Метод та методичні прийоми економічного аналізу

Лекція 2

Тема 2. Метод та методичні прийоми економічного аналізу

План

1. Методика економічного аналізу.

2. Класифікація методичних прийомів та способів економічного аналізу.

3. Економіко - логічні методи і їх класифікація .

4. Методичний прийом порівняння в аналітичних дослідженнях: особливості

застосування.

5. Використання абсолютних, відносних та середніх величин в ЕА.

Література: Ф.Ф.Бутинець стр. 46-55; Н.В.Тарасенко стр. 24-35

М.Г.Чумаченко стр. 52-62, 66-70.

Методикою прийнято називати сукупність прийомів, способів, засобів, що застосовуються в процесі проведення економічного аналізу в визначеній послідовності для досягнення поставленої мети. Кожному виду економічного аналізу відповідає власна методика.

Розрізняють загальну методику та окремі методики економічного аналізу.

Під загальною методикою розуміють систему досліджень, яка використовується при вивченні різних об'єктів економічного аналізу (підприємств, цехів) в різних галузях економіки.

Окремі методики дослідження роботи підприємств за певними напрямками, показниками, процесами, об’єктами, типами виробництва.

Структурні елементи методики ЕА є наступні:

формування мети та завдань економічного аналізу. В ринкових умовах підприємство орієнтується на кінцеві виробничо-фінансові результати, соціально-економічні фактори, реалізації цільових програм, обґрунтування ресурсного забезпечення досягнення цілей;
визначення об'єктів аналізу.
сукупність узагальнюючих (синтетичних) та аналітичних показників, їх взаємозв'язки. Найчастіше в методиках аналізу виділяють показники екстенсивного та інтенсивного розвитку; їх зміни, натуральні та вартісні, абсолютні та відносні.
система факторів, які впливають на зміну показників( під впливом економічних, організаційно-технічних, соціально-екологічних та інших факторів);
інформаційна база аналітичних досліджень. Джерелами інформації: дані бухгалтерського та статистичного обліку, нормативно-довідкові дані, дані спеціальних обстежень тощо. Кількість і якість інформації повинна відповідати вимогам аналітичних досліджень ( чітка, своєчасна, в повному обсязі) Якщо потрібна інформація відсутня. її необхідно отримати всіма можливими способами.
способи та методичні прийоми аналізу;

організаційне та технічне забезпечення виконання аналітичних робіт, оформлення їх результатів та оцінка.

2. Класифікація методичних прийомів та

способів економічного аналізу.

До загальних наукових методів відносяться: індукція та дедукція,

синтез і аналіз, аналогія та порівняння, експеримент, спостереження, абстрагування, історичний, логічний, моделювання та інші .

Під методом економічного аналізу розуміють сукупність прийомів і способів дослідження господарської діяльності підприємства, виявлення та визначення взаємозв'язку і зміни його показників, кількісного та якісного впливу окремих факторів на кінцеві результати роботи.

Метод економічного аналізу має ряд характерних особливостей:

діалектичний підхід до вивчення господарських процесів та явищ.
використання системи показників,
виявлення та визначення взаємозв’язків елементів досліджуваної системи та причинно-наслідкових зв'язків, зміни їх
вимірювання впливу факторів на результати господарювання.

В економічному аналізі використовується велика кількість методичних прийомів (нараховують близько ста). Багато з них запозичені з суміжних наук: математики, математичної статистики, бухгалтерського обліку, психології, менеджменту, що є наслідком взаємозв’язку економічного аналізу з іншими дисциплінами.

Усі методичні прийоми економічного аналізу можна поділити на три групи: логічні, математичні та евристичні.

Логічні прийоми включають основні та спеціальні прийоми.

Основні є базовими й обов'язковими для будь-яких аналітичних досліджень, дають характеристику зміни чи розвитку економічних явищ і процесів (порівняння, деталізація, абстрагування, синтез та ін.).

Спеціальні прийоми використовуються для визначення ступеня залежності та впливу окремих факторів при дослідженні причинно-наслідкових зв'язків (елімінування, групування, балансове узагальнення та ін.).

