Переклад інтернаціональної лексики та спеціальних галузевих термінів

PAGE 60

Міністерство освіти і науки України

 

 

Переклад інтернаціональної лексики та

спеціальних галузевих термінів

 

 

Дипломна робота

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМІВ ТА

ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВНИХ АСПЕКТІВ ЇХНЬОГО

ВИВЧЕННЯ

1.1. Інтернаціональна лексика: сутність поняття та сфери функціонування

1.2. Класифікація інтернаціоналізмів

1.3. Реалізація прагматичного компоненту значення

інтернаціональної лексики

РОЗДІЛ ІІ. ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ

У ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ ТА СПОСОБИ ЇЇ ПЕРЕКЛАДУ

2.1 Зміст інтернаціоналізмів, що використовуються у діловому мовленні

2.2. Специфічні властивості інтернаціоналізмів у діловому мовленні

2.3. Переклад німецьких інтернаціональних слів та термінів українською мовою

РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМІВ

ВИСНОВКИ

ZUSAMMENFASSUNG

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК А. РЕЧЕННЯ, ДІБРАНІ З МАТЕРІАЛІВ

ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ, ЯКІ МІСТЯТЬ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНІ ЛЕКСЕМИ

ДОДАТОК Б. ГЛОСАРІЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМІВ, ЯКІ ФУНКЦІОНУЮТЬ У ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ

ВСТУП

Темою дипломної роботи є переклад інтернаціональної лексики та

спеціальних галузевих термінів.

Вивчення міжмовних відносин, явищ та процесів, що вони породжують, відбувається вже протягом тривалого періоду і є традиційним для науки про мову. У різний час проблемами статусу англійської мови як основного джерела інтернаціональної лексики в німецькій мові займалися Д. Кристал, Б. Кашру, Т.В. Максимова; аспекти вивчення інтернаціональної лексики привертали увагу В.В. Акуленка, Є.М.Солодухо, В.М. Жирмунського, В.І. Карабана, І.В. Корунця та інших.

У даному дослідженні аналізуються взаємозв’язки факту появи великого пласту інтернаціональної лексики з явищем глобалізації усіх аспектів життя, розглядаються типи інтернаціоналізмів, джерела їх походження та визначаються сфери їхнього функціонування та встановлюються параметри реалізації прагматичного компоненту інтернаціональної лексики в українській мові.

Актуальність дослідження визначається наступними факторами:

1) характеристики англійської мови як мови, що сприяє поширенню інтернаціоналізмів через німецьку мову, вивчені недостатньо;

2) не дивлячись на достатнє дослідження питання лексичної інтернаціоналізації, залишаються невирішеними проблеми, що стосуються прагматичної реалізації цієї лексики в українській мові;

3) в лінгвістичній літературі, за нашим даними, не представлені роботи, в яких досліджується діловий дискурс як особлива сфера функціонування інтернаціоналізмів.

Метою роботи є вивчення основних способів перекладу інтернаціональних лексем з німецької на українську мову у текстах ділового спрямування.

Для досягнення мети роботи було визначено завдання нашого дослідження:

• визначити сутність поняття інтернаціональної лексики та визначити основні сфери функціонування інтернаціоналізмів;
• дослідити класифікацію інтернаціональних лексем;
• встановити ступінь реалізації прагматичного компоненту лексичного значення інтернаціональної лексики в українській мові;
• визначити обсяг значеннєвого змісту інтернаціоналізмів, що вживаються у діловому мовленні;
• виявити специфічні властивості інтернаціональних лексем у діловому мовленні;
• з’ясувати способи перекладу інтернаціоналізмів з німецької мови на українську;
• показати на практиці особливості перекладу інтернаціональної лексики.

Об’єктом дослідження виступає інтернаціональна лексика, що функціонує у текстах ділового мовлення.

Предметом дослідження є особливості перекладу інтернаціональних лексем, що вживаються у діловому мовленні, з німецької мови на українську.

Матеріалом дослідження слугували 100 прикладів, дібраних з різних економічних журналів та спеціалізованих видань ділової направленості.

В ході дослідження були використані наступні методи: методи словникових дефініцій, метод компонентного аналізу семантичної структури лексичних одиниць, описовий метод, метод контекстуального аналізу, метод статистичного аналізу.

Наукова новизна даної роботи визначається:

• виділенням окремого пласту інтернаціональної лексики ділового характеру у складі загального фонду інтернаціоналізмів, що поєднує у собі властивості термінів;
• аналізом зміни прагматичного навантаження інтернаціоналізмів при їхньому вживанні в українській мові;
• аналізом специфіки перекладу інтернаціональних слів з німецької мови на українську у діловому мовленні.

Практична цінність роботи міститься у можливості використання її результатів у подальших дослідженнях основних характеристик інтернаціоналізмів в англійській мові, як у глобальній мові економічної спільноти.

Структура дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

РОЗДІЛ І

ПОНЯТТЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМІВ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВНИХ АСПЕКТІВ ЇХНЬОГО ВИВЧЕННЯ

1.1. Інтернаціональна лексика: сутність поняття та сфери функціонування

Науково-технічний прогрес і пов’язана з ним міжнародна інтеграція наукових процесів, культурний обмін, розвиток засобів масової інформації, соціальна діяльність та інші важливі явища цивілізації призводять до небувалого розвитку різноманітних контактів між країнами та різномовними суспільствами людей. В таких умовах з’являється велика кількість інтернаціональної лексики, що повноцінно функціонує у різних сферах людської діяльності. За ступенем поширеності в німецькій та українській мовах інтернаціональна лексика займає доволі важливе місце і відіграє важливе значення у процесі мовлення [20, c.76]. Це відбувається через загальну інтеграцію особливостей сучасних лексичних форм. Міжнародними (інтернаціональними) прийнято вважати слова, що мають в результаті взаємовпливу або випадкових збігів зовні схожу графічну і фонетичну форму і деякі однакові значення в різних мовах [49, c.258].

Відомо, що інтернаціональні слова потрапляють в ту чи іншу мову або завдяки запозиченню з іншої мови, або унаслідок того, що дві дані мови запозичили відповідне слово з якої-небудь третьої мови. Традиційно джерелами інтернаціональної лексики вважались грецька та латинська мови, що пояснюється великим впливом, що його здійснила антична культура на розвиток світової культури [25, c.7]. Зараз спостерігається створення особливого пласту інтернаціональної лексики англійського походження, що пояснюється престижністю англійської мови та її глобальним статусом у світі. [9, c.58].

Варто зазначити, що інтернаціоналізми можуть як повністю, так і частково зберігати свою звукову та графічну форму і відповідне значення у тих мовах, в яких вони повноцінно функціонують.

Інтернаціоналізми, що повністю збігаються за значенням, зустрічаються дуже рідко. Між тим, слова, що асоціюються та співвідносяться (завдяки схожості в плані вираження) в двох мовах, в плані змісту або за вживанням не повністю збігаються або навіть повністю не збігаються один з одним. Це так звані псевдоінтернаціональні слова – лексичні одиниці в різних мовах, що близькі за формою, але відрізняються за значенням.

Якщо вже говорити про співвідношення німецьких та українських інтернаціоналізмів, то варто звернути увагу на те, що українське слово збігається з німецьким в одному (рідше двох) значеннях. До цієї групи інтернаціоналізмів входить порівняно велика кількість слів, переклад яких представляє значні труднощі. Наступний випадок – в українського слова є значення, що відсутнє у його німецького відповідника [14, c.96]. Таке зустрічається значно рідше: українське слово має ряд значень і лише одне з них відповідає німецькому. Зазвичай це спостерігається тоді, коли слово запозичене з якої-небудь третьої мови: так, українське слово «аудиторія» ширше за значенням німецького Аuditorium. По-українськи можна сказати «аудиторія читачів», по-німецьки слово Аuditorium в такому значенні практично не вживається, і еквівалентами в німецькій мові для передачі цього значення будуть такі одиниці, як Hrerkreis, Leserkreis, Publikum.

Як і слова будь-якої розвиненої мови, із плином часу інтернаціоналізми зазнають змін. Термін Logistik – логістика, першочергово був пов’язаний із розділом математики, що займається обґрунтуванням логіки математичними методами – а зараз і з її можливостями у конструюванні, інформатиці і т.д.

Інтернаціоналізм Alternative (фран. Alternative від лат. Alter – один з двох) – альтернатива спочатку означав необхідність вибору однієї з двох наявних можливостей. На сьогоднішній день слово видозмінилося. Воно розширило значеннєвий зміст і вживається для позначення єдино можливого варіанту чогось, а також у значенні більшості (більше двох) варіантів.

Великий масив інтернаціональної лексики формує термінологія. Терміни за походженням та призначенням у мові мають бути однозначними. Вони фіксуються у словниках за певними галузями науки і техніки. При цьому слід пам’ятати, що відхилення від усталених еквівалентів є недопустимим. Наприклад: Relativittstheorie – теорія відносності, konventionelle Waffen – загальне озброєння, Software – програмне забезпечення.

У багатьох випадках в однаковому значенні можуть вживатися і термін-інтернаціоналізм, і слово національної мови, наприклад, Laser – лазер або оптичний квантовий генератор, Absorption – абсорбція або поглинання.

Інтернаціоналізми-терміни, як правило, не повинні викликати труднощі при перекладі, оскільки на допомогу приходять спеціалізовані словники та довідники. Що ж стосується іншої групи інтернаціоналізмів – не термінів, тобто загальновживаної лексики, то тут у процесі перекладу можуть виникати значні труднощі.

Справа в тому, що знайомий у рідній мові звуко-буквенний образ слова іноді створює ілюзію правильного розуміння значення інтернаціонального слова. Але у деяких випадках такі спів падіння графо-фонетичного образу інтернаціоналізму і слова національної мови є випадковими. Такі слова часто називають «фальшивими друзями перекладача».

Це пояснюється тим, що шлях слова з однієї мови до іншої проходить через ряд мов, що впливають на розвиток його значень; слово може також проходити певну асиміляцію у системі конкретної мови.

Розглянемо кілька прикладів. Lektor m 1. Lehrer an einer Hochschule fr praktische bungen in Sprache, Musik, Zeichnen, 2. wissenschaftlicher Mitarbeiter an einem Verlag, der die eingereichten Manuskripte prft, begutachtet und bearbeitet.

Лектор – той, хто читає лекцію.

Прийменник elementar має значення «стихійний» - elementare Gewalten; дієслово reklamieren означає пред’являти претензії (звідси Reklamation – рекламація). Українському дієслову рекламувати відповідає Reklame machen. У німецькій мові дієслово reklamieren має ще таке значення: etw., jmdn beanspruchen.

Таким чином можна сказати, що «фальшиві друзі перекладача» є результатом взаємодії мов, в обмеженій кількості випадків можуть виникати в результаті випадкових збігів, а в споріднених, особливо близькоспоріднених, мовах базуються на споріднених словах, що належать до прототипів у мові-основі [1, c.158].

Існує також ряд труднощів, пов’язаних з передачею тих інтернаціональних слів, які в одній мові застаріли, а в іншій – активно вживаються. Так, наприклад, в німецькій мові, слово Billett застаріло у значенні проїзний білет (Fahrkarte) і білет в театр, кіно (Eintrittskarte); воно вживається у розмовній мові у значенні «записочка» (Briefchen). В українській же мові слово білет активно вживається у кількох значеннях: 1. проїзний білет/ квиток, 2. екзаменаційний білет, 3. лотерейний білет і т.д.

У деяких випадках вагому роль відіграє число. Наприклад, Effekt (однина) – ефект; Effekten (множина) – 1. речі, рухоме майно; 2. цінні папери; 3. знаки відзнаки (на військовій формі). Як бачимо, у множині слово має абсолютно інші значення.

Але інтернаціональними можуть бути не лише лексичні одиниці – слова, фрази, групи слів, але також і морфеми – префікси, суфікси, навіть закінчення, вже не говорячи про кореневі морфеми, що проникають у мови світу і мають здатність комбінуватися з національними афіксами: Fonds – фонд, Gas – газ, Lord – лорд, Ohm – ом, Park – парк, Smog – смог, Disk – диск, Hit – хіт, Bank – банк.

До інтернаціональних афіксів, що найчастіше зустрічаються в німецькій та українській мовах є наступні:

1. Префікси: anti-/ анти-, ex-/ екс-, inter-/ інтер-, ultra-/ ультра-, як у словах antidemocratisch – антидемократичний, Export – експорт, Exmeister – екс-чемпіон, international – інтернаціональний, Ultraschall – ультразвук.
2. Суфікси: -ar/ -ap, -яр, -ist/ -іст, -tion/ -ція, - ent / -ент і т.д. як у словах Formular – формуляр, Humanist – гуманіст, Kommunikation – комунікація, Parlament – парламент, Management – менеджмент.
3. Закінчення: -um/ -ум, (Memorandum/ меморандум), -us/ -ус, (Radius – радіус ), -а/ -a (Formula – формула).

Коли мова йде про поширеність інтернаціональних афіксів, слід зазначити, що широко вживаються світовими мовами не лише слова англійського походження, але і словотворчі елементи, такі як морфеми cyber-, mega-, super- та інші. Не дивлячись на те, що деякі з них були запозичені в німецьку мову, статус інтернаціональних вони набувають сьогодні саме завдяки явищу глобалізації [63].

Нема таких мов, які б розвивались в абсолютній ізоляції. Будь-яка мова обов’язково зазнає іншомовного впливу або навіть впливає на інші мови. З іншого боку, термінологічне планування може мати ознаки як інтернаціоналізації, так і «націоналізації». Термінотворці більшості країн світу прагнуть у сучасних умовах обміну інформацією поєднати елементи як інтернаціональності терміносистем (для полегшення міжнародного спілкування), так і національної самобутності [9, c.27].

Інтернаціоналізм характеризується тим, що будь-який елемент може називатися інтернаціональним тільки тоді, коли він існує принаймі в трьох неспоріднених мовах. Якщо такої умови немає, тоді немає підстав називати таке слово інтернаціоналізмом. З іншого боку, інтернаціональною може бути не лише зовнішня, а й внутрішня форма [9, c.25].

Необхідність засвоєння нових інтернаціональних елементів, за словами І.К. Білодіда, постає тоді, коли міжмовні тенденції до їх прояву збігаються з власними внутрішніми потребами та можливостями окремо взятої мови. Поповнення інтернаціональної лексики, і зокрема, у сфері економіки, полегшує двомовне спілкування та економить зусилля в процесі засвоєння будь-якої мови [10, c. 23].

На думку В.В. Акуленка, методами вивчення інтернаціоналізмів, що відображають істотні ознаки цієї об’єктивної міжмовної категорії, є:

1) арсенальний, що дозволяє встановити ономасіологічні ізоглоси та райони розповсюдження інтернаціоналізмів на лінгвістичній мапі світу,

2) синхронно-зіставний, що відображає основну схожість та різницю в масі інтернаціоналізмів пар або груп зіставлених мов,

3) методи аналізу індивідуального мовлення в умовах двомовності та багатомовності, що дозволяє перевірити реальну здібність інтернаціоналізмів регулярно ототожнюватись і полегшувати передання інформації від мови до мови.

Питання про інтернаціональне та національне в пов’язане, з проблемою встановлення критеріїв, які визначають поняття інтернаціонального та відрізняють інтернаціональні слова від звичайних національних запозичень [2, c.55].

Кажучи про схожість форм інтернаціональних знаків, слід мати на увазі не тільки звучання чи написання, але й вмотивованість чи «внутрішню форму» знаків (як їх синхронічну характеристику, «буквальне значення», що враховуються носіями даної мови). При цьому роль можуть відігравати всі три принципово можливі типи вмотивованості:

1 – фонетична, тобто прямий зв’язок звучання зі значенням,

2 – морфологічна, тобто словотворча структура складних і похідних слів,

3 – семантична, тобто синхронічно відчувана переносність значення в межах семантичної структури багатозначного слова [29, c.127].

