СИСТЕМА РОБОТИ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЩОДО СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ КРЕАТИВНОГО РОВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ


Креативність - це означає копати глибше, дивитись краще, виправляти помилки, розмовляти з кішкою, пірнати в глибину, проходити крізь стіни, запалювати сонце, будувати замок на піску, вітати майбутнє.

Е. Торренс

Автор статті розкриває систему роботи по створенню умов для розвитку дитячої творчості та на роботу з педагогами по розвитку їх власного творчого потенціалу.

Ключові слова: Креативність, творча особистість, творчий потенціал, креативне середовище.

У наш час гостро стоїть питання виховання творчої особистості, яка може самостійно орієнтуватись у дійсності, вміє знаходити нестандартні рішення на основі критичного ставлення до здобутої інформації, і тому проблема розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку набуває особливого значення бо саме дошкільний вік має багатющі можливості для їх розвитку.

Будучи однією з найактуальніших, проблема розвитку творчих здібностей привертає увагу вчених різних галузей, оскільки пов'язана з питаннями проектування гнучких моделей освітнього простору, розробки варіативних форм і методів навчання і виховання, що відповідають освітнім потребам і віковим можливостям особистості. Поняття „творчість" та „креативність" традиційно вживаються коли йдеться про художню діяльність дошкільника, музичну, образотворчу, літературну, театралізовану і вкрай рідко стосовно інших видів діяльності - пізнавальної, моральної, комунікативної. Педагоги майже ніколи не характеризують своїх вихованців як таких, що творчо (не творчо) ставляться до життя в цілому.

Базова програма розвитку дошкільника "Я у Світі" вперше заявила про креативність як одну з пріоритетних ліній розвитку дошкільника. Це зроблено з багатьох причин, але найбільш важливою є причина стимуляції вироблення стратегії і тактики створення у дошкільному закладі сприятливих умов для розвитку креативності дошкільника, тому що креативність не можливо формувати, її треба тільки стимулювати.

Працюючи над першим етапом обласного науково-методичного проекту "Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості", який включав:вивчення і створення каталогу психолого-педагогічної, методичної літератури, створення каталогу методик обстеження різних видів творчих здібностей дітей, створення креативного середовища, діагностику готовності педагогічних кадрів, необхідно в першу чергу зосередити свою увагу на створенні креативного середовища та на роботу з педагогами по розвитку їх власного творчого потенціалу, підвищенню професіоналізму, підбору підходів до створення умов формування творчої особистості дитини та організації педагогічного процесу, направленого на розвиток креативних здібностей.

Завдання сучасного дошкільного навчального закладу - створення умов для систематичної, комплексної роботи з розвитку креативності у дітей дошкільного віку в усіх вікових групах. Діагностика рівня навченості дошкільнят старших груп, які йдуть до школи виявила, що лише у 23,7% вихованців рівень діяльності - творчий.

Це породило ряд протиріч:

- між орієнтацією нового змісту освіти на творчий розвиток особистості дошкільника і традиційними формами навчання;

- між сформованістю у дошкільнят певної системи фактичних знань і недостатнім розвитком творчої уяви.

Творчість - складний процес, пов'язаний з характером, інтересами, здібностями особистості. Творчі здібності - це індивідуальні особливості, якості людини, які визначають успішність виконання їх творчої діяльності різного роду. Новий продукт, отриманий особистістю в творчості, може бути об'єктивно новим (соціально значимим відкриттям) і суб'єктивно новим (відкриттям для себе). Розвиток творчого процесу, в свою чергу, збагачує уяву, розширює знання, досвід та інтереси дитини. Дошкільний вік має багатющі можливості для розвитку творчих здібностей. На жаль, ці можливості з часом втрачаються, тому необхідно, якомога ефективніше використовувати їх в дошкільному дитинстві.

Ефективність розвитку творчих здібностей багато в чому залежить від того матеріалу, на основі якого складено завдання. На основі аналізу психолого-педагогічної та науково-методичної літератури (Г. С. Альтшуллер, В. А. Бухвалов, А. А. Гін, М. А. Данилов, А. М. Матюшкін та ін) були виділені наступні вимоги до творчих завдань: