювання та обігу.

Предметом дослідження є оптимізація відповідних потоків.

Методологія логістики основується на принципах системного аналізу, кібернетичного підходу, дослідження операцій, економіко-математичного моделювання логістичної системи.

Метою логістики є сервіс — поставка товарів «точно вчасно» (just in time), тобто «…ensuring the availability of the right product, in the right quantity and the right condition, at the right place, at the right time, for the right customer, at the right cost» 13,73. Це переводиться, як забезпечення необхідними товарами в необхідній кількості в потрібний час в потрібне місце з мінімальними витратами, що обумовлені рухом та зберіганням матеріалів і товарів (матеріальним потоком), при потрібній якості обслуговування певних споживачів.

Призначення логістики полягає у впровадженні на підприємстві логістичної системи. Логістична система — це адаптивна система із зворотним зв'язком, виконуюча ті або інші логістичні функції.[1,49]

Науковим потенціалом, накопиченим у сфері логістики за декілька десятиріч, розроблені і апробовані принципи побудови логістичних систем, основними з яких на сьогоднішній день є:

- Принцип системного підходу, який виявляється в першу чергу в інтеграції і чіткій взаємодії всіх елементів логістичної системи. Відмітною особливістю системного підходу є розгляд всіх елементів логістичної системи як взаємозв'язаних і взаємодіючих для досягнення єдиної мети управління.[6,91]

- Принцип загальних витрат, який виявляється в обліку всієї сукупності витрат управління матеріальними і пов'язаними з ними інформаційними і фінансовими потоками в логістичному ланцюзі. При цьому самим основним критерієм оптимізації логістичної системи є мінімум загальних логістичних витрат.

- Принцип компромісів, який виявляється в дії , що направлена на скорочення загальних витрат або підвищення сумарного прибутку, хоча б в збиток діяльності окремих підрозділів фірми.

- Принцип глобальної оптимізації, який виявляється в необхідності узгодження локальної мети функціонування ланок логістичної системи при оптимізації структури або управління в проектованій логістичній системі для досягнення глобального оптимуму.

- Принцип логістичної координації і інтеграції, який виявляється в необхідності досягнення злагодженої, інтегральної участі всіх ланок логістичної системи при управлінні матеріальними, інформаційними, фінансовими потоками при реалізації цільової функції.

- Принцип моделювання і інформаційно-комп'ютерної підтримки, який виявляється у використовуванні різних моделей (аналітичні, імітаційні, знакові, мовні, матеріальні і інші) при проектуванні, аналізі і оптимізації об'єктів і процесів в логістичних ланцюгах і логістичних системах.

- Принцип розробки необхідного комплексу підсистем (економічної, технічної, організаційної, правової, кадрової, екологічної і ін.), який виявляється в забезпеченні процесу логістичного менеджменту.

- Принцип загального управління якістю, який виявляється в забезпеченні надійності функціонування і високої якості роботи кожного елемента логістичної системи для забезпечення загальної якості товарів і послуг, що поставляються кінцевим споживачам.

- Принцип гуманізації всіх функцій і технологічних рішень в логістичних системах, який виявляється в забезпеченні відповідності екологічним вимогам з охорони довкілля, ергономічним, соціальним, етичним і т.п. вимогам роботи персоналу.

- Принцип стійкості, який виявляється в забезпеченні стійкості роботи при допустимих відхиленнях параметрів і чинників зовнішнього середовища[13].

До загально прийнятих критеріїв оптимізації таких систем відносять: критерій мінімуму загальних логістичних витрат, максимізація прибутковості при мінімізації транспортних витрат, витрат на складування, тощо.

Реалізація теоретичних положень логістики, в середньому, дає можливість скоротити витрати по транспортуванню та збереженню на 15-20%, зменшити рівень запасів на 50%, знизити тривалість робочого циклу на 50-70% 1,22. Дозволяє скоротити час руху продукції приблизно на 25-30%, знизити рівень запасів продукції у споживачів на 30-50%, забезпечити комплексний облік всіх витрат на завезення і вивезення вантажів, підвищити рівень транспортного обслуговування 1,25.

Теорія логістики актуальна для всіх підприємств, оскільки потреба в координації взаємопов’язаних дій, обумовлених рухом і зберіганням, є всюди і завжди. Більш того, вона є соціально значущим елементом, адже невиконання договірних зобов’язань, низька якість сервісу наносить шкоду споживачеві, економіці країни в цілому.

