Інвестиційна діяльність в будівельній індустрії

PAGE \* MERGEFORMAT 2

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВЕЛЬНІЙ ІНДУСТРІЇ УКРАЇНІ…………..6

1.1. Особливості інвестиційної діяльності в будівельній індустрії……..………….6

1.2. Державне управління інвестиційною діяльності…………………………………7

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВЕЛЬНІЙ ІНДУСТРІЇ УКРАЇНИ ……………………………………………………….………….10

Сучасний стан та перспективи розвитку капітального будівництва в Україні……………………………………………………………………………..10
1. Аналіз інвестиційної діяльності в будівельній індустрії незалежної України..13
2. Чинники формування інвестиційної привабливості карпатського економічного району………………………………………………………………….………….19

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ КАРПАТСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ В РОЗРІЗІ ОБЛАСТЕЙ РЕГІОНУ…………………………………………………………………………………23

Інвестиційна діяльність в будівельній індустрії Закарпатської області……..23
1. Інвестиційна діяльність в будівельній індустрії Івано-Франківської області..33
2. Інвестиційна діяльність в будівельній індустрії Львівській області…………36

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..…………….47

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………..…50

Вступ.

В умовах розвитку ринкової економіки інвестиційна діяльність у будівництві набуває важливого значення, оскільки інвестиційні процеси можуть забезпечити покращення соціально – економічного стану країни. Протягом останнього десятиліття розвиток економіки держави відбувався на фоні інвестиційних криз, що спостерігається і до сьогодні. У сукупності з машинобудуванням будівництво становить матеріальну основу інвестиційно – виробничої діяльності та забезпечує формування й розвиток виробничого потенціалу матеріальної сфери, його інфраструктури. У наслідок функціонування будівельного комплексу реалізується інвестиційна політика держави, визначаються народногосподарські пропорції, масштаби й темпи розвитку окремих галузей, науково – технічного прогресу й ефективність інвестицій у всіх галузях економіки[1, с – 13].

В умовах радикальних перетворень в економіці України відбулися процеси зміни активності інвестиційної діяльності інвесторів із виробничої у фінансову сферу. Для створення механізмів інвестиційної діяльності в будівництві державі необхідно створити відповідні стимули залучення інвестицій на регіональному рівні[12, с - 53].

Проблеми інвестиційної діяльності досліджувало багато українських та зарубіжних учених. Фундаментальний аналіз інвестиційного процесу в ринкових умовах проводився у працях Дж. М. Кейнса, І. Фішера, Л.Дж. Гітмана, В. Шарпа, М. Портера. Також ця проблема була висвітлена багатьма вітчизняними вченими, про що свідчать праці В.П. Александрової, О.М. Алимова, О.І. Амоші, С.О. Білої, І.А. Бланка, О.Д. Василика, О.С. Галушко, М.С. Герасимчука, О.І. Дація, М.П. Денисенка, О.А. Джуcова, С.І. Дорогунцова, М.І. Іванова, М.Х. Корецького, М.І. Крупки, І.І. Лукінова, А.В. Мерзляк, О.М. Паламарчука, А.А. Пересади, С.Ф. Покропивного та інших.

Метою курсової роботи є проведення економіко – географічного оцінка інвестиційної діяльності в будівельній індустрії України загалом та Карпатському економічному районі зокрема, що включає побудову графіків та діаграм руху коштів та подальшого аналізу змін.

Для написання даної роботи ставились такі завдання:

- визначити сутність інвестицій у будівництві;

- дослідити економічну взаємодію підприємств і держави в інвестиційній діяльності;

- аналіз інвестиційно – будівельного комплексу;

- оцінити стан державного управління інвестиційною діяльністю в будівництві;

- оцінити підходи та заходи для підвищення інвестиційної привабливості будівельного комплексу України;

- розглянути роль регіонального управління інвестиційними процесами у будівництві;

- охарактеризувати становище інвестиційно – будівельного комплексу на прикладі Карпатського економічного району.

Об’єктом дослідження є процес інвестиційної діяльністю в будівництві.

Предметом дослідження є оцінка інвестиційної діяльності у будівельнім комплексі, а також аналіз інвестиційної привабливості.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах. У роботі використано: історичний та логічний методи – для дослідження теоретичних засад удосконалення інвестування; абстрактно – логічний – для теоретичного узагальнення й формулювання висновків; статистико – економічний – для аналізу сучасного стану інвестування в будівництві; класифікації і порівняльних характеристик та інші.

Для написання роботи використані статистичні щорічники, літературні джерела по даній тематиці.

Курсова робота складається з 3-х розділів:

Перший – науково-теоретичні основи та державна підтримка інвестиційної діяльності в будівельній індустрії Україні. В даному розділі розкривається зміст інвестиційної діяльності в будівництві та дається характеристика державній підтримці в інвестуванні.

Другий – особливості інвестиційної діяльності в будівельній індустрії України. В наведеному розділі охарактеризовані важливі напрямки інвестиційних вливань. Такі як: інвестиції в основний капітал, інвестиції в житлове будівництво та іноземні інвестиції.

Третій – сучасний стан та перспективи інвестиційної діяльність в будівництві Карпатського економічного району. В розділі висвітлене сучасне становище інвестиційної діяльності галузі, економічного району в розрізі адміністративних одиниць. Розглянуто проблеми та перспективи розвитку та нарощування інвестиційної діяльності.

РОЗДІЛ І. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВЕЛЬНІЙ ІНДУСТРІЇ УКРАЇНІ

Особливості інвестиційної діяльності в будівельній індустрії.

Динаміка обсягів інвестицій значною мірою залежить від стану інвестиційного клімату – сукупності політичних, економічних, соціальних, правових умов, що сприяють інвестиційній діяльності. Важливими чинниками, які формують інвестиційний клімат, є рівень розвитку продуктивних сил і стан ринку інвестицій; правове поле держави; політична воля всіх гілок влади; стан фінансово-кредитної системи; статус іноземного інвестора; інвестиційна активність населення.

Відомо, що самі по собі сприятливі макроекономічні показники автоматично не гарантують економічного розвитку. Одним з безлічі чинників, які забезпечують постійне економічне зростання, є інвестування. Перш за все, це ресурсний потенціал України, зосереджений у регіонах у вигляді інвестицій, ноу-хау тощо.

Непрості умови здійснення структурної перебудови економіки зумовлюють підвищений інтерес суб'єктів господарської діяльності до пошуків додаткових джерел отримання коштів, які дали б можливість провести технічне переоснащення, упроваджувати прогресивні технології, використовувати сучасне устаткування, створювати нові робочі місця, налагоджувати випуск конкурентоспроможної продукції.

Визначено, що до інвестиційної сфери входять: виробничі і невиробничі об'єкти, що будуються, побудовані виробничі об'єкти, які знаходяться у стадії експлуатації, об'єкти незавершеного будівництва, інвестиційні проекти на різних стадіях розробки, різні цінні папери, майнові та фінансові інвестиційні ресурси, інвестиційна інфраструктура, майнові й інші права на інвестиційні об'єкти та ресурси. Інвестування як капітальні вкладення здійснюється в різних видах і формах на капітальне нове будівництво, технічне переозброєння і модернізацію, розширення, реконструкцію. Капітальні інвестиції – це витрати на придбання, створення (будівництво) об'єктів, споруд, інших основних засобів (основних фондів і необоротних матеріальних та нематеріальних активів).

З декількох напрямів залучення інвестицій кошти комерційних структур та іноземних інвесторів – займають велику нішу у фінансуванні житлового будівництва. Проте для цього в Україні немає нормативної і законодавчої бази, системи стимулювання для залучення інвестицій.

В умовах обмеженості державних інвестицій і їх очевидного дефіциту для будівництва житла необхідно сконцентрувати зусилля на залученні в економіку приватних інвестицій, зокрема іноземних. При цьому залучення інвестицій необхідно здійснювати шляхом створення рівних сприятливих умов для всіх. При реалізації проектів, які відповідають державним пріоритетам, можливе застосування певних пільг, проте доцільніше концентруватися на поліпшенні загальних умов інвестування.

Сьогодні, пропонуються різні моделі залучення інвестиційних ресурсів для нового будівництва, не враховуючи, що велика кількість об'єктів незавершеного будівництва також потребує додаткових фінансових коштів для їх завершення.

Практично в усіх регіонах України існують проблеми, пов’язані з освоєнням капітальних вкладень. Інвестиційна сфера характеризується низькими темпами освоєння капітальних вкладень і введення виробничих потужностей, збільшенням обсягів незавершеного будівництва, незадовільними параметрами структури капітальних вкладень[12, С. 82 – 84].

Державне управління інвестиційною діяльності.

Управління інвестиційними ресурсами в капітальному будівництві, зокрема, бюджетними коштами, або управління розподілом бюджетних коштів у капітальному будівництві – цілеспрямований вплив державних органів на процес розподілу бюджетних коштів у капітальному будівництві з метою отримання максимальної вигоди, тобто будівництво максимальної кількості господарських і життєво важливих для населення об'єктів в нормативні терміни.

Існуючий механізм розподілу бюджетних коштів у капітальному будівництві не відповідає сучасним вимогам і є малоефективним з таких основних причин: обмежені бюджетні кошти, що спрямовуються на капітальне будівництво, розпилюються на численні будівельні об’єкти; відсутній системний відбір об’єктів для включення в річний план будівництва; капітальні вкладення на будівельні об’єкти, що увійшли до плану, виділяються не за нормативом; заплановані бюджетні кошти в капітальне будівництво надходять украй нерівномірно протягом року; відсутній системний моніторинговий контроль за освоєнням бюджетних коштів у капітальному будівництві[8, с – 15].

Слід зазначити, що проблеми ефективного державного управління інвестиційним процесом при розподілі бюджетних коштів і їх раціонального використання в капітальному будівництві на державному і регіональному рівнях дуже мало досліджені у літературі.

Розробка раціональної системи розподілу обмежених бюджетних інвестицій у капітальне будівництво, а також їх ефективне використання в процесі будівництва об’єктів породжена об’єктивною необхідністю трансформації економіки в розвинену ринкову і закономірностями побудови ринкових форм господарювання, у тому числі й стосовно державної форми власності. Необхідні побудова і реалізація механізму функціонування підприємств капітального будівництва, що фінансуються через бюджетні органи державою.

Державна підтримка інвестиційної діяльності в будівництві і в інших галузях має на сучасному етапі дуже важливе значення, оскільки вона спрямована перш за все на розвиток ініціативи приватних інвесторів і підтримку високоефективних проектів з урахуванням інтересів держави.

Основними формами державної підтримки інвестиційної діяльності в будівництві на сьогодні є: надання державних коштів на зворотній основі або на умовах участі держави в статутних капіталах підприємств, яким надається підтримка; надання державних гарантій для інвестиційних проектів; надання державних коштів підприємствам для реалізації розроблених інвестиційних проектів, тобто державні інвестиції. Це зумовлено тим, що надання державних гарантій поки що не набуло значного розповсюдження в Україні на практиці.

Згідно із законодавчими нормами, державне управління інвестиційною діяльністю здійснюється в таких формах: державні інвестиційні програми (інвестування державою коштів у галузі промисловості, сільського господарства, науки, освіти); пряме управління державними інвестиціями; введення системи податків з диференціюванням податкових ставок і пільг. Для залучення в економіку країни приватних та іноземних інвестицій необхідне введення для них пільгових ставок податків і митних зборів; надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих територій, галузей, виробництв, підприємств; проведення фінансової і кредитної політики, політики ціноутворення, амортизаційної політики; контроль за дотриманням державних норм і стандартів, а також правил обов’язкової сертифікації; антимонопольні заходи, приватизація об’єктів державної власності, зокрема об’єктів незавершеного будівництва.

Державні інвестиції займають важливе місце у фінансуванні підприємств. При цьому виділено основні економічні важелі державного управління інвестиційною діяльністю в будівництві [Додаток А].

Раціональне використання підприємствами отриманих від держави інвестицій підвищує роль суб'єктів господарювання в інвестиційному процесі.

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВЕЛЬНІЙ ІНДУСТРІЇ УКРАЇНИ

Сучасний стан та перспективи розвитку капітального будівництва в Україні

Сучасний період економічного розвитку України засвідчує різке скорочення державного бюджетного фінансування інвестиційного процесу. Масштаби міжнародного економічного співробітництва та розміри іноземних інвестицій залишаються недостатніми і не відповідають потребам економіки України.

В Україні за січень – лютий 2011 року підприємствами країни виконано будівельних робіт на суму 4,4 млрд. грн., це на 6,1% більше в порівняні із даним періодом минулого року. Станом на кінець 2010 року спад обсягів будівельних робіт відбувся у підприємствах майже у всіх регіонах країни. Одночасно з цим у 3 областях України зафіксовано хоча і незначний ріст обсягів будівельних робіт, порівняно з аналогічним періодом 2009 року, а саме: Житомирської, Одеської та Полтавської областей.

За характером будівництва за 2010 рік обсяги робіт розподілились таким чином:роботи з нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння склали 82,2% від загального обсягу, решта - з капітального і поточного ремонтів (10,4% та 7,4% відповідно). Хоча в 2010 році і є певні покращення інвестиційної діяльності, проте ситуація залишаються нестабільною із за низького рівня бюджетного фінансування та кредитування як фізичних так і юридичних осіб, іпотечного кредитування для придбання житла.

За даними Державної служби статистики України, протягом останніх років знижуються темпи росту інвестицій в основний капітал, за 2010 рік вкладено(використано) інвестицій в основний капітал близько 84 млрд. грн., при цьому частка освоєних інвестицій в нематеріальні активи в цьому періоді, складає лише 4 % загального обсягу капітальних інвестицій; ступінь зносу основних засобів перевищує 60 %, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на 01.10.2010 року склав близько 42,5 млрд. дол. США

Поліпшення роботи будівельного комплексу насамперед нерозривно пов’язане з активізацією інвестиційної діяльності у країні. У межах здійснюваних урядом кроків щодо створення привабливого інвестиційного клімату в Україні Держбуд послідовно вживає заходів щодо нормативного врегулювання будівельної діяльності, спрощення й забезпечення прозорості ряду процедур на перед проектній стадії, усунення штучних перепон під час проектування та будівництва.

Так, істотним гальмом для інвестора донедавна була процедура затвердження інвестиційних програм і проектів, коли треба було окремо одержати висновки шести обов’язкових державних експертиз. Відсутність чіткої взаємодії експертних органів призводила до того, що процес експертизи тривав іноді півроку, а загальна вартість цих робіт досягала 40 % і більше вартості проектно-кошторисної документації.

Для виправлення такого становища Держбуд ініціював прийняття відповідного Указу Президента України, а на його виконання — внесення необхідних змін і доповнень до Закону України «Про інвестиційну діяльність». Це дало змогу встановити норму, згідно з якою інвестор зобов’язаний отримати єдиний позитивний комплексний висновок усіх державних експертиз. При цьому він звертається лише до однієї інстанції — служби Укрінвестекспертизи, яка організовує підготовку й видавання комплексного висновку.

Іншим урядовим рішенням затверджено нове Положення про проведення торгів (тендерів) у будівництві. Застосування тендерних процедур є обов’язковим, якщо очікувана вартість будівництва або капітального ремонту об’єктів і споруд становить щонайменше 200 тис. грн. З метою підтримки вітчизняних підрядних організацій під час проведення тендерів передбачається застосування 15%-ї поправки до ціни виконання замовлення на користь українських претендентів.

Наступним важливим кроком щодо активізації інвестиційної діяльності має стати законодавче запровадження майнової відповідальності за порушення умов договору підряду на будівництво об’єктів і споруд. Відповідальність за недотримання умов контракту рівною мірою мають нести всі учасники інвестиційного процесу, включаючи державу. Проект такого закону було підготовлено і внесено до Верховної Ради України.

Триває робота над вирішенням ще одного гострого питання — узгодженості інтересів інвесторів і місцевих органів влади щодо розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів, зокрема встановлення граничних розмірів пайових внесків інвесторів на зазначені цілі.

У деяких регіонах розмір цих внесків досягає вартості самої будови, що аж ніяк не стимулює потенційних замовників до вкладення коштів.

Підготовлені Держбудом і підтримані всіма облдержадміністраціями пропозиції передбачають, що розміри пайових внесків не повинні перевищувати 25 % загальної вартості будівництва. А для інвесторів, які створюватимуть нові робочі місця, будуватимуть житло, вирішуватимуть проблеми незавершеного будівництва, ремонту й реставрації пам’яток архітектури, надаватимуть відповідні пільги.

Серед запроваджених заходів треба згадати про затвердження базових розцінок для визначення вартості розробки архітектурно – планувальних завдань, які надаються забудовникам місцевими органами містобудування й архітектури, а також про вартість надання технічних умов на під’єднання до інженерних систем і мереж.

Нині, коли житло будується здебільшого за рахунок позабюджетних коштів (близько 90 %), а приватне житло в новому будівництві перевищує 60 %, вимоги до житлових будинків переважно визначаються його користувачами та замовниками. На перший план виходять споживчі якості, функціональні зручності, комфортність проживання і,звичайно, вартість.

Останніми роками Держбуд цілеспрямовано працює над створенням нових індустріальних архітектурно-будівельних систем — економічніших і ефективніших щодо архітектури. Ці перспективні системи пройшли експериментальне випробування і однаковою мірою можуть використовуватись для будівництва комунального, приватного та колективного житла. Зокрема, це системи “Пластбау”, “Термодім”, “Голдплан”, “Рампа”, а також система на основі дрібно штучних порожнистих блоків “сухого” пресування з використанням місцевої сировини, технологічне обладнання для якої випускає.

Погоджується питання застосування в Україні відомої системи “Драйвіт”, що значно полегшило б вирішення теплотехнічної проблеми як у новому будівництві, так і під час реконструкції й модернізації існуючого житлового фонду.

На сьогоднішній день створюються та вже існують багато інвестиційних проектів та цільових програм які спрямовані на підготовку до Євро – 2012.

Прикладом, може служити Державна цільова програма з підготовки та проведення в Україні ЄВРО-2012, яка, по суті, націлена більше на інвестиційну привабливість країни. В результаті виконання програми планується, що в період до 2012 року буде залучено інвестицій в сумі понад 80 млрд. грн., у тому числі приватних інвестицій (для будівництва і реконструкції спортивних споруд, розбудови транспортної інфраструктури, інфраструктури розміщення) на суму близько 50 млрд. грн..

Європейський банк реконструкції та розвитку(ЄБРР) готовий інвестувати 9 млрд. євро щорічно протягом шести років у розвиток країн Центральної і Східної Європи. Виходячи з цього Банк,який не кредитує, а інвестує, вже цього року готовий надати Україні для реалізації ряду проектів інвестицій в обсязі понад 1 млрд. дол. У тому числі, на фінансування модернізації Української ГТС 400-450 млн. дол., 200-225 млн. євро на завершення будівництва автотраси Київ-Чоп.

Ще одним інвестиційно-привабливим проектом є будівництво аеропорту у Львові. Уряд затвердив скоригований проект "Будівництво нового аеропорту державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів". Про це йдеться в розпорядженні Кабінету міністрів №210-р від 17 березня 2011 р. Згідно з постановою загальна кошторисна вартість проекту становить 1 млрд. 419 млн. 785 тис. грн., з яких у 2011 р. планується витратити 908,9 тис. грн. Станом на 1 січня 2011 р. робіт виконано на 294,6 тис. грн., а профінансовано - на 510,8 тис. грн.

Аналіз інвестиційної діяльності в будівельній індустрії незалежної України.

Серед усіх напрямів інвестиційної діяльності провідне місце займають інвестиції і основні капітали. За допомогою даних інвестицій відтворюються на простій і розширеній основі основні засоби виробництва, тобто створюється матеріальна основа для підвищення продуктивності живої праці на базі впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва.

В обсяги інвестицій в основний капітал включено витрати на капітальне будівництво (нове будівництво, включаючи розширення діючих підприємств, будівель і споруд; їх технічне переоснащення і реконструкцію; підтримання діючих потужностей); витрати на придбання машин та обладнання без здійснення капітального будівництва.

До інвестицій в основний капітал належать витрати на будівельні і монтажні роботи усіх видів (включаючи монтаж обладнання); придбання машин, обладнання, виробничого інструменту і господарчого інвентарю; інші капітальні роботи та витрати.

До інвестицій в основний капітал також включено кошти населення на будівництво власних житлових будинків з надвірними господарськими будівлями.

Найкращим унаочненням інвестиційної діяльності є графік який відображає рівень надходження інвестицій в основний капітал на протязі двадцяти років.(Додаток А.) За допомогою графіка можна проаналізувати динаміку змін обсягів фінансування основних капіталів від самого початку розвитку незалежної України.

Таким чином на графіку чітко простежуються певні закономірності зміни та коливання інвестиційних процесів.

По-перше це коливання обсягів фінансування по джерелам надходження інвестицій. Таким чином простежується практично цілковита залежність від державного фінансування основних капіталів станом на 1985 рік. В данім році частка державних інвестицій становила 80,25%, тобто на інші джерела фінансування припадало трохи більше 19%. До 1995 року ситуація дещо змінилась частка державних фінансових вливань знизилась 53,23% у відношенні до загального рівня інвестицій. До 2002 року рівень державного фінансування значно знизився і становив5,01% від загального обсягу інвестицій. В подальші роки по 2010 рік включно державні інвестиції займали тільки 5,95% від загальних інвестицій в основний капітал. Проте значно зросли інвестиції із інших джерел фінансування таких як: власні кошти підприємств та організацій інвестиційні вливання в розмірі 48106,1 млн. грн. що становить 57,37% від загального обсягу; кредити банків та інші позики в розмірі 11524,8 млн. грн.. 13,74% від загального обсягу; кошти населення на індивідуальне житлове будівництво в розмірі 9441,4 млн. грн. 11,26% від загального обсягу.

Всі ці показники говорять про те, що особливості інвестиційної діяльності в Україні кардинально змінилися за період встановлення незалежності держави.

По-друге чітко простежується коливання рівня інвестиційної діяльності в хронологічному порядку, а саме ми можемо помітити, що із 1990 по 1995 роки відбувалося стрімке зниження інвестування. Цей процес відбувався переважно із за зниження державної частки інвестицій яка в 1995 році становила23,64% в порівнянні із 1990 роком. Інших потужних джерел інвестування в основний капітал у нашої держави на той період не було. Ця негативна динаміка простежується до 1998 року. В період із 1998 - 2002 роки з’явилися позитивні показники динаміки попри подальше зниження державного фінансування, зокрема даний процес пов’язаний із декількома чинниками, а саме за рахунок надходження коштів місцевих бюджетів, власних коштів підприємств та організацій, кредитів банків та інших позик, кошти іноземних інвесторів, коштів населення на індивідуальне житлове будівництво, інших джерел фінансування загальна сума яких становила близько 35315 млн. грн. це 94,99% від загального фінансування по Україні станом на 2002 рік. Наступні чотири роки спостерігається стабілізація зростання інвестицій тобто надходження коштів до основного капіталу були більш-менш стабільні коливання спостерігалися незначні та по всіх джерелах надходження коштів.

Із 2006 року по 2008 рік простежується стрімке збільшенням інвестицій. Пік припав на 2008 рік та становив 233081 млн. грн. із них134655 млн. грн. на капітальне будівництво. На мою думку така стрімка зміна перш за вся пов’язується із змінами у державному складі України. Тобто до діючого уряду був певний запас довіри та здійснено ряд реформувань в господарстві, тому значно зросли інвестиційні вливання власних коштів підприємств та організацій, кредитів банків та інших позик, коштів населення на будівництво власних квартир, кошти іноземних інвесторів, коштів населення на індивідуальне житлове будівництво, інших джерел фінансування. Також одним із факторів формування такої динаміки булла підтримка державного бюджету.

Попри позитивні показники динаміки до 2008 р., за останні три роки ситуація різко змінилась це пов’язується із багатьма несприятливими факторами, а саме із посиленням економічної кризи, послаблення держаного фінансування, непристосованість законодавства, тощо.

Інвестиції в основний капітал 2009 року становили 151777 млн. грн. З них 80091 млн. грн. на капітальне будівництво. Станом на січень – вересень 2010 року основний капітал становить 83852,3 млн. грн. в цій сумі 46596,1 млн. грн.[Додаток Д].

Інвестиції у житлове будівництво.

Житлове будівництво являється одним із най важливіших факторів розвитку соціально – побутової інфраструктури господарського комплексу та являється невід’ємною його складовою. Тому в розвиток житлового будівництва в різних країнах світу вкладаються значні інвестиції і наша держава не є винятком.

З 2005 року по 2008 рік в Україні тривав підйом будівельної галузі після тривалого занепаду галузі. В 2005 році інвестиції в житлове будівництво склали 12017 млн. грн. (12,91% від інвестицій в основний капітал), а станом на 2008 рік ця сума становила 35533 млн. грн. (15,24% від інвестицій в основний капітал) простежується зростання рівня освоєння інвестицій майже в тричі за три роки та на 2,3% в порівнянні до інвестицій в основний капітал. Відповідно щорічно зростали площі введеного в експлуатацію житла із 7816 тис. м2 в 2005 році до 10496 тис. м2 в 2008 році із них 172тис. м2 за рахунок державного бюджету,5831тис. м2 індивідуальним забудовником.

Складнощі в галузі виникали, але не були глобальними. Це були проблемні моменти в питаннях з відведенням земельних ділянок, у взаєминах замовника і підрядчика та інше.

Із 2009 року відбулося стрімке падіння яке характерне було більше для індивідуального житла. За даний рік площа введеного в експлуатацію індивідуального житла становила 2287 тис. м2, це тільки 39,2% в порівнянні із минулим 2008 роком у якому частка індивідуального житла становила 5831тис. м2 перш за все це пов’язане із зниженням інвестицій населення на індивідуальне житлове будівництво які станом на 2009 рік становили 5502 млн. грн. це тільки 50,5% в порівнянні із попереднім роком.

В 2010 році попри подальше зменшення інвестицій в будівельний комплекс було введено в експлуатацію 9339 тис.м2 житлової площі. Це зростання відбулося за рахунок відновлення інвестицій в індивідуальне житлове будівництво та становило 9441,4 млн. грн. дані обставини зумовили зростання введення в експлуатацію 6190 тис. м2 житлових площ, що становить 66,28% від загального обсягу введених в експлуатацію житлових площ. Позитивна динаміка продовжилась і в 2011 році.

Інвестиції в житлове будівництво розподіляються більш менш рівномірно по регіонах України і становлять близько 2% від загального рівня по Україні. Проте є області які вирізняються із поміж інших перш за все це Київська область тут відсоток від загального по Україні становить 10%, Одеська область із 7,5%, Харківська область 4,9% та Автономна Республіка Крим 5,2%. Проте найбільше інвестицій у житлове будівництво освоюється в місті Києві і цей показник становить 26,1% від загальних інвестиційних вливань у житлове будівництво по Україні.

Наведені дані щодо стану справ у житловому будівництві свідчать про те, що регіонами не забезпечено виконання в повному обсязі заходів, рекомендованих Мінбудом, щодо нарощування темпів житлового будівництва в поточному році та наступних роках, а саме: не завершена інвентаризація об’єктів незавершеного будівництва та земельних ділянок, що передбачені або повинні бути передані у користування для житлової забудови, перш за все з метою визначення можливостей їх використання під забудову житлом соціального призначення; не розроблені ні проекти розміщення житлового будівництва до 2014 р.; не здійснюється робота з інженерної підготовки території під житлове будівництво як у межах існуючої забудови, так і на вільних земельних ділянках; не розроблені прогнозні показники розвитку житлового будівництва в населених пунктах до 2014 р. та заходи, спрямовані на забезпечення виправлення ситуації відносно до 2009 р., а також не проведено аналіз стану забезпечення регіону потужностями будівельно – монтажних організацій, будівельними матеріалами та виробами, необхідними для розгортання житлового будівництва.

Прямі іноземні інвестиції.

Фінансові вливання іноземних інвесторів являються невід’ємною складовою будь-якої галузі господарювання та зокрема будівельної індустрії.

Під іноземними інвестиціями розуміють всі види цінностей, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти підприємництва чи інші види діяльності для одержання прибутку чи досягнення соціального ефекту. Інвестування може здійснюватись іноземними інвесторами у вигляді іноземної валюти, будь-якого рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, прав інтелектуальної власності та майнових прав на господарську діяльність, платних послуг, в іншому вигляді, що не суперечить українському законодавству. До іноземних інвесторів належать: іноземні держави, юридичні особи, створені та правоздатні здійснювати інвестиції відповідно до законів країни свого місцезнаходження, а також іноземні фізичні особи або особи без громадянства за умови, що останні зареєстровані як підприємці в країні їх громадянства чи постійного місця проживання. Суттєві інвестиційні вливання почали надходити в економіку України із 1998 року. Таким чином якщо проаналізувати графік надходження коштів добре простежується динаміка нарощування інвестиційних потоків. На графіку можна виділити три ризькі стрибки надходження інвестицій в галузь, це періоди з 1998 р. по 2002 р., з 2004 р. по 2005 р., 2006 р. по 2008 р, саме в 2008 р. був зафіксований найвищий показник іноземних вливань 7591 млн. грн.. З 2008 р. Розпочався негативний процеси зниження іноземних інвестицій це найбільше пов’язується із тим, що будівельна галузь в Україні знаходиться в зоні інвестиційних ризиків. Це зумовлено: надлишок пропозиції, висока конкуренція на ринку, відсутність прозорості та корупція на етапах відведень земельних ділянок та узгоджувальних процедур. У січні – липні 2010 р. статистика зафіксувала 16,7% падіння галузі, зниження зазнали, практично, всі вид основних будівельних робіт. В 2011 році галуль дещо вирівнила свої показники.

Будівельна галузь стоїть на третьому місці в Україні за сумою необхідних інвестицій це передусім житлово – будівельний комплекс і курортно – туристична інфраструктура. Критична межа потреб в інвестиціях для комунального та житлового будівництва в Україні значно перевищує 10 млрд. доларів.

