Предмет і види економічного аналізу

PAGE 10

Лекція 1

Тема 1. Предмет і види економічного аналізу

План

1. Предмет і завдання економічного аналізу.

2. Функції та принципи економічного аналізу.

3. Видів економічного аналізу

4. Історія становлення та перспективи розвитку економічного аналізу.

5. Зв'язок економічного аналізу з іншими дисциплінами.

Література: Ф.Ф.Бутинець стр. 11-45; Н.В.Тарасенко стр. 10-23

М.Г.Чумаченко стр. 28-50

1. Предмет і завдання економічного аналізу.

Підприємство як основна ланка економіки, використовуючи засобу виробництва й інше майно, здійснює господарську діяльність по виробництву й реалізації продукції, виконанню робіт і наданню послуг на основі договорів зі споживачами на умовах повного комерційного розрахунку. Економічний бік діяльності підприємства відображає система показників, які дають економічну оцінку процесам та результатам цієї діяльності.

Господарська діяльність підприємств є об'єктом економічного аналізу, що виконується як вищими органами, так і службами самого підприємства.

Аналіз (від грецького analisis - розкладання об'єкту на частини, на властиві цьому об'єкту складові) в загальному розумінні цього терміну є одним із методів пізнання явищ, предметів і процесів у природі та суспільстві.

Термін «аналіз» означає «розділяти», «розчленовувати».

Економічний аналіз — це комплексне глибоке вивчення роботи

підприємств, їх підрозділів та інших господарських формувань для об’єктивної оцінки її результатів і виявлення можливостей подальшого підвищення ефективності господарювання.
Є і багато інших визначень, наприклад, Чумаченко М.Г. висловлює:

«Предметом економічного аналізу є діяльність підприємств і їх підрозділів, а

також інших господарських формувань, спрямована на досягнення

максимальних результатів за мінімальних витрат». Тобто йдеться про успішне господарювання, до якого повинні прагнути всі підприємства.

Аналіз, як метод пізнання об'єктивної дійсності, має свої особливості.

Це поняття не ідентичне поняттю "аналіз", під яким розуміють синонім поняття "дослідження". Останній термін значно ширший і представляє собою всебічне наукове вивчення предмету за допомогою різних способів і прийомів. Те ж розуміємо, коли мова йде про економічний аналіз.

Економічний аналіз - це система спеціальних знань для дослідження зміни та розвитку економічних явищ і процесів у їх взаємозв'язку та взаємообумовленості, з метою забезпечення цільового управління ними.

Щодо економічного аналізу - це означає виділення окремих показників господарської діяльності із загальних складових для наступного їх вивчення.

Аналіз економічних показників доповнюється в міру необхідності протилежним заходом - синтезом (гр. synthesis), який, з'єднуючі окремі показники в одне ціле, уможливлює вивчення зв’язків і залежностей між ними. Отже, аналіз і синтез у комплексі забезпечують наукове вивчення явищ і процесів у їхньому зв'язку та взаємодії.

Слід підкреслити, що економічний аналіз провадиться на всіх рівнях управління економікою: на рівні держави, галузей та регіонів (макроекономіка), на рівні підприємств і організацій (мікроекономіка

Предметом економічного аналізу виступає всебічне дослідження

причинно-наслідкових зв’язків, що обумовлюють економічні відносини і

процеси на рівні будь-якої ланки світового господарства, з метою діагностики

теперішнього стану та підвищення ефективності господарювання у

майбутньому на основі порівняння та загальних принципів діалектики.

Мета економічного аналізу — сприяння виконанню планів підприємств і

їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому

розвитку і поліпшенню техніко-економічних показників на основі прийняття оптимальних управлінських рішень.

Успіх значною мірою залежить від умілого керівництва виробничим колективом, правильної організації виробництва та праці, а також від раціонального використання всіх видів ресурсів і глибокого знання справи

кожним конкретним виконавцем.

