Нагляд прокурора за додержанням вимог закону при прийомі, реєстрації та вирішенні заяв, повідомлень та іншої інформації про вчинені або ті, що готуються, злочини

PAGE 28

Предмет і об'єкт прокурорського нагляду за додержанням законів при прийманні, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про злочини.

П Л А Н Л Е К Ц І Ї

Тема 3. Нагляд прокурора за додержанням вимог закону при прийомі, реєстрації та вирішенні заяв, повідомлень та іншої інформації про вчинені або ті, що готуються, злочини.

В С Т У П

1. Предмету і об'єкт прокурорського нагляду за додержанням законів при прийманні, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про злочини.

2. Правові підстави і завдання прокурорського нагляду за додержанням законів при прийманні, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про злочини.

3. Обсяг та загальна характеристика повноважень прокурора при здійсненні нагляду за законністю та обґрунтованістю приймання, реєстрації та вирішення заяв і повідомлень про злочини.

4. Методика проведення перевірок додержання вимог закону щодо прийому і реєстрації заяв, повідомлень та іншої інформації про вчинені або ті, що готуються, злочини.

5. Характеристика актів прокурорського реагування на виявлені порушення закону.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про прокуратуру" предметом нагляду за законністю є додержання законів органами дізнання, попереднього слідства й іншими органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю.

З аналізу ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", слідує, що прокурор взагалі не перевіряє зазначені в ній органи й організації, а: 1) витребовує для перевірки відповідності закону акти, що видаються цими органами; 2) або витребовує із відповідних органів і організацій матеріали й іншу інформацію про стан законності і заходи для її забезпечення. З цих міркувань правильним є визначення об'єкта прокурорського нагляду, запропонованого В.Я.Чекановим, який відзначив, що об'єктом нагляду у кримінальному судочинстві виступає діяння конкретного суб'єкта кримінально-процесуальної діяльності.

В свою чергу В.Д. Ломовський, звернув увагу на те, що прокурорська перевірка виконання закону спрямована не на виявлення правопорушення взагалі, а на вивчення, дослідження конкретних фактів порушення норм права [200, с.22]. Причому сама ця перевірка "повинна здійснюватися з огляду на забезпечення правильного й однакового застосування закону" [89, с.43]. Іншими словами, предметна діяльність прокуратури спрямована на здійснення нагляду за точним і однаковим виконанням законів усіма установами, підприємствами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

У п. 2 ст.121 Конституції України закріплена одна із функцій прокуратури - "нагляд за додержанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство".

Тобто, прокурорський нагляд за виконанням законів при прийманні, реєстрації, перевірці і вирішенні заяв і повідомлень про злочини є складовою частиною нагляду за виконанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство.

До системи органів, які проводять приймання і реєстрацію повідомлень про злочини відносяться органи і підрозділи, що вказані в ст.ст. 101-102 КПК; ст. 5 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність"; ст. 5 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організаційною злочинністю"; ст. 4 Закону України "Про боротьбу з корупцією". При цьому останнім часом існує тенденція до розширення кола органів, наділених функціями приймання, реєстрації, перевірки і вирішення заяв і повідомлень про злочини.

Найбільш проблемними в теорії прокурорського нагляду за додержанням законів при прийманні, реєстрації і вирішень заяв і повідомлень про злочини є невирішені до цього часу питання щодо:

відсутності сталого понятійного апарату,

недостатньої апробованості методик перевірки органів внутрішніх справ та інших уповноважених органів в аналізованій сфері діяльності,

незадовільної правовій регламентації об'єкта і предмета прокурорського нагляду.

На даний час у кримінально-процесуальному законі потрібно, насамперед, визначити саме поняття заяви і повідомлення про злочини і події, джерела їх отримання, допустимість їх використання в якості підстав для порушення кримінальних справ, а також загальні положення про їх приймання, реєстрацію і вирішення.

Разом з тим, незважаючи на вказані проблеми законотворчого характеру, можна констатувати, що предметом нагляду в цій галузі є встановлений законом порядок вирішення заяв і повідомлень про злочини, здійснення оперативно-пошукових заходів і проведення розслідування, а також законність прийнятих цими органами рішень. Вказаний порядок безпосередньо регламентований в кримінально-процесуальному законі.

Так, ст. 95 КПК України передбачає обов'язок усіх посадових осіб і органів, що ведуть процес, приймати передбачені ст. 94 КПК України джерела інформації про вчинені чи підготовлювані злочини і, керуючись ст. 97 КПК України, приймати на цій підставі відповідні рішення: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити їх за належністю.