Математичні прийоми. При перспективному плануванні враховують впливу ринкових факторів, ризик прийняття неоптимального рішення вимагають від керівника використання в аналізі математичних способів і прийомів. Господарський об'єкт представити у вигляді математичної моделі, імітувати його поведінку при зміні ситуації.

До математичних відносять прийоми: 1) елементарної математики; 2) математичного аналізу, включаючи варіаційне обчислення; 3) прикладної математичної статистики й економетрії; 4) дослідження операцій, включаючи математичне програмування та теорії ігор, управління запасами, масового обслуговування, навчання.

Евристичні прийоми пов'язані з експертними оцінками господарських ситуацій на підставі творчого мислення, набутого досвіду тощо. В практиці економічного аналізу використовують наступні прийоми: аналогія, інверсія, "мозковий штурм", синектика, контрольні питання, колективний блокнот тощо.

3. Економіко - логічні методи і їх класифікація

При проведенні економічного аналізу на різних його стадіях застосовуються різноманітні прийоми

Логічні прийоми:

- порівняння, групування, деталювання, прийом виділення «вузьких місць» і ведучих ланок, середні і відносні величини, ряди динаміки, перерахунок показників, балансовий, елімінування, спосіб експертних оцінок, економічна діагностика.

Види порівняльного аналізу: горизонтальний, вертикальний, трендовий.

Горизонтальний - використовується для визначення абсолютних і відносних відхилень фактичного рівня досліджуваного показника від базового.

Вертикальний – застосовується для визначення структури економічних явищ та процесів шляхом розрахунку питомої ваги складових у загальному цілому(питома вага позичкового капіталу в загальній його сумі), вплив факторів на рівень результатів, показників до і після зміни відповідного фактору.

Трендовий аналіз – застосовується при дослідженні рядів динаміки, при дослідженні відносних темпів зростання і приросту показників за кілька років до рівня базового року.

Одновимірний - зіставлення проводиться за одним або декількома показниками одного об’єкта, або декількох об’єктів за одним показником.

Багатовимірний - проводиться зіставлення результатів діяльності декількох господарських об’єктів за широким набором показників. Для визначення рейтингу кожного підприємства.

Елімінування — означає усунення, виключення впливу всіх, крім

одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом

виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно

один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо.

В аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування:

повний прийом ланцюгових підстановок;

скорочений прийом;

прийом різниць у рівнях показників.

4. Методичний прийом порівняння в аналітичних

дослідженнях: особливості застосування.

Порівняння – це метод, що застосовується при зіставленні показників - порівняння фактичної величини з плановою, з нормою, з показниками попереднього періоду, із середніми жданими.) з метою визначення ступеня виконання плану, для визначення тенденцій розвитку, пошуку резервів.

При цьому слід враховувати наступні вимоги:

1) єдність методики обчислення показників і їх склад. Показники, що порівнюються, повинні бути однорідними за складом, обсягом включених у розрахунок складових. Неправомірно, наприклад, порівнювати валовий і чистий прибуток підприємств;

2) єдність вартісних, якісних, структурних факторів і факторів обсягу. На розмір вартісних показників впливає зростання цін у зв'язку з інфляцією, показники, що порівнюють, обчислюють в одних і тих же цінах. Для забезпечення порівнюваності необхідно нейтралізувати вплив фактору обсягу шляхом перерахунку даних за попередній (базисний) період на фактичний обсяг звітного періоду. Вплив якісного фактору (жирність, міцність, сортність тощо) нейтралізують шляхом доведення (приведення) обсягу продукції до стандартного рівня якості, а вплив структурного фактору - шляхом перерахунку фактичного обсягу виробництва продукції на структуру базового періоду;

3) єдність періодів або моментів часу, за які було обчислено показники, що порівнюються. Не можна порівнювати, наприклад, обсяг виробництва продукції за місяць з обсягом виробництва за квартал;

4)співставність вихідних умов діяльності (природних, кліматичних тощо). Неможливо порівнювати показники діяльності підприємств різних форм організації виробництва та праці, у різних фазах економічного зростання, у різних умовах економічної самостійності. Крім того, необхідно враховувати й вплив сезонного фактору.

Значну допомогу в проведенні порівняльного аналізу надає використання відносних величин: витрати на 1 гри. товарної продукції; питома вага робітників в загальній чисельності працівників, співвідношення темпів зростання продуктивності праці та темпів зростання середньої заробітної плати тощо.

Застосування методу порівняння, та завдання, що вирішуються при цьому, наступні:

порівняння фактичних показників з плановими (прогнозними) дає можливість визначити ступінь виконання плану (прогнозу) за період часу, що досліджується (день, декаду, місяць, квартал, рік); перевірити обґрунтованість планових (прогнозних) показників (порівнюючи дані за декілька минулих періодів з даними плану (прогнозу) поточного періоду), виявити резерви господарювання.
порівнюючи фактичні показники звітного періоду з аналогічними показниками минулих, оцінюють результати діяльності в динаміці, виявляють тенденції розвитку економічних процесів підприємства, визначають напрями подальшого аналізу;
порівняння показників господарюючого суб'єкта, що аналізується, з середніми аналогічними показниками по галузі, кращими підприємствами.
порівняння фактичних показників з нормативними, нормами витрачання - здійснити контроль за використанням всіх видів ресурсів, виявляти економію або перевитрачання, резерви збільшення обсягів виробництва та зменшення собівартості продукції (робіт, послуг). Даний напрям аналізу сприяє впровадженню ресурсозберігаючих технологій;
зіставлення паралельних і динамічних рядів проводять для вивчення взаємозв'язків показників, що досліджуються. Наприклад, аналізуючи одночасно динаміку зміни обсягу виробництва валової продукції, чисельності робітників і продуктивності праці, можна обґрунтувати взаємозв'язок між цими показниками.
порівняння різних показників господарської діяльності. Наприклад, для об'єктивної оцінки отриманих результатів діяльності, темпів зростання продуктивності праці промислово-виробничого персоналу з темпами зростання середньорічної заробітної плати;
порівняння результатів діяльності до та після проведення того чи іншого заходу (зміни того або Іншого фактору) проводять для визначення кількісного впливу фактору та підрахунку резервів.

Застосовуючи прийом порівняння, можна отримати наступні кількісні аналітичні результати;

абсолютне відхилення значень порівнюваних параметрів;
відносне відхилення значень порівнюваних параметрів;
еластичність зміни.

Приклад: Абсолютне відхилення значень порівнюваних параметрів визначається як різниця значення порівнюваної характеристики та її базової величини. ( наприклад: 100-80=20 )

Відносне відхилення - не відносна динаміка зміни порівнюваних параметрів, яка характеризується темпом зростання значень

Темпом їх приросту. ( 100:80 х 100%= 125%; темпи зростання 25%)

Еластичність зміни визначається відношенням коеф. при зіставленні динаміки зміни різних параметрів. Коеф. еластичності показує на скільки пунктів зміниться значення одного параметра, якщо значення іншого зміниться на один пункт. (Продукція зросте на 10%, продуктивність на 7%, коеф. еластичності 10:7=1.4 Отже продукція зросте 1.4%, якщо чисельність зросте 1%)

5. Використання абсолютних, відносних

та середніх величин в ЕА.

Економічні явища, що вивчаються у процесі аналітичних досліджень, мають, кількісну визначеність, яка виражається в абсолютних і відносних величинах.

Абсолютні величини

Аналіз будь-якого господарського процесу починається з вивчення абсолютних величин (обсяг виробництва, собівартість продукції, валовий прибуток, чисельність працівників тощо) В економічному аналізі вони застосовуються як база для обчислення відносних та середніх величин, а також як вимірювач показників обсягу.

Абсолютні величини показують кількісні розміри явища в одиницях ваги, обсягу, довжини, площі, вартості тощо не враховуючи розмір інших явищ.

За способом вираження абсолютні величини поділяються на індивідуальні та узагальнюючі.