Економічний аналіз сприяє бережливості, умілому витрачанню всіх видів засобів, ліквідації безгосподарності, непродуктивних витрат і втрат.

Основними завданнями економічного аналізу є:

об’єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через

порівняння результатів з витратами;

виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і

вивчення причинних зв’язків;

пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;

опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів

та здійснення контролю за їх виконанням;

узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних

управлінських рішень.

Ці основні завдання аналізу забезпечують за їх комплексного вирішення

досягнення кінцевих результатів — виконання планів, поліпшення й

удосконалення економічної та фінансової роботи і відповідно подальшого

розвитку підприємств.

Проте ними не вичерпується весь склад завдань аналізу. Можна назвати

ще й такі:

- оцінка реальності, напруженості та оптимальності планів і

обґрунтованості норм споживання ресурсів;

- виявлення забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та

фінансовими ресурсами;

- оцінка дійовості поточного контролю на всіх виробничих дільницях;

- вивчення новацій і сприяння їх поширенню;

- дослідження конкурентоспроможності свого підприємства і кон’юнктури

ринку.

- прогнозування результатів діяльності та визначення показників для

планування в наступних періодах.

У загальному вигляді зміст аналізу визначають: а) мета аналізу; б) виявлення та узгодження цілей і завдань аналізу, термінів виконання, кола спеціалістІв-аналітиків; в) оцінка ситуації, що склалася, вивчення причинно-наслідкових зв'язків об'єкта, ступенів і напрямів впливу окремих факторів, оцінка основних економічних показників функціонування об'єкта; г) вивчення умов, які позитивно та негативно впливають на кінцеві та проміжні результати, пошук варіантів розв'язання проблеми та їх зіставлення: д) підготовка одного чи декількох варіантів господарських рішень. Отже, у процесі економічного аналізу реалізуються його три основні функції: оцінювальна, діагностична та пошукова

Оцінювальна - визначення відповідності стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям.

Діагностична - встановлення причинно наслідкових змін економічної системи у кількісному і якісному вимірюванні, впливу факторів на зміну і розвиток.

Пошукова : виявлення невикористаних резервів та потенційних можливостей зміни та розвитку економічної системи, обґрунтування механізмів їх мобілізації

Діяльність підприємств включає багато складових: виробництво і

реалізацію продукції, її собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними

і фінансовими ресурсами і характер їх використання, фінансові результати

роботи, фінансовий стан підприємства та інвестиційну його діяльність. Це і є

об’єкти аналізу, через які розкривається його предмет.

Об’єкти економічного аналізу :

- Товаровиробники, підприємства різних форм власності,

- Існуючі ринки (фондові біржі, комерційні банки, товарні біржі, біржі праці та ін.)

- Економічні процеси та явища.

Сукупним об'єктом аналізу є господарська діяльність підприємства. При цьому економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність (як технологічний, організаційний процес), а економічні результати господарювання (як наслідок економічних процесів).

Таким чином, об'єктами економічного аналізу є економічні результати діяльності господарюючого суб'єкта, фінансовий стан, платоспроможність, ліквідність, фінансові результати, обсяг виробництва та продажу, собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, характер їх використання.

Суб’єкти економічного аналізу:

Фізичні та юридичні особи, які забезпечують аналітичний процес.

2. Функції та принципи економічного аналізу.

Завдання економічного аналізу залежать від соціально-економічного устрою, в умовах якого функціонує підприємство. В адміністративно-командній економіці головними в економічному аналізі були оцінка виконання підприємствами планових завдань (головним чином, кількісних показників виробництва та реалізації продукції), що централізовано затверджувалися, та визначення відповідності господарської діяльності підприємств економічній стратегії панівної політичної партії. В ринковій економіці зміст і завдання аналізу докорінно змінюються адекватно змінам, які відбуваються у характері та цілях господарської діяльності підприємств. Особливості досліджень економічного аналізу за умов становлення ринкових відносин визначають такі обставини:

- виділення в економічному та правовому полі самостійних господарюючих суб'єктів;

- розширення складу суб’єктів аналізу;

- необхідність поглиблення внутрішнього та зовнішнього аналізу;

- висока динамічність ринкового середовища, обумовлена інертністю економічної системи;

- ситуаційний аналіз і моделювання "поведінки" економічної системи;

- оцінка підприємницького ризику;

- вибір ділового партнерства;

- висока конкуренція та не прогнозована поведінка конкурентів.

