Вокально-ансамблеве аранжування

Рівненський державний гуманітарний університет

Інститут мистецтв

Музичне мистецтво

Кафедра Естрадної музики

Курсова робота

з дисципліни

«Вокально-ансамблеве аранжування»

Виконала:

студентка 4 курсу (4р.н.)

кафедри Естрадної музики

спеціалізації «Естрадний спів»

денної форми навчання

Блащук Ірина

Перевірила:

канд. істор. наук доцент Смирнова Т.В.

Рівне - 2015

План

1. Класичне аранжування
2. Українська народна пісня «Ой як було хорошейко»
3. Коротка анотація на твір;
4. Матеріал оригіналу;
5. Матеріал перекладу;
6. Літературний текст твору.

1. Слова Ліни Костенко, музика Богдана Янівського «В пустелі сизих вечорів»
2. Коротка анотація на твір;
3. Матеріал оригіналу;
4. Матеріал перекладу;
5. Літературний текст твору.

1. Аранжування з ознаками джазової організації
2. Музика Ф. Грубер, обробка Л.Байда, текст оригіналу Йозеф Мор

«Свята ніч»

1. Коротка анотація на твір;
2. Матеріал оригіналу;
3. Матеріал перекладу;
4. Літературний текст твору.

Коротка анотація

на українську народну пісню «Ой як було хорошейко»

1. Загальний аналіз твору

Пісня «Ой як було хорошейко» входить до збірника «Мелодії з голосу Лесі Українки», який у 1917 році після її смерті видав чоловік Лесі Климентій Квітка. Цю пісню, як і інші українські народні пісні, Леся Українка переймала від людей свого рідного волинського краю.

Леся Українка (1871 – 1913) - українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі. Леся Українка найславніша українська поетеса, послідовник та енергійний борець за утворення українського народу.

Пісня відноситься до жанру лірико-побутової. Основною проблематикою твору є – нещаслива дівоча доля та війна, яка забирає життя молодих хлопців.

Головними персонажами твору є дві сестри. У творі йдеться про тяжку долю одної з сестер: її коханий не вернувся з війни. Головна сюжетна лінія будується на тому, що дівчата пускають вінки на воду. Усіх дівчат вінки поспливали, а однієї сестри потонув. Характер твору сумний, трагічний.

Ще один композитор, який вніс цю пісню до своєї збірки пісень був Філарет Михайлович Колесса (1903-2006) – етнограф, фольклорист, педагог, музикознавець, і літературознавець, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Основоположник українського етнографічного музикознавства. Композиторська діяльність Ф. Колесси зосереджена переважно в хоровому жанрі. Оригінальні хори на слова Т. Шевченка, Ю. Федьковича, О. Маковея, О. Олеся та інших поетів, численні обробки українських народних пісень були невід’ємною частиною репертуару західноукраїнських хорових колективів і здобули широке визнання. Твори Ф. М. Колесси, які є цінною частиною української хорової спадщини, збагачують репертуар сучасних професійних та самодіяльних колективів. Цей твір в його збірці «Шкільний співаник» має ще одну назву «Сестри».

1. Музично- теоретичний аналіз аранжування
2. Тип та вид хору – чотириголосний мішаний хор чи ансамбль.
3. Форма твору – куплетна, квадратної структури (5 куплетів по 16 тактів).
4. Фактура даного твору – гомофонно-гармонічна.
5. Ладо-тональний план.

Твір написаний в тональності – a moll (ля мінор).

1. Метро-ритм та розмір.

Розвиток музичного матеріалу партитури відбувається у незмінному розмірі 3/4.

Ритмічний малюнок твору складається з рівномірного руху четвертних, які чергуються з восьмими і подекуди з половинними.

1. Темп даного твору «Andantino» (Легким ходом)
2. Динаміка твору – «mp» (мецо-піано).
3. Голосоведіння - плавне, переважаючим є гармонічне з’єднання голосів. Увагу хорового колективу (альт, тенор) слід звернути на стрибки у партіях на інтервали кварти, сексти, октави.

ІІІ. Вокально-хоровий аналіз

1. Діапазон усього хору й окремо взятих партій:

Загальний

По партіям

1. Теситура

Діапазони хорових партій та принцип голосоведіння зручний для теситурних умов виконання. Всі голоси співають у середньому регістрі.

