Ірена Карпа: життєвий шлях і творчий доробок

PAGE \* MERGEFORMAT 2

Зміст

Вступ 3

  1. Життєвий шлях і творчий доробок 4
  2. Продукти творчості 7
  3. «З роси, з води і з калабані» 8

Висновки 10

Список використаних джерел 11

Вступ

Сучасна українська література (часто сучукрліт або укрсучліт) — українська література останніх десятиліть, створена сучасними українськими письменниками, сукупність творів, написаних від часу здобуття Україною незалежності в 1991 році. Розмежування сучасної української літератури з класичною та радянською зумовлене відмиранням після 1991 року загальнообов’язкового для СРСР стилю соціалістичного реалізму та скасуванням радянської цензури. У результаті більшої свободи, відкритості українського суспільства до чужоземних впливів та значно ширших контактів з літературами інших країн сучасна українська література істотно відрізняється від радянської зверненням до досі заборонених тем, використанням нових стилістичних прийомів, різноманітністю та змішанням жанрів, але й своєрідною епатажністю, а також осмисленням соціальних проблем та історичної пам’яті.

Говорячи про сучасну українську літературу, неможливо не згадати найепатажнішу її персону – Ірену Карпу. Власне, «Вікіпедія» визначає цю особистість трьома дефініціями: письменниця, співачка, журналістка. Вона, безумовно, не позбавлена акторського таланту. (Це з приводу її здатності приміряти на себе різні личини, і не лише під прицілом фотокамери). Розумна і провокативна, несподівана і неформатна.

Карпа давно вже стала символом сучасного літературного бунтарства, сміливості говорити що хочеш і як хочеш, вживати ненормативну лексику і всіляко відходити від затертих канонів «якою має бути жінка». Бо вона і досі скидається на підлітка, який тільки но потрапив у велике місто і носить ним по усіляких задвірках. Друкується з 20-річного віку, себто з року 2000-го. Перші книжки, про які заговорили в пресі – «50 хвилин трави», «Фройд би плакав», «Перламутрове порно» вийшли у 2004-2005 рр.

Зараз Карпа входить до п’ятірки найбільш затребуваних українських прозаїків. Поза тим – співає. Хоча, за її словами, музику ставить на перше місце. Свого часу заснувала гурт «Фактично самі», пізніше – гурт QARPA.

  1. Життєвий шлях і творчий доробок

Ірена Карпа — українська письменниця, співачка, журналістка, телеведуча. Народилася 8 грудня 1980 р. У Черкасах. Мешкала з родиною спочатку в Івано-Франківську, потім у Яремче — невеликому містечку у Карпатах. Там вчилася малюванню у школі мистецтв.

У 1998 р. Вступила до Київського національного лінгвістичного університету на відділення французької філології.

Від 1999 Карпа є солісткою й авторкою текстів пісень гурту «Фактично самі» (з 2007 «Qarpa»), музика якого становить суміш індастріалу, панк-року, хардкору та психоделічного тріп-хопу. Друкувалася в часописі «Четвер». У 1999 р. Отримала гран-прі міжнародного конкурсу молодих письменників «Гранослов». Першою її книгою стала «Знес Паленого», видана у 2000 у Івано-Франківську. До цієї книги ввійшли, поміж іншим, повість «50 хвилин трави» та оповідання «Сни Ієрихона», які разом з оповіданням «Ґанеша і Синкопа» та так званим інтерактивним романом «Полювання в Гельсінкі» склали видану в 2004 видавництвом «Фоліо» книгу «50 хвилин трави».

Закінчивши навчання 2003 року, отримала магістерську ступінь з іноземної філології за спеціалізацією англійська та французька мови, зарубіжна література. Рік подорожувала Південно-Східною Азією, наслідком чого став роман «Фройд би плакав», виданий також «Фоліо». У 2005 Карпа починає працювати ведучою на телебаченні (канали «ICTV», «Інтер», з вересня 2007 року по серпень 2008 року — «MTV Ukraine»).

