ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ В БОТАНІЧНОМУ САДУ. АГРОБІОСТАНЦІЯ ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

КУРСОВА РОБОТА

З ФІЗІОЛОГІЇ ТА БІОХІМІЇ РОСЛИН

З ТЕМИ:

“ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ В БОТАНІЧНОМУ САДУ. АГРОБІОСТАНЦІЯ ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ”

Зміст

ВСТУП………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ……………………………………..5

РОЗДІЛ 2. БОТАНІЧНИЙ САД. ІСТОРІЯ ЗАСНУВАННЯ………...8

РОЗДІЛ 3. КУЛЬТИВОВАНІ ТА ДИКОРОСЛІ ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ НА ТЕРИТОРІЇ ХЕРСОНСЬКОГО БОТАНІЧНОГО САДУ………12

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….35

Вступ

З перших днів свого існування на Землі людина, як і всяка інша істота, терпіла від тяжких хвороб. І полегшення своїх страждань шукала і знаходила в навколишній природі, - флорі і фауні.

Минали віки, тисячоліття, а людина не розлучалася з рослинами, спостерігала за ними, старанно вивчала їх цілющі властивості. Адже лікування рослинами виникло разом з появою на Землі людини. Чимало рослин, які людина зустрічала на своєму шляху, перевірялись на придатність до їжі, на отруйність, наявність лікувальних властивостей. Безупинний плин часу змивав на протязі віків невдале і акумулював тільки справжній скарб народної медицини. В результаті виявилось, що тепер загальне число рослин, які можна було б зарахувати до лікарський не перевищує п'ятсот.

В народі міцно зберігаються, переходячи з покоління в покоління, відомості про способи лікування різних хвороб, так само як і про рослини, які здобули славу лікувальних.

Відомості про лікарські рослини можна знайти в античних книгах, в книгах княжої доби: у «Повісті минулих літ», в літописах Київської Русі і Галицько-Волинського князівства, в лікарських порадниках, травниках. З літописів відомо: ще в XI столітті при Києво-Печерському монастирі було засновано «больничний монастир» у Переяславі, Чернігові, Галичі, де лікували простий люд. Серед людей поширювалися травники, лікарські порадники. Уся давня медицина обома ногами стояла на рослинному світі, рекомендувала настої, відвари, мазі, оздоровчі бані тощо. [13]

Наукова і практична медицина поряд із використанням новітніх фармацевтичних препаратів дедалі частіше звертається до багатющого світу рослин і знаходити у ньому несподівані й бажані відповіді на проблеми лікувальної справи. [17]

Дія препаратів з багатьох лікарських рослин поступова, м'яка, фізіологічна. Вона не призводить до негативних зрушень в організмі, а навпаки, сприяє вирівнюванню, нормалізації життєво важливих процесів, забезпечує організм вітамінами, мінеральними солями, амінокислотами, підтримує на оптимальному рівні обмін речовин. [15]

У цьому багатоплановому впливі лікарських рослин на організм і полягає їх значення як невичерпного джерела здоров'я і сили людей різного віку.

Актуальність дослідження даної теми полягає у тому, щоб ознайомитися з лікарськими рослинами агробіостанції Херсонського державного університету. Систематизувати їх на дикорослі та культивовані, ознайомитися з їхніми життєвими формами, та походженням.

Мета дослідження: вивчити флору лікарських рослин на території агробіостанції Херсонського державного університету.

Завдання роботи:

ознайомитись з науковою літературою з даної теми;
скласти перелік лікарських рослин агробіостанції Херсонського державного університету;
дізнатися скільки родин та видів знаходиться на території бот саду.
вказати культивовані та дикорослі види; провести аналіз життєвих форм видів.

Об'єкт дослідження: лікарські рослини агробіостанції.

Предмет дослідження: аналіз життєвих форм, характеристика видів.

Для розв'язання поставлених завдань використано такі методи: індуктивний, дедуктивний, методи систематизації, опис.

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел.

Розділ І. Лікарські рослини.

Лікарські рослини (лат. Plantae medicinales) — рослини, органи або частини яких є сировиною для отримання засобів, що використовуються в народній, медичній або ветеринарній практиці з лікувальною або профілактичною метою. На сьогодні відомо близько 500 000 видів рослин, однак лише невелика частина (приблизно 10 %) з них широко застосовується в медицині. [11]

Рослини є джерелом для отримання різноманітних лікарських речовин. Більше 30 % усіх лікарських препаратів отримують з рослинної сировини. Рослини використовують для отримання алкалоїдів, серцевих глікозидів, вітамінів та ін. Найширше лікарські рослини застосовуються в народній медицині. Низька токсичність більшості лікарських рослин дозволяє використовувати їх у лікуванні хронічних захворювань, для протирецидивного або реабілітаційного лікування. [8] Рослини мають різний полівалентний хімічний склад, до якого можуть входити речовини з фармакологічними властивостями. Зазвичай у лікарських рослин один з хімічних компонентів домінує та визначає лікувальні властивості даного виду. Біологічно активні речовини групують у широкі хімічні класи: терпеноїди (ізопреноїди), фенольні сполуки, ліпіди, моно- та полісахариди, алкалоїди, вітаміни, органічні кислоти, мінеральні речовини. У процесі розвитку людина накопичувала знання про дію та власивості різних рослин власним досвідом, спостереженням за тваринами, дослідницькою діяльністю. [5]

Шість тисяч років тому шумери використовували лікарські рослини у свіжому вигляді, у вигляді порошків та настоянок, використовуючи у якості розчинника воду, вино. Ще у другому тисячолітті до н.е. асирійці широко користувалися льоном, дурманом, блекотою. Древні єгиптяни користувалися лікувальними властивостями алое, анісу, блекоти, м'яти, рицини та інших рослин, які згадувалися у так званому "Папірусі Еберса", де вони поділялися на послаблюючі, блювотні, кровоспинні. [11]

Як лікарські рослини на початку XXI століття широко використовуються звіробій, календула, ромашка, деревій, мати-й-мачуха, шипшина, обліпиха, солодка, подорожник, м'ята, шавлія, оман, журавлина, брусниця, малина, кріп, петрушка, аїр звичайний та багато інших.