Таким чином логістичний підхід у господарюванні, як нова концепція, комплексно охоплює управління реальними матеріальними потоками та інформаційними процесами базуючись на інтегральному і системному їхньому розумінні.

2. Концепції моделювання логістичних процесів та систем

В сучасних умовах реально функціонуючі логістичні системи мають на увазі рішення безлічі різних задач. Це задачі прогнозування попиту і виробництва, задачі визначення оптимальних об'ємів і напрямів матеріальних потоків, задачі організації складування, упаковки, транспортування і ін. Рішення цих задач може здійснюватися різними методами, вибір яких обумовлений метою дослідження.

Завданням моделювання є створення ефективної системи постачання підприємств і розподілу їх продукції.

Новизна концепції логістичного підходу полягає у всесторонньому вирішенні питань руху матеріальних ресурсів в процесі виробництва і споживання.[8] Поняття концепції логістики вимагає комплексного підходу до управління системою каналів, по яких надходять на підприємство і вибувають з нього, а так само переміщаються усередині нього матеріальні елементи при виробництві і розподілі. Для досягнення цілей, що стоять перед підприємством, в рамках логістичної системи мають бути вирішені наступні завдання

- формування оптимальної виробничої програми, яка відповідає структурі споживчого попиту;

- оптимізація запасів, на кожному рівні логістичної системи;

- оптимізація часу руху матеріальних і інформаційних потоків;

- оптимізація загальних витрат при організації і русі матеріальних і інформаційних потоків логістичної системи.[2]

Логістичне управління має на увазі координацію ланок логістичного ланцюга з метою скорочення до мінімуму непродуктивної витрати ресурсів, тому для отримання найбільшого економічного ефекту необхідно робити упор на мінімізацію витрат по забезпеченню функціонування системи.[10] Такий підхід обумовлений рядом соціально-економічних причин, зокрема: присутністю на ринку товарів конкуруючих виробників, ціни на які при низькій платоспроможності населення мають вирішальне значення, а так само імпортних товарів. Раціональніше використання сировини і енергії в умовах заборгованостей при розрахунках з постачальниками так само дає додатковий позитивний ефект, крім того, існуюча система оподаткування не може стимулювати до збільшення випуску продукції. Скорочення витрат дозволить вивільнити додаткові фінансові кошти, нестача яких останнім часом постійно відчувається підприємствами і є чинником, стримуючим господарську ініціативу.

В загальному випадку процес моделювання логістичної системи включає сім етапів:

Постановку задачі і обґрунтовування критерію оптимальності;
Визначення переліку змінних і обмежень;
Збір інформації і розробка техніко-економічних коефіцієнтів і констант;
Побудова моделі і її математичний запис;
Кодування, перенесення інформації на електронні носії, рішення задачі на комп'ютері;
Виконання ухваленого рішення;
Економічний аналіз і оцінка ухваленого рішення.[12,54]

Моделювання логістичної діяльності охоплює наступні направлення: організацію просторового розміщення виробничих об’єктів та матеріальних потоків; транспортування грузопотоків та підготовку їх до перевезення; організацію фінансових інвестицій; організацію використання відходів та вторинної сировини; управління процесами переробки сировини та матеріалів; організацію матеріально-технічного постачання; планування процесів виробництва, забезпечення ресурсами та розподілом продукції.

Розвиток маркетинго-логістичних функцій в управлінні виробництвом ринкового типу стало передумовою створення моделей логістичних систем спеціальних типів.

Прикладом такої моделі може стати модель логістичної системи, що орієнтована на оптимальне управління запасами. Великі промислові комплекси, забезпечуючи безперервність виробництва створюють значні запаси окремих видів ресурсів. Це в свою чергу відтворює невірну картину істинного попиту у постачальників ресурсів і приводить до невиправданого високого рівня запасів виробничої системи. Застосування теорії активних систем до моделювання поставленої задачі дозволяє сформувати управляючи впливи з метою забезпечення достовірної інформації про попит споживачів ат виробничих можливостей конкуруючих фірм.

В логістичних процесах має місце тісний зв’язок задач управління запасами та оперативних задач поставки ресурсів, що може бути розв’язана методами теорії розкладів.

