Об’єкти логістичного управління та логістичні операції

Лекція 4. Об’єкти логістичного управління та логістичні операції.

1. Поняття та показники матеріального потоку. Класифікація матеріальних потоків.

2. Інформаційні потоки та їх класифікація.

3. Фінансові потоки та їх класифікація.

4. Поняття та особливості потоків послуг.

Визначення об’єкту та предмету логістики як науки про управління потоковими процесами у соціо-економічних системах.

Об’єктом дослідження логістики як науки і об’єктом управління логістики як сфери підприємництва (функціональної сфери менеджменту) є система матеріальних, інформаційних, фінансових та інших потоків. Принципова відмінність логістичного підходу від управління рухом матеріальних ресурсів, яке йому передувало, полягає у тому, що тепер об’єктом управління став потік – множина об’єктів, котра сприймається як єдине ціле.

Таблиця 1

Вид потоку	Визначення
Матеріальний	Раціональне організаційне переміщення матеріальних ресурсів між економічними суб’єктами у відповідному часовому інтервалі з нарощенням вартості, пов’язане із переробленням ресурсів і виготовленням продукції для кінцевих споживачів.
Фінансовий	Рух фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення ефективної діяльності на основі використання оптимальних схем поєднання потокових процесів в логістичних системах та між ними.
Інформаційний	Сукупність повідомлень, необхідних для управління логістичними процесами, потоками і системами, що циркулюють між ними та вздовж логістичного ланцюга.
Сервісний	Своєчасне надання інформації щодо формування та переміщення логістичних потоків і координації управлінських дій, дотримання обумовлених термінів руху і структури цих потоків, надання комфортності споживачам на завершальному етапі товароруху, пост виробниче (післяпродажне) обслуговування.

1. Поняття та показники матеріального потоку. Класифікація матеріальних потоків.

Потік можна визначити як сукупність об’єктів, яка сприймається як єдине ціле, що існує в певному часовому інтервалі та вимірюється в абсолютних одиницях за певний період. При цьому параметри потоку характеризують саме процес, що відбувається, а не саму сукупність об’єктів.

Матеріальний потік (material flow) являє собою сукупність сировини, матеріалів, складових частин, напівфабрикатів, готових виробів, що рухаються від постачальників через виробничі та/або дистрибуцій ні організації (підрозділи) до споживачів.

Відповідно до іншого визначення, матеріальний потік розглядається як „продукція (у вигляді вантажів, деталей, товарно-матеріальних цінностей), що розглядається в процесі прикладення до неї різних логістичних (транспортування, складування, тощо) та/або виробничих (механообробна, зборка і т. д.) операцій”. Даний підхід наголошує на важливій особливості матеріального потоку – його суть на вході та на виході з кожної окремої операції, підсистеми та в організації взагалі змінюється, а вартість в процесі руху зростає.

Також є визначення матеріального потоку як „руху та збереження матеріалів та товарів, які починаються від транспортування від постачальника сировини, матеріалів і комплектуючих, і закінчується після продажним сервісом та утилізацією”. Таке визначення враховує потоки на всіх стадіях життєвого циклу продукції. Відповідно до такого підходу доцільно виділити реверсивні (зворотні) матеріальні потоки.

Матеріальний потік передбачає наявність таких процесів як складування, транспортування, переробка, інші процеси (операції) з потоком чи його складовими, що забезпечують перетворення вхідного потоку на заздалегідь визначений (запланований) кінцевий продукт на виході. Як вже зазначалось, матеріальний потік в статичному стані перетворюється на матеріальний запас; це відбувається на етапах зберігання потоку чи його частини (у вигляді запасів сировини та матеріалів для забезпечення процесу виробництва, запаси незавершеного виробництва та запаси готової продукції)

У науковій та навчальній літературі досить часто зустрічається наступний підхід до класифікації матеріальних потоків. зробити схему

По відношенню до системи виділяють:

внутрішні потоки, які циркулюють в межах підприємства,

зовнішні, які потрапляють чи виходять ззовні.