По суті, з морфологічною вмотивованістю слів можна також зіставити вмотивованість усталених (зокрема термінологічних) словосполучень, яка визначається значеннями зіставлених слів, їх морфологічною формою та синтаксичними відношеннями. В інтернаціоналізмів значення майже завжди схожі, тоді як схожість форм може спиратися на певну низку ознак [24, c.17].

Інтернаціоналізми, як правило, не вважаються елементами окремо взятої мови, бо таким чином заперечуватиметься їхній інтернаціональний характер. З іншого боку, їх приналежність до тієї чи іншої мови теж виділити досить важко, бо це знову приведе до заперечення їх інтернаціонального характеру (інтернаціональне не може бути для когось чужим, якщо воно дійсно інтернаціональне). Звідси можна сказати, що поняття «інтернаціональне» виходить за межі двох протилежних та взаємовиключних понять «своє-чуже». Це, радше, своє та чуже одночасно. Якщо в будь-якій мові будь-який іншомовний елемент вважається чужим, його інтернаціональність у такому разі ставиться під сумнів. Будь-який іншомовний елемент вважається своїм, якщо він добре засвоєний, і, навпаки, чужим він вважається тоді, коли в його засвоєнні немає ніякої необхідності [9, c.31].

Відсоткове співвідношення інтернаціонального та національного не є однаковим у різних мовах. Усе залежить від преференційних тенденцій у кожній конкретній мові. Проте присутність інтернаціонального елементу в будь-якому відношенні значно полегшує спілкування між носіями різних мов.

Питання інтернаціоналізмів розглядало багато вчених-лінгвістів, серед них, зокрема, В.В. Акуленко, І.К. Білодід, І.В. Корунець, В.І. Карабан, А.Е. Рицарева та ін. і саме тому існує не одне, а декілька визначень поняття «інтернаціоналізм». Основними з них є наступні [1, 9, 63, 58, 35].

В.В. Акуленко характеризує інтернаціоналізми як слова, що збігаються за своєю зовнішньою формою (з урахуванням закономірних відповідностей звуків та графічних одиниць) зі значенням, що повністю чи частково співпадає і виражає поняття міжнародного значення і співіснуюче в різних мовах, в тому числі неспоріднених і неблизькоспоріднених [1, c.30]. Найважливішою умовою інтернаціональних слів є спільність їхньої семантики: українська мова – «ситуація», англійська, німецька, французька мови – «situation», італійська – «situazione», іспанська – «situacion».

І.К. Білодід називає інтернаціоналізмами такі мовні одиниці, що запозичені з однієї і тієї ж мови оригіналу по меншій мірі в трьох неспоріднених мовах в однаковій чи схожій лінгвальній формі і з однаковим значенням (напр. Dollar – долар, Atom – атом, Interesse – інтерес, Direktor – директор, stadium – стадія , Theater – театр, Mathematik – математика і т.д.) [10, c.22].

А.Е. Рицарева визначає інтернаціоналізми як лексичні одиниці, що функціонують в кількох (не менше, ніж в трьох) світових мовах, близькі за звучанням, графічною та семантичною формою, що є наслідком мовного контакту, і виражають загальні для багатьох культур поняття з галузей науки, техніки, бізнесу, політики, мистецтва, засобів комунікації [35, c.9].

В.І. Карабан дає наступне визначення інтернаціоналізму: – це слово, що виникло спочатку в одній мові і потім з неї запозичене до більшості (майже усіх) інших мов для позначення цього поняття [58, c.153]. Такими перш за все є спеціальні терміни більшості наук, назви технічних приладів (Mikroskop – мікроскоп, Telefon – телефон, Internet – Інтернет), громадських інститутів (Polizei – поліція, Republik – республіка, Akademie – академія), спортивна лексика (перш за все саме слово Sport – спорт), різного роду «екзотизми» (Samurai – самурай, Tomahawk – томагавк). Інтернаціоналізми (окрім останнього випадку) рідко бувають стовідсотковими, так як у ряді мов для них часто створюються не запозичення, а кальки.

Варто відмітити, що спільними рисами цих визначень поняття «інтернаціоналізми» є наступні:

– це такі мовні одиниці, що запозичені з однієї тієї ж мови оригіналу по меншій мірі в трьох неспоріднених мовах;

– ці слова є близькими за звучанням, графічною та семантичною формою. Отже, можна сказати, що найбільш повно розкриває зміст поняття «інтернаціоналізми» визначення, яке було сформульовано А.Е. Рицаревою.

Хоча і тут не слід абсолютизувати інтернаціональні знаки щодо їхньої присутності у неспоріднених мовах, бо, на думку В.В. Акуленка, їх відносність проявляється в багатьох питаннях, у тому числі таких, як генетичне відношення мов, що входять до ізоглос інтернаціоналізмів, а також співвідношення їх форм та значень. Що стосується присутності інтернацiоналізмів у неспоріднених мовах, то тут існують думки про неспоріднені мовні сім’ї. Іноді, як критерій, висувається вимога, аби не менш ніж дві з таких мов були «світовими». Проте такий критерій, на думку В.В. Акуленка, є лише умовним робочим припущенням [2, c.52].

Щодо сфери функціонування інтернаціоналізмів, можна виділити кілька галузей. Однією зі сфер, що найбільш збагачена інтернаціональною лексикою, є фінансово-економічна. Це пояснюється поглибленням ділових відносин на світовому рівні та прагненням людей зробити ділове спілкування простішим та зрозумілішим [39, c.16]. Прикладами інтернаціоналізмів даної групи є наступні: Audit – аудит, Bank – банк, Barter – бартер, invest – інвестувати та ін. політико-юридична термінологія охоплює правові, юридичні, політичні терміни, що мають переважно латинське та грецьке походження. До цієї групи можна віднести наступні слова: Konstitution – конституція, President – президент. До інтернаціоналізмів групи соціальної термінології можна віднести наступні слова: Speculation – спекуляція, Propaganda – пропаганда, Theater – театр, Direktor – директор, Interesse – інтерес та ін. Як бачимо, дана група охоплює поняття абсолютно різної направленості, оскільки соціальна термінологія містить у собі лексичні поняття із різних сфер суспільного життя людей.

Якщо взяти науково-технічну сферу функціонування інтернаціоналізмів, то можна виділити наступні приклади інтернаціональної лексики: Physik – фізика, Mathematik – математика, Genetik – генетика, Chemie – хімія, Experiment – експеримент, Maschine – машина. Звичайно, лексика даного типу вживається не лише в суто науковій, але і в науково-популярній літературі та засобах масової інформації (Gen – ген, Pneumonie – пневмонія). Слід звернути увагу на те, що, наприклад, технічні терміни охоплюють наступні підвиди: назви машин та їх частин (Motor – мотор, Starter – стартер, Akkumulator – акумулятор, Accelerator – акселератор, Batterie – батарея), слова, що означають засоби пересування (Bus – автобус, Metro – метро, Taxi – таксі) та комунікацій (Fax – факс, Telegraf – телеграф, Telex – телекс, Radio – радіо і т. д.).

Отже, можна сказати, що інтернаціоналізми є особливою групою слів, що вживаються у трьох неспоріднених мовах і мають схожу форму написання чи звучання. Інтернаціоналізми вживаються у різних сферах суспільної діяльності і відповідно до тієї чи іншої сфери діяльності можуть зустрічатися частіше чи рідше. Також інтернаціональними можуть бути не лише самі слова, а і словотворчі афікси, які мають свої відповідники в українській мові.

1.2. Класифікація інтернаціоналізмів

Якщо розглядати інтернаціоналізми, то їх умовно можна поділити на певні групи. Так, І.В. Корунець пропонує наступну класифікацію інтернаціоналізмів:

1. Cправжні інтернаціоналізми. Слова даної групи ніколи радикально не змінюють своєї лінгвальної (орфографічної чи звукової) форми або свого інтернаціонально встановленого значення (Motor – мотор, Audit – аудит, therapeutisch – терапевтичний, Deduktion – дедукція, Journal – журнал, Formula – формула, Paradigma – парадигма). Основною характеристикою справжніх інтернаціоналізмів, чи то окремих слів чи словосполучень є їхня семантична виключність [63]. Це означає, що їхня лексична ідентичність та орфографічна схожість у вихідній мові та в усіх мовах перекладу залишається незмінною як на мовному рівні (коли слова взяті окремо), так і на мовленнєвому рівні (коли слова вживаються у текстах, мовленні).
2. Запозичені інтернаціоналізми мають спільну структурну форму (слова, словосполучення), але рідко зберігають схожість їхньої орфографічної чи звукової форми. Ці інтернаціоналізми в основному представлені різними науковими термінами та технологічними поняттями: Bremse – гальмо, Zitronensure – лимонна кислота, Bleioxid – окис свинцю, spezifisches Gewicht – питома вага, value added – додана вартість, Parifikation – узгодження, Leitung – керування і т.д.
3. Псевдоінтернаціоналізми. Говорячи про слова цієї групи, перш за все маються на увазі багатозначні слова. Так, якщо в німецькій мові для позначення того чи іншого поняття вживається одна і та ж лінгвальна форма, то в українській мові для кожного поняття існує своя назва. Тому складається наступна ситуація, коли німецьке слово dramatisch означає не лише «драматичний», але й «театральний, хвилюючий, яскравий, раптовий, непередбачений», слово Industrie має в арсеналі значень не тільки «індустрія», aле і «промисловість, галузь промисловості, призначений для промислової обробки», слово Revolution може перекладатися на українську мову не лише як «революція», але і як «переворот, оберт навколо осі, сівозміна, кругообіг».

Варто відмітити, що А.Е. Рицарева пропонує таку ж саму класифікацію, як і І.В. Корунець.

Окремо від цих трьох груп інтернаціоналізмів І.В.Корунець та А.Е. Рицарева виділяють також стійкі інтернаціональні фразеологічні вирази у лексиці кожної мови [35, c.12]. Їх сукупність складена з так-званих абсолютних та близьких еквівалентів, що мають спільне походження з вихідної мови – грецької, французької, англійської, німецької, латинської мови чи сучасного лексикону [38, c.132]. Абсолютні та близькі інтернаціональні еквіваленти цієї групи зберігають у різних мовах однакове (чи майже однакове) денотативне та коннотативне значення, однакову експресивну силу та образність: наприклад, die Achillesferse – ахіллесова п’ята, das Damokleschwert – дамоклів меч, den Rubiko berschreiten – перейти Рубікон, die Wrfe sind gefallen! – жереб кинуто, nach uns die Sintflut! – після нас хоч потоп, das schne Geschlecht – прекрасна стать, der Baum der Erkenntnis – дерево пізнання, sine qua non – необхідна умова, status in statu – держава у державі, repetitio est mater studiorum (Lat.) – повторення – мати навчання, sotto voce – тихо, впівголоса, finite la commedia (Ital.) – настав кінець, крах, справі кінець, da ist der Hund begraben! (Gem.) – ось де собака закопаний!, O.K.(Eng.) – усе гаразд і т.д.

Вживання інтернаціональних фразеологізмів в усіх мовах обмежено вживається в белетристиці, частково у текстах соціальної та політичної направленості. Такі лексичні одиниці не вживаються у літературі наукового та технічного характеру [38, c.133].

В.І. Карабан так само, як і І.В. Корунець, у своїй класифікації виділяє справжні інтернаціоналізми та псевдоінтернаціоналізми [24, c.82]. Та необхідно зазначити, що В.І. Карабан розподіляє псевдоінтернаціоналізми на дві групи, чого немає у класифікації І.В. Корунця. Він, зокрема, виділяє:

1) часткові псевдоінтернаціоналізми, або напівінтернаціоналізми, що мають тільки частку значень, наприклад, Konstruktion – конструкція і перебудова, stress – стрес, і напруга, і навантаження, universal – універсальний, всесторонній і загальний, Limit – ліміт і межа, Operation – операція і робота, Pilot – пілот і лоцман, Speaker – спікер і промовець.

2) повні псевдоінтернаціоналізми, що не мають подібних значень, наприклад, Figura – приклад або малюнок, але не фігура, Manuscript – рукопис, а не манускрипт.

Якщо порівнювати класифікації цих двох лінгвістів, то слід відмітити, що на відміну від В.І. Карабана І.В. Корунець також виділяє запозичені інтернаціоналізми, що не знаходить підтримки у О.С. Буренко ідеї якого ближчі до класифікації, сформованої В.І. Карабаном.

Також І.В. Корунець та А.Е. Рицарева окремо виділяють інтернаціональні фразеологізми, прислів’я та вирази. Отже, як бачимо, їхня класифікація найповніше характеризує різні групи інтернаціональної лексики.

О.С. Андрієвська класифікує інтернаціоналізми за принципом вмотивованості (Схема 1.1.) [31, c.103].

Схема 1.1.

Класифікація інтернаціоналізмів за принципом вмотивованості

До інтернаціоналізмів, що існують за принципом фонетичної вмотивованості, можна віднести наступні: Quartal - квартал, investieren - інвестувати.

Морфологічний тип вмотивованості дають змогу проілюструвати такі приклади: Brokerfirma – брокерська фірма, Marginalprinzip – маргінальний принцип.

За останнім типом вмотивованості існують наступні інтернаціональні лексеми: Region - регіон, сфера, район; Effekt - ефект, результат та інші.

За вибором джерела запозичення О.С. Андрієвська виділяє 4 типи інтернаціональних форм:

1) чисто латинські або грецькі слова (Omnibus - автобус);

2) національні латинізми та еллінізми, які мають греко-латинські корені та національні закінчення (лат. industria, англ. industry, нім. Industrie - індустрія, промисловість);

3) національні слова, що стали інтернаціоналізмами (типу рос. Sputnik - спутник);

4) народно-латинські (романські) варіанти латинських коренів (іт. flusso, icn. flujo — від лат. fluxus).

Та, все ж, варто зазначити, що в залежності від того, які характеристики та особливості інтернаціоналізмів розглядаються, лінгвісти та мовознавці звертаються до тієї чи іншої класифікації, аби відобразити усю різноманітність та унікальність інтернаціональної лексики.

1.3. Реалізація прагматичного компоненту значення інтернаціональної лексики

Предметно-понятійне ядро слова є сукупністю денотативного, сигніфікативного, коннотативного та прагматичного компонентів і складає змістову модель слова разом з його внутрішньою формою [6, c.252]. Прагматичний компонент відображає ставлення до предметів та явищ реального світу, визначений погляд на них, ознаки, стійко пов’язані з цими об’єктами у свідомості носіїв мови. Наявність прагматичного компоненту в лексичному значенні слова є мовним виявленням прагматики, а реалізація цього компоненту відбувається в мові та проявляється в застосуванні прагматичної установки, в основі якої лежить характер відносин між суб’єктом та адресатом [26, c.11]. Суб’єкт та адресат можуть збігатися, бути близькими чи розходитись в соціально-ідеологічному, професіональному та особистісному планах. Різним може бути і їхнє ставлення до предмету повідомлення. В процесі реалізації комунікативної установки мовними засобами суб’єкт мовлення враховує різні фактори, серед яких: об’єм та характер відомостей адресату про предмет комунікації, обумовленість ставлення до предмету його знаннями та переконаннями, різними ціннісними критеріями, ставлення до самого суб’єкту і т.д. [17, c.24]. В контексті даного дослідження прагматичний аспект значення розглядається як такий, що виражає інформацію про комунікативну ситуацію: про відношення «часу та місця» учасників ситуації, про учасників ситуації і про дане мовне суспільство, про зміст мовлення, про стиль комунікативної ситуації. Однією з умов появи інтернаціоналізму в приймаючій мові може бути наявність у нього додаткового семантичного компоненту, що відсутній у паралельно функціонуючій лексичній одиниці приймаючої мови. Оскільки будь-яка семантична новизна породжує прагматичну, інтернаціоналізм як нове утворення в мові не лише заповнює існуючу семантичну лакуну, але і сприяє набуттю додаткового семантичного відтінку словом, що вже існує в мові [27, c.102]. При цьому додатковий семантичний відтінок обмежується прагматичною установкою на вживання.

Дослідження, проведене А. Е. Рицаревою, показало, що вживання інтернаціоналізмів досить часто продиктоване прагматичними причинами: прагненням адресанту здійснити вплив на адресата, створити сприятливі умови для сприйняття інформації, переконати в правоті власної думки і т. д. При цьому виконуються певні умови, що сприяють зміні вихідного прагматичного навантаження: вживання в незвичайній формі, створення оказіональних утворень, наявність специфічного контекстного оточення, вживання в порівняльних конструкціях, метафоричні переосмислення значень, створення ефімізмів, вживання інтернаціоналізму в українській мові в лапках або у вихідній графічній формі без перекладу [35, c.16]. Як правило, на зміну прагматичного компоненту впливає не одна умова, а їх сукупність, що пояснюється прагненням адресатів використовувати потенціал, закладений у значенні інтернаціоналізма, з максимальним ефектом.

В тих сферах, де можливо виділити тематичні групи інтернаціоналізмів, спостерігається залежність ступеня реалізації прагматичного компоненту значення від приналежності до тієї чи іншої тематичної групи. Ця приналежність визначає більшу або меншу можливість прояву умов, що супроводжують зміну прагматики, і, як наслідок, більшу або меншу здатність інтернаціоналізму набувати додаткового прагматичного навантаження або втратити вихідне. Так, у засобах масової інформації інтернаціоналізми, що належать до групи «суспільне життя», можуть вживатися практично у всіх, виділених нами умовах, що впливають на зміну прагматичного компоненту, і тому ступінь прагматичної реалізації в інтернаціоналізмів даної групи буде вищим, ніж у тих, що означають реалії політичного життя [17, c.28].

У випадку виконання однієї з вище перерахованих умов інтернаціоналізм може набувати додаткове прагматичне навантаження або втрачати вихідне, а якщо жодне з них не реалізується, то оригінальна прагматика зберігається. При цьому зміна прагматики спостерігається не у всіх сферах функціонування інтернаціоналізмів. Кожному типу мовлення властиві специфічні характеристики, такі як, наприклад, економія мовних засобів, їх відбір зі встановленням зрозумілості для масово-інформаційного вживання або мовних засобів високої експресивної сили, що постійно трансформуються для молодіжного жаргону, що є форматом побутового мовлення [19, c.39]. Крім того, для кожного типу дискурсу характерний різний ступінь прагматичної зарядженості (в газетній статті вона на багато вища, ніж в офіційному діловому повідомленні). В найбільшому ступені змінам піддаються прагматичні компоненти тих інтернаціоналізмів, які функціонують в засобах масової інформації, комп’ютерній сфері та молодіжному жаргоні.

Здатність мови художньої літератури приймати інтернаціоналізми і, як наслідок, можливість зміни їхнього вихідного прагматичного навантаження може мати місце. В більшості випадків зміни на прагматичному рівні відбуваються завдяки особливому контекстному оточенню інтернаціоналізмів [27, c.114]. Розглянемо один з прикладів: буржуазна думка досить детально дослідила психічний стан людини, що піддається заппингу, і відповідний тип мислення, який поступово стає базовим у сучасному світі.

У глобальну англійську перейшло одне значення слова Zapping, з яким воно і функціонує в 9 європейських мовах: TV-Programme durch das Fernbedienansteige umstellen. На початковому етапі в прагматику закладена приналежність до неформальному розмовно-побутовому стилю і відсутність емоційно-оцінювальної характеристики. Контекст, що оточує цю лексичну одиницю в нашому прикладі, дає можливість її вживання в науково-побутовому стилі (на який вказують характерні для цього стилю сполучення «буржуазна думка…дослідила», «тип мислення», «базовий») і набуття нею додаткової модальності. Завдяки сполученню з дієсловом «піддаватися» дія по переключенню телевізійних каналів починає сприйматися як особливий стан, що цілком захоплює людину, оскільки значення цього дієслова саме і означає повну віддачу чомусь (пор. «віддаватись спогадам, почуттям»). В контексті реалізуються асоціації, що закріплені у свідомості україномовного читача, і слово «заппинг» одержує додаткове прагматичне навантаження.

У масово-інформаційному, комп’ютерному та побутовому мовленнях, де відбуваються зміни в прагматичному компоненті, спостерігається як набуття, так і втрата інтернаціоналізмами вихідної прагматики [27, c.94]. Таким чином, стверджувати, що для інтернаціоналізмів, що функціонують в українській мові, характерно лише набуття додаткового прагматичного навантаження або лише втрата вихідного, неможна. Збереження вихідної прагматики спостерігається і в науковому, і в офіційно-діловому мовленні, що пояснюється такими їхніми характерними рисами, як відсутність образності та емоціональності, прагнення до точності, стислості та однозначності вираження за насиченого змісту [30, c.15].

Як бачимо, прагматичний аспект значення інтернаціональної лексики відіграє важливе значення і має бути завжди прийнято до уваги, коли йде мова про вживання того чи іншого слова. Також слід зазначити, що прагматичний аспект не є однаковим у різних суспільних галузях і варіюється в залежності від сфери функціонування інтернаціоналізмів.

Таким чином, ми впевнилися в тому, що вживання інтернаціональної лексики є невід’ємною характеристикою сучасних процесів, що відбуваються у різних сферах людської життєдіяльності. Завдяки тому, що інтернаціональними можуть бути не лише окремі слова, але й окремі морфеми та навіть цілі вирази, можна з легкістю зрозуміти про що йде мова у тій чи іншій ситуації, але не слід забувати про псевдоінтернаціоналізми, які можуть ввести в оману. Отже, можна сказати, що вживання інтернаціональної лексики має бути регламентованим і зваженим аби уникнути непередбачуваних помилок.

РОЗДІЛ ІІ

ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ У ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ ТА СПОСОБИ ЇЇ ПЕРЕКЛАДУ

2.1. Зміст інтернаціоналізмів, що використовуються у діловому мовленні

Говорячи про зміст слова, слід перш за все приділяти увагу самому поняттю „лексичне значення”. Це зв’язок певного звучання із певним поняттям, почуттям, волевиявленням, тощо, „відоме відображення предмета, явища чи відношення у свідомості, яке входить до структури слова як його внутрішня сторона, відносно якої звучання слова виступає як матеріальна оболонка”, або це той зміст слова, та інформація, яку воно несе [3, c.62].

Лексичне значення слова є продуктом мисленнєвої діяльності людини. воно пов’язане з редукцією інформації людською свідомістю, з порівнянням, класифікацією, узагальненням.

Ядром лексичного значення є концептуальне значення – мисленнєве відображення певного явища дійсності, поняття [13, c.11]. Крім концептуального значення (його ще називають денотативним), слово може мати конототивне значення, тобто емоційні, експресивні, стилістичні „додатки” до основного значення. Концептуальне й конототивне значення є загальноприйнятими, тобто належать мові і зафіксовані в словниках. Від таких значень потрібно відрізняти контекстуальні значення, які виникають у певних ситуаціях, контекстах [6, c.214].

У різних мовах є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова одним значенням називають однозначними, або моно семантичними, а слова з двома і більше значеннями – багатозначними, або полісемантичними. Загалом полісемія – дуже поширене явище в усіх мовах світу.

Слід зазначити, існує поширена думка щодо того, що наче семантика українських інтернаціоналізмів, як правило, є вужчою у порівнянні з їх німецькими аналогами. Таке співвідношення характерне переважно для тих випадків, коли український спеціальний термін співставляється з німецьким словом, що містить у собі термінологічні та не термінологічні значення.

Крім того виникає необхідність врахування розбіжностей стилістичних характеристик слів, що асоціюються. Такі розходження можуть супроводжувати часткові семантичні розбіжності, але зустрічатися і в словах з однаковими значеннями. Тому не можна повністю розуміти слово і правильно користуватися ним, не знаючи його функціонально-стилістичних та емоційно-експресивних забарвлень, а в ряді випадків і обмежень у місці і часі його вживання. Найбільш часто зустрічаються в німецько-українських співставленнях розбіжності і в функціонально-стилістичних забарвленнях, тобто у допустимості вживання слів переважно або виключно в окремих стилях мовлення. Наприклад, навіть у схожому значенні «нарада спеціалістів» німецьке слово Konsultation та українське слово «консультація» не повністю співпадають, так як перше слово стилістично нейтральне, а друге – має книжковий характер.

Розглянемо наступні інтернаціональні лексеми, щоб наочно продемонструвати вищесказане.

В перекладі з англійської мови слово concept має значення «поняття, загальне уявлення, ідея», але цим не вичерпується зміст цього міждисциплінарного терміна. Як зазначає В.І. Карасик, під концептом розуміється складне мисленнєве утворення, в якому виділяються образний, поняттєвий та ціннісний компоненти [22, c.128]. Концепт – це зосередження, згусток найрізноманітніший смислів, які об’єктивуються в системі значень окремо взятої мови і виникають у процесі пізнавальної (відібражальної) діяльності людини, це – конденсоване втілення змісту тексту. Шляхом аналітичного вивчення словникових статей, наукової та навчальної літератури з бізнесу, підприємництва, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо були виокремлені наступні ключові концепти ділового мовлення, що обумовлюють зміст інтернаціоналізмів у матеріалах ділової направленості: Marketing – маркетинг, Business – справа, комерція, бізнес, Management – менеджмент, управління, investieren – інвестувати.

Макроконцепт Business вбирає в себе такі поняття, як «діяльність, зайнятість» (Ttigkeit,Beschftigung), «справа» (Geschft), «інтерес» (Interesse), «об’єднання, корпорація» (Korporation), «ділова угода» (Kontrakt), «посада» (Dienststellung), «заняття, род діяльності, фах» (Beschftigung), «виробництво» (Produktion). Фахові словники з економіки та бізнесу наводять такі значення терміну Business: «комерційна діяльність, справа, угода, біржова операція, торговельне підприємство, назва підприємницької діяльності, що дає доход, прибуток». А поняття Business визначають як економічну діяльність, що приносить прибуток та як ініціативну, самостійну економічну діяльність за рахунок власних засобів або позики на власний ризик, головна мета якої – отримання прибутку та розвиток власної справи.

Згідно науковому баченню О.М. Дрозда, концепт «менеджмент» (Management) визначається як сукупність принципів, методів, засобів і форм організації та управління виробництвом, з метою підвищення його ефективності та збільшення прибутку [57, c.154]. Управління передбачає процес планування, організації та мотивації та контролю (Plannung, Organisation, Direktion, Kontrolle), необхідного для формулювання та досягнення цілей організації бізнесу. Окрім управління виробництвом, що номінується як Produktionsmanagement, розгалужена система менеджменту зараз існує у будь-якій галузі економічної діяльності постіндустріальних суспільств, німецькому зокрема. Звідси – різномаїття форм та різновидів менеджменту в бізнесі, а саме: автоматизоване управління (automatisches Management), управління комерційним підприємством (Businessmanagement), управління фінансовою діяльністю (Finanzmanagement), управління портфелем цінних паперів за дорученням клієнта (Investitionsmanagement), інформаційний менеджмент (Informationsmanagement), організація праці (Jobmanagement), керівництво кадрами (Personalmanagement), управління маркетингом (Marketingmanagement), програмне управління (Programmanagement), системне керівництво (System management) тощо.

Поняття Management у сучасному його розумінні значно збільшило свій обсяг, поповнившись такими компонентами, як Management By Exceptions (управління за відхиленням від правил; децентралізована форма організації керівництва, коли за нормального протікання роботи співробітники середньої та нижньої ланки приймають самостійні рішення, а у випадку відхилення від «основної» лінії вони мають звертатися до керівників вищої ланки), Management By Objectives (управління за методом оцінки ефективності), Management Buy In (придбання сторонніми менеджерами контрольного пакету компанії), Management Buy Out (придбання контрольного пакету компанії її керівниками) та ін. До концепту Management (керівництво або керівний орган організації), відносяться також поняття Manager (менеджер, керівник), Managerism (менеджеризм) та їхні похідні, що формують його концептуальне поле.

В економічній теорії розроблений концепт маркетингу (Marketingkonzept), який позначається як 4P’s – Produktion (виробництво), Promotion (просування), Produkt (товар), Preis (ціна) і визначається як комплекс взаємопов’язаних форм і методів господарювання в умовах цивілізованої ринкової економіки, що охоплює усі стадії руху товару, починаючи з вивчення потреб, попиту, виробництва продуктів і надання послуг, доведення їх до кінцевого споживача і закінчуючи організацією після продажного обслуговування (аж до утилізації) [24, c.16].

Розглянемо концептуалізацію значення слова Produkt, яка містить ролі, що є атрибутами класу Produkt: Name (назва), Preis (ціна) і т.д. При цьому, якщо ми маємо справу із запитом, то Produkt має концепт «продукт», «товар», а ціна є атрибутом до самого концепту Produkt.

Концепт слова Audit має в українській мові наступні еквіваленти: «аудит», «перевірка», «ревізія». Головна мета значеннєвого концепту «аудит» – надати кваліфікований аналіз різних аспектів бізнесу, виявити плюси та мінуси, розробити корекційні програми, введення яких дозволить значно оптимізувати бізнес-процеси. Варто зазначити, що концепт Аudit охоплює не лише таке значення як «перевірка», у якому слово найчастіше вживається в українській мові, але і комплекс заходів, направлений на покращення іміджу компанії, збільшення прибутку та створення максимально позитивної думки про діяльність компанії. Важливо також відмітити, що в українській мові слово «аудит» зазвичай носить негативний відтінок, на відміну від німецької мови.

Концепт Businessplan (бізнес-план) безпосередньо пов’язаний з концептом Invesitionen (інвестиції). Так, бізнес-план комерційної ідеї чи проекту є викладенням для потенційного партнеру чи інвестора результатів маркетингового дослідження, обґрунтування стратегії освоєння ринку, очікуваних фінансових результатів [32, c.42]. Даний концепт може також бути пов’язаний із концептом Kredit, якщо ціллю розробки бізнес-плану є одержання позики від організації-кредитора.

Варто відмітити, що усі базові концепти і значення інтернаціоналізмів, що функціонують у діловому мовленні, нерозривно пов’язані один з одним. Так, наприклад, до значеннєвого поля інтернаціоналізму Finanzen (фінанси) входить справжній інтернаціоналізм Aktiva (активи), що означає все, чим володіють люди чи організації і все, що може принести прибуток у майбутньому. Слід відмітити, що в українській мові справжній інтернаціоналізм зберігає форму множини, як і в німецькій мові. Облік активів ведеться у балансовому звіті (Bilanzbericht), який в свою чергу складається із двох колонок: дебіту (Debit) та кредиту (Kredit). Схожі концептні значеннєві ланцюжки можна вивести і для інших слів-термінів ділової направленості.

Якщо взяти концептуальне поле справжнього інтернаціоналізму invesirent, то побачимо, що в німецькій мові слово має наступні значення: 1) розміщати, 2) вкладати гроші, капітал, 3) призначати на посаду; 4) вводити в сан. Українське слово “інвестувати” в основному вживається у діловому мовленні і означає “вкладення грошей, капіталу у якесь підприємство чи проект”.