Попри всі несприятливі чинники є іноземні інвестори які вкладають свої інвестиції в економіку України. Такими інвесторами є представники таких країн як: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Сполучене Королівство, Сполучені Штати Америки, Віргінські Острови, Британські, Швеція, Італія, Польща, Швейцарія, Угорщина, Греція, Люксембург, Данія, Корея, Республіка Франція [Додаток Г]

Чинники формування інвестиційної привабливості карпатського економічного району

В сучасних умовах регіонам України все частіше доводиться конкурувати за приплив інвестицій, тому саме інвестиційна сфера значною мірою зазнає впливу ринкових факторів. З одного боку, інвестори зацікавлені у послабленні бюрократичного тиску, а з іншого, вони справедливо очікують від державних органів створення сприятливих умов для самофінансування інвестицій та підтримки інвестиційної діяльності. Аналогічні вимоги висуваються як міжнародним, так і вітчизняним ринком інвестиційних капіталів. Будь-яка область виступає на ньому в ролі покупця і перебуває в стані жорсткої конкуренції з багатьма іншими претендентами на інвестиції, а самі інвестори використовують широкий набір критеріїв для вибору регіону вкладення капіталів. Якщо інвестору, з точки зору процесу інвестування чи кінцевих результатів реалізації інвестиції, будуть запропоновані вигідніші, ніж в області умови інвестування, то він буде прямувати до кращих умов. Спрямувати його в область можливо лише шляхом створення не гірших, ніж у конкурентів, умов надходження і реалізації інвестицій.

Питанню визначення основних проблем та пошуку шляхів залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку України та її регіонів, на сьогодні приділяється багато уваги. Подолання фінансово-інвестиційної кризи залишається актуальним, незважаючи на велику кількість наукових робіт, присвячених визначеній проблемі. Серед основних слід відзначити вітчизняні дослідження Борщевського П., Величко Є., Герасимчука М., Дем’яненка М., Музиченка А., Дейнеко Л., Дмитрука Б., Кваші С., Кісіля М., Крисанова Д., Лобаса М., Лукінова І., Пересади А., Савчука В., Трегобчука В. та інших вчених. Серед іноземних дослідників проблем іноземного інвестування виділяють Данінга Д., Маланоскі М., Нінга Ю., Хендерсона Д., Хенді Ч [11, с – 45].

Створення концептуального підходу до формування сприятливого інвестиційного клімату та підвищення інвестиційної привабливості, повинні відповідати довгостроковим інтересам регіону, та областей зокрема, в роботі з потенційними інвесторами. Роль місцевих органів державної влади на інвестиційному ринку обов’язково повинна узгоджуватись з формами їхньої участі в реалізації інвестиційних проектів. Підписання інвестиційних контрактів, створення спільних підприємств, пайова участь разом з інвестором у капіталі приватизованих комунальних підприємств - все це сприяє тісній взаємодії партнерів і зумовлює взаємне пристосування до умов, що висуваються внутрішнім та зовнішнім інвестиційними ринками.

Інвестиційна привабливість території визначається факторами інвестиційної привабливості регіону і регіональною інвестиційною політикою. Під факторами інвестиційної привабливості регіону вчені розуміють процеси, явища, дії, переважно об'єктивного характеру, що впливають на інвестиційну привабливість регіону і визначають його територіальні особливості. Це, наприклад, вигідність економіко-географічного положення, його природно-ресурсний, трудовий, науково-технічний потенціали, рівень розвитку інфраструктури, характеристики споживчого ринку тощо[18, с – 19].

Оцінювання інвестиційної привабливості територій набуло досить значного поширення у світовій практиці. Так, у США регулярно публікуються індекси, що характеризують рейтинг штатів за різними критеріями і мають різну спрямованість: політичну, економічну, екологічну. Ряд відомих наукових центрів та інвестиційних компаній періодично публікують рангований за ступенем інвестиційної привабливості перелік країн з метою орієнтації потенційних інвесторів. Назріла потреба в оцінюванні інвестиційної привабливості й регіонів України.

Відповідно до методики, запропонованої Держкомстатом України «Про затвердження Методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку» наказ Держкомстату України № 114 від 15 квітня 2003 р. інвестиційну привабливість регіонів пропонують оцінювати за такими показниками:

1) інвестиції в основний капітал, в розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.);

2) інвестиції у житлове будівництво, в розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.);

3) обсяг прямих іноземних інвестицій, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.);

4) зміна обсягу прямих іноземних інвестицій, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.);

5) густота автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям (км на 1000 кв. км території);

6) обсяг експорту товарів, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.).

Існування можливостей залучення інвесторів передбачає наявність інвестиційних пропозицій Карпатського регіону. Інвесторам потрібно надати перелік таких пропозицій із обов’язковою короткою характеристикою заходу та визначенням необхідної величини коштів для реалізації проекту. До того ж необхідною умовою сприяння процесу залучення інвесторів є розробка для них відповідних рекомендацій, підкріплених реальними даними та розробкою економіко-математичної моделі, яка б показувала доцільність створення підприємства з іноземними інвестиціями в конкретному місці, враховуючи наявність потенційних споживачів, конкурентів, доступу до ринків збуту, джерел сировини, робочої сили тощо.

На теперішньому етапі розвитку економіки України доцільно вивчати рівень прямих іноземних інвестицій в кожний окремо взятий економічний район (регіон) держави, володіючи методикою економіко-математичного моделювання, методів оптимізації та розуміючи основні важливі принципи регіональної економічної політики та розміщення продуктивних сил, тому дана тема є досить актуальною.

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ КАРПАТСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ В РОЗРІЗІ ОБЛАСТЕЙ РЕГІОНУ.

Сучасний стан та перспективи інвестиційної діяльності в Закарпатській області.

За 2010 року в економіку області за рахунок усіх джерел фінансування вкладено 2489,1 млн. грн. капітальних інвестицій, з яких 1378,5 млн. грн. складають інвестиції у капітальне будівництво, а за січень – вересень 2011 року цей показник становив 1986237 тис. грн. та 879921 тис. грн. відповідно.

Обсяги інвестицій в капітальне будівництво на 13,5%. більші, ніж за такий же період минулого року. Основним джерелом інвестування залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 34,78 % від загального обсягу капіталовкладень. Питома вага коштів населення на індивідуальне житлове будівництво у загальному обсязі інвестицій в основний капітал склала 654,4 млн. грн. (або 30,2 %), на будівництво власних квартир використано 25,4 млн. грн.

За період іноземного інвестування (з 1995 р. по 1 жовтня 2010 року) в область залучено 359,6 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що у розрахунку на одну особу становить 290,0 дол. США.

За 2010 року в економіку області вкладено 13,6 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій. Інвестиції вкладені інвесторами з 49 країн світу, при цьому на 10 із них припадає більше 84,0 % загального обсягу. Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли із: Японії - 49,5 млн. дол. США ( 13,8 % загального обсягу), Сполучених Штатів Америки – 47,8 млн. дол. США ( 13,3 %), Німеччини – 41,5 млн. дол. США (11,5 %), Австрії – 34,6 млн. дол. США (9,6 %.5), Угорщини – 33,3 млн. дол. США (9,3 %), Польщі – 33,1 млн. дол. США (9,2 %), Нідерландів – 24,1 млн. дол. США (6,7 %), Італії – 17,7 млн. дол. США (5,0 %), Словаччини – 10,5 млн. дол. США (2,9 %), Швейцарії – 9,9 млн. дол. США (2,8 %).

Основні проблемні питання:

недостатність коштів бюджетів всіх рівнів для завершення (продовження) будівництва об’єктів соціальної сфери, які споруджуються із залученням коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та відсутність кредитного фінансування щодо завершення будівництва житла, яке здійснюється із залученням іпотечних кредитів;
нестабільність правового поля та відсутність нормативно-правових актів щодо стимулювання інвестиційної діяльності;
втрата ринків збуту, і як наслідок, зменшення виробництва продукції, скорочення робочих місць.

Основні завдання на майбутнє:

здійснення заходів щодо активізації регіонального інвестиційного потенціалу;
відновлення інвестиційної діяльності;
створення умов розвитку та інвестиційної привабливості будівельної галузі, консультативна підтримка інвесторів у галузі будівництва;
забезпечення захисту прав та інтересів інвесторів;
підвищення інноваційної спрямованості інвестиційної діяльності.

Будівництво об’єктів соціальної інфраструктури

У 2010 році, попри подальший вплив світової фінансової кризи на економіку країни, спостерігається зростання активності у будівництві об’єктів соціально-культурного, житлово-комунального призначення, об’єктів газифікації.

Райдержадміністраціями, органами самоврядування спільно з структурними підрозділами облдержадміністрації було проведено роботу з відбору інвестиційних проектів (об’єктів, фінансування будівництва яких у 2010 році здійснюється за рахунок коштів Стабілізаційного фонду державного бюджету та участі місцевих бюджетів у їх спів фінансуванні).

В результаті переліки об’єктів були сформовані відповідно до вимог порядків та у відповідності до розроблених місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць та регіональної середньострокової програми на 2007-2011 роки.

Враховуючи пріоритетність розвитку соціальної сфери села, при розподілі державних капітальних вкладень 50,0 % коштів (12,4 млн. грн.) спрямовано на будівництво, реконструкцію дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, закладів охорони здоров’я та інші об’єкти соціальної інфраструктури сільської місцевості.

У той же час, обсяги фінансування з державного бюджету на розвиток соціально-культурної сфери та об’єктів житлово-комунального господарства загальним обсягом 24,8 млн. грн. є недостатніми, що пов’язано, насамперед, із невідкладним забезпеченням фінансування будівництва, розширення та реконструкції об’єктів житлово-комунального господарства, переведення всіх енергоспоживачів, у тому числі бюджетні установи, на автономне тепло забезпечення та встановлення приладів обліку енергоносіїв.

У 2010 році з державного бюджету профінансовано заходи з будівництва, реконструкції, капітального ремонту аварійних об’єктів, споруд житлово-комунального господарства, заходів з енергозбереження та впровадження альтернативних джерел енергопостачання, будівництво та придбання житла для окремих категорій громадян в розмірі 141,3 млн. грн..

За станом на 1 грудня 2010 року за рахунок коштів Стабілізаційного фонду, передбачених для реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів, профінансовано 10,69 млн. грн., що становить 43,1 % запланованого річного обсягу (24,79 млн. грн.), недофінансування становить 9,98 млн. гривень.