Також, можливо виділити наскрізні потоки, які входять в організацію (при цьому вони можуть оброблятися чи змінюватись) та покидають її межі.

За ступенем неперервності виділяють:

неперервні потоки (в кожний момент часу частина або весь потік знаходиться в русі)

дискретні (переміщення об’єктів потоку відбувається з інтервалами).

Залежно від ступеня регулярності потоки можна поділити на:

детерміновані, тобто такі, що в будь-який момент часу мають завчасно відомі параметри,

стохастичні, для яких параметр може бути прогнозований з певною вірогідністю.

За стабільністю потоки поділяються:

на стабільні та нестабільні.

Залежно від ступеня мінливості, потоки поділяються на:

стаціонарні, інтенсивність яких постійна,

нестаціонарні зі змінною інтенсивністю.

Відповідно до характеру руху виділяють:

потоки із рівномірним та з нерівномірним рухом.

За ступенем періодичності потоки класифікують на

періодичні (характеризуються постійними параметрами чи наявністю закономірності їх змін)

неперіодичні (закономірність змін відсутня).

За відповідністю потоку до запланованого ритму виділяють:

ритмічні та неритмічні потоки.

За ступенем складності потік може бути:

простим (диференційованим), який складається з об’єктів одного виду, та складним (інтегрованим), тобто таким, що об’єднує в єдину категорію об’єкти різного виду.

За ступенем керованості потік поділяється на:

керований, тобто такий, що адекватно реагує на вплив керуючої системи, та некерований, тобто такий, що не піддається впливу або результати цього впливу не відповідають запланованим.

За натурально - речовим складом: одно асортиментні і багато асортиментні.

За ступенем сумісності: сумісні та несумісні. Даний аспект особливо важливо враховувати при транспортуванні та зберіганні продовольчих товарів.

За консистенцією матеріальний потік може бути поділений на:

насипний, наливний потік та такий, що складається з тарно-штучних одиниць.

Залежно від специфіки складових потоку, він може потребувати звичайних умов транспортування та зберігання або особливих.

Отже, матеріальний потік – це продукція (у вигляді вантажів, деталей, товарно-матеріальних цінностей), що розглядається в процесі застосування до неї різних логістичних (транспортування, складування тощо) і/або технологічних (механообробка, складання тощо) операцій і віднесена до певного часового інтервалу. Матеріальний потік не на даному інтервалі, а у даний момент часу переходить у матеріальний запас.

Матеріальний потік зовнішній – матеріальний потік, що протікає у зовнішньому (щодо логістичної системи) середовищі.

Матеріальний потік внутрішній – матеріальний потік всередині даної логістичної системи.

Матеріальний потік вхідний – зовнішній матеріальний потік, що надходить до даної логістичної системи із зовнішнього середовища.

Матеріальний потік вихідний – зовнішній матеріальний потік, що надходить із даної логістичної системи до зовнішнього середовища.

Вантажний потік – кількість вантажів, перевезених окремими видами транспорту в певному напрямі від пункту відправлення до пункту призначення за певний період (як правило, за рік).

Основними параметрами, що характеризують матеріальний потік

є початкові та кінцеві пункти призначення, траєкторія переміщення, довжина шляху, швидкість і час руху, проміжні пункти, інтенсивність.

Довжина шляху має значне значення для вхідних та вихідних матеріальних потоків. Для вхідного потоку вона може бути визначена як довжина від складу постачальника до складу запасів організації по траєкторії руху (фактична довжина). Для вихідного – як шлях, який пройшов матеріальний потік від складу готової продукції до складу оптового покупця або ж до кінцевого споживача.

Час руху матеріального потоку

Час руху матеріального потоку можна визначити наступним чином:

час між двома обраними пунктами (на виробництві – операціями), протягом якого матеріальний потік знаходиться в динамічному стані;

час між двома обраними пунктами (операціями) з урахуванням часу, протягом якого потік знаходився у вигляді запасів.