Крім того, серед особливостей сучасних змін економічного аналізу слід виділити такі, як підвищення оперативності економічного аналізу, застосування, крім звітності, різноманітної додаткової інформації, залучення до проведення економічного аналізу маркетологів, юристів та спеціалістів інших видів діяльності, використання комп'ютерної техніки тощо.

Отже, у процесі економічного аналізу реалізуються його

три основні функції: оцінювальна, діагностична та пошукова

Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології та методики. До них відносять: системність та комплексність, достовірність та об'єктивність, доречність та своєчасність.

Принципи економічного аналізу:

Принцип науковості - передбачає глибоке пізнання об'єктивної реальності функціонування економічної системи, впливу об'єктивних факторів ЇЇ зміни та розвитку, застосування наукової методики та організації аналітичних досліджень, потребує, щоб методологія економічного аналізу спиралась на новіші досягнення економічних та технологічних наук, використання економіко-математичних методів та ЕОМ;
1. Принцип об’єктивності - вивчення реальних явищ і процесів господарської діяльності за достовірними даними;
  1. Принцип системності - розуміють сукупність наукових методів і практичних прийомів розв'язання складних економічних проблем, передбачає дослідження економічних явищ і процесів;
    1. Принцип комплексності - передбачає всебічне дослідження причинних взаємо залежностей, комплексну оцінку вхідних параметрів їх зміну та розвиток па досліджуваному об'єкті у просторі і часі, за кількісними й якісними ознаками та вихідні параметри цього розгляд всіх процесів взаємопов'язаних у комплексі;
    2. Принцип основної ланки - виділення такої ланки яка є основною для даного підприємства в конкретний момент розвитку;
    3. Принцип конкретності - конкретна направленість та зв'язок з потребами економіки,
    4. Принцип оперативності - чітке і швидке проведення розрахунків виробничих процесів і невідкладного впровадження рішень в дію;
    5. Принцип масовості - залучення до аналізу не тільки робітників економічних та фінансових служб, але і робітників і спеціалістів всіх підрозділів.

9. Принцип періодичності (або регулярності) передбачає необхідність систематичного проведення аналітичних досліджень на базі високої їх організації та планування аналітичної роботи.

10. Принцип достовірності, об'єктивності, конкретності, точності. Аналіз повинен базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об'єктивну дійсність, а його висновки повинні обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками. Достовірність та об'єктивність аналітичних досліджень передбачають відсутність арифметичних помилок у розрахунках, правильне застосування методики розрахунку окремих показників, впливу окремих факторів тощо.

11. Принцип інформаційності полягає у тому, що економічний аналіз повинен активно впливати на хід виробництва та його результати, своєчасно виявляти недоліки та упущення в роботі, інформувати про це керівництво підприємства. Тобто необхідним є практичне використання результатів економічного аналізу для управління. Крім того, своєчасна та доречна аналітична інформація дає можливість оперативно оцінити минулі, теперішні чи майбутні події, вжити необхідних заходів для виправлення ситуації або її поліпшення.

12. Принцип ефективності аналітичного дослідження означає, що витрати на його проведення повинні бути найменшими при оптимальній глибині аналізу та його комплексності. З цією метою застосовують більш раціональні методи збирання та зберігання даних, впроваджують у практику економічного аналізу використання комп'ютерної техніки та інших технічних засобів

3. Видів економічного аналізу

Особливості економічного аналізу господарської діяльності підприємства визначаються завданнями того органа, що його здійснює. Вони проявляються в послідовності етапів аналізу, у тематиці аналізу (аналізуються ті питання, у яких зацікавлена дана організація), у формах аналітичної роботи.