В рамках дослідження ризиків та прогнозування попиту на кінцеву продукцію в логістичних дослідженнях застосовують інструментарій теорії ризику та дослідження динамічних рядів. Найбільш розповсюдженою задачею категорії управління виробничо-споживчою системою є задача теорії згладжування: вирівнювання процесів та згладжування методом створення запасів в окремих ланках логістичної системи.

Дослідження та аналіз зовнішніх ефектів в логістичній системі , до яких відносять вплив третіх осіб дозволяють оптимально організувати логістичний ланцюг в каналі розподілу або постачання, прийняти рішення об’єднання господарств, створення ефективної системи дотацій та податків.

Інструментарієм рішення задачі вибору постачальника є методика АВС – аналізу, що дозволяє врахувати ключові моменти та пріоритети вибору надійних контрагентів по поставкам ресурсів та продуктів та методи теорії ризиків, що дозволяють врахувати в умовах трансформаційної економіки всі види факторів ризику: генетичні, що спостерігаються в господарській діяльності взагалі та специфічні – властиві тільки перехідній економіці.

Логістичну систему з точки зору кібернетичного підходу можна структурувати, як систему, що складається з багатьох логістичних елементів і перетворює вхідні фінансово-матеріальні потоки. Тому вищою формою організації логістичної системи є представлення її у вигляді спостережної системи управління, що реалізована через інтегровану систему управління логістичними функціями на основі заданого критерію оптимальності, наприклад: мінімум загальних логістичних витрат, максимальний обсяг реалізації продукції, максимальних об’єм прибутку, підвищення якості, тощо.

Таким чином, оптимальне управління в логістичних системах вітчизняних молокопереробних підприємств має важливе значення для забезпечення їх стійкого функціонування

3. Методи проектування та організації логістичної системи на виробничому підприємстві.

Сучасному рівню розвитку економіки властиві постійні зміни, що відбуваються в роботі підприємств. В першу чергу це обумовлено дією науково-технічного прогресу і конкуренції, а також освоєнням нових ринків. В таких умовах неминуче порушення координації між функціональними ланками, що спричиняє за собою реорганізацію системи управління, переорієнтацію роботи різних підрозділів підприємства. Такі структурні зміни, якщо вони не проводяться достатньо швидко, можуть істотно відобразитися на економічному стані підприємства. Цей чинник необхідно враховувати при розробці логістичної системи. Можна виділити дві основні вимоги організації системи управління матеріалопотоком.

Інформаційний потік	Функції і операції	Матеріальний потік
	Прогнозування
	Аналіз поточного стану
	Оперативно-календарне планування
	Планування потреби у матеріалах
	Сервіс
	Транспортування готової продукції
	Зберігання запасів готової продукції в торгових представництвах
	Транспортування готової продукції з підприємства у торгові представництва
	Фізичний розподіл
	Упаковка
	Зберігання запасів готової продукції на підприємстві
	Внутрішньозаводські переміщення
	Підтримка виробництва
	Зберігання виробничих запасів
	Транспортування сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів
	Закупки

Рис.2.1. Схема матеріального та інформаційного потоків підприємства [7]

По-перше, структура підприємства повинна бути організований так, щоб забезпечувати необхідний рівень координації між функціональними ланками і бути стійкою до зовнішніх дій. По-друге, необхідно максимально усилювати взаємодію між цими ланками, за рахунок поліпшення різних економічних механізмів, використання яких виступає як один з основних шляхів забезпечення координації між різними функціональними областями в межах підприємства. [4,51].

У самому загальному вигляді логістичний процес можна представити як ланцюг з трьома ланками «постачальники — підприємство — споживачі», по яких рухаються два взаємопов’язаних потоки: матеріальний, що збільшує вартість, та інформаційний (рис.2.1).

Виходячи зі всього вищевикладеного, є доцільним застосування централізованої системи організації управління матеріально-технічним постачанням і збутом на підприємствах молокопродуктового підкомплексу.

Аналізом ринку, збором замовлень і реалізацією повинен займатися відділ маркетингу, а плануванням виробництва, транспортуванням сировини, складуванням — відділ виробничої логістики. Аналіз роботи, контроль результатів (в масштабах всього підприємства) і управління, здійснюється вищим керівництвом.

Розглянемо, які задачі покладаються на окремі ланки логістичного ланцюга, і, якими методами вони розв'язуються.

Закупівельна логістика має велике значення. Її метою є забезпечення потреб виробництва в сировині, матеріалах, що комплектують.