1. Вид хорового ансамблю

При виконанні твору особливу увагу треба звернути та метро-ритмічний, тембровий ансамбль.

1. Стрій

Твір виконується без супроводу (a capella). Під час співу варто орієнтуватися на гармонічний стрій, оскільки неточність інтонування може призвести до фальшивого звучання тональних відхилень.

1. Особливості хорового дихання

Хорове дихання під час виконання – ланцюгове.

IV. Виконавський аналіз твору

Хорова партитура написана для мішаного складу.

Диригенту у репетиційній роботі з співаками слід звернути увагу на музичне фразування, дихальну опору, темброву однорідність і загальну хорову звучність. Виконання куплетів твору, в яких розкривається ідейно-художній зміст пісні, потребує детального опрацювання кульмінаційних зон.

Завдання диригентської техніки:

• вибір диригентських жестів і міміки для конкретизації емоційного розвитку музичного образу;
• показ метро-ритму;
• контроль за точністю інтонування і гармонічним строєм, показ музичного фразування.

Зроблено переклад з одноголосної мелодії на чотириголосний мішаний хор або ансамбль.

«Ой як було хорошейко»

Укр. нар. пісня

Ой як було хорошейко,

як рід з родом п’є:

вип’є чарку, вип’є другу

та й по сестру шле.

Сеструнейко, голубойко,

тепер же нас дві…

Як підеш ти в сад гуляти,

скажися мені.

Як будеш ти квітки рвати,

ізорви й мені,

як будеш ти вінки плести,

ісплети й мені.

Як будеш їх на Дунай нести,

понеси й мого,

пусти його, зеленого,

на самеє дно.

А всі вінки поспливали,

тільки мій на дні,

а всі хлопці з війни прийшли,

лиш мій на війні.

Коротка анотація

на аранжування пісні «В пустелі сизих вечорів»

Б. Янівського на слова Ліни Костенко

І. Загальний аналіз твору

Богдан-Юрій Ярославович Янівський (1941-2005) – видатний український композитор, піаніст та педагог. Член національної спілки України, Народний артист України. Автор оркестрових та камерно -інструментальних творів і музики до численних драматичних вистав. Богдан Янівський звернувся до пісенного жанру в 1967 році. Поклав на музику поезію Л.Костенко, Р.Кудлика, І.Франка, Д.Павличка та інших поетів. Б. Янівський дуже уважно ставився до вибору текстів для пісень, вважаючи їх не лише складовою жанру, але і магічним стимулом, поштовхом до творчості. Богдан Янівський був одним з тих композиторів, які долучилися до створення української пісенної естради. І саме в період становлення цього нового жанру, з'являється велика кількість творів, які в наш час дуже яскраво відрізняються від пісенної естради сьогодення. Аналізуючи твори Б. Янівського не можна не помітити зв'язок їх із професійною класичною музикою. Прикладом такого зв'язку є твір на слова Ліни Костенко "В пустелі сизих вечорів" який був написаний в 1972 році. На мою думку даний твір є глибоко філософським і емоційним. Це особливо відчувається в поезії, яку обрав композитор.

Пісня «В пустелі сизих вечорів» написана на слова відомої української поетеси і письменниці Ліни Костенко. Ліна Костенко (1930р.) є видатною постаттю українського культурного життя завдяки своїй сильній особистості. Вона посідає виняткове місце в українській літературі останніх чотирьох десятиліть. Твори Л. Костенко на літературні теми активізують самоусвідомлення поезією своєї ролі в системі справжніх духовних цінностей. Достатньо їх і в збірці «Над берегами вічної ріки», а ще більше в книжках «Неповторність» і «Сад нетанучих скульптур». Ліна Костенко є також авторкою кіносценаріїв та кваліфікованим перекладачем польської лірики. Талант поетеси, чудової жінки, що вміє відчувати, вміє дослуховуватися до найінтимніших своїх почуттів, проникати в найпотаємніші куточки людської душі, не міг не втілитися в поезіях про кохання. І саме в даному творі це спостерігається. Ліна Костенко — тонкий лірик, автор блискучих поезій інтимного характеру. 