Інформаційне забезпечення аналізу - це, як правило, зведена звітність основної ланки господарювання, економічні показники господарської діяльності підприємства.

Економічний аналіз господарської діяльності підприємства є складеним елементом всіх функцій економічного керування підприємством або капіталом.

Розвинена ринкова економіка народжує потребу в диференціації аналізу господарської діяльності підприємства. Широке коло питань і завдань управління, для вирішення яких застосовують аналіз, виявило необхідність його класифікації.

Види й напрямки економічного аналізу.

За характером проведення й охопленням питань економічній аналіз поділяють на фінансовій та управлінський. Такій поділ обумовлюється існуванням фінансового й управлінського обліку.

Залежно від глибини дослідження та призначення результатів економічного аналізу виділяють такі три його види: загальноекономічній, техніко-економічний, функціонально-вартісний.

Загальноекономічній аналіз виконують керівники та спеціалісти підприємств, керівних, фінансових, кредитних і статистичних органів за даними загальної звітності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення основних напрямків і тенденцій її розвитку, способів підвищення ефективності використання наявних ресурсів і якості роботи.

Керівні органи використовують результати загальноекономічного аналізу для загального контролю діяльності підприємств, оцінки ефективності й оптимальності використання ресурсів, оцінки своєї господарської діяльності підприємства і планування його розвитку.

Загальноекономічній аналіз здійснюється також на підприємстві і в його підрозділах для загальної оцінки їхньої діяльності. Для аналізу використовується планово-нормативна, звітна, облікова й поза облікова інформація. За характером і колом питань склалось два напрямки проведення загальноекономічного аналізу: фінансово-економічний і статистично - економічний.

Фінансово-економічний аналіз здійснюють фінансові та кредитні органи. Фінансові установи проводять, в основному, зовнішній аналіз діяльності підприємств на підставі квартальної і річної звітності, звертаючи основну увагу на фінансові результати. Такий аналіз проводиться одночасно з аналізом виконання виробничої програми.

Статистико-економічний аналіз проводиться на підставі статистичної звітності підприємств. Органи статистики аналізують розвиток окремих галузей, економічних і адміністративних районів. За даними статистико-економічного аналізу вивчаються масові явища, проводиться загальна оцінка розвитку економіки, робляться узагальнення, виявляються тенденції розвитку.

Техніко-економічний аналіз виконують економісти, інженерно-технічні працівники, робітники та органи управління за даними оперативної і періодичної звітності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення причинних взаємозв'язків і взаємодії різних факторів техніки та економіки, резервів виробництва, опрацювання заходів для раціоналізації використання ресурсів.

Техніко-економічний аналіз - це, в основному, внутрішньогосподарський аналіз. У процесі такого аналізу досліджується діяльність усіх структурних підрозділів підприємства, служб, цехів, дільниць, бригад і окремих робочих місць. Джерелом інформації для такого аналізу є планово-нормативні дані, матеріали оперативного, бухгалтерського обліку, поза облікові дані.

Техніко-економічний аналіз проводиться щоденно, за декаду, місяць, квартал, рік до складання підсумкової звітності. На підставі результатів аналізу приймаються важливі управлінські рішення.

Функціонально-вартісний аналіз відносять до найбільш ефективних видів аналізу діяльності щодо виявлення резервів економії витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів на виробництво продукції.

Він проводиться з метою виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва. Він базується на пошуку способів зниження матеріало, енерго- і трудомісткості продукції.

Економічний аналіз господарської діяльності за часом дослідження процесів і явищ поділяють на попередній, оперативний, послідовний і стратегічний.

Попередній аналіз вивчає майбутні процеси і явища. Він проводиться для опрацювання проектів, обґрунтування бізнес-планів, визначення оптимальних розмірів виробництва, раціонального використання наявних ресурсів, підвищення ефективності виробництва з метою запобігання схваленню економічно неефективних, хоч і технічно прогресивних рішень. Він пов'язаний з прогнозуванням, перспективним і поточним плануванням, з вибором і обґрунтуванням варіантів планів і управлінських рішень: його проводять до початку будь-яких господарських операцій.