Індивідуальні - виражають розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності (наприклад, обсяг продукції, виробленої конкретним робітником за місяць).

Узагальнюючі - характеризують величину тієї або іншої ознаки усіх одиниць сукупності або окремих її груп в результаті підсумок індивідуальних показників (наприклад, обсяг виробленої в цеху продукції за місяць).

Розрізняють п'ять видів вимірників абсолютних розмірів економічних явищ: натуральні, умовно-натуральні, вартісні, трудові та комплексні.

трудових вимірниках розробляються показники, що характеризують наявність, розподіл або використання трудових ресурсів в одиницях чисельності {кількість працюючих), одиницях робочого часу (людино-година, людино-день, людино-рік) або витрати праці на виробництво продукції (фактичний обсяг відпрацьованого часу).

Комплексні одиниці виміру, що є добутком величин різної розмірності. Саме так вимірюються виробництво електроенергії в кіловат-годинах, вантажообіг транспорту - в тонно-кілометрах тощо

Відносні величини.

Відносні величини відображають співвідношення величини показника, що вивчається, з величиною будь-якого іншого показника або з величиною цього показника, але взятою за інший період часу або за іншим об'єктом.

Види відносних величин

1. Відносна величина виконання плану = факт : план х 100% ;

2. Відносна величина планового завдання = план : базу (минулий рік, за 3-5 років) ;3. Відносна величина динаміки = факт : базу ( зміна показника у часі та показує у скільки разів збільшиться або зменшиться рівень показника. Відносні величини динаміки можуть бути базисними – порівнюватись з базовим роком, ланцюговими – кожний наступний рік до попереднього)

4. Відносна величина структури = питома вага : до загальної суми х 100%

( питома вага власного капіталу в загальній сумі балансу, чисельність осн. робітників в загальній сумі);

5. Відносна величина координації = співвідношення частин цілого між собою в межах однієї сукупності.( власний капітал і зобов’язання; доход від операційної діяльності та доход від інвестиційної діяльності.)

6. Відносна величина порівняння – показує співвідношення однойменних показників, які відносяться до різних об’єктів, або територій.

7. Відносна величина інтенсивності – характеризує ступінь, розповсюдження, розвитку явищ у відповідному середовищі. ( % продукції вищої якості, % договорів на експортні поставки.)

8. Відносна величина ефективності – співвідношення ефекту з ресурсами або витратами ( фондовіддача, рентабельність)

Відсотки використовуються при вивченні ступеня виконання планових завдань, структурних показників, рівня витрат, показників рентабельності тощо.

Коефіцієнти розраховуються як відношення двох взаємопов'язаних показників, один з яких береться за одиницю. ( коефіцієнти змінності роботи обладнання, фондовіддачу, фондоозброєність, енергоозброєність)

Середні величини

В економічному аналізі поряд з абсолютними і відносними величинами часто застосовують середні величини.

Середні величини - це абстрактні величини, за допомогою яких досягається узагальнення відповідних типових і однорідних показників.

1. Середня арифметична проста – застосовується для аналізу незгрупованих даних

наприклад: фонд зарплати 150 тис. грн. працює 50 чол. середньомісячна зарплата становить 3 тис. грн. ( 150 : 50)

2. Середня арифметична зважена –коли показники повторюються декілька разів.

наприклад: виробіток в цеху №1 – 10 тис. грн. працює – 50 чол.; цех №2 – 13тис.грн. – 12 чол. ; цех №3 19 тис. грн. – 21 чол.: Середній виробіток по заводу

3.Середня хронологічна - визначається за показниками, що змінюються в часі. При обчисленні крайні показники ряду діляться на два.

Наприклад: при визначенні середньої ціни на товар: 1.07 -12 грн.; 1.08 – 12.5 грн.;

1.09 – 12.8 грн.; 1.10 – 13.0 грн. Визначити середню ціну

Контрольні питання.

1. Які характерні особливості методу економічного аналізу?

2. Охарактеризувати прийом порівняння.

3. Розкрити сутність абсолютних , відносних та середніх величин.

Метод та методичні прийоми економічного аналізу