ІІ. Музично-теоретичний аналіз аранжування

1. Тип та вид хору – чотириголосий мішаний ансамбль або хор.
2. Форма твору – куплетна: два куплети у формі 8-тактового періоду квадратної будови з двох речень (4+4).
3. Фактура твору – гомофонно-гармонічна з елементами поліфонічного викладу.
4. Ладо-тональний план. Твір написаний в тональності a-moll (Ля мінор).
5. Метро-ритмічна організація – твір написаний у розмірі (4/4).
6. Темп – Moderato (помірно). Також у тексті зустрічаються темпові позначення ritenuto (заповільнити).
7. Динаміка – від p до mf. Характерне збільшення звучності в кульмінації твору. Використовуються позначення крещендо і димінуендо.
8. Голосоведіння – переважаюче плавне, зручне для співу в ансамблі.

ІІІ. Вокально-хоровий аналіз

1. Діапазон усього хору й окремо взятих партій

Загальний

По партіям

1. Теситура – у творі основне вокальне навантаження зосереджене у середньому регістрі.
2. Вид хорового ансамблю – виконання твору потребує дотримання метро-ритмічного, тембрового, кантиленного ансамблю.
3. Стрій - твір виконується без супроводу (a capella). В процесі інтонування співаки повинні орієнтуватися на гармонічний стрій.
4. Вокальні труднощі – пов’язані із точністю інтонування альтерованих звуків, інтервальними стрибками, .
5. Особливості хорового дихання – по-фразне. Фрази відділені короткими паузами, в які треба брати дихання.

IV. Виконавський аналіз твору

В репетиційній роботі диригент повен звернути увагу передусім на стилістичну своєрідність музично-виконавської інтерпретації твору. Романтично-символістський образ вимагає філігранної хорової (ансамблевої) звучності, колористичності гармонічної вертикалі, дотримання динамічних відтінків. Корисною буде робота з кожною партією окремо, далі – зведення в ансамбль жіночих голосів і чоловічих.

Завдання диригентської техніки:

• показ метру, ритмічного малюнку і фермат;
• показ темпу і динамічних відтінків;
• вибір жестів і міміки, відповідних до поетично-музичного образу.

Зроблено переклад: з солоспіву на чотириголосний мішаний ансамбль або хор.

"В пустелі сизих вечорів..." Л.Костенко

В  пустелі  сизих  вечорів,
в  полях  безмежних  проти  неба
о,  скільки  слів
і  скільки  снів
мені  наснилося  про  тебе!

Не  знаю,  хто  ти,
де  живеш,
кого  милуєш  і  голубиш.
А  знаю  -  ти  чекаєш  теж,
тривожно  вгадуєш  і  любиш.

І  я  прийду  в  життя  твоє.
Тебе,  незнаного,  впізнаю,
як  син  вигнанця  впізнає
прикмети  батьківського  краю.

Я  ради  цього  ладна  жить.
Всі  інші  хай  проходять  мимо,
аби  в  повторах  не  згубить
одне,
       своє,
               неповториме.

Нехай  це  -  витвір  самоти,
нехай  це  -  вигадка  й  омана!
Моєму  серцю  снишся  ти,

як  морю  сняться  урагани.

Коротка анотація

на аранжування твору «Свята ніч»

з ознаками джазової організації

І. Загальний аналіз твору

«Тиха ніч» (нім. Stille Nacht) — різдвяна пісня, створена в Австрії в 1818. Одна із найвідоміших і найпоширеніших у різних мовах по всьому світу різдвяна пісня. Була створена 24 грудня 1818 року у різдвяний вечір в австрійському селі Оберндорф під Зальцбургом. Текст пісні створив вікарій церкви св. Ніколауса та поет Йозеф Мор. Музику написав шкільний вчитель, композитор і органіст Франц Грубер. Прем'єра пісні відбулася того ж дня на урочистій різдвяній месі. Власне текст пісні у вигляді віршу Йозеф Мор написав ще в 1816 році. Але оскільки орган місцевої церкви занадто довго перебував на ремонті, Мор був змушений підбирати акорди до майбутньої мелодії на гітарі. Мелодію на прохання Йозефа Мора написав Франц Грубер. Тому ініціатором самої пісні вважається саме Йозеф Мор.

Через деякий час пісня широко розповсюдилася Європою, в німецьких церковних пісенних збірках вона з'явилася в 1831 році, причому в них значилося: «Автори тексту і музики невідомі». Авторство Мору і Грубера вдалося остаточно встановити лише в 1854році.