Під проміжними пунктами руху матеріального потоку можна розуміти як структурні підрозділи організації (цехи, дільниці), так і технологічні операції (фрезерування, складання).

Потужність матеріального потоку визначається в критичних точках, які ще називають „вузькими місцями”, які виникають на окремих операціях, здебільшого у процесі виробництва. При цьому вузькі місця можна розширяти за допомогою збільшення пропускної здатності на операціях, що створюють ці місця (залучення додаткових одиниць устаткування чи робітників) або шляхом використання заздалегідь сформованого запасу, який зможе поповнити потік до рівня потенційної потужності.

Схема наявності вузького місця на шляху матеріального потоку

Примітка: 1 – початкова точка дослідження матеріального потоку, яка розглядається як вхідний матеріальний потік, 3, 5, 7 – матеріальний потік між операціями, 2, 4, 6 – проходження матеріального потоку послідовних операцій, 8 – потужність потоку, 9 – потенційна потужність матеріального потоку на даному проміжку руху.

Схема руху матеріальних потоків та утворення запасів

Матеріально-речова трансформація матеріального потоку у просторі і часі у мікрологістичній системі (на рівні промислового підприємства) передбачає наявність таких процесів (операцій), як складування, транспортування, механо- та хімічна обробка, інші процеси (операції) з потоком чи його складовими, що забезпечують перетворення вхідного потоку на заздалегідь визначений (запланований) кінцевий продукт на виході.

Згідно з таким підходом, управління матеріальним потоком можна розглядати як:

• управління процесами постачання, виробництва та збуту;
• управління операціями, через які проходить потік;
• управління рухом потоку між операціями;
• управління запасами.

Ефективність управління матеріальними потоками істотно впливає на собівартість продукції, а отже – на ціну і конкурентоспроможність товару та на прибуток підприємства.

Процес управління матеріальними потоками на підприємстві суттєво залежить від специфіки діяльності підприємства та його цілей. Досить суттєво на цей процес впливає стабільність попиту (сезонний, прогнозований, залежний, незалежний тощо) , характеристика продукції та ресурсів для її виготовлення (термін придатності, умови зберігання, габарити та вартість), маркетингова стратегія, умови руху потоку в операційній системі (тип операційної системи тощо) та ступінь використання методів та інструментів логістики на підприємстві.

Управління матеріальним потоком розглядається як діяльність, метою якої є поліпшення забезпечення матеріальними ресурсами, підвищення рівня використання виробничих потужностей, забезпечення найбільш ефективного використання матеріальних ресурсів в ході виробничого процесу та прискорення оборотності коштів, вкладених в матеріальні ресурси та зменшення витрат, пов’язаних з матеріальними потоками та запасами .

Зауважимо, що важливою особливістю матеріального потоку є зміна матеріально-речової форми та вартості на вході та на виході з кожної окремої операції, підсистеми організації. При продажі матеріального потоку у вигляді готової продукції ця вартість складатиме значну частину собівартості. Ефективність організації руху, зберігання та обробки матеріального потоку дозволяє зменшити вартість матеріального потоку, як наслідок – і собівартість готової продукції, що, в першу чергу, і зумовлює необхідність управління матеріальними потоками, що і становить ключову задачу і пріоритет логістики на стратегічному, тактичному та операційному рівнях.

Також є визначення матеріального потоку як «руху та збереження матеріалів та товарів, які починаються від транспортування від постачальника сировини, матеріалів і комплектуючих, і закінчується після продажним сервісом та утилізацією». Таке визначення враховує потоки на всіх стадіях повного життєвого циклу продукції.