Таким чином, для досягнення поставленої мети необхідне рішення задач закупівельної логістики. До основних задач в цій області відносяться:

Аналіз і визначення потреб, розрахунок оптимальної партії замовлення;
Дослідження ринку і вибір постачальників;
Визначення методу закупівель;
Забезпечення необхідного рівня якості сировини, що закупляється;
Складання раціонального графіка поставок і здійснення контролю за його дотриманням;
Точне виконання вимог по кількості сировини, що поставляється.[12,54]

Для ефективного функціонування закупівельної логістики необхідно чітко розробити механізм її функціонування, зокрема, визначити:

які матеріали необхідні для виробництва;
їх кількість;
час доставки;
необхідні площі складських приміщень;
сумарні витрати на закупівлю.

Потреба в матеріалах розраховуються виходячи з виробничої програми, яка у свою чергу залежить від попиту на товар. Після цього визначається час поставки і оптимальний розмір партії.

Критеріями якості при виборі постачальника може виступати виконання наступних умов:

наявність устаткування, що забезпечує випуск продукції необхідної якості;
можливість проводити випробування якості;
сертифікація сировини [3]

Одним із способів боротьби з поставкою сировини низької якості є застосування заходів економічної дії, таких як повернення неякісної сировини і комплектуючих, штрафні санкції і ін.

Останнім часом при організації постачання виробництва початковою сировиною широке застосування знайшов метод «Just in Time» або «точно в строк».[1] Метод базується на принципах оперативного постачання: закупівля по довгостроковому контракту і поставка матеріалів «з коліс» прямо в цехи підприємства минувши проміжні склади.

При плануванні матеріального забезпечення виробництва тісна взаємодія між постачальником і споживачем є необхідною умовою раціональної організації системи постачання. Велику увагу тут надається сучасним засобам комунікації, що дозволяють оперативно реагувати на зміну кон'юнктури.

Для того, щоб оцінити ступінь переваги того або іншого постачальника, є ряд критеріїв. На підставі аналізу ситуації, що склалася, можна розташувати їх в порядку зростання пріоритетності:

Система знижок;
Надійність фірми;
Розмір мінімальної партії товарів;
Якість матеріалів;
Відстань до постачальника;
Ціна сировини.

Вибір постачальника може бути здійснений за допомогою так званого середнєзваженого критерію оцінки. Так, за наявності більше одного постачальника, фірма-клієнт визначає для себе найвагоміший показник (звичайно це ціна сировини). Цей показник приймається рівним 1, значення решти показників береться з інтервалу від 0 до 1, після чого розраховується сумарний критерій, перевага віддається тому постачальнику, у якого він буде вищим.

Процес проектування внутрішньовиробничого логістичного ланцюга повинен містити наступні основні елементи:

визначення виробничої потужності підприємства;
планування маршрутів руху внутрі- та міжцехового матеріалопотоків від надходження сировини, до виходу товару;
вибір системи організації виробництва;
розрахунок необхідної кількості устаткування;
розрахунок тривалості виробничого циклу;
створення системи контролю за рухом матеріалів і інформування про рівень запасів.

При проходженні матеріалопотока від первинного джерела сировини до кінцевого споживача багато операцій над ним виконуються за допомогою різних транспортних засобів. Транспорт при цьому здійснює як прямі, так і змішані, технологічні перевезення.

При розробці транспортної логістичної системи на підприємстві необхідно вирішити комплекс питань, пов'язаних з організацією переміщення вантажів. Можна запропонувати наступну методику:

Визначення маршрутів основних вантажопотоків, які повинні поступати на підприємство і виходити з нього, а також їх об'ємів і інтенсивності;
Визначення маршрутів технологічних перевезень і раціональне їх розташування;
Вибір виду транспортних засобів, для здійснення технологічних перевезень;
Розрахунок часу виробничого циклу і складання графік поставок;
Сумісне планування транспортного процесу з складським і виробничим;
Розрахунок ефективності застосування транспортних засобів підприємства для доставки сировини і вивозу готової продукції, ухвалення рішення про їх використовування або укладення договору із спеціалізованою транспортною компанією.