Через значне недофінансування повільними темпами ведеться будівництво дитсадка в с. Червеньово Мукачівського району (-1,3 млн. грн.), пологового відділення в м. Іршава (-1,0 млн. грн.), каналізаційно-насосної станції № 1 в м. Ужгород (-0,4 млн. грн.), каналізаційних мереж у м. Свалява (-0,66 млн. грн.) та м. Тячева (-1,9 млн. грн.), загальноосвітньої школи в с. Вишка Великоберезнянського району.

Зовсім не фінансується за рахунок коштів Стабілізаційного фонду будівництво загальноосвітньої школи в с. Верхня Визниця Мукачівського району, районної лікарні в м. Берегово, водовідвідних споруд у мікрорайоні «Доманинці» м. Ужгород, влаштування вузлів регулювання тиску на водопроводах у м. Свалява.

Враховуючи зазначене недофінансування з державного бюджету потреб області для зміцнення матеріальної бази об’єктів соціальної сфери та мінімізації впливу світової фінансової кризи на будівельну галузь області облдержадміністрацією, райдержадміністраціями разом з органами самоврядування, депутатами всіх рівнів було вжито заходів щодо виділення коштів на капітальні вкладення з обласного, районних та міських бюджетів. За результатами проведеної роботи впродовж поточного року для будівництва, реконструкції, капітального ремонту об’єктів соціальної сфери спрямовано 56,4 млн. грн., в тому числі – 23,2 млн. грн. за рахунок коштів бюджету розвитку обласного бюджету; 27,3 млн. грн. загального фонду субвенції з обласного бюджету низовим бюджетам; 5,9 млн. грн. спеціального фонду субвенції з обласного бюджету низовим бюджетам.

За рахунок коштів бюджетів розвитку обласного та місцевих бюджетів фінансувалось будівництво, реконструкція:

закладів освіти – ремонт даху школи-садка у с. Велика Балка Берегівського району; будівництво школи в с. Вишка Великоберезнянського району; будівництво школи в с. Дротинці, дитсадків в селах Дюла, Фанчиково, Підвиноградів Виноградівського району; будівництво школи в с. Луково Іршавського району; будівництво школи в с.Негровець Міжгірського району; реконструкція дитячої музичної школи в смт. Міжгір’ї; будівництво шкіл в селах Горонда, Ключарки, Верхня Визниця Мукачівського району; будівництво дитячого дошкільного закладу в с. Дубриничі Перечинського району; продовження будівництва приміщень школи в с. Неліпино Свалявського району; будівництво школи в с. Новоселиця Тячівського району; будівництво школи в с. Мала Добронь Ужгородського району; капітальний ремонт дитячого дошкільного закладу в с.Крайниково та будівництво шкіл в селах Сокирниця, Крайне Хустського району; реконструкція ЗОШ № 1 в м. Хуст; реконструкція будівлі ЗОШ № 4 в м. Ужгород.
закладів охорони здоров’я – ремонт даху Берегівської ЦРЛ; реконструкція котельні та приміщень Великоберезнянської ЦРЛ; будівництво пологового відділення у м. Іршава; реконструкція амбулаторій сімейної медицини в селах Залуж, Чомонин та дільничної лікарні в с. Великі Лучки Мукачівського району; продовження будівництва АГК в м. Рахів; реконструкція відділень Свалявської ЦРЛ; будівництво лікарні в с. Угля Тячівського району; реконструкція операційного відділення Хустської ЦРЛ, хірургічного корпусу обласної лікарні, обласної тублікарні ОТМО „Фтизіатрія”.
об’єктів житлово-комунального господарства – будівництво напірного колектора в м. Виноградів; реконструкція комунальних доріг в селах Колочава, Дерцен Мукачівського району; реконструкція центральної частини міста Перечин; реконструкція каналізаційних та ливневих мереж у м. Рахів; реконструкція вуличних мереж у м. Свалява; вуличні, водопровідні та каналізаційні мережі в м. Тячів; водовідведення у житловому районі с. Минай Ужгородського району; каналізаційно-насосна станція №1 в м. Ужгород.

В майбутньому передбачається залучення коштів державного бюджету, в першу чергу, повинні бути враховані об’єкти, які включені до Регіональної середньострокової програми соціально-економічного розвитку Закарпатської області і забезпечені підготовленою в установленому порядку проектно-кошторисною документацією.

У проектах програм економічного і соціального розвитку в регіонах прогнозується скорочення надходжень до бюджетів розвитку місцевих бюджетів.

Основні завдання, структурних підрозділів облдержадміністрації, райдержадміністрацій – це забезпечити фінансування підвідних газопроводів з високим ступенем будівельної готовності (70 %) до населених пунктів, у яких за рахунок коштів населення побудовано розвідні вуличні мережі. Загальний обсяг капітальних вкладень для цієї мети буде становити 17-19 млн. гривень.

Основні завдання на майбутнє:

На виконання Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25 грудня 2008 року № 800-VI та Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо подолання фінансової кризи в Україні» від 17 листопада 2008 р. № 1046/2008 облдержадміністрацією разом з райдержадміністраціями, міськвиконкомами, органами місцевого самоврядування будуть вживатися заходи з посилення фінансово-бюджетної дисципліни та мінімізації негативного впливу світової фінансової кризи на економіку області:

недопущення збільшення кількості об’єктів незавершеного будівництва, спрямування коштів всіх бюджетів на завершення будівництва об’єктів соціальної сфери та продовження будівництва соціально важливих (в першу чергу обласного та районного значення) об’єктів;
здійснення пооб’єктного аналізу ефективності використання капітальних видатків на забезпечення реалізації програм економічного і соціального розвитку районів, міст, що включені до Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2001 року № 1195;
за сприяння центральних органів виконавчої влади здійснювати надання кредитів на завершення будівництва житла, яке споруджується із залучення іпотечних кредитів і обов’язковою умовою якого є співфінансування з боку банків та забудовників, надання громадянам одноразової цільової допомоги для здійснення першого внеску на купівлю (будівництво) житла у недобудованих багатоквартирних житлових будинках, викуп державою недобудованого житла за цінами, визначеними Мінрегіонбудом України, для формування фондів службового та соціального житла і забезпечення житлом окремих категорій громадян;
спрямування коштів бюджетів всіх рівнів для завершення (продовження) будівництва об’єктів соціальної сфери, які споруджуються із залученням коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам;
концентрація коштів за рахунок всіх джерел фінансування, у тому числі коштів державних програм на таких основних напрямах:
будівництво та реконструкція об’єктів соціального та культурного призначення;
будівництво (капітальний ремонт) та прискорення введення в експлуатацію сільських шкіл, скорочення чисельності незавершених об’єктів, відновлення аварійних загальноосвітніх навчальних закладів;
виконання заходів з енергозбереження, у тому числі оснащення інженерних вводів багатоквартирних житлових будинків засобами обліку споживання води і теплової енергії та будівництво газопроводів з високим ступенем готовності;
реконструкція пам’яток архітектури, розташованих в історичній частині обласного центру.
розроблення та оновлення регіональних схем планування територій, генеральних планів населених пунктів та встановлення меж населених пунктів – розроблення, погодження та затвердження містобудівної документації у порядку, передбаченому законодавством;
удосконалення забудови населених пунктів, у першу чергу, центральних частин історичних міст – розроблення, погодження та затвердження місцевих правил забудови;
забезпечення реального фінансування районних програм будівництва газових мереж та газифікації житла і об’єктів соціальної сфери в сільській місцевості (лікарських закладів, об’єктів освіти, культури, адміністративних будівель). Рекомендувати газопостачальним компаніям приймати виконавчу документацію побудованих газових мереж лише за умови подання актів комісій по введенню їх в експлуатацію, а при видачі технічних умов на проектування газових мереж строго дотримуватись параметрів гідравлічних схем районів.

Ресурсне забезпечення:

Фінансове забезпечення реалізації заходів щодо будівництва (реконструкції) об’єктів соціально-культурного призначення, проведення реставраційно-відновлювальних робіт пам’яток архітектури та історичних місць, газифікації населених пунктів буде здійснюватися за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, бюджетів розвитку місцевих бюджетів, державних цільових програм, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», кредитів банків та цільових фондів, власних коштів підприємств та організацій, населення на будівництво та газифікацію житла, інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

З метою зменшення кількості об’єктів незавершеного будівництва, що належать до об’єктів соціальної інфраструктури, концентрації коштів бюджетів усіх рівнів на поліпшення умов проживання населення, зокрема сільського, до 2013 року райдержадміністраціям, органам місцевого самоврядування необхідно сконцентрувати фінансові та матеріальні ресурси на зміцнення матеріальної бази таких важливих об’єктів соціальної сфери:

м. Ужгород

Продовжити реконструкцію підземного водозабору «Минай».
Провження реконструкції водопровідних споруд для захисту сільськогосподарських присадибних угідь від поверхневих вод у мікрорайоні «Доманинці» по вул.Вчительській у м. Ужгороді.
Продовжити капітальний ремонт Закарпатського державного українського музично-драматичного театру.
Реконструкція напірного колектора від КНС-1 до КОС, м. Ужгород.
Будівництво газопроводу від ГГРП с. Сторожниця до ГРП по вул. Єнківській.

м. Мукачево

Продовжити реконструкцію водозабірних споруд «Чинадієво».
Будівництво напірного каналізаційного колектора від КНС -7 до очисних споруд.
Реконструкція водопровідної мережі по вул. Дзержинського – Росвигівська.

м. Берегово

Продовжити реконструкцію водогону від ВОС с. Мала Гора до провулку В. Гуци м. Берегово.
Будівництво КНС-3 та КНС-4.

м. Хуст

Реконструкція частини вул. Карпатської Січі та частини майдану Незалежності м. Хуст.
Реконструкція ділянки міського водопроводу на вул.Гвардійська-Грушевського, Шутка (частково) в м. Хуст.

м. Чоп

Реконструкція незавершеного будівництва водозабору підземних вод в м.Чоп.
Будівництво КНС з мережами по вул. Берегівська, Князя Лаборця м. Чоп.

Берегівський район

Будівництво Берегівської угорської гімназії.
Продовжити будівництво районної лікарні в м.Берегово.
Мережі та споруди водопостачання в с. Мужієво Берегівського району.

