Організація проведення та облік результатів інвентаризації

1.Проведення інвентаризації

2.Облік результатів інвентаризації

3.Матеріальна відповідальність

1.Проведення інвентаризації

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства.

Проведення інвентаризації є обов’язковим:

а) при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства;

б) перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів один раз у п’ять років;

в) при зміні матеріально відповідальних осіб;

г) при встановленні фактів крадіжок або зловживань;

д) за приписом судово-слідчих органів;

е) у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха;

є) при передачі підприємств та їх структурних підрозділів;

ж) у разі ліквідації підприємства.

У випадках, коли проведення інвентаризації є обов’язковим, інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству.У разі проведення раптових інвентаризацій всі товарно-матеріальні цінності підготовляються до інвентаризації у присутності інвентаризаційної комісії, в інших випадках- завчасно. Розпорядчим документом керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально-відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки підряд.

При інвентаризації основних засобів встановлюється, коли і за чиїм розпорядженням споруджені невраховані об’єкти, виявлені при інвентаризації, за рахунок яких джерел списані затрати на їх спорудження, з відображенням цих відомостей у протоколі засідання інвентаризаційної комісії.

Інвентаризація витрат майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат і платежів полягає в перевірці обгрунтованості залишку вказаних сум на дату інвентаризації, відповідності затвердженому розпорядчим документом керівника підприємства переліку створюваних резервів. Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що перевіряється, та однієї і тієї ж особи, яка перевіряється.

Річна інвентаризація проводиться в період з1жовтня по 1грудня,результати обліковуються в звітності не пізніше грудня/

Облік результатів інвентаризації поданий в таблиці.

Забезпечення ,створені згідно розпорядження керівника,інвентаризуються в кінці кожного звітного періоду.У пояснювальній записці до річного звіту наводяться відомості про результати проведених у звітному році інвентаризацій (Додаток).

Додаток

Зведена відомість результатів інвентаризації

Статті, що інвентаризуються	Коди синтетичних рахунків бухгалтерського обліку	Сума встановлених інвентаризацією
		Нестач	Лишків	Втрати від псування
1	2	3	4	5
1. Основні засоби
2. Нематеріальні активи
3. Виробничі запаси
4. Молодняк тварин і тварини на відгодівлі
5. МШП
6. Незавершене виробни-цтво, напівфабрикати вла-сного виробництва
7. Готова продукція, товари
8. Каса, інші грошові кошти
9. Розрахунковий, валют-ний та їнші рахунки в ба-нках
10. Фінансові вкладення
11. Інші
12. Разом

Продовження таблиці

Статті, що інвентари-зуються	Із загальної суми нестач і втрат від псування ціностей
	Зараховано за пересортицею	Списано в межах норм убутку	Віднесено на винних осіб	Списано на результати діяльності
1	7	8	9
1. Основні засоби
2. Нематеріальні активи
3. Виробничі запаси
4. Молодняк тварин і тварини на відгодівлі
5. МШП
6. Незавершене виробни-цтво, напівфабрикати вла-сного виробництва
7. Готова продукція, товари
8. Каса, інші грошові кошти
9. Розрахунковий, валют-ний та їнші рахунки в ба-нках
10. Фінансові вкладення
11. Інші
12. Разом

Розмір збитків від розкрадання, нестачі визначається за балансовою вартістю цінностей (з урахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Мінстат, відповідного розміру податку на добавлену вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [(Бв – А) х Іінф. + ПДВ + Азб],

де Рз – розмір збитків; Бв – балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання; А – амортизаційні відрахування; Іінф. – загальний індекс інфляції; ПДВ – розмір податку на додану вартість (у карбованцях); Азб – розмір акцизного збору.

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншоїпродукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчене, визначається виходячи їз собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію їз застосуванням коефіцієнта 2.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта:

а) 5 – до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів, встановленої законодавством;

б) 50 до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством.

Із сум, стягнутих відповідно до цього порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, організації, залишок коштів перераховується до Дердавного бюджету України.

2.Облік результатів інвентаризації

1.Надлишок при інвентаризації Дт201,202,301...-Кт719.

2.Списання недостачі в межах норм:

2.1.Матеріалів,комплектуючих,запчастин Дт91,92,93,94-Кт201,203,207.

2.2.Готової продукції Дт901-Кт26.

2.3.Товарів Дт902-Кт281.

2.4.Віднесення на витрати суми ПДВ по цінностях,яких не вистачає Дт947-Кт641.

3.Списана недостача ТМЦ понад норм на витрати:

3.1.Списання по балансовій вартості Дт947-Кт201,203,207,281...

3.2.Відновлення ПДВ ьДт947-Кт641.

4.Урахування вартості списаних ТМЦ на позабалансових рахунках:

Дт072-за обліковими цінами.