У разі ухвалення рішення про доставку вантажів власними силами повинні бути вирішений гак же наступні задачі:

вибір вигляду і типу транспортних засобів;
- планування і взаємодія транспортних процесів на різних видах транспорту;
- вибір місць вантажень і складування;
- визначення раціональних маршрутів доставки [7]

Запаси товарно-матеріальних цінностей в будь-якій фірмі є одним з самих капіталомістких об'єктів. Зміст часто завищеної кількості запасів приводить до уповільнення оборотності капіталу і неефективного використання грошових коштів, які можна було б направити на реновацію і розширення виробництва, в результаті знижується конкурентоспроможність підприємства. Тому виникає задача мінімізації сукупних витрат, пов'язаних із зберіганням і просуванням виробничих запасів.

Всі запаси підрозділяються на три вигляд: 1) сировина, матеріали, що комплектують і паливо; 2) товари, що знаходяться на стадії виготовлення (незавершене виробництво); 3) готова продукція.[ 12,54]

Залежно від призначення запаси підрозділяються на:

технологічні запаси (перехідні) запаси, що рухаються з однієї частини логістичної системи в іншу;
поточні (циклічні) запаси, створювані протягом виробничого періоду;
резервні (страховки) запаси, створювані щоб уникнути ризику не випуску продукції при затримці поставок.

Логістичний підхід до вирішення задачі оптимізації виробничих запасів припускає рішення наступних основних задач:

1)Визначення рівня запасів на підприємстві, необхідного для стабільного випуску продукції;

2)Розрахунок оптимального об'єму запасів на кожній ділянці виробничого процесу;

3)Вибір схеми розташування складів;

4)Розробка процесу поставки і зберігання сировини і матеріалів на підприємстві, а також відвантаження готової продукції;

5)Рішення питання про місце знаходження страхових запасів.

Рішення цих задач вимагає створення системи управління запасами. В даний час відомі дві основні системи управління запасами: 1) система з фіксованим розміром замовлення; 2) система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями. [11]

На практиці звичайно застосовуються різні комбіновані системи управління запасами, що враховують специфіку конкретного підприємства. На величину сукупних витрат по виконанню і зберіганню запасів, як відомо, роблять вплив такі чинники, як витрати на зберігання запасів і витрати на виконання замовлення.

При розробці системи управління запасами доцільно застосовувати наступну методику:

Підготовка початкових даних для побудови системи. На основі опиту організацій-постачальників і організацій-споживачів визначається: попередні бажаний і прийнятий розміри замовлення, ціна, очікуване денне споживання, час поставок і можливі затримки, інтервал часу між поставками;

Розрахунок оптимального розміру замовлення по всіх видах сировини і комплектуючих здійснюється виходячи з потреб підприємства;

Зіставлення по всіх видах сировини оптимального розміру замовлення з прийнятою і бажаною партією замовлення. При значному розкиді між значеннями оптимального і прийнятого розміру партії поставки необхідно скоректувати значення (можливо, використовуючи середні величини);

Моделювання поведінки систем. По кожному виду сировини проводиться виявлення можливих збоїв в роботі, оцінюється їх вплив на роботу системи, моделюється її поведінка;

Побудова системи управління запасами. На підставі аналізу даних, вибирається найраціональніша система або пропонуються методи вдосконалення;

Розробляються заходи щодо контролю над станом функціонування системи, дозволяючи стежити за об'єктом запасів і вживати оперативних заходів по їх поповненню.

При переміщенні матеріалопотока в логістичних системах, в певних місцях на шляху його проходження утворюються області концентрації різних товарно-матеріальних запасів: початкової сировини і комплектуючих; напівфабрикатів, вузлів і складальних одиниць; і, нарешті, готової до відправки продукції.[1]. Для зберігання цих запасів призначаються склади. Таким чином, залежно від виду бережених матеріалів можна виділити сировинні, проміжні і склади для зберігання готових товарів. Операції, здійснювані з матеріалопотоком на складі є невід'ємною частиною всієї логістичної системи, будучи достатньо ресурсоємними, ці операції мають значну питому вагу в загальних витратах на виробництво продукції.

Будучи місцем концентрації виробничих запасів, склад має важливе значення для забезпечення нормальної роботи підприємства. За рахунок зосередження необхідних для виробництва матеріалів на складі, можна отримати істотну економію транспортних витрат шляхом скорочення пробігу автомобілів, збільшення коефіцієнта завантаження і ін. Для раціонального функціонування всього логістичного ланцюга, необхідно забезпечити ефективність функціонування всіх її ланок, у тому числі і складського господарства. Велике значення при цьому надається:

- рішенню питання про вибір між власним складом і орендувати складських приміщень;

- визначенню кількості складів і розміщення складської мережі;

- розрахункам розміру складу і вибору його місцеположення.