Лікарською сировиною є різні органи та частини рослин: корені, кореневища, цибулини, бульби, бруньки, листя, трава (стебла з листям), квіти, суцвіття, плоди, насіння, кора тощо. Багатими на лікарські рослини є такі роди флори України: шипшина - 59 видів, молочай - 55, чебрець - 36, глід - 26, шавлія - 20, повитиця - 14, валеріана - 13, калачики - 12 та ін. Для потреб наук, медицини заготовляють сировину бл. 95 видів, в широких обсягах тільки 45-50 видів. Найбільша кількість сировини припадає на Карпати. [14]

Найважливішими з дикорослих лікарських рослин є валеріана, барвінок малий, конвалія, лепеха звичайна, цмин пісковий, алтея лікарська, арніка гірська, ромашка, брусниця та ін. Серед культивованих в Україні лікарських рослин – м’ята перцева, меліса, лаванда, беладона. У всіх регіонах України поширені угруповання бур’янової рослинності, у складі якої є лікарські рослини - кропива дводомна, дурман звичайний, чистотіл, подорожник великий, спориш звичайний та ін. Антропогенні зміни рослинності та нераціональне ведення заготівель лікарської сировини зумовили зменшення запасів багатьох видів лікарських рослин (зокрема, горицвіту весняного, валеріани, золототисячника, лепехи звичайної, алтеї лікарської). Чимало видів дикорослих лікарських рослин потребують охорони і занесені до Червоної книги України (астрагал шерстистоквітковий, тирлич жовтий, скополія карніолійська, цибуля ведмежа). [12] Залежно від характеру дії на організм розрізняють лікарські рослини, що впливають на серцево-судинну систему (горицвіт, конвалія, наперстянка та ін.), заспокійливі (валеріана тощо), знеболювальні (беладона, мак снодійний та ін.), збудливі (чайний кущ), кровоспинні (деревій, калина), сечогінні (петрушка, мучниця), жовчогінні (кмин, шипшина, нагідки). Є лікарські рослини, що їх вживають при шлунково-кишкових захворюваннях (тирлич жовтий), проносні (рицина, жостір, крушина), потогінні (липа, малина), відхаркувальні (алтея, чебрець), в’яжучі (брусниця, дуб), глистогінні (полин цитварний, часник). В забруднених радіоактивними речовинами районах збирання лікарських рослин заборонено; можливе лише за умови обов’язкового дозиметричного контролю. [7]

Багато ефективних лікувальних засобів, які набули широкої популярності, перейшло з народної медицини до наукової. Велика робота щодо вивчення лікарських рослин провадиться на кафедрах медичних і фармацевтичних інститутів. Це дало змогу нашій хіміко-фармацевтичній промисловості освоїти і виготовляти з лікарських рослин такі ефективні препарати, як теофедрин, сальсолін, платифілін, сферофі-зин, секуринін, раунатін, берунгін та багато інших, що широко застосовуються в медицині. На основі досліджень ботаніків, фармацевтів, фармакологів виявлено вітаміноносні, фітонцидні, алкалоїдоносні рослини. З грибів і близьких до них організмів одержано антибіотики. [18]

У народній медицині цілителі використовували лікарських препаратів різного походження, але найбільше вони складалася з трав, плодів і коренів. У зв'язку з цим фітотерапія стала загальновизнаним методом для профілактики і лікування багатьох захворювань. [13]

Розділ ІІ. Ботанічний ХДУ. Історія заснування.

Рішення про заснування ботанічного саду Херсонського державного педагогічного інституту ім. Н.К.Крупської було прийняте Херсонським міськвиконкомом у 1934 р. Необхіднісь створення ботанічного саду була обгрунтована співробітниками кафедри ботаніки, зусиллями яких був розроблений перший проект плану агробіостанції з ботанічним садом як навчальної бази природничо-географічного факультету. Практичні роботи розпочалися навесні 1935 р. Керувати ними було доручено старшому викладачеві кафедри ботаніки М.С.Кривошею. У 1937 р. були проведені посадки захисної смуги навколо майбутнього саду та висаджені дерева на центральній алеї. У кінці центральної алеї розпочалося створення ботанічного кола, у його центрі планувалося побудувати басейн для вирощування водних рослин, зокрема рослин Нижньодніпровських плавнів. Зліва від центральної алеї було закладено колекційний плодовий сад з місцевих сортів плодових дерев та кущів. [21] Справа від центральної алеї зроблені посадки хвойних – сосни та біоти, а далі – т. з. «Мічурінський сад», який за свідченням професора Ківера Ф.В. та викладача Кривчені Є.І. був гордістю ботанічного саду. У ньому росли 10 сортів яблунь та інших плодових дерев, які були виведені І.В.Мічуріним, серед них – Антонівка 600-грамова, Бельфльор-китайка, Ренет бергамотний, Кандиль-китайка, Бере зимова Мічуріна, а також Церападус, Горобина мічуринська десертна, Вишня плодородна Мічуріна. [21] За саджанцями цих сортів до м. Мічурінська їздив Ф.В.Ківер. Доцент В.С. Володимирова заклала експериментальну ділянку дуба черешчатого, що був висаджений квадратно-гніздовим методом. [1] У поповненні видового складу рослин ботанічного саду брали участь викладачі Бригінець М.П., Ківер Ф.В., Тихоміров Ф.К., Кривченя Є.І., Петренко Г.А., Володимирова В.С., Михайлець Г.Ф. Внаслідок успішної праці уже в середині 50-х років у колекції ботанічного саду нараховувалося 110 видів дерев та кущів, в т.ч. рідкісні – гінкго дволопатеве, бундук канадський, чекалкин горіх та ін. (Бригинец, Тихомиров, 1950; Тихонов, 1970, 1986; Бойко, Булда, Москов, Тихонов, 1982; Бойко, Москов, Тихонов, 1984; Бойко, Павлова, 1986; Бойко, Тихонов, 1986; Бойко, Москов, Тихонов, 1987 та ін.). У 1964 р. постановою Херсонського облвиконкому земельна ділянка агробіостанції з деревними насадженнями та трав’янистою рослинністю була визначена як площа ботанічного саду, що виконує функції пам’ятника природи. У 1972 р. за поданням професора В.О.Суркова та доцента В.І. Тихонова рішенням Херсонської обласної ради ботанічний сад було віднесено до об'єктів природно-заповідного фонду, як парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. [1] У 70-ті та у 80-ті роки під керівництвом та за участі В.І. Тихонова, М.В. Москова, М.Ф.Бойка, М.М. Булди, Л.С. Кирилової, Н.Р. Павлової, А.П. Ступак була проведена реконструкція ботанічного саду, викорчувано значну частину старого плодового саду, відреставровано ділянку "Велике ботанічне коло", висаджено липову алею та створено ділянки природно-географічних зон на основі завезених з Одеського ботанічного саду та інших ботанічних садів і дендраріїв видів рослин. В.І.Тихоновим було закладено ділянку «Новий дендрарій». [21] Восени 1982 р. на місці залишків старого абрикосового саду, на площі 1, 1 га, М.Ф.Бойко заклав ділянку «Херсонські степи» для відновлення тут степових ценозів з типовими та рідкісними видами рослин, діаспори яких заготовлялися під час польової навчальної практики на території Херсонської області (біосферний заповідник «Асканія–Нова» ім. Ф.Е.Фальц–Фейна, степові схили Дніпра, Дніпровського лиману, Інгульця біля сіл Антонівка, Дар'ївка, Садове, Микільське та ін.. У 90-і роки продовжувалися посадки рослин (Дерев’янко В.М., Тихонов В.І., Булда М.М.), які завозилися переважно з відділення «Новокаховське» Нікітського ботанічного саду. [21].Значно збільшився видовий склад дендрофлори, було досліджено рідкісні види рослин, видовий склад мохоподібних, лишайників та грибів ботанічного саду (Бойко, Бойко, Булда, 1994; Бойко, Булда, Мойсієнко, Ходосовцев, 1995; Бойко, Ходосовцев, Петрова, 1999; Рудь, Бойко, 2001; Бойко, Подгайний, 2002; Корольова, 2003а, б; Бойко, 2006; Сушинська, Бойко, 2006; Червона…, 2009). З 1 березня 2003 р. на підставі наказу № 108-Д від 13.02.2003 р. “Про створення нової структури ХДУ” Ботанічний сад Херсонського державного університету переведено у Агробіостанцію - ботанічний сад Херсонського державного університету, із збереженням його статусу парка-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, об’єкта природно-заповідного фонду України.У першому десятиріччі XXI століття отримано багато видів рослин відкритого та закритого грунту з різних ботанічних садів (Одеський ботанічний сад, Криворізький ботанічний сад, Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України та ін.), з різних дендраріїв України та від приватних колекціонерів. [1] У 2003 р. на базі ботанічного саду та кураторства кафедри ботаніки функціонує лабораторія інтродукції рослин (завідувач професор М.Ф.Бойко. З 2004 р. викладачами кафедри ботаніки та іншими спеціалістами проведена інвентаризація флори та мікобіоти Ботанічного саду (Бойко М.Ф. – мохоподібні, Сушинська Н.І., Дерев’янко В.М., Дерев’янко Н.В. – дерева та чагарники , Мойсієнко І.І., Мельник Р.П., М.Ф.Бойко – трав’янисті (в т.ч. рідкісні) покритонасінні, Ходосовцев О.Є. – лишайники, Корольова О.В. – гриби). В результаті проведених робіт виявлено флору та мікобіоту ботанічного саду. [21] Мохоподібних нараховується 16 видів представників 11 родів 8 родин. Вищих судинних рослин нараховується 579 видів представників 349 родів 95 родин, з них 24 види 14 родів 6 родин відділу Голонасінні, 555 видів 335 родів 89 родин відділу Покритонасінні. Грибів нараховується 30 видів представників 22 родів 11 родин відділу Ascomycota s.str. та 30 видів базидіальних грибів з 26 родів 17 родин відділу Basidiomycota. Лишайників нараховується 23 види, що відносяться до 10 родів та 6 родин. На основі цих досліджень складено та опубліковано "Чекліст рослин і грибів Ботанічного саду Херсонського державного університету (2011). [21]