Святкуючи Різдво в 1853-му році, прусський король Фрідріх Вільгельм IV був вражений, почувши «Тиху ніч». Придворний концертмейстер отримав наказ розшукати авторів цієї пісні. А як це було зробити? Грубер і Мор не були знаменитими. Йозеф до того часу помер жебраком, не проживши і 60 років. А Франца Грубер могли б довго ще шукати, якби не один випадок.

Хор Зальцбурга напередодні Різдва в 1854 році репетирував «Тиху ніч». Один з хористів на ім'я Фелікс Грубер співав її інакше, не так як усі. І зовсім не так, як учив регент хору. Отримавши зауваження, він ввічливо відповів: «Я співаю так, як мене навчив батько. А батько знає краще за всіх, як правильно співати. Адже він сам склав цю пісню ».

На щастя, регент хору знав концертмейстера прусського короля і йому був відомий наказ ... Таким чином, Франц Грубер залишок своїх днів прожив у достатку і пошані.

Тоді ж стала відомою досить курйозна історія створення знаменитої нині пісні.

На сьогоднішній день даний твір має ряд обробок та виконується багатьма виконавцями різних жанрів (вокальний, інструментальний, хоровий тощо). Однією з цікавих обробок є представлений матеріал Байди Людмили Анатоліївни.

Байда Л.А. – професор кафедри теорії та методики музичної освіти, хорового співу та диригування Інституту мистецтв НПУ імені М.П. Драгоманова, відмінник освіти, лауреат премії імені М.В.Лисенка, заслужений діяч мистецтв України. Людмила Анатоліївна веде широку науково-методичну роботу. Вона — автор цікавих статей, навчально-методичного посібника «Вокально-хорова робота у системі підготовки майбутнього вчителя музики» (1997 рік) і багатьох методичних розробок.

ІІ. Музично-теоретичний аналіз аранжування

1. Тип та вид хору – чотириголосний мішаний хор.
2. Форма твору – куплетна ( 3 куплети )
3. Фактура твору – гомофонно-гармонічна.
4. Ладо-тональний план –твір написаний в тональності (D-dur) ре-мажор, з використанням функційних зворотів класичної гармонії.

Матеріал перекладу (з ознаками джазової організації) зроблено у тональності E-dur (мі мажор), збагачений ускладненими ритмічними малюнками.

1. Метро-ритмічна організація – розвиток музичного матеріалу відбувається у розмірі (3/4). Рівномірний рух четвертними тривалостями чергується із пунктирною ритмічною групою.
2. Матеріал перекладу (з ознаками джазової організації) включає синкоповані ритмічні групи.
3. Темп – незмінний.
4. Динаміка –від mp до mf.
5. Голосоведіння - переважаюче плавне, зручне для співу в ансамблі.

ІІІ. Вокально-хоровий аналіз

1. Діапазон усього хору й окремо взятих партій

Загальний

По партіям

1. 
   Теситура - у творі основне вокальне навантаження зосереджене у середньому регістрі.
2. Вид хорового ансамблю - виконання твору потребує дотримання метро-ритмічного, тембрового, кантиленного ансамблю.
3. Стрій - твір виконується без супроводу (a capella). В процесі інтонування співаки повинні орієнтуватися на гармонічний стрій.
4. Вокальні труднощі – пов’язані з точністю інтонування і поліритмікою, тембровим ансамблем і хоровим балансом.
5. Особливості хорового дихання - по-фразне, в тривалих музичних фразах – ланцюгове.

IV. Виконавський аналіз твору

Аранжування виконане для мішаного хору та транспоноване у тональність мі-мажор. Партитура є посильна для професійного хору. Для виконавців хору, ансамблю важливим є відтворення відповідного святкового характеру різдвяної пісні-колядки, враховуючи внесені ритмічні ускладення.

Йозеф Мор Свята ніч Тиха ніч, свята ніч! Ясність б'є від зірниць. Дитинонька Пресвята, Така ясна, мов зоря, Спочиває в тихім сні. Тиха ніч, свята ніч! Ой, зітри сльози з віч, Бо Син Божий йде до нас, Цілий світ любов'ю спас, Вітай нам, святе Дитя! Свята ніч настає, Ясний блиск з неба б'є, В людськім тілі Божий Син Прийшов нині в Вифлеєм Щоб спасти цілий світ. Тиха ніч, свята ніч! Зірка сяє ясна, Потішає серця, Величає Христа. Дитя святе, як зоря, Нам світи, зоря ясна!

Вокально-ансамблеве аранжування