Схему руху матеріального потоку та головними пунктами, через які він проходить на шляху від постачальника до споживача, можна зобразити наступним чином (рис. нижче). При цьому важливо зазначити, що матеріальний потік переміщується не лише між окремими пунктами, а й всередині їх. Найбільш суттєві та складні процеси руху та зміни (не лише вартості, а й форми) матеріального потоку в організації відбуваються в процесі трансформації потоку в операційній підсистемі.

2. Інформаційні потоки та їх класифікація.

Роль інформаційно-комп’ютерної підтримки логістичного менеджменту важко переоцінити. Сучасний стан логістики багато у чому визначається бурхливим розвитком і впровадженням у всі сфери бізнесу інформаційно-комп’ютерних технологій. Реалізація більшості логістичних концепцій (систем) була б неможливою без використання швидкодіючих комп’ютерів, локальних обчислювальних мереж, телекомунікаційних систем і інформаційно-програмного забезпечення. Роль інформаційного забезпечення логістичного процесу настільки велика, що багато фахівців виділяють особливу інформаційну логістику, котра має самостійне значення в бізнесі та керуванні інформаційними потоками і ресурсами.

Назвемо інформаційним потоком потік повідомлень у мовній, документній (паперовій чи електронній) та іншій формі, призначений для реалізації керуючих функцій, який генерується первинним матеріальним потоком між ланками логістичної системи, що розглядається, або між даною логістичною системою і зовнішнім середовищем.

Класифікацію інформаційних потоків доцільно будувати за такими ознаками:

За відношенням до логістичних операцій і функцій можна виділити елементарні, комплексні, ключові та базисні інформаційні потоки.

За відношенням до логістичної системи (або її окремих ланок) інформаційні потоки поділяються на:

внутрішні й зовнішні (відповідно такі, що циркулюють всередині логістичної системи (або її окремої ланки) чи між логістичною системою і зовнішнім середовищем);

горизонтальні, що належать до одного рівня ієрархії логістичної системи, і вертикальні – від верхнього рівня логістичного менеджменту до нижчого і навпаки;

вхідні й вихідні щодо входу (виходу) логістичної системи (або її окремої ланки).

За видом носіїв інформації найпоширенішими є потоки на паперових носіях (документи), а при використанні комп’ютерних технологій обробки інформації та здійснення транзакцій – в електронному вигляді.

За часом виникнення інформації розрізняють регулярні (стаціонарні) потоки, що відповідають регламентованій у часі передачі даних, періодичні потоки (із жорстким обмеженням на час передачі) та оперативні потоки, які забезпечують зв’язок абонентів у інтерактивному й діалоговому режимах “on line” та “off line”.

Залежно від призначення виділяють директивні (управляючі) інформаційні потоки, потоки нормативно-довідкової інформації, інформації для обліку й аналізу та допоміжні інформаційні потоки.

За ступенем відкритості й рівня значущості розрізняють відкриті, закриті, комерційні, секретні (конфіденційні), прості, рекомендовані інформаційні потоки.

За способом передачі даних можна виділити такі види інформаційних потоків: кур’єром, поштою, телефоном, телеграфом, телетайпом, каналами радіо, телебачення, електронною поштою, факсимільною мережею, телекомунікаційними мережами.

Зростання ролі інформаційних потоків у сучасній логістиці обумовлено такими основними причинами. По-перше, для споживача інформація щодо статусу замовлення, наявності товару, термінів поставки, товаросупровідних документів тощо є необхідним елементом споживчого логістичного сервісу. По-друге, з позицій керування запасами в логістичному ланцюзі наявність повної та достовірної інформації дозволяє скоротити потребу в запасах і трудових ресурсах за рахунок зменшення невизначеності рівня попиту. І нарешті, по-третє, інформація збільшує гнучкість логістичної системи з точки зору того, де й коли можна використати ресурси для досягнення конкурентних переваг.

Логістичний менеджмент фірми оперує численними показниками і характеристиками інформаційних потоків: номенклатурою повідомлень, що передаються, типами даних, документами, масивами даних; інтенсивністю й швидкістю передачі даних; спеціальними характеристиками (пропускною спроможністю інформаційних каналів, захистом від несанкціонованого доступу, завадозахищеністю тощо).