Загальна площа Агробіостанції - ботанічного саду становить 12,5 га. До складу входять такі ділянки: типова пришкільна ділянка (сад безперервного цвітіння, плодовий сад, метеорологічний майданчик, фізіологічна ділянка), квітково-декоративні культури, дендрологічний сектор, відділ “Херсонські степи”, велике ботанічне коло, дубовий гай, новий дендрарій, листяний гай, хвойний гай, мале ботанічне коло, північна та південна лісосмуги, листяні та хвойні алеї, є теплиця та розсадник. [1]

Розділ ІІІ. Культивовані та дикорослі лікарські рослини на території Херсонського ботанічного саду.

Родина Apiaceae.

Пазурник плоскоплодний – Caucalis platycarpos L.

Зростає спонтанно. Однорічна трав’яниста рослина, терофіт, сциогеліофіт, ксеромезофіт; адвент, археофіт середземноморсько -іранотуранського походження, епекофіт. Ареал – західнопалеарктичний. На засмічених місцях, рідко. Бур’ян, лікарська рослина.

Болиголов плямистий – Conium maculatum L.

Зростає спонтанно. Однорічна трав’яниста рослина, Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік, гемікриптофіт, сциогеліофіт, мезофіт; археофіт середземноморсько – ірано – туранського походження, епекофіт. Ареал – західнопалеарктичний. На засмічених місцях, рідко. Бур’ян, лікарська рослина.

Морква дика – Daucus carota L.

Зростає спонтанно. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік, гемікриптофіт, геліофіт, ксеромезофіт, евапофіт. Ареал – космополіт. Відкриті необроблювані місця, спорадично. Бур’ян, вітамінозна, лікарська і харчова рослина.

Миколайчики польові – Eryngium campestre L.

Зростає спонтанно. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік, гемікриптофіт, геліофіт, мезоксерофіт, геміапофіт. Ареал – європейсько-середземноморський. Відкриті необроблювані місця, спорадично. Бур’ян, вітамінозна, лікарська і харчова рослина.

Різак звичайний – Falcaria vulgaris Bernh.

Зростає спонтанно. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина, гемікриптофіт, геліофіт, ксеромезофіт, геміапофіт. Ареал – космополіт. Відкриті необлюблювані місця, звичайно. Бур’ян, лікарська, олійна і харчова рослина.

Жабриця рівнинна – Seseli campestre Besser.

Зростає спонтанно. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина, гемікриптофіт, геліофіт, мезоксерофіт, геміапофіт. Ареал – понтично-циркумевскінський. Відкриті необроблювані місця, спорадично. Бур’ян, лікарська, олійна і харчова рослина.

Ториліс японський – Torilis japonica (Houtt.)DC.

Зростає спонтанно. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік, гемікриптофіт, геліофіт, мезоксерофіт, геміапофіт. Ареал – європейсько- середземноморський. Відкриті не облюбовані місця, спорадично. Бур’ян, лікарська рослина. [21]

Родина Asteraceae

Деревій благородний – Achillea nobilis L.