При виборі між орендуванням частини площі складу загального користування або використанням свого, як правило, є критерій мінімуму витрат. До чинників, що мають найістотніше значення, відносяться: величина орендної платні, розмір інвестицій на будівництво, витрати на придбання і ремонт складського устаткування, сума амортизаційних відрахувань, заробітна платня робітників, зайнятих в складських операціях і ін.

Вибір кількості складів також багато в чому залежить від стану справ фірми. Фірми з великими ринками збуту, як правило, мають досить велику кількість складів і складну складську систему. Вибір залежить від об'ємів матеріалопотоків, наявність шляхів сполучення, розташування постачальників сировини і підприємств оптової торгівлі. На рис. 2.2 показана залежність витрат від кількості складів в логістичні системі. [13]

При виборі місцеположення складу визначальними критеріями є наявність і близькість транспортних шляхів, а також мінімум витрат на будівництво і подальшу його експлуатацію. Аналіз складського логістичного процесу вимагає розгляду особливостей функціонування транспортних центрів в логістичній системі.

Рис. 2.2. Залежність витрат від кількості складів [7]

Підводячи підсумок вищесказаному, слід зазначити, що методи проектування і організації логістичної системи на підприємстві вимагають:

- забезпечення необхідного рівня координації між функціональними ланками підприємства;

- максимального посилення взаємодії між ланками підприємства за рахунок поліпшення різних економічних механізмів;

- обліку базової моделі системи управління матеріалопотоком;

- обліку вживаних форм організації матеріально-технічного забезпечення на підприємстві з обґрунтовуванням вибору централізованої системи організації управління матеріально-технічним постачанням;

- розробки схеми організації системи логістики на підприємстві;

виявлення круга задач, вирішуваних окремими ланками логістичного ланцюга.

4. Особливості моделювання логістичної системи управління матеріальним та супутніми потоками на молокопереробному підприємстві

Сучасне підприємство, наприклад молокопереробне - це складна система, що складається з безлічі структурних елементів: груп, відділів, цехів, взаємозв'язаних між собою і взаємозалежних, що підрозділяються по функціональному значенню і рівням ієрархії. Кінцевою метою діяльності підприємства є ефективна організація виробничого процесу, забезпечення стабільного випуску продукції заданого асортименту в необхідному об'ємі. На сьогоднішній день процеси раціональної організації виробництва вивчені достатньо добре, висновки і рекомендації представлені у вигляді безлічі наукових праць, методик і технологій, які успішно застосовуються у виробничих процесах.

Концепція логістики управління матеріалопотоками на переробних підприємствах (рис. 2.3) базується на комплексному підході до управління товарорухом в каналах постачання та переміщення матеріалів в процесі виробництва та розподілу.

Найбільший економічний ефект при оптимальному логістичному управлінні напряму залежить від мінімізації витрат на забезпечення функціонування логістичної системи підприємства, сумарних витрат управління її фазовими підсистемами, такими як:

1) Закупівельна логістична підсистема, що забезпечує потребу виробництва в матеріалах, комплектуючих і сировині, контролює якість, кількість, метод закупок і вирішує питання аналізу кількості необхідних матеріалів та визначення оптимальної партії замовлення; дослідження ринку і вибір постачальників; забезпечення якості сировини; складання раціонального графіку поставок і його контролювання; контроль за якістю та кількістю постачання. Критерієм ефективності такої системи може стати критерій мінімізації витрат пов’язаних з процесом закупівель.

Рис. 2.3. Логістична система молокопереробного підприємства

2) Виробнича логістична підсистема, забезпечує ритмічну роботу всіх ланцюгів виробництва, максимальну безперервність виробничих процесів, мінімальну трудомісткість планових робіт; гнучке управління усіма виробничими підрозділами і вирішує питання: визначення виробничої потужності підприємства; планування маршрутів руху матеріалопотоків в середині та між цехами виробництва; вибору системи організації виробництва; розрахунку необхідного обладнання; розрахунку довжини виробничого циклу; створення системи контролю за рухом матеріалів та рівня запасів. Критерієм ефективності такої системи може стати оптимізація використання технологічного часу, вибір оптимальної технології виробництва, мінімізація загально виробничих витрат.