Великоберезнянський район

Завершення будівництва загальноосвітньої школи в с. Вишка.
Реконструкція поверхневого водозабору в урочищі «Термачово».

Виноградівський район

Будівництво ДДЗ с. Підвиноградово.
Будівництво водогону Королево – Веряця – Горбки – Черна.
Реконструкція очисних споруд м. Виноградів.

Воловецький район

Будівництво ДДЗ с. Верхня Грабівниця.
Капітальний ремонт загальноосвітніх закладів району.
Зовнішні мережі водопроводу та каналізації по вул. Карпатській в смт. Воловець.

Іршавський район

Завершення будівництва пологового відділення Іршавської районної лікарні.
Завершення будівництва загальноосвітньої школи в с. Луково.
Реконструкція Іршавського водозабору.
Реконструкція водопроводу по вул. Першотравневій в м. Іршава.

Міжгірський район

Будівництво дитячих дошкільних закладів в селах Верхня Грабівниця, Запереділля, Стригальня, Нижній Студений, Синевір Міжгірського району.
Каналізаційні очисні споруди смт. Міжгір’я.
Продовження будівництва ЗОШ в с. Буковець.

Мукачівський район

Будівництво дитячого дошкільного закладу в с. Червеньово.
Завершення будівництва навчального корпусу загальноосвітньої школи в с. Верхня Визниця.
Будівництво каналізації та водопостачання с. Павшино.

Перечинський район

Завершення будівництва дитячого садка в с. Дубриничі.
Будівництво каналізаційних очисних споруд в с. Дубриничі.
Реконструкція каналізаційно-насосної станції в м. Перечин.

Рахівський район

Завершення будівництва акушерсько-гінекологічного корпусу в м. Рахів.
Будівництво загальноосвітніх шкіл в смт. В.Бичків та с. Богдан.
Продовження будівництва житлового корпусу територіального центру обслуговування пенсіонерів та одиноких громадян похилого віку в смт. Ясіня.

Свалявський район

Будівництво дитячого дошкільного закладу в с. Неліпино.
Підсилення водопостачання с. Солочин.
Реконструкція напірного каналізаційного колектора та водопроводу від каналізаційної станції по вул. Головній до КОС м. Свалява.

Тячівський район

Завершення будівництва загальноосвітньої школи в с. Новоселиця.
Будівництво дитячих дошкільних закладів в селах Глибокий Потік, Калини.
Реконструкція каналізаційних очисних споруд в м. Тячів.
Продовження будівництва тублікарні обласного територіального медичного об’єднання «Фтизіатрія» в с. Нижня Апша.

Ужгородський район

Будівництво дитячих дошкільних закладів в селах Часлівці та Холмці.
Будівництво водопостачання та водовідведення в селах Кінчеш, Коритняни, Часлівці.
Продовження будівництва загальноосвітньої школи в с. Кам’яниця.

Хустський район

Завершення будівництва загальноосвітньої школи в с. Сокирниця.
Будівництво дитячого дошкільного закладу в с. Іза.
Продовження будівництва дільничної лікарні в с. Драгово.
Продовження будівництва акушерсько-гінекологічного корпусу в м. Хусті.
Реконструкція очисних споруд з каналізаційним колектором в смт Вишково.

Сучасний стан та перспективи інвестиційної діяльності в Івано-Франківській області

Будівельними підприємствами області забезпечуються значні обсяги робіт, за 2010 рік виконано будівельних робіт на суму 596922 тис. грн., що в порівнянні до попереднього року становить 79,4%, а вже в 2011 р. виконано будівельних робіт на суму 878735 тис. грн. (115,9 %.) Переважна більшість роботи проведено у житловому будівництві. В експлуатацію введено квартир загальною площею 580,3 тис. м.

По інвестуванню в основний капітал область займає досить високі показники порівняно із іншими областями регіону, поступаючись тільки Львівській області [Додаток Б].

Будівельна діяльність відіграє важливу роль у формуванні господарського комплексу Івано-Франківської області. Протягом останніх років спостерігалась висока активність в інвестуванні будівництва. Обсяги освоєних вкладень у 2010 р. зросли порівняно з аналогічним періодом 2009 року і становили 101036 тис. грн. (65,9%), а за січень-вересень 2011 року цей показник становив 34044 тис. грн..

Житлове господарство — важлива сфера економіки, забезпечення населення окремим житлом, було і залишається гострою і актуальною соціально-економічною проблемою та одним з чинників людського розвитку та розвитку регіону зокрема.

Середня забезпеченість населення житлом (загальна площа житла на 1 особу) в області приблизно 22 м2

За 2010 рік введено в експлуатацію 600 тис. кв. м загальної житлової площі, включаючи індивідуальне житлове будівництво, що в порівнянні до 2009 року становить 157,6%.

Зросло житлове будівництво у Болехівській (у 2,2 раза), Яремчанській (у 1,8 раза) та Коломийській (у 1,5 раза) міських радах і 7 районах, зокрема, у Богородчанському (у 3,7 раза), Тисменицькому (у 1,8 раза), Калуському та Тлумацькому (на 30,4%), Коломийському (на 24,8%), Долинському (на 35,6%), Надвірнянському (на 7,9%) та Долинському (на 5,3%).

За рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств введено в експлуатацію: - реконструкцію старої черги очисних споруд потужністю очистки 70000 куб. м. стоків на добу; - каналізаційний колектор на вул. Чубинського – Зорге довжиною 1200 п. м.; - перехід водопроводу через р. Бистрицю – Надвірнянську довжиною 400 п. м.: - реконструкцію вул. Пилипа Орлика загальною довжиною 222 п. м.: - прибудову паливної до будинку правосуддя на вул. Грюнвальдській теплопродуктивністю 570 кВт: - деревообробний цех на вул. Максимовича площею 74 кв. м.; - підприємство з ремонту і монтажу медтехніки на вул. Б.Хмельницького площею 4136 кв. м.; - навчальні приміщення автошколи на вул. В’ячеслава Чорновола площею 672 кв. м.; - оздоровчий центр на вул. Т.Шевченка площею 118 кв. м.; - найбільший в Західному регіоні мегамаркет «Арсен» загальною площею 13275 кв. м. та ряд інших об’єктів.

На виконання програм молодіжного житлового будівництва та індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім» з міського бюджету виділено відповідно 750 тис. грн. та 125 тис. грн., з державного бюджету надійшло відповідно — 1100 тис. грн. та 33,3 тис. грн.. Вперше у місті з міського бюджету, зокрема, з фонду соціально-економічного розвитку міста, профінансовано 1795,5 тис.грн. для надання безвідсоткових пільгових кредитів на будівництво житла окремим категоріям молодих сімей.

Із об’єктів соціальної сфери збудовано та реконструйовано стоматологічні кабінети у містах Косові, Коломиї та Снятинському районі, медичний центр у смт. Заболотів Снятинського району, загальноосвітні школи у с. Витвиця Долинського та селах Нижній Вербіж і Спас (Коломийський район), дитячий садок у с. Коршів (Коломийський район), лікувально-оздоровчий центр та котеджі на туристичній базі ТК «Буковель», народний дім у с. Хриплин, станцію юних техніків у м. Івано-Франківську.

За рахунок бюджетних коштів введено в експлуатацію трансформаторну підстанцію №1, спортивний зал ЗОШ №11 площею 709 кв. м., здійснено реконструкцію розподільчої підстанції (РП-12) та влаштування кабельних ліній ЛЕП-10 кВ мікрорайону №4 (вул. Хіміків-Тролейбусна).

За рахунок інших джерел фінансування введено в експлуатацію підвищувальну водопровідну насосну станцію та розподільчі мережі (вул. Курінного Чорноти), діагностичний центр площею 503 кв. м. по вул. Г.Мазепи, 244 п. м. захисної дамби на р. Бистриця Надвірнянська.

Основні чинники, що негативно впливають на розвиток галузі:

недостатнє та неритмічне бюджетне фінансування будівництва об’єктів соціально-культурного призначення області;
зниження обсягів виконання будівельно-монтажних робіт;
зниження ділової активності інвесторів та забудовників через високі кредитні банківські ставки;
значне здороження вартості будівельних матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, експлуатації та утримання будівельної техніки;
зменшення обсягів виробництва будівельних матеріалів, попит на які знизився у зв’язку із скороченням обсягів будівельно-монтажних робіт.

Сучасний стан та перспективи інвестиційна діяльність Чернівецької області

Інвестиційна привабливість області

Сьогодні Чернівецька область та зокрема місто Чернівці є із промислово-економічним, значним науковим потенціалом, широкими можливостями для розвитку як внутрішніх міжрегіональних, так і зовнішніх міждержавних зв’язків. Великі перспективи міста пов’язані з близькістю Карпат як унікального регіону туризму, відпочинку та рекреації.

Спроможність області залучати інвестиції визначається багатьма чинниками, серед яких: стан технічної інфраструктури, доступність будівель і добре підготовлених ділянок для нової забудови, наявність кваліфікованої робочої сили, бізнес-клімат у місті та його імідж, значний обсяг та якість послуг, що надаються містом.

Чернівці ввійшли до п’ятірки найкомфортніших для проживання міст України за результатами дослідження, здійсненого журналом «Фокус» у 2007 році (Чернівці посіли третє місце). Дослідження тижневика охопило 50 міст України за 11 критеріями, серед яких: розвиток інфраструктури, інвестиційна привабливість, рівень безробіття, доступність житла, культурний потенціал, туристична привабливість.

Стан розвитку інвестиційної діяльності

За 2010 рок Чернівецька область за обсягами виконаних будівельних робіт вийшла на 17 місце у державі. Підприємствами області було виконано будівельних робіт на суму 580124 тис. грн., що становило 59,6% від обсягів минулого року. Зменшення рейтингу, обсягів виконаних будівельних робіт відбулось внаслідок відсутності бюджетного фінансування та кредитування як фізичних так і юридичних осіб, іпотечного кредитування для придбання житла.

Переважну частку загального обсягу будівельних робіт виконали будівельні підприємства міст Чернівці та Новодністровськ.