Головним завданням попереднього аналізу є вивчення тенденцій, оцінка варіантів і пошуки найліпшого з них, виявлення недоліків, утрат, непродуктивних витрат і запобігання таким.

На підставі аналізу обґрунтовується економічна стратегія управлінських рішень, перспективних і планових прогнозів; досліджується забезпеченість матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами перед початком виробництва, опрацьовуються запобіжні щодо можливих недоліків заходи, виявляються причини та фактори, які можуть негативно впливати на результати, вивчається попит на продукцію і досліджується портфель замовлень.

Основна функція попереднього аналізу - сприяння підвищенню ефективності виробництва, його інтенсивності і конкурентоспроможності підприємства.

Оперативний аналіз проводиться безпосередньо в ході господарської діяльності або одразу після підбиття її підсумків з метою оперативного впливу на техніко-економічні показники підприємства і його структурних підрозділів. Він дає змогу безпосередньо в процесі діяльності виявити негативні фактори та визначити їх вплив на виробництво, оцінити можливі наслідки цього впливу і застосувати засоби для усунення небажаних наслідків або запобігання ним.

Джерелами інформації для оперативного аналізу є щоденні первинні дані, які економічно правильно відбивають справжнє становище на дільниці, в цеху, на підприємстві.

Поточний аналіз відрізняється від оперативного тим, що тут використовується звітна, облікова й поза облікова інформація. Оперативна інформація не використовується. Завершальний аналіз проводиться після закінчення певного циклу діяльності та одержання відповідної звітності. Його завдання - це всебічне вивчення економіки підприємства, об'єктивна оцінка результатів діяльності, виявлення закономірностей і тенденцій розвитку господарства, викриття внутрішньогосподарських резервів та опрацювання конкретних заходів щодо їх реалізації.

Стратегічний аналіз застосовується для з'ясування основних довгострокових тенденцій діяльності. Його метою є прогнозування напрямків дальшого розвитку районів та економіки в цілому. Він забезпечує вибір найоптимальніших перспективних рішень.

За місцем проведення економічній аналіз поділяється на внутрішньогосподарський і міжгосподарський, галузевий і міжгалузевий.

Внутрішньогосподарський аналіз вивчає показники діяльності підприємства та його структурних підрозділів. У проведенні аналізу беруть участь усі служби підприємства. Внутрішньогосподарський аналіз комплексно досліджує діяльність підприємства, цеху, дільниці, бригади, відділу. Рівень деталізації та глибина досліджень залежать від мети, рівня управління, строків та інших причин. Результати аналізу дають можливість правильно вибрати варіант плану, дати правильну оцінку ефективності прийнятого рішення і всієї діяльності об'єкта, що аналізується.

Міжгосподарській аналіз вивчає показники роботи підприємства порівняно з показниками інших підприємств. Він спрямований на виявлення відмінностей у роботі порівнянних виробництв, поширення передового досвіду, виявлення й мобілізацію глибинних резервів, об'єктивну оцінку- діяльності.

За обсягом дослідження та мірою охоплення даних економічній аналіз поділяється на комплексній і тематичний. Комплексній аналіз охоплює всі сторони діяльності, частковій (тематичний)- досліджує тільки найбільш актуальні для даної ситуації.

4. Історія становлення та перспективи розвитку економічного аналізу.

Ступінь розвитку науки визначається рівнем вивчення її історії.

Становлення економічного аналізу, як спеціальної галузі знань, було зумовлено об'єктивними вимогами та умовами .

Першим поштовхом для розвитку наукової думки в сфері економічного аналізу можна вважати те, що з 70-х років XIX ст. у банкірів виникла необхідність у вмінні читати баланси клієнта для вирішення питання про надання кредиту. Першим теоретиком, який спробував відповісти на подібні питання, став англійський вчений кінця XIX ст. Джеймс Кеннон. Він писав: "звіт для банкіра - як карта для мандрівника - вказує І робить зрозумілими моменти та обставини, які в інших випадках вважалися б випадковими та загадковими". Для кращого розуміння банкірами фінансової звітності Дж. Кеннон сформулював три правила;

1) економічною базою позики можуть бути лише ліквідні активи (гроші, цінні папери, дебіторська заборгованість);

2) основні засоби не змінюють суму ліквідних активів при розрахунку забезпечення позики;

3) кредит не повинен перевищувати половини суми ліквідних оборотних засобів.

Після появи цих правил вони почали критикуватися вченими у зв'язку з тим, що: 1)не можна вважати, що підприємство ліквідується, необхідно виходити з того, що воно функціонуватиме невизначено тривалий час;

2) величина кредиту базується не на обсязі оборотних засобів фірми, а на довірі кредитора до свого боржника. Але, не дивлячись на критику, коефіцієнт ліквідності був і до сьогодні залишається найважливішим показником платоспроможності підприємства. Однак критика не пройшла даремно: дослідники почали шукати інші відносні величини - фінансові коефіцієнти. Сам Дж. Кеннон запропонував 9 коефіцієнтів, а відомий дослідник Хетфілд вказав, що головний показник - не ліквідність по суті, а те, з якою швидкістю зараховуються платіжні засоби в актив балансу порівняно з сумами зобов'язань, які виникають (кредиторською заборгованістю).

Подальша еволюція поглядів була спрямована на пошук системи коефіцієнтів, які б дозволили передбачити імовірність банкрутства. Перехід від ідей, пов'язаних з конструюванням і трактуванням балансу, до його аналізу став значним досягненням німецької школи.

Деякі сучасні вчені обґрунтовано пов'язують виникнення аналізу зі становленням бухгалтерського обліку, з балансоведенням. Цей оригінальний напрям почав формуватися в кін. XIX - поч. XX ст. у межах бухгалтерського обліку.

У спробах поглибити вивчення балансу можна виділити три напрями: перший пов'язаний із виділенням економічного аналізу (П. Герстнер, Ф. Ляйтнер, Р. Штерн, І.Ф. Шер та ін.), другий розвивав аналіз юридичний і призвів до створення бухгалтерської ревізії (Р. Байгель, К. Порциг, Рьомер та ін.), третій популяризував знання про баланс серед акціонерів (Брозіус, Т. Губер, М. Шенвандт та ін.). У бухгалтерський облік аналіз одним з перших ввів І.Ф. Шер, при чому аналіз розглядався ним як органічна складова бухгалтерського обліку.

Вчені першого напряму приділяли увагу питанням аналізу ефективності діяльності підприємств. Вони стверджували, що необхідно розрізняти суб'єктивну рентабельність і рентабельність господарську. 1) прибуток, отриманий за рік, не може включатися повністю до фінансового результату, так як його частина вже увійшла до складу капіталу, а отже, вплинула на загальнорічну суму прибутку; 2) прибуток отримують не лише на свій, а й на залучений капітал. Отже, рентабельність повинна визначатися для всього капіталу, що використовується на підприємстві.

Французький вчений Ф. Батардон в частині аналізу балансу наполягав на побудові динамічних рядів.

Слід також відмітити погляди ТІ. Меньо, який стверджував, що бухгалтерський облік, будучи засобом отримання інформації, не може бути самоціллю, адже облік дає інформацію для аналізу. Його мета - виявити причини невідповідності господарських процесів наміченим цілям.

Такими були підходи вчених Європи. У СІЛА на початку XX ст. найбільша увага приділялася аналізу фінансової звітності компанії.

Американська практика складання балансу на той період значно випереджала європейську. Американські аналітики мало цікавилися питаннями теорії, однак намагалися розробити такі способи аналізу балансу, за допомогою яких в одній таблиці можна було б представити стан справ і тенденції їх розвитку з таким ступенем наочності, щоб кожен адміністратор зміг у найкоротший термін отримати необхідні відомості.