Також для того, аби проілюструвати семантичні розбіжності у різних мовах, варто розглянути інтернаціональне слово “Deposit”. Інтернаціоналізмом ця лексема виступає лише у текстах ділової тематики, а точніше – у банківській сфері, коли означає “депозит”, “внесення грошей на банківський рахунок”. Ці значення, як бачимо, повністю збігаються. Але семантичне поле німецького слова Deposit є доволі широким і окрім вищевказаних значень, має також наступні: “відкладення”, “залежі”, “осад”.

Отже, можна сказати, що значеннєве поле німецьких та українських слів, що є інтернаціональними за характером, можуть повністю збігатися, якщо мова йде про однозначні слова, та бути різними, якщо в українській мові вживається лише інтернаціональне значення зі значеннєвого ряду в німецькій мові.

2.2. Специфічні властивості інтернаціоналізмів у діловому мовленні

Захоплення сучасної лінгвістичної науки антропоцентричними та комунікативними дослідженнями призвело до вирізнення та активного дослідження такої макрокатегорії мови, як дискурс. Термін discourse вперше був уведений у науковий обіг 1952 р. Дж. Харрісоном в контексті терміносполучення discourse analysis на позначення «методу аналізу зв’язного мовлення» [33, c.34]. Поступово тлумачення дискурсу в гуманітаристиці набуло більш окреслених контурів. Дискурс став визначатися як деякий мовний абстракт, що віртуально існує у надрах живої національної мови, або штучні мовні обмеження, що виконують певну соціальну функцію. У просторово-часовому континуумі живої мови вільно співіснують різні дискурси: міфологічний, релігійний, науковий, діловий, філософський, ідеологічний тощо [36, c.117].

Таким чином, кожен дискурс – це особлива підмова, особлива мовленнєва практика, що застосовується у певних функціональних сферах мовної спільноти. Проблема визначення ділового дискурсу полягає в першу чергу, у визначенні його місця в континуумі загальної національної мови. При цьому слід зазначити, що наукове обґрунтування поняття бізнесу як особливої форми економічної діяльності відбулося у другій половині двадцятого століття. Ділове мовлення (також бізнес-дискурс) можна вважати різновидом макроекономічного дискурсу, хоча існує думка, що виокремлення економічного дискурсу, незважаючи на бурхливий розвиток економічної термінології, не відбулося [33, c.35].

Хоча дискурс, який продукується на рівні макроекономіки або на рівні всього суспільства, також має свою мовленнєву практику, а саме: парламентські слухання з економічних питань, обговорення економічних законопроектів і постанов, економічні передвиборні програми депутатів, економічні студії та диспути, публічні виступи економістів тощо.

Ділове мовлення актуалізується у чотирьох основних сферах. Це комерція, виробництво, фінанси та посередництво. Кожній із зазначених сфер притаманні свої особливості, спричинені: тематичним та інтенціональним спрямуванням, термінологією та особливостями її вживання, правилами професійної поведінки учасників спілкування, що дає підстави вважати їх різновидами ділового мовлення [22, c.432].

В сучасній теорії дискурсу прийнято визначати такі його параметри, як стиль, жанр, регістр. Згідно Т. ван Дейком, стиль залежить від типу мовлення або від точки зору мовця чи письменника. Стильовий аналіз може також визначати типові жанри (історія чи звіт), соціальну характеристику (формальний – неформальний), приналежність до певної культурної спільноти (німецької чи австрійської) [48, c.21].

В навчально-методичній та довідковій літературі офіційно-ділове мовлення визначається як «один з функціональних стилів літературної мови, який задовольняє потреби суспільства в оформленні ділових стосунків між організаціями й установами, а також між членами суспільства в офіційній сфері їх спілкування».

Якщо говорити про жанри мовлення, то В.І Карасик визначає жанр як «різновид функціонального стилю, форма мовного спілкування, продиктована певними умовами побудови композиційно цілісного висловлювання. В офіційно-діловому мовленні – це жанр наказу, протоколу, заяви і подібне» [22, c.418]. Мовне спілкування може бути як усним, так і письмовим. Перелічені жанри ділового письмового спілкування далеко не повні і їхній перелік можна продовжити за рахунок таких жанрів, як анкета, діловий лист, звіт, пам’ятна записка, угода, інструкція, специфікація, прайс-лист, фінансова документація. Усна частина ділового мовлення передбачає такі основні жанри – співбесіда, телефонна розмова, нарада, ділові переговори, презентація, конференція, збори акціонерів. Та варто зазначити, що поділ ділового мовлення на усне та письмове дещо штучний, тому що деякі жанри об’єднують обидві форми спілкування. Так, наприклад, переговори, телефонна бесіда чи нарада протоколюються чи записуються на плівку щодо презентації, то її повний текст або тези готуються заздалегідь у письмовому викладі. Вищевказане дає підстави говорити про певний симбіоз деяких жанрів ділового мовлення [53, c.92].

Не дивлячись на розбіжності у змісті та різноманітність жанрів, офіційно-ділове мовлення в цілому характеризується рядом загальних рис. До них належать:

1. стислість, компактність викладення, економне використання;
2. стандартне розташування матеріалу, обов’язковість форми вживання кліше, що властиві цьому стилю;
3. широке вживання номенклатурних найменувань, наявність особливого запасу лексики та фразеології, спеціальної термінології, включення то тексту складноскорочених слів, абревіатур [48, c.17].

Семантична співвідносність інтернаціональних термінів у сфері офіційно-ділового спілкування найбільше витримана в області дипломатичної термінології. Як вже було раніше відмічено, загальновідомим є факт вживання англійської мови у якості офіційної у більшості міжнародних організацій. Безумовно, це призводить до проникнення елементів та лексичних одиниць, що йому властиві, до інших мов, що, в свою чергу, викликає інтернаціоналізацію цих елементів та слів. Повідомлення про дипломатичні відношення між країнами, що з’являються у засобах масової інформації, можуть слугувати підтвердженням даного положення [45, c.14].

Певний інтерес представляє термін “Davos Kultur”(Давоська культура), що вживається такими лінгвістами, як Ханінгтон та Бергер у світлі явища глобалізації культури, що супроводжується глобалізацією економіки та інтернаціоналізації мови у цій сфері. Як відомо, це основна проблема, що обговорюється на щорічному форумі, що відбувається у Давосі. Його учасники представляють еліту світового бізнесу, їм властиві певні моделі поведінки, стиль, і, безумовно, більшість спілкується англійською мовою. Англійська мова, як одна зі складових “Davos Kultur”, також є мовою бізнес-еліти і, як наслідок, має характеристики як глобальної мови спілкування, так і мови світового бізнесу, який відповідно можна визначити як Global Business English [55, c.57]. Через ділові контакти лексика Global Business English проникає у мову представників ділових кіл України: Monopol – монополія, Reklamation – рекламація, Fusion – злиття та ін. Наприклад:

1. In Zeiten, in denen Fusionen, Umstrukturierungen and Firmenverkufe an der Tagesordnung stehen, verwundert das nicht. – Це не є дивним, у часи, коли злиття, реструктуризації та продаж фірм стоять на порядку денному.
2. Vielleicht hat der Kunde ja Reklamationen und es kommt deshalb nachtrglich zu nderungen bei Warenmenge und Rechnungsbetrag. – Можливо, клієнт вдасться до рекламацій, що потім призведе до змін у кількості товару та розмірі рахунку.
3. Mehr als 40 Jahre lang verfgte die PZU (Staatliche Versicherungsgesellschaft) ber das Monopol am Inlandsmarkt. – Більше 40 років PZU (державна страхова компанія) займала монопольні позиції на внутрішньому ринку.

У багатьох випадках вживання інтернаціональної лексики можна було б замінити суто національними німецькими відповідниками. Але справа в тому, що ці відповідники зазвичай є громіздкими і носять експлікацій ний характер.

Розглянемо декілька прикладів.

• E-Business – Geschfte, die im Internet abgewieckelt werden,
• E-Commerce – Entwicklung von Marketingstrategien im Internet,
• Implementierung – Einfhrung,
• Leadprojekte – Projekte mit Vorbildcharakter.

Як бачимо, вищезазначені інтернаціоналізми-неологізми можна було б замінити описовими експлікаціями. Але це б зробило типово лаконічну конструкцію німецького речення перенасиченою інформацією.

Auch fr die E-Commerce gielt: Nicht jeder Weg fhrt kerzengerade zum Erfolg, wenn Strategien, Produkte und Strukturen nicht stimmen, kommen Unternehmen schnell ins Schleudern. – Це ж саме стосується і електронної комерції: не кожна дорога веде до абсолютного успіху. Якщо стратегії, товари та структури не відповідають один одному, то підприємства потрапляють у безвихідне становище.

Не дивлячись на ізольованість, мова ділового спілкування має на увазі широке коло користувачів і, як наслідок, багато клішованих фраз: Budgetdefizit – дефіцит бюджету, Marktwirtschaft – ринкова економіка, Banksektor – банківський сектор, Finanzkrise – фінансова криза, Geldmenge – грошова маса.

Про інтернаціоналізацію ділової сторони життя свідчить і активізація відповідного шару лексики, що належить до сфери ділової документації [35, c.12]. Так, в результаті опитування співробітників представництва однієї з провідних світових компаній А.Е. Рицаревій вдалося вияснити, що як у сфері номінацій робочих позицій, так і діловій документації, що ведеться у компанії, вживаються переважно слова англійського походження: Manager – менеджер, Supervisor – супервайзер, Requisition - реквізиція, Sampling – самплінг, добірка, Promotion – промоушн та ін. Частково таке явище можна пояснити тим, що за стандартами компанії основна документація має вестись на мові тієї країни, до якої ця компанія належить. Але інтернаціоналізми англійського походження вживаються співробітниками компанії не лише у письмовій документації, але і в усному спілкуванні, що підтверджує поширеність англійської мови у сфері ділового мовлення. Причому подібна тенденція спостерігається не лише в компаніях, що мають головні підприємства в англомовних країнах, але в тих, що належать до інших країн, а саме до Німеччини [35, c.14].

Також слід відзначити той факт, що найбільша кількість інтернаціональної лексики з’являється в публікаціях, теле- та радіопередачах, що висвітлюють економічні питання, що обумовлено проведенням глобальних ринкових реформ і розширенням взаємодії зі світовим господарством. До лексичних одиниць англійського походження даної групи можна віднести: Marketing – маркетинг, Manager – менеджер, Futures – ф’ючерс, Voucher – ваучер, Charter – чартер, Shopping – шопінг,Ttrader – трейдер, Euro – євро та багато інших.

З появою у нашому суспільстві нових реалій ширше стали вживатися лексичні одиниці, що їх позначають. Опинившись у новому контексті, такі слова, як Business – бізнес, Businessman – бізнесмен, Dividende – дивіденд, Lobby – лоббі, sponsor – спонсор, Businesswoman – бізнесвумен, розширили своє значення та одержали більш високу частоту вживання переважно у текстах, що присвячені питанням в економічній сфері.

Слід звернути увагу на те, що інтернаціоналізми, які прийнято відносити до ділового мовлення, доволі часто можна зустріти і в матеріалах, що висвітлюють різні сторони політичного життя. До таких можна віднести наступні: Monitoring – моніторинг, Consulting – консалтинг та інші.

Велика кількість інтернаціональних лексем у сфері ділового спілкування дозволяє визнати існування світової англійської мови бізнесу або Global Business English як головного джерела інтернаціоналізмів, що функціонують у німецькому діловому мовленні. Таким чином можна говорити про інтернаціоналізацію ділового мовлення та його насиченням спеціалізованою термінологічною лексикою, яка є зрозумілою для більшості спеціалістів, що працюють у сфері економіки.

ІІ.3 Переклад німецьких інтернаціональних слів та термінів українською мовою

Термін – це емоційно нейтральне слово або словосполучення, яке вживається для точного визначення поняття або назви предметів. Переклад термінів потребує знань у тій сфері, до якої належить текст, що необхідно перекласти, розуміння термінів на німецькій мові та знання термінології на українській мові. Велике значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому визначається значення слова.

У процесі перекладу термінів можні виділити два основні етапи:

1) з’ясування значення терміну в контексті

2) переклад значення на українську мову

Основним прийомом перекладу термінів є переклад за допомогою лексичного еквіваленту.

Еквівалент – це постійний лексичний відповідник, який точно співпадає зі значенням слова. Терміни, які мають еквіваленти в українській мові, відіграють важливу роль при перекладі. Вони слугують опорними пунктами в тексті, від них залежить розкриття інших слів, вони дають можливість визначити характер тексту. Тому необхідно знаходити відповідний еквівалент в українській мов, для чого слід постійно поповнювати свою базу термінів-еквівалентів.

У зв’язку з появою нових наук, відкриттям нових явищ, виникають значні труднощі визначення загальнонаукової, галузевої та вузькоспеціальної термінології. Загальнонаукові терміни – це терміни, які вживаються у кількох галузях науки. Галузеві терміни – це терміни, що використовуються лише в якій-небудь одній сфері знань. Вузькоспеціальні терміни – це терміни, характерні для будь-якої спеціальносте певної галузі.

В умовах, коли необхідно давати назви все новим і новим явищам, поняттям, багато загальновживаних слів набувають певної специфіки. Відбувається спеціалізація їхнього значення при перекладі на іншу мову та уніфікація перекладацьких еквівалентів.

Іноді в текстах можуть зустрічатися слова і словосполучення, які належать до різних функціональних систем.

Слід відмітити, що і при перекладі терміни мають зберігати такі свої характеристики, як абстрагований характер, однозначність, систематичність.

Але багато термінів і термінологічних систем мають такі недоліки, як, багатозначність, синонімія, протиріччя термінів поняттям, перевантаження термінології іноземними термінами і т.д.

Вищезазначене може бути обумовлене походженням терміну. Термін може бути утворений на основі рідної мови або запозичений з нейтрального термінологічного банку (міжнародні термінологічні елементи) або з іншої мови; він має відображати ознаки даного поняття, а значення терміну для спеціаліста дорівнює значенню поняття.

Основними прийомами перекладу термінів та термінологічних словосполучень з німецької мови на українську є наступні:

1) переклад українським відповідником

- Berufung – апеляція

- Erstbuch – первинний запис

- Gesellschaftsanteil – доля в товаристві

2) переклад з використанням родового відмінку

- Ertragsbilanz – баланс прибутків

- Erzeugerpreis – ціна виробника

- Einspruchsrecht – право протесту

- Entschdigungspflicht – зобов’язання відшкодування

- Lohnbuchfhrung – розрахунок заробітної плати

3) описовий прийом – передача значення слова за допомогою його розширеного пояснення

- Bue – відшкодування майнової чи іншої шкоди постраждалому

- Kahlpfndung – судовий опис всього майна боржника

- Frachtstundungsverfahren – порядок платежів для фірм, що перевозять вантажі за допомогою «Дойче Бан АГ» через власний банк «Дойче Феркерсбанк»

- Hypothekenpfandbrifgeschfte – банківські операції з видачі іпотечних кредитів та оформлення заставних листків

4) калькування або дослівний переклад полягає у перекладі німецького слова або виразу шляхом точного відтворення їх засобами української мови

- Protokoll – протокол

- Delikt – делікт

- Export – експорт

5) транслітерація

- Embargo – ембарго

- Makler – маклер

- Register – регістр

Варто зазначити, що правильна передача природи та компонентної структури інтернаціоналізмів з німецької мови на українську вимагає від перекладача великої уваги, пильності та професійних навичок. У будь-якому випадку на процес їхнього перекладу впливають певні фактори, які слід враховувати як на мовленнєвому, так і на мовному рівнях. Такими факторами є лінгвальна форма, лексичне значення, структура, джерело оригіналу та орфографічне подання інтернаціоналізмів як у мові оригіналу, так і в мові перекладу [63]. Крім того, переклад інтернаціональних лексем іноді може залежати від встановлених модельних стереотипів, згідно з якими слова зазвичай передаються у мові перекладу. Труднощі перекладу інтернаціоналізмів полягають також в тому, що перекладач нерідко забуває про таке поняття, як «вживання слова», і, знаходячись під враженням знайомої графічної форми слова, припускає в перекладі буквалізми і порушує норми рідної мови (мови перекладу), особливо в області сполучуваності слів. Тим часом слова, асоційовані і ототожнювані (завдяки схожості в плані виразу) в двох мовах, в плані змісту або по вживанню не повністю відповідають або навіть повністю не відповідають один одному [41, c.60]. Отже, враховуючи різні особливості значень та форм інтернаціональних лексем, можна запропонувати декілька способів передачі їхніх значень на українську мову.

1. Транслітерація. Варто сказати, що лінгвальна форма усіх складових частин справжніх інтернаціональних слів та фраз часто повістю передається, якщо вони походять із тих мов, чия орфографічна система базується на фонетичних принципах (переважно латинська та грецька мови). Слід відмітити, що трансліткрація справжніх інтернаціоналізмів не слід сприймати як механічну заміну літер у слові мови оригіналу на відповідну літеру у мові перекладу. У багатьох випадках літера може бути опущена або додана (замінена іншою) у мові перекладу аби слово при перекладі відповідало усім лексичним та звуковим нормам мови перекладу [7, c.179]. Тим не менш, існує доволі багато інтернаціоналізмів, які передаються з німецької на українську мову способом транслітерації. Наприклад, Tender – тендер, Overdraft – овердрафт, Kredit – кредит, Factoring – факторинг, Kapital – капітал, Embargo – ембарго та ін.

2. Переклад із використанням транскрипції – передачі звукової структури. Багато справжніх інтернаціоналізмів зберігають при перекладі свою звукову форму. Цей спосіб перекладу використовується для передачі лексичного значення великої кількості інтернаціоналізмів, які прийшли переважно з англійської та французької мов, мов, орфографічна система яких базується не лише на фонетичних принципах. Наприклад, Communiqu – комюніке, Cheque – чек, Leasing – лізинг, Bro – бюро, Holding - холдинг та ін.

Англійські та французькі інтернаціональні лексеми, наведені вище, належать до лексично-граматичного класу іменників. Але існує небагато справжніх інтернаціоналізмів, лексичне значення яких повністю передається у їхній незмінній оригінальній лінгвальній формі. Багато слів даної групи не повністю співпадають у своїй орфографічній, звуковій та морфологічній (структурній) формі [39, c.17]. Це пояснюється розбіжностями у фонетичній та морфологічній системах двох мов та можливим впливом третьої мови, як посередника між мовою оригіналу/перекладу та мовою, з якої походить інтернаціональна лексема. Аби повністю передати денотативне значення та лінгвальну форму таких справжніх інтернаціоналізмів використовуються інші способи перекладу.

3. Переклад практичним транскрибуванням. Інтернаціональні морфеми та лексеми приймаються усіма мовами згідно з історично закріпленими традиціями, що діють у цих мовах. Вони знаходять своє відображення у стереотипних моделях кожного лексико-граматичного класу слів. Як результат, будь-яке інтернаціональне слово, з якої б мови воно не походило і з якої б не перекладалось, буде мати одну й ту ж саму лінгвальну та структурну форму у мові перекладу [35, c.11]. Таким чином, чи то слово bankruptcy в англійській мові, чи Bankerott у німецькій, чи banqueroute у французькій, в українській мові воно завжди залишатиметься як «банкрутство». Як наслідок, лише деякий ступінь схожості зберігається між лінгвальною формою Bankerott та українським еквівалентом «банкрутство». Відтворене слово набуває у мові перекладу такої орфографічної, звукової та морфологічної/структурної форми, що є лише подібною до відповідної форми в англійській, французькій чи німецькій мові. Цей спосіб перекладу інтернаціоналізмів традиційно називається «практичним транскрибуванням» чи «перекладацькою транскрипцією».

Кількість інтернаціоналізмів цієї групи порівняно мала у двох протиставлених мовах. Достатньо багато інтернаціональних лексем, якщо їх перекладають шляхом практичного транскрибування, все ж зберігають у значній мірі лінгвальну та структурну схожість у двох мовах [25, c.13]. Це, перш за все, іменники грецького та латинського походження, а також деякі прикметники, прислівники та дієслова. Вони можуть часто відрізнятися за своєю морфологічною структурою, набуваючи у більшості випадків додаткові афіксальні морфеми в українській мові: Industrie – індустрія, Lizenz – ліцензія, Reprivatisierung – реприватизація, Liquidation – ліквідація, і т. д.

Переклад справжніх інтернаціоналізмів змішаного типу здійснюється на основі та у відповідності з лінгвальною формою та структурою їхніх складових частин. В результаті, німецькі інтернаціональні складні слова можуть перекладатися наступними способами:

а) за допомогою відповідних складних слів, що мають однакові інтернаціональні кореневі морфеми у мові оригіналу: Vizeprsident – віце-президент, Preisliste – прайс-лист, і т. д.

б) словосполученнями, що складаються з таких же складових частин як і інтернаціональні англійські складні слова, але мають відмінну від мови оригіналу морфологічну структуру та природу компонентних частин мови: Devisenbank (іменник) – девізний банк (прикметник + іменник), Brokerfirma (іменник) – брокерська фірма (прикметник + іменник) і т.д.

Складні слова змішаного типу, що складаються з інтернаціональної та зазвичай та зазвичай кореневої української морфеми, перекладаються відповідно до їхньої складової структури. Тим не менш, їхні еквіваленти можуть бути як складними словами, так і словосполученнями, що складаються з інтернаціональних та не інтернаціональних (як в оригіналі) компонентних частин (чи, навіть, звичайних слів): Weltmarkt – світовий ринок, Direktinvestitionen – прямі інвестиції, Reisescheck – дорожній чек і т.д.

4. Описовий метод перекладу інтернаціональних лексем. Багато справжніх інтернаціональних лексем є семантично насиченими і можуть перекладатися лише описовим способом [29, c.79]. Залежно від природи лексем, їхній переклад може мати два дещо різні вигляди:

а) лінгвальна форма лексеми у вихідній мові може зберігатися як головна у словосполученні чи реченні мови перекладу: zivilisieren –піддавати цивілізації, Baronie – володіння барона, титул барона;

б) лінгвальна форма інтернаціоналізму не зберігається чи взагалі не може бути збережена у мові перекладу. Це трапляється, якщо інтернаціоналізм ще не прийнятий до мови перекладу. Таким чином, іменник Epiloge є справжнім інтернаціоналізмом у багатьох європейських мовах, але прикметник «епілог», що є похідним від нього і є семантично прозорим, в українській мові залишається невідомим.

5. Переклад шляхом синонімічної заміни. Інтернаціональна лексика у мові перекладу часто може бути замінена у процесі перекладу іншою інтернаціональною лексемою із синонімічним чи близьким до нього (чи однаковим) значенням. Заміни можуть також відбуватися і поза мовним рівнем. Цей спосіб заміни стає можливим завдяки існуванню у мові перекладу інтернаціоналізмів, що прийшли до неї в різні історичні періоди. Такі інтернаціональні лексеми відносяться до однакового логіко-граматичного/ лексико-граматичного класу [24, c.19]. Адекватність перекладу, що досягається завдяки цьому виду синонімічних замін, може бути зафіксована зазвичай лише у тексті, хоча її можна частково прослідити і на рівні словосполучень. Це можна побачити з наступних прикладів: Faktor – «агент», а не «фактор», Exposition – «демонстрація», а не «експозиція», Broker – «маклер», а не «брокер», Nationalwirtschaft – «народне господарство», а не «національна економіка».

Вживання таких чи схожих форм інтернаціоналізмів зазвичай продиктоване лише контекстом.

Також слід звернути увагу на переклад запозичених інтернаціоналізмів.

Необхідно відмітити, що запозичені інтернаціоналізми зазвичай зберігають однакову / схожу зовнішню структуру, тобто форму слова, словосполучення чи речення. Як і справжні інтернаціоналізми, вони постійно з’являються у різних мовах в результаті непереривного прогресу різних галузей науки та культури. Велика кількість інтернаціональних запозичень стали невід’ємною частиною словникового складу більшості мов [9, c.74]. Та, не зважаючи на все це, вони зберігають у кожній національній мові єдність їхніх компонентних частин, тобто свою структуру, повністю однакове понятійне значення та однакову сферу функціонування: loud-speaker: у німецькій мові – Lautsprecher, в італійській мові – altoparlante, в українській мові – гучномовець, в російській мові – громкоговоритель.

Багато інтернаціональних запозичень, що існують у вигляді слів та виразів вживаються для позначення різних специфічних наукових та економічних понять, в залежності від їхньої природи, денотативного значення та сфери функціонування інтернаціональні запозичення можуть перекладатися на українську мову одним із трьох наступних способів:

1) прямим перекладом компонентних частин без значної зміни їхньої структурної форми, наприклад, Lichtwirkungsgrad – коефіцієнт корисної дії, Brokerfirma – брокерська фірма і т.д.

2) за допомогою компонентного перекладу, заміни, опущень чи заміщень в залежності від національних особливостей мови перекладу, тобто залежно від їхнього стилістичного вживання. Таким чином, еквівалентом німецької фрази Devisenbank є не «девізний банк», а «валютний банк», E-Commerce не «електронна комерція», а «електронний бізнес».

3) за допомогою описового перекладу у наступних прикладах: Negativliste – список товарів для ярмарки з врахуванням обмежувальних квот; Rimesse – вексель, що пересилається для покриття боргу, Riskonto – допоміжна бухгалтерська книга.

Ми розглянули основні способи перекладу інтернаціоналізмів з німецької на українську мову. Тепер слід звернути увагу на фактори, що можуть викликати різні невідповідності при перекладі.

До основних причин, що призводять до помилок, відносяться наступні: переконаність в однозначності слів і граматичних форм, змішання графічного вигляду слова, помилкове використовування аналогії, переклад слів більш конкретним значенням, ніж вони фактично мають, невміння підшукати аналог для перекладу слів та лексичних і граматичних поєднань, незнання закономірностей викладу англійського текстового матеріалу і способу його передачі на українську мову [31, c.107].

Деякі інтернаціоналізми вживаються на позначення мір ваги, довжини, об’єму, маючи при цьому різні реальні величини. Наприклад, перекладаючи з німецької мови на українську zwei Zentnern, ні в якому разі не можна писати «два центнери», оскільки німецький центнер дорівнює 50 кілограмам, а не 100, як в Україні. В Німеччині вагу також можуть вимірювати фунтами (Pfund), реальна вага якого складає 500 г (український фунт дорівнює 409,5 г). Перекладач у кожному окремому випадку має самостійно вирішувати, чи можна вживати інтернаціоналізм такого роду чи варто передавати реальну вагу.

Окремимй прошарок інтернаціональної лексики складають інтернаціоналізми-абревіатури. Вони перекладаються на українську мову різними способами. Наприклад, абревіатури-акроніми, складені з початкових літер складного слова або словосполучення, можуть передаватися початковими літерами словосполучення мови перекладу і тому часто мають іншу графічну і фонетичну форму ніж у німецькій мові чи мові-оригіналі, наприклад, IWF – Internationaler Wrungsfond – Міжнародний валютний фонд – МВФ.

У низці випадків українські абревіатури-акроніми складені з перших літер, які створюють словосполучення у мові оригіналу і вони входять у корпус інтернаціональних абревіатур: UNESCO – United Nations Educational Scientific and Cultural Organization – ЮНЕСКО (перша буква транскрибована), OPEC – Organization of Petroleum Exporting Countries – ОПЕК.

Щоб уникнути помилок при перекладі інтернаціональних лексем, переклад слід здійснювати у два етапи. Спочатку перекладач з’ясовує значення нового слова, (звертається до останніх видавництв тлумачних словників чи з’ясовує значення слова, приділяючи увагу його структурі і контексту), потім робить власно переклад засобами української мови, що зазначені вище [33, c.32]. Завдяки науково-технічному прогресу існує всесвітня мережа Інтернет, яка може стати в пригоді кожному перекладачу. На спеціалізованих сайтах можна отримати корисну інформацію про новітні дослідження та останні новинки. Перекладацькі форуми дозволяють задавати запитання своїм колегам і з їх допомогою отримати відповідь чи пораду. Не менш корисною є так-звана «картотека перекладача» – записи різноманітних мовних явищ та їх вдалий переклад, які робляться під час перекладацької діяльності. Було б корисно, якби такі «картотеки» виходили в друк, тому що подібні видання стануть в пригоді кожному, хто працює з мовою, чи то перекладачеві, чи викладачеві.

Як бачимо, є багато способів перекладу інтернаціоналізмів і щоб уникнути помилок треба ретельно з’ясовувати значення інтернаціональної лексеми, приділяти велику увагу її структурі та контексту і добирати правильний спосіб перекладу, що повністю передасть значення інтернаціоналізму у мові перекладу.

Отже, можемо сказати, що стрімка глобалізація не лише культурних, а й економічних процесів призвела до виокремлення власне ділового мовлення, яке дуже насичений інтернаціональною лексикою. Що ж стосується перекладу інтернаціоналізмів, то варто зазначити, що слова цієї категорії вимагають особливої уваги з боку перекладача, оскільки вони легко можуть ввести в оману і послужити причиною грубих помилок.

РОЗДІЛ ІІІ

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМІВ

Невпинна глобалізація усіх процесів, що відбуваються у світі, призвела до появи особливого прошарку лексики – інтернаціоналізмів, тобто слів, які одночасно існують щонайменше у трьох неспоріднених мовах і мають схожу звукову, буквену чи семантичну форму. Можна сказати, що інтернаціоналізми, які зараз найчастіше вживаються у діловому мовленні, здебільшого англійського походження. Також значне місце посідають інтернаціональні лексеми, які пішли з латинської чи французької мови. Слід відмітити, що саме новостворені інтернаціоналізми чи такі лексеми, що набули нових значень у процесі розвитку мови і суспільства, на сьогоднішній день найчастіше вживаються у текстах, які належать до ділового мовлення.

Варто зазначити, що зараз просто немає такої сфери людської життєдіяльності, у якій були б відсутні інтернаціональні лексеми. Це говорить не просто про той факт, що інтернаціональна лексика розширює словниковий запас тієї чи іншої мови, а й надає людям можливість краще розуміти один одного, спілкуючись для більшості зрозумілою лексикою.

Слід відмітити, що дослідивши лінгвістичний теоретичний матеріал, можна зазначити, що інтернаціоналізми займають у цьому типі мовлення чільне місце і представлені здебільшого у вигляді термінів на позначення різних економічних явищ та реалій.

Як було зазначено вище, інтернаціональну лексику можна класифікувати на наступні основні групи: справжні інтернаціоналізми, псевдоінтернаціоналізми та запозичені інтернаціоналізми. Для того, аби проаналізувати інтернаціоналізми, які ми зустріли в ході нашого дослідження, візьмемо за основу класифікацію А.Е.Рицаревої, яка, на нашу думку, найповніше висвітлює характерні особливості інтернаціональної лексики.

Розглянемо на практиці різні способи перекладу інтернаціоналізмів, що функціонують у діловому мовленні, яке із часом все більше і більше насичується інтернаціональною лексикою, оскільки саме економічна сфера і є тим провідним напрямком у процесі глобалізації, що стимулює зростання кількості інтернаціональних лексем.

Візьмемо для прикладу таке речення, яке насичене інтернаціональною лексикою ділового спрямування.

Darunter befindet sich auch eine Niederlassung einer auslndische Banken, 17 Aktiengesellschaften, die zu 100% von auslndischen Aktionren geeignet werden, 20 Banken, in denen auslndisches Kapital die Merhheitsanteile besitzt sowie acht Banken, die indirekt kontrolliert werden. – Нижче знаходяться також філіал одного іноземного банку, 17 акціонерних товариств, власниками яких 100% є іноземні акціонери, 20 банків, в яких більшу частину складає іноземний капітал, а також вісім банків, над якими здійснюється непрямий контроль.

Дане речення насичене інтернаціональними лексемами. Маємо наступні інтернаціоналізми: Banken, Aktiengesellschaften, Aktionren, Kapital, indirekt, kontrolliert. До групи справжніх інтернаціоналізмів належать такі лексеми, як Banken, Aktionren, Kapital, kontrolliert. Слово indirekt є псевдоінтернаціоналізмом, а Aktiengesellschaften – запозиченим.

Розглянемо кожен інтернаціоналізм окремо. Інтернаціональні лексеми Banken, Aktionren, kontrolliert були перекладені з німецької мови на українську практичним транскрибуванням «банку», «банків», «акціонери», «контроль». Більш того, при перекладі слова kontrolliert нами була застосована така трансформація як заміна. При цьому ми замінили частину мови: дієслово у пасивному стані на іменник: kontrolliert werden – «контроль» дана трансформація була вжита для того, щоб зробити переклад речення більш зрозумілим для українського реципієнта.

При перекладі запозиченого інтернаціоналізму Aktiengesellschaften ми застосували український відповідник «акціонерні товариства». При цьому була збережена інтернаціональна складова у якості прикметника «акціонерні».

Псевдо інтернаціоналізм indirekt був перекладений українським еквівалентом. Нами був відтворений інтернаціональний префікс in- «непрямий».

Розглянемо переклад інших інтернаціоналізмів, що входять до складу наступного речення.

Der Produzent trgt das gesamte Risiko. – Виробник несе всі ризики.

У цьому прикладі маємо інтернаціоналізм Produzent. На українську мову дана інтернаціональна лексема була перекладена українським відповідником «виробник». Ми могли б застосувати для перекладу такий спосіб як транскрипція чи транслітерація, зберігши графічну чи фонетичну форму «продуцент». Але це українське слово із термінологічними якостями має інше прагматичне та лексичне навантаження, більш характерне для наукового мовлення, наприклад, текстів біологічного спрямування. В межах же даного контексту мова йде про економічні питання, тому у нашому випадку прийнятним є переклад українським відповідником.

Інший інтернаціоналізм Risiko був перекладений нами способом практичного транскрибування. Отже, варіанті перекладу маємо «ризики».

Die nachstehende Tabelle zeigt die Hauptdaten zur landwirtschaftlichen Produktion. – Нижчевказана таблиця демонструє основні дані про обсяг виробництва у галузі сільського господарства.

До складу цього речення входять такі інтернаціоналізми як Tabelle та Produktion. Інтернаціоналізм Tabelle можна віднести до групи псевдоінтернаціоналізмів. Він не може бети перекладений на українську мови як «табель». Виходячи із контекстуального оточення даного речення ми переклали його українським відповідником «таблиця». Перейдемо до наступної інтернаціональної лексеми Produktion. Цей справжній інтернаціоналізм можна було б перекласти шляхом практичного транскрибування як «продукція», але ми віддали перевагу перекладу суто українською лексемою «виробництво», що, на нашу думку, є більш доцільним у даному конкретному прикладі.

Проаналізуємо інший приклад, до складу якого входить запозичений інтернаціоналізм.

Im brigen gelten unsere Allgemeinen Geschftsbedingungen, die Sie auf unserer Homepage finden oder wir Ihnen auch gerne per Post zusenden. – Між тим, Ви можете знайти наш типовий договір на нашій веб-сторінці або ми надішлемо його Вам поштою.

У цьому реченні маємо інтернаціональну лексему Post. Цей інтернаціоналізм належить до групи псевдоінтернаціоналізмів. На українську мову ми переклали його не як «пост», а як «пошта». Ця лексична одиниця є типовим прикладом «фальшивого товариша перекладача», що можу ввести в оману в процесі здійснення перекладу з однієї мови на іншу.

Розглянемо наступне речення, у якому функціонують розширені інтернаціональні лексеми у формі словосполучень, що носять термінологічний характер.

In enger Zusammenarbeit mit den nationalen Zentralbanken sorgt die Europische Zentralbank fr die Vorbereitung und Umsetzung von Beschlssen der Entscheidungsgremien des Eurosystems, d.h. des Rates der Zentralbankprsidenten, des Direktoriums und des Erweiterten Rates. – В рамках більш тісної співпраці з національними центральними банками Європейський центральний банк піклується про підготовку та просування рішень відповідальних органів європейської системи, а саме Ради президентів Центрального банку, Правління та Розширеної ради.

До складу даного прикладу входять не просто окремі інтернаціональні слова, а й інтернаціональні словосполучення такі як nationalen Zentralbanken, Europische Zentralbank, Eurosystem, Direktorium, Rat der Zentralbankprsidenten, Erweiterter Rat.

Розглянемо словосполучення nationalen Zentralbanken та Europische Zentralbank, що є справжніми інтернаціоналізмами. При їх передачі на українську мову ми застосували практичне транскрибування, зберігши інтернаціональну основу слів і додавши українських суфіксів, що обумовлене процесами асиміляції, яким часто піддаються інтернаціоналізми у різних мовах. Отже, ми отримали «національні центральні банки» та «Європейський центральний банк».

Інтернаціональну лексему Eurosystem ми переклали як «європейська система» шляхом практичного транскрибування. При цьому ми також застосували трансформацію заміни, замінивши іменник Eurosystem словосполученням (прикметник + іменник).

Розглянемо інші інтернаціоналізми. Rat der Zentralbankprsidenten належить до категорії запозичених інтернаціоналізмів, зберігаючи при цьому справжній інтернаціоналізм у складі даного словосполучення. З німецької мови це інтернаціональне словосполучення було перекладено українським відповідником «Ради президентів Центрального банку». Варто відмітити. Що ми маємо комплексний підхід до перекладу кожного інтернаціоналізму. Не можна сказати, що у перекладі даного конкретного інтернаціоналізму ми вжили лише український відповідник і більше ніяких способів перекладу. Можна побачити, що через застосування практичного транскрибування та транскрипції були збережені такі інтернаціональні лексеми як «Центральний банк», «президенти». Але у даному випадку ми розглядаємо переклад словосполучення вцілому, як термінологічної одиниці ділового мовлення.

Інтернаціоналізм Erweiterter Rat належить до групи запозичених інтернаціоналізмів. З німецької мови він був перекладений українським відповідником «Розширена рада». При цьому повністю була збережена граматична структура цього інтернаціоналізму: прикметник + іменник.

Інтернаціональна лексема Direktorium, що має латинське походження, належить до групи псевдоінтернаціоналізмів. Вона не може бути перекладена шляхом транскрипції чи транслітерації як «директоріум». Для передачі значення цього інтернаціоналізму ми вжили український еквівалент «Правління», що широко використовується у сучасному діловому мовленні.

Перейдемо до наступного речення, до складу якого входить один із найуживаніших термінів-інтернаціоналізмів ділового мовлення.

Auch die Importe aus den neuen Mitgliedslndern haben seit der Ostffnung stark zugenommen. – Також обсяг імпорту з нових країн-членів Союзу стрімко зріс після розширення східних кордонів.

У даному прикладі маємо інтернаціональну термінологічну одиницю Importe. Вона належить до групи справжніх інтернаціоналізмів. На українську мову ця інтернаціональна лексема була перекладена транскрипцією «імпорт». При цьому ми також застосували трансформацію заміни, змінивши число цього інтернаціоналізму, оскільки вживання слова «імпорт» у множині не є властивим для граматики української мови.

Проаналізуємо переклад наступних інтернаціоналізмів, що функціонують у діловому мовленні.

Die Investitionen sterreichs verlagern sich neuesten Statistiken zufolge von den neuen EU-Mitgliedslndern etwas in Richtung Sdosteuropa. – Згідно найновіших статистичних даних, австрійські інвестиції перебазовуються від нових країн-членів ЄС дещо у напрямку південно-східної Європи.

До складу цього речення входять такі інтернаціоналізми як Investitionen та Statistiken. Інтернаціональна лексема Investitionen є типовим справжнім інтернаціоналізмом. При його перекладі з німецької мови ми вжили спосіб практичного транскрибування, який дозволяє адаптувати інтернаціональну лексему до норм української мови. Отже. У варіанті перекладу маємо «інвестиції».

Інтернаціоналізм Statistiken також належить до категорії справжніх інтернаціоналізмів. При його перекладі з німецької мови ми вжили транскрибування + додали слово «дані» - «статистичні дані». Це було обумовлене тим, що дане словосполучення є типовим для українського реципієнта і робить переклад речення для нього більш зрозумілим.

Перейдемо до іншого речення, насиченого термінологічними інтернаціональними одиницями, та проаналізуємо переклад наявних інтернаціоналізмів з німецької мови на українську.

Auerdem knnen auslndische Rechtspersonnen und natrliche Personnen Filialen, Vertretungen und Personnengesellschaften grnden sowie als Einzelkaufmann ttig werden. – Крім того іноземні юридичні та фізичні особи можуть відкривати філіали, представництва та товариства з обмеженою участю і працювати як одноосібні власники торгівельної фірми.

У цьому прикладі розглянемо такі інтернаціональні лексеми як Rechtspersonnen, natrliche Personnen, Filialen. Однорідні інтернаціоналізми Rechtspersonnen, natrliche Personnen належать до групи запозичених інтернаціоналізмів. З німецької на українську мову вони були перекладені українськими еквівалентами «юридичні та фізичні особи».

Для перекладу справжнього інтернаціоналізму Filialen ми застосували спосіб практичного транскрибування «філіали». У цьому реченні маємо також запозичений інтернаціоналізм Vertretungen, який був перекладений з німецької мови українським відповідником.

Проаналізуємо переклад інтернаціональних лексем, що входять до наступного речення.

In der Praxis kann es gewisse Probleme bereiten, eine solche Bescheinigung zu erhalten, da es in verschiedenen Lndern unterschiedliche rechtliche Herangehenweisen gibt. – На практиці отримання такого свідоцтва може бути проблематичним, оскільки у різних країнах існують різні правові підходи до видачі свідоцтв.

У даному реченні маємо такі інтернаціоналізми як Praxis та Probleme. Обидва належать до групи справжніх інтернаціоналізмів. Інтернаціональна лексема Praxis була перекладена на українську мову транскрибуванням «практика». Що ж стосується інтернаціоналізму Probleme, то при передачі його значення ми вжили практичне транскрибування + трансформацію заміни, замінивши іменник прикметником «проблематичний». На нашу думку цей спосіб перекладу є більш прийнятним в умовах даного контекстуального оточення інтернаціональної лексеми.

Розглянемо особливості перекладу інтернаціоналізмів, що представлені у наступному реченні.

Gerade im Bereich der erneuerbaren Energietrger nimmt Holz (mit 57,4%) neben Wasserkraft eine immer wichtigere Position ein. – У галузі відновлюваних носіїв енергії деревина займає (57,4%) навіть важливіше місце у порівнянні з гідроелектростанціями.

У цьому прикладі проаналізуємо наступні інтернаціоналізми: Energietrger та Position. Інтернаціональна лексема Energietrger належить до групи запозичених інтернаціоналізмів. На українську мову вона була перекладена відповідним еквівалентом «носії енергії».

Слово Position є справжнім інтернаціоналізмом. При його перекладі з німецької мови можна було б застосувати транскрибування і перекласти як «позиція». Але в умовах контексту даного конкретного речення ми віддали перевагу українським відповідником «місце», що є більш прийнятним у даному випадку.

Перейдемо до іншого речення, у якому представлена інтернаціональна термінологічна одиниця.

Nachdem die Warenexporte in Jahr 2003 mit 79 Mrd. Euro einen neuen Hchstwert erreicht hatten, stiegen sie 2004 neuerlich um knapp 14% auf fast 90 Mrd. Euro. – Після експорту товарів на суму 79 мільярдів євро у 2003 році було досягнуто нових найвищих показників, які у 2004 році знову зросли майже на 14% і склали близько 90 мільярдів євро.

У цьому прикладі проаналізуємо інтернаціональну лексему Warenexporte. Цей складний іменник належить до групи запозичених інтернаціоналізмів. Українською мовою він був перекладений словосполученням «експорт товарів». Одна його частина була перекладена транскрипцією, а друга – українським еквівалентом. Більш того, ми вжили трансформацію перестановки, помінявши місцями складові частини Warenexporte у словосполученні еквівалентного перекладу.

Ватро відмітити, що така трансформація є досить типовою, особливо коли мова йде про переклад складних німецьких іменників. Саме перестановка, а у більшості випадків і заміна частин мови складових частин складного німецького інтернаціоналізму викликана існуючими граматичними та лексичними нормами української мови.

Розглянемо переклад інтернаціоналізмів, що представлені у даному реченні.

Wenn die Geldmenge im Vergleich zum Angebot an Waren und Dienstleistungen zu hoch ist, steigt die Inflation. – Коли грошова маса стає більшою, у порівнянні із попитом на товари та послуги, то рівень інфляції зростає.

До складу цього речення входять інтернаціональні лексеми Geldmenge та Inflation. Інтернаціоналізм Geldmenge належить до групи запозичених інтернаціоналізмів. На українську мову він був перекладний українським відповідником «грошова маса».

Лексема Inflation є типовим справжнім терміном-інтернаціоналізмом, що функціонує у діловому мовленні. При його перекладі з німецької мови на українську ми застосували спосіб транскрибування. Таким чином ми отримали «інфляція».

Як ми вже раніше відмічали, переклад інтернаціональної лексики рекомендується здійснювати наступними способами:

- транскрипцією,

- транслітерацією,

- практичним транскрибуванням,

- описовим чи

- синонімічним перекладом.

Та варто зазначити, що нерідко ці способи перекладу комбінуються, щоб найповніше відобразити значення інтернаціоналізмів. Для того, щоб на практиці проілюструвати особливості перекладу інтернаціональних лексем, розглянемо наступні приклади.

Es sind zwei staatliche Institutionen, die fr die Privatisierung der Wirtschaft und die am Privatisierungsprozess beteiligten auslndischen Investoren zustndig sind. – Є дві державні установи, які відповідальні за приватизацію в економіці та процес приватизації, у якому беруть участь іноземні інвестори.

У цьому прикладі розглянемо переклад наступних інтернаціоналізмів Institutionen, Privatisierung, Privatisierungsprozess. Всі ці національні лексеми належать до групи справжніх інтернаціоналізмів. Слово Institutionen належить до соціальної сфери функціонування, але широко використовується і у матеріалах ділового спрямування. На українську мову воно було перекладено українським відповідником «установи».

Справжній термін-інтернаціоналізм Privatisierung був перекладений з німецької мови на українську шляхом практичного транскрибування. Отже, у варіанті перекладу ми отримали «приватизація». Справжній інтернаціоналізм Privatisierungsprozess у формі складного іменника був перекладений за схемою: іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку. При цьому був застосований комплексний переклад: транскрибування + транскрипція. Таким чином, в українському варіанті ми отримали «процес приватизації».

Перейдемо до іншого прикладу, в якому функціонують інтернаціональні лексеми, притаманні діловій сфері функціонування.

Eine aktive Antimonopol-Politik frdert den Wettbewerb und verhindert, dass ein einzelner Investor eine marktbeherrschende Stellung in einem bestimmten Marktsegment gewinnt. – Активна антимонопольна політика підтримує конкуренцію та попереджає виникнення ситуації, за якої один інвестор займає лідируюче місце у певному ринковому сегменті.

