РОЗРОБКА ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ ПрАТ «МОРШИНСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ВОД «ОСКАР»

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Сутність фінансового планування та необхідність його впровадження на підприємстві

Роль фінансового планування в реалізації фінансових положень підприємства і методи обґрунтування планових показників

1.3. Бюджетування як технологія фінансового планування

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПрАТ «МОРШИНСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ВОД «ОСКАР»

Загальна характеристика підприємства

Аналіз основних показників діяльності підприємства

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ ПрАТ «МОРШИНСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ВОД «ОСКАР»

  1. Дослідження фінансового планування на підприємстві
    1. Підвищення ефективності фінансового планування ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» з використанням методів економіко-математичного моделювання
    2. Визначення тенденцій розвитку фінансового стану підприємства на основі планових показників та оптимізація планових рішень

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В умовах ринкової економіки конкурентоспроможність будь-якого підприємства може забезпечити тільки ефективне управління рухом його фінансових потоків, реалізація якого потребує від управлінців оволодіння не лише методологією фінансового менеджменту, але й вміння використовувати її на практиці. Фінансове планування є одним із таких методів і надзвичайно важливим елементом фінансового управління, спрямованим на забезпечення стійкого розвитку підприємства відповідно до його реальних фінансових можливостей із урахуванням змін зовнішнього і внутрішнього середовища. У зв’язку з цим набуває актуальності проблема використання фінансового планування як механізму управління фінансами підприємств. Недосконалість законодавчо-нормативної бази з питань фінансового планування, існування нечіткої системи підготовки і передачі планової інформації всередині підприємства та із бізнес-партнерами, відсутність єдності у теоретично-методичних підходах до обліку та аналізу планових економічних показників стримують його впровадження на вітчизняних підприємствах.

Планування розвитку соціально-економічних систем завжди знаходилось в епіцентрі уваги представників наукової спільноти, а його концептуальне підґрунтя започатковано в роботах Р. Акоффа, Р. Брейлі, С. Майєрсом, М. Поукоком, А. Тейлором. Окремі методологічні, методичні і організаційні аспекти фінансового планування на макро- і макрорівнях досліджуються зарубіжними вченими, як то Р. Кертісом, Дж. Сигел, Дж. Фіннерті, Ф. Лі Ченгом, Джай К. Шим, російськими та українськими науковцями, серед яких: О.В. Ареф’єва, О.Г. Біла, І.О. Бланк, І.Т. Балабанов, Ю.М. Воробйов, В.М. Гриньова, Кірсанова Т.О., В.В. Ковальов, Г.О. Крамаренко, Л.О. Лігоненко, Є.С. Стоянова, О.Є. Чорна, Л.А. Швайка, В.М. Шелудько та інші.

Відзначаючи вагомий внесок дослідників у цій сфері, слід зауважити, що окремі аспекти фінансового планування діяльності підприємств потребують подальших досліджень. Зокрема, це стосується розкриття місця, ролі та функцій фінансового планування у забезпеченні реалізації фінансових стратегічних цілей підприємства, впровадження та інтенсифікації розвитку бюджетування як інструменту поточного фінансового планування.

Потреба в узагальненні накопиченого досвіду і розробці нових наукових підходів до фінансового планування підприємств в умовах ринкової невизначеності обумовили вибір теми бакалаврської роботи.

Мета і завдання дослідження. Метою бакалаврської роботи є обґрунтування теоретико-методичних основ та розробка практичних заходів щодо організації і реалізації фінансового планування на вітчизняних виробничих підприємствах. Для реалізації поставленої мети в роботі сформульовані наступні завдання, які були вирішені в ході досліджень:

  • здійснити економічну інтерпретацію змісту поняття «фінансове планування» з точки зору основних підходів, виділених сучасними дослідниками, узагальнити принципові засади його проведення та встановити необхідність впровадження на різних типах підприємств;
  • розкрити роль фінансового планування у реалізації фінансових положень підприємства та надати порівняльну характеристику ключових методів обґрунтування планових показників;
  • визначити сутність, особливості, у тому числі переваги та недоліки, використання сучасної технології фінансового планування – бюджетування;
  • надати детальну характеристику організаційно-правовим аспектам і результатам виробничо-господарської діяльності ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»;
  • оцінити фінансовий стан підприємства у розрізі основних груп фінансово-економічних показників;
  • дослідити діючу практику фінансового планування ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»;
  • підвищити ефективність і точність планування (прогнозування) фінансових показників підприємства з використанням методів економіко-математичного моделювання і трендового аналізу;
  • проаналізувати тенденції розвитку фінансового стану підприємства на основі планових показників та оптимізації планових рішень.

Об’єктом дослідження виступають фінансово-економічні відносини, які виникають в процесі фінансового планування і прогнозування ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар».

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних підходів і прикладних аспектів фінансового планування діяльності підприємства.

Методи дослідження. В роботі використано як традиційні загальнонаукові, так і спеціальні методи досліджень: узагальнення, порівняння, аналіз і синтез – для уточнення економічної сутності фінансового планування, принципів, технологій і методів його реалізації; аналітичне групування, табличний і графічний аналіз, методи фінансового аналізу – для оцінки фінансового стану ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар». Для розробки та обґрунтування практичних рекомендацій з удосконалення фінансового планування підприємства використано методи системності, економіко-математичного моделювання, оптимізації планових рішень, балансовий метод.

Інформаційну база дослідження складають законодавчо-нормативні акти державних органів влади з питань організації і реалізації фінансового планування на вітчизняних підприємствах, фінансова звітність ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», матеріали фахових періодичних видань, монографії, навчальні посібники, інтернет-публікації.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень бакалаврської роботи отримали форму практичних рекомендацій щодо удосконалення процесів фінансового планування на підприємстві та підвищення точності планових розрахунків в умовах динамічності і невизначеності ринкового середовища.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВ

1.1. Сутність фінансового планування та необхідність його впровадження на підприємстві

Фундаментальні дослідження західних класиків менеджменту Р.Л. Ансоффа, І.Г. Акоффа, М.А. Поукока, А.Х Тейлора та інших про зв’язок між ефективністю господарювання та фінансовим плануванням призвели до широкого впровадження останнього у корпоративну практику. Так, в 50-х роках у США і розвинених країнах Європи фінансовим плануванням займалось 75% крупних корпорацій, а вже на початку ХХІ століття – 88% [81, с. 73]. Зокрема, відомий британський вчений М.А. Поукок наголошував, що «бізнес не може розраховувати на розвиток, а точніше, на виживання, не розробляючи планів та не контролюючи їх виконання. Плани повинні мати фінансовий контекст, оскільки різні напрямки діяльності вимірюються загальним еквівалентом – грошима» [72, с. 7]. Продовжуючи естафету іноземних колег, вітчизняний аналітик Г.М. Тарасюк дійшов висновків, що за відсутності точного і системного фінансового планування сучасні корпорації втрачають понад п’яту частину можливого прибутку [65, с. 229], що є невиправданим через гостру проблему нестачі вільних джерел фінансування.

В умовах трансформаційних економічних перетворень питання організації фінансового планування усіх аспектів виробничо-господарської діяльності підприємств в Україні набуває виняткового значення, адже забезпечує їм успіх на ринку, постійне оновлення матеріально-технічної бази та соціальний розвиток персоналу. Нині серед науковців і практиків не вироблено єдиної позиції щодо трактування змісту поняття «фінансове планування» у різних сферах економіки та бізнесу, а отже, дискусійним залишається підхід до визначення його суті, варіативні формулювання якої у фахових джерелах зведені в табл. 1.1.


Таблиця 1.1

Наукові дефініції поняття «фінансове планування» в економічних літературних джерелах

Автор

Визначення

Біла О.Г., Лігоненко Л.О.

обґрунтування планів у сфері фінансової діяльності підприємства, які стосуються створення, розподілу, перерозподілу та використання фінансових ресурсів

Бланк І.О.

процес розробки системи заходів щодо забезпечення підприємства необхідними ресурсами і підвищення ефективності фінансової діяльності у майбутньому

Брейлі Р., Майєрс С.

управління процесами створення, розподілу, перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що реалізуються в деталізованих фінансових планах

Воробйов Ю.М.

процес розробки системи фінансових планів і фінансових стандартів для забезпечення ефективної фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання з метою досягнення високої ринкової вартості підприємства, задоволення потреб інвесторів, власників, кредиторів та держави по виплаті дивідендів, аналогів

Ковальов В.В.

документ, що характеризує спосіб здійснення фінансових цілей підприємства, пов’язує його доходи та витрати

Крамаренко Г.О.,

Чорна О.Є.

цілеспрямована дія на господарську діяльність в цілому, на окремі ланки і суб’єкти господарювання з метою обґрунтування ефективності прийнятих економічних та соціальних рішень з урахуванням їх забезпеченості джерелами фінансування, оптимізації накреслених витрат і позитивних кінцевих результатів

Онисько С.М.,

Марич П.М.

сукупність розрахунків щодо визначення грошових доходів і нагромаджень та спрямування їх на покриття запланованих видатків і затрат за різними сферами діяльності господарства у відповідності з виробничими та інвестиційними потребами у плановому році

Семенов Г.А. і колектив авторів

процес систематичної підготовки управлінських рішень, які прямо чи опосередковано пливають на обсяги фінансових ресурсів, узгодження джерел формування та напрямів використання згідно з виробничими, маркетинговими планами, а також величину показників діяльності підприємства у плановому періоді, і які забезпечують вирішення завдань найбільш раціональним шляхом

Ченг Ф. Лі, Джозеф І. Фіннерті

процес аналізу дивідендної, фінансової та інвестиційної політики, прогнозування їх результатів, їх вплив на економічне оточення корпорації та прийняття рішень щодо допустимого рівня ризику при виборі проектів

Швайка Л.А.

безперервний процес планування і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимального співвідношення у розподілі доходів підприємницької структури

Шелудько В.М.

процес створення системи фінансових планів, який полягає у визначенні фінансових цілей, встановлення ступеня відповідності цих цілей поточному фінансовому стану підприємства та формуванні послідовності дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей

Джерело: [6, с. 25; 8, с. 58; 9, с. 17; 16, с. 24; 26, с. 543; 30, с. 154; 52, с. 123; 59, с. 325; 69, с. 437; 75, с. 345; 77, с. 202; 78, с. 392]


Як бачимо, більшість авторів сходяться на думці, що сутність фінансового планування полягає у науковій постановці цілей майбутнього розвитку підприємства і виробленні дієвих засобів їх реального досягнення, а власне поняття трактується з двох концептуальних позицій – як:

  • управлінський процес, визначений кількісними і якісними параметрами механізму реалізації планових показників;
  • документ (план) у вигляді балансу доходів та витрат, або капіталу і напрямів його вкладання, що мають бути взаємоузгодженими.

Останнє визначення наділяє фінансове планування подвійним змістом через наявність декількох груп об’єктів фінансування: ресурсів (активів і пасивів) та операцій, які формують систему фінансових відносин. Пасиви, тобто зобов’язання господарюючого суб’єкта перед власниками фінансових ресурсів, використовуються для придбання активів, і можуть бути як борговими, так і залученими у юридичних власників. В ринково-орієнтованій економіці джерелами фінансування операцій є найбільш ліквідна частина активів – грошові кошти і комерційні векселі. В цілому ж сукупність об’єктів фінансового планування можна представити схематично (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Об’єкти фінансового планування підприємств

Джерело: складено автором на підставі [50, с. 382; 62, с. 34–35]

Існують й дещо відмінні погляди на структуризацію об’єктів фінансового планування, зокрема, у авторського колективу під керівництвом Г.О. Крамаренко [30, с. 178], згідно яких закріплюється багаторівневий підхід до їх поділу: на нижньому рівні об’єктами планових розрахунків виступають внутрішньовиробничі підрозділи підприємства, на верхньому – підприємство в цілому, на проміжних – сукупність взаємопов’язаних виробництв і видів діяльності, які виділяються за різними ознаками, істотними для того чи іншого об’єкта планового розвитку.

Враховуючи наведене вище, вважаємо за необхідне уточнити, що фінансове планування, по-суті, є науково обґрунтованим процесом послідовної розробки фінансових планів, різних за змістом і терміном дії, та підготовки на їх основі відповідних управлінських рішень, які прямо чи опосередковано впливають на різні аспекти фінансової діяльності підприємства та відповідають його стратегічним цілям у майбутніх періодах.

Як справедливо зауважує російський вчений А.В. Кудінов, основою фінансового планування є «інтереси і очікування тих, хто надає підприємству ресурси» [31, с. 43]. Ігнорування цього факту призводить до того, що власники ресурсів припиняють їх авансувати, і тільки фінансове планування може виступити в такій ситуації у якості запобіжного заходу.

Спираючись на підхід, згідно якого цільовим орієнтиром корпоративного управління є очікування акціонерів та/або господарів підприємства, мета фінансового планування вбачається у підтримці прийнятного рівня прибутковості на інвестований капітал, який для задоволення їх потреб повинен, як мінімум, відповідати рівню чистої прибутковості альтернативних фінансових вкладень. Такий підхід, з нашого погляду, можна вважати теоретично вірним, але не повним, оскільки він не враховує інтереси інших груп стейкхолдерів – кредиторів, контрагентів, персоналу, податкових структур, які очікують від планування, у першу чергу, досягнення і збереження тривалий час реальної платоспроможності підприємства. У підсумку це зводить цільове призначення фінансового планування підприємницьких структур до збалансування інтересів усіх груп зацікавлених осіб в отриманні вигоди від співпраці із ними.

З економічної точки зору значення фінансового планування полягає у забезпеченні життєздатності підприємства в умовах конкурентної боротьби та одержанні фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів, а перелік основних його завдань має наступний вигляд [25, с. 49–50; 30, с. 156; 60, с. 215–216; 46, с. 300; 50, с. 381–382]:

  • забезпечення нормального відтворювального процесу необхідними джерелами фінансування та оптимізація їх структури;
  • гарантія виконання фінансових зобов’язань підприємства перед бюджетом, позабюджетними фондами, постачальниками матеріальних ресурсів, банківськими установами та іншими кредиторами;
  • мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів;
  • моніторинг ліквідності підприємства, у тому числі його кредитоспроможності як позичальника;
  • контроль бюджетно-кошторисних, комерційних, фінансово-інвестиційних показників підприємства;
  • урегулювання інтересів власників, акціонерів та інших інвесторів, адже бізнес-план як різновид фінансового плану є переконливим засобом обґрунтування будь-якого інвестиційного проекту.

Ефективна організація фінансового планування забезпечується реалізацією ряду принципів, сформульованих А. Файолем, пізніше доповнених Р. Акоффом [1, с. 145] і розвинутих сучасними економістами [1, с. 56; 3, с. 71–73; 13, с. 68; 57, с. 124–125; 61, с. 77; 64]. Дослідження та синтез їх варіативних переліків у контексті сучасних тенденцій розвитку економічних систем та підходів до управління ними дозволило виділити дві групи принципів: загальні та спеціальні (індивідуальні правила регламентації у специфічній області управління), характеристика яких зведена в табличній формі (табл. 1.2).


Таблиця 1.2

Характеристика принципів фінансового планування

Принципи

Зміст

1

Загальні принципи

1.1

Єдності (холізму)

системний характер фінансового планування, що передбачає єдність фінансової політики, використання єдиної методології розрахунку і прогнозування фінансових показників у просторі та часі

1.2

Гнучкості

можливість коригування або перегляду раніше прийнятих планових рішень залежно від динаміки факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, у тому числі форс-мажорних обставин

1.3

Безперервності

систематична робота зі складання і коректування взаємозалежних фінансових планів у межах виробничо-господарського циклу

1.4

Участі

залучення до процесу фінансового планування фахівців з різних функціональних підрозділів підприємства, що відповідають за окремі аспекти господарської діяльності, показники якої відображаються у фінансових планах

1.5

Точності

забезпечення максимальної точності планових показників, їх конкретизація в процесі оперативної роботи

1.6

Альтернативності

проведення багато варіативних планових розрахунків і вибір найкращих альтернатив розвитку підприємства

1.7

Ефективності

оцінка витрат на організацію фінансового планування та їх співставлення з ефектом від його впровадження

1.8

Наукової обґрунтованості

реальність планових розрахунків та їх економічне обґрунтування, використання прогресивних методик розрахунку та обчислювальної техніки

1.9

Інтеграції

кожна з підсистем фінансового планування діє, виходячи із загальної стратегії розвитку підприємства, а кожний окремий фінансовий план є частиною плану більш високого рівня

2

Спеціальні принципи

2.1

Стратегічної орієнтації

орієнтація окремих поточних фінансових нормативів та показників на підтримку головної цілі фінансового розвитку підприємства (максимізації ринкової вартості чи прибутковості)

2.2

Забезпечення фінансової гнучкості

планування можливостей щодо швидкого залучення додаткових фінансових ресурсів, у тому числі за рахунок кредитування

2.3

Забезпечення платоспроможності

планування оптимального запасу грошових коштів, встановлення адекватних пропорцій між активами різного ступеня ліквідності та капіталом з різними строками погашення, синхронізація грошових потоків

2.4

Забезпечення фінансової стійкості

встановлення необхідного рівня самофінансування розвитку підприємства та забезпечення збалансованості грошових потоків

2.5

Мінімізації фінансових ризиків

прогнозна оцінка рівня фінансового ризику та пошук шляхів їх мінімізації задля підтримки достатнього запасу фінансової безпеки

Джерело: [1, с. 56, 145; 3, с. 71–73; 13, с. 68; 55; 57, с. 124–125; 61, с. 77; 64]


Зростання значущості фінансового планування на мікрорівні визначається тим, що воно традиційно є однією з ключових функцій фінансового управління. Як показує вітчизняна практика, на малих і середніх підприємствах ця функція або взагалі відсутня, або її виконує власник, однак не завжди такий крок є виправданим. По-перше, відмова від фінансового планування повинна бути зваженим рішенням, обумовленим специфікою господарської діяльності підприємства або простотою поточних операцій, планувати які не має сенсу. У випадках, коли підприємство розраховує на збільшення прибутковості та оптимізацію бізнес-процесів, відсутність фінансового планування заздалегідь буде справляти гальмівний вплив на його розвиток. По-друге, у разі делегування функцій фінансового планування власнику існує висока імовірність того, що він відволікатиметься від виконання безпосередніх обов’язків (загально-управлінських функцій), що, як наслідок, може негативно позначитись на результатах роботи підприємства. По-третє, малі підприємства відчувають значно більше проблем, пов’язаних із залученням банківських кредитів і позикових коштів з інших джерел, ніж великі, тому потреба фінансового планування постає перед ними гостріше.

Результати експериментальної роботи українських науковців М.С. Лисенко [36, с. 15–18], Ю.О. Литвина і В.І. Матвійчука [37, с. 68–85] дозволили виокремити чотири типи підприємницьких структур, де впровадження фінансового планування вважається вкрай необхідним, а для деяких – обов’язковим, як то:

  1. Новостворені підприємства, адже започаткування їх діяльності неможливе без економічного обґрунтування плану дій, яким є бізнес-план (різновид фінансового плану).
  2. Діючі підприємства, які перебувають у стані реструктуризації або диверсифікують виробництво. Конкурентне середовище вимагає від сучасних підприємств освоєння випуску інноваційних видів продукції (послуг), провадження прогресивних технологій і удосконалення організації управління, що супроводжується фінансовими витратами і вимагає планування адекватної величини доходів, як мінімум, на їх покриття, і, як максимум, задля отримання прибутку.
  3. Підприємства з часткою іноземного капіталу в статутному фонді, адже західні партнери, інвестуючи кошти в підприємницьку діяльність, прагнуть отримати гарантії їх повернення, окупності з урахуванням часового фактору, забезпечення прийнятного ступеня господарського ризику. Багаторічний досвід фінансового планування більшості іноземних інвесторів дозволяє реалізувати його на вітчизняних підприємствах з використанням новітніх методичних підходів, інформаційних систем та у відповідності із міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
  4. Державні підприємства, діяльність яких контролюється і має підтримку галузевих міністерств та відомств, традиційно здійснюють фінансове планування, мета якого – ефективне експлуатування державного майна та задоволення державних потреб в належних доходах від сплати частини прибутку у вигляді податків та інших обов’язкових платежів до бюджетів різних рівнів та позабюджетних цільових фондів.

Щодо останнього пункту слід вказати, що порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану державного комерційного і казенного підприємства, господарського товариства, у статутному фонді якого більше 50% акцій (часток, паїв) належать державі, передбачає процедуру, яка є обов’язковою для таких підприємств [3, с. 126]. Тому в цьому випадку упровадження фінансового планування не розглядається як рекомендаційний захід, а є законодавчим приписом, уніфікація положень якого віднесена до компетенцій Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Недооцінка ролі фінансового планування в рамках реалізації фінансової стратегії підприємства веде до значних економічних втрат, тому подальші дослідження спрямовані на її ідентифікацію та розкриття внутрішнього механізму використання цієї управлінської функції.

1.2. Роль фінансового планування у реалізації фінансових положень підприємства і методи обґрунтування планових показників

Практика економічного життя підтверджує, що чим вищим є рівень нестабільності ринку, тим значнішу роль відіграє для його учасників фінансове планування [43, с. 23]. Саме застосування методів та інструментів планових розрахунків «покликано максимально зменшити вплив невизначеності на фінансовий стан і результати діяльності підприємства, сприяти стабілізації економічних процесів» [15, с. 171].

Фінансове планування націлене на реалізацію задекларованих фінансових завдань підприємства та передбачає розробку системи прогнозних документів стратегічного і тактичного характеру. У контексті зазначеного традиційне включення до фінансового планування трьох підсистем – стратегічної (перспективної), поточної і оперативної – дає можливість встановити черговість вирішення цих завдань.

Проблема впровадження стратегічного фінансового планування, як відмічає П.А. Стецюк в роботі [63], полягає в економічній доцільності. Так, більшість вітчизняних підприємств позбавлені можливості вибору різних видів фінансової стратегії у зв’язку з існуючими реальними обмеженнями щодо формування фінансових ресурсів за рахунок власних джерел та доступу до зовнішніх. Функціонуючи під егідою стратегії фінансової рівноваги або виживання, підприємства меншою мірою потребують детальних прогнозних розрахунків, проте для переважної частини їх власників (керівників) домінуючою стратегічною метою залишається збереження економічної самостійності [63, с. 100]. У будь-якому випадку, розробка фінансової стратегії є початковим етапом фінансового планування, від адекватності вибору якої залежить не лише виваженість управлінських рішень, але й висока якість фінансового менеджменту загалом. Основу перспективного фінансового планування становить прогнозування, що базується на «узагальненні та аналізі наявної інформації з подальшим моделюванням можливих варіантів розвитку ситуацій і фінансових показників» [38, с. 82]. Засобом реалізації фінансової стратегії підприємства є фінансова політика – корпоративна і за різними аспектами фінансової діяльності, інструментом обґрунтування якої на засадах зворотного зв’язку виступає фінансовий план. За твердженням українських дослідників К.А. Малишенко і О.С. Бондаренко, «складання фінансового плану дозволяє виявити перші помилки, а також реальність поставленої мети та її досягнення, тобто є своєрідним критерієм оцінки фінансових завдань підприємства» [42, с. 120].

Стратегічні цілі формуються і затверджуються на рівні керівництва і спрямовані на координування роботи всього персоналу підприємства, однак їх деталізація можлива тільки на наступній стадії – поточного фінансового планування, результати якого є наслідком оперативних планових калькуляцій.

Кожній із вказаних вище підсистем фінансового планування властиві певні форми фінансових планів, часові межі та цільова спрямованість, систематизовані в табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Складові елементи системи фінансового планування підприємства у контексті реалізації його фінансових положень

Підсистема планування

Особливості підсистеми планування

Плановий період

1

2

3

Стратегічне (перспективне) планування

Зміст: розробка загальної фінансової стратегії та фінансової політики підприємства у відповідності із корпоративними цілями і завданнями

3 – 5 років

Мета: досягнення відповідності між фінансовими діями та економічним потенціалом підприємства; зміцнення ринкової позиції та конкурентних переваг; забезпечення фінансової стійкості; запобігання негативного впливу несприятливих подій та формування системи моніторингу для своєчасного реагування на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища; визначення джерел фінансування та пріоритетних напрямів їх використання на підприємстві; орієнтація на вирішення проблем, які впливають на життєздатність підприємства як відкритої системи

Форми планів: стратегічний фінансовий план; бізнес-план; прогноз бухгалтерського балансу; прогноз звіту про фінансові результати; прогноз звіту про рух грошових коштів

Продовження табл. 1.3

1

2

3

Поточне планування

Зміст: Розробка поточних фінансових планів за окремими аспектами фінансової діяльності підприємства з метою деталізації стратегічних завдань, їх перевірки на прийнятність та практичної апробації

До одного року з розбивкою по кварталах

Мета: виявлення дефіциту або профіциту грошових коштів; пошук додаткових джерел фінансування; планування структури доходів та витрат за основною, інвестиційною та фінансовою діяльністю; підтримка платоспроможного стану підприємства і високий кредитний рейтинг

Форми планів: план руху грошових коштів; план звіту про фінансові результати; план бухгалтерського балансу; план дебіторської і кредиторської заборгованості

Оперативне планування

Зміст: Розробка і доведення до виконавців оперативних планових завдань за усіма аспектами фінансової діяльності підприємства, реалізація довго-, середньо- і короткострокових фінансових планів

Квартал, місяць, декада

Мета: детальне планування доходів та витрат структурних підрозділів підприємства та координація їх руху; виявлення низькорентабельних, збиткових і високодоходних виробництв (видів операцій); прийняття оперативних фінансових рішень; встановлення причин відхилень фактичних показників від планових; за необхідності – регулювання виробничо-збутових процесів

Форми планів: платіжний календар (оперативний план грошових платежів і надходжень); касовий план (оперативний виплат руху готівки через касу); кредитний план; податковий календар; бюджети (матеріальний, трудовий, додаткових вкладень капіталу, адміністративно-управлінських витрат, готівки); кошториси

Джерело: [30, с. 162–178; 38, с. 79–84; 59, с. 333–357; 68, с. 174; 70, с. 307–311]

Слід наголосити, що детальна розробка фінансових планів, особливо оперативного характеру, зокрема, наведені в табл. 1.4, є обов’язковою процедурою для великих підприємств зі складною організаційною структурою. Підприємства партнерського та одноосібного типу фінансового управління можуть обмежитись складанням фінансових планів потреби у капіталі, який комплексно включає план виробництва, витрат і надходжень грошових коштів, а також план фінансових результатів [48, с. 409].

Всі підсистеми фінансового планування підприємства знаходяться у взаємозв’язку і здійснюються у ієрархічній послідовності, яку, зазвичай, представляють алгоритмом логічно-структурованих дій (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Послідовність окремих етапів фінансового планування підприємства

Джерело: складено автором на підставі [25, с. 51; 42, с. 120; 53, с. 219]

Як бачимо з табл. 1.3 та рис. 1.2, підсистеми фінансового планування є одночасно окремими етапами розробки фінансової стратегії та спрямовані на її деталізацію в ході поточного управління.

Віддаючи належне існуючим теоретичним та методичним положенням в царині фінансового планування, розглянутим до цього, його визначальну роль у забезпеченні збалансованого фінансового розвитку підприємства зводимо до наступного:

  1. Фінансове планування виступає інструментом регулювання системи економічних відносин щодо формування, розподілу та використання фінансових ресурсів, тобто забезпечує реалізацію резервів їх зростання та раціоналізацію використання на підприємстві.
  2. Фінансове планування координує фінансові цілі різного порядку (стратегічні і поточні), дозволяє оптимізувати фінансові рішення конфліктного характеру (прибутковість – рівень фінансового ризику – ліквідність). Така координація різнорвневих та різнонаправлених цілей дозволяє, з одного боку, спрямувати діяльність підприємства на реалізацію головної стратегічної мети функціонування, а з іншого – забезпечити необхідні пропорції формування активів, капіталу, грошових потоків в процесі його розвитку і «прямування» до стратегічної мети.
  3. Фінансове планування виступає інструментом мінімізації фінансових ризиків підприємства, так як власне його процес здійснюється з урахуванням фактору ризику, а багатоваріантність планових розрахунків передбачає формування алгоритмів реагування і поведінки підприємства в альтернативних ситуаціях, що генерують фактори зовнішнього і внутрішнього середовища.
  4. Фінансове планування, виступаючи однією з найбільш важливих функцій фінансового управління, є своєрідним інтегрованим елементом в його системі, що узгоджує і координує такі функції фінансового менеджменту, як формування інформаційної бази, фінансовий контроль та стимулювання виконання прийнятих управлінських рішень в сфері фінансів, так як певною мірою забезпечує можливість реалізації цих функцій.
  5. Фінансове планування є важливим елементом корпоративного планового процесу. Кожен менеджер, незалежно від функціональних інтересів, повинен бути ознайомлений із внутрішнім механізмом розробки фінансових планів і вбачати сенс у контролі планових показників, принаймні настільки, наскільки це визначається його компетенціями і посадовими обов’язками.

Отже, фінансове планування є невід’ємною складовою внутрішньо фірмового планування, реалізація якого є необхідною умовою досягнення підприємством стратегічної мети, оскільки узгоджує окремі фінансові цілі та координує їх з іншими цільовими настановами підприємницької діяльності.

Планування фінансових показників підприємства здійснюється за допомогою загальнонаукових і спеціальних методів. З точки зору економічної теорії під поняттям «метод» розуміють «систему правил і процедур вирішення завдань управління з метою забезпечення ефективного розвитку організації» [39, с. 531], а з позиції фінансового менеджменту [14, с. 16; 28, с. 100] – як спосіб (засіб) впливу фінансових відносин на господарський процес. Вивчення ряду літературних джерел [3, с. 84–107; 5, с. 289–299; 30, с. 178–184; 40, с. 172–173; 51, с. 140–143; 59, с. 331–333; 70, с. 302–304; 71, с. 73], присвячених питанням методології фінансового планування, дало підстави сформувати перелік найбільш поширених в управлінський практиці і дієвих методів, до якого потрапили нормативний, балансовий, розрахунково-аналітичний, метод оптимізації планових рішень, грошових потоків, «відсотку від продажу», економіко-математичного моделювання.

Детальна характеристика цих методів з огляду на їх позитивні якості, недоліки та адаптованість до певних сфер використання на підприємствах наведена в табл. 1.4.


Таблиця 1.4

Порівняльна оцінка методів фінансового планування і прогнозування підприємств

Метод

Зміст

Переваги

Недоліки

1

2

3

4

Нормативний

На основі заздалегідь встановлених техніко-економічних нормативів і норм розраховується потреба підприємств у фінансових ресурсах та джерелах їх формування. Такими нормативами можуть бути ставки податків, тарифних внесків, норми амортизаційних відрахувань, нормативні потреби в оборотних коштах

  • простота розрахунку планових показників за наявності економічно обґрунтованих норм і нормативів
  • організація контролю за їх дотриманням кожним структурним підрозділом підприємства окремо та у співпраці один з одним
  • постійна зміна централізованих регульованих норм і нормативів
  • потреба коригувати нормативи внаслідок зміни внутрішніх умов діяльності підприємства
  • нормування деяких операцій на підприємстві є неможливим

Сфера використання: планування обсягу амортизації, потреби в капіталі для фінансування оборотних активів, податкових платежів

Балансовий

Шляхом побудови балансів, у тому числі шахових, досягається ув’язування наявних обсягів фінансових ресурсів та фактичної потреби в них

  • обґрунтування розрахунків через відособлений облік доходів-витрат
  • організація контролю над ними з метою збалансування
  • використання облікових даних збільшує затрати праці й часу
  • не враховуються зміни ринкової оцінки капіталу, інфляції

Сфера використання: планування показників доходів (прибутку, амортизації, приросту необхідної норми кредитних ресурсів, бюджетних асигнувань, приросту обсягів сталих пасивів) та витрат (на капітальні інвестиції, за борговими зобов’язаннями, платежами до бюджет, поповнення розміру статутного і резервного капіталу)

Розрахунково-аналітичний

На основі досягнутого рівня базового показника та індексів його зміни в майбутніх періодах розраховується планова величина фінансового показника. В основі цього методу покладено використання експертних оцінок

  • врахування під час розрахунків думок фахівців у певній сфері фінансового управління
  • можливість факторного аналізу планових показників
  • суб’єктивізм експертного методу оцінювання
  • висока трудомісткість планових розрахунків

Сфера використання: планування оборотних коштів, прибутку, визначення норм відрахувань з прибутку на розвиток виробництва, на утримання соціальної сфери та за іншими напрямками його розподілу, прогнозування суми виручки від реалізації продукції

Грошових потоків

Побудова графіку надходжень коштів на певну дату та бюджетування всіх доходів і видатків

  • можливість щодо маневрування ліквідністю підприємства
  • складність прогнозування через мінливість зовнішнього оточення

Сфера використання: прогнозування величини, структури та динаміки чистого грошового потоку

Продовження табл. 1.4

1

2

3

4

Оптимізації планових рішень

Розробка декількох варіантів фінансових планів (кошторисів), що дозволяє обрати з них найбільш оптимальний на підставі прийнятного критерію вибору: мінімум витрат або вартості капіталу, максимум прибутку (доходу) і т.д.

  • варіативний підхід до розробки фінансових планів
  • вибір того критерію планування, який максимально задовольняє стратегічні інтереси підприємства
  • за умови відсутності достовірних або повних початкових даних про об’єкт планування існує висока вірогідність відхилень фактичних показників від планових

Сфера використання: планування інвестиційних проектів, капітальних і поточних витрат, прибутку

Економіко-математичне моделювання

Побудова математичної моделі фінансового плану, яка дозволяє знайти кількісний вираз взаємозалежності між фінансовим показником і факторами впливу на нього; використовуються методи екстраполяції, кореляційні залежності, математичної статистики

  • точність математичного опису економічних процесів
  • можливість факторного аналізу планових показників
  • можливість автоматизації ряду процедур фінансового планування
  • за наявності значних відхилень планових показників від фактичних не завжди є можливим побудувати математичні моделі
  • складність визначення періоду фінансового прогнозування

Сфера використання: прогнозування величини фінансових показників і врахування впливу на них зовнішніх та внутрішніх факторів

Відсотку від продажу

Встановлення залежності між обсягами виручки і фінансовими показниками у відсотках із наступним визначенням суми фінансових коштів, які необхідно залучити підприємству із зовнішніх джерел

  • простота і чітко визначена база розрахунків
  • врахування тенденцій динаміки обсягів продажу за минулі періоди та їх проектування на майбутнє
  • розмір зовнішнього фінансування визначається наявними засобами, а не наявними можливостями
  • неврахування сторонніх факторів, що впливають на продаж продукції

Сфера використання: прогнозування обсягів продажу і планування потреби у зовнішньому фінансування

Джерело: складено автором на підставі [3, с. 84–107; 5, с. 289–299; 30, с. 178–184; 40, с. 172–173; 51, с. 140–143; 59, с. 331–333; 70, с. 302–304; 71, с. 73]


Деякі фахівці в сфері фінансового планування до складу його методологічного забезпечення додають також мережевий (сітьовий) і програмно-цільовий метод [3, с. 101–104; 49, с. 63–65; 66, с. 78–84]: перший дозволяє на основі мережевих графіків і моделей представити організаційно-технологічну послідовність виконання операцій і взаємозв’язок між ними, забезпечити чітку координацію операцій різного ступеня складності, пов’язати обсяг фінансових ресурсів із джерелами їх утворення; другий – застосовується для вирішення проблем перспективного розвитку підприємства і оптимізації виробничо-інвестиційних програм їх розвитку.

Разом з тим, наведені методи, зважаючи на інструментарій планових розрахунків, що ними передбачено, не можуть бути використані для розробки планового бухгалтерського балансу та інших видів базових фінансових планів підприємства, а тому не включені до сформованого в табл. 1.4 переліку.

Зауважимо, що обрати конкретний метод фінансового планування достатньо складно через наявність у кожного з них недоліків аналітичної спроможності і не доцільно, з нашого погляду, унаслідок неоднозначності інтерпретації результатів прогнозних оцінок, отриманих різними способами. Тому з метою підвищення достовірності планової (прогнозної) інформації як бази для прийняття відповідних управлінських рішень часто практикується раціональне комбінування декількох методів одночасно.

Ефективна реалізація фінансового планування вимагає тривалого часу та тісної співпраці всіх його структурних підрозділів і функціональних керівників. Внаслідок використання сучасних та прогресивних методів фінансового планування підприємство забезпечує власну фінансову стабільність, створює передумови для отримання чистого прибутку від операційних та інших видів діяльності, достатнього для самоокупності і самофінансування розвитку. Одним із таких методів є бюджетування (бюджетне планування), дослідженню якого присвячено наступний підрозділ дипломної роботи.

1.3. Бюджетування як технологія фінансового планування

В умовах ринкової економіки, якій притаманні самостійність суб`єктів господарювання та їх власна відповідальність за результати фінансово-господарської діяльності, виникає об`єктивна потреба в удосконаленні фінансового управління підприємством, що здійснюється на основі складання оперативних фінансових планів, з урахуванням накопиченого світового досвіду та новітніх досягнень у сфері менеджменту. Одним із напрямків такого удосконалення є технологія бюджетування, яка виникла та набула поширення у країнах Західної Європи, США та Японії ще в другій половині ХХ ст., однак значення якої недооцінюється керівниками вітчизняних підприємницьких структур.

Незважаючи на значні досягнення в теорії та практиці бюджетування, існують розбіжності щодо тлумачення цієї економічної категорії та непоодинокі випадки її помилкового ототожнення із поняттям «планування», що потребує більш глибокого розслідування.

Переважна частина економістів, зокрема [10, с. 11; 26, с. 295; 73, с. 411; 79, с. 456, 459; 80, с. 264], вважають, що бюджет – це кількісний план, як правило, у вартісному (грошовому) вимірі, який складається у формі кошторису (балансу) фінансових показників, скоординованого за всіма підрозділами підприємства на період до одного року. Процеси, пов’язані з формуванням бюджетів, отримали назву «бюджетування» як інструменту оперативного фінансового планування, спрямованого на поетапну трансформацію стратегічного фінансового плану в систему поточних планів [18, с. 38; 50, с. 392; 73, с. 409], складової управлінського обліку і поточного контролю [55, с. 38; 66, с. 656]. На практиці бюджети найчастіше розробляються на рік, у тому числі з розбивкою по кварталах, місяцях і декадах, продовж якого інформація коригується і уточнюється, тому процес бюджетування може стати безперервним.

У наведених твердженнях простежується аргумент на користь розрізнення понять «бюджетування» і «планування», які досить часто вживаються як синонімічні, адже бюджетування зорієнтоване на фіксацію та координацію показників у короткостроковому періоді, а планування – на прогнозування шляхів і засобів досягнення поставлених цілей як у коротко-, так і в довгостроковій перспективі.

Змістовну інтерпретацію дефініції «бюджетування» у фахових літературних джерелах подають з декількох позицій. Так, одна група авторів [33, с. 199; 54, с. 50–53; 58, с. 248] розглядає його у якості послідовного процесу формування взаємопов’язаних бюджетів, що «базується як на самостійно розроблених підприємством, так і на загальновизнаних вимогах та процедурах» [7, с. 109]. Український вчений Шелудько В.М. як прибічник процесного підходу вказує на безпосередні об’єкти, охоплені бюджетуванням, як то напрямки діяльності, бізнес-процеси, підрозділи чи центри відповідальності [78, с. 368].

Інша когорта науковців [14, с. 223; 32, с. 4; 74, с. 21] вбачає під бюджетуванням управлінську технологію планування, обліку та контролю доходів, витрат і капіталу на основі складених у відповідності зі стратегічними фінансовими цілями і статутними завданнями підприємства бюджетів, тобто спостерігаємо чітке окреслення меж його функціонального призначення, проте достатньо звужене. Експерт з фінансового менеджменту Догадайло Я.В. [19, с. 18] додатково акцентує увагу на координаційних і мотиваційних функціях бюджетування, а також зважає на його здатність конкретизувати, обґрунтовувати та розширювати завдання річного плану підприємства з метою усунення непередбачуваних змін, координації дій між окремими структурними підрозділами для уникнення прийняття неузгоджених рішень та організації дієвого управлінського контролю. Необхідно зазначити, що відсутність серед економістів одностайності в частині окреслення функцій бюджетування пов’язано із залежністю їх прояву від фази формування і виконання бюджетів.

Комплексний підхід до трактування змісту поняття «бюджетування» знаходимо в роботі Д.М. Гладких, який розглядає його як частину управлінського обліку і розкриває значимість у багатьох сферах використання [17, с. 6–8]:

  • у фінансовому менеджменті – дає можливість заздалегідь сформулювати уявлення про структуру бізнесу організації, регулювати обсяг витрат у межах, що відповідають загальному припливу коштів, визначити, коли і на яку суму повинно бути забезпечено фінансування;
  • в сфері управління комерційною діяльністю – змушує керівника систематично займатись маркетингом для розробки більш точних прогнозів та ідентифікувати найбільш доцільні й ефективні комерційні заходи, зважаючи на наявні ресурсні можливості щодо їх здійснення;
  • у сфері загального управління – чітко визначає місце кожної функції (комерційної, виробничої, фінансової, адміністративної і т.д.), дозволяє забезпечити належну координацію дій всіх служб, орієнтуючи їх на спільну діяльність для досягнення затверджених в бюджеті показників;
  • в сфері управління витратами – сприяє більш ощадливому використанню ресурсів і пошуку шляхів зниження витрат.

Таким чином, внутрішньо-фірмове бюджетування – це не стільки інструмент, скільки управлінська технологія, яка передбачає підготовку, складання та затвердження системи пов’язаних між собою бюджетів, узгоджених за строками, мотивацію до їх виконання, контроль за реалізацією із подальшим регулюванням господарської діяльності підприємства чи коригуванням його цільових орієнтирів задля узгодження бюджетних (планових) показників із фактичними з урахуванням впливу факторів зовнішнього середовища; це показник якості управління на підприємстві, відповідності рівня його менеджерів та управлінських рішень сучасним вимогам.

Основу побудови та інтеграції бюджетування в загальну систему управління підприємством повинні складати науково обґрунтовані і практично орієнтовані елементи, сукупність яких зображена на рис. 1.3.


Рис. 1.3. Елементи системи бюджетування як технології фінансового планування підприємства

Джерело: [11, с. 11–25; 21, с. 609; 22, с. 38–39; 23, с. 60; 50, с. 389–411]


Створення і подальше повноцінне функціонування системи бюджетування на підприємстві забезпечується комплексом дій в рамках трьох складових [20, с. 186 – 187; 56, с. 13]:

  1. Технологія бюджетування, до складу якої входять інструменти фінансового планування (види і формати бюджетів, система цільових показників і нормативів), порядок консолідації бюджетів різних рівнів управління і функціонального призначення і т.п.
  2. Організація бюджетування, яка включає фінансову структуру компанії (склад центрів обліку, які є об’єктами бюджетування), бюджетний регламент і механізми бюджетного контролю (процедури формування бюджетів, їх представлення, узгодження і затвердження, порядок послідуючого коректування, збору та обробки даних про виконання бюджету), розподіл функцій в апараті керівництва (між функціональними службами та структурними підрозділами різного рівня) в процесі бюджетування, систему внутрішніх нормативних документів (положень, посадових інструкцій та інших).
  3. Автоматизація фінансових розрахунків, що передбачає складання фінансових прогнозів, включаючи сценарний аналіз, постановку так званого суцільно управлінського або інтегрованого обліку, у межах якого в будь-який час можна одержати оперативну інформацію про хід виконання бюджетів за окремими напрямами господарської діяльності, видами продукції чи контрактами підприємства, його структурними підрозділами, філіями, дочірніми компаніями тощо.

Щодо останнього пункту слід зауважити, що сьогодні на ринку ІТ-послуг в Україні представлено широкий спектр програмного забезпечення для переведення технічних процедур бюджетування у автоматизований режим – починаючи від стандартного Excel, до високотехнологічних програмних комплексів [10, с. 14; 76, с. 230]: Hiperion Pillar (найбільш розвинена система, яка підтримує повну автоматизацію процесу), Adaytum e.Planning, Comahare MPC, Corporate Planner, Active Planner, Oracle Financial Analyzer, SyteLine Budgeting, НЕФРИТ (розробник Центрінвестсофт), ІНЕК/Бюджетування (розробник ІНЕК), програмні продукти компанії Інталєв-Україна та інші. Проте гальмівним чинником використання означених комп’ютеризованих інструментів бюджетування у вітчизняній практиці багато років залишається відсутність кваліфікованих управлінців, які знайомі хоча б з його основами.

Процес впровадження системи бюджетування на підприємстві є доволі складним, довготривалим і залежним від специфіки господарських операцій конкретного суб’єкта підприємництва, що потребує адаптації у кожному випадку окремо. До того ж, не існує універсального підходу щодо послідовності реалізації і складу етапів бюджетування, однак в цілому їх можна поєднати у ряд логічно-структурованих етапів [10, с. 12–13; 27, с. 202]: аналіз існуючих бізнес-процесів, їх опис і паспортизація; виділення центрів відповідальності (фінансового обліку); створення бюджетного комітету; розробка бюджетного регламенту і форм бюджетного контролю; автоматизація розробки бюджетів; інтеграція з існуючою системою фінансового планування; створення системи мотивації досягнення бюджетних показників.

Під час бюджетування можуть бути використані різні алгоритми розробки бюджетів, особливістю яких, на відміну від форм бухгалтерської звітності, є те, що вони не стандартизуються, а визначаються цілями та об’єктами планування, характером і обсягами діяльності підприємства, його фінансовою і виробничою структурами [22, с. 40]. Опрацювання спеціальної літератури в сфері бюджетування [12, с. 182–183; 29, с. 332–333; 41, с. 216; 50, с. 401–405] дозволяють скласти комплексну класифікацію видів бюджетів за низкою істотних і незалежних ознак (табл. 1.5). Спеціальні методи бюджетних розрахунків відповідають змісту деяких видів бюджетів, що можна простежити за їх назвою, а у загальному випадку збігаються із традиційними методами фінансового планування, розглянутими у попередньому підрозділі дипломної роботи (табл. 1.4).


Таблиця 1.5

Класифікація бюджетів підприємства

Ознака класифікації

Вид бюджету і його характеристика

Сфера діяльності

операційний – бюджет, який відображає дані про доходи та витрати за основною діяльністю і складається із: бюджетів виробництва, збуту, прямих матеріальних витрат, прямих затрат на оплату праці, виробничих накладних затрат, запасів на кінець звітного періоду, виробничої собівартості, комерційних витрат, адміністративних витрати

фінансовий – бюджет, який характеризує результат фінансових рішень і складається із: бюджету руху грошових коштів (касового бюджету), бюджету прибутків та збитків, проектного балансу

інвестиційний – бюджет за операціями (надходженнями та видатками) інвестиційного характеру

Рівень планування

частковий – бюджет функціональних сфер (об’єктів бюджетування)

зведений – узагальнюючий бюджет, який містить сукупність показників часткових бюджетів

Зміст показників

бюджет доходів, бюджет витрат, бюджет прибутків

Види витрат

поточних витрат – бюджет, який складається з надходжень та витрат від поточної діяльності

капітальних витрат – бюджет, який розробляється на термін реалізації капітальних вкладень

Широта номенклатури

функціональний – бюджет, що розробляється за однією чи двома статтями витрат

комплексний – бюджет, що розробляється за широкою номенклатурою витрат

Строк виконання

короткостроковий – бюджет, складений на період не більше кварталу (у зарубіжній практиці – не більше року): квартальний, місячний, декадний, тижневий, денний

довгостроковий – бюджет, складений на період від півроку до року (у зарубіжній практиці – більше двох років)

Метод розробки (технологія планування)

гнучкий – бюджет, який формується з урахуванням оптимістичного, реального і песимістичного прогнозів щодо фінансового стану підприємства у декількох варіантах, залежно від можливих обсягів виробництва (реалізації)

фіксований – бюджет планування доходів та витрат на підставі одного варіанту обсягу виробництва (реалізації), який не змінюється продовж періоду виконання бюджету

Спосіб складання

бюджет «від досягнутого рівня» – бюджет, що складається на основі фактичних результатів попереднього періоду

бюджет «з нуля» – бюджет, для якого кожного разу необхідно наново обґрунтовувати заплановані доходи і витрати

бюджет з аналізом додаткових варіантів – бюджет, який передбачає декілька альтернатив планових показників

Принцип побудови

«згори донизу» – бюджет, який складається з метою досягнення стратегічних цілей підприємства, забезпечує узгодженість бюджетів окремих підрозділів, і дозволяє визначати цільові контрольні показники

«знизу вгору» – бюджет, в якому збір та фільтрація бюджетної інформації, розрахунок показників починається з окремих структурних підрозділів: від виконавців до керівників нижніх ланок управління і далі – до керівництва

Джерело: [12, с. 182–183; 29, с. 332–333; 41, с. 216; 50, с. 401–405]


Від вибору методів бюджетного планування, тобто способів та прийомів формування бюджетів, значною мірою залежить реалістичність планових показників. У свою чергу, на цей вибір впливає безліч індивідуальних характеристик підприємства: розмір та життєвий цикл, ринкова кон’юнктура, рівень розвитку корпоративної бюджетної системи, особливості внутрішньо-організаційної побудови, кваліфікація працівників, задіяних у процесі бюджетування, рівень застосування сучасних інформаційних технологій та програмного забезпечення.

Проблеми побудови та впровадження бюджетування як прогресивної управлінської технології в компаніях багатьох країн світу були вирішені ще чверть століття тому, в Україні ж цей процес тільки набирає обертів і охоплює поки що незначну аудиторію. Зокрема, підсумкові дані опитування менеджерів усіх ланок управління, проведеного на українських підприємствах різних форм власності і видів діяльності, які використовують систему бюджетування чи окремі її елементи, засвідчили, що основними причинами (у порядку значущості), які зумовили необхідність цього кроку є: нестача інформації про реальні витрати та надходження; нецільове використання ресурсів; необхідність вартісної оцінки виробничо-господарських операцій; значні фінансові втрати; низький рівень фінансової дисципліни; загроза банкрутства та невисока ліквідність [22, с. 38].

Доцільність впровадження бюджетування на підприємствах усіх галузей економіки, розмірів та напрямів діяльності обумовлюється тим, що побудова та аналіз бюджетних форм надає менеджменту компанії інформацію для обґрунтування та прогнозування наслідків того чи іншого управлінського рішення (виробничого, інвестиційного, маркетингового тощо), оцінки досягнутих результатів порівняно з цілями, встановленими фінансовими планами минулих періодів. Незважаючи на існування беззаперечних переваг, бюджетування також супроводжується рядом негативних моментів для підприємств, які намагаються використати його в рамках існуючої системи фінансового планування (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Переваги та недоліки впровадження системи бюджетування на підприємстві

Джерело: складено автором на підставі [10, с. 14–15; 46, с. 200–201; 47, с. 114]

Для подолання вказаних на рис. 1.4 недоліків бюджетування група дослідників під керівництвом Р.С. Квасницької пропонує дотримуватись таких умов [24, с. 101]: удосконалювати організаційну структуру підприємства, яка дозволить персоналізувати функції та відповідальність керівників; чітко структурувати всі процеси, визначати відповідальних за них осіб з метою автоматизації операцій і спрощення процесу бюджетування; стандартизувати дані для налагодження їх спільного використання всіма бізнес-одиницями підприємства; удосконалювати облікову систему, адже вона є «постачальником» необхідних даних; інтегрувати бюджетування з організаційною та інформаційною структурами підприємства.

Підсумовуючи означене, слід наголосити, що в умовах низької фінансової результативності і платоспроможності вітчизняних підприємств, необхідність та доцільність впровадження прогресивної управлінської технології – бюджетування – є аксіоматичною, адже її роль полягає у координації всіх сторін діяльності та зусиль усіх підрозділів на досягнення намічених результатів і, як наслідок, забезпечення високої ефективності підприємництва. Методологічні та практичні засади бюджетування потребують подальшого ретельного опрацювання, оскільки зарубіжні розробки не враховують особливостей розвитку національної економіки, а тому не зможуть бути вільно реалізовані на практиці без модифікацій.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПрАТ «МОРШИНСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ВОД «ОСКАР»

2.1. Загальна характеристика підприємства

Моршинське джерело – одне з небагатьох у світі родовищ чистої природної води, що має ідеально збалансований для людини мінеральний склад. Народжена в заповідних Карпатах, «Моршинська» на 100% сприймається організмом людини, даруючи нам справжнє природне оновлення.

У 1995 році засновано Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», який розпочав розлив природної столової мінеральної води «Моршинська». Завдяки безперервному розвитку в наступні десять років маленьке регіональне підприємство стало одним із найбільших гравців на українському  ринку мінеральних вод.

У 1999 році відкрито другий цех розливу, а асортимент виробництва розширюється до шести товарних позицій: три позиції газованої мінеральної води – 0,5 л., 1,0 л., 1,5 л. та три негазованої – 0,5 л.,  1,5 л.,  5,0 л.

Постановою Кабінету Міністрів України №456 від 07.03.2000 р. моршинське родовище мінеральних вод віднесено до категорії «Унікальних».

Наприкінці 2000 року в асортименті ТМ «Моршинська» з’являється нова позиція – «Моршинська Спорт», із особливою кришечкою «sportcap», спеціально  для спортсменів, водіїв і всіх тих, хто веде  активний спосіб життя.

У 2001 році розпочато розлив негазованої води у ПЕТ-пляшки ємністю 10 л. та у бутилі 18,9 л. для кулерів.

У 2002 році підприємство освоїло розлив столової води   «Моршинська Преміум» у скляні пляшки 0,5 л., а також негазованої   води «Моршинська» у ПЕТ-пляшки місткістю 6 л.

26 грудня 2002р. в конкурсі “Галицькі рицарі” мінеральна вода “Моршинська” відзначена в номінації “Найкраща мінеральна вода”.

В 2003 р. мінеральна вода “Моршинська” – фіналіст всеукраїнського конкурсу якості “Найкраща торгова марка” в номінації продовольчі товари.

2004 р. у результаті об'єднання великих українських виробників мінеральних вод та їхніх дистриб'юторів – Моршинського заводу мінеральних вод «ОСКАР», Миргородського заводу мінеральних вод, Трускавецького заводу мінеральних вод, ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (ІДС) і ВАТ «Нова», була утворена компанія IDS Group Ukraine.

В 2004 р. Інститутом педіатрії, акушерства і гінекології Академії Наук України було проведено дослідження мінеральної води “Моршинська” і видано Заключення від 23 березня за № 01-4/108 про те, що “Моршинська” негазована має настільки збалансований природний склад, що її без обробки можуть вживати, навіть, немовлята.

В 2005 р. мінеральна вода “Моршинська ” отримала Євросертифікат, який надає право продаж “Моршинської ” у Європі.

У жовтні 2005 р. “Моршинська” стала переможцем Міжнародного конкурсу “Вибір року”.

16 лютого 2006 року мінеральна вода “Моршинська” перемогла на регіональному конкурсі “100 найкращих товарів України”.

По результатах конкурсу 2006 р. “Найкращою мінеральною природною водою України” визнали “Моршинську”, яка лідирувала в міжнародному конкурсі “Вибір року”.

1 червня 2007 року здано в експлуатацію новий виробничий комплекс, що не має аналогів в Україні. На ньому розмістилися швидкісні лінії “Krones”, лінії фірм “Sipa” та “ Nate”. Загальна площа заводу близько 9000 м2.

В 2008 впроваджено у виробництво новий формат продукції в 0,75 л ПЕТ-тарі негазованої , негазованої з ковпачком спорт-кеп та слабо газованої.

В 2009 році розпочате виробництво негазованої та слабо газованої «Моршинська» 0,33 л в скляній тарі.

В 2011 році розпочато виробництво нових видів продукції «Моршинська» в 0,33 ПЕТ – тарі слабо газованої, негазованої та негазованої з різнокольоровими ковпачком спорт-кеп.

В 2012 році було розпочате виробництво продукція негазованої 2,5 л ПЕТ, де пляшка у формі м’яча. Підприємством отримано нагороду "Вибір року" в 2010, 2011, 2012 роках.

Сьогодні Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» – це потужне інноваційне підприємство. Маючи високотехнологічне обладнання, воно є одним з лідерів у галузі за обсягами виробництва і лідером у сегменті газованих і негазованих столових вод. Але головна гордість заводу – це досвідчений персонал, який використовує сучасні підходи в організації виробництва. Для забезпечення споживачів якісною оригінальною продукцією на підприємстві запроваджено тотальну систему контролю якості, яка охоплює всі ланки – від джерела до споживача. Все починається з моніторингу якості води в джерелі, поточного контролю на виробництві. Потім відбувається внутрішня та державна сертифікація готової продукції, логістичне забезпечення по філіях України, що включає складську систему управління якістю, а також постійний контроль продукції на полицях торгових точок для уникнення можливої появи підробок.

В 2012 році на підприємстві були сертифіковані Система управління якістю у відповідності з ISO 9001 та Система управління безпечністю у відповідності з ISO 22 000.

Роботі тотальної системи контролю якості сприяє атестована на МЗМВ «Оскар» виробничо-аналітична лабораторія. Її кваліфіковані працівники здійснюють постійний контроль за органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками води та готової продукції. Контроль проводиться постійно, що дає можливість оперативно отримувати результати аналізів.

Організаційна структура управління – це впорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, що знаходяться між собою у стійких взаємостосунках, які забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого. Елементами структури можуть бути як окремі працівники, служби так і окремі ланки апарату управління, між якими підтримуються горизонтальні і вертикальні зв'язки, які носять лінійний і функціональний характер.

На ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» використовується лінійно-функціональну організаційну структуру.

Рис. 1.1. Організаційна структура управління ПрАТ «МЗМВ» «Оскар»

Багаторічний досвід використання лінійно-функціональних структур управління показав, що вони найбільш ефективні там, де апарату управління доводиться виконувати безліч рутинних, часто повторюваних процедур і операцій при порівняльній стабільності управлінських завдань і функцій: за допомогою твердої системи зв'язків забезпечується чітка робота кожної підсистеми й організації в цілому. 

До недоліків лінійно-функціональної структури управління відносяться: відсутність тісних взаємозв'язків між виробничими відділеннями; недостатньо чітка відповідальність, оскільки готує рішення, як правило, не бере участі в його реалізації; надмірно розвинена система взаємодії по вертикалі, а саме: підпорядкування по ієрархії управління, тобто, тенденція до надмірної централізації.

Безпосереднє управління підприємством здійснює директор ПрАТ «МЗМВ» «Оскар». У безпосередньому підпорядкуванні директору знаходяться директор з персоналу, комерційний директор, директор з логістики та фінансовий директор.

Основну відповідальність за здійснення бізнес-процесів з продажу мінеральної води зі складу несе комерційний директор, він відповідає за закупівлю води та їх реалізацію. На нього одного покладено функції з пошуку постачальників і формуванню клієнтської бази, а також функції з проведення переговорів та укладення договорів. Якщо на першому етапі діяльності підприємства зусиль однієї людини за даними напрямками було достатньо, то на даний момент варто задуматися над впровадженням посади менеджера з продажу, який візьме на себе блок з формування клієнтської бази, переговори з потенційними клієнтами та підписання договорів. Це дозволить комерційному директору більш ретельно аналізувати пропозиції від постачальників, знаходити більш вигідні варіанти співпраці, що дозволить не тільки зменшити навантаження на нього, а й оптимізувати показники собівартості продажів зі складу. Виконавчі функції у розглянутих бізнес-процесах, таких як закупівля, зберігання та реалізації води зі складу, розподілені оптимально.

Для планування та аналізу організації виробництва і праці, рівня техніки, якості продукції, використання основних і оборотних фондів, трудових ресурсів використовується аналіз техніко-економічних показників. Техніко-економічний аналіз виконують економісти, інженерно-технічні працівники, робітники та органи управління за даними оперативної і періодичної звітності.

2.2. Аналіз основних показників діяльності підприємства

Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства представлено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Основні техніко-економічні показники ПрАТ Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» за 2010 – 2012 рр.

Показник

2010

2011

2012

2010/2011

2011/2012

абс.

відх.

відн.

відх.

абс.

відх.

відн.

відх.

Обсяг виробленої продукції,

тис. пл.

227970

256761,9

304091,9

28791,9

112,6

47330

11,21

Чистий дохід, тис. грн.

352569

432422

518887

79853

22,65

86465

18,4

Собівартість реалізованої продукції,

тис. грн.

203957

294347

316458

90390

44,32

67111

30,7

Адміністративні витрати,

тис. грн.

48337

45599

10510

- 2738

- 5,66

- 35089

- 6

Витрати на збут, тис. грн.

6564

7489

9378

925

14,09

1889

12,35

Повні витрати на виробництво продукції,

тис. грн.

258858

347435

381346

88577

34,21

33911

25,5

Прибуток від реалізації,

тис. грн.

93711

84987

137541

-8724

-9,31

52554

- 3,40

Витрати на 1 грн. чистого доходу, грн.

0,73

0,80

0,73

0,07

9,59

- 0,07

8,75

Рентабельність продукції,

%

36

24

36

- 0,12

Х

12

Х

Середньо-спискова чисельність працюючих, чол.

383

397

394

14

3,65

- 3

- 0,75

Продуктивність праці,

тис .грн./чол.

920,5

1089,2

1316,9

168,7

18,3

227,7

15,48

Джерело: розраховано автором на підставі фінансової звітності підприємства (Додаток А)

Відповідно до даних табл. 2.1 можна побачити, що протягом досліджуваного періоду відбувались зростання чистого доходу від реалізації продукції на 79853 тис. грн. або 22,65% у 2011 році у порівнянні з 2010 та 86465 тис. грн. (18,4%) у 2012. Але при цьому спостерігається значне збільшення собівартості реалізованої продукції на 90390 тис. грн. (44,32%) у 2011 році, що значно перевищує темпи росту чистого доходу. Пов`язати таке збільшення собівартості можна із зростання цін на паливо енергетичні ресурси та ростом витрат на оплату праці.

Позитивним фактором виступає зменшення адміністративних витрат на 2738 тис. грн. (5,66%). В результаті цих змін у 2011 році відбулось зменшення від прибутку реалізованої продукції на 8724 тис. грн. ( 9,31%),що свідчить про зменшення ефективності господарської діяльності підприємства. В свою чергу відбулось зростання витрат на 1 грн. чистого доходу. Якщо у 2010 році для отримання 1 грн. чистого доходу підприємство витрачало 0,73 грн., то у 2011 році – 0,8 грн. Такі ж негативні тенденції стосуються і рентабельності продукції, яка зменшилась з 36% у 2010 році до 24% у 2011 році. Позитивним фактором є зростання продуктивності праці на 18,3%, що свідчить про підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.

Основні засоби підприємства — це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.

З метою аналізу ефективності використання основних засобів ПрАТ Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» сформуємо табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Показники стану та ефективності використання основних засобів ПрАТ Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» за 2010 – 2012 рр.

Показник

2010

2011

2012

2010/2011

2011/2012

абс.

відх.

відн.

відх.

абс.

відх.

відн.

відх.

Первісна вартість основних засобів, тис. грн.

169391

263299

273020

93908

55,4

9721

3,69

Знос основних засобів, тис. грн..

46460

67625

92602

21165

45,5

24977

36,93

Залишкова вартість основних засобів, тис. грн.

122931

195674

180418

72743

59,1

- 15256

- 7,79

Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн.

352569,0

432422

518887

79853

22,6

86465

19,99

Чистий прибуток, тис. грн.

58609

51797

95720

- 6812

- 11,62

43923

84,79

Коефіцієнт придатності

0,73

0,74

0,66

0,01

1,37

-0,08

-10,81

Коефіцієнт зносу

0,27

0,26

0,34

- 0,01

- 3,70

0,08

30,7

Фондовіддача, грн.

2,87

2,21

2,87

- 0,65

- 22,72

0,66

29,86

Фондомісткість, грн.

0,34

0,45

0,34

0,11

32,35

- 0,11

- 24,4

Фондо-рентабельність, %

0,47

0,26

0,53

- 0,21

Х

0,27

103,84

Фондоозброєність, тис. грн./чол.

320,97

492,88

457,9

171,91

53,56

- 34,98

- 7,09

Джерело: розраховано автором на підставі фінансової звітності підприємства (Додаток А)

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує фізичний стан основних засобів. Що нижчий коефіцієнт зносу (вищий коефіцієнт придатності), то ліпшим є технічний стан, основних засобів. Стабільність та покращення показника в динаміці є позитивною тенденцією. Коефіцієнт придатності основних засобів: чим він більший, тим кращий технічний стан основних засобів. У 2011 році даний показник збільшився на 1,37%, а у 2012 – зменшився на 10,81%.

Фондовіддача основних засобів характеризує кількість виробленої продукції з 1 грн., вкладеної в основні засоби. Динаміка цього показника свідчить про зміни ефективності використання основних засобів. На ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» показник фондовіддачі в 2011 році стосовно 2012 року зменшився на 2,87 грн. (22,72%), динаміка цього показника відбиває зміни розміру й структури основних фондів, обсягу й асортименту продукції, що випускається. Як бачимо, цей показник має тенденцію до зменшення, що є негативною рисою і свідчить про незначне зменшення ефективності використання основних фондів підприємства. Фондомісткість є величиною, оберненою до фондовіддачі, характеризує вартість основних засобів, необхідну для випуску продукції на суму в 1 грн.

На ПрАТ «МЗМВ» «Оскар», для випуску продукції на 1 грн. потрібно 0,34 грн. основних засобів. Показник збільшився на 32,35 %, що свідчить про погіршення ефективності у 2011 році.

Показник фондоозброєність праці основними засобами вказує на вартість основних засобів, що припадає на одну особу промислово-виробничого персоналу на підприємстві. На підприємстві на одного працівника припадає основних засобів вартістю 457,9 тис.грн. За рахунок тенденції з 2012 року по 2011 рік фондоозброєність ПрАТ «МЗМВ» «Оскар», зменшилася на (- 7,09 %), що свідчить про зниження технічної озброєності, а відповідно, і продуктивність праці. Тому логічно буде зупинитись більш детально саме на показниках оцінки ефективності використання трудових ресурсів підприємства.

Трудові ресурси – це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності. Трудові ресурси являють собою категорію, що займає проміжне положення між економічними категоріями "населення" і "сукупна робоча сила".

Абсолютні та відносні показники ефективності використання трудових ресурсів досліджуваного підприємства проаналізовані нами на підставі даних аналітичної таблиці (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Показники ефективності використання трудових ресурсів ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» за 2010 – 2012 рр.

Показник

2010

2011

2012

2010/2011

2011/2012

абс.

відх.

відн.

відх.

абс.

відх.

відн.

відх.

Середньоспискова чисельність працюючих, чол.

383

397

394

14

3,65

- 3

- 0,75

Чистий дохід, тис. Грн

352569,0

432422

518887

79853

22,6

86465

19,9

Продуктивність праці, тис. грн./ чол

920,5

1089,2

1316,9

168,7

18,33

227,7

20,9

Фонд оплати праці, тис. грн.

11159

13272

14173

2113

19

901

6,78

Середньомісячна заробітна плата, тис грн.

2428

2786

2997

358

14,7

211

7,57

Відношення темпів росту продуктивності праці до росту заробітної плати

Х

1,25

2,76

Х

Х

1,51

120,8

Джерело: розраховано автором на підставі фінансової звітності підприємства (Додаток А)

Відповідно до таблиці 2.3 можна побачити, що протягом досліджуваного періоду відбулись зміни в середньосписковій чисельності працюючих, що у 2011 році порівняно з 2010 роком чисельність збільшилась на 14 чол. ( 3,65 %), а у 2012 році порівняно з 2011 роком зменшилась на 3 чол. ( 0,76 %). Чистий дохід у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшилась на 79853 тис. грн.. ( 22,6 %), а у 2012 році порівняно з 2011 роком зменшилась на 86465 тис. грн.. ( 19,9 %). Продуктивність праці в 2011 році порівняно з 2010 роком зменшилась на 168,7 тис. грн. ( 18,33%), а у 2012 році порівняно з 2011 роком збільшилась на 227,7 тис. грн. (20,9%). Середньомісячна заробітна плата працівників склала у 2010 році 2428 тис. грн.., 2011 році 2786 тис. грн.., 2012 році 2997 тис. грн.. Середньомісячна заробітна плата також виявляє тенденцію до зростання у 2010 році порівняно з 2011 роком спостерігається збільшення заробітної плати на 358 тис. грн. (14,7 %),а у 2012 році порівняно з 2011 роком зменшилась на 211 тис. грн. (7,57 %).

За допомогою даних кадрового відділу сформуємо дані про персонал підприємства і за допомогою них здійснимо порівняння кількості працівників, їх вік, стать, інші характеристики за звітний період (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Кількість працівників ПрАТ «МЗМВ» «Оскар»за якісним складом на 31 грудня 2010 – 2012 рр.

Назва показників

2010

2011

2012

Усього

Жінки

Усього

Жінки

Усього

Жінки

1.Облікова кількість штатних працівників на кінець року з них:

383

104

397

101

394

107

1.2.кількість працівників які прийняті на умовах неповного робочого дня(тижня)

10

8

14

8

14

8

1.3. Кількість працюючих у віці (років):

15-34

183

54

190

56

200

49

1.4. Кількість працівників які мають вищу освіту за освітніми рівнями:

неповна та базова вища освіта

82

36

80

34

85

35

повна вища освіта

70

15

71

15

69

14

1.5. Кількість працівників які отримують пенсію

27

16

26

7

38

16

У тому числі за вислугу років

-

-

-

-

-

-

За віком

16

8

11

7

18

8

По інвалідності,всього

11

8

15

7

20

8

З них №3 групи

6

3

6

3

12

2

2. Із загальної кількості працівників:

2.1. знаходяться у відпустці у зв’язку з вагітністю, пологами, всього

-

4

-

3

-

3

2.2 знаходяться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення його віку, встановленим чинним законодавством

28

28

21

21

16

16

Джерело: розраховано автором за даними кадрового відділу підприємства

Отже, можна прослідкувати, що найбільша кількість працівників складає на 2011, проте, на 2012 рік збільшується кількість працюючих жінок до 6 чоловік, збільшилась станом на 2011-2012 рік кількість працівників, які перевились на неповний робочий день. Найбільшу кількість складають працівники у віці від 15-34 років. Більшість осіб, які працюють мають неповну вищу та базову освіту і їх кількість збільшується на 2012 рік.
Станом на 2012 рік зросла кількість осіб, які вийшли на пенсійне забезпечення за різними категоріями. Однак, кількість жінок, які знаходились у відпустці у зв’язку з вагітністю на протязі 2011-2012 року залишилась незмінною. Осіб, які знаходяться у відпустці по-догляду за дитиною зменшилась.

Склад витрат операційної діяльності за економічними елементами визначають за витратами, які не включають до собівартості реалізованої продукції (відповідно до П(С)БО 16 "Витрати").

Витрати операційної діяльності підприємства торгівлі групують за такими економічними елементами: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.

До складу елемента "Матеріальні витрати" включають вартість витрачених (спожитих) у процесі операційної діяльності:

1) матеріалів і комплектуючих виробів, що використані в процесі торгівлі, для забезпечення виробництва продукції, для господарських потреб, технічних цілей та для гарантійного ремонту, гарантійного обслуговування реалізованих товарів, у тому числі:

• поточних матеріальних витрат некапітального характеру, пов'язаних із забезпеченням нормальних умов праці та додержанням правил техніки безпеки праці, санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами роботи підприємств торгівлі в установленому законодавством порядку;

• реактивів, посуду, іншого приладдя та матеріалів для роботи власних лабораторій;

• комплектуючих виробів тощо;

2) сировини та купівельних напівфабрикатів, які використані в підприємствах громадського харчування для приготування власної продукції;

3) паливно-мастильних матеріалів усіх видів, які придбані в сторонніх підприємств і організацій і використані на технологічні та інші операційні цілі, у тому числі для належної експлуатації транспортних засобів, опалення та освітлення приміщень тощо.

Витрати, що пов'язані з власним виробництвом і використанням електричної та інших видів енергії, включають до відповідних елементів витрат;

4) будівельних матеріалів і запасних частин для проведення поточного ремонту основних засобів та інших позаоборотних матеріальних активів, у тому числі взятих у тимчасове використання згідно з угодами про операційну оренду (лізинг), а також малоцінних і швидкозношуваних предметів;

5) тари й тарних матеріалів, що використані в операційній діяльності підприємства;

6) товарів: вартість товарів для власного використання (без продажу); вартість товарів, відібраних для оцінки їх якості з наступним порушенням цілості зразків, а також для фізико-хімічних і мікробіологічних досліджень;

7) малоцінних і швидкозношуваних предметів, які використовують в операційній діяльності підприємства протягом одного року чи нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема:

• інструментів, господарського інвентарю, спеціального оснащення;

• санітарного, спеціального одягу, взуття, захисних пристроїв тощо;

• мила та інших миючих і знезаражуючих засобів; молока і лікувально-профілактичного харчування; відшкодування витрат працівникам за придбання ними спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту у випадках невидачі їх адміністрацією;

8) інших матеріальних витрат, які пов'язані з виконанням підприємством робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру (здійснення окремих операцій з реалізації товарів (продукції), виробництва продукції; проведення лабораторних аналізів сировини, яку використовують підприємства громадського харчування у виробництві власної продукції тощо).

До складу елементу "Витрати на оплату праці" включають основну заробітну плату, додаткову заробітну плату та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

1. До складу витрат на виплату основної заробітної плати належать:

• заробітна плата, яка нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки) за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) працівників і посадовими окладами всіх форм і систем оплати праці, що прийняті на підприємстві;

• вартість товарів (продукції), які видають у порядку натуральної оплати працівникам згідно з діючим законодавством (Законом України "Про оплату праці" (108/95-ВР));

• суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації товарів (продукції), у випадках, коли вони є основною заробітною платою.

2. До витрат на виплату додаткової заробітної плати належать:

• надбавки та доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством;

• премії та заохочення керівникам, спеціалістам, іншим службовцям і працівникам за виробничі результати;

Отже, для оцінки та аналізу виронбичо-господарської діяльності ПрАТ Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» можна використати інформацію про склад та структуру елементів його операційних витрат (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Склад і структура елементів операційних витрат ПрАТ «МЗМВ» « Оскар» за 2010 – 2012 рр.

Елементи операційних витрат

2010

2011

2012

тис. грн.

%

тис. грн

%

тис. грн

%

Матеріальні витрати, тис. грн.

159429,0

79,9

223113

86,02

303574

87,2

Витрати на оплату праці,тис.грн

86,26

4,32

11159

4,30

13272

3,81

Відрахування на соціальні заходи

2974,0

1,50

3831

1,47

5086

1,46

Амортизація

16760,0

8,40

18067

7,00

22367

6,42

Інші операційні витрати

11753,0

5,88

3178

1,22

3785

1,09

Разом

199542

100

259348

100

348084

100

Джерело: розраховано автором на підставі фінансової звітності підприємства (Додаток А)

Відповідно до таблиці 2.5 можна побачити, що в 2012 році матеріальні витрати збільшилися на 303574 тис. грн., в порівняння з 2011 та 2010 роках Витрати на оплату праці також поступово зростали з 8626 тис. грн. у 2010 р. до 13272 тис. грн. у 2012 році. В структурних витрат найбільшу питому вагу займають матеріальні витрати, що є специфікою харчової промисловості.

Крім того частка матеріальних витрат має тенденцію до збільшення. Якщо у 2010 році вони становили 79,9 %, то у 2012 році – 87,2 %.

Відбулось значне зменшення частки операційних витрат з 5,88 % у 2010 році до 1,09 % у 2012 році.

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток. Прибуток, в основному, утворюється в результаті продажу (реалізації) готової продукції (послуг, товарів). Крім того, підприємство може продавати інші матеріальні цінності і послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і збитки, що збільшують від інвестиційної та фінансової діяльності.

Прибуток формується поступово протягом фінансового-господарського року. Більшу частину прибутку становить прибуток від реалізації продукції і витратами на її виробництво та збут.

Визначення фінансових результатів полягає у визначенні чистого прибутку звітного періоду, динаміку якого на прикладі досліджуваного підприємство можна простежити за даними табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Фінансові результати ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» за 2010-2012 рр., тис. грн

Показник

2010

2011

2012

2010/2011

2011/2012

абс.

відх.

відн.

відх.

абс.

відх.

відн.

відх.

Чистий дохід від реалізації продукції

352569,0

232422

518887

79853

22,64

86465

19,99

Валовий прибуток,

148612,0

138075

157429

- 10537

- 7,09

19354

14,01

Прибуток від операційної діяльності

93194,0

84740

135985

- 8454

- 9,07

51245

60,4

Прибуток до оподаткування

69934,0

68028

122968

- 19,06

- 2,72

54940

80,7

Прибуток від звітної діяльності

58603,0

51777

95720

- 6826

- 11,64

43943

84,8

Чистий прибуток

58609,0

51797

95720

- 6812

- 11,62

43923

53,69

Джерело: розраховано автором на підставі фінансової звітності підприємства (Додаток А)

Горизонтальний аналіз абсолютних показників, наведених у таблиці 2.6, показує, що підприємство у звітному році отримало досить низькі фінансові результати у господарській діяльності порівняно з фактичними даними минулого року. Проаналізувавши таблицю, можна виявити що позитивна тенденція стосується лише показників чистого доходу, який зріс на 22,64 у 2011 році та на 19,99 у 2012 році, що свідчить про тенденцію постійного зростання обсягів реалізованої продукції. Що стосується інших фінансових показників, то у 2011 році відбулось їх зменшення, яке свідчить про зниження ефективності діяльності підприємства. Однак у 2012 році відбулось підвищення ефективності діяльності підприємства, про що свідчать зростання фінансових результатів підприємства.

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. В процесі оцінки ефективності функціонування підприємства слід провести співставлення темпів зміни розміру прибутку, доходу, власного капіталу та валюти балансу.

Далі визначимо тип фінансової стійкості підприємства за 2010 – 2012 роки. Як бачимо з таблиці 2.7, на підприємстві достатньо нормальних джерел фінансування для формування запасів в обсягах, що забезпечують безперервність процесу виробництва.

Таблиця 2.7

Показники фінансової стійкості ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» за 2010-2012 рр.

Абсолютні показники (тис. грн.)

Значення показника

2010

2011

2012

Власні оборотні кошти

127228

89375

46503

Власні і довгострокові позичені джерела

3030

154048

15511

Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат

27200

30995

16457

Забезпечення запасів власними оборотними коштами

144784

110572

70573

Забезпечення запасів власними і довгостроковими позиченими джерелами

14526

132851

8559

Забезпечення запасів загальною величиною основних джерел

9644

9798

7613

Відносні показники (коефіцієнт)

2010

2011

2012

Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами

1,66

1,04

0,55

Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів

7,00

3,99

1,71

Коефіцієнт маневрування власного капіталу

0,95

0,47

0,19

Індекс постійного активу

1,96

1,48

1,20

Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів

0,48

0,25

0,12

Коефіцієнт реальної вартості майна

0,41

0,60

0,59

Коефіцієнт автономії

0,39

0,51

0,64

Коефіцієнт фінансової залежності

2,54

1,93

1,55

Коефіцієнт фінансування

0,65

1,08

1,87

Плече фінансового лівериджу

1,52

0,92

0,53

Коефіцієнт покриття відсотків

0,95

1,05

5,26

Джерело: розраховано автором на підставі фінансової звітності підприємства (Додаток А)

З даних табл. 2.7 можна зроби висновок про стійке формування на досліджуваному підприємстві власних оборотних коштів, що розцінюється позитивно. Однак негативною є динаміка показника, що виявляється у щорічному скороченні його величини: в цілому за три роки спостерігаємо майже потрійне скорочення. Проте необхідно зазначити, що навіть такої суми власних оборотних коштів достатньо для покриття запасів і затрат, тобто фінансову стійкість ПрАТ «МЗМВ «Оскар» згідно класичної теорії фінансового аналізу можна охарактеризувати як абсолютну.

Щодо відносних показників фінансової стійкості слід зазначити, що їх зміни продовж трьох років були неоднозначними. Так, сприятливим фактом є підвищення коефіцієнта фінансової автономії з 0,39 в 2010 р. до 0,64 в 2012 р., так само, як і зростаюча динаміка коефіцієнта фінансування, коефіцієнта покриття відсотків (більше, ніж у 5 разів), зниження плеча фінансового левериджу, коефіцієнта фінансової залежності та більше. Всі ці зміни вказують на посилення ролі власних джерел формування капіталу заводу і зниження його залежності від коштів інвесторів і кредиторів, що за умови високої вартості таких джерел фінансування на ринку позикового капіталу України вважається позитивним.

Підвищення рівня показника реальної вартості майна з 0,41 в 2010 році до 0,59 в 2012 р. свідчить про нарощення підприємством тієї його частини, яка приймає безпосередню участь у виробничих процесах, а отже, про посилення технічної бази виробництва.

Всі відносні показники фінансової стійкості, пов’язані з ефективністю використання власних оборотних коштів, через зниження величини останніх, мали негативну динаміку. Тобто ПрАТ «МЗМВ «Оскар» необхідно звернути увагу на відновлення базових основ стійкого фінансового стану через механізм регулювання власного оборотного капіталу та ліквідувати причини, пов’язані з його скороченням для мінімізації ризику втрати платоспроможності.

Також важливими для аналізу фінансового стану підприємства є показники ліквідності, які наведені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Показники ліквідності підприємства за 2010 – 2012 рр.

Показник

Значення показника

Нормативне значення

2010

2011

2012

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,011

0,012

0,095

>2,0

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,737

0,566

0,586

>0,6-0,8

Коефіцієнт поточної ліквідності

0,970

0,768

0,868

> 1-2

Джерело: розраховано автором на підставі фінансової звітності підприємства (Додаток А)

З таблиці 2.8 бачимо, що показники ліквідності підприємства у 2012 р. нижчі ніж значення за нормативами, що говорить про те, що на 1 гривню поточних зобов’язань припадає лише 0,095 грн. оборотних активів, 0,586 грн. – ліквідних поточних активів, а негайно можуть погасити тільки 0,868 грн.

Слід зауважити, що показник абсолютної ліквідності у практиці виробничих підприємств дуже рідко досягає оптимуму, адже кількість готівкових коштів в їх касі зажди зводиться до мінімуму. Динаміка коефіцієнта швидкої і поточної ліквідності свідчить про формування несприятливої структури оборотних активів заводу та недотримання їх оптимальних співвідношень із поточними зобов’язаннями, сформованими за відповідними строками покриття. За умов подовження таких тенденцій у майбутньому підприємству загрожує ризик неспроможності вчасно погасити боргові зобов’язання перед контрагентами, що вимагає посилення контролю з боку керівництва підприємства за дотриманням розрахунково-платіжної дисципліни та проведення ревізії (за необхідності – реструктуризації) боргів перед кредиторами, з одного боку, а з іншого – тих самих дій по відношенню до оборотних коштів на предмет виявлення серед них неліквідних (зайвих, не використовуваних) елементів.

Можна сказати, що підприємство добре забезпечене оборотними активами, хоча спостерігається тенденція зростання в порівнянні з 2011 роком. Здійснюючи аналіз ділової активності підприємства (табл. 2.9), необхідно відмітити, що всі показники даної групи повинні збільшуватись, крім показників строку погашення дебіторської заборгованості та строку погашення кредиторської заборгованості.

Таблиця 2.9

Показники ділової активності ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» за 2010 – 2012 рр.

Показник

Значення показника

2010

2011

2012

Коефіцієнт обертання оборотних коштів

4,70

5,21

6,82

Період одного обороту обігових коштів (днів)

76,58

68,97

52,75

Коефіцієнт закріплення

0,21

0,19

0,14

Абсолютне вивільнення оборотних активів

-

7455,71

19476,1

Відносне вивільнення оборотних активів

-

13850,4

13805

Коефіцієнт оборотності запасів (обороти/рік)

11,36

13,54

14,66

Період одного обороту запасів (днів)

31,67

26,57

24,57

Коефіцієнт оборотності виробничих запасів (обороти/рік)

11,61

13,88

15,01

Період одного обороту виробничих запасів (днів)

30,98

25,92

23,97

Коефіцієнт оборотності готової продукції (оборотів)

906,34

808,26

918,38

Тривалість обертання готової продукції

0,39

0,44

0,39

Коефіцієнт накопичення запасів

45,13

39,62

41,07

Коефіцієнт оборотності грошових коштів

383,64

313,12

61,94

Тривалість періоду обороту грошових коштів

0,93

1,14

5,81

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти)

8,27

7,55

885,47

Період погашення дебіторської заборгованості (днів)

43,49

47,65

0,40

Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів

0,56

0,69

0,007

Частка сумнівної заборгованості в складі загальної дебіторської заборгованості

1066,03

7156,62

0

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

5,14

8,59

7,56

Період погашення кредиторської заборгованості (днів)

69,91

41,87

47,57

Коефіцієнт оборотності активів (трансформації)

1,05

1,21

1,50

Джерело: розраховано автором на підставі фінансової звітності підприємства (Додаток А)

Позитивну тенденцію до збільшення мають лише коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості та коефіцієнт оборотності матеріальних запасів, а такі показники як коефіцієнт оборотності активів, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, строк погашення кредиторської заборгованості, коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача), коефіцієнт оборотності власного капіталу мають негативну тенденцію.

Систему показників рентабельності підприємства наведено в табл. 2.10.

Таблиця 2.10

Показники рентабельності на ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» за 2010 – 2012 рр.

Показник (у %)

Значення показника

2010

2011

2012

Рентабельність капіталу (активів)

17,52

14,56

27,75

Рентабельність активів за прибутком до оподаткування і сплати відсотків

20,9

5,12

16,68

Рентабельність поточних активів

78,14

62,52

125,88

Рентабельність власного капіталу

44,52

28,24

43,06

Рентабельність виробничих фондів

47,67

23,88

46,81

Рентабельність продаж

16,62

11,97

18,44

Джерело: розраховано автором на підставі фінансової звітності підприємства (Додаток А)

Відповідно даних табл. 2.10 можна зробити висновки, що протягом досліджуваного періоду відбулись зміни в рентабельності капіталу, що у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшилась на 17,52%, а у 2012 році порівняно з 2011 роком зменшилась на 14,56%. Рентабельність активів за прибутком до оподаткування і сплати відсотків у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшилось на 20,9%, а у 2012 році порівняно з 2011 роком зменшилась на 5,12%.

Рентабельність поточних активів у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшилась на 78,14%, а у 2012 році порівняно з 2011 роком зменшилась на 62,52%. Рентабельність власного капіталу у 2010 році порівняно з 2011 роком збільшилась на 44,52%, а у 2012 році порівняно з 2011 роком зменшилась на 28,24%

РОЗДІЛ 3

РОЗРОБКА ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ ПрАТ «МОРШИНСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ВОД «ОСКАР»

3.1. Дослідження фінансового планування на підприємстві

В умовах динамічного розвитку економіки при зміні кон’юнктури ринку, умов та методів господарювання виникає об’єктивна потреба в фінансовому плануванні. Фінансове планування – це управління процесами створення, розподілу, перерозподілу та використання фінансових ресурсів на підприємстві, що реалізується в деталізованих фінансових планах.

Головною метою фінансового планування є обґрунтування можливостей фінансування запланованих економічних, технічних і соціальних проектів та оцінка їх ефективності з урахуванням кінцевих фінансових результатів. Тобто, метою є збалансування планових витрат підприємства з його фінансовими можливостями.

Основні завдання фінансового планування ПАТ «Мошинський завод мінеральних вод «Оскар»:

  • визначення обсягу, структури капіталу, що використовується при створенні підприємства та його функціонуванні в плановому періоді;
    • визначення оптимальної величини та структури витрат виробництва та обігу;
    • прогнозування джерел та розмірів грошових надходжень та виплат;
    • обґрунтування раціонального руху грошових коштів, синхронізації їх надходжень з платежами у визначені періоди часу;
    • здійснення постійного контролю над виконанням фінансових завдань та коригування поточних планів при зміні умов господарювання.

Розглянемо обсяги та структуру капіталу, що використовувався підприємством протягом досліджуваного періоду (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Обсяг та структура капіталу ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» за 2010 – 2012рр.

Показники

2010

2011

2012

тис.

грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Власний капітал:

- статутний капітал

- додатковий вкладений

капітал

- інший додатковий капітал

- нерозподілений прибуток

131628

8800

----

----

66183

38,2

2,5

----

----

19,2

222265

8800

----

----

56633

62,4

2,47

----

----

15,9

183425

8800

55964

654

156847

53,1

2,55

16,2

0,19

45,4

Забезпечення майбутніх витрат і платежів

- забезпечення виплат персоналу

- інші забезпечення

1543

1312

231

0,44

0,38

0,06

4153

2248

282

1,16

0,63

0,08

2530

2278

1675

0,73

0,66

0,4

Довгострокові зобов`язання

- довгострокові кредити банків

- відстрочені податкові зобов`язання

124198

113129

11069

36,0

32,8

3,21

62104

53648

8456

8,7

15,0

2,37

30992

22392

8600

18,0

6,5

2,5

Поточні зобов`язання

- поточна заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями

- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуг

поточні зобов`язання за розрахунками:

з одержаних авансів

з бюджетом

зі страхування

з оплати праці

із внутрішніх розрахунків

Інші поточні зобов`язання

77152

30230

39611

1

4449

112

435

2314

22,39

8,77

11,5

1,3

0,03

0,12

0,67

87464

58266

34238

1

12901

138

465

1683

24,5

16,3

9,6

3,62

0,03

0,13

0,4

107692

31968

47771

1

5769

208

494

167

108

31,2

9,26

18,3

1,67

0,06

0,14

0,31

0,13

Баланс

344521

355751

344874

Джерело: розраховано автором на підставі фінансової звітності підприємства (Додаток А)

Динаміка складу і структури власного капіталу та зобов'язань свідчить про збільшення власного капіталу підприємства, що обумовлено збільшенням нерозподіленого прибутку в цей період. За даними пасиву балансу ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» власний капітал складає 183425 тис. грн. або 53,1 % у структурі, у 2012 році відбулось збільшення у сумі 344874 тис. грн., що позитивно характеризує зміну фінансової стабільності підприємства.

У складі власного капіталу статутний капітал займає 2,55 %, всіх пасивів. Нерозподілений прибуток у 2012 році складає 45,4 % від суми балансу. Аналіз свідчить про те, що в структурі власного капіталу найбільшу питому вагу займає нерозподілений прибуток.

Величина довгострокових зобов’язань підприємства скоротилась за досліджуваний період більше, ніж втричі. Головним чином, це відбулось за рахунок погашення довгострокових банківських кредитів, що в 2012 році становили 22392 тис. грн. – це на 90737 тис. грн. менше, ніж в 2010 році.

Поточні зобов’язання заводу, навпаки, підвищились з 77152 тис. грн. в 2010 році до 107692 тис. грн. в 2012 році. При цьому таку динаміку показника можна пояснити, переважно, розширенням господарських зв’язків із контрагентами, що призвело до зростання суми кредиторської заборгованості підприємства. Також зросли поточні зобов’язання за усіма статтями розрахунків та появою боргів із внутрішніх розрахунків.

Велике значення для оцінки ефективності фінансового планування на підприємстві має аналіз грошових потоків, синхронізації їх надходжень з платежами у визначені періоди часу. Розрахуємо основні показники ефективності управління грошовими потоками підприємства в таблиці 3.2.

З таблиці 3.2 про рух коштів у результаті операційної діяльності можна зробити висновки, що надходження від реалізації продукції у 2011 році збільшилось на 197855 тис. грн. ніж у 2010 році, а у 2012 воно становило 640289 тис. грн. Зокрема, втричі зросли надходження від реалізації продукції, зазнали приросту суми авансів, повернених підприємству, відсотків за поточними рахунками і суттєво – інші надходження заводу (з 60 тис. грн. в 2010 році до 3960 тис. грн. в 2012 році).

Оскільки надходження від реалізації продукції збільшуються з кожним роком, то і витрати на оплату послуг також збільшуються. Наприклад, у 2010 році такі витрати складають 139338 тис. грн. У 2011 році витрати збільшились на 192924 тис. грн., а у 2012 вони складали 358669 тис. грн.

Таблиця 3.2

Рух коштів у результаті операційної діяльності ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» за 2010 – 2012 рр.

Показники

2010

2011

2012

2010/2011

2011/2012

абс.

відх.

відн.

відх.

абс.

відх.

відн.

відх.

1

2

3

4

5

6

Надходження

Надходження від:

- реалізація продукції

- повернення

авансу

- установа банків відсотків за поточними рахунками

- боржники неустойки

- повернення інших податків і зборів

- інші надходження

281376

___

91

20

1000

60

479231

657

___

33

1365

244

640289

2582

123

___

1365

3960

197855

___

___

13

365

184

70,3

___

___

65

36,5

306,6

161058

1925

___

___

0

3716

33,6

___

___

___

0

1523

Витрати

Витрачення на оплату:

- товарів (робіт, послуг)

- авансів

- працівникам

- витрати на відрядження

139338

--------

9325

173

332262

1277

11027

229

358669

1827

11358

200

192924

------

1702

56

138,4

-------

18,25

32,3

26407

550

331

- 29

8

43,06

3,0

- 12,66

Продовження табл. 3.2

1

2

3

4

5

6

Надходження

- зобов`язань з ПДВ

- зобов`язань з податку на прибуток

- відрахування на соціальні заходи

- зобов`язань з інших податків і зборів

Чистий рух коштів від операційної діяльності

25604

14779

4015

8751

79245

10633

14325

5182

19878

86348

40680

34918

5512

30280

163026

- 14971

- 454

1167

11127

7103

- 58,4

- 3,07

29,0

127,1

8,96

30047

20593

330

10402

76678

282,5

143,7

6,36

52,3

88,80

Джерело: розраховано автором на підставі фінансової звітності підприємства (Додаток А)

Обсяги витрачання коштів за товарами (роботами, послугами), тобто за основною діяльністю ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» зросли більш повільними темпами, ніж надходження за ними, у чому вбачаємо головну причину формування позитивного руху грошових коштів від операційної діяльності.

З таблиці 3.3 бачимо, що чистий рух коштів від інвестиційної діяльності у 2010 році складає 52313 тис. грн., у 2011 р. – 36366 тис. грн. і в 2012 – 28929 тис. грн. Чистий рух коштів відображається результат руху коштів від інвестиційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій. Відносне відхилення за показником реалізації необоротних активів підприємства становить 73%, натомість за придбаними необоротними коштами підприємства спостерігаємо значно нижче скорочення – 29%. У кінцевому підсумку це призвело до формування негативної підсумкової величини руху грошових коштів від інвестиційної діяльності підприємства.

Таблиця 3.3

Рух коштів від інвестиційної діяльності ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» за

2010 – 2012 рр.

Показники

2010

2011

2012

2010/2011

2011/2012

абс.

відх.

відн.

відх.

абс.

відх.

відн.

відх.

Реалізація:

-необоротних активів

Отримані:

- інші надходження

Придбання:

- необоротних активів

- інші платежі

- чистий рух коштів від інвестиційної діяльності

___

4018

48909

126

-52313

130

30

36526

3410

-36366

35

30

25914

___

-28929

___

-3988

-12383

3284

15947

___

-99,2

-25,3

2606,3

30,4

-95

0

-10612

___

7437

-73,0

0

-29,0

___

20,4

Джерело: розраховано автором на підставі фінансової звітності підприємства (Додаток А)

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності (табл. 3.4) визначається на основі змін у статтях балансу за розділом "Власний капітал" та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: "Забезпечення наступних витрат і платежів", "Довгострокові зобов'язання" і "Поточні зобов'язання".

З таблиці 3.4 бачимо, що погашення позик на 2010 рік становило 35442 тис. грн, у 2011 році вони збільшились на 5297тис. грн., а у 2012 р. їх величина становила 58251 тис. грн. Крім того, в 2012 році у рамках фінансової діяльності підприємства з’являється сума сплачених дивідендів – 56880 тис. грн. У кінцевому підсумку чистий рух від фінансової діяльності збільшився у 2012 році на 77566 тис. грн., що значно більше, порівняно з 2011 роком.

Таблиця 3.4

Рух коштів від фінансової діяльності ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» за

2010 – 2012 рр.

Показники

2010

2011

2012

2010/2011

2011/2012

абс.

відх.

відн.

відх.

абс.

відх.

відн.

відх.

- погашення позик

-сплачені дивіденди

- інші платежі

- чистий рух коштів від фінансової діяльності

35442

-

28400

-28878

40719

-

18697

-49273

58251

56880

11708

-126839

5277

-

-9703

-20395

14,8

-

-34,1

-70,6

17532

56880

-6989

-77566

43,0

-

-37,3

-157,4

Джерело: розраховано автором на підставі фінансової звітності підприємства (Додаток А)

В табл. 3.5 наведено підсумкові характеристики руху коштів від усіх видів діяльності підприємства.

Таблиця 3.5

Підсумкові характеристики руху коштів від усіх видів діяльності ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» за 2010 – 2012 рр.

Показники

2010

2011

2012

Відхилення 2010/2011

Відхилення 2011/2012

абсолютне

%

абсолютне

%

Чистий рух коштів (від звичайної діяльності) у звітному періоді

-1946

709

7258

2655

-136,4

6549

923,7

Чистий рух коштів від надзвичайних подій

-

-

-

Залишок коштів на початок року

2885

919

1381

-1966

-68,1

462

50,3

Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів

-20

-247

-262

-227

1135,0

-15

6,1

Залишок коштів на кінець року

919

1381

8377

462

50,3

6996

506,6

Джерело: розраховано автором на підставі фінансової звітності підприємства (Додаток А)

Так, чистий рух грошових коштів внаслідок виробничо-господарської діяльності підприємства збільшився у 2012 році порівняно з 2010 роком на 6549 тис. грн., або у 9,23 разів. Враховуючи залишок коштів на початок року і вплив зміни валютних курсів на нього, станом на кінець 2012 року залишок коштів складав 8377 тис. грн., що вп’ятеро більше, ніж у 2010 році та розцінюється позитивно з огляду на розширення масштабів виробничо-господарської діяльності підприємства.

Крім того, слід наголосити, що наявність позитивного грошового потоку від операційної та від’ємного – від фінансової та інвестиційної діяльності свідчить про високу якість управління грошовими потоками підприємства, адже це означає, що воно здатне у повному обсязі забезпечити виробничо-збутовий процес за рахунок диверсифікованих напрямків діяльності.

Таким чином, фінансове планування ПрАТ «МЗМВ «Оскар» зводиться до складання фінансових планів за всіма формами обов’язкової бухгалтерської звітності, переважно, із використанням методу «відсотку від продажу», балансового, розахунково-аналітичного і методу грошових потоків.

3.2. Підвищення ефективності фінансового планування ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» з використанням методів економіко-математичного моделювання

Господарська діяльність сучасних підприємств здійснюється в умовах невизначеності ринку, нестаціонарності поведінки покупців, постачальників, конкурентів і органів державної влади. З позиції високої прогностичної здатності до врахування імовірнісної природи екзогенно-ендогенних чинників впливу на фінансові показники підприємств, встановлення між ними причинно-наслідкових зв’язків виникає необхідність впровадження на підприємствах об’єктивної реакційної системи фінансового планування і прогнозування, заснованої на стохастичних оцінках.

Вивчення ряду літературних джерел [4, с. 54–96; 34, с. 213–312; 35, с. 164–169; 44; 45] з питань сучасного економіко-математичного забезпечення фінансового планування і прогнозування дало підстави виділити ключові групи економетричних моделей, що використовуються у господарській практиці підприємств, зокрема, моделі часових рядів і регресійне моделювання, та переваги яких детально представлені в першому розділі бакалаврської роботи.

Наступні дослідження будуть зорієнтовані на практичну апробацію методики кореляційно-регресійного аналізу за підсумками господарської діяльності ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар». Оскільки однією зі стратегічних цілей підприємства є збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції, нами пропонується встановити кореляційний зв'язок між показником чистого доходу та низкою фінансово-економічних показників, що на нього впливають, на основі побудови економіко-математичної моделі за алгоритмом, наведеним на рис. 3.1.

Зважаючи на перелік показників оцінки фінансового стану підприємств в економічних літературних джерелах, з усієї їх множини у якості факторів-аргументів було відібрано такі:

  • собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн. (Х1);
  • коефіцієнт структури активів (Х2);
  • коефіцієнт фінансування (Х3);
  • фондоозброєність праці, тис. грн./особу (Х4);
  • результативною ознакою, як зазначалось вище, виступатиме чистий доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства, тис. грн. (У).

Розрахунки проведемо за даними квартальної фінансової звітності ПрАТ «МЗМВ «Оскар» продовж 2010 – 2012 рр., що представлені в Додатку Б (табл. Б.1, Б.2).

Рис. 3.1. Методичний алгоритм фінансового планування і прогнозування на основі встановлення кореляційно-регресійних залежностей

складено автором на підставі [4, с. 54–96; 34, с. 213–312; 35, с. 164 – 169]

Надалі здійснимо регресійне моделювання між результуючим показником і чотирма обраними факторами за допомогою пакету «Аналіз даних» в MS Excel. Зокрема, зведемо вихідні дані до симетричної кореляційної матриці (таблиця 3.6), перевіряючи їх на щільність (тісноту) та наявність мультиколінеарності. Остання свідчить про лінійну залежність між двома і більше факторними ознаками й обумовлює необхідність виключення таких факторів з економіко-математичної моделі.

Таблиця 3.6

Матриця вихідних даних для побудови кореляційно-регресійної моделі залежності чистого доходу ПрАТ «МЗМВ «Оскар» від ряду факторів та перевірки зв’язків між ними на щільність та наявність мультиколінеарності

 

У

Х1

Х2

Х3

Х4

У

1

––

––

––

––

Х1

0,92866

1

 ––

 ––

–– 

Х2

-0,7197

-0,6893

1

–– 

–– 

Х3

0,95687

0,93286

-0,6931

1

–– 

Х4

0,54027

0,74858

-0,4356

0,64929

1

Про щільність зв’язку можна зробити висновок, зважаючи на величину коефіцієнтів парної кореляції Пірсона, наведених в табл. 3.6. Згідно математично-статистичних канонів значення коефіцієнта кореляції пересувається в інтервалі [+1;–1], тобто може бути позитивним (існування прямого зв’язку між результативною і факторними ознаками) і негативним (зворотна залежність), а чим ближче наближається до одиниці, тим тіснішим вважається такий зв’язок, починаючи з позначки «0,7» [4, с. 55].

Як бачимо з табл. 3.1, між чистим доходом (У) і трьома факторами-аргументами – собівартістю реалізованої продукції (Х1), коефіцієнтом структури активів (Х2) і коефіцієнтом фінансування (Х3) – спостерігається високий ступінь залежності, тільки у першому і третьому випадках зв’язок між ними є зворотним, а в другому – прямим. При цьому зв’язок між факторами Х1 і Х3 відзначається мультиколінеарність, щодо наявності якої технологія кореляційно-регресійного моделювання передбачає виключення одного з двох показників, і за критерієм величини коефіцієнта кореляції в моделі залишатиметься той, що має його вищим, тобто Х1.

Отже, на другому етапі кореляційно-регресійного аналізу чистого доходу від реалізації продукції ПрАТ «МЗМВ «Оскар», до якого залучаються фактори Х1 і Х2, отримуємо економіко-математичну модель виду:

(3.1)

З рівняння регресії (3.1) можна зробити висновок, що при збільшенні собівартості реалізованої продукції підприємства на одиницю обсяг виручки зросте на 1,08 тис. грн., а приріст коефіцієнта структури активів на одну соту, навпаки, зменшить величину результативного показника на 20159,98 тис. грн.

Для оцінки якості рівняння регресії використаємо набір стандартних статистичних показників (табл. 3.7).

Коефіцієнт множинної регресії R = 0,925 вказує на дуже тісний зв’язок між результатом і факторами. Статистика R-квадрат свідчить, що побудована модель пояснює 85,5% дисперсії чистого доходу, решта 14,5% визначаються дією інших факторів, які не включені до рівняння регресії, але їх сукупний вплив є достатньо вагомим. Тобто з огляду на високі значення коефіцієнтів множинної регресії та детермінації дана залежність є закономірною. Критерій Фішера дорівнює 35,43, що набагато перевищує табличне значення та вказує на високий рівень достовірності результатів оцінювання.

Для обґрунтування статистичної значущості коефіцієнтів регресії здійснюється розрахунок t-критерію Стьюдента за формулою [34, с. 91]:

(3.2)

Кореляційний зв’язок вважається статистично значимим, якщо >, де – розрахункове значення критерію Стьюдента, а – табличне для заданого рівня імовірності і (n – 2) ступенів вільності (n – кількість періодів дослідження). З таблиці 3.7 видно, що як для факторних ознак Х1 і Х2, так і для Y-перетину ця умова виконується в повній мірі.


Таблиця 3.7

Оцінка адекватності кореляційно-регресійної моделі залежності чистого доходу ПрАТ «МЗМВ «Оскар» від собівартості реалізованої продукції та коефіцієнта структури активів

Показники

Значення

Регресійна статистика

Коефіцієнт множинної регресії R

0,925

Коефіцієнт детермінації R

0,855

Нормований коефіцієнт детермінації R

0,831

Стандартна помилка

11083,27

Дисперсійний аналіз

 

df

SS

MS

F (критерій Фішера)

Ступінь свободи

Сума квадратів відхилень

Дисперсія

розрахунковий

табличний1

значимість

Регресія

2

8703540285,60

4351770143

35,43

6,70

0,12

Залишок

12

1474067245,34

122838937,1

 

Всього

14

10177607530,93

–– 

Кореляційний аналіз

 

Коефіцієнти

Стандартна помилка

t-критерій Стьюдента

t-критерій Стьюдента

(табличне значення)1

Y-перетин

37022,48

19050,12

1,94

2,98

Х1

1,08

0,20

5,52

Х2

-20159,98

18965,48

-1,06

1критичне значення t-критерію Стьюдента і критерію Фішера взято для рівня значимості () 0,01


Отримана модель (3.1) має певні обмеження: по-перше, вона відображає наявність статистично значимого зв’язку у випадку лінійної залежності змінних; по-друге, внаслідок того, що при побудові моделі використано 16 аналітичних періодів, кількість факторів-аргументів, включених до її складу, та періодів подальшого прогнозування повинна бути у 4 рази менша, як того вимагають статистичні правила. До цього зазначимо, що фінансове прогнозування завжди здійснюється з похибкою, оскільки практично неможливо врахувати всі фактори, що впливають на діяльність підприємства.

Незважаючи на вказані вище обмеження, результати багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу чистого доходу ПрАТ «МЗМВ «Оскар» є практично орієнтованими і знаходять підтвердження на достовірність та адекватність, що, у свою чергу, дозволить підвищити ефективність фінансового планування (прогнозування) і якість прийняття управлінських рішень в сфері фінансового управління підприємством. Особливо пильного контролю потребує коефіцієнт структури активів ПрАТ «МЗМВ «Оскар», адже саме він здійснює максимальний вплив на результативний показник.

Для отримання прогнозної інформації про динаміку чистого доходу від реалізації продукції підприємства у рівняння регресії (3.1) слід підставити прогнозовані значення незалежних змінних (факторів), отриманих за допомогою прогресії, трендових моделей або в інший спосіб.

Для наступних досліджень обрано метод екстраполяції, заснований на проектуванні у майбутнє тенденцій минулого, яким є трендовий аналіз, що припускає існування певної залежності між двома змінними – фактором часу та величиною обраного для аналітичних досліджень показника. В нашому випадку такими показниками стануть собівартість реалізованої продукції (Х1) і коефіцієнт структури активів (Х2) ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар».

Для потреб аналізу визначимо тренд, який найкращим чином апроксимує фактичні дані (спираємось на дані табл. Б.2, Додаток Б). Адекватність (достовірність) трендових моделей оцінимо за допомогою коефіцієнтів кореляції та апроксимації, розрахованих для кожної з них методом найменших квадратів.

Для відносного показника структури активів ПрАТ «МЗМВ «Оскар» перевірку трендових моделей на адекватність можна зробити на підставі інформації з табл. 3.8.

Таблиця 3.8

Параметри і статистичні характеристики рівнянь трендових моделей для коефіцієнта структури активів ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»

Лінія тренду

Вигляд рівняння

Критерії адекватності

коефіцієнт кореляції

(R)

коефіцієнт детермінації (R2)

Лінійна

0,7514

0,5647

Логарифмічна

0,7566

0,5725

Поліномінальна 2-го ступеня

0,7978

0,6366

Степенева

0,8378

0,7020

Експоненціальна

0,8078

0,6526

З табл. 3.3 бачимо, що із п’яти ключових видів залежностей (лінійних і нелінійних) коефіцієнта структури активів підприємства від фактора часу найбільш точною є степенева (нелінійна) залежність із коефіцієнтом кореляції 0,8378 і коефіцієнтом детермінації R2 = 0,702, що згідно кали Чеддока вказує на наявність щільного зв’язку між фактором і результативною ознакою.

Таким самим чином була проведена перевірка адекватності трендових моделей для показника собівартості реалізованої продукції підприємства, за підсумками якої обрано найбільш вдалий вид залежності, що приймає форму параболи з двома поліномами і характеризується максимальним коефіцієнтом детермінації (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Параболічна (поліномінальна 2-го ступеня) функція собівартості реалізованої продукції підприємства від фактора часу

Прогнозування динаміки собівартості реалізованої продукції і коефіцієнта структури активів ПрАТ «МЗМВ «Оскар» на чотири квартали 2013 року та перший квартал 2014 року здійснимо шляхом підстановки відповідних значень фактора часу у прогнозованих періодах в обрані нами трендові моделі.

Одночасно розрахуємо теоретичні значення цих двох показників, як це наведено в табл. В.1, В.2 (Додаток В), через підстановку значень фактора часу у звітних періодах в ці ж самі моделі трендів, та проведемо оцінку похибки прогнозу у наступній аналітичній послідовності:

  1. визначимо різницю між фактичним і теоретичним значенням показника;
  2. знайдемо дисперсію і середньоквадратичне відхилення величини такої різниці (стандартна похибка прогнозу) за формулою [44, с. 106]:

, (3.3)

де n – кількість періодів спостереження, що аналізуються; Хфакт(і), Хтеор(і) – відповідно фактичне і теоретичне значення показника в і-му періоді;

  1. обчислимо критерій Стьюдента за формулою (3.2) для рівня значимості 0,2;
  2. встановимо довірчий інтервал для прогнозних значень згідно алгоритму [45, с. 230]:

, (3.4)

де Ур – прогнозоване значення показника; – гранична похибка прогнозу, яка розраховується як добуток стандартної похибки прогнозу () та критерію Стьюдента (t-критерій);

5) здійснимо підстановку прогнозних значень показників, що є факторними ознаками, та їх довірчих інтервалів у рівняння регресії (3.1) з метою прогнозування результативного показника та визначення альтернативних напрямків його динаміки.

Результати розрахунків, описаних в пунктах 1 – 3, зведені в табл. В.1, В.2 (Додаток В), а дії останніх двох пунктів призвели до прогностичних оцінок, представлених в табл. 3.9.

Зауважимо, що за допомогою трендового аналізу маємо можливість не лише побачити динаміку фінансових показників у майбутніх періодах, але й отримати варіативні сценарії (поряд з найбільш імовірним – оптимістичний і песимістичний) їх розвитку, а значить – обрати стратегію дій підприємства в рамках кожного з них.

На думку автора, розробка сценаріїв може вдало використовуватись як альтернатива лінійному фінансовому плануванню, застосування якого часто демонструє неефективність та неточність при побудові стратегічних фінансових планів і прогнозів. При цьому аналітики підприємства можуть розробляти декілька фінансових планів, спираючись на результати сценарного аналізу, і корегувати їх у відповідності зі змінами ринкової кон’юнктури.

Таблиця 3.9

Прогнозування чистого доходу від реалізації продукції ПрАТ «МЗМВ «Оскар» на основі результатів трендового аналізу факторів та їх підстановки у кореляційно-регресійну модель

Прогнозований період

Прогнозне значення показника за сценарієм

оптимістичним

реалістичним

песимістичним

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.

2013 рік (І квартал)

109842,0

103423,5

97005,0

2013 рік (ІІ квартал)

114997,2

108578,7

102160,2

2013 рік (ІІІ квартал)

120233,2

113814,7

107396,2

2013 рік (ІV квартал)

125550,1

119131,6

112713,2

2014 рік (І квартал)

130947,9

124529,4

118110,9

Коефіцієнт структури активів

2013 рік (І квартал)

0,454

0,252

0,050

2013 рік (ІІ квартал)

0,448

0,246

0,043

2013 рік (ІІІ квартал)

0,442

0,240

0,038

2013 рік (ІV квартал)

0,437

0,235

0,032

2014 рік (І квартал)

0,432

0,230

0,027

Чистий доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.

2013 рік (І квартал)

146244,261

143404,773

140565,285

2013 рік (ІІ квартал)

151925,582

149086,094

146246,606

2013 рік (ІІІ квартал)

157684,403

154844,916

152005,428

2013 рік (ІV квартал)

163521,921

160682,433

157842,945

2014 рік (І квартал)

169439,130

166599,642

163760,154

З даних табл. 3.9 бачимо, що чистий доход від реалізації продукції матиме продовж 2013 року та першого кварталу 2014 року позитивний тренд внаслідок менш інтенсивного приросту собівартості реалізованої продукції і спадної динамки коефіцієнта структури активів.

Отже, результати економіко-математичного моделювання і подальшого прогнозування можуть бути використані для задоволення потреб фінансового планування підприємства з екстраполяцією на 3 – 4 періоди вперед у наступному підрозділі бакалаврської роботи.

3.3. Визначення тенденцій розвитку фінансового стану підприємства на основі планових показників та оптимізації планових рішень

Фінансове планування діяльності ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» на період 2013 року з розбивкою по кварталах і частково – за І квартал 2014 року розпочнемо зі складання планового звіту про фінансові результати. Для початку використаємо прогнозні величини чистого доходу і собівартості реалізованої продукції підприємства, отримані методом аналізу трендів (з табл. 3.9). Різниця між цими показниками становитиме величину валового фінансового результату заводу, що продовж аналізованого періоду знаходитиметься в позитивній області значень, як це зазначено в табл. 3.10, і відзначатиметься висхідною траєкторією руху валового прибутку (загальний приріст за рік – 3,6%, а в І кварталі 2014 року порівняно з аналогічною датою 2013 року – 5,2%).

У подальших розрахунках оперуватимемо традиційним для ПрАТ «МЗМВ «Оскар», як і для більшості вітчизняних підприємств, методом фінансового планування, а саме: «відсотку від продажу», який передбачає пропорційне зростання показників, зміна яких залежить від динаміки чистого доходу від реалізації продукції, відповідно до темпів зростання останнього. Такими показниками у плановому звіті про фінансові результати є адміністративно збутові витрати, інші операційні доходи та витрати. Як наслідок, планова величина фінансового результату від операційної діяльності підприємства наприкінець 2013 року досягне позначки 137942 тис. грн., що на 1957 тис. грн. більше, ніж в 2012 році, а загальний темп його росту складатиме 101,4% (в І кварталі 2014 року порівняно з І кварталом попереднього періоду дещо менше – 103,3%).

Сальдо фінансово-інвестиційної діяльності ПрАТ «МЗМВ «Оскар» в 2012 році приймало форму збитку, а продовж року систематично скорочувалось, як свідчать дані фінансової звітності підприємства.


Таблиця 3.10

Розрахунок планових показників звіту про фінансові результати ПрАТ «Моршинський завод

мінеральних вод «Оскар» за реалістичним сценарієм

Стаття (в тис. грн.)

Всього за 2012 рік

2013 рік

2014 рік

І кв.

Абсолютне відхилення 2013/2012, тис. грн.

Темп росту, %

І кв.

ІІ кв.

ІІІ кв.

IV кв.

всього

2013/ 2012

І кв. 2014/ І кв. 2013

Чистий доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)1

518887

143405

149086

154845

160682

608018

166600

89131

117,2

116,2

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)1

361458

103424

108579

113815

119132

444949

124529

83491

123,1

120,4

Валовий фінансовий результат

157429

39981

40507

41030

41551

163070

42070

5641

103,6

105,2

Інші операційні доходи2

2919

807

839

871

904

3420

937

501

117,2

116,2

Адміністративні витрати2

10510

2905

3020

3136

3255

12315

3374

1805

117,2

116,2

Витрати на збут2

9378

2592

2694

2799

2904

10989

3011

1611

117,2

116,2

Інші операційні витрати2

4475

1237

1286

1335

1386

5244

1437

769

117,2

116,2

Фінансовий результат від операційної діяльності

135985

34055

34346

34631

34910

137942

35185

1957

101,4

103,3

Фінансовий результат від фінансово-інвестиційної діяльності3

-13017

-4027

-3714

-3425

-3158

-14324

-2912

-1307

110,0

72,3

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування

122968

30028

30632

31206

31752

123619

32273

651

100,5

107,5

Податок на прибуток4

27248

5705

5820

5929

6033

23488

5809

-3760

86,2

101,8

Чистий фінансовий результат

95720

24322

24812

25277

25719

100131

26464

4411

104,6

108,8

1величина планових показників відповідає їх прогнозним значенням за реалістичним сценарієм (з табл. 3.9)

2величина планових показників розрахована з урахуванням щоквартального темпу зростання чистого доходу: ІV кв. 2012 р./ І кв. 2013 р. = 109,02%; І/ІІ кв. 2013 р. = 105,15%; ІІ/ІІІ кв. 2013 р. = 105,05%; ІІІ/ ІV кв. 2013 р. = 104,94%; ІV кв. 2013 р./І кв. 2014 р. = 104,85%;

3величина планових показників розрахована з урахуванням усередненого за квартал темпу їх зміни за 2012 рік (92,2%)

4сума податку на прибуток розрахована згідно ставок, діючих на момент планування: 2013 рік – 19%; 2014 рік – 18%


Поквартальна величина фінансового результату від фінансово-інвестиційної діяльності підприємства в 2013 році та у І кварталі 2014 року розрахована нами з урахуванням усередненого за квартал 2012 року темпу зміни – 92,2%, тобто шляхом множення значення відповідного показника попереднього кварталу на вказаний темп зниження прибутку від фінансово-інвестиційних операцій.

У підсумку отримуємо висхідну динаміку прибутку від звичайної діяльності ПрАТ «МЗМВ «Оскар» до моменту оподаткування, величина якого характеризується невеликим загальним приростом – 0,5% наприкінець планового року порівняно з базовим.

Фінансове планування кінцевого результату господарювання заводу мінеральних вод «Оскар» здійснимо, керуючись положеннями Податкового Кодексу України стосовно ставок оподаткування податком на прибуток, діючих на момент складання звіту про фінансові результати. Таким чином, в плановому 2013 році розмір чистого прибутку підприємства становитиме 100131 тис. грн., тобто на 4,6% більше, ніж в 2012 році, і відзначатиметься щоквартальним приростом.

Метод фінансового планування «відсоток від продажу» може також бути використаний під час планових розрахунків потреби підприємства в капіталі, спираючись на аксіоматичне твердження, що збільшення виручки від реалізації продукції призводить до аналогічних змін у обсягах оборотних активів.

Зауважимо, що визначення раціональної потреби в оборотному капіталі означає економічне обґрунтування такої його величини, що забезпечує безперебійне фінансування планових витрат на виробництво і реалізацію продукції, а також здійснення розрахунків у встановлений термін. Завищення необхідної потреби в оборотному капіталі призведе до надлишкового його відволікання в запаси і «заморожування» фінансових ресурсів, заниження – до збоїв виробничо-збутових процесів та порушення строків виконання підприємством своїх зобов’язань.

Загальна потреба підприємства в капіталі для фінансування оборотних активів найчастіше обчислюється аналітичним методом за наступним алгоритмом [40, с. 142]:

, (3.5)

де – потреба в оборотному капіталі на плановий період; – виручка (чистий доход) від реалізації продукції у плановому періоді; – коефіцієнт оборотності оборотного капіталу у звітному періоді; – зміна коефіцієнта оборотності оборотного капіталу в плановому і звітному періодах у формі індексу.

Використання формули (3.5) передбачає додаткові обчислення коефіцієнта оборотності оборотного капіталу ПрАТ «МЗМВ «Оскар» станом на кінець базового періоду (2012 року) порівняно з початком та усередненого значення коефіцієнта оборотності за цей період (табл. 3.9). Щоквартальні вихідні дані для розрахунку знову запозичено з табл. Б.1 (Додаток Б). У підсумку планова потреба заводу в оборотному капіталі на 2013 рік становитиме 80059,1 тис. грн.

Планування потреби підприємства у найменш ліквідній частині активів – необоротних коштах – здійснимо на підставі прогнозованих значень коефіцієнта структури активів, отриманих методом трендового аналізу у попередньому розділі бакалаврської роботи. Для цього необхідно скласти співвідношення планового розміру оборотних коштів і величиною зазначеного коефіцієнта у IV кварталі планового 2013 року. Як наслідок, загальна планова потреба підприємства в необоротних активах дорівнюватиме 341378 тис. грн., а в цілому за фінансовими ресурсами – 421437,1 тис. грн.

З даних табл. 3.11 можна зробити висновок про позитивні зміни ключових показників оборотності заводу мінеральних вод «Оскар» у плановому періоді порівняно з базовим. Так, коефіцієнт оборотності оборотного капіталу підприємства зросте на 1,06 пунктів, тривалість його обороту, навпаки, скоротиться на 7,72 дні порівняно з аналогічними значеннями показників за даними 2012 року.


Таблиця 3.11

Планування потреби підприємства в капіталі за напрямками авансування з урахуванням результатів минулих періодів та їх прогнозної динаміки

Базові показники

Роки

2010

2011

2012

Оборотність оборотних активів у разах

2,59

1,63

6,53

Середній темп зміни оборотності оборотних активів (коефіцієнт)

3,58

Усереднений коефіцієнт оборотності оборотного капіталу за рік, обороти

2,12

 

2013 рік (план)

Чистий доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.1

608018,2

Оборотні активи, тис. грн.

80059,1

Коефіцієнт структури активів за IV квартал року згідно прогнозу1

0,235

Необоротні активи, тис. грн.

341378

Загальна вартість активів (капіталу), тис. грн.

421437,1

Планова потреба у додатковому фінансуванні з використанням різних методів залучення капіталу порівняно з 2012 роком

76563,1

Показники оборотності

2012

2013

Відхилення

Оборотніть оборотних активів у разах

6,53

7,59

1,06

Тривалість одного обороту оборотних активів, днів

55,12

47,40

-7,72

1величина планових показників відповідає прогнозним значенням з табл. 3.9


Щодо визначення планової потреби ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» у джерелах фінансування його оборотних і необоротних активів, то тут ситуація полягає у виборі та встановленні оптимальних для підприємства пропорцій між власними і позиковими коштами, що дуже часто є дилемою для кожного підприємства, залежить від завдань фінансової стратегії господарюючого суб’єкта і знаходиться під впливом значної кількості обмежень.

З метою планування величини власних і позикових джерел фінансування капіталу підприємства пропонуємо використати один із достатньо поширених його методів – метод оптимізації планових рішень, який передбачає розробку декілька варіантів фінансових планів та вибору найбільш прийнятного з них за обраним критерієм. У якості такого критерію використаємо максимальний рівень рентабельності власного капіталу, що є стратегічним фінансовим показником заводу мінеральних вод «Оскар» і значення якого постійно контролюється його фінансовим керівництвом.

Метод оптимізації структури капіталу за критерієм максимізації ефекту фінансового важеля має на меті розрахунок прибутковості капіталу за умови варіативного нарощення частки позикових коштів, причому. Позитивний ефект фінансового важеля виникає у тих випадках, коли позиковий капітал, отриманий під фіксований відсоток, використовується підприємством таким чином, що отриманий прибуток перекриває фінансові витрати, тобто доходність капіталу буде вищою за середньозважену ціну позикових джерел його фінансування.

В економічних літературних джерелах ефект фінансового важеля (ЕФВ) традиційно обчислюється у наступний спосіб [65, с. 198]:

, (3.6)

де – коефіцієнт оподаткування (1 – ставка податку, виражена десятковим дробом); ЕР – економічна рентабельність активів, %; СП – середня ставка процента (номінальна ціна) на позиковий капітал, %; ПК, ВК – відповідно власний і позиковий капітал.

Таким чином, ефект фінансового важеля (левериджу) як критерій оптимізації засвідчить, на скільки у відсотковому співвідношенні збільшиться рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позикових джерел покриття активів. Він виникатиме тоді, коли рентабельність активів буде вищою за рівень банківського відсотку по кредиту на ринку позикового капіталу. Як тільки відсоткова ставка і норма прибутку зрівняються, підприємству необхідно негайно призупинити фінансування за рахунок позик, оскільки їх використання стає нераціональним. Крім того зазначимо, що позитивна дія ефекту фінансового левериджу має наслідком зростання прибутку, який додатково утворюється на власний капітал, проте, водночас, призводить до порушення платоспроможності, на що треба звертати увагу і роботи відповідні коригування фінансових планів.

Як бачимо з табл. 3.10, ПрАТ «МЗМВ «Оскар» у плановому періоді на 100131 тис. грн. розширив здатність до самофінансування розвитку. Політика підприємства останніх років свідчить, що за умов завершення звітного періоду прибутково, величина отриманого прибутку підлягає 100%-й тезаврації. Дивідендна політика заводу не передбачає виплат акціонерам, а резервний капітал сформовано у достатньому обсязі. Враховуючи цей факт, початковий відсоток, з якого починатиметься частка власного капіталу в процесі оптимізації, – 53% і складатиметься із його величини за даними 2012 року. Максимум, що може дозволити підприємство у плановому періоді за реалістичним сценарієм, – це поповнити власні кошти з прогнозованого прибутку 2013 року, що формує обсяг гарантованого капіталу на рівні 76% (табл. 3.12). Варіанти подальшого збільшення частки власного капіталу в загальній структурі останнього можливі у ситуації оптимістичного сценарію фінансового розвитку, коли має місце використання резервів збільшення чистого прибутку.


Таблиця 3.12

Вибір оптимального співвідношення джерел формування планової потреби у капіталі ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» на 2013 рік

Показник

Структура капіталу

Варіант 1

Варіант 2

Варіант 3

Варіант 4

Варіант 5

Варіант 6

Варіант 7

Варіант 8

Структура капіталу у %:

 

власний капітал

53

60

65

70

76

80

85

90

позиковий капітал

47

40

35

30

24

20

15

10

Всього капіталу1

421437

Структура капіталу у тис. грн.:

 

власний капітал

2222652

252862,3

273934,1

295006

322396,13

337149,7

358221,6

379293,4

позиковий капітал

199172,1

168574,9

147503

126431,1

99041

84287,4

63215,6

42143,7

Економічна рентабельність активів, %

38,7

Прибуток (валовий) до сплати відсотків за кредит та податку на прибуток, тис. грн.1

163069,6

Середньозважена ціна позикового капіталу, з урахуванням кредитного ризику, %4

7,9

7,8

7,7

7,6

7,5

7,4

7,3

7,2

Сума виплат за кредитом, тис. грн.

15695,8

13148,8

11357,7

9608,8

7428,1

6237,3

4614,7

3034,3

Прибуток за мінусом відсотків по кредиту, тис. грн.

147373,9

149920,8

151711,9

153460,9

155641,6

156832,4

158454,9

160035,3

Ставка податку на прибуток, %

19

Плече фінансового важеля, %

89,6

66,7

53,8

42,9

30,7

25,0

17,6

11,1

Ефект фінансового важеля, %

22,37

16,68

13,52

10,79

7,76

6,34

4,49

2,83

1планова величина показника (з табл. 3.11)

2сума власного капіталу відповідає його величині в 2012 році (Додаток А)

3сума власного капіталу + прогнозований чистий прибуток 2013 року (з табл. 3.10)

4 початкова частка фінансових витрат у позиковому капіталі підприємства (варіант 1) приймається на рівні 2012 року (Додаток А): 10929 (тис. грн.) /138684 (тис. грн.). У фінансових витратах враховують середньозважену величину відсотків за банківськими кредитами, товарними позиками, платною кредиторською заборгованістю тощо


Варіанти із часткою власного капіталу, нижчою за 50%, не розглядаються, адже це суперечитиме нормативним вимогам до оптимального значення коефіцієнта фінансової автономії (понад 50%) і має бути враховано під час планування джерел фінансування підприємства на майбутнє.

З даних табл. 3.12 видно, що в момент досягнення ПрАТ «МЗМВ «Оскар» співвідношення власного і позикового капіталу у пропорції 53:47 спостерігається максимальний рівень показника ефекту фінансового важеля (22,37%), який поступово знижується при одночасному скороченні частки позикових фінансових ресурсів.

Отже, в 2013 році підприємству буде доцільно залучати зовнішні джерела фінансування, незважаючи на їх високу вартість на ринку позикового капіталу України. Для покриття планової потреби заводу у капіталі, визначеної згідно даних табл. 3.11, необхідно сформувати додаткове кредитне забезпечення розміром 80716,1 тис. грн. (сума позикового капіталу в 2012 році за мінусом його суми згідно першого варіанту структури капіталу) для того, щоб структурні співвідношення джерел фінансування ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» вважались оптимальними за обраним критерієм.

Зважаючи на викладене вище, в табл. 3.13 представлено укрупнений варіант планового балансу досліджуваного підприємства на 2013 рік.

Таблиця 3.13

Укрупнений плановий баланс підприємства

Актив

Пасив

Необоротні активи

тис. грн.

341378

Власний капітал

тис. грн.

222265

структура, %

81

структура, %

53

Оборотні активи

тис. грн.

80059,1

Позиковий капітал

тис. грн.

199172,1

структура, %

19

структура, %

47,3

Баланс

тис. грн.

421437,1

Баланс

тис. грн.

421437,1

Таким чином, у плановому періоді на підприємстві спостерігатимуться тенденції до незначного підвищення частки оборотних коштів, більш інтенсивної динаміки необоротних активів та посилення ролі позикового капіталу у політиці фінансування ПрАТ «МЗМВ «Оскар». Однак слід акцентувати увагу, що динамічність і непередбачуваність ринкового середовища, в якому функціонують вітчизняні підприємства, зокрема, виробничої сфери, змушує їх керівництво постійно переглядати показники фінансових планів та вносити корективи, залежно від змін поточної ситуації на ринку. Тому вкрай необхідним стає формування дієвої системи фінансового моніторингу у контексті провадження фінансового планування підприємств з використанням прогресивних технологій, методичного інструментарію і залученням висококваліфікованого управлінського персоналу.

ВИСНОВКИ

В ході проведених досліджень встановлено, що погляди більшості економістів на визначення поняття фінансового планування можна об’єднати у дві групи: у першій інтерпретують його як управлінський процес, визначений кількісними і якісними параметрами механізму реалізації планових показників; в другій – як документ (план) у вигляді балансу доходів та витрат, або капіталу і напрямів його вкладання, що мають бути взаємоузгодженими. Враховуючи обидва підходи, уточнено зміст економічної категорії «фінансове планування» як науково обґрунтованого процесу послідовної розробки фінансових планів, різних за змістом і терміном дії, та підготовки на їх основі відповідних управлінських рішень, які прямо чи опосередковано впливають на різні аспекти фінансової діяльності підприємства та відповідають його стратегічним цілям у майбутніх періодах.

Організація повноцінної системи фінансового планування підприємств забезпечується реалізацією ряду принципів, серед яких основна увага зосереджена на принципах єдності (холізму), гнучкості, безперервності, участі, точності, альтернативності, ефективності, наукової обґрунтованості, інтегрованості – загальні, а також принципах стратегічної орієнтації, забезпечення фінансової гнучкості, платоспроможності, фінансової стійкості, мінімізації фінансових ризиків – спеціальні.

Виокремлено чотири типи підприємницьких структур – новостворені, діючі, державні підприємства та підприємства з часткою іноземного капіталу в статутному фонді, щодо яких впровадження фінансового планування є вкрай необхідним, а для деяких, як наприклад, державних, – обов’язковим.

Спираючись на вивчення ролі фінансового планування у дотриманні та виконанні фінансових положень підприємства в економічних літературних джерелах, розглянуто черговість вирішення окремих фінансових завдань у розрізі трьох його підсистем – стратегічної, поточної і оперативної, кожній з яких властиві форми фінансових планів, часові межі, цільова спрямованість.

Сформовано перелік поширених в управлінський практиці методів фінансового планування, до якого потрапили: нормативний, балансовий, розрахунково-аналітичний, метод оптимізації планових рішень, грошових потоків, «відсотку від продажу», економіко-математичного моделювання, надано їх детальну характеристику з огляду на позитивні якості, недоліки та адаптованість до певних сфер використання.

Досліджено особливості і доведено необхідність використання на вітчизняних підприємствах прогресивної технології фінансового планування, а саме: бюджетування, яка на відміну від фінансового планування загалом, зорієнтована на фіксацію та координацію планових показників тільки у короткостроковому періоді. Встановлено, що методологія бюджетування залежить від конкретного виду бюджету, які класифікуються за різноманітними ознаками, специфіки діяльності підприємства, а доцільність його впровадження обумовлена беззаперечними перевагами.

В другому розділі бакалаврської роботи проведено змістовний аналіз результатів виробничо-господарської діяльності інноваційного лідера галузі виробництва мінеральних вод в Україні – ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» за період 2010 – 2012 рр. В ході досліджень встановлено, що підприємство періодично нарощує масштаби абсолютної прибутковості, а більшість показників його рентабельності відзначаються достатньо високими, порівняно із середніми по галузі, значеннями і приростом наприкінець періоду, що аналізується.

Не менш сприятлива динаміка відбувається із показниками оборотності капіталу підприємства в цілому і його окремих складових елементів, що свідчить про інтенсифікацію ділових відносин із бізнес-партнерами, постачальниками, іншими контрагентами, про посилення розрахунково-платіжної дисципліни та довіру споживачів до продукції заводу, обсяги реалізації якої стрімко зростають.

Натомість негативною динамікою характеризуються показники оцінки майнового стану та ліквідності ПрАТ «МЗМВ «Оскар»: перше означає, що суттєво погіршується виробнича база підприємства та потребують оновлення основі виробничі фонди, здіяні у виробництві; друге – про невисоку здатність підприємства покривати свої зобов’язання з різними строками повернення боргів перед кредиторами наявними оборотними коштами (мається на увазі поточними).

Ситуація щодо фінансової стійкості заводу неоднозначна: з одного боку, щорічно скорочується розмір власних оборотних коштів та, відповідно, тип фінансової стійкості підприємства суттєво віддаляється від абсолютного; з іншого, ПрАТ «МЗМВ «Оскар» продовж трьох років систематично нарощує власні джерела фінансування, тобто знижується рівень його залежності від фінансових асигнувань кредиторів та інвесторів.

В третьому розділі бакалаврської роботи для підвищення ефективності і точності фінансового планування підприємства запропоновано використання методу економіко-математичного моделювання. З його допомогою побудовано регресійну модель залежності чистого доходу від реалізації продукції (товарі, робіт, послуг) заводу та двох-показників факторів – собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та коефіцієнта структури активів. Перевірка моделі на адекватність, статистичну значимість і щільність зв’язку довела її практичну орієнтацію, а математичний апарат трендового аналізу дозволив спрогнозувати динаміку результативного показника на плановий період за трьома сценаріями ринкової ситуації – найбільш реальним, оптимістичним і песимістичним.

З метою встановлення тенденцій розвитку фінансового стану ПрАТ «МЗМВ «Оскар» у плановому періоді прогнозні показники використано для потреб фінансового планування методом «відсотку від продажу», балансовим методом, методом оптимізації планових рішень, оперування якими дозволило скласти плановий звіт про фінансові результати та плановий баланс підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Акофф Рассел Л. Планирование будущего корпорации / [Ред. Д.В.Павлов ; Пер. с англ. В.А. Бирюков, М.М. Крейсберг]. – М. : Сирин, 2002. – 255 с.
  2. Ареф’єва О.В. Планування економічної безпеки підприємств / О.В. Ареф’єва, Т.Б. Кузенко. – К. : Вид – во Європ. ун-ту, 2005. – 170 с.
  3. Базецька Г.І. Фінанси підприємства : планування та виробництво у виробничій сфері : [навч. посіб.] / Г.І. Базецька, Л.Г. Суботовська, Ю.В. Ткаченко ; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х. : ХНАМГ, 2012. – 292 с.
  4. Бараз В.Р. Корреляционно-регрессионный анализ связи показателей коммерческой деятельности с использованием программы Excel: [учебное пособие] / В.Р. Бараз. – Екатеринбург: ГОУ ВПО «УГТУ-УПИ», 2005. – 102 с.
  5. Бердар М.М. Фінанси підприємств : [Навч. посіб.] / М.М. Бердар. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 352 с.
  6. Біла О.Г. Фінансове планування і прогнозування : Навч.-метод. посіб. для самостійного вивч. дисципліни / О.Г. Біла. – Укоопспілка. Львів. комерц. акад.., 2006. – 103 с.
  7. Білик М.Д. Основи бюджетування : навч. посіб. / [М. Д. Білик, Р. І. Заворотній, Л. І. Данілова та ін.] ; кер. кол. авт. і наук. ред. д-р екон. наук, проф. М. Д. Білик. – К. : КНЕУ, 2009. – 454 с.
  8. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами / И.А. Бланк. – К. : МП «ИТЕМ лтд» : СП «АДЕФ-Украина», 1996. – 534 с.
  9. Брейли Р. Принципы корпоративных финансов : [Учебник] / Р. Брейли, С. Майерс ; [Пер. с англ., науч. ред. Н.Н.Барышниковой]. – 2-е изд. – М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2004. – 977 с.
  10. Бугай В.З. Аспекти бюджетування в управлінні господарською діяльністю на підприємстві / В.З. Бугай, А.В. Бугай, Ю.Ю. Ренгевич // Вісник Запорізького національного університету. Економічні науки. – 2010. – №4(8). – С. 10 – 16.
  11. Бюджетування як система забезпечення інноваційного розвитку підприємства : [монографія] / С.А. Ткаченко, О.М. Потишняк, О.О. Артеменко, С.О. Заїка ; за ред. С.А. Ткаченко, О.М. Потишняк. – Харків : Вид-во «Міськдрук», 2012. – 160 с.
  12. Бюджетирование : шаг за шагом / [Е.Ю. Добровольский, Б.М. Карабанов, П.С. Боровков и др.] ; [Гл. ред. Е.В. Строганова]. – СПб. : Питер, 2006. – 448 с.
  13. Віноградарська О.М. Менеджмент : [навч. посіб.] / О.М. Віноградарська, Н.С. Віноградарська, В.С. Шевченко. – Харків : ХНАМГ, 2008. – 160 с.
  14. Власова Н.О. Фінанси підприємств : [Навчальний посібник] / Н.О. Власова, О.А. Круглова, Л.І. Безгінова. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 271 с.
  15. Вовк В.М. Планування як важливий елемент системи фінансового менеджменту на підприємстві / В.М. Вовк, М.В. Ліп’яніна // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону : фінансова політика та інвестиції : зб. наук. пр. – Випуск ХVІ. – №1. – К. : СЕУ / Рівне : НУВГП, 2010. – С. 168 – 178.
  16. Воробьев Ю.Н. Финансовый менеджмент : [учебное пособие] / Ю.Н. Воробьев. – Симферополь : НАПКС, 2007. – 632 с.
  17. Гладких Д. Особливості планування доходів та витрат / Д. Гладких // Вісник НБУ. – 2008. – №1. – С. 6 – 8.
  18. Голов С.Ф. Методи бюджетного планування / С.Ф. Голов // Фінанси України. – 2010. – №12. – С. 37 – 46.
  19. Догадайло Я.В. Удосконалення бюджетування як управлінської технології / Я. В. Догадайло // Економіка транспортного комплексу : Збірник наукових праць. – Харків : Видавництво ХНАДУ. – 2010. – Вип. 17. – С. 18–25.
  20. Долгополова О.В. Складові елементи системи бюджетування на підприємстві / О.В. Долгополова // Вісник соціально-економічних досліджень : Збірник наукових праць. – 2009. – №35. – С. 185 – 189.
  21. Задерецька Р.І. Теоретичні основи застосування бюджетування залучення коштів на підприємстві / Р. І. Задерецька // Сучасні проблеми економіки і менеджменту. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2011. – С. 608 – 610.
  22. Ілляшенко Т.О. Бюджетування як напрямок удосконалення системи управління діяльністю підприємств / Т.О. Ілляшенко, К.В. Ілляшенко, М.В. Скобенко // Вісник СумДУ. Серія «Економіка». – 2012. – №3. – С. 36 – 44.
  23. Калініна О.М. Етапи розробки і впровадження бюджетування / О.М. Калініна // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі : проблеми теорії та практики. – 2010. – №1(9). – С. 57 – 64.
  24. Квасницька Р.С. Бюджетування в системі фінансового управління підприємством / Р.С. Квасницька, В.І. Волошина, Ю.В. Чубенко // Економічні науки. – № 151. – 2009. – С. 96 – 102.
  25. Кірсанова Т.О. Проблеми та перспективи фінансового планування на підприємстві / Т.О. Кірсанова, Н.А. Дьяченко // Вісник СумДУ. Серія «Економіка». – 2011. – №4. – С. 48 – 57.
  26. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент / В.В. Ковалев. – М. : Финансы и статистика, 2003. – 767 с.
  27. Колиснык М. Финансы : Стратегии, с которыми побеждают / М. Колиснык. – К. : Изд. Дом «Максимум», 2006. – 332 с.
  28. Коптева Е.П. Финансовый механизм стоимостно-ориентированной финансовой политики предприятия / Е. П. Коптева // Материалы II междунар. науч. конф. «Проблемы современной экономики» (Челябинск, октябрь 2012 г.). – Челябинск : Два комсомольца, 2012. – С. 100 – 104.
  29. Коркун Д. Бюджетування у системі фінансового планування підприємства / Д. Коркун // Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. – Вип. 19. – С. 330 – 334.
  30. Крамаренко Г.О. Фінансовий менеджмент : [Підручник] / Г.О. Крамаренко, О.Є. Чорна. – Київ : Центр учбової літератури, 2009. – 520 с.
  31. Кудинов А. Финансовое планирование деятельности предприятия / А. Кудинов // Директор. – 2009. – №4. – С. 42 – 47.
  32. Кузьмін О.Є. Бюджетування на підприємстві : [навч. посіб. для студ. вузів] / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник. – К. : Кондор, 2008. – 312 с.
  33. Куцик П.О. Бюджетування як основна складова оперативного планування та фінансового контролінгу вищих навчальних закладів / П.О. Куцик // Зб. наук. пр. «Економічні науки». Серія «Облік і фінанси». – Луцьк : ЛНТУ, 2010. – Вип. 7(25). – Ч. 2.С. 192 – 201.
  34. Лапач С.Н. Статистика в науке и бизнесе / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. – К.: МОРИОН, 2002. – 640 с.
  35. Левченко Л.О. Огляд методів прогнозування фінансового стану підприємства на основі економетричних моделей / Л.О. Левченко, Д.С. Бєлова // Збірник Київського національного університету будівництва і архітектури: Управління розвитком складних систем. – 2013. – №14. – с.164 – 169.
  36. Лисенко М.С. Фінансове планування як основа забезпечення фінансової безпеки підприємств / М.С. Лисенко // Науково-технічна інформація. – 2009. – №4. – С. 15 – 18.
  37. Литвин Ю.О. Фінансове планування на підприємствах в сучасних умовах / Ю.О. Литвин, В.І. Матвійчук // Актуальні проблеми розвитку фінансово-кредитної системи України. – Донецьк, ДонНТУ, 2009. – №4. – С. 67 – 85.
  38. Львіцина С.А. Фінансове планування на будівельному підприємстві / С.А. Львіцина // Економіка та держава. – 2011. – №1. – С. 79 – 84.
  39. Мазур И. И. Эффективный менеджмент : учеб. пособие для студ., обуч. по спец. «Менеджмент организации» / Мазур И. И., Шапиро В. Д., Ольдерогге Н. Г. ; под общ. ред. И. И. Мазура. – М. : Высшая школа, 2003. – 555 с.
  40. Макаровська Т.П. Економіка підприємства : [Навч. посіб.] / Т.П. Макаровська. – К. : МАУП, 2008. – 384 с.
  41. Макарук Ф.Ф. Бюджетування у системі контролю діяльності підприємства : теоретичний аспект / Ф.Ф. Макарук // Проблеми теорії і методології бухгалтерського обліку : міжнар. зб. наук. праць / [ред. кол. : Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, Н.М. Малюга та ін.]. – Житомир : ЖДТУ, 2010. – №3(18). – С. 212 – 217.
  42. Малишенко К.А. Фінансове планування на підприємстві: шляхи його удосконалення / К.А. Малишенко, О.С. Бондаренко // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – №3, Т. 1. – С. 119 – 122.
  43. Марцин В.П. Планування як основна складова процесу фінансової діяльності / В.П. Марцин // Фінанси України. – 2008. – №4. – С. 23 – 31.
  44. Математичні методи в економіці: [навчальний посібник] / [І.С. Благун, В.П. Кічор, Р.В. Фещур, С.Й. Воробець]; за ред. В.П. Кічора. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – 264 с.
  45. Математические методы моделирования экономических систем: учеб. пособие [для студентов вузов по спец. «Финансы и кредит», «Бух. учет, анализ и аудит», «Мировая экономика»] / Е.В. Бережная, В.И. Бережной. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 430 с.
  46. Міньковська М.В. Аспекти бюджетування : переваги та недоліки, успіхи та помилки / М.В. Міньковська, Ю.О. Виноградова // Економіка. – 2008. – №36(2). – С. 197 – 202.
  47. Молвинский А. Типичные ошибки при построении систем бюджетирования / А. Молвинский // Финансовый директор. – 2008. – №6. – С. 110 – 115.
  48. Недільська Л.В. Планування обсягів фінансових ресурсів та їх використання сільськогосподарськими підприємствами / Л.В. Недільська // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. – 2011. – №2(29), Т.2. – С. 407 – 416.
  49. Недосекин А.О. Модели и методы финансового планирования / А.О. Недосекин, З.И. Абдуллаева. – СПб. : Изд-во Политехн. ун-та, 2013. – 176 с.
  50. Непочатенко О.О. Фінанси підприємств : [підручник] / О.О. Непочатенко, Н.Ю. Мельничук. – К. : «Центр учбової літератури», 2013. – 504 с.
  51. Оганісян М.О. Економічні підходи визначення потреби підприємства у фінансовому плануванні / М.О. Оганісян // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – №3, Т.1. – С. 140 – 143.
  52. Онисько С.М. Фінанси підприємств : [Підручник] / С.М. Онисько, П.М. Марич. – 2009. – 367 с.
  53. Панасенко О.В. Вдосконалення фінансового планування на підприємствах // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №7. – С. 219 – 227.
  54. Партин Г.О. Бюджетування у системі управління витратами підприємства / Г.О. Партин // Фінанси України. – 2009. – №5. – С. 50 – 53.
  55. Петрова Ю.А. Экономика предприятия : [Електронний ресурс] / Ю.А Петрова. – Режим доступу : http://be5.biz/ekonomika/epua/72.htm. – Назва з екрану.
  56. Пінчук Ю. Увага! Неефективний бюджет! / Ю. Пінчук // Фінансовий директор. – 2008. – №1. – С. 10 – 14.
  57. Роговий А.В. Фінансове планування як функція менеджменту підприємства / А.В. Роговий // Науковий вісник ЧДІЕУ. – 2009. – №2(3). – С. 120 – 127.
  58. Савчук В.П. Управление финансами предприятия / В.П. Савчук. – М. : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2005. – 480 с.
  59. Семенов Г.А. Фінансове планування і управління на підприємствах : [навчальний посібник] / Г.А. Семенов, В.З. Бугай, А.Г. Семенов, А.В. Бугай. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 432 с.
  60. Сіренко Н.М. Фінансове планування – складова сталого розвитку підприємства / Н.М. Сіренко, А.В. Бурковська, О.О. Бузнік // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. – 2011. – Вип. 3, Т.2. – С. 214 – 217.
  61. Ситник Г. В. Принципи фінансового планування та його роль у забезпеченні збалансованого фінансового розвитку підприємства / Г.В. Ситник // Інноваційна економіка. – 2011. – №5. – С. 76 – 78.
  62. Степура В.В. Концептуальні основи інтегрованого фінансового планування / В.В. Степура // Науковий вісник : Фінанси, банки, інвестиції. – 2013. – №3. – С. 32 – 37.
  63. Стецюк П.А. Стратегічне планування формування та використання фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств / П.А. Стецюк // Вісник Університету банківської справи НБУ. – 2010. – №1. – С. 98 – 102.
  64. Сюркало Б. І. Методологія ефективного фінансового планування [Електронний ресурс] / Б. І. Сюркало, Г. М. Шамота // Ефективна економіка. – 2012. – № 1. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua. – Назва з екрану.
  65. Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємства : [Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти] / Г.М. Тарасюк, Л.І. Шваб. – 2-е вид. – К. : Каравела, 2005. – 311 с.
  66. Ткаченко Н.В. Прагматика і проблематика впровадження програмно-цільового методу в бюджетний процес / Н.В. Ткаченко // Фінансовий простір. – 2013. – №3(11). – С. 78 – 84.
  67. Управленческий учет / Аткинсон Э.А., Банкер Р.Д., Каплан Р.С., Янг М.С. ; [Пер. с англ. А.Д. Рахубовского; Д.А. Рахубовской ; Под ред. А.Д. Рахубовского]. – 3-е изд. – М. ; СПб. ; К. : Изд. дом «Вильямс», 2005. – 878 с.
  68. Фінанси підприємств у схемах і таблицях : [практикум] : у 2-х ч. / Держаний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України» ; [уклад. : Л.Л. Гриценко, О.В. Дейнека, І.М. Крайніков]. – Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2012. – Ч. 2. – 212 с.
  69. Фінанси підприємства : [підручник] / [Лігоненко Л.О., Гуляєва Н.М., Гринюк Н.А. та ін.] ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. торг.-екон. ун-т. – К., 2007. – 490 с.
  70. Фінансовий менеджмент : Навч. посіб. / [Момот Т.В., Безугла Т.О., Кадничанський М.В., Чалий І.Г.] / За ред. Момот Т.В. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 712 с.
  71. Фінансовий менеджмент у схемах і таблицях / [Квач Я.П., Орлов В.М., Орлова О.В., Толкачова Г.В.] ; за ред. д.е.н., проф. В.М. Орлова. – Одеса : ОНАЗ, 2012. – 87 с.
  72. Финансовое планирование и контроль / Под ред. М.А. Поукока, А.Х. Тейлора ; [Пер. с англ. А.Г. Пивовара]. – 2-е изд. – М. : ИНФРА-М, 1996. – 479 с.
  73. Финансовый менеджмент : теория и практика : Учебник / [Стоянова Е.С., Балабанов И.Т., Бланк И.А. и др.] / Под ред. Е.С. Стояновой. – 5-е изд., перераб. и доп. – М. : Изд-во «Перспектива», 2003. – 656 с.
  74. Хруцкий В.Е. Внутрифирменное бюджетирование : настольная книга по постановке финансового планирования / В.Е. Хруцкий, Т.В. Сизова, В.В. Гамаюнов – М. : Финансы и статистика, 2006. – 464 с.
  75. Ченг Ф. Ли. Финансы корпорацій : теория, методы и практика : Учеб. для вузов / Ченг Ф. Ли, Джозеф И. Финнерти ; [Пер. с англ. Б.С.Пинскер]. – М. : ИНФРА-М, 2000. – 685 с.
  76. Шаховская Л.С. Бюджетирование : теория и практика : [учебное пособие] / Л.С. Шаховская, В.В. Хохлов, О.Г. Кулакова. – М. : КНОРУС, 2009. – 400 с.
  77. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства : [Навч. посіб.] / Л.А. Швайка. – Львів : «Новий світ-2000», 2007. – 268 с.
  78. Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент : [Підручник] / В.М. Шелудько. – К. : Знання, 2006. – 439 с.
  79. Шим Джай К. Основы коммерческого бюджетирования / К. Джай Шим, Дж. Сигел. – Спб. : Бизнес. Микро, 2009. – 474 с.
  80. Needles B.E. Managerial Accounting / B.E. Needles, M. Powers, S.K. Mills, H.R. Anderson, [5th ed.]. – Boston N.-Y. : Houghton Mifflin Company, 1999. – 603 p.
  81. Roney Curtis W. Intersections of Strategic Planning and Futures Studies: Methodological Complementarities // Journal of Futures Studies, November 2010, 15(2): рр. 71 – 100.

РОЗРОБКА ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ ПрАТ «МОРШИНСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ВОД «ОСКАР»