Зростає спонтанно. Багаторічна коротко кореневищна трав’яниста рослина, криптофіт, геліофіт, мезоксерофіт, геміапофіт. Ареал – європейсько-середземноморсько-передньоазійський. Відкриті не облюбовані місця, спорадично. Лікарська і медоносна рослина.

Деревій паннонський – Achillea pannonica Scheele.

Зростає спонтанно. Багаторічна довго кореневищна трав’яниста рослина, криптофіт, геліофіт, ксеромезофіт, геміапофіт. Ареал – понтично-східносередземноморський. Відкриті не облюбовані місця, спорадично. Лікарська і медоносна рослина.

Деревій щетиннистий – Achillea setacea Waldst.et Kit.

Зростає спонтанно. Багаторічна довго кореневищна трав’яниста рослина, криптофіт, геліофіт, ксеромезофіт, геміапофіт. Ареал – європейсько-середземноморський. Відкриті не облюбовані місця, звичайно. Лікарська і медоносна рослина.

Деревій степовий – Achilleastepposa Klokovet Krytzka.

Зростає спонтанно. Багаторічна довго кореневищна трав’яниста рослина, криптофіт, геліофіт, ксеромезофіт, геміапофіт. Ареал – понтичний. Відкриті не облюбовані місця, звичайно. Лікарська і медоносна рослина.

Лопух справжній – Aretium lappa L.

Зростає спонтанно. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік, гемікриптофіт, сциогеліофіт, мезофіт, евапофіт. Ареал – палеарктичний. Бур’ян в заростях деревних рослин, спорадично. Бур’ян, лікарська та харчова рослина.

Лопух малій – Arctium minus (Hill) Bernh.

Зростає спонтанно. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік, гемікриптофіт, сциогеліофіт, мезофіт, евапофіт. Ареал – європейсько-середземноморський. Бур’ян в заростях деревних рослин, спорадично. Бур’ян, лікарська та харчова рослина.

Полин гіркий – Artemisia absinthium.

Зростає спонтанно. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, сциогеліофіт, ксеромезофіт. Адвент, археофіт ірано-туранського походження, епекофіт. Ареал – палеарктичний. Відкриті не облюбовані місця, звичайно. Бур’ян, вітамінозна, ефіроолійна, лікарська та технічна рослина.

Полин австрійський – Artemisia austriaca.

Зростає спонтанно. Багаторічна трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, геліофіт, ксерофіт,геміапофіт. Ареал – європейсько-середземноморський. Відкриті необроблювані місця, звичайно. Бур’ян, ефіроолійна, лікарська та отруйна рослина.

Полин звичайний – Artemisia vulgaris.

Зростає спонтанно. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина, гемікриптофіт, сциогеліофіт, мезофіт, евапофіт. Ареал – голарктичний. Бур’ян в заростях деревних рослин, спорадично. Бур’ян, ефіроолійна, лікарська, кормова, технічна і харчова. [21]

Будяк акантоподібний – Carduus acanthoides L.

Зростає спонтанно. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина, гемікриптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Адвент, археофіт середземноморського походження, епекофіт. Ареал – європейсько-середземноморський. Відкриті необроблювані місця, рідко. Бур’ян, ефіро- і жиро олійна, кормова, лікарська, медоносна і харчова рослина.

Будяк пониклий – Carduus nutans L.

Зростає спонтанно. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік, гемікроиптфіт, геліофіт, мезоксерофіт. Адвент, археофіт середземноморського походження, епекофіт. Ареал – європейсько-середземноморсько-передньоазійський. Відкриті необроблювані місця, рідко. Бур’ян, ефіро- і жиро олійна, кормова, лікарська, медоносна і харчова рослина. [21]

Будяк гачкуватий – Carduus uncinatus M. Bieb.

Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік, гемікриптофіт, ксерофіт, сциогеліофіт, евапофіт. Ареал – номадійсько-середземноморський. Відкриті необроблювані місця, спорадично. Бур’ян, ефіро- і жиро олійна, кормова, лікарська, медоносна і харчова рослина.

Цикорій дикий, Петрів батіг – Cichorium intybus L.

Зростає спонтанно. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Адвент, археофіт середземноморсько-ірано-туранського походження, епекофіт. Ареал – голарктичний. Відкриті необроблювані місця, рідко. Бур’ян, вітаміноносна, кормова, лікарська, медоносна, олійна і харчова рослина. [21]

Осот звичайний – Cirsium vulgare.

Зростає спонтанно. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік, гемікриптофіт, сциогеліофіт, мезофіт, евапофіт. Ареал – голарктичний. Бур’ян в заростях деревних рослин, спорадично. Бур’ян, кормова, лікарська, медоносна, харчова рослина.

Злиночка канадська – Conyza Canadensis (L.) Cronq.

Зростає спонтанно. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Адвент, кенофіт північноамериканського походження, епекофіт. Ареал – палеарктичний. Скрізьна порушених місцях, звичайно. Бур’ян, ефіроолійна та лікарська рослина.

Скереда маколиста – Crepis rhoeadifolia.

Зростає спонтанно. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік. Гемікриптофіт, геліофіт, ксеромезофіт, геміапофіт. Ареал – понтично-східносередземноморський. Відкриті необроблювані місця, рідко. Бур’ян, лікарська рослина.

Жабник звичайний –Filago arvensis.

Зростає спонтанно. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Ареал – палеарктичний. Відкриті необроблювані місця, рідко. Лікарська рослина.

Гринделія розчепірена – Grindelia squarrosa (Pursh) Dunal.

Зростає спонтанно. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина, гемікриптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Адвент, кенофіт північноамериканського походження, епекофіт. Ареал – європейсько-північноамериканський. Бур’ян, лікарська та технічна рослина.

Цмин пісковий – Helichrysum arenarium (L.) Moench.

Зростає спонтанно. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина, гемікриптофіт, геліофіт, мезоксерофіт, геміапофіт. Ареал – палеарктичний. Відкриті необроблювані місця, рідко. Лікарська рослина.

Оман британський – Inula Britannica L.

Зростає спонтанно. Багаторічна коротко кореневищна трав’яниста рослина. Криптофіт, сциогеліофіт, мезофіт, геміапофіт. Ареал – голарктичний. Відкриті необроблювані місця, рідко. Бур’ян, декоративна, лікарська, кормова та олійна рослина.

Ромашка лікарська – Matricaria recutita L.

Зростає спонтанно. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Адвент, археофіт західноєвропейського походження, епекофіт. Ареал – гемі космополіт. Скрізьна порушених місцях, звичайно. Бур’ян, лікарська рослина.

Жовтий осот городній – Sonchus oleraceum L.

Зростає спонтанно. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік. Гемікриптофіт, сциогеліофіт, мезофіт. Адвент, археофіт середземноморського походження, епекофіт. Скрізь на порушених місцях, звичайно. Бур’ян, вітаміноносна, кормова, лікарська, медоносна, олійна, технічна, харчова рослина.

Кульбаба лікарська – Taraxacum officinale wig.

Зростає спонтанно. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина, гемікриптофіт, геліофіт, мезофіт, геміапофіт. Ареал – гемікосмополіт. Скрізь на порушених місцях, звичайно. Бур’ян, вітаміноносна, лікарська, медоносна, кормова, технічна, харчова рослина.

Соняшник бульбастий (топінамбур) – Helianthus tuberosus L.

Культивується. Багаторічна трав’яниста рослина, 2 – 2,5 м заввишки, криптофіт, геліофіт, ксерофіт. Ареал – північноамериканський. Декоративна, лікарська рослина.

Пижмо звичайне – Tanacetum vulgare L. –

Зростає спонтанно. Багаторічна коротко кореневищна трав’яниста рослина, криптофіт, геліофіт, мезофіт, геміапофіт. Ареал – голарктичний. Краще зволожені відкриті необроблювані місця, рідко. Бур’ян, вітаміносна, ефіроолійна, лікарська, отруйна, технічна та харчова рослина.

Родина Cannabiaceae

Коноплі рудеральні – Cannabis ruderalis Janisch.

Зростає спонтанно. Кенофіт середньоазійського походження, епекофіт. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Ареал – південнопалеарктичний. Бур’ян, ефіроолійна, лікарська, отруйна, технічна рослина.

Хміль звичайний - Humulus Lupulus L.

Зростає спонтанно. Ліаноподібний видкий літньозелений напівкущ. Ареал – в зимовий період декоративність підтримується наявністю так званих «шишок». Декоративна, харчова,лікарська рослина. Рекомендується для вертикального озеленення.

Родина Caryophyllaceae

Ліщиця пронизанолиста – Gypsophila perfoliata L.

Зростає спонтанно. Ареал – понтично-панонсько-казахстанський. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Декоративна, лікарська, медоносна, технічна рослина.

Зірочник злаковидний - Stellaria graminea L.

Зростає спонтанно. Ареал – євросибірський. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, геліосцилофіт, мезофіт. Бур’ян, вітаміноносна, лікарська, отруйна, харчова рослина.

Смілка поникла - Silene pendula L.

Культивуеється. Однорічна трав’яниста рослина. Криптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Світлолюбива, посухостійка рослина. Ареал – південноамериканський. Декоративна, лікарська рослина.

Зірочник середній, мокриця - Stellaria media (L.) Vill.

Зростає спонтанно. Ареал – космополіт. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, геліосциофіт, мезофіт. Бур’ян, вітаміноносна, лікарська,кормова, олійна, харчова рослина.

Родина Chenopodiaceae

Лутига блискуча - Atriplex sagittata Borkn.

Зростає спонтанно. Археофіт, ірано-туранського походження, епекофіт. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, геліофіт, мезоксерофіт. Ареал – палеарктичний. Бур’ян, лікарська,кормова, харчова рослина.

Родина Clusiaceae

Звіробій стрункий - Hypericum elegans.

Спонтанно зростаючий геміпофіт. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, геліофіт, мезоксерофіт. Ареал –номадійський. Бур’ян, лікарська рослина.

Звіробій звичайний - Hypericum perforatum L.

Зростає спонтанно. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, геліосциофіт, ксеромезофіт. Бур’ян, лікарська рослина.

Родина Convolvulaceae

Берізка польова – Convolvulus arvensis L.

Зростає спонтанно. Багаторічна довго кореневищна трав’яниста рослина. Криптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Ареал – гемікокосмополіт. Бур’ян, лікарська,кормова, отруйна рослина. [21]

Родина Euphorbiaceae

Рицина звичайна - Ricinus communis L.

Багаторічник, але культивується як однорічна рослина, 1 – 4 метри заввишки, терофіт. Стебло прямостояче. Листки на довгих черешках, пальчато-лопастні. Квітки непоказні, декоративної цінності не являють. Світлолюбива рослина, приморозків не виносить. Природний ареал – Африка. Декоративна, лікарська рослина.

Родина Fabaceae

В’язіль барвистий – Coronilla varia L.

Зростає спонтанно. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, сциогеліофіт, ксеромезофіт. Ареал – західнопалеарктичний. Декоративна, кормова, лікарська, медоносна, отруйна рослина.

Буркун білий - Melilotus albus.

Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік. Гемікриптофіт, геліофіт, ксеремезофіт. Ареал – гемікосмополіт. Лікарська, кормова рослина.

Буркун лікарський - Melilotus officinalis. [21]

Зростає спонтанно. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік. Гемікриптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Ареал – космополіт. Лікарська, кормова рослина.

Софора японська - Sophora japonica L.

Культивується. Дерево до 20 метрів заввишки, фанерофіт. Висадженно у 1958 році. Посухостійка, зимостійка, геліосциофіт, мезофіт. Природний ареал – Китай, Японія. Дуже декоративна і лікарська рослина.

Горошок волохатий - Vicia villosa Roth.

Зростає спонтанно. Археофіт, середземноморського походження, епекофіт. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік. Гемікриптофіт, сциогеліофіт, ксеромезофіт. Ареал – номадійсько-середземноморсько-передньоазійський. Бур’ян, декоративна, лікарська, олійна,кормова рослина.

Родина Fumariaceae

Рутка Вайяна - Fumaria vaillantii.

Зростає спонтанно. Археофіт, нормадійсько-середземноморсько-ірано-туранського походження. Бур’ян, вітаміноносна, лікарська, отруйна, харчова рослина.

Родина Geraniaceae

Грабельки звичайні, буськи - Erodium cicutarium (L.)

Зростає спонтанно. Ареал – космополіт. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Бур’ян, вітаміноносна, лікарська, кормова, олійна рослина. [21]

Родина Lamiaceae

М’яточник чорний – Ballota nigra L.

Зростає спонтанно. Археофіт середземноморсько- ірано-туранського походження, епекофіт. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина. Гемікриптофіт,геліосцирофіт, ксеромезофіт. Ареал – європейсько-середземноморсько-ірано-туранський. Бур’ян, вітаміноносна, лікарська, олійна рослина.

Гісоп лікарський – Hyssopus officinalis L.

Культивується. Багаторічна трав’яниста рослина. Криптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Світлолюбива, посухостійка рослина. Ареал – середземноморський. Декоративна, лікарська рослина.

Лаванда вузьколиста – Lavandula angustifolia.

Напівкущик до 1 м заввишки з зігнутими стовбурцями. Посухостійка і зимостійка рослина. Вимагає багато грунту. Природний ареал – Західне Середземномор’є. Ефіроолійна, лікарська, декоративна рослина.

Меліса лікарська – Melissa officinalis L.

Культивується. Багаторічна трав’яниста рослина. Криптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Світлолюбива, морозостійка рослина. Ареал – середземноморський. Декоративна, лікарська рослина.

М’ята блошична – Mentha pulegium.

Культивується. Багаторічна трав’яниста рослина. Криптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Світлолюбива, морозостійка рослина. Ареал – євразійський. Декоративна, лікарська рослина.

Котяча м’ята лимонна – Nepeta citriodora dum.

Культивується. Матеріал з відділення «Новокаховське» Нікітського ботанічного саду.

Багаторічна трав’яниста рослина, до 100 см заввишки. Гемікриптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Світлолюбива, морозостійка, посухостійка рослина. Декаративна, медонос, ефіроолійна, лікарська рослина.

М’ята Реквіна – Mentha requienii Benth.

Залізняк скіфський – Phlomis scythyca Klok.

Реінтродукований на ділянці «Херсонські степи», індигенофіт. Багаторічна каудексова і бульбо утворююча трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, геліофіт, мезоксерофіт. Ареал – південнопалеарктичний. Декоративна, ефіроолійна, лікарська рослина. Матеріал з ок. Херсона, 1985 р.

Шавлія ефіопська – Salvia aethiopis L.

Зростає спонтанно. Дворічна трав’яниста рослина, 50-100 см заввишки. Гемікриптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Світлолюбива, посухостійка рослина. Природний ареал – європейсько-середземноморсько-передньоазійський. Декоративна, ефіроолійна, лікарська рослина.

Шавлія лікарська – Salvia officinalis L.

Кущ до 0,5 м заввишки, багаторічних з голубувато-пурпуровими, фіолетовими, білуватими квітками до 3 см завдовжки. Зимостійка і посухостійка рослина. Природний ареал - Середземномор’є. Ефіроолійна. Лікарська рослина.

Шавлія сухостепова – Salvia tesquicola Klokov et Pobed.

Зростає спонтанно. Ареал – поетично-казахстанський. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, геліофіт, ксерофіт. Декоративна, ефіроолійна, кормова, лікарська, технічна рослина.

Чебрець повзучий – Thymus serpyllum L.

Культивується. Багаторічна трав’яниста рослина, до 13 см заввишки. Зимостійка. Посухостійка. Ефіроолійна. Лікарська. Декоративна рослина.

Глуха кропива пурпурова – Lamium purpureum L.

Зростає спонтанно. Археофіт середземноморського походження, епекофіт. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, сциогеліофіт, гігромезофіт. Ареал – голарктичний. Бур’ян, лікарська, олійна, кормова, медоносна рослина.

Собача кропива звичайна – Leonurus cardiac L.

Зростає спонтанно. Археофіт середземноморсько-ірано-туранського походження. Епекофіт. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, сциогеліофіт, ксеромезофіт. Ареал – західнопалеарктично-північноамериканський. Бур’ян, лікарська, жир.-олійна, медоносна, технічна рослина.

Розмарин лікарський – Rosmarinus officinalis L.

Культивується. Матеріал з Криворізького ботанічного саду, 2001 р. Вічнозелений напівкущ з гіллястими стеблами. Шкірястими лінійними листками, з синьо-фіолетовими квітками. Ефіроолійна, декоративна, лікарська рослина.

Шавлія поникла – Salvia nutans L.

Реінродукований на ділянці «Херсонські степи», індигенофіт. Матеріал з ок.с.Микільське Білозерського р-ну Херсонської обл.., 1985 р. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, геліофіт, ксерофіт. Ареал – поетично-панонський. Декоративна, ефіроолійна, лікарська, медоносна рослина.

Шавлія мускатна – Salvia sclarea L.

Культивується. Матеріал з відділення «Новокаховське» Нікітського ботанічного саду.

Багаторічна трав’яниста рослина, до 120 см заввишки. Гемікриптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Світлолюбива, морозостійка, посухостійка рослина. Ареал – середземноморський. Декоративна, ефіроолійна, лікарська рослина.

Чистец прямий – Stachys recta.

Зростає спонтанно. Індигенофіт. Батагорічна каудексова трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, геліофіт, мезоксерофіт. Ареал – європейсько-північноамериканський. Лікарська рослина. [21]

Родина Malvaceae

Абутилон Теофраста, канатник - Abutilon theophrastii.

Зростає спонтанно. Кенофіт східноазійського походження, епекофіт. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, сциогеліофіт, ксеромезофіт. Ареал – космополіт. Бур’ян, декоративна, лікарська, технічна рослина.

Калачики маленькі - Malva pusilla.

Зростає спонтанно. Археофіт резистентний, епекофіт. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік. Гемікриптофіт, сциогеліофіт, ксеромезофіт. Ареал – палеарктичний. Бур’ян, вітамінозна, лікарська, кормова, харчова рослина.

Родина Moraceae

Маклюра яблуконосна, м. оранжева - Maclura pomifera.

Культивується. Дерева до 10 м заввишки, дводомний вид, фанеро фіт. Зимостійкі, посухостійкі. Чоловічі та жіночі екземпляри висаджені в 50-х роках ХХ століття, геліосциофіти, ксерофіти. Природний ареал – Північна Америка. Декоративні, лікарські рослини.

Родина Oleaceae

Бузок амурський, тріскун амурський - Syringa amurensis.

Культивується. Дерево до 5 м заввишки. Зимостійка, відносно посухостійка, геліосциофіт, ксеромезофіт. Природний ареал – Далекий Схід, Китай, Корея. Медоносна, лікарська, декоративна рослина.

Бузок звичайний – Syringa vulgaris L.

Культивується. Кущ до 4 м заввишки. Зимостійка, посухостійка, геліосциофіт, ксеромезофіт. Природний ареал – балкани, Мала азія. Медоносна, лікарська, декоративна рослина. [21]

Родина Papaveraceae

Чистотіл великий – Chelidonium majus L.

Зростає спонтанно. Ареал – голарктичний. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, сциофіт, мезофіт. Бур’ян, лікарська, технічна рослина.

Мак дикий – Papaver rhoeas L.

Зростає спонтанно. Археофіт середземноморсько-ірано-туранського походження, епекофіт. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, геліофіт,ксеромезофіт. Декоративна, лікарська, ефіроолійна, технічна рослина. Ареал – європейсько-середземноморсько-ірано-туранський. Бур’ян.

Родина Plantaginaceae

Подорожник ланцетний – Plantago lanceolata L.

Зростає спонтанно. Ареал – космополіт. Багаторічна мичкокоренева трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Бур’ян, лікарська рослина.

Подорожник великий – Plantago major L.

Зростає спонтанно. Ареал – голарктичний. Багаторічна мичкокоренева трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, сциогеліофіт, мезофіт. Бур’ян, лікарська рослина.

Родина Poaceae

Свинорій пальчастий – Cynodon dactylon.

Зростає спонтанно. Багаторічна довгокореневищна трав’яниста рослина. Криптофіт, геліофіт, мезоксерофіт. Ареал – гемі космополіт. Бур’ян, декоративна, кормова, лікарська, технічна рослина.

Пирій повзучий – Elytrigia repens.

Зростає спонтанно. Багаторічна довго кореневищна трав’яниста рослина. Криптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Ареал – гемікосмополіт. Бур’ян, лікарська, кормова, харчова рослина. [21]

Родина Polygonaceae

Витка гречка березкоподібна – Fallopia convolvulus.

Зростає спонтанно. Археофіт азійського походження, епекофіт. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Ареал – голарктичний. Бур’ян, вітаміноносна, ефіроолійна, лікарська, харчова рослина.

Спориш лежачий – Polygonum arenastrum Boreau.

Зростає спонтанно. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, геліосциофіт, ксеромезофіт. Ареал – космополіт. Бур’ян, лікарська рослина.

Спориш пташиний – Polygonumaviculare L.

Зростає спонтанно. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, геліосцирофіт, мезофіт. Ареал – космополіт. Бур’ян, вітаміноносна, олійна, кормова, лікарська, технічна рослина.

Спориш непомічений – Polygonum neglectum Besser.

Зростає спонтанно. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Ареал – космополіт. Бур’ян, лікарська рослина.

Щавель шпинатний – Rumex patientia L.

Зростає спонтанно. Кенофіт середземноморського походження, епекофіт. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Ареал – європейсько-середземноморсько-передньоазійський. Лікарська, харчова рослина. [21]

Родина Portulacaceae

Портулак городній – Portulaca oleracea L.

Зростає спонтанно. Археофіт ірано-туранського походження, епекофіт. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Ареал – космополіт. Бур’ян, вітаміноносна, лікарська, харчова рослина.

Родина Rosaceae

Парило звичайне – Agrimonia eupatoria L.

Відновлений вид. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина, гемікриптофіт. Сциогеліофіт, ксеромезофіт, спонтанеофіт. Лікарська рослина.

Глід півнячошпорий – Crataegus crus-galli.

Культивується. Дерево до 4 м заввишки, фанерофіт. Висаджено у 1950 р. Зимостійка, посухостійка рослина, геліофіт, ксерофіт. Природний ареал – Північна Америка. Декоративна, лікарська рослина.

Глід Ельвангера – Crataegus elvangeriana Sarg.

Культивується. Дерево до 4 м заввишки, фанерофіт. Зимостійка, посухостійка рослина, геліофіт, ксерофіт. Природний ареал – Північна Америка. Декоративна, лікарська рослина.

Глід криваво-червоний – Crataegus sanguinea Pall.

Культивується. Дерево до 4 м заввишки, фанерофіт. Зимостійка, відносно посухостійка, ксерофіт. Природний ареал – східна частина Європи, Сибір, Середня Азія, Монголія. Лікарська, декоративна рослина.

Перстач сріблястий – Potentilla argentea L.

Зростає спонтанно. Багаторічна каудексова трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, геліофіт, мезоксерофіт. Ареал – палеарктичний. Бур’ян, лікарська рослина.

Перстач повзучий – Potentilla reptans L.

Зростає спонтанно. Багаторічна епігеогенно-повзуча трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, геліосцирофіт, мезофіт. Ареал – західнопалеарктичний. Бур’ян, лікарська рослина. [21]

Родина Rubiaceae

Підмаренник справжній – Galium verum L.

Багаторічна довго кореневищна трав’яниста рослина. Індигенофіт. Криптофіт, сциогеліофіт, ксеромезофіт. Ареал – голарктичний. Лікарська, кормова рослина.

Марена красильна – Rubia tinctorum L.

Зростає спонтанно. Кенофіт середньоземноморсько-ірано-туранського походження, епекофіт. Багаторічна довго кореневищна трав’яниста рослина. Гемікриптофіт, сциогеліофіт, ксеромезофіт. Ареал – західнопалеарктичний. Бур’ян, лікарська. Олійна, технічна рослина.

Родина Rutaceae

Рута запашна – Ruta hortensis.

Кущ до 0.7 м заввишки. Зимостійка, посухостійка, геліофіт, ксерофіт. Природний ареал – Середземномор’є. Декоративна, лікарська, ефіроолійна рослина.

Родина Schisandraceae

Лимонник китайський – Schisandra chinensis.

Ліана до 6 м завдовжки. Зимостійка, ті невитривала рослина. Вимагає достатньо зволожених грунтів. Природний ареал – Далекий схід, Японія, Китай. Декоративна, лікарська рослина.

Родина Scrophulariaceae

Дивна залізнякова – Verbascum phlomoides L.

Зростає спонтанно. Дворічна рослина. Гемікриптофіт, геліофіт. Ксерофіт. Лікарська, отруйна рослина.

Вероніка Барельє – Veronica barrelieri Schott.

Інтродукований на ділянці «Херсонські степи» індигенофіт. Багаторічна довго кореневищна трав’яниста рослина. Криптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Ареал – поетично-панонський. Лікарська. харчова рослина. [21]

Родина Solanaceae

Дурман звичайний –Datura stramonium L.

Зростає спонтанно. Кенофіт південно-східноазійського походження, епекофіт. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Ареал – гемі космополіт. Бур’ян, декоративна, лікарська, отруйна рослина.

Блекота чорна – Hyoscyamus niger L.

Зростає спонтанно. Кенофіт середземноморсько-ірано-туранського походження, епекофіт. Багато- або дворічний трав’янистий монокарпік. Гемікриптофіт, геліофіт, ксеромезофіт. Ареал – гемі космополіт. Бур’ян, вітаміноносна, лікарська, олійна, отруйна, технічна рослина.

Паслін чорний – Solanum nigrum L.

Зростає спонтанно. Кенофіт південноєвропейського походження, епекофіт. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, геліофіт,мезофіт. Ареал – голарктичний. Бур’ян, вітаміноносна, жиро олійна, лікарська, технічна, харчова рослина.

Родина Tiliaceae

Липа серце листа, л. дрібнолиста – Tilia cordata Mill.

Культивується. Дерево до 15 м заввишки, фанеро фіт. Зимостійка, посухостійка рослина, геліосцирофіт, мезофіт. Природний ареал – Європа, Кавказ, Урал, захід Сибіру. Медоносна, лікарська, декоративна рослина.

Липа широколиста – Tilia platyphyllos Scop.

Родина Zygophyllaceae

Якірці сланкі – Tribulus terrestris L.

Зростає спонтанно. Кенофіт середземноморського походження, епекофіт. Однорічна трав’яниста рослина. Терофіт, геліофіт, мезоксерофіт. Ареал – космополіт. Бур’ян, вітаміноносна, лікарська, ефіроолійна рослина. [21]

ВИСНОВКИ

Про цілющі властивості багатьох рослин відомо з прадавніх часів (близько 3 тис. років до н. е.). Лікарські рослини беруть участь у метаболізмі, впливаючи на діяльність органів та систем організму людини, їх функціональну активність. Звідси переконання багатьох дослідників, що «в природі немає хвороб, проти яких у рослинному світі не утворилися б десятки цілющих речовин» (Нуралієв Ю., 1988). Лікарські рослини – одне з основних джерел одержання лікувальних і профілактичних засобів сучасної медицини. Людина з кожним роком залучає дедалі більше переконується у цьому, що у самій природі — у великій круговерті життєвих процесів перебуває рішення багатьох проблем, пов'язаних лише з виникненням окремих захворювань, але й проблемою їх лікарської терапії. Рік у рік люди усе глибше і глибше пробираються у таємниці рослинного світу. Завдяки невсипущим керівництвом і цілеспрямованим наукових пошуків рослинний світ поступово відкриває свої скарби перед людиною. Розроблені й широко застосовувані у світовому медицині сотні рослинних лікарських препаратів є досить переконливим прикладом те, що рішення багатьох проблем, що з лікуванням і профілактикою важко виліковних захворювань, слід шукати у самій природі.

В результаті дослідження на території агробіостанції Херсонського державного університету нараховано : 29 родин та 109 представників лікарських рослин. Найбільше лікарських представників у родин: Apiaceae (7), Asteracea (27), Lamiaceae (19), Rosaceae (6). Також є дикорослі та культивовані види.

Дикорослими називаються рослини, які є небажаними для , використовування людиною. Це дикорослі види місцевої флори, які поселяються з полів, в плодово-ягідних насадженнях, на городах і заглушають посіви культурних рослин.

Багато дикорослих рослини мають лікарські властивості і давно використовуються у лікарських зборах на лікування найрізноманітніших хвороб. Недарма їх називають «аптекою під ногами». Важливо знати, що чимало дикорослих рослини можна використовувати для «надання швидкої допомоги» при непередбачених випадках, і навіть як засобу для боротьби з різними захворюваннями.

На відміну від культивованих рослин дикорослі ростуть власними силами і не вимагають жодного догляду. Їх стала вельми поширеною зумовлено здатність до інтенсивному розмноженню, яка досягається або величезної насіннєвий продуктивністю, або хорошою здатність до вегетативному розмноженню.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Бойко М.Ф. Характеристика каталогу рослин і грибів Ботанічного саду ХДУ// Інтродукція та захист рослин у ботанічних садах та дендропарках: Матеріали між нар. Наку. Конф. «Інтродукція та захист рослин у ботанічних садах та дендропарках» (Донецьк, 5-7 вересня 2006 р.) – Донецьк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2010. – С. 24 -26
Бойко М.Ф., Москов Н.В., Тихонов В.И. Растительний мир Херсонской области. – Симферополь: Таврия, 1987. – 145 с.
В. Довженко, А. Довженко Растения служат человеку –С.: Таврия, 1991. – 132 с.
Г.Н. Котуков Культивируемые и дикорастущие лекарственные растения – К.: Наукова-Думка, 2011.
Декоративние растения открытого и закритого грунта. Справочник. – К.: наук. Думка, 1985. – 664 с.
Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. Частина 1. Довідник. – К.: Фітосоціоцентр,2002. –447с.
Д.С. Ивашин, З.Ф. Катина Лекарственные растения Украины – К.: Наукова-Думка, 1975
Ладінина Е.А., Морозова Р.С. Фитотерапия. 2-е издание. – Л.: медицина, 1990.
Лекарственніе расстения СССР. (Культивируеміе и дикорастущие). Под ред.. докт. с-х наук А.А. Хотина и др.. – М.: Колос, 1967.

10) Лекарственные растения Украины – К.: Урожай. 2009

11) Лекарственные растения – М.: Медицина 1985

12) Лекарственные растения. Энцеклопедический словарь – К.: Урожай 1990.

13) Работягов В.Д., Свиденко Л.В., Деревянко В.Н., Бойко М.Ф. Эфиромасличные и лекарственные растения, интродуцированные в Херсонской области (эколого-биологические особенности и хозяйственно-ценные признаки). - Херсон: Айлант, 2003. - 288 с.

14) Полуденный П.В., Сотник В.Ф., Хлапцев Е.е. Эфиромасличные и лекарственные растения. – М.: Колос, 1979.

15) Попов О.В. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров'я, 1965. — 346 с.

16) Н.В. Москов. Лекарственные растения. – Москва. – 1992. – 165 с.

17) Москов Н.В., Москова Т.Н., Заец С.С. Целебная кладовая Херсонщины. – Херсон: ПКФ СТАР ЛТД, 2010. – 347 с.

18) Соколов С.Я.. Хамотаев и.П. Справочник по лекарственным растения (фитотерапия). 2-е издание. – М.: Медицина, 1989.

19) С.Я. Соколов, П. Замотаев. Справочник по лекарственным растениям – М.: Медицина 1990

20) Червона книга України. Рослинний світ. – К.: Глобалконсалтинг. 2009. – 911 с.

21) Чекліст рослин і грибів Ботанічного саду Херсонського державного університету (Відп. Ред.. М.Ф.Бойко). – Херсон: Айлант, 2011. – 108 с.:іл.

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ В БОТАНІЧНОМУ САДУ. АГРОБІОСТАНЦІЯ ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