Першим російським бухгалтером, що справді оцінив роль економічного аналізу та його взаємозв'язок з бухгалтерським обліком, був А.К. Рощахівський (XX ст.). Він ввів поняття "внутрішня продуктивна сила" підприємства. Він не проводив аналізу балансу в сучасному розумінні, але добре знав, як його оцінювати та Інтерпретувати за допомогою відносних і середніх величин. Відносні величини вчений поділив на дві групи: 1) відношення балансових статей одна до одної (вертикальний аналіз); 2) відношення статей активу до суми кредиторської заборгованості (горизонтальний аналіз).

Етапи розвитку економічного аналізу.

Більшість науковців вказують, що розвиток економічного аналізу відбувався паралельно із загальноприйнятим історичним розвитком суспільства у цілому та виробничих відносин зокрема. Так як тривалий період історії України співпадає з історичними подіями тих країн, до складу яких вона входила або від яких залежала, доцільно розглянути розвиток аналізу в царській Росії XIX ст.-поч. XX ст. та в соціалістичному суспільстві (СРСР).

Виділяють чотири етапи розвитку економічного аналізу у нашій країні , кожен з яких має свої ознаки та характерні особливості.

1 етап. до 1917 р. Характерна поява економічного аналізу, яка зумовлена доцільністю і необхідністю здійснювати аналіз балансу підприємств і їх прибутків.

2 етап. 1917 - 1945 рр. Становлення і розвиток економічного аналізу в умовах одержавлених засобів виробництва, його динамізм, перехід до планової адміністративно - командної системи господарювання.

3 етап. 1945 - 1991 рр. Становлення і розвиток галузевого аналізу та інших його напрямів, удосконалення напрацювань попередніх періодів.

4 етап. є 1991 до теперішнього часу. Перші спроби пристосування напрацювань попередніх періодів до сучасних умов перехідного періоду.

Становлення і розвиток економічного аналізу в Україні

Історія становлення і розвитку економічного аналізу в Україні не має однозначної характеристики у наукових працях українських вчених. Труднощі в оцінках зумовлені тим, що українські вчені-економісти свої праці публікували різними мовами, переважно російською, через що їх часто вважали російськими вченими. Однак слід погодитися з визначенням І. Коропецького, що українськими економістами слід вважати тих вчених, які визнавали себе українцями за

Значний внесок у розвиток економічної науки в Україні зробили українські вчені О. Білімович, І. Вернадський, В. Левицький, Є. СлуцькиЙ, Г. Цихановський та інші. Значний внесок у розвиток економічного аналізу зробили українські науковці, зокрема, відомі київські вчені-аналітики, професори: І.І. Каракоз, Г.М. Мельничук, В.І. Самборський, М.Г. Чумаченко.

На удосконалення економічного аналізу мало суттєвий вплив прийняття Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", здійснення реформи бухгалтерського обліку, включаючи застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності, введення в господарську практику аудиту підприємств та управлінського обліку.

5. Зв'язок економічного аналізу з іншими дисциплінами.

Економічний аналіз тісно пов'язаний з багатьма економічними та неекономічними дисциплінами: політичною економією, бухгалтерським обліком, аудитом, статистикою, плануванням, галузевими економіками, маркетингом, організацією виробництва й управління, фінансуванням і кредитуванням підприємств, економіко - математичними методами.

Політична економія - теоретичне визначення системи економічних показників і понять, таких як ціна, прибуток, собівартість та ін. Користуючись теоретичними визначеннями, можна кількісно виразити ці показники і проводити їх аналіз, встановлювати відхилення, тенденції змін, відповідності вимогам ринку, бачити можливі диспропорції і способи їх подолання.

Економічний аналіз досліджує дію економічних законів, які виражають головний, магістральний напрям розвитку того чи іншого господарства та проявляються в закономірностях і тенденціях його стратегії.