Спад обсягів будівельних робіт відбувся у підприємствах 10 районів області. Одночасно з цим у 3 районах області зафіксовано ріст обсягів будівельних робіт, порівняно з аналогічним періодом 2009 року, а саме: Герцаївському (на 26,5%), Глибоцькому (на 40,5%) та Сокирянському (на 3,2%) районах. Обсяги будівельних робіт, виконаних будівельними підприємствами Чернівців та Новодністровська зменшились на 48,5% та 75,1% відповідно.

За І квартал 2010 року обсяг освоєння інвестицій у капітальне будівництво складає 188,826 млн. грн., в тому числі у житлове будівництво 107,191 млн. гривень (темп до відповідного періоду 2009 року складає 129,9%) це значно менші показники в порівняні з минулим роком. Відповідно це тягне за собою негативні процеси такі як заборгованість.

Найбільша заборгованість на підприємствах м. Чернівців («ШБУ-60» 538,6 тис. грн., «Агрошляхбуд» – 201,6 тис. грн., ТЗОВ «Електромонтаж - 470» 96,2 тис. грн.), Кіцманському районі («ПМК - 311» - 164,2 тис. грн.), Хотинському районі (ТОВ «Агробуд» - 204,5 тис. грн.) та м. Новодністровську («Дністерелектросервіс» - 82,4 тис. грн.). Це переважно заборгованості у виплаті заробітної плати працівниками підприємств.

Згідно проведеної на початку 2010 року інвентаризації, станом на 01.01.2010 , у Чернівецькій області налічується 95 об’єктів незавершеного будівництва, залишковою вартістю робіт 489000,9 тис. грн. Для завершення будівництва 44 перехідних об’єктів необхідно 197034,69 тис. грн. За чотири місяці 2010 року коштами місцевих бюджетів профінансовано виконані у 2010 році будівельно-монтажні роботи на суму 8127,3 тис. гривень, утому числі :

- за рахунок коштів районних бюджетів 4144,9 тис. грн.;

- за рахунок коштів міських бюджетів 1142,7 тис. грн.;

- за рахунок коштів сільських та селищних бюджетів 2884,7 тис. грн.

Найбільше проведено капітальних видатків у Хотинському(1632, 8тис. грн.), Глибоцькому (2659,7 тис. грн.) та Кіцманському (1005,8 тис. грн.) районах. Отже область розраховується за минулорічні будівельні роботи.

Відповідно до регіональної комплексної програми забезпечення молоді житлом у Чернівецькій області на 2007-2012 рр. у 2010 році передбачається фінансування у розмірі 4,0 млн. грн. (в т.ч. 2,0 млн. грн. – кошти державного бюджету, 1,0 млн. грн. – кошти обласного бюджету, 1,0 млн. грн. – кошти місцевих бюджетів), що дасть змогу ввести в експлуатацію 5,888 тис. м. житла. Щодо розробки регіональної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки в Чернівецькій області. З метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 № 1249, розпорядженням голови обласної державної адміністрації створено робочу групу з розробки регіональної програми будівництва (придбання)доступного житла на 2010-2017 роки в Чернівецькій області. Станом на 01.01.2010 року в області нараховується 24 об’єкта незавершеного житлового будівництва, у т.ч. 17 - у м. Чернівцях. Налічується 542 квартири зі ступенем готовності 50%, для завершення будівництва яких необхідно 96738,0 тис. грн. Крім того, для добудови 504 квартир зі ступенем готовності понад 70% необхідно 29312,7 тис. грн.

На виконання протоколу доручень наради, яка відбулася 27.04.2010 у м. Івано-Франківську, вивчено питання щодо можливих механізмів та термінів добудови об’єктів незавершеного житлового будівництва із ступенем готовності 70 і більше відсотків. За результатами якого, будівництво житлових будинків планується завершити власними коштами до кінця поточного року. На банківськікредитирозраховуютьдвоєзабудовників(житловібудинкиспоруджуються у м. Кіцмань і м. Сторожинець, смт. Кельменці).

Фактори, що стримують розробку галузі:

1. Відсутність нормативно – правової бази для формування програми, а саме: рекомендації щодо відбору громадян, які мають право на надання державної підтримки для будівництва доступного житла, порядок формування і ведення єдиного реєстру громадян, механізм іпотечного кредитування учасників програми. Розмежування функцій і відповідальності між центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

2. Не виділені рішеннями сесії місцевих рад земельні ділянки для будівництва доступного житла у Вижницькому, Герцаївському, Кіцманському, Путильському, Заставнівському, Кельменецькому, Хотинському районах.

3. Відсутній реєстр громадян, які спроможні та бажають оплатити 70% вартості житла та реєстр забудовників готових це житло продати з урахуванням державного 30% кредитування.

Продовження будівництва підвідних газопроводів в рамках реалізації інвестиційного проекту НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 року № 1001 «Про добудову підвідних газопроводів з високим рівнем будівельної готовності, які можуть бути введені в експлуатацію в 2009 році» управлінням капітального будівництва обласної державної адміністрації, НАК «Нафтогаз України» та ДП «Нафтогаз мережі» НАК «Нафтогаз України» укладено договори на завершення будівництва 9 підвідних газопроводів у Чернівецькій області на загальну суму 56 194,18 тис. грн., у тому числі:

підвідний газопровід до с. Вали Вижницького району;
3 підвідних газопроводи в Герцаївському районі (Мольниця – Буківка І та ІІчерги, Радгоспівка – Цурень – Маморниця);
4 підвідних газопроводи у Глибоцькому районі (до ГРП 2 у смт. Глибока, Петричанка – Камяна, Старий Вовчинець - Багринівка, ІІ черга Петричанк – Просіка – Сучевени);
підвідний газопровід від ГРС Ясени до сіл Глиниця – Користувата – Стрілецький Кут – Біла Кіцманського району.

Станом на 20.05.2010 на будівництво підвідних газопроводів від ГРС Ясени до сіл Глиниця – Користувата – Стрілецький Кут – Біла Кіцманського району та досіл Радгоспівка, Цурень, Маморниця Герцаївського району профінансовано та повністю освоєно кошти в сумі 1,0 млн. грн. (70% вартості). Реалізація інвестиційного проекту НАК «Нафтогаз України» у 2010 році дасть змогу ввести в експлуатацію 9 підвідних газопроводів у Чернівецькій області загальною протяжністю 106,56 км.

В той же час, питання щодо фінансування продовження будівництва газопроводів коштами державного бюджету у поточному році не вирішено.

Сучасний стан та перспективи інвестиційної діяльності в Львівській області

Будівельний комплекс Львівської області, як і України загалом одним із перших відчув на собі негативні наслідки фінансової кризи. Відсутність коштів у замовника на завершення вже розпочатих та реалізацію нових проектів призвела до зменшення обсягів робіт, виконаних будівельними підприємствами регіону. Проте активізація інвестування будівництва у попередні роки привела до зростання кількості введених в експлуатацію об'єктів.

Банки підвищили кредитування інвестиційно-будівельних проектів. В 2010 р. порівняно з 2009 р. відбулося збільшення обсягів введення в експлуатацію житла на 272,1%.

Аналіз динаміки обсягів виконаних робіт будівельними підприємствами області протягом десяти років показує, що до початку 2008 року відбувалося нарощування обсягів будівництва. З 2008 року відбувся спад який тривав два роки до початку 2010 року коли вплив світової фінансової кризи послабився.

У 2010 р. підприємства області виконали будівельних робіт на 3429 млн. грн., що на 17,8 % менше, ніж попереднього року (у 2007 р. Приріст становив 12,3 %, а в 2006 – 23,8 %). Обсяг будівельних робіт за 2008 р. перевищує рівень 2000 р. на 15,2 %, проте у 5,5 раза є меншим відносно 1990 р. Зменшення обсягів будівельних робіт в області в 2008 р. було дещо більшим, ніж загалом у країні: загальнодержавний спад становив 15,8 %, що на 2 % менше, ніж у Львівській області.

Якщо звернути увагу на обсяги інвестування капітального будівництва то Львівська область є лідером між областями Карпатського регіону[Додаток В].

Частка обсягів робіт, виконаних будівельниками Львівської області, у загальному обсязі в Україні становила 5,3 %. За обсягом будівельних робіт Львівська область серед усіх регіонів посіла п'яте місце після м. Києва, Донецької, Харківської та Дніпропетровської областей, а за темпами приросту – 17. Спад обсягів будівельних робіт у минулому році допущено підприємствами усіх видів будівельної діяльності. Понад половину обсягів будівельних робіт (52,3 %) виконали підприємства, що здійснюють будівництво будівель, які зменшили обсяги порівняно з 2007 р. на 16,1 %.

В області до Євро-2012 активізувала будівництво та ремонт доріг. Впродовж 2006-2008 рр. відремонтовано дороги Київ-Чоп на ділянках Львів-Броди та Львів-Стрий. Це зумовило істотний приріст обсягів у 2006-2007 рр. та спад у 2008 р. (на 28,8 %), коли реконструкцію дороги на цих ділянках було завершено. Також минулого року інтенсивно велись роботи з реконструкції вулиць м. Львова.

В області розпочато реалізацію цілої низки стратегічних для економіки регіону проектів. Загальна вартість заходів з підготовки до Євро-2012 у Львівській області оцінюється майже у 12,5 млрд. грн. З цієї суми 19 % буде профінансовано з державного бюджету, 18 % – з місцевих бюджетів області та м. Львова, 63 % – за кошти інвесторів. На роботах з установлення інженерного устаткування будівель та споруд (електромонтажні, сантехнічні та ізоляційні роботи) у 2008 р. виконано робіт на 445,8 млн. грн., що на 8,7 % менше, ніж у попередньому, а відносно 2000 р. – це в 1,9 раза більше. Їхня частка у загальному обсязі становила 13 %, тоді як у 2000 р. – 5,4 %.

Підприємства, що здійснюють розвідувальне буріння та свердління, скоротили обсяги на 8,6 % і виконали 8,5 % від загального обсягу будівельних робіт. Зазначимо, що порівняно з 2000 р. питома вага робіт з розвідувального буріння скоротилась на 12,5 %. Із загального обсягу будівельних робіт 12,5 % підприємства області виконали господарським способом.