У цьому реченні проаналізуємо переклад таких термінів-інтернаціоналізмів: Antimonopol-Politik, Marktsegment.

Інтернаціональна лексема Antimonopol-Politik належить до групи справжніх інтернаціоналізмів. При перекладі цього складного іменника ми застосували транскрибування. Також була застосована заміна частини мови: іменник був замінений на прикметник + іменник. Таким чином, ми отримали «антимонопольна політика».

Інтернаціоналізм Marktsegment належить до групи запозичених інтернаціоналізмів, який містить у собі інтернаціональну складову – segment. Ця лексема була перекладена українським відповідником «ринковий сегмент». При цьому інтернаціональна частина складного іменника була перекладена шляхом транслітерації «сегмент».

Розглянемо наступний приклад, до якого належать інтернаціоналізми.

Deutschland Exportwirschaft floriert sich seit Jahren mit steigender Tendenz, wie erfreulich positive Handelsbilanzen belegen. – Згідно з оптимістичними підтвердженнями торгівельних балансів, німецька економіка, орієнтована на експорт, процвітає вже протягом багатьох років, зберігаючи тенденцію до нарощування потужностей.

До складу цього речення входять наступні інтернаціоналізми: Exportwirschaft, Tendenz, Handelsbilanzen.

Інтернаціональна лексема Tendenz належить до групи справжніх інтернаціоналізмів. На українську мову з німецької вона була перекладена практичним транскрибуванням, набувши українського афіксу «тенденція».

Інтернаціоналізми-терміни Exportwirschaft та Handelsbilanzen відносяться до запозичених інтернаціоналізмів. При перекладі з німецької мови інтернаціоналізму Handelsbilanzen нами був застосований український еквівалент «торгівельні баланси».

Що ж стосується інтернаціональної термінологічної лексеми Exportwirschaft, то для її перекладу ми вжили описовий спосіб перекладу «економіка, орієнтована на експорт». Саме цей спосіб перекладу є найбільш прийнятним, виходячи з контекстуального оточення інтернаціональної лексеми-терміну.

Перейдемо до іншого речення, у якому функціонують інтернаціональні лексеми.

Somit bleibt die Industrie Hauptmotor der wirtschaftlichen Aktivitten und Entwicklungen in sterreich. – При цьому промисловість залишається основним двигуном економічної діяльності та процесів розвитку в Австрії.

У цьому реченні маємо інтернаціоналізми Industrie, Hauptmotor, Aktivitten. Справжній інтернаціоналізм Industrie був перекладений з німецької мови українським еквівалентом «промисловість».

До запозиченого інтернаціоналізму Hauptmotor ми застосували той же самий спосіб перекладу, передавши значення німецького слова українським еквівалентним відповідником «основний двигун». До інтернаціональної частини цієї лексеми – motor можна було б застосувати транскрипцію чи транслітерацію, якби дане слово вживалось у технічному чи науковому мовленні. Ми отримали б «мотор». Але, виходячи з того, що контекстуальна ситуація належить до сфери ділового мовлення, то збереження графічної чи фонетичної форми слова є неприйнятним у цьому конкретному реченні.

Псевдоінтернаціоналізм Aktivitten був перекладений українським відповідником «діяльність». При цьому нам довелося змінити число інтернаціональної лексеми, а саме множину на однину. Це було обумовлене граматичними нормами та правилами української мови.

Розглянемо ще один приклад, особливістю якого є те, що до його складу, окрім звичайних термінів-інтернаціоналізмів, входить інтернаціональна абревіатура.

Ende 2001 waren 1.527 Unternehmen kommerzialisiert, 1.463 staatliche Unternehmen in Aktiengesselschaften bzw. GmbHs mit staatlicher Alleinbeteiligung umgewandelt. – На кінець 2001 року 1527 підприємств були приватизовані, 1473 державні підприємства були реформовані в акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю із виключним державним правом робити капіталовкладення.

До складу даного речення входять наступні інтернаціоналізми: kommerzialisiert, Aktiengesselschaften, GmbHs. Розглянемо переклад кожного окремого інтернаціоналізму і проаналізуємо особливості його перекладу з німецької мови на українську.

Інтернаціональна лексема kommerzialisiert належить до групи справжніх інтернаціоналізмів. Для передачі значення цієї лексеми з німецької мови на українську ми використали спосіб синонімічної заміни. При цьому ми замінили одну інтернаціональну лексему іншою і отримали «приватизовані».

Перейдемо до наступного інтернаціоналізму Aktiengesselschaften. Був перекладений українським відповідником «акціонерні товариства».

До складу цього прикладу входить також інтернаціональна абревіатура GmbHs (Gesellschaft mit beschrnkter Haftung). Цей інтернаціоналізм був перекладений з німецької мови українським еквівалентом «товариство з обмеженою відповідальністю». Ми не могли зберегти форму абревіатури в українському варіанті перекладу ТОВ, оскільки з неї не можливо було зробити множину. Саме тому повна експлікація абревіатури-інтернаціоналізму є найкращим варіантом перекладу у даному реченні.

Проаналізуємо переклад інших інтернаціональних лексем, що входять до складу нижченаведеного речення.

Im Juni 2002 gab es in Polen 8 Freihandelszonen, zwei von diesen (in Warschau und in Wroclaw) sind reine duty-free-shops, die anderen 6 sind auf die Abwiecklung von unternehmerischen Aktivitten ausgelegt. – Станом на липень 2002 року у Польщі було 8 зон вільної торгівлі; дві з них (у Варшаві та Вроцлаві) є реальними магазинами duty-free. В інших 6 проходить певний процес розвитку розвитку підприємницької діяльності.

У даному прикладі є два інтернаціоналізми, які є цікавими з точки зору перекладацького аналізу. Це Freihandelszonen та duty-free-shops. Розглянемо інтернаціоналізм Freihandelszonen. Він належить до групи запозичених інтернаціоналізмів. З німецької мови на українську він був перекладений українським еквівалентним терміном «зони вільної торгівлі».

Проаналізуємо переклад інтернаціональної лексеми duty-free-shops. Це справжній інтернаціоналізм. При його перекладі ми вирішили частково зберегти графічну форму, закладену у мові оригіналу. Оскільки вираз duty-free є доволі поширеним і знайомим українському реципієнту, то саме його графічна форма і була збережена. Для іншої частини цього інтернаціоналізму ми застосували український відповідник shops - «магазини». Таким чином у кінцевому варіанті перекладу даної інтернаціональної лексеми ми отримали «магазини duty-free».

Перейдемо до іншого прикладу.

Der Handel zwischen Freihandelszonen und Drittstaaten unterliegt weder Einfuhrquoten, Grenzgenehmigungen noch Gebhren. – Торгівля, яка здійснюється між зонами вільної торгівлі та третіми країнами, не має ніякого відношення до імпортних квот, прикордонних дозволів та мита.

У цьому реченні маємо наступні терміни-інтернаціоналізми: Einfuhrquoten, Grenzgenehmigungen. Вони належать до групи запозичених інтернаціоналізмів. На українську мову ці інтернаціональні лексеми були перекладені українськими еквівалентами. При цьому ми замінили складні іменники структурою прикметник + іменник. Отже, маємо «імпортні квоти» та «прикордонні дозволи».

Проаналізуємо переклад іншої термінологічної лексеми, що носить інтернаціональний характер.

In den entwickelten Lndern werden schon jetzt rund 80 Prozent des Bruttoinlandsprodukts in den Stdten und Ballungsrumen erwirtschaftet. – У розвинутих країнах вже близько 80 процентів валового внутрішнього продукту виробляється у містах та густозаселених районах.

У цьому реченні розглянемо інтернаціональну лексему Bruttoinlandsprodukt. Цей термін належить до групи запозичених інтернаціоналізмів. З німецької мови на українську він був перекладений традиційним еквівалентом, що функціонує у сфері ділового мовлення, «валовий внутрішній продукт».

Розглянемо переклад іншого речення, до складу якого входить інтернаціональна лексема.

Schon bestehende Gesellschaften, deren Stammkapital niedriger als der Mindestbetrag ist, der ab dem 31. Dezember 2000 gilt, sind verpflichtet, ihr Stammkapital innerhalb einer Frist von fnf Jahren an die neue Mindesthhe anzupassen. – Вже існуючі компанії, чий основний капітал менше мінімального, який діяв до 31 грудня 2000 року, зобов’язані збільшити свій основний капітал до нового затвердженого мінімального рівня у термін до п’яти років.

У цьому реченні маємо інтернаціональну лексему Stammkapital. Вона належить до групи запозичених інтернаціоналізмів. При перекладі з німецької мови цього терміну ми застосували український відповідник «основний капітал». При цьому ми також застосували транскрипцію до перекладу другої частини складного іменника, зберігши в українській мові інтернаціональну лексему «капітал».

Перейдемо до іншого прикладу, в якому функціонують терміни-інтернаціоналізми.

Auslndische Rechtspersonen knnen in folgenden Rechtsformen eine Geschftsttigkeit ausben: Kommanditgesellschaft, Gesellschaft mit beschrnkter Haftung, Aktiengesellschaft. – Іноземні юридичні особи можуть вести ділову діяльність у наступних правових формах: командитне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство.

До складу цього речення входять наступні інтернаціональні термінологічні лексеми: Rechtspersonen, Rechtsformen, Kommanditgesellschaft, Gesellschaft mit beschrnkter Haftung, Aktiengesellschaft. Всі вони належать до групи запозичених інтернаціоналізмів. На українську мову вони були перекладені національними відповідниками: «юридичні особи», «правові фолрми», «командитне товариство», «товариство з обмеженою відповідальністю», «акціонерне товариство».

Розглянемо наступний приклад, до складу якого входить псевдоінтернаціональна лексема.

Jetzt ist es aber so, dass unser wichtigster Kunde Berluccine, das sind Kaufhuser wie bei Ihnen Hertie, der hat Konkurs gemacht. – Але зараз так сталося, що наш найважливіший покупець «Берлускіні», це така мережа магазинів, як у Вас «Харть’є», збанкрутував.

У даному прикладі для нас представляє цікавість інтернаціоналізм Konkurs. Ця інтернаціональна лексема належить до групи псевдоінтернаціоналізмів. Термін Konkurs ні в якому випадку не може бути перекладеним з німецької мови на українську шляхом транскрипції чи транслітерації. Збереження графічної чи фонетичної форми слова є абсолютно неприйнятним, оскільки цей псевдоінтернаціоналізм має абсолютне інше значення від українського схожого за звучанням слова «конкурс». Таким чином, для перекладу ми вжили український еквівалент, який передає прагматичне навантаження цієї лексеми, закладене в німецькій мові. Отже, маємо»збанкрутував».

Перейдемо до аналізу наступного речення.

Also ich kann Ihnen folgenden Vorschlag machen: Sie bezahlen in Raten immer am Anfang des Monats, und solange Sie in Raten zahlen, berechnen wir Ihnen 2% Zinsen auf den Rechtsbetrag, das heit … auf die Summe, die noch offen ist. – Таким чином я можу запропонувати Вам наступне: Ви сплачуєте внесок завжди на початку місяця. І поки Ви будете платити у розстрочку, ми будемо нараховувати Вам 2% на суму залишку, тобто суму. Яка ще не виплачена.

До складу цього речення входить інтернаціональна лексема Summe. Вона відноситься до групи справжніх інтернаціоналізмів. Для її перекладу з німецької мови на українську ми вжили спосіб практичного транскрибування. Отже, у варіанті перекладу ми отримали «сума».

Проаналізуємо переклад іншої інтернаціональної лексеми, яка представлена у наступному реченні.

Und was ich sonst noch so wei ber ihn, ist, das er … ich glaube, er hat jetzt mittlerweile schon fnf Lokale, alle in den neuen Bundeslndern. – І що я ще про нього знаю, так це те, що у нього є вже п’ять ресторанів, всі у нових федеральних землях.

У даному прикладі маємо псевдо інтернаціоналізм Lokale. Для його перекладу з німецької мови ми вжили український відповідник «ресторани». Збереження вихідної інтернаціональної лексеми у перекладі є неприйнятним, оскільки слово «локальний», що є звичним для українського реципієнта, має абсолютно інше значення – «місцевий».

Розглянемо наступне речення, до складу якого входять інтернаціональні терміни ділової сфери функціонування, та проаналізуємо переклад цих інтернаціональних лексем з німецької мови на українську.

Angenommen, Sie legen rechtzeitig einen Wechsel vor, er wird aber nicht eingelst, dann erheben Sie Protest. – Уявимо, що Ви вчасно подаєте вексель, але не можете його погасити. Тоді Ви заявляєте протест.

До складу цього речення входять такі інтернаціоналізми: Wechsel та Protest. Ці інтернаціональні лексеми належать до групи справжніх інтернаціоналізмів. Для перекладу цих термінів-інтернацоналізмів ми застосували транскрипцію: «вексель» та «протест». Якщо говорити про інтернаціоналізм Protest, то можна сказати, що його способом перекладу є також транслітерація. Справа в тому, що і у випадку транскрипції, і транслітерації ми отримуємо однакові варіанти перекладу в українській мові – «протест».

Перейдемо до іншого речення, у якому функціонують інтернаціональні термінологічні системи.

Damit es gar nicht erst zum Protest kommt und somit Ihr guter Ruf als kreditwrdiger Geschftspartner leidet, bitten Sie den Aussteller um Prolongation. – Щоб справа не закінчилася опротестуванням, оскільки Ви втрачаєте реноме фінансово надійного партнера по бізнесу, Ви просите трасанта про пролонгування (продовження терміну дії векселя).

У цьому прикладі розглянемо переклад наступних інтернаціоналізмів: kreditwrdiger та Prolongation. Проаналізуємо спочатку інтернаціональну лексему kreditwrdiger. Вона належить до групи запозичених інтернаціоналізмів. При перекладі першої частини цієї лексеми kredit- ми застосували синонімічний переклад, замінивши одну інтернаціональну лексему іншою зі схожим значенням «фінансово». До другої частини ми застосували український відповідник. Таким чином ми отримали «фінансово-надійний».

Інтернаціоналізм Prolongation належить до групи справжніх інтернаціоналізмів. З німецької мови цей термін був перекладений шляхом практичного транскрибування «пролонгування». При цьому задля того, щоб надати українському реципієнту максимально повний і зрозумілий варіант перекладу, ми вирішили скомбінувати транскрибування з описовим перекладом, поданим у дужках, «продовження терміну дії векселя». Саме такий спосіб перекладу максимально розкриває зміст німецького речення.

В ході нашого дослідження ми вирішили з’ясувати співвідношення інтернаціоналізмів, які здебільшого функціонують у певних сферах, але можуть повноцінно вживатися і в текстах, що належать до сфери ділового мовлення.

Нами були отримані наступні результати. 45% інтернаціоналізмів, що вживаються у діловому мовленні, належать до фінансово-економічної сфери функціонування. Ці дані є доволі зрозумілими, оскільки саме інтернаціональна лексика ділового характеру обумовлює визнання англійської мови „глобальною мовою економіки та бізнесу”. 37% займають інтернаціональні лексеми соціального спрямування. Цей факт можна пояснити тим, що не дивлячись на певну ізольованість ділового мовлення, воно все ж є відкритим до надходження інших слів, тим більш із соціальної, найширшої сфери функціонування інтернаціоналізмів.

Що ж стосується інтернаціоналізмів із юридично-правової сфери функціонування, то вони займають 12%. Це пояснюється тим, що будь-які фінансові операції, як і будь-яка фінансова діяльність неминуче підпорядковується різним юридично-правовим нормам, що регулюють усі економічні процеси.

І наостанок слід зазначити, що інтернаціональна лексика науково-технічної сфери функціонування у матеріалах ділового мовлення, представлена лише 6% через свою специфічність та термінологічність. Усі вищевказані статистичні дані продемонстровані на Рис. 3.1.

Рис. 3.1. Співвідношення інтернаціоналізмів з різних сфер функціонування у матеріалах ділового мовлення

Після того, як нами були проаналізовані різні способи перекладу інтернаціоналізмів, ми дійшли до наступних статистичних результатів.

Найбільша кількість інтернаціональних лексем перекладається способом практичного транскрибування. У відсотковому співвідношенні цей спосіб перекладу займає 30%. Це можна пояснити тим, що після того, як інтернаціоналізми прийшли до української мови, деякі з них були дещо змінені, бо їх необхідно було адаптувати до граматичних та лексичних норм української мови; тому були додані різні закінчення та суфікси, характерні для цієї мови.

Другим за частотою застосування був визнаний спосіб перекладу транслітерацією, який був використаний у 24% випадків. Транскрипція була застосована у 16% випадків перекладу інтернаціоналізмів. Цей факт можна обґрунтувати тим, що для простоти вживання інтернаціоналізмів, коли людям добре відоме значення того чи іншого інтернаціоналізму, то віддається перевага тому, щоб зберегти звукову чи морфемну форму слова. Синонімічна заміна була використана у 7% випадків. Її застосування було здебільшого обумовлене контекстуальними особливостями речень, коли для того, щоб уникнути повторень чи більш точно виразити значення були вжиті синонімічні інтернаціональні замінники. Рідше всього застосовувався описовий метод перекладу – лише у 3% випадків. Це є результатом того, що описовий спосіб перекладу є доволі громіздким і обтяжує український варіант перекладу. Тому цей спосіб передачі лексичного значення інтернаціоналізму використовується переважно у крайніх випадках, коли для того, щоб виразити значення слова буває недостатньо навіть словосполучення.

Варто також відмітити, що запозичені інтернаціоналізми були у 20% випадків перекладені українськими неінтеранціональними відповідниками, оскільки у багатьох випадках інтернаціональні лексеми мають свої еквіваленти у мові перекладу і часто саме суто українські слова можуть повністю розкрити зміст інтернаціоналізму в умовах певного контексту. Нижче на Рис. 3.2. наведене графічне зображення результатів цього дослідження.

Рис. 3.2. Частота застосування різних способів перекладу інтернаціоналізмів

Отже, можна сказати, що у більшості випадків як приналежність інтернаціоналізмів до певної групи, так і способи їхнього перекладу на українську мову обумовлюються контекстуальним оточенням інтернаціональної лексеми. Також слід підкреслити, що у текстах економічного спрямування можна зустріти не лише суто ділову інтернаціональну термінологічну лексику, але й інтернаціоналізми, які функціонують у різних сферах людської життєдіяльності. Таким чином можна стверджувати, що ділове мовлення не є ізольованим від інших, а навпаки – є відкрите до усіх інновацій, що відбуваються як у суспільній, політичній, так і науково-технічній сферах.

ВИСНОВКИ

У ході даної дипломної роботи ми дослідили сутність поняття «інтернаціоналізми», розглянули різні класифікації цих лексичних одиниць, які пропонували лінгвісти на різних етапах вивчення інтернаціональних лексем. Також увага була приділена реалізації прагматичного компоненту значення інтернаціональної лексики. Нами були визначені особливості обсягу значеннєвого змісту інтернаціоналізмів у діловому мовленні, властивості інтернаціональних лексем у текстах економічного характеру.

Проведене нами дослідження дало можливість зробити висновки, які полягають в наступному.

1. Стрімка глобалізація усіх сфер людської життєдіяльності призвела до посилення міжнародних контактів між окремими людьми та цілими компаніями. Такі процеси невпинно сприяють появі такої універсальної лексики, яка б полегшила та зробила більш продуктивним спілкування між різними людьми. Дане дослідження підтвердило, що саме англійська мова, яка на даний час виступає основним джерелом інтернаціональної лексики, представленої у німецькому діловому мовленні, по праву може вважатися такою мовою, що задовольняє комунікативні потреби людей у різних країнах, що працюють в різних галузях. Таким чином, ми можемо стверджувати, що інтернаціоналізми вживаються у фінансово-економічній, політико-юридичній, соціальній та науково-технічній сферах.
2. В ході написання даної дипломної роботи ми з’ясували, що не дивлячись на різні підходи до вивчення інтернаціоналізмів, більшість сучасних лінгвістів-мовознавців схильні до того, щоб виділяти справжні та псевдоінтернаціоналізми. Саме ці два основні типи інтернаціональної лексики дають змогу зрозуміти сутність поняття «інтернаціоналізми». А вже у межах цих груп науковці виділяють різні підвиди інтернаціональної лексики, враховуючи певні принципи класифікацій лексем даного типу. Слід відмітити, що за основу нашого дослідження ми взяли класифікацію А.Е.Рицаревої, оскільки, на нашу думку, вона найбільше підходить до класифікації інтернаціональних лексем, що функціонують у діловому мовленні.
3. В результаті проведеного нами дослідження ми прийшли до висновку, що прагматичний компонент інтернаціоналізмів не збігається в різних мовах. Те ж саме стосується і різних типів мовлення. Як бачимо, цей компонент може змінюватись, та варто відмітити той факт, що такі специфічні властивості ділового мовлення, як відсутність емоційності, прагнення до точності та інші обумовлюють збереження вихідної прагматики інтернаціоналізмів у даному типі мовлення.
4. Проаналізована нами інформація дає підстави стверджувати, що обсяг значеннєвого змісту інтернаціоналізмів в німецькій та українській мовах не є однаковим. Концептуальне поле німецької інтернаціональної лексеми є ширшим від українських відповідників. Цей факт пояснюється тим, що лише кілька, чи взагалі одне значення із семантичного ряду інтернаціоналізму може набувати інтернаціонального статусу через особливості приймаючої мови та мови-посередника.
5. В ході даного дослідження ми визначили, що основними характеристиками інтернаціональної лексики в діловому мовленні є їхній моносемантичний характер та властивість переходити з однієї групи до іншої в залежності від сфери функціонування та контекстуального оточення.
6. Основними засобами перекладу справжніх інтернаціоналізмів є транскрипція, транслітерація, практичне транскрибування, синонімічна заміна; що ж стосується псевдоінтернаціоналізмів та запозичених інтернаціональних лексем, то вони передаються при перекладі, як правило, неінтернаціональними українськими відповідниками.
7. Проаналізувавши різні матеріали економічного спрямування, ми прийшли до висновку, що у фінансово-економічній сфері функціонування займають чільне місце не лише інтернаціоналізми ділового, але й соціального характеру. Це є підтвердженням того, що ділове мовлення не є ізольованим, а навпаки відкритим до надходження інтернаціональних лексем з різних сфер людської життєдіяльності.
8. Найбільша кількість інтернаціоналізмів перекладається з німецької на українську мову способом практичного транскрибування. У відсотковому співвідношенні це складає 30% і пояснюється тим фактом, що у зв’язку з необхідністю адаптування до норм української мови інтернаціоналізми, здебільшого англійського походження, набувають різних афіксів.
9. Описовий метод перекладу застосовується рідше всього – лише у 3% випадків; це обумовлено тим фактом, що оскільки приналежність тексту до ділового мовлення обумовлює такі поняття як стислість і лаконічність, то описовий метод перекладу розглядається як такий, що перевантажує текст інформацією і використовується лише у виключних випадках.

Що ж стосується рекомендацій до практичного застосування результатів даної дипломної роботи, то вони можуть бути корисними під час викладення студентам такої теми як «Інтернаціональна лексика та особливості її перекладу з німецької мови на українську». На нашу думку, висновки, до яких ми прийшли в ході даного дослідження, можуть застосовуватись при складанні лексико-граматичних матеріалів.

Якщо говорити про напрямки подальших досліджень теми, яка була обрана нами для написання дипломної роботи, то можна визначити наступні перспективні аспекти лінгвістичних досліджень:

• зупинитися окремо на перекладі інтернаціоналізмів у певному підвиді ділового мовлення чи певному типі тексту, що належить до офіційно-ділового стилю;
• вивчити вплив інтернаціональних лексем, що належать до соціальної сфери функціонування, на переклад суто ділової інтернаціональної лексеми.

Отже, дослідивши особливості ділового мовлення та специфіку перекладу інтернаціональних слів у межах даного типу мовлення, ми впевнилися в тому, що інтернаціоналізми є невід’ємною частиною офіційно-ділових матеріалів і потребують великої уваги при перекладі для того, щоб уникнути непередбачуваних помилок. Тому ретельний аналіз граматичних та контекстуальних факторів кожного окремого речення має бути першочерговою задачею перекладача, який має справу з діловими документами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акуленко В.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка. – Харьков: Изд-во Харьк. Ун-та, 1972. – 215 с.
2. Акуленко В.В. Лексические интернационализмы и методы их изучения // Вопросы языкознания. – 1976. – № 6. – С. 50-63.
3. Алефиренко Н.Ф. Значение и концепт // Алефиренок Н.Ф. Спорные проблемы семантики. – Волгоград: Перемена, 1999. – С. 59-67.
4. Анисимова Н.П., Корнеева Е.Н., Шадриков В.Д. Познавательные процессы и способности в обучении. – М.: Просвещение, 1990. – 155 с.
5. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. – М.: Высш. Шк., 1991. – 140 с.
6. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. – М.: Наука, 1988. – 341 с.
7. Архипов А.Ф. Письменный перевод с немецкого на русский язык. – М.: КДУ, 2008. – 336 с.
8. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Сов. Энциклопедия, 1966. – 498 с.
9. Бархударов Л.С. Язык и перевод – М.: Междунар. отношения, 1975. – 240 с.
10. Белодед И.К. Интернациональные элементы в лексике и терминологии. – Харьков: Вища школа, 1980. – 208 с.
11. Беляевская Е.Г. Семантика слова. – М.: Высш. Шк., 1987. – 128 с.
12. Бенвенист Э. Общая лингвистика. – М., 1974. – 447 с.
13. Вайнрайх У. Языковые контакты: Состояние и проблемы исследования. – Киев: Вища шк., 1979. – 264 с.
14. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений // Вопросы языкознания – 1953. – №5 – С. 10-17.
15. Гильченок Н.Л. Практикум по переводу с немецкого на русский – Спб.: КАРО, 2006. – 368 с.
16. Гильчёнок Н.Л. Практикум по переводу с немецкого на русский. – СПб: Каро, 2005. – 368 .
17. Горохова И.М., Филиппова Н.А. Пособие по сопоставительной грамматике немецкого и русского языков. – М.: Высш.шк., 1985. – 191с.
18. Григорьев В.П. Об интернациональной языковой форме // Проблемы современной филологии: Сб. статей к 70-летию акад. В.В. Виноградова. – М., 1965. – С. 94-97.
19. Гринев С.В. Терминологические заимствования. (краткий обзор современного состояния вопроса) // В кн.: Лотте Д.С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов – М.: Наука, 1982. – С. 108-135.
20. Дзенс Н.И., Перевышина И.Р., Кошкаров В.А. Теория и практика перевода. – СПбЖ Антология, 2007. – С. 278 – 294
21. Дрозд О.М., Дубічинський В.В., Д’яков А.С. та ін. Словник-посібник економічних термінів. – К.: Видавничий дім «КМ Academia», 1997. – 264 с.
22. Исаев М.И. Проблема искусственного языка международного общения // Проблемы интерлингвистики. – М.: Наука, 1976. – С. 26-35.
23. Кабакчи В.В. Английский язык межкультурного общения / Cross-Cultural English: Учеб. справ. пос. – СПб.: Образование, 1993. – 200 с.
24. Карабан В.І. Переклад англійської наукової та технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. – Вінниця: Нова Книга, 2002. – 564с.
25. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. – Волгоград: Перемена, 2002. – 447 с.
26. Карлинский А.Е. О двух типах проявления взаимодействия языков // Психологические и лингвистические аспекты проблемы языковых контактов. – Калинин: Калин. гос. ун-т., 1978. – С.111-119.
27. Кияк Т.Р. Мотивированность как возможный критерий отбора и упорядочения терминов-интернационализмов // Научно-техническая информация. Серия I, 1985. – № 10. – С. 15-19.
28. Ковалевский Р.Л. Словообразовательные модели интернациональных терминов с компонентами греко-латинского происхождения: Автореф. дис. … канд. фил. наук.: 10.02.04 / Московский институт гуманитарного образования. – М., 1969 – 17 с.
29. Крушельницкая К.Г., Попов М.Н. Советы переводчику. – М.: Астрель, 2004. – 316 с.
30. Кузнецов А.М. Изменения лексических значений под воздействием контекстно-прагматических факторов // Прагматика и семантика: Сб. науч. ст. – М., 1999 – С. 93-117.
31. Кузнецов С.Н. Основные этапы становления интерлингвистической теории // Проблемы международного вспомогательного языка. – М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. – С. 25-40.
32. Кузнецов С.Н. Теоретические основы интерлингвистики. – М.: Университет дружбы народов, 1987. – 207 с.
33. Науменко Л.П. Діловий дискурс та його функціонально-стильові характеристики // Мовно-літературний альманах. – 2005. – № 15. – С. 32-36.
34. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. – М.: Высшая школа, 1988. – 166 с.
35. Офіційний сайт Іноземного Торгівельного Представництва Австрії у Сполучених Штатах Америки: http:// www.ausriantrade.org/
36. Офіційний сайт компанії Gustav LINDER KG: http:// www.gustav-linder.at/
37. Офіційний сайт компанії LOTOS Group: http:// www.lotos.pl/
38. Офіційний сайт компанії STYX Naturkosmetik Gmbh: http:// www.styx.at/
39. Офіційний сайт Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського: http:// www.nbuv.gov.ua/
40. Попряник Л.В. Практикум по переводу с немецкого языка на русский текстов экономического содержания. – М.: НВИ-Тезаурус, 2003. – 136с.
41. Рыцарева А.Э. Прагмалингвистический аспект интернациональной лексики (на материале немецкого языка): Автореф. дис. … канд. филол. наук.: 10.02.04 / Волгоградский социально-гуманитарный университет. – Волгоград, 2002 – 19 с.
42. Сиротинина О.Б. Тексты, текстоиды, дискурсы в зоне разговорной речи // Человек – Текст – Культура. - Екатеринбург, 1994. – С. 105 –124.
43. Слухай Н.В. Сучасні лінгвістичні теорії концепту як мовно-культурного феномену // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. Наук. Праць. – № 7. – К., 2002. – С. 462-470.
44. Солодухо Э.М. Проблемы интернационализации фразеологии. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1982. – 148 с.
45. Телия В.Н. Типы языковых значений. Связанное значение слова в языке - М.: Наука, 1981. – 269 с.
46. Хайруллин М.Б. Некоторые вопросы единства интернационального и национального в разносистемных языках. – Казань: Изд-во ун-та, 1991. – 73 с.
47. Эндерби К. Может ли существовать международный язык? // Международная жизнь. – 1990. – №5. – С. 63-71.
48. Crystal D. Global Understanding for Global English // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация, 2001. – №4 – С.13-28.
49. Dijk T. van. The Study of Discourse // Discourse as Structure and Process/ Ed. by T. van. Dijk. – Vol. l. – L.: Sage Publ., 1998. – P. 1-34.
50. Peter Braun, Burkhard Schaeder, Johannes Volmert (eds.): Internationalismen II. Studien zur interlingualen Lexikologie und Lexikographie (Reihe Germanistische Linguistik. Band 246), Tbingen: Niemeyer 2003, ISBN 3-484-31246-7.
51. Wallraff B. What Global Language? - Atlantic Monthly, Nov 2000, Vol. 286, Issue 5 – P. 52-60.

Переклад інтернаціональної лексики та спеціальних галузевих термінів