3) Логістична підсистема управління запасами, що забезпечує їх оптимальний рівень, і вирішує питання: визначення рівня запасів, необхідних для стабільного випуску продукції; розрахунку оптимального об’єму запасів на кожній ділянці виробничого процесу; вибору схеми розташування складів; розробки процесу постачання та збереження, відвантаження запасів. Критерієм ефективності роботи цього ланцюга логістичної системи переробного підприємства стає критерій мінімізації інтегральних витрат по створенню, обслуговуванню та підтримки запасів виробництва.

4) Транспортна логістична підсистема переробного підприємства вирішує комплекс питань, пов’язаних з організацією переміщення вантажів і повинна вирішити питання: визначення маршрутів основних вантажопотоків, які входять і виходять з підприємства; визначення об’ємів та інтенсивності вантажопотоків; визначення маршрутів технологічних перевезень і її раціональне розташування; вибору транспортних засобів для здійснення технологічних перевезень, прийняття рішення про укладання договору з транспортною фірмою; розрахунку часу виробничого циклу і складання графіку постачань; спільного планування транспортного процесу зі складським та виробничим; розрахунку ефективності застосування транспортних засобів для постачання сировини та готової продукції. Критерій ефективності – мінімізація загальнотранспортних витрат.

5) Дистрибутивна логістична підсистема підприємства вирішує комплекс завдань пов’язаних з управлінням розподілом готової продукції і повинна вирішувати питання: вибору каналів збуту (власних, контрактних або адміністрованих); оптимізації конфігурації дистрибутивної мережі (місця розташування власних магазинів, складів тощо); розрахунку інтегрованих логістичних витрат на транспортування готової продукції, пакування, складування, обслуговування замовлення, інші витрати розподілу; розрахунку ефективності (якості) обслуговування каналу розподілу. Критерієм ефективності цієї системи може бути мінімізації рівня загальних витрат при забезпеченні заданого рівня обслуговування споживача.

6) Інформаційна логістична підсистема вирішує питання: класифікації та накопичування інформації про рух матеріального потоку; встановлення раціональної структури потоку управлінської інформації, синхронізація виробничого та інформаційного процесів. Критерієм ефективності цієї системи може стати мінімізація часу походження інформації.

Таким чином, інтегральна система логістики переробного підприємства складається з фазових систем, з врахуванням інтересів (цілей) кожної ланки системи, на підставі загального критерію ефективності.

Існуючий конфлікт цілей окремих логістичних операцій (функцій) аргументується взаємозалежністю складових логістичних витрат. Спроби мінімізувати витрати якого-небудь окремого виду діяльності можуть привести до підвищення загальної вартості логістики. Наприклад зниження витрат запасів викликає зростання транспортних витрат. Ціль „зниженні витрат на пакування” конфліктує з ціллю „уникнення пошкоджень при транспортуванні”. Ціль „підвищення рівня обслуговування клієнта” можна досягнути, наприклад, за рахунок зростання транспортних витрат, витрат запасів, оскільки ці заходи покращують терміновість, надійність, еластичність поставок. Отже, прийняття оптимального логістичного рішення в границях певної системи повинно враховувати показник складових витрат в інтегральному показнику повних витрат.

Для досягнення мети логістики в межах логістичної системи кожного підприємства необхідна інтеграція, що повинна здійснюватися у трьох напрямках:

По-перше, в функціональних ланках логістики (фізичний розподіл, підтримка виробництва, постачання). Її компоненти: місцезнаходження і розпланування, комунікація, транспорт, запаси, склади і упаковка, повинні бути інтегровані на основі загальних витрат. v

По-друге, фізичний розподіл, підтримка виробництва, постачання в одному логістичному зусиллі мають бути скоординовані в єдиний матеріальний потік (конвеєр продуктопостачання).

По-третє, логістична політика повинна бути взаємопов’язана з усіма іншими частинами економічної політики підприємства (маркетинговою, виробничою, фінансовою, менеджментною, інвестиційною та ін.).

Інтеграційні процеси з точки зору логістики можуть проходити в різних формах і на різних рівнях:

- інтеграція на рівні окремих або ряду функцій, що припускає об'єднання функцій планування, перевезень, збуту і інших, тобто функціональна інтеграція;

- інтеграція на рівні організаційно-функціональної діяльності, об'єднання складів, транспортного господарства, інших організаційно виробничих підрозділів, тобто організаційна інтеграція;

- інтеграція на рівні вищого управління підприємств, інтеграція управління всією діяльністю.