Як уже зазначалося, між інформаційним і матеріальним потоком відсутня ізомофність (тобто однозначна відповідність, синхронність за часом виникнення). Як правило, інформаційний потік або випереджає матеріальний, або відстає від нього. Зокрема, саме зародження матеріального потоку є наслідком інформаційних потоків у ході, наприклад, переговорів щодо договорів купівлі–продажу товарів, укладання контрактів тощо. Типовим є наявність кількох інформаційних потоків, що супроводжують один матеріальний.

Характерним прикладом великого розриву у часі виникнення матеріальних та інформаційних потоків є форвардні угоди на ще не поставлений (або ще не виготовлений) товар на товарних біржах.

Інформаційні потоки, котрі супроводжують окремі логістичні функції, наприклад виробничі процедури, транспортування, керування запасами й замовленнями, можуть бути дуже складними й насиченими у плані схем документообігу, кількості документів і реквізитів. При виконанні, наприклад, змішаних залізнично-морських міжнародних перевезень вантажів використовується до 160 оригінальних документів, тисячі реквізитів, а взаємодія за інформаційними потоками здійснюється між двома десятками логістичних посередників. Названі обставини призводять до необхідності зменшення паперового документообігу за рахунок електронної обробки даних, спрощення технологічних схем документообігу, впровадження міжнародних стандартів електронної передачі й обробки інформаційних логістичних потоків на основі, наприклад, стандарту ООН EDIFACT.

Інформація, що відбиває запити споживачів, деталізує класи і групи споживачів у певному сегменті ринку, схеми доставки готової продукції кожній групі, організацію логістичного сервісу тощо. Типові елементи інформаційних потоків даного джерела містять у собі чотири групи інформаційних потоків: продуктові вимоги, вартість готової продукції, процедури замовлень і доставки готової продукції споживачам.

Елементи інформаційних потоків, що віддзеркалюють вимоги споживачів

Група інформаційних потоків	Елементи інформаційних потоків
Інформація щодо продуктових вимоги	Специфічні вимоги індивідуальних покупців та їх груп. Вимоги до продуктового асортименту. Версії готової продукції або стандарти конфігурації. Якість готової продукції та стандарти сервісу.
Інформація щодо цін	Діапазон цін для конкретних видів готової продукції та продуктового асортименту. Умови контрактів або договорів поставки, які стосуються цін. Додаткові цінові обмеження на послуги дистриб’юторів, обсяг поставок, страхування, упакування, маркування тощо
Інформація щодо процедур замовлень	Вимоги наявності готової продукції у певних пунктах розміщення її запасів і торговельних точках. Об’єм замовлень споживачів і специфікації продуктового асортименту. Мінімальний обсяг замовлення на готову продукцію. Комунікаційні канали для збирання замовлень. Специфікації та частота замовлень. Процедура повернення замовлення.
Інформація щодо доставки (поставки) готової продукції споживачам	Тривалість циклу виконання замовлення. Частота поставки замовлених партій готової продукції. Вимоги до виконання замовлення у повному обсязі. Вимоги до процедури одержання замовлень споживачами. Процедура повернення замовлення. Вимоги до якості доставки. Вимоги до передпродажного і після продажного сервісу.

Інформаційні потоки, що характеризують рішення у дистрибуції, можна розділити, в свою чергу, на дві великі групи: потоки, що відповідають часовим умовам операцій у розподільній мережі, і потоки, що пов’язані із точністю й достовірністю даних. Інформація, котра зменшує невизначеність часових параметрів дистрибуції, містить у собі дані щодо циклу виконання замовлення (час отримання й обробки замовлення, формування відправлення до відповідного пункту розміщення запасів, час диспетчеризації, моніторингу тощо). Часові параметри транспортування пов’язані з вибором схеми доставки, виду транспорту, моніторингу транспортування тощо. Нарешті, тривалість циклу одержання замовлення базується на інформації щодо пункту призначення і часу прибуття вантажу, часу навантаження-розвантаження, оформлення документів тощо. Інформаційні потоки, пов’язані зі зменшенням невизначеності інших параметрів дистрибуції, враховують умови поставки, кількісні та якісні параметри замовлень, що виконуються, вимоги повноти, точності й достовірності під час керування запасами.