Крім того, у ст.ст. 4 та 99 КПК України прямо вказано на необхідність проведення перевірки джерел інформації про злочини, за результатами якої обов‘язково повинно бути прийнято одне із рішень: у кожному випадку виявлення ознак злочину – порушити кримінальну справу, а при відсутності підстав для цього відмовити у її порушенні.

Також при проведенні перевірки, передбаченої ч. 4 ст. 97 КПК України, уповноважені службові особи повинні встановити чи немає обставин, передбачених ст. 6 КПК України, які взагалі виключають провадження в кримінальній справі, а у випадку виявлення у діянні особи ознаки адміністративного правопорушення, вони зобов'язані направити відповідні матеріали органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про таке правопорушення.

Відповідно до ст. 23-1 КПК України (Подання органу дізнання, слідчого, прокурора в кримінальній справі) орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши під час проведення перевірки у порядку ст. 97 КПК України причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, а в діянні особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, чи в діяннях інших осіб ознаки дисциплінарного правопорушення або матеріальної відповідальності, також зобов’язані внести у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов, у якому порушити питання про притягнення цих осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності.

Отже і приймання і вирішення названих джерел інформації є предметом прокурорського нагляду.

Сумніви виникають лише у зв'язку з обговоренням питання про реєстрацію заяв, повідомлень, так само як і інших джерел інформації про злочин, оскільки в розділі другому КПК мова про це не йде, а сам порядок такої реєстрації регулюється відомчими або міжвідомчими нормативними актами. При цьому, А. Р. Михайленко зазначав, що відсутність тих або інших законів у сфері суспільних відносин робить прокурорський нагляд безпредметним.

Разом з тим, законність реєстрації заяв і повідомлень про злочини є предметом прокурорського нагляду, оскільки наприклад в п. 3 ст. 10 Закону "Про міліцію", йдеться про зобов’язання посадових осіб даного відомства здійснювати реєстрації заяв і повідомлень про злочини.

Таким чином, предметом прокурорського нагляду є не тільки приймання і вирішення названих джерел, але і порядок їхньої реєстрації, передбачений законом.

Разом з тим, звертаю Вашу увагу на те, що додержання відомчих інструкцій, постанов, наказів МВС та інших правоохоронних органів, із питань прийняття заяв і повідомлень про злочини, їх обліку, реєстраційних формах, порядку і методах контролю і т.д. не входить до предмету нагляду. Проте невиконання (порушення) установленого відомчими нормативними актами порядку обліку і реєстрації заяв і повідомлень про злочини призводить до порушень закону й утруднює вирішення завдань кримінального судочинства. Тому відхилення від їхнього додержання повинно розглядатися прокурором як одна з умов, що сприяють порушенням закону уповноваженими посадовими особами цих органів.

Таким чином, об'єктом прокурорського нагляду за додержанням законів про приймання, реєстрацію, облік і розгляд заяв і повідомлень про вчинені чи підготовлювані злочини (ст. ст. 94-98 КПК) є діяльність:

1) органів кримінальної і спеціальної міліції, що зобов'язані приймати і реєструвати заяви і повідомлення про злочини й адміністративні правопорушення, а також своєчасно приймати по ним відповідні рішення (пункт 3 ст. 10 Закону України "Про міліцію");

2) органів податкової міліції, які у зв'язку з покладеними на них завданнями приймають і реєструють заяви і повідомлення і іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснюють в установленому порядку їхню перевірку і приймають щодо них передбачені законом рішення (пункт 1 ст. 21 Закону України "Про державну податкову службу в Україні");

3) органів Служби безпеки України, які у відповідності зі своїми завданнями зобов'язані виявляти, присікти і розкривати злочини, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України; проводити дізнання і слідство по цих справах; розшукувати осіб, що переховуються в зв'язку із скоєнням зазначених злочинів, (пункт 3 ст. 24 Закону України "Про Службу безпеки України");

4) органи прикордонної служби (Державна прикордонна служба України), які проводять дізнання у справах про порушення державного кордону України, здійснюють оперативно-розшукову діяльність, організовують запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення, припинення, проведення дізнання, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення відповідно до чинного законодавства (ч 1 ст. 2, п. 5 ст. 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України");

5) митні органи (Державна митна служба України), які, є органами дізнання у справах про контрабанду (ст. 102 Митного кодексу України);

6) органи державного пожежного нагляду, які відповідно до покладених на них завдань, проводять згідно з чинним законодавством перевірки і дізнання за повідомленнями та заявами про злочини, пов'язані з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки ( ч. 1 ст. 7 Закону України "Про пожежну безпеку");

Об'єктом прокурорського нагляду за додержанням законів при прийманні, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про злочини виступають також і інші органи, які ведуть боротьбу зі злочинністю, зокрема: спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю; оперативно-розшукові підрозділи Державної автомобільної інспекції; оперативно-режимні підрозділи місць позбавлення волі; підрозділи оперативного забезпечення охорони Управління державної охорони України. До числа об'єктів прокурорського нагляду в аналізованій нами сфері варто віднести командирів військових частин, підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, капітанів морських суден, що знаходяться в дальньому плаванні, органи досудового слідства.