У структурі будівельних робіт за характером будівництва частка капітального та поточного ремонту становила минулого року 26,9 %. Будівельники області у 2008 р. виконали робіт з капремонту на 654,6 млн. грн., що на 26,7 % менше, ніж у 2007 р. Обсяги робіт з поточного ремонту становили 268,5 млн. грн.. та скоротилися на 2 %. Спад на будівельному ринку став особливо відчутний для виробників будівельних матеріалів, адже істотно знизився попит на їхню продукцію. У 2008 р. відносно 2007 р. зменшилося видобування вапняку, гальки, гравію, щебеню та подрібненого каменю, скоротилося виробництво стінових будівельних матеріалів, цегли, будівельних сумішей, бетонів, металоконструкцій. Водночас зріс видобуток природних пісків, збільшилися обсяги виробництва вікон, дверей, плитки, черепиці.

За оцінками експертів, криза нерухомості переходить в активну фазу, де проблеми набувають дедалі більшої вагомості. Сьогодні вже не стоїть питання отримання прибутку, а оцінюються обсяги прямих збитків. Якщо раніше ситуація у будівельній сфері і у виробництві будівельних матеріалів розглядалася як причина тих чи інших змін на ринку нерухомості, то сьогодні цей ринок йде своїм шляхом і потерпає більше, ніж інші галузі. Виходячи з поточної ситуації, інвестиції в даний ринок в найближчі два роки будуть високо ризиковими. Тому ринок нерухомості посідає друге місце у рейтингу найбільш ризикових інвестицій в Україні на початок 2010 р.

А це, своєю чергою, безпосередньо впливає на будівництво, оскільки воно є виробником нерухомості. Простежується перша стадія згортання виробництва внаслідок цілковитої відсутності попиту на продукцію галузі, адже Національний лісотехнічний університет України

Будівельно-інвестиційна ситуація в області у 2011 році.

Незважаючи на деяке покращення ситуації, в 2011 році будівельникам Львівщини все ж не вдалося досягнути приросту виконаних робіт із за недостатнього фінансування.

У 2011 році підприємства області виконали будівельних робіт на 2,5 млрд. грн., що на 3,4% менше, ніж попереднього року. Треба зазначити, що скорочення обсягів будівництва відбувається вже чотири роки поспіль.

Частка підприємств області у загальнодержавному обсязі будівельних робіт за останні чотири роки зменшилась на 3,5 відсоткового пункта і становила 4,2%. За цим показником Львівщина серед інших регіонів України торік посіла восьме місце, тоді як у 2007 році займала четверте.

Тривалий спад у будівництві призвів до того, що у середньому щомісяця обсяги будівництва у 2011 році були у 2,6 раза меншими за показник середньомісячного значення 2007 року [Мал. 1].

Динаміка виконання будівельних робіт підприємствами Львівщини упродовж минулого року характеризувалась незначним зростанням у І півріччі, уповільненням приросту у ІІІ кварталі та суттєвим погіршенням ситуації в кінці року. Так, у IV кварталі 2011 року було допущено зменшення обсягів відносно IV кварталу попереднього року на 11%.

Спад будівельних робіт в області в основному обумовлений скороченням обсягів підприємствами, що здійснюють будівництво будівель, займаються установленням інженерного устаткування будівель та споруд, здійснюють розвідувальне буріння.

Найбільші обсяги виконані будівельними підприємствами області на роботах з розвідувального буріння, при прокладанні газопроводів-відводів, ліній електропередачі та волоконно-оптичних ліній зв’язку, будівництві житла, водозахисних споруд, реконструкції доріг.

Упродовж минулого року не працювало 8,5% будівельних підприємств області, тоді як у 2010 році – вдвічі більше.

Введення в експлуатацію житла у 2011 році

У 2011р. за рахунок будівництва нових житлових будинків та розширення існуючого житлового фонду на Львівщині введено в експлуатацію 722,7 тис.м2 загальної площі житла, що на 12,6% більше, ніж у 2010р.

Минулого року збудовано 1999 нових житлових будинків. Переважно вводились одноквартирні будинки (1941), на які припадає майже дві третини загальної площі житла. З трьома та більше квартирами збудовано 57 будинків загальною площею 254 тис.м2, що в 1,7 раза більше, ніж у 2010 році. Крім того, у 2011 році збудовано гуртожиток загальною площею 1,4 тис.м2.

Треба зазначити, що 29% загального обсягу житла (209,6 тис.м2) введено в експлуатацію без дозволу на виконання будівельних робіт (у 2010 році – 321,4 тис.м2). Без урахування цих обсягів введення житла в області порівняно з попереднім роком зросло в 1,6 раза. У розрахунку на 1000 мешканців Львівщини було збудовано 286,3 м2 загальної площі житла (у 2010р. – 253,9 м2).

Майже три чверті введеного в експлуатацію житла збудовано у міських

поселеннях. У порівнянні з 2010р. його обсяги збільшились на 30,2%. Водночас,

введення житла у сільській місцевості скоротилось на 17,3%.

За рахунок коштів держбюджету торік введено в експлуатацію 10,8 тис.м2

загальної площі житла, що хоча і більше у 2,6 раза, ніж у 2010 році, проте складає

лише 1,5% від загального введення.

Впродовж 2011р. здано в експлуатацію 5475 квартир, з них 4480 – у міських

поселеннях, 995 – у сільській місцевості. Серед збудованих квартир переважають

двокімнатні та трикімнатні, на які припадає 36,8% введеної в експлуатацію загальної площі житла.

Обсяги введеного житла у розрізі районів і міст обласного значення характеризуються даними, наведеними у таблиці:

Найбільше житла торік збудовано в обласному центрі – 301,9 тис.м2. або 41,8% від загального введення, у Пустомитівському (10,7%), Яворівському (5,9%), Дрогобицькому, Жовківському районах та Самборі (по 4,3%).

Збільшення обсягів введення житла досягнуто у 12 регіонах області, з них найбільше у Турківському, Перемишлянському, Бродівському районах, Моршині

та Львові.

Висновки

Проблеми інвестиційної діяльності досліджувало багато українських та зарубіжних учених таких як: Дж. М. Кейнса, І. Фішера, Л.Дж. Гітмана, В. Шарпа, М. Портера, О.І. Амоші, С.О. Білої, І.А. Бланка, О.Д. Василика, О.С. Галушко, М.С. Герасимчука, О.І. Дація, М.П. Денисенка, О.А. Джуcова та багато інших

Серед усіх напрямів інвестиційної діяльності провідне місце займають інвестиції і основні капітали. За допомогою даних інвестицій відтворюються на простій і розширеній основі розглядаються основні засоби виробництва, тобто створюється матеріальна основа для підвищення продуктивності живої праці на базі впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва.

Житлове будівництво являється одним із най важливіших факторів розвитку соціально-побутової інфраструктури господарського комплексу та являється невід’ємною його складовою. Тому в розвиток житлового будівництва в різних країнах світу вкладаються значні інвестиції і наша держава не є винятком.

Сучасний період економічного розвитку України та Карпатського економічного району засвідчує різке скорочення державного бюджетного фінансування інвестиційного процесу. Масштаби міжнародного економічного співробітництва та розміри іноземних інвестицій залишаються недостатніми і не відповідають потребам економіки України.

В розрізі Карпатського економічного району інвестиційна ситуація являється відображенням загальнодержавної ситуації. Тобто най більші обсяги інвестицій здійснюється за рахунок власних коштів підприємців та організацій. Інвестування з боку держави досі залишається на низькому рівні, а залучення іноземних інвестицій ускладнюється із за недосконалості законодавства України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Белінський Є. Методи впливу держави на ринок житла: завдання для розробки житлової політики в Україні. / Економіка України. – 2008. – №7.

Будівельна діяльність у Львівській області за 2009 р. – Головне управління статистики у Львівській області : стат. зб. – Львів, 2009. – 86 с.

Будівельна діяльність у Львівській області за 2010 р. – Головне управління статистики у Львівській області : стат. зб. – Львів, 2008. – 74 с.

Бурка Й. Основи географії будівельної індустрії України. – Чернівці : Вид-во "Рута",2001. – 175 с.

Дорошенко М. М. Статистичний аналіз проблеми розвитку села, капітального будівництва / Будівництво України. – 2010. – №2.

Дорошенко М.М. Статистичний аналіз проблеми ризиків інвестиційних проектів капітального будівництва. / Будівництво України. – 1999. – №2.

Дронь А., Єщенко П. Ринок житла в Україні: перспективи і проблеми розвитку. / Економіка України. – 2007. – №7.

Здор О.Г. Формування джерел інвестицій у житлове будівництво в умовах перехідної економіки. / Будівництво України. – 2000. – №5.

Інвестиції та будівельна діяльність на Львівщині за 2001 р. – Головне управління статистики у Львівській області : стат. зб. – Львів, 2012. – 58 с.

Ковалишин П.В., Старостін А.А. Проблеми іноземного інвестування// Фінанси України. – 1999. – № 11. – С. 79-87.

Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність : [навч. посіб.] / Майорова Т.В. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 376 с.

Музиченко А.С. Інвестиційна діяльність в Україні : [навч. посіб.] / Музиченко А.С.– К. : Кондор, 2009. – 406 с.

Нейкова Л.І. Іноземне інвестування економіки України: теорія і практика/ НАН України. Рада по вивченню виробничих сил України. – Одеса: ОКФА, 1996.

Статистичний збірник «Регіони України» за 2010 р: Частина ІІ/ Державний комітет статистики України. – Київ: 2011.

Статистичний щорічник Львівської області за 2008 рік : стат. збірник. – Львів: Головне управління статистики у Львівській області, 2009. – 444 с.

Статистичний щорічник Чернівецької області за 2009 р. / За редакцією Ротаря Анатолія Васильовича

Тимофєєв Ю. Е. Досвід залучення приватних інвестицій у будівництво / Фінанси України. 2009. – №5.

Тимофєєв Ю.Е. Досвід залучення приватних інвестицій у житлове будівництво. / Фінанси України. – 2008. – №5.

Тян Р. Сучасний стан будівельного ринку України і заходи щодо його стабілізації в умовах світової фінансової кризи / Р. Тян, М. Іванов, І. Грищенко.

Удовенко О. М. Будівництво в умовах ринкової економіки / Будівництво України. – 2008. – №5.

http://stat.if.ukrtel.net/

http://www.stat.uz.ua/

Інвестиційна діяльність в будівельній індустрії