5.Встановлена винна особа:

5.1.Віднесена недостача на винну особу за обліковими цінами Дт375-Кт716-А.

5.2.Списана вартість ТМЦ з позабалансового обліку ----Кт072.

5.3.Віднесена недостача на винну особу в розмірі різниці у вартості між оцінкою згідно Порядку та обліковими цінами Дт375-Кт716-В;Дт716-Кт641-ПДВ у вартості компенсації та інші платежі до бюджету.

5.4.Компенсація недостачі винною особою Дт301,201,281..-Кт375-(А+В).

5.5.Віднесення відшкодування раніше списаних активів на фінансовий результат

Дт716-Кт791-А.

3.Матеріальна відповідальність

Матеріальна відповідальність працівників: правові аспекти, бухгалтерський та податковий облік.

Загальні підстави й умови матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, визначені главою IX КЗпП «Гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації». Відповідно до положень КЗпП, матеріальна відповідальність поділяється на повну або обмежену. Нагадаємо основні моменти кожного виду відповідальності.

Повна матеріальна відповідальність

Повна матеріальна відповідальність поділяється на індивідуальну та колективну (бригадну). Положеннями статті 134 КЗпП визначено, що однією з умов повної матеріальної індивідуальної відповідальності є наявність письмової угоди про це між працівником та роботодавцем.

Умови колективної (бригадної) матеріальної відповідальності визначає стаття 1352 КЗпП. Відповідно до цієї статті, при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов'язаних зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника й укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може бути запроваджена колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.

Обмежена матеріальна відповідальність працівників

Відповідно до статті 132 КЗпП, працівники, з вини яких заподіяно шкоду підприємству, установі, організації при виконанні своїх трудових обов'язків, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку. Якщо межі матеріальної відповідальності були передбачені трудовим контрактом, укладеним з працівником, то матеріальна відповідальність покладається на працівника відповідно до контракту. Відповідно до статті 133 КЗпП, обмежену матеріальну відповідальність несуть і працівники, і керівники підприємства:

1) працівники — у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше їхнього середньомісячного заробітку — за зіпсуття або знищення через недбалість ТМЦ, у тому числі при їх виготовленні. У такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість виданих підприємством працівникові в користування інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів;

2) керівники та їх заступники (в тім числі й керівники структурних підрозділів та їх заступники) — у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше їхнього середньомісячного заробітку, якщо шкоду підприємству заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випуску недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чи грошових цінностей..

Визначення розміру та порядок відшкодування шкоди

Розмір шкоди підприємство визначає самостійно. Стаття 1353КЗпП передбачає, що розмір заподіяної підприємству шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зношення згідно з установленими нормами.

Згідно зі статтею 136 КЗпП, покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середньомісячного заробітку, здійснюється за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпорядження власника або уповноваженого ним органу повинно бути видане-не пізніше двох тижнів з дня виявлення завданого працівником збитку й виконане протягом семи днів з дня повідомлення про нього працівника.

У разі якщо працівник не згідний з відрахуванням або його розмірами, трудовий спір за його позовною заявою розглядається в суді.

Якщо працівник останні місяці перед вирішенням справи не працював або справа вирішується після його звільнення, середньомісячний заробіток обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи на цьому підприємстві.

При відрахуванні із заробітної плати працівника матеріальної шкоди слід враховувати положення статті 128 КЗпП та статті 26 Закону України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці». Відповідно-до зазначених статей, при кожній виплаті заробітної плати, загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — п'ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Розмір шкоди визначається в судовому порядку. При поданні позову до суду про стягнення з працівника шкоди керівник повинен керуватися положеннями статті 233 КЗпП. Цією статтею передбачено, що для , звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Зазначимо, що працівник, який відмовляється добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству (наприклад, шляхом відрахувань із заробітної плати), може «накликати» на себе положення статті 152 Цивільного процесуального кодексу України. За цією статтею стягнення шкоди може бути здійснено шляхом арешту на майно або на грошові суми, що належать відповідачеві й перебувають у нього або в інших осіб.

Податковий облік

Відображення в податковому обліку завданої підприємству шкоди має свої певні особливості пов'язані з тим, яким матеріальним цінностям завдано шкоди — основним засобам чи тим матеріальним цінностям, які не належать до основних фондів, а також залежно від звітного періоду, в якому завдано шкоди, та періоду, в якому цю шкоду буде відшкодовано. Розгляньмо ці особливості за порядком.

Шлях 1

Відповідно до пп. 4.2.3 Закону про прибуток, до складу валових доходів платника податку не включаються суми компенсованих витрат або збитків, яких зазнав такий платник податку в разі порушення його прав та інтересів, але за умови, що такі витрати не були раніше включені до валових витрат.

Тому псування ТМЦ у межах норм природного убутку не має збільшувати суму валових доходів підприємства.

Окрім збільшення суми валових доходів, підприємству треба збільшити суму податкових зобов'язань з ПДВ, що припадає на вартість зіпсованих ТМЦ (за мінусом податкового кредиту, який припадає на ТМЦ, що було зіпсовано в межах норм природного убутку).

Шлях 2

Підприємство може зменшити суму валових витрат на вартість зіпсованих ТМЦ, що перевищує їх псування в межах норм природного убутку, оскільки матеріально відповідальна особа відшкодує підприємству вартість зіпсованих ТМЦ. При цьому також треба зменшити і суму податкового кредиту з ПДВ. Відшкодована матеріально відповідальною особою сума завданої шкоди в цьому випадку не відображатиметься в податковому обліку.

Порядок відображення в податковому обліку суми компенсації за заподіяну шкоду з псування основних засобів врегульовано пп. 8.4.9 Закону про прибуток. Згідно з ним сума шкоди, відшкодована винною особою, за псування основного засобу 1-ї групи включатиметься до складу валових доходів підприємства, а при компенсації за заподіяну шкоду основному засобу 2-ї, 3-ї або 4-ї групи — на суму компенсації слід зменшити балансову вартість відповідної групи основних засобів.

Відповідно до п. 4.9 Закону про ПДВ, ліквідація основних засобів за рішенням платника податку з метою оподаткування розглядається як операція продажу за звичайними цінами. Тобто підприємству при ліквідації зіпсованого основного засобу треба знати його звичайну ціну. Виходячи з цієї ціни і визначається сума податкового зобов'язання з ПДВ.

Таблиця 1

№ з/п.	Зміст господарських операцій	Бухгалтерський облік	Сума, грн	Податковий облік
		Д-т	К-т		ВД	ВВ
1.	Оприбутковано спецодяг від постачальника	22 641	631 631	70,00 14,00		70,00
2.	Списано придбаний одяг у виробництво	23	22	70,00
3.	Після встановлення факту втрати одягу проведено його списання з виробництва (сторно)	23	22	70,00		- 70,00
4.	Відкориговано податковий кредит на суму ПДВ, який припадає на вартість пошкодженого спецодягу (сторно)	641	631	14,00
5.	Віднесено на витрати вартість втраченого одягу та суму ПДВ	947 947	22 631	70,00 14,00
6.	Відображено суму втраченого одягу на позабалансовому рахунку	072		84,00
7.	Віднесено суму завданої шкоди на винну особу	375	716	84,00
8.	Утримано суму завданої шкоди із заробітної плати працівника	661	375	84,00
9.	Наприкінці звітного періоду списано суму завданої шкоди на фінансовий результат	791	947	84,00
10.	Проведено списання суми завданої шкоди з позабалансового рахунка		072	84,00
11.	Наприкінці звітного періоду списано суму доходу від відшкодування працівником завданої шкоди на фінансовий результат	716	791	84,00

Таблиця 2

№ з/п	Зміст господарських операцій	Бухгалтерський облік	Сума, грн	Податковий облік
		Д-т	К-т		ВД	ВВ
1.	Списано на витрати підприємства суму втраченого товару	949	281	500,00		- 500,00
2.	Відкориговано податковий кредит на суму ПДВ, який припадає на вартість втраченого товару	641	631	100,00
3.	Віднесено суму ПДВ, яка припадає на вартість втраченого товару, до витрат підприємства	949	631	100,00
4.	Відображено суму збитків, яку має відшкодувати винна особа за шкоду, заподіяну підприємству	375	716	600,00
5.	Винною особою внесено суму завданої шкоди до каси підприємства	301	375	600,00
6.	Наприкінці звітного періоду списано на фінансовий результат суму завданої шкоди та ПДВ, який на неї припадає	791 791	949 949	500,00 100,00
7.	Списано на фінансовий результат суму компенсації завданої шкоди	716	791	600,00

Таблиця 3

№ з/п	Зміст господарських операцій	Бухгалтерський облік	Сума, грн	Податковий облік
		Д-т -	К-т		ВД	ВВ
1.	Відображено витрати на ремонт комп'ютера	23	631	100,00
2.	Збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму ремонту	641	631	20,00
з.	Віднесено суму ПДВ до складу витрат	23	631	20,00
4.	Віднесено на винну особу вартість ремонту	375	716	120,00
5.	Відшкодовано працівником завдану шкоду	301	375	120,00

Список використаних джерел:

1.Про інструкцію по інвентаризації основних засобів,нематеріальних активів,ТМЦ,грошових коштів і документів та розрахунків.Затв.наказом МФУ від05.12.97.№268.

2.Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання,нестачі,знищення,матеріальних цінностей.Затв.Постановою КМУ№116 від22.01.96(з чинними доповненнями).

Організація проведення та облік результатів інвентаризації