Четвертою її книгою став ще один роман — «Перламутрове порно», який вийшов у 2005 у видавництві «Дуліби», п’ятою — роман «Bitches Get Everything», видавництва Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» в 2006-му.

Того ж року Карпа пробує себе як акторка («Аутизм», реж. О. Анпілогов, Україна, «Компот», реж. А. Якушенков, Росія) та режисерка короткометражного кіно «Kyiv. Limited Edition».Знімається в еротичних фотосесіях для журналів «Playboy», «Penthouse», «FHM».

2006 р. — премія «Best Ukrainian Awards-2006» (номінація «наймодніша письменниця»).

17 травня 2008 року одружилася з журналістом, письменником Антоном Фрідляндом.

13 вересня 2008-го року на Львівському Форумі видавців презентовано книгу «Добло і Зло», видавництва Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля».

На початку 2009 року книжку «Добло і Зло» визнано книжкою-невдахою року — вона здобула приз «Золота булька». Водночас, за рейтингом читачів журналу «Кореспондент» книга «Добло і Зло» ввійшла до десятки найкращих українських книг 2009 року.

З осені 2009 року проводить в компанії «Кругозір» майстер-класи з кулінарії та тайського масажу: «Кулінарні витребеньки на східний манер (з дегустацією)», «Тайський масаж (з теорією та практикою)».

Восени 2009 року Ірена розійшовшись з київським письменником і першим чоловіком Антоном Фрідляндом, вдруге виходить заміж — за американського фінансиста Нормана Пола Хенсона. 17 серпня 2010 р. В одному з берлінських пологових будинків у них народилася донька, яку назвали тибетським ім’ям Корена-Джіа. Спочатку збиралася народжувати в Каліфорнії, «але останній місяць перед пологами так активно подорожувала Європою, що в Америку вже і їхати якось не хотілося» - розповідає Ірена.

Вагітність другою дитиною Ірена Карпа приховувала до шостого місяця. Народила пізно ввечері 30 липня 2011 року в Барселоні. Усі дев’ять місяців вагітності подорожувала. До пологів готувалася: багато гуляла та практикувала йогу. Народжувала вдома під наглядом медиків. ЇЇ обстежували, давали необхідні рекомендації. Все пройшло природним шляхом і без ускладнень. Доньку назвали потрійним ім’ям – Кайлаш Хільдегардіс Хенсен.

Попри досить молодий вік Ірена Карпа не вважає себе молодою письменницею, бо літературною працею займається вже не перший рік.

З 6 жовтня 2012 р. Веде програму «Наші в Раші» на Новому каналі. Програма присвячена російським зіркам шоу-бізнесу, які походять з України.

20 грудня 2012 року разом з гуртом «Qarpa» виступила на розігріві Мериліна Менсона в Києві.

2013 року стартував інтерактивний проект письменниці під назвою «Мої жінки». Цей проект було створено, аби жінки могли поділитися своїми історіями з іншими. Незабаром світ побачило однойменне періодичне видання.

Згодом, у 2014 році жінка розлучаються з чоловіком американцем. Розрив стосунків спричинила байдужість Пола до подій на батьківщині письменниці, та небажання піклуватися про дітей у неспокійний та небезпечний час, коли їх матір брала участь у подіях «Революції гідності».

У тому ж 2014 році вийшла друком ще одна книга письменниці «Baby travel. Подорожі з дітьми або, Як не стати куркою».

Ірена Карпа є авторкою сатиричного мультсеріалу, який різко критикує чинну російську владу та стан суспільства на Сході нашої країни. Мультики про «ватніків» набули шаленої популярності у мережі наприкінці 2014 року.

У 2015 році декілька творів письменниці увійшли до збірки «Волонтери. Мобілізація добра» Також збірка містить твори таких відомих українських авторів, як С. Жадан, І. Роздобудько, А. Любко та інші.

Нещодавно Ірена Карпа очолила Український культурно-інформаційний центр при посольстві України у Франції.

«Офіційно посада називається перший секретар посольства України у Франції з питань культури. Я буду зустрічатися з паном послом і все обговорювати. Я чекаю візу, у мене є дипломатичний паспорт, чекаю, як це розгорнеться, я вже на валізах», - розповіла Карпа.

Вона повідомила, що буде займатися у Франції організацією українських проектів у сфері кіно, музики, літератури і театру. «Я б починала з того, що у нас із французами є спільне, організовувала спільні проекти. Як, наприклад, спектакль «Антігона» Троїцького, де грає французький актор», - сказала Карпа.

Письменниця також повідомила про намір організовувати панельні дискусії, інтелектуальні обміни, проводити українські читання і демонструвати документальне кіно.

Карпа також зазначила, що збирається привезти в Париж свій кінопроектор і бібліотеку. «Я вже везу з собою в Париж бібліотеку актуальної літератури, яку «наколядувала» в українських видавництвах, везу кінопроектор. У мене ставлення до української культури як до своєї особистої справи», - зазначила письменниця.

  1. Продукти творчості

Бібліографія

  • 2000 — «Знес Паленого»
  • 2004 — «50 хвилин трави»
  • 2004 — «Фройд би плакав»
  • 2005 — «Перламутрове Порно (Супермаркет самотності)»
  • 2007 — «Bitches Get Everything»
  • 2008 — «Добло і зло»
  • 2011 — «Піца „Гімалаї“»
  • 2012 — «З Роси, з Води і з Калабані»
  • 2014 — «Baby Travel. Подорожі з дітьми, або Як не стати куркою»
  • 2015 — «Волонтери. Мобілізація добра»

Музичні альбоми

  • 1998 — «Фактично Самі»
  • 2004 — «Kurva Cum Back»
  • 2005 — «Lo-Fi Trавми»
  • 2007 — «In Жир»
  • 2011 — «And I Made a Man»
  1. «З роси, з води і з калабані»

У книзі «З роси, з води і з калабані» Ірена Карпа відкриває шлях до спогадів у дитинство, до друзів, з якими росли і гралися, з якими плакали і сміялися. Написано так щиро і легко, що читати такі речі просто і приємно. Вміє авторка підкреслити найцікавіше і подати так, що не сміятися просто неможливо. Хоча між рядками розставляє акценти і на серйозних речах також.

Коли за вікном ще не зовсім весна, то підняти настрій за такою хорошою і доброю книжкою варто. Хто-хто, а Карпа зі своїм притаманним лише їй стилем знає, чим здивувати. Проте, якщо ви шукаєте епатажу та провокацій, то у цій книзі їх точно не знайти. Але натомість можна отримати масу позитиву від щирих історій-спогадів та неординарного погляду на ту епоху, в якій письменниця зростала.

Книга складається з трьох розділів: «З роси… з води… і з калабані» і кожен сам для себе вирішить, про що ж йдеться у кожній частині. І що йому більше подобається. Бо думки на рахунок цього розбігаються. Хтось вважає, що Ірена Карпа «тішить вас безкомпромісністю дитячих спогадів, бентежить картинами підсвідомості, які не навідували навіть Сальвадора Далі, зваблює приватними розмовами в богемному середовищі». Хтось вам скаже, що то «є три стани свідомості: перший асоціюється з легкістю та безкомпромісністю дитячих спогадів, другий, традиційно, — з магічним реалізмом сновидінь і картин підсвідомості, а третій — із кулуарними розмовами в богемному середовищі». А хтось вирішив, що «перший присвячений минулому, другий – теперішньому, а третій – чомусь гіпотетичному, омріяному і, можливо, майбутньому». Можна припустити ще й те, що розділ «З роси» – це дитинство, коли ти чистий та прозорий, як росинка; «...з води» – юність, коли наповнюєшся чимось новим та бурхливим; «...і з калабані» – доросле життя, тільки річ у тім – чиста та калабаня чи брудна...

У першому розділі «З роси...» Ірена Карпа пише про той час, коли жила у місті Яремче, а «те, що Яремче – місто, доводив один незаперечний факт: там був свій міській божевільний». Та й пригоди, змальовані у книзі, близькі та реалістичні.

А ще цікаво читати діалоги і чути ту живу мову, якою розмовляють лише у карпатському місті чи селі. Карпа її не прикрашає, а пише так, як і говорять. Що є однією з родзинок письменниці. Залишається тільки розкусити та посмакувати.

Хто там би, що не казав, але «дитячі історії можна розповідати і слухати без кінця» і в кожного вони свої та неповторні. Це завжди весело та безтурботно. Особливо в такі моменти: «Я … мало чого боялася, крім як бути схопленою за не накриту ковдрою п’ятку кимось із-під ліжка» або ж «Я горювала. І тільки покупка мені рожевого електронного годинника, що пахнув жувачками, трохи навернула вектори життя у правильний бік». З ким же такого не бувало?!

Та поряд з дитячими історіями між рядками проглядається критика отого пострадянського життя, яке і досі не покидає нашу Україну. Коли масово втікали на заробітки за кордон (особливо проглядається в другій частині «З води», де найкраща подруга на заробітках в Парижі), коли «на комуністичне безриб’я з великої біди» вбиралися так, що й дивуватися нема чого. Дефіцит у всьому і на все. Ця книга – такий собі дитячий погляд, який фіксує власну версію того часу. А чого варта гірка правда і щире здивування Ірени Карпи від того, що «… так дивно було б подумати, що часи Радянського Союзу, котрий розвалювався на наших дитячих очах, швиденько перефарбувавши вчорашніх поборників «правого дєла» партії в ярих поборників національної ідеї … заскочать мене вже у дорослому віці. І що комусь знову зайде до голови стверджувати, що ніякого геноциду українців у 32-33-му не було, що УПА – бандити, а кожен, хто відстоює своє право читати, дивитися фільми чи вчити дітей у школі українською, - фашист, і переписувати підручники з історії на догоду російському деспоту… і змушувати нас вірити у власну впослідженість, другорядність… – ну нізащо б не повірила». А приходиться не вірити, а з цим і в цьому жити…

Висновки

Пишуть, що Ірена Карпа – королева епатажу, ходячий скандал, харизматична особа зі сміливими думками і безкомпромісною поведінкою, піариться з приводу і без… Багато читачів досить скептично віднеслись до літературної творчості Карпи, сумніваючись у доцільності прочитання її романів. Мовляв, людина, що займається кількома справами одразу ( як відомо вона і телеведуча, і співачка, і фотомодель, і письменниця) не може досягти хорошого результату в жодній. Але для того, щоб зробити висновок, потрібно прочитати. Крім того, книги Ірени Карпи дуже популярні і практично одразу зникають з полиць книжкових магазинів. Одже, знайомтесь з творчістю Ірени Карпи і робіть свої висновки.

Список використаних джерел:

  1. Лебедь Н. Ірена Карпа: Я – не „жєнщіна-одуван” [Електронний ресурс] / Наталія Лебедь. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://obozrevatel.com/interview/30986-rena-karpa-ya-ne-zhenschnina-oduvan.htm.
  2. Літературний екстрім (творчість Ірени Карпи) [Електронний ресурс]. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://mayakovka.od.ua/index.php?op-tion=com_content&task=view&id=379&Itemid=41.
  3. Прохасько М. Невідомі таланти Ірени Карпи [Електронний ресурс] / Маркіян Прохасько. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: http://zbruc.eu/node/14565.
  4. Рецензії на книги Ірени Карпи [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.livelib.ru/author/227045/reviews.
  5. Славінська І. Ірена Карпа: Люди неглибокі бачать у моїх текстах тільки секс, наркотики і стьоб [Електронний ресурс] / Ірина Славінська. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://life.pravda.com.ua/interview/2010/03/1/41681/
  6. Сучасна українська література [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Сучасна_українська_література.

Ірена Карпа: життєвий шлях і творчий доробок