3. Фінансові потоки та їх класифікація.

В умовах ринкової економіки (як такої, котра формується, так і такої, яка стабільно розвивається) підвищення ефективності руху товарних потоків досягається, головним чином, за рахунок поліпшення їх фінансового обслуговування, що, у свою чергу, обумовлює необхідність виділення й вивчення логістичних фінансових потоків, відповідних переміщенню товарно-матеріальних і товарно-нематеріальних цінностей.

Слід зазначити, що до товарно-матеріальні цінностей належать всі види матеріальних благ, у тому числі і такий специфічний їх вид, як нерухомість, а до товарно-нематеріальних цінностей нині зараховують послуги, капітал і нематеріальні активи. У процесі переміщення від одного суб’єкта господарювання до іншого сукупність певних товарно-матеріальних чи товарно-нематеріальних цінностей може розглядатися як відповідний товарний потік, рух якого обумовлено виконанням низки логістичних операцій.

Механізм фінансового обслуговування товарних потоків на сьогодні є найменш вивченою галуззю логістики: частина питань, які стосуються його змісту, взагалі не розглядається у спеціальній літературі, з іншої частини питань існують точки зору, котрі суттєво розрізняються. Розбіжності спостерігаються вже при визначенні сутності фінансових потоків. Можна виділити два головних підходи до вивчення даної проблеми:

по-перше, під фінансовим потоком розуміють будь-яке переміщення фінансових коштів у макро- і мікроекономічному середовищі;

по-друге, під фінансовим потоком розуміють рух фінансових коштів лише в логістичних системах або між ними.

Фінансові потоки у тому чи іншому вигляді існували завжди при будь-яких способах організації підприємницької діяльності суб’єктів господарювання. Проте, як показала практика, найбільша ефективність їх руху досягається при застосуванні логістичних принципів керування матеріальними й фінансовими ресурсами, що й обумовило появу нової економічної категорії – логістичний фінансовий потік. Отже, логістичні фінансові потоки створюються й використовуються для забезпечення ефективного руху товарних потоків. При цьому їх специфіка полягає у першу чергу саме у потребі обслуговування процесу переміщення у просторі та у часі відповідного потоку товарно-матеріальних або товарно-нематеріальних цінностей.

Таким чином, під фінансовим потоком у логістиці ми будемо розуміти напрямлений рух фінансових коштів, які циркулюють у логістичній системі, а також між логістичною системою і зовнішнім середовищем, необхідних для забезпечення ефективного руху певного товарного потоку. Із даного визначення випливає, що:

по-перше, логістичний фінансовий потік – це не просто рух фінансових ресурсів, а їх напрямлений рух;

по-друге, спрямованість руху фінансових ресурсів у логістиці обумовлюється необхідністю забезпечення переміщення відповідного товарного потоку;

по-третє, рух фінансових ресурсів здійснюється або у логістичній системі, або між нею і зовнішнім середовищем.

Логістичні фінансові потоки неоднорідні за своїм складом, напрямом руху, призначенням та низкою інших ознак. Потреба у визначенні найефективніших способів керування логістичними фінансовими потоками обумовлює необхідність проведення їх докладної класифікації. Для класифікації фінансових потоків у логістиці використовуються такі основні ознаки: відношення до логістичної системи; напрям руху; призначення; спосіб перенесення авансованої вартості; форма розрахунку; вид господарських зв’язків.

За належністю до конкретної логістичної системи розрізняють зовнішні і внутрішні фінансові потоки. Зовнішній фінансовий потік протікає у зовнішньому середовищі, тобто за межами логістичної системи, котра розглядається. Внутрішній фінансовий потік існує всередині логістичної системи і видозмінюється за рахунок виконання разом із відповідним товарним потоком цілої низки логістичних операцій. У свою чергу зовнішні логістичні фінансові потоки за напрямом руху діляться на вхідні й вихідні фінансові потоки:

вхідний фінансовий потік надходить до логістичної системи із зовнішнього середовища;

вихідний фінансовий потік починає свій рух із логістичної системи, яка розглядається, і продовжує існувати у зовнішньому середовищі.

За призначенням логістичні фінансові потоки можна поділити на такі групи:

фінансові потоки, обумовлені процесом закупівлі товарів;

інвестиційні фінансові потоки;

фінансові потоки, пов’язані із відтворенням робочої сили;

фінансові потоки, пов’язані із формуванням матеріальних витрат у процесі виробничої діяльності підприємства;

фінансові потоки, що виникають у процесі продажу товарів.

За способом перенесення авансованої вартості на товари логістичні фінансові потоки поділяються на потоки фінансових ресурсів, що супутні рухові основних фондів підприємства (до них належать інвестиційні фінансові потоки і частково фінансові потоки, пов’язані з формуванням матеріальних витрат), а також на потоки фінансових ресурсів, обумовлені рухом оборотних коштів підприємства (до них належать всі інші групи фінансових потоків, котрі виділяються нами при їх класифікації за призначенням).

Залежно від форм розрахунків, які застосовуються, всі фінансові потоки в логістиці можна диференціювати на дві великі групи:

грошові фінансові потоки, що характеризують рух готівкових фінансових коштів;

інформаційно-фінансові потоки, обумовлені рухом безготівкових фінансових коштів.

У свою чергу, грошові фінансові потоки поділяються на потоки готівкових фінансових ресурсів для гривневих розрахунків і для розрахунків валютою, а до інформаційно-фінансових потоків належать потоки безготівкових фінансових ресурсів з розрахунків платіжними дорученнями, платіжними вимогами, інкасовими дорученнями, документарними акредитивами, розрахунковими чеками, дебетовими і кредитними платіжними картками. Поряд із грошовими та інформаційно-фінансовими потоками існують обліково-фінансові потоки. На відміну від перших двох видів, які утворюються при організації фінансових розрахунків між підприємством-продавцем і підприємством-покупцем, обліково-фінансові потоки виникають у ході виробництва товарів чи надання послуг на стадії збільшення авансованої вартості. Під збільшенням авансованої вартості розуміють процес формування матеріальних витрат у виробничій діяльності конкретного підприємства. Рух фінансових ресурсів у рамках названого процесу і характеризує логістичні обліково-фінансові потоки.

За видами господарських зв’язків розрізняються горизонтальні й вертикальні фінансові потоки. Перші відбивають рух фінансових коштів між рівноправними суб’єктами підприємницької діяльності, другі – між дочірніми й материнськими комерційними організаціями. Слід зазначити, що можна і далі продовжувати класифікацію фінансових потоків, використовуючи з даною метою такі ознаки, як стадія круговороту капіталу, джерела одержання фінансових коштів, термін їх проходження тощо. Однак, оскільки необхідність класифікації фінансових потоків обумовлюється потребою визначення найефективніших способів керування ними, то будемо вважати, що у кожному конкретному випадку треба встановлювати свій, особливий склад класифікаційних ознак логістичних фінансових потоків.

Основною метою фінансового обслуговування товарних потоків у логістиці є забезпечення їх руху фінансовими ресурсами у необхідних обсягах, у потрібний термін, з використанням найефективніших джерел фінансування.

4. Поняття та особливості потоків послуг.