Прикладом може служити створення центрів логістичного розподілу, що зв'язаний між собою транспортними коридорами, в єдиній інформаційній мережі. Сучасний високий рівень телекомунікаційних технологій дозволяє створити таку потужну інформаційну мережу, що може за короткий проміжок часу обробити та проаналізувати великій об’єм інформації та надати оптимальні варіанти рішень усім користувачам логістичної інтегрованої системи.

Висновок

Завданням моделювання є створення ефективної системи постачання підприємств і розподілу їх продукції.

Методи проектування і організації логістичної системи на підприємстві вимагають:

- забезпечення необхідного рівня координації між функціональними ланками підприємства;

- обліку базової моделі системи управління матеріалопотоком;

- розробки схеми організації системи логістики на підприємстві;

- виявлення круга задач, вирішуваних окремими ланками логістичного ланцюга.

Література

1. Баузрсокс Д. Дж., Клосс Д. Дж. Логистика: интегрированная цепь поставок: Пер. с англ. - М.: ЗАО "Олимп — Бизнес", 2001. - 544 с.

2. Гордон М.П., Карнаухов СБ. Логистика товародвижения. М.: Центр экономики и маркетинга, 1998. – 415 c.

3. Економіка виробництва молока і молочної продукції в Україні: Моногр./За ред. П. Т. Саблука і В. І. Бойка - К.:ННЦ ІАЕ, 2005. – 340 с.

4. Клейнер Г.Б., Тамбовцев В.Л., Качалов Р.М. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность - М.: Экономика, 1997. - 288 с.

5. Логистика: Учебник/ Под ред. проф: Б.А. Аникина. — М.: ИНФРА-М, 2000. - 352 с.

6. Миротин Л.Б. Эффективная логистика / Л.Б. Миротин, Ы.Э Ташбаев, О.Г. Порошина М.: Экзамен, 2003. – 160с.

7. Окланлер М. А. Контури економічної логістики. – К.: Наукова думка, 2000 – 176 с.

8. Пилипенко А.Н. Логистика: практикум / Под ред. Н.К. Моисеевой. М.: МГИЭТ (ТУ), 1998. – 387 c.

9. Плоткин Б.К.Введение в коммерцию и коммерческую логистику: Учеб. пособие. – СПб.: Изд-во Санкт-Петербург, ун-та экономики и финансов, 1996. – 171 с.

10. Практикум по логистике: Учебное пособие. 2-е изд., перераб. и доп./ Под ред. Б.А. Аникина.-М.: ИНФРА - М, 2003.-280с.

11. Родников А. Н. Логістика: Терминологический словарь. М.: Экономика, 1995. - 251 c.

12. Семененко А. И., Сергеев В. И. Логистика. Основы теории. Учебник для вузов. – Спб.: Издательство „Союз”, 2001. – 544 с.

13. Сергеев В. И. Логистика в бизнесе: Учебник. – М.:ИНФРА-М, 2001. – 608 с.

14. Ballou R. H. Business Logistics Management. Third Edition. Prentice-Hall International. Inc., 1993.

15.Council of Logistics Management/ Annial Report. –OakBrook (III), 1985.

Ринок постачання

Склади матеріально-технічного забезпечення

Склади напівфабрикатів, відходів , морозильники

Відвантаження продукції

инок збуту

Сервісне обслуговування. в тому числі: ремонт та догляд обладнання, транспорту

Виробнича програма

Управління виробництвом

Постачання

Планування та організація виробництва

Збут

Очищення та сепарування молока

термообробка

Матеріальні потоки

Сировина

Технологічна лінія 1

Технологічна лінія 2

.................

Технологічна лінія N

Склади готової продукції, морозильники

Технологічний процес виробництва молока продуктів

Цехи пакування

Транспортно-складська система

Інформаційні потоки

Функціональні підсистеми

Фази логістичної діяльності

Логістичні витрати

Витрати запасів

Витрати фізичних потоків

Витрати інформаційних процесів

Логістичні витрати

Рівень запасів

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМ ПОТОКОМ МОЛОКОПЕРЕРОБНОГО ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ПРИНЦИПІВ ЛОГІСТИКИ