Бухгалтерський облік - відображення всіх ресурсів підприємства, господарських засобів, а також їх рух, зміни, використання в процесі здійснення господарських операцій, широке застосування в процесі аналізу бухгалтерських прийомів дослідження. Насамперед мова йде про використання в економічному аналізі балансового та сальдового прийомів.

Дані оперативного та бухгалтерського обліку, бухгалтерська звітність є головним джерелом інформації для аналізу господарської діяльності підприємства, причому джерелом, що забезпечує документальне обґрунтування аналітичних висновків.

Статистика - використання методології визначення багатьох показників, певних статистичних прийомів та статистичної інформації для аналітичних розрахунків: середніх та відносних величин, показників динамічного ряду, теоретичні основи яких розробляє статистика.

Для потреб економічного аналізу використовується багато статистичної інформації (особливо це стосується звітності), формі і правила складання якої визначають органи статистики. Потім проводиться аналіз звітів, установлення відхилень, які потребуватимуть з'ясування причин їх виникнення.

Статистика розробляє і теоретично вдосконалює правила й можливості застосування тих чи тих прийомів (метод аналітичних групувань, індексний метод, прийоми кореляції) у конкретних ситуаціях, вимоги до таблиць і способи їх побудови.

Аудит - результати економічного аналізу узагальнюються, опрацьовуються заходи для поліпшення стану економічної роботи та впровадження виявлених резервів у виробництво; узагальнення аналітичних результатів є найважливішим етапом аналізу, необхідним для аудиторських висновків.

Завданням аудиту є документальна перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності й повноти фінансової звітності та її відповідності вимогам чинного законодавства.

Економічний аналіз фінансового становища, аналіз платоспроможності й фінансової стійкості, .ліквідності балансу, інших фінансових показників підприємств різних форм власності - кінцева мета аудиту.

Планування є економічною наукою зі своїм специфічним предметом і методом. Складання науково обґрунтованих планів чи розроблення прогнозів на всіх рівнях неможливі без економічного аналізу. Вплив і дія аналізу виявляються не тільки в удосконаленні методів розробки планів, а й в організації їх виконання.

В удосконаленні планування роль економічного аналізу є двоякою.

По-перше, лише за даними аналітичних розрахунків можна встановити тенденції зміни тих показників, за якими розробляється прогноз.

По-друге, за допомогою аналізу простежуються темпи змін у середньому за рік.

На стадії виконання плану економічний аналіз забезпечує виявлення рівня цього виконання в певний конкретний момент, виявлення недоліків і причин їх виникнення. Особливо важливо з ясувати причини, що гальмують досягнення передбачених показників.

Вільна ринкова економіка, її організація та управління нею неможливі без використання маркетингових принципів, таких як:

- виробництво продукції відповідно до потреб покупців з урахуванням ринкової ситуації; - задоволення потреб і запитів замовників;

- реалізація продукції і послуг на певних ринках у передбачених обсягах, у встановлені терміни, у конкретний період.

Ці принципи покладаються в основу маркетингових програм, розроблення і контролювання яких неможливе без проведення економічного аналізу стану ринку, покупців і споживачів, конкурентної ситуації, ринкових цін, кінцевих фінансових результатів.

Зв'язок економічного аналізу та математики визначається тим, що обидві галузі знань вивчають кількісні відносини.

Застосування математики в економічних дослідженнях і розрахунках поширюється насамперед на область змінних величин, пов'язаних між собою функціональною залежністю. Однак, зв'язок між економічними явищами й показниками далеко не завжди виражено у функціональній формі.

Отже, економічний аналіз можна назвати синтезованою наукою, яка сформувалася внаслідок інтеграції багатьох наук і об'єднала окремі їх елементи. У свою чергу результати аналізу використовуються іншими науками. Безперечно, усі ці зв'язки є багатоплановими, реальними, об'єктивними і мають бути використані для всебічного розвитку діяльності підприємств.

Предмет і види економічного аналізу