З кожним роком важливість логістичних послуг безперервно зростає, що пояснюється багатьма причинами, серед яких – соціальні програми, що приймаються урядами багатьох країн; розвиток індустрії послуг і концентрація в ній все більшої кількості компаній і зайнятого працездатного населення; націленість діяльності багатьох фірм на кінцевого споживача; розвиток концепції загального керування якістю в індустрії послуг.

Велика кількість ланок логістичної системи і логістичних посередників є, по суті, підприємствами сервісу, в яких послуги невідривно зв’язані з продуктом, що розподіляється, просувається на ринок і продається на різних ділянках логістичного ланцюга. До таких ланок належать різні транспортні компанії, гуртові й роздрібні торговці, компанії-дистриб’ютори тощо. При цьому вартість послуг може суттєво перевищувати прямі витрати на виробництво продукції.

Як уже зазначалося, в останні роки прерогативою логістики є й керування сервісними потоками, бо більшість компаній виробляють не лише готову продукцію, а й надають супутні послуги. Крім того, логістичний підхід виявився ефективним і для підприємств, котрі надають лише послуги (транспортних, експедиторських, вантажопереробних тощо). Наприклад, “менеджмент у ланцюзі поставок” (supply chain management, SCM) виявився напрочуд продуктивним для організації сервісу в задачах визначення мережевих потужностей з послуг.

Не дивлячись на важливість сервісу, досі відсутні ефективні способи оцінки якості послуг, що пояснюється низкою їх особливостей порівняно з характеристиками продуктів. Такими особливостями є:

1. Невідчутність послуг. Виявляється у складності специфікації послуг сервісною фірмою, а також у труднощах їх оцінювання з боку покупця (споживача, клієнта).

2. Покупець часто безпосередньо бере участь у процесі надання послуг.

3. Послуги споживаються у великих обсягах у той же час, коли вони надаються, тобто послуги не можна складувати і транспортувати.

1. Покупець ніколи не стає власником, купуючи послуги.

5. Надання послуг – це діяльність (процес), і тому послуги не можуть бути опротестовані раніше, ніж покупець їх оплатить.

6. Надання послуг часто складається із системи дрібніших (субсервісних) дій, причому покупець оцінює всі ці дії. Якість і привабливість послуг залежать від здатності покупця дати загальну, підсумкову оцінку дій щодо надання послуг.

Названі характеристики й особливості послуг відіграють важливу роль у логістичному процесі. Дуже важливо враховувати той факт, що якість послуг у логістиці виявляється у момент, коли постачальник послуг і покупець зустрічаються “тет-а-тет”. У цьому разі можуть виникати дві ситуації: якщо нема особливих проблем при доведенні послуг до споживача, то постачальник може дійсно переконати покупця у високій якості послуг; якщо виникають проблеми, то ситуацію, як правило, виправити неможливо, яку б насправді високу якість не мала дана послуга (сервіс).

Для раціоналізації логістичного керування у каналах поширення і продажів товарів треба навчитися, по-перше, оцінювати параметри якості послуг; по-друге, будувати керування таким чином, щоб звести до мінімуму розходження між очікуваним і фактичним рівнями якості послуг. Для цього використовуються різні методи оцінок, такі, як анкетні опити покупців, експертні оцінки, статистичні методи тощо. Складність полягає у тому, що більшість параметрів якості послуг не можна виміряти кількісно, тобто одержати формалізовану оцінку.

МАТЕРІАЛЬНІ

СЕРВІСНІ

СУПУТНІ ПОТОКИ

ОСНОВНІ ПОТОКИ

Оптимізація ресурсів в економічній системі при управлінні основними та супутніми потоками шляхом прийняття раціональних управлінських рішень, міжфункціональної та міжорганізаційної взаємодії та координації

ІНФОРМАЦІЙНІ

ФІНАНСОВІ

СЕРВІСНІ

ОБЄКТ ЛОГІСТИКИ

ПРЕДМЕТ ЛОГІСТИКИ

Об’єкти логістичного управління та логістичні операції