Як уже відзначалося, нагляд в аналізованій сфері діяльності є складовою частиною нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. Це випливає з того, що практично у всіх чинних законах у сфері боротьби зі злочинністю, у тому числі організованою, законодавець формулює предмет прокурорського нагляду як «додержання», «виконання», «дотримання» або «застосування» законів. Це не тотожні поняття, але вони є взаємодоповнюючими. Ми маємо виходити з конституційного визначення ”додержання” законів.

Таким чином, предметом прокурорського нагляду за додержанням законів при прийманні, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про злочини є додержання органами дізнання (ст.101 КПК), підрозділами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність (ст. 5 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність"), органами попереднього слідства (ст.102 КПК) установленого законом порядку (процедури) приймання, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про вчинені чи підготовлювані злочини, у тому числі і по справах, що не підлягають їхньому віданню [1].

Нагляд за правильністю, законністю й обґрунтованістю прийняття,

[1] Етимологічне значення слова “відання” – це сфера діяльності чого-небудь. Деякі науковці та практики вкладають у термін “відання” такий же зміст, як і в термін “підслідність” (ст. 112 КПК), тобто вбачають у них тотожність. Точка зору щодо ототожнення цих понять викладена в багатьох коментарях до ст. 101 КПК України і до відповідних статей КПК інших країн СНД та Балтії, а також в деяких посібниках і підручниках з кримінального процесу.

реєстрації і вирішенню заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, займає важливе місце в системі прокурорського нагляду. Від того, наскільки швидко і законно будуть вирішені всі заяви і повідомлення про злочини, у значній мірі залежить успішне розкриття і розслідування злочинів.

Виходячи зі змісту ст. 97 КПК, статтю 29 Закону України "Про прокуратуру" варто доповнити словами "приймання, реєстрації і вирішення заяв і повідомлень про вчинені чи підготовлювані злочини".

Коли сутність предмета і об'єкта прокурорського нагляду за додержанням законності при прийманні, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про злочини теоретично визначена й обґрунтована, з'явилася можливість виділити ціль і завдання прокурорського нагляду в даному напрямку. Це є важливим. Використовуючи владно-розпорядницькі повноваження, прокурор при здійсненні нагляду зобов'язаний виконувати завдання, що постають перед ним у цій галузі нагляду.

Правові підстави і завдання прокурорського нагляду за додержанням законів при прийманні, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про злочини.

Стаття 4 Закону України "Про прокуратуру" регламентує "завдання прокурорського нагляду". Відповідно до ст. 29 Закону України "Про прокуратуру" нагляд за законністю в діяльності органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю має одним із своїх завдань виконання цими органами вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин, результатом роботи яких повинен бути таким, щоб жодний злочин не залишався б нерозкритим і жодна особа, що його що вчинила, не уникнула б встановленої законом відповідальності

Важливе місце в забезпеченні невідворотності відповідальності займає саме додержання законності при прийманні, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про вчинені чи підготовлювані злочини. Це входить в обов'язок органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю, і які не мають права відмовляти в їх прийнятті на тій підставі, що справа не підлягає їх віданню (ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу).

Здійснюючи нагляд за виконанням вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв і повідомлень про злочини, (пункт 2 ст. 227 КПК), прокурор повинен виявляти і припиняти факти неприйняття за ними необхідних рішень у строки, що встановлені законом (частина 2 ст. 97 КПК). Важливе завдання прокурора - не допускати випадків порушення або відмови в порушенні кримінальних справ, а також їх закриття на підставі одних оперативних даних. Відмова в прийманні заяв і повідомлень про злочини, укриття злочинів від обліку або несвоєчасна їх реєстрація, необґрунтована відмова в порушенні кримінальної справи або її закриття без законних на то підстав завдають істотну шкоду справі боротьби зі злочинністю.

Такі ж вимоги пред'являються до реєстрації і вирішення заяв і повідомлень про злочини і в органах прокуратури. Прокурори усіх рівнів повинні забезпечити своєчасну і повну реєстрацію заяв, повідомлень, інших джерел інформації про злочини, що надходять до органів прокуратури, прийняття по ним негайних заходів до запобігання або припинення злочину, додержання законності при їх розгляді; систематично перевіряти законність їх реєстрації, реагувати на кожний випадок прийняття незаконного і необґрунтованого рішення за заявою або повідомленням; при установленні фактів приховування від обліку заяв і повідомлень про злочини вживати заходів до покарання винних.

Таким чином, першорядне завдання прокуратури в досліджуваній нами сфері - забезпечити дієвий нагляд за додержанням вимог закону при прийманні, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про злочини шляхом припинення невиконання органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство обов'язків по порушенню кримінальних справ; тяганину у розгляді заяв і повідомлень про злочин; необґрунтовану їх передачу іншим органам; скасування необґрунтованих рішень; безумовного реагування на виявлені порушення закону з часу надходження заяви, повідомлення про злочин до прийняття остаточного рішення у справі, своєчасного поставлення питання про відповідальність винних осіб.

Тобто, прокурорський нагляд за виконанням вимог Закону при прийманні, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про злочини повинен забезпечити: а) всебічне, повне приймання органом внутрішніх справ заяв і повідомлень про злочини; б) додержання строків приймання, реєстрації і вирішення заяв і повідомлень; в) додержання порядку перевірки інформації, що надійшла, без виконання слідчих дій; г) прийняття законного й обґрунтованого рішення; д) своєчасне повідомлення зацікавлених осіб про прийняте рішення; є) забезпечення всіх прав зацікавлених осіб; є) вжиття заходів для усунення порушень Закону; ж) притягнення винних посадових осіб до різних видів відповідальності; з) створення режиму законності, що забезпечує формування у свідомості громадян зневіри у належному розгляді правоохоронними органами їх заяв; і) сприяння вирішенню завдань кримінального процесу (ст. 2 КПК України).

Під час співставлення конкретних завдань нагляду при перевірці заяв і повідомлень про злочини, які полягають у перевірці додержання строків реєстрації і вирішення заяв і повідомлень про злочини, законності й обґрунтованості провадження слідчих дій, прийнятих рішень і так далі, із завданнями нагляду, що вказані в ст. 4 Закону України "Про прокуратуру", можливо зробити висновок, що ці завдання випливають як із ст. 29 Закону "Про прокуратуру", так і зі ст. 2 КПК України. Про це свідчить той факт, що прокурорський нагляд на даному етапі, зокрема, здійснюється для того, щоб: 1) усі заяви і повідомлення про підготовлювані і вчинені злочини були зареєстровані; 2) дотримувалися строки реєстрації і вирішення заяв і повідомлень про злочини; 3) перевірка заяв і повідомлень про злочини провадилася шляхом витребування необхідних матеріалів і одержання пояснень, проте без провадження слідчих дій (крім випадків, спеціально передбачених у законі); 4) рішення, прийняті по заявах і повідомленням про злочини, були законними й обґрунтованими і про них повідомлялися особи, установи, підприємства або громадські організації, від яких надійшла заява або повідомлення, а також їм роз'яснялося їх право на оскарження прийнятого рішення; 5) приймалися заходи щодо усунення порушень, причин порушень і сприятливих їм умов при прийманні, реєстрації перевірці, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про злочини, а винні в порушенні законів посадові особи органів внутрішніх справ притягувалися до встановленої законом відповідальності; 6) забезпечувалися права і законні інтереси не тільки основних суб'єктів, що ведуть кримінальний процес, але й інших громадян, що беруть участь у цьому процесі.

Обсяг та загальна характеристика повноважень прокурора при здійсненні нагляду за законністю та обґрунтованістю приймання, реєстрації та вирішення заяв і повідомлень про злочини.

Для виконання завдань нагляду за законністю та обґрунтованістю приймання, реєстрації та вирішення заяв і повідомлень про злочини, прокурор використовує визначені форми і методи, які дають йому можливість виявити, усунути і попередити порушення законів.

Повноваження прокурорів, порядок і форма їхньої реалізації в юридичній літературі традиційно іменуються засобами прокурорського нагляду. Форми нагляду - це правові засоби реалізації прокурорських повноважень. Методи нагляду - це передбачені законом або розроблені прокурорською практикою на основі закону, даних науки і передового досвіду засоби, прийоми і шляхи реалізації повноважень прокурора.

Особливість наглядової діяльності прокурора складається в тому, що тут право виступає одночасно і як обов'язок. Отже, повноваження прокурора - це його права й обов'язки, закріплені в законі. В плані нашого дослідження - це сукупність правових норм, передбачених ст.ст. 30, 32 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 100, 227 КПК України й іншими нормами закону.

У своїй діяльності прокурор, здійснюючи нагляд на вказаному етапі кримінального процесу може застосовувати, як загальні повноваження, так і ті, що передбачені безпосередньо кримінально-процесуальним законом. До загальних повноважень прокурора, передбачених ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», відносяться, наприклад: перевірки; виклик посадових осіб і громадян і взяття від них усних або письмових пояснень з приводу порушень законів; вимоги ( у визначених законом випадках письмові) щодо подання для перевірки необхідних матеріалів, документів, рішень, розпоряджень, інструкцій та інше, застосування заходів до забезпечення у встановленому порядку відшкодування матеріального збитку, заподіяного порушеннями законів; притягнення у встановленому законом порядку правопорушників до різного роду правової відповідальності і так далі.

Разом з тим є і свої відмінності. Так, перевірки виконання законів при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів проводяться "у зв'язку із скаргами, заявами й іншими відомостями про правопорушення" (ч.2 ст.19 Закону України "Про прокуратуру"), в свою чергу перевірки ж виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і розгляд заяв і повідомлень про злочини, повинні проводитися не менш як один раз на місяць і незалежно від наявних у прокурора конкретних даних про порушення закону (п. 1 ст. 227 КПК України). Інші повноваження прокурор використовує в деяких або навіть в окремих галузях нагляду. Таке повноваження, як скасування незаконної постанови слідчого, прокурор використовує лише в одному випадку - нагляді за досудовим слідством. Але в цьому випадку прокурор не вправі застосовувати деякі інші повноваження, наприклад, протест (привести приклад коли прокурор району приніс протест на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи ОВС). А таке повноваження як припис про усунення порушень закону, прокурор може використовувати лише при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Прокурор в процесі наглядової діяльності вступає з піднаглядними органами, за якими веде нагляд, та з посадовими особами у визначені відношення, регульовані нормами права. Прокурорсько-наглядове право визначає не тільки організацію і діяльність органів прокуратури, але також пов'язану з цим діяльність інших суб'єктів прокурорсько-наглядових правовідносин. Отже, є сукупність норм права, регулюючих специфічний вид однорідних суспільних відносин, які виникають в результаті здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів при прийманні, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про злочини.

Під формами нагляду за законністю в зазначеній сфері, ми розуміємо закріплені в нині діючому законі (ст. 100, 227 КПК України) засоби (повноваження плюс порядок їх реалізації), які надані прокурору з метою забезпечення неухильного додержання органами дізнання, оперативно-розшукової діяльності і досудового слідства встановленого порядку прийому, реєстрації і розгляду заяв і повідомлень про злочини. Підтвердженням даної тези є те, що відповідно до частини 2 ст. 30 Закону України "Про прокуратуру" повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство визначаються кримінально-процесуальним законодавством.

Таким чином, форма нагляду - це те, що повинен робити прокурор, а методи нагляду - це те, яким чином або шляхом повинен він це робити. Сукупність таких методів в літературі називається методикою нагляду

В основному, форми і методи нагляду в досліджуваній нами сфері використовуються прокурором в їхній єдності - для виявлення, усунення і попередження порушень закону про прийом, реєстрацію і розгляд заяв і повідомлень про злочини.

Форми нагляду за законністю розгляду заяв і повідомлень про злочини характеризують процесуальне положення прокурора і досить точно виражають суть його діяльності в стадії дізнання і досудового слідства. Вони встановлені Законом України "Про прокуратуру", Кримінально-процесуальним кодексом і іншими нормативними актами. Виходячи з визнаного в науці і прокурорській практиці підходу можна запропонувати таку їх класифікацію форм прокурорського нагляду за додержанням законності при прийманні, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про злочини: 1) форми виявлення порушень закону; 2) форми усунення порушень закону; 3) форми попередження порушень закону і їх усунення.

Правові засоби прокурорського реагування на виявлені порушення закону при прийманні, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про злочини та шляхи підвищення їх результативності.

Встановлені кримінально-процесуальним законом і іншими нормативними актами повноваження прокурора по усуненню порушень законів при прийманні, реєстрації, перевірці та вирішенні заяв і повідомлень про злочини реалізуються як правило у формі правових актів прокурорського нагляду. Прокурор, в залежності від результатів перевірки виконання названих законів, характеру виявлених порушень, насамперед використовує повноваження, встановлені ст.ст. 100, 227 КПК України, ст. 29, 30 Закону України